Виконав: учень 1-В курсу Жила Назар

▪ Михайло Криса-шляхтич, козацький полковник часів Хмельниччини,

наказний полковник Бужинського полку, полковник київський (1650–1651). Криса
став одним з перших сподвижників Богдана Хмельницького. Відзначився у бою під
Жовтими Водами, коли він разом із Максимом Кривоносом був відправлений як
заручник у польський табір, проте обидва пізніше здійснили звідти втечу, а
польський табір був розгромлений. Для створення нових козацьких формувань
Михайло Криса поїхав з Чигирина до Києва. Він деякий час очолював Київський
полк, який виник з новоохоплених територій.
▪ Ім'я Михайла Криси згадується у Зборівському реєстрі 1649 року у складі 1-ї
сотні Чигиринського полку. У цьому ж році є згадка про Крису як про «київського
полковника» у «відписці» путивльських воєвод С. Прозоровського та І. Ляпунова
у Розрядний приказ. У ній ідеться про зустріч, що відбулася 24 вересня 1649 року
на дніпровському перевозі у Вереміївці, між Крисою і козаком, який був
московським інформатором.
▪ 7 березня 1650 року полковник М. Криса в Києві підтверджував готовність
козацької старшини дотримуватися умов Зборівського миру 1649 р. У квітні Криса
з одним товаришем був відправлений із посольством до московського царя. У
вересні, коли Б. Хмельницький з усім військом пішли в похід на Молдову, гетьман
лишив охороняти козацьку державу полковникам Михайлу Крисі і Івану Шингірею.
Наприкінці березня 1651 року польське військове командування повідомляло про
рух полковника М. Криси і татарських допоміжних підрозділів на Паволоч та під
Білу Церкву. А 18 квітня московський інформатор переповідав у Путивлі звістки з
Києва, що полковника Крису Б. Хмельницький послав із козаками та 12 тисячами
татар проти поляків. Під Костянтиновом його підрозділ поляки захопили
зненацька, завдавши втрат. Полковник у відповідь спалив околицю Костянтинова
та відступив до Хмільника, де й укріпився. 23 квітня 1651 підрозділи полковників
Михайло Криса та Мартина Пушкаря перебували у Прилуках. Тим часом польські
загони відступили з Бару до Кам'янця-Подільського. Вслід пішли й козаки.
Підрозділ полковника Криси тоді взяв участь у травневому невдалому штурмі
Кам'янця-Подільського.
▪ Михайло Брав участь у битві під Берестечком. Він був відправлений у складі
делегації козацьких парламентерів до польського короля. Проте після відступу
татар і з початком блокади козацького табору Криса лишився у таборі Миколая
Потоцького та консультував поляків щодо стану справ у обложених. Зокрема, за
його порадою була насипана гребля на річці Пляшівці з метою розмити переправи
на болотах і залити водою низинну частину козацького табору. За це козацький
старшина отримав королівське пробачення.Восени 1654 року, отримавши
королівський універсал, Михайло Криса став набирати сотню козаків на службу
Речі Посполитій, а потім ще тисячу добровольців для війни проти Московської
держави. Також 8 грудня 1654 року московський інформатор згадує, що на Київ має
намір іти 50-тисячна татарська орда (цифра перебільшена) і що веде її
«запорізький козак Криса». Цей загін взяв великий полон під Корсунем і
Чигирином. Цього ж року Криса згадується як полковник і реґіментар козаків у
волості Котеленській. 15 лютого 1655 полковник видав у Чарторийську до
ротмістрів корогов свого полку універсал про виступ у похід на Брацлавщину. 28
квітня 1655 року коронний гетьман Станіслав Потоцький у Сокалі видав універсал
із наказом ґродським замковим і міським урядникам переслідувати жовнірів
полковника Михайла Криси, які були відомі завдяки своїм злочинам.
▪ 1660 року на противагу Сомку Юрій Хмельницький призначив полковником
переяславським Михайла Крису, наказним полковником у якого був полковий
суддя Дмитро Святуха. Проте невдовзі Криса опинився в московському полоні.
Його збиралися стратити, але прийшла царська грамота із помилуванням і заміною
смертної кари на заслання до Сибіру. Є відомості, що 13 серпня 1661 року
«черкаський» полковник Михайло Криса прибув до Єнісейська. У місті Великий
Устюг його зустрічав Адам Каменський-Длужик, військовополонений, який також
їхав до Сибіру і у своєму щоденнику згадав про зустріч у цьому місті козацького
полковника «Креси».