Алла Горська

У Ялті 18 вересня 1929 року народилася видатна художниця та правозахисниця Алла Горська. Її
батько, відомий радянський кінодіяч Олександр Горський, очолював різні кіностудії та театр-студію
кіноактора, залишивши невимовну слід у кінематографії.

Під час Другої світової війни, разом із матір'ю, Алла пережила важкі часи блокади Ленінграда.
Трагедія війни стала частиною її життя, втрата старшого брата на фронті лишила глибокий слід в її
серці.

У 1943 році родина переїхала до Києва, де Алла успішно закінчила Київську художню середню
школу та Київський художній інститут. Вона присвятила своє життя мистецтву, працюючи як
станкова, так і монументальна художниця. У 1952 році вийшла заміж за однокурсника Віктора
Зарецького.

Серед 1961-1965 років Алла Горська разом з іншими творчими особистостями стала однією з
ініціаторів та активних учасників в Клубі творчої молоді "Сучасник" у Києві, який став центром
українського національного життя. Вона взяла активну участь у різноманітних культурних і
літературних заходах, організації виставок і свят. Спільно з іншими художниками, вона допомогла
розкрити та зрозуміти спадщину українського мистецтва.

Алла Горська відкрила місця поховання жертв НКВС разом з колегами, виявивши місця розстрілів,
що були розкриті завдяки дітям, які виявили людський череп у землі граючи у футбол.

У 1964 році Алла спільно з іншими художниками створила вітраж "Шевченко. Мати", проте це діло
було знищене за вказівкою влади як ідейно вороже. Незважаючи на це, вона продовжила творчу
діяльність.

Горська активно підтримувала інтелігенцію під час серії арештів у 1965 році, висилаючи протести та
матеріальну допомогу родинам політв'язнів. Вона також підписала відомий лист-протест у 1968
році на адресу керівників СРСР з приводу арештів дисидентів.

Горську кілька разів викликали на допити в КГБ з погрозами та попередженнями. У 1970 році вона
відмовилася від дачі показань у справі арештованого Валентина Мороза. Перед своєю смертю
вона подала протест до суду щодо незаконного вироку.

28 листопада 1970 року Алла Горська поїхала до Василькова забрати родинну спадщину. Однак, 2
грудня її тіло було знайдено в льоху з розтрощеною головою. Незабаром попереднього дня у
Фастові на залізничній колії знайшли тіло її свекра. Справа закрилася, вважаючи, що Горську вбив її
свекор.

Алла Горська покоїться на Берковецькому кладовищі у Києві. Її діяльність у світі мистецтва та

боротьбі за правду і права людини залишає невиправний слід в історії.