Professional Documents
Culture Documents
Якось в Морському правка
Якось в Морському правка
( Танець Море)
Біля синього-синьго моря
Чудово ми всі живимо.
І швидко підчас і поволі
Завжди ми кудись пливемо!
Дія друга
Урок рибальства. Акула Кашалотівна демонструє спінінг для ловлі великих
риб. Усі в руках тримають модель спінінга.
Кл. Керівник Сіли вже сіли і припинили розмови. Дзвоник давно продзвенів.
Продовжуємо урок. Коли ми ловимо велику рибу, а зараз ми говоримо про блакитного
марліна, слід пам’ятати декілька важливих речей. По-перше, потрібно добре сісти і
ногами впертися в борт човна. Повторили.
Всі Ногами впертися в борт човна.
Кл. Керівник Блакитний марлін дуже велика і волелюбна риба.Вона зробить усе, аби
утікти у відкрите море, навіть ціною життя рибалки. Усі пам’ятають, що наш
шановний чемпіон з рибальства Краб Барабулькович героїчно загинув саме під час
протистояння з блакитним марліном .Хто скаже як це сталося?
Галька: (Всі скажуть.
Кл. Керівник Не будь такою мудрою! Наша новенька, наприклад не знає. Ану всі
хором!
Всі Краб Барабулькович у нерівному протистоянні з блакитним марліном, довжиною в
три метри, героїчно загинув разом зі своїм рибальським кріслом і шматком човна,
доякого крісло було прив’язане у відкритому морі.
Сироїжка: Ого! Разом з шматком човна?! Загинув у відкритому морі?! Так чому він
його не відпустив, того марліна?
Усі зі сміхом переглядаються.
Кл. Керівник Ловля марліна – це як іспит на повноліття. Така в нас традиція. Без
цього тебе не признают жителем нашого краю.І так наглядний приклад. Один у човні,
інший у морі. Або він тебе, або ти його, ось так. Отже тримати вудку потрібно
затиснувши її між ногами ось так. (показує) А коли риба вхопила наживку і ви
побачите як спінінг почав різко розмотуватися – готуйтеся! А потім ви відчуєте
сильний ривок! (робить різкийривок усім тілом, ніби риба натягнула ліску). Головне
втримати рівновагу!Потім повільно рухаючи всім торсом взад-вперед, починаєте
крутити спінінг.Нахилилися вперед, намотали, відхилилися назад. Нахилилися вперед,
намотали, відхилилися назад.
Показує, всі повторюють. Показує довго, повністю занурившись у процес
витягування марліна. Учні спочатку старанно повторюють,
Зрозуміли? Молодці. Новенька, Сироїжка, запам’ятала? Завтра покажеш.
Дзвенить дзвоник, Ну, всім до побачення.
Хвилька Ну, все на сьогодні. Я зголодніла. Медуза, Галька ви йдете?
Медуза Ні, я хотіла дещо переписати.
Сироїжка: Я іду. Ми можемо йти разом.Нам по дорозі.
Хвилька Ну, пішли. До побачення.
Піран’я Ну, і як тобі це «пішли»?
Мушля Вони вчора дивилися на захід сонця. І реготали.
Медуза Нічого. Ще побачимо, хто кого.
Галька Ну, і для чого ти писала, що треба залишитися після уроків?
Медуза Зараз дізнаєшся.
Галька: Великі секрети. Детективи.
Мушля У нас тут серйозна розмова.
Галька Я серьозна.
Медуза Мушля зараз все розкаже. Всі сідають
Мушля Коротко кажучи, не буду довго розповідати, але нам усім скоро буде кришка!
Піран’я Повна торба!
Мушля: Не перебивай. З того, що я взнала і зрозуміла, мама Сироїжки– відьма. І ліс в
Лісному згорів не просто так, а саме через неї. І їх ні Польовики, ні горці до себе не
пустили. Тому вони сюда припхалися. Бо тут їх ніхто не знає. Але дехто все таки знає.
Медуза І пам’ятає…
Галька: Шо-шо-шо????
Тюлька: Знову ці казочки про рябу акулу.
Мушля: А от і ні! Стара рибачка Морена Баракудівна , та шо вижила після великої
засухи, все пам’ятає. І нам з Медузою росказала!
Актіния Розкажіть!
Мушля: Ну, коротко кажучи, давно це було, полюбив моряк дівчину з лісів. І привів її
сюди. Люди були проти, але він з нею одружився і народилася в них дочка Сироїжкина
мама. Назвали її лісовим іменем –Чорниця.
Галька: Фу, яке негарне ім’я.
Тюлька: То така ягода є в лісах – маленька і чорна.
Мушля:Зануда. Не перебивайте. Так ось, народилася ця Чорниця неповноцінною. Без
перетинок, з нерозкритими зябрами, ще й з рогами.
Медуза: Зрозуміли? То вони в неї не заросли, а такі від народження були!
Мушля: Не перебивай! Так от, дуже це страшне горе було для моряка. Він боявся її
показувати людям, бо люди в нас такого не люблять. І коли жінка пішла розвішувати
сітки, взяв і спиляв Чорниці роги. Але щось там пошкодив і дівчинка захворіла. І вже
всі думали, що помре. І лікар сказав готуватися до страшного.
Тюлька: Напевно абсцес почався.
Мушля: Не перебивай. Її мама-та лісничка- так побивалася, весь час плакала. І раз
ішла біля обриву вся в сльозах, і через сльози не побачила провал «Паща морського
чудовиська». І впала в нього. І розбилася об каміння на смерть.
Актіния Як можна було не побачити той провал? Він же три метри завширшки?
Мушля: Не перебивайє Розбилася вона на смерть. А Чорниця видужала. Але після
того в наших краях дощі припинилися. Іпочалася велика засуха, про яку всі ви чули.
Про то як море висохло, риби повиздихали і люди почали вмирати, бо не було що їсти
й пити. І за два рокиз моря стала калюжа, а з веселого і радісного містечка –
напіввимерле село на п’ять хат.
Тюлька: Та це було через природний катаклізм, а не через те, що ти кажеш. В
підручнику написано, що цунамі сталося, трісла земля під морем і вода пішла в землю.
До чого тут мама?
Мушля: Ну, ти й зануда. Ти піди у Морени Баракудівни попитай. Тобі в підручнику
що захочеш напишуть. А люди все пам’ятають.
Медуза: А що ви скажете на те, що коли та Чорниця з батьком пішла звідси в ліс, то на
наступний день з-під залишків моря почало бити солене джерело. І за тиждень
зробилося знову море, а ще за рік люди повернулися в наші краї, бо стало повно риби.
І відродилося наше Морське.
Галька: Нічого собі!!
Мушля: А там де вони пішли, в лісах постійно пожари траплялися.
Актіния То треба з цим щось робити.
Мушля: Слухайте сюди. (Радяться. Тюлка, Актінія, Перлина збираються йти)
Медуза Куди це ви?
Тюлька: Мені треба додому.
Піран’я Чистенькими хочете залишитися?
МушляА ти, староста, як завжди, вже готова директору доповісти. Не вийде.
Актіния Я додому.
Перлина Мені теж треба.Мене чекають.
Медуза Не поспішайте.
Піран’я Згадаємо математику. Дівчина впала з 4 сходинок, і зламала ногу.
Продовжувати далі.,чи самі дасте відповідь.
Тюлька: Ти просто приревнувала Хвильку до Сироїжки. Тобі не подобаеться, що
вони разом на берег моря ходять. А тебе не запрошують.
Медуза Мені байдуже. Справа не в тому приревнувала чи ні. Справа в тому, що в
усьому мусить бути порядок. До нас то гірські потрапляють, то польові, тепер лісові. І
кожен хоче переінакшити наше життя, підлаштувати під себе. А так не повинно бути!
Піран’я Ми морскі! І закони в нас морські, і звички. Ми сильні, горді, неповторні!
КамбалаНу, так. Згодна. А то й Краб Макухович для неї не герой. Бачили ми таких
Креветка Бач які швидкі.
Медуза А вони приходять і хочуть все зруйнувати. Треба їм показати, хто тут господар.
Піран’я І особисто цій Сироїжці.
Мушля Хай знає своє місце. Так налякаємо трошки. Нічого страшного.
Креветка Нічого страшного..
Камбала ЇЇ треба провчити.
Піран’я Повинна бути справедливість і порядок!
Медуза Ми нікого не змушуємо приєднатися до нас. Але всі ми відповідальні за наше
місто. За те, що з нами буде! За майбутне!
Мушля Хто за!
Тюлька: Ви не можете так вчинити.
Актіния Але це не нормально.
Тюлька: Вона ж плавати не уміє.
Медуза От і навчиться.
Дія третя.
Мальва: В Польовому вже все готове для зустрічі. Для морських виділили ціле поле
та цілий сад. Польовики збудували для вас багато помешкань, вам сподобається!
Кл. Керівник Дякую, Мальва. Ми всі дуже вдячні. Це дуже добре, коли є куди піти в
час великого лиха.
Мальва! У нас багато гарних озер. Вони не такі великі як ваше море.
Креветка: Яким БУЛО наше море.
Мальва: Але там можна плавати! Не засмучуйтеся!
Галька: Як жеж хочеться рибної юшки.
Актіния Не трави душу.
Мальва: Ми теж варимо рибну юшку. З озерної риби. Вона у нас навариста, бо ми
додаємо бульбу.
Мушля: О боже, ще раз почую слово бульба і мене стошнить.
Кл. Керівник : Мушля, припини! Не треба бути такою зухвалою. Ми все життя
думали, що зроблені з особливої матерії, але, як бачиш і море може висохнути, навіть
без цунамі.
Мушля Мої зябра заросту-у-у-уть.
Галька І мої заросту-у-уть.
Перлина І перетинки пересохнуть.
Піран’я Вони вже почали сохнути.
Кл. Керівник Негайно припинити ревіння!
АктінияЧому це сталося? Чому? Це несправедливо.
Тюлька: Таке вже було. Памятаєте? Я вам розказувала. Я читала, коли сталося цунамі.
Багато років тому.Памятаєте?
Камбала Але ж мені здавалося, що ті жахливі часи минули назавжди.
Тюлька: Бачиш – не назавжди.
Піран’я Чому знову все повторюється? Чому саме з нами цей жах?
Кл. Керівник Біда не вибирає коли і куди прийти. Найголовніше - не падати духом і
підтримувати один одного.
Актіния Вітер посилюється! І пісок летить і летить!
Кл. Керівник Треба йти!
Хвилка Мені страшно.
СироїжкаТримайся!
Кл. Керівник Треба вирушати!
Медуза: Хтось бачив Скелю?
Мушля: Немає часу її шукати.
Кл. Керівник Мусимо йти, бо єдину дорогу засипе пісками і ми тут всі загинемо.
(Всі встають, беруть валізи і починають рухатися проти вітру. Йти дуже важко. .
Раптом з протилежного кінця, з гори, насувається тінь. і ми бачимо Скелю. Скеля
складає крилаі підходить до всіх.
Кл. Керівник Скеля! Ти навчилася літати?!
Скеля: Усі мої пращури літали, тож я подумала, що крила в мене не даремно ростуть!
Кожен день тренувавалася біля «Пащі морського чудовиська», а сьогодні туди
стрибнула! І полетіла.
Кл. Керівник Нам потрібно йти, бо ми загинемо, а ти лети в гори!
Скеля: Я полечу в гори і розкажу про вашу біду! Ми відкриємо гірські
річки і вони наповнять ваше море прозорою водою. Але буде це не скоро. Тож
вам потрібно поспішати.
Кл. Керівник Лети Скеля! На тебе наша надія!
Галька Ми повернемося до тебе, море.Обовязково повернемося!
Мушля Так не може бути, щоб усе загинуло!
Медуза Море, ми тебе любимо! Повернешся ти, і повернемося ми.
Всі Повернемося!(Танець)