О.

Кобилянська “Impromptu phantasie”

Ця новела була написана 1894 року, в перерві муж роботою над «Царівною».
Назва є алюзією на композицію Ф. Шопена “Impromptu”. Вперше про цю
композицію письменниця згадує в повісті «Людина» (1886), тож, ймовірно,
Ольга чула її в живому виконанні рідної сестри — Євгенії, яка вважалася
гарною піаністкою.
Новела є своєрідною імітацією композиції Шопена, адже обидва діляться на
5 частин, їм характерна циклічність і градація фраз. На думку дослідників,
слово "impromtu" у назві твору свідчить про спонтанну реалізацію
письменницею художнього задуму, а "phantasie" – це та вільна музична
форма, завдяки якій вона зуміла виразити свій характер.
Особливість прози Кобилянської – написаний короткими абзацами текст,
очевидно розрахований на візуальне сприйняття. Такому тексту притаманна
своєрідна «акордна» структура: абзаци складаються з речень – «тонів» та
утворюють «звукову» єдність – «акорд».
«Фантазія-експромт» дає нам зображення тонкої пристрасної натури жінки, її
життєлюбності та глибокого духовного світу, сповненого почуттів. Ідея
твору в утвердженні думки про усвідомлення жінкою свого місця у світі та її
права бути щасливою у всій повноті. Проблематика ж в рівності прав
чоловіків і жінок, жіноча чуттєвість і сексуальність, емансипація жінки,
мистецтво в житті людини. Це було притаманне творчості О. Кобилянської,
бо у 1890-х роках Кобилянська зацікавлюється соціалізмом. Вона гостро
відчувала нерівноправне, пригноблене становище жінки в тодішньому
суспільному житті, яку сковувало «рабство родинне і рабство суспільне». У
ті часи жінки не мали широкого доступу до різних галузей праці, знань,
мистецтва. Це Кобилянська відчула на собі, тому вона невтомно боролася за
звільнення жінки від будь-якої залежності.
Експозиція твору представлена у вигляді розповіді про дитячі роки головної
героїні, її емоції, звички, уподобання, вдачу. Зав’язкою новели є сцена, де
дівчинка ловить норовливого коня за вуздечку та отримує показання за
власний вчинок. Наступним йде епізод, під час якого стройник налагоджує
фортеп’яно, що є розвитком подій. Кульмінація новели – виконання
«Impromptu phantasie» стройником, що викликає сльози героїні, та обіцянка
дівчинки навчитися грати. Останнім елементом твору є розв’язка, у якій ми
дізнаємося, що головна героїня все ж не стала музиканткою, однак музика
все ще змушує її відчувати.
Твір Ольги Кобилянської “Фантазія-експромт” надзвичайно ніжний і
сильний водночас. Авторка наділяє героїню власними рисами: ніжністю,
відвагою, чутливістю, силою духу.
У творі яскраво представлені особливості буковинської говірки: опісля,
доперва, стройник, фортеп’ян, яко, се, причім, завстидалась, скулена, вулії та
ін.