Цифрова держава Бізнес

Урок 5. Чистий прибуток

— Як ми вже говорили на минулій зустрічі, щоб визначити реальний

прибуток бізнесу, необхідно врахувати витрати за інвестиційною та
фінансовою діяльністю. Спочатку поговоримо про інвестиції. Отже,
приміщення в тебе є. Ти береш його в оренду. Але для того, щоб почати
продаж печені, тобі треба мати все необхідне обладнання. Як ти
збираєшся вчинити: купувати його чи теж брати в оренду?

— Я вже над цим думав і прикинув його вартість. Мені треба буде
купити: Холодильник — 15 000 грн, Казан для готування печені —
25 000 грн, Банківський термінал — 7 000 грн, Два промислових термоси —
3 000 грн. Разом — 50 000 грн. На це й підуть усі мої заощадження, які я
внесу до статутного фонду. А ті 30 000 грн, які ви мені надаєте як позику,
підуть на закупівлю продуктів й оплату оренди та комунальних платежів.
Але якщо все це відразу відняти з операційного прибутку, то я практично
нічого не зароблю, а, може, навіть буде збиток!

— Не хвилюйся, цього робити не треба. Продукти харчування, які ти

купуєш, одразу використовують під час приготування печені. Їх вартість
увійде до її собівартості. Це, як ми вже говорили, поточні або оборотні
активи. А ось холодильник, казан та інше обладнання
використовуватимуть багато років. Фінансисти називають подібні речі
«Основними засобами». Затрати грошей на них є довгостроковими
активами-інвестиціями (на відміну від поточних витрат бізнесу).

Інвестиції — це затрати на придбання довгострокових активів: основних засобів

та нематеріальних активів
Це необоротні активи. Чому? Зараз зрозумієш. Що буде, якщо
ти спробуєш вкласти витрати на них у вартість 100 порцій печені,
приготованих за один день?

— Зараз порахую… Витрати на продукти з розрахунку на 100 порцій печені

на день становлять 1 887 грн. Якщо до них додати 50 000 грн інвестицій,
загалом це становить 51 887 грн. Собівартість 1 порції печені тоді
дорівнюватиме 519 грн (51 887 грн/100 порцій). Так хто ж її купить?!

Що ж це виходить: гроші на обладнання я витрачу, а покупець мені

їх не поверне? Адже й холодильник, і казан поступово виходять із ладу,
й мені незабаром доведеться купувати нові. Що, знову зі своєї кишені?

— Звісно, ні! Ти ж не збираєшся приготувати з їх допомогою лише 100

порцій і закрити бізнес. Просто тобі треба розуміти, що ти насправді
несеш ці витрати на приготування не 100 порцій печені, а, скажімо,
135 350 порцій, які ти продаси за 5 років (тобто 5 років по 27 070 порцій,

як, наприклад, за твій перший прогнозний рік). Тоді з розрахунку на одну
порцію витрати на купівлю основних засобів становитимуть всього
37 копійок (50 000 грн: 135 350 порцій). Ніхто цього й не помітить!

— А, я зрозумів! Вартість обладнання не одразу, а поступово — протягом

усього цього терміну — включатиметься до вартості печені. І покупець
зрештою поверне мені гроші на придбання обладнання, хоча й не так
швидко, як він повертає бізнесу вартість продуктів. Гроші, вкладені в
обладнання, повернуться протягом не одного операційного циклу, як
оборотні кошти, а через 5 або більше років. Так ось чому це
довгостроковий актив!

— Правильно. А процес поступового перенесення вартості обладнання на

вартість печені називається амортизацією. Але витрати на амортизацію
розрахуємо трохи пізніше, коли визначимося з усіма інвестиційними
витратами й іншими параметрами в Таблиці 4.1.

— Чи правильно буде сказати, що амортизація — це інвестиційні витрати?

— Ні, під інвестиційними витратами зазвичай мають на увазі власне

процес придбання основних засобів та інших необоротних активів.

Але вважати це операційними витратами не можна, адже операційні

витрати — це коли ми щось віддаємо протягом нашого операційного
циклу й отримуємо на ці витрачені гроші повернення, Виручку теж лише
в цьому циклі. Інвестуючи, ми завжди отримуємо за наші гроші певні
активи — те, що принесе нам гроші в майбутньому. Наприклад, ми купимо
обладнання. І тут правильно буде назвати це «інвестиціями»,
а не «витратами». Щодо амортизації, то це одна з витрат операційної
діяльності, за допомогою якої визначають показник Операційного
прибутку. Про нього ми поговорили на минулому уроці (його вираховують
відніманням витрат на амортизацію від EBITDA).

EBITDA Амортизація Операційний прибуток

— До речі, я планував орендувати й автомобіль, але, поміркувавши,

вирішив, що купити недорогий старий буде вигідніше. Він обійдеться мені
в 220 000 грн. Адже це непогана інвестиція? Але де ж взяти ще грошей?

— Гроші, яких бракує, пропоную взяти в банку. Якщо надаси їм

переконливі розрахунки прибутковості твого бізнесу, зможеш отримати
кредит у 220 000 грн терміном на 1 рік. Тим більше, що заставою за цим
кредитом буде сам автомобіль. Поки будемо виходити з цієї суми,
а потребу в кредитних коштах розрахуємо точніше, коли плануватимемо
надходження та витрачання грошей.

— Залучати чужі гроші — це приємно, але ж і повертати їх потім

доведеться. Та ще й із відсотками. Щоб повернути кредит та сплатити
проценти банку, я теж повинен їх включати до вартості печені?

— Щодо процентів, то вони, по-перше, не є операційними витратами,

відповідно не беруть участі у визначенні Операційного прибутку. Однак

ти включиш відсотки під час підрахунку Чистого прибутку. Урешті-решт

ти повинен так планувати діяльність, щоби всі твої витрати були

із надлишком, тобто з прибутком, відшкодовані Виручкою.

Декілька слів про кредит. Він складається з двох частин: основна сума,

так зване «тіло кредиту», та проценти за його використання. Якщо ти взяв
220 000 грн під 18% річних, то 220 000 грн — це тіло кредиту, а 21 450 грн
(Табл. 4.2.), які ти заплатиш банку додатково, — це проценти.
 Таблиця 4.2. Розрахунок платежів по кредиту

Ось ці 21 450 грн обов'язково треба буде внести до складу твоїх витрат
(визначаючи Чистий прибуток, ми їх віднімемо з Операційного прибутку.
Економісти називають проценти за кредит та інші подібні витрати
фінансовими витратами або платою за залучений капітал.

Варто зауважити, що дивіденди власника не беруть участі в розрахунку

чистого прибутку бізнесу, оскільки є вже розподіленням цього прибутку
як винагорода власника).

А ось основну суму кредиту, 220 000 грн, тобі доведеться повертати

із загальних оборотних коштів, які накопичить твій бізнес під час своєї
діяльності. Це не буде твоїми операційними або іншими витратами, тому
що ти лише повертаєш те, що взяв у борг.

Отже, ми визначилися з усіма необхідними інвестиціями, тепер

розрахуємо амортизацію. Але перед цим я трохи докладніше розповім
про її правильний розрахунок.

Якщо дивитися на основні засоби в довгій часовій перспективі, то витрати

на їх придбання, розподілені на весь термін використання, є досить
стерпними. Чи не так?

Поміркуймо ось над чим. Ми з тобою окреслили 5 років як певний

досяжний термін роботи твого бізнесу. І, можливо, по закінченню цього
терміну ти вирішиш його продовжувати або припинити. Як ти гадаєш,
наскільки ймовірно, що за 5 років всі твої основні засоби повністю
зносяться та стануть непридатними ні для використання, ні для продажу?

— Якщо я вирішу вийти з бізнесу, то за якусь, нехай невелику ціну, зможу

їх продати. І в принципі навіть спробую прикинути цю ціну.

— Дуже добре! Як гадаєш, навіщо потрібне таке ускладнення в

розрахунках?

— Хм... Мені здається, що просто буде неправильно списувати на

амортизацію всю вартість, за яку ми купимо наші основні засоби, адже

ми через 5 років, якщо я таки вирішу вийти з бізнесу, отримаємо якусь,
хоч і невелику суму від їх продажу. Тому варто як амортизацію списувати
не всю купівельну вартість основних засобів, а лише різницю між нею

та сумою, яку очікую отримати наприкінці строку використання. Бо якщо

я неправильно визначу суму амортизації, це призведе до викривлення
моєї справжньої прибутковості.

— Браво, ти дуже швидко все схоплюєш! Тоді погляньмо, яким буде

розрахунок амортизації (табл. 4.1.)

Таблиця 4.1. Розрахунок амортизації основих засобів

— Чи залишилося ще щось, що потрібно ввести до складу витрат під час

визначення мого прибутку?

— Звісно, адже ми говорили, що будемо залучати кредит, а ці операції


в бізнесі проходять як фінансова діяльність, і в частині витрат у нас є
ще...?

— Проценти! Їх, щоправда, складно назвати постійними. І вони будуть

найвищими в перші місяці, але потім почнуть зменшуватися завдяки
скороченню суми кредиту, заборгованою перед банком.
— Добре! Тепер, коли ми все прояснили, швидко рахуємо все в Exсel.

Кілька хвилин — і все готово:

Таблиця 4.3. Розрахунок чистого прибутку, грн.

— Чистий прибуток — це те, що я справді зможу покласти до кишені?

— Мовою фінансистів це означає «отримати дивіденди». Але спочатку

треба розподілити Чистий прибуток, тобто вирішити, яку частину чистого

прибутку ти залишиш у бізнесі, а яку забереш собі. Перша частина

називається «нерозподілений прибуток», друга — «дивіденди» (суму, яку

ти вирішиш спрямувати на дивіденди і через деякий час отримати

з бізнесу, окремо краще обліковувати у звітності як Резерв під виплату

дивідендів).

— Добре, запитаю інакше. Чи зможу я повністю спрямувати, наприклад,

400 000 грн на дивіденди, залишивши в нерозподіленому прибутку

43 925 грн?

— Звісно, зможеш, ти ж власник! Але ось одразу отримати всю суму

дивідендів навряд чи. У тебе просто може не вистачити на це грошей.

Також, не забувай, ти, як власник ТОВ, маеш сплатити 10.5% податків з

отриманої суми дивідендів. А прибуток і гроші (ми детально поговоримо

про це на наступній зустрічі) — це різні речі.

Висновок №1:

Щоб порахувати Операційний прибуток, треба зменшити EBITDA

на суму амортизації. Амортизація пов’язана з інвестиціями.
Інвестиції — це вкладення в необоротні активи: меблі для офісу,
виробниче обладнання, транспорт, будівлі та інше, або
в нематеріальні активи. Тобто те, чим бізнес користуватиметься
протягом багатьох років.

Упродовж цього часу вони будуть поступово переносити свою

вартість на витрати бізнесу. Це і є амортизація.

Операційний прибуток потрібно очистити від фінансових втрат, щоб

він став «чистим».

Фінансові витрати — це плата за використання кредиту. Відсотки

за кредитом також включаються до витрат та зменшують реальний
прибуток.

Якщо підприємство є платником Податку на прибуток, то визначати

чистий прибуток потрібно за вирахуванням цього податку.

Висновок №2:

Чистий прибуток власник розділяє на дві частини:

а) дивіденди — та частина, що підлягає виведенню із бізнесу;

б) нерозподілений прибуток — частина грошей, яку власник вирішив

залишити у бізнесі.