Word 4 Бтр 4е Doyc Циклова Цвет

1
ПОСІБНИК ПО ОБСЛУГОВУВАННЮ,
ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА РЕМОНТУ
БРОНЕТРАНСПОРТЕР БТР-4Е
(DEUTZ BF6M1015 CP)
184 НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР

Військова частина А 3211
м.Старичі
2021 р.
2
Метою створення навчального посібника є надання необхідного
матеріалу для робіт по обслуговуванню, ремонту та основ
експлуатації бронетранспортера БТР 4Е з двигуном DEUTZ
BF6M1015 CP.
У даному посібнику описані загальна будова
бронетранспортера, його броньовий корпус, прилади
спостереження, силова установка і трансмісія, надані бойова і
технічна характеристики, викладені ходова частина, кермове
керування, гальмові системи, водометний рушій,
електрообладнання, маскування, захисту від ЗМУ, лебідка, правила
водіння та подолання водних перешкод, особливості експлуатації,
технічне обслуговування та інші питання.
Для більш глибокого вивчення будови і правил експлуатації
складових частин бронетранспортера необхідно додатково
використовувати документацію, що входить до комплекту
експлуатаційних документів.
За основу взята Настанова щодо експлуатування БРОНЕТРАНС-
ПОРТЕР БТР-4Е. Затверджено В1318Е-2 РЭ-ЛУ
Посібник відпрацьован на циклової комісії водіння та технічної

підготовки для механіків – водіїв БТР 4Е
Начальник циклової комісії ВТП майор О. О Сосницький
Заступник начальника ЦКВТП майор П. В. Заяць
Старший викладач ЦКВТП майор В. О.Фомін
Військова частина А 3211

м.Старичі
2021 р.
3
ЗМІСТ
ВСТУП
1 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ 14
ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС 15
2 1 Відділення управління 17
3 Моторно-трансмісійне відділення 22
3 ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА 24
КОРПУС 41
1 Люки і двері корпуса
1.1 Кришки люків водія і командира 43
1.2 Оглядові люки водія і командира
1.4 Люк видачі троса лебідки
Люки для обслуговування лебідки, гальмівної 44
1.5
системи, допоміжної силової установки
1.6 Люки відсіку допоміжної силової установки 45
1.7 Відсік акумуляторних батарей
46
1.8 Двері командира і водія
Додатковий захист віконних прорізів
1.9 47
передніх дверей
4
1.10 Задні двері
48
2 Перекриття моторно-трансмісійного відділення
3 Засклення корпуса 54
Внутрішня будова корпуса, перегородки
4 55
моторно-трансмісійного відділення
5 Сидіння
59
5.1 Сидіння водія, командира і оператора
5.2 Сидіння десанту 60
Установлення додаткового захисту (ґратчастих
6 61
екранів)
7 Захист днища корпусу 64
8 Тягово-зчіпний пристрій 65
ОЗБРОЄННЯ ЕКІПАЖУ ТА ДЕСАНТА
1 Заходи безпеки при роботі з озброєнням екіпажа
10 65
Розміщення зброї та боєкомплекту екіпажу і
2
десанту в машині
11 ПРИЛАДИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ 67
1 Прилади спостереження водія
4
2 Прилад спостереження водія ТНПО-168В 68
3 Нічний прилад спостереження водія ТВН-5 69
3.1 Можливі несправності приладу ТВН-5
4 Прилади спостереження командира 72
5 Прилади спостереження десанту
6 Дзеркала заднього виду
Система очищення вітрових стекол оглядових
7 73
люків
7.1 Склоочисник
7.2 Склоомивач 74
12 СИЛОВА УСТАНОВКА
1 Заходи безпеки 76
2 Силовий блок
3 Двигун 78
Перевірка і регулювання на тяжіння ременів
3.1 81
генераторів двигуна
Перевірка і регулювання зазору в клапанах
3.2 82
двигуна
Застосовані оливи, палива та охолоджуючі
4
рідини 85
4.1 Олива моторна
4.2 Паливо 86
4.3 Охолоджуюча рідина
5 Паливна система 87
5.1 Загальні відомості
5.2 Привод управління подачею палива 92
5.3 Перевірка і регулювання приводу подачі палива
93
5.4 Робота паливної системи
5.5 Обслуговування паливної системи 95
6 Система очищення повітря
98
6.2 Робота системи очищення повітря 99
6.3 Обслуговування повітроочисника
100
7 Система випуску відпрацьованих газів
8 Система змащення 102
8.1 Робота системи змащення 103
8.2 Обслуговування системи змащення 104
8.3 Обслуговування оливного фільтра 105
5
9 Система охолодження
105
Гідропривод вентиляторів системи охолодження
9.2 110
двигуна
9.3 Робота системи охолодження 115
9.4 Обслуговування системи охолодження 116
10 Можливі несправності силової установки 118
ТРАНСМІСІЯ
122
1 Загальний опис
2 Коробка передач 123
2.1 Будова коробки передач 124
2.2 Електронна система управління 125
2.3 Пульт вибору режиму руху 126
Блокування пульту вибору режимів руху при
2.4 перемиканні на знижені передачі і при зміні 130
напряму руху
2.5 Визначення несправностей коробки передач 131
2.6 Обслуговування коробки передач 133
2.7 Заміна оливи і фільтрів 136
3 Редуктор
137
3.1 Будова і робота редуктора
13 3.2 Обслуговування редуктора 138
4 Роздавальна коробка
139
4.1 Будова роздавальної коробки
Будова і робота приводів управління
4.2
роздавальною коробкою
4.3 Обслуговування роздавальної коробки 141
5 Карданні передачі
5.1 Будова карданной передачі
5.2 Обслуговування карданної передачі
143
6 Мости
6.1 Обслуговування мостів
7 Колісні редуктори 147
7.1 Будова колісних редукторів
7.2 Обслуговування колісних редукторів 151
8 Можливі несправності трансмісії 153
14 РУЛЬОВЕ УПРАВЛІННЯ 155
1 Рульова колонка
6
2 Рульовий механізм 157
3 Карданний вал рульової колонки 158
4 Рульовий привод 160
5 Гідравлічний підсилювач рульового приводу 162
6 Робота гідропідсилювача рульового приводу 163
7 Регулювання рульового управління 164
7.1 Регулювання рульового механізму 165
Перевірка і регулювання рульового приводу
7.2 166
керованих коліс
7.3 Можливі несправності рульового управління 168
ГІДРОСИСТЕМА
169
1 Гідросистема машини
2 Робота гідросистеми машини 173
3 Обслуговування гідросистеми машини
3.1 Перевірка рівня та дозаправка оливи в гідробак 174
3.2 Прокачка гідросистеми
4 Можливі несправності гідросистеми машини 175
5 Система змащення та охолодження трансмісії
177
5.1 Система змащення та охолодження редуктора
5.2 Трансмісійний бак 178
15
5.3 Блок зворотних клапанів редуктора 181
5.4 Блок зворотних клапанів
182
5.5 Забірний оливний фільтр
5.6 Запобіжний клапан радіатора
Перевірка рівня та дозаправка оливи в бак 183
5.7
трансміссійний
Робота системи змащення і охолодження
5.8 184
трансмісії
Можливі несправності системи змащення і
5.9 185
охолодження трансмісії
16 ГАЛЬМІВНІ СИСТЕМИ 185
1 Робоча гальмівна система
186
1.1 Привід робочої гальмівної системи
1.2 Головний гальмівний циліндр
188
1.3 Гальмівні механізми
1.4 Двосекційний гальмівний кран
189
1.5 Робота гальмівного привода
1.6 Регулювання привода робочої гальмівної 190
7
системи
Перевірка і усунення наявності води в
1.7
гальмівних барабанах
Регулювання гальмівних механізмів робочої
1.8
гальмівної системи
Заповнення гідравлічного гальмівного привода
1.9 робочою рідиною,прокачування привода і заміна 191
рідини
2 Стоянкова гальмівна система 193
2.1 Робота стоянкової гальмівної системи
195
3 Можливі несправності гальмівних систем
ВОДОХІДНИЙ РУШІЙ І ХВИЛЕВІДБИВНИЙ
17
ЩИТОК 196
1 Водохідний рушій
1.1 Гідропривод водохідного рушія 197
1.2 Редуктор насосів привода водохідного рушія 198
Можливі несправності редуктора насоса привода
1.3
водохідного рушія
1.4 Робота гідроприводу водохідного рушія 200
Електронна система управління водохідним
1.5
рушієм з гідроприводом
Хвилевідбивний щиток і привод управління
2 203
щитком
Можливі несправності водохідного рушія і
3
хвилевідбивного щитка 205
4 Чохол водоізолюючий
ВОДОВІДКАЧУЮЧІ ЗАСОБИ
206
18 1 Загальні відомості
2 Можливі несправності водовідкачуючих засобів 208
19 ХОДОВА ЧАСТИНА
1 Підвіска 209
1.1 Важелі підвіски
1.2 Торсіонні вали 212
1.3 Буфери
1.4 Амортизатори 214
1.5 Обслуговування підвіски
2 Колеса машини 218
2.1 Правила експлуатації коліс і шин 219
8
2.2 Обслуговування коліс і шин
3 Можливі несправності ходової частини 221
ПНЕВМАТИЧНЕ ОБЛАДНАННЯ
1 Пневматична система низького тиску
221
Призначення і будова пневматичної системи
1.1
низького тиску
Система централізованого регулювання тиску
1.2 226
повітря в шинах
20
Робота системи централізованого регулювання
1.3
тиску повітря в шинах
230
Обслуговування пневматичної системи низького
1.4
тиску
Можливі несправності пневматичної системи
1.5 231
21 ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ШАСІ 232
1 Джерела електричної енергії
235
1.1 Акумуляторні батареї
1.2 Генераторна установка 248
2 Стартер
3 Комутаційна і допоміжна апаратура 249
3.1 Блок захисту і комутації
3.2 Блок управління водохідними рушіями
250
3.3 Щит водія
3.4 Прилади освітлення і сигналізації
256
3.4.1 Пульт керування освітленням та обігрівом
3.4.2 Прилади зовнішнього освітлення і сигналізації 258
3.4.3 Прилади внутрішнього освітлення
3.4.4 Звуковий сигнал
Розетка для пуску двигуна від зовнішнього
3.5 260
джерела електроенергії
3.6 Розетки аварійні
3.7 Запобіжники
3.8 Обертовий контактний пристрій ВКУ-1 262
4 Електрична мережа машини
263
4.1 Обслуговування електричної мережі машини
4.2 Можливі несправності електрообладнання 264
4.2.1 Способи виявлення несправностей в 268
електричних ланцюгах
9
4.2.2 Порядок демонтажу акумуляторних батарей
Порядок демонтажу вимикача акумуляторних
4.2.3
батарей. 269
4.2.4 Порядок демонтажу щита водія
4.2.5 Порядок демонтажу запобіжників
Порядок регулювання фар із
4.2.6 світломаскувальними насадками та фар 270
ближнього і дальнього світла
ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ БОЙОВОГО
22
МОДУЛЯ
271
ЗАСОБИ ЗВ'ЯЗКУ
1 Загальні відомості
2 Апаратури внутрішнього зв'язку і комутації
272
2.1 Призначення, склад і загальний опис AB3K1
2.2 Розміщення AB3K1 в машині
275
2.3 Підготовка АВЗК1 до роботи
23
2.4 Порядок роботи АВЗК1 276
3 Радіостанція RF-7800V-VS511 277
4 Виріб «Либідь К-2РБ» 278
Підготовка радіостанції MOTOROLA DM 4600
4.1
до роботи 279
4.2 Перевірка працездатності радіостанції DM 4600
25 СИСТЕМА КОЛЕКТИВНОГО ЗАХИСТУ
1 Фільтровентиляційна установка 280
1.1 Призначення і будова
1.2 Робота ФВУ
Можливі несправності ФВУ і способи їх 283
1.3
усунення
Дії екіпажа в умовах застосування зброї
1.4
масового ураження 285
1.5 Заміна фільтра-поглинача
Прилад для контролю надлишкового тиску
1.6 286
повітря в населених відділеннях машини
2 Прилад радіаційної розвідки ДРГ-Т 287
3 Протипожежне обладнання
288
3.1 Призначення протипожежного обладнання
3.2 Будова системи ППО 289
3.3 Робота системи ППО 291
10
3.4 Дії екіпажа при пожежі
292
3.5 Заміна балонів і піропатронів системи ППО
Можливі несправності системи ППО і способи їх
3.6 293
усунення
ЗАСОБИ МАСКУВАННЯ
1 Система постановки завіси 294
1.1 Будова і розміщення системи постановки завіси
26 1.3 Вимоги безпеки 295
1.4 Підготовка системи до роботи
1.5 Постановка димових завіс 296
1.6 Технічне обслуговування системи
ЛЕБІДКА
1 Заходи безпеки при роботі з лебідкою 297
2 Призначення і установка лебідки
3 Будова і робота лебідки 299
27
4 Блок поліспаста 301
5 Обслуговування лебідки
5.1 Заміна оливи в лебідці 302
6 Можливі несправності лебідки
СИСТЕМА ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1 Система опалення
303
1.1 Склад системи опалення
1.2 Будова і робота системи опалення
2 Кондиціонер
2.1 Призначення кондиціонера 306
2.2 Склад і розміщення кондиціонера
2.3 Порядок роботи кондиціонера 309
2.4 Управління роботою кондиціонера 310
28 2.5 Заправлення кондиціонера 311
Можливі несправності системи
2.6 315
жизнезабезпечення і способи їх усунення
2.7 Обслуговування кондиціонера 316
3 Система вентиляції
317
3.1 Склад і розміщення системи вентиляції
3.2 Будова і робота системи вентиляції 318
Можливі несправності системи вентиляції і
3.3
способи їхнього усунення 319
4 Теплозвукоізоляція
11
ЕНЕРГОАГРЕГАТ
1 Загальна будова енергоагрегату 320
2 Двигун
3 Система змащення двигуна
321
3.1 Робота системи змащення
Заправлення, дозаправлення і заміна оливи
3.2 322
двигуна
3.3 Очищення оливного фільтра
4 Паливна система двигуна
323
4.1 Робота паливної системи
4.2 Заправка і дозаправка палива
4.3 Очищення паливного фільтра
5 Система охолодження двигуна
29 5.1 Очищення охолоджуючих ребер блоку циліндра 324
Очищення зони підведення повітря на
5.2
охолодження
6 Повітряний фільтр
Очищення фільтруючого елемента повітряного 325
6.1
фільтра
7 Підготовка до пуску енергоагрегату
8 Пуск енергоагрегату 326
8.1 Електричний пуск
8.2 Ручний (дублюючий) пуск
327
9 Робота енергоагрегату
10 Зупинка енергоагрегату
328
11 Ремінна передача і механізм натягу
12 Можливі несправності енергоагрегату 329
30 ВОДІННЯ МАШИНИ
330
1 Заходи безпеки при водінні машини
2 Підготовка машини до руху 332
2.1 Підготовка двигуна до пуску 333
2.2 Пуск двигуна
334
2.3 Контроль роботи двигуна і трансмісії
2.4 Зупинка двигуна
3 Управління машиною на суші 337
3.1 Рушання машини з місця
3.2 Перемикання передач 338
3.3 Повороти машини
12
3.4 Гальмування машини
3.5 Зупинка машини 339
3.6 Правила водіння машини на суші 340
3.7 Водіння машини в складних дорожніх умовах 344
4 Правила управління машиною на плаву
350
4.1 Дії водія при підготовці машини до плаву
4.2 Дії водія при управлінні машиною на воді 354
4.3 Дії водія при виході машини з води 355
5 Буксирування машини
357
5.1 Буксирування машини на суші
5.2 Буксирування машини на плаву 359
Самовитягування машини або витягування
5.3 361
однотипної машиниза допомогою лебідки
Витягування застряглої машини за допомогою
5.4 362
однотипної машини
6 Десантування з морських десантних засобів
363
ТРАНСПОРТУВАННЯ.
Транспортування машин залізничним
1
транспортом
Заходи безпеки при навантажувальних і 364
1.1
31 розвантажувальних роботах
1.2 Підготовка машин до навантаження
1.3 Навантаження і кріплення машин на платформі 365
1.4 Розвантаження машин із платформ
374
4 Транспортування автомобільним транспортом
33 ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ МАШИНИ
376
1 Види і періодичність технічного обслуговування
2 Заходи безпеки при обслуговуванні машини 377
3 Контрольні огляди
378
3.1 Контрольний огляд перед виходом машини
3.2 Контрольний огляд на привалах 381
Щоденне технічне обслуговування (ЩТО),
4 технічнеобслуговування №1 (ТО-1) і технічне 382
обслуговування №2 (ТО-2)
ЗАПАСНІ ЧАСТИНИ, ІНСТРУМЕНТ І
34 399
ПРИЛАДДЯ МАШИНИ
1 Домкрат. 403
2 Важільно-плунжерний шприц 405
13
3 Шприц для заправлення оливи
35 ПЛОМБУВАННЯ
406
Кваліфікація видів пломбування вузлів, агрегатів
1
і приладів
ДОДАТОК А Заправні ємності 407
ДОДАТОК Б Карта пально-мастильних
408
матеріалів
ДОДАТОК В Засоби виміру 418
14
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АВ - автоматичний вимикач
АВК - апаратури внутрішнього зв'язку і комутації
АВТ - режим « АВТОМАТ »
АКБ - акумуляторна батарея
ВКУ - обертовий контактний пристрій
ДП - датчик повороту
ЩТО - щоденне технічне обслуговування
ЗІП - запасні частини, інструмент і приладдя
КО - контрольний огляд
КП - коробка передач
КТ - контрольна точка
МТВ - моторно-трансмісійне відділення
МТОР - майстерня технічного обслуговування і ремонту
ПЕД - потужність експозиційно ї дози
ОЕМ - оптико-електронний модуль
ПАВ - режим « НАПІВАВТОМАТ »
ПК - пульт командира
ППО - протипожежне обладнання
ПЕМ - пропорційний електромагніт
РБШ - ремонт безкамерних шин
РК - роздавальна коробка
РНМ - ручний насос мембранний
СПЗ - система постановки завіси
ТО - технічне обслуговування
ТХП - трубка холодні' пристрілки
УПЗ - вузьке поле зору
ФВУ - фільтровентіляційна установка
ФГО - ф ільтр грубого очищення
ФТО - фільтр тонкого очищення
15
1 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
Безпека робіт при експлуатації машини забезпечується твердим
знанням особовим складом обладнання, правил експлуатації та
технічного обслуговування машини.
Вимоги безпеки повинні дотримуватися при будьяких умовах,
незалежно від терміновості виконуваних робіт.
При експлуатації машини необхідно дотримуватися наступних
вимог безпеки:
- усунення несправностей проводити справним інструментом тільки
при відключеній напрузі бортової мережі;
- при залишенні екіпажем машини виключати вимикач батарей;
-встановлювати машину на стоянці так, щоб залишалися необхідні
проходи для швидкого виводу її у випадку пожежі;
- при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт, пов'язаних з
боєприпасами дотримуватися заходів безпеки, яких необхідно
дотримуватися під час виконання вибухонебезпечних і
пожежонебезпечних робіт;
- стежити за справністю електропроводки, не допускаючи іскрінь і
коротких замикань;
- тримати протипожежне обладнання машини в готовності до
застосування.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
- перевозити людей і незакріплений вантаж на корпусі машини;
- починати рух з незастопореними кришками люків;
- триматися руками (рукою) за краї люків при закриванні кришок;
- перебувати попереду машини, що рухається, ближче 5 м при
подачі сигналів для управління машиною;
- продовжувати рух при втраті видимості та орієнтування.
- наводити далекомірну марку при включеному лазерному да-
лекомірі на людей;
- включати системи бойового модуля, не переконавшись у від-
сутності людей на модулі і у зоні обетання гармати;
- включати системи бойового модуля, не переконавшись у від-
сутності сторонніх предметів на корпусі та усередині бойового
модуля;
- пускати передпусковий підігрівник і двигун у приміщеннях, не
обладнаних витяжною вентиляцією;
- користуватися відкритим вогнем усередині машини;
16
- експлуатувати машину з підтікаючими паливними і оливними
трубопроводами;
- зберігати в машині сторонні пожежонебезпечні предмети,
наприклад, ганчір’я, чохли і спецодяг, просочені оливою.
Крім цього в процесі експлуатації машини екіпаж зобов'язаний
керуватися вказівками із заходів безпеки, викладеними у
відповідних розділах дійсної настанови.
При роботі з боєприпасами дотримуватися наступних заходів
безпеки:
- не допускати падіння боєприпасів;
- перевозити і переносити боєприпаси тільки в спеціальній тарі або
в коробках для боєприпасів;
- зберігати боєприпаси влітку в тіні, захищаючи від дії сонячних
променів;
- оберігати боєприпаси від вологи;
- розкривати коробки з боєприпасами тільки перед спорядженням
стрічки.
2 ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС
Бронетранспортер БТР-4Е9( дойц) – бойова чотиривісна,
плаваюча машина з колісною формулою 8х8, яка має озброєння,
броньовий захист, обладнана посадочними місцями для розміщення
і роботи бойового розрахунку у складі командира машини, водія,
оператора бойового модуля та десанту. Машина оснащена силовою
установкою, що складається з двигуна DEUTZ BF6M1015 CP та
коробки передач Allison 4500 серії.
Машина призначена для транспортування особового складу
механізованих підрозділів сухопутних військ і їх вогневої
підтримки в бою і здатна виконувати свої функції цілодобово в
зонах теплого і холодного клімату, незалежно від пори року і
погодних умов, при експлуатації на дорогах з різними покриттями і
в умовах бездоріжжя.
Машина має високу рухливість і здатна слідувати за танками, з
ходу долати окопи, траншеї та водні перешкоди. Для ведення
бойовим розрахунком вогню з особистої зброї (автоматів і
кулеметів) корпус машини обладнаний бійницями, а також
лючками в кришках люків десантного відділення.
У машині передбачені місця для укладання зброї бойового
розрахунку - автоматів, кулеметів, гранат, сигнального пістолета,
патронів до сигнального пістолета, ручного протитанкового
17
гранатомета і додаткового боєкомплекту до озброєння бойового
модуля.
Для забезпечення зовнішнього зв'язку в машині встановлена
приймально передавальна, ультракороткохвильова радіостанція.
Внутрішній зв'язок забезпечується апаратурою внутрішнього
зв'язку і комутації, є можливість підключення абонента зовні
машини. Визначення координат місця знаходження машини
проводиться з допомогою, встановленою в машині навігаційної
апаратури.
Для маскування на місцевості, зниження можливості приці-
лювання при виявленні супротивником в бойових умовах машина
обладнана системою постановки завіси, на зовнішній поверхні
виконано деформуюче покриття.
На машині встановлені пристрої захисту від дії вражаючих
чинників ядерного вибуху, отруйливих речовин, бактерійних
засобів і від радіоактивного пилу під час руху по зараженій
місцевості. Для гасіння пожежі передбачено протипожежне
обладнання.
Для забезпечення споживачів електричним струмом на стоянках
при непрацюючому основному двигуні служить енергоагрегат.
Малюнок 2.2 - Розташування відділень шасі машини:
1 – відділення управління; 2 - прохід-лаз; 3 - десантне відділення; 4 -
моторно-трансмісійне відділення
18
Для захисту від кумулятивних гранат ручних протитанкових
гранатометів (типу РПГ-7) машина обладнана захисними
ґратчастими екранами. Для протимінного захисту на днище
машини встановлено додаткове бронювання.
Зовні машини розміщені прилади зовнішнього освітлення і
дорожньої сигналізації, хвилевідбивний щиток, шанцевий
інструмент (лопата, лом), буксирні троси.
На лівому борту, в заброньованому відсіку, розташований
конденсаторний блок кондиціонера. В кормовій частині корпусу
машини, за колесами четвертого моста, встановлені водохідні
рушії. На кормовому листі розташовані тягово-зчіпний пристрій та
блок поліспасту.
За призначенням і розташуванню механізмів і обладнання шасі
розділено на три відділення (мал. 2.2): відділення управління,
моторно-трансмісійне відділення та десантне відділення.
Відділення управління і десантне відділення з’єднуються між
собою за допомогою проходу лазу 2, який служить для переходів
між відділеннями, евакуації екіпажу і десанту, а також для
проведення робіт при обслуговуванні систем двигуна.
Для посадки і висадки водія і командира у відділенні управління
використовуються бічні двері або люки в даху. Для посадки і
висадки десанту використовуються кормові двері або люки у
верхньому листі корпусу над десантним відділенням. Поручні і
підніжки, розташовані поряд з дверима, забезпечують безпеку
посадки і висадки екіпажа і десанту.
2.1 Відділення управління
Відділення управління займає всю носову частину машини до
моторної перегородки. У ньому розташовані робочі місця водія і
командира машини.
Робоче місце водія (мал. 2.3 і 2.4) розташовується зліва по ходу
руху машини і обладнано регульованим сидінням і органами
управління рухом машини.
Зліва від місця водія, на колісній ніші, розташовані 6 - галь-
мівний кран стоянкового гальма,7 - лючок для доступу до ручного
паливопідкачувального насосу (мал. 2.3); блок 4 шинних кранів
(мал. 2.4).
Перед сидінням водія 5 (мал. 2.3) розташовано регульоване по
висоті і куту нахилу рульове колесо 8 з комбінованим пере-
микачем. Перед рульовою колонкою розташований щит водія 10 з
19
контрольно-вимірювальними приладами, сигнальними лампами і
органами управління. Зліва від щита водія знаходиться блок
манометрів 9.
Внизу, під щитом водія і рульовим колесом, розташовуються
педаль 1 управління подачею палива і педаль 14 гальма. Праворуч
від щита водія знаходиться сектор 11 ручної подачі палива і пульт
управління освітленням і обігрівом 2.
Блок-пульт ППО (поз. 2, мал. 2.4) закріплений на лобовому листі
корпусу, між лобовими стеклами над блоком обігрівача і
кондиціонера. У верхній лист корпусу, між люками водія і ко-
мандира,вмонтований вентилятор 1, біля вентилятора розташо-
ваний кабінний світильник 7.
Малюнок 2.3 - Робоче місце водія
1 - педаль управління подачею палива; 2 -пульт управління освітленням і
обігрівом; 3 - пульт вибору режимів руху; 4 - паливорозподільний кран; 5
- сидіння водія; 6 - гальмівний кран стоянкового гальма; 7 - лючок для
доступу до ручного паливопідкачувального насосу; 8 - рульове колесо; 9 -
блок манометрів; 10 - щит водія; 11 - сектор ручної подачі палива; 12 -
рукоятка механізму підйому броньових кришок лобових вікон; 13 -
передній випарник; 14 - педаль гальма
20
Для спостереження за дорожньою обстановкою в машині є
лобові і бічні кулестійкі стекла, які, при необхідності, закриваються
броньовими кришками. При закритих броньових кришках водій для
спостереження вдень встановлює прилад ТНПО-168В.
Для водіння вночі використовується прилад нічного бачення
ТВН-5, що встановлюється замість приладу ТНПО-168В водія.
Укладання 3 приладу розташоване на перегородці моторно-
трансмісійного відділення між сидіннями водія і командира мал.
2.4).
Мал. 2.4 - робоче місце водія :
1 - вентилятор; 2 - блок-пульт ППО; 3 - укладання приладу ТВН-5; 4 -
блок шинних кранів; 5 - блок захисту і комутації; 6 - блок АС37; 7 -
кабінний світильник
Праворуч від сидіння водія розташовані (мал. 2.3) пульт 3 вибору

режимів руху, рукоятка паливорозподільного крана 4.
Позаду від водія (на перегородці моторно-трансмісійного
відділення) розташовані блок 5 захисту і комутації і блок АС37
(поз. 6, мал. 2.4)
Праворуч від місця водія розташовано робоче місце командира.
Безпосередньо перед сидінням командира, на кронштейні, що
відкидається, розташований пульт 4 управління ПУ-03-05 (мал.
2.5), відеомонітор 5 і пульт 7 командира, а над ними розташована
21
бійниця 8 командира і панель ФВУ 9. Для запобігання попаданню у
відділення управління бруду з троса лебідки встановлений
захисний щиток 1.
Праворуч від місця командира, на правому борту корпусу (мал.
2.6), розташовані блок 3 прилад радіаційної розвідки ДРГ-Т, блок 2
переговорного пристрою і 1 регулятор температури.
Мал. 2.5 - Робоче місце командира машини
1 - захисний щиток лебідки; 2 - місце для укладання майна; 3 - сидіння
командира; 4 - пульт управління ПУ-0З-05; 5 - відео-монітор командира;
6 — приємоіндикатор радіонаві-гаційної апаратури; 7 - пульт командира;
8 — бійниця ко-мандира; 9 - панель ФВУ
За сидінням командира (на перегородці моторно-трансмі-

сійного відділення) розташовані блок управління рушієм водоходу,
регулятор 1 температури, електричні з'єднувачі. Для захисту від
травмування, ці деталі закриті захисним кожухом.
У носовій частині корпусу, у відділенні управління, знаходиться
лебідка з трубопроводами гідроприводу і пристроєм видачі троса,
гідропривід підйому хвилевідбивного щитка, бачок склоомивача та
ін.
22
Мал. 2.6 - Робоче місце командира машини (захисний кожух знятий):
1 -регулятор температури; 2 - блок переговорного пристрою; 3 - прилад
радіаційної розвідки ДРГ-Т
2.2 Десантне відділення

Десантне відділення розташоване за моторно-трансмісійним
відділенням і займає всю кормову частину корпуса. Безпосередньо
за моторно-трансмісійним відділенням розташоване робоче місце
оператора бойового модуля (далі по тексту - оператор) (малюнок
2.10).
23
Малюнок 2.10 – Робоче місце оператора
1 – відеомонітор; 2 – пульт оператора; 3 – пульт управління ПУ-03-05; 4
– місця для укладання майна; 5 – шоломофон оператора; 6 – сидіння
оператора; 7 – укладання додаткового боєкомплекту до кулемета; 8 –
укладання додаткового боєкомплекту до гранатомета; 9 – захисна
перегородка ФВУ; 10 – поворотна опора.
2.3 Моторно-трансмісійне відділення
Моторно-трансмісійне відділення (мал. 2.10) розташоване у
лівого борту за відділенням управління. Воно відокремлене від
населених відділень знімними герметичними перегородками. У
моторно-трансмісійному відділенні розташовується двигун з
обслуговуючими системами, вузли трансмісії і деталі систем
управління рухом.
Двигун 1 з'єднаний фланцем з коробкою передач і узгоджу-
вальним редуктором, складають закріплений на рамі силовий
моноблок, який розташовується над другим прохідним мостом.
Силовий моноблок встановлюється в машину в зібраному вигляді.
У його склад входять вузли і системи, що забезпечують його
налаштування і функціонування поза машиною на
навантажувальному стенді. Заміна силового моноблока і його
складових частин можлива як комплексно, так і поелементно.
До складу силового моноблока також входять радіатори 2 (мал.
2.11) системи охолоджування з осьовими вентиляторами 3 і
моторами гідроприводу, рама силового моноблока 4, два
теплообмінники, моторний і трансмісійний оливні баки, бак
гідроприводу системи охолодження та її трубопроводи, елементи
паливної і повітряної систем.
На кронштейнах рами закріплені паливні фільтри грубого 5 і
тонкого 6 очищення. Зліва від двигуна встановлюється очисник
повітря 4 (мал. 2.10). Для забезпечення роботи радіаторів системи
охолодження у верхній точці системи охолоджування встановлений
компенсаційний бак 7. На рамі також закріплені інші вузли і
системи, що обслуговують силову установку.
Мал. 2.10 - Моторно-трансмісійне відділення (вигляд із знятим дахом ):
1 - двигун; 2 - радіатори системи охолодження; 3 – патрубок системи
вихлопу; 4 - очисник повітря; 5 - трубопроводи системи охолодження; 6 -
трубопроводи паливної системи; 7 - компенсаційний бак.
24
Робота гідромоторів вентиляторів системи охолодження забе-

зпечується встановленням на двигуні гідронасосів 7 (мал 2.11).
Встановлені на двигуні два генератори 9 забезпечують зарядку
акумуляторних батарей і роботу електрообладнання машини.
Робота пневмопідсилювача рульового управління і гальмівної
системи забезпечується встановленням на двигуні повітряного
компресора 8 з обслуговуючими елементами (ресивери, осушувач
та ін.). Забезпечення комфортних температурних умов роботи
екіпажу і десанту виконується встановленням на машину
кондиціонера. Компресор кондиціонера 10 з механізмом натягнення
ремінної передачі встановлюється на рамі силового блока.
З'єднання вихлопної системи двигуна з елементами вихлопної
системи, закріпленими на корпусі, здійснюється за допомогою
компенсатора 12.
Вода, що потрапляє до машини при виконанні плаву або іншими
способами, відкачується з днища корпусу за допомогою
водовідкачуваючих насосів, один з яких розташований біля
роздавальної коробки, другий - під двигуном.
Мал. 2.11.Силовий моноблок (вид до установки в моторно-трансмісійне
відділення): 1 - двигун; 2 - радіатори системи охолоджування; 3 –
вентилятор системи охолоджування; 4 - рама силового блоку; 5 –
25
паливний фільтр грубого очищення; 6 - паливний фільтр тонкого
очищення; 7 - насос гідроприводу системи охолодження; 8 - бак
компенсаційний; 9 - компресор системи низького тиску; 10 – генератор;
11 - компресор кондиціонера; 12 - компенсатор вихлопної системи
3 ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
3.1 Загальні дані
колісна, чотиривісна зі всіма
Тип машини привідними колесами, закрита,
плаваюча
Колісна формула 8х8
Повна маса машини з протикульним
21.9+0,66
захистом, т
Повна маса машини зі встановленим
додатковим захистом (встановлення
24,4+0,5
гратчастих екранів і додаткового
протимінного захисту), т
3 (командир-розташовується у
відділенні управління поряд з
водієм; оператор -
Екіпаж, чіл розташовується в десантному
відділенні; водій -
розташовується у відділенні
управління)
Десант, чіл 7 (розташовуються в
десантному відділенні)
26
Питома потужність машини з
15,07 (20,5)
протикульним захистом, кВт/т (к.с./т).
3.1.1 Основні розміри, мм:
Довжина: - по корпусу. 7878±5
- по елементах додатко- 8786±5
вого захисту.
Ширина: - по корпусу (по підніж-
2936±5
ках)
- по елементах додатко-
3600±5
вого захисту.
Висота 3050±5
База 4400±5
Ширина колії 2445+7
Дорожній просвіт (без урахування - не менше 460 (без урахування
виштамповок на днищі) виштамповок на днищі);
-не менше 400 (з додатковим
протимінним захистом)
3.1.2 Експлуатаційні дані
Максимальна швидкість руху, км/год. не більше 110
- на плаву (без ґратчастих екранів та 8 - 10
протимінного захисту)
Мінімальна швидкість руху, км/год не більше 5
Максимальна швидкість руху на
передачі заднього ходу на режимі
зовнішньої характеристики при не менш 6,3
максимальній частоті обертання
колінчастих валів двигуна, км/год
Мінімальний радіус повороту по колії
не більш 13
переднього зовнішнього колеса, м
Тактичний діаметр циркуляції при
швидкості руху на воді не більше 10 20
км/год, м
Витрата палива на 100 км шляху, л:
- по шосе не більше 80
- по бездоріжжю не більше 160
Запас ходу по шосе, км 690
Гальмівний шлях при швидкост і
не більш 11,24
30 км/год, м,
3.1.3 Перешкоди що долаються на сухому задерненому ґрунті
Максимальний кут підйому, градус 30
Максимальний кут крену, градус 25
Ширина рову, м, не більш 2,0
27
Висота вертикальної стінки, м не менше 0,5
3.1.4 Характеристики водної перешкоди, що долається
Максимальний кут входу у воду,
20
градус
Максимальний кут виходу з води,
15
градус
без обмеження (лімітується
Ширина водної перешкоди, м
запасом палива)
до 2 (висота хвилі не більше 75
Максимальне хвилювання, балів
см)
3.2.2 Гармата
Тип автоматична
Марка ЗТМ1
Калібр, мм 30
Темп стрільби, вистр./хв.
- малий 300
- великий, не менш 550
Прицільна дальність стрільби по на-
зених цілях, м
- патронами с БТ та БЗТ снарядами до 2000
- патронами с ОФЗ та ОТ снарядами до 4000
Дальність прямого пострілу для
до 1 100
нарядів БТ при висоті цілі 2 м
Максимальна дальність прицільної
стрільби по повітряних цілях , що
2 500
летять із дозвуковими швидкостями на
висотах до 2000 м
Живлення стрічкове
дистанційний (електричний
Спосіб виконання пострілу
спуск)
Перезарядження дистанційне
Перемикання подавання боєприпасів дийстанційне
Кількість патронів в стрічці, шт.:
- патрони с БТ и БЗТ снарядами 117
- патрони с ОФЗ и ОТ снарядами 183
3.2.3 Гранатомет
Марка КБА.117
Тип автоматичний
Калібр, мм 30
Максимальна дальність стрільби, м 1700
28
Спосіб виконання пострілу дистанційний (електроспуск)
Перезаряджання ручне
Кількість гранат в стрічці, шт 29
3.2.4 Кулемет
Марка спарений з автоматичною
гарматою
Тип КТ-7,62
Калібр, мм 7,62
Прицільна дальність стрільби, м 1000
Найбільша прицільна дальність
2000
стрільби, м
дистанційний (електричний
Спосіб виконання пострілу
спуск)
Перезаряджання ручне
Кількість патронів в стрічці, шт 375
3.2.5 Протитанковий ракетний комплекс
Кількість пускових установок 2
Марка 212
Дальність ураження цілі, м від 100 до 5000
Спосіб виконання пострілу дистанційне управління
3.3 Боєкомплект : У бойовому модулі:
- патронів до гармати (готових до 300 (1 магазин на 117 патронів
бою), шт БТ і БЗТ і магазин на 183
патрони ОФЗ і ОТ)
- патронів до спареного кулемета
375 (1 магазин)
(готових до бою),шт
- гранат до гранатомета (готових до
29 (1 магазин)
бою), шт.
- ракет до ПТРК (готових до бою), шт 2 (на пускових установках)
У корпусі машини передбачені місця для розміщення:
- снарядів до автоматичної гармати, шт 72 (4 упаковки по 18 патронів)
2005 (3 магазини по 375 патро-
-патронів до спареного кулемета, шт
нів, 880 патронів в укупорках)
- гранат до автоматичного гранатоме-
58 ( 2 магазини по 29 гранат )
та, шт.
- ракет до ПТРК, шт 2 ( укладанні)
-патронів до автоматів АК або АКМ,
450(3 сумки по 5 магазинів)
АКМС; АК-74С, шт.
- патронів до сигнального пістолета,
12
шт
29
- гранат ПГ-7В до гранатомета РПГ-7,
5
шт
- гранат Ф-1, шт 10
3.7 Прилади спостереження
3.7.1 Прилад спостереження ТНПО-168В
перископічний, призменний,
Тип
підігрівний
Перископічність, мм 168
Кути поля зору, градус:
- по вертикалі 6
- по горизонталі 58
Збільшення, крат 1
1 (у відділенні управління
Кількість, шт
на робочому місці водія)
3.7.2 Прилад спостереження ТНП-165А
Тип перископічний, призменний
7 (на робочих місцях десанту в
десантному відділенні )
3.7.3 Прилад нічного бачення ТВН-5
перископічний, активно-
Тип.
пасивний, біокулярний
Мінімальна дальність бачення полотна
дороги, м
- в пасивному режимі при природній
нічній освітленості (3 - 5)-10-3 люкс 180
- в активному режимі при природній
нічній освітленості менше 3 10-3 80
люкс, з використанням фари ФГ-125 з
інфрачервоним фільтром
1 (у відділенні управління
на робочому місці водія)
30
3.7.4 Дзеркало заднього вигляду
Тип сферичне, зовнішнє
3.8 Система склоочищення
3.8.1 Склоочисник електричний, двошвидкісний, з
Тип двома щітками
Кількість, шт 1
3.8.2 Склоомивач
Тип електричний
3.9 Силова установка
3.9.1 Двигун
V-образний, чотирьохтактний,
шестициліндровий, дизель з
турбонаддувом та охолоджен-
Тип
ням наддувного повітря, з сухим
картером, рідинного охолодже-
ния
Марка DEUTZ BF6M 1015 СР
Максимальна потужність в умовах
випробування на стенді при роботі на 330 (448,8)
дизельному паливі, кВт (л.с.)
Максимальний крутний момент, Н м
2080 (212 )
(кг/см)
Частота обертання колінчастого валу,
хв-1
- при максимальній потужності 1900
- при максимальному крутному 1300
моменті
Максимальна частота обертання
колінчастого валу при роботі 1900
на холостому ходу, хв-1
Мінімально стійка частота обертання
колінчастого валу при роботі на 550
холостому ходу, хв-1
Питома витрата дизельного палива
в умовах випробувань на стенді на
193 (142)
режимі максимальної потужності,
г/кВт год (г/к.с.-год)
Витрата моторної оливи на чад, % від
0,3
витрати палива не більше
Номінальні габаритні розміри, мм:
31
- довжина 1042
- ширина 935
- висота 1170
Максимальна повна маса в комплекті
не більше 830
постачання, кг
3.9.2 Система пуску
електричний (за допомогою
Спосіб пуску
стартера)
система полегшення пуску
холодного двигуна свічки
Засоби полегшення пуску розжарювання, по одній на
лівий і правий впускні (дві
факельних колектори)
3.9.3 Система живлення паливом
Дизельне паливо із вмістом сір-
ки не більше 0,5% за специфіка-
ціями CEN EN 590 або DIN EN
590, або DIN 51 601 (Feb.1986),
Паливо, що застосовується або BS 2869 (1988): А1 і А2, або
ASTM D975-88: 1-D і 2-D, або
NATO код F-54 і F-75. Паливо
дизельне по ДСТУ 3868-99 та
ДСТУ 4840:2007
Заправна місткість паливних баків, л 585±10
3.9.4 Система змащення
DEUTZ Oil DQC III-05TLX-
Олива, що застосовується
10W40FE.
олива повинна відповідати
вимогам специфікації CF-4, CG-
4 або CH- 4 по класифікації
Допускається застосування: API, або E1-E3/98 + E4/98 по
класифікації ACEA, в'язкість
оливи залежить від умов
експлуатації
Заправна місткість бака, л 45±3
3.9.5 Система охолодження
рідинна з примусовою циркуля
Тип цією охолоджуючої рідини,за
критого типу, вентиляторна
Вживана рідина охолоджуюча рідина фірми
Deutz, яка складається з води і
засобу для захисту системи
32
охолодження (35.. .50% від
об'єму системи охолодження в
залежності від температури
навколишнього середовища) або
Arteco/Chevron Havoline XLC.
Допускається застосовувати
засіб захисту системи
охолодження AVIA Antifreeze
Extra фірми AVIA або Antifreeze
Extra фірми ARAL, або Glysantin
G48 фірми BASF, або SHELL
GlucoSheel фірми SHELL
Заправна місткість системи, л 125±5
3.9.6 Система повітроочищення
двоступінчаста, що складається
з корпусу повітроочисника з
Тип інерційною решіткою та 2-х
змінних (основного і запобіж-
ного) фільтруючих елементів
3.10 Трансмісія
3.10.1 Автоматична трансмісія
ALLISON 4500 серії (із засоба-
Марка
ми управління ALLISON)
Тип гідромеханічна
Приводи управління електрогідравлічні
3.10.1.1 Перетворювач крутного моменту (гідротрансформатор)
Марка ТС 541
одноступінчатий, трьохелемент-
Тип
ний, комплексний
Коефіцієнт трансформації 1,9
3.10.1.2 Коробка передач
планетарна, з косозубими шес-
тірнями постійного зачеплення,
Тип
шість передач вперед і одна
передача заднього ходу
3.10.2 Редуктор
одноступінчатий, з косозубими
Тип
шестернями
Передавальне число 1,32
3.10.3 Роздавальна коробка
Тип механічна, міжосьова, двосту-
33
пінчаста з диференціальною
роздачею крутного моменту і
блокуванням диференціала
Приводи управління електро-
пневматичні
3.10.4 Карданні передачі
14 (1 - з'єднує редуктор з розда-
вальною коробкою; 2 - з'єдну-
ють роздавальну коробку із
прохідними мостами; 2 - з'єдну-
ють прохідні мости з непрохід-
Кількість, шт ними мостами; 8 - з'єднують
мости з колісними редукторами;
1 - з'єднує вал відбору потуж-
ності роздавальної коробки з
валом редуктора насосів при-
вода водохідного рушія)
відкритого типу, жорсткі, на
Карданні шарніри
голчастих підшипниках
3.10.5 Мости
перший, другий, третій і четвер-
Тип тий - ведучі; другий і третій
прохідного типу
конічні з круговим зубом, з
Головні передачі мостів
передавальним числом 1,32
конічні, з чотирма сателітами і
Міжосьові диференціали 2-го і 3-го
муфтами блокування з електро-
мостів
пневматичним приводом
Міжколісні диференціали кулачкові, підвищеного тертя
3.10.6 Колісні редуктори
Тип. одноступінчасті, з косозубими
циліндричними шестернями
3.11 Рульове управління
за допомогою повороту керова-
Управління на суші
них коліс
за допомогою повороту керова-
них коліс і шляхом зміни швид-
Управління на плаву кості і напряму обертання гвин-
та рушія водоходу на відстаю-
чому борту
34
Кількість пар керованих коліс 2 (на першому і другому мостах)
Тип передачі рульового механізму гвинт-кульова гайка-рейка ектор
Передавальне число 23,55
3.12 Гідравлічна система
3.12.1 Гідросистема автоматичної трансмісії
згідно специфікації TES-295 або
Вживана олива
TES-389
Заправна місткість гідросистеми, л 42±2
3.12.2 Гідросистема змащення редуктора і роздавальної коробки
Вживана олива АРІАН ЕМТ-8
3.12.3 Гідросистема приводу водохідного рушія
Гидронасоси, марка
- лівий SAUER-DANFOSS
90L055KA5NN80S3C6CO3
GBA424224
- правий SAUER-DANF OSS
90R055KA5NN80S3C6CO3
GBA424224
SAUER-DANFOSS
Гідромотори 90M055NCON7NOC6W00N
N0000F3
Робочий тиск гідросистеми, МПа
40 (408)
(кгс/см2)
Mobil DTE-18M або
Вживана олива
Shell Tellus T68
циліндровий, двоступінчатий, з
Редуктор насосів приводу водохідного
приводом роздавальної коробки,
рушія, тип
що відключається
Кількість насосів, що приводяться, шт 2
Передавальне число до валів
0,63
гідронасосів
Привод включення Електропневматичний
3.12.4 Гідросистема гідропідсилювача керма, гідроприводу лебідки
і гідроприводу хвилевідбивного щитка
Робочий тиск, МПа (кгс/см2) 10,5+0,5 (105+5)
Вживане масло марка «Р»
Заправна місткість системи, л 39±2
3.12.5 Гідросистема вентиляторів системи охолодження двигуна
Робочий тиск, МПа (кгс/см²) 25 (255)
35
Олива,що застосовується Shell Telus T68
Заправна ємність системи, л 67...72
3.13 Гальмівні системи
3.13.1 Робоча гальмівна система
колодкові, барабанного
Гальмівні механізми
типу, закриті
Кут утримання, градус (%) 30( 58 )
пневмогідравлічний, двоконтур-
ний, з двома головними цилін-
Гальмівний привід
драми і двома гальмівними
камерами
3.13.2 Стоянкова гальмівна система
барабанні, встановлені на вихід-
Гальмівні механізми них фланцях роздавальної
коробки
Кут утримання, градус (%) 10,2 ( 18 )
Гальмівний привід електропневматичний
3.13.3 Аварійна гальмівна система
використовуються контури
робочої гальмівної системи
Гальмівні механізми
і механізми стоянкової
Гальмівний привід пневмогідравлічний
3.14 Водохідний рушій
одноступінчастий, з чотирило-
Тип патевими гвинтами в насадках, з
індивідуальним приводом
Кількість гвинтів, шт 2
Привід управління водохідним
електричний
рушієм, тип
3.15 Ходова частина
3.15.1 Колеса
Тип з рознімними ободами
Шини: пневматичні, безкамерні, з ма-
- тип люнком протектору підвищеної
прохідності
- розмірність 12.00R20
Тиск повітря в шинах, регульований мінімальний- 0,15 (1,5)
36
залежно від дорожніх умов, МПа
максимальний - 0,55 (5,5)
(кгс/см²)
3.15.2 Підвіска
незалежна, на поперечних
Тип.
важелях
Пружний елемент торсіонний вал
Кількість торсионів, шт 8 (по одному на кожне колесо)
16(по 2 (нижній і верхній)
Кількість важелів, шт
на кожне колесо)
гідравлічні, телескопічні, дво-
сторонньої дії, встановлені по
двох у підвісках коліс першого і
Амортизатори, тип
четвертого мостів і по одному у
підвісках коліс другого і
третього мостів
3.16 Пневматичне устаткування (повітряна система низького
тиску)
Номінальний робочий об’єм
305,7
компресора, см³
Осушник повітря з регулятором тиску,
А01.03.000-01
марка
Межі спрацьовування регулятора
тиску, МПа (кгс/см²)
- верхня межа 0,9-0,06 (9.0,6)
- нижня межа 0,73 ( 7,3)
Тиск спрацьовування запобіжного
1,1±0,1 (11,0±1,0)
клапана МПа (кгс/см²)
Повітряний балон низького тиску, шт 3
Місткість одного балона, л 20,5
Клапан обмеження падіння тиску
поршневий
повітря, тип
Тиск, МПа (кгс/см²) від 0,5 до 0,56 (від 5,0 до 5,6)
Редукційний пневмоклапан, тип мембранний
3.17 Електрообладнання
постійного струму, однопровід-
Тип схеми на (для чергового освітлення і
аварійних розеток-двопровідна)
Напруга бортової мережі, В від 22,5 до 28,5
Система захисту мережі автомати захисту і плавкі
запобіжники
37
3.17.1 Акумуляторні батареї
12СТ-85 або 6СТ-170 або
Марка
6СТ-200А
Електричний заряд однієї батареї, А ч 85 або 170 або 200
Загальний електричний заряд батарей,
170 або 200
Ач
Номінальна напруга однієї батареї, В 24 або 12
3.17.2 Генератор
Марка ВОSСН
Номінальна потужність, кВ т 2,24
Номінальна напруга, В 28
Кількість 2
3.17.3 Стартер
Марка ВОSСН
Номінальна потужність, кВ т 6,5
3.17.4 Прилади освітлення і дорожньої сигналізації
Прилади освітлення (кількість, марка)
- фари головного світла 2, ОМО9219000
- фари зі світломаскувальною 2, ФГ-127
насадкою
- фари зі світлофільтром 1, ФГ-125
- фара додаткова 1, ФГ-16К
- ліхтарі передні 2, ПФ 133АБ
- ліхтарі задні 2, ФП 133АБ
- ліхтар протитуманний задній 1, 2402.3716
- ліхтар заднього ходу 1, 2112.3711-01
- повторювач повороту 2, УП101-б
Звуковий сигнал 1, СЗ14Г
3.18 Засоби зв'язку
3.18.1 Радіостанція ультракороткохвильова КР-7800 -VS511
Марка ВЕ-7800 - 511
ультракороткохвильова,
Тип
приймально-передавальна
Виконання автомобільна, возима
Робочий діапазон частот, МГц від 30 до 108
Кількість заздалегідь підготовлених
25
частот
3.18.2 Радіостанція ультракороткохвильова «Либідь К-2РБ»
Марка ОМ 4600
38
Тип ультракороткохвильова, прий-
мально-передавальна, транкова
Виконання автомобільна, возима
3.18.3 Апаратура внутрішнього зв'язку і комутації
телефонна, з електромагнітними
Тип
ларингофонами
Марка АВЗК1
4 (5 - з урахуванням додаткової
Кількість абонентів, чол
розетки десанту)
3.18.4 Шоломофон
Тип шумозаглушаючий
Марка ШШ1
3.19 Навігаційна апаратура
Марка СН-3003М
Середня квадратична похибка визна-
чення поточних значень координат не більше 20
місця, м
Кількість оброблюваних маршрутних
точок, шт.
Кількість оброблюваних маршрутів,
50
шт
3.20 Захист
3.20.1 Броньовий захист
протикульовий, із внутрішньою
установкою протиосколкового
захисту. Передбачено встано-
влення на корпусі машини за-
хисних ґратчастих екранів для
Тип
захисту від кумулятивних гра-
нат протитанкових гранатоме-
тів та додаткового протимінно-
го захисту на днищі гермети-
зація відділень
3.20.2 Захист від зброї масового ураження
Спосіб захисту екіпажа і десанту: герметизація відділень управ-
- від ударної хвилі ління та десантного відділення
- від радіоактивного пилу, отруйних очищення повітря і створення
речовин і бактеріологічних засобів надмірного тиску в відділеннях
управління та десантному
3.20.3 Фільтровентиляційна установка
39
Нагнітач, тип відцентровий, з інерційною
сепарацією пилу
Фільтр-поглинач ФПТ -200Б, абсорбційного типу
3.20.4 Апаратура радіаційної розвідки
Прилад радіаційної розвідки, марка ДРГ-Т
3.20.5 Протипожежне устаткування
Тип автоматичне, дворазової дії
автоматичний і напівавто-
Спосіб включення
матичний
Кількість балонів з вогнегасильною
2
сумішшю, шт
Ємність одного балона, л 2
Кількість термодатчиків, шт 5
Ручний вогнегасник: Тип вуглекислотний
Марка ОУ-1,4
3.20.6 Засоби маскування
3.20.6.1 Система постановки димової завіси
Кількість пускових установок, шт 6
Димова граната, марка 3Д6
Час маскування завісою, с від 30 до 60
Відстань постановки димової завіси від 200 до 300
3.20.6.2 Деформуюче фарбування
Кількість кольорів триколірне, з плямами зелено-
захисного, сіро- жовтого і
чорного кольору
3.21 Водовідкачуючі засоби
Водовідкачуючі насоси, тип відцентрові з електропри- водом
Кількість насосів, шт 2
Продуктивність одного насосу при
протитиску 0,013 Мпа(0,13 кгс/см²), 250
л/хв, не менше
3.22 Лебідка
Довжина троса, м 50±0,5
Граничне тягове зусилля на крюку
троса при однорядному намотуванню
тросу на барабан, Н (кгс) від 90 000 до 92 000
- без застосування блоку (від 9 175 до 9 380)
від 180 000 до 184 000
- із застосуванням блоку (від 18 350 до 18 760)
Привод лебідки гідравлічний
40
3.23 Система життєзабезпечення
3.23.1 Кондиціонер
Тип парокомпресійний, з приводом
компресора від двигуна машини
Холодопродуктивність, кВ т до 10
Холодоагент ХЛАДОН R134a
Споживана електрична потужність, Вт,
не більш
- у режимі охолоджування 540
- у режимі вентиляції 250
Витрата повітря через повітрооброб-
900
люючі агрегати, м³/год
3.23.2 Система вентиляції
загальнообмінна, з примусовим
Тип.
нагнітанням
Вентилятори, тип осьові
2 (1 - у відділенні управління,
1 - в десантному відділенні
3.23.3 Система обігріву
калориферні, з використанням
Нагрівники, тип тепла рідини, що охолоджує
двигун
3 (1 - у відділенні управління, 2
- у десантному відділенні
3.24 Енергоагрегат
3.24.1 Двигун
чотирьохтактний, одноцилінд-
Тип ровий, повітряного охолоджен-
ня
SADKO DE-410E або
Марка
SADKO DE-420E *
Макси мальна потужність двигуна, кВт
6,6 (9,0) або 7,4 (10)*
(к.с.)
Максимальний крутний момент, Н м
21,3 (209) або 23,6 (232)*
(кгс м)
Частота обертання колінчастого вала,
3000
хв-1
стартером (із складу двигуна
Система пуску енергоагрегату), з ручним
дублюванням
Періодичність заміни фільтрів, г:
41
- паливний фільтр 400
- повітряний фільтр 400
- оливний фільтр 400
Витрата пального за 1 годину роботи 1 л ± 0,05
3.24.2 Генератор
Тип. перемінного струму
Марка. CA1505IR
Номінальна потужність, кВт 2,8
3.24.3 Акумуляторна батарея
Марка BOSCH 0 092S40230
* Для двигуна SADKO ОЕ-420Е
Діапазон експлуатаційних частот обертання колінчастого вала
двигуна, хв-1:
- робочий 800...1900
- рекомендований (при макси-
1400...1900
мальному навантаженні)
Робочий діапазон температур охолоджуючої рідини на виході з двигуна,
К (°С):
348...373 (75...100°С) - стрілка
покажчика температури охолоджу-
- експлуатаційний
ючої рідини двигуна знаходиться в
зеленому секторі
376 (103°С) - стрілка покажчика
- максимальна, короткочасно температури охолоджуючої рідини
допустима (продовж одної години), двигуна знаходиться на границі
не більше між зеленим та червоним сектора-
ми
323 (50°С) - стрілка покажчика
- мінімальна при русі на нижчих температури охолоджуючої рідини
передачах двигуна знаходиться на початку
зеленого сектору
Тиск оливи у системі змащення двигуна, МПа (кгс/см²), не менше:
- при частоті обертання колінчасто-
0,30 (3,00)
го вала двигуна 2100 хв
- при мінімальній частоті обертання
0,1 (1)
колінчастого вала двигуна
4 КОРПУС
42
Корпус (малюнки 4.1, 4.2, 4.3) служить для розміщення бойового
розрахунку і його озброєння, боєприпасів, агрегатів і механізмів
машини, для захисту їх від поразки вогнем стрілецької зброї, а
також від впливу світлового випромінювання, ударної хвилі та
проникаючої радіації ядерного вибуху, від пилоподібних
радіоактивних речовин, наведеної радіації, отруйних речовин і
бактеріальних засобів.
Малюнок 4.1 - Корпус машини (вид спереду праворуч)
1 - корпус; 2, 11 - бійниці для стрільби з автоматів; 3 – фланець для
кріплення ґратчастих екранів; 4 - вушка для стропування корпуса; 5 -
відсік для розміщення допоміжної силової установки; 6 - кришка відсіку
допоміжної силової установки; 7 – кришка відсіку для встановлення
допоміжної силової установки; 8 - кришка люка для обслуговування
допоміжної силової установки; 9 - кришка люка командира; 10 - двері
командира; 12 - передні буксирувальні гаки; 13 - кришка люка для
обслуговування лебідки; 14 - кришка люка видачі троса лебідки; 15 -
передні буфери; 16 – кришка люка для обслуговування гальмівної
системи; 17 – кришки для закриття оглядових вікон; 18 – оглядові вікна;
19 - кришка люка водія; 20 - жалюзі моторно-трансмісійного відділення
Малюнок 4.2 - Корпус машини (вид ззаду ліворуч)

1 - двері водія; 2 - відсік для встановлення кондиціонера; 3 – вушка для
стропування корпуса; 4 - бійниці для стрільби з автоматів; 5 - задні
буксирувальні гаки; 6 - тяглово-зчіпний при-трій; 7 -задні двері; 8 -
кришки люків десантного відділення; 9 - скоба для буксирування на плаву
43
Малюнок 4.3 - Днище корпуса (вид знизу)

1, 3, 22 - пробка для зливу рідини з корпусу; 2 - пробка для зливу оливи із
трансмісійного бака; 4 - пробка зливу рідини з відсіку ВСУ; 5, 6 - пробки
для доступу до пристрою, що розга-льмовує, енергоакумуляторів; 7 -
пробка для зливу оливи з 3-го моста; 8 - проріз для зовнішнього
охолодження редуктора привода водохідного рушія; 9 - пробка для зливу
44
рідини з відсіку АКБ; 10 - пробка для зливу оливи з системи
гідроприводу; 11 - пробка для зливу палива з ви-даткового паливного
бака; 12 - пробка для зливу оливи з 4-го моста; 13 - пробка для зливу
оливи з системи змащення двигуна; 14 - пробка для зливу оливи з
гідросистеми рульового механізму; 15 - пробка для зливу оливи з системи
змащення трансмісії; 16 - пробка для зливу оливи з гідросистеми
вентиляторів охолодження двигуна; 17 - пробка для зливу оливи з 2-го
моста; 18 - кришка лючка для доступу до гайок кріплення карданного
вала 2-го моста, перевірки рівня оливи 2-го моста й доступу до тяг
рульового керування; 19 – пробка для зливу води із двигуна; 20 - кришка
лючка для доступу до гайок кріплення карданного вала 1-го моста; 21 -
пробка для зливу оливи з 1-го моста.
4.1 Люки та двері корпуса
4.1.1 Кришки люків водія і командира
Отвори люків водія та командира закриваються кришками,
встановленими на петлях, крізь які проходить торсіон 6 (мал. 4.4).
Малюнок 4.4 - Кришка люка водія та командира
1 - кришка; 2 - ущільнювач кришки;
3 - вісь замка; 4 –
рукоятка; 5 - торсіон;
6 - упор; 7 - ролик;
8 - пружина роли-
ка; 9 - штир
Для закриття та відкриття кришки зовні машини необхідно

повернути вісь 3 спеціальним Г-подібним ключем із ЗІП машини.
Для забезпечення герметичності прилягання кришки люка по
периметру встановлений ущільнювач 2.
4.1.2 Оглядові вікна водія та командира
Оглядові вікна командира та водія закриваються стеклами, а в
бойовому положенні - броньованими кришками.
Броньовані кришки люків закриваються і відкриваються за
допомогою черв’ячного редуктора, рукоятка привода якого пе-
ребуває у відділенні керування між оглядовими вікнами водія і
командира. Для відкривання (закривання) кришок, необхідно
перевести рукоятку 2 з вихідного положення в робоче та обер-тати
до упору (приблизно 10 обертів).
Малюнок 4.6 - Рукоятка привода механізму відкривання та закривання
45
кришок оглядових вікон
командира і водія
1-фіксатор;
2 - рукоятка;
I, II - чер-
говість дій
для переведення
рукоятки з вихідно-
го положенн в робоче;
I, III - черговість дій для переведення рукоятки з робочого положення у
вихідне.
Для переведення рукоятки в робоче положення, потрібно
відтягнути фіксатор 1 (дія I) і повернути рукоятку 2 на 180° (дія II).
Після відкривання (закривання) кришок, рукоятку потрібно
повернути у вихідне положення (дії I і III).
4.1.4 Люк видачі троса лебідки
Кришка 4 (мал. 4.8) люка встановлена на одній петлі і через
гумовий ущільнювач 3 притискається до листа корпуса гайкою-
рукояткою 1 через планку 2, що опирається на напрямні ролики.
Відкривати кришку 4 ослабленням затягування гайки-рукоятки 1 і
поворотом планки
Малюнок 4.8 - Кришка люка видачі троса лебідки
1 - гайка-рукоятка; 2 - притискна планка; 3 - ущільнювач; 4 - кришка люка
4.1.5 Люки обслуговування лебідки, гальмівної системи,

допоміжної силової установки
Кришки люків обслуговування лебідки, гальмівної системи та
допоміжної силової установки однакові за конструкцією.
Кришка 1 (мал. 4.9) люка встановлена на одній петлі і при-
тискається до листа корпуса через гумовий ущільнювач 3 за до-
помогою гвинтового замка.
Малюнок 4.9 - Кришка люка лебідки
46
1 - кришка люка; 2 - вісь замка; 3 -ущільнювач
Для відкриття кришки необхідно вісь 2 замка повертати проти

ходу годинникової стрілки Г-подібним ключем, що має наконечник
квадратного перетину до упору, а для закриття - по ходу годинни-
кової стрілки до упору.
4.1.6 Люки відсіку допоміжної силової установки
При здійснені монтажу-демонтажу допоміжної силової устано-
вки необхідно відкрутити болти 2 (мал. 4.10) та зняти кришку 1.
Малюнок 4.10 - Люки відсіку допоміжної силової установки:
1 - кришка люка монтажу-демонтажу допоміжної силової установки; 2 -
болт; 3 -кришка люка для обслуговування допоміжної силової установки;
4 - ущільнювач; 5 - вісь замка; 6 – стопор; 7 - кришка люка
При користуванні допоміжною силовою установкою відкрити

кришку 3 зовні корпусу до автоматичної фіксації стопору 6 та
кришку 7 з боку десантного відділення.
Для закриття та відкриття кришки 3 необхідно повернути вісь
замка 5 спеціальним Г-подібним ключем із ЗИП машини, що має
наконечник овального перетину. Герметичне притискання кришки
47
3 до листа відсіку забезпечує гумовий ущільнювач 4.
4.1.7 Відсік акумуляторних батарей
Акумуляторні батареї встановлені у відсіку, розташованому в
кормовій частині корпуса.
Акумуляторний відсік закривається листом підлоги, що
виконує функцію кришки.
4.1.8 Двері командира і водія
Двері 10 командира (мал. 4.1) і двері 1 водія (мал. 4.2) призна-
чені для зручності посадки та висадки командира і водія.
Для полегшення відкривання дверей встановлені пневмопру-
жини 1 (мал. 4.11) на кожних дверях. Знявши ковпачок вентиля 2
через кран відбору повітря блоку шинних кранів (мал. 20.12) і
спеціальний шланг із ЗІП машини можна використати стиснене
повітря пневматичної систми тиску для підкачування
пневмопружин. При цьому інші крани блоку повинні бути закриті.
Малюнок 4.11 - Пневмопружина
1 - пневмопружина; 2 - ковпачок вентиля; 3 - буфер
Для амортизації дверей при відкиданні та для обмеження ходу

відкриття встановлені буфери 3 (мал. 4.11).У верхній частині
дверей установлений склопакет. У відкритому положенні двері
стопоряться фіксатором, у закритому - фіксуються замком (мал.
4.12).
Малюнок 4.12 – Замок: 1 - корпус замка; 2 - ручка; 3 - вісь; 4 - важіль; 5 -
обойма внутрішня; 6 - засувка; 7 - гайка;8 -пружина
48
4.1.9 Додатковий захист віконних отворів дверей командира і

водія.
Для виключення появи ушкоджень і тріщин у склопакетах при
влученні куль і осколків, на дверях командира і водія може бути
встановлений додатковий захист.
Додатковий захист складається з листів захисту 1 (мал. 4.13),
обрамлення 3 з елементами кріплення листа захисту.
Малюнок 4.13 - Бойове положення листа захисту віконного отвору дверей
водія
1 - лист захисту; 2 - гвинт-баранчик; 3 - обрамлення; 4 - петля; 5 - двері.
Основне положення листів захисту - по-похідному. Листи

розташовуються на лобовому листі корпуса перед передніми
віконними отворами і установлюються на петлі 4 (втулки листа
49
пазами вводяться в осі петель). Фіксуються листи захисту на
корпусі гвинтом-баранчиком 2.
При установленні листів захисту в бойове положення - гвинт-
баранчик викручують, лист виводять з осей петель 4.
Лист установлюють на петлі обрамлення та фіксують гвинтом-
баранчиком 2 до бонки обрамлення.
4.1.10 Задні двері
Задні двері 1 (мал. 4.14) встановлені на петлях у кормовій
частині машини. Вони зроблені з броньової сталі, праві двері мають
бійницю 2 для ведення вогню зі стрілецької зброї.
Двері зачиняються замками 4 та додатково ущільнюються
задрайками 7. Задрайки 7 також забезпечують блокування дверей
від відкривання. Замки і задрайки задніх дверей ідентичні по будові
з замками і задрайками дверей командира та водія
Порядок відчинення, зачинення задніх дверей ідентичний
порядку відчинення, зачинення дверей командира та водія.
Малюнок 4.14 - Задні двері
1 - задні двері, 2 - бійниця, 3 - петлі, 4 - замок, 5 - стопор, 6 - упор, 7 -
задрайка
Двері відчиняються до встановлення стопора двері 5 на упор 6.

Перш ніж зачиняти двері необхідно зняти стопор две-рей з упора.
4.2 Перекриття моторно-трансмісійного відділення
Перекриття моторно-трансмісійного відділення (мал. 4.17)
призначено для захисту агрегатів моторно-трансмісійного від-
ділення від ураження, запобігання влучення в моторно-транс-
місійне відділення і радіатори сторонніх предметів.
Малюнок 4.17 - Перекриття моторно-трансмісійного відділення: 1 - петля;
2, 13, 15, 35 - стопори; 3 - жалюзі вихідні праві; 4 –дефлектор правий; 5 -
50
болт кріплення правих вихідних жалюзі к дефлектору; 6, 34 - болти
кріплення вихідних жалюзі к корпусу; 7, 18, 33 - ручки; 8, 19, 23, 29 -
болти кріплення дефлекторів; 9 - петля; 10 - пробка для доступу до
заправочної горловини маслобака привода вентиляторів; 11 - жалюзі вхі-
дні праві; 12, 16 - внутрішні обойми стопорів; 14 - жалюзі вхідні ліві; 17,
20 - болти кріплення вхідних жалюзі; 21 – пробка для доступу до щупа
контроля рівня оливи в моторному оливному баку; 22 - пробка для
доступу до заправочної горловини компенсаційного бачка; 24 - пробка
для доступу до щупу контроля рівня оливи в оливному баці системи
змазки трансмісії; 25 - пробка для доступу до заправочної горловини
оливного бака системи змазки трансмісії; 26 - ковпак; 27 - пробка для
доступу до щупа контроля рівня оливи в оливному баці гідравлічної
системи; 28 - пробка для доступу до заправочної горловини оливного бака
гідравлічної системи; 30 - жалюзі вихідні ліві; 31 - дефлектор лівий; 32 -
болт кріплення лівих вихідних жалюзі до дефлектора
51
Перекриття моторно-трансмісійного відділення складається із
вхідних і вихідних жалюзі зі стопорами та балок перекриття отвору
корпусу.
Дефлектори - праві 4 та ліві 31 - встановлені в передній частині
перекриття МТВ і закривають отвір над радіаторами. На
дефлекторах приварені петлі 1, котрі через осі з’єднують
дефлектори з петлями корпусу. В закритому положенні деф-
лектори закріплені чотирма болтами 8, 19, 23 та 29. Стопори 2 і 35
забезпечують фіксацію дефлекторів в відкритому положенні.
Дефлектори мають по три ручки 7.
Вхідні жалюзі праві 11 та ліві 14 встановлені в задній частині
перекриття МТВ і закривають отвір над двигуном. На бокових
частинах вхідних жалюзі приварені петлі 9, які через осі з’єднують
жалюзі з петлями на балці перекриття МТВ і з петлями на лівій
частині корпусу. В закритому положенні вхідні жалюзі закріпленні
двома болтами 17 і 20. Стопори 13 і 15 забезпечують фіксацію
вхідних жалюзі в відкритому положенні. Вхідні жалюзі мають по
дві ручки 18.
Вихідні жалюзі праві 3 та ліві 30 встановлені на бокових
частинах дефлекторів 4 та 31. Осі правих вихідних жалюзі 3 зак-
ріплені в жолобах петель корпусу двома болтами 6. На правому
дефлекторі 4 жалюзі 3 закріплені двома болтами 5. Осі лівих
вихідних жалюзі 30 закріплені в жолобах петель корпусу двома
болтами 34. На лівому дефлекторі жалюзі 30 закріплені болтами 32.
Вихідні жалюзі мають по дві ручки 33.
Для відкриття лівого дефлектора 31 необхідно:
- закрити кришку люка механіка-водія (якщо вона була відкрита);
- відвернути на 8...10 обертів болти 32 кріплення лівих вихідних
жалюзі 30 і опустити жалюзі в нижнє положення;
- відвернуті болти 23 та 29 і відкрити лівий дефлектор до фіксації
його стопором 35.
Для відкривання правого дефлектора 4 необхідно:
- відкрити лівий дефлектор 31;
- відвернути на 4 . 5 обертів болти 5 кріплення правих вихідних
жалюзі 3 і опустити жалюзі на дах корпусу;
- відкрити правий дефлектор до фіксації його стопором 2.
Для закривання правого дефлектора 4 необхідно:
- утримуючи дефлектор, вивезти засувку стопора 2 з паза внут-
рішньої обойми стопора;
52
- опустити дефлектор, не кидаючи, та закріпити його болтами;
- підняти праві вихідні жалюзі 3 та завернути болти 5.
Для закривання лівого дефлектора 31 необхідно:
- закрити правий дефлектор 4 і закріпити його болтами;
- утримуючи лівий дефлектор, вивести засувку стопора 35 з пазу
внутрішньої обойми стопора;
- опустити дефлектор, не кидаючи, та закріпити його болтами;
- підняти ліві вихідні жалюзі 30 і завернути болти 32.
ПРИМІТКА. Перед закриттям дефлекторів і вхідних жалюзі
необхідно переконатися в відсутності сторонніх предметів на
відбуртовках отворів перекриття МТВ.
При необхідності відкриття лівих вихідних жалюзі 30 у
верхньому положенні (на лівий дефлектор), відкривання вико-
нувати в наступній послідовності:
- закрити лівий дефлектор 31, закріпити його болтами, закрити
вихідні жалюзі 30 та завернути два болти 32 (якщо раніше
дефлектор був відчинений);
- відвернути два болти 34 і зняти дві планки, які закривають осі
жалюзі в жолобах петель корпусу, та підняти вихідні жалюзі у
верхнє положення.
Для відкривання лівих вхідних жалюзі 14 необхідно:
- відвернути болт 20 кріплення жалюзі;
- відкрити жалюзі до їх фіксації стопором 15.
Для відкривання правих вхідних жалюзі 11 необхідно:
- відкрити ліві вихідні жалюзі 14;
- відвернути болт 17 кріплення жалюзі;
- відкрити жалюзі до їх фіксації стопором 13.
Для закривання правих вхідних жалюзі 11 необхідно:
- утримуючи жалюзі, вивести засувку стопора 13 з паза внут-
рішньої обойми стопора;
- опустити жалюзі, не кидаючи і завернути болт кріплення жалюзі.
Для закривання лівих вхідних жалюзі 14 необхідно:
- закрити праві вхідні жалюзі 11 і закріпити їх болтом;
- утримуючи ліві вхідні жалюзі, вивести засувку стопора 15 з паза
внутрішньої обойми стопора;
- опустить жалюзі, не кидаючи, і завернути болт кріплення жалюзі.
Балки перекриття поділяють отвір моторно-трансмісійного
відділення на дві частини і служать опорою для вхідних і вихідних
53
жалюзі. Балки перекриття виконані знімними для забезпечення
монтажу і демонтажу двигуна і його систем.
Середня балка 9 (мал. 4.18) опирається на праву і ліву частину
отвору моторно- трансмісійного відділення. Вона має по три болта
кріплення до правої і лівої частини отвору моторно-трансмісійного
відділення: по два болта 1 і 8 кріплення зовні моторно-
трансмісійного відділення та по одному болту під балкою всередині
моторно-трансмісійного відділення. Задня балка 4 опирається на
праву і ліву частини отвору моторно-трансмісійного відділення,
балку корпусу 6 і закріплена вісьмома болтами 5. Балка корпусу 6
закріплена на вертикальному листі корпусу дев’ятьма болтами.
Задня права балка 3 встановлена в отворі між середньої 9 і
задньої 6 балками та закріплена п’ятьма болтами 2 зовні і одним
болтом 7 всередині моторно-трансмісійного відділення.
Для демонтажу балок перекриття моторно-трансмісійного
відділення необхідно:
- демонтувати праві вихідні жалюзі 10 (мал. 4.17), для чого:
- відвернути болт 17 кріплення жалюзі, зняти шплінти і вийняти дві
осі кріплення жалюзі до задньої правої балки. Зняти шплінти і
вийняти вісь, що з'єднує внутрішню обойму 11 стопора 12 із
задньою правою балкою. Всунути внутрішню обойму в стопор до
фіксації її засувкою.
Зняти праві вихідні жалюзі;
ПРИМІТКА. При необхідності демонтаж інших жалюзі вико-
нувати в тій же послідовності.
- відвернути болти 2 і 7 (мал. 4.18) кріплення задньої правої балки
3, відвернути два болти кронштейна кріплення патрубка системи
випуску відпрацьованих газів двигуна до нижньої частини балки
(біля середньої балки 9). Зняти задню праву балку;
- відвернути вісім болтів 5 кріплення задньої балки 4 і зняти балку;
- відкрити вхідні жалюзі 4 і 29, ліві вихідні жалюзі 14 (мал. 4.17);
- відвернути чотири болти 1 і 8 (мал. 4.18) кріплення середньої
балки 9 до верхньої частини отвору корпусу і два болти кріплення
середньої балки до внутрішніх торців отвору корпусу (болти
розташовані під балкою). Відвернути два болти кріплення
кронштейна із заправною горловиною і горловиною оливного щупа
гідросистеми в нижній лівій частині середньої балки та зняти балку;
- відвернути дев’ять болтів кріплення балки 8 корпусу і зняти
балку.
54
Малюнок 4.18 - Балки перекриття моторно-трансмісійного відділення: 1,
8 - болти кріплення середньої балки; 2, 7 - болти кріплення задньої правої
балки; 3 - задня права балка; 4 - задня балка; 5 - болт кріплення задньої
балки; 6 - балка корпусу; 9 - середня балка
Монтаж балок робити у зворотній послідовності.

Установка захисних щитків на вихідних жалюзі.
Для запобігання потраплянню води в корпус бронетранспортера
при русі на плаву на вихідні жалюзі перекриття мо-торно-
трансмісійного відділення встановлюються захисні щитки
Захисні щитки 1, 3 встановлюються з лівої та правої сторони
вихідних жалюзі перекриття моторно-трансмісійного відділення і
кріпляться двома болтами 2 до приварених на жалюзі бонок. В
закритому положенні кришки фіксуються стопорами 4.
Малюнок 4.19 - Установка захисного щитка на вихідних жалюзі:
1, 3 - захисний щиток, 2 - болти кріплення захисного щитка; 4 -
стопор захисної кришки
55
4.3 Засклення корпусу

На лобовому листі корпуса і бічних дверях є оглядові вікна, у які
встановлюються куленепробивні стекла, що мають електричний
обігрів і призначені для захисту екіпажу від куль випущених зі
стрілецької зброї, а також осколків мін і ручних гранат, що
розірвалися в безпосередній близькості від машини.
Склопакет складається з:
- куленепробивного скла 5 (мал.4.19);
- металевих арматур, що включає в себе обичайку 1, яка виходить
на зовнішню поверхню листа та внутрішню обичайку 3. Обичайки
виконані зі спеціальної сталі;
- герметика 4, призначеного для герметизації склопакета.
Склопакет монтується на корпус за допомогою шпильок 6, що
вварені у зовнішню обичайку, і закріплюється різьбовими втулками
2, які ввертаються до щільного упору. Герметизація стику
здійснюється за допомогою герметика 4, якій нанесено по всьому
периметру між корпусом і склопакетом.
Обігрів скла включається автоматом захисту мережі «ОБІГРІВ
СКЛА» на пульті управління освітленням і обігрівом.
56
Малюнок 4.19 - Установлення
куленепробивних стекол
1, 3 - обичайка; 2 - різьбова втул-
ка; 4 - герметик; 5 - скло; 6 –
шпилька
УВАГА!
1. Користуватися обігрівом
дозволяється при температурі
повітря із зовнішньої сторони
скла від плюс 5°С до мінус 40°С,
при непотребі електрообігріван-
ня склопакетів повинно бути вимк
нено.
2. Для запобігання ушкоджень цві-
левими грибками в районах із тро-
пічним кліматом необхідно періодично (не рідше 1 рази на місяць)
робити протирання скла чистою бавовняною тканиною або ватяним
тампоном, змоченим етиловим спиртом.
3. Під час стоянок машини з метою захисту склопакетів від
механічних ушкоджень необхідно:
- закривати стекла захисними кришками;
- стежити, щоб на зовнішніх поверхнях склопакетів не накопи-
чувалися частки піску і бруду, а при їхньому нагромадженні
видаляти злегка вологою чистою бавовняною тканиною або ватним
тампоном;
- стежити, щоб до внутрішньої поверхні склопакетів не дотор-
калися предмети, які здатні ушкодити склопакет (пряжки ременів
безпеки та ін.).
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ! Підключати електро-
обігрівні склопакети в електромережу з напругою вище 28,5 В, а
також робити яку-небудь доробку склопакетів без узгодження з
виготовлювачем.
4.4 Внутрішня будова корпуса, перегородки моторно-трансмі-
сійного відділення.
Усередині корпуса на різних його елементах приварені кронш-
тейни, бонки, скоби для кріплення деталей, вузлів і агрегатів маши-
ни.
На поперечних балках корпусу встановлені підлоги, що закрива-
ють вузли трансмісії і ходової частини. Підлоги під бойовим моду-
57
лем мають легкознімне кріплення болтами. Для зняття листа підло-
ги досить відвернути болти.
У відділенні управління
балки 2 та 3 кріпляться
гвинтами 1 та болтами 4
із шайбами 5 (Мал. 4.20).
Малюнок 4.2. Встанов-
лення балок сидінь :
1 - гвинт, 2 – балка,
3 - балка, 4 - болт,
5 – шайба.
Перегородки
моторно-трансмі-
сійного відділення
призначені для огородження моторно - трансмісійного відділення
від відділень управління і десантного, а також для установки теп-
лоізоляції і шумоізоляції.
Перегородки моторно-трансмісійного відділення являють собою
металевий каркас, що складається зі зварених між собою труб
прямокутного перетину, кутників і листів. Отвори в каркасі закриті
п’ятьма знімними алюмінієвими кришками з ущільненнями.
Кришки кріпляться на металевий каркас за допомогою болтів і
зачепів.
Для демонтажу кришок перегородок моторно-трансмісійного
відділення необхідно відкрутити болти та вивести із зачеплення
кришку із зачепом. Монтаж здійснюється у зворотній
послідовності.
На кронштейни корпусу встановлюються з’ємні балки.
У десантному відділенні балки 4, 5, 7 та перегородка 8
кріпляться гвинтами 1, 6 із шайбами 3 (Малюнок 4.21).
На з’ємні балки й планки корпусу встановлюються з’ємні
підлоги, які закривають вузли та агрегати трансмісії й внутрі-
шнього обладнання.
Малюнок 4.21. Встановлення балок кріплення підлоги в десантному
відділенні:
1, 6 - гвинти, 2 - шайба, 3 - шайба, 4 - балка коробки, 5 - балка велика, 7 -
балка 4-го мосту, 8 - перегородка
58
Малюнок 4.22 - Встановлення підлоги у відділенні управління

1, 5 - болты, 2, 6 - шайбы, 3, 7 - шайбы, 4 - підлога права, 8 – підлога
носова, 9 - лючок, 10 - підлога мала переходу, 11 – лючок, 12 - підлога
велика переходу, 13 - гвинт, 14 - лючок, 15 - підлога ліва.
59
У відділенні управління підлоги 8, 10, 12, 15 кріпляться болтами
1, 5 та гвинтами 13 із шайбами 2, 6 та 3, 7 (Мал. 4.22).
У відділенні управління для доступу до РНМ у підлозі 15
встановлено лючок 14, для доступу до мосту №1; у підлозі 8
встановлено лючок 9, для доступу до мосту №2; у підлозі 12
встановлено лючок 11 (Мал. 4.22).
У десантному відділенні підлоги 3, 6, 8, 11, 12, 20, 21, 22, та
коробка 5 кріпляться гвинтами 2, 24 та болтами 9 із шайбами 1,
стики підлог прикриті планками 7 та 23. Підлоги 17 та 18
встановлені на вісі 13 із шайбами 15 та шплінтами 14.
Малюнок 4.23 - Встановлення підлоги у десантному відділенні
1, 15 - шайби; 2, 24 - гвинти, 3 - підлога, 4 -лючок, 5 - коробка, 6 - підлога
заділки;7 - планка, 8 - підлога між 3-4 мостами, 9 - болт, 10 - лючок, 11 -
підлога 4-го мосту, 12 - боковина корми права, 13 - вісь, 14 - шплінт, 16 -
лючок, 17- підлога корми №1, 18- підлога корми №2, 19- лючок, 20-
боковина корми ліва, 21- підлога повздожня, 22 - підлога мала, 23-
планка.
У десантному відділенні для доступу до мосту №3 у коробці 5

встановлено лючок 4; для доступу до кінгстону та мосту №4; у
підлозі 11 встановлено лючок 10, для доступу до акумуляторних
батарей у підлозі 17 встановлено лючок 16, для доступу до
заправної горловини у підлозі 18 встановлено лючок 19 (Мал. 4.23).
60
4.5 Сидіння
4.5.1 Сидіння водія, командира і оператора
Сидіння (мал. 4.24) складається з подушки 7, спинки 6, ременя
безпеки 5 і механізму підйому 8.
Конструкцією сидіння передбачені наступні регулювання його
положення: установка по висоті, поздовжнє переміщення щодо
рульового колеса, регулювання нахилу спинки і подушки.
Сидіння по висоті регулюється залежно від антропометричних
даних члена екіпажа в такий спосіб:
- віджати рукоятку 3 для переміщення передньої частини подушки
сидіння, рукоятку 2 для переміщення задньої частини подушки
сидіння; величина переміщення 0...60 мм;
Поздовжнє переміщення сидіння робити в наступному порядку: -
віджати важіль 9;
- перемістити сидіння назад або вперед в одне з наявних положень;
- відпустити важіль 9 і переко-
натися в надійній фіксації сидін-
ня.
Кут нахилу спинки регулю-
ється за допомогою рукоятки
регулювання нахилу забез-
печується на кут до 45°.
Малюнок 4.24 –
Сидіння водія,
командира, опе-
ратора: 1 – ру-
коятка регулю-
вання кута нахилу
спинки; 2 – рукоят-
ка для переміщення
задньої частини по-
душки сидіння; 3 - рукоятка для переміщення передньої частини подушки
сидіння; 4 – підголівник; 5 - ремінь безпеки; 6 – спинка сидіння; 7 – по-
душка сидіння; 8 - механізм підйому, 9 - важіль для регулювання поз-
довжнього переміщення сидіння
4.5.2 Сидіння десанту
Для розміщення десанту в машині встановленні сім одномісних
сидінь 1 (мал. 4.25), що швидко знімаються та не регулюються по
висоті і куту нахилу.
Сидіння десанту у положенні «по-похідному» розташовані:
61
чотири штуки вздовж правого борту та три штуки вздовж лівого
борту (мал. 4.25), при цьому шість сидінь мають можливість
установки «по-бойовому» (обличчям до борту). Перше від бойового
модуля сидіння вздовж правого борту не перевстановлюється.
Малюнок 4.25 - Сидіння десанту

та поручні у корпусі: 1 – си-
діння, 16 - поручень
Регулювання кута нахилу подушки сидіння здійснюється з

допомогою викручування або закручування упорів 6 (мал.4.26).
Сидіння складається з металевого остова, ременів та підго-
лівників. Сидіння десанту кріпляться до кронштейнів 4 і 20 (мал.
4.26), які закріплені на внутрішній стороні криши і бортових листах
відповідно, за допомогою стопорів 22 та зачепів 2 зі стопорами 23.
Для перевстанови сидінь у положення «по-похідному»
необхідно:
- зняти підголівник 9 з гачків 19, які приварені до криши де-
сантного відділення;
- витягти стопор 23 та вивести зі зчеплення зачіп 2 з сидінням1;
- витягти стопори 22 та зняти сидіння 1;
- закріпити сидіння 1 в кронштейні 20, що приварені в центральної
частині криши десантного відділення за допомогою стопорів 22;
- повернути стопорну планку 18, вивернувши стопор 17;
- розвернути стопорну планку 18 по годинникової стрільці на 90°,
якщо дивиться на неї зверху, та зафіксувати її стопором 17 на
суміжному сидінні, при цьому при встановленні сидінь «по-
бойовому» опустити зачіп 2 до борту та зафіксувати стопором 23.
Встановлення сидінь із положення «по-бойовому» у поло-
ження «по-похідному» виконується у зворотної послідовності.
62
Малюнок 4.26 - Сидіння десанту та поручні
1 - сидіння; 2 - зачіп; 3 - чохол; 4 - кронштейн; 5 - подушка; 6 - упор; 7 -
вісь; 8 - болт; 9 - важіль; 10 - гвинт; 11 - гайка; 12, 13, 14 - шайби; 15 -
шплінт; 16 - поручень; 17 – стопор; 18 - стопорна планка; 19 - гачок; 20 -
кронштейн; 21 - бонка; 22, 23 – стопор
На листі криші корпусу та кришках люків десанту у

десантному відділенні встановлені поручні 16 (мал. 4.25 та 4.26),
які потрібні для зручності десантників при русі машини.
Поручні кріпляться болтами 8 до бонок 21 (мал. 4.26), які
приварені до листа криши та кришкам люків десанту.
4.6 Установлення додаткового захисту (ґратчастих екранів)
Для захисту від кумулятивних гранат ручних протитанкових
гранатометів на машині встановлюється додатковий захист. Захист
складається із ґратчастих екранів, які кріпляться до фланців на
корпусі та задніх дверях за допомогою кронштейнів (мал. 4.27). Всі
кронштейни і фланці пронумеровані, кронштейни встановлюються
на фланці, що мають однакові номери.
Для установки захисних ґратчастих екранів на машину необхі-
63
дно:
- демонтувати із фланців елементи кріплення кронштейнів (болти і
шайби);
- кронштейни 16, 18-27 (мал.4.28) установити за допомогою болтів
59 (вид Г) на фланці;
- кронштейни 31 і 34 установити за допомогою болтів 59 (вид Г) на
фланці;
Малюнок 4.27 - Приварки на корпусі
- кронштейни 36 установити за допомогою болтів 59 (вид Г) на

фланці;
- верхній екран 2 установити на кронштейни за допомогою болтів
58 (вид В);
- верхній екран 3 установити на кронштейни за допомогою болтів
58 (вид В);
- аналогічно встановлюються верхні екрани 4, 5, 6, 7;
- нижній екран 14 установити на кронштейн за допомогою болтів 58
(вид В), з'єднавши з петлями верхнього екрана 2 болтами 62 (вид
Е);
- аналогічно встановлюються нижні екрани 9, 10, 11, 12, 13;
- між собою екрани з'єднати болтами 53 (вид А);
- аналогічно встановлюються верхні екрани 37, 38, 39, 40, 41 і 42 і
нижні екрани 43, 44, 45, 46, 47 і 48 (правий борт);
- носові бічні екрани 17 і 35 установити на кронштейни за
допомогою болтів 58 (вид В);
- установити носовий нижній екран 15, з'єднавши його за
допомогою болтів 54 (вид И) з носовими бічними екранами 17 і 35;
Малюнок 4.28 - Установка захисних екранів
64
1 - носовий верхній екран; 2, 3, 4, 5, 6, 7, 37,42 - верхні екрани; 8 - шток; 9,
10, 11, 12, 13, 14, 43, 44, 45, 46, 47, 48 - нижні екрани; 15 - нижній екран;
16, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 31, 34, 36 - кронштейни; 17, 35 -
носові бічні екрани; 28, 29, 30 – кормові екрани; 32, 60 - вісь;33, 61 -
шплінти; 49 - куточок; 50, 56 - гайки; 51, 55 - шайби; 52 - бонка; 53, 54, 58,
59, 62 - болти; 57, 63 - пружинні шайби
- носовий верхній екран 1 установити на кронштейни за допомогою

болтів 58 (вид В) і з'єднати його за допомогою болтів 54 (вид Ж) з
носовими бічними екранами 17 і 35;
- кормові екрани 28 установити на кронштейни за допомогою
болтів 58 (вид В) і з'єднати куточками 49 з верхніми 7, 37 і з
нижніми 9 і 48 екранами за допомогою болтів 54 (вид Б);
- кормові екрани 30 установити на кронштейни за допомогою
болтів 58 (вид В);
- кормові екрани 29 установити в петлі кормових екранів 28,
з'єднавши їх за допомогою вісі 32 і шплінта 33. Штоками 8 за
допомогою осей 60 (вид Д), установлених у петлі кормових дверей і
65
кормових екранів 29, з'єднати їх між собою. Кормові двері при
встановленому захисті повинні стопоритися і відкриватися без
заїдань.
4.7 Захист днища корпусу

Малюнок 4.29 - Додаткове бронювання днища корпусу :
1, 2, 3, 4, 5, 6 - захисний екран; 7, 10 - заглушки; 8, 9 - кришка люка; 11 -
подовжня балка; 12 - поперечна балка; 13 - болт; 14, 15 - шайби
Для захисту від фугасного та осколкового ураження корпусу

66
машини на її днище встановлюється додаткове бронювання (мал.
4.29).
4.8 Тяглово-зчіпний пристрій
Тяглово-зчіпний пристрій 7 (мал. 4.30) призначено для за-
чеплення причепів і буксирування однотипних машин на суші.
Для зачеплення причепа або кільця жорсткого зчепа необхідно
повернути стопор 2 пальця і вийняти палець 3 із корпуса 1. Після
приєднання причепа або кільця жорсткого зчепа палець повернути
у вихідне положення та зафіксувати стопором.
10 ОЗБРОЄННЯ ЕКІПАЖУ ТА ДЕСАНТУ
10.1 Заходи безпеки при роботі з озброєнням екіпажа
При роботі з озброєнням необхідно дотримуватися наступних
вимог:
- заряджати зброю тільки по команді командира машини
(відділення);
- під час руху із зарядженою зброєю вона повинна бути спрямована
тільки у бік цілі;
- після стрільби надавати зброї максимальний кут піднесення;
- здійснювати марш, як правило, з розрядженою зброєю;
- перед обслуговуванням озброєння необхідно переконатися, що
зброя розряджена.
10.2 Розміщення зброї та боєкомплекту екіпажу
та десанту в машині
У машині обладнані місця для укладання озброєння та боєкомп-
лекту екіпажа та десанту (мал. 10.1):
- двох протитанкових керованих ракет ПТКР. Одна ПТКР - на
правому борту машини, друга ПТКР - на даху біля відсіку
енергоагрегату;
- двох кулеметів ПК: один - на моторній перегородці праворуч від
оператора, другий - на оливному баку біля лівого борта;
- одного гранатомета РПГ і п'яти гранат до нього - на правому
борту між нішами 2-го і 3-го мостів;
- сумки із двома гранатами до гранатомета та сумки із трьома
гранатами до гранатомета
- на моторній перегородці в перелазі;
- трьох магазинів і двох цинків з набоями до кулемета ПКТ;
- двох магазинів до автоматичного гранатомета;
- восьми автоматів і трьох сумок з патронами до автоматів екіпажа;
- одного сигнального пістолета в кобурі і двох сумок з патронами
67
до нього. Розміщені на правій передній колісній ніші;
- чотирьох сумок з гранатами Ф-1. Укладаються у двох стелажах,
які встановлені на колісних нішах третіх коліс лівого і правого
бортів машини;
- чотирьох цинків з набоями до гармати.
Малюнок 10.1 - Укладання озброєння та боєкомплекту всередині машини
1 - сумки з магазинами до автоматів (3 шт.); 2 - патронташі для ракет (2
шт.); 3 – ракетниця з 5-ма гранатами до гранатомета РПГ; 5 - гранатомет
РПГ; 6 - укладка снарядів до гармати (4 шт); 7 - сумки з гранатами Ф-1 (4
шт.); 8 - ПТКР (2 шт.); 9 – розміщення кулемета ПК (2 шт.); 10 - кулемета
ПК (2 коробки); 11 - автомати (8 шт.); 12 - магазини з набоями до ПКТ (3
шт.); 13 - із гранатами до автоматичного гранатомета АГ(2шт.)
У машині передбачені швидкорознімні кріплення для укладання

в похідному положенні автоматів АКМС або АКС-74:
- один на моторній перегородці ліворуч від сидіння водія;
- один на моторній перегородці за сидінням командира;
- один на колісній ніші третього колеса лівого борту;
- один під сидіннями на правому борту біля корми ;
- два на правому борту над амбразурами;
- один біля відсіку енергоагрегату;
- один під сидіннями на лівому борту біля корми.
Боєкомплект до автоматів екіпажа машини перебуває в трьох
68
сумках (по п'ять магазинів (150 патронів) у кожній ): одна - у кабіні
між сидіннями; одна - у стелажі на колісній ніші третього колеса
лівого борта; одна - у стелажі на щитку огородження лебідки.
При установці і знятті ПТКР на правому борту машини
необхідно демонтувати передні три сидіння десанту правого ряду
відповідно до розділу 4.5.2, після установки ПТКР, сидіння
встановити на штатне місце.
Боєкомплект гармати розташовується в чотирьох заводських
упакуваннях по 18 штук у кожному, закріплених у стелажах уздовж
правого борта попереду енергоагрегату.
Боєкомплект кулемета ПКТ і автоматичного гранатомета
знаходиться в стелажі на лівому борту машини, біля сидіння
оператора:
- боєкомплект ПКТ розташовується в трьох магазинах по 375 штук;
- боєкомплект автоматичного гранатомета розташовується у двох
магазинах по 29 штук.
Додатковий боєкомплект кулемета ПКТ розташований у двох
цинках на правій полці за енергоагрегатом.
11 ПРИЛАДИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
11.1 Прилади спостереження водія
Для спостереження за місцевістю у водія крім оглядових люків
передбачена установка приладів спостереження.
Малюнок 11.1 - Установка захисної кришки
1 - кришка; 2 - пружина; 3 - вісь; 4 - упор; 5 - притиск; 6 – гайка
При водінні вдень на марші водій спостерігає через стекла

оглядових люків. Прилади спостереження при цьому повинні
лежати в укладанні.
Захисна кришка 1 (мал. 11.1) повинна бути опущена вниз і
притиснута до шахти двома притисками 5 з гайками 6, які
69
забезпечують герметичність шахти
При закритих оглядових люках у нічний час у шахту встанов-
люється прилад спостереження ТВН-5, а в денний час - прилад
спостереження ТНПО-168В. Для цього необхідно послабити гайки
6, розвернути притиски 5 уздовж кришки 1 і знову затягти гайки.
Витягнути з укладання ексцентриковий затискач 6 (мал. 11.2) і
закріпити його на вилках 5 осями 4.
Малюнок 11.2 - Установка приладів спостереження водія
1 - прилад ТВН-5;
2 - прилад ТНПО-
168В; 3 - захисна
кришка; 4 - вісь; 5 –
вилка; 6 – ексцентри-
ковий затискач; 7 – обой-
ма; 8 – проставка
У нічний час витяг-
ти з укладання прилад
ТВН-5, надіти на нього
обойму 7 і проставку 8
(мал. 11.2), у денний час
витягнути з укладання при-
лад ТНПО-168В (поз. 16, мал. 34.1) і надіти на нього проставку 8
(мал. 11.2).
Установити необхідний прилад, ТВН-5 або ТНПО-168В, у
шахту і затиснути прилад ексцентриковим затискачем 6 до за-
безпечення герметичності шахти. При цьому головка приладу,
упираючись в упори захисної кришки 3, підніме її.
11.2 Прилад спостереження водія ТНПО-168В
Прилад спостереження ТНПО-168В призначений для спосте-
реження за дорогою з місця водія і водіння машини в денний час
при закритих броньованих кришках лобових стекол машини.
Прилад складається із двох призм, що обігріваються, (верхньої і
нижньої) із захисними стеклами, поміщених у металевий корпус.
Обігрів обох призм (вікон) приладу необхідно включати при
дощі, мокрому снігу, по-морозі і обледенінні.
Електрообігрівання вихідного вікна необхідно включати при
обледенінні або запотіванні поверхні скла. У випадку появи слою
криги перед приладом, необхідно зняти прилад і механічним
70
способом сколоти її не пошкоджуючи поверхні скла.
Включати електрообігрівання приладу в наступній послі-
довності:
- перевірити приєднання штепсельного рознімання кабелю до
приладу;
- виходячи з умов експлуатації машини встановити перемикач
регулятора температури РТС 27-3М у одне із двох положень:
«ОБА» або «ВЫХОДНАЯ»;
- вимикач живлення електрообігрівання на РТС 27-3М поставити в
положення «ВКЛ», при цьому, якщо температура скла нижче 298 К
(25°С) повинна зайнятися сигнальна лампа.
При нагріванні скла від температури 298К до 318К (від 25 до
45°С) сигнальна лампа повинна згаснути.
Після усунення запотівання або зледеніння приладу електрообі-
грівання виключити.
З метою тривалого збереження оптичних поверхонь приладів у
гарному стані необхідно дотримуватися обережності під час
установки і зняття приладів і не піддавати ударам захисні стекла.
Засохлий бруд на захисних стеклах вікон приладів необхідно
попередньо розм'якшити водою і видалити, потім насухо протерти
поверхні стекол чистою фланелевою серветкою, наявної в ЗІП
приладу.
11.3 Нічний прилад спостереження водія ТВН-5
Прилад ТВН-5 призначений для спостереження за дорогою при
водінні машини вночі як в умовах природної освітленості (у
пасивному режимі), так і при підсвічуванні фарою (в активному
режимі).
Включення приладу робити в наступній послідовності:
- установити прилад у шахту перед водієм і підключити його до
бортової мережі;
- зняти заглушку з бінокулярної лупи і укласти її в укладальний
ящик приладу;
- включити прилад мінімальним поворотом рукоятки привода што-
рки «ШТОРКА»;
- спостерігаючи в прилад, поворотом рукоятки привода шторки
відкрити шторку, а рукоятку привода діафрагми плавно піднімати
нагору до одержання контрастного зображення місцевості.
При включеному приладі бінокулярна лупа обігрівається пос-
тійно. Обігрів призми включається тумблером «ОБОГРЕВ
71
ПРИЗМЫ», що розташований знизу приладу. Діафрагма і шторка
охороняють прилад від засвічення. Шторка закрита, коли рукоятка
привода шторки «ШТОРКА» повернена вправо і спостерігачеві
видний напис «ЗАКРЫТО». Діафрагма закрита, коли рукоятка
привода діафрагми «ДИАФРАГМА» повернена вліво і
спостерігачеві видний напис «ЗАКРЫТО».
При недостатній для водіння машини яскравості зображення
необхідно включити інфрачервону фару вимикачем «ФАРА ІЧ» на
пульті управління освітленням і обігрівом.
При необхідності обігріву головної призми приладу рукоятку
перемикання обігріву варто встановити в положення «ОБОГРЕВ
ПРИЗМЫ».
Умови спостереження вночі через прилад ТВН-5 мають деякі
особливості,що вимагають від спостерігача певних навичок.
Зображення місцевості при спостереженні через прилад од-
нокольорові та мають знижену чіткість.При користуванні при-
ладом без підсвічування предмети спостерігаються без контра-
стних тіней.
Тому водій повинен мати певні навички в розпізнаванні об'єктів
рельєфу місцевості при спостереженні через прилад.
Зустрічні засвічення фарами, ракетами, пожежами та іншими
джерелами світла викликають появу в полі зору яскравих плям, які
утруднюють спостереження за місцевістю.
Для усунення цього необхідно частково перекрити поле зору
шторкою і діафрагмувати об'єктив приладу діафрагмою.
Рекомендується користуватися шторкою також при спосте-
реженні за місцевості на тлі світлого обрію, а діафрагмою - при
підвищеній освітленості (рисмерком, на світанку, у місячну ніч і
т.д.). При низької освітленості (у темну ніч, на лісових просіках, в
ущелинах і ін.) необхідно включити інфрачервону фару ФГ-125
вимикачем «ФАРА ІЧ» на пульті управління освітленням і
обігрівом. З метою забезпечення маскування, фару включати тільки
при поганій видимості.
Перевірка працездатності приладу може здійснюватися в будь-
який час доби.
Порядок перевірки приладу в денний час наступний:
- переконатися, що шторка і діафрагма закриті;
- на головку приладу надягти зовнішню діафрагму з виставленим на
ній отвором, що відповідає одному із чотирьох варіантів погодних
72
умов і часу доби в момент перевірки (положення «СОЛНЕЧНО»,
«ОБЛАЧНО», «ПАСМУРНО», «СУМЕРКИ»;
- розташувати прилад так, щоб у вхідне вікно не попадало яскраве і
пряме сонячне світло;
- включити прилад мінімальним поворотом рукоятки діафрагми;
- спостерігаючи в прилад поступово відкрити шторку і діафрагму
(положення «ОТКРЫТО». Якщо видимість при спостереженні в
прилад недостатня, то необхідно в зовнішній діафрагмі встановити
наступні більші отвори. При зміні отворів у зовнішній діафрагмі
шторку і діафрагму приладу варто закривати. Послідовно
відкриваючи отвори в зовнішній діафрагмі, підібрати оптимальну
освітленість для спостереження. При великій яскравості негайно
закрити шторку і перейти на один з попередніх менших отворів.
Прилад повинен працювати стабільно, без спалахів і миготінь і
забезпечувати достатню видимість предметів на місцевості. Хід
шторки і діафрагми повинен бути тугим і плавним. У крайніх
положеннях шторка повинна відкривати і закривати поле зору. У
положенні рукоятки діафрагми «ЗАКРЫТО» прилад повинен
вимикатися.
При перевірці приладу в поле зору можуть спостерігатися тіні
від діафрагми і нерівномірна яскравість поля зору, що не є
ознаками несправності приладу.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ порушувати правила перевірки приладу вдень,
тому що при влученні яскравого світла в прилад через призму і в
бінокулярну лупу він може вийти з ладу.
Перевірка працездатності приладу вночі здійснюється без
використання зовнішньої діафрагми в тій же послідовності, що і
удень.
Для кращого спостереження за дорогою і об'єктами, що пере-
бувають у полі зору приладу, необхідно виконувати перевірку
погодженості вісі фар з оптичною віссю приладу. Узгодження
здійснюється вночі при відсутності стороннього освітлення.
Для цього необхідно:
- установити машину на рівній площадці;
- включити прилад ТВН-5 і інфрачервону фару ФГ-125;
- відпустити гайку кріплення фари на кронштейні із забезпеченням
легкого повороту фари зусиллям руки;
- установити або вибрати будь-який предмет прямокутної форми з
розмірами сторін 300... 500 мм в 45 м від машини і розташувати так,
73
щоб він помістився на продовженні її поздовжньої вісі і була
забезпечена найкраща видимість предмета;
-спостерігаючи за предметом через прилад і повертаючи фару,
сполучити центр її світлової плями з місцем установки предмета;
- не порушуючи вивіреного положення фари, затягти гайку
кріплення фари;
- виключити прилад і фару.
11.3.1 Можливі несправності приладу ТВН-5
Можливі несправності приладу ТВН-5 і способи їхнього усунення
наведені в таблиці 11.1.
Несправність Причина несправності Спосіб усунення
несправності
При включеному Поганий контакт у Багаторазовим (3 - 4 ра-
приладі і відкритих мікроперемикачі, зи) поворотом рукоятки
діафрагмі і шторці не пов'язаному з діафрагми ліворуч право-
видно світіння рукояткою діафрагми. руч і назад домогтися
включення вторинного
яскравого фону
джерела живлення
Не працює вторинне Замінити прилад.
джерело живлення або
ЕОП
Зображення в приладі Забруднилися або запоті- Протерти верхню призму
тьмяне і неясне. ли біокулярна лупа або і біокулярну лупу
верхня призма чистою фланелевою
серветкою.
Перегоріли лампи у Замінити лампи.
фарах
Неузгодженість вісі світ- Погодити оптичні вісі
лового пучка інфрачерво-
ної фари і приладу
спостереження.
11.4 Прилади спостереження командира
Для забезпечення пошуку і виявлення цілей командир вико-
ристовує панорамний телевізійний комплекс 2Р,що входить до
складу бойового модуля.
11.5 Прилади спостереження десанту
Для спостереження за місцевістю, пошуку і виявлення цілей у
денний час десантниками в бойовому відділенні машини розміщені
сім приладів спостереження ТНП-165А, по три прилади з кожного
борта і один прилад у кормовій частині.
11.6 Дзеркала заднього виду
74
З метою поліпшення оглядовості з
робочих місць водія і коман-
дира в передній частині
корпуса машини право-
руч і ліворуч установ-
лені по одному дзер-
калу заднього виду
(мал. 11.4).
Малюнок 11.4-
Дзеркала заднього
виду: 1 - кронштейн;
2 - хомут; 3, 5 – болт;
4 - дзеркало
Для регулювання дзеркала 4 у вертикальній і горизонтальній
площинах необхідно послабити болти 3, 5 кріплення дзеркала,
установити дзеркало в потрібне положення, після чого затягти
болти.
У бойових умовах і при русі по лісі дзеркала необхідно де-
монтувати, для чого викрутити болт 3, зяти дзеркало і укласти в
ЗІП. Болт закрутити на місце.
11.7 Система очищення вітрових стекол оглядових люків.
Система очищення вітрових стекол оглядових люків приз-
начена для очищення стекол оглядових люків від пилу і бруду і
складається зі склоочисника (мал. 11.5) і склоомивача (мал. 11.6).
11.7.1 Склоочисник.
Для очищення вітрових стекол оглядових люків на машині вста-
новлений двохщітковий склоочисник з електричним приводом
(мал. 11.5).
Включення склоочисника здійснюється перемикачем, розташова-
ним на рульовій колонці машини.
Електродвигун з редуктором 4 і система приводних важелів і тяг
склоочисника розташовані усередині машини між оглядовими
люками 1.
Склоочисник має 3 режими роботи:
1-й - постійний з малою швидкістю;
2-й - постійний з великою швидкістю;
3-й - переривчастий.
75
Склоочисник
1 - оглядовий
люк; 2 - щітка;
3 - кронштейн;
4 - електродвигун
з редуктором; 5 –
вісь;6 - важіль; 7 –
гайка; 8 – тяга
При експлуатації
склоочисника необ-
хідно дотримувати нас-
тупних правил:
- не включати склоочисник
при наявності на склі сухого пилу
і бруду (необхідно використати рі-
дину склоомивача);
- при користуванні склоочисником у зимовий час щітки 2 необхідно
очищати від примерзлого снігу;
- при роботі щітки не повинні торкатися ущільнювача. Якщо щітки
вдаряються об ущільнювач, то необхідно змінити установку важе-
лів 6, для чого відкрутити гайку 7, переставити важіль на шліцах осі
5 і знову закрутити гайку.
11.7.2 Склоомивач
Для омивання вітрових стекол оглядових люків на машині
встановлений склоомивач (мал. 11.6).
Мал. 11.6 - Склоомивач
1 - жиклери; 2 - бачок з
електронасосом; 3 - тру-
бка; 4 - трійник
Склоомивач складається
із бачка 2 з електронасо-
сом, двох жиклерів 1,
трійника 4 і шлангів 3.
Бачок з електронасосом
установлюється на під-
лозі під щитком прила-
дів водія. Жиклери встано-
влені по одному перед кожним
з вітрових стекол оглядових люків. Від бачка з електронасосом до
76
жиклерів через трубки підводиться рідина.
Рідина з жиклерів повинна попадати на поверхню скла, яка
очищається щітками. При необхідності напрямок струменя, ре-
гулювати поворотом корпусу жиклера або поворотом кульки,
розташованого усередині жиклера.
У якості омиваючої рідини застосовується чиста (без меха-
нічних домішок) вода при температурі повітря до 0ºС, при тем-
пературі нижче 0ºС застосовувати низькозамерзаючу рідину.
Для обмивання і очищення стекол включити підрульовий
перемикач склоомивача (рідина подається, поки перемикач
утримується у включеному положенні), після змочування вітрових
стекол, включити склоочисник.
При необхідності, повторити змочування стекол до повного
видалення бруду.
У роботі склоомивача можуть виникнути несправності, які
необхідно вчасно усувати. При засміченні жиклерів необхідно
зняти їх і ретельно промити і прочистити, ретельно промити бачок,
заповнити його рідиною, установити на місце і відрегулювати
напрямок подачі струменя. При порушенні герметичності трубок у
місцях їхнього приєднання до насоса і до жиклерів замінити трубки
або обрізати і видалити ушкоджені кінці трубок.
Малюнок 11.7 - Установка бачка з
електронасосом склоомивача
1 - ремінець; 2 - кронштейн; 3 –
бачок; 4 - кришка з електронасо-
сом.
Порядок заправлення бачка 3
(мал. 11.7) склоомивача:
- розстебнути ремінець 1 кріплен-
ня бачка 3;
- зняти кришку з електронасосом
4, не від’єднуючи трубку і електрич-
ні з’єднання;
- вийняти бачок із кронштейна 2, кри-
шку з електронасосом укласти в крон-
штейн;
- заправити бачок рідиною.
Установку бачка робити у зворотній послідовності.
77
12 СИЛОВА УСТАНОВКА
Силова установка призначена для вироблення, перетворення і
передачі крутного моменту системам машини відповідно до їх
функціонального призначення. Основним вузлом силової установки
є силовий блок, що представляє собою комплекс вузлів та агрегатів,
встановлених на єдиній силовій рамі.
12.1 Заходи безпеки
При експлуатації і обслуговуванні двигуна і систем забезпечення
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
- користуватися відкритим вогнем при огляді моторно-транс-
місійного відділення;
- вивертати пробку заливної горловини системи охолодження при
температурі охолоджуючої рідини вище 363 К (90°С);
- проводити демонтаж трубопроводів повітряної системи, не
видаливши повітря з балонів;
- проводити демонтаж трубопроводів систем при роботі двигуна;
- зливати оливу та охолоджувальну рідину при температурах вище
353 К (80ºС).
При проведенні робіт охороняти двигун і системи від попа-
дання в них посторонніх предметів.
ПАМ'ЯТАЙ! Охолоджуюча рідина - сильнодіюча ОТРУТА.
Попадання охолоджуючої рідини в організм - НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ
ЖИТТЯ.
12.2 Силовий блок
До складу силового блока (мал. 12.1) входять наступні вузли і
агрегати: силовий агрегат 1, що складається з двигуна 2 (мал. 12.2)
DEUTZ BF6M 1015СР і автоматичної коробки передач 1
ALLISON 4500 серії, редуктор 12 (мал. 12.1), забезпечуючий з'єд-
нання силового блоку з роздавальною коробкою машини, два радіа-
тора 10, два вентилятора 11 і компенсаційний бачок 6 системи охо-
лодження двигуна, радіатор 7 проміжного охолодження, що забез-
печує зниження температури наддувного повітря після турбоком-
пресора; фільтри грубої і тонкої очистки палива з трубопроводами,
оливний бак двигуна; радіатор 8 системи змащування трансмісії,
оливний бак системи змащення і гідроуправління трансмісії, олив-
ний бак гідропідсилювача руля, оливний бак гідросистеми привода
вентиляторів, гідравлічні насоси, встановлені на двигуні, і мотори,
встановлені на вентилятори системи охолодження, трубопроводи
78
системи охолодження 3, 4 і 13, змащення двигуна, паливної систе-
ми, проміжного охолодження наддувного повітря 5 і 9, систем
змащування і гідроуправління трансмісії, гідропідсилювача руля і
гідросистеми привода вентиляторів. Всі ці вузли і агрегати вста-
новлені на єдиній рамі силового блоку 2.
Малюнок 12.1 - Силовий блок
1 – силовий агрегат; 2 - рама силового блоку; 3, 4, 13 – трубопроводи
системи охолодження; 5, 9 - трубопроводи проміж-ного охолодження
наддувного повітря; 6 – компенсаційний бачок; 7 - радіатор проміжного
охолодження наддувного пові-тря; 8 - радіатор системи змащування
трансмісії; 10 - радіатори системи охолодження двигуна; 11 – вентилятор;
12 -редуктор; 14 - теплообмінник
Малюнок 12.2 - Сило-

вий агрегат
1 - автоматична коробка
передач; 2 – двигун
Силовий агрегат 4 (мал. 12.3)
встановлено на раму 1 на чоти-
рьох амортизаторах 2 і 6, амор-
тизатори 2 подвійні і встанов-
люються з боку картера махо-
вика для компенсації додатко-
вої маси коробки передач,
амортизатори 6 встановлю-
ються з боку демпфера кру-
тильних коливань.
79
Малюнок 12.3 - Установка силового агрегату
1 - рама силового блоку; 2, 6 - амортизатори; 3 - задні опори двигуна; 4 -
силовий агрегат; 5 - передні опори двигуна
Амортизатори 2 і 6 закріплені на рамі 1 за допомогою болтів і

призначені для пом’ягшення ударних навантажень, щовиникають
під час руху машини і зменшення вібрацій, що передаються на
корпус машини при працюючому двигуні. Для установки двигуна
на ньому передбачені чотири кронштейна: два з боку маховика 3 і
два з боку носка колінчастого валу 5.
Для встановлення силового блоку в моторно-трансмісійному
відділенні машини приварені кронштейни. Кріплення силового
блоку здійснюється болтами зі стопорними шайбами і законтрене
дротом. Монтаж або демонтаж силового блоку з моторно-
трансмісійного відділення машини здійснюється за допомогою
спеціального чалочного пристосування, яке закріплюється за скоби
рами силового блоку.
12.3 Двигун
DEUTZ BF6M 1015СР ( мал. 12.4) являє собою шестицилін-
дровий V- подібний, чотирьохтактний дизель потужністю 330 кВт
(449 к.с.) рідинного охолодження з турбонаддувом, проміжним
охолодженням наддувного повітря і сухим картером.
Малюнок 12.4 - Двигун DEUTZ BF6M 1015СР;
1 - стартер; 2 - оливний фільтр; 3 - демпфер крутильних коливань з
приводним шківом; 4 - водяний насос; 5 - повітряний компресор; 6 -
водооливньїй теплообмінник; 7 – патрубок підведення повітря після
проміжного охолодження радіатора; 8 - патрубок відводу повітря на
радіатор проміжного охолодження; 9 - рим-болти; 10 - паливні трубки; 11
- картер маховика; 12 - маховик; 13 - випускні колектора; 14 -
80
турбокомпресор; 15 – патрубок підведення повітря від очищувача
повітря; 16 – головка блоку циліндрів; 17 - транспортувальні кронштейни;
18 – генератор; 19 - блок циліндрів; 20 - оливний піддон
Одним з основних вузлів двигуна DEUTZ BF6M 1015СР є

кривошипно-шатунний механізм, призначений для перетворення
хімічної енергії згоряння палива в механічну енергію і зворотно-
поступального руху поршнів в обертальний рух колінчастого вала.
Кривошипно-шатунний механізм, що складається з шатунно-
поршневої групи і колінчастого валу, встановлений в блоці
циліндрів 19 і закритий головками 16.
На поршнях, розташованих в гільзах мокрого типу, встановлені
компресійні та маслоз’ємні кільця. Олива для змащення тертьових
поверхонь поршень-циліндр підводиться по каналах в блоці
циліндрів, шатунах, поршнях і колінчастому валу.
Колінчастий вал має чотири корінних і три шатунних шийки. У
корінних і шатунних шийках виконані канали для підведення оливи
до поверхонь, що труться. Крім того, на колінчастом валу
встановлені противаги, розміри і маса яких розраховані так, щоб
уравноважити, виникаючі під час роботи двигуна, інерційні сили.
У головках блоків циліндрів 16 розташований газорозподільний
механізм, призначений для подачі в циліндри двигуна повітря,
необхідного для згоряння палива, і випуску відпрацьованих газів.
Відпрацьовані гази з циліндрів двигуна по випускним колекторам
13 направляються в турбокомпресор 14, де приводять у рух робоче
колесо турбіни і колесо компресора. В компресорі відбувається
81
стиснення повітря, що потрапляє в циліндри, і за рахунок цього
покращується їх наповнення. Повітря, після компресора має високу
температуру, що погіршує процес сумішоутворення і в результаті
сам робочий процес в циліндрі, тому стиснене повітря після
компресора по патрубку 8 надходить у радіатор проміжного
охолодження повітря, де віддає додаткове тепло, і потім по
патрубку 7 і впускним колекторам поступає в циліндри.
Таблиця 12.1 - Контрольовані параметри двигуна
Контрольовані параметри Значення параметрів
Частота обертання колінчастого валу двигуна, хв-1
- мінімально стійка 550...600
- максимально допустима на холостому ходу 1900...2100
- рекомендована. 1400…1900
Тиск моторної оливи в системі змащення, МПа (кгс/см²)
- при мінімально стійкій частоті обертання
не менше 0,1 (1,0)
- при максимальній частоті обертання
не менше 0,3 (3,0)
Температура охолоджуючої рідини на виході з двигуна, К (°С):
-експлуатаційна 348.373(75-100ºС)
- максимальна допустима
(103ºС)
- мінімальна під час руху на нижчих
323 (50ºС)
передачах
Пуск двигуна здійснюється стартером 1 від акумуляторних
батарей. Для забезпечення пуску при низьких температурах
навколишнього повітря на двигуні встановлена система полег-
шення пуску при низьких температурах.
Робота двигуна контролюється за приладами, показання яких на
експлуатаційних режимах повинні бути в межах, зазначених у
таблиці 12.1.
Нумерація циліндрів двигуна DEUTZBF6M
1015СР послідовна для кожного ряду А і В,
починаючи з боку маховика 1 (мал. 12.4). По-
рядок запалювання A1 - B3 - A3 - B2 - A2 –
B1.
Малюнок 12.5 - Порядок нумерації циліндрів
двигуна DEUTZ BF6M 1015СР; 1 - маховик
82
Марка двигуна, встановленого на бронетранспортері, та його
серійний номер вказані на фірмовій табличці (див. мал. 12.6),
розташованій на картері двигуна с лівої сторони, якщо дивитися зі
сторони носка колінчастого валу за повітряним компресором.
Мал. 12.6 - Розташування фірмової таблички: 1 - марка двигуна; 2 -
серійний номер двигуна; 3 - фірмова табличка двигуна
12.3.1. Перевірка і регулювання натяжіння ременів генераторів

двигуна.
Для перевірки і регулювання натяжіння ременів генераторів
двигуна необхідно:
- встановити машину на рівну площадку;
- зняти перегородку між силовим та бойовим відділеннями для
забезпечення доступу до ременів;
Малюнок 12.6а - Перевірка і регулювання натяжіння ременів генераторів
- заміряти прогини ременів (мал. 12.6а):

1) закріпити пристрій на ремні, який не натягнутий (вставити
ремінь в паз «П»);
2) встановити торець ковпачкової гайки «К» на мітку «15»;
83
3) натянути ремінь до суміщення вказівника «У» з міткою «15» та
зняти пристрій;
12.3.2 Перевірка і регулювання зазору в клапанах двигуна
УВАГА! Регулювання зазору в клапанах необхідно виконувати на
холодному або теплому (температура охолоджувальної рідини
< 80ºС) двигуні. Перевірка та регулювання зазорів проводиться
через 1000 годин напрацювання двигуна при найближчому ТО.
Для перевірки і регулювання зазору в клапанах двигуна не-
обхідно:
- встановити машину на рівну горизонтальну площадку;
- зняти кришу силового відділення;
- демонтувати силовий моноблок та встановити його на техно-
логічну підставку;
- демонтувати повітряний фільтр 1 (мал. 12.7), балки 2 та трубу 3
підводу повітря до радіатору промохолодження;
- злити оливу гідроприводу вентиляторів;
- демонтувати оливний бак гідроприводу вентиляторів 4 (мал. 12.7)
та трубу 5 підводу повітря після радіатору промохолод-ження;
Малюнок 12.7 - Регулювання зазорів клапанів двигуна

DEUTZ BF6M 1015СР
1 - повітряний фільтр; 2 - балки; 3 - труба; 4 - оливний бак; 5 - труба; 6 -
гвинти; 7 - кришка картеру; 8 - пристрій 100300; 9 - труба системі
охолодження; 10 – теплообмінник
84
- злити охолоджувальну рідину та демонтувати або відвести в

сторону трубу 9 підводу охолоджувальної рідини до теплооб-
міннику 10;
- викрутити гвинти 1 і зняти кришки клапанів 2, не пошкодивши
ущільнення 3 (мал. 12.8);
Малюнок 12.8 - Регулювання зазорів
клапанів двигуна DEUTZ BF6M
1015СР: 1 - гвинт; 2 - кришка клапа-
нів; 3 – ущільнення
- відкрутити два гвинти 6 і зняти криш-
ку 7 на картері маховика двигуна (мал.12.7);
- встановити на картер маховика прис-
трій 100300 для провертання колінчатого валу 8 (з комплекту ЗіП
виробу БРЕМ-4РМ);
- обертанням колінчастого вала, за допомогою пристрою 100300,
забезпечити перекриття клапанів відповідного циліндра (мал. 12.9)
- біла позначка (випускні клапани ще не закриті, впускні клапани
починають відкриватися);
Малюнок 12.9 - Схема регулювання зазорів клапанів двигуна DEUTZ
BF6M 1015СР
85
- провести перевірку і при необхідності регулювання клапанів у

відповідності зі схемою регулювання - чорна відмітка; для
контролю здійсненої перевірки або регулювання зазначити
відповідне клапанне коромисло крейдою:
1) для перевірки зазору 1 між упором коромисла клапана 2 і
клапаном 3 вставляється щуп, який повинен входити з невеликим
опором (мал. 12.10);
Малюнок 12.10 - Зазори в клапанах двигуна DEUTZ BF6M 1015СР: 1 -
зазор;2 - коромисло клапана; 3 - клапан; 4 - контргайка; 5 -
регулювальний гвинт; 6 - викрутка; 7 - ключ
2) для регулювання зазору в клапанах необхідно ослабити

контргайку 4 за допомогою ключа 7, викруткою 6 відрегулювати
гвинт 5 таким чином, щоб після затягування контргайки 4 зазор в
клапанах мав правильну величину;
УВАГА! зазори в клапанах повинні бути наступними: випускні
клапана - 0,3±0,1 мм; впускні клапана - 0,25 ±0,1 мм.
-встановити назад кришки клапанів 2 з ущільненнями 3 і закрутити
гвинти 1 (мал. 9.8);
- демонтувати з картеру маховика пристрій 100300 та уложити в
ЗіП виробу БРЕМ-4РМ;
86
- встановити на картер маховика кришку 7 та затягнути гвинти 6
(мал. 12.7);
- встановити на силовий моноблок оливний бак гідроприводу
вентиляторів, труби промохолодження повітря та системі охо-
лодження, балки кріплення повітряного фільтру та повітряний
фільтр (мал. 12.7);
-заправити оливою гідросистему приводу вентиляторів та охо-
лоджувальною рідиною систему охолодження, перевірити на
наявність витікань;
- встановити силовий моноблок у виріб, пустити двигун та
перевірити роботу його систем;
- установити кришу силового відділення.
12.4 Застосовані оливи, палива та охолоджуючі рідини
12.4.1 Олива моторна.
В системі змащення двигуна можуть застосовуватися моторні
оливи з різним ступенем в'язкості. Вирішальним чинником для
правильного вибору є температура навколишнього середовища.
Короткочасне падіння температури нижче нижньої межі може
негативно впливати на здатність холодного двигуна до пуску, але
не призводить до пошкоджень двигуна.
Перевищення меж застосування протягом більш тривалого
терміну слід уникнути, в цілях забезпечення мінімального зносу.
Якість оливи визначається у специфікаціях.
Допускаються наступні специфікації змащуючої оливи:
- CF-4, CG-4 або CH-4 за специфікацією API (American Petroleum
Institute)
- E1-E3 / 96 або E4-98 за специфікацією ACEA (European Engine Oil
Sequences)
Дані сертифікації обов'язково повинні бути вказані на упаковці
оливи.
Виробник Марка оливи Клас SAE Доступність
DEUTZ ЦI TLX-
DEUTZ 10W-40 Європа
10W40FE
AGIP Agip Sigma Ultra TFE 10W-40 Скрізь у світі
ARAL Aral Mega Turboral 10W-40 Скрізь у світі
ARAL Aral SuperTurboral 5W-30 Скрізь у світі
CASTROL Castrol SYNTRUSCK 5W-40 Європа
ESSO EssolubeXTS501 10W-40 Європа
FINA FINA KAPPA FIRST 5W-30 Європа
FINA FINA KAPPA ULTRA 10W-40 Європа
87
FUCHS DEA DEA Cronos Synth 5W-30 Європа
FUCHS DEA Fuchs Titan Cargo MC 10W-40 Скрізь у світі
MOBILOIL Mobil Delvac 1 5W-40 Скрізь у світі
Європа, Ю.
MOBILOIL Mobil Delvac XHP Extra 10W-40
В. Азія
Shell
Shell MyrinaTX 5W-30 Європа
International
Shell
Shell Rimula Ultra 10W-40 Європа
International
TOTAL RUBIA TIR
TOTAL 10W-40 Скрізь у світі
86000
Ці оливи мають високу якість згідно АСЕА або API. Додатково
до цього, в більшості випадків ці оливи є частково синтетичними, а
деякі навіть повністю синтетичні (SW-40), внаслідок чого
досягається термічна стійкість і зменшується схильність до
утворення відкладень при замкнутій системі вентиляції картера в
турбокомпресорі і в трубопроводах для наддувочного повітря.
12.4.2 Паливо
Для двигунів DEUTZ схвалені довикористання наступні дизе-
льні палива:
1. основні - палива відповідаючі спеціфікаціям
- CEN EN 590 або DIN EN 590; - ASTM D975 -96, 1-D і 2-D
- DIN 51 601 (02.1986) - NATO код F-54 і F-75.
- BS 2869 (1988): A1 і А 2
2. дублюючі
- паливо дизельне підвищеної якості ДСТУ 4840:2007 палива для
експлуатування в умовах помірного клімату :
- марка А вид I; марка А вид II (схвалено до використання за тем-
ператури оточуючого повітря не нижче 5°С);
- марка В вид I ;марка В вид II (схвалено до використання за темпе-
ратури оточуючого повітря не нижче 0°С);
- марка С вид I ;марка С вид II (схвалено до використання за темпе-
ратури оточуючого повітря не нижче мінус 5ºС);
- марка D вид I; марка D вид II (схвалено до використання за тем-
ператури оточуючого повітря не нижче мінус 10ºС);
- марка Е вид I; марка Е вид II (схвалено до використання за темпе-
ратури оточуючого повітря не нижче мінус 15ºС);
- марка F вид І6; марка F вид ІІ6 (схвалено до використання за тем-
Палива для експлуатування в умовах арктичного клімату :
88
- класс 0 вид I ; класс 0 вид II (схвалено до використання за тем-
- класс 1 вид I; класс 1 вид II (схвалено до використання за тем-
- дизельне паливо згідно з ДСТУ 7688:2015
паливо дизельне літнє
ДП-Л-Євро 3-В0; ДП-Л-Євро 3-В5; ДП-Л-Євро 4-ВО; ДП-Л-Євро 4-
В5; ДП-Л-Євро 5 ВО ; ДП-Л-Євро 5-В5 (використовується за темпе-
ратури навколишнього повітря не нижче ніж 5°С)
паливо дизельне зимове
ДП-З-Євро 3-В0 ; ДП-З-Євро 3-В5 ; ДП-З-Євро 4-В0 ; ДП-З-Євро 4-
В5; ДП-З-Євро 5-В0; ДП-З-Євро 5-В5 (використовується за темпе-
ратури навколишнього повітря від 5°С до мінус 20°С)
Двигуни DEUTZ можуть працювати на дизельному паливі з
цетановим числом не менше 40 по DIN 590, проте рекомендоване
цетанове число дизельного палива - 49. У разі роботи двигунів на
паливі з цетановим числом менше ніж 49 можна очікувати появи
білого диму і неправильного горіння палива. Використовувані
палива повинні мати вміст сірки менше 0,5%. Якщо вміст сірки в
паливі більше 0,5%, то необхідно зменшити інтервал заміни оливи.
12.4.3 Охолоджуюча рідина
В системі охолодження двигуна застосовується спеціальна
охолоджую ча рідина марки DEUTZ або Arteco/Chevron Havoline
XLC, яка складається із чистої прісної без механічних домішок
води і засобів для захисту системи охолодження (антифризу) від
корозії, кавітації і замерзання.
12.5 Паливна система
12.5.1 Загальні відомості
Паливна система призначена для подачі палива в циліндри
двигуна, а також для зберігання палива. Паливна система
складається з паливних баків з встановленими в них паливомірами,
паливопідкачуючого насосу, паливорозподільного крана,
дренажного клапана, фільтрів грубого і тонкого очищення палива,
паливопідкачуючого насоса двигуна, паливного насоса високого
тиску і форсунок двигуна і трубопроводів.
Гідравлічна принципова, схема паливної системи представлена
на малюнку 12.12.
89
Перелік вузлів гідравлічної принципової схеми паливної системи

наведено в таблиці 12.6.
Таблиця 12.6
Позначення Найменування Кількість
БЛГ Баки лівої групи 2
БПГ Бак правої групи 2
БВ Витратний бак 1
ДНВ Датчик наявності води в ФГО 1
ДВ Двигун 1
ЗГ Заливна горловина(паливного бака) 5
КД Клапан дренажний 1
КПР Кран паливорозподільньїй 1
КЗВ Кран зливу відстою (ФГО) 1
КЗП Клапан зливу палива з бака 5
НВТ Насос високого тиску (двигуна) 1
90
РНМ Ручний паливопідкачуючий насос 1
ППН Паливопідкачуючий насос двигуна 1
Ф1….Ф6 Форсунки двигуна 6
ФГО Фільтр грубої очистки (палива) 1
ФТО Фільтр тонкого очищення (палива) 1
Паливні баки служать для зберігання і транспортування палива у
машині.
В паливній системі передбачена установка п'яти паливних баків.
Чотири броньованих паливних бака розташовані зовні корпусу
машини по правому і лівому бортах, між колісними нішами другого
і третього, третього і четвертого мостів. Вони об'єднані у дві групи
- ліву і праву.
Витратний бак встановлений усередині корпусу в кормовій
частині машини. Витратний паливний бак розташований у нижній
точці паливної системи, що забезпечує його постійне заповнення
паливом.
Кожен бак має заливну горловину і клапан зливу палива.
Для вимірювання кількості палива в кожній групі паливних баків
і витратному баку встановлені паливоміри поплавкового типу.
Кількість палива в баках контролюється електричним покажчиком,
розташованим на щитку приладів водія. Датчики рівня палива
встановлені у паливних баках: передньому лівому, передньому
правому і витратному. Підключення покажчика до датчиків
здійснюється перемикачем, який може займати одне з трьох
положень:при вимірі кількості палива в лівій групі баків, при вимірі
кількості палива в правій групі баків і при вимірі кількості палива у
витратному баку. Перемикач розташований на щиті приладів водія.
Паливорозподільний кран (мал. 12.13) призначений для підклю-
чення до системи груп зовнішніх баків як окремо, так і одночасно.
Паливорозподільний кран має чотири фіксованих положення:
- ЛІВІ - в систему включені тільки баки лівої групи;
- ПРАВІ - в систему включені тільки баки правої групи;
- УСІ БАКИ - в систему включені дві групи баків – права і ліва;
- БАКИ ЗАЧИНЕНО - зовнішні па-
ливні баки від системи відключені.
Відповідні написи виконані на
рукоятці паливорозподільного кра-
на, розташованого у відділенні управ-
91
ління праворуч від водія.
Фільтр грубої очистки палива
(мал. 12.14) служить для поперед-
нього очищення палива від меха-
нічних домішок,перед надходжен-
ням його в паливопідкачуючий на-
сос двигуна.
Фільтр розташований у моторно-трансмісійному відділенні. Для
очищення паливо через вхідний канал головки з насосом 1 надхо-
дить у фільтроелемент 5, де очищається від механічних домішок.
Потім паливо поступає через вихідний канал головки з насосом по
паливній магістралі до паливопідкачуючого насосу двигуна. В ниж-
ній частині стакана (контейнера брудоуловителя) 4 накопичується
відстій, який видаляється через штуцер 2. Також в нижній частині
розташовано сигналізатор 3 наявності води в паливі, світловий сиг-
налізатор якого встановлений на щиті приладів водія.
У верхній частині головки з насосом 1 знаходиться повітряний
гвинт 6 для видалення бульб повітря, що міститься в паливі.
Малюнок 12.14 - Фільтр грубого очищення
1 - головка з насосом; 2 - штуцер;
3 - сигналізатор наявності води в
паливі; 4 - стакан; 5 – фільтроеле-
мент; 6 – повітряний гвинт
Фільтр тонкого очищення палива
(мал. 12.15) слугує для очищення па-
лива від дрібних механічних домішок
перед паливним насосом високого ти-
ску.
Фільтр тонкого очищення склада-
ється з головки 1 і двох знімних фильт-
руючих елементів 2, що працюють паралельно.
З паливопідкачуючого насоса паливо через канал «А» головки 1
надходить у фільтруючі елементи 2, а звідти, через канал «Б»
головки і трубопроводи, в паливний насос високого тиску.
В головці є різьбові отвори (з встановленими в них дренажними
болтами 3), призначені для випуску повітря при прокачуванні
системи.
Малюнок 12.15 - Фільтр

92
тонкого очищення палива
1 - головка фільтра; 2 –
фільтрувальний елемент;
3 – дренажний болт; А, Б
- канали
В паливній системі встано-
влений ручний паливопід-
качуючий насос РНМ і пали-
вопідкачуючий насос дви-
гуна (ППН).
Ручний мембранний насос РНМ
(мал.12.16) призначений для заповнення паливом системи і вида-
лення з неї повітря після заправки або тривалої
стоянки. Він встановлений
у відділенні управління під
підлогою зліва від водія.
Для доступу до РНМ у листі
полу виконаний лючок.
Малюнок 12.16 – Ручний
паливопідкачуючий насос (РНМ)
Паливопідкачуючий
насос двигуна подає паливо в фільтр
тонкого очищення, а потім - до паливних
насосів високого тиску двигуна.
Дренажний клапан призначений для зв'язку паливної системи з
атмосферою. Він встановлений на лівому борту в моторно-трансмі-
сійному відділенні у моторної перегородки.
Паливний насос високого тиску служить для подачі дозованих
порцій палива до форсунок.
Форсунки призначені для розпилювання палива, уприскуваного
в камеру згоряння.
Паливопроводи поділяються на паливопроводи низького і
високого тиску.
Паливопроводи високого тиску виготовлені з металевих трубок.
Герметичність з'єднання трубопроводів високого тиску
забезпечується притисненням конусообразних кінців паливних
трубок накидними гайками через шайби до конусних гнізд
штуцерів паливного насоса.
Паливопроводи низького тиску виконані з гумових шлангів і
93
металевих трубок.
Щоб уникнути поломок від вібрації, паливопроводи закріплені
спеціальними скобами й кронштейнами.
12.5.2 Привод управління подачею палива
Привод управління подачеюпалива призначений для забез-
печення зміни положення важеля паливного регулятора, фіксації
необхідної частоти обертання колінчатого вала двигуна, а також
зупинки двигуна. Управління приводом здійснюється педаллю,
розташованою праворуч від педалі гальма, рукояткою ручного
приводу подачі палива, що знаходиться праворуч від рульової
колонки.
Малюнок 12.17 - Привод управління подачею палива
1 - ручний привод подачі палива; 2 - тяга; 3 - муфта; 4 –кронштейн; 5 -
тяга; 6 – кронштейн; 7 - муфта; 8 - гнучка тяга паливного регулятора; 9 -
болт упорний; 10 – педальний вузол; 11 - болт упорний; 12 - педаль; 13 -
датчик положення педалі
Привод складається з педального 10 (мал. 12.17), ручного подачі

палива 1, датчика положення педалі 13 і гнучкої тяги 8 привода
паливного регулятора.
Ручний привод подачі палива служить для встановлення міні-
мально стійкої частоти обертання колінчатого вала двигуна, а
94
також для встановлення необхідних частот обертання колінчатого
вала в межах - від мінімально стійких до максимальних.
Привод включає в себе підпружинений храповик, який не
перешкоджає збільшенню частоти обертання, але обмежує падіння
частоти обертання нижче заданої величини.
Датчик положення педалі забезпечує функціонування системи
управління рухом в автоматизованому режимі.
Для аварійного автоматичного відключення двигуна перед-
бачений електромагніт зупинки двигуна.
12.5.3 Перевірка і регулювання приводу подачі палива
Pегулювання приводу подачі палива виконується наступним
чином:
1) При упорі педалі 12 в упорний болт 9 вихідного положення
педалі (мал. 12.17), забезпечити зазор A між віссю ручного приводу
подачі палива 1 і нижньою частиною паза тяги 2, обертаючи муфту
3.
2) При працюючому двигуні вичавити педаль 12 до упору в
упорний болт 11. При цьому двигун повинен розвинути частоту
обертання 1900...2100 об/хв. У випадку, якщо двигун не розвиває
задану частоту обертання, необхідно, шляхом обертання упорного
болта 11, встановити задану частоту обертання.
12.5.4 Робота паливної системи
Виробіток палива може проводитися з кожної групи баків
окремо або з обох груп баків одночасно. Підключення баків до
траси проводиться паливорозподільним краном (KПР) (мал. 12.12).
Паливо з баків, через паливорозподільний кран, надходить у
витратний паливний бак, забезпечуючи його постійне заповнення, а
потім через ручний паливопідкачуючий насос (PHM) у фільтр
грубої очистки палива (ФГО). Після фільтра грубої очистки паливо
подається через паливопідкачуючий насос двигуна (ППН) і фільтр
тонкого очищення палива (ФТО) в паливний насос високого тиску
двигуна (НВТ). З насосу високого тиску двигуна, через форсунки
(Ф) паливо під тиском впорскується в циліндри двигуна в порядку
їх роботи.
У міру вироблення палива баки через дренажний клапан (КД)
заповнюються атмосферним повітрям.
Повітря, що потрапило в паливні насоси двигуна, з відсічнх
порожнин насосів, разом з проточним паливом, відводиться в
витратний паливний бак.
95
При роботі двигуна необхідно стежити за рівнем палива у
включеної групі баків і витратному баку. Щоб уникнути попадання
повітря в паливну систему і, як наслідок, зупинки двигуна,
необхідно своєчасно переключатися на іншу групу баків.
При зупинці двигуна через повну виробку палива і попадання
повітря в систему, необхідно заправити баки і прокачати систему
паливом з допомогою паливопідкачуючого насоса PHM.
Заправляти в баки тільки чисте паливо. Ємність для заправки
повинна бути чистою. При заправці вживати заходів для за-
побігання від попадання в паливні баки сторонніх предметів, бруду
і т. п.
Заливні горловини баків не залишати відкритими. Різьбові
пробки та з'єднання повинні бути щільно затягнуті для виключення
течі палива.
При тривалому зберіганні машини паливну систему увесь рік
утримувати заправленною паливом.
Перелік робіт, що виконуються при технічному обслуговуванні
паливної системи, викладено у розділі 33.
12.5.5.1 Заправлення та зливання палива
При заправці застосовувати всі заходи для запобігання па-
ливних баків від попадання в них бруду. Заливати в баки тільки
чисте паливо. Горловини баків не залишати відкритими.
Заправку паливної системи слід проводити спеціальним
паливозаправником чи тарним способом через лійку з сітчастим
фільтром і капроновим полотном.
Для заправки паливом необхідно:
- відвернути пробки заправних горловин паливних баків і зап-
равити паливо до норми, орієнтуючись по покажчику рівня палива
на щиті водія;
- загорнути пробки заправних горловин паливних баків.
Для зливу палива необхідно застосовувати пристосування з ЗІП
машини. Застосування пристосування виключає попадання відстою
і палива на руки і одяг.
Злив палива можна виконувати з кожного бака окремо, через
один з баків для кожної групи, або зливати всі паливні баки через
витратний бак.
Для зливу палива необхідно:
- відвернути пробку клапана зливу зовнішніх паливних баків і
пробку зливного отвору в днищі корпусу (для витратного бака);
96
- відвернути пробки заправних горловин паливних баків;
-встановити ємність під зливний отвір і ввернути пристосування у
фланець клапана паливного бака. При укручуванні у фланець
паливного бака упор 1 піднімає клапан і паливо з бака зливається з
внутрішньої порожнини труби пристосування.
12.5.5 О бслуговування паливної системи
Після зливу палива завернути зливні пробки зовнішніх паливних
баків з ущільнювальними кільцями і пробку в днищі корпусу (для
витратного бака).
Заміну палива однієї марки на паливо іншої марки здійснювати
після повного видпрацювання заправленого палива або його зливу.
Видалення залишків раніше заправленого палива здійснюється
після заправки системи паливом необхідної марки пуском і
роботою двигуна протягом 1...3 хвилин.
УВАГА! При першій заправці (повністю порожніх паливних баках)
в першу чергу заправляти витратний бак. При подальшій
експлуатації дозаправку паливом проводити тільки в баки лівої і
правої груп.
Паливо з витратного бака зливати в останню чергу, після того як
злите паливо з лівої і правої груп паливних баків.
При зливі палива тільки з витратного бака, при наявності палива
в баках лівої і правої групи, необхідно:
- встановити паливорозподільний кран в положення «БАКИ
ЗАЧИНЕНО»;
- ввернути в зливний клапан бака штуцер зливу палива;
- приблизно через 1 хвилину відкрутити кришку заливної гор-
ловини витратного бака на 0,5...1 оборот і продовжити злив палива.
12.5.5.2 Видалення повітря з паливної системи
При першому введенні двигуна в експлуатацію, після ремонту або
після вироблення всього палива з бака, необхідно видалити повітря
із системи живлення, для чого необхідно:
- послабити повітряний гвинт 6 (мал. 12.9) на фільтрі грубого
очищення палива;
- працювати ручним паливопідкачувальний насос РНМ до появи
палива без пухирів повітря з - під повітряного гвинта;
- повітряний гвинт на фільтрі грубої очистки закрутити;
- послабити дренажний болт 3 (мал. 12.15) на фільтрі тонкого
очищення палива;
97
- працювати ручним паливопідкачувальний насос РНМ до появи
палива, без пухирів повітря з - під дренажного болта;
- дренажний болт затягнути.
12.5.5.3 Обслуговування фільтра грубої очистки палива
Обслуговування фільтра грубої очистки палива містить в собі
очищення фільтра та заміну патрона фільтру.
Очищення фільтра проводити через кожні 1000 м /год, або при
спрацюванні сигналізатора або при заміні двигуна.
Для очищення фільтра необхідно:
- вимкнути двигун;
- встановити паливорозподільньїй кран в положення «БАКИ
ЗАЧИНЕНО»;
- відкрити на головці 1 (мал. 12.14) повітряний гвинт 6;
- підставити під фільтр ємність для збору пального;
- видалити воду та відстій із стакана 4 відкривши штуцер 2 (трохи
прижимаючи та прокручуючи, не прикладаючи зусилля), а потім
закрити штуцер 2;
- ввімкнути за допомогою паливорозподільного крана паливний
бак;
- для видалення повітря прокачати систему паливопідкачуючим
насосом;
- закрити на головці 1 повітряний гвинт 6 та переконатися у
відсутності течії палива.
Заміна фільтруючого елементу фільтра грубої очистки палива
проводиться через кожні 1000 мотогодин, або при заміні двигуна у
наступному порядку
ЗАЧИНЕНО»;
- злити відстій зі стакану 4 через штуцер 2 (мал. 12.14);
- від фільтроелемента 5 від'єднати стакан 4, попередньо від'єд-
навши сигналізатор наявності води 3 від електричних проводів;
- відвернути від головки 1 фільтроелемент 5;
- гумову прокладку знову встановлюваного фільтроелемента
зволожити дизельним паливом або моторною оливою;
- навернути фільтроелемент на різьбову втулку головки 1 до упору;
- приєднати стакан 4 до фильтроэлементу і сигналізатор наявності
води 3 до електричних проводів;
- підключити одну з груп паливних баків паливорозподільним
краном;
98
- прокачати паливну систему насосом РНМ, переконатися у
відсутності течі палива з паливного фільтра.
При спрацьовуванні сигналізатора наявності води в паливі 3
необхідно видалити воду та бруд з стакану 4, відкрутивши штуцер 2
на ньому. Штуцер закручувати тільки після того, як почне
зливатися чисте паливо.
12.5.5.4 Обслуговування фільтра тонкої очистки
Заміна фільтруючих елементів фільтра тонкої очистки палива
проводиться через кожні 1000 м/год, або при заміні двигуна у
наступному порядку:
ЗАЧИНЕНО»;
- відвернути від головки 1 фільтруючі елементи 2 (мал. 12.15);
-гумову прокладку знову встановлюваних фільтруючих елементів
зволожити дизельним паливом або моторною оливою;
- навернути фільтруючі елементи на різьбові втулки головки 1 до
упору;
- підключити одну з груп паливних баків паливорозподільним
краном;
- прокачати паливну систему насосом РНМ, переконатися у
відсутності течі палива з паливного фільтра.
12.5.5.5 Експлуатація у літніх та зимових умовах
При підготовці до експлуатації у зимових умовах треба провести
очищення фільтра грубої очистки палива; замінити в паливних
баках паливо на таке, що рекомендується для використання за
низьких температур оточуючого повітря (згідно з п.12.4.2 РЕ);
завести двигун та пропрацювати 10...15 хвилин для того, щоб
виробити залишки літнього пального.
При експлуатації на основних видах пального (згідно з п.12.4.2
РЕ) при температурах, нижче мінус 20ºС,в пальне потрібно
додавати гас. Необхідні пропорції суміші показані на мал. 12.19.
При цьому - готувати суміш тільки у баку. Спочатку залити
необхідну кількість гасу, потім долити дизельне пальне. Якщо
необхідно використовувати літнє дизельне пальне за температур
нижчих ніж 0ºС, то також можливо додати до 60% гасу ( у
відповідності із діаграмою на мал. 12.19) .
При підготовці до експлуатації у літніх умовах треба провести
очищення фільтра грубої очистки палива; замінити в паливних
баках паливо на таке, що рекомендується для використання у літніх
99
умовах (згідно з п.12.4.2 РЕ), при цьому дозволяється
використовувати пальне для використання за низьких температур
оточуючого повітря.
12.6 Система очищення повітря
Система очищення повітря призначена для очищення повітря від
пилу і подачі його до впускного колектора нагнітача двигуна. Вона
складається з повітроочисника, радіатора охолодження наддувочно-
го повітря, індикатора засміченості повітроочисника, повітровода
підведення повітря до двигуна і повітроводів системи охолодження
повітря.
Схема системи очищення повітря приведена на малюнку 12.20.
Схема системи очи-
щення повітря
1 - радіатор охолод-
ження повітря; 2 –
повітроводи системи
охолодження по-
вітря; 3 – повітро-
очисник; 4 – ковпа-
чок; 5 – індикатор
засміченості повіт-
роочисника; 6 –
кронштейн; 7 – пило-
збірник; 8 – повітро-
провід підведення
повітря до нагнітача двигуна.
Система розміщується в моторно-трансмісійному відділенні, на
рамі двигуна.Доступ до неї забезпечується при відкритих вхідних
жалюзі і відкритій кришці на перегородці відділення. Ковпачок 4
закріплений болтами на повітрозабірному патрубку, розташованому
на криші моторно-трансмісійного відділення.
Щоб уникнути попадання води в повітроочисник при подоланні
водних перешкод з висотою хвилі більше 0,7 м, на місце ковпачка
встановлюється повітрозабірна труба, на верхній торець якої
кріпиться демонтований ковпачок.
Повітроочисник (мал. 12.21) забезпечує очищення повітря, що
надходить у двигун.
100
До його складу входять корпус 3 з інерційною ґратою, кришка 7
з пружинними затисками 8. У корпус 3 встановлюються основний 5
і запобіжний 4 фільтри.
Основний фільтр складається з пластмасового каркаса і
встановленого на ньому фильтруючого елемента з гофрованого
паперу.
Малюнок 12.21 - Повіт-
роочисник
1 - вхідний патрубок; 2 –
вихідний патрубок; 3 –
корпус; 4 - запобіжний
фільтр; 5 - основний фі-
льтр; 6 - пилозбірник;
7 - кришка; 8 – затискач
Запобіжний фільтр - це каркас, на якому встановлений фільт-

руючий елемент зі штучної повсті.
Фільтри встановлюються в корпус повітроочисника і ущільню-
ються полиуретановими ущільненнями, які підтискаються кришкою
встановленою на корпус повітроочисника.
Корпус повітроочисника кріпиться до кронштейна 6 (мал. 12.20),
встановленому на рамі двигуна.
Індикатор засміченості повітроочисника призначений для
сигналізації про необхідність заміни основного і запобіжного
фільтрів. Він встановлений на патрубку виходу чистого повітря з
повітроочисника.
По мірі засміченості основного і запобіжного фільтрів по-
вітроочисника в трасі підведення повітря до нагнітача двигуна
зростає розрідження. При досягненні розрідження 650 кгс/м² датчик
спрацьовує, при цьому в прозорому вікні індикатора з'являється і не
зникає до зведення червона смуга. Це свідчить про необхідність
обслуговування або заміни основного і запобіжного фільтрів
повітроочисника.
12.6.2 Робота системи очищення повітря
Повітря під дією розрідження, що створюється нагнітачем
двигуна, потрапляє під ковпачок у корпус повітроочисника і
набуває обертальний рух на інерційній решітці. Частинки пилу під
дією відцентрової сили відкидаються до стінки корпусу і
зсипаються в пилозбірник. Попередньо очищене повітря надходить
101
в фільтруючі елементи. Проходячи послідовно повітроочисника
через основний і запобіжний фільтри, повітря остаточно
очищається від пилу по повітропроводу потрапляє в нагнітач
двигуна, а потім в радіатор. Охолоджене в радіаторі повітря
надходить у впускний коллектор двигуна.
12.6.3 О бслуговування повітроочисника
При проведенні щоденного технічного обслуговування необхідно
видалити пил з пилозбірника (стиснути корпус пилозбірника).
При спрацьовуванні датчика засміченості очисника повітря
необхідно демонтувати кришку повітроочисника і основний фільтр
продути стисненим повітрям (тиском максимум 5 бар) з зовнішньої
і внутрішньої сторони.
Після п'яти очисток або одного року експлуатації основний
фільтр необхідно замінити.
Після п'яти очисток основного фільтра або двох років
експлуатації необхідно замінити запобіжний фільтр.
12.7 Система випуску відпрацьованих газів
Система випуску відпрацьованих газів призначена для відводу
продуктів вихлопу від двигуна в атмосферу і для запобігання
попадання вихлопних газів в моторно-трансмісійне відділення.
Малюнок 12.22 - Система випуску відпрацьованих газів: 1 – патрубок; 2 -
компенсатор; 3 - труба; 4 - кронштейн; 5 - екран; 6 - труба; 7 - захисний
кожух; 8 - захисний кожух; 9 - скоба; 10 - глушник; 11 - стрічка; 12 -
випускний патрубок
102
Система випуску (мал. 12.22) складається з патрубка 1, ком-

пенсатора 2, труб 3 і 6, кронштейна 4, глушника 10, екрана 5,
захисних кожухів 7 і 8, хомутів 9, стрічок 11 і випускного патрубка
12.
Відпрацьовані гази з випускного колектора двигуна проходять
послідовно через патрубок 1, труби 3 і 6, глушник 10, встановлений
зовні корпусу на правому борту і через випускний патрубок 12
викидаються в атмосферу.
До складу випускного тракту входить компенсатор, призна-
чений для компенсації теплових розширень елементів системи
випуску відпрацьованих газів, а також для зменшення вібрацій, які
виникають при роботі двигуна. Компенсатор виготовлений на базі
багатошарового сталевого сильфона і має два фланця.
Фланцеві з'єднання ущільнені асбестостальними прокладками.
З'єднання типу «труба в трубі» фіксуються скобами 9.
Глушник кріпиться на кронштейнах за допомогою металевих
стрічок 11.
Екран 5 являє собою коробчату конструкцію, виготовлену з
спеціальної сталі. Екран кріпиться до криші МТО за допомогою
болтів.
Для зниження температури елементів випускного тракту,
розташованих в моторно-трансмісійному відділенні, патрубок 1,
компенсатор 2, труби 3 і 6 ізольовані теплозахисними чохлами.
Захисні кожуха призначені для зниження загального теплового
фону виробу і захисту екіпажу і десанту від опіків. Захисні кожуха
виготовлені із сталевого листа.
У місцях, де нагріті частини випускної системи розташовані в
безпосередній блізкості від корпусу виробу, встановлені
теплозахисні щитки.
103
12.8 Система змащення
Система змащення призначена для забезпечення подачі оливи до
деталей двигуна, що труться, з метою зменшення спрацювання
через тертя, та часткового охолодження їх.
Малюнок 12.24 - Схема системи змащення
1 - бак оливний моторний; 2 - заправна горловина; 3– теплообмінник; 4 -
оливний фільтр двигуна; 5 - датчик манометра; 6 - відкачуючий оливний
насос двигуна; 7 - колінчастий вал двигуна; 8 - нагнітаючий оливний
насос двигуна; 9 - забірна труба; 10 - клапан зливу оливи; 11 – щуп.
Система змащення (мал. 12.24) складається з оливного бака 1,

нагнітаючого оливного насоса двигуна 8, відкачуючого насоса
двигуна 6, оливного фільтра двигуна 4 і трубопроводів.
Для контролю в системі передбачено датчик манометра, покаж-
чик якого розміщений на щитку приладів водія. Заправна місткість
системи змащення 45 л.
104
Оливний бак служить ємністю для зберігання і транспорту-
вання оливи, необхідної для роботи двигуна, він встановлений між
двигуном і правим бортом машини. Бак зварений з листової сталі,
кріпиться на гумових амортизаторах. Для запобігання від корозії
всередині він покритий бакелітовим лаком, а зовні пофарбований.
Заправна місткість бака 35 л.
Всередині бака (у нижній його частині) розташований забірний
патрубок, через який олива забирається нагнітаючим оливним
насосом двигуна. В верхній частині бака встановлений патрубок,
через який зливається олива з двигуна. В нижній частині бака
приварений патрубок, який з'єднаний з клапаном зливу,
встановленим на днищі моторно-трансмісійного відділення.
Для зливу оливи з бака необхідно вивернути пробку зливного
клапана і ввернути в нього зливний штуцер. Штуцер,стиснувши
пружину, піднімає кульку клапана, чим забезпечуються злив оливи.
В процесі експлуатації обслуговувати оливний бак не потрібно. В
процесі експлуатації перевірку рівня оливи в моторному баку
проводити при щоденному технічному обслуговуванні за
допомогою щупа, який розташований в заправочній горловині.
Оливний насос шестіренного типу кріпиться до блоку ци-
ліндрів двигуна. Площина роз'єму корпусу насоса і блоку цилін-
дрів ущільнена прокладкою.
Оливний фільтр встановлений на двигуні і служить для
очищення оливи від механічних домішок. Він складається з
корпусу і змінного фільтруючого елемента.
12.8.1 Робота системи змащення
При роботі двигуна олива з оливного бака нагнітаючим оливним
насосом подається під тиском в оливний фільтр двигуна,
попередньо пройшовши теплообмінник. З оливного фільтра
очищена олива подається на змащення механізмів двигуна. За-
безпечивши змащування та охолодження деталей двигуна, олива
стікає в картер двигуна. З картера двигуна олива відкачується
оливним насосом двигуна в бак.
Повна заправка оливи системи змащення - 45 л. Мінімальна
кількість оливи в баку, що забезпечує нормальну роботу системи,
не менше 25 л.
Робота системи змащення контролюється за тиском оливи, ство-
рюваному оливним насосом двигуна, за допомогою покажчика ма-
105
нометра і контрольній лампі мінімального тиску, розташованих на
щитку приладів:
- мінімально допустимий тиск має бути не менше 0,98 МПа (1
кгс/см ²);
- робочий діапазон тиску оливи становить 0,98...2,94 МПа (1...3
кгс/см²).
12.8.2 Обслуговування системи змащення.
Роботи, що виконуються при технічному обслуговуванні систе-
ми змащення двигуна:
- через 10 годин (щодня) - перевірити рівень оливи в бачку, при
необхідності долити;
- через 250 годин - заміна моторної оливи і оливного фільтра.
Для заправки і дозаправлення системи змащення двигуна
необхідно:
- вивернути броньову пробку в жалюзі задніх лівих;
- вивернути щуп в зборі на моторному баку;
- заміряти рівень в баку щупом і при необхідності заправити оливу
до верхньої оливи мітки за щупом;
- закрутити щуп в зборі на моторному баку;
- завернути броньову пробку в жалюзі задніх лівих.
Для заміни оливи в системі змащення двигуна необхідно:
- вивернути броньову пробку в жалюзі задніх лівих;
- вивернути щуп в зборі на моторному баку;
-відвернути пробки отворів у днищі корпусу під картером двигуна і
моторним баком і встановити під ці отвори тару для зливаємої
оливи;
- по черзі вивернути пробки зі зливних отворів клапанів картера
двигуна і бака і злити оливу в тару;
- закрутити до упору пробки зливних отворів клапанів картера
двигуна і бака;
- залити свіжу оливу в моторний бак до норми за щупом;
- закрутити щуп в зборі на моторному баку;
- пустити двигуна на 2...3 хвилини, під час роботи двигуна пе-
ревірити, чи немає течі з місць з'єднань;
- відвернути пробку на моторному баку;
- перевірити рівень оливи через 5...10 хвилин після зупинки двигуна
і, при необхідності, долити оливу до верхньої мітки за щупом;
- завернути броньову пробку в жалюзі задніх лівих.
106
12.8.3 Обслуговування оливного фільтра
Заміну фільтруючого елемента оливного фільтра виконувати під
час заміни оливи через 250 годин роботи двигуна при найближчому
технічному обслуговуванню, а якщо напрацювання двигуна не
досягається на протязі 1 року, то через 1 рік експлуатації у
- зняти перегородку між силовим та бойовим відділеннями;
- злити оливу моторну згідно пункту 12.8.2;
- за допомогою штатного приладдя, укладеного в ЗІП, ослабити
фільтруючий елемент оливного фільтра та встановши під нього
тару для оливи зняти його;
- перед встановленням нового фільтруючого елемента його
ущільнювальне кільце небагато змазати оливою;
- вручну вкрутити новий фільтруючий елемент до упору та
затягнути з’єднання зробивши ще пів обороту;
- перевірити урівень оливи в оливному баку;
-пустити двигун на 2...3 хвилини, під час роботи двигуна пере-
вірити течі з міста з’єднання;
- в разі наявності течі зупинити двигун та обережно підтягнути
місце з'єднання штатним приладдям;
- повторно пустити двигун на 2...3 хвилини та перевірити усунення
течі;
- встановити перегородку між силовим та бойовим відділеннями.
12.9 Система охолодження
Система охолодження (мал. 12.25), місткістю 125 літрів, при-
значена для відведення надлишкового тепла від деталей двигуна і
коробки передач та підтримання оптимального теплового режиму їх
роботи. Система охолодження рідинна, закритого типу, з
примусовою циркуляцією охолоджувальної рідини.
Малюнок 12.25 - Система охолодження двигуна
1 - клапан зливу; 2 - рама силового блоку; 3, 19 - осевій вентилятор; 4 -
рама блока охолодження; 5 - радіатор охолодження надувочного повітря;
6 - радіатор трансмісії; 7 - радіатор системи охолодження; 8 - датчик
мінімального рівня охолоджуючої рідини; 9 - водяний насос двигуна; 10 -
трубопровід підводу охолоджуючої рідини до водооливного
теплообмінника трансмісії; 11 - трубопровід віводу води від
теплообмінника за борт машини; 12 - трубопровід підвода охолоджуючої
рідини до радіатора від коробки термостатів двигуна; 13 – трубопровід
підвода охолоджуючої рідини до коробки термостатів двигуна від
107
водооливного теплообмінника; 14 - компенсаційний бачок; 15–
пароповітряний клапан; 16 - заправочна горловина радіаторів; 17 -
трубопровід підвода охолоджуючої рідини до теплообмінника; 18 -
радіатор гідроприводу вентиляторів; 20 – теплообмінник; 21 -
трубопровід підвода охолоджуючої рідини до водяного насосу двигуна;
22 - трубки паровідводячі; 23 – трубопровід підвода забортної води до
теплообмінника від водопрокачуючого насоса; 24 - водопрокачуючий
насос; 25 - водооливний теплообмінник трансмісії; 26 - трубопроводи до
клапану зливу охолоджуючої рідини
Основними складовими частинами системи охолодження двигу-

на є:
- двигун 6 з внутрішними порожнинами охолодження блоку картера
і сорочок циліндрів;
- водяний насос 8;
- коробка термостатів;
- радіатори 7;
- теплообмінник 20,
- компенсаційний бачок 14 з датчиком мінімального рівня охолод-
жувальної рідини 3,
- клапан зливу охолоджувальної рідини 1,
- водооливний теплообмінник трансмісії 25.
Для забезпечення роботи системи охолодження двигуна під час
руху машини по суші встановлено два осевих двоступінчастих
вентилятора с гідроприводом; на плаву –водопрокачуючий
електричний насос, аналогічний по будові водовідкачуючим
насосам (мал. 18.2).
108
Радіатори служать для розсіювання в навколишнє середовище
тепла, що відводиться охолоджуючою рідиною від деталей двигуна.
На машині встановлено послідовно два трубчасто-пластинчастих,
шестирядних, двохзаходних радіатора системи охолодження
двигуна.
Радіатори (мал. 12. 26) складаються з серцевин 3 і 4, колекторів
2, 5, 7, 12 і бічних пластин 1 і 6, що збільшують жорсткість
радіатора.
Малюнок 12.26 -
Радіатори:
1, 6 - боковина;
2, 5, 7, 12 – колек-
Тор; 3, 4 – серце-
вина; 8, 13 – пат-
рубки підведення
і відведення охо-
лоджуючої рідини;
9 - заправна горло-
вина; 10 – з'єдну-
вальний патрубок;
11 – трубка паровідводна
Кожна серцевина складається з охолоджуючих трубок, охо-
лоджуючих пластин і перегородки.
На колекторі 7 приварені патрубок підведення охолоджуючої
рідини 8 і з'єднувальний патрубок 10. На колекторі 12 приварено
патрубок відведення охолоджуючої рідини 13, паровідводна трубка
11 і з'єднувальний патрубок 10. На з'єднувальному патрубку
колектора 7 розташована заправна горловина 9.
Радіатори встановлені на рамі блоку охолодження на гумових
прокладках і кріпиться стяжними болтами.
Теплообмінник 20 (мал. 12.25) служить для відводу тепла від
охолоджуючої рідини в забортну воду при русі машини на плаву.
Теплообмінник кріпиться двома стяжними хомутами до кро-
нштейна, приваренного до рами кріплення двигуна. При русі
машини на плаву забортна вода надходить через патрубок 4
всередину теплообмінника, проходить по трубках і охолоджує
рідину системи охолодження, що надходить в корпус 6 через
патрубок 2 (мал. 12.27).
Малюнок 12.27 - Теплообмінник системи охолодження
1 - патрубок відводу забортної води; 2 - патрубок підведення
109
охолоджуючої рідини; 3, 7 - кришки; 4 – патрубок підведення забортної
води; 5 - патрубок відведення охолоджуючої рідини; 6 - корпус
На колекторі 7 приварені патрубок підведення охолоджуючої

рідини 8 і з'єднувальний патрубок 10. На колекторі 12 приварено
патрубок відведення охолоджуючої рідини 13, паровідводна трубка
11 і з'єднувальний патрубок 10. На з'єднувальному патрубку
колектора 7 розташована заправна горловина 9.
Водооливний теплообмінник 25 (мал. 12.25) призначений для
охолодження оливи коробки передач охолоджуючою рідиною
двигуна. Теплообмінник є елементом коробки передач і поста-
чається разом з нею.
Пароповітряний клапан служить для підтримки тиску в системі
охолодження в оптимальних межах, які виключають кипіння
рідини. Пароповітряний клапан (мал. 12.28) встановлений на
компенсаційному бачку і складається з двох клапанів - впускного
(повітряного) і випускного (парового).
Впускний клапан (повітряний) складається з чашки 8, упорної
шайби 11, прокладки 9 і єднального пальця 10.
Впускний клапан служить для впуску атмосферного повітря в
систему охолодження при розрідженні в системі 1...10 кПа
(0,01...0,1 кгс/см² ).
Випускний клапан (паровий) складається з чашки 12, пружини
4, прокладки 7.
Випускний клапан служить для зниження тиску в системі
охолодження, при його підвщенні до 40...50 кПа (0,4...0,5 кгс/см²).
110
Малюнок 12.28 - Пароповітряний клапан
1 - кришка; 2 – проклад-
ка; 3 - тарільчаста пру-
жина; 4 - пружина ви-
пускного клапана; 5 –
стійка; 6 - заливна гор-
ловина компенсаційно-
го бачка; 7 – прокладка
випускного клапана;
8 - чашка впускного кла-
пана; 9 - прокладка впу-
скного клапана; 10 – па-
лець; 11-шайба упорна
впускного клапана; 12 - чашка;
13 - компенсаційний бачок
З підвищенням температури охолоджуючої рідини в системі
підвищується тиск, який виникає через розширення охолоджуючої
рідини і пароутворення при нагріванні. Якщо зусилля тиску
перевищить опір пружини 4, клапан відкриється, надлишок пари
охолоджуючої рідини вийде з компенсаційного бачка і тиск в
системі зменшиться. Клапан закриється.
При охолодженні охолоджуючої рідини в системі охолодження
створюється розрідження. Так як впускний клапан не має пружини,
то під дією зовнішнього атмосферного тиску він переміщається
вниз, відкриваючи доступ повітря в систему, і тиск в системі
зрівнюється з атмосферним.
Компенсаційний бачок (мал. 12.29) служить компенсатором
зміни обсягу охолоджуючої рідини при її нагріванні і охолодженні,
а також парозбірником, в якому при роботі двигуна збирається і
конденсується пар, а також використовується для доливання
охолоджуючої рідини в систему охолодження.
Компенсаційний бачок встановлюється під кришею моторно-
трансмісійного відділення.
У верхній частині є заправна горловина 3, в якій встановлюється
пароповітряний клапан. До бачка приварені патрубки 2, 4 та 10,
через які пар з радіатора і трубопроводів системи охолодження
відводиться в бачок. Нижній патрубок 7, приварений до бачка,
з'єднаний з водяним насосом двигуна. На бічній частині бачка
передбачена бонка 6 для установки датчика мінімального рівня
охолоджуючої рідини.
111
Малюнок 12.29 - Компенсаційний бачок
1 - корпус; 2, 3, 4, 7, 10 - патрубки; 3 - заправна горловина; 5, 8, 9 - лапи
кріплення компенсаційного бачка; 6 - бонка для установки датчика
мінімального рівня охолоджуючої рідини.
Водяний насос призначений для примусової циркуляції рідини в

системі охолодження при роботі двигуна і встановлений на двигуні.
Термостати служать для прискорення прогрівання холодного
двигуна і автоматичного підтримання оптимального теплового
режиму охолоджуючої рідини. Два термостата, які регулюють
циркуляцію рідини через радіатор, встановлено в коробці
термостатів охолоджуючої рідини на виході з блоку циліндрів
двигуна. Початок відкриття клапана термостатів при досягненні
температури 87°С. Повне відкриття клапана термостатів - при
температурі 102°С.
12.9.2 Гідропривод вентиляторів системи
охолодження двигуна
Два поруч розташованих під радіаторами осьових вентилятора
системи охолодження приводяться до руху за допомогою
гідравлічного приводу. Гідропривод вентиляторів системи охо-
лодження двигуна (далі по тексту - гідропривод) призначений для
передачі обертання від точок відбору потужності «А» і«Б» на
двигуні до вентиляторів системи охолодження. Гідравлічна схема
показана на малюнку 12.30.
Малюнок 12.30 - Схема гідроприводу вентиляторів
НР1, НР2 - гідронасоси; НМ1, НМ2 - гідромотори; F1, F2 - фільтри
напірні; PRF1, PRF2 - регулятори витрати пропорційні; VRF1,
VRF2 - регулятори витрати; РV1, РV2 – гідроклапани тиску
підпірні; BV1, BV2 - клапани зворотні; УТ1, УТ2 – дроселі; АТ -
112
апарат теплообмінний; PV3, PV4, PV5 – клапан запобіжний; OF -
заливна горловина; НТ - гідробак; DV – клапан зливний; F3 - фільтр
повітряний; LS- електричний сигналізатор мінімального рівня
оливи.
Гідропривод складається із двох функціонально однакових

контурів, що працюють паралельно. Контури мають загальний
гідробак 9 (мал. 12.31) і радіатор 2.
До складу кожного контуру входять наступні вузли:
- гідронасос 1;
- гідромотор 3;
- фільтр 5 (і фільтр у складі блоку регуляторів 7)
- блок регуляторів правий 7 (лівий 8);
- блок клапанів 4 лівий і правий.
Гідробак 9 - сталевий, зварений з листа. До складу бака входять
піногасник, заправна горловина, сапун та електричний сигналізатор
мінімального рівня оливи. Ємність гідробака – 45л.
Блок регуляторів правий 7 і блок регуляторів лівий 8
функціонально однакові й включають у свій состав:
- регулятор витрати VRF1 (VRF2) (мал. 12.30). Регулятор витрати
настроєний на витрату 65 л/хв;
- запобіжний клапан PV4 (PV5) (настроювання - 25 МПа);
- регулятор витрати пропорційний PRF1 (PRF2) - прямої дії із
пропорційним електричним керуванням. Витрата оливи через
регулятор змінюється пропорційно величині струму, що подається
на котушку електромагніта;
-напірний фільтр F1 (фільтр F2 установлений окремо від блоку
113
регуляторів) повнопотоковий, зі змінним фільтруючим елементом.
Фільтр обладнаний перепускним клапаном, що спрацьовує при
забрудненні фільтроелемента. Тонкість фільтрації оливи 10 мкм.
Блоки клапанів 4 (мал. 12.31) призначені для забезпечення
плавності роботи гідроприводу, виключення ривків, ударів і
підвищеної вібрації моторів, а так само для забезпечення іхнього
охолодження. Блоки клапанів однакові по конструкції й включають
у свій состав:
- гідроклапан тиску підпірний PV1 (PV2) (мал. 12.30);
- клапан зворотний BV1 (BV2);
- дросель VT1 (VT2).
Малюнок 12.31 - Розташування основних вузлів гідроприводу
1 - гідронасоси; 2 - апарат теплообмінний; 3 - гідромотори; 4 - блоки
клапанів; 5 - фільтр лівого контуру; 6 - перепускний клапан
теплообмінного апарата; 7 - блок регуляторів правий з фільтром; 8 - блок
регуляторів лівий; 9 – гідробак
Гідронасоси 1 (мал. 12.31) - аксіально-поршневі, нерегульовані, з

114
робочим об’ємом 34,2 см³, установлені на двигуні в точках відбору
потужності «А» и «В».
Гідромотори 3 (мал. 12.31) - аксіально-поршневі, нерегульовані, з
робочим об’ємом 12,6 см , установлені у повітропроводі. На валу
гідромотора жорстко закріплюється вентилятор системи
охолодження.
12.9.2.1 Робота гідроприводу
Роботу гідроприводу розглянемо на прикладі одного з контурів -
другий працює аналогічно. Гідронасос HP1 (мал. 12. 30),
приведений в обертання двигуном, забирає оливу з гідробака НТ і
подає її до гідромотора НМ1 через регулятор витрати VRF1.
Регулятор витрати пропорційний PRF1 встановлений на
паралельній лінії гідроприводу, що з'єднана зі зливом.
Зі збільшенням струму котушки електромагніта регулятора
витрати пропорційного PRF1 відбувається регулювання витрати
оливи від «0» до максимуму на злив, віднімаючи його з основної
витрати оливи, що подається на гідромотор НМ1.
Тобто, збільшуючи величину струму, що подається на котушку
електромагніта регулятора витрати пропорційного PRF1, ми
зменшуємо витрату оливи на гідромотор НМ1, зменшуючи тим
самим його частоту обертання. При максимальному струмі
електромагніта гідромотор зупиняється, тому що вся витрата оливи,
що подається насосом, зливається назад у бак.
Управління роботою гідроприводу керує електронний блок
БУСО-В. На вхід блоку надходять сигнали з датчика температури
ОР, датчиків частоти обертання двигуна та кожного з вентиляторів,
стартера, вимикача ПЛАВ, сигнал МОД (сигнал зупинки двигуна
при спрацюванні систем захисту двигуна й колективного захисту).
Управління полягає в плавному вмиканні або вимиканні
вентиляторів залежно від температури охолоджуючої рідини
двигуна. У складі гіроприводу є датчики частоти обертання
гідромоторів (у складі гідромоторів), а також датчик температури
охолоджуючої рідини, установлений на виході з теплообмінного
апарату (АТ) системи охолодження двигуна.
Система управління реалізує наступні режими управління гідро-
приводом:
- режим «холодного двигуна», що відповідає температурі охо-
лоджуючої рідини до 90°С, при цьому гідромотори вентиляторів не
обертаються;
115
- режим «прогрітого двигуна», що відповідає температурі охо-
лоджуючої рідини вище 90°С, гідромотори обертаються з час-
тотою до 5000 об/хв залежно від частоти обертання колінчастого
валу двигуна та залишаються увімкненими доки температура ОР не
знменьшиться до значення менше або дорівнює 80°С;
-при частоті обертання колінчастого вала двигуна менше 600. ..700
хв-1 вентилятори вимикаються не залежно від температури ОР;
- при частоті обертання колінчастого вала двигуна більше 600. 700
хв-1 вентилятори вмикаються або вимикаються в залежності від
температури ОР, а також сигналів стартера,ПЛАВ,МОД;
- при з’явленні сигналу МОД, ПЛАВ вентилятри вимикаються не
залежно від температури ОР.
Контур гідронасоса НР2 працює аналогічно й синхронно з
контуром гідронасоса НР1.
При зниженні рівня оливи в гідробаку нижче припустимого
електричний сигналізатор мінімального рівня оливи ввімкне
сигнальну лампу на щиті водія (мал. 21.5).
12.9.2.2 Обслуговування гідроприводу вентиляторів
Для заправлення оливи в бак необхідно відкрутити пробку 9
(мал. 4.17) для доступу до заправної горловини оливного бака
привода вентиляторів і через заправну горловину гідробаку 9 (мал.
12.31) залити оливу.
Заправлення оливи виконувати в такий спосіб:
- повністю заповнити гідробак 7 оливою. Рівень повинен пере-
бувати в проміжку між мітками «MIN» і «MAX»;
- пустити двигун машини на частоту холостого ходу і дати йому
попрацювати протягом двох хвилин для того, щоб олива заповнила
гідросистему. Сторонній шум і нестійка частота обертання
вентиляторів, характерні для роботи приводів з повітряними
пробками в системі, НЕ ДОПУСКАЮТЬСЯ;
- дозаправити гідробак 7 оливою, після чого проконтролювати
рівень оливи щупом. Рівень повинен перебувати в проміжку між
мітками «MIN» і «MAX».
Перед перевіркою рівня оливи, щуп 1 (мал. 12.32) протерти
дрантям. Повне заправлення системи становить 67...72 літрів.
Для заміни фільтроелементів напірних фільтрів необхідно:
- відкрутити стакан напірного фільтра 5 (входить до складу блоку
регуляторів 7);
116
- зняти старий і встановити новий фільтроелемент;
- закрутити назад стакан напірного фільтра.
12.9.3 Робота системи охолодження
При працюючому двигуні водяний насос створює циркуляцію
охолоджуючої рідини по магістралях системи охолодження.
Водяний насос нагнітає охолоджуючу рідину в порожнині
правого і лівого ряду циліндрів. Охолодивши зовнішні поверхні
гільз циліндрів, охолоджуюча рідина через отвори у верхніх
привалочних площинах блоку циліндрів надходить в порожнині
головок циліндрів.
З головок циліндрів охолоджуюча рідина надходить на охо-
лодження трансмісійної оливи в водооливний теплообмінник
трансмісії 25 (мал. 12.25).
Далі рідина надходить у коробку термостатів. При закритих
клапанах термостатів (tож<87°С) охолоджуюча рідина надходить у
водяний насос двигуна (короткий контур охолодження). При
відкритих клапанах термостатів (tож >87°С) охолоджуюча рідина
надходить у радіатори 7, далі в теплообмінник 13 і потім у водяний
насос двигуна (повний контур охолодження).
Рідина, в радіаторах охолоджується потоком
повітря, який створюється осьовими вениля-
торами.
Малюнок 12.32 - Заправлення та зливання
оливи з бака: 1 - щуп; 2 - бак; 3 - зливний кла-
пан; 4, 5 - пробки
Вентилятори протягують атмосферне пові-
тря через вхідні жалюзі та радіатори. Повітря,
проходячи по моторно-трансмісійному відді-
ленню, обдуває двигун, охолоджує радіатори
і через вихідні жалюзі викидається назовні.
Контроль роботи системи здійснюється за до-
помогою датчика температури (встановлений
на коробці термостатів і служить для виміру
поточної температури і сигналізує про макси-
мально допустиму температуру охолоджуючої рідини) і датчика
рівня охолоджуючої рідини (встановлений в компенсаційному бач-
ку). Покажчик та контрольні лампи розміщені на щиті приладів
водія.
При русі машини на суші при плюсових температурах нав-
117
колишнього повітря від 278К (5°С) і вище, вхідні і вихідні жалюзі
повинні бути завжди повністю відкриті.
При мінусових температурах навколишнього повітря від 278К
(5°С) і нижче, а також у разі зниження температури охо-
лоджувальної рідини, тепловіддача радіатора регулюється зміною
положення вхідних жалюзі.
Під час плаву, коли вхідні і вихідні жалюзі закриті та відсутній
рух повітря через моторно-трансмісійне відділення, рідина охолод-
жується в теплообміннику 20 забортною водою, яку прокачує через
теплообмінник водопрокачуючий насос 27.
12.9.4 Обслуговування системи охолодження
При викіпанні охолоджуючої рідини під час роботи - в систему
долити воду, а при витоку охолоджуючої рідини через з'єднання -
долити охолоджуючу рідину відповідної концентрації.
Необхідно уникати потрапляння в систему охолодження наф-
топродуктів (бензину, керосину, оливи і т. п.), так як при цьому
охолоджуюча рідина сильно піниться і викидається із системи через
пароповітряний клапан.
УВАГА! Охолоджуюча рідина отруйна, тому необхідно застосову-
вати запобіжні заходи, що виключають можливість занесення їх в
їжу, потрапляння в ротову порожнину.
12.9.4.1 Перевірка заправки і дозаправлення системи
Перевірку заправки і дозаправлення системи охолодження про-
водити в наступному порядку:
- очистити від пилу і бруду броньову пробку на даху моторно-тран-
смісійного відділення і відкрутити її;
- відкрутити пароповітряний клапан з компенсаційного бачка;
- перевірити рівень охолоджуючої рідини в компенсаційному бачку
(він повинен знаходитися на рівні 115...125 мм від верхнього зрізу
пробки). Вимірювання проводити вимірювальною лінійкою, що
входить до комплекту ЗІП (лінійка 1-500 ГОСТ 427-75). Якщо
рівень охолоджуючої рідини виявиться нижче, дозаправити систему
охолодження, для чого:
- вставити лійку з насадкою у заправну горловину, попередньо
уклавши в воронку полотно і фільтр;
- дозаправити систему охолоджуючої рідиною і перевірити її
рівень, після чого закрутити пробку заливної горловини і пробку на
даху моторно-трансмісійного відділення.
118
Для заправлення системи охолоджувальною рідиною необхідно:
- установити машину на горизонтальній площадці;
- очистити від пилу і бруду броньові пробки над компенсаційним
баком і над заливною горловиною радіаторів на криші моторно-
трансмісійного відділення і відкрутити їх;
- відкрутити пробки заправної горловини радіаторів і паропо-
вітряний клапан компенсаційного бачка;
- вставити воронку з фільтром у заправну горловину радіаторів;
- заправити систему охолоджуючою рідиною, рекомендованою
виробником двигуна;
- вкрутити пробку заправної горловини радіаторів;
- перевірити рівень охолоджуючої рідини в компенсаційному баку
через заправну горловину;
- довести рівень охолоджувальної рідини до норми;
- встановити пароповітряний клапан;
- пустити двигун на 3...5 хвилин та візуально перевірити
герметичність системи;
- усунути, при наявності, підтікання охолоджуючої рідин в місцях
з'єднань і з крана зливу води;
- після зупинки двигуна, при необхідності, дозаправити систему
охолоджуючою рідиною до зазначених вище меж;
- закрутити броньові пробки на даху моторно-трансмісійного
відділення.
12.9.4.2 Злив охолоджуючої рідини
Для зливу охолоджувальної рідини необхідно:
- встановити машину на горизонтальній площадці;
- очистити від пилу і бруду пробку над компенсаційним баком на
даху моторно-трансмісійного, пробку в днищі машини під
клапаном зливу води з двигуна, демонтувати пробку;
- відкрутити пробку заправної горловини компенсаційного бака,
пробку в клапані зливу охолоджуючої рідини з двигуна;
- вкрутити в клапан зливу води з двигуна наконечник шланга для
зливу охолоджувальної рідини;
- злити охолоджуючу рідину в чисту тару;
- відкрутити із зливного клапана наконечник для зливу охоло-
джувальної рідини;
- всі демонтовані пробки встановити на відповідні місця.
УВАГА! Злив охолоджуючої рідини на грунт НЕ ДОПУСКА-
ЄТЬСЯ. КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ пуск і провертання
119
колінчастого вала двигуна після зливу охолоджувальної рідини для
видалення її залишків з системи, так як це може призвести до
руйнування ущільнювальних гумових кілець гільз циліндрів,
випадання сідел клапанів, викривлення і прогоряння прокладок
головок циліндрів.
12.10 Можливі несправності силової установки
Робота двигуна супроводжується безперервним природним
зносом деталей.
При нормальних умовах експлуатації, дотриманні строків
технічного обслуговування і своєчасному усуненню несправностей
двигун протягом тривалого часу залишається в технічно справному
стані. Потім в результаті природного зносу експлуатаційні
характеристики двигуна поступово погіршуються.
Стан двигуна визначається, насамперед, прослуховуванням. На
слух можуть бути виявлені збільшені зазори в сполученнях деталей,
випадкові поломки і т. п.
Прослуховування двигуна необхідно починати відразу після
пуску. Відразу після пуску спостерігається підвищена гучність в
роботі двигуна, це пов'язано з дещо збільшеними зазорами в
окремих сполученнях: легкі стуки поршнів, постукування клапанів і
т. п. Ці стуки небезпеки для двигуна не мають. При сталому
тепловому режимі вони повинні зникнути.
Якщо на добре прогрітому двигуні чути стукіт поршнів, це
свідчить про знос поршневих кілець і гільз.
При збільшених зазорах в корінних підшипниках стукіт про-
слуховується в нижній частині блоку циліндрів. Стукіт корінних
підшипників глухіший, ніж стукіт шатунних. Прослуховування цих
стукотів проводиться при різкій зміні обертів колінчастого валу.
Експлуатація двигуна зі стуком корінних або шатунних під-
шипників категорично ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ, оскільки це може
призвести до повного руйнування підшипників і задиру шийок
колінчастого вала.
При зносі розподільного валу посилюється шумність роботи
двигуна, особливо виразно відчувається це на малих обертах.
УВАГА! Перед демонтажем силового блоку трубку поз. 21
оливовимірювача 22 (мал. 13.13) від’єднати від другого моста,
через лючок у підлозі, вивернувши штуцер поз. 20 із кришки моста.
Відрізнити стукіт деталей кривошипно-шатунного механізму від
стуку деталей газорозподільного механізму можна за дуже простою
120
ознакою: частота стукотів перших збігається з числом обертів
колінчастого вала, а частота стуку других в два рази менше.
Про втрату потужності двигуна можна судити з того, як машина
долає підйоми, як вона розганяється і чи розвиває максимальну
швидкість.Одною із зовнішніх ознак, що характеризують стан
двигуна, є димлення.
Причини несправностей силової установки і способи їх
усунення наведені в таблиці 12.7.
Причина
Несправність Спосіб усунення
Недостатньо заряд- Зарядити або замінити
жені акумуляторні акумуляторні батареї,
батареї або ослаблені очистити клеми акуму-
контакти клем. ляторів і під тягнути
гайки
Не працює стартер Виконати контрольні
перевірки, при необ-
хідності замінити
Неправильні зазори в Відрегулювати зазори
клапанах в клапанах.
Двигун не пускається
Наявність повітря в Усунути причину по-
або затруднений пуск
системі живлення падання повітря в па-
паливом. ливну систему і вида-
лити повітря з системи
Засмічені паливні Замінити фільтруючі
фільтри. елементи
Клас або марка засто- Перевірити клас або
совуваної оливи або марку застосовуваної
палива не відповідає оливи і палива. При
температурі навко- необхідності провести
лишнього повітря. його заміну
клапанах в клапанах.
Двигун пускається Наявність повітря в Усунути причину по-
нормально, але його системі живлення падання повітря в па-
робота не стабільна. паливом. ливну систему і вида-
лити повітря з систе-
ми.
Засмічений повітряний Замінити (очистити)
Двигун не розвиває фільтр повітряний фільтр.
потужності.
Відсутність герметич- Перевірити трубопро-
121
ності трубопроводів води, при необхідності
надувочного повітря. затягнути хомути,
замінити рукава.
Забруднений радіатор Очистити радіатор.
проміжного охолод-
ження надувного по-
вітря.
клапанах. в клапанах.
Наявність повітря в Усунути причину по-
системі живлення падання повітря в
паливом паливну систему і ви-
далити повітря із
системи.
Засмічені паливні Видалити відстій з
фільтри. фільтра грубого очи-
щення палива або замі-
нити фільтруючі еле-
менти
Марка застосовува-но- Перевірити марку
го палива не відпові- застосовуваного па-
дає температурі навко- лива. При неохідності
лишнього повітря. провести його заміну.
Засмічений очищувач Очистити фільтруючі
Двигун димить повітря елементи очисника по-
- синій дим вітря, при необхідності
замінити.
Неправильні зазори в Відрегулювати зазори.
клапанах.
Марка застосовувано- Перевірити марку зас-
- білий дим
го палива не відпові- тосовуваного палива.
дає температурі навко- При необхідності про-
лишнього повітря. вести його заміну.
- чорний дим Засмічений повітряний Замінити(очистити)по-
або паливний фільтри. вітряний або паливний
фільтри
Відсутність герметич- Перевірити трубпро-
ності трубопроводів води, при необхідності
наддувочного повітря затягнути хомути,
замінити рукава
Забруднений радіатор Очистити радіатор.
проміжного охолод-
122
ження наддувочного
повітря
Низький рівень охоло- Дозаправити систему
джуючої рідини в охолодження.
системі охолодження
Не працюють вентиля- Перевірити роботу гід-
тори системи ронасосів і гідромото-
охолодження рів приводу вентиля-
Двигун перегріваєть-
торів, при необхідності
ся (підвищена темпе-
замінити.
ратура охолоджуючої
Забруднені радіатори Очистити радіатори.
рідини).
системи охолодження.
Несправний термостат. Перевірити і при необ-
хідності замінити.
Не працює водяний Перевірити водяний
насос двигуна. насос і при необхідно-
сті замінити.
Клас застосовуваної Замінити оливу
оливи не відповідає
температурі навко-
Низький тиск оливи в лишнього повітря.
двигуні або занадто Низький рівень оливи Дозаправити оливу.
велика витрата оливи. в оливному баку
Засмічення фільрую- Замінити фільтруваль-
чого елемента олив- ний елемент оливного
ного фільтра. фільтра.
Не затягнуті хомути Затягнути хомути.
Теча охолоджуючої кріплення рукавів.
рідини. Зруйновані рукава Замінити рукава,які
системи охолодження вийшли з ладу.
Засмічення сітки Очистити сітку сти-
повітрозабірника. сненим повітрям.
Засмічення фільт- Очистити фільт-
Спрацьовування інди- руючого елемента руючий елемент
катора граничного повітроочисника повітроочисника
опору повітроочис- Несправний індикатор Провести перевірку
ника. граничного опору спрацьовування інди-
повітроочисника катора, при необхід-
ності замінити індика-
тор.
123
13 ТРАНСМІСІЯ
13.1 Загальний опис
На машині застосована трансмісія, що представляє собою су-
купність агрегатів і механізмів, що передають і перетворюють по
величині і напрямку крутний момент від двигуна до коліс.
Схема і склад трансмісії машини зображені на малюнку 13.1.
124
Малюнок 13.1 - Схема трансмісії
1 – міст; 2 – вал карданого приводу колісного редуктора; 3 – редуктор
колісний; 4 – редуктор; 5 - коробка передач; 6 - вал карданний проміжний;
7 - коробка роздавальна; 8 - вал карданний приводу редуктора насосів
водохідного рушія; 9 - третій міст; 10 - редуктор насосів водохідного
рушія; 11 - четвертий міст; 12 - вал карданний приводу четвертого мосту;
13 - вал карданний приводу третього мосту; 14 - вал карданний приводу
другого мосту; 15 - другий міст; 16 - вал карданний приводу першого
мосту.
13.2 Коробка передач
Коробка передач призначена для зміни передаточних чисел у
трансмісії з метою одержання тягових зусиль на ведучих колесах і
на водометному рушії, а також швидкостей руху машини в більш
широких межах, ніж це може бути забезпечене за рахунок зміни
режимів роботи двигуна.
Коробка передач забезпечує також рух машини заднім ходом і
відмикання двигуна від трансмісії.
На машині встановлена шести швидкісна коробка передач Allison
4500 серії.
Малюнок 13.2-Трансмісія Allison 4500 серії (зовнішній вигляд):
1, 11 - лючки механізмів відбору потужності; 2, 10 – монтажні площадки;
3 - датчик числа обертів двигуна; 4 - датчик числа обертів турбіни; 5 -
оливний наливний патрубок; 6 – табличка з паспортними даними; 7, 13 -
отвори для приєднання охолоджувача; 8 - датчик числа обертів вихідного
валу; 9 - рознімання для приєднання джгута; 12 - головний штуцер
відбору тиску.
125
13.2.1 Будова коробки передач

Загальна будова коробки передач зображено на мал. 13.2 і 13.2а.
Головними складальними вузлами коробки передач є
гідротрансформатор із блокувальним фрикціоном і демпфером
крутильних коливань і три планетарних ряди, керованих п'ятьома
фрикційними муфтами.
Малюнок 13.2а - Трансмісія Allison 4500 серіі (поздовжній розріз)
126
Гідротрансформатор складається із трьох елементів: насосного і
турбінного коліс і реактора. Насосне колесо є провідним елементом
і приводиться в рух безпосередньо двигуном. Турбінне колесо є
веденим елементом і приводиться в обертання напором рідини.
Завдяки наявності реактора відбувається збільшення крутного
моменту на турбінному колесі.
При мінімальних обертах турбінного колеса відбувається
найбільше збільшення крутного моменту. У міру збільшення числа
обертів турбінного колеса крутний момент на ньому зменшується і
при вирівнюванні обертів насосного і турбінного колес моменти на
них стають однаковими. При цьому нерухомий щодо картера
коробки передач реактор починає обертатися разом з турбінним і
насосним колесами і гідротрансформатор починає працювати як
гідромуфта.
Блокувальний фрикціон розташовується усередині гідротранс-
форматора і вмикається (вимикається) по електронному сигналу від
блоку електронного управління. Вмикання блокувального фрикціо-
ну забезпечує безпосереднє підключення двигуна до коробки пере-
дач. При цьому виключаються втрати в гідротрансформаторі і дося-
гаються максимальна економія палива та швидкість руху. Демпфер
поглинає крутильні коливання двигуна і запобігає їх поширенню
через трансмісію. Блокувальний фрикціон вимикається при низьких
швидкостях. Планетарні ряди управляються п'ятьома багатодиско-
вими фрикціонами, що працюють попарно і забезпечують шість пе-
редач для руху вперед і одну назад. Коробка передач прохолоджу-
ється винесеним оливним теплообмінником , що рукавами підклю-
чається до коробки передач.
13.2.2 Електронна система управління
Електронна система управління коробки передач складається з
п'яти основних елементів, з'єднаних між собою джгутами проводів:
- блоку електронного управління;
- пульта вибору режиму руху;
- трьох датчиків швидкості;
- модуля управління (складається з електромагнітних клапанів,
датчика тиску і датчика рівня оливи).
Сигнали від датчиків швидкості, реле тиску і пульта вибору
режиму руху надходять на блок електронного управління. Блок
електронного управління обробляє інформацію, що надходить від
датчиків, і виробляє керуючі сигнали, що надходять на еле-
127
ктромагнітні клапани, встановлені в модулі управління коробкою
передач. Електромагніти керують тиском на вході і виході з
бустерів фрикціонів. Управління обертами на виході з коробки
передач здійснюється залежно від положення важеля пульта вибору
режимів руху і відповідно до програми, записаної в пам'яті блоку
електронного управління.
Система електронного управління має функцію автовизначення,
що вмикається при перших пусках двигуна залежно від
обумовленого елемента або датчика. Відлік циклів пуску двигуна
починається після установки коробки передач.
При кожному перемиканні передачі виконуються електронні
виміри, які зберігаються і використовуються блоком електронного
управління для того, щоб забезпечувати найбільш підходящі робочі
характеристики.
13.2.3 Пульт вибору режимів руху
На машині встановлений пульт вибору режимів руху важільного
типу (мал. 13.3).
Стандартними положеннями важеля пульту є: R (задній хід), N
(нейтральна передача), D (рух уперед) і М (рух уперед) для вибору
обмеженого діапазону швидкостей уперед у ручному режимі.
Малюнок 13.3 - Пульт вибору режимів
руху: 1 - кнопка для зміни комірок при
читанні кодів діагностики і очищення
пам'яті (MODE); 2 - покажчик переми-
кання в додатковий режим роботи; 3 –
літерно-цифровий дисплей (покажчик
позначення режиму руху, номера пере-
дачі і коду діагностики); 4 - кнопка від-
ключення механічного блокування ва-
желя пульту; 5 - кнопка перемикання
режиму роботи дисплея (режим дисп-
лея/діагностика); 6 - важіль перемикан-
ня режимів.
Важіль пульту має чотири фіксова-
них положення вибору режимів руху:
R (задній хід), N (нейтральна передача),
D (рух вперед) і L (рух на першій пере-
дачі). Натиснувши кнопку 4 відключення блокування важеля пуль-
ту і перемістивши важіль у потрібне положення, можна вибрати
128
один з режимів R, N, D або L. Після вмикання режиму D, вмикання
режиму М, без натискання на кнопку, здійснюється переведенням
важеля убік літери М. Послідовно перемикання в режимі М вико-
нується переміщенням важеля вперед і назад. При переміщенні ва-
желя вперед повинна вмикатись послідовна обмежувальна переда-
ча, назад - попередня обмежувальна передача.
Кнопка MODE (РЕЖИМ) дозволяє водію увімкнути вторинну
програму вибору швидкостей або інші спеціальні функції, які були
попередньо внесені в програму блоку електронного управління.
Кнопка MODE (РЕЖИМ) використовується для перегляду кодів
діагностики. Переглянувши перший код діагностики на цифровому
дисплеї, необхідно натиснути кнопку MODE (РЕЖИМ) для
перегляду другого діагностичного коду. Повторити натискання для
перегляду третього, четвертого і п’ятого кодів. Щоразу,
переміщуючи важіль, візуально перевіряти інформацію на
цифровому дисплеї, щоб бути впевненим у тому, що обраний
режим увімкнувся (тобто якщо важіль пульту був установлений у
режим N, то на дисплеї повинна з’явитися літера N).
Кнопка 5 перемикання режиму роботи дисплея забезпечує
доступ до діагностичних кодів.
Для того, щоб отримати інформацію про діагностичні коди,
натисніть цю кнопку.
При нормальній роботі коробки передач на дисплеї висвіт-
люється літера, що вказує на режим руху (D, R, L, М або N) і номер
передачі, на якій може працювати коробка передач в обраному
режимі. Інформація про ненормальну роботу також ві-
дображаються на цифровому дисплеї.
Порушення режиму експлуатації відображаються на дисплеї в
такий спосіб:
- якщо горять всі сегменти дисплея, те це означає, що ініціалізація
перемикача передач не була виконана;
- якщо після ініціалізації обидва цифрових сегмента дисплея не
вмикаються протягом 10 секунд, а потім на них з'являється
індикація (котяче око), то це означає, що обмін даними між
пультом вибору режимів руху та блоком електронного управління
неможливий або відбулася внутрішня помилка;
- якщо на дисплеї відображається індикація( котяче око), це
означає реєстрацію стосовно до пульта вибору режимів руху коду
помилки.
129
В умовах, коли на щиті водія загоряється індикатор ПЕРЕ-
ВІРКА КОРОБКИ ПЕРЕДАЧ - пульт вибору режимів руху ви-
микається, а на дисплеї висвітлюється інформація про те, у якому
діапазоні швидкостей трансмісія фактично працює.
Блок електронного управління не дозволяє перемикати передачі
доти, поки не буде усунута виявлена несправність. Якщо при запиті
перемикання на режим R або D символи даних режимів на дисплеї
мигають, це означає, що перемикання на них не було виконано
через активацію функції блокування.
Заборона на вмикання передач може бути пов'язана не тільки з
роботою коробки передач, але і з роботою інших складових
машини, для яких коди діагностики можуть бути не передбачені.
Якщо блок електронного управління не був запрограмований на
заборону вмикання передач, пов'язаний з роботою інших складових
машини, то в таких випадках рекомендується отримати і
проаналізувати активні коди діагностики.
УВАГА! При роботі з пультом вибору режимів руху обов'язкове
виконання наступних правил.
Не залишайте машину із увімкненим двигуном, не прийнявши
наступних запобіжних заходів:
- установіть важіль пульту вибору режимів руху у нейтральне
положення (N);
- переконайтесь в тому, що двигун працює на обертах холостого
ходу (500...800 хв-1);
- увімкніть стоянкове гальмо;
- установіть гальмівні колодки під колеса або прийміть будьякі інші
заходи щодо запобігання довільного руху машини. Завжди
вмикайте робоче гальмо при переході на режим руху заднім ходом.
Режим руху заднім ходом (R) може не включатися, якщо цьому
перешкоджає блокування важеля пульту вибору режимів руху.
Якщо на дисплеї мигає індикатор R, то це означає, що перемикання
в режим руху заднім ходом заблоковано. У такому випадку
необхідно перевірити активні коди діагностики.
При переміщенні важеля пульту вибору режимів руху пере-
конатися в тому,що на дисплеї відображається індикація режиму
руху і обраної передачі. Миготлива індикація говорить про те, що
перемикання на обрану передачу не було здійснено через
блокування.
Перед тим як перемикатися з режиму переднього руху (D) на
130
режим заднього руху (R) і навпаки необхідно зупинити машину і
перевести двигун на оберти холостого ходу.
Для попередження раптового рушання машини при пуску
двигуна,а також при установці важеля пульту в нейтральне по-
ложення (N), необхідно завжди використовувати робоче або стоян-
кове гальмо.
Не допускати рух машини накатом при включеній нейтральній
передачі тому, що в цьому випадку гальмувати машину двигуном
неможливо і існує ймовірність втрати керування.
Крім того, рух накатом із включеною нейтральною передачею
може викликати серйозні ушкодження коробки передач.
Завжди перед зупинкою двигуна встановлюйте важіль пульту
вибору режимів руху у нейтральне положення. Можливість пуску
двигуна на будь-якій іншій передачі, крім нейтральної передачі є
ознакою несправності, що вимагає невідкладного ремонту коробки
передач.
Режим руху вперед (D) може не включатися через спрацьо-
вування блокування пульту вибору режимів руху. При його
вмиканні необхідно використати робоче гальмо тому, що блокуван-
ня може бути запрограмоване на заборону вмикання до досягнення
певного рівня швидкості. Якщо на дисплеї мигає індикатор D, це
означає, що вмикання передньої передачі заборонено. У випадку,
якщо режим D не включається, необхідно перевірити активні коди
діагностики.
При переході на режим D коробка передач спочатку увімк-
неться на найнижчу передачу. У міру прискорення машини ко-
робка передач буде автоматично послідовно перемикатися на вищі
передачі, а при сповільнюванні машини буде автоматично
послідовно переходити на знижені передачі. На дисплеї буде
відображена максимальна передача, доступна в режимі D.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ робота двигуна на холостих обертах більше
п'яти хвилин при включеному режимі передній або задній ходи.
Порушення цієї вказівки може призвести до перегріву коробки
передач і її ушкодженню. Завжди перемикайтеся на нейтральну
передачу при роботі двигуна на холостих обертах більше п'яти
хвилин.
Залежно від умов водіння, щоб уникнути втрати керування,
необхідно переходити на знижені передачі, установлюючи важіль
пульту в режим М та обравши одне з положень 1...6. Перехід на
131
знижену передачу підсилює гальмування двигуном і поліпшує
керування. При переході на знижені передачі блок електронного
управління забороняє автоматичне перемикання на передачі вище,
ніж ті, які були обрані.
Однак, при русі машини на спуску, якщо контрольована дви-
гуном швидкість починає виходити за межі обраного діапазону,
коробка передач може перемкнутися в наступний, більш високий
діапазон. При цьому послабляється гальмування двигуном і
з'являється погроза втрати керування.
Включайте робоче гальмо, щоб уникнути перевищення шви-
дкості і виходу її за межі діапазону регульованих обертів двигуна.
Перемикайтеся на першу передачу при русі по бруду і глибо-
кому снігу, виконуючи маневри в обмеженому просторі та при русі
нагору або вниз по схилу. На першій передачі машини за-
безпечується передача максимального крутного моменту двигуна і
максимальний гальмуючий ефект двигуна.
13.2.4 Блокування пульту вибору режимів руху при
перемиканні на знижені передачі і при зміні напряму руху
Обмежень по швидкості для перемикання на підвищену пе-
редачу не існує, але є обмеження по перемиканню на знижену
передачу і передачі, які ведуть до зміни напряму руху. Перемикан-
ня з режиму N у режим D або R блокується в тому випадку, якщо
число обертів двигуна вище числа обертів холостого ходу.
Ручне перемикання на знижену передачу не здійсниться доти,
поки не буде досягнуте запрограмоване значення обертів вихідного
вала коробки передач. Коробка передач буде працювати на
поточній передачі, не реагуючи на команду перемикання. Тому для
переходу на встановлену знижену передачу необхідно понизити
оберти на виході коробки передач до запрограмованого значення.
Тільки тоді відбудеться перемикання.
Після зупинки машини перемикання передач зі зміною напряму
руху (з D на R і з R на D) не відбудеться, якщо положення
дросельної заслінки двигуна, оберти двигуна або оберти вихідного
вала коробки передач перевищують задані для періоду межі
калібрування. Період калібрування для двигуна становить 0,5
секунди, а для положення дросельної заслінки і обертів вихідного
вала коробки передач - три секунди. При блокуванні перемикання
передач на зміну напряму руху, блок електронного управління
переводить коробку передач у режим N а на дисплеї буде мигати
132
позначення режиму, на включення якого була почата спроба ( або
R). Коли положення дросельної заслінки двигуна, оберти двигуна і
оберти вихідного валу коробки передач увійдуть у межі
калібрування, необхідно повторити вибір потрібної передачі, для
чого пересунути важіль пульту в положення N а потім у положення
потрібного режиму. Наприклад, якщо оберти вихідного вала
коробки передач були незначно вище меж калібрування при
перемиканні в режим R, але ввійшли в ці межі протягом трьох
наступних секунд, то перемикання відбудеться (за умови, що
двигун працював на холостих обертах і подача палива була
мінімальною).
13.2.5 В изначення несправностей коробки передач
Електронна система управління повідомляє водія про нес-
правності, що виникають у коробці передач і автоматично вживає
заходів по захисту водія, машини і коробки передач. При виявленні
несправності блок електронного управління обмежує перемикання
передач, вмикає сигналізатор КОНТРОЛЬ КОРОБКИ ПЕРЕДАЧ на
щиті водія і реєструє діагностичний код.
ПРИМІТКА. Для деяких несправностей діагностичні коди ре-
єструються без включення індикатора.
При кожному пуску двигуна сигналізатор КОНТРОЛЬ КО-
РОБКИ ПЕРЕДАЧ загоряється на кілька секунд. Дане корот-
кочасне вмикання індикатора свідчить про те, ще коробка передач
готова до роботи. Якщо при вмиканні запалювання індикатор не
загоряється або ж після пуску не гасне, то необхідно шукати
несправність. Тривале світіння індикатора при роботі машини (крім
моменту пуску двигуна) вказує на те, що блок електронного
управління зареєстрував код діагностики. Світіння індикатора
супроводжується миготінням дисплея пульту вибору режимів руху.
На дисплеї висвітлюється номер передачі, на яку була спроба
перемкнутися, коробка передач при цьому не реагує на команди
пульта вибору режимів руху.
Дисплей пульту вибору режимів руху дозволяє водієві одержати
інформацію про те, що коробка передач не працює належним чином
або працює з несправністю. Допускається, не виключаючи
запалювання, спробувати добратися до пункту технічного
обслуговування на включеній передачі, якщо поломка в коробці
передач дозволяє рухатися і пункт обслуговування розташований
133
недалеко. Ремонт варто провести негайно, щоб звести до мінімуму
можливість ушкодження коробки передач.
При вмиканні сигналізатора КОНТРОЛЬ КОРОБКИ ПЕРЕДАЧ і
вимиканні запалювання, коробка передач буде перебувати на
нейтральному положенні (N) доти, поки причини які спричинили
вмикання індикатора не будуть усунуті.
Діагностичні коди - це цифрова індикація, що залежить від
несправностей у коробці передач. Ці коди реєструються в пам'яті
блоку електронного управління у вигляді списку, при цьому
першим у списку є код самої серйозної несправності, або код
останнього збою. Одночасно в пам'яті може втримуватися не
більше п'яти кодів (нумерованих d1...d5). У міру додавання кодів
найбільш старий неактивний код видаляється зі списку. Якщо всі
коди активні, зі списку видаляється код з найнижчим пріоритетом,
що не включений у список серйозних несправностей.
Одержати доступ до діагностичних кодів можна за допомогою
кнопки MODE пульту вибору режимів руху.
Діагностичні коди підрозділяються на активні і неактивні (ар-
хів). Активні і неактивні коди зберігаються в блоці електронного
управління окремо. Активні коди - це коди, до яких блок електрон-
ного управління звертається в процесі ухвалення рішення. Архівні
коди - це коди, які зберігаються в пам'яті блоку електронного
управління, але необов'язково використовуються блоком у процесі
ухвалення рішення. Архівні коди потрібні для визначення того, як
неполадка пов'язана з колишніми несправностями, чи є їхнім
наслідком, і наскільки часто проявляється.
Блок електронного управління може автоматично видалити код з
пам'яті, якщо він більше не повторюється. Якщо індикатор MODE
горить, це означає, що відображуваний код активний. Якщо
індикатор MODE не горить, це означає, що відображуваний код
неактивний.
Перш, ніж почати діагностику, необхідно встановити машину на
рівному місці і увімкнути стоянкове гальмо.
Для того щоб вивести коди на дисплей пульта вибору режимів
руху необхідно двічі натиснути кнопку 1 (мал. 13.3). Діагностичні
коди виводяться по два символи за раз. Кожний елемент коду
відображається приблизно одну секунду. Показання дисплея
змінюються циклічно доти, поки за допомогою кнопки MODE не
буде обраний наступний за списком код.
134
Щоб скинути як активні, так і неактивні коди натисніть кнопку
MODE і втримуйте її натиснутої протягом 10 секунд.
ПРИМІТКА: Перед скиданням запишіть всі виведені коди. Це дуже
важливо для пошуку і усунення несправностей. Якщо причина, по
якій виводиться код, не була усунута, код знову стане активним.
Для виходу з діагностичного режиму необхідно виконати одну з
наступних дій:
- нічого не вживаючи, дочекатися витікання заданого часу і ав-
томатичного повернення системи в нормальний режим роботи;
- нажати кнопку 1 (мал. 13.3) один раз;
- перевести пульт вибору режимів руху у будь-яке положення,
відмінне від того, уякому він перебував під час діагностичного
режиму.
13.2.6 Обслуговування коробки передач
Коробка передач вимагає мінімального обслуговування. Для
полегшення проведення огляду коробки передач її варто
утримувати в чистоті. Найбільш важливим є уважне ставлення до
рівня трансмісійної оливи і до стану електричних і гідравлічних
з'єднань.
Під час періодичних перевірок необхідно перевіряти:
- затягування болтів;
- відсутність течей у коробці передач і трубопроводах;
- чистоту сапуна, відсутність у ньому бруду і дрібних часток, що
утворилися внаслідок зношування;
- стан електропроводки;
- систему охолодження двигуна на присутність трансмісійної оливи
і трансмісійної оливи
- на присутність охолоджуючої рідини, що говорить про нес-
правності оливоохолоджувача.
Можна не припустити переростання незначних неполадок у
серйозні, якщо вчасно звернути увагу на наступні випадки:
- ненормальне перемикання передач;
- течу трансмісійної оливи;
- незвичайні звуки, спостережувані при роботі коробки передач.
- часте вмикання сигналізатора КОНТРОЛЬ КОРОБКИ ПЕРЕДАЧ
на щиті водія.
Дуже важливо постійно підтримувати необхідний рівень
трансмісійної оливи в коробці передач тому, що вона прохолоджує і
змащує її, служить для передачі крутного моменту. Якщо рівень
135
оливи значно нижче необхідного, гідротрансформатор і фрикціони
не одержують необхідної кількості оливи. Якщо рівень значно
вище, то олива може насичуватися повітрям. Аерація оливи може
привести до відмов при включенні передач і послужити причиною
перегріву коробки передач.
З метою визначення достатності кількості оливи для безпечної
експлуатації коробки передач проводять «холодну» і «гарячу»
перевірки.
Для проведення «холодної» перевірки:
- встановити машину на рівній площадці, увімкнути нейтральну
передачу (N) і стоянкове гальмо;
УВАГА! Перед пуском двигуна витягнути щуп для виміру рівня
оливи і переконатися в тім, що рівень оливи перебуває біля
позначки «HOT FULL».
- при холостих обертах двигуна (500...800 хв -1) перемкнутися на
режим D, а потім на режим R, щоб стравити повітря з гідравлічних
контурів;
- перемкнутися на нейтральну передачу і дати двигуну поп-
рацювати на холостих обертах протягом приблизно однієї хвилини;
- демонтувати моторну перегородку за сидінням водія та
командира;
- перед тим як витягти щуп для перевірки рівня оливи, необхідно
очистити горловину від пилу і оливного нальоту. Цим запобігається
потрапляння сторонніх предметів у гідросистему;
- витягнути щуп і протерти його. Вставити щуп у патрубок до
упору;
-витягнути щуп і визначити по ньому рівень оливи. Якщо олива
доходить до діапазону від COLD ADD до COLD FULL (діапазон
ХОЛОДНА ПЕРЕВІРКА ) на щупі, то її рівень задовільний. Якщо
рівень оливи не збігається з даною міткою, додати або злити оливу
так, щоб її рівень перебував у межах діапазону від COLD ADD до
COLD FULL (діапазон ХОЛОДНА ПЕРЕВІРКА);
- встановити моторну перегородку за сидінням водія та командира;
УВАГА!У міру росту температури рівень оливи підвищується. Не
заливати оливу вище мітки ХОЛОДНА ПЕРЕВІРКА (COLD
CHECK), якщо її температура нижче нормальної робочої. Екс-
плуатація переповненої коробки передач може привести до її
перегріву і ушкодження.
УВАГА!Не експлуатуйте коробку передач протягом тривалого
136
періоду,поки не переконаєтеся в тім,що при «гарячій» перевірці
рівень оливи нормальний. Тривала експлуатація з порушенням
рівня оливи може привести до ушкодження коробки передач.
Виконаєте гарячу перевірку з першою нагодою після того, як олива
в картері прогріється.
Для проведення «гарячої перевірки»:
- переконаєтеся в тім, що температура олива досягла нормального
робочого значення (коли стабілізуються показання датчика
температури охолоджуючої рідини в системі охолодження двигуна,
а коробка передач проробить під навантаженням не менш години);
- установіть машину на рівній площадці і увімкніть нейтральну
передачу N ) ;
- увімкніть стоянкове гальмо і дайте двигуну
попрацювати на холостих обертах (500...800) хв-1;
Малюнок 13.4 - Щуп для виміру рівня оливи
1 - заливна горловина; 2 - діапазон ГАРЯЧА
РОБОТА; 3 - діапазон ХОЛОДНА ПЕРЕВІРКА
- демонтувати моторну перегородку за сидінням

водія та командира;
- витягніть щуп для перевірки рівня оливи і
протріть його. Перед тим як витягти щуп,
очистіть горловину від пилу і оливного нальоту;
- вставте щуп у патрубок до упору, після чого витяг-
ніть його знову і визначите по ньому рівень оливи.
Безпечний робочий рівень відповідає діапазону від HOT ADD до
HOT FULL (діапазон ГАРЯЧА РОБОТА);
- якщо рівень оливи не збігається з діапазоном, додайте або злийте
оливу так, щоб її рівень перебував у межах діапазону від HOT ADD
до HOT FULL (діапазон ГАРЯЧА РОБОТА);
- виконайте перевірку кілька разів. Якщо показання відрізняються, а
сапун коробки передач чистий, необхідно вжити заходів до пошуку
несправності;
- встановити моторну перегородку за сидінням водія та командира;
При першому заправленні в трансмісію заливається близько 40 л
оливи (без обліку ємності зовнішніх трубопроводів і охо-
лоджувача). Обсяг дозаправленої в трансмісію оливи менше, ніж
заливається при першому заправленні, тому що після зливу оливи
деякий обсяг її залишається в каналах і внутрішніх порожнинах.
137
При повторному заправленні в трансмісію заливається приблизно
35 л оливи. Після дозаправлення, перевірити рівень оливи за
допомогою щупа.
Гідравлічні рідини, використовувані для коробки передач, впли-
вають на її робочі характеристики, надійність і довговічність. Для
нормальної роботи коробки передачрекомендується застосовувати
оливи згідно специфікації TES 295 і TES 389.
Для заправлення та дозаправлення оливою застосовуйте шланг
заливний.
УВАГА! Недотримання мінімальних припустимих температур
оливи може привести до несправності коробки передач або ско-
роченню строку її служби.
13.2.7 Заміна оливи і фільтрів
Якщо коробка передач заправлена оливою згідно специфікації
TES 295, то рекомендується заміняти оливу при капітальному
ремонті з одночасною заміною фільтрів при вимушеній заміні
коробки передач. Якщо коробка передач заправлена оливами інших
марок, то заміняти оливу з одночасною заміною фільтрів при
виконанні регулювання зазору клапанів двигуна на демонтованому
силовому блоці.
Для зливу оливи виверніть зливальну пробку в картері коробки
передач і дозвольте оливі стекти в спеціальну ємність.
Для заміни фільтрів необхідно відвернути болти 1 (мал 13.5) і
знявши кришки 2 фільтри із прокладками 3, кільцями 4 і 5, де-
монтувати із днища модуля управління фільтри 6. При установці
нових фільтрів змазати і установити нові кільця 4 і 5. На кожну
кришку 2 установити нові прокладки 3. Змазати кільця усередині
фільтрів і, з'єднавши кришки з фільтрами, установити їх в отвори на
днище модуля управління. Для щільного прилягання прокладок
притиснути кришку рукою. Вставити в кришку болти і затягти їх
моментом (51...61) Н м. Замінить ущільнювальне кільце під
зливною пробкою. Встановити пробку на місто і затягнути
моментом (25...32) Н м.
УВАГА! Не намагайтеся перетяжкою болтів піджати кришку до
днища. Це може привести до руйнування кришок, ущільнень, або
піддона. Не намагайтеся шляхом нанесення ударів по ключі
підтягти болти. При цьому ви можете зірвати різьблення.
Використайте для затягування динамометричний ключ.
138
Малюнок 13.5 - Кришки
фільтрів і зливна пробка на
днищі піддона модуля упра-
вління
1 - болт кріплення кришки
фільтра; 2 - кришка фільтра
3 - прокладка кришки;
4, 5 - гумові кільця; 6 – фі-
льтр
13.3 Редуктор
Редуктор встановлений
після коробки передач і
призначений для передачі
крутного моменту від коро-
бки передач до роздаваль-
ної коробки.
13.3.1 Будова і робота редуктора
Редуктор (мал. 13.6) складається з корпуса, набору шестірень,
кришок, оливних трубопроводів системи змащення редуктора,
відкачуючого і нагнітаючого насосів. Редуктор приєднаний
безпосередньо до заднього фланця коробки передач. Крутний
момент на редуктор передається за допомогою ведучого вала,
хвостовик якого з'єднується із ведучою шестірнею редуктора.
Крутний момент передається від ведучої шестірні через три
проміжні шестірні до веденої шестірні, що встановлена на
вихідному валу редуктора. Вихідний вал виконаний разом із
фланцем для приєднання вала карданного приводу роздавальної
коробки. Провідна і проміжна шестірні і вихідний вал установлені
на кулькових радіально-упорних підшипниках. Змащення
підшипників забезпечується розбризкуванням і примусово по
оливопроводах.
Малюнок 13.6 - Редуктор (зовнішній вигляд)
1 - перехідний картер; 2 - корпус; 3 - кронштейн кріплення редуктора до
рами; 4 - датчик мінімального тиску оливи на змащення редуктора; 5 -
пробка клапана зливу оливи; 6 – фланець вихідного вала; 7 - штуцер
фільтра відкачки оливи; 8 - насос нагнітаючий; 9 - трубопровід відкачки
оливи з картера редуктора; 10 - насос відкачуючий; 11 - провідний вал; 12
– трубопровід подачі оливи на змащення
139
На редукторі встановлений відкачуючий насос для відкачки

оливи з корпуса редуктора і нагнітаючий насос для подачі оливи на
змащення і охолодження редуктора. Привод насосів здійснюється
від проміжних шестірень. Відкачка оливи з корпуса редуктора
здійснюється через фільтр. Нагнітаючий насос оснащений датчиком
мінімального тиску оливи.
На перехідному картері розташовані кронштейни кріплення
редуктора, за допомогою яких,через амортизаційні опори, здій-
снюється кріплення вузла до рами двигуна.
У нижній частині корпуса розташована пробка клапана зливу
оливи з редуктора.
На редукторі передбачені отвір М12 під римболти для мон-
тажно-демонтажних робіт.
13.3.2 Обслуговування редуктора
Обслуговування вхідного редуктора складається в контролі:
1) за герметичністю з'єднань;
2) за зовнішньою чистотою редуктора;
3) перевіряти затягування гайок і болтів при наявності течі. При
неможливості усунення течі шляхом підтяжки кріпильних деталей -
редуктор відправити в ремонт;
4) при заміні оливи в системі змащення редуктора та коробки
роздавальної, злити оливу з картера редуктора через пробку зливу,
розташовану в нижній частині.
140
Для змащення вхідного редуктора застосовується олива АРІАН
ЄМТ-8.
Зовсім обов'язково, щоб трансмісійна олива була чистою. Оливу
потрібно тримати в чистих каністрах, щоб сторонні речовини не
потрапили в редуктор.
13.4 Роздавальна коробка
Роздавальна коробка (РК) установлена після редуктора і слу-жить
для передачі крутного моменту від силового агрегату на провідні
мости і водохідний рушій та підвищення крутного
моменту під час руху у важких дорожніх умовах.
Роздавальна коробка забезпечує також гальмування машини під
час стоянки.
13.4.1 Будова роздавальної коробки
Коробка роздавальна - механічна, двоступінчаста, з міжосьовим
симетричним диференціалом.
Коробка роздавальна 7 (мал. 13.1) установлена в моторно-
трансмісійному відділенні і закріплена через гумові подушки на
кронштейнах поперечної балки корпусу машини.
Коробка роздавальна (мал. 13.7) складається з корпусних де-
талей, підшипників, валів, шестірень і муфт перемикання.
У верхній, передній частині картера розташований вхідний
фланець 5 первинного вала. У верхній задній частині картера
розташований фланець 14 відбору потужності для привода во-
дохідного рушія. Зовні, уздовж первинного вала розташовані:
трипозиційний пневмоциліндр 6 для перемикання передач у РК;
розблокучий механізм 7, що перешкоджає вимиканню обраної
передачі; три датчики 9, що сигналізують про включення передач і
два датчики, що сигналізують про включення привода водохідного
рушія; пневмоциліндр 10 включення привода водохідного рушія з
розблокуючим механізмом 11. У нижній частині картера
встановлений фільтр для очищення оливи, що відкачується із КР
двохсекційним насосом 23 через забірний патрубок 16. На передній
кришці 4 установлені трубопроводи для підведення оливи до
підшипників первинного вала і до диференціала. Із протилежної
сторони - на задній кришці 15 установлений двохсекційний насос
23, вбудований у гідросистему змащення КР. У гідросистему
змащення входить: перехідник 18, для приєднання трубопроводу
від нагнітаючої лінії насоса, блок зворотних клапанів 21, для
приєднання трубопроводу відкачки оливи в трансмісійний
141
оливобак, а також трубопроводів лінії нагнітання системи
змащення.
З боку передньої кришки 4 розташований вихідний фланець 1 з
гальмівним барабаном 3 для передачі крутного моменту на передні
мости. З боку кришки 15 розташований вихідний фланець 25 з
гальмівним барабаном 24 для передачі крутного моменту на задні
мости. Пневмоциліндр 13 призначений для привода блокування
диференціала при русі у важких дорожніх умовах. Поруч із
пневмоциліндром установлений датчик включення блокування 27.
У нижній частині картера КР на рамі 19, установлені
енергоакумулятори 2, 22 для утримання машини на стоянках.
Малюнок 13.7 - Коробка роздавальна
1 - фланець для з'єднання з валом карданного приводу передніх мостів; 2,
22 - енергоакумулятори; 3 - передній барабан стоянкового гальма; 4 -
передня кришка картера; 5 – фланець кріплення вала карданного для
з'єднання із КП; 6 – пневмоциліндр включення передач; 7 - розблокуючий
механізм перемикання передач; 8 - корпус картера; 9, 27 - датчики
контролю включення муфт; 10 - пневмоциліндр включення привода во-
дохідного рушія; 11 - розблокуючий механізм включення привода
водохідного рушія; 12 - кришка диференціала; 13 – пневмоциліндр
блокування диференціала; 14 - фланець кріплення вала карданного
приводу водохідного рушія; 15 - задня кришка картера; 16 - забірний
патрубок; 17, 20, 26 - кронштейни для кріплення тяг у корпусі машини; 18
- перехідник для приєднання до системи змащення КР; 19 - рама; 21 -
блок зворотних клапанів; 23 - двохсекційний насос; 24 - задній барабан
стоянкового гальма; 25 - фланець для з'єднання з валом карданного
приводу задніх мостів.
142
13.4.2 Будова і робота приводів управління роздавальною
коробкою
Перемикання передач у КР здійснюється за допомогою пне-
вмоциліндра 6 (малюнок 13.7), трьох електропневмоклапанів і
тягового реле розблокуючого механізму, які включаються за
допомогою кнопок ПЕРЕДАЧІ КР ПІДВИЩЕНА (Н), ЗНИЖЕНА
(L) і НЕЙТРАЛЬНА (N), розташованих на щиті водія. При
включенні кожної передачі на щиті водія засвічується відповідний
сигналізатор зеленого кольору:
H- підвищена передача;
L- знижена передача;
N- нейтральна.
Включення блокування диференціала РК здійснюється за
допомогою пневмоциліндра 13, електропневмоклапана, що
включається за допомогою вимикача блокування диференціала
БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА РК , розташованого на щиті
водія. При включенні блоку блокування на щиті водія загораеться
сигналізатор блокування диференціала КР жовтого кольору
Включення і виключення приводів водохідного рушія здій-
снюється пневмоциліндром 10, двома електропневмоклапанами і
тяговим реле разблокуючого механізму, які включаються за
допомогою вимикача роботи водохідного рушія ВОДОХІДНИЙ
РУШІЙ ВКЛ.-ВИМК, розташованого на щиті водія. При цьому на
щиті водія загорається сигналізатор включення водохідного
рушія
Змащення КР здійснюється оливою, що подається нагнітаючою
секцією насоса 23 у внутрішні порожнини первинного вала і
диференціала. Відкачка оливи з картера РК через фільтр
здійснюється відкачуючою секцією насоса 23.
13.4.3 Обслуговування роздавальної коробки
Обслуговування роздавальної коробки полягає в контролі:
- за герметичністю з'єднань;
- за зовнішньою чистотою редуктора.
При неможливості усунення течі шляхом підтяжки кріпильних
деталей - роздавальну коробку відправити в ремонт.
13.5 Карданні передачі
13.5.1 Будова карданної передачі
Карданні передачі трансмісії призначені для передачі крутного
моменту від двигуна до колісних редукторів.
143
Карданні передачі складаються із чотирнадцяти валів, що
з’єднують:
- редуктор із роздавальною коробкою - проміжний вал карданний 6
(мал. 13.1);
- коробку роздавальну із прохідними мостами - вали карданні 13,
14;
- прохідні з не прохідними мостами - вали карданні 12, 16;
- ведучі мости з редукторами коліс - вали карданні 2;
- коробку роздавальну з редуктором насосів приводу водохідного
рушія 8.
Всі вали карданні складаються із фланців, вилок з телеско-
пічним шліцьовим з'єднанням. Шипи хрестовини входять у вушка
вилок і встановлюються на голчастих підшипниках. Ущільнення
голчастих підшипників комбіноване. По розмірності шарнірів,
конструкції ущільнення голчастих підшипників і шліцьових
з'єднань вони підрозділяються на два типи.
До першого типу відносяться проміжний вал карданний, вали
карданні приводу прохідних мостів; до другого типу - вали
карданні приводу непрохідних мостів і редукторів колісних.
Вали карданні показані на малюнках 13.8, 13.9, 13.10, 13.11 і 13.12.
Малюнок 13.8 - Проміжний вал карданний
Малюнок 13.9 - Вал карданний приводу 2-го і 3-го мостів
Малюнок 13.10 - Вал карданний приводу 1-го і 4-го мостів
Малюнок 13.11 - Вал карданний приводу колісного редуктора

144
Малюнок 13.12 - Вал карданний приводу редуктора насосів водохідного

рушія
13.5.2 Обслуговування карданної передачі

Обслуговування валів полягає в періодичній перевірці затя-
гування кріпильних з'єднань зовнішнім оглядом. При ослабленні
затягування кріпильних з'єднань, необхідно зробити розбирання
кріпильних деталей (болт, гайка), очистивши і знежиривши різьбові
поверхні, установити їх на різьбовий фіксатор. Ушкоджені вали і
кріпильні деталі замінити.
Затягування деталей виконувати динамометричним ключем (з
комплекту машини МТОР). Моменти затягування кріплення:
проміжного карданного вала (мал. 13.8), карданних валів приводу
колісних редукторів (мал. 13.11) - 100...125 Нм (10... 12,5 кгс м);
карданних валів 2-го и 3-го мостів (мал. 13.9), карданних валів
привода 1-го и 4-го мостів (мал. 13.10) - 120...160 Нм (12...16 кгс м);
карданного вала приводу редуктора насосів водохідного рушія
(мал. 13.12) – 35...45 Нм (3,5...4,5 кгс м).
Для доступу до гайок кріплення фланців вала карданного до 1-го
моста в днищі корпуса передбачені люки, що закриваються
кришками. Для доступу до гайок кріплення інших карданних валів
необхідно зняти полики і перегородки моторно-трансмісійного
відділення.
Доступ до гайок кріплення карданних валів до фланця передніх
колісних редукторів виконується через вікна в корпусах
поворотних кулаків.
Карданні вали динамічно збалансовані. Тому, щоб уникнути
порушення балансування вали не розбирати, якщо буде потреба
розбирання валів - при зборці необхідно стежити, щоб стрілки, що
вказують на взаємне розміщення валів п шліцьовому з'єднанню,
лежали в одній площині.
13.6 Мости
Всі мости встановлені усередині корпусу машини і кріплять-ся в
ньому в трьох місцях кожний болтами 4 (мал. 13.13) за фланець
кожуха моста через гумові прокладки 7 і 10; болтами 4 через фланці
6, ущільнювальне кільце 3 і гумову прокладку 7 до листів основи
корпуса. На бонках днища корпуса встано-влюються гумові
145
подушки 19, затиснуті між обоймою 16 і пла-нкою 17 за допомогою
регулювальних шайб 13 і болтів 15. У гумові подушки 19 входять
кронштейни мостів.
На машині встановлено чотири ведучі мости, які служать для
передачі крутного моменту від роздавальної коробки до колісних
редукторів. Крім того, вони перерозподіляють передані моменти
між самими мостами і колісними редукторами залежно від
навантажень, що приводяться на них.На машині встановлені мости
двох типів: два непрохідних (перший і четвертий) і два прохідних
(другий і третій), показані на мал. 13.14 і 13.15 відповідно.
Непрохідні мости (перш і четвертий) передають і перерозпо-
діляють моменти між колісними редукторами, а прохідні (другий і
третій), крім того, служать для передачі моментів від роздавальної
коробки до непрохідних мостів і перерозподілу моментів між
мостами.
Непрохідні мости мають однакові головні передачі, дифере-
нціали підвищеного тертя, картери мостів, кожухи півосей,півосі і
відрізняються один від одного оливовідгонними кільцями, що
робить їх невзаємозамінними.
Прохідні мости мають однакові головні передачі, диференціали,
картери мостів, кожухи півосей, півосі, шестірні привода головної
передачі і відрізняються оливними насосами, трубопроводами і
кришками, на які вони встановлюються. Прохідні мости також
невзаємозамінні.
Другий міст обладнаний оливо вимірювачем 22, який вста-
новлений в трубці 21. Трубка 21 закріплена на корпусі: з однієї
сторони закріплена на задній кришці моста, а з іншої - на рамі
силового блоку.
На насосах прохідних мостів установлені датчики, що сигна-
лізують про наявність тиску в системі і, отже, про справність насоса
і оливних магістралей.
Міжосьовий диференціал, установлений на прохідних мостах,
блокується за допомогою зубчастої муфти, системи важелів і
пневмоциліндра. Датчик, установлений на картері моста, сигналі-
зує про включення блокування моста.
Малюнок 13.14 - Міст непрохідний (перший і четвертий)
1 - фланець для з'єднання з валом карданного приводу редукторів
колісних; 2 - фланець кріплення моста до борта корпуса; 3 - пробка із
сапуном для перевірки рівня оливи і заправлення; 4 - картер головної
146
передачі; 5 - кільце для зачалювання моста при транспортуванні; 6 - місце
установки ущільнювального кі-льця і фланців; 7 – фланець для з'єднання з
валом карданним від другого (третього) моста; 8 – кронштейн кріплення
моста до днища корпуса
Малюнок 13.15 - Міст прохідний (другий і третій)

1 - фланець для з'єднання до борта корпуса; 2 – картер головної передачі;
3 - пробка із сапуном; 4 - пневмоциліндр включення блокування диферен-
ціала; 5 - кільце для зачалювання моста при транспортуванні; 6 - важіль
включення блокування диференціала; 7 - місце установки ущільнюваль-
ного кільця і фланців; 8 - фланець для з'єднання з валом карданного при-
воду редукторів колісних; 9 - фланець для з'єднання з валом карданним
від коробки роздавальної; 10 - трубопровід відкачки оливи з картера мос-
та; 11 -кронштейн кріплення моста до днища корпуса; 12 - насос; 13 – дат-
чик мінімального тиску оливи; 14 - трубопровід підведення оливи до між-
осьового диференціала; 15 - датчик включення блокування міжосьового
диференціала; 16 - кожух, що закриває головну передачу; 17 – пробка з
покажчиком для перевірки рівня оливи і заправки
147
Малюнок 13.13 - Установка мостів

I - міст непрохідний; 2 - міст прохідний; 3 - ущільнювальне кільце; 4 - болти; 5, 8 - пластини стопорні; 6 -
фланець; 7, 10 - прокладки; 9 - гайки; 11 - накладка; 13 - регулювальні шайби; 14 - шайба; 15 - болт; 16 -
обойма; 17 - планка; 18 - накладка; 19 - подушка; 20 - штуцер; 21 – трубка; 22 - оливовимірювач.
148
13.6.1 Обслуговування мостів
При ТО-1 перевірити, відсутність підтікання оливи з мостів. При
виявленні підтікання усунути її причину, перевірити рівень, і, при
необхідності, дозаправити оливу до норми.
Рівень оливи в першому і четвертому мостах перевірити через
заправні отвори під пробки 3 (мал. 13.14) покажчиком із ЗІП, на
якому нанесені позначки граничних рівнів оливи.4
Рівень оливи у другому мосту перевірити оливо вимірювачем
поз. 22 (мал. 13.13), на якому нанесені відмітки граничних рівнів
оливи. Застосування оливовимірювача з іншої машини
ЗАБОРОНЕНО!
Рівень оливи в третьому мосту перевірити покажчиком, ви-
конаним разом із пробкою 17 (мал. 13.15).
Для заміни оливи в мостах:
- зняти круглу кришку за сидінням водія для доступу до першого
моста, відчинити лючки над ІІ, ІІІ та IV мостами і підняти кришку
даху МТВ;
- очистити та вивернути пробки у днищі під зливальними отворами
всіх мостів;
- вивернути по черзі заливні пробки І, ІІІ і ГУ мостів та вийняти
оливлвимірювач ІІ моста, та пробки зливальних отворів з картерів
мостів, попередньо поставивши під них ємність,і злити оливу,
застосувавши штуцер для зливу оливи із ЗІП машини;
- завернути пробки зливальних отворів, а потім і пробки у днищі
корпуса;
- залити оливу через заправні отвори І, ІІІ та ІУ мостів, ІІ міст
заправити через трубку оливовимірювача;
- перевірити кількість заправленої оливи;
- завернути пробки заправних отворів мостів, встановити на місце
кришки над заправочними отворами мостів та кришку даху МТВ.
13.7 Редуктори колісні
Редуктори колісні призначені для підвищення та передачі
крутних моментів від ведучих мостів до коліс.
13.7.1 Будова редукторів колісних
Будову редукторів колісних керованих і некерованих коліс
показано на малюнках 13.16 і 13.17.
Редуктор колісний некерованого колеса кріпиться до верхнього і
нижнього важелів підвіски за допомогою сполучних осей 2 (мал.
13.17).
149
Редуктор колісний керованого колеса відрізняється від ре-
дуктора некерованого колеса наявністю в корпусі 31 (мал. 13.16)
поворотного кулака, що дозволяє здійснювати поворот колеса на
шворнях верхнім 11 і нижнім 32. Шворні поворотного кулака
знімні.
Редуктор колісний у зборі з шворнем верхнім 11 кріпиться до
верхнього важеля підвіски за допомогою гайки 10. Ущільнення
верхнього шворня здійснюється гумовим ущільнювачем 8,
захищеним від ушкодження металевим ковпаком 9. Ущільнювач 8
кріпиться до верхнього важеля підвіски шплінтом-дротом 12, а до
кришки 14 - хомутом 13. Змащення верхнього шворня (Літол-24)
закладається в порожнину гнізда шворня верхнього 11, вкладиша 16
і гумового ущільнювача 8.
Нижній шворінь 32 виконаний у вигляді циліндричного стрижня
із фланцем на кінці і з'єднується з нижнім важелем підвіски за
допомогою сполучної осі 26. Між сполучною віссю і нижньою
опорою корпусу поворотного кулака в обоймі 30 установлений
упорний підшипник 29. У різьбу верхнього кінця нижнього шворня
32 вкручений стяжний гвинт 20, що зв'язує шворінь із корпусом 31.
Гвинт 20 ввертається до упору фланця в регулювальні про-
кладки 22, якими здійснюється регулювання осьового зазору між
сполучною віссю 26 і втулкою 24, і стопориться шайбою 21.
Ущільнення нижнього шворня 32 здійснюється за допомогою
торцевих гумових ущільнювачів 25, захисного ковпака 28 і гумових
кілець 23. Змащення шворня виконується через пресмаслянку 33,
розташовану в гнізді шворня. Від потрапляння води і бруду гніздо
шворня закривається пробкою 34 із прокладкою 22М3 ГОСТ23358-
87.
Фланець кріплення колеса відлитий разом з гальмівним ба-
рабаном 41 і кріпиться до веденої шестерні 35 на шпильках 48. Для
більше рівномірного розподілу зусиль на шпильки в гніздах
барабана встановлені конічні розрізні втулки 46, що щільно
охоплюють шейки шпильок 48 при затягуванні гайок 50.
Для запобігання витікання оливи (ТАД-17и) з картера редуктора
38 в порожнину гальмівного барабана, в барабані встановлені дві
манжети, а між зовнішнім підшипником і кронштейном
гальмівного механізму 44 - ущільнювальне кільце 51.
У гнізді на зовнішньому кінці цапфи вмонтоване ущільнення
підведення повітря до шин. Ущільнення складається із прийомного
150
стрижня 1 (мал. 13.18) та обойми 7, в якій встановлені дві
ущільнювальні манжети 7, ущільнювальні кільця 5 і підшипники 4.
Обойма ущільнення кріпиться в цапфі редуктора гайкою 3.
Малюнок 13.16 - Редуктор перших і других керованих коліс:
1, 17, 23, 25, 45, 51 - ущільнювальні кільця; 2 - перехідний штуцер; 3 -

ведуча шестерня; 4, 18, 42, 49 - ущільнювальні прокладки; 5, 15, 22, 52 -
регулювальні прокладки; 6 - кришка підшипників із манжетами; 7 -
фланець; 8 - ущільнювач; 9, 28 - захисні ковпаки; 10, 43, 50 - гайки; 11 -
верхній шворінь; 12 - шплінт-дріт; 13 - хомут; 14 - кришка; 16 - вкладиш;
19 - вал карданний; 20 - стяжний гвинт; 21 - стопорна шайба; 24 – втулка;
26 - сполучна вісь підвіски; 27 - важіль підвіски; 29 – підшипник; 30 -
обойма; 31 - корпус поворотного кулака; 32 – нижній шворінь; 33 - прес-
маслянка; 34 - пробка; 35 - ведена шестерня; 36 - пробка зливального
отвору; 37 - установочний болт; 38 - картер; 39 - розпірна втулка; 40 -
болт кріплення колеса; 41 - гальмівний барабан; 44 - гальмівний механізм;
46 - конусна розрізна втулка; 47 - лючок з клапаном; 48 - шпилька; 53 –
штуцер; 54 - трубка гальмівної системи; 55 – трубка повітряної системи;
56 - кришка; 57 – втулка
Малюнок 13.17 -Редуктор третіх і четвертих некерованих коліс: 1 – кор-
пус; 2 - сполучна вісь; 3 - пружинна шайба; 4, 9 - гайка; 5 - болт; 6 - гайка
151
кріплення гальмівного механізму; 7 - штифт; 8 - обойма ущільнення; 10 -
прийомний стрижень; 11 – конт-ргайка; 12 - стопорна шайба; 13 - плоскі
шайби; 14 - кільце ущільнююче.
Підведення повітря до шин здійснюється через канали в цапфі,

прийомному стрижні 1, трубку 55 (мал. 13.16), з'єднану за
допомогою гайок із прийомним стрижнем і втулкою 57, за-
пресованої в кришку 56, і далі, через перехідний штуцер 2 до
трубки і колісного краника.
Ущільнення порожнини гальмівн ого барабана здійснюється
гумовим кільцем 45, установленим у канавці кришки 56. У кришці
56 є лючок з клапаном 47 , через який виконується регулювання
гальмівного механізму. Ущільнення штуцера 2 здійснюється
кільцем 1.
Ведуча 3 і ведена 35 шестерні редуктора встановлюються на
двох роликових конічних підшипниках.
Малюнок 10.18 – Ущільнення підведення повітря до шин:
1 - прийомний стрижень; 2 - шплінт-дріт; 3 - гайка; 4 - підшипник; 5- кіль-
це ущільнююче; 6 - манжета; 7 - обойма; 8 – цапфа
152
13.7.2 Обслуговування редукторів колісних

Обслуговування редукторів колісних при ТО-1 полягає в пере-
вірці рівня оливи, відсутності води в порожнині гальмівних бара-
банів, перевірки відсутності течі оливи із-за незадовільного стану
гумових ущільнень.
13.7.2.1 Заміна оливи в редукторах колісних
Для заміни оливи в редукторах колісних необхідно:
- відвернути пробки 36 заправного і зливального отворів і злити
оливу в попередньо підставлену ємність;
- поставити на місце пробку 36 зливального отвору і затягти її;
- заправити картер свіжою оливою за допомогою заправного
шприца до рівня нижньої кромки заправного отвору;
- поставити на місце пробку 36 заправного отвору із прокладкою
18М3 ГОСТ23358-87 і затягти її.
У такій же послідовності замінити оливу в картерах інших
редукторів.
13.7.2.2 Перевірка регулювання підшипників веденої і ведучої
шестерень редуктора колісного
При регламентованому технічному обслуговуванні (через п'ять
років експлуатації машини, чи при пробігу 2000 км) необхідно
перевірити відсутність люфтів підшипників веденої і ведучої
шестерень. Перевірка люфтів виконується переміщенням барабана
гальма щодо картера при погойдуванні вивішеного колеса у
вертикальній площині ломом, вставленим між ободом і гальмівним
барабаном.
153
При наявності відчутного люфту необхідно виконати регу-
лювання підшипників веденої і ведучої шестерень. Регулювання
виконувати силами ремонтних підрозділів.
Після проведення регулювання необхідно простежити за
нагріванням підшипників у русі. Якщо картер редуктора наг-
рівається до температури більшої ніж 80°С (353 К), то це значить,
що підшипники перетягнуті і необхідно виконати регулювання
більш точно.
13.7.2.3 Перевірка регулювання затягування верхнього
шворневого з'єднання
При регламентованому технічному обслуговуванні (через п'ять
років експлуатації машини, чи при пробігу 2000 км) необхідно
перевірити відсутність люфтів у верхньому шворневому з'єднанні
редукторів колісних керованих коліс.
Перевірка наявності люфтів виконується шляхом погойдування
вивішеного колеса у вертикальній площині ломом, вставленим між
ободом і гальмівним барабаном.
При наявності відчутного люфту колеса на верхньому шворні,
що супроводжується характерним постукуванням, провести
регулювання переднатягу верхнього шворневого з'єднання.
Регулювання виконувати силами ремонтних підрозділів.
13.7.2.4 Демонтаж кришки редуктора колісного.
При регламентних технічних обслуговуваннях проводяться
роботи, пов’язані з необхідністю демонтажу кришки редуктора
колісного.
Для демонтажу кришки редуктора
колісного необхідно відкрутити болти
кріплення кришки до гальмівного ба-
рабану і вкрутити замість них три
шпильки 1, як показано на малюнку
13.19. Випресувати кришку з гальмів-
ного барабану редуктора. Переміщую-
чи кришку по шпильках зняти її з редук-
тора. Установку кришки на редуктор
здійснювати по шпильках 1.
Малюнок 13.19 - Демонтаж кришки редук-

тора колісного: 1 - шпилька
154
13.8 Можливі несправності трансмісії
Можливі несправності трансмісії та спосіб їх усунення наведені в
таблиці 13.1.
Спосіб усунення
Несправність Причина несправності
Підвищений шум Підвищене зношування Замінити редуктор
при роботі короб- або поломка зубів шес- разом із коробкою
ки передач або тірень. Руйнування під- передач
редуктора шипників шестірень.
Руйнування підшипни-
ків валів
Підтікання оливи Зношування або втрата Замінити редуктор
з редуктора або еластичності манжет. разом із коробкою
коробки передач. Порушення герметич- передач. Підтягти
ності по ущільнюючих кріпильні деталі.
поверхнях. Якщо підтікання не
усувається – замі-
нити коробку пере
дач разом із редук-
тором
Підвищений шум Підвищене зношування Замінити коробку
при роботі або поломка зубів шес- роздавальну.
коробки тірень. Руйнування під-
роздавальної. шипників шестірень.
Руйнування підшипни-
ків валів.
Підтікання оливи Зношування або втрата Замінити коробку
з коробки еластичності манжет. роздавальну.
роздавальної. Порушення герметич- Підтягти кріпильні
ності по ущільнюючих деталі.
поверхнях Якщо підтікання не
усувається – замі-
нити коробку роз-
давальну.
Стукіт у кардан- Зношування голчастих Перевірити карданні
них шарнірах при підшипників або вали обертанням від
різкій зміні шліцьового з'єднання руки. При виявленні
обертів люфту замінити вали
Зношування гол- Вигин труб, неправиль- Перевірити прави-
155
частих підшипни- но зібране шліцьове льність збирання і
ків або шліцьово- з'єднання (не суміщені кріплення карданних
го з'єднання мітки на деталях), ос- валів, ушкоджені
лаблення затягування вали і кріпильні
болтів кріплення деталі замінити.
Підтікання оливи Зношування або ушкод- Замінити манжети
з мостів і редук- ження манжет або або прокладки мо-
торів колісних прокладок. стів або редукторів
колісних.
Потрапляння во- Ушкодження манжет Замінити манжети
ди в картер або прокладок. або прокладки.
редуктора
колісного
Потрапляння по- Витік повітря через Замінити ущільнен-
вітря в порожни- ущільнення прий- ня прийомного
ну гальмівного омного стрижня, або стрижня.
барабана редукто- трубки повітряної Затягти штуцери
рів колісних системи в кришці трубки повітряної
редуктора колісного. системи 55 (мал.
13.16) або замінити
Потрапляння Ушкодження ущілню- Замінити
води в вального кільця 45 (мал ушкодження
порожнину 13.16) кришки барабана
гальмівного або прокладки 49 люч-
барабана. ка з клапаном або
клапана 47.
Биття фланця Ослаблення гайок кріп- Затягти гайки
кріплення колеса лення фланця гальмів- торцевим ключем 22
гальмівного ного барабана 41 (мал. мм
барабана. 13.16) на шпильках фла-
нця веденої шестірні 35
редуктора
Стукіт у верхньо- Підвищений осьовий Провести
му шворневому люфт у з'єднанні. регулювання
з'єднанні.
Підвищений шум Знижений рівень оливи Долити оливу до
при роботі моста. в картері рівня.
Несправність в деталях Замінити
диференціалу - шум диференціал.
156
з’являється при
поворотах.
Порушення регу- Відрегулювати еле-
лювань головної менти головної пе-
передачі мосту. редачі або замінити
зношені деталі.
Зношення шліців Замінити на піввісь.
напіввісі.
Послаблення затягуван- Затягнути гайку.
Стукіт в мості під ня гайку кріплення
час рушання з мі- фланця напіввісі.
сця або різкому Збільшення бокового Замінити зношені
прикладенні зазору в зачепленні деталі (комплект
навантаження. головної передачі. шестірен).
Зношення підшипників Виконати регулю-
або порушення їх вання або заміну
регулювання. підшипників.
14 РУЛЬОВЕ УПРАВЛІННЯ
Рульове управління призначене для забезпечення руху машини
по заданому напрямку.
Рульове управління складається з рульової колонки з рульовим
колесом і карданним валом, рульового механізму і рульового
приводу з гідравлічним підсилювачем.
14.1 Рульова колонка
Рульова колонка призначена для передачі зусиль, створюваних
водієм на рульовому колесі 8 (мал. 14.1), до вхідного валу
рульового механізму 1 за допомогою карданного вала 16.
Рульова колонка з колесом і карданний вал рульової колонки
розташовані у відділенні управління перед водієм.
Рульова колонка складається з корпусу рульової колонки 15,
кронштейна 4, тяги 5, важеля 6 і вала 10, на який установлене
рульове колесо 8. Вал 10 установлений у корпусі рульової колонки
15 на підшипниках 14. Підшипники закриті манжетами 12, які
фіксуються на валу 10 за допомогою стопорних кілець 11 і втулок
13. Під рульовим колесом установлений підрульовий перемикач 7,
що кріпиться до корпусу рульової колонки гвинтами 9. Від
провертання навколо корпусу рульової колонки перемикач
утримується шпонкою 17.
157
Регулювання положення рульового колеса по висоті здійс-
нюється переміщенням важеля 6 по своїх пазах щодо кронштейна 4.
Регулювання кута нахилу рульового колеса забезпечується
переміщенням важеля 6 по пазах кронштейна 4. Болт 23 служить
для затискання і утримання важеля 6 у кронштейні 4. Тяга 5
забезпечує опору нижньому кінцю важеля 6. Тяга кріпиться до
важеля 6 і до кронштейна 4 за допомогою підшипників 25 і
стопорних кілець 24.
Малюнок 14.1 - Рульова колонка з рульовим колесом, карданним валом і
рульовим механізмом:
1 - рульовий механізм; 2 - датчик положення сошки; 3 - тяга; 4 -
кронштейн; 5 - тяга; 6 - важіль; 7 - підрульовий перемикач; 8 - рульове
колесо; 9 - гвинт; 10 - вал рульової колонки; 11 –стопорне кільце; 12 -
манжета; 13 - втулка; 14 - підшипник; 15 - корпус рульової колонки; 16 -
карданний вал; 17 - шпонка; 18-сошка; 19 - гайка; 20 - сухар; 21 -
накладка; 22 - рукоятка; 23 - болт; 24 - стопорне кільце; 25 - підшипник.
158
Для регулювання положення рульового колеса необхідно
повернути рукоятку 22 на себе на кут 900, при цьому клиновий
виступ накладки 21 пов'язаний з рукояткою, увійде в клиновий паз
сухаря 20, що встановлений на кронштейні. Зазор, що утворився,
дозволяє важелю 6 вільно переміщатися щодо щік кронштейна 4.
Виставивши положення рульового колеса, варто перевести
рукоятку 22 від себе на кут 90º, що приведе до виходу клинового
виступу накладки 21 із клинового паза сухаря 20. Щоки
кронштейна 4 стискають важіль 6, що приводить до фіксації
рульового колеса. Гайка 19 служить для регулювання зазору між
щоками кронштейна 4 і важелем 6.
14.2 Рульовий механізм
Рульовий механізм призначений для передачі зусиль від водія до
рульового привода шляхом перетворення повороту рульового
колеса в кутове переміщення рульової сошки.
Малюнок 14.2 - Рульовий механізм із розподільником:
1 - кришка; 2, 19 - регулювальні прокладки; 3 - картер; 4 - кулькова гайка-
рейка; 5 - гвинт; 6, 18, 29 - підшипники; 7 - втулка; 8 - корпус золотника; 9
- клапан; 10 - золотник; 11, 13 - кришки; 12, 23 - гайки; 14, 20, 26 - болти,
15, 31 - стопорні кільця; 16 - вал золотника; 17 - торсіонний вал; 21 –
плунжер; 22 - кульковий підшипник; 24 - сектор; 25 - кришка; 27-штифт;
28 - ексцентрикова втулка; 30 - манжета
Рульовий механізм 1 (мал. 14.1) кріпиться болтами до крон-

159
штейна, привареному до корпуса машини.
Рульовий механізм складається із гвинта 5 (мал. 14.2), кулькової
гайки-рейки 4 і сектора 24 рульового механізму. Передаточне число
рульового механізму - 23,55. Сектор виконаний разом з валом і
встановлений на двох підшипниках 29, запресованих в
ексцентрикові втулки 28 картера рульового механізму. Для
запобігання від витікання змащення на валу встановлена манжета
30, що підгорнута стопорним кільцем 31. Сошка руля з’єднана з
кінцем вала сектораконічним шлицьовим з’єднанням.
Гвинт 5 установлений на двох роликових підшипниках 6, які
підгорнуті кришкою 1 через регулювальні прокладки 2. Шлицьовий
кінець гвинта 5 перебуває в без зазорному зачепленні із втулкою 7,
що виконана за одне ціле із золотником 10.
Вал 16 золотника встановлений на двох кулькових підшипниках
18 і своєю зовнішньою різьбовою частиною пов’язаний з гайкою
12, що у свою чергу пов’язана із золотником 10, а внутрішньою
шлицьовою частиною - з деяким зазором із гвинтом 5. Крім того,
гвинт 5 пов’язаний з валом 16 золотника за допомогою торсіонного
вала 17.
При повороті рульового колеса гайка 12 і золотник 10 одер-
жують осьове переміщення через різьбову частину вала 16. При
цьому одночасно відбувається закручування торсіонного вала 17 і
включається в роботу золотниковий пристрій. Після вибору зазору
в шлицьовому з'єднанні золотник включений повністю, а потім
відбувається спільне обертання вала 16 золотника і гвинта 5. У
результаті цього кулькова гайка 4 одержує осьове переміщення і
повертає сектор 24.
До корпусу картера рульового механізму болтами прикріплений
розподільний пристрій, у який входить корпус 8 золотника, клапан
9, плунжер 21, золотник 10.
Золотник 10 через гайку 12 пов'язаний з валом 16 золотника. До
корпуса золотника болтами прикріплена кришка 11, що у свою
чергу закрита кришкою з ущільнювальним пристроєм.
Корпус золотника розподільного пристрою з'єднаний трубо-
проводами з насосом і циліндрами гідропідсилювача рульового
привода.
14.3 Карданний вал рульової колонки
Карданний вал рульової колонки призначений:
- для передачі зусиль від валу рульової колонки на вхідний вал
160
рульового механізму;
- для забезпечення можливості регулювання рульового колеса по
куті нахилу і висоті.
Карданний вал має дві хрестовини 17 (мал. 14.3), на які
встановлені роликові підшипники 14, що фіксуються в вилких 1, 2,
10, 11 стопорними кільцями 13. Змащення до підшипників 14
надходять від маслянок, що входять останніх. Для запобігання
витіканню змащення між хрестовинами і підшипниками
встановлені сальники 15 зі своїми обоймами 16.
Малюнок 14.3 - Карданний вал рульової колонки:
1, 2, 10, 11 - вилки; 3, 9 - пробки; 4,8 - болти; 5, 7 - кільця; 6 - вал; 12 -
гвинт; 13 - стопорне кільце; 14 - підшипник; 15 – сальник; 16 - обойма
сальника; 17 - хрестовина; 18, 20 - шайби; 19 - кожух
Карданний вал має можливість змінювати свою довжину з 381

до 311 мм за рахунок переміщення вилок 2 і 10 по шліцах вала 6.
Вал 6 утримується від провертання в кожусі 19 завдяки стопорному
гвинту 12, установленому на різьбовому фіксаторі. Шайби 18 і 20
перешкоджають виходу шлицьових наконечників вилок 2 і 10 із
зачеплення зі шліцами вала при досягненні карданним валом своєї
максимальної довжини. Шайби 18 і 20 кріпляться до торців вала за
допомогою болтів 4 і 8. Повстяні кільця 5 і 7 захищають внутрішні
порожнини кожуха 19 від влучення пилу і бруду.
Змащення на шліци вала 6 наносяться при зборці вузла і мі-
няється при ремонті карданного вала. Змащення, що подається до
підшипників 14, міняється при технічному обслуговуванні №1.
14.4 Рульовий привод
161
Рульовий привод служить для передачі зусиль від сошки 18 (мал.
14.1) рульового механізму 1 до поворотних кулаків колісних
редукторів керованих коліс за допомогою тяг і важелів рульової
трапеції.
Малюнок 14.4 - Рульовий привід
1, 10 - кронштейни кріплення циліндрів гідропідсилювача рульового
привода; 2 - циліндр гідропідсилювача рульового привода; 3 - передній
правий важіль; 4 - кронштейн валика маятникового важеля; 5 - колісна
тяга; 6 - задній правий важіль; 7, 11, 14 - внутрішні тяги, 8 - задній лівий
важіль;9 – маятниковий важіль; 12 - передній лівий важіль; 13 - тяга
сошки
Внутрішні тяги 7, 11, 14 (мал. 14.4) однакові по своєму устрою й

складаються з тяги 8 (мал. 14.5) трубчастого перетину і по двох
різьбових наконечників 5, закріплених стяжними болтами від
провертання. Наконечники забезпечують шарнірне з’єднання тяг з
важелями. Наконечники відрізняються один від одного напрямком
різьблення для з’єднання з тягою і розташуванням прес-маслянок.
У корпус 10 угвинчена кришка 15, у якій установлена пружина 16,
що підтискає опорний палець 14 до сферичного пальця 9. Для
втримання в шарнірних з’єднаннях наконечників змащення і
захисти їх від бруду між корпусом 10 і сухарем 13 установлене
162
гумове ущільнювальне кільце 18, а саме шарнірне з’єднання
закрите захисним ковпаком 11. Змащення до шарнірних з’єднань
заправляється через маслянку 4 при технічному обслуговуванні № 1
і при найближчому технічному обслуговуванні після плаву
машини.
Колісні тяги 5 (мал. 14.4) служать для передачі зусиль від маят-
никових важелів 9 до поворотних кулаків колісних редукторів керо-
ваних коліс.
Пристрій колісних тяг показаний на малюнку 14.7. Колісні тяги,
на відміну від внутрішніх, у середній частині мають шестигранний
перетин, що полегшує їхнє обертання для зміни довжини при
регулюванні сходження коліс. Конструкція наконечників колісних
тяг однакова з конструкцією наконечників внутрішніх тяг.
Наконечники колісних тяг відрізняються один від одного
напрямком різьблення для з'єднання з тягою і протилежним
розташуванням прес-маслянок.
Малюнок 14.5 - Шарнірне
з'єднання внутрішньої тяги
рульової трапеції: 1 – шплінт;
2 - гайка; 3 - важіль; 4 –
прес-маслянка; 5 – наконеч-
ник; 6 - гайка; 7 - стяжний
болт; 8 - тяга; 9 - палець;
10 - корпус; 11 - захисний
ковпак; 12, 19 - стяжні кільця
13 - сухар; 14 - опорний па-
лець; 15 - кришка; 16 – пру-
жина; 17 - упорне кільце;
18 - ущільнювальне кільце
Кронштейни 4 (мал. 14.4) валиків маятникових важелів
установлені із правої і лівої сторони на днище корпуса машини. Всі
чотири кронштейни однакові по своєму устрою і складаються з
корпуса 7 (мал. 14.6), у якому встановлені підшипники 13, валика
10 і кришки 5. Кришка 5 кріпиться до корпуса болтами 14. Для
регулювання затягування підшипників служать прокладки 6.
Порожнина корпуса кронштейна заповнюється змащенням при
зборці вузла, її витіканню при роботі перешкоджають манжети 4 і
12.
Важелі 3, 6, 8, 9 і 12 (мал. 14.4) зак-
163
ріплені болтами 1 (мал. 14.6) на шліцах
верхнього і нижнього кінців валика 10
кронштейна і служать для передачі зу-
силь від рульового механізму і гідропід-
силювача до колісних тяг.
Малюнок 14.6 - Кронштейн із вали-
ком маятникового важеля
1, 9, 14 - болти; 2 - шайба; 3, 11 –
важелі; 4, 12 - ущільнювачі; 5 –
кришка корпуса; 6, 8 - прокладки;
7 - корпус кронштейна; 10 - валик;
13 - підшипник
Малюнок 14.7 – Ша-

рнірне з'єднання ко-
лісної тяги:
1 - прес-маслянка;
2, 4 - наконечники;
3 - тяга; 5 - гайка;
6 - шплінт; 7 – стяж-
ний болт; 8 - палець;
9 - захисний ковпак
10 - сухар; 11 – опор-
ний палець; 12 – пружина;
13 - кришка;
Крім того, захисні гумові ковпаки
кульових наконечників колісних тяг
забезпечені від механічних ушкоджень дротовою оболонкою 14
(мал. 14.7).
14.5 Гідравлічний підсилювач рульового привода
Гідравлічний підсилювач служить для зменшення з усилля на
рульовому колесі при управлінні машиною, зм'якшення ударів,
переданих на рульове колесо під час руху по нерівній дорозі і
підвищення безпеки руху, дозволяє зберегти керованість машиною
у випадку руйнування одного з керованих коліс.
Гідропідсилювач підключений до гідросистеми машини і
складається розподільного пристрою, що входить до складу
рульового механізму, гідроциліндрів 2 (мал. 14.4) і трубопроводів.
Гідроциліндри підсилювача встановлені в передній частині
корпуса машини по лівому й правому борту в районі розташу-вання
164
кронштейнів 4 валиків маятникових важелів. Пристрій
гідроциліндрів показаний на малюнку 14.8.
Малюнок 14.8 - Гідроциліндр гідропі-
дсилювача рульового привода
I - наконечник штока;
2 - контргайка;
3 - гайка головки;
4 - стопорний гвинт;
5, 15 - ущільнювальні
кільця; 6 - кільце;
7, 12 - штуцера; 8 –
головка; 9 - шток;
10 - корпус;II – пор-
шень; 13 - кришка цилін-
дра; 14 - наконечник циліндра.
Гідроциліндр складається з корпуса 10 (мал. 14.8), у якому
переміщається поршень 11 із привареним штоком 9. У шток
угвинчений наконечник 1, що з’єднується з відповідним плечем
одного з важелів 3, 6, 8, 12 (мал. 14.4) рульового привода. Хід
поршня обмежується упором останнього в кришку 13 (мал 14.8), що
приварена до корпуса 10 і в головку 8 яка фіксується в корпусі 10
упорним кільцем 6 і гайкою 3.
Для запобігання від витікання рідини з порожнин циліндра при
переміщенні штока передбачені ущільнювальні кільця 5 і 15.
Гідропідсилювачем управляє розподільний пристрій, що змінює
напрямок потоку рідини при повороті рульового привода вліво або
вправо.
14.6 Робота гідропідсилювача рульового привода
При прямолінійному русі машини золотник 2 (мал. 14.9)
розподільного пристрою перебуває в нейтральному положенні. При
цьому олива від насоса надходить у корпус 3 клапанного пристрою
і через зазори між корпусом і золотником по трубопроводах
зливається в бак. Крім того, олива заповнює всі порожнини
гідроциліндрів, не виконуючи ніякої роботи. У цьому випадку
порожнини гідроциліндрів перебувають під однаковим тиском і
поршні гідроциліндрів залишаються нерухомими.
Малюнок 14.9 - Схема роботи гідропідсилювача рульового привода під
час прямолінійного руху машини
1 - передній правий гідроциліндр; 2 - золотник розподільного пристрою; 3
- корпус клапанного пристрою; 4 - задній правий гідроциліндр; 5 - задній
165
лівий гідроциліндр; 6 - передній лівий гідроциліндр; А и Б - реактивні
порожнини
При повороті рульового колеса вправо золотник 2 (мал. 14.10)

переміщається в осьовому напрямку вправо щодо корпуса 3 і лінія
високого тиску з'єднується з поршневими порожнинами переднього
правого 1 і заднього правого 4 гідроциліндрів, а також штоковими
порожнинами переднього лівого 6 і заднього лівого 5
гідроциліндрів. Протилежні порожнини вище згаданих
гідроциліндрів з'єднуються з лінією зливу. Внаслідок цього штоки
гідроциліндрів будуть переміщатися доти, поки не припиниться
обертання рульового колеса і поки золотник не встановиться в
нейтральне положення. Подальший рух машини при сталій
величині кута повороту коліс праворуч забезпечується за рахунок
механічного зв'язку рульового привода.
14.7 Регулювання рульового управління
У рульовому управлінні регулюються рульовий механізм,
привід керованих коліс і привід управління машиною на воді.
Необхідність регулювання рульового управління можна
визначити за величиною вільного ходу рульового колеса при
положенні керованих коліс, відповідному прямолінійного руху
машини.
При непрацюючому гідронасосі вільний хід рульового колеса
при повороті пальцем руки за спицю вправо або вліво до легкого
упору не повинен перевищувати 34° повороту рульового колеса. Це
дорівнює довжині дуги на ободі рульового колеса 115 мм.
Контролювати вільний хід технологічним люфтоміром з діапазоном
166
від 0 до ± 35°, ціна розподілу 1°.
Якщо вільний хід перевищує зазначену величину, то перш ніж
приступити до регулювання рульового управління, перевірити
затяжку болтів кріплення картера рульового механізму, гайки
сошки, болтів кріплення кронштейнів валиків маятникових важелів,
кріплення важелів рульового управління і, при необхідності,
підтягнути.
Якщо після виконаної роботи вільний хід рульового колеса пере-
вищує нормальну величину, відрегулювати рульовий механізм.
Необхідність регулювання приводу керованих коліс визна-
чається по: «відведенню» машини при русі, підвищеного зносу шин
керованих коліс, великій різниці радіусів повороту в ліву і праву
сторони, унаслідок неправильної установки тяг і важелів рульової
трапеції, а також з причини разрегулювання сходження коліс.
Крім перерахованих вище дефектів рульового приводу, на
величину сходження коліс і зносу шин впливає знос гумових
втулок підвіски, а також наявність люфтів в підшипниках маточин
ведених шестерень колісних редукторів і в шкворневих з'єднаннях
поворотних куркулів колісних редукторів. Тому, перед перевіркою і
регулюванням сходження коліс перевірити стан і затяжку гумових
втулок підвіски, відсутність люфтів в підшипниках маточин
ведених шестерень колісних редукторів і в шкворневих з'єднаннях
поворотних куркулів колісних редукторів.
14.7.1 Регулювання рульового механізму
У рульовому механізмі регулюються підшипники черв'яка і
зачеплення пари «черв'як-ролік».
Регулювання підшипників черв'яка проводити при появі
осьового зазору в підшипниках. Щоб переконатися в наявності
осьового зазору в підшипниках черв'яка, від'єднати поздовжню тягу
від сошки і покачати сошку рукою. Якщо при цьому рульовий вал
матиме осьове переміщення, то відрегулювати підшипники
черв'яка.
Регулювання підшипників черв'яка здійснювати в такій пос-
лідовності: - зняти сошку з вала;
- зняти рульовий механізм з машини і злити з нього оливу;
- зняти вал сошки з бічною кришкою в зборі;
- зняти нижню кришку картера і вийняти тонку регулювальну
прокладку;
- встановити кришку картера на місце і перевірити осьовий зазор
167
переміщенням рульового вала за рульове колесо в осьовому
напрямку. Якщо зазор ще не усунений, то зняти товсту прокладку
нижньої кришки картера, а тонку встановити;
- після усунення осьового зазору в підшипниках черв'яка зібрати
рульовий механізм;
- поставити рульовий механізм на місце і залити в нього оливу до
рівня нижньої кромки заправного отвору;
- встановити сошку на вал.
Регулювання зачеплення робочої пари «черв'як-ролік» рульо-
вого механізму проводити, якщо люфт на верхньому кінці сошки
при положенні коліс для руху по прямій перевищує 0,3 мм.
Послідовність операцій перевірки і регулювання зачеплення
наступна:
-поставити колеса в положення, що відповідає прямолінійному
руху;
- від'єднати поздовжню рульову тягу від сошки;
- визначити люфт на кінці сошки, похитуючи сошку рукою (бажано
користуватися індикатором):
- відвернути колпачкову гайку рульового механізму і зняти
стопорну шайбу;
- обертати ключем регулювальний гвинт за годинниковою стрілкою
до усунення люфту;
- перевірити за допомогою динамометра (ДПУ-0,01/2-1 з
діапазоном вимірювань від 1 до 10 кгс) зусилля на ободі рульового
колеса, необхідне для повороту рульового колеса біля середнього
положення. Зусилля повинне бути 12...25 Н (1,2...2,5 кгс);
- надіти стопорну шайбу. Якщо одна з прорізів в стопорній шайбі
не збігається зі штифтом, то повернути регулювальний гвинт
настільки, щоб отримати цей збіг. При цьому зусилля повороту
рульового колеса не повинно виходити за вказані вище межі;
- навернути колпачкову гайку і затягнути її до упору і знову
перевірити люфт на кінці рульової сошки;
- вставити кульовий палець поздовжньої рульової тяги в отвір
сошки, навернути гайку і зашплінтувати.
14.7.2 Перевірка і регулювання рульового приводу
керованих коліс
Для перевірки:
- встановити машину з тиском в шинах коліс 300 кПа (3 кгс/см²) на
168
горизонтальній площадці;
- встановити поворотом рульового колеса розмір 118...119 мм від
борту машини до осі різьбового кінця кульового пальця лівого
наконечника внутрішньої тяги 14 (мал. 14.4). Усі наступні роботи
по перевірці і регулюванню рульового приводу робити, не
змінюючи положення рульового колеса, тобто зберігаючи розмір
118...119 мм для лівого наконечника внутрішньої тяги;
- перевірити відстань від поверхні листів бортів машини до осі
різьбового кінця кожного з інших трьох кульових пальців на-
конечників поперечних тяг. Ця відстань повинна бути в межах
118...119 мм для правого пальця передньої поперечної тяги і
123...124 мм для правого і лівого пальців задньої поперечної тяги
(мал 14.4).
При відхиленні зазначених розмірів призвести установку
рульової трапеції в наступному порядку:
- послабити стяжні болти 7 (мал 14.5) наконечників поперечної
тяги;
- обертаючи тягу, встановити розмір 118...119 мм від борта до осі
різьбового кінця кульового пальця правого наконечника передньої
поперечної тяги і затягнути стяжні болти наконечників;
- обертаючи задню поперечну тягу 7 (мал 14.4), встановити розмір
123...124 мм від борта до осі кульового пальця правого наконечника
задньої поперечної тяги і затягнути стяжні болти наконечників.
Після цього перевірити величину виходу штоків циліндрів
гідропідсилювача, яка повинна бути в межах 65...66 мм (мал 14.4).
При відхиленні цього розміру:
- від'єднати наконечники 1 (мал 14.8) штоків гідроциліндрів від
передніх важелів 3 і 12 (мал 14.4);
- встановити штоки обох гідроциліндрів на розмір 65 ... 66 мм, за
допомогою лінійки із ЗІП;
- зберігаючи ці розміри, розшплінтувати наконечники і, ввертаючи
або викручуючи їх зі штоків, поєднати отвори у наконечниках з
отворами в важелях;
- з'єднати наконечники штоків з важелями і зашплінтувати від
провертання.
Далі, не змінюючи положення рульового колеса, відрегулювати
сходження коліс, для чого:
- послабити болти 7 (мал 14.7) наконечників всіх чотирьох ко-
лісних тяг і, обертаючи шестигранник тяги 3, встановити всі чотири
169
колеса паралельно осі машини.
Правильність установки коліс в це положення перевірити
натягнутим на рівні вісей коліс шнуром. Всі чотири колеса одного
борту повинні або стосуватися шнура в двох точках або бути
паралельні йому.
Після цього встановити однакове сходження коліс, для чого
вкоротити всі чотири колісні тяги на однакову величину (у межах
повороту шестигранників на 1,5-2 грані). Всі керовані колеса
зійдуться на однакові кути. Заміряти відстань між внутрішніми
краями шин на діаметрі близько 800 мм спереду на висоті 450 мм і
відзначити крейдою місце торкання штанги розсувний лінійки.
Після цього просунути машину вперед настільки, щоб мітки були
ззаду на тій же висоті і знову заміряти відстань між зазначеними
точками. Різниця між першим і другим вимірами повинна
становити 5...7 мм, тобто відстань між задніми точками повинно
бути більше на 5…7 мм відстані між передніми точками.
Контролювати лінійкою розсувною технологічною з діапазоном
вимірювань від 1600 до 1800 мм, ціна поділки 1 мм.
Якщо отримана різниця розмірів не відповідає вказаній,
довернути колеса, вивертаючи відповідну пару колісних тяг на
однакову величину.
При перевірці сходження коліс по точкам зовнішніх діаметрів
ободів коліс різниця замірів повинна бути в межах 3,5...4,5 мм.
Після регулювання стяжні болти наконечників тяг затягнути і
зашплінтувати.
14.7.3 Можливі несправності рульового управління
Можливі несправності рульового управління та способи їх
усунення наведені у таблиці 14.1.
Таблиця14.1
Спосіб усунення
Несправність Причина несправності
Люфти в з'єднаннях Підтягнути шарнір-
рульових тяг внаслідок ні з'єднання або замі-
Машина не ослаблення кріплення нити зношені деталі
«тримає» дорогу шарнірних з'єднань з'єднань.
Порушена установка Відрегулювати
керованих коліс сходження коліс
Для здійснення Малий рівень рідини в Додати оливудо
повороту пот- бачку гідронасосу норми і при наяв-
170
ності течі в з'єднан-
нях гідросистеми
усунути течу.
Прокачати систему.
Якщо повітря вида-
лити не вдається,
зняти і промити
фільтр; перевірити,
Наявність в системі
чи не пошкоджені
рібне велике зу- повітря (піна в бачку,
фільтруючі елементи
силля на рульо- каламутна олива)
і прокладки під
вому колесі
колектором насосу;
Постійне падін-ня
перевірити затяжку
рівня оливи в
чотирьох болтів
бачку насоса
кріплень колектору
Розібрати насос, пе-
Зависання або періодич-
ревірити, чи легко
не зависання перепуск-
переміщується
ного клапана насоса
клапан
Витік оливи в двигун Зняти насос з дви-
внаслідок пошкоджен- гуна і замінити в
ня манжети валика ньому манжету
насоса
15 ГІДРОСИСТЕМА
15.1 Гідросистема машини
Гідросистема машини призначена для забезпечення роботи
гідропідсилювача рульового привода і гідроприводів управління
лебідкою та хвилевідбивним щитком.
Принципова схема гідросистеми машини показана на малюнку
15.1.
Малюнок 15.1 - Принципова схема гідросистеми машини Б - гідробак; Н

- насос; КП1, КП2 - клапана запобіжні; КРР - комбінований регулятор
витрат; Р3 - розподільник гідропідси-лювача руля; Ц1, Ц2, Ц3, Ц4 – гідро-
циліндри гідропідсилюва-ча руля; ГП1 - гідропанель управління лебідкою
М – гідромотор лебідки; ГП2 - гідропанель щитка; ГП3 - гідропанель роз-
подільна; Ц5, Ц6 - циліндри привода хвилевідбивного щитка; Ф1 - фільтр
зливний; Ф2 - фільтр заливний; Р1, Р2 – гідророз-подільники; ЗМ – гідро-
замок привода щитка; ДР - дросель зі зворотним клапаном; Y1, Y2, Y3,
171
Y4,Y5 – електромагніти.
Насос НР призначений для нагнітання рідини в гідросистемі.

Установлений насос на редукторі відбору потужності на коробці
передач.
Гідробак Б (мал. 15.1) служить ємністю, у яку заправляють оли-
ву, необхідну для роботи гідросистеми машини. Гідробак встанов-
лений на моноблоці зліва від двигуна.
Заправлення гідросистеми проводиться через заливну горловину
4 із заливним фільтром до рівня між мітками на щупі. На гідробаку
також встановлено фільтр зливний F1.
Клапан запобіжний КП1 (мал. 15.1) призначений для обмеження
тиску в гідросистемі рульового управління та захисту
шестерінчастого насоса від перевантаження при аварійних си-
туаціях. Він розташований у моторно-трансмісійного відділенні під
поликом перелазу біля правого борту.
Клапан запобіжний складається з корпуса 2 (малюнок 15.2) та
запобіжного клапана 2.
Малюнок 15.2 Клапан запобіжний 1 - клапан запобіжний; 2 - корпус
172
Комбінований регулятор витрат КРР (малюнок 15.1) приз-

начений для обмеження тиску і кількості оливи. Регулятор (мал.
15.3) складається із двох клапанів запобіжного і перепускного.
Запобіжний клапан обмежує тиск оливи в гідросистемі до (8,0+05)
МПа (80+5 кгс/см²), а перепускний клапан, разом з регулятором
витрат, обмежує кількість оливи, яка подається насосом до
гідропідсилювача руля при підвищенні частоти обертання
колінчастого вала двигуна, до (30±3) л/хв. Запобіжний і
перепускний клапана в процесі роботи не регулюються. Регулятор
розташований під сидінням командира.
Малюнок 15.3 - Комбінований

регулятор витрат:1 – комбінова-
ний регулятор витрат
Розподільник гідропідсилю-
вача руля Р3 (мал. 15.1) приз-
начений для розподілу потоку
робочої рідини в циліндрах рульо-
вого управління залежно від поло-
ження рульового колеса. Розпо-
дільник - золотникового типу, вбудований у рульовий механізм.
Гідропанель управління лебідкою ГП1 (мал. 15.1) призначена
для управління гідромотором привода лебідки і обмеження тиску в
гідросистемі машини при перевищенні максимального зусилля на
тросі лебідки. Гідропанель складається з корпуса 2 (мал. 15.4) ,
173
гідророзподільника 1 і запобіжних клапанів 3, 5. Гідропанель
розташована по центру в носовій частині машини.
Малюнок 15.4 - Гідропанель управ-
ління лебідкою
1 - гідророзподільник; 2 - корпус;
3, 5 - запобіжні клапана 4 - кор-
пус запобіжних клапанів
Гідропанель щитка ГП2 (малюнок

15.1) розташована в носовій части-
ні машини ліворуч від лебідки. Гід-
ропанель щитка призначена для
управління рухом гідроциліндрів привода управління хвилевідбив-
ним щитком і втримання їх у будь якому положенні. Гідропанель
складається з корпуса 1 (мал. 15.5), на якому встановлений
гідрозамок 3, дроселя зі зворотним клапаном 2 і гідророзподільника
4.
Малюнок 15.5 - Гідропанель щитка: 1 –
корпус; 2 - дросель; 3 – гідрозамок; 4 –
гідророзподільник
Гідропанель розподільна ГП3 (мал. 15.1)
призначена для включення привода ле-
бідки і привода управління хвилевідбив-
ним щитком. Гідропанель розташована
у відділенні управління під сидінням ко-
мандира. Гідропанель складається із плити 1
(мал. 15.6) і гідророзподільника 2.
Малюнок 15.6 - Гідропанель розподільна
1 - плита; 2 - гідророзподільник
Гідроциліндри Ц1...Ц4 (мал. 15.1)
гідропідсилювача рульового приво-
да (мал. 15.7) розташовані всередині
корпуса машини по лівому та пра-
вому борту в районі розташування
кронштейнів валиків маятникових
важелів.
Малюнок 15.7 - Гідроциліндр підсилювача кермового привода
174
Гідроциліндри Ц5, Ц6 (мал. 15.1) привода управління хвилевід-

бивним щитком (мал. 15.8), розташовані в носовій частині машини.
Малюнок 15.8 - Гідроциліндр привода управління хвилевідбивним

щитком
Гідромотор лебідки М (мал. 15.1) встановлений на редукторі

привода лебідки.
15.2 Робота гідросистеми машини
При виключених розподільниках робоча рідина від гідронасоса
Н (мал. 15.1) надходить через запобіжний клапан КП1 і
комбінований регулятор витрат КРР у розподільник гідропід-
силювача руля Р3.
Під час прямолінійного руху машини рідина через розподі-
льник Р3 зливається в гідробак Б. При повороті рульового колеса
робоча рідина розподільником Р3 направляється у відповідну
порожнину циліндрів, що забезпечує зниження зусилля на
рульовому колесі.
Включення лебідки на видачу троса проводиться включенням
перемикача «ЛЕБІДКА» на щиті водія в положення «ВИДАЧА».
При цьому включаються електромагніти Y5, Y3 і робоча рідина від
насоса H через розподільник ГП2 надходить до гідромотора М,
забезпечуючи його обертання.
Для підтягування троса лебідки перемикач «ЛЕБІДКА» на щиті
водія перевести в положення «ПІДТЯГ». При цьому включаються
електромагніти Y5, Y4. При перевантаженні лебідки спрацьовує
запобіжний клапан КП2.
175
УВАГА! При роботі лебідкою гідропідсилювач рульового
управління не працює.
Підйом хвилевідбивного щитка здійснюється включенням
перемикача «ХВИЛЕВІДБИВНИИ ЩИТОК» на щиті водія у
положення «ПІДНЯТТЯ». При цьому включаються електромагніти
Y1, Y5 і робоча рідина від насоса H через розподільники Р1,
гідрозамок ЗМ і дроселя ДР надходить у штокову порожнину
циліндрів Ц5 і Цб.
Опускання хвилевідбивного щитка здійснюється включенням
перемикача «ХВИЛЕВІДБИВНИИ ЩИТОК» на щиті водія у
положення «ОПУСК». При цьому включаються електромагніти Y2,
Y5 і робоча рідина від насоса Н через розподільники Р1, гідрозамок
ЗМ і дроселя ДР надходить у поршневу порожнину циліндрів Ц5 і
Цб. Гідрозамок ЗМ забезпечує втримання хвилевідбивного щитка в
будь-якому положенні.
УВАГА! При роботі хвилевідбивного щитка гідропідсилювач
рульового управління не працює.
15.3 Обслуговування гідросистеми машини
15.3.1 Перевірка рівня та дозаправка оливи в гідробак
Перевірку рівня оливи в гідробаку проводити при непра-
цюючому двигуні та опущеному хвилевідбивному щитку нас-
тупним чином:
- викрутити пробку на броньованій криші виробу, біля напису
«ОЛИВА ГІДРАВЛІЧНА»;
- викрутити та дістати щуп;
- витерти оливу на щупі ганчіркою;
- знову опустити щуп в бак;
- дістати щуп і визначити рівень оливи на ньому.
Рівень оливи повинен знаходитись між мітками на щупі.
Щуп для перевірки рівня оливи в гідробаці має маркування «Р»
на плоскій поверхні, біля гайки-баранця.
Оливу заливати при роботі двигуна на мінімальній частоті
обертання холостого ходу через заливний фільтр, попередньо
викрутивши пробку на броньованій криші, біля напису
«ОЛИВА ГІДРАВЛІЧНА» та пробку на заливній горловині.
15.3.2 Прокачка гідросистеми
Після робіт, пов’язаних з усуненням негерметичності системи чи
після робіт, що призвели до повної заміни оливи в гідросистемі,
необхідно видалити з системи повітря шляхом її прокачування. Для
176
цього: - відкрити пробку гідробака та залити оливу марки «Р» до
норми;
- пустити двигун і при його роботі на мінімальній частоті обе-
ртання холостого ходу, підливаючи оливу в гідробак пове-ртати
рульове колесо від упору до упору, доти, поки не припиниться
процес піноутворення та убування оливи в баку;
- зробити підйом і опускання хвилевідбивного щитка до досяг-
нення плавності. При необхідності зробити дозаправлення оливи;
- зробити видачу і підтягування троса лебідки. При необхідності
зробити дозаправлення оливи. Якщо процес піноутворення оливи
при прокачуванні затягується, то це свідчить про потрапляння до
гідросистеми повітря через насос при несвоєчасному доливанні
оливи. Якщо рівень оливи в бачку помітно зменшився, то це
свідчить про те, що в гідросистемі є течі, які необхідно усунути.
При повністю заповненій гідросистемі та прогрітому двигуні
рівень оливи в баку не по винен знаходитись між мітками на щупі.
15.4 Можливі несправності гідросистеми машини
Можливі несправності гідросистеми машини і спосіб їх усунення
наведені у таблиці 15.1
Несправність Можлива причи-на Спосіб усунення
несправності несправн
Недостатній рівень Долити оливу.
оливи в баку.
Підвищений шум Засмічення або уш- Замінити фільтр.
при роботі шесте- кодження фільтра.
рінчастого насоса Наявність повітря в Прокачати систему,
системі (піна в баку, усунути підсмокту-
мутна олива). вання повітря.
Надмірно високий Довести рівень
Викидання оливи рівень оливи оливи до нормаль-
через сапун гідро- ного.
бака. Засмічений або уш- Замінити фільтр.
коджений фільтр
Зусилля на рульо- Недостатній тиск у Зробити настрою-
вому колесі пере- гідросистемі. вання запобіжного
вищує 120 Нм клапана 1 (мал 15.2).
Привод лебідки і Зробити заміну
хвилевідбивного комбінованого регу
щитка працює нор- лятора витрати.
177
мально. Засмічений
комбінований регу-
лятор витрати.
Привод лебідки і Замінити розпо-
хвилевідбивного дільну гідропанель.
щитка не працює або
працює з пере-
боями. Не працює
розподільна
гідропанель
Недостатній тиск у Зробити настрою-
гідросистемі. вання запобіжного
клапана 1 (мал. 15.2).
Привод хвилевід- Замінити розподіль-
бивного щитка не ну гідропанель.
працює або працює з
Не працює привод перебоями. Не
лебідк працює розподі
льна гідропанель.
Привод хвилевід- Замінити
бивного щитка гідропанель лебідки.
працює нормально.
Не працює гідропа-
нель лебідки.
Недостатній тиск у Зробити настрою-
гідросистемі. вання запобіжного
клапана 8 (мал. 15.3)
Привод лебідки не Замінити розпо-
працює або працює з дільну гідропанель.
Не працює привод перебоями. Не пра-
хвилевідбивного цює розподільна
щитка. гідропанель.
Привод лебідки Замінити
працює нормально. гідропанель лебідки
Не працює гідропа
нель хвилевідбив-
ного щитка
15.5 Система змащення та охолодження трансмісії

178
15.5.1 Система змащення та охолодження редуктора
Система змащення та охолодження редуктора забезпечує
змащення та відвід тепла від елементів редуктора, які труться.
Систему виконано за відкритою схемою. Її принципова схема
відображена на малюнку 15.9.
Система складається з наступних основних вузлів (мал. 15.9):
- трансмісійного бака Б;
- блока зворотних клапанів редуктора БК1;
- блока зворотних клапанів роздавальної коробки БК2;
- нагнітального насоса Н2;
- відкачувального насоса Н1;
- двосекційних насосів Н3 та Н4;
- забірних фільтрів Ф1, Ф2, Ф3;
- радіатора з перепускним клапаном;
- трубопроводів;
- датчика тиску.
Малюнок 15.9 - Схема гідравлічна принципова системи змащення і
охолодження трансмісії:
Б - трансмісійний бак; БЗД - місце замірювання тиску на змащення

роздавальної коробки; Н1 - відкачувальний насос редуктора; Н2 -
нагнітального насоса редуктора; Н3 -відкачувальна секція насоса
роздавальної коробки; Н4 - нагнітальна секція насоса роздавальної
коробки; Ф1 - забірний оливний фільтр; Ф2 - забірний оливний фільтр
редуктора; Ф3 – забірний оливний фільтр КР; Ф4 - заливний фільтр; Д1 -
датчик тиску; КР - коробка роздавальна; КС - клапан зливу; Р - редуктор;
Пр – ка-ртер редуктора; С - сапун; БК1 - блок зворотних клапанів ре-
179
дуктора; БК2 - блок зворотних клапанів КР; КО1, КО2, КО3, КО4 -
зворотні клапана; КП1, КП2, КП3 - запобіжні клапани, АТ - радіатор
15.5.2 Трансмісійний бак
Трансмісійний бак служить ємністю, в яку заправляють не-
обхідну для роботи трансмісії кількість оливи. Він забезпечує
піногасіння, відстій та фільтрацію оливи.
Трансмісійний бак (мал. 15.10) встановлений за допомогою
гумових амортизаторів 4 і 9 та планок 5 і 8 на рамі силового блока
10 на лапах 12. На верхній кришці трансмісійного бака знаходяться
фланець піногасника 2, фланець щупа 3, фланець заливної
горловини 6 і сапун 7.
На боковій стінці бака встановлений штуцер забору оливи в
магістраль змащення редуктора 11.
Заправна ємність бака 21 л. Мінімально допустима для експлуа-
тації машини кількість оливи в баку 15 16 л.
Рисунок 15.10 - Трансмісійний бак
1 - корпус бака; 2 - фланець піногасника; 3 - фланець оливного щупа; 4, 9
- амортизатори кріплення бака; 5, 8 - планка; 6–фланець заливної
горловини; 7 - сапун; 10 - рама силового блока; 11 - штуцер забору оливи
в магістраль змащення редуктора; 12 - лапа кріплення бака
Заміна трансмісійного бака проводиться при його пошкодженні

або при його сильному забруднені продуктами зносу деталей
редуктора, що труться, тільки на спеціалізованих ремонтних
підприємствах. Для цього необхідно:
- від’єднати трубопроводи, що підходять до пристроїв, розта-
шованих на баку (фланець заливної горловини, фланець оливного
щупа, фланці забірного і зливального патрубків);
180
- відкрутити болти кріплення лабетів бака (ключ S 19);
- витягти планки 5 і 8 кріплення лабетів бака та амортизатори 4 і 9;
- демонтувати бак.
Очищення бака системи змащення та охолодження редуктора від
вуглецевих відкладень і забруднень.
Надійність роботи окремих складальних одиниць і всього
виробу багато в чому залежить від чистоти деталей, що дося-
гається їх промиванням і очищенням.
Вуглецеві осадки в баку мають складний хімічний склад. В них
входять смолисті речовини (асфальтени, карбони і карбоіди, а
також неорганічні забруднення (пил, продукти зношування
деталей).
Розчинність опадів
Олива та смоли розчиняють бензини. Асфальтени розчиняються

в бензолі й хлороформі, карбони - у сірковуглеці, а карбоіди й
речовини, що утворять при прожарюванні відкладень золу, в
органічних розчинниках нерозчинні. Отже, вуглицеві відкладення в
баку не можуть бути розчинені в одному якому небудь розчиннику.
Досвідом установлено, що найбільш повне видалення від-
кладень забезпечує рідина, що представляє собою водну емульсію
фенольного кам’яновугільного креоліну складу 1:1.
Фенольний кам'яновугільний креолін - олієподібна рідина
темно-коричневих кольорів (до темно-бурого), прозора в тонкому
шарі в минаючому світлі; при стоянні не розшаровується.
Складені компоненти (у вагових частинах): олива обезфенолена
та откристалізована, відібрана в інтервалі температур 170...230°С, -
(49±1); феноли кам'яновугільні -(11 ±1); каніфоль - 17; мило
господарське - 14; 15% розчин їдкого натру - у необхідних
кількостях для омилення компонентів мила; вода - до одержання
100 частин.
Експлуатаційні особливості: має характерний фенольний запах,
особливо відчутний при підігріві; наявність вуглеводнів
ароматичного ряду і фенолів надає креоліну токсичні властивості;
при зниженні температури креолін поступово гусне, з нього
випадають кристали льоду, нафталіну і емульгатора. Губить
рухливість при температурі біля мінус 20°С; температура спалаху
(80...90)°С, загоряється при 120°С. Горить сильно, полум'ям, що
коптить.
181
Підготовка до видалення опадів.
Промивання бака системи гідроуправління і змащення тра-
нсмісії проводять при поточном у ремонті машини. Підлягаючий
промиванню бак звільняю ть від оливи; знімають із рами силового
блоку; від'єдную ть забірний, зливальний і заливний фільтра,
клапанний пристр ій і клапан змащення, фланці забірної і
зливальної магістралей. Після чого бак пропарюють протягом 2
годин для видалення з його внутрішньої поверхні залишків оливи, я
кі забруднюють емульсію і утрудняють проникнення її безпосе-
редньо до шару вуглецеві відкладень. Потім бак установлюють на
верстат-качалку і заливаю ть у нього, попередньо заглушивши отво-
ри, що утворилися після зняття вищезгаданих вузлів, техноло-
гічними заглушкам и , водно-креолинову емульсію 1:1, попередньо
підігріту до 70°С у кількості до 1/5 частини теоретичної ємності
бака. Допускається окремо заливати креолін і воду, підігрів до
температури (60.. .70)°С .
Технологія промивання
Бак промивають залитої в нього емульсією шляхом збовтування
на верстаті-качалці протягом 30 хвилин, після чого емульсію
зливають. При промиванні бак повертають через кожні 8...10
хвилин так, щоб емульсія обмивала всю його внутрішню поверхню.
Після зливу з бака першої порції емульсії промивання повторюють,
заливаючи таку ж кількість підігрітої емульсії. Повторне
промивання триває також 30 хвилин. Потім емульсію зливають, а
бак промивають 2-3 порціями гарячої води і проточною
водопровідною водою до остаточного видалення емульсії.
Контроль видалення емульсії
При повнім видаленні емульсії вода, що виходить із бака,
повинна бути прозорою і безбарвною. Для більшої впевненості в
тім, що емульсія вся вилучена, доцільно залити бак повністю водою
і залишити заповненим на 15...20 хвилин. Після цього воду
зливають і остаточно промивають бак проточною водою. Для
видалення залишків води бак просушують стисненим повітрям.
Використану водно-креолинову емульсію заміняють свіжої в
міру забруднення.
При незадовільних результатах очищення бака від вуглецевих
відкладень і забруднень необхідно демонтувати фланець 2 (мал.
15.10) і видалити залишки забруднень вручну, строго дотримуючи
вимог техніки безпеки.
182
Техніка безпеки
Застосовуючи водно-креолинову емульсію, необхідно строго
дотримуватися правил техніки безпеки і охорони праці. Це
обумовлено тим, що в креоліні втримується нафталін, феноли,
ароматичні вуглеводні та інші хімічні сполуки, які при нагріванні
випаровуються і, потрапляючи в атмосферу виробничого
приміщення, можуть зробити токсичну дію. Щоб уникнути цього в
приміщенні обладнають приточно-витяжну вентиляцію і
домагаються відсутності заходу креоліну в приміщенні. Крім того,
застосовують заходи щодо запобігання попадання креоліну на
обладнання, стіни або підлогу приміщення, одяг і шкіру
працюючих.
Креолін, пролитий на підлогу, обладнання або одяг, змивають
гарячою водою, а зі шкіри людини - гарячою водою з милом.
Оливний бак рекомендується промивати в ізольованому
приміщенні, що має ефективну приточно-витяжну вентиляцію,
підлогу з непроникного для рідини матеріалу й стічну канаву,
з'єднану з каналізацією.
Збрігати креолін треба в окремих залізних ємностях або бочках,
герметизованих відповідно до правил, установленим для
бензинових ємностей, і попереджувальні написи, що мають, що
запобігають використання креоліну не по призначенню.
15.5.3 Блок зворотних клапанів редуктора
Блок зворотних клапанів БК призначений для розподілу потоків
робочої рідини на змащення редуктора під час руху машини вперед,
підтримки необхідної величини тиску в магістралі змащення редук-
тора і запобігання насо-
сів від поломок під час
руху машини заднім ходом.
Він складається з корпуса 1
(мал. 15.11), у який угвинчені
зворотні 2, 3 і запобіжний 4
клапани.
Малюнок 15.11
- Блок зворотних клапанів
1 - корпус; 2, 3 – зворотні клапа-
ни; 4 – запобіжний клапан
183
15.5.4 Блок зворотних клапанів
Блок зворотних клапанів БІК (мал. 15.12) призначений для
розподілення потоку оливи на змащення вузлів роздавальної
коробки під час руху машини вперед, підтримки потрібної величи-
ни тиску робочої рідини та запобіганню насоса від пошкодження
під час руху машини заднім ходом. Блок зворотних клапанів
складається з корпусу (мал. 15.15), у який загвинчені зворотні 2 та 3
і запобіжний 4 клапани
Блок зворотних
клапанів
1 - корпус;
2, 3 - зворотні
клапани; 4 - запо-
біжний клапан
15.5.5 Забірний олив-
ний фільтр
Забірний оливний фільтр Ф1 призначений для фільтрації масла,
що надходить із трансмісійного маслобака до секції нагнітаючого
насоса Н2. Він розташований у корпусі, установленому на
кронштейні, що прикріплений до нижньої частини редуктора.
Малюнок 15.13 – Забір-
ний оливний фільтр
1 - кронштейн; 2 – вихі-
дний приєднувальний
штуцер; 3 – косинці;
4 - корпус фільтра; 5 –
вхідний приєднуваль-
ний штуцер
Він складається з
корпуса 4, усередині
якого перебуває фільт-
роелемент що миється,
(мал. 15.13), вхідного 5
і вихідного 2 приєднувальних штуцерів. До корпуса приварені ко-
синці 3, які за допомогою чотирьох болтів кріпляться до кронштей-
на 1, що у свою чергу, за допогою двох подовжених шпильок з гай-
ками прикручується до редуктора.
184
Для промивання забірного фільтра необхідно:
-зняти перегородку моторно-трансмісійного відділення, що
перебуває за спинкою сидіння водія;
- від’єднати рукава від вхідного і вихідного приєднувального
штуцера;
- викрутити гайки, які кріплять кронштейн фільтра до редуктора і
зняти його;
- розшплінтувати корпус фільтра, потім витягти фільтроелемент із
кришкою корпуса;
- промити фільтруючий елемент у чистому дизельному паливі;
- зібрати і установити фільтр у зворотній послідовності.
Промивати забірний фільтр треба при заміні оливи.
15.5.6 Запобіжний клапан радіатора
Запобіжний клапан радіатора КП1 призначений для обмеження
тиску в системі при роботі на холодній робочій рідині і
перепускання останньої в обхід радіатора АТ з метою запобігання
його та трубопроводів від поломок. Запобіжний клапан радіатора
встановлюється на рамі силового блоку і складається з корпуса 1
(мал. 15.14), у який угвинчений безпосередньо запобіжний клапан
3, настроєний на спрацьо-
вування при досягненні
в гідросистемі тиску ве-
личиною 0,35МПа
(3,5 кгс/см²).
Малюнок 15.14 - Запо-
біжний клапан радіато-
ра: 1 - корпус; 2 - лапа
кріплення; 3 – запобіжний клапан
15.5.7 Перевірка рівня та дозаправка оливи в бак
трансміссійний
Перевірку рівня оливи в баці трансміссійному проводити при
непрацюючому двигуні наступним чином:
- викрутити пробку на броньованій криші виробу, біля напису
«ОЛИВА ТРАНСМ»;
- викрутити та дістати щуп;
- витерти оливу на щупі ганчіркою;
- знову опустити щуп в бак;
- дістати щуп і визначити рівень оливи на ньому.
185
Рівень оливи повинен знаходитись між мітками на щупі.
Щуп для перевірки рівня оливи в гідробаці має маркування «Т»
на плоскій поверхні, біля гайки-баранця.
Оливу заливати при непрацюючому двигуні, через заливний
фільтр, попередньо викрутивши пробку на броньованій криші, біля
напису «ОЛИВА ТРАНСМ» та пробку на заливній горловині.
15.5.8 Робота системи змащення і охолодження трансмісії
Олива з бака по рукаві високого тиску надходить до забірного
фільтра Ф1, потім очищена олива в трійнику розподіляється на дві
магістралі: по першій олива надходить до нагнітаючого насоса
редуктора, по другій - до нагнітаючого насосу роздавальної
коробки. Нагнітаючий насос редуктора подає її до блоку зворотних
клапанів редуктора БК1, після виходу з якого робоча рідина під
тиском надходить по трубопроводах на змащення редуктора Р.
Після змащення деталей редуктора, олива стікає на дно картера,
звідки через сітчастий фільтр Ф2, що запобігає потраплянню в
насос великих механічних часточок, забирається відкачуючим
насосом Н1. Далі олива по трубопроводах надходить на
охолодження в радіатор АТ. Для запобігання руйнування
трубопроводів під час погойдування холодної рідини через
колектор радіатора АТ, встановлений перепускний клапан КП1.
Потім охолоджена олива надходить на злив у трансмісійний бак
ОТТ.
Нагнітаючий насос роздавальної коробки подає її до блоку
зворотних клапанів БК2, після виходу з якого робоча рідина під
тиском надходить по трубопроводах на змащення роздавальної
коробки.
Після змащення деталей роздавальної коробки, олива стікає на
дно картера, звідки через сітчастий фільтр Ф3, що запобігає
потраплянню в насос великих механічних часточок, забирається
відкачуючим насосом Н3. Далі олива по трубопроводах надходить
у бак Б.
Тиск оливи в магістралях змащення редуктора і роздавальної
коробки у межах 0,25 МПа (2,5 кгс/см²) забезпечується, ус-
тановленими в блоках зворотних клапанів БК1 і БК2 запобіжними
клапанами КП2 і КП3, які надлишки робочої рідини зливають у бак.
Циркуляція оливи в системі припиняється при зупинці машини.
Для контролю за роботою системи змащення редуктора Р
186
установлений датчик Д1 сигнальної лампи наявності тиску в
системі. Сама сигнальна лампа перебуває на щиті приладів водія.
Датчик спрацьовує при падінні тиску в нагнітальній магістралі
нижче 0,04...0,06 МПа (0,4...0,6 кгс/см²) і включає сигнальну лампу.
Система змащення редуктора має свої особливості. Якщо
нагнітальний насос Н2 не засмоктує оливу - у системі немає тиску.
При цьому сигнальна лампа на щиті приладів водія горить. Як
тільки нагнітальний насос починає засмоктувати і подавати оливу в
систему, створюється тиск і сигнальна лампа гасне.
Під час руху машини на поворотах, на крутих підйомах, кренах
відбувається зниження тиску оливи в системі. У цьому випадку
сигнальна лампа може мигати або горіти.
При малій частоті обертання вала насоса (на початку руху після
стоянки, під час руху на зниженій частоті обертання колінчастого
валу двигуна, на малих швидкостях і на плаву) також можливе
миготіння сигнальної лампи. Під час руху заднім ходом сигнальна
лампа горить.
15.5.9 Можливі несправності системи змащення і охолодження
трансмісії
У цілому система змащення і охолодження редуктора працює
стабільно та надійно, але іноді, все-таки, трапляються дрібні
несправності, які не викликають утруднень при їх усуненні.
Несправності системи змащення і охолодження редуктора та
способи їх усунення наведені в таблиці 15.2.
Можлива причина
Опис несправності Спосіб усунення
Спрацьовування Недостатній рівень Долити оливу в бак
сигналізатора мі оливи у баку. до необхідного
німального тиску рівня.
оливи в магістралі
змащення редуктора.
Викидання оливи Надмірно високий Довести рівень
через сапун. рівень оливи. оливи у баку до
необхідного рівня.
16 ГАЛЬМІВНІ СИСТЕМИ
Гальмівні системи призначені для зменшення швидкості руху і
для повної зупинки машини, а також для втримання машини від
скочування.
187
На машині є робоча гальмівна система, що діє на всі вісім коліс і
стоянкова гальмівна система, що діє на трансмісію.
16.1 Робоча гальмівна система
Робоча гальмівна система складається з гальмівних механізмів,
установлених на всіх колесах, і гідравлічного приводу із
пневматичним посиленням. Схема робочої гальмівної системи
показана на малюнку 16.1.
Малюнок 16.1 - Схема робочої гальмівної системи
1 - пневмопідсилювачі гальм з головними гальмівними циліндрами; 2 -
датчик стоп-сигналу; 3 - гальмівний кран; 4 -педаль; 5 - колісні циліндри;
6 - повітряні балони; 7 - лампа стоп - сигналу.
16.1.1 Привод робочої гальмівної системи

На машині застосований гідравлічний гальмівний привод із
пневматичним підсилювачем. Привод двоконтурний. Він скла-
дається з педального вузла 6 (мал. 16.2), двох пневмопідсилювачів
1, (мал. 16.1), колісних циліндрів 6, трубопроводів і шлангів.
Пневматичне обладнання привода підключено до повітряного
балона пневматичного бладнання машини. Установка привода
робочої гальмівної системи показана на малюнку16.2.
Малюнок 16.2 - Установка привода управління робочими гальмами:
1 - бачок для гальмівної рідини; 2 - головний ци-ліндр гальма; 3 -
пневмопідсилювач; 4 - кронштейн; 5 – гальмівний кран; 6–педальний
вузол; 7 - педаль
188
До складу педального вузла (мал. 16.3) входить датчик 1 кінце-

вого положення педалі, тяга 2 гальмівного крана, датчик 4 стоп-
сигнали, гальмівний кран 5, педаль 6.
Малюнок 16.3 - Педальний вузол
1 - датчик кінцевого положення педалі; 2 - тяга гальмівного крана; 3 -
важіль гальмівного крана; 4 - датчик стоп-сигналу; 5 - двосекційний
гальмівний кран; 6 – педаль
Пневмопідсилювач (мал. 16.4) складається з головного циліндра

1, клапана прокачування 2, бачка поповнювального 3, вмикача
сигналізатора несправності гальм 4, гальмівних пневмоциліндрів 5.
Пневмопідсилювачі розташовані в носовій частині машини.
При виході з ладу одного з контурів на щиті водія висвічу-
вається сигналізатор несправності гальмівної системи червоного
189
кольору . Сигнал на щит водія надходить від вмикача
сигналізатора несправності гальм 4.
Малюнок 16.4 - Пневмопідсилювач
1 - головний гальмівний циліндр; 2 - перепускний клапан; 3 - бачок
поповнювальний; 4 - вмикач сигналізатора несправності гальм; 5 -
гальмівні пневмоциліндри.
16.1.2 Головний гальмівний циліндр.

Головний гальмівний циліндр 1 (мал. 16.4) закріплений на
пневмоциліндрах. Робоча рідина надходить у головний циліндр із
пополнювального бачка 3 (мал. 16.4).
16.1.3 Гальмівні механізми
Гальмівні механізми - двоколодкові, закритого типу, уста-
новлені на цапфах колісних редукторів. На малюнку 16.5 по-
казаний гальмівний механізм правого колеса. Деталі гальма змон-
товані на кронштейні 7.
Гальмівні колодки 6 і 12 притискаються пружинами 1 і 5 до
опорного пальця 3. Нижні кінці колодок пружиною притискаються
до регулювального механізму, що складається з корпуса 11, у який
ввернутий регулювальний гвинт 8 із зірочкою і опорною втулкою
10. До опорного пальця 3 кріпиться колісний циліндр. Поршні
колісного циліндра штовхачами 14 з'єднані з колодками.
Ущільнення кожного поршня здійснюється двома гумовими і
одним фторопластовим кільцями.
Усі вісім гальмівних механізмів зібрані з однакових деталей.
Гальмівні механізми правих коліс відрізняються від гальмівних
механізмів лівих коліс розташуванням гальмівних колодок.
190
Задні колодки 6 гальмівних механізмів мають накладки більшої
довжини. Тому без зміни положення колодок не можна
переставляти гальмівні механізми з коліс однієї сторони машини на
колеса іншої сторони.
Малюнок 16.5 - Гальмівний
механізм правого колеса.
1, 5, 9 - стяжні пружини;
2 - поршні циліндра; 3 – опо-
рний палець; 4 - колісний ци-
ліндр; 6 - задня колодка;
7 - кронштейн; 8 – регулю-
вальний гвинт; 10 – опорна
втулка; 11 - корпус регу
лювального механізму;
12 - передня колодка; 13 –
перепускний клапан; 14 –
штовхачі
При гальмуванні під дією тиску рідини поршні 2 розсовуються
убік колодок. Штовхачі 14, діючи на колодки 6 і 12 (мал. 16.5),
притискають їх до гальмівного барабана 41 (мал. 13.14) і гальмують
його обертання.
Для контролю за станом гальмівного механізму, його регулю-
вання і прокачування гідравлічного гальмівного привода в кришці
56 є лючок, що закриває кришкою 47 з гумовою прокладкою.
16.1.4 Двосекційний гальмівний кран.
Двосекційний гальмівний кран 5 (мал. 16.3) призначений для
управління подачею повітря від балонів зі стисненим повітрям до
пневматичних підсилювачів привода. Гальмівний кран закріплений
на кронштейні педального вузла.
Виводи I і II крана з'єднані із двома ресиверами. Від виводів III і
IV (мал. 16.2) стиснене повітря надходить до пневмопідсилювачів.
При натисканні на гальмівну педаль зусилля передається через
систему важелів і тяг привода на важіль 3 (мал. 16.3) гальмівного
крана.
Кран, при переміщенні важеля 3 забезпечує плавне підвищення
тиску повітря, що надходить до пневмопідсилювачів.
16.1.5 Робота гальмівного привода.
При натисканні на гальмівну педаль 7 (мал. 16.2) зусилля
передається на важіль 3 (мал. 16.3) гальмівного крана 5 (мал. 16.2).
191
При цьому відкривається впускний клапан гальмівного крана,
забезпечуючи надходження повітря з повітряного балона 7 (мал.
16.1) у гальмівні пневмоциліндри 5 (мал. 16.4), на поршні головних
гальмівних циліндрів. Таким чином, у головних гальмівних
циліндрах створюється необхідний тиск робочої рідини, під дією
якого поршні колісних циліндрів через штовхачі розсовують
колодки гальмівних механізмів, притискаючи їх до робочих
поверхонь гальмівних барабанів.
При знятті навантаження з гальмівної педалі гальмівний кран
випускає повітря із пневмопідсилювачів, рідина, витиснута при
гальмуванні в магістраль, вертається під дією пружин 1, 5 і 9 (мал.
16.5) назад у головний циліндр, і гальмівна система повністю
розгальмовується.
16.1.6 Регулювання привода робочої гальмівної системи
Для ефективної дії робочої гальмівної системи необхідне
правильне регулювання привода гальмівного крана. Привод
гальмівного крана повинен бути відрегульований так, щоб подача
повітря в пневматичні підсилювачі починалася на початку робочого
ходу гальмівної педалі, а при відпущеній педалі повітря не
надходило з повітряного балона в підсилювачі. Регулювання
здійснювати зміною довжини тяги 2 гальмівного крана (мал. 16.3).
16.1.7 Перевірка і усунення наявності води в гальмівних
барабанах
Для перевірки відкрити всі лючки 47 (мал. 13.14) кришок 56
гальмівних барабанів і переконатися у відсутності води в
порожнинах барабанів.
При виявленні в порожнині барабана води - зняти кришку 56
гальмівного барабана, протерти і просушити деталі гальмівного
механізму. Перевірку робити після плаву.
16.1.8 Регулювання гальмівних механізмів робочої
Регулювання гальмівних механізмів робочої гальмівної системи
робити у випадку перевищення гальмівного шляху або перегріві
гальмівних барабанів під час руху машини без гальмування.
Перед регулюванням переконатися у відсутності люфту
підшипників веденої шестірні колісного редуктора погойдуванням
вивішеного колеса, тому що при наявності люфту неможливо
відрегулювати гальмівний механізм колеса.
192
Регулювання гальмівного механізму кожного з коліс робити в
- вивісити колесо;
- відкрити лючок у кришці гальмівного барабана;
- обертаючи монтажною лопаткою регулювальний гвинт 8 (мал.
16.5) за виступи його зірочки (різь права), розвести колодки до
стикання їх з гальмівним барабаном;
- ввертати регулювальний гвинт 8 доти, поки колесо не почне
провертатися від зусилля руки в обидва боки без торкання ба-
рабаном гальмівних колодок, після чого ввернути регулювальний
гвинт 8 ще на десять клацань;
- установити прокладку і закрити лючок.
Із правильно відрегульованими гальмівними механізмами при
різкому натисканні на педаль під час руху машина повинна
гальмуватися до «юза» коліс без уводу.
Перевірка регулювання повинна проводитися під час руху
машини на горизонтальній (контролювати візуально) ділянці сухої
шосейної дороги. Гальмовий шлях машини з повним за-
вантаженням, при гальмуванні робочими гальмами зі швидкості 40
км/год, повинен бути не більше 18,3 м.
При гальмуванні машина габаритами не повинна виходити за
межі смуги руху шириною 3,5 м.
Під час руху машини без гальмування гальмівні барабани не
повинні нагріватися.
16.1.9 Заповнення гідравлічного гальмівного привода робочою
рідиною, прокачування привода і заміна рідини
Заповнення привода робочою рідиною виконувати роздільно
для кожного контуру привода при тиску повітря в повітряній
системі низького тиску не нижче 0,6 МПа (6 кгс/см²), у наступній
послідовності:
- відкрити кришку на носовому листі корпуса над бачками для
гальмівної рідини;
- відвернути кришку наливного отвору бачка і наповнити його
робочою рідиною;
- зняти гумовий ковпачок із перепускного клапана 2 (мал.16.4)
головного циліндра і надягнути на нього гумовий шланг із ЗІП
машини;
- відкритий кінець шланга опустити в робочу рідину, налиту в
193
скляну посудину ємністю не менш 0,5 літра. Рідину наливати в
посудину до половини його висоти;
- відвернути на 0,5...0,75 обороту перепускний клапан, після чого 3-
4 рази нажати на гальмівну педаль. Натискати швидко, відпускати
повільно. При цьому рідина під тиском поршня головного циліндра
буде заповнювати трубопровід і витісняти з нього повітря. При
заповненні доливати робочу рідину в бачки, не допускаючи «сухого
дна» бачка;
- нажавши на педаль, щільно закрутити перепускний клапан 2
головні циліндри, зняти трубку і надягнути ковпачок;
Прокачування привода і колісних гальмівних циліндрів робити
після прокачування головного циліндра в наступному порядку:
- зняти захисні ковпаки із всіх коліс;
- ретельно видалити пил із перепускного клапана 13 (мал.16.5)
колісного циліндра, зняти із клапана гумовий ковпачок, на пе-
репускний клапан надіти спеціальний ключ і гумовий шланг
довжиною 850 мм із ЗІП машини;
- відкритий кінець шланга опустити в робочу рідину, налиту в
скляну посудину ємністю не менш 0,5 літра. Рідину наливати в
посудину до половини ії висоти (мал. 16.6);
- відвернути на 0,5...0,75 обороту перепускний клапан 13 (мал.16.5),
після чого 3-4 рази нажати на гальмівну педаль. Натискати швидко,
відпускати повільно;
Малюнок 16.6 - Видалення повітря з гідрав-
лічного приводу робочої гальмівної системи
- прокачувати колісні циліндри в наступній

послідовності: четвертий правий, четвертий
лівий, потім другий правий, другий лівий;
третій правий, третій лівий і потім перший
правий, перший лівий;
- прокачувати робочу рідину доти, поки не
припиниться виділення пухирців повітря зі
шланга, опущеного в посудину з рідиною.
Під час прокачування доливати робочу ріди-
ну в бачки, не допускаючи сухого дна, тому
що при цьому в систему знову проникне повітря;
- щільно завернути перепускний клапан колісного циліндра і зняти
шланг. Закручувати перепускний клапан при натиснутій педалі.
194
Після завершення прокачування долити рідину в бачки.
Використану для прокачування робочу рідину можна застосовувати
повторно, давши їй відстоятися до видалення пухирців повітря.
Заміну робочої рідини робити в такій же послідовності, у якій
проводиться заповнення і прокачування гідравлічного приводу.
При цьому, після кожного натискання на педаль, доливати свіжу
робочу рідину в бачок. Витрата рідини при її заміні складе
приблизно 4,5 літри.
16.2 Стоянкова гальмівна система
Стоянкова гальмівна система призначена для загальмовування
машини на стоянках і втримання її від скочування на ухилах.
Користуватися нею, як робочою гальмівною системою, для зупинки
машини, допускається тільки в аварійних випадках, при виході з
ладу робочого гальма. Стоянкова гальмівна система складається із
двох гальмівних механізмів 3 і 24 (мал. 13.5) барабанного типу,
установлених на роздавальній коробці, механічного приводу до них
від двох енергоакумуляторів 2 і 22, гальмівного крана зворотної дії,
прискорювального клапана, двохмагістрального клапана, а також
трубопроводів, що з'єднують їх.
Енергоакумулятори 2 і 22 установлені на рамі кріплення
роздавальної коробки, і призначені для приведення в дію галь-
мівних механізмів роздавальної коробки. При включенні сто-
янкового гальма, тобто при випуску повітря з енергоакумулятора,
пружини розтискаються, давлять на поршень зі штоком, що
переміщаючись тягне за допомогою тяг важіль гальмівного
механізму. Відбувається загальмовування машини.
При розгальмовуванні стиснене повітря надходить в енерго-
акумулятор, давить на поршень зі штоком, що переміщаючись,
штовхає за допомогою тяг важіль гальмівного механізму.
При недостатньому тиску повітря в системі (або при повній його
відсутності) відбувається автоматичне загальмовування машини.
При цьому, щоб забезпечити рухомість машини в
енергоакумуляторі передбачений гвинт механічного розгаль-
мовування, закрутивши який проти годинникової стрілки до упору
(через отвори в правому борті, попередньо викрутивши пробки 4 і 6
(мал. 4.3) можна розгальмувати енергоакумулятор механічним
шляхом.
Кран гальмівний зворотної дії (мал. 16.7) призначений для уп-
равління пружинними енергоакумуляторами привода стоянкового
195
гальма.
Кран закріплений двома болтами на кронштейні ліворуч від
сидіння водія.
Малюнок 16.7 - Кран гальмівний зворотної дії
а) положення «розгальмоване» б) положення «загальмоване»
Під час руху машини рукоятка крана перебуває в крайнім

нижнім положенні. Для здійснення гальмування рукоятку крана
необхідно перевести у верхнє положення.
Прискорювальний клапан (мал. 16.8) призначений для зме-
ншення часу спрацьовування привода стоянкового гальма за
рахунок скорочення довжини магістралі впуску стисненого повітря
в пружинні енергоакумулятори і випуску повітря з них
безпосередньо через прискорювальний клапан в атмосферу.
Клапан установлений на правому борті в зоні 2-го мосту.
Малюнок 16.8 - Прискорювальний

клапан
I - вивід до ресивера; II – атмосфер-
ний вивід; III - вивід до циліндрів
енергоакумуляторів; IV - вивід до
крана управління стоянковим галь-
мом
Клапан служить для забезпечення
швидкого перепуску стисненого по-
вітря із вхідної порожнини з більшим
тиском у вихідну порожнину. Клапан
приєднується відповідно до стрілки на корпусі
Малюнок 16.9 - Двохмагістральний клапан
1 - ущільнювач; 2 - корпус; 3 - кришка; 4 - кільце ущільнювальне; I, II -
виводи до повітряних балонів; III - вивід до циліндрів енергоакумуляторів
196
16.2.1 Робота стоянкової гальмівної системи

При однаковому тиску в повітряних балонах ущільнювач 1 (мал.
16.9) займає нейтральне положення і повітря до виводу I
прискорювального клапана (мал. 16.8) надходить із двох балонів.
При падінні тиску в одному з балонів ущільнювач закриває вивід з
балона з меншим тиском. Повітря до виводу I прискорювального
клапана надходить із балона з більшим тиском.
Вивід IV (мал. 16.8) прискорювального клапана з'єднаний з
гальмівним краном зворотної дії з ручним управлінням, а вивід III -
із пружинним енергоакумулятором. При відсутності тиску у виводі
IV (мал. 16.8) машина загальмована пружинним енергоакумулято-
ром. При подачі стисненого повітря до виводу IV від ручного галь-
мівного крана циліндри пружинних енергоакумуляторів, приєднані
до виводу III прискорювального клапана, заповнюються стисненим
повітрям від ресивера через вивід I.
16.3 Можливі несправності гальмівних систем
Можливі несправності гальмівних систем та спосіб їх усунення
наведені у таблиці 16.1.
Причина Спосіб усунення
Несправність
несправності несправності
Машина погано Відсутність вільного Відрегулювати
«тягне», гальмівні ходу педалі. вільний хід педалі
барабани нагріва Засмічення компе- Промити головний
ються при повністю нсаційного отвору циліндр і прокачати
відпущеній головно гоциліндра. привод.
гальмівній педалі. Малий зазор між Відрегулювати
барабаном і ло- зазор.
лодками гальмів-
197
ного механізму
Неефективне галь- Замаслювання фри- Перевірити сальни-
мування і «відве- кційних накладок ки і з'єднання трубо-
дення» машини убік гальмівних колодок проводів, усунути
при повнім внаслідок течі течі, після чого ре-
натисканні на пе змащення через тельно промити нак-
даль сальники барабана ладки, висушити і
або течі гальмівної зачистити поверхня
рідини через з'єд накладок наждако-
нання трубки вим папером.
Засмічення трубо- Прочистити трубо-
проводів і шлангів проводи і шланги,
гідравлічного при- прокачати привод.
воду.
Машина не загаль- Замаслювання Зняти барабан,про-
мовується стоян- фрикційних мити накладки
ковим гальмом. накладок. бензином і зачис-
тити шкуркою.
Зношування Замінити накладки.
накладок.
17 ВОДОХІДНИЙ РУШІІЙ І ХВИЛЕВІДБИВНИЙ ЩИТОК
17.1 Водохідний рушій
Водохідний рушій призначений для забезпечення руху машини
на плаву. Він складається з гідроприводу та двох рушіїв,
розташованих по лівому і правому борті на бічних стійках за зад-
німи колесами зовні корпуса машини. Рушієм є чотирилопатевий
гребний гвинт, укладений у насадку.
Насадка 14 (мал. 17.1) є корпусним елементом рушія, до якого
приварені чотири кільця з вісьма радіальними ребрами і обичай-
кою, що утворюють ґрати для запобігання від влучення у рушій
великих сторонніх предметів. До внутрішньої сторони насадки че-
рез проставку 15 і регулювальні прокладки 1 кріпиться гідромотор
16, що з’єднується з валом 8 за допомогою шліців. У свою чергу вал
8 за допомогою шліців з’єднується з валом 11 гребного гвинта 9.У
стакані 13 розташовуються манжети 6, що захищають підшипник 5
від потрапляння води. До маточини гребного гвинта 9 прилягає
гайка 10, разом з обтічником 12, що забезпечує його фіксацію від
осьового переміщення.
198
Малюнок 17.1 - Водохідний рушій.
1 - прокладка регулювальна; 2 - гайка; 3 - шайба стопорна; 4 - шайба; 5 -
підшипник; 6 - манжета; 7 - шайба; 8 - вал; 9 - гвинт гребної; 10 - гайка; 11
- вал; 12 - обтічник; 13 - стакан; 14 – насадка; 15 - проставка; 16 -
гідромотор
17.1.1 Гідропривод водохідного рушія

Гідропривод водохідного рушія призначений для передачі
потужності від редуктора привода до рушіїв через гідрооб’ємну
передачу. Гідропривод складається із двох аксіально-поршневих
гідромоторів 16 і 22, двох аксіально-поршневих гідронасосів 9 і 11,
встановлених під підлогою десантного відділення біля перегородки
моторно-трансмісійного відділення на редукторі привода водохід-
ного рушія, трубопроводів високого 7, 8, 14, 15 і низького 2, 5, 6,
10, 12, 13, 18 і 20 тиску; бака 1 гідроприводу, розташованого біля
корми по лівому борті; крана 3; фільтри 4 з моновакуумметром .
Малюнок 17.2 - Гідропривод водохідного рушія

1 - бак гідроприводу; 2, 10, 13 - трубопроводи лінії усмоктування; 3 -
кран; 4 - фільтр із моновакуумметром; 5 – трубопроводи, що
забезпечують злив у бак; 6, 12, 18, 20 - трубопроводи зливу робочої
рідини з моторів у гідронасоси; 7, 8, 14, 15 –трубопроводи високого
тиску; 9, 11 - гідронасоси; 16, 22 – гідромотори; 17, 21 - рушії; 19 - гвинт
правого рушія; 23 - гвинт лівого рушія
199
17.1.2 Редуктор насосів привода водохідного рушія
Редуктор призначений для привода насосів 1, 4 (мал. 17.3) і яв-

ляє собою двохступінчатий циліндричний редуктор, ведучий вал
якого приводиться в обертання карданним валом 2 (мал. 17.4) від
вихідного вала роздавальної коробки 1.
Включення редуктора виконується перед подоланням водної
перешкоди механізмом, установленим у роздавальній коробці. Від
ведучого вала, через проміжний вал, обертання передається
насосам водохідного рушія.
Редуктор насосів привода водохідного рушія встановлений під
підлогою десантного відділення між третім і четвертим мостами
біля правого борта на постелі 4 і кріпиться до неї болтами. Змазка
редуктора здійснюється розбризкуванням, охолодження – при-
родним обмиванням забортною водою нижньої кришки редуктора
через проріз у днищі корпуса.
Заправка оливи в редуктор здійснюються через отвір, що закри-
вається пробкою 5 (мал. 17.3) до рівня нижньої кромки отвору. Для
200
заправлення сухого редуктора необхідно близько 2,35 л оливи ТАД-
17и (Додаток Б). Для зливу оливи використовується пробка 6.
Для діагностики критичної температури редуктора служить
датчик температури 7 (мал. 17.3) і сигналізатор максимальної
температури редуктора 29 (мал. 21.5) жовтого кольору на щиті
водія.
Для зняття і установки пробки 5 - ключ ріжковий S=17, пробки 6
- ключ ріжковий S=19.
Малюнок 17.3 - Редуктор насосів привода водохідного рушія 1 - насос; 2
- редуктор; 3 - насос; 4 - пробка контрольна; 5 - пробка зливна; 6 - датчик
температури оливи;7 - сапун
Малюнок 17.4 - Установка редуктора насосів привода водохідного рушія

1 – вихідний вал роздавальної корбки; 2 – вал карданий; 3 – редуктор
насосів; 4 - постіль
201
17.1.3 Можливі несправності редуктора насоса привода

водохідного рушія
Можливі несправності редуктора насоса привода водохідного рушія
та способи їх усу нення наведені в таблиці 17.1.
Підвищене Надлишок або Довести рівень
нагрівання нестача оливи в оливи до необхідно-
картері. го
17.1.4 Робота гідроприводу водохідного рушія
Гідропривод водохідного рушія виконаний за замкнутою схемою
(робоча рідина циркулює між гідронасосом і гідромотором,
зливаються тільки витоки).
З бака 1 (мал. 17.2) робоча рідина через трубопроводи 2, 10 і 13,
кран 3, фільтр 4 надходить до гідронасосів 9 і 11. Гідронасос 9,
залежно від положення регулювальної шайби, прокачує робочу
рідину по трубопроводу 7 або 8 до гідромотора 22. Гідромотор 22
приводить в обертання гвинт 23.
Гідронасос 11, залежно від положення регулювальної шайби,
прокачує робочу рідину по трубопроводу 14 або 15 через гід-
ромотор 16, що приводить в обертання гвинт 19. При обертанні
гвинта 19 проти годинникової стрілки, а гвинта 23 по годинниковій
стрілці забезпечується рух машини переднім ходом. При
одночасній зміні напрямку обертання гвинтів на протилежний
машина рухається заднім ходом (убік кормової частини). При зміні
напрямку обертання одного із гвинтів відбувається поворот машини
202
убік розташування цього гвинта. З гідромоторів 16 і 22 іде злив
витоків робочої рідини через трубопроводи 18, 12 і 6, 20 у
гідронасоси 11 і 9 відповідно. З гідронасосів 9 і 11 через
трубопроводи 5 іде злив витоків робочої рідини в бак 1.
ПРИМІТКА: Кран 3 повинен закриватися тільки при технічному
обслуговуванні машини у випадку заміни фільтра 4 або
фільтроелемента в ньому. Заміна фільтра виконується, коли стрілка
моновакуумметра, установленого на фільтрі, постійно перебуває в
червоній зоні при роботі системи. При монтажі / демонтажі фільтра
4 у місцях з'єднання фільтра із системою використати прокладки
алюмінієві з одиночного комплекту ЗІП.
17.1.5 Електронна система управління водохідним рушієм
До складу системи управління водохідним рушієм входять:
- електронний блок управління гідронасосами;
- перемикач режимів роботи водохідного рушія ВОДОХІДНИИ
РУШІЙ ВПЕРЕД- НАЗАД;
- датчик кута повороту рульового колеса;
- пропорційні електромагнітні клапани, що управляють двома
гідронасосами з лівим і правим напрямком обертання;
- регулятор швидкості плаву ШВИДКІСТЬ НА ПЛАВУ.
Функціональна схема електронної системи управління во-
дохідним рушієм представлена на малюнку 17.5.
Призначення елементів системи управління водохідним рушієм з
гідроприводом:
- електронний блок управління призначений для одержання
сигналів з датчиків органів управління (перемикач режимів роботи,
регулятор швидкості плаву) їхньої обробки і видачі керуючих
сигналів на пропорційні електромагніти гідронасосів. Електронний
блок управління розташований у відділенні управління на
перегородці моторно-трансмісійного відділення праворуч над
сидінням командира;
- перемикач режимів роботи водохідного рушія ВОДОХІДНИИ
РУШІЙ ВПЕРЕД- НАЗАД розташований на щиті водія, має три
положення: нейтральне, ВПЕРЕД, НАЗАД. Видає сигнал на
електронний блок управління для формування на пропорційні
електромагніти визначального його напрямку руху;
- регулятор швидкості плаву призначений для управління
продуктивністю гідронасосів на прямому або зворотному ході,
залежно від положення перемикача режимів роботи водохідного
203
рушія. Розташований на щиті водія. При повороті рукоятки
регулятора за годинниковій стрілкою до упору пропорційні
електромагнітні клапани перебувають у положенні максимальної
подачі;
- датчик повороту відслідковує положення рульового колеса і видає
сигнал на електронний блок управління для формування керуючого
сигналу на пропорційний електромагнітний клапан від положення
заданого датчиком швидкості до будь-якого крайнього положення
залежно від напрямку повороту. Датчик повороту розташований
біля рульового механізму;
- пропорційний електромагнітний клапан по керуючому сигна-лу
від електронного блока управління забезпечує установку шайби
насоса в задане положення. Розташований на гідронасосі.
Напрямок руху вибирається за допомогою перемикача режимів
роботи водохідного рушія ВОДОХІДНИИ РУШІЙ ВПЕРЕД-
НАЗАД. Це є сигналом для електронного блока управління в який
напрямок від нейтрального положення потрібно переміщати
пропорційний електромагнітний клапан. Пропорційно повороту
рукоятки регулятора швидкості плаву електронний блок управління
переміщає пропорційний електромагнітний клапан на відповідну
подачу і насос починає працювати в заданому режимі, машина
рухається прямолінійно.
При повороті машини датчик повороту відхиляється вправо або
вліво, пропорційно куту повороту рульового колеса. Електронний
блок управління, одержавши сигнал від датчика повороту, видає
сигнал на переміщення пропорційного електромагнітного клапану
на правому або лівому насосі, залежно від того в яку сторону
здійснюється поворот при цьому пропорційний електромагнітний
клапан на насосі відстаючого борта може переміститися від
положення, у якому він перебуває, по команді від перемикача
режимів роботи водохідного рушія і регулятора швидкості плаву у
зворотну сторону до свого крайнього положення з переходом через
нейтральну передачу.
Крайнє положення при повороті пропорційний електромаг-
нітний клапан займає в тому випадку, якщо рульове колесо
повернене до упору. При положенні руля для прямолінійного
руху на щите водія світится сигналізатор положення рульового
колеса зеленого кольору ( руль прямо ) мал.21.5 поз.20.
Для забезпечення роботи гідросистеми рушіїв у баку гідро-
204
системи 1 ( мал.17.2 ) встановлений датчик температури оливи ТМ-
111-10. При його спрацьовуванні на щите водія світиться
сигналізатор максимальної температури оливи водохідного рушія
червоного кольору ( мал.21.5 поз. 27).
Малюнок 17.5 - Функціональна схема електронної системи управління
водохідним рушієм
1 - регулятор швидкості плаву; 2 - електронний блок управління; 3 і 8 -
пропорційні електромагнітні клапани; 4 - правий гідронасос; 5 - правий
гідромотор; 6 – лівий гідромотор; 7 - лівий гідронасос; 9 - датчик кута
повороту рульового колеса; 10 - перемикач режимів роботи водохідного
рушія
При виникненні помилки або несправності в системі на щите

водія світиться сигналізатор аварії системи управління водохідного
рушія червоного кольору( мал.21.5 поз. 26). Система припиняє
роботу якщо причиною несправності є обрив в одний з електричних
ланцюгів або коротке замикання однієї або декольких ланцюгів.
17.2 Хвилевідбивний щиток і привод управління щитком.
Хвилевідбивний щиток призначений для запобігання заливання
водою носової частини машини при русі на плаву.
Малюнок 17.6 - Хвилевідбивний щиток
1 - щиток; 2 –
вісь кріплення
щитка; 3 – опо-
ра; 4 – ведений
205
важіль; 5 – бу-
фер; 6 - шплінт;
7 - шайба; 8 –
втулка; 9 – веду-
чий важіль; 10 –
опора; 11 – гід-
роциліндр; 12 –
редуктор; 13 –
регулювальна
шайба; 14 - гвинт; 15 - контргайка; 16 - болт штока циліндра; 17 -
регулювальна втулка; 18 - регулювальна шайба; 19 -опора; 20 -
ущільнювальне кільце; 21 - втулка опори.
Будова щитка і його приводу показано на мал. 17.6. Щиток 1
передніми важелями закріплений на знімних опорах осями 2. Вали
ведучих важелів 9 установлені в опорах 10. До фланців опор за
допомогою болтів кріпляться редуктори 12.
Шліцьовий виступ шестерні 3 (мал. 17.7) редуктора і шліцьова
западина вала ведучого важеля 10, відмічені мітками, повинні
збігатися.
При установці середній зуб сектора 1 (мал. 17.7) редуктора
повинен збігатися із западиною вінця шестірні 3, відзначеної
міткою «А». Шліцьовий виступ, розташований на осі «Б» важеля 4
повороту, повинен збігатися зі шліцьовою западиною сектора 1,
відзначеною міткою «В».
Малюнок 17.7 - Редуктор привода
хвилевідбивного щитка
1 - зубчатий сектор; 2 – кришка
редуктора; 3 - шестірня; 4 – ва-
жіль; А - мітка на шестірні;
Б - вісь важеля; В - мітка на
секторі
Привод щитка – гідравліч-
ний, здійснюється з місця водія.
При всунутих штоках гідро-
циліндрів 11 (мал. 17.6), зафіксованих на кулькові замки, щиток
опущений.
При висунутих штоках до упору контргайки 15 у шайбу 18 щиток
піднятий. Шток утримується гідрозамком.
Для підняття хвилевідбивного щитка необхідно на щиті водія пе-
ревести перемикач управління підйомом і опусканням хвилевідбив-
206
ного щитка ХВИЛЕВІДБИВНИЙ ЩИТОК ПІДНЯТТЯ-ОПУСК у
положення ПІДНЯТТЯ і утримувати до завершення операції.
Для опускання хвилевідбивного щитка необхідно на щиті водія
перевести перемикач управління підйомом і опусканням хвилевід-
бивного щитка ХВИЛЕВІДБИВНИЙ ЩИТОК ПІДНЯТТЯ-ОПУСК
у положення ОПУСК і утримувати до завершення операції.
17.3 Можливі несправності водохідного рушія і
хвилевідбивного щитка
Можливі несправності водохідного рушія і хвилевідбивного щитка
та спосіб їх усунення наведено в таблиці 17.2.
Причина
Швидкість руху Засмічення насад- Очистити насадку
машини на плаву ки водохідного включенням заднього
при частоті обер- рушія сторонніми ходу. Якщо таким
тання колінчатих предметами способом очистити не
валів двигуна (водорості і т.п.). вдається, то вийти на
1800...1900 хв-1 берег і очистити
менш 8 км/год. ґрати
Самовільне опус- Наявність повітря За допомогою гідро-
кання хвилевідбив- в гідроприводі приводу підняти і
ного щитка. щитка опустити 3...5 разів
хвилевідбивний щиток
Стрілка моноваку- Засмічено фільтр Замінити фільтр
умметра, устано- гідросистеми гідросистеми,
вленого на фільтрі, взявши його з
постійно перебуває в одиночного ком
червоній зоні при плекту ЗІП.
роботі рушія
17.4 Чохол водоізолюючий.
Для захисту від проникнення води через вхідні
жалюзі, при руху на
плаву, перекриття
МТВ оснащено водо-
ізолюючим чохлом
(мал. 17.8).
Водоізо-
люючий
207
чохол
(мал. 17.9)
складається із полотна
чохла 1, на якому приши-
ті ремені кріплення 2.
Малюнок 17.8 Водоізолю-
ючий чохол.
Водоізолюючий чохол 1 надіти на вхідні жалюзі (мал. 17.8)

вирізами в полотні надіти на скоби 3 (мал. 17.10) і через них
пропустити ремені 2.
При знятті з вхідних жалюзі МТВ водоізолюючий чохол вклада-
ти всередині виробу на стелажі ЗІП зліва в кормі виробу.
Малюнок 17.9 Водоізолю- Малюнок 17.10 Фіксація
ючий чохол. чохла
18 ВОДОВІДКАЧУЮЧІ ЗАСОБИ
Водовідкачуючі засоби призначені для видалення води, яка
потрапила усередину корпуса машини при подоланні водної
перешкоди.
До водовідкачуючих засобів належать дві водовідкачуючі
помпи, трубопроводи, два зворотних клапана і клапан для зливу
води після виходу машини на сушу.
Дві водовідкачуючі помпи 1 (мал. 18.1), які мають однакову
конструкцію, служать для видалення води з корпуса машини при
знаходженні машини на плаву. Вони встановлені на днищі корпусу
у відділенні управління і в моторно-трансмісійному відділенні.
Вода, щовідкачується, відводиться за борт по трубопроводу 2,
208
з'єднаному з відвідним патрубком 4, який встановлений на лівому
борту. Патрубок закривається зворотним клапаном 5. Зворотний
клапан призначений для запобігання потраплянню води усередину
машини
При непрацюючому насосі. Для запобігання від пошкоджень
над клапаном встановлений захисний ковпак 6.
Водовідкачуюча помпа (мал. 18.2), складається із з'єднаних
разом відцентрового насоса 2 і приводного електродвигуна 3.
Крильчатка насоса приводиться в обертання електродвигуном,
встановленим на насос співвісно з віссю крильчатки. Забір води
здійснюється через нижній забірний отвір насоса, а викид - через
відвідний патрубок. Для захисту насоса від потрапляння в нього
сторонніх предметів його забірна частина закрита сітчастим
фільтром 1.
Для забезпечення нормальної роботи електродвигуна і вик-
лючення попадання води в нього, нижній кінець трубки 3 (мал.
18.1) повинен завжди бути надітий на штуцер 4 електродвигуна 1
(мал. 18.2), а верхній - закріплений на трубопроводі 2 (мал. 18.1).
Електродвигуни водовідкачуючих помп відділення управління і
моторно-трансмісійного відділення включаються вимикачами
ПОМПА ПЕРЕДНЯ і ПОМПА МТВ, розташованими на щиті водія.
Малюнок 18.1 – Установка
водовідкачуючої помпи
1 - водовідкачуюча помпа;
2 - трубопровід; 3 - трубка;
4 - відвідний патрубок; 5 –
зворотний клапан; 6 – захис-
ний ковпак
Малюнок 18.2 - Водовідкачуюча помпа

209
1 – сітчастий фільтр; 2 - насос;
3 - електродвигун; 4 - штуцер
електродвигуна
18.2 Можливі несправності водовідкачуючих засобів.

Можливі несправності водовідкачуючих засобів і спосіб їх
усунення наведено в таблиці 18.1.
Причина
Вода проникає в Попадання бруду в Промити зворотний
корпус через отвір зворотний клапан. клапан водой
викиду води водо-
відкачуючої помпи.
При включенні Порушений контакт Перевірити стан
помпи якір елект- в рознімачах. рознімачів.
родвигуна не обер- Обрив абозамика- Знайти обрив або
тається ння електропрово- місце замикання і
дів. усунути несправ-
ність.
Відмов електро- Замінити
двигуна. електродвигун.
Ротор електродви- Засмітився сітчастий Очистити сітчастий
гуна помпи оберта- фільтр фільтр шляхом
ється, але насос промивання в про-
не відкачує воду. точній воді.
Заміна електродвигуна
У випадку відмови електродвигуна його необхідно замінити.
Для демонтажу електродвигуна необхідно:
- ключами 12х14 і 14х17 відвернути болти 3
(мал. 18.3) і зняти сітчастий фільтр 4;
- ключем 14х17 відвернути гайку 5 і демон-
тувати з валу електродвигуна 1 крильчатку 6;
- ключем 12х14 відвернути гайки 2 і демон-
тувати електродвигун 1;
210
Малюнок 18.3 - Установка електродви-

гуна: 1 - електродвигун; 2, 5 - гайки; 3 - болт;
4 - сітчастий фільтр; 6 - крильчатка
Для монтажу електродвигуна необхідно:
- встановити електродвигун 1 і ключем
12х14 загорнути гайки 2;
- встановити на вал електродвигуна 1 крильчатку 6 і ключ 14х17
загорнути гайку 5;
- встановити сітчастий фільтр 4, встановити болти 3.
Для зливу води після виходу машини на сушу, в десантному
відділенні, за четвертим мостом, на днищі корпусу біля правого
борту встановлено зливний клапан.
Відкриття зливного клапана здійснюється обертанням ма-
ховичка 1 (мал. 18.4) проти годинникової стрілки, закривання -
обертанням маховичка за годинниковою стрілкою.
Для доступу до маховичка в підлозі перед сидінням десантника є
люк, що закривається відкидною кришкою.
Після зливу води зливний клапан закрити.
Малюнок 18.4 - Зливний клапан
1 - маховичок; 2 - опора; 3 - клапан;
4 - лист днища машини
19 ХОДОВА ЧАСТИНА
19.1 Підвіска :
Підвіска машини незалежна, важільна, торсіонна, з телеско-
пічними амортизаторами двосторонньої дії. Підвіска призначена
для зм'якшення ударів і гасіння коливань машини при русі.
Будова підвіски показана на малюнках 19.1 - 19.4.
19.1.1 Важелі підвіски
Нижні і верхні важелі підвіски закріплені осями в кронштейнах
211
за допомогою гумових втулок. Кронштейни 5 (мал. 19.3) верхніх
важелів і 2 (мал. 19.4) нижніх важелів кріпляться болтами до
корпуса машини. Гумові втулки закріплені на важелях пробками 2
(мал. 19.3) і 24 і гайками 14 (мал. 19.4).
212
Малюнок 19.1 - Підвіска перших і других коліс 1, 11 і 21 – гайки; 2 - палець; 3 - втулка; 4 - буфер стискання; 5 -
упор; б –верхній важіль; 7 - буфер віддачі; 8 і 10 - шайби; 9 - гумова втулка; 12 і 14 - стяжні болти; 13 – регулю-
вальна шайба; 15 – регулювальна втулка; 16 - п'ята; 17- нижній шворінь поворотного кулака; 18 - нижній важіль; 19
- корпус поворотного кулака;20 -верхній шворінь поворотного кулака; 22 - амортизатор
213
Малюнок 19.2 - Підвіска третіх і четвертих коліс:1 - сполучна вісь; 2, 10 і 13 - стяжні болти; 3 - амортизатор; 4 -
буфер стискання; 5 - упор; 6 - буфер віддачі; 7 - верхній важіль; 8 – кронштейн; 9 - кронштейн регулювальної
муфти; 11 – регулювальна муфта; 12 - опорна шайба; 14 – регулювальна втулка; 15 - п'ята; 16 - нижній важіль; 17 -
колісний редуктор.
214
На кожному верхньому важелі перших і других коліс є конусний
отвір під хвостовик верхнього шворня 20 (мал. 19.1) поворотного
кулака. Шворінь своєю конусною частиною за допомогою гайки 21
кріпиться до важеля 6, а кульовою головкою до корпуса 19
поворотного кулака.
У конусних отворах головок нижніх важелів перших і других
коліс на гумових втулках 10 (мал. 19.4) закріплені пробками 11 осі
21, які з'єднують важелі з нижніми шворнями корпусів поворотних
кулаків.
У конусних отворах головок верхніх і нижніх важелів третіх і
четвертих коліс аналогічним способом закріплені осі, які з'єднують
важелі з корпусами колісних редукторів. На всіх верхніх важелях
закріплені упори 5 (мал. 19.1 і 19.2) буферів віддачі 7 (мал. 19.1) і 6
(мал. 19.2) та упори 15 (мал. 19.3) буферів стискання 4 (мал. 19.1 і
19.2).
У верхніх важелях виконані конусні отвори під пальці 14 (мал.
19.3) і 17 кріплення амортизаторів.
По своїй конструкції всі нижні важелі взаємозамінні. Верхні
важелі перших і других коліс взаємозамінні між собою, а третіх і
четвертих коліс - між собою.
Малюнок 19.3 – Кріплення а
верхніх важелів підвіски
1 - кожух; 2 і 24 - пробки;
3 і 23 - щоки; 4 – регулю-
вальні прок-ладки; 5 – кро-
нштейни; 6, 11, 20 і 22 – гу-
мові втулки; 7 і 21 - важелі;
8 і 26 - упори; 9, 18 і 28 – гай-
ки; 10, 13, 19 і 27 - шайби;
12 і 16 - пластмасові втулки; б
14 і 17 - пальці амортизаторів;
15 - упор буфера стискання;
25 – болт; А - кріплення верх-
ніх важелів 1-х і 2-х коліс;
Б – кріплення верхніх важелів
3-х і 4-х коліс.
19.1.2 Торсіонні вали
Пружним елементом підвіс-
ки є торсіонний вал 4 (мал. 19.
4) - сталевий круглий стрижень зі шліцьовими головками.
215
Торсіонний вал змонтований у порожнинах осей нижнього
важеля і однією головкою встановлюється в шліцьовому кінці
передньої осі, а другою головкою - у шліцьовій регулювальній
муфті 6, закріпленій болтами в клемовому затискачі кронштейна 5
закладання торсіонного вала. Від поздовжніх переміщень
торсіонний вал фіксується у виточці шліцьового кінця осі важеля
стопорною планкою 15. Шліцьові головки вала закриті з торців
заглушками 19 з ущільнювальними гумовими кільцями 16 і
шайбами 17, скріпленими болтами 18. Між регулювальною муфтою
6 і задньою віссю важеля встановлений гумовий захисний кожух 7,
закріплений хомутами 8. Регулювальна муфта 13 (мал. 19.1) своїм
важелем упирається, з одного боку, у головку регулювальної
втулки 15, вкрученої в приварену до корпуса п’яту 16, а з іншого
боку - в опорну шайбу стяжного болта 14. Від поздовжніх
переміщень муфта втримується клемовим затискачем кронштейна
закладення торсіону з болтами 12
Малюнок 19.4 - Установка торсіона та кріплення нижніх важелів підвіски
1 і 10 - гумові втулки; 2 - кронштейни; 3 - нижній важіль; 4 - торсіонний
вал; 5 - кронштейн регулювальної муфти; 6 - регулювальна муфта; 7 -
захисний кожух; 8 - хомут; 9, 17 і 20 - упорні шайби; 11 - пробка; 12 і 13 -
щоки; 14 - гайка; 15 - стопорна планка; 16 - ущільнювальне кільце; 18 -
болт; 19 заглушка; 21 - сполучна вісь
Торсіонні вали всіх підвісок мають стрижень діаметром 44 мм.

Всі торсіонні вали на обох головках мають однакове число шліців і
мають попереднє закручування, виконане з метою підвищення
надійності їхньої роботи. Торсіонні вали, закручені проти
годинникової стрілки, мають на торці головки клеймо Л,
пофарбовані в сірий колір і встановлюються в підвіски коліс лівого
216
борта машини. Торсіонні вали, закручені по годинниковій стрілці,
мають на торці головки клеймо ПР, пофарбовані в коричневий
колір і встановлюються в підвіски коліс правого борта машини.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ встановлювати ліві торсіонні вали на місце
правих і праві на місце лівих
19.1.3 Буфери
Хід кожного колеса машини нагору обмежує гумовий буфер 4
(мал. 19.1 і 19.2) ходу стискання, а два буфери 7 (мал. 19.1) і 6 (мал.
19.2) віддачі обмежують хід колеса вниз.
Буфер ходу стискання кріпиться двома болтами до листа корпуса
машини. При максимальному підйомі колеса на перешкоді бойок
буфера, упираючись в упор 15 (мал. 19.3) верхнього важеля,
обмежує хід колеса нагору.
Буфери 7 (мал 19.1) і 6 (мал. 19.2) ходу віддачі кріпляться до
кронштейнів на корпусі. При опусканні колеса упори 5 (мал. 19.1 і
19.2) верхніх важелів підвіски, опираючись об буфери, обмежують
провисання коліс.
19.1.4 Амортизатори
На машині встановлено дванадцять телеско-
пічних амортизаторів: по два у підвісках пер-
ших і четвертих коліс і по одному - у підвісках
других і третіх коліс.
Верхніми вушками амортизатори кріпляться
через гумові і пластмасові втулки до кронштей-
нів, які приварені до корпуса машини, а нижні-
ми вушками, через такі ж втулки, - до верхніх
важелів підвіски.
Зовнішній вигляд амортизатора показаний
на малюнку 19.5.
19.1.5 Обслуговування підвіски
Перелік робіт, що виконуються при технічному обслуговуванні
підвіски, викладений у п. п. 33.2 і 33.3.
19.1.5.1 Підтяжка гайок і пробок гумових втулок
важелів підвіски
Після 5 років експлуатації машини при черговому технічному
обслуговуванні, необхідно підтягти до упору гайки і пробки
гумових втулок важелів підвіски.
Підтяжку пробок 4 (мал. 19.6) втулок важелів підвіски робити
217
ключем 5 (БТР- 3Е.90.010сб) з комплекту ЗІП машини із
застосуванням монтажної лопатки 6, що вставляється
в отвір ключа.
Малюнок 19.6 - Підтяжка пробки гумової
втулки верхнього важеля
1 - важіль підвіски; 2 - кронштейн;
3 - гумова втулка; 4 – пробка;
5 - ключ; 6 - монтажна лопатка
19.1.5.2 Перевірка справності
роботи амортизаторів
При частих «пробоях» під-
віски перевірити роботу її амор-
тизаторів.
Відкрутити гайку, що стягує
втулки нижнього кінця амор
тизатора, звільнити кріплення
амортизатора до верхнього ва-
желя і, прокачуючи амортизатор від руки, перевірити його праце-
здатність. Справний амортизатор буде прокачуватися плавно під
певним зусиллям руки, несправний - не буде створювати належного
опору, буде мати «провали» по ходу або може заклинити. Несправ-
ні амортизатори замінити. Установку амортизаторів і затягування
гумових втулок їхнього кріплення робити на машині, що стоїть на
колесах (під статичним навантаженням). Гайки, що стягують
втулки, повинні бути надійно затягнуті до упору натискної щоки в
заплечико пальця амортизатора.
Допускається винос робочої рідини (оливи) штоком на зов-
нішню поверхню амортизатору без утворення підтьоків. Сліди
оливи видалити сухим ганчір'ям.
19.1.5.3 Перевірка та відновлення дорож нього просвіту
Машини
Перед вимірюванням величини дорожнього просвіту зробити
вивішування машини до торкання упорів ходу віддачі в буфери
ходу віддачі, після чого встановити машину на контрольній
площадці.
Нормальна величина кліренсу під днищем корпуса машини
(мал. 19.7), установленої на рівній горизонтальній площадці, при
тиску повітря в шинах 750 кПа (7,5 кгс/см²), повинна бути не менше
218
460 мм (із встановленим додатковим Протимінним захистом
величина кліренсу повинна бути не менше 400 мм).
Малюнок 19.7 - Схема заміру дорожнього просвіту
Величину кліренсу контролювати за допомогою лінійки з

одиночного комплекту ЗІП машини. Якщо через осідання пружних
елементів підвіски кліренс став менше, то необхідно відновити
його, змінивши установку всіх торсіонів у такий спосіб:
- а) зняти колесо, як зазначено в п. 19.2.2;
- б) зняти два гумових буфери 4 (мал. 19.8) віддачі, установлених
на кронштейнах по обох сторонах від важеля 2, залишивши наявні
на кронштейнах прокладки 5;
- в) послабити затягування двох болтів 9 і розтиснути викруткою
клемове з’єднання кронштейна 8 регулювальної муфти з метою
звільнення муфти від затягування. Вивернути стяжний болт 11;
- г) прийняти домкрат з-під нижнього важеля, установити його між
верхнім важелем і корпусом машини і віджати їм верхній важіль до
положення, при якому упори 3 ляжуть на прокладки 5;
- д) викрутити регулювальну втулку 12 до упору у важіль
регулювальної муфти 10. Якщо при цьому розмір «А» виявиться
менш 35 мм, то виконати перераховані нижче операції послідовно
від «м» до «т». Якщо розмір «А» буде більше 35 мм, то:
- е) закрутити регулювальну втулку 12 повністю;
-ж) відвернути торцевий болт 18 (мал. 19.4) з боку регулювальної
муфти, вийняти заглушку 19, шайбу 17, кільце 16 і планку 15;
Малюнок 19.8 - Регулювання закручування торсіона: 1 – корпус редукто-
ра; 2 - верхній важіль; 3 - упор; 4 -буфер віддачі; 5 - пакет регулювальних
прокладок; 6 - гайка; 7 – кронштейн; 8 - кронштейн регулювальної муфти;
9 і 11 – стяжні болти; 10 - регулювальна муфта; 12 - регулювальна втулка;
219
13 - нижній важіль; А - розмір між головкою втулки і п'ятою
- з) ударами молотка по важелю муфти 10 (мал. 19.8) з боку торця

торсіона просунути муфту так, щоб шліци муфти зійшли зі шліців
торсіона
-и) повернути важіль муфти 10 нагору до суміщення (переві-
ряється візуально) нижньої площини регулювальної втулки 12 з
верхньою площиною важеля муфти 10;
- к) насунути в цьому положенні муфту 10 на найближчі може при
цьому відійти трохи вниз;
- л) викрутити регулювальну втулку 12 до упору у важіль ре-
гулювальної муфти 10. При цьому розмір «А» повинен бути не
більше 20 мм;
- м) закрутити до упору болт 11, утримуючи втулку 12 від
провертання;
- н) затягти болти 9 клемового з’єднання кронштейна 8 регу-
лювальної муфти 10;
- о) встановити на місце всі деталі кріплення торсіона;
- п) зняти домкрат з верхнього важеля;
- р) поставити домкрат під нижній важіль і підняти редуктор;
- с) поставити на місце обидва буфера віддачі, зберігши ті ж
регулювальні прокладки 5;
220
- т) поставити на місце колесо.
Аналогічним чином провести перевірку і регулювання всіх ін-
ших торсіонов.
При заміні одного із крайніх торсіонів зняти, при необхідності,
кронштейн регулювальної муфти з муфтою і кожухом. При заміні
одного із середніх торсіонів від’єднати від корпуса обидва
кронштейни нижнього важеля, а також кронштейн регулювальної
муфти з муфтою і кожухом.
19.2 Колеса машини
На машині встановлені колеса з рознімним обідом.
Шини безкамерні з регульованим тиском і малюнком про-
тектора підвищеної прохідності, розмірністю 12.00Я20. Шини
забезпечують короткочасний рух машини при відсутності в шині
надлишкового тиску.
Режими експлуатації шин по швидкостях і часу безперервного
руху машини наведені в п. 30.9.6.
Конструкція колеса із шиною показана на мал. 19.9.
Малюнок 19.9 - Колесо в зборі із шиною
1 - обід колеса; 2 - борт знімний колеса; 3 - шина; 4 - розпірне кільце; 5 -
кран колісний; 6 - кронштейн колісного крану; 7, 9, 13, 17 - гайки; 8 -
вентиль; 10 - шайба; 11 - болт колісного крану; 12 - трубка колісного
крану; 14 - ковпак; 15 - болт; 16-гальмовий барабан.
Знімний борт і розпірне кільце дозволяють надійно кріпити

шину на ободі колеса і усувати можливість зсуву шини щодо обода
221
при зниженому тиску повітря в ній.
Тиск повітря в шинах, залежно від дорожніх умов і швидкості
руху машини, установлюється в межах - 200...750 кПа (2,0. .7,5
кг/см²).
19.2.1 Правила експлуатації коліс і шин
Для підвищення надійності і довговічності роботи коліс і шин
при експлуатації машини дотримувати наступних правил:
- не допускати руху машини на зниженому тиску в шинах по
дорогах із твердим покриттям. Рух на зниженому тиску в шинах
повинне здійснюватися тільки при подоланні важкопрохідних
ділянок шляху;
- не допускати стоянку і зберігання машини на спущених шинах.
При постановці машини на зберігання необхідно перекривати
колісні краники;
- не допускати потрапляння на шини мастила і палива, а у випадку
потрапляння їх на шину промити її водою з піском і насухо
протерти;
- не фарбувати борта шин фарбою;
- не зменшувати тиску повітря, якщо воно збільшилося в ре-
зультаті нагрівання шин при русі;
- у дорозі при виявленні невеликих проколів виконати ремонт шин
за допомогою аптечки для ремонту шин;
- у випадку інтенсивного зношування передніх керованих коліс
перевірити їхнє сходження, при необхідності виконати ре-
гулювання.
19.2.2 Обслуговування коліс і шин
Знімання коліс виконувати в наступному порядку:
- закрити вентилі блоку шинних кранів (мал. 20.9);
- закрити колісний краник колеса, що знімається, і колеса, що
перебуває із протилежного боку на осі машини;
- відвернути болти 15 (мал. 19.9) кріплення захисного ковпака 14
колеса й зняти ковпак;
- відвернути два болти кріплення перехідного штуцера 2 (мал.
16.14) повітропроводу до кришки гальмового барабана, гайку 11
(мал 19.9) кріплення трубки до колісного краника 5 й зняти
перехідний штуцер у зборі із трубкою, звернувши увагу, щоб при
його знятті не було загублено або ушкоджене ущільнювальне
кільце 1 (мал. 16.14), розташоване в гнізді перехідного штуцера 2. У
222
випадку затрудженого доступу до гайки кріплення трубки до
колісного краника послабити гайку 17 (мал. 19.9) кріплення
кронштейна колісного краника;
- послабити гайки 13 кріплення колеса до гальмового барабана 16
(мал. 19.9);
- підставити домкрат під нижній важіль підвіски колеса, що
знімається. Під домкрат підкласти дерев’яну підставку. Домкрат і
підставка є в комплекті ЗІП машини;
- повністю відвернути гайки 13 кріплення колеса й зняти колесо.
Установку колеса робити у зворотній послідовності.
При демонтажі й монтажі шини дотримувати наступних правил
техніки безпеки:
- відкручувати гайки 17 кріплення знімного борта 2 до обіду 1 треба
тільки після повного випуску повітря із шини 3 (мал. 19.9);
- не можна накачувати шину 3, не закріпивши всі чотирнадцять
гайок 17 кріплення знімного борта 2 до обода 1 колеса.
Невиконання зазначених вимог може привести до зриву гайок
кріплення знімного борта й, як наслідок, до важких травм осіб, що
виконують монтаж і демонтаж шин.
Демонтаж шини робити в наступному порядку:
- випустити стиснене повітря із шини 3, відкривши краник 5 колеса
(мал. 19.9);
- зняти краник 5 з колеса разом із кронштейном 6 відкрутивши
гайку 17 кріплення кронштейна та гайку крана колісного з боку
вентиля;
- тільки переконавшись, що повітря із шини спущене, відвернути
чотирнадцять гайок 17, що кріплять знімний борт 2 обода;
- вийняти із шини знімний борт 2. У випадку його сильного
прилипання до посадкового місця варто забивати між шиною й
бортом монтажну лопатку по черзі по всьому периметрі колеса.
Після того, як шина відділиться від борта по всьому периметрі,
вийняти борт, користуючись монтажними лопатками як важелями;
- вийняти із шини обід 1.
Монтаж шини робити у зворотному порядку. При цьому:
- борт 2 і обід колеса 1 повинні бути чистими, без корозії, забоїн і
вм’ятин;
- вентиль 8 не повинен бути перекошений;
- при складанні колеса для попереднього стягування знімного борта
з обідом використати три болти М16х1,5х75 із ЗІП машини.
223
Монтаж шини на обід і установку коліс у зборі із шинами на
машину, виконувати з урахуванням напрямку малюнка протектора
шини. При цьому наявні на бічних поверхнях шин стрілки повинні
збігатися з напрямком обертання коліс при русі машини вперед.
Переставляти колеса в зборі із шинами з однієї сторони машини на
іншу сторону не рекомендується, тому що це приведе до забивання
протектора шини брудом і втраті прохідності машини.
Для ремонту безкамерних шин користуватися аптечкою.
Зазначена аптечка разом з інструкцією з користування входить у
комплект ЗІП машини й розміщається за нішею правого третього
колеса.
19.3 Можливі несправності ходової частини
Можливі несправності ходової частини та спосіб їх усунення
наведено в таблиці 19
Підняти ломом кожне ко-
лесо - при зламаному тор-
сіоні колесо піднімається
Зламався торсіон-
вільно. Замінити зламаний
ний вал
торсіон і відрегулювати
його закручування
(див. п. 16.1.5.3).
Часті пробої Перевірити дорожній про-
підвіски світ під днищем машини.
Якщо дорожній просвіт (без
Просіли торсіонні
додаткового протимінного
вали
захисту) менше 460 мм –
відрегулювати закручування
торсіонів.
Несправні амор- Оглянути і перевірити
тизатори роботу амортизаторів.
20 ПНЕВМАТИЧНЕ ОБЛАДНАННЯ
20.1 Пневматична система низького тиску
20.1.1 Призначення і будова пневматичної системи низького
тиску.
На машині застосовується пневматична система низького тиску.
Повітря із пневматичної системи низького тиску використо-
224
вується:
- для живлення стисненим повітрям пневматичних підсилювачів
робочої гальмівної системи;
- для живлення стисненим повітрям енергоакумуляторів сто-
янкової гальмівної системи;
- у системі централізованого регулювання тиску повітря в шинах;
- в системі регенерації повітросушильника;
- у приводі перемикання передач в роздавальній коробці;
- у приводі включення диференціала в роздавальній коробці;
- у приводі включення муфти насосів водохідного рушія;
- у приводі включення блокувань диференціалів в 2-му і 3-му
мостах;
- при проведенні технічного обслуговування машини.
Схема системи приведена на малюнку 20.1.
У пневматичну систему низького тиску входять компресор,
повітряні балони, пневмоциліндри, гальмівний кран,блок шинних
кранів, повітряні колісні крани, сепаратор із клапаном автоматич-
ного зливу конденсату, повітросушильник із регулятором тиску,
клапани різного призначення, манометри, крани зливу конденсату,
запобіжні клапани, крани відбору-забору повітря, трубопроводи.
Малюнок 20.1 - Схема пневматичної системи низького тиску
1 - сепаратор з клапаном автоматичного зливу конденсату; 2, 22, 27
- повітряні балони; 4 - клапан прискорювальний; 5 – по-
вітросушильник з регулятором тиску; 6 - електропневмоклапан
блокування 2-го моста; 7 - електропневмоклапан включення
нейтральної передачі роздавальної коробки; 8 – електропнев-
моклапан включення підвищеної передачі роздавальної коробки; 9 -
електропневмоклапан включення зниженої передачі роздавальної
коробки; 10 – електропневмоклапан включення диференціала
роздавальної коробки; 11 - електропневмоклапан вимикання
приводу водохідного рушія; 12 – електропневмоклапан включення
приводу водохідного рушія; 13 – електропневмоклапан блокування
3-го моста; 14 - роздавальна коробка; 15 - 3-й міст; 16 - 4-й міст; 17
- рукав; 18 - компресор; 19 - клапан захисний подвійний; 20 –
клапан двохмагістральний; 21, 29 - запобіжні клапани; 23, 24, 30 -
датчик аварійного тиску; 25, 26 - крани зливу конденсату; 28 -
клапан захисний одинарний; 31 - блок шинних кранів; 32 -
редукційний пневмоклапан; 33 - тормозний кран зворотної дії; 34 -
манометр шин; 35 – манометр повітряних балонів
225
226
Повітряний компресор 18 призначений для нагнітання стис-
неного повітря в пневматичну систему. Компресор одноцилін-
дровий, одноступінчастого стиску. Компресор встановлено на
двигуні.
Повітряні балони 22, 27 призначені для накопичення стисненого
компресором повітря і сприяють виділенню конденсату, що
міститься в повітрі. Вони закріплені хомутами 7 на кронштейнах з
лівої сторони моторно-трансмісійного відділення. Конденсат, що
скопився в балоні, видаляють через кран зливу конденсату. Для
контролю тиску повітря в балонах служить двохстрілочний
манометр. Третій балон 2 розміщується в нижній частині моторної
рами і призначений для регенерації фільтра повітросушильника.
Запобіжні клапани 21, 29 розташовані на повітряних балонах,
служать для захисту системи від надмірного підвищення тиску у
випадку несправності регулятора тиску. При досягненні тиску
стисненого повітря в повітряному балоні вище тиску
спрацьовування (1,0+0,05 МПа), на яке відрегульовані клапани
стиснене повітря через отвори виходить в атмосферу. При зни-
женні тиску стисненого повітря в повітряному балоні нижче
відрегульованого, випуск повітря в атмосферу припиняється.
Крани зливу конденсату 25, 26, призначені для примусового
зливу конденсату з повітряних балонів, а також, при необхідності,
для випуску з них стисненого повітря. Крани зливу конденсату
встановлені знизу повітряних балонів. Злив конденсату з
повітряного балона виконується шляхом натискання на штовхач
крана.
Малюнок 20.2 - Сепаратор із клапаном
автоматичного зливу
1 - клапан зливу конденсату; 2 - сепаратор
Малюнок 20.3 – Повітросушиль-

ник із регулятором тиску
227
Сепаратор із клапаном автоматичного зливу конденсату (мал.
20.2) забезпечує ефективне відділення і видалення вологи, оливи та
інших забруднювачів від стисненого повітря. Клапан зливу
конденсату 1 призначений для автоматичного зливу конденсату із
сепаратора. Містить нагрівальний елемент із тепловим реле, що не
допускає примерзання клапана. Працює в автоматичному режимі
Повітросушильник із регулятором тиску (мал. 20.3) забезпечує
осушення стисненого повітря в пневмосистемі із захистом її від
надмірного підвищення тиску, автоматичне регулювання тиску і
вивід конденсату.
Клапан захисний подвійний (мал. 20.4) призначений для поділу
живлення пневматичної системи на два незалежних контури.
Малюнок 20.4 - Клапан захисний

подвійний
Електропневмоклапани (мал. 20.5)
призначені для управління пото-
ками стисненого повітря в пневмо-
системі. Вони розташовані в моторно
-трансмісійному відділенні машини.
Електропневмоклапан складається з електромагніта 1 і клапана
2. Клапан 2 має дві порожнини: одна з'єднана з повітряним
балоном, інша- з порожниною відповідного силового пне-
вмоциліндра. При відсутності електричного сигналу, що подається
до електромагніта, доступ з однієї порожнини в іншу перекритий. У
цей час порожнина, зв’язана з виконавчими органами (відвід «А»),
з'єднана з атмосферою. При подачі електричного сигналу на
контакти електромагніта, порожнини стають з’єднаними між
собою, а порожнина, пов'язана з виконавчими органами (відвід
«А») від атмосфери від'єднується.
Малюнок 20.5 - Електропневмоклапан

1 - електромагніт; 2 - клапан;
А - відвід повітря до виконав-
чих органів; В - підведення по-
вітря з балона
Клапан захисний одинарний (мал.
20.6) установлений між повітряним редуктором і трійником відбору
повітря до гальмівного крана. Клапан служить для відключення
228
систе-ми централізованого регулювання тиску в шинах від повітря-
ного балона при падінні тиску повітря в балоні до 0,5...0,56 МПа
(5,0...5,6 кгс/см²), що необхідно для забезпечення гальмування
машини з необхідною ефективністю.
Малюнок 20.6 - Клапан захисний одинарний

1 - клапан; 2 - контргайка; 3 – регулювальний
болт.
Коли тиск у повітряному балоні
більше 0,5...0,56 МПа(5,0...5,6 кгс/см²),
клапан відкритий і пропускає стиснене повітря від повітряного ба-
лона до повітряного редуктора.
Коли тиск повітря в повітряному балоні знизиться до 0,5-0,56
МПа (5,0...5,6 кгс/см²), наприклад, внаслідок підвищеної витрати
повітря в системі при ушкодженнях шин, клапан закриється,
роз'єднавши повітряну магістраль від балона до повітряного
редуктора, подальше падіння тиску в балоні припиниться.
20.1.2 Система централізованого регулювання
тиску повітря в шинах
Система централізованого регулювання тиску повітря в шинах
забезпечує автоматичну підтримку заданого тиску в шинах,
дозволяє контролювати і змінювати тиск у шинах з місця водія
залежно від дорожніх умов і швидкості руху машини. При зни-
женні тиску повітря в шинах зменшується їхній питомий тиск на
ґрунт і тим самим підвищується прохідність машини при русі у
важких дорожніх умовах.
Система складається з редукційного пневмоклапана, блока
шинних кранів, крана екстреного випуску повітря, шинного ма-
нометра, трубопроводів і шлангів, повітряних колісних кранів і
повітропроводів у колісних редукторах.
Редукційний пневмоклапан (мал 20.8) є приладом-автоматом, що
дозволяє заздалегідь установлювати необхідний, залежно від
дорожніх умов, тиск у шинах і підтримувати його в процесі
експлуатації. Редукційний пневмоклапан розташований ліворуч від
сидіння водія на ніші переднього лівого колеса.
Редукційний пневмоклапан виконаний з ручним налаштуванням
тиску на виході, за схемою статичного регулятора зворотної дії із
пружинним навантаженням, мембранним чутливим елементом і
збалансованим дросельним клапаном.Принцип дії редукційного
229
пневмоклапана (мал. 20.8) заснований на авто-
матичній зміні прохідного перерізу клапана при зміні тиску й
витрати на вхідному отворі 8 і служить для підтримки в такий
спосіб постійного тиску на вихідному отворі 2 пневмоклапана.
Малюнок 20.7-Установка
редукційного пневмо-
клапана 1 - трубка к ма-
нометру; 2 - редукційний
пневмоклапан; 3 - труб-
ка від повітряного балона;
4 - рукоятка; 5 - трубка
к блоку шинних кранів.
В корпусі редукційного
пневмоклапана розташо-
вані дросельний клапан,
мембрана 7, діюча на мем-
брану навантажувальна пру-
жина 6 з навантажувальним
гвинтом. Навантажувальний
гвинт повертається руків’єм
5. Для регулювання тиску
необхідно відстопорити
руків’єм 5, для чого перемістити її угору. Повертанням руків’я
налаштувати тиск. Точність встановлення заданого тиску пере-
віряється по манометру 1 (мал 20.11), з'єднаному трубкою 7 с
редукційним пневмоклапаном (мал. 20.7). Після встановлення тиску
повітря застопорити руків’є 5 (мал. 20.11), для чого перемістити її
униз.
Малюнок 20.8- Редукційний пневмоклапан
1, 4, 10-кільцева прокладка; 2-вихідний
отвір; 3- сідло клапана; 5-руків’є; 6-на-
вантажувальна пружина; 7-мембрана;
8-вхідний отвір; 9-пружина сідла кла-
пана.
При зниженні вихідного тиску у порів-
нянні с тиском налаштування, мембрана
під дією навантажувальної пружини про-
гинається и видтискає дросельний клапан.
Збільшується прохід і тиск повітря. При
230
збільшенні вихідного тиску дросельний клапан прикривається.
Тиск на вихіду редукційного пневмоклапана знижається до
величини налаштування навантажувальної пружини.
У випадку витоку повітря з однієї або декількох шин внаслідок
їхнього ушкодження редукційний пневмоклапан автоматично, без
участі водія, підтримує відповідний тиск у шинах доти, поки ком-
пресор буде здатний за своєю продуктивністю забезпечувати витік
повітря.
Блок шинних кранів (мал. 20.9) служить для відключення шин
від системи централізованого регулювання тиску повітря в шинах і
відбору стисненого повітря при проведенні технічного обслуго-
вування машини. Він розташований ліворуч від водія на ніші
переднього лівого колеса.
У блоці об'єднані чотири крани відключення шин мостів і кран
відбору повітря.
Кран розміщений на блоці шинних кранів у загальній для всіх
шин магістралі.
Малюнок 20.9 - Блок шин-

них кранів:
1 - кран відключення шин
1-го моста; 2 –кран відклю-
чення шин 3-го моста; 3 –
кран відбору повітря;4 –
кран екстреного випуску
повітря; 5 - штуцер відбо-
ру повітря; 6 – кран відклю-
чення шин 4-го моста; 7 –
кран відключення шин
2-го моста
Крани відкриваються
обертанням маховичків.
Призначення маховичків кожного крана позначено на щитку
блоку.
При відкритих чотирьох кранах і повітряних кранах на колесах
всі шини з'єднані між собою через блок шинних кранів, тому тиск у
всіх шинах однаковий. Регулювання тиску повітря при цьому відбу-
вається одночасно для всіх шин.
Через кран відбору повітря блоку і спеціальний шланг із ЗІП
231
машини можна використати стиснене повітря системи при те-
хнічному обслуговуванні машини або для інших цілей. При цьому
інші крани блоку повинні бути закриті.
Кран екстреного випуску повітря 4 призначений для скорочення
часу випуску повітря із шин і дозволяє зменшити його приблизно у
два рази в порівнянні із часом випуску тільки через редукційний
пневмоклапан.
Для екстреного випуску повітря із шин необхідно повернути
рукоятку крана на 90° «від себе». При цьому повітря із шин через
отвори в гнізді клапана і повітропроводи буде виходити в
атмосферу. Для контролю величини падіння тиску повітря в шинах
по манометру необхідно перекривати кран екстреного випуску
повітря.
Кран розміщений на блоці шинних кранів у загальній для всіх
шин магістралі.
Блок манометрів призначений для вимірювання тискуповітря в
балонах і шинах. Блок манометрів розміщується у відділенні
управління ліворуч від щитка водія (мал. 20.11).
Блок манометрів складається із щитка 3, однострілочного
манометра тиску 1 в шинах і двохстрілочного манометра тиску 2 в
повітряних балонах.
Малюнок 20.10 - Блок манометрів
1 - манометр тиску повітря в шинах; 2 - манометр тиску повітря в
балонах; 3 - щиток.
232
20.1.3 Робота системи централізованого регулювання тиску

повітря в шинах
Стиснене повітря від компресора надходить по повітропроводах
через сепаратор, повітросушильник, подвійний захисний клапан у
повітряні балони. Повітряний балон з’єднаний трубопроводами з
редукційним пневмоклапаном через одинарний захисний клапан. З
редукційного пневмоклапана повітря через блок шинних кранів і
колісні крани надходить до шин коліс.
При досягненні в повітряних балонах тиску вимикання 0,84...0,9
МПа (8,4...9 кгс/см² ) регулятор тиску з’єднує нагнітальну
магістраль із атмосферою, припиняючи подачу повітря в систему.
Коли тиск повітря в балоні знизиться до тиску включення
0,72...0,78 МПа (7,2...7,8 кгс/см² ), регулятор тиску перекриває вихід
повітря в атмосферу і компресор знову починає нагнітати повітря в
систему.
При падінні тиску в балоні одинарний захисний клапан ав-
томатично, незалежно від дій водія, перекриває доступ повітря з
балона до редукційного пневмоклапану і далі до шин,
забезпечуючи тим самим необхідний запас повітря в балоні для
збереження працездатності робочої гальмівної системи. Цей же
клапан перешкоджає витоку повітря із шин через редукційний
пневмоклапан у систему при падінні тиску в повітряному балоні.
233
Тиск у повітряному балоні контролюється за манометром 2 (мал.
20.11).
Необхідний тиск повітря в шинах установлюється редукційним
пневмоклапаном і контролюється за манометром І.
При ушкодженні шини, коли продуктивність компресора
забезпечує компенсацію витоку повітря, редукційний пневмо-
клапан автоматично підтримує встановлений тиск.
При необхідності зниження тиску в шинах разом з редукційним
пневмоклапаном можна використати кран екстреного випуску
повітря.
УВАГА! При тривалих стоянках машини необхідно закривати
крани блоку шинних кранів і колісні крани щоб уникнути витоку
повітря із шин через можливу негерметичність у системі.
20.1.4 Обслуговування пневматичної системи
При тривалих стоянках машини в холодну пору року в ре-
зультаті замерзання конденсату в трубопроводах можуть ви-
никнути крижані пробки. Щоб уникнути їхнього утворення і для
видалення конденсату перед постановкою машини на зберігання
або перед тривалою стоянкою продути трубопроводи стисненим
повітрям. Для цього накачати шини до 0,3...0,35 МПа (3,0...3,5
кгс/см²), а потім через кран екстреного випуску і редукційний
пневмоклапан випустити повітря, довівши тиск у шинах до 0,3 МПа
(3,0 кгс/см²).
При експлуатації машини особливу увага варто звертати на
герметичність з'єднань трубопроводів, штуцерів і гнучких шлангів,
де найчастіше може мати місце ослаблення з'єднань. Сильний витік
повітря може бути визначений на слух, а слабкий витік - за
допомогою мильної піни, якою варто змочувати місця можливого
витоку.
За допомогою блоку шинних кранів можна визначити з місця
водія тиск у шинах коліс будь-якого моста і, таким чином, місце
витоку повітря, наприклад, у випадку ушкодження шини. Для цього
потрібно перекрити всі крани блоку і, по черзі відкриваючи їх,
визначити по манометру І (мал. 20.І0) у шині якого моста є витік
повітря. При необхідності можна відповідним краном блоку
відключити від системи міст із ушкодженою шиною.
Падіння тиску повітря в шинах коліс при відкритих повітряних
колісних кранах і закритих кранах блоку шинних кранів повинне
234
бути не більше 0,05 МПа (0,5 кгс/см²) за 6 годин.
20.1.5 Можливі несправності пневматич ої систем и низького
тиску
Можливі несправності пневматичної системи низького тиску і
спосіб їх усунення наведені у таблиці 20.1.
Таблиця 20.1
Несправність Причина Спосіб усунення
Тиск у повіт- Витік повітря в Підтягнути з'єднання
ряному балоні трубопроводах трубопроводів.
при працю- Ушкоджені деталі замінити
ючому двигу- Витік повітря Зняти клапан, розібрати,
ні не підніма- через запобіжний промити в гасі (бензині) і
ється до клапан. просушити. При зборці
0,84...0,9МПа пружина клапана повинна
(8,4...9 кгс/см²) бути затягнута так, щоб
забезпечити відкриття
клапана при тиску 1,0..1,05
МПа (10...10,5 кгс/см²)
Регулятор тиску
сполучає нагніта- Відрегулювати або замінити
льну магістраль із регулятор тиску.
атмосфе-рою.
Зношування
поршневих кі-
Замінити компресор.
лець, або цилін-
дрів компресора.
Нещільне приля-
гання клапанів Замінити компресор.
компресора.
При накачу- Закупорка Знайти місце закупорки.
ванні шин повітропроводу Продути повітрям. Несправні
тиск в одній з деталі замінити
них або у всіх Несправний ре-
Замінити редукційний
шинах не під дукційний пнев-
пневмоклапан
німається до моклапан
заданого Несправний
одинарний за- Замінити клапан
хисний клапан.
235
Велика кіль- Зношення пор-
кість оливи в шневих кілець,
Замінити компресор.
конденсаті. або циліндрів
компресора.
21 ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ШАСІ
Електрообладнання машини забезпечує електроживлення всіх
споживачів електричної енергії, управління електричними
системами і агрегатами, а також контроль за роботою основних
систем і агрегатів машини.
Електрообладнання машини підрозділяється на наступні основні
групи:
- джерела електричної енергії;
- споживачі електричної енергії;
- комутаційна і допоміжна апаратура;
- бортова електрична мережа;
- контрольно - вимірювальні прилади.
Схема електрообладнання корпуса машини показана на малюнку
21.1.
З'єднання елементів електрообладнання машини виконано за
однопровідною схемою, крім аварійних плафонів, аварійних
розеток і котушки контактора вимикача акумуляторних батарей, які
виконані по двопровідній схемі. З корпусом машини з'єднані
мінусові виводи джерел і споживачів енергії.
Номінальна напруга бортової мережі машини при роботі від
акумуляторних батарей 24 В, при роботі від генератора - 26,5.. .28,5
В.
До джерел електричної енергії відносяться дві акумуляторні
батареї та два генератори.
До споживачів електроенергії відносяться: стартер, електронне
обладнання систем, апаратури освітлення і світлової сигналізації,
звуковий сигнал, прилади спостереження, прилади радіообладнання
і електродвигуни (фільтровентиляційної установки, склоочисника,
водовідкачуючих насосів, нагрівників, передпускового підігрівника
і ін.).
До комутаційної апаратури відносяться: вимикачі, перемикачі,
реле, контактори, запобіжники, автомати захисту мережі.
До контрольно-вимірювальних приладів відносяться:покажчики
температури, тиску, рівня палива в баках, спідометр,тахометр і їхні
датчики, вольтметр та інш.
236
До встановлених виробів відносяться: сполучні коробки сполуч-
ні панелі, штепсельні роз'єми та інш.
Малюнок 21.1 - Електрообладнання корпуса 1 - панель ФВУ; 2 - блок-
пульт ППО; 3 - пульт керування освітленням та обігрівом; 4 - вимикач
приточного вентилятора; 5 - пульт вибору режиму руху; 6, 14, 19, 24, 26 -
світильник ка-бінний; 7 - блок управління водохідними рушіями; 8, 33 –
коробка сполучна; 9 - прилад ДРГ-Т; 10 - регулятор температури скла; 11
- щиток запобіжників; 12 - блок керування ЕФП; 13 - блок управління
системою охолодження БУСО; 15 - пульт контролю енергоагрегату; 16 -
панель з запобіжниками; 17 - акумулятор ДСУ; 18 - вмикач бортової
мережі ДСУ; 20 - акумуляторні батареї; 21 - вимикач витяжної вентиляції;
22 - вимикач акумуляторних батарей; 23 - розетка зовнішнього запуску;
25, 32 - розетка аварійна; 27 - обертовий контактний пристрій; 28, 29, 31 -
ліхтар підкапотного підсвічування; ЗО - панель з'єднувальна; 34 - блок
захисту та комутації; 35 - підрульовий перемикач; 36 - щит водія; 37 -
блок керування АКП
237
Необхідні відомості про електричну апаратуру, прилади і

пристрої, що входять до складу інших систем і агрегатів машини,
приведені у відповідних розділах дійсної настанови щодо експлу-
атації.
21.1 Джерела електричної енергії
21.1.1 Акумуляторні батареї
Акумуляторні батареї 20 (мал. 21.1) служать для живлення
стартера під час пуску двигуна і забезпечення електроенергією
всього електрообладнання машини при непрацюючих генераторах,
тобто при непрацюючому двигуні.
На машині встановлені дві паралельно з'єднані між собою
акумуляторні батареї 12СТ-85 або дві послідовно з'єднані між
собою акумуляторні батареї 6СТ-170 або 6СТ-200А. Підключення
батарей до бортової мережі здійснюється через панель з
запобіжниками 16 (мал. 21.1).
Негативний вивід батарей приєднується до корпуса машини
через контактор, що дистанційно включається тумблером АКБ на
блоці захисту та комутації (поз. 5, мал. 21.3). При включенні
тумблера батареї включаються в бортову мережу, що підт-
верджується загорянням контрольних індикаторів на щиті водія.
Акумуляторні батареї
встановлюються на колісних і гусеничних машинах і призначені:
- для живлення електричною енергією системи електричного
238
запуску двигуна машини;
- для живлення електричною енергією споживачів у всіх
режимах, коли при працюючому двигуні генератор не забезпечує
необхідної потужності;
- для живлення споживачів на стоянці, коли двигун не працює
або працює на понижених частотах обертання.
Свинцева стартерна акумуляторна батарея складається з: - 6…12
акумуляторів, встановлених в загальному ящику (корпусі);-
міжелементних з’єднань;
- полюсних виводів;- захисного кожуха;- кришки.
Кожний акумулятор складається з почергово розміщених
негативних і позитивних електродів, розділених сепараторами і
зібраними в блок. Блоки електродів кожного акумулятора
розміщуються або в окремих чарунках моноблоку, або в окремих
баках, які встановлюються в дерев’яному ящику або у
склопластиковому корпусі. Кожний акумулятор закривається
окремою кришкою, яка при складанні акумуляторної батареї
герметизується за допомогою бітумної мастики. Для акумуляторних
батарей крім заливальної мастики для ущільнення кришок
використовуються гумові ущільнюючі прокладки
Будова акумуляторної батареї: 1 – кришка батареї; 2 - ущільнююча
прокладка; 3 – болт кріплення захисного кожуха; 4 – захисний кожух; 5 -
виступ для кріплення кришки; 6 – ящик батареї; 7 – ручка; 8 – щиток для
кріплення захисного кожуху; 9 – мастика; 10 – полюсні виводи батареї; 11
– пробка заливного отвору; 12 – перемичка; 13 – моноблок акумулятора;
14 – кришка акумулятора; 16 – борн; 17 – запобіжний щиток блоку
електродів; 18 – мостик борна; 20 – негативний електрод; 22 – сепаратор;
23 – позитивний електрод.
239
Електроди однієї полярності з визначеним зазором зварюються

між собою у півблоки за допомогою свинцевого містка, до якого
приварюється борн.
3
2
а) б) в)
Блок електродів акумуляторної батареї: а – позитивний півблок; б –
негативний півблок; в – блок у зборі; 1 – електрод; 2 – свинцевий
мостик; 3 – борн; 4 – виступи електрода.
При складанні блоку позитивні і негативні електроди
відділяються один від одного мікропористими прокладками, які
називаються сепараторами. Сепаратори запобігають короткому
замиканню різнойменних електродів і забезпечують необхідний
запас електроліту між електродами.
Сепаратори виготовляють у вигляді тонких листів із міпора або з
міпласту і мають з одного боку гладку, а з іншого – ребристу
поверхню. Ребриста поверхня обернена до позитивного електроду
для кращого доступу до нього електроліту.
Розміри сепараторів трохи більше ніж розміри електродів, що
запобігає замиканню між кромками різнойменних електродів. Для
запобігання механічним пошкодженийням верхніх кромок
сепараторів (при зміні температури, щільності та рівня електроліту)
зверху над сепараторами встановлюється перфорований запобіжний
щиток.
Кожний акумулятор закривається кришкою. Середній отвір для
заливання електроліту закривається різьбовою пробкою, яка має
вентиляційний отвір для виходу газу.
Кришка акумулятора: 1 – корпус 3 – пробка у розрізі; 4 –
пробка заливного отвору з вентиляційним каналом; 5 –
ущільнювальна гумова шайба; 6 – відбиваючий диск пробки; 7 –
свинцева втулка.
2
4
3
240
Типи та умовні позначення акумуляторних батарей

Свинцеві стартерні акумуляторні батареї поділяються на танкові,
автомобільні і мотоциклетні. Танкові та автомобільні акумуляторні
батареї мають маркування, нанесене на перемичках.
На кожній танковій і автомобільній батареї нанесені такі
позначення:
- товарний знак підприємства виробника;- тип і виконання
батареї; - дата виготовлення (рік і місяць);- відповідний ГОСТ
(ДЕСТ) або ТУ; - знаки полярності «+» (плюс) і «–» (мінус), номер.
Тип батарей визначається:
- кількістю послідовно з’єднаних акумуляторів у батареї (3, 6 або
12), що характеризує її номінальну напругу (6, 12 або 24 В
відповідно);- призначенням (СТ – стартерна);- номінальною
ємністю під час 20-годинного режиму розряджання (у А·год.).
Букви у кінці позначення типу батареї характеризують:
- матеріал моноблоку (Э – ебоніт, Т – термопласт);- матеріал
сепараторів (Р – міпор, М – міпласт, С – скловолокно, МС – міпласт
і скловолокно);- серію (Н – нова).
У танкових акумуляторних батарей і автомобільній батареї типу
6СТ-190 знаки полярності додатково наносяться на захисному
кожуху.- дата виготовлення (рік, місяць);- позначення стандарту.
241
Маркування 12-вольтових танкових Маркування 24 вольтових

акумуляторних батарей танкових акумуляторних
батарей
Обсяг та періодичність технічного обслуговування АКБ
наступний:
Без знімання батарей з машини
Провести зовнішній огляд і очистити поверхні від пилу та бруду
– 1 раз на 15 днів;
Перевірити щільність кріплення наконечників проводів до
плюсових виводів, надійність кріплення батарей в гніздах – 1 раз на
15 днів.
Стан батарей в машині перевіряється в наступній послідовності:
- перевірка батарей на відсутність витоку струму;
- перевірка стану батарей за величиною ЕРС і напруги;
- перевірка ступеня зарядженості батарей за величиною зарядного
струму.
1. Перевірити технічний стан акумуляторних батарей
встановлених на машинах.
а) Перевірка батарей на відсутність витоку струму
Відсутність витоку струму перевіряють по показанням вольтам-
перметра при непрацюючому двигуні і вимкнених вимикачі батарей
і споживачах електроенергії. Натискують кнопку вольтамперметра і
відзначить положення стрілки приладу.
За відсутності витоку струму стрілка приладу повинна стояти на
нулі.
Якщо показання приладу не дорівнює нулю, то це свідчить про
наявність витоку струму, що призводить до підвищеного
саморозряду; найчастіше це відбувається внаслідок забруднення
поверхні батарей і мастики електролітом і рідше - поганого стану
ізоляції дротів.
За наявності витоку струму батареї потрібно зняти з штатних
місць, очистити від забруднень і нейтралізувати електроліт, що
потрапив на поверхню батарей.
б) Перевірка стану батарей по напрузі.
Включають вимикач батарей, натискають на кнопку
вольтамперметра і заміряють ЕРС батарей при непрацюючому
двигуні і вимкнених споживачах електроенергії. При справних і
242
заряджених АБ показання приладу повинне бути більше 24 В. Якщо
показання приладу менше 24 В, батареї необхідно зняти і здати на
зарядну станцію
в) Перевірка стану батарей по Е.Р.С.
При нормальному ступені зарядження батарей перевіряють їх
стан по величині напруги при прокручуванні колінчастого валу
двигуна. Натискують на кнопку стартера без подачі палива і кнопку
вольтамперметра та заміряють показники вольтамперметра.
Вольтметр повинен показувати значення напруги не нижче
вказаного.
Мінімально допустимі значення напруги танкових
акумуляторних батарей при прокручуванні колінчастого валу
двигуна ( табл. 1.)
Значення напруги за вольтамперметром у

системах
Марка батарей електричного пуску з номінальною напругою,
В
48 В 24 В
6СТЭН-140М 14-15 14-15
12СТ-85Р 16-17
6СТ-190ТР
г) Перевірка ступеня зарядженості батарей по величині
зарядного струму.
Якщо батареї заряджені на 75 - 90%, то величина зарядного
струму при працюючому двигуні на експлуатаційних обертах (не
раніше чим через 15 хв. після пуску) повинна складати 45 - 20 А
відповідно.
Збільшення значення зарядного струму вказує на великий
ступінь розрядженості батарей. Перевірка ступеня зарядженості
батарей проводиться при позитивній температурі електролита
Перевірка технічного стану акумуляторних батарей поза
машиною здійснюється у наступній послідовності:
- зовнішнім оглядом;- перевірка наявності саморозряду;
- перевірка рівня електроліту; - визначення густини електроліту; -
вимі-
рювання ЕРС акумуляторів; - вимірювання напруги акумуляторів.
Обсяг та періодичність технічних обслуговувань АБ
знятих з машин
243
Очистити поверхню батарей від пилу і бруду, контактні поверхні
ви-
відних затискачів від окислення – 1 раз на 3 місяці (влітку при
температурі вище 250С – 1 раз на місяць);
- перевірити чистоту вентиляційних отворів в пробках,
відсутність тріщин у мастиці,
- рівень електроліту та довести його до норми – 1 раз на 3 місяці
(влітку при температурі вище 250С – 1 раз на місяць);
- нейтралізувати поверхню батарей 10% розчином кальцинованої
соди
або нашатирного спирту – 1 разна 3 міся ці (влітку при температурі
вище 250С – 1 раз на місяць)
- перевірити ступінь розрядженості за густиною електроліту –
1 раз на 3 місяці (влітку при температурі вище 25 0С і взимку при
температурінижче 100С – 1 раз на місяць);
Провести повне заряджання на зарядній станції – при
розрідженості влітку на 50%, в зимку на 25%, при проведенні СО;
Провести контрольно-тренувальний цикл – 1 раз на рік (для
12СТ-85Р – 1 раз на 9 місяців), та при надходженні машин з інших
частин.
Перевірка наявності саморозряду.
Підвищеним вважається само-
розряд, який перевищує 2% но-
мінальної ємності на добу.
Для виявлення витоку струму
використовується переносний
вольтметр, одним кінцем про-
воду якого торкаються до по-
верхні мастики або корпусу,
а спеціальний вивід притиску-
ють до міжакумуляторного
з’єднання. Відхилення стрілки
від «0» показує витікання стру-
му, що викликає підвищений
саморозряд батареї.
Перевірка рівня електро-
літу. Рівень електроліту пере-
віряється за допомогою скля-
ної трубки діаметром 5…6 мм
244
з поділками. Зануривши труб-
ку до упору у запобіжний щи-
ток, потрібно затиснути паль-
цем верхнійкінець, потім тро-
хи підняти її:
- висота стовпчика у трубці відповідає рівню електроліту в
акумуляторі. Рівень електроліту в акумуляторних батареях повинен
бути 10…12 мм над запобіжним щитком.
Перевіряється рівень електроліту у кожному акумуляторі і дово-
диться до експлуатаційної норми доливанням дистильованої води
(але не електроліту!).
Взимку, щоб уникнути замерзання води, рекомендується
доливати її безпосередньо перед виїздом або при працюючому
двигуні.
Визначення густини елек-

троліту. Густина електроліту
залежить від температури.
На кожні 15ºС зміни темпе-
ратури густина змінюється
приблизно на 0,01 г/см³. Ви-
хідною вважається темпера-
тура 25ºС. Тому при вимірю-
ванні густини електроліту
потрібно враховувати його
температуру і за необхідності вносити поправку до показань арео-
метра (див. табл.).Ступінь розрядженості батарей при експлуатації
взимку допускається не більше 25%, а влітку – не більше ніж на
50%. Для визначення ступеню розрядженості акумулятора потрібно
пам’ятати, що зниженні густини електроліту, приведеного до 25ºС,
на 0,01 г/см³ відповідає розрядженості акумуляторної батареї
приблизно на 6%
Величина поправок для показань ареометра
(денсиметра) залежно відтемператури електроліту
Температура електроліту при Поправка до показань
вимірюванні його густини, ºС ареометра, г/см3
від – 55 до – 41 – 0,05
від – 40 до – 26 – 0,04
від – 25 до – 11 – 0,03
245
від – 10 до + 4 – 0,02
від 5 до 19 – 0,01
від 20 до 30 0,00
від 31 до 45 + 0,01
від 45 до 60 + 0,02
Вимірювання ЕРС акумуляторів.
Для вимірювання ЕРС акумулято-
рів в акумуляторної батареї викорис-
товується вилка типу НВ-70.
При вимірюванні ЕРС навантажу-
вальний резистор вилки не вводиться.
Виміряна ЕРС (повинна бути не мен-
ше 2,1 В) при її порівнянні з ЕРС от-
риманої розрахунковим шляхом
(Е розр.= 0,84+γ, де γ – густина елек-
троліту при + 25°С ) дозволяє встановити наявність в акумуляторі
короткого замикання (КЗ).
При короткому замиканні величина ЕРС буде менше за розра-
хункову ЕРС (при частковому КЗ) або дорівнювати 0 (при повному
КЗ).
Вимірювання напруги.
Напруга акумулятора вимірюєть-
ся навантажувальною вилкою з ви-
користанням навантажувального
резистора. За величиною різниці між
виміряною ЕРС і напругою можна
судити про величину внутрішнього
опору акумулятора, а отже, про сту-
пінь зносу пластин інаявність внут-
рішніх дефектів.
Якщо напруга не є стійкою і різко падає (може знижуватися до
0), то це свідчить про сульфатацію пластин.
З причини великого струму акумулятора (100-200 А) тривалість
вимірювання не повинна бути великою.
При перевірці навантажувальною вилкою напруга справного
акумулятора повинна бути постійною (не менше 2 В) протягом не
менше 5 с. Отвори в кришках акумуляторів при перевірці
навантажувальною вилкою повинні бути закриті пробками.
246
Акумулятори, густина в яких нижче 1,2 г/см³,не рекомендується
перевіряти навантажувальною вилкою.
Під час експлуатації та зберігання акумуляторних батарей
може виникати ряд несправностей, а саме:
- тріщини в заливній мастиці та її відставання;
- пошкодження та зношення полюсних виводів та перемичок;
- сульфітація електродів; підвищений саморозряд;
- відстаючі акумулятори;
- коротке замикання всередині акумуляторів;
- пошкодження електричного ланцюга акумуляторної батареї;
- тріщини моноблоків, баків та кришок акумуляторів.
Для усунення деяких несправностей необхідно проводити
часткове розбирання батареї.
Тріщини в заливній мастиці та її відставання
Утворюється в результаті природного старіння мастики, порушення
правил зберігання батарей, при мінусових температурах повітря, а
також як наслідок випадкових ударів батареї.
Невеликі тріщини усувають за допомогою електричного
паяльника зі спеціальними насадками. (Користуватися відкритим
вогнем ЗАБОРОНЕНО).
Якщо в мастиці є глибокі тріщини або відставання її від стінок
моноблоку, то її необхідно видалити та залити поверхню батареї
новою розплавленою мастикою. Мастика нагрівшись до
температури 180-2300С – розплавляється та заливається вручну з
використанням спеціального ковша. Після заливання надлишки
видалити ножем та вирівняти поверхню за допомогою паяльника.
Пошкодження та зношення полюсних виводів та перемичок
Зношені або пошкоджені полюсні виводи наплавляються за до-
помогою кутового електроду, або заміняються придатними, які
зняті зі списаних акумуляторів або відлитими заново. Непридатні
перемички заміняють новими або заплавляють за допомогою
кутового електроду. Джерелом струму може служити акумуляторна
батарея або понижуючий трансформатор.
Сульфітація електродів
Під терміном «сульфітація електродів» розуміють такий стан
електродів, коли вони не заряджаються при пропусканні
нормального зарядного струму протягом встановленого терміну
(мал 1).
247
Проявляється наявністю на поверхні електродів великих
кристалів та навіть суцільного шару сульфату свинцю. Виникає в
результаті не дотримання правил обслуговування батарей в процесі
їх експлуатації та зберігання.
Характеризується наступними признаками:
- під час заряджання різко зростає температура електроліту;
- щільність електроліту майже не підвищується;
- газовиділення починається значно раніше ніж у справних
акумуляторах;
- при контрольному розряджанні батарея віддає ємність значно
меншу ніж номінальна.
Причинами можуть служити: використання забрудненого
домішками електроліту;
- довге находження батареї у розрядженому стані;
- систематичний недозаряд;
- зниження рівня електроліту нижче допустимого;
- експлуатація батареї при недопустимо високій температурі та
щільності електроліту.
Виправлення сильно сульфітованих електродів – неможливо.
Відстаючі акумулятори
Якщо в батареї хоч один акумулятор буде розряджатися раніше
ніж інші, то працездатність батареї буде визначатись саме по цьому
акумулятору. Він вважається відстаючим.
Після заряджання батареї окремо дозаряджають відстаючий
акумулятор протягом 3-4 годин таким же струмом яким проводився
заряд батареї. Після цього необхідно провести контрольний розряд
батареї. Якщо в кінці розряду різниця в напрузі відстаючого
акумулятора та справних буде меншою 0,2 В то таку батарею
можна використовувати.
Рис 1. Електроди акумуляторної батареї, сульфітовані в наслідок:
а) – несвоєчасного доливання дісцилірованної води;
б) – порушення правил зберігання
248
Коротке замикання всередині акумулятора

Коротке замикання виникає внаслідок утворення провідникового
осаду, який утворюється в результаті осипання активної маси
сепараторів. Характерними признаками є відсутність або незначна
ЕРС, постійне зниження щільності електроліту, швидка втрата
ємності після повного заряду. Під час заряджання в такому
акумуляторі швидко зростає температура.
Причини встановлюються після розбирання акумуляторів та
усуваються заміною пошкоджених сепараторів, видаленням осаду з
дна акумулятора.
Пошкодження електричного ланцюга акумуляторної батареї.
Порушення електричного ланцюга виявляється під час відмови в
роботі стартера, низькому рівню напруги. Може бути викликано
розпайкою перемичок, розплавленням або обломом полюсних
виводів, а також відривом полу блоку позитивних електродів в
результаті корозії.
Порушення пайки можна усунути заварюванням місць розпайки
або заміною вивідних клем та перемичок. При обриві всередині
акумулятора необхідно розбирати та виправляти міся обриву або
заміняти блок електродів.
Тріщини моноблоків, баків та кришок акумуляторів
Тріщини моноблоків, баків та кришок акумуляторів виникають в
результаті механічних пошкоджень. Виявляються в процесі
зовнішнього огляду батарей, а також по швидкому зниженню рівня
електроліту.
Виявлені недоліки усовуються процесом заміни на справні.
Особливості експлуатації акумуляторних батарей на
машині.
249
Під час експлуатації акумуляторних батарей необхідно
дотримуватись наступних вимог:
- щоб уникнути розряду акумуляторних батарей при
непрацюючому двигуні машини, не допускати тривалої роботи
стабілізатора 2Э36-1 і вентилятора бойового відділення: нагнітач
дозволяється вмикати не більше ніж на 15 хв;
-у зимових умовах через кожні 10-15 днів перевіряти ступінь
зарядженості батарей по густоті електроліту.
Розрядка батарей взимку більше 25% і влітку більше 50% не
допускається. Незалежно від ступеня зарядженості через кожні три
місяці заряджати батареї на зарядній станції до постійної напруги і
густоті електроліту протягом 2 год.
Підтримувати нормальний рівень електроліту доливанням в
акумулятори дистильованої води. Рівень електроліту повинен бути
на 10-12 мм вище за запобіжний щиток.
Взимку після доливання в акумулятори води батарею необхідно
зарядити, доливати в акумулятори воду можна і на машині. Взимку
воду доливати безпосередньо перед пуском двигуна. Рівень
електроліту перевіряти через кожні 25-30 днів, а в спекотну пору
року – через кожні 10-15 днів.
Доливати в акумулятори електроліт забороняється, за
виключенням випадків зниження рівня електроліту в результаті
його випліскування. Доливати електроліт густиною, рівною густоті
електроліту, що знаходиться в акумуляторі.
Утримувати батареї в чистоті, регулярно прочищати
вентиляційні отвори, протирати сухим ганчір’ям від пилу і бруду,
через кожні 30-35 днів протирати поверхню батарей ганчір’ям,
злегка змоченим в 10% розчині нашатирного спирту або
кальцинованої соди. Після цього поверхня елементних кришок,
мастики і кромки ящиків промиваються водою і протираються
досуха чистим ганчір’ям. Вивідні затиски батареї при приєднаних
до них наконечниках проводів регулярно змащувати технічним
вазеліном, видаляти оксиди на затискачах і підтягати до затискачів
наконечники проводів.
Батареї, в яких з'явилися тріщини на мастиці, необхідно
виправити шляхом оплавлення мастики, нагрітою металевою
лопакою або іншим методом без застосування відкритого полум'я, і
лише до постановки батареї на заряд. Категорично забороняється
250
з’єднувати між собою затискачі батарей для випробування на
«іскру».
Після закінчення робіт на машині і при ремонті
електрообладнання обов'язково вимикати вимикач батарей.
За наявності механічних пошкоджень і при різниці густоти
електроліту в акумуляторах, що перевищує 0,01 г/см 2, акумуляторні
батареї необхідно знімати з машини і направляти на зарядну
станцію.
Під час стоянок в неопалювальних сховищах акумуляторні
батареї знімати і зберігати в утеплених приміщеннях. Допускається
зберігання акумуляторних батарей в машині з підзарядкою їх
малими струмами.
При експлуатації акумуляторних батарей при необхідності
користуватися інструкцією з експлуатації ФЮ 3-553.011.И
Кнопка ручного привода вимикача виведена через перегородку в
бойове відділення, а дистанційно він вмикається кнопковим
вимикачем 11.3704, розташованим на щитку приладів. При
натисканні на кнопку батареї вмикаються в бортмережу, що
підтверджується засвічуванням контрольних ламп на щитку
приладів. При повторному натисканні кнопки акумуля торні батареї
відключаються від бортмережі.
При вимиканні ВК860Б ланцюг живлення розеток, а також
електромагніт вимикача ВК860Б не відключаються від батарей.
Вимикач батарей можна вмикати і вимикати безпосереднім
натисканням на кнопку 5 (мал. 15.4) вимикача, закриту гумовим
ковпаком. Натискати в центр гумового ковпака. Кнопка 5
розташована на перегородці відділення силової установки праворуч
зісторони бойового відділення.
Попередження. Забороняється відклюкчати батареї при
працюючому двигуні і ввімкнених споживачах. При необхідності
(акумуляторні батареї несправні і вимагають ремонту) допускається
тимчасова робота двигуна при знятих батареях. У цьому випадку
пуск двигуна виконується від зовнішнього джерела живлення,
попередньо прийнявши заходи для запобігання замикання
наконечника плюсового проводу (шини) на корпус машини.
Малюнок 21.2 - Схема підключення акумуляторних
батарей:
А - батарей 12СТ-85,
Б - батарей 6СТС-170
251
або 6СТ-200А
ПРИМІТКА. При вста-
новленні акумуляторних батарей 6СТ-170 або
6СТ-200А підключення батарей виконується за
допомогою перемички
1Б В1318Е.70.1010сб,
яка знаходиться в РНК.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!
- відключати батареї при
рацюючому двигуні і включених споживачах.
- експлуатувати машину без акумуляторних батарей.
Роботи з обслуговування акумуляторних батарей проводити в
спеціалізованих підрозділах.
21.1.2 Генераторна установка
Генератори призначені для живлення споживачів електро-
енергією і підзарядки акумуляторних батарей при працюючому
двигуні. Генератори встановлені на двигуні. На виробі застосовані
два генератори змінного струму з вбудованими випрямними
пристроями та регуляторами напруги.
Генератори змінного струму починають віддавати електро-
енергію в бортову мережу машини вже при обертах холостого ходу
двигуна.
Струм від генераторів, через панель запобіжників, іде на
підзарядку акумуляторних батарей і живлення споживачів,
встановлених на машині.
Генератор у складі допоміжної силової установки (енерго-
агрегату) - змінного струму, номінальної потужності 2,8 кВт,
напругою 28 В, призначений для живлення споживачів
електроенергією і підзарядки акумуляторних батарей при непрацю-
ючому основному двигуні. У складі енергоагрегату застосований
генератор з вбудованим випрямним пристроєм та регулятором
напруги.
Генератор починає віддавати електроенергію в бортову мережу
машини при запущеному енергоагрегату та вимкненому
сигналізаторі «НЕСПРАВНІСТЬ ГЕНЕРАТОРА ДСУ».
Струм від генератора енергоагрегату через панель запобіжників
іде на підзарядку акумуляторних батарей і живлення споживачів,
встановлених на машині.
21.2 Стартер
252
Стартер призначений для електричного пуску двигуна і
розрахований на короткочасну роботу, встановлений на двигуні.
Включається стартер у коло батарей дистанційно від замка
запалювання, розташованого на щиті водія.
Після пуску двигуна і відпусканні замка запалювання від-
бувається відключення стартера.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ пускати двигун стартером від розряджених
акумуляторних батарей (більш ніж на 50 % улітку і більш ніж на 25
% узимку).
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ включати стартер при працюючому двигуні.
21.3 Комутаційна і допоміжна апаратура
21.3.1 Блок захисту та комутації
Блок захисту та комутації 34 (мал. 21.1) призначений для
включення живлення на машині, захисту електричної мережі від
струмів короткого замикання, управління силовими елементами
електрообладнання.
Малюнок 21.3 - Блок захисту та комутації
1 - автомат захисту мережі кондиціонера КОНДИЦІОНЕР; 2 - автомат
захисту мережі помпи прокачки ПОМПА ПРОКАЧКИ; 3 - автомат
захисту мережі помпи передньої ПОМПА ПЕРЕДНЯ; 3 - автомат захисту
мережі помпи моторно-трансмісійного відділення ПОМПА МТВ; 5 -
підпружинений вимикач акумуляторних батарей АКБ; 6 - автомат захисту
мережі свічок накалювання ПІДІГРІВАЧ; 7 - автомат захисту мережі ос-
вітлення ОСВІТЛЕННЯ; 8 - автомат захисту мережі щита водія ЩИТ
ВОДІЯ.
Включення живлення на машині (підключення акумуляторних

253
батарей до корпуса) здійснюється вимикачем АКБ , розташованим
на лицьовій панелі блоку захисту та комутації (мал 21.3).
На лицьовій панелі блоку захисту та комутації розташовані
автоматичні вимикачі, що виконують роль запобіжників.
21.3.2 Блок управління водохідними рушіями
Блок управління водохідними рушіями 7 (мал. 21.1) приз-
начений для керування машиною на плаву. Для функціонування
блоку призначені наступні елементи: перемикач ВОДОХІДНІ
РУШІЇ ВПЕРЕД - НАЗАД (розташований на щиті водія), датчик
кута повороту рульового колеса, регулятор зміни швидкості
обертання водометів (розташований на щиті водія).
21.3.3 Щит водія.
Щит водія призначений для управління системами і окремими
механізмами, як бойового так і десантного відділення, із
забезпеченням індикації поточної і періодичної інформації про
стан контрольованих параметрів.
Щит водія включений у схему електрообладнання машини за
допомогою штепсельних роз'ємів.
На щиті водія (мал. 21.4) встановлені наступні контрольно-
вимірювальні прилади і елементи керування:
- покажчик спідометра 1 з інтегрованим лічильником пройденого
шляху, призначений для показу швидкості руху машини (км/год) і
для відліку пройденого шляху (км). Шкала спідометра 0-120 км/год,
лічильник шляху має місткість 99999,9 км;
- покажчик тахометра 2 з інтегрованим лічильником мотогодин,
призначений для безперервного дистанційного вимірювання
частоти обертання колінчастих валів двигуна. Діапазон
вимірювання тахометра від 0 до 4000 хв -1. Лічильник мотогодин,
призначений для автоматичного підсумовування часу роботи
двигуна. Місткість відлікового пристрою лічильника 999,9 год;
- покажчик вольтметра 25, призначений для вимірювання напруги
електричної мережі машини у діапазоні від 0 до 30 В;
- покажчик 24 температури охолоджуючої рідини двигуна. Шкала
розподілена на зелений та червоний сектори. Прилад має внутрішне
підсвічування.
- регулятор 3 підсвічування шкал приладів і щита водія, приз-
начений для включення і регулювання ступеня освітленості
приладів;
254
- регулятор 4 швидкості водохідного рушія ШВИДКІСТЬ НА
ПЛАВУ;
- перемикач 5 переднього нагрівача в режим часткової або повної
потужності НАГРІВАЧ ПЕРЕДНІЙ;
- перемикач 6 нагрівача в десантному відділенні в режим часткової
або повної потужності НАГРІВАЧ ЗАДНІЙ;
- вимикач 7 блокування диференціала роздавальної коробки
БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА РК;
- вимикач 8 блокування диференціала 2-го моста БЛОКУВАННЯ
ДИФЕРЕНЦІАЛА ІІ МОСТА;
- вимикач 9 блокування диференціала 3-го моста БЛОКУВАННЯ
ДИФЕРЕНЦІАЛА ІІІ МОСТА;
- табло інформаційне 10, призначене для відображення аварійних
параметрів двигуна, трансмісії, гідросистеми водохідного рушія.
Сигналізація про роботу споживачів і спрацьовування датчиків
інших систем виведена на спеціальні світлофільтри (табло
інформаційне щита водія показано на мал. 21.5);
- кнопка 11 включення режиму підвищеної передачі роздавальної
коробки ПЕРЕДАЧІ РК ПІДВИЩЕНА;
- кнопка 12 включення режиму зниженої передачі роздавальної
коробки ПЕРЕДАЧІ РК ЗНИЖЕНА;
- кнопка 13 включення режиму нейтральної передачі роздавальної
коробки ПЕРЕДАЧІ РК НЕЙТРАЛЬНА;
- перемикач 15 переднього випарника кондиціонера в режимі
часткової або повної потужності ПЕРЕДНІЙ КОНДИЦІОНЕР;
- перемикач 16 керування підйомом та опусканням хвилевід-
бивним щитком ХВИЛЕВІДБИВНИЙ ЩИТОК ПІДНЯТТЯ -
ОПУСК;
- перемикач 17 керування видачею і підтягуванням лебідки
ЛЕБІДКА ПІДТЯГ - ВИДАЧА;
- вимикач 18 помпи відкачки води з моторно-трансмісійного
відділення ПОМПА МТВ;
- вимикач 19 помпи відкачки води з переднього відділення ПОМПА
ПЕРЕДНЯ;
- вимикач 20 гідросистеми водохідного рушія ВКЛ. ГІДРО-
СИСТЕМИ ВОДОХІДНИХ РУШІЇВ;
- перемикач 21 режимів роботи водохідного рушія ВОДОХІДНІ
РУШІЇ ВПЕРЕД - НАЗАД;
- перемикач 22 роботи редуктора привода водохідного рушія
255
ВОДОХІДНІ РУШІЇ ВКЛ - ВИМК;
- кнопка 23 контролю справності індикаторів КОНТРОЛЬ ЛАМП.
При натисканні кнопки КОНТРОЛЬ ЛАМП загоряються індикатори
6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 25, 26, 27, 28, 29 (мал. 21.5);
- замок запалювання 32, призначений для вмикання стартера;
- перемикач 29, призначений для вмикання режиму плавання
ПЛАВ;
- транспарант 28, який сигналізує про вмикання режиму плавання;
- транспаранти, які сигналізують про включення свічок нака-
лювання (33), контролю коробки передач (34), відсутності роботи
генераторів (30,31);
- плавкі запобіжники, які призначені для захисту електричних
ланцюгів від перевантажень та короткого замикання, встановлені
під кришкою в блоці запобіжників 14.
Малюнок 21.4 - Щит водія
1 - покажчик спідометра з інтегрованим лічильником пройденого шляху;
2 - покажчик тахометра з інтегрованим лічильником мотогодин двигуна; 3
- регулятор освітлення шкал приладів і щита механіка-водія
ПІДСВІЧУВАННЯ; 4 - регулятор швидкості водохідного рушія
ШВИДКІСТЬ НА ПЛАВУ; 5 - перемикач переднього нагрівача в режимі
часткової або повної потужності НАГРІВАЧ ПЕРЕДНІЙ; б - перемикач
нагрівача в десантному відділенні у режимі часткової або повної
потужності НАГРІВАЧ ЗАДНІЙ; 7 - вимикач блокування диференціала
роздавальної коробки РК; 8 - вимикач блокування диференціала ІІ-го
моста; 9 - вимикач блокування диференціала III -го моста III МОСТА; 10 -
табло інформаційне; 11 - кнопка включення режиму підвищеної передачі
роздавальної коробки ПІДВИЩЕНА; 12- кнопка включення режиму
зниженої передачі роздавальної коробки ЗНИЖЕНА; 13- кнопка
включення режиму нейтральної передачі роздавальної коробки НЕЙТРА-
ЛЬНА; 14 - блок запобіжників; 15 - перемикач переднього випарника
кондиціонера в режимі часткової або повної потужності ПЕРЕДНІЙ
КОНДИЦІОНЕР; 16 - перемикач управління підйомом і опусканням
хвилевідбивного щитка ХВИЛЕВІДБИВНИЙ ЩИТОК ОПУСК -
ПІДНЯТТЯ; 17 - перемикач управління видачею і підтягуванням лебідки
ЛЕБІДКА ПІДТЯГ - ВИДАЧА; 18 - вимикач помпи відкачки води з
моторно-трансмісійного відділення ПОМПА МТВ; 19 - вимикач помпи
відкачки води з переднього відділення ПОМПА ПЕРЕДНЯ; 20 - вимикач
гідросистеми водохідних рушіїв ВКГІ ГІДРОСИСТЕМИ ВОДОХІДНИХ
РУШІЇВ; 21 - перемикач режимів роботи водохідних рушіїв вперед-назад
ВОДОХІДНІ РУШІЇ ВПЕРЕД - НАЗАД; 22 - вимикач роботи водохідних
рушіїв ВОДОХІДНІ РУШІЇ ВКП - ВИМК; 23 - кнопка контролю
256
справності сигналізаторів КОНТРОЛЬ ЛАМП; 24 - покажчик
температури охолоджуючої рідини двигуна; 25 - покажчик вольтметра; 26
- покажчик тиску оливи двигуна; 27 - покажчик рівня запасу палива; 28 -
сигналізатор включення режиму ПЛАВ (червоний); 29 - перемикач
режиму ПЛАВ.; ЗО - сигналізатор заряду акумуляторів від другого
генератора (червоний); 31 – сигналізатор заряду акумуляторів від
першого генератора (червоний); 32 - замок запалювання; 33 - сигналізатор
роботи свічок розжарювання (жовтий); 34 - сигналізатор контролю
коробки передач (червоний); 35 - перемикач режиму роботи покажчика
рівня запасу палива в лівих, витратному і правих паливних баках
ПАЛИВНІ БАКИ ЛІВІ - ВИТРАТНИЙ - ПРАВІ.
257
Малюнок 21.5 - Табло інформаційне: 1 - сигналізатор мінімального рівня охолоджуючої рідини

(червоний); 2 - сигналізатор засміченості фільтра тонкого очищення палива (червоний); 3 – сигналізатор
максимальної температури охолоджуючої рідини двигуна (червоний); 4 – сигналізатор мінімального
тиску оливи двигуна (червоний); 5 – сигналізатор несправності гальмівної системи (червоний); 6 –
258
сигналізатор блокування диференціала роздавальної коробки (жовтий); 7 - сигналізатор мінімального

тиску оливи диференціала дру-гого моста (жовтий); 8 – сигналізатор включення блокування диференціа-
ла другого моста (жовтий); 9 – сигналізатор мінімального тиску оливи диференціала третього моста
(жовтий); 10 - сигналізатор включення блокування диференціала третього моста (жовтий); 11 -
сигналізатор включення стоп -сигналів, стоянкового гальма (червоний); 12 - сигналізатор включення
259
підвищеної передачі роздавальної коробки (зелений); 13 -
сигналізатор виходу гармати за габарит (уліво) (червоний); 14 -
сигналізатор включення зниженої передачі роздавальної коробки
(зелений); 15 - сигналізатор виходу гармати за габарит (вправо)
(червоний); 16 - сигналізатор включення нейтральної передачі
роздавальної коробки (зелений); 17 – сигналізатор включення
покажчика повороту (вправо) (зелений); 18 - сигналізатор
включення кондиціонера (синій); 19 – сигналізатор включення
покажчика повороту (уліво) (зелений); 20 - сигналізатор положення
рульового колеса (руль прямо) (зелений); 21 - сигналізатор
включення габаритних вогнів(зелений); 22 - сигналізатор «Передні
двері відкриті» (червоний); 23–сигналізатор засміченості фільтра
повітроочисника (червоний); 24 - сигналізатор «Задні двері
відкриті» (червоний); 25 –сигналізатор «Верхні люки відкриті»
(червоний); 26 - сигналізатор «Аварія системи управління
водохідного рушія» (червоний); 27 - сигналізатор максимальної
температури гідросистеми (червоний); 28 - сигналізатор
максимальної температури редуктора приводів (червоний); 29 -
сигналізатор максимальної температури редуктора насосів
водохідного рушія (жовтий); 30 - сигналізатор мінімального тиску
оливи коробки передач, ВР, роздавальної коробки (червоний); 31 -
сигналізатор включення водохідного рушія (зелений)
21.3.4 Прилади освітлення і сигналізації
21.3.4.1 Пульт керування освітленням та обігрівом
Пульт керування освітленням та обігрівом 3 (мал. 21.1)
призначений для керування освітлювальними приладами, до-
рожньою сигналізацією, обігрівом стікол, склоочисником і
склоомивачем.
На пульті розташовані наступні елементи управління (мал.
21.6):
- вимикач призначений для включення/вимикання інфра-
червоної фари;
- вимикач призначений для включення/вимикання задньо-
го протитуманного ліхтаря, про включення якого сигналізує
відповідний світлодіодний індикатор;
- вимикач призначений для включення/вимикання фар зі
світломаскувальним пристроем;
260
- вимикач призначений для включення/вимикання прожектора,
про включення якого сигналізує відповідний світлодіодний
індикатор;
- вимикач призначений для включення/вимикання обігрі-
ву лобових і бічних стекол, про включення якого сигналізує
відповідний світлодіодний індикатор;
- кнопка призначена для включення/вимикання аварійної
сигналізації;
- перемикач призначений для включення/вимикан-
ня габаритних ліхтарів, фар головного освітлення;
- запобижник (5А), призначений для захисту мережі жив-
лення габаритних ліхтарів.
Малюнок 21.6 - Пульт керування освітленням та обігрівом
1 - вимикач інфрачервоної фари; 2 - вимикач заднього проти-

туманного ліхтаря; 3 - світлодіодний індикатор (червоного ко-
льору) включення заднього протитуманного ліхтаря; 4 – вимикач
фари зі світломаскувальним пристроєм; 5 – вимикач прожектора; 6
- світлодіодний індикатор (червоного кольору) включення
прожектора; 7 - перемикач світла; 8 - автомат захисту мережі
обігріву стікол; 9 - світлодіодний індикатор (червоного кольору)
включення обігріву стікол; 10 - вимикач аварійної сигналізації зі
світловою індикацією (червоного кольору); 11 - запобіжник (5А)
мережі живлення габаритних ліхтарів;12 - вимикач відключення
стоп-сигналів та ліхтаря заднього руху; 13 - світлодіодний
індикатор (червоного кольору) відключення стоп-сигналів та
ліхтаря заднього руху.
261
21.3.4.2 Прилади зовнішнього освітлення і сигналізації
Для освітлення місцевості перед машиною і для сигналізації про
її маневри на машині встановлені наступні прилади зовнішнього
освітлення і сигналізації (мал. 21.7):
- дві фари головного світла 1, 11 з режимами роботи ближнє і
дальнє світло. Призначені для освітлення дороги при русі машини в
темний час доби. Світло фар вмикається перемикачем світла,
розташованим на пульті керування освітленням та обігрівом, а
режим дальнього та ближнього світла вмикається комбінованим
перемикачем, розташованим під рульовим колесом;
- дві фари зі світломаскувальними пристроями 3, 9. Призначені для
освітлення місцевості перед машиною з дотриманням, при
необхідності, світломаскування. Включаються фари вимикачем на
пульті керування освітленням та обігрівом;
- одна додаткова (пошукова) фара-прожектор 5 з розсіювачем із
прозорого безбарвного скла призначена для додаткового ос-
вітлення дороги і місцевості в темний час доби. При необхідності
вона може використовуватись як пошукова фара. Включається
вимикачем на пульті керування освітленням та обігрівом;
- інфрачервона фара 6. Призначена для освітлення дороги інф-
рачервоними променями при водінні машини в нічний час із
приладом нічного бачення ТВН-5. Включається вимикачем на
пульті керування освітленням та обігрівом;
- два передніх ліхтарі 2, 10 із двоколірними склами (секція пе-
реднього покажчика поворотів - колір жовтогарячий, секція
переднього габаритного вогню - колір білий) і зі світломаскуваль-
ними пристроями. Призначені для позначення передніх габаритів
машини і для сигналізації про поворот машини. Включення
покажчиків поворотів здійснюється комбінованим перемикачем або
кнопкою аварійної сигналізації, а габаритних ліхтарів -
перемикачем на пульті керування освітленням та обігрівом;
- два повторювачі повороту 4, 7 жовтогарячого кольору.Вклю-
чаються одночасно з покажчиками поворотів;
- два задніх ліхтарі 12, 15 із двоколірними склами (секція заднього
покажчика поворотів - колір жовтогарячий, секція заднього
габаритного вогню - колір червоний, секція сигналу гальмування -
колір червоний) і зі світломаскувальними пристроями. Призначені
для позначення задніх габаритів машини, для сигналізації про
поворот і гальмування машини. Включення покажчиків поворотів
262
здійснюється комбінованим перемикачем або кнопкою аварійної сигналізації, включення габаритних

ліхтарів здійснюється перемикачем на пульті керування освітленням та обігрівом, а включення сигналів
гальмування здійснюється автоматично при натисканні на педаль робочої гальмівної системи; - задній
протитуманний ліхтар 14. Включається перемикачем на на пульті керування освітленням та обігрівом;
- ліхтар руху заднім ходом 13. Включається автоматично при русі машини заднім ходом.
Малюнок 21.7 - Установка світлотехнічних приладів:
1 - фара ближнього-дальнього світла права; 2, 10 - ліхтар передній; 3, 9 - фари зі світломаскувальними пристроями;
4, 7 - повторювач покажчика поворотів; 5 - додаткова (пошукова) фара прожектор; 6 - фара інфрачервона; 8 -
сигнал; 11 - фара ближнього-дальнього світла ліва; 12, 15 - ліхтар задній; 13 - ліхтар заднього ходу; 14 - ліхтар
протитуманний задній
263
21.3.4.3 Прилади внутрішнього освітлення
Для освітлення відділення управління, десантного відділення в
машині встановлені прилади внутрішнього освітлення. До них
відносяться:
- два плафони аварійного освітлення відділення управління і три
плафони аварійного освітлення відділення десанту;
- три ліхтарі освітлення моторно-трансмісійного відділення;
Всі прилади внутрішнього освітлення мають вбудовані вимикачі.
Для підключення переносного світильника до бортової мережі є
аварійні розетки.
21.3.4.4 Звуковий сигнал
На машині встановлений безрупорний герметичний звуковий
сигнал. Включається за допомогою натискної рукоятки,
розташованої на підрульовому комбінованому перемикачі ліворуч.
21.3.5 Розетка для пуску двигуна від зовнішнього джерела
електроенергії
У відсіку акумуляторних батарей є розетка 23 (мал. 21.1) для
пуску двигуна від зовнішнього джерела (акумуляторної батареї) з
номінальною напругою 24 В и струмом до 800 А.
Для пуску двигуна з'єднати зовнішнє джерело з розеткою
зовнішнього пуску проводами (перерізом 95 мм2), наявними в
груповому комплекті ЗІП.
21.3.6 Розетки аварійні
Для підключення переносної лампи усередині машини
встановлені дві аварійних розетки 25 і 32 (мал. 21.1).
21.3.7 Запобіжники
Для захисту електричних ланцюгів і споживачів від пере-
вантажень і коротких замикань в електрообладнанні машини
застосовані запобіжники.
Для захисту акумуляторних батарей в електричній мережі
машини застосовані плавкі запобіжники, розташовані на панелі
запобіжників 16 (мал. 21.1).
Для захисту електричних ланцюгів машини застосовані плавкі
запобіжники, які розташовані в блоці запобіжників під кришкою на
щиті водія.
В інших ланцюгах застосовані автоматичні вимикачі (АВ), які
виконують роль запобіжників. Вони встановлені у блоці захисту і
комутації та щитку запобіжників.
У щитку запобіжників (мал. 21.8) розміщені наступні автоматичні
вимикачі:
264
- ПП, НАВ (АВ-10) - живлення переговорного пристрою і засобів
навігації;
- РЕЛЕ ПОВОРОТІВ (АВ-10) - живлення реле управління до-
рожньою сигналізацією (реле поворотів);
- АВАРІЙНІ МЕРЕЖІ (АВ-15) - живлення аварійних електричних
ланцюгів;
- ОСВІТЛЕННЯ МТВ, ЕЛЕКТРОДВИГУНИ, ОЧИЩУВАЧ СКЛА
(АВ-20) - живлення електричних ланцюгів освітлення моторно-
трансмісійного відділення, електромоторів приточного і витяжного
вентиляторів, електропривода склоочисника;
- РАДІОСТАНЦІЯ (АВ-25) - живлення УКВ радіостанції;
- РТС, ТВН (АВ-20) - живлення приладів спостереження, регу-
ляторів температури стікол приладів спостереження;
- ВОДОХІДНІ РУШІЇ (АВ-20) - живлення системи управління
водохідними рушіями;
- АКП (АВ-20) - живлення апаратури і виконавчих елементів
автоматичної коробки передач;
- СИГНАЛ (АВ-5)- живлення звукового сигналу;
- ОХОЛОДЖЕННЯ ДВИГУНА (АВ-10) - живлення ланцюгів
системи управління охолодженням двигуна.
Всі АВ, що виконують роль запобіжника, завжди повинні бути
включені.
При перевантаженнях і коротких замиканнях запобіжник
розмикає електричне коло. При цьому плавкий запобіжник пе-
регоряє, а АВ вимикається, про що свідчить автоматичне пере-
міщення його ручки у виключене положення.
Після усунення причин, що викликали перегоряння плавкого
запобіжника, необхідно його замінити справним, наявним у ЗІП
електрообладнання машини.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ! Утримувати ручку АВ у включеному по-
ложенні в момент перевантаження в мережі або короткому за-
миканні.
Малюнок 21.8 - Щиток запобіжників
1 - автомат захисту мережі переговірного пристрою ПП, радіо-
навігаційної апаратури НАВ; 2 - автомат захисту мережі реле поворотів
РЕЛЕ ПОВОРОТІВ; 3 - автомат захисту мережі аварійних ланцюгів
АВАРІЙНІ МЕРЕЖІ; 4 - автомат захисту мережі освітлення моторно-
трансмісійного відділення ОСВІТЛЕННЯ МТВ, електричних моторів
ЕЛЕКТРОДВИГУНИ, склоочисника ОЧИЩУВАЧ СКЛА; 5 - автомат
265
захисту мережі радіостанції РАДІОСТАНЦІЯ; 6 - автомат захисту мережі
регулятора температури стекол РТС, приладу нічного бачення водія ТВН;
7 - автомат захисту мережі водохідних рушіїв ВОДОХІДНІ РУШІЇ; 8 -
автомат захисту мережі автоматичної коробки передач АКП; 9 - автомат
захисту мережі звукового сигналу СИГНАЛ; 10 - автомат захисту мережі
охолодження двигуна ОХОЛОДЖЕННЯ ДВИГУНА
21.3.8 Обертовий контактний пристрій ВКУ-1.

Обертовий контактний пристрій 27 (мал. 21.1) призначено для
передачі електроенергії з корпуса машини в башту.
Обертовий контактний пристрій складається з наступних
основних частин:
- верхнього і нижнього корпусів з підшипниковим вузлом і
ущільнювальною манжетою;
- пакета слабкострумової контактної системи з датчиком сиг-
налізації виходу пушки за габарити;
- потужнострумової контактної системи.
Нерухомою частиною він жорстко прикріплений до кронштейну
ВКУ так, що вісь його обертання сполучається з віссю обертання
башти бойового модуля.
266
21.4 Електрична мережа машини
Для з'єднання споживачів і джерел живлення на машині застосо-
вуються дроти низької напруги в екранованому виконанні.
На машині застосована однопровідна система з'єднання джерел і
споживачів (окрім аварійних плафонів, аварійних розеток і
вимикача батарей). Другою ланкою, призначеною для з'єднання
мінусових виводів джерел і споживачів, служать металеві частини
корпуса машини.
Така система вимагає більше уважного ставлення до ізоляції
дротів і до під'єднання приладів до корпуса.
При торканні дроту, що перебуває під напругою, до металевих
частин машини відбувається коротке замикання, що може
призвести не тільки до виходу з ладу частини електрообладнання
машини, але і може бути причиною пожежі. Послаблення
електричних з'єднань джерел живлення і споживачів електричної
енергії призводять до збільшення перехідних опорів, неритмічній
роботі споживачів і різкому підвищенню рівня радіоперешкод.
21.4.1 Обслуговування електричної мережі машини
При експлуатації машини дотримувати наступних правил:
- джгути дротів і окремі дроти захищати від механічних ушкоджень
і від потрапляння на них оливи, палива і інших агресивних середо-
вищ.
При всіх роботах з електричною мережею машини:
- щоб уникнути короткого замикання і пожежі від'єднувати
акумуляторні батареї від бортової мережі контактором маси;
- пайку дротів і наконечників виконувати із застосуванням
безкислотного флюсу;
- металеве обплетення дротів у всіх сполучних роз'ємів, а також в
окремих виводів обов'язково повинне бути з'єднане з корпусом
машини;
- щоб уникнути виривання обплетення з роз'ємів при технічних
оглядах і роботах не допускати сильного натягу дротів. У випадку,
якщо відбулося виривання, обплетення закріпити знову.
Закріплення робити ретельно. Можливість доторкання окремих
дротиків жили обплетення з екраном повинна бути виключена;
- при закручуванні і відкручуванні гайок роз'ємів запобігати
перекручування обплетення, тому що це приведе до його руй-
нування і порушенню електричного контакту. Тертя дротів по дета-
лям і агрегатам машини не допускається;
267
- екрануюче обплетення дротів, що закінчуються наконечниками
під гвинти, завжди повинно бути закріплено манжетами, що
охороняють її від сповзання і короткого замикання мережі;
- заміна екранованих дротів неекранованими не допускається.
Затягування наконечників дротів повинна забезпечувати пос-
тійний надійний електричний контакт. Експлуатація машини з
незатягнутими гвинтами і гайками, що кріплять наконечники дро-
тів, не допускається.
21.4.2 Можливі несправності електрообладнання
Можливі несправності електрообладнання і способи їх усунення
наведені в таблиці 21
Можлива причина Спосіб усунення
Несправні або сильно Замінити акумуля-
розряджені акумуля- торні батареї або
торні батарей зарядити їх
Порушено коло жив-
лення пульта управ-
ління, обрив у колі:
Знайти несправність
пульт управління -
і усунути її.
блок захисту та ко-
Не включається
мутації - контакт
стартер.
стартера.
Несправне тягове ре- Замінити стартер.
ле стартера
Селектор вибору ре- Установити селек-
жимів роботи КП тор вибору режимів
не встановлений у роботи КП у
положення N (нейт положення N.
раль).
Стартер прокру- Розряджено нижче Замінити акумуля-
чує двигун зі зни- допустимої межі торні батареї або
женою частотою акумуляторні батареї. зарядити їх.
обертання Несправний стартер. Замінити стартер
Підвищене падіння Підтягти кріплення
напруги в колі жи всіх дротів у стар-
влення стартера, у терному колі.
тому числі на сило Очистити і затягти
вих контактах вими- виводи акумуля-
268
кача батарей. торних батарей.
Замінити контактор
маси.
Вийшов з ладу запо-
біжник «ЗАРЯДНА Замінити
МЕРЕЖА» (ТШ) на запобіжник.
панелі запобіжників.
Виключено або Включити вимикач
несправний вимикач (контактор) маси або
Генератори не
(контактор) маси. замінити його
працюють.
Обрив привода гене- Замінити привод
ратора. генератора
Несправний регуля-
Замінити генератор.
тор напруги.
Несправний генера-
Замінити генератор.
тор
Поверхня акумуля- Видалити з поверхні
торних батарей змо батарей бруд і
Підвищений са-
чена електролітом, електроліт. Поверх-
морозряд акуму-
забруднення елект ня повинна бути
ляторних батарей.
роліту шкідливими сухою і чистою.
домішками. Замінити електроліт
Витікання електрол-
Швидко зменшу- іту через тріщини в
ється рівень елек- Замінити батарею
моноблоці або кришці
троліту в акуму- акумулятора.
ляторних бата
Негерметичність
реях. Замінити батарею.
камери моноблока.
Не горять Перегоряння ниток
Замінити лампи.
електролампи. розжарення ламп.
Підігнути пружні
Поганий контакт у контакти, зачистити
патроні лампи. контакт, що
окислився.
Обрив проводки Усунути обрив.
Порушення контакту в Підтягти виводи
з'єднаннях електрич- сполучної
ного кола. колодки.
Несправність вими- Замінити несправ-
269
кача або перемика ний вимикач або
ча перемикач.
Не горять лампи Порушення контактів
сигналу гальму- у з'єднанні дротів до Відновити з'єднання.
вання в задніх вмикача стоп-сигналу.
ліхтарях під Несправний вмикач
час гальмування стоп-сигналу. Замінити вмикач.
машини
Постійно горять Замикання контактів
лампи сигналу вмикача світла
Замінити вмикач.
гальмування в стоп-сигналу.
задніх ліхтарях.
Спрацював АВ через Визначити і усунути
перевантаження в несправність,
Не працюють по- електричному колі. включити АВ.
кажчики поворо- Несправний комбі-
тів. нований перемикач,
Замінити справними.
реле покажчика
поворотів.
Усунути причину,
Спрацював АВ через що викликає від-
перевантаження в ключення (можливо
електричному колі. коротке замикання) і
включити АВ.
Обрив у колі: комбі-
нований перемикач
- пульт управління
Відсутній звук Усунути пошкод-
освітленням і обігрі-
сигналу ження або замінити
вом - щиток запобіж-
сигнал.
ників - сигнал, відпай-
ка кінців котушок від
затискачів сигналу.
Порушення регулю-
вання контактів пе- Відрегулювати
реривника сигналу сигнал.
(контакти розімкнуті)
Звук сигналу Порушення регулю- Відрегулювати
хрипкий. вання контактів пе- сигнал.
реривника сигналу.
270
Усунути обрив дро-
Відсутня напруга на ту, замінити реле
При включенні виводах електродви- склоочисника або
склоочисник не гуна. комбінований
працює перемикач
Несправний Замінити
електродвигун. електродвигун.
Стрілка покажчи- Відсутнє з'єднання Перевірити і
ка тиску оливи виводу датчика з відновити з'єд
двигуна при різ- контактом «Х2:10» нуючий ланцюг.
ному тиску оливи щита водія.
показує «0» або
Відсутнє живлення
йде за шкалу Замінити щит водія.
покажчика.
(зашкалення)
Відсутній контакт Перевірити і відно-
Стрілка покажчи- корпуса датчика з вити з'єднуючий
ка рівня палива корпусом машини. ланцюг.
при будь-якому Відсутнє живлення
рівні в баку пока- Замінити щит водія.
покажчика
зує «0».
Несправний прилад. Замінити щит водія.
Відсутнє з'єднання
виводу датчиків з
контактами «Х1:2»,
«Х1:23», «Х1:21»
щита водія при вста- Перевірити і
Стрілка покажчи-
новленому переми- відновити з'єд
ка при будь-якому
качі ПАЛИВНІ БАКИ нуючий ланцюг.
рівні палива в баку
в положення
показує
ПРАВІ - ВИТРАТ-
більше повного
НИЙ - ЛІВІ відпові
(зашкалення).
дно.
Несправний датчик
Замінити датчик.
рівня палива.
Несправний прилад Замінити щит водія.
Стрілка покажчи-
ка температури
Несправний датчик. Замінити датчик.
охолоджуючої
рідини двигуна при
271
різній температурі
виходить за шкалу Несправний прилад. Замінити щит водія.
(зашкалювання).
Стрілка покажчи- Відсутнє електрожи-
ка температури влення між конта Перевірити і
охолоджуючої рі- ктом «Х2:8» щита відновити з'єд
дини двигуна при водія і контактом нуючий ланцюг
різній температурі «1» датчика.
знаходиться нижче Відсутнє живлення
точки «0». Замінити щит водія.
покажчика
Відсутнє електрожи-
При запущеному вленя між контак Перевірити і
двигуні стрілка том «Х2:3» щита водія відновити з'єд
покажчика тахо- і контактом нуючий ланцюг.
метра розташова- «22» Х500.
на на поділці «0» Несправний прилад Замінити щит водія
Несправний датчик Замінити датчик.
Відсутнє електрожи-
вленя між контак
тами «Х2:5», «Х2:6»
Перевірити і
щита водія і кон
При русі машини відновити з'єд
тактами «6», «1»
стрілка покажчика нуючий ланцюг
датчика спідометра
спідометра розта-
на РК «Х2:42» (+) і
шована ліворуч від
контакт «5».
поділки «0»
Відсутнє живлення
покажчика, несправ- Замінити щит водія
ний прилад.
Несправний датчик Замінити датчик.
21.4.2.1 Способи виявлення несправностей в електричних
ланцюгах
Повторне перегоряння плавкого запобіжника або повторне
вимикання автомата захисту мережі АВ вказує на коротке за-
микання в електричному колі. Якщо несправність не вдається
виявити зовнішнім оглядом, то для відшукання короткого за-
микання рекомендується користуватися пробником (контрольною
лампою).
При припиненні живлення того або іншого споживача струму в
272
першу чергу оглянути АВ, що знаходиться в колі даного
споживача, після чого приступити до огляду сполучних контактів
та дротів.
Якщо несправності, викликані поганим контактом або обривом
дротів, не вдається виявити оглядом, то використати пробник.
21.4.2.2 Порядок демонтажу акумуляторних батарей
Для демонтажу акумуляторних батарей необхідно:
- відкрити захисний полик над відсіком АКБ;
- відвернути гайку-баранчик кріплення притискної планки аку-
муляторних батарей;
- демонтувати притискну планку акумуляторних батарей;
- від’єднати від клем акумуляторних батарей силові перемички;
- витягнути акумуляторні батареї з відсіку АКБ.
Монтаж акумуляторних батарей робити у зворотному порядку.
21.4.2.3 Порядок демонтажу вимикача акумуляторних батарей
Для демонтажу вимикача акумуляторних батарей необхідно:
- відкрити захисний полик над відсіком АКБ;
- від’єднати із клем вимикача силові перемички;
- викрутити болти кріплення вимикача;
- витягнути вимикач з відсіку АКБ.
Монтаж вимикача акумуляторних батарей робити у зворотному
порядку.
21.4.2.4 Порядок демонтажу щита водія
Для демонтажу щита водія необхідно:
- від’єднати рознімання джгутів від щита водія;
- викрутити елементи кріплення щита водія;
- демонтувати щит водія зі штатного місця.
Монтаж щита водія виконувати у зворотному порядку.
21.4.2.5 Порядок демонтажу запобіжників
Для демонтажу запобіжників необхідно:
- відвернути гайку-баранчик кріплення захисної кришки панелі
запобіжників;
- демонтувати захисну кришку;
- викрутити гайки кріплення запобіжника, що вийшов з ладу;
- демонтувати запобіжник, що вийшов з ладу.
Монтаж запобіжника виконувати у зворотному порядку.
21.4.2.6 Порядок регулювання фар із світломаскувальними
насадками та фар ближнього і дальнього світла
Провести регулювання фар зі світломаскувальними насадками,
для чого:
273
- встановити машину з тиском в шинах коліс 0,55 МПа (5,5 кгс /см²)
на горизонтальному майданчику на відстані (7,5±0,05) м від екрану,
встановленого перпендикулярно подовжній осі машини. Розмітку
екрану виконати по координатах вказаним на малюнку 21.9;
- включити фари при незатемненому режимі і закрити одну з фар
світлонепроникною тканиною;
- відрегулювати фару при відкритій кришці так, щоб найяскравіша
точка світлової плями кожної фари лежала на правій і лівій
вертикальних лініях, а тінь від козирка світломаскувальної насадки,
тобто різка межа між освітленою і темною зонами, проходила на
висоті горизонтальної лінії на екрані. Для регулювання ослабити
гайку кріплення фари на кронштейні і повертати фару до вказаного
вище положення.
Після закінчення регулювання гайку кріплення фари затягнути.
Регулювання другої фари проводити аналогічним чином.
Провести регулювання світла фар (ближнє, дальнє світло), для
чого:
- встановити виріб на горизонтальній ділянці в (5+0,05) м від
розташованого в тіні екрану для даних фар так, щоб подовжня вісь
виробу була перпендикулярна до площини екрану;
- екран розмістити по схемі зображеною на мал. 21.10, провівши
спочатку вертикальну вісь Х - Х
Малюнок 21.9 Малюнок 21.10
- включити ближнє світло фар і відрегулювати положення оп-

тичних елементів фар так, щоб горизонтальна гранична лінія
освітленої і неосвітленої ділянок співпала з лінією «б-в-в-б», а
похилі граничні лінії починалися від точок «в» або в безпосередній
близькості від них. Регулювання переміщення пучка світла фари у
вертикальній площині проводиться за допомогою штатних
регулювальних гвинтів;
Відстань зміряти рулеткою (див. Додаток В). Горизонтальність
274
ділянки не контролювати.
22 ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ БОЙОВОГО МОДУЛЯ
Електрообладнання бойового модуля (малюнок 22.1) складається з:
- електродвигунів 3;
- плафона 2;
- розетки 1.
Малюнок 22.1 – Елек-
трообладнання бойово-
го модуля
1 - розетка ШР-51;
2 - плафон ПМВ-71;
3 - електродвигун МУ-431
У бойовому модулі засто-
совуються електродвигуни
типу МУ-431.
Три електродвигуни МУ-431 забезпечують роботу:
- приводу механізму перезарядження гармати;
- механізму перемикання стрічок (вибору боєприпасів);
- приводу механізму підтяга стрічок.
Включення електродвигунів привода механізму перезарядження
і перемикання подач здійснюється натисканням кнопок ВІДКАТ,
НАКАТ на пульті оператора. Включення і вимикання
електродвигуна підтяга стрічок автоматичне, від кнопки 4 (мал. 7.2)
стрільби з гармати.
Плафон ІІМВ-71 призначений для освітлення усередині
бойового модуля. Включення і вимикання плафона здійснюється за
допомогою тумблера, установленого на корпусі плафона.
Розетка ШР-51 призначена для підключення зовнішніх спо-
живачів до бортової мережі постійного струму.
23 ЗАСОБИ ЗВ'ЯЗКУ
Машина обладнана засобами зовнішнього і внутрішнього зв'язку
(мал. 23.1).
Для забезпечення зовнішнього зв'язку в ній встановлені ультра-
короткохвильові радіостанції:
- HARRIS RF-7800V-VS511 (далі - радіостанція RF-7800V);
- виріб «Либідь К-2РБ», на базі радіостанції MOTOROLA DM 4600
(далі - радіостанція DM 4600).
Для забезпечення внутрішнього зв'язку встановлена апаратура
275
внутрішнього зв'язку і комутації AB3K1. Для роботи в трактах
внутрішнього і зовнішнього зв'язку використовуються шоломо-
фони ШШ-1.
Малюнок 23.1 - Розміщення засобів зв'язку і навігації
1 - приймач навігаційний; 2 - блок АС37; 3 - підсилювач МШ-ФТЕ; 4 -
антена навігаційна С104П; 5 - блок АС34; 6 – прийомопередавач
радіостанції DM4600; 7 - перетворювач напруги радіостанції DM4600; 8 -
прийомопередавач радіостанції RF-7800V; 9 - антена радіостанції
DM4600; 10 - блок АС35; 11 - антена радіостанції RF-7800V; 12 -
внутрішня абонентська розетка; 13 - зовнішня розетка десанту.
23.2 Апаратура внутрішнього зв'язку і комутації

23.2.1 Призначення, склад і загальний опис АВЗК1
АВЗК1 забезпечує наступні види зв’язку:
- внутрішній двосторонній телефонний зв’язок між чотирма
абонентами з прослуховуванням власної мови;
- внутрішній двосторонній телефонний зв’язок між трьома
абонентами з прослуховуванням власної мови при роботі одного з
абонентів по радіостанції;
- внутрішній двосторонній телефонний зв’язок міждвома або-
нентами з прослуховуванням власної мови при роботі двох
абонентів по радіостанціях;
- внутрішній циркулярний двосторонній телефонний зв'язок між
всіма абонентами з прослуховуванням власної мови при
знаходженні одного або декількох абонентів на зовнішньому зв'язку
(при цьому абонент, що працює по зовнішньому зв'язку тимчасово
від нього перемикається на внутрішній зв'язок);
- зовнішній зв'язок по радіостанції одному з абонентів через блок
276
АС34;
АС35;
АС37.
При роботі з АВЗК1 використовуються шоломофони ШШ-1 з
вмонтованими в них електромагнітними ларингофонами і
низькоомними телефонами.
До складу АВЗК1 входять:- блок АС34; - блок АС35; - блок
АС37; - два блоки МН1 з шнуром завдовжки 1,2 м; - два блоки МН1
з шнуром завдовжки 2,2 м; - один блок МН1 з шнуром завдовжки
10 м; - ЗІП одиночний (вставка плавка ВП1-1В 2,0А 250В).
Блок АС34 забезпечує внутрішній двосторонній телефонний
зв'язок (з прослуховуванням власної мови) зі всіма абонентами, що
знаходяться в тракті внутрішнього зв'язку, а також вихід на
зовнішній зв'язок по радіостанціям.
На передній панелі блоку АС34 розміщені наступні органи
управління (мал. 23.2):
- перемикач «ВОДІЙ» (1), що має два робочих положення«ВЗ» і
«РСТ1», що забезпечує для водія наступні функції:
- «ВЗ» - робота по внутрішньому зв'язку;
- «РСТ1» - робота по радіостанції RF-7800V.
- кнопка виклику «ВИКЛИК» (2) - на даній машині не викори-
стовується;
- перемикач роду робіт (3) на чотири робочих положення «ВЗ»,
«РСТ1», «РСТ2» і «ПРМ», що забезпечує для командира наступні
функції:
- «ВЗ» - робота по внутрішньому зв'язку;
- «РСТ1» - робота по радіостанції RF-7800V;
- «РСТ2» - робота по радіостанції DM 4600;
- «ПРМ» - на даній машині не використовується;
- регулятор гучності «ГУЧНІСТЬ» (4) для регулювання гучності
переговорів по внутрішньому зв'язку;
- перемикач «БМ-ВИМКН» (5), що подає електроживлення на
комплект АВЗК1;
- вставка плавка 2 А (6).
Малюнок 23.2 - Блок АС34
1 - перемикач «ВОДІЙ»;
2 - кнопка «ВИКЛИК»;
277
3 - перемикач роду робіт;
4 - регулятор гучності «ГУЧ-
НІСТЬ»; 5 - перемикач елект-
роживлення «БМ-ВИМКН»;
6 - вставка плавка
Блок АС35 забезпечує внутрішній
двосторонній телефонний зв'язок(з
прослуховуванням власної мови) зі
всіма абонентами, що знаходяться в
тракті внутрішнього зв'язку, а також вихід на зовнішній зв'язок по
радіостанціям.
Малюнок 23.3 - Блок АС35
На передній панелі блоку АС35
(мал. 23.3) розміщений перемикач
роду робіт (1) на чотири робочих по-
ложення: «ВЗ», «РСТ1», «РСТ2» і
«ПРМ», що забезпечує для оператора
аналогічні функції, як перемикач роду
робіт на блоці АС34.
Блок АС37 забезпечує внутрішній двосторонній телефонний
зв'язок (з прослуховуванням власної мови) зі всіма абонентами,
щознаходяться в тракті внутрішнього зв'язку, а також вихід на
зовнішній зв'язок по радіостанції. Блок АС37 органів управління не
має.
Малюнок 23.4 - Блок МН1
Блок МН1 (мал. 23.4) з шнуром
служить для підключення шоло-
мофонів абонентів.
На блоці розміщена клавіша «ПРД-ВЫЗ» на три положення:
- нейтральне положення для роботи в мережі внутрішнього зв'язку
або в режимі «прийом» при роботі по радіостанції;
- «ПРД» - для перемикання радіостанції в режим «передача» при
роботі по радіостанції (на час утримання клавіші в натиснутому
положенні «ПРД»);
- «ВЫЗ» - для циркулярного виклику (при цьому абоненти, що
працюють по радіостанції, будуть примусово підключені в мережу
внутрішнього зв'язку на час утримання клавіші в натиснутому
положенні «ВЫЗ»).
278
Прийом і передача мови по мережі внутрішнього зв'язку
забезпечується без натиснення клавіш на блоці МН1. При роботі по
радіостанції прийом здійснюється без натиснення клавіш, передача
при натисненні і утриманні в натиснутому положенні клавіші
«ПРД».
Додатково в машині встановлені дві абонентські розетки,
призначені для підключення блоків МН1. Розетки забезпечують
тільки внутрішній зв'язок.
23.2.2 Розміщення АВЗК1 в машині
Блок АС34 встановлений на робочому місці командира і
закріплений на правому борту.
Блок АС35 встановлений в десантному відділенні на лівому
борту, біля оператора;
Блок АС37 встановлений на робочому місці водія і закріплений
на моторній перегородці у відділенні управління, позаду водія,
зверху закритий загальним кожухом.
Абонентська розетка (внутрішня) - закріплена на листі корми
біля правого борту.
23.2.3 Підготовка АВЗК1 до роботи
Для підготовки АВЗК1 до роботи необхідно:
1. Надіти і підігнати шоломофон, для чого:
— перед надяганням шоломофону необхідно пересувний мета-
левий замок помістити на кінець ларингофонних ременів;
— для підгонки шоломофону по голові на зовнішній стороні
тім'яної і потиличної частини розташовані регулювальні ремені з
пряжками, підгонка шоломофону здійснюється на голові при
застебнутих клапанах підборідь;
— регулювання положення ларингофонів проводиться ларин-
гофонними ременями шляхом їх перестьобування;
— ларингофони повинні симетрично розташовуватися на горлі
абонента.
2. Підключити шнури шоломофонів до блоків МН1.
3. Встановити перемикач роду робіт і перемикач «ВОДІЙ» на блоці
АС34 в положення «ВЗ».
4. Встановити перемикач роду робіт на блоці АС35 в положення
«ВЗ».
5. Включити АВЗК1, встановивши перемикач «БМ-ВИМКН» на
блоці АС34 в положення «БМ».
6. Встановити, обертаючи ручку регулятора «ГУЧНІСТЬ» на блоці
279
АС34, необхідну гучність звуку в телефонах при вимовлянні
рахунку «один, два, три». Гучність рекомендується встановлювати
при працюючому двигуні, тобто за наявності навколишнього шуму.
7. Всі абоненти при роботі по мережі внутрішнього зв'язку повинні
чути один одного при відпущених клавішах на блоках МН1.
8. Перевірити роботу циркулярного виклику, для чого встановити
перемикач роду робіт на блоці АС34 в положення «РСТ1», потім
будь-якому абонентові натиснути клавішу свого блоку МН1 в
положення «ВЫЗ». При цьому телефони і ларингофони командира,
підключеного до радіостанції, повинні автоматично перемикатися в
мережу внутрішнього зв'язку. Перевірку провести з робочого місця
кожного абонента. Абонентові необхідно тримати клавішу
натиснутою в положенні «ВЫЗ» до закінчення переговорів. При
відпусканні клавіші всі абоненти автоматично повертаються на
колишні види зв'язку. Повернути перемикач в положення «ВЗ».
Апаратура готова до роботи.
23.2.4 Порядок роботи АВЗК1
При роботі АВЗК1 необхідно керуватися наступними поло-
женнями:
- для переходу командира в режим внутрішнього зв'язку необхідно
встановити перемикач роду робіт на блоці АС34 в положення «ВЗ»;
- для переходу командира на зв'язок із зовнішнім кореспондентом
через радіостанцію RF-7800V необхідно встановити перемикач
роду робіт на блоці АС34 в положення«РСТ1»;
- для переходу командира на зв'язок із зовнішнім кореспондентом
через радіостанцію DM 4600 необхідно встановити перемикач роду
робіт на блоці АС34 в положення «РСТ2»;
- для переходу оператора в режим внутрішнього зв'язку необхідно
встановити перемикач роду робіт на блоці АС35 в положення«ВЗ»;
- для переходу оператора на зв'язок із зовнішнім кореспондентом
через радіостанцію RF-7800V необхідно встановити перемикач
роду робіт на блоці АС35 в положення «РСТ1»;
- для переходу оператора на зв'язок із зовнішнім кореспондентом
через радіостанцію DM 4600 необхідно встановити перемикач роду
робіт на блоці АС35 в положення «РСТ2»;
- для переходу водія в режим внутрішнього зв'язку необхідно
перемикач «ВОДІЙ» на блоці АС34 встановити в положення «ВЗ»;
- для переходу водія на зв'язок із зовнішнім кореспондентом через
280
радіостанцію RF-7800V необхідно перемикач «ВОДІЙ» на блоці
АС34 встановити в положення «РСТ1»;
- для перемикання радіостанції в режим «ПЕРЕДАЧА» при роботі
через радіостанцію із зовнішнім кореспондентом необхідно
натиснути і утримувати клавішу на блоці МН1 в положенні «ПРД»;
- для циркулярного виклику необхідно натиснути і утримувати
клавішу на блоці МН1 в положенні «ВЫЗ», при цьому абонент, що
працює на зовнішньому зв'язку, відключається від радіостанції, і
переводяться в режим внутрішнього зв'язку;
ПАМ'ЯТАЙ! При циркулярному виклику зовнішній зв'язок
порушується, тому користуватися циркулярним викликом треба
короткочасно і лише у разі крайньої необхідності.
- оператори, блоки МН1 яких підключений до абонентської розетки
(усередині або зовні машини), підключатися на зв'язок із зовнішнім
кореспондентом не можуть.
Після закінчення роботи на АВЗК1 перевести перемикач «БМ-
ВИМКН» на блоці АС34 в положення «ВИМКН».
УВАГА! Кнопка «ВИКЛИК» на блоці АС34 і положення пе-
ремикача роду робіт «ПРМ» на блоках АС34 і АС35 при роботі не
використовуються.
23.3 Радіостанція RF-7800V-VS511
Радіостанція HARRIS RF-7800V-VS511 (далі - радіостанція RF-
7800V) (мал. 23.5) призначена для забезпечення двостороннього
радіозв'язку між бронетранспортерами (або іншими об'єктами) на
стоянці і під час руху, як з однотипною радіостанцією, так і з
іншими радіостанціями, що мають сумісність по діапазону і виду
модуляції.
Радіостанція - приймально-передавальна, ультракоротко-
хвильова.
При роботі з радіостанцією дотримуватися наступних правил
- не розкривати радіостанцію;
- не підключати і не відключати сполучні кабелі при включеній
радіостанції;
- не торкатися антени при роботі на передачу;
- не встановлювати і не замінювати антену при включеній на
передачу радіостанції.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ протирати або відмивати ізолятор і амор-
281
тизатори гасом, бензином, дизельним паливом або оливою
Радіостанція працює на штирову антену в діапазоні частот від 30
до 108 Мгц.
Радіостанція має електронний пристрій, що запам'ятовує та
дозволяє заздалегідь підготувати і зафіксувати будь-які 25 мереж,
13 них можна призначити на відповідні положення перемикача.
Зв'язок по радіостанції здійснюється через АВЗК1 за допомогою
шоломофону ШШ-1 (надалі - шоломофон) і блоку МН1 або за
допомогою телефонної трубки.
У комплект радіостанції входять:
- приймач-передавач з підсилювачем потужності і пультом уп-
равління на амортизаційній рамі в зборі; - антена штирова;гуч-
номовець; - телефонна трубка (з комплекту ЗІП);-комплект кабелів.
Радіостанція встановлена на робочому місці командира і за-
кріплена на правому борту.
Антенна розташована на даху машини, біля корми, праворуч.
Гучномовець розташований біля робочого міста командира.
Порядок роботи з радіостанцією RF-7800V приведений у
документі «RF-7800V-V51X УКХ автомобільна/стаціонарна
радіостанція. Посібник з експлуатації АВЕА.464514.042ПЕ»
(Переклад українською мовою з видання PUBLICATION NUMBER:
10515-0397-4100 OCTOBER 2015 Rev. D).
23.4 Виріб «Либідь К-2РБ»
Виріб «Либідь К-2РБ», на базі радіостанції MOTOROLA DM
4600 (далі - радіостанція DM 4600) (мал. 23.6) призначена для
забезпечення двостороннього радіозв'язку між бронетран-
спортерами (або іншими об'єктами) на стоянці і під час руху, як з
однотипною радіостанцією, так і з іншими радіостанціями, що
мають сумісність по діапазону і виду модуляції.
Радіостанція - приймально-передавальна, ультракоротко-
хвильова.
При роботі з радіостанцією дотримуватися наступних правил
- не розкривати радіостанцію;
- не підключати і не відключати сполучні кабелі при включеній
радіостанції;
- не торкатися антени при роботі на передачу.
Радіостанція працює на штирову антену в діапазоні частот від
136 до 174 МГц.
282
Малюнок 23.6 - Виріб «Либідь К-2РБ», на базі радіостанції

MOTOROLA DM 4600
Радіоста-
нція має елек-
тронний пристрій,
що запам'ятовує та
дозволяє заздалегідь під готувати і зафіксувати у двох зонах по 99
робочих каналів.
Зв'язок по радіостанції здійснюється через АВЗК1 за допомогою
шоломофону ШШ-1 і блоку МН1 або за допомогою мікрофона-
маніпулятора з DTMF.
У комплект радіостанції входять:- радіостанція з вбудованим
динаміком;- антена штирова;- перетворювач напруги 24/12 V, 20A;-
комплект кабелів.
Радіостанція встановлена на робочому місці командира і
закріплена на правому борту.
Антенна розташована на даху машини попереду, праворуч.
Призначення складових частин і порядок роботи з радіостанцією
приведений у документі «Радіостанція автомобільна DM 4600/DM
4601. Інструкція з експлуатації (АЭЖА 464532.005 РЭ)»
23.4.1 Підготовка радіостанції MOTOROLA
DM 4600 до роботи
Для підготовки радіостанції до роботи необхідно:
- надіти і підігнати шоломофон;
- підключити шоломофон до блоку МН1 командира;
- включити АВЗК1;
- на блоці АС34 встановити перемикач роду робіт в положення
«РСТ2»;
- включити радіостанцію.
23.4.2 Перевірка працездатності радіостанції DM 4600
Після підготовки радіостанції до роботи для її перевірки необхідно
провести сеанс зв'язку з іншим бронетранспортером.
Самопрослуховування радіостанцією не забезпечується.
25 СИСТЕМА КОЛЕКТИВНОГО ЗАХИСТУ

Система колективного захисту призначена для захисту екіпажа
та обладнання і складається із засобів захисту від зброї масового
283
ураження і протипожежного обладнання.
Засоби захисту від зброї масового ураження призначені для
захисту від впливу ударної хвилі і світлового випромінювання
ядерного вибуху, а також від впливу радіоактивних і отруйних
речовин та бактеріальних засобів.
Система ППО призначена для швидкого виявлення і ліквідації
осередку пожежі в моторно-трансмісійному відділенні.
Захист від ударної хвилі здійснюється спеціальними ущіль-
нювальними пристроями, установленими на машині, одні з яких
постійно ущільнюють корпус машини, а інші закриваються вручну
екіпажем.
Герметизацією забезпечується захист від ударної хвилі і
потрапляння усередину машини зараженого повітря.
Герметизація досягається за рахунок ущільнень люків, лючків і
дверей корпуса, кришок приточного і витяжного вентиляторів, а
також за рахунок ущільнювачів у перегородці моторно-
трансмісійного відділення.
25.1 Фільтровентиляційна установка
25.1.1 Призначення і будова
Фільтровентиляційна установка (ФВУ) призначена для очи-
щення зовнішнього повітря від пилу,радіоактивних і отруйних
речовин та бактеріальних засобів, подачі очищеного повітря в
населені відділення машини і створення в них надлишкового тиску,
що перешкоджає проникненню зовнішнього повітря усередину
населених відділень машини через нещільності в корпусі.
Фільтровентиляційна установка розташована в десантному
відділенні по лівому борту корпуса біля моторної перегородки.
Органи управління фільтровентиляційної установки розташовані в
відділенні управління машини.
Фільтровентиляційна установка (мал. 25.1), складається з
наступних основних вузлів: нагнітача 1, фільтра поглинача 7,
клапанів 7, електромагніта 12, захисту нагнітача 15.
Малюнок 25.1 - Фільтровентиляційна установка
1 - нагнітач, 2 - стінка відсіку ФВУ; 3 - патрубок; 4 - болт кріп-лення
відсіку ФВУ; 5 - патрубок; 6 - болт кріплення патрубка; 7 - фільтр-
поглинач ФПТ-200Б; 8 - амортизатор; 9 -кронштейн; 10 - стелаж; 11 -
гайка; 12- електромагніт; 13 - патрубок; 14 - болт кріплення захисту; 15 -
захист нагнітача; 16 - пружина; 17 - клапан; 18 - болт кріплення нагнітача
284
Патрубок 13 нагнітача забезпечує надходження зовнішнього

повітря в нагнітач при роботі фільтровентиляційної установки і
викидання пилу назовні. Для перекриття доступу зовнішнього
повітря в населене відділення при непрацюючій фільтро-
вентиляційній установки в патрубку встановлені клапани 17.
Пружини 16 забезпечують щільне прилягання клапанів до патрубка
при їх закритті
Нагнітач (мал. 25.2) призначений для первинного очищення
зовнішнього повітря від пилу та аерозолів. Нагнітач, являє собою
осьовий вентилятор з відцентровим очищенням повітря, що
нагнітається.
Нагнітач складається з корпуса 2, електродвигуна 1, барабана 4,
ротора 5, напрямний апарата 6, кришки 7 і системи важелів 8, 9, 11.
У литому корпусі 2 установлений електродвигун 1, на вал якого
насаджений ротор 5 з радіальними лопатками і напрямний апарат 6.
Напрямний апарат - це осьовий вентилятор, призначений для
створення розрідження у повітрозабірному патрубку «б» і подачі
повітря в канали ротора. У корпусі передбачені канали для виходу
285
повітря, що нагнітається.
Малюнок 25.2 - Нагнітач

1 - електродвигун; 2 - корпус;
3 - кільце; 4 - барабан;
5 - ротор; 6 - апарат нап-
рямний; 7 - кришка;
8, 9, 11 – важелі; 10 - валик;
а – вікно викиду пилу;
б – патрубок забору повіт-
ря; в – патрубок викиду пилу
Барабан 4 має вік-
на «а»,які з’єднують-
ся з порожниною для
збору пилу, що вики-
дається через патру-
бок «в». У кришці 7
розміщена важільна
система, що входить у
систему управління
клапанами нагнітача. Гумові кільця ущільнюють посадкові місця.
Нагнітач кріпиться до верхнього листа машини. У верхньому листі
запресовані сідла, що мають напрямні втулки. В отворах втулок
встановлені випускний і впускний клапани.
Сідла ущільнені гумовими кільцями. Для захисту клапанів
нагнітача від потрапляння сторонніх предметів зовні відсіку
встановлений захист нагнітача 19 (мал. 25.1), що складається із
кришки і сітки. Кріпиться захист болтами до даху машини.
Фільтр-поглинач 7 (мал. 25.1) призначений для остаточного
очищення повітря, що надходить із нагнітача, від радіоактивних і
отруйних речовин та бактеріальних засобів. Він установлений на
стелажі 10, що кріпиться на кронштейні 9, привареному до корпуса.
Для виключення вібрацій фільтра між стелажем і кронштейном
установлені амортизатори 8.
Корпус фільтра має з торця вхідний отвір, що через патрубок 5
з’єднується з нагнітачем, а на циліндричній поверхні - вихідний
отвір, що закриває гумовим пелюстковим клапаном.
Управління роботою фільтровентиляційної установки здій-
снюється з панелі ФВУ (мал. 25.3), розташованої біля місця
командира.
286
Панель ФВУ
1 - автомат за-
хисту мережі
фільтровенти-
ляційної уста-
новки; 2 – сиг-
налізатор вклю-
чення режиму
вентиляції(жовтого кольору)
При подоланні водної перешкоди, для захисту ФВУ від
потрапляння води, замість захисту нагнітача встановлюється
забірний патрубок (мал. 25.4), що перебуває на правому борті за
передніми дверима.
Малюнок 25.4 - Забірний патрубок
1 - сітка; 2 - труба; 3 – патрубок
викиду пилу
Для виключення потрапляння
сторонніх предметів, у верхній
частині забірного патрубка є
сітка 1. Усередині патрубка роз-
міщений патрубок викиду пилу з
нагнітача.
Для установки забірного патрубка необхідно зняти болти 14
(мал. 25.1) і замість захисту нагнітача встановити забірний
патрубок. При кріпленні забірного патрубка використовуються
болти кріплення захисту нагнітача.
25.1.2 Робота ФВУ
При експлуатації машини на сильно запиленій і зараженої міс-
цевості або на плаву люки і лючки населених відділень машини
повинні бути закриті.
Фільтровентиляційну установку необхідно включити в роботу
при експлуатації машини на місцевості, зараженої радіоактивними і
отруйними речовинами та бактеріальними засобами.
Для цього на панелі ФВУ необхідно включити АВ «ФВУ». При
цьому заражене повітря пройшовши в нагнітачі 1 (мал. 25.1)
попереднє очищення від радіоактивного пилу і аерозолів, буде
нагнітатися у фільтр-поглинач, остаточно очищатися від
радіоактивних, отруйних речовин та бактеріальних засобів і
287
подаватися в відділення управління і десантне відділення.
Про роботу фільтровентиляційної установки свідчить вклю-
чений світловий індикатор - на панелі ФВУ.
Для вимикання фільтровентиляційної установки після роботи
необхідно виключити АВ «ФВУ», при цьому вимикається нагнітач і
гасне індикатор
25.1.3 Можливі несправності ФВУ і способи їх усунення
Відсутність живлен- Перевірити наявність
ня на вході в панель живлення на вході в па-
управління нель управління.
Несправність елект- Перевірити відсутність
При включен-
ричних кабелів від розриву в ланцюгах ка-
ні АВ «ФВУ»
панелі управління белів від панелі до ФВУ.
нагнітач не
до ФВУ.
включається в
Вихід з ладу елект- Перевірити спрацьову-
роботу.
ромагніта або наг- вання електромагніта і
нітача ФВУ включення електро-
двигуна нагнітача, при
необхідності замінити.
Перелік основних перевірок при технічному обслуговуванні
наведений у таблиці
На нагнітачі і фільт-
рі-поглиначі не по-
Лакофарбове Перевіряється зовнішнім
винне бути порушень
покриття оглядом.
лакофарбового
покриття.
Відсутність на
Пробоїни, проколи і
фільтрі-пог-
вм'ятини глибиною Перевіряється зовнішнім
линачі пробо-
більше 8 мм не до оглядом.
їн, проколів,
пускаються
вм'ятин.
Стан різьбової Різьбова частина Перевіряється зовнішнім
частини болтів болтів повинна бути оглядом.
фланцевих з'єд- змащена і не повинна
нань, стан гу- бути зірвана. Гумові
мових прокла- прокладки не повинні
288
док. мати тріщин,
проривів.
Герметичність
місць з'єднан- Утворення мильних
Перевіряється мильним
ня фільтра-по- бульбашок не до-
розчином.
глинача із си- пускається
стемою ФВУ.
Для перевірки працездатності ФВУ допускається короткочасне
включення ФВУ на 5-10 хвилин, але не більше 2-3 рази на рік.
Герметичність повітряних трас перевіряється мильним розчином.
25.1.4 Дії екіпажа в умовах застосування зброї масового
ураження
Правила та послідовність дій екіпажа в умовах застосування
зброї масового ураження викладені в інструкції В1318Е.87 ИС «Інс-
трукція з дій екіпажу, десанту та іншого персоналу, що знаходиться
в виробах БТР-4Е та машинах на його базі, в разі застосування суп-
ротивником зброї масового ураження». ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ прово-
дити заміну фільтра-поглинача після перебування в зоні зараження
отруйними речовинами без використання засобів індивідуального
захисту. 25.1.5 Заміна фільтра-поглинача
Фільтр-поглинач заміняється на новий після:
- дворазового перебування в зоні, зараженій нестійкими отруйними
речовинами;
- п'ятикратного перебування машини в зоні зараженої фосфороор-
ганічними або іншими стійкими отруйними речовинами;
- дегазації і дезактивації внутрішніх порожнин ФВУ;
- отримання в процесі експлуатації пробоїни корпуса або вм'ятин
глибиною більше 8 мм;
- через 5 років експлуатації або 6000 км пробігу машини.
Для заміни фільтра-поглинача необхідно:
- зняти стінку 2 відсіку ФВУ (мал. 25.1);
- відвернути болти 6 кріплення патрубка 5 і кріплення стелажа з
фільтром-поглиначем;
- демонтувати фільтр-поглинач 7 зі стелажем 10;
- відвернути гайки 11 кріплення фільтра до стелажа, зняти фільтр-
поглинач зі стелажа 10;
- зняти у нового фільтра заглушки з отворів для входу і виходу
повітря, установити фільтр-поглинач у стелаж 10;
- установити стелаж з фільтром, закріпити патрубок 5 до фільтра,
289
завернути болти 6;
- закріпити гайки кріплення фільтра до стелажа;
- установити стінку 2 відсіку ФВУ .
25.1.6 Прилад для контролю надлишкового тиску повітря
в населених відділеннях машини
Для контролю надлишкового тиску повітря, що створюється
нагнітачем, на машині є підпоромір. Він установлений в листі даху
корпуса, у переході, за місцем командира машини.
Підпоромір поплавкового типу, призначений для контролю
наявності мінімального надлишкового тиску (підпору) усередині
машини при роботі ФВУ.
Підпоромір (мал. 25.5) складається з корпуса 1, трубки з
кулькою 2, заглушки 3, ковпачка 4 і деталей кріплення.
Корпус 1 порожній, має паз для спостереження. Усередині
корпуса розміщається прозора пластмасова трубка, у якій під дією
тиску повітряного потоку, між верхнім і нижнім обмежувачами
переміщається кулька.
Корпус закручений у втулку підпороміру, приварену до даху
машини. У нижній частині корпуса закручена заглушка 3 із
тросиком, що виключає її втрату при роботі підпороміру.
Малюнок 25.5 - Підпоромір
1 - корпус підпороміра; 2 –
трубка; 3 - кулька; 4 – заглуш-
ка; 5 – ковпачок
У підпороміру різниця
тисків урівноважується вагою
кульки. Більший надлишковий
тиск підходить до вхідного от-
вору знизу корпуса 1 підпоро-
міру, а менший тиск навколиш-
нього середовища - зверху кор-
пуса підпороміру.
При надлишковому тиску, рів-
ному або більшому 23...26 мм вод.
ст., кулька повинна перебувати в крайньому верхньому положенні
(притиснута до верхнього обмежувача) як під час руху, так і при
стоянці машини. При надлишкових тисках, менше 20 мм вод. ст.,
кулька лежить на нижньому обмежувачі. При надлишкових тисках
між 20 і 25 мм вод. ст. кулька перебуває у зваженому стані і при
290
русі машини «плаває» між верхнім і нижнім обмежувачами.
Для перевірки наявності надлишкового тиску, необхідно зняти
ковпачок 4 із трубки підпороміру і при працюючій ФВУ зняти
заглушку 3, тобто з'єднати внутрішній об’єм з атмосферою. При
величині надлишкового тиску більше 25 мм вод.ст. кулька
піднімається по трубці у верхнє положення, що свідчить про
нормальну роботу ФВУ і якісної герметизації населених відділень.
З метою запобігання забрудненню приладу (потраплянню води,
пилу) канал, що зв'язує прилад із зовнішньою атмосферою,
перекривається ковпачком 4.
25.2 Прилад радіаційної розвідки ДРГ-Т
Прилад ДРГ-Т (мал. 25.6) призначений для вимірювання потуж-
ності експозиційної дози (далі ПЕД) гамма-випромінювання і
видачі сигналів про перевищення її граничного значення. Прилад
виконаний у вигляді блоку, на передній панелі якого розташовані
органи управління і індикації.
Прилад, при його включенні забезпечує безперервний вимір
ПЕД гамма-випромінювання в місці його розташування, при цьому
необхідно враховувати, що при підвищеному рівні ПЕД гамма-
випромінювання, зовні машини ПЕД гамма-випромінювання буде
вище (коефіцієнт ослаблення гамма-випромінювання корпусом
машини орієнтовно дорівнює 4.
Прилад забезпечує видачу світлової сигналізації при пере-
вищенні порога ПЕД гамма-випромінювання і при наявності
проникаючого гамма-випромінювання ядерного вибуху, при цьому
автоматично враховується ослаблення рівня радіації корпусом
машини. У випадку перевищення порога ПЕД гамма-
випромінювання (40...60 мР/год), на час наявності перевищення
відбувається періодичне підсвічування символу . У випадку
наявності потужного імпульсу гамма-випромінювання ядерного
вибуху (11520.- 17280 Р/год), протягом не менше 10 секунд
відбувається періодичне підсвічування символу
Прилад установлений поруч із місцем командира, біля правого
борта. Його живлення здійснюється від бортової мережі машини.
Для включення приладу в роботу необхідно перевести вимикач
МЕРЕЖАу положення УВМК. При цьому на інформаційному табло
приладу висвітиться числове значення ПЕД гамма-випромінювання
(залежно від ПЕД гамма-випромінювання, показання виводяться в
мР/год або в Р/год). Залежно від ПЕД гамма-випромінювання,
291
перші результати перевірки можуть перевищувати величину
погрішності приладу, але можуть дати можливість оперативної
оцінки ПЕД гамма випромінювання. Ознакою неправдивості є
періодичне підсвічування числових показань приладу, до
одержання статично достовірної інформації, після чого
підсвічування перейде в безперервний режим. Час статичної
обробки залежно від інтенсивності випромінювання, може
становити від двох секунд до двох хвилин.
Малюнок 25.6 - Прилад ДРГ-Т
1 - кришка кнопок убудованого конт-
ролю КОНТРОЛЬ; 2 – рознімання;
3 - вимикач включення приладу МЕ-
РЕЖА - УВМК/ВИМК; 4 – інформа-
ційне табло; 5 - кнопка перевірки
команди «Р»; 6 - кнопка перевірки
команди «А»; 7 - вимикач КОМАН-
ДИ - УВМК/ВИМК.
Для електричної перевірки роботи
приладу передбачена перевірка вбудо-
ваним контролем. Для цього необхідно
відкрити кришку «КОНТРОЛЬ», і по чер
зі натиснути кнопки «А», «Р». При цьому
на інформаційному табло приладу повинні періодично підсвічува-
тися відповідно символи Положення тумблер «КОМАНДИ»
при цьому може бути довільним.
Докладний опис приладу, правила підготовки, перевірки,
зберігання, технічного обслуговування і вказівки по заходах
безпеки викладені в керівництві «Прилад радіаційної розвідки ДРГ-
Т. Посібник з експлуатації», що входить у комплект експ-
луатаційної документації машини.
25.3 Протипожежне обладнання
25.3.1 Призначення протипожежного обладнання
Система протипожежного обладнання (ППО) призначена для
виявлення і ліквідації осередків пожежі в моторно-трансмісійному
відділенні машини.
При автоматичній роботі система ППО забезпечує:
- сигналізацію про пожежу;
- видачу сигналу для автоматичного спрацьовування механізму
зупинки двигуна;
292
- подачу вогнегасильної суміші у моторно-трансмісійне відділення;
- повторну подачу вогнегасильної суміші у відділення у випадку
повторної пожежі або неповної ліквідації пожежі при першій
подачі.
При ручному управлінні система ППО видає команди без-
посередньо на подачу вогнегасильної суміші у моторно-транс-
місійне відділення від кнопок.
25.3.2 Будова системи ППО
Система ППО складається з наступних основних елементів (мал.
25.7):- блока-пульта ППО 1;
- п’яти термодатчиків 2.. .6;
- двох балонів 9 та 10 з вогнегасильною сумішшю.
Основні елементи системи ППО з’єднуються за допомогою
електричних кабелів.
Термодатчики системи ППО формують вихідний сигнал при
різниці між температурою гарячих 8 (зовнішніх) та холодних
(розташованих в корпусі 7 термодатчика) спаїв термопар, яка
виникає при пожежі. Термодатчики встановлені у найбільш
пожежонебезпечних місцях МТВ.
Балони протипожежного обладнання служать резервуаром для
зберігання вогнегасильної суміші ХЛАДОН 114В2 і закріплені в
МТВ за допомогою хомутів 11. Приведення балона у дію
здійснюється за допомогою піропатрона 15, який при підриві
забезпечує прорив мембрани в головці балона 13. Піропатрон
закріплюються в головці балона та з’єднуються з електричним
кабелем за допомогою накидної гайки 14. Головка балона
протипожежного обладнання забезпечує подачу вогнегасильної
суміші в моторно-трансмісійне відділення при спрацьовуванні
піропатрона по команді, яку формує блок-пульт ППО по сигналам
від термодатчиків або від кнопок ручного введення балонів.
Малюнок 25.7 - Розміщення основних елементів системи ППО 1 - блок-
пульт ППО; 2 - термодатчик №2; 3 - термодатчик №3; 4 - термодатчик
№1; 5 - термодатчик №5; 6 - термодатчик №4; 7 - корпус термодатчика; 8
- зовнішні спаї термопар термодатчика; 9 - другий балон; 10 - перший
балон; 11 - кронштейни з хомутами кріплення балонів; 12 - сигналізатори
тиску; 13 - головки балонів; 14 - накидні гайки; 15 - піропатрон.
293
Балони обладнані сигналізаторами тиску 12, які при виході

вогнегасильної суміші розривають електричне коло з блоком-
пультом, при цьому на блоці-пульті ППО (мал. 25.8) вмикається
індикатор зеленого кольору, що сигналізує про спрацювання бало-
на . Індикатор вмикається також при порушенні кола
підключення піропатрона або після його підриву.
Малюнок 25.8 - Вигляд блока-пульта
ППО під час самотестування
Блок-пульт ППО встанов-
лений у відділенні управлін-
ня між лівим і правим лобо-
вим склом. Він призначений
для управління роботою ППО
і інформування екіпажу про
пожежу та стан системи. На
блоці-пульті під кришками
розташовані кнопки ручного
введення першого і другого
балонів, кнопка ТЕСТ і АВ
ЖИВЛН, кришка над якому має
прозоре вікно. АВ ЖИВЛН завжди повинен бути ввімкненим. Усі
кришки, крім кришки над копкою ТЕСТ, опломбовані.
294
25.3.3 Робота системи ППО
При ввімкненні вимикача АКБ, розташованого в блоці захисту і
комутації, проходить самотестування системи ППО, при цьому на
блоці-пульті ППО на 3...4 с включаються всі світлові індикатори,
що свідчить про їх цілісність, після чого система готова для роботи.
Індикатори балонів після самотестування залишаються включеними
в разі справності балонів і кіл їх підключення.
В разі несправності термодатчика або кола його підключення
включається індикатор жовтого кольору з номером цього
термодатчика («1», «2», «3», «4» або «5») і в мигаючому режимі -
індикатор ТЕСТ. В цьому разі для виходу з самотестування
необхідно натиснути не менше ніж на 5 с кнопку ТЕСТ на блоці-
пульті ППО, після чого індикатор ТЕСТ виключиться і система
ППО буде функціонувати по сигналам з термодотчиків, які
залишилися працездатними (з індикацією номера несправного
термодатчика).
Тестування системи ППО від кнопки ТЕСТ треба проводити в
1) пустити двигун;
2) натиснути і відпустити кнопку ТЕСТ, при цьому:
- вмикаються всі індикатори на весь час формування циклограми
тестування (30...50 с),крім індикатора червоного кольору , який
вмикається на 3 . 4 с. Одночасно з цим індикатором вмикається
звукова сигналізація;
- двигун зупиняється, індикатор ТЕСТ після зупинки двигуна
змінює колір з жовтого на зелений;
- через 30...50 с після зупинки двигуна індикатори ТЕСТ, «1», «2»,
«3», «4» і «5» виключаються (що свідчить про справність
обладнання). Індикатори балонів залишаються ввімкненими в разі
працездатності балонів і кіл їх підключення.
В разі несправності термодатчика або кола його підключення
необхідно діяти в тому ж порядку, як і після аналогічного випадку
при самотестуванні.
25.3.4 Дії екіпажа при пожежі
При виявленні пожежі в МТВ необхідно, не чекаючи автоматич-
ного введення балону, зупинити двигун і ввести балон вручну. Для
цього потрібно натиснути одну з кнопок ручного введення балона
( ) на блоці-пульті ППО. Якщо пожежа непогашена, потрібно
натиснути іншу кнопку ручного введення балона.
295
При надходженні сигналу про пожежу від термодатчика на блок-
пульті ППО включається індикатор і індикатор відповідного
термодатчика. Якщо двигун працює, блок-пульт ППО
формує сигнал в блок захисту і комунікації, який, в свою чергу,
видає команди:
- в блок БУСО-В керування гідроприводом вентиляторів системи
охолодження двигуна
- на вимкнення вентиляторів;
- на електромагніт двигуна - для припинення подачі палива до
форсунок і зупинки двигуна.
Після зупинки двигуна блок-пульт ППО формує команду на
введення першого з працездатних балонів ППО.
УВАГА! ПРИ ГАСІННІ ПОЖЕЖІ В МОТОРНО-ТРАНСМІ-
СІЙНОМУ ВІДДІЛЕННІ ЕКІПАЖ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА СВОЇХ
МІСЦЯХ І ПРОДОВЖУЄ ВИКОНУВАТИ ЗАВДАННЯ.
Гасіння осередку пожежі усередині і зовні машини, у тому числі
вогнесуміші типу «Напалм», виконувати ручним вогнегасником.
Ручний вогнегасник необхідно направити розтрубом убік осередку
пожежі і відкрити запірний вентиль, при цьому не нахиляти балон
вентилем униз.
Після гасіння пожежі, якщо дозволяє обстановка, необхідно
провести контрольний огляд і усунути ушкодження, викликані
пожежею, з першою нагодою замінити балони ППО, які спра-
цювали, і вогнегасники.
При зовнішній пожежі, якщо дозволяє обстановка, екіпаж
повинен зупинити двигун і загасити пожежу. Якщо обстановка не
дозволяє вийти з машини, екіпаж може продовжувати виконувати
завдання. При цьомудля виключення потрапляння продуктів
горіння усередину машини необхідно зупинити нагнітач ФВУ і
вентилятори системи вентиляції.
25.3.5 Заміна балонів і піропатронів системи ППО
Перевіряти зарядженість балонів ППО і ручного вогнегасника
потрібно контрольним зважуванням через 12 місяців. Вага балона і
дата зважування нанесена на корпусі балона. Різниця ваги із зазна-
ченою на трафареті балона не повинна перевищувати 20 г, вогне-
гасника - 30 г. При перевищенні зазначеної різниці балони і вогне-
гасник необхідно перезарядити або замінити на повністю заправле-
ні. Вага і дата зважування наносяться фарбою у відповідних гра-
фах трафарету.
296
Для зняття балонів ППО необхідно:
- демонтувати повітряний фільтр двигуна;
- відкрутити накидні гайки роз’ємів від головок балонів і витягти
піропатрони;
- відкрутити роз’єми від сигналізаторів тиску;
- розкріпити хомути кріплення балонів;
- вийняти балони.
Встановлювати балони потрібно у зворотній послідовності. При
цьому для запобігання переплутування електричних кабелів при
їхньому приєднанні до балонів потрібно керуватися маркуванням,
нанесеним на розніманнях сигналізаторів тиску і накидних гайках.
УВАГА! Зняття і встановлювання піропатронів і балонів ППО не-
обхідно виконувати при вимкненому вимикачі АКБ.
25.3.6 Можливі несправності системи ППО і
способи їх усунення
При включенні Розпломбувати
Спрацював AB на блоці-
вимикача АКБ кришку та ввімкнути
пульті ППО
не відбувається само АВ
тестування блок- Несправний блок-пульт Замінити блок-пульт
пульта ППО ППО ППО
Низький тиск у балоні Замінити балон
Після самотесту- Bідсутній або несправ-
Замінити піропатрон
вання не світи- ний піропатрон
ться індикатор Несправне коло підклю- Усунути несправність
балону чення сигналізатора тис- відповідного кола
ку або піропатрона підключення
Після самотесту- Натиснути па кнопку
вання або після Несправність відповід- ТЕСТ не менш ніж
тестування по ного термодатчика на 5 с для виходу з
кнопці ТЕСТ тесту.
включаються інди-
катори «1», «2», Замінити
«3», «4» або «5» і Несправне коло під- термодатчик або
інди-катор ТЕСТ в ключення відповідно- усунути
мига-ючому го термодатчика несправність кола
режимі його підключення
297
26 ЗАСОБИ МАСКУВАННЯ
26.1 Система постановки завіси
З метою маскування від візуального спостереження супро-
тивником машина оснащена системою постановки завіси (СПЗ).
Система постановки завіси призначена для пуску димових гранат з
метою постановки димових завіс.
26.1.1 Будова і розміщення системи постановки завіси
В комплект системи постановки завіси входять шість пускових
установок 1 (мал. 26.1).
Пускові установки розташовані зовні в носовій частині модуля
ліворуч і праворуч від поздовжньої осі. Пускова установка 1
кріпиться трьома болтами 4 до фланця 6. Болти законтровані
контрувальним дротом 5. Фланці 6, у свою чергу, закріплені на
бонках за допомогою болтів 2 і застопорені стопорними шайбами 3.
Пускові установки мають контактний пристрій 7, що за допомогою
кабелів з'єднаний з бойовим модулем.
Встановлення си-
стеми постановки
завіси
1 - пускова уста-
новка; 2 - болт;
3 - шайба стопорна;
4 - болт; 5 – контрува-
льний дріт; 6 – фла-
нець; 7 – контакт-
ний пристрій
Малюнок 26.2 – Пускова установка:

1 - корпус; 2 - труба; 3 - димові елементи; 4 - стопор; 5 – кільце стопорне;
6 – електрокапсульна втулка; 7 – електроконтактний вузол; 8 - казенник;
9 - сповільнювач; 10 - заглушка.
298
26.1.3 Вимоги безпеки

У всіх випадках перевірки, підготовки і пуску димових гранат
системи постановки завіси екіпаж повинен перебуває усередині
машини.Всі люки повинні бути закриті.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ заряджання і разряджання пускових
установок при включеному електроживленні машини.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ виконувати заряджання гранат у пускові
установки в паркових умовах.
Димові гранати відносяться до вибухонебезпечних і поже-
жонебезпечних виробів, тому при роботі з ними, а також при
їхньому транспортуванні і зберіганні необхідно дотримувати вимог
безпеки прийнятих при вибухонебезпечних і пожежонебезпечних
роботах. Крім того, необхідно дотримувати обережності при
виконанні будь-яких інших робіт на машині із зарядженими
пусковими установками.
Безпека роботи із гранатами залежить від правильного
поводження з ними. Не допускається падіння гранат і удари по них.
При поводженні із гранатами не допускаються дії, які можуть
викликати їхнє спрацьовування (підключення до елек-
трокапсульної втулки джерела струму і т. і.).
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ розведення відкритого вогню, паління,
застосування відкритих електронагрівальних приладів і оголених
проводів електромережі в радіусі 50 м від робочого місця при
роботі з димовими гранатами (витягання з ящиків, заряджання і
т.д.).
Необхідно оберігати гранати від попадання снігу і бруду в
соплові отвори і електрокапсульну втулку.
299
26.1.4 Підготовка системи до роботи
Підготовку системи до роботи виконувати в наступній пос-
лідовності:
- відключити електроживлення машини;
- зняти заглушку з пускової установки і перевірити рухливість
стопорного кільця та електробойка за допомогою ключа із ЗІП
машини;
- зарядити пускову установку гранатами 3Д6. Заряджання повинне
виконуватись від зусилля руки без застосування інструмента. При
цьому стопорне кільце повинне запасти в канавку гранати, про що
буде свідчити легке клацання. Потягнувши за петлю гранати,
переконатися, чи втримується вона стопорним кільцем. При
заряджанні пускової установки гранатами 3Д6 допускається їх
поворот щодо поздовжньої осі;
- надягти заглушки на трубу пускової установки до упору;
- включити систему управління вогнем і по монітору проконт-
ролювати наявність димових гранат у пускових установках;
Для розряджання пускової установки необхідно:
- відключити електроживлення машини; - зняти заглушку;
- ввести носик банника в петлю гранати 3Д6, уперти ручку банника
в зріз труби і, діючи банником як важелем, видалити гранату 3Д6 з
пускової установки.
26.1.5 Постановка димових завіс
Постановка димової завіси може здійснюватися як на суші, так і
на плаву. Необхідно враховувати, що дальність стрільби із системи
постановки завіси від 200 до 300 метрів, тому момент пуску
димових гранат повинен вибиратися у відповідності з відстанню до
вогневих засобів або бойових машин супротивника.
Постановка димової завіси виконується пуском однієї із трійки
гранат.
Для постановки димової завіси необхідно:
- навести на орієнтир прицільну або далекомірну марку;
- виконати вимоги п. 8.11 цієї настанови.
26.1.6 Технічне обслуговування системи
26.1.6.1 Перевірка технічного стану системи
Для перевірки електричної мережі пускових установок ви-
користовується ключ АЖИЮ.764431.001, який знаходиться в ЗІП
машини.
300
Визначення короткого замикання в електричному колі ви-
конується в наступній послідовності:
- при наявності заряджених пускових установок витягти з них
гранати за допомогою виступу на рукоятці банника, який зна-
ходиться в ЗІП машини (вимикач батарей повинен бути вик-
лючений);
- проконтролювати зображення на моніторі. Повідомлення про
наявність димових гранат свідчить про коротке замикання в
пускових установок.
Перевірка справності електричного кола до електрокапсульної
втулки виконується в такій послідовності:
- зняти гумову заглушку і вставити торець ключа АЖИЮ.
764431.001 в трубу пускової установки таким чином, щоб він
замкнув рухомий плюсовий контакт із нерухомим мінусовим
(натисканням на ключ утопити рухомий контакт).
Після перевірки рухомий плюсовий контакт повинен повер-
нутися у вихідне положення.
У випадку втрати рухливості плюсового контакту необхідно
виконати чищення пускових установок з розбиранням контактної
групи.
26.1.6.3 П ідготовка системи до подолання водної перешкоди
Підготовка системи постановки завіси до подолання водної

перешкоди виконується одночасно з підготовкою машини.
Необхідно переконатися в наявності і цілості гумових заглушок.
Гумові заглушки повинні бути щільно надягнуті на всі труби
пускових установок.
27 ЛЕБІДКА
27.1 Заходи безпеки при роботі з лебідкою
При роботі з лебідкою ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
- користуватися тросом лебідки для буксирування машини та для
вантажопідйомнихробіт;
- перебувати біля троса або між гілками троса (при застосуванні
блоку поліспаста), направляти укладання троса під час роботи
лебідки;
- у випадку, якщо трос прокладений через дорогу, виставити на
дорозі охорону й знаки, що забороняють проїзд.
27.2 Призначення та установка лебідки
301
Лебідка призначена для самовитягування легко астряглої
машини, а також для витягування інших легко застряглих од-
нотипних машин.
Малюнок 27.1 -Корпус машини (вид спереду):1 - кришка люка для
обслуговування лебідки; 2 - люк для видачі троса лебідки.
Лебідка встановлена в носовій частині машини біля правого

борту. Для доступу до лебідки при її використанні й технічному
обслуговуванні в корпусі машини виконані два люки.
Перший з них (над лебідкою) - люк 1 (мал. 27.1) для доступу до
замка 8 (мал. 27.2) кришки люка видачі
троса та до рукоятки 3 механізму
включення барабана.
Другий - люк 2 (мал. 27.1) для
видачі троса лебідки, по краях
якого встановлені напрямні
ролики 7 (мал. 27.2).
Установка лебідки та її
приводу показана на малюн-
ку 27.2.
Малюнок 27.2 - Установка
лебідки та її приводу :
1 - скоба; 2 - гак; 3 - рукоятка
механізму включення барабана;
4 - картер редуктора лебідки;
5 – прес-маслянки; 6 - барабан;
7, 9 і 11 - напрямні ролики; 8 – замок кришки люка; 10 – осі роликів
Найбільше тягове зусилля на гаку троса при однорядному
302
намотуванні троса на барабан 90 000 Н (9 175 кгс). Тягове зусилля
зменшується в міру збільшення радіуса намотування троса на
барабан. Із застосуванням блоку поліспаста, наявного в комплекті
ЗІП машини, зусилля подвоюється 180 000 Н (18 350 кгс). Для
запобігання заплутування троса на барабані працювати лебідкою
рекомендується на першому та другому шарі намотування троса.
27.3 Будова та робота лебідки.
Барабан 30 (мал. 27.3) лебідки вільно обертається на валу 10
редуктору на двох підшипниках 29 ковзання й може бути з'єднаний
з валом редуктора кулачковою муфтою 1 включення барабану (мал.
27.4), що переміщається по шліцах вала 10 (мал. 27.3) редуктора.
Кулачкова муфта переміщається вилкою 35 включення барабана,
що має рукоятку вилки 36 з фіксатором 38.
Фіксатор 38 і пластина 39 фіксують кулачкову муфту 1 (мал.
27.4) у включеному або виключеному положеннях.
При включенні й виключенні кулачкової муфти рукоятку 36
вилки (мал. 27.3) з фіксатором 38 витягніть вверх. Вилка 35 муфти
отримає можливість вільно повертатися на осі.
При відпусканні рукоятки пружина 37 опускає фіксатор 38 і той
входить у зачеплення із фіксаторною пластиною 39, фіксуючи
положення кулачкової муфти включення барабану.
Малюнок 27.3 - Лебідка
1 - корпус першого ряду; 2 - епіцикл другого ряду; 3 – прокладка кришки;
4 - кришка; 5 - прокладка корпуса другого ряду; 6 - гайка спеціальна; 7 -
болт спеціальний; 8 - втулка конічна; 9 - шайба відгибна; 10 - вал; 11 -
водило другого ряду; 12 – палець; 13 - втулка; 14 - підшипник сателіта; 15
- сателіт; 17 - шайба; 18 - регулювальний болт пальця; 19 - розпірна
шайба; 20 - пробка оливозаливного отвору; 21 - шпонка; 22 - черв'ячне
колесо; 23 - більша розпірна шайба; 25 - вал-шестерня; 26 - пробка
контрольного отвору; 27 - упорне кільце; 28 - планка кріплення троса; 29 -
підшипник ковзання; 30 - барабан; 31, 34 - прес-маслянки; 32 -
регулювальні прокладки; 33 - траверса; 35 - вилка; 36 - рукоятка вилки; 37
- пружина фіксатора; 38 - фіксатор; 39 - пластина вилки; 40 - епіцикл
першого ряду; 41 - стопорне кільце; 42 - палець; 44 - підшипник сателіта
першого ряду; 45 - сателіт; 46 - водило першого ряду; 47 - кришка; 48 -
регулювальні прокладки; 49 - сонячна шестерня; 50 - болт спеціальний; 51
- корпус першого ряду; 52 - прокладки; 53 – черв'як; 54 - пробка
оливозливного отвору; 55 - стопорне кільце; 56 - підшипник проміжного
вала; 57 - вал проміжний; 58 - втулка кулачкова; 59 - шпонка запобіжна;
60 - регулювальні прокладки проставки; 61 - підшипник черв'яка; 62 –
303
ущільню-вальна прокладка проставки; 63 - гідромотор; 64 - проставка;
65 - картер.
Малюнок 27.4 - Механізм включення барабану

304
1 - кулачкова муфта; 2 - колодка гальма; 3 – фрикційна накладка; 4 - болт;
5 - вилка; 6 - рукоятка вилки; 7 - гайка
При роз'єднанні барабана й вала редуктора кулачковою муфтою

1 пружина натискного болта 4 (мал. 27.4) притискає гальмівну
колодку 2 до реборди барабана, пригальмовуючи барабан при
розмотуванні троса вручну, що запобігає можливості утворення
петель троса при інтенсивному розкручуванні барабана.
Трос планкою 28 і болтами кріпиться на зовнішній стороні
реборди барабана (мал. 27.3). На іншому кінці троса за допомогою
клина й коуша закріплений гак 2 (мал. 27.2).
Привод лебідки гідравлічний. Лебідка обладнана гідромотором
63 (мал. 27.3), який перетворює кінетичну енергію робочої рідини
гідросистеми в обертальний рух барабана.
Для включення лебідки на видачу тросу необхідно перевести й
утримувати перемикач ЛЕБІДКА (WINCH) на щиті водія (мал. 21.4,
поз.17) у положенні ВИДАЧА (OFF). У момент виходу з люка
ділянки троса, пофарбованого в червоний колір, припинити
розмотування троса з барабану - відпустити перемикач ЛЕБІДКА
(WINCH). Для підтягування троса лебідки перемикач ЛЕБІДКА
(WINCH) (мал. 21.4, поз.17) перевести й утримувати у положенні
ПІДТЯГ (IN). Після закінчення намотування троса на барабан
відстань між щитком лебідки і коушем троса повинно бути на
менше 50 мм. Ця вимога зображена мнемонічним символом на
кришці люка 1 (мал. 27.1).
27.4 Блок поліспаста
305
У комплекті ЗІП машини є блок поліспаста, що дозволяє збіль-
шити тягове зусилля лебідки вдвічі.
У транспортному положенні блок поліспаста лебідки закріплю-
ється зовні на корпусі машини.
Для закладки троса в блок 8 (мал. 27.5) необхідно повернути гак
11 із траверсою 1 на 90° відносно обойми й відкинути сергу 2.
Малюнок 27.5 - Блок поліспаста

1 - траверса гака; 2 – відкидна
серга; 3 - палець серги; 4 –
обойма блоку; 5 - вісь блоку;
6 - прес-маслянка; 7 – захис-
ний диск; 8 – блок; 9 - гайка;
10 - серга; 11 - гак.
27.5 Обслуговування лебідки
Після кожного випадку
застосування лебідки, очис-
тити трос від піску й бруду,
змазати його оливою, що
застосовується для двигуна,
і укласти рядами на барабан.
27.5.1 Заміна оливи в лебідці
Для заміни оливи в лебідці:
- вивернути пробку 20 (мал. 27.3) оливозаливного отвору;
- послабити пробку 54 оливозливного отвору й підставити ємність
для зливу оливи;
- повністю відвернути пробку 54 оливозливного отвору й злити
оливу в підставлену ємність;
- закрити зливальний отвір, затягши до упору пробку 54;
- залити свіжу оливу через оливозаливний отвір і контролювати
рівень масла за допомогою щупа лебідки (рівень масла повинен
знаходиться між верхньою і нижньою міткою на щупі) або залити
до рівня нижньої кромки контрольного отвори, вивернувши пробку
26;
- установити на місце пробки 20 і 26, затягти їх до упору;
- переконатися у відсутності течі масла через пробку.
Для заправлення картера лебідки необхідно 2 л оливи ТАД 17и.
27.6 Можливі несправності лебідки
Причина
306
Привід лебідки Зрізано запобіжну Установити нову
включений, але вал шпонку в приводі шпонку.
барабана лебідки не лебідки.
обертається.
Підвищене нагрі- Надлишок або нес- Довести рівень оливи
вання тача оливи в картері до необхідного.
28 СИСТЕМА ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Система життєзабезпечення призначена для забезпечення
комфортних умов перебування екіпажу і десанту у машині, як у
холодну, так і в жарку пору року, шляхом вентиляції, обігріву або
охолодження повітря в населених відділеннях машини. Включає в
себе систему опалення, кондиціонер, вентиляцію, а також
теплозвукоізоляцію.
28.1 Система опалення
28.1.1 Склад системи опалення
Система опалення призначена для підігріву повітря в населених
відділеннях і забезпечення його циркуляції. Джерелом тепла в
системі служить охолоджуюча рідина системи охолодження
двигуна. Розміщення системи показане на мал. 28.1.
Система опалення містить у собі три нагрівники. Нагрівники
встановлені: один у відділенні управління праворуч від щита водія,
і два в десантному відділенні на підлозі, біля правого та лівого
бортів.
28.1.2 Будова і робота системи опалення
Гаряча рідина із системи охолодження двигуна через запірні
краники 3 (мал. 28.1), надходить у радіатор 4 переднього нагрівника
та у задні нагрівники 6 по шлангам 8.
З радіаторів нагрівників по відвідним шлангам, що відводять,
також через краники, рідина вертається в систему охолодження
двигуна. Таким чином, забезпечується можливість ізолювати
кожний радіатор нагрівника від контуру системи охолодження, у
випадку його пошкодження.
Передній нагрівник встановлений у стелажі 1, підвішеному до
верхнього листа носу машини.
До нагрівника кріпиться осьовий вентилятор 5, на якому
встановлена панель повітророздачі 9.
На ній встановлені чотири дифузори 10, для забезпечення
роздачі повітря командирові та водієві. Попереду, для захисту
крану від ніг водія, встановлений щиток 11,у якому виконаний
307
отвір для забезпечення доступу до крану. Цей отвір закривається
задрайкою 12, яку необхідно відкривати при включенні системи
308
опалення. Лівий кран у десантному відділенні також має щиток 13 який його захищає. На підвідних
патрубках нагрівників передбачені пробки 2 для стравлювання повітря з радіаторів, при заправці системи
охолодження двигуна рідиною. Задні нагрівники встановлені за допомогою кронштейнів на підлозі
десантного відділення і прикриті кожухами 7 для виключення їхнього пошкодження.
309
Малюнок 28.1 - Схема системи опалення: 1 - стелаж; 2 - пробка; 3 -
запірний краник; 4 - радіатор нагрівника; 5 - вентилятор; 6 - задній
нагрівник; 7 - кожух заднього нагрівника; 8 - шланги, 9 - панель
повітророздачі; 10 – дифузор; 11- щиток; 12 - задрайка; 13 – щиток
Задній нагрівник (мал. 28.2) містить у собі рідинний радіатор 6,
через який осьовим вентилятором 3 здійснюється циркуляція
повітря. Для забезпечення стравлювання повітря з радіатора
нагрівника у верхньому патрубку є штуцер, закритий кришкою 4.
Малюнок 28.2 - Задній нагрівник

1 - патрубок, 2 - роз'єм
вентилятора,
3 - вентилятор,
4 - кришка для
стравлювання
повітря, 5 – корпус
нагрівника, 6 – раді-
атор нагрівника
Ефективність дії
нагрівників залежить від
температури рідини в системі охолодження,
і від витрати повітря через них. Для більш ефективної роботи наг-
рівників, включати їх лише після прогріву двигуна.
Включення вентиляторів нагрівників виконується із щита водія
перемикачами «НАГРІВАЧ ПЕРЕДНІЙ» для нагрівника відділення
управління та «НАГРІВАЧ ЗАДНІЙ» для нагрівників десантного
відділення розміщеними на щиті водія. Залежно від робочого
положення перемикачів, забезпечуються режими максимального
«1» і зниженого «1/2» режимів роботи вентиляторів нагрівників.
При зливі рідини із системи охолодження двигуна, для вик-
лючення залишку рідини в радіаторах задніх нагрівників, ре-
комендується зняти їх з посадкових місць і підняти на 20...30 см.
Для зливу рідини із трубопроводу та переднього нагрівника,
використовується зливна пробка 9, яка розміщується над люком у
днищі машини.
УВАГА! У літній період експлуатації система обігріву повинна
бути відключена від системи охолодження двигуна перекриттям
краників 3 на перегородці моторно-трансмісійного відділення в
десантному відділенні, підлозі у відділенні управління і на
трубопроводах системи охолодження двигуна в моторно-
310
трансмісійному відділення. Умови життєзабезпечення можна
поліпшити за рахунок включення вентиляторів нагрівників.
28.2 Кондиціонер
28.2.1 Призначення кондиціонера
Установка кондиціонера призначена для забезпечення ком-
фортних умов мікроклімату всередині населених відділень машини
в жарку пору року, шляхом охолодження та осушення або
вентиляції повітря.
28.2.2 Склад і розміщення кондиціонера
Установка кондиціонера являє собою рознесену парокомпре-
сійну холодильну установку із приводом компресора від двигуна,
яка складається (мал. 28.3):з наступних основних частин:
- переднього випарника 1;
- вентилятора переднього випарника 3;
- заднього випарника 14;
- компресора 6;
- повітряних трубопроводів 9;
- відсіку конденсатора 12
- ресивера-осушувача з датчиком тиску 13;
- конденсаторного блоку з вентиляторами 11;
- бачків збору конденсату 2;
- шлангів 7;
- повітроводів 8.
Випарники встановлені в населених відсіках: передній - у
відділенні управління, праворуч від щита водія, задній - у де-
сантному відділенні на колісній ніші біля лівого борта. Вони приз-
начені для охолодження або вентиляції повітря в населених
відділеннях. Передній випарник 1 (мал.28.4) встановлений у
стелажі 2, перед радіатором нагрівника 3, і обдувається за
допомогою вентилятора 4. Для регулювання напрямку повітря на
панелі повітророздачі встановлені чотири дифузори 5. Для
виключення обмерзання випарника, на його бічній стінці вста-
новлений термостат 7. Задній випарник 1 (мал. 28.5) встановлений у
стелажі 2, на якому виконані трубопроводи 3 для підключення
повітроводів. Циркуляція повітря через задній випарник
забезпечується за допомогою вентилятора 5. Для забезпечення
регулювання напрямку роздачі повітря, у десантному відділенні на
стелі та панелях повітророздачі встановлені дифузори.
311
Малюнок 28.3 - Схема розміщення агрегатів кондиціонера

1 - передній випарник; 2 - бачок для збору конденсату; 3 – вентилятор; 4 - панель повітророздачі; 5 - ремінь ком-
пресора; 6 - компресор; 7 - шланги; 8 – повітровід; 9 – повітряний трубопровід; 10 - дифузор; 11 - конденсаторний
блок з вентиляторами; 12 - відсік конденсатора; 13 - ресивер-осушувач; 14 -задній випарник; 15 - пульт заднього
випарника
312
Малюнок 28.4 - Передній випарник :
1 - передній випарник;
2 – стелаж; 3 – ра-
діатор нагрівника;
4 – вентилятор;
5 – дифузор;
6 – розширюваль-
ний клапан;
7 - термостат
Малюнок 28.5 - Задній випарник :

1 - випарник; 2 - кожух випарника;
3 - трубопроводи; 4 – розширювальний
клапан; 5 - вентилятор
Компресор 2 (мал. 28.6)
встановлений у моторно-тран-
смісійному збоку від двигуна
та приводиться в обертання за
допомогою клинового ременя 1.
Натяг ременя здійснюється за
допомогою механізму натягу 3.
На фітингах шлангів, підключе-
них до компресора, є заправні штуцера 4. Компресор необхідний
для забезпечення циркуляції холодоагенту.
Малюнок 28.6 – Установка

компресора
1 - ремінь привода компре-
сора; 2 - компресор; 3 – ме-
ханізм на-тягу ременя;
4- заправний штуцер
Ресивер-осушувач 1
(мал. 28.7) розташовується
в моторно-трансмісійному
відділенні у лівого борта та
призначений для очищення
циркулюючого холодоагенту
від води та механічних домішок.
Малюнок 28.7 - Установка ресивера-осушувача: 1 - ресивер-осушувач, 2 -
хомут кріплення ресивера, 3 - датчик тиску; 4 - оглядове віконце.
313
На ресивері-осушувачі є оглядове
віконце 4, за допомогою якого веде-
ться спостереження за потоком холо-
доагенту при роботі кондиціонера, а
також датчик тиску 3, що відключає
режим охолодження кондиціонера при
підвищеному або зниженому тиску в
трасі високого тиску.
Конденсаторний блок з вентилято-
рами (мал. 28.8) розташований у відсі-
ку зовні корпуса на лівому борті. Він
призначений для конденсації холодо-
агенту. Містить у собі два вентилятори 2, які підключені за допомо-
гою рознімача 4, і двох конденсаторів 3
Трубопроводи являють собою гумові армовані шланги які
протягнені від випарників до конденсатора і компресора.
Бачки для збору конденсату встановлені під випарниками та
призначені для збору конденсату з випарників.
Повітроводи призначені для рівномірної роздачі повітря екіпажу
і десанту.
Малюнок 28.8 - Установка конден-

саторів 1 - дифузор; 2 - вентилятор;
3 - конденсатор; 4 - роз'єм вентиля-
тора.
28.2.3 Порядок роботи кондиціонера
При включенні одного з випар-
ників у режим охолодження, вклю-
чається електромагнітна муфта в
шківі компресора при цьому ком-
пресор приводиться в дію за допо-
могою приводних ременів від дви-
гуна машини. Він стискає газоподіб-
ний холодоагент і подає його в конденсатори, де той конденсується
з віддачею тепла. Конденсатори передають тепло, що утворюється,
зовнішньому повітрю, яке продувається через них за допомогою
вентиляторів.
Зріджений холодоагент проходить через ресивер-осушувач до
розширювальних клапанів випарників. Внаслідок регульованого
314
зниження тиску відбувається його розширення, і з інтенсивним
поглинанням тепла у випарниках він знову переходить у
газоподібний стан. Гаряче повітря з населеного відділення
забирається вентиляторами випарників, проходить крізь ребра
випарників, де відбувається його охолодження та осушка, і через
дифузори подається назад у населене відділення. Конденсат, що
утвориться при охолодженні повітря, по трубках зливається в бачки
збору конденсату.
28.2.4 Управління роботою кондиціонера
Управління роботою кондиціонера здійснюється: переднім
випарником - трипозиційним тумблером на панелі водія (також є
двопозиційне регулювання витрати повітря через випарник), заднім
випарником - рукоятками, розташованими на пульті (мал. 28.9) у
десантному відділенні, біля заднього випарника:
- рукояткою регулювання витрати повітря через випарник 3;
- рукояткою регулювання температури 2.
Малюнок 28.9 - Пульт заднього випарника

1 - панель пульта заднього випарника; 2 –
рукоятка регулювання температури; 3 – ру-
коятка регулювання витрати повітря
Напрямок розподілу повітря можна ре-
гулювати за допомогою дифузорів, розта-
шованих на повітроводах у стелі десантно-
го відділення та на повітророзподільній
панелі для переднього випарника.
Для включення переднього випарника в
режим «ВЕНТИЛЯЦІЯ» (краник подачі рідини
із системи охолодження до переднього нагрівника при цьому по-
винен бути перекритий) необхідно включити в одне з робочих по-
ложень («1» або «1/2») перемикач «НАГРІВАЧ ПЕРЕДНІЙ» на
щиті водія. Для включення випарника в режим «ОХОЛОДЖЕННЯ»
необхідно включити в одне з робочих положень («1» або «1/2»)
перемикач «ПЕРЕДНІЙ КОНДИЦІОНЕР».
Для включення заднього випарника в режим «ВЕНТИЛЯЦІЯ»
необхідно повернути рукоятку регулювання витрати повітря через
випарник в одне з фіксованих положень залежно від необхідної
інтенсивності. Для включення випарника в режим
«ОХОЛОДЖЕННЯ» необхідно потім повернути рукоятку
315
регулювання температури за годинниковою стрілкою залежно від
необхідної холодильної потужності.
При включенні кондиціонера в роботу в режимі «ОХОЛО-
ДЖЕННЯ» на панелі водія повинен підсвітитися синім кольром
сигналізатор включення кондиціонера
УВАГА!
1. Включення кондиціонера в режимі «ОХОЛОДЖЕННЯ» мо-
жливо тільки при працюючому двигуні машини, при цьому
попередньо необхідно включити АВ на блоці захисту. Також бло-
кується робота кондиціонера в режимі «ОХОЛОДЖЕННЯ» при
включенні водохідних рушіїв, для виключення ушкодження
вентиляторів конденсаторів при подоланні водних перешкод. При
блокуванні кондиціонера, символ на панели дія не світиться.
2. У випадку блокування роботи кондиціонера внаслідок його
перегріву, рекомендується виключити один з випарників кон-
диціонера.
28.2.5 Заправлення кондиціонера
Необхідне устаткування та приладдя для вакуумування,
наповнення та контролю контуру циркуляції холодоагенту:
- вакуумний насос (досягаємий вакуум (абсолютний тиск) не
більше 10 Па (0,0001 бар);
- прилад для виявлення витоку холодоагенту (чутливість не більш
ніж 5 г/рік);
- балон з холодоагентом (ХЛАДОН R134а);
- олива рефрижераторна (для ХЛАДОН R134а);
- колектор з манометрами та шлангами для вимірювання тиску з
боку всмоктування і високого тиску (для ХЛАДОН R134а);
- напольні електронні ваги (мінімум 20 кг, похибка не більше 0,02
кг);
- електронний термометр (діапазон вимірів від 1 до 50°С).
Перераховане вище обладнання та приладдя входять до складу
групового ЗІП.
Для заправлення кондиціонера холодоагентом, необхідно
виконати наступні технологічні вимоги по вакуумуванню, пе-
ревірці герметичності, зарядці та перевірці працездатності хо-
лодильного контуру.
Заправлення кондиціонера холодоагентом виконується при
температурі повітря від плюс 15°С до плюс 40°С. У холодну пору
року, у випадку проведення заправлення кондиціонера, необхідно
316
прогріти приміщення до необхідної температури.
При першому заправленні кондиціонера в систему необхідно
додати приблизно 100 см³ рефрижераторної оливи. Заливання
виконується через шланг високого тиску.
28.2.5.1 Загальні вказівки
Волога, повітря або інші гази, що залишилися в контурі для
холодоагенту, можуть призвести до несправностей системи та
ушкодити деталі кондиціонера. Тому перед наповненням системи
холодоагентом вона повинна бути добре просушена та
провакуумована (протягом щонайменше 1 години). Це відноситься
не тільки до нового кондиціонера: після кожного ремонту, під час
якого стравлювався холодоагент, повинні бути виконані ці заходи.
Холодоагент має властивість випаровуватися через найменші
тріщини, тому контур, по якому він циркулює, повинен бути
абсолютно герметичним. Щоб уникнути втрат холодоагенту, під
час вакуумування варто перевірити систему на герметичність.
28.2.5.2 Вакуумування
Порядок дій при вакуумуванні наступний:
- підключити колектор з манометрами 4 (мал. 28.10) до компресора
кондиціонера з боку всмоктування (синій шланг колектора) і з боку
нагнітання (червоний шланг колектора.
Різні діаметри приєднувальних
муфт виключають неправильне
приєднання).
Малюнок 28.10 – Підключення
обладнання для заправлення:
1 - компресор кондиціонера,
2 – вакуумний насос, 3 – вентилі
колектора, 4 - колектор з манометрами
- середній шланг колектора з манометрами приєднати до вакуумно-
го насоса 2;
- включити вакуумний насос і відкрити обидва вентилі колектора з
манометрами;
- при досягненні розрідження від мінус 0,9 до мінус 1х10³ Па (від
мінус 0,9 до мінус 1 бар) закрити обидва вентилі колектора з мано-
метрами та виключити вакуумний насос. Перевірити відсутність па-
діння розрідження на протязі 10 хвилин. Якщо є падіння вакууму,
то необхідно усунути витік;
317
- якщо система герметична, то включити знову вакуумний насос,
відкрити обидва вентилі колектора з манометрами та виконати ва-
куумування до мінус 1×10³ Па (мінус 1 бар). При цьому загальний
час вакуумування - не менше 1 години;
- закрити вентилі колектора 4 з манометрами і відключити ваку-
умний насос.
- від' єднати шланг від вакуумного насоса.
28.2.5.3 Наповнення системи холодоагентом.
Попереднє наповнення
Кількість холодоагенту в контурі повинне становити приблизно 2
кг. Заправлення кондиціонера холодоагентом необхідно виконувати
до повної відсутності бульбашок у потоці холодоагенту (визнача-
ється шляхом спостереження через оглядове віконце на ресивері-
осушувачі при роботі кондиціонера). Як надмірно велика, так і
надмірно мала кількість холодоагенту негативно позначається на
роботі системи.
Попереднє наповнення системи проводиться одночасно з боку
усмоктування й з боку нагнітання, для чого необхідно:
- приєднати середній шланг до балона з холодоагентом, відкрити
вентиль на балоні;
- послабити різьбове з’єднання середнього шланга біля колектора з
манометрами, випустити повітря (протягом 2...3 секунд) і знову
приєднати його;
- відкрити запірні вентилі LOW» (низьке), «HIGH» (високе) і «REF»
(холодоагент) і впустити газ у систему, продовжуючи заповнення
до вирівнювання тиску;
- холодоагент повинен надходити в систему доти, поки тиск у
балоні та системі не зрівняється, а значення показань тиску по
шкалі манометрів більше не буде підвищуватися. Сталий тиск
залежить від температури навколишнього повітря;
- закрити всі вентилі колектора та балона.
Перевірка контуру на герметичність
За допомогою приладу для виявлення витоку холодоагенту про-
контролювати всі можливі місця витоку холодоагенту із системи.
Сюди відносяться місця приєднання шлангів до агрегатів і ущіль-
нювальні поверхні компресора.
Якщо місця витоку не були виявлені то систему можна на-
повнювати далі.
Остаточне наповнення
318
Щоб уникнути ушкоджень компресора холодоагент повинен
подаватися тільки з боку усмоктування в газоподібному стані, тому
балон повинен перебувати у вертикальному положенні вентилем
догори.
УВАГА! Якщо холодоагент у рідкому стані буде подаватися з боку
усмоктування (балон встановлено вентилем униз), то компресор
може вийти з ладу.
Остаточне наповнення кондиціонера холодоагентом можливо
тільки при працюючому двигуні, для чого необхідно:
- пустити двигун і встановити частоту обертання колінчатих валів
двигуна(1500 ± 100) хв-1;
- включити кондиціонер у режимі «ОХОЛОДЖЕННЯ», вклю-
чивши тумблер «ПЕРЕДНІЙ КОНДИЦІОНЕР» (у режим мак-
симальної потужності) на щиті водія та установивши вимикач
витрати повітря і вимикач режиму охолодження заднього пові-
троохолоджувача в крайні положення (максимальна потужність),
при цьому на панелі водія повинен висвітитися транспарант ;
- по дачу холодоагенту виконувати невеликими порціями, від-
криваючи вентиль «LOW» (низьке). Кількість заправленого
холодоагенту контролювати по електронним вагам. Як тільки потік
холодоагенту перестане пузиритися (визначається спостереженням
через оглядове вікно в ресиверіосушувачі, при цьому допускається
наявність окремих бульбашок у потоці холодоагенту), значить, у
системі перебуває потрібна кількість холодоагенту. Як надмірно
велика, так і надмірно мала кількість холодоагенту негативно
позначається на роботі кондиціонера.При закінченні заправлення
тиск на манометрах колектора повинен відповідати значенням,
наведеним у таблиці 28.1. Після закінчення заправлення, необхідно
від’єднати шланги колектора з манометрами від штуцерів
кондиціонера та накрутити на штуцера кондиціонера
ущільнювальні ковпачки.
28.2.5.4 Контроль параметрів тиску
Значення робочого тиску повинні контролюватися при темпера-
турі повітря від плюс 15°С до плюс 40°С з закритим відсіком кон-
денсатора. При цьому вентилятори випарників повинні працювати
на максимальних обертах. У холодну пору року, у випадку прове-
денні заправлення або моніторингу роботи кондиціонера, необхідно
прогріти приміщення до необхідної температури.
319
Залежність тисків холодоагенту при роботі кондиціонера від
температури навколишнього повітря наведені у таблиці 28.1.
Зовнішня темпера- Манометр низького Манометр високго
тура,°С тиску, кгс/см² тиску, кгс/см²
15 1,4±0,2 10±2
20 1,6±0,2 12±2
25 1,8±0,2 14±2
30 2,1±0,2 16±2
35 2,4±0,2 18±2
40 2,7±0,2 20±2
По закінченні контролю тиску контрольні манометри варто
демонтувати і закрити контрольні отвори на фітингах компресора
ущільнювальними ковпачками.
Якщо при проведенні контролю тиску були встановлені ві-
дхилення фактичних значень від заданих, то це могло трапитися із
причин, наведеним у таблиці 28.2.
28.2.6 Можливі несправності системи життєзабезпечення та
Можливі несправності системи життєзабезпечення та способи їх
усунення наведені у таблиці 28.2.
Можлива причина
Манометр для ви- Через конденсатори Почистити конден-
мірювання висо- проходить занадто сатори, перевірити
кого тиску пока- мало повітря або не роботу вентилято-
зує занадто вели-ке працюють венти- рів.
значення. лятори його обдуву.
У систем і занадто Перевірити кіль-
багато холодоагенту. кість холодоаген
ту через оглядове
віконце.
Ресивер-осушувач Замінити ресивер-
засмітився. осушувач.
М анометр для Недостатня кількість Перевірити кіль-
вимірювання ви- холодоагенту. кість холодоаген
сокого тиску по- ту через оглядове
казує Занадто мале віконце.
значення. Занадто низьке число Перевірити натяг
обертів компресора ременів.
(наприклад через
320
проковзування
ременів).
Компресор вийшов з Замінити компре-
ладу сор.
Манометр для ви- Розширювальний Замінити випарник.
мірювання низь- клапан не в порядку.
кого тиску пока- Занадто низьке число Перевірити натяг
зує занадто велике обертів компресора ременів.
значення. (наприклад через
проковзування
ременів).
Компресор вийшов з Замінити компре-
ладу. сор.
Манометр для Дроселювання в ус- Перевірити відсут-
вимірювання моктувальному або ність перегинів
низького тиску напірному шлангу, шлангів холодо-
показує занадто (наприклад через агенту.
мале значення. перегнутий шланг).
Розширювальний Замінити випарник.
клапан не в порядку.
Недостатня кількість Перевірити кількість
холодоагенту. холодоагенту через
оглядо-ве віконце.
Через випарник про- Перевірити роботу
ходить занадто вентиляторів
мало повітря. випарника.
28.2.7 Обслуговування кондиціонера
Навіть якщо кондиціонером не користуються, для забезпечення
змащування сальника компресора, необхідно включати
кондиціонер у режимі охолодження не рідше 1 разу на місяць.
При забрудненні пластин конденсаторів або випарників, їх
можна почистити стисненим повітрям у напрямку, протилежному
виходу повітря із системи.
Незалежно від тривалості роботи кондиціонера, відбувається
невелика втрата холодоагенту з контуру, з причини структури
матеріалу шлангів, а також через сальник компресора й рознімні
з'єднання. Перед кожним літнім сезоном необхідно перевірити
достатність холодоагенту в холодильному контурі. Для цього
необхідно запустити двигун, установити частоту обертання
321
колінчастих валів двигуна (1500±100) хв -1, включити кондиціонер у
режим «ОХОЛОДЖЕННЯ» з максимальною потужністю.
Проконтролювати потік в оглядовому віконці ресивера-осушувача,
при цьому допускається наявність окремих бульбашок у потоці
холодоагенту.
При наявності великої кількості бульбашок у потоці холо-
доагенту, необхідно підключити блок манометрів з балоном
холодоагента і провести дозаправлення кондиціонера (див. пункт
остаточне наповнення). При значній втраті холодоагенту необхідно
перевірити холодильний контур на герметичність приладом для
виявлення витоку холодоагенту.
Ресивер-осушувач варто заміняти щонайменше один раз на два
роки, при цьому необхідно додати в холодильний контур 35 г
рефрижераторної оливи. При роботах, пов’язаних з обслу-
говуванням контуру з холодоагентом, зв’язаних з випусканням
холодоагенту, ресиверосушувач варто заміняти обов’язково. Датчик
тиску при заміні ресивера-осушувача знімається з ресивера, що
знімається і установлюється на новий, при цьому необхідно
максимально скоротити час контакту порожнини ресивера з
навколишнім повітрям.
28.3 Система вентиляції
28.3.1 Склад і розміщення системи вентиляції
Система вентиляції призначена для забезпечення притоку
зовнішнього повітря в населені відділення, а також витягування
порохових газів з десантного відділення, що утворяться при
стрільбі десанту зі стрілецької зброї.
Малюнок 28.11 - Система
вентиляції:
1 - приточний вентилятор;
2 - витяжний вентилятор
Система вентиляції (мал.
28.11) містить у собі приточ-
ний 1 і витяжний 2 вентиля-
тори. Приточний вентилятор
встановлений у даху відділен-
ня управління, витяжний вен-
тилятор встановлений у даху
десантного відділення в кормі
машини.
322
28.3.2 Будова і робота системи вентиляції

Приточний вентилятор (мал. 28.12) складається з електро-
вентилятора 7, ексцентрикового механізму з рукояткою відкриття
кришки 6, двох кліпсів 3, пружин 5 і кришки 4. Наприточному
вентиляторі також установлений повітророзподільний короб 1 з
дифузорами 2, для забезпечення регулювання напрямку повітря. На
витяжному вентиляторі замість повітророзподільного короба з
дифузорами встановлені захисні ґрати.
Кришка призначена для захисту від потрапляння усередину
сторонніх предметів, осколків і куль. Пристрій відкриття кришки
призначено для відкриття та фіксації кришки. Підняття кришки
забезпечується пружинами 5.
Малюнок 28.12 - Приточний вентилятор
1 - повітророзподільний короб; 2 - дифузор; 3 - кліпса; 4 – кри-шка; 5 -
пружина; 6 - ексцентриковий механізм із рукояткою відкриття кришки; 7 -
електровентилятор
Включення вентиляторів здійснюється при включенні тумблерів,

розташованих поруч із ними, після відкриття кришки над
відповідним вентилятором, при цьому для відкриття кришки
необхідно перевести рукоятку механізму відкриття кришки 6 у
положення «ВІДЧ» і зафіксувати її в кліпсі.
УВАГА! При загрозі застосування зброї масового ураження
кришки повинні бути закриті, рукоятки механізмів відкриття
кришок у положенні «ЗАЧ» і зафіксовані в кліпсах, вентилятори
виключені. Для вентиляції населеного відділення фільт-
ровентиляційну установку включати в режим «ФІЛЬТРОВЕН-
323
ТИЛЯЦІЯ».
28.3.3 Можливі несправності системи вентиляції і
Несправність Можлива причина Спосіб усунення
Перевести рукоятку
Закрито кришку механізму відкриття
вентилятора кришки в положен-
При включенні ня«ВІДЧ».
вентилятора У випадку відсутнос-
чується звук його ті підняття штоків при
роботи, потік Ушкоджено пру- відкритті кришки,
повітря відсутній жини відкриття перевірити стан пру-
кришки жин,знявши кришку,
при ушкодженні
замінити їх
Несправність схе- Усунути несправність
ми підключення схеми підключення.
Несправний Замінити електро-
При включенні електродвигун вен- вентилятор.
тумблера, венти- тилятора.
лятор не включа- Заклинено криль- Перевірити відсут-
ється чатку вентилятора. ність сторонніх пред-
метів у місці обертан-
ня крильчатки
вентилятора.
28.4 Теплозвукоізоляція
Для зниження температури і рівня шуму в населених відді-

леннях машини на внутрішніх стінках моторно-трансмісійного
відділення встановлена теплозвукоізоляція (мал. 28.13).
Теплозвукоізоляція складається з покриття на основі бітумної
мастики із шаром алюмінієвої фольги, та екранів виготовлених зі
склотканини з заповненням каоліновим волокном.
Малюнок 28.13 – Установка теплозвукоізоляції 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 -
екрани
324
29 ЕНЕРГОАГРЕГАТ
29.1 Загальна будова енер-
гоагрегату
Енергоагрегат служить
для забезпечення споживачів
електричним струмом на сто-
янках при непрацюючому
основному двигуні.
Енергоагрегат уста-
новлений на амор-
тизаторах у від-
сіку, розташова-
ному на правому борту
машини над нішею тре-
тього колеса і підключений до електрообладнання машини.
У відсіку енергоагрегату встановлена акумуляторна батарея,
номінальною напругою 12В та ємністю 45 А год , для забезпечення
електричного пуску двигуна енергоагрегату.
Енергоагрегат складається з наступних агрегатів і систем,
змонтованих на рамі:
- двигуна SADKO DE-410E або SADKO DE-420E;
- генератора;
- пасової передачі;
- механізму натягу ременів;
- пульта управління.
29.2 Двигун
Двигун SADKO DE-410E або SADKO DE-420E (мал. 29.1) -
одноциліндровий, чотирьохтактний дизель повітряного охо-
лодження з безпосереднім сумішоутворенням і камерою згоряння в
циліндрі.
Малюнок 29.1 Двигун SADKO DE-410E або SADKO DE420E
1 - пробка зливу оливи; 2 – блок-картер; 3 – оливний фільтр; 4 - пульт
управління двигуна; 5 - паливний насос високого тиску; 6 - кран на
паливному баку; 7 - паливний бак; 8 - заливна горловина паливного баку;
9 - повітряний фільтр; 10 - важіль управління обертами колінчастого валу;
11 - ручка ручного пуску; 12 - глушник в захисному кожусі; 13 -
електростартер; 14 - вал відбору потужності; 15 - пробка заливної оливної
горловини з щупом, 16 - кнопка «CIRCUIT PROTECTOR» («ЗАХИСТ
ЛАНЦЮГА»)
325
29.3 Система змащення двигуна

Система змащення призначена для змащення тертьових деталей
дизеля і відводу від них тепла. Система змащення закрита,
автономна, з «мокрим» картером, примусова. Місткість системи
змащення 1,5 л.
Моторна олива, яка використовується в системі змащення,
повинна відповідати специфікації APІ СС/CD. Дана сертифікація
обов'язково повинна бути зазначена на пакуванні оливи.
В'язкість моторної оливи залежить від температури навко-
лишнього повітря, при який експлуатується енергоагрегат.
29.3.1 Робота системи змащення
При роботі двигуна моторна олива за допомогою оливного
насоса через фільтр 3 (мал. 29.1) подається на змащення тертьових
деталей колінчастого вала, поршня, клапанного механізму, передачі
і та інш., після чого олива скидається назад у картер. Рівень оливи в
картері визначається по щупу, об'єднаному із пробкою заливної
горловини 15, через яку відповідно проводиться заправлення
оливою. Заливна горловина знаходиться з обох сторін двигуна.
Злив оливи із двигуна проводиться через отвір в остові двигуна
закритий пробкою 1.
Для заправлення і дозаправлення системи змащення двигуна
необхідно:
- установити машину на рівну горизонтальну площадку;
- відкрити боковий люк відсіку енергоагрегату;
- вивернути пробку в заливній оливній горловині;
326
29.3.2 Заправлення, до заправленн я і заміна оливи
двигуна
Для заправлення і дозаправлення системи змащення двигуна
необхідно:
- установити машину на горизонтальну площадку;
- вивернути пробку в заливній оливний горловині
- перевірити рівень оливи в картері по щупу, не вкручуючи його в
заливну горловину, і при необхідності заправити оливу до верхньої
мітки (мал. 29.3);
- закрити пробку;
- пустити двигун і проробивши на мінімальних обертах колін-
частого валу 1...2 хвилини, зупинити його.
Малюнок 29.3
максимальний рівень оливи
мінімальний рівень оливи
Для заміни оливи системи змащення необхідно:

- пустити двигун енергоагрегату та проробити на мінімальних
обертах колінчастого валу 5...7 хвилини;
- зупинити двигун;
- зняти внутрішню стінку відсіку енергоагрегату;
- викрутити пробку злива оливи із двигуна і злити оливу в чисту
тару;
- заправити оливу до верхньої мітки по щупу, не вкручуючи його в
заливну горловину;
- закрити пробку;
- пустити двигун і проробивши на мінімальних обертах колін-
частого валу 1...2 хвилини, зупинити його;
- закрити люки відсіку.
Для заправлення використається лійка із сітчастим фільтром з
327
одиночного ЗІП машини.
29.3.3 Очищення оливного фільтра
УВАГА! Очищення оливного фільтра необхідно сполучати із
черговою заміною моторної оливи.
Для очищення оливного фільтра двигуна необхідно:
- зняти внутрішню стінку відсіку енергоагрегату;
- злити оливу із двигуна;
- вивернути стопорний болт 1 та вийняти оливний фільтр із
корпуса;
- продути фільтр стисненим повітрям зсередини назовні;
- ущільнювальні кільця при установці злегка змазати моторною
оливою;
- установити в корпус і придавити до упору оливний фільтр;
- встановити та затягнути стопорний болт;
- заправити двигун оливою;
- пустити двигун і проробивши на мінімальних обертах
колінчастого валу 1...2 хвилини зупинити його;
- закрити боковий люк та встановить внутрішню стінку відсіку.
Малюнок 29.4 - Очищення оливного фільтра
1 - стопорний болт; 2 - оливний фільтр
29.4 Паливна система двигуна
Паливна система - автономна, цир-
куляційна. Заправна ємність палив-
ного бака 4,5 л.
У системі повинні використатися
марки дизельних палив марок Л (літ-
не), З (зимне), А (арктичне).
29.4.1 Робота паливної системи
При роботі двигуна паливо з паливного бака 7 (мал. 29.1) через
кран 6 по трубопроводу поступає в корпус паливного насоса
високого тиску 5. Паливний насос подає дозовані порції палива на
форсунку. Надлишок палива з форсунки по трубопроводу
скидається в паливний бак.
29.4.2 Заправка і дозаправка палива
Для заправки і дозаправки паливної системи двигуна необхідно:
- повернути бойовий модуль на кут 45°...50° від начального
328
положення за годинниковою стрілкою;
- відкрити верхній люк відсіку енергоагрегату;
- відкрити пробку паливного бака і залити паливо до середини
паливного фільтра, який знаходиться в баку (контролюється
візуально);
- закрити пробку бака і люк відсіку.
Для заправлення використається лійка із сітчастим фільтром і
покладеним у неї полотном, узяті з одиночного ЗІП машини.
29.4.3 Очищення паливного фільтра
Для очищення паливного фільтра в паливному баку необхідно:
- відкрити верхній люк відсіку енергоагрегату;
- відкрити пробку горловини паливного бака і вийнявши паливний
фільтр із бака промити його в дизельному пальному не
пошкодивши сітку;
- установити паливний фільтр у бак і закрити кришку;
- закрити верхній люк відсіку.
29.5 Система охолодження двигуна
Двигун має повітряну систему охолодження. Маховик двигуна
має направляючі лопатки, що нагнітають повітря через вбудований
генератор на ребра блоку циліндра.
29.5.1 Очищення охолоджуючих ребер блоку циліндра
Забруднення ребер блоку циліндрів контролювати візуально.
Для очищення охолоджуючих ребер блоку циліндра необхідно:
- відкрити бічний люк відсіку енергоагрегату і зняти верхню
кришку відсіку;
- продути стисненим повітрям ребра охолодження циліндра зі
сторони пасової передачі і лопатей вентилятора в маховику, через
отвори 1 (мал. 29.5).
Малюнок 29.5 - Очищення охо-
лоджуючих ребер блоку циліндра
1 – отвір
29.5.2 Очищення зони підведення
повітря на охолодження
Забруднення зони підведення пові-
тря на охолодження двигуна контролювати візуально.
Для очищення зони необхідно:
329
- відкрити бічний люк відсіку енергоагрегату;
- перевірити наявність великих забруднень, таких як листя, велике
скупчення пилу, отворів для входу повітря 1, при необхідності
отвори очистити.
29.6 Повітряний фільтр
Повітряний фільтр служить для очищення повітря, яке поступає
в двигун, від пилу. Повітряний фільтр - сухого типу з паперовим
фільтруючим елементом.
29.6.1 Очищення фільтруючого елемента
повітряного фільтра
Для очищення фільтруючого елемента повітряного фільтра
необхідно:
- відкрити бічний та верхній люки відсіку енергоагрегату;
- відкрутивши гайку 1 (мал. 29.6) зняти кришку повітряного фільтра
2;
Малюнок 29.6
- Очищення
фільтруючо-
го елемента
повітряного
фільтра: 1 –
гайка; 2 –
кришка повіт-
ряного фільтра
- зняти фільтруючий елемент;
- очистити корпус і кришку повітряного фільтра;
- очистити фільтруючий елемент стисненим повітрям, до тих пір,
поки не припиниться виділення пилу;
УВАГА! Повітря повинно подаватися з відстані не менш 15 см від
фільтра, під тиском не більше 5 кгс/см2.
- перевірити відсутність тріщин або інших ушкоджень на філь-
труючому елементі, дивлячись проти світла або просвічуючи
лампою;
- установку очищеного або нового фільтруючого елемента робити у
зворотної послідовності;
- закрити кришку повітряного фільтра;
- закрити боковий та верхній люки відсіку енергоагрегату.
330
УВАГА! Через 400 годин роботи двигуна, а також якщо філь-
труючий елемент повітряного фільтра має вологе або масляне
забруднення - фільтруючий елемент ЗАМІНИТИ.
29.7 Підготовка до пуску енергоагрегату
Для пуску енергоагрегату необхідно:
- відкрити отвір в захисном у екрані та боковий люк відсіку
енергоагрегату;
- перевірити рівень оливи в картері двигуна;
- відкрити люк на внутрішній кришці відсіку енергоагрегату;
- встановити паливний кран в положення« ВІДКРИТО» («О »);
- встановити важіль управління обертів двигуна в положення
« ПУСК » («START »);
- вставити ключ у замок пульта енергоагрегату;
- включити вимикач акумуляторних батарей « АКБ » на блоці
захисту і комутації та вмикач бортовій мережі енергоагрегату;
- включити живлення поворотом ключа за годинниковою стрілкою
в положення « ВКЛЮЧЕНО » («ON »).
29.8 Пуск енергоагрегату
УВАГА! Щоб уникнути розряду акумуляторних батарей машини
при працюючому енергоагрегаті і при використанні навігаційної
апаратури, радіостанції, приладів спостереження, а також при
проведенні стрільби ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ включати прилади
зовнішнього освітлення і сигналізації, а також ФВУ.
Примітка. Допускається одночасна робота основного двигуна та
енергоагрегата.
29.8.1 Електричний пуск
Для пуску двигуна енергоагрегату від стартера необхідно:
- виконати підготовчі операції відповідно до п.29.7.
- перевести ключ запуску в положення «ПУСК» («START») і
утримувати його в цьому положенні поки двигун не запуститься.
УВАГА! Не можна утримувати ключ у положенні «ПУСК»
(«START») більше 10 секунд за один раз. Якщо двигун не за-
пускається, наступну спробу можна зробити не раніше, чим через
15 секунд. Якщо двигун не пустився після двох спроб з'ясувати
причину відсутності пуску і усунути її;
- після запуску двигуна відпустити ключ і він сам повинен
повернутися в положення «ВКЛЮЧЕНО» («ON»). Після пуску
двигуна витягнути ключ із замка пульту енергоагрегату.
331
УВАГА! В разі відсутності живлення пульта управління двигуна та
неможливості пуску необхідно натиснути кнопку «ЗАХИСТ
ЛАНЦЮГ А» («CIRCUIT PROTECTOR») на пульті управління.
29.8.2 Ручний (дублюючий) пуск
Для пуску двигуна енергоагрегату ручним способом необхідно:
- перевірити рівень оливи в картері двигуна;
- зняти внутрішню кришку відсіку енергоагрегату;
- встановити паливний кран в положення «ВІДКРИТО» («О»);
- встановити важіль управління обертів двигуна в положення
«ПУСК» («START»);
- узятися за ручку ручного запуску і потягнути її на себе поки не
відчуєте сильний опір, потім повернути ручку в начальне
положення;
- нажати важіль скидання тиску (важіль декомпресора), який
повернеться в початкове положення автоматично, коли потягнете за
ручку ручного запуску;
- енергійно потягнути двома руками ручку ручного запуску та
запустити двигун.
УВАГА! Ручний (дублюючий) пуск двигуна проводиться при
неможливості пуску двигуна від електростартера, внаслідок великої
розрядки акумуляторної батареї енергоагрегату або
в інших випадках.
29.9 Робота енергоагрегату
УВАГА! Експлуатацію енергоагрегату в умовах без загрози
ураження зброєю ззовні проводити при відчиненому і зафіксо-
ваному на куті 90° люку відсіку енергоагрегату, як з приєднаній до
вихлопної труби насадці для зміни напрямку витоку
відпрацьованих газів так і без неї. Експлуатацію енергоагрегату в
бойових умовах допускається проводити при відчиненому і
зафіксованому на куті 18° люку відсіку енергоагрегату і при-
єднаній до вихлопної труби насадці для зміни напрямку витоку
відпрацьованих газів.
Після пуску двигуна прогріти його на мінімальних обертах
колінчатого валу на протязі не менш 3 хвилин.
При роботі двигуна енергоагрегату звертати увагу на звук його
роботи та рівень вібрації
- вони повинні бути рівномірними, а також на колір відпрацьо-
332
ваних газів.
УВАГА! Не проводити регулювання та не відкручувати гвинта
обмеження обертів колінчастого валу або гвинта обмеження
кількості вприскування палива. Це може вплинути на технічні
показники двигуна.
Робота енергоагрегату контролюється з пульта контролю (мал.
29.7).
УВАГА! В разі експлуатації енергоагрегату при температурі
навколишнього середовища більше ніж 30°С верхній люк відсіку
енергоагрегату повинен бути
відкритий.
Малюнок 29.7 - Пульт кон-

тролю енергоагрегату
1 - вольтметр; 2 – сигнальна
лампа несправності генера-
тора
29.10 Зупинка енергоагрегату.

Для зупинки двигуна енергоагрегату необхідно:
- плавним переводом важеля управління обертів двигуна зменшити
втричі частоту обертів колінчастого валу (контролювати на слух) і
проробити не менш ніж 3 хвилини;
- переводом важеля управління обертів двигуна в положення
«СТОП» («STOP») зупинити двигун;
УВАГА! Не можна зупиняти двигун важелем декомпресора, тому
що раптова зупинка може призвести до підвищення температури
головки блока, заклинюванню поршня та виходу з ладу двигуна.
- встановити паливний кран в положення «ЗАКРИТО».
29.11 Ремінна передача і механізм натягу.
Ремінна передача служить для передачі обертання від шківа
двигуна на шків генератора.
Для виключення прослизання пасової передачі при ослабленні
натягу ременя на енергоагрегаті є механізм натягу.
Перевірка натягу пасової передачі проводиться застосуванням
зусилля 140 Н (14 кгс) на ремінь 2 на половині відстані між осями
шківів двигуна і генератора - по стрілці (мал. 29.8).
Малюнок 29.8 - Механізм натягу
333
1 - шків двигуна; 2 - ремінь поліклиновий; 3 - стопорна гайка; 4 – натяжна
гайка; 5 - генератор; 6 - вилка;
УВАГА! Прогин ременя в місці
застосування зусилля повинен
бути в межах 14...15 мм. Якщо
при застосуванні зусилля 140 Н
(14 кгс) прогин ременів більше 15 мм,
то необхідно зробити натяг ременів
передачі для чого:
- послабити стопорну гайку 3 на ме-
ханізмі натягу;
- обертаючи натяжну гайку 4 за
годинниковою стрілкою зробити
натяг ременів;
- затягнути натяжну і стопорну
гайки;
- повторно перевірити натяг ременів, при необхідності повторити
натяг.
29.12 Можливі несправності енергоагрегату
Можливі несправності енергоагрегату і способи їхнього усунення
приведені в таблиці 29.1.
Несправності
несправності несправностей
Замінити акумуляторну
Недостатньо заряд-
батарею або пусти ти
жена акумуляторна
двигун за допомогою
Колінчасти й вал батарея.
дублюючого запуску
двигуна при
Важіль управління
пуску не прове- Перевести важіль уп-
обертів двигуна не
ртається. равління обертів дви
знаходиться в по-
гуна в положення «
ложенні «ПУСК»
ПУСК» («START»)
(«START»).
Паливний кран зна-
Відкрити паливний
ходиться в положен-
Двигун запуска- кран.
ні «ЗАКРИТО »
ється, але відра
Перевірити рівень па-
зу зупиняється. Немає палива в
лива, при необхідності
паливном у баку.
заправити до норми.
Двигун димить: Засмічений повіт- Очистити повітряний
334
- чорний дим ряний фільтр.Вели- фільтр.
після п ску ке зношування
- сизий дим після поршневих кілець і
пуску потрапляння оливи в
- білий дим після камеру згоряння, при
пуску цьом у спостеріга-
ється підвищена
витрата оливи.
Підвищений рівень При витраті оливи
оливи в картері більше 0,02 кг/год
двигуна. експлуатація двигуна
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.
Рівень оливи в картері
двигуна повинен бути
на рівні верхньої мітки
по щупу.
Двигун недостатньо Прогріти двигун.
прогрітий
Несправність:елек- Перевірити ланцюгі
тричного ланцюга; усунути несправність.
Стартер не
- стартера; Замінити стартер.
вмикається.
- розряджена батарея Перевірити акум
акум улятора. уляторну батарею
30 ВОДІННЯ МАШИНИ
30.1 Заходи безпеки при водінні машини
Правильна експлуатація машини забезпечується знанням
особовим складом її будови, правил технічного обслуговування, а
також засвоєнням водієм правил і техніки водіння машини. Тому до
управління машиною допускаються особи, які вивчили
експлуатаційну документацію, що додається до машини, і склали
іспит на право управління даною машиною.
Під час руху машини водій повинен уважно спостерігати за
дорогою (місцевістю). Вчасно знижувати швидкість руху машини
по дорогах і місцевості з наявністю вибоїв, твердої і глибокої колії і
т.п., щоб уникнути поломок і аварій.
Управління машиною суттєво не відрізняється від управління
автомобілями підвищеної прохідності. Необхідно, однак, врахову-
вати габарити і специфічну форму корпусу машини при
маневруванні, подоланні перешкод, вузьких проходів і т.п.
335
Під час руху машини, а також під час стоянки при працюючому
двигуні контролювати за покажчиками контрольних приладів
температуру охолоджуючої рідини в системі охолодження, тиск
оливи в системі змащення двигуна, температуру оливи коробки
передач і роздавальної коробки, частоту обертання колінчастого
вала двигуна і величину зарядного струму акумуляторних батарей.
Контроль слід здійснювати не тільки за допомогою наявних
приладів, але і по відчуттю вібрації, по прийомистості двигуна,
зусиллю на рульовому колесі, стійкості на дорозі.
При маневруванні ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ тримати в крайньому
положенні рульове колесо більш 15 секунд, щоб уникнути виходу з
ладу насоса гідропідсилювача рульового привода.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ виключати двигун при русі накатом, тому що
при цьому вимикаються гідропідсилювач рульового механізму і
компресор, що вкрай утруднює поворот керованих коліс і знижує
до мінімуму ефективність робочої гальмівної системи, а також
пошкодити коробку передач.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ робота двигуна без оливи в бачку гідронасоса.
Перш ніж приступити до яких-небудь дій на машині, необхідно
вивчити розміщення і призначення всіх органів управління
машиною, а також прийоми і способи поводження з ними.
Екіпаж повинен мати достатні навички посадки і висадки на
стоянці машини та під час її руху. У момент посадки десантники
повинні братися за центральну вертикальну стійку і ставити ногу на
підніжку, особисту зброю повинні тримати в руці.
При посадці і висадці під час руху
- рекомендована швидкість машини не більше 5 км/год.
Бойовий модуль і блок озброєння повинні бути застопорені.
Здійснювати марш необхідно, як правило, з розрядженою зброєю.
Під час руху із зарядженою зброєю вона повинна бути спрямована
лише у бік цілі.
Посадка та висадка членів екіпажу у відділенні управління, при
встановленних гратчастих екранах, дозволяється тільки через
верхні люки.
При підготовці машини до руху ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
- при закриванні кришки люка триматися руками (рукою) за кромку
люка;
- починати рух з незастопореними кришками люків;
- починати рух з відкритими передніми і задніми дверима.
336
Під час руху машини ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
- відкривати і закривати без потреби кришки люків;
- розміщати в машині людей більше, чим передбачено штатом
бойового розрахунку;
- перебувати на корпусі машини зовні;
- перевозити в машині майно, не передбачене відомістю ЗІП;
- перебувати попереду машини при подачі сигналів для управління
машиною, що рухається, ближче 5 м;
- продовжувати рух при втраті видимості і орієнтування.
Під час руху машини в колоні необхідно дотримуватись
встановленої швидкості і дистанції, обганяти зупинену машину
тільки за сигналом командира або водія зупиненої машини.
Машині що відстала займати своє місце в колоні тільки на
зупинках і з дозволу старшого в колоні.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ пересування машини з встановленими гра-
тчастими екранами по шляхам загального користування!
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ПЕРЕСУВАННЯ МАШИНИ ЗІ ШВИДКІСТЮ
БІЛЬШЕ НІЖ 90 КМ/ГОД!
30.2 Підготовка машини до руху
Підготовка машини до руху полягає в проведенні контрольного
огляду машини, пуску і прогріві двигуна. Обсяг і послідовність
контрольного огляду викладені в п. 33.3.
При підготовці машини до руху необхідно виконати наступні
роботи:
- переконатися у відсутності підтікання із систем двигуна: па-
ливної системи, систем змащення і охолодження, системи гід-
роуправління і змащення трансмісії, гідросистеми. При виявленні
підтікання з'ясувати причину та усунути;
- перевірити заправлення машини паливом (по приладах на щиті
водія), охолоджуючою рідиною (відстань до верхнього зрізу під
пробкою повинна бути на машині, яка охолонула 115...125 мм),
моторною (не менш 25 л по щупі) і трансмісійними оливами. При
необхідності дозаправити до норми;
- перевірити дію робочої та стоянкової гальмівних систем;
- перевірити тиск повітря в шинах коліс (по манометру, регу-
люється за допомогою крана). При необхідності, довести його до
необхідного за умовами руху. Повітряні колісні крани залишити у
відкритому положенні;
337
- перевірити, чи завернуті пробки в днищі машини та чи закритий
клапан зливу води з корпуса;
- перевірити справність світлової сигналізації на щиті водія (за
допомогою контрольної кнопки на щиті);
- перевірити роботу приладів зовнішнього освітлення та сигна-
лізації;
- перевірити справність електричного кола до піропатронів балонів
НПО та сигналізаторів тиску (на блоці НПО повинні світитися
індикатори обох балонів);
- перевірити видимість через прилади спостереження, їх стан та
кріплення;
- включити переговірний пристрій і переконатися в наявності
зв'язку між абонентами.
30.2.1 Підготовка двигуна до пуску
Для підготовки двигуна до пуску необхідно:
- переконатися, що машина надійно утримується на місці сто-
янковим гальмом;
- з допомогою рукоятки паливорозподільного крана вибрати
потрібну групу паливних баків;
- видалити повітря з паливної системи ручним паливопідкачуваль-
ним насосом (переміщаючи рукоятку насоса вгору-вниз до збіль-
шення на ній опору);
- включити вимикач АКБ на блоці захисту та комутації;
-встановити важіль пульту вибору режимів руху в положення«N»;
УВАГА! Якщо двигун пускається на інших положеннях важеля
пульту вибору режимів негайно звернутися до служби технічного
обслуговування. Експлуатація машини забороняється!
- повернути рукоятку замка запалювання в перше від вимкнутого
положення, при цьому на щиті водія загоряються індикатори:
- мінімального тиску оливи двигуна (червоного кольору);
- роботи свічок розжарення (жовтого кольору);
- перевірка коробки передач (червоного кольору) загоряється на
декілька секунд;
- заряду акумуляторів від першого генератора (червоного кольору);
- заряду акумуляторів від другого генератора (червоного кольору).
Після того як індикатор роботи свічок розжарення починає бли-
мати (на прогрітому двигуні індикатор починає блимати відразу)
можна виконувати пуск двигуна. Якщо при вимиканні запалення
індикатор ПЕРЕВІРКА КОРОБКИ ПЕРЕДАЧ не загоряється або
338
продовжує світитися впродовж декількох секунд негайно перевірте
систему управління коробкою передач.
30.2.2 Пуск двигуна
Для пуску двигуна необхідно:
- дати звуковий сигнал про пуск двигуна;
- повернути рукоятку замка запалювання в друге від вимкнутого
положення (після того як індикатор роботи свічок розжарювання на
щиті водія починає мигати), при цьому стартер почне провертати
колінчастий вал двигуна, з'являються регулярні спалахи в
циліндрах, на покажчику тиску оливи буде спостерігатися
збільшення тиску оливи в системі змащення двигуна.
Як тільки двигун почав працювати, відпустити рукоятку замка
запалювання. Контроль роботи двигуна здійснювати за приладами
на щиті водія.
Час включення стартера не повинен перевищувати 15 секунд.
Якщо двигун не запустився, повторний пуск робити через 2...3
хвилини.
При невдалому пуску двигуна необхідно:
- повернути рукоятку замка запалювання в вимкнуте положення;
- повернути рукоятку замка запалювання в перше від вимкнутого
положення;
- після того як індикатор роботи свічок розжарення на щиті водія
починає блимати, повернути рукоятку замка запалювання в друге
від вимкнутого положення, попередньо подавши звуковий сигнал
про запуск двигуна.
Після двох невдалих спроб пуску необхідно встановити причину
несправності і усунути її.
30.2.3 Контроль роботи двигуна і трансмісії
При роботі двигуна, як під час стоянки, так і під час руху
машини, контролювати за показаннями контрольних приладів
температуру охолоджуючої рідини в системі охолодження, тиск
оливи в системі змащення двигуна, частоту обертання ко-
лінчастого вала двигуна, величину зарядного струму акумуля-
торних батарей та відсутність горіння індикатору «КОНТРОЛЬ
КОРОБКИ ПЕРЕДАЧ».
Експлуатаційний діапазон показань контрольних приладів наведено
в таблиці 30.1.
Таблиця 30.1
Діапазон експлуатаційних частот обертання колінчастого вала
339
двигуна, хв-1:
- робочий 800...1900
- рекомендований (при макси-
1400...1900
мальному навантаженні)
Робочий діапазон температур охолоджуючої рідини на виході
з двигуна, К (°С):
- експлуатаційний 348...373 (75...100°С) - стрілка
покажчика температури охо-
лоджуючої рідини двигуна
знаходиться в зеленому сек-
торі
- максимальна, короткочасно 376 (103°С) - стрілка покаж-
допустима (продовж одної го- чика температури охолоджу-
дини), не більше ючої рідини двигуна знахо-
диться на границі між зеле-
ним та червоним секторами
- мінімальна при русі на 323 (50°С) - стрілка покажчи-
нижчих передачах ка температури охолоджую-
чої рідини двигуна знаходи-
ться на початку зеленого сек-
тору
Тиск оливи у системі змащення двигуна, МПа (кгс/см²), не
менше:
- при частоті обертання колін-
0,30 (3,00)
частого вала двигуна 2100 хв
- при мінімальній частоті обе-
ртання колінчастого вала 0,1 (1)
двигуна
У всіх випадках падіння тиску оливи нижче припустимого,
різкого підвищення температури охолоджуючої рідини і оливи
зупинити двигун і виявити причину.
Дії водія при спрацюванні аварійної сигналізації двигуна
та трансмісії:
- при загорянні сигналізатора максимальної температури
охолоджуючої рідини двигуна необхідно знизити навантажен-
ня на двигун перейшовши на нижчу передачу в коробці пере-
340
дач і підвищену частоту обертання колінчастого вала двигуна;
якщо ці заходи не приведуть до зниження температури, то не-
обхідно зупинити машину, знизити температуру охолоджую-
чої рідини до 343...363 К (70...90°С) - стрілка покажчика тем-
ператури повинна знаходитись в зеленому секторі, після чого
зупинивши двигун відповідно вимог п.30.2.4 В1318Е-2 РЭ,
з'ясувати та усунути причину підвищення температури;
УВАГА! Експлуатація машини із температурою охолоджу-
вальної рідини вище припустимої (стрілка покажчика захо-
дить у червоний сектор) -ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ до усунення
несправності!
- при загорянні сигналізатора мінімального рівня охо-
лоджуючої рідини двигуна необхідно зупинити машину на
рівній горизонтальній поверхні, зупинити двигун відповідно
вимог п.30.2.4 В1318Е-2 РЭ, перевірити рівень охолоджуваль-
ної рідини у компенсаційному баку відповідно до вимог п.12.
9.4.1 В1318Е-2 РЭ, з’ясувати причину зниження рівня (вики-
пання або втрата) та усунути її, дозаправити систему до рівня -
в разі википання дистильованою водою, в разі втрати – відпо-
відною охолоджувальною рідиною;
- при загорянні сигналізатора наявності води в паливі
необхідно виконати очищення фільтра грубої очистки палива
відповідно вимог п.12.5.5.3 В1318Е-2 РЭ;
- при загорянні сигналізатору мінімального тиску оливи
двигуна необхідно негайно зупинити машину, перейти на ней-
тральну передачу у коробці передач, відповідно вимог
п.30.2.4 В1318Е-2 РЭ зупинити двигун та з’ясувати причину
низького тиску;
УВАГА! Експлуатація машини із тиском оливи двигуна при
мінімальній частоті обертання колінчастого вала двигуна
менш ніж 0,1 МПа (1 кгс/см²) - ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!
- при загорянні сигналізатору асміченості фільтра по-
вітроочисника необхідно провести обслуговування повітро-
очисника відповідно до вимог п.12.6.3 В1318Е-2 РЭ;
- при загорянні сигналізатору контролю коробки передач
необхідно зупинити двгун відповідно вимог п.30.2.4 В1318Е-2 РЭ,
341
не вимикаючи запалення(ключ у першому положенні) виявити
несправність трансмісії відповідно вимог п.13.2.5 В131 8Е-2 РЭ.
30.2.4 Зупинка двигуна
Після роботи двигуна під навантаженням, перед його зупин-
кою необхідно пропрацювати протягом 1...2 хвилин на холо-
стому ходу (з частотою обертання колінчастого вала двигуна
550...600 хв-1), попередньо включивши нейтральну передачу в
коробці передач. Після чого, поворотом замка запалювання в
вимкнуте положення, зупинити двигун.
30.3 Управління машиною на суші
30.3.1 Рушання машини з місця
Після того, як двигун прогрітий і працює цілком стійко, можна
починати рух.
Порядок рушання з місця на рівній ділянці:
- вижати педаль робочого гальма для надійного утримування
машини;
- переконатися, що в роздавальній коробці включена підвищена
передача;
- зняти машину з стоянкового гальма шляхом переведення ручки
гальмівного крана в положення, відповідне розторможеному стану
машини;
- включити важелем пульту режимів руху необхідний режим
(уперед - D або назад – R) ;
- відпустити педаль робочого гальма і, одночасно плавно нати-
скаючи на педаль подачі палива, почати рух.
У разі рушання з місця вперед на крутому підйомі або підйомі з
сипучим ґрунтом ввімкнути знижувальну передачу в роздавальній
коробці.
Порядок рушання машини з місця на спуску залежить від його
крутизни, стану ґрунту і перешкод на шляху руху. У всіх випадках
спуск на нижчій передачі безпечніше і проводиться, як правило, на
тій передачі, на якій здійснюється підйом на такій ділянці шляху.
При рушанні машини з місця на крутих і довгих спусках,
утримуючи машину стоянковою гальмівною системою, ввімкнути
обмежений діапазон руху вперед «1», після чого перевести ручки
гальмівного крана стоянкової гальмівної системи в положення,
відповідне розторможеному стані машини. Рух здійснювати
342
пригальмовуючи, при необхідності, машину робочою гальмівною
системою, при повністю відпущеній педалі подачі палива.
30.3.2 Перемикання передач
Після рушання з місця перемикання передач відбувається
автоматично, залежно від положення педалі подачі палива і
дорожніх умов. Під час руху водій може перемикати передачі
тільки для обмеження швидкості і гальмування двигуном на
спусках.
Перемикання з нейтральній передачі N на режими переднього D
або заднього R ходу блокується при частотах обертання
колінчастого вала двигуна, які перевищують холості і виконується
на зупиненій машині.
Для перемикання на підвищені передачі немає обмежень по
швидкості, але воно є при перемиканні на знижені передачі і при
зміні напрямку руху (з D на R і з R в D).
30.3.3 Повороти машини
Наближаючись до повороту, необхідно завчасно і поступово
знизити швидкість руху, зменшуючи частоту обертання колін-
частого вала двигуна, а перед крутими поворотами перейти на
нижчу передачу, вибравши відповідний режим обмеження
діапазону передач руху вперед.
На крутих поворотах не допускати різкого гальмування, щоб
уникнути заносу. Не робити різких і крутих поворотів при русі по
піску і заболочених ділянках, а також на крутих спусках і підйомах.
30.3.4 Гальмування машини
Гальмування машини можна здійснювати наступними спо-
собами:
а) під час руху:
- двигуном, зменшуючи подачу палива під час руху машини з
включеною передачею;
- робочою гальмівною системою (при гальмуванні в аварійному
режимі необхідно перевести тумблер аварійного режиму в
нейтральне положення);
- комбінованим способом - двигуном і робочою гальмівною
системою;
б) на стоянці - стоянковою гальмівною системою.
Користуватися гальмівною системою для уповільнення ходу слід
по можливості рідше.
Часте і особливо різке гальмування призводить до швидкого
343
зносу і втрати ефективності роботи гальмівних механізмів і шин.
На слизькій дорозі гальмувати комбінованим способом плавно, в
кілька пріьомів. При різкому гальмуванні на слизькій дорозі
можливі заноси, що може призвести до аварії. При початку заносу -
негайно припинити гальмування і повертати руль в бік заносу. При
заносі під час гальмування двигуном на слизькій дорозі - плавно
натиснути на педаль подачі палива (припинивши тим самим
гальмування двигуном) до припинення заносу.
У всіх випадках руху гальмувати плавно, без ривків, не до-
пускати ковзання коліс «юзом».
В екстрених ситуаціях, при виході з ладу робочої гальмівної
системи, допускається використовувати стоянкову гальмівну
систему замість робочої, при цьому інтенсивність гальмування
залежить від кута повороту рукоятки гальмівного крана.
Необхідно завжди приймати заходи для запобігання раптового
рушання машини.
УВАГА! КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ користуватися
робочою гальмівною системою при русі машини у зоні радіо-
активного, хімічного або бактеріологічного зараження.
Дозволяється гальмування стоянковою гальмівною системою
Необхідно завжди приймати заходи для запобігання раптового
рушання машини.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ в будь-яких умовах залишати машину з
працюючим двигуном, якщо не включена нейтральна передача («N)
і не включене стоянкове гальмо. Зусилля ручного гальма може не
вистачити для утримання машини з працюючим двигуном і
включеною передачею в коробці передач.
30.3.5 Зупинка машини
Під час руху по сухій дорозі з твердим ґрунтом або твердим
покриттям зупиняти машину плавно, для чого відпустити педаль
подачі палива, поставити важіль перемикання передач у нейтральне
положення, плавно гальмуючи робочою гальмівною системою,
зупинити машину.
При необхідності зупинити машину раптово на хорошій сухій
дорозі, потрібно одночасно відпустити педаль подачі палива, і різко
(але не допускаючи ковзання коліс «юзом») натиснути на педаль
робочої гальмівної системи і зупинити машину, встановити важіль
перемикання передач у нейтральне положення.
Після зупинки машини поставити важіль перемикання передач у
344
нейтральне положення.
Для зупинки машини на слизькій дорозі гальмувати машину
комбінованим способом (двигуном і робочою гальмівною сис-
темою) і, поступово переходячи на знижені передачі, послідовно
вибираючи відповідні режими обмеження діапазону передач руху
вперед, знизити швидкість до мінімальної і, користуючись робочою
гальмівною системою, повністю зупинити машину, після чого
поставити важіль перемикання передач в положення («N»).
Після зупинки машини на підйомі загальмувати машину
стоянкової гальмівної системою. У разі зупинки на спуску за-
гальмувати машину стоянковою гальмівною системою і включити
нейтральну передачу («N»). На рівних ділянках після зупинки
машина повинна бути загальмована стоянковою гальмівною
системою.
30.3.6 Правила водіння машини на суші
30.3.6.1 Загальні вказівки
При водінні машини в різних дорожніх умовах керуватися
наступними загальними вказівками.
Включати знижувальну передачу в роздавальній коробці лише
при подоланні важкопрохідних і слизьких ділянок шляху, крутих
підйомів, природних і штучних перешкод. Рух з включеною
заниженою передачею по дорогах з твердим покриттям або з сухим
твердим ґрунтовим дорогам недоцільний, так як це збільшує знос
трансмісії, шин і підвищує витрату палива.
Перемикання передач у роздавальній коробці можна проводити
тільки при зупинці машини. Включення понижувальної передачі
проводити після включення блокування диференціалів роздавальної
коробки і ведучих мостів.
При рушанні машини з місця на крутих і довгих спусках,
утримуючи машину стоянковою гальмівною системою, ввімкнути
режим обмеження діапазону передач руху вперед «1», після чого
зняти машину зі стоянкового гальма. Рух здійснювати,
пригальмовуючи, при необхідності, машину робочим гальмом при
повністю відпущеній педалі подачі палива. При гальмуванні
двигуном на спуску не допускати його роботи з частотою
обертання колінчастого валу вище 2100 хв -1. Порядок рушання
машини з місця на спуску залежить від крутизни спуску, стану
ґрунту і перешкод на шляху руху. У всіх випадках спуск на
пониженій передачі і ручному режимі руху безпечніше. Після
345
подолання перешкоди вимикачі БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА
II МОСТА, БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА ІІІ МОСТА і
БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА РК встановити в нижнє
положення.
Для того, щоб уникнути травм або поломок через раптовий
початок руху машини, не перемикайтеся з режиму «N» на режими
«D» або «R» при натиснутій педалі подачі палива.
Швидкість руху машини по дорогах і місцевості з наявністю
вибоїн, твердої і глибокої колії, необхідно вчасно знижувати, щоб
уникнути поломок і аварій. Не допускається експлуатація машини
на суші з частотою обертання колінчастого вала двигуна вище ніж
2100 хв-1.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ при маневруванні рульове колесо тримати в
крайніх положеннях більше 15 секунд, щоб уникнути виходу з ладу
насоса гідропідсилювача рульового приводу.
Наближаючись до повороту, необхідно завчасно і поступово
знизити швидкість руху, зменшуючи частоту обертання колін-
частого вала двигуна. На крутих поворотах не допускати різкого
гальмування, щоб уникнути заносу. Не робити різких і крутих
поворотів при русі по піску, заболоченим ділянкам і на зледенілій
дорозі, а також на крутих спусках і підйомах.
30.3.6.2 Управління подачею палива
УВАГА! Для попередження травмонебезпечних ситуацій не
перемикатися з нейтральної передачі на передню D або задню R
передачі при натиснутій педалі подачі палива. Якщо включити
передачу при глибоко вижатій педалі подачі палива, то включення
відбудеться тільки через три секунди після того, як педаль буде
відпущена. Машина може рушити раптово. Утримання педалі
подачі палива в натиснутому стані більше трьох секунд призведе до
того, що в коробці передач залишиться включеною нейтральна
передача. Потрібно намагатися уникати такої ситуації і
перемикатися з нейтральної передачі N на передню D або задню R
передачі тільки при відпущеній педалі подачі палива.
Положення педалі подачі палива впливає на час автоматичного
переключення діапазонів передач. Коли педаль подачі палива
вижата до упору, перемикання в діапазон підвищених швидкостей
відбудеться автоматично при високих частотах обертання
колінчастого вала двигуна.
Якщо педаль подачі палива вижата не повністю, то перехід в
346
діапазон підвищених швидкостей відбувається при менших
частотах обертання колінчастого вала двигуна. Сигнал з датчика
педалі подачі палива повідомляє блоку електронного управління,
наскільки водій вичавив педаль подачі палива. Граничне положення
педалі подачі палива неприпустимо при перемиканні передач зі
зміною напрямку руху - перемикання з нейтральної передачі (N) на
режими руху вперед (D) або заднім ходом (R).
30.3.6.3 Використання двигуна для уповільнення швидкості
руху машини
УВАГА! Якщо на спуску ви користуєтеся тільки робочими
гальмами або ж тільки переключаєтеся на знижені передачі, ви
можете втратити управління. Щоб уникнути втрати управління,
необхідно комбінувати перехід на знижені передачі і гальмування.
Перемикання на знижену передачу посилює гальмування двигуном.
Коробка передач дозволяє запобігати автоматичному перемиканню
в діапазони швидкостей вище, ніж ті, які були вибрані. Однак при
русі машини на спусках, якщо контрольована двигуном швидкість
починає виходити за межі вибраного діапазону швидкостей,
коробка передач може перейти в наступний, більш високий
діапазон. При цьому послаблюється гальмування двигуном і
з'являється загроза втрати управління.
Задійте робочі гальма, щоб уникнути перевищення швидкості і
виходу її за межі вибраного діапазону, контрольованого двигуном
на зниженій передачі.
Щоб використовувати двигун для гальмування, перейдіть на
знижену передачу. Якщо швидкість машини перевищує верхню
межу для руху на обраній передачі, пригальмуйте машину робочим
гальмом, щоб сповільнити рух. Як тільки швидкість знизиться до
необхідної межі, блок електронного управління автоматично
перемкне коробку передач на більш низьку передачу. Гальмування
двигуном забезпечує хороший контроль під час руху на спусках.
Якщо спуск досить крутий, необхідно перейти на знижену
швидкість заздалегідь, до заїзду на спуск. Якщо швидкість
перевищить контрольовану двигуном величину, в коробці передач
автоматично включиться наступна більш висока передача.
30.3.6.4 Холодний пуск
Робота коробки передач при низьких температурах навколиш-
нього повітря може потребувати попереднього підігріву. Блок елек-
тронного управління запрограмований так, щоб не допускати пов-
347
номасштабної роботи коробки передач до досягнення певної темпе-
ратури.
Температура оливи в Сигналізатор конт-ролю
Передача
піддоні КОРОБКИ ПЕРЕДАЧ
Від 251К (мінус 32°С) Нейтральна, задня,
Не світиться
до 266К (мінус 7°С) друга
Від 266К (мінус 7°С) і Повномасштабна
вище Не світиться робота на всіх
передачах
ПРИМІТКА. Якщо температура оливи в піддоні (оливовід-
стійнику) нижче 283 К (10°С), а в коробці передач залита рідина,
яка відповідає специфікації TES-389, при зміні напряму руху
дотримуватися наведеної нижче процедури перемикання передач :
- для перемикання передачі з передньої на задню увімкніть
спочатку нейтральну передачу N а потім передачу заднього ходу R.
- для перемикання з задньої передачі на передню увімкніть
нейтральну передачу N а потім D або будь-яку іншу передню
передачу.
Якщо така процедура буде порушена, то загориться сигналізатор
контролю коробки передач червоного кольору і коробка передач
буде переведена в режим N.
30.3.6.5 Перегрів коробки передач
Коробка передач вважається перегрітою, якщо перевищена одна
з наступних температур таблиці 30.3.
Таблиця 30.3
Олива в піддоні 394 К(121°С)
Рідина в охолоджувачі 422 К (149°С)
Якщо температура оливи в піддоні досягає 401К (128°С), блок
електронного управління блокує роботу коробки передач в ді-
апазонах підвищених швидкостей.
Якщо коробка передач перегрівається в режимі нормальної
роботи, перевірте рівень оливи. Якщо датчики температур двигуна
показують високу температуру, то можливо перегріта і коробка
передач. Зупиніть машину і перевірте систему охолодження. Якщо
виявиться, що вона працює нормально, дайте двигуну попрацювати
на частотах обертання колінчастого валу 600...1000 хв-1 при
включеній нейтральній передачі в коробці передач. Таким чином
можна знизити температуру коробки передач і двигуна до
нормальних робочих величин протягом 2... 3 хвилин. Якщо
348
температура не знижується, необхідно зменшити частоту обертання
колінчастого вала двигуна.
УВАГА! Якщо в коробці передач включена передача, а відбору
потужності немає, ні в якому разі не можна двигуну працювати при
повній подачі палива більше 10 секунд. Тривала робота в такій
ситуації призведе до перегріву трансмісійної рідини і виходу
коробки передач з ладу. Якщо датчики температури охолоджуючої
рідини і оливи двигуна показують високу температуру, то це вказує
на неполадки в двигуні або радіаторі. Якщо температура
охолоджуючої заглушіть двигун і зверніться в службу сервісу для
визначення причин перегріву.
30.3.6.6 Перемикання передач в роздавальній коробці
Для перемикання передач в роздавальній коробці необхідно:
- зупинити машину, вижавши педаль робочого гальма;
- вибрати підвищену або знижуючу передачу, натиснувши одну з
кнопок «N» або «L» на щиті приладів водія. Для включення
нейтральній передачі натиснути кнопку «N». При цьому біля
натиснутої кнопки висвічується відповідний індикатор. Включення
в роздавальній коробці нейтральної передачі «N» можливе лише з
положення «L».
- після того, як висвітиться потрібний індикатор, відпустити кнопку
управління роздавальною коробкою і педаль робочого гальма.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ перемикання передач в роздавальній коробці
при русі машини.
30.3.7 Водіння машини в складних дорожніх умовах
При водінні машини в складних дорожніх умовах включати
понижувальну передачу в роздавальній коробці тільки при по-
доланні важкопрохідних та слизьких ділянок шляху, крутих
підйомів, природних та штучних перешкод тільки після повної
зупинки машини. На машині, що рухається (із швидкістю не більше
5 км/год), після вимикання знижуючої передачі, встановити
вимикачі БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА II МОСТА,
БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА III МОСТА і БЛОКУВАННЯ
ДИФЕРЕНЦІАЛА РК у верхнє положення. У випадку раптового
потрапляння машини на важкопрохідну ділянку шляху
припускається вмикання блокування другого і третього мостів на
ходу при швидкості руху не більше 20 км/год.
У випадку відсутності сигналізації вмикання блокувань ди-
ференціалів увімкнути режим обмеження діапазону передач руху
349
вперед «1» і виконати рух на мінімальній швидкості до загоряння
зазначеної сигналізації.
При водінні машини по дорогах і місцевості з наявністю при-
родних і штучних перешкод водій повинен проявляти максимум
уваги і обережності. Якщо дозволяє обстановка, то перед подо-
ланням перешкоди необхідно вийти з машини, уважно її оглянути і
вибрати найкраще місце і найбільш доцільний спосіб її подолання.
Долати перешкоди потрібно, як правило, під прямим кутом, плавно,
без різких ударів, не зупиняти машину безпосередньо перед
перешкодою, на ній і відразу після її подолання.
Машина обладнана системою централізованого регулювання
тиску повітря в шинах з повітряним редуктором напівавтоматичної
дії. Уміле користування цією системою підвищує прохідність
машини при подоланні важкопрохідних ділянок місцевості і водних
перешкод. На розмоклих брудних ґрунтових дорогах, на
заболочених і піщаних ділянках, сніжній цілині необхідно
регулювати тиск повітря в шинах відповідно до щільності ґрунту
ділянки, що долається.
УВАГА! Машина повинна експлуатуватися тільки з відкритими
повітряними колісними кранами.
Сипучі піски, топкі заболочені ділянки, береги рік і водойм із
мулистим шаром ґрунту, глибоко розмоклі ділянки риллі (особливо
в осінньо-весняний період року), сніжну цілину із глибиною шару
снігу вище 0,4 м долати на мінімально припустимому тиску в
шинах, тобто 200 кПа (2,0 кгс/см²).
Подібні ж ділянки шляху з більшою щільністю поверхневого
шару ґрунту, круті затяжні підйоми, а також місцевість із на-
явністю природних і штучних перешкод у вигляді канав, ровів, око-
пів, траншей долати при тиску в шинах 150 - 650 кПа (1,5 – 3,5
кгс/см²). Необхідно враховувати, що на слизьких дорогах (з
розмоклим тонким поверхневим шаром на твердій основі)
зниження тиску в шинах не дає позитивних результатів, а, навпаки,
приведе до заносів і рискання машини. У цих випадках потрібно
встановлювати максимальний тиск у шинах 550 кПа (5,5 кгс/см²).
Варто мати на увазі, що тиск у шинах при високих зовнішніх
температурах або тривалому русі може короткочасно підніматися,
тому не треба у цьому випадку користуватися повітряним
редуктором для корегування тиску в шинах.
Швидкість машини при русі на зниженому тиску повітря в шинах
350
необхідно обмежувати. Вона повинна бути не більше 20 км/год при
тиску 150 кПа (1,5 кгс/см²), не більше 30 км/год - при тиску 150 -
350 кПа (1,5...3,5 кгс/см²). При тиску 350…550 кПа (3,5...5,5 кгс/см²)
на період підкачування шин після подолання важких ділянок шляху
швидкість машини повинна бути
не більше 40 км/год.
Зі швидкостями до 100 км/год машина може рухатися без
обмеження часу з тиском у шинах 550 кПа (5,5 кгс/см²) при
температурі навколишнього повітря 318 К (45°С).
Безперервний рух машини зі швидкостями від 100 до 110 км/год і
тиском у шинах 550 кПа (5,5 кгс/см²) допускається протягом 10 хв
без регулювання тиску повітря в шинах і при температурі
навколишнього повітря не вище 318 К (45°С), після чого протягом
однієї години швидкість машини не повинна перевищувати 100
км/год.
Прилади нічного бачення забезпечують водіння машини вночі зі
швидкостями, які дозволяють розрізняти дорожні умови і
місцевість.Зображення місцевості і предметів, що перебувають у
полі зору в окулярах приладів виходить одноколірним, але різної
яскравості і відрізняються по кольорах від зображень, які звичайно
сприймаються оком. Швидкості руху із приладами вночі багато в
чому залежать від навичок водія. Тому водій, що працює із
приладами нічного бачення повинен набути практичних навичок в
розпізнанні об'єктів.
30.3.7.1 Водіння машини по ґрунтових дорогах і в лісисто-
болотистій місцевості
Ґрунтові дороги на глинистих і чорноземних ґрунтах при ро-
змоканні тільки верхнього шару ґрунту представляють для машини
небезпеку заносів і бічних ковзань. Особливо затруднений рух по
слизьких профільованих дорогах. При русі по таких дорогах
установлювати максимальний тиск повітря в шинах 550 кПа (5,5
кгс/см²), вибирати для руху горизонтальні ділянки, узбіччя, а також
використовувати прокладену раніше колію або рухатися обережно
по гребені дороги.
При русі машини по розбитих вибоїстих дорогах уникати
сильного розгойдування машини і жорстких ударів, вчасно
знижувати швидкість руху машини і плавно переїжджати через
вибоїни та різні перешкоди. При русі по ґрунтових дорогах
хвилеподібного типу на швидкості 30 - 35 км/год, у випадку
351
виникнення сильних коливань корпусу, що супроводжуються
ударами в обмежники ходу підвіски, необхідно, виходячи з умов
дорожньої обстановки, збільшити швидкість до 45 - 50 км/год або
зменшити до 20 - 25 км/год.
Масиви суцільного лісу проходити по просіках і лісових дорогах
або обходити по узліссі. При русі по чагарнику, по можливості,
знижувати швидкість і ретельно спостерігати за місцевістю і
рослинністю попереду, тому що в чагарнику можуть бути пні, ями,
камені і т.п.
Пеньки, каміння і інші перешкоди які по висоті не досягають
кліренсу машини, а також колію яка завглибшки дорівнює або
більше величини кліренсу, пропускати між колесами. Перешкоди,
рівні величині кліренсу машини і більше, об'їжджати.
При русі в колоні по лісистій місцевості рухатися по сліду
машини, що йде попереду.
3аболочені ділянки, по можливості, обходити. Якщо обхід
неможливий, то долати заболочені ділянки після ретельної
розвідки.
Заболочені ділянки місцевості долати на нижніх діапазонах у
коробці передач, при включеній понижувальній передачі в
роздавальній коробці і включених блокуваннях в 2-му і 3-му мостах
та роздавальній коробці.
Подолання ділянок місцевості із глибоко промоклим і липким
ґрунтом, коли опір руху машини особливо великий, виконувати на
нижніх діапазонах передач у коробці передач, що знижує передачі в
роздавальній коробці, включених блокуваннях в 2-му і 3-му мостах
та роздавальній коробці і мінімальному тиску повітря в шинах - 150
кПа (1,5 кгс/см²).
При русі по заболоченій ділянці зберігати сталу швидкість, не
допускаючи ривків, а тим більше зупинок. Якщо необхідно
зупинитися, то для цього вибирати пагорб або більш сухе місце.
Відновити рух після зупинки машини на заболоченій ділянці
важко, тому що для руху по такому ґрунті потрібне велике тягове
зусилля. Це зусилля, передаючись від коліс на ґрунт, викликає зрив
верхнього шару ґрунту і веде до втрати зчеплення коліс із ґрунтом і
застряганню машини. Тому потрібно починати рух по заболоченій
ділянці при плавній подачі палива, не допускаючи буксування
коліс. Як тільки почнеться буксування коліс, натиснути робоче
гальмо, зняти ногу з педалі подачі палива і перейти на нейтральну
352
передачу, а потім включити задній хід.
Якщо буксування повториться при задньому ході, негайно
підкласти під колеса підручний матеріал, щоб збільшити зчеплення
коліс із ґрунтом і забезпечити рух машини.
На заболочених ділянках не робити різкі і круті повороти.
Потрібно заздалегідь ураховувати необхідність повороту і робити
його плавно, з більшим радіусом. Такий поворот не знижує
швидкості машини і виключає можливість зриву дерну і
буксування.
При русі в колоні по заболоченій ділянці не рухатися по сліду
машини, що йде попереду.
При неможливості подолати заболочену ділянку своїм ходом
використати лебідку.
30.3.7.2 Водіння машини по пустельно-піщаній місцевості
При водінні машини по пустельно-піщаній місцевості треба, по
можливості, вибирати для руху ділянки із твердим ґрунтом або
рослинним покривом. Розмоклі солончакові і глинисті ділянки, як
правило, обходити або долати після попередньої розвідки.
При великій запиленості повітря рухатися колоною з таким
розрахунком, щоб водій машини, що йде позаду, тримався краю
пилової хмари. При проходженні густої пилової смуги уникати
поворотів і рухатися по раніше обраному напрямку.
Піщані ділянки долати, як правило, зі зниженим тиском у шинах і
включених блокуваннях в 2-му і 3-му мостах та роздавальній
коробці. Ділянки із сухим сипучим піском, особливо при наявності
підйомів, спусків, наметів, долати при мінімально допустимому
тиску в шинах 150 кПа (1,5 кгс/см²), а ділянки із сирим щільним
піском - при тиску 350 кПа (3,5 кгс/см²). Після подолання
перешкоди виключити блокування II і III мостів та роздавальної
коробки.
Рух по піску виконувати з можливо більше високими швид-
костями руху, долаючи сходу намети і короткі піщані підйоми. При
цьому швидкість руху не повинна перевищувати припустиму для
обраного тиску в шинах.
На особливо важких ділянках шляху при падінні швидкості не
допускати пробуксовки коліс. При пробуксовці, що почалася, зняти
ногу з педалі подачі палива і включити нейтральну передачу,
подати машину назад для розгону і спробувати подолати важку
ділянку з ходу.
353
Необхідно дотримуватися плавності руху, уникаючи ривків і
різких зупинок. Повороти робити плавно з більшим радіусом.
При русі колоною по піску рухатися по сліду машини, що йде
попереду, на дистанції 40...50 м. Дистанція необхідна для того, щоб
машина, що йде спереду, могла, при необхідності,
здати назад для подолання важкопрохідної ділянки з розгону.
30.3.7.4 Подолання рову і стінки
Підхід до рову здійснювати під кутом 90° на нижчій передачі в
коробці передач і зниженій передачі в роздавальній коробці, також
необхідно встановити вимикачі «БЛОКУВАННЯ ДИ-
ФЕРЕНЦІАЛА ІІ МОСТА», «БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА ІІІ
МОСТА» І «БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА РК» у верхнє
положення. У момент торкання передніми колесами протилежної
стінки рову плавно збільшити подачу палива і переїхати на
протилежний бік рову. Після подолання рову встановити вимикачі
«БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА ІІ МОСТА», «БЛОКУВАННЯ
ДИФЕРЕНЦІАЛА ІІІ МОСТА» І «БЛОКУВАННЯ
ДИФЕРЕНЦІАЛА РК» у нижнє положення.
Підхід до вертикальної стінки робити під кутом 90° на нижчій
передачі в коробці передач і зниженій передачі в роздавальній
коробці, також необхідно встановити вимикачі «БЛОКУВАННЯ
ДИФЕРЕНЦІАЛА ІІ МОСТА», «БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА
ІІІ МОСТА» І «БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА РК» у верхнє
положення. Після того, як передні колеса торкнуться стінки
необхідно в міру підйому на стінку збільшувати подачу палива.
Коли машина перейде через стінку (носова частина почне рух
униз), зменшити подачу палива і плавно опустити носову частину
на ґрунт, підгальмовуючи машину робочим гальмом і від'їхати від
перешкоди. Після подолання стінки встановити вимикачі
«БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА ІІ МОСТА», «БЛОКУВАННЯ
ДИФЕРЕНЦІАЛА ІІІ МОСТА» І «БЛОКУВАННЯ
ДИФЕРЕНЦІАЛА РК» у нижнє положення.
30.3.7.5 Розгойдування машини
Якщо машина застрягла в глибокому піску, снігу або в бруді, то
вибратися можна буде пустивши машину в розгойдування. Для
цього необхідно встановити вимикачі «БЛОКУВАННЯ ДИФЕ-
РЕНЦІАЛА II МОСТА», «БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА III
МОСТА» I «БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА РК» у верхнє поло-
ження. У випадку відсутності сигналізації включення блокувань
354
диференціалів включити в режим обмеження діапазону передач
руху вперед «1» і виконати рух на мінімальній швидкості до заго-
ряння зазначеної сигналізації. Перемкнутися на режим D з помір-
ною стійкою подачею пали-ва (неповний газ). Після того, як маши-
на викотиться вперед наскільки можливо, включити гальмо і, утри-
муючи його, дочекатися, поки двигун не перейде на частоту холос-
тих обертів. Потім перемкнутися на режим R, відпустити гальмо,
стійко і помірковано подаючи газ викотити машину назад наскільки
можливо. Снову включити гальмо і утримуючі його, дочекатися,
поки двигун не перейде на холості оберти. Дану процедуру можна
повторювати на режимах D і R, якщо при кожній зміні напряму
руху машина проходить все більшу відстань. Процедуру продовжу-
вати до подолання перешкоди.
УВАГА! Не допускається перемикання з нейтральної передачі в
режим руху вперед або на зміну напряму руху при обертах двигуна
вище холостих. Також, у тих випадках, коли колеса застрягли або
не провертаються, не допускається включення двигуна на повну
потужність більш ніж на 10 секунд як на задній, так і на передніх
передачах. Робота на повній потужності більше 10 секунд у таких
умовах приведе до перегріву коробки передач. Якщо коробка
передач перегрілася, то необхідно перемкнутися на нейтральну
передачу і дати двигуну попрацювати на частоті 600…1000 хв -1,
поки коробка передач не охолоне (2...3 хвилини).
При експлуатації машини при температурі навколишнього
повітря вище 313 К (40ºС) стежити за показаннями покажчика
температури охолодної рідини і сигналізатором максимальної
охолодної рідини червоного кольору. Якщо сигналізатор
світиться або температура охолодної рідини досягла граничного
експлуатаційного значення, необхідно, для підтримки нормального
температурного режиму двигуна, негайно перейти на нижчу
передачу в коробці передач включивши режим обмеження
діапазону передач руху вперед.
30.4 Правила управління машиною на плаву
УВАГА! Подолання водної перешкоди виконувати без ґратчастих
екранів.
УВАГА! Рух машини на плаву виконувати тільки в режимах
обмеження діапазону передач руху вперед від «1» до «6».
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ використовувати під час руху на плаву ре-
355
жим « D » тому, що це приведе до поломки вузлів водохідного
рушія.
30.4.1 Дії водія при підготовці машини до плаву
У передбаченні подолання водної перешкоди необхідно, заз-
далегідь, у ході контрольного огляду на зупинці, провести наступні
роботи:
1. Перевірити зачинення бійниць для автоматів, наявність і
щільність затягування пробок отворів і болтів кріплення лючків у
днищі машини;
2. Перевірити закриття клапана зливу води з корпуса, для чого
повернути маховичок клапана до упору за годинниковою стрілкою.
Клапан зливу води розташований за четвертим мостом по правому
борту машини. Доступ до маховичка клапана зливу здійснюється
через швидкознімний лючок у підлозі десантного відділення;
3. Перевірити на нерухомій машині включення і роботу водо-
хідного рушія, для чого:
- перевірити рівень оливи в баку гідросистеми водохідного рушія,
що повинен бути між позначками на щупі;
- перевірити, щоб у коробці передач була включена нейтральна
передача;
- включити в роздавальній коробці нейтральну передачу і впе-
внитися, що на щиті водія висвічується транспарант «N»;
- пустити двигун;
- натиснути педаль гальма;
- на щиті водія перемикач роботи редуктора привода водохідного
рушія ВОДОХІДНІ РУШІЇ установити в положення ВКЛ, при
цьому на щиті водія висвітиться сигналізатор роботи редуктора
привода водохідного рушія зеленого кольору (мал. 21.5 поз.
30);
- вимикач «ВКЛ ГІДРОСИСТЕМИ ВОДОХІДНОГО РУШІЯ» (мал.
21.4) перемкнути в верхнє положення;
- включити режим ручного управління коробкою передач;
- включити режим обмеження діапазону передач руху вперед «6»;
- перевести перемикач режимів роботи водохідного рушія
«ВОДОХІДНІ РУШІЇ» на щиті водія в положення «ВПЕРЕД»;
- установити частоту обертання колінчастого вала двигуна в
діапазоні 1700….1900 хв-1.
- на щиті водія повільно повернути ручку регулятора ШВИДКІСТЬ
НА ПЛАВУ за годинниковою стрілкою до упору (гвинти
356
водохідного рушія повинні обертатися в різні сторони: лівий гвинт
- за годинниковою стрілкою, правий - проти годинникової стрілки) і
дати попрацювати водохідному рушію вхолосту. Перевірити
показання моновакуометра, встановленого на фільтрі гідросистеми.
Стрілка приладу повинна знаходитись в зеленій зоні. Якщо стрілка
перебуває в червоній зоні необхідно замінити фільтроелемент або
фільтр.
УВАГА! 1. Робота водохідного рушія вхолосту (поза водою) при
температурі навколишнього повітря нижче 303 К (30°С)
допускається не більше 20 хвилин, а при температурі навко-
лишнього повітря вище 303 К (30°С) - не більше 10 хвилин.
2. При температурі навколишнього повітря нижче 268 К (мінус 5°С)
робота водохідного рушія ЗАБОРОНЕНА.
3. Робота водохідного рушія при включеній передачі заднього ходу
ЗАБОРОНЕНА.
- повернути рульове колесо спочатку вліво: лівий гвинт повинен
спочатку зупинитися, а потім почати обертатися у зворотньому
напрямку. При повороті рульового колеса вправо правий гвинт
повинен зупинитися, а потім почати обертатися у зворотньому
напрямку. Після повернення рульового колеса у вихідне положення
на щиті водія висвічується сигналізатор положення рульового
колеса зеленого кольору («РУЛЬ ПРЯМО») (мал. 21.5 поз. 20);
«ВОДОХІДНІ РУШІЇ» у середнє положення. Після зупинки гвинтів
(контролювати візуально) перевести перемикач ВОДОХІДНІ
РУШІЇ у положення «НАЗАД», при цьому гвинти повинні
обертатися убік протилежний попередньому напрямку руху;
- на щиті водія повільно повернути ручку регулятора швидкості
плаву «ШВИДКІСТЬ НА ПЛАВУ» проти годинникової стрілки до
упору;
«ВОДОХІДНИИ РУШІЙ» у середнє положення;
- вимкнути вимикач гідросистеми водохідного рушія;
- включити нейтральну передачу в коробці передач;
- перемикнути роздавальну коробку в положення пониженої
передачі;
УВАГА! При проведенні робіт з перевірки водохідного рушія
сигналізатор червоного кольору («АВАРІЯ СИСТЕМИ
КЕРУВАННЯ ВОДОХІДНОГО РУШІЯ») світитися не повинен
357
(мал. 21.5 поз. 26);
- на щиті водія встановити вимикачі БЛОКУВАННЯ ДИФЕ-
РЕНЦІАЛА II МОСТА, БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА III
МОСТА і БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА РК у верхнє по-
ложення (мал. 21.4), при цьому на інформаційному табло щита
водія повинні засвітитися відповідні сигналізатори;
-перевірити при працюючому двигуні роботу хвилевідбивного
щитка, для чого розстопорити хвилевідбивний щиток переводом
лівої і правої стопорних муфт у неробоче положення.
Перемикач «ХВИЛЕВЩБИВНИИ ЩИТОК» на щиті водія
встановити в положення «ШДНЯТТЯ» і утримувати в цьому
положенні. Щиток повинен підніматися повністю. Опустити
хвилевідбивний щиток встановивши і утримуючи перемикач
«ХВИЛЕВІДБИВНИИ ЩИТОК» у положенні «ОПУСК».
- перевірити на слух роботу прокачуючого і водовідкачуючих
насосів включенням на щиті водія вимикачів помп відкачки води
«ПОМПА» з відділення управління «ПЕРЕДНЯ» і моторно-
трансмісійного відділення «МТВ».
- переконатися, що на машині встановлений прилад спостереження
ТНПО-168В. Якщо прилад не встановлений, установити його.
- на вихідні жалюзі перекриття моторно-трансмісійного відділення
встановити та закріпити болтами захисні щитки (мал. 4.19). Перед
входом у воду захисні щитки зафіксувати в закритому положенні
стопорами, на вхідні жалюзі встановити чохол водоізолюючий
(мал. 17.8) зі складу ЗІП виробу.
- при подоланні водної перешкоди, при висоті хвилі більше 0,5 м
установити повітрозабірні труби на фільтровентиляційну ус-
тановку (ФВУ) і повітроочисник.
При цьому для захисту ФВУ від потрапляння води, замість
захисту нагнітача встановлюється забірний патрубок, що роз-
ташований зовні машини з правого борту.
Для установки забірного патрубка необхідно зняти болти 18 (мал.
25.1) і замість захисту нагнітача встановити забірний патрубок. При
кріпленні забірного патрубка використовуються болти кріплення
захисту нагнітача.
- задраїти бічні і задні двері; - надягти рятувальні жилети.
Вхід у воду виконувати з урахуванням стану берега і його ґрунту,
наявності мілини біля берега і крутості спуска, бажано
перпендикулярно до кромки води зі швидкістю 5...10 км/год.
358
При цьому коробка передач повинна знаходитись в ручному
режимі управління (режим обмеження діапазону передач руху
вперед, від «1» до «6»), роздавальна коробка на пониженій пе-
редачі, вимикачі «БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА ІІ МОСТА»,
«БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА ІІІ МОСТА» і «БЛО-
КУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА РК» у верхньому положенні (мал.
21.4), а також вимикач роботи водохідних рушіїв у положенні
«ВКЛ».
При наближенні до водної перешкоди, на ходу, установити тиск
повітря в шинах 200 кПа (2,0 кгс/см²). При цьому зниження тиску
повітря рекомендується робити заздалегідь, щоб машина підійшла
до берега із встановленим тиском повітря і з ходу могла увійти у
воду. Враховувати, що для зниження тиску повітря в шинах за
допомогою повітряного редуктора від 750 кПа (7,5 кгс/см²) до 200
кПа (2,0 кгс/см²) потрібно 5 - 6 хвилин, а при використанні крана
екстреного випуску повітря 2,5...3 хвилини.
Безпосередньо перед входом у воду необхідно:
- перевірити закриття бічних і задніх дверей;
- перевірити закриття та стопоріння захисних кришок на вихідних
жалюзі;
- включити понижувальну передачу в роздавальній коробці;
- на щиті водія встановити перемикач ВОДОХІДНІ РУШІЇ у
положення «ВПЕРЕД»;
- перемкнути в верхнє положення вимикач гідросистеми ВО-
ДОXІДНИX РУШІЇВ
- підняти хвилевідбивний щиток, для чого перемикач XВИЛЕ-
ВІДБИВНИИ ЩИТОК на щиті водія встановити в положення
«ПІДНЯТТЯ» і утримувати в цьому положенні. У випадку по-
долання вузьких і мілких водних перешкод піднімати хвиле-
відбивний щиток необов'язково. При необхідності входу у воду зі
швидкістю більше 5 км/год не піднімати хвилевідбивний щиток
щоб уникнути руйнування упорів важелів хвилевідбивного щитка.
- включити водовідкачуючі та прокачуючий насоси;
- включити режим обмеження діапазону передач руху вперед « 1 »
або « 2 » і почати рух до води.
Не зупиняти машину при вході у воду повільно повертаючи
ручку регулятора швидкості плаву «ШВИДКІСТЬ НА ПЛАВУ» по
годинниковій стрілці до упору, поки вона не опиниться на плаву.
30.4.2 Дії водія при управлінні машиною на воді
359
Після того, як колеса машини відірвуться від ґрунту, відпустити
педаль подачі палива, включити нейтральну передачу в коробці
передач,натиснути педаль гальма, включити нейтральну передачу в
роздавальній коробці і режим обмеження діапазону передач руху
вперед з «1» по «6» в коробці передач.
Регулювання швидкості забезпечується перемиканням у коробці
передач режимів обмеження діапазону передач руху вперед з «1» по
«6» або зміною положення ручки регулятора швидкості плаву
«ШВИДКІСТЬ НА ПЛАВУ на щиті водія.
Максимальна швидкість руху забезпечується при частоті
обертання колінчастого вала двигуна 1700…1900 хв -1 і положенні
ручки регулятора швидкості водохідного рушія ШВИДКІСТЬ НА
ПЛАВУ», поверненої за годинниковою стрілкою до упору.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ! Експлуатація машини на воді із частотою
обертання колінчастого вала двигуна вище 1900 хв-1.
Для руху заднім ходом перемикач ВОДОXІДННІ РУШІЇ на щиті
водія встановити у положення «НАЗАД» (мал. 21.4).
Поворот здійснюється за допомогою рульового колеса. Міні-
мальний радіус повороту досягається при повороті рульового
колеса вліво або вправо до упору.
При потраплянні машини на мілководдя, коли водохідний рушій
не може зрушити машину з мілини, необхідно встановити
перемикач ВОДОXІДНІ РУШІІ у положення «ВИМК», натиснути
педаль гальма і, відпустивши педаль подачі палива, включити в
роздавальній коробці знижену передачу, а в коробці передач -
режим обмеження діапазону передач руху вперед «1» або « 2 »,
спробувати подолати перешкоду. Якщо це не допомагає,
спробувати розгойдати машину, включаючи поперемінно передачі
передній і задній ходи в коробці передач. Розгойдування
виконувати доти, поки машина не зійде з мілини. Потім необхідно
встановити перемикач ВОДОХІДНІ РУШІЇ у положення «ВКЛ» і
продовжити рух за допомогою водохідного рушія і коліс, поки
машина не вийде на глибоку воду. На глибокій воді включити
нейтральну передачу в роздавальній коробці і режим обмеження
діапазону передач руху вперед «4» в коробці передач.
30.4.3 Дії водія при виході машини з води
При виборі місця для виходу з води керуватися тими ж мір-
куваннями, що і при вході у воду, з тією лише різницею, що
крутість берега буде затрудняти вихід машини. Необхідно надати
360
перевагу крутому берегу із щільним ґрунтом ніж пологому з
топким і мулистим ґрунтом.
При підході до берега включити нейтральну передачу в коробці
передач і знижену передачу в роздавальній коробці, розігнати
машину на плаву до максимально можливої швидкості, включивши
в коробці передач необхідний режим обмеження діапазону передач
руху вперед (з «1» по «6»). Перед торканням передніх коліс ґрунту
включити режим «1» у коробці передач і виїхати на берег.
Машину направляти перпендикулярно до лінії берега - це
зменшує ймовірність несподіваних кренів і пробуксовки.
УВАГА! У жодному разі не зупиняти машину до виходу всіх коліс
на щільний ґрунт.
Якщо при виході на крутий берег колеса забуксують, негайно, не
даючи їм загрузнути в ґрунті, включити задній хід у коробці
передач, по своїй колії з'їхати в глибоку воду і вибрати нове місце
виходу з води.
При неможливості виходу на берег своїм ходом, використати
лебідку. У цьому випадку, бажано по напрямку виходу, обрати
дерево або інший предмет і закріпити за нього трос лебідки із
блоком. Якщо люк лебідки у воді, витягування машини на берег
здійснювати за допомогою лебідки іншої машини, що перебуває на
березі.
Після виходу на берег установити на щиті водія перемикач
ВОДОХІДНІ РУШІЇ у середнє положення, а ручку регулятора
ШВИДКІСТЬ НА ПЛАВУ повернути проти годинникової стрілки
до упору. Вимикач «ВКЛ ГІДРОСИСТЕМИ ВОДОХІДНИХ
РУШІЇВ встановити в нижнє положення.
Опустити хвиле відбивний щиток, для чого перемикач ХВИ-
ЛЕВІДБИВНИИ ЩИТОК на щиті водія встановити в положення
«ОПУСК» і утримувати до повного опускання щитка. Зазначені
операції можна виконувати, не зупиняючи машину. Якщо є
можливість, зупинити машину на горизонтальній ділянці і злити
воду, що проникла в корпус, через зливний клапан. Провести
зовнішній огляд машини на предмет відсутності пошкоджень.
Вимкнути водовідкачуючі та прокачуючий насоси.
Розстопорити та відкрити захисні кришки на вихідних жалюзі,
зняти чохол водоізолюючий з вхідних жалюзі та покласти на
стелаж ЗІП, зліва в кормі виробу.
Застопорити хвилевідбивний щиток за допомогою лівої і правої
361
стопорних муфт.
З першою нагодою, зняти і укласти в транспортне положення
захисні щитки встановлені на вихідних жалюзі перекриття
моторно-трансмісійного відділення.
При неможливості зупинити машину відразу після виходу на
сушу злив води з корпуса виконати в русі, огляд проводити на
першій же зупинці. Якщо на машині були встановлені по-
вітрозабірні труби, то після виходу на берег, з першою нагодою,
зняти їх і укласти в транспортне положення.
При необхідності встановити перемикачі БЛОКУВАННЯ
ДИФЕРЕНЦІАЛА II МОСТА», БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА
III МОСТА і БЛОКУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛА РК у нижнє
положення. При цьому на щиті водія повинні погаснути відповідні
сигналізатори.
30.5 Буксирування машини
Буксирування машини, як правило, виконується однотипною
машиною, що має аналогічні засоби буксирування.
Конструкція коробки передач не дозволяє виконувати пуск
двигуна з буксиру.
УВАГА! Перед буксируванням обов'язково роз'єднати колеса і
коробку передач машини, що буксирується, увімкнувши нейт-
ральну передачу в роздавальній коробці. В протилежному випадку
можна пошкодити коробку передач.
30.5.1 Буксирування машини на суші
Для буксирування машини на суші використовуються два
буксирних гаки в носовій частині корпусу і буксирне обладнання
штирового типу в кормовій частині корпуса. Буксирування
здійснюється за допомогою буксирних тросів (мал. 30.1) або
жорсткої зчіпки (мал. 30.2).
Малюнок 30.1 - Буксирування машини за допомогою буксирних тросів
1 - буксирне обладнання;
2 - буксирні троси;
3 - буксирні гаки
УВАГА! Для буксируван-

ня машин на суші заборо-
няється застосовувати як
буксирні гаки, так і швар-
товні гаки в кормовій час-
362
тині машини.
Перед буксируванням перевірити стан рульового управління,

гальмівних систем і ходової частини машини, що буксирується.
Буксирними тросами дозволяється буксирувати машину з
справним рульовим управлінням і робочою гальмівною системою і
тільки по дорогах із твердим покриттям. Буксирування машини з
непрацюючим двигуном і, як наслідок, недіючими рульовим
управлінням та гальмами повинне виконуватися тільки із
застосуванням жорсткої буксирної зчіпки.
Малюнок. 30.2 - Буксирування машини за допомогою жорсткої буксирної
зчіпки
1 - буксирне обладнання; 2 - кільце; 3 - тяга; 4 - палець; 5 –хрестовина; 6 -
серга; 7 - скоба; 8 - буксирні гаки; 9 - болт; 10 - шплінт
З'єднання штанг жорсткої буксирної зчіпки виконувати за

допомогою перехідних деталей: двох серг 6; двох скоб 7; чотирьох
болтів 9, які попарно шплінтувати дротом.
Перед буксируванням машини на жорсткій зчіпці необхідно
розгальмувати стоянкову гальмівну систему машини,для чого:
- за допомогою торцевого ключа S=27 (з комплекту одиночного
ЗІП) викрутити дві пробки, розташовані на правому борту між 2-м і
3-м мостами;
-цим же ключем викрутити болти механізму розгальмовування на
енергоакумуляторі проти годинникової стрілки до упору;
- закрутити обидві пробки на правому борті машини на час бу-
ксирування;
- після прибуття машини, що буксирується на місце стоянки або
ремонту загальмувати машину, виконавши дії у зворотному
порядку.
При буксируванні машини на суші керуватися наступними
363
правилами:
- перед рушанням з місця водій машини-тягача повинен дати сигнал
і почати рух, попередньо переконавшись, що між машинами нікого
немає;
- між водіями машини-тягача і машини, що буксирується, повинен
бути встановлений надійний зв'язок (зоровий або по засобах
зв’язку);
- рушати з місця плавно, попередньо натягнувши троси;
- для буксирування вибирати маршрут з невеликими ухилами, без
крутих поворотів;
-водій машини, що буксирується, зобов'язаний стежити за тросами,
підтримуючи їх у натягнутому стані, для чого пригальмовувати,
при необхідності, машину;
- перед зупинкою водій машини-тягача повинен дати сигнал, зняти
ногу з педалі подачі палива і після того, як машина-тягач буде
якийсь час рухатися при мінімальній частоті обертання
колінчастого вала двигуна, включити нейтральну передачу і
зупинити машину. Водій машини, що буксирується, зупиняє її з
таким розрахунком, щоб буксирні троси трохи провисли.
УВАГА! В БОЙОВИХ УМОВАХ при неможливості виконання
вимог п. 30.5:
- для швидкої евакуації машини з-під обстрілу, на не великі відстані
(не більш ніж 3 км), дозволяється буксирування машини без
обмеження швидкості пересування з розгальмуванням стоянкової
гальмівної системи машини;
- для буксирування на відстань до 50 км дозволяється буксирувати
на швидкості не більш ніж 20 км/год з розгальмуванням стоянкової
гальмівної системи машини;
- якщо двигун працює і не ушкоджена стоянкова гальмівна си-
стема, а АКП не працює, то з заведеним двигуном дозволяється
буксирування без обмежень відстані та швидкості пересування,
виконуючи вимоги «Правил дорожнього руху».
30.5.2 Буксирування машини на плаву.
УВАГА! Буксирування однотипної машини на плаву за допомогою
двох буксирних тросів допускається у водоймах із глибиною до
трьох метрів. У водоймах із глибиною понад три метри
буксирування машини допускається тільки з дозволу старшого
начальника. Довжина застосовуваного при цьому буксирного троса
повинна забезпечити незатоплюваність машини-тягача у випадку
364
затоплення машини, що буксирується (несправної).
При буксируванні машини на плаву на машині, що буксирується
використовуються один із двох буксирних гаків, наявних у носовій
частині корпуса, два буксирних троси і капроновий канат (з
комплекту одиночного ЗІП машини). На однотипній машині-тягачі
використовуються скоба, приварена у верхній частині кормового
листа корпусу, і дві буксирні зчіпки (з комплектів одиночного ЗІП
машини).
Для буксирування машини на плаву:
- підвести машину-тягач до машини, що буксирується на відстань
5...7 м;
- на машині, що буксирується вийняти буксирний трос із укладання.
Один коуш буксирного троса закріпити за передній буксирний гак,
а до іншого коушу приєднати буксирну зчіпку 2 (мал. 30.3),
попередньо надягши на неї петлю одного з кінців капронового
каната. Вільний кінець капронового каната перекинути на машину-
тягач і за допомогою каната підтягти обидві машини друг до друга;
- на машині-тягачі вийняти буксирний трос із укладання і зачепити
його одним коушем за допомогою буксирної зчіпки 2 за скобу 3,
після чого з'єднати вільні коуши обох буксирних тросів другою
буксирною зчіпкою.
Після цього можна виконувати буксирування.
При буксируванні дотримуватися наступних правил:
- під час буксирування командир машини-тягача, перебуваючи на
своєму робочому місці в положенні стоячи при відкритому люку,
повинен уважно спостерігати за машиною, що буксирується, а ко-
мандир машини, що буксирується, крім цього, тримаючи капроно-
вий канат, «підстраховувати» буксирні троси від потрапляння їх під
підводні частини машини. У випадку потрапляння буксирного тро-
са під підводні частини машини необхідно відчепити буксирний
трос від машини-тягача, опустити його у воду і потім за допомогою
капронового каната витягти його з води і знову приєднати через бу-
ксирну зчіпку до скоби машини-тягача. Між водіями машини- тяга-
ча і машиною, що буксирується, повинен бути встановлений
зв'язок;
- слабину буксирних тросів вибирати на малому ходу до їхнього
натягу;
- щоб уникнути великого крену при маневруванні і заливання
машини, що буксирується, при буксируванні обмежувати частоту
365
обертання колінчастого вала двигуна, яку рекомендується
підтримувати не вище 1200 хв-1;
-машина-тягач повинна рухатися рівно, без ривків, без різких змін
напрямку, особливо при проходженні перекатів і при русі вниз за
течією, тому що це може призвести до ударів машиною, що
буксирується, об підводні предмети або об берег, а та-кож до
посадки на мілину;
Малюнок 30.3 - Буксирування машини на плаву
1 - буксирні троси; 2 - буксирні зчіпки; 3 - скоба буксирування машини
на плаву; 4 - буксирний гак
- не знижувати різко швидкість машини-тягача, зупиняти її плавно;

- знижувати до мінімуму швидкість руху при підході машини, що
буксирується, до берега;
- щоб уникнути відриву скоби для буксирування машини на воді,
при витягуванні машини, що буксирується, на сушу, після того,як її
колеса торкнуться ґрунту, виключити водохідний рушій і
перечепити буксирні троси в положення для буксирування на суші.
30.5.3 Самовитягування машини або витягування
однотипної машини за допомогою лебідки
Для самовитягання машини або витягування однотипної машини
за допомогою лебідки необхідно:
- вибрати предмет (анкер), до якого треба підтягувати машину, і
розташувати машину так, щоб напрямок підтягування збігався, по
можливості, з поздовжньою віссю машини, як показано на мал.
30.4;
- відпустити важіль стоянкової гальмівної системи (у машини, що
витягається);
- пустити двигун, зняти пластину з хвилевідбивного щитка,
відкрити верхній люк (над лебідкою) і люк видачі троса;
- на щиті водія перевести і утримувати перемикач «ЛЕБІДКА» у
366
положення «ВИДАЧА» на видачу троса лебідки, послабивши трос,
закріплений за скобу. Після ослаблення троса відпустити перемикач
«ЛЕБІДКА»;
- зняти гак 2 (мал. 27.1) зі скоби 1, виключити рукояткою 3 муфту
включення барабана і розмотати трос, підтягуючи його вручну до
анкера або машини, що витягається. Розмотувати трос із таким
розрахунком, щоб на барабані залишилося не менш трьох витків
троса. Закріпити блок за допомогою буксирного троса за предмет
(анкер), до якого підтягується машина, пропустити трос лебідки
через блок (блоки) і закріпити його, як показано на мал. 30.4.
Малюнок 30.4 - Самовитягування машини із застосуванням одного блоку
і одного буксирного троса
1 - нерухомий предмет (дерево, пеньок); 2 - буксирний трос; 3 - блок; 4 -
лебідка
- для підтягування троса лебідки на щиті водія перевести і

утримувати перемикач «ЛЕБІДКА» у положенні «ПІДТЯГ» до
витягування машини на рівну ділянку.
30.5.4 Витягування застряглої машини за допомогою
однотипної машини
Витягування застряглої машини за допомогою однотипної
машини виконувати, як правило, двома штатними буксирними
тросами, зачепленими за буксирні гаки, як показано на мал. 30.2.
Витягування починати плавно,попередньо вибравши слабину
тросів.
Витягування машини однотипною машиною допускається і за
допомогою одного штатного троса, зачепленого за один буксирний
гак (мал. 30.5). При цьому поздовжні осі машин повинні, по
можливості, збігатися.
При застряганні машини, коли її неможливо евакуювати од-
нотипною машиною зазначеним вище способом, застосовувати
367
штатну лебідку або інші евакуаційні засоби відповідно до діючих
керівних документів по евакуації бронетанкової техніки. При цьому
обов'язково використати одночасно два передніх буксирних гаки
або буксирне обладнання.
30.6 Десантування з морських десантних засобів

Машина має можливість виконувати заїзд (мал. 30.6) та десан-
тування (мал. 30.7) з морських десантних засобів при умовах:
- платформа повинна бути з гофрованою поверхнею, відповідної
висоти і жорсткості, ширина платформи не менш 4 м.;
- при здійсненні заїзду машини на десантний засіб, платформа має
встановлюватись під кутом не більше 15° від горизонтального
положення;
- при десантуванні машини з десантного засобу, платформа має
встановлюватись під кутом не більше 20° від горизонтального
положення.
ПРИМІТКА. У разі необхідності, для затягування машини в десант-
ний засіб, дозволяється застосовувати лебідку десантного засобу.
Малюнок 30.6 - Схе-

ма заїзду машини на
платформу десантно-
го засобу
Малюнок 30.7 – Схе-

ма десантування
машини з плат-
форми десантно-
го засобу
31 ТРАНСПОРТУВАННЯ
Підготовка до транспортування і кріплення машини на тран-
спортних засобах виконується її екіпажем, який пройшов навчання
та має практичні навички з експлуатації і транспортуванню.
До транспортування допускається машина з усіма колесами, з
368
відрегульованою гальмівною системою, зі справними стопорними
пристроями.
31.1 Транспортування машин залізничним транспортом
Машина може транспортуватися по залізничних коліях
загального призначення. Розміри машини вписуються в габарит 02-
ВМ (0-2Т) і основний габарит навантаження (мал. 31.1),
встановлений Міністерством транспорту і зв'язку України.
Транспортування машин залізничним транспортом повинне
виконуватися відповідно до діючих керівних документів по
розміщенню і кріпленню бойової і іншої техніки на залізничному
рухомому складі для перевезення у складі військових ешелонів і
транспортів.
31.1.1 Заходи безпеки при навантажувальних і
розвантажувальних роботах
При навантаженні і розвантаженні необхідно дотримуватися
наступних заходів безпеки:
- перед навантаженням необхідно перевірити залізничні платфор-
ми, звернувши особливу увагу на стан поздовжніх брусів і настилу,
загальмовування і підпорку платформ, а також стан апарелів;
- перед початком навантаження або розвантаження керівник
встановлює порядок і загальні сигнали керування, а також інс-
труктує водіїв про порядок навантаження і розвантаження та по
заходах безпеки.
На платформі дозволяється перебувати тільки особі, що без-
посередньо керує навантаженням або розвантаженням машин;
знаходження на платформах і навантажувальних площадках
сторонніх осіб КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.
Одночасний рух декількох машин по платформах уздовж
ешелону ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!
31.1.2 Підготовка машин до навантаження
Перед навантаженням машин виконати наступні підготовчі
роботи:
- демонтувати захисні екрани, якщо вони були встановлені,
розмістити та закріпити їх на машині. Захисні екрани башти
допускається не демонтувати за рішенням командира у відпо-
відності до умов транспортування;
- перевірити ступінь зарядженості акумуляторних батарей і, при
необхідності, зарядити до норми;
- всі системи і агрегати машини повністю заправити оливою,
369
робочими рідинами відповідно до кліматичних умов у місці
використання машини та паливом на 30%;
- переконатися в справності шин, довести тиск у них до 550 кПа
(5,5 кгс/см²);
- перевірити справність рульового управління та гальмівних систем.
- перевірити наявність і укладання зовні і усередині машини ЗІП і
майна. Всі вироби і приладдя повинні бути розміщені на своїх
штатних місцях і надійно закріплені;
- закрити вікна відділення управління штатним броньовим
захистом;
- захистити всі стекла (освітлювальних і оглядових приладів)
фанерою або картоном, прив'язавши їх по місцю дротом діаметром
від 1 до 2 мм або зняти і, упакувавши в папір, закріпити усередині
машини;
- скласти опис знятих вузлів і деталей із зазначенням їхнього місця
розміщення;
- застопорити всі рухомі і поворотні частини машини від пе-
реміщення в поздовжньому та поперечному напрямках і розвороту
щодо осі обертання штатними пристроями і дротом діаметром 3 мм.
31.1.3 Навантаження і кріплення машини на платформі
Транспортування машин по залізниці здійснюється на чоти-
ривісних платформах з металевими бортами.
Малюнок 31.2 - Схема кріплення машини на залізничній платформі: 1 -
брус 500x150x100 мм (8 шт.); 2 - дріт діаметром 6,0 мм; 3 - дріт діаметром
3,0 мм; 4 - брус 400x150x100 мм (4 шт.)
370
Навантаження машин на платформи виконувати з естакади, що

має висоту не менше 1300 мм та розташованої на відстані 1150 мм
від головки крайньої рейки.
Перед навантаженням машин відкрити всі торцеві і бічні борти
платформи. На платформи машини заганяти своїм ходом або на
буксирі.
Порядок навантаження машин на платформи:
- на одній платформі встановлювати одну машину (мал. 31.2);
- на зчепах із трьох платформ машини встановлювати за схемою:
одна-дві-одна, тобто на крайніх платформах по одній машині, на
середній - дві (мал. 31.3);
-на зчепах більше трьох платформ машини розміщати так, щоб на
крайніх платформах зчепа було встановлено по одній машині, а на
інші за схемою: дві-одна-дві-одна і т.д.
На бортах платформ зробити напис «ЗЧЕП НЕ РОЗ'ЄДНУ-
ВАТИ».
Установку машини робити з однаковою відстанню від бічних
бортів.
На залізничних платформах обладнаних комплектом прис-
тосувань (універсальні упори, ланцюги або троса) кріплення
машини виконується з урахуванням маси машини штатними
елементами рухомого складу залізниці.
При відсутності на платформі штатного обладнання для
371
кріплення вантажів, машину кріпити дерев’яними брусками і
розтяжками зі сталевого відпаленого дроту діаметром 6 мм.
Малюнок 31.3 - Схема навантаження машин на зчеп із трьох
чотиривісних залізничних платформ:
1 - розтяжки; 2 - фіксуючі бруски; 3 - упорні бруски
При плануванні транспортування машини по залізниці не-

обхідно підготувати необхідну кількість матеріалів. Перелік і
кількість матеріалів для кріплення машини на залізничній плат
формі з розрахунку на одну машину наведено в таблиці 31.2.
№ Од.
Позначення Найменування Кіл Прим
п/п вим
1 Брус фіксуючий (100х150х400) мм шт. 4 0,024м
2 Брус упорний (100х150х500) мм шт. 8 0,04м
3 Брус(110х110х1000) мм шт. 8 0,1 м
4 Брусок (30х30х300) мм шт. 4 0,001м
ГОСТ 3282- Дріт 3,0 -О - Ч кг
5 5
74
ГОСТ 3282- Дріт 6,0 -О - Ч кг
6 25
74
7 ГОСТ4028-63 Цвяхи К6х200 кг 8,5
8 ГОСТ3282-74 Дріт 1,2-О-1Ц кг 24
9 Пломба шт. 25
Упорні та фіксуючі бруски виготовити зі здорової деревини,
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ використовувати осику, вільху, липу або
сухостійну деревину інших порід. Форма брусків показана на мал.
31.4. У брусках рекомендується виконувати не наскрізні отвори
діаметром 5,5 мм із метою не допустити тріщин та розколів при
їхньому кріпленні цвяхами до підлоги платформи.
Малюнок 31.4 - Форма і розміри дерев'яного бруса:
372
а) - брус упорний; б) - брус фіксуючий
Машину на платформі кріпити в наступному порядку:

- установити машину на платформі відповідно до мал. 31.2 і
виконати розмітку місць установки упорних брусів 1 (мал. 31.5), які
встановлювати впритул до протекторів шин коліс, а із внутрішньої
сторони крайніх передніх і задніх коліс установити фіксуючий брус
2, торець якого повинен упиратися в упорний брус;
- перемістити машину назад;
- кожний брус 1 прибити до підлоги платформи дванадцятьма
цвяхами розміром 6х200 мм, фіксуючий брус 2 прибити до підлоги
платформи вісьмома цвяхами;
- перемістити машину вперед і встановити її на місце так, щоб
забезпечувалося впирання коліс
в упорні бруси;
Малюнок 31.5 - Установка однієї

машини на платформі
1 - брус упорний; 2 - брус фіксу-
ючий
Після встановлення машини
на залізничну платформу вико-
нати наступні операції:
- загальмувати машину стоянко-
вою гальмівною системою;
- заглушити двигун, встановивши рукоятку ручного привода подачі
палива у положенні ОСТАНОВ;
Малюнок 31.6 - Кріплення однієї машини на залізничній платформі:
1 - брус упорний 500x150x100мм (8 шт.); 2 - дріт діаметром 6,0 мм; 3-дріт
діаметром 4,0 мм; 4- брус фіксуючий 400x150x100мм (4 шт.); 5 - гак
буксирний передній
373
- закрити повітряні крани на колесах, а на рульове колесо повісити

табличку «ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РУХУ ВІДКРИТИ КРАНИ НА
КОЛЕСАХ»;
- закрити вікна відділення управління штатним броньованим
захистом;
- відключити акумуляторні батареї від бортової мережі;
- закрити і задраїти всі люки та двері на замки і при необхідності
опломбувати;
- закріпити машину розтяжками на платформі.
Установити чотири дротові розтяжки 2 (мал. 31.6) (дві попереду
і дві позаду) зі сталевого дроту діаметром 6 мм у шість ниток або
діаметром 4 мм - по 15 ниток у кожній скрутці.
Дротові розтяжки кріпити за буксирні гаки машини і за бічні
гнізда платформи. Дротові розтяжки повинні складатися з одного
відрізка відпаленого дроту.
Малюнок 31.7 - Кріплення однієї машини
1 - брус упорний; 2 - борт платформи бічний; 3 - борт плат-форми
торцевий; 4, 7 - розтяжка; 5 - брусок (30х30х300) мм; 6 - гак буксирний
задній; 8 - стійка; 9 - гніздо платформи бічне;
У місця установки в
розтяжку лома встано-
вити бруски 4 (мал. 31.7а).
а) кріплення передньої
частини машини:
374
1 - гак буксирний пере-
дній; 2 - брус упорний;
3 – брус фіксуючий;
4 – кілочок (30x30x300)
мм; 5 – розтяжка
б) кріплення задньої частини машини:
Розтяжку формують із пасма, що складається із двох безпе-

рервних ниток дроту.Пасмо пропускають через гніздо платформи і
буксирні гаки машини, перегинають, залишаючи кінці для
закладення довжиною не менш 500 мм, один із яких закручують не
менш двох разів навколо пасма. Після формування розтяжки,
кожний кінець пасма окремо закручують аналогічним порядком
навколо різних пасом.
Кінці дроту повинні бути заплетені в нитці дротів. Нитки
дротових розтяжок після вв'язування скрутити ломом до тугого
натягу.
Кріплення двох машин на платформі (мал. 31.8) виконується в
- прибити до підлоги кожний брус упорний 1 і брус фіксуючий 4,
при цьому торець фіксуючого бруса повинен впиратися в брус
упорний;
- для кріплення крайніх коліс першої та другої машини (мал. 31.9)
прибити до підлоги платформи бруски 1 дванадцятьма цвяхами
розміром 6х200 мм, а бруски 4 по вісім цвяхів впритул до торцевих
косинців спереду 8 (мал. 31.9) і 6 (мал. 31.11) позаду платформи;
Малюнок 31.8 - Схема кріплення двох машин на залізничній платформ:
375
1 - брус 500x160x100 мм (8 шт.); 2 - дріт діаметром 6,0 мм; 3 - дріт
діаметром 4,0 мм; 4 - брус 400x160x100 мм (4 шт.)
- установити передню машину так, щоб забезпечувалося упирання

передніх коліс у бруски 1 (мал. 31.9);
- виконати розмітку місць кріплення інших упорних і фіксуючих
брусків;
- перемістити машину назад і прибити до підлоги платформи
бруски 1 дванадцятьма цвяхами розміром 6х200 мм,а бруски 4 за
допомогою восьми цвяхів;
- перемістити машину вперед і встановити її на місце так, щоб
забезпечувалося упирання всіх коліс у бруски упорні;
Малюнок 31.9 - Кріплення пере-
днього колеса передньої машини:
1 - брус упорний; 2 - борт плат-
форми бічний; 3 – гніздо платфо-
рми бічне; 4 - колесо переднє;
5 - борт платформи торцевий;
6 - гніздо платформи торцеве;
7 - розтяжка; 8 -косинець пла-
тформи торцевий
- установка і кріплення другої
машини виконується аналогічно
першій;
- зазор між передньою і задньою машинами повинен бути не менш
50 мм ;
- гальмівні шланги на нижніх ва-
желях 4-го мосту задньої маши-
376
ни захистити від ушкодження
розтяжкою (мал. 31.13) – від-
крутити болт 3 на 2-3 оберту,
перемістити затискач 4 і зак-
ріпити гальмівні шланги дротом
Ø2 мм до верхнього важеля для
забезпечення установки на ни-
жній важіль дроту Ø 6 мм
Малюнок 31.10 – криплення середних
коліс: 1 – брус упорний; 2 – борт плат-
форми бічний; 3 – цвях 6х200 мм.
Малюнок 31.11 – Кріплення
заднього колеса другої маши-
ни:
1 - брусок упорний; 2 – розтяж-
ка; 3 - кілочок; 4 – борт плат-
форми; 5 – колесо заднє;
6 - косинець платформи тор-
цевий
Малюнок 31.12 - Установка двох машин на платформі: 1 - брус упорний;
2 - борт платформи бічний; 3 - торцеве гніздо платформи; 4 - стійка; 5 -
борт платформи торцевий;
Малюнок 31.13 – Кріплення розтяжки за нижній важіль підвіски 4-го

мосту задньої машини:
1 - розтяжка; 2 – ниж-
ній важіль підвіски;
3 - болт; 4 - затискач;
5 - шланг гальмівної
377
системи
УВАГА! Після розванта-
ження машини гальмів-
ні шланги на нижніх важе-
лях 4-го мосту задньої ма-
шини встановити на штатне
місце.
- установити на кожну машину по чотири дротові розтяжки (дві
попереду та дві позаду) зі сталевого дроту діаметром 6 мм у шість
ниток або діаметром 4 мм - по 15 ниток у кожній скрутці;
- середні розтяжки 4 (мал. 31.14) установлювати за буксирні гаки
машин і гнізда платформи бічні 2;
- крайні розтяжки на платформі встановлювати на нижні важелі
підвіски 2 (мал. 31.13) переднього мосту передньої машини та
заднього мосту задньої машини і торцеві гнізда платформи 4 (мал.
31.15а);
- у місця установки лома в розтяжки закріпити кілочок 3 (мал. 31.11
і 31.14);
Малюнок 31.14 - Установка
розтяжок при кріпленні двох
машин
1 - брус упорний; 2 - бічне
гніздо платформи; 3 – кілочок
30х30х300 мм; 4 - розтяжка
Торцеві борти платформи з
одною машиною закрити
штатними кріпленнями.
Платформи, на яких встановлені
по 2 машини, торцеві борти (мал. 31.15а)
закріпити стійками 5, не закриваючи їхніми штатними кріпленнями
6, для чого:
- підняти торцеві борти платформи;
Малюнок 31.15 - Кріплення
бортів платформи після кріп-
лення машини:
а) 1 - брус упорний;
2 - борт платформи
бічний; 3 - розтяжка;
4 - торцеве гніздо плат-
378
форми; 5 - стійка; 6 – шта-
тне кріплення торцевого
борту платформи
б) 1 - рама платформи; 2 - гак;
3 - дріт діаметром 4 мм; 4 - кіль-
це; 5 - борт платформи бічний;
- вставити стійки 5 в стійкові
гнізда, оброблені з дерев'яних
брусків (110x110) мм та дов-
жиною не менш 400 мм. Вер-
хній торець стійки повинен
бути нижче верхньої кромки
борта платформи не більше
200 мм; покласти борти плат-
форми на стійки.
Бічні борти 5 (мал. 31.15б)
не піднімати, закріпити штатними засобами - установити кільце 4
на гак 2 приварений на рамі 1 платформи і зафіксувати дротом 3
діаметром 4 мм.
31.1.4 Розвантаження машин із платформ.
Перед розвантаженням машини із залізничної платформи
необхідно розрубити розтяжки, забрати з-під коліс бруски упорні.
Відкрити люк водія, зробити контрольний огляд машини і
підготувати її до руху. Відкрити повітряні колісні крани і довести
тиск у шинах до необхідного за умовами майбутнього руху.
Розвантаження машини із платформи робити на торцеву апарель.
Рух починати плавно, без ривків і поворотів. Розвантаження робити
по черзі.
31.4 Транспортування автомобільним транспортом
Автомобільним транспортом машина перевозиться на напів-
причепах вантажопідйомністю не менше 30 т, призначених для
транспортування техніки і укомплектованих пристосуваннями для
кріплення вантажів, з використанням тягача. Висота від поверхні
дороги до верхнього габариту вантажу не повинна перевищувати 4
м.
При навантаженні і кріпленні машини на автомобільному напів-
причепі необхідно дотримуватися наступних заходів безпеки:
- автомобіль і напівпричіп, що використовуються для транспорту-
379
вання, повинні бути справними і укомплектовані всіма необхідними
пристосуваннями;
- технічний стан гальм повинен забезпечити безвідмовну зупинку
автомобіля і напівпричепа:
- до початку навантаження командир підрозділу зобов'язаний
проінструктувати особовий склад про способи навантаження та
розміщення;
- виставку машини робити перед напівпричепом. ЗАБОРОНЯ-
ЄТЬСЯ робити різкі повороти машини на напівпричепі;
- навантаження і розвантаження машини з напівпричепа робити на
передачі зі швидкістю не більше 5 км/год;
- всі команди водієві при навантаженні та розвантаженні машини з
напівпричепа подаються командиром машини, який, дотримуючи
особистої безпеки, повинен перебувати в такому місці, щоб увесь
час міг бачити положення коліс під час руху по напівпричепу і, щоб
всі його сигнали були добре видно водієві;
- при навантаженні і розвантаженні в машини повинен перебувати
тільки водій;
- особам, що не беруть участь при навантаженні та розвантаженні
машини, забороняється перебувати на відстані ближче 10 м від
напівпричепа;
- водій автомобіля зобов'язаний перевірити установку і кріплення
машини на напівпричепі і переконатися в правильності виконаних
робіт:
- забороняється проїзд людей на машині, яка транспортується;
- при транспортуванні машини водій автопоїзда зобов'язаний
дотримуватися «Правил дорожнього руху».
Перед навантаженням машини на напівпричіп екіпажу необ-
хідно зняти штирові антени і укласти їх усередині машини.
Для кріплення машини використовувати чотири штатні гнізда
напівпричепа. Машину кріпити на напівпричепі чотирма
розтяжками (дві попереду та дві позаду). Передні гаки машини 4
(мал. 31.21) кріпляться розтяжками за передні гнізда напівпричепа,
а задні гаки машини 3 - за задні гнізда напівпричепа.
Малюнок 31.21 – Розміщення на машині місць для стропування і
швартування: 1 – місця стропування; 2 – місця швартування; 3 – гаки
буксірні задні; 4 - гаки буксірні передні.
380
Допускається для кріплення машини застосовувати дріт

діаметром 6 мм у шість ниток, або 4 мм - по 15 ниток у кожній
скрутці. Для запобігання появи в розтяжках динамічних наван-
тажень вони повинні бути в ослабленому стані.
Після закінчення встановлення машину загальмувати стоян-
ковою гальмівною системою, заглушити двигун, залишивши
рукоятку ручного привода подачі палива в крайньому верхньому
положенні (ОСТАНОВ), виключити акумуляторні батареї і закрити
всі двері та кришки всіх люків і опломбувати їх.
Під час транспортування періодично слід перевіряти надійність
кріплення машини і усувати помічені несправності.
33 ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ МАШИНИ
33.1 Види та періодичність техничного обслуговування
Для підтримки машини у технічно справному стані при екс-
плуатації з використанням засобів технічного обслуговування при
одночасній роботі трьох чоловік і температурі навколишнього
середовища не нижче ніж плюс 15°С за час, передбачені наступні
види технічного обслуговування:
- контрольний огляд (КО) - перед кожним виходом машини (не
більше 0,2 год.);
- контрольний огляд - на привалах;
- щоденне технічне обслуговування (ЩТО) - після кожного виходу
машини незалежно від пробігу(не більше 1,6 год.);
- технічне обслуговування - після перших 2000 км пробігу (не
більше 4,5 год.);
- технічне обслуговування № 1 (ТО-1):
381
а) для машини - через кожні 2000 км пробігу(не більше 2 год.);
б) для стабілізатора - через 50 годин роботи або через кожні 2000
км пробігу машини, перед постановкою на короткочасне або
тривале зберігання;
в) для системи управління вогнем - один раз в квартал, перед
постановкою на короткочасне зберігання;
г) для гармати - у міру необхідності, але не рідше ніж два раза на
рік;
д) для системи боєпостачання гармати - після кожних 1000 по-
стрілів гармати, але не рідше ніж один раз на шість місяців;
е) для енергоагрегату - через кожні 20 годин роботи енергоагрегату
або 1 місяць, що наступити раніше.
- технічне обслуговування № 2 (ТО-2):
а)для машини-через кожні 6000 км пробігу(не більше 6,5 год.);
б) для стабілізатора - через 100 годин роботи або через кожні 6000
км пробігу машини, але на рідше ніж одного разу на два роки;
перед постановкою на короткочасове або тривале зберігання; після
контрольного пробігу машини, що перебувае на тривалому
зберіганні;
в) для системи управління вогнем - один раз на рік, перед пос-
тановкою на тривале зберігання;
г) для гармати - у міру необхідності, але не рідше ніж один раз на
рік;
д) для системи боєпостачання гармати - після кожних 3000 по-
стрілів гармати, але не рідше ніж один раз на рік;
е) для енергоагрегату - через кожні 200 годин роботи енергоаг-
регату або 3 місяці, що наступити раніше.
- технічне обслуговування через одне ТО-2 -через кожні 12000 км
пробігу(не більше 9,5 год.).
- сезонне технічне обслуговування
- регламентоване технічне обслуговування (РТО) - виконується
після 10 років зберігання БТР (трудом істкість до 450 люд/ год.)
Гарантований термін зберігання БТР - 10 років.
33.2 Заходи безпеки при обслуговуванні машини
Технічне обслуговування машини повинно виконуватися у
спеціально відведеному для цього місці. Машина при цьом у має
бути встановлена на рівному горизонтальном у майданчику.
Під час виконання робіт по технічному обслуговуванню двигун
382
має бути зупиненим, а акумуляторні батареї вимкнені; кришки
відкритих люків застопорені і закріплені на упорах.
Необхідно пам’ятати, що такі експлуатаційні матеріали, як
низькозамерзаюча рідин а (засіб для захисту систем и охолодження
марки Deutz (концентрат)) - отруйні, тому при роботі з ними слід
запобігати можливості занесення їх до їж і, потрапляння в ротову
порожнину, на шкіру та ін. Засім октування рідини ротом за
допомогою шлангу КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО.
Під час перевірки експлуатаційних регулювань із запуском
двигуна, команда про запуск двигуна має подаватися лише після
того, як командир (старший машини) переконається в цілковитій
безпеці запуску. Вмикати та вимикати важелі управління
дозволяється лише за командою особи, відповідальної за виконання
робіт.
Після регулювальних та інших робіт по обслуговуванню не
залишати інструмент під тягами приводів управління та в інших
місцях машини.
Перед зняттям чи установкою акумуляторних батарей необ-
хідно вимкнути вимикач акумуляторних батарей, не припускати
одночасного торкання ключем виводів акумуляторних батарей і
корпусу машини. Дроти мають бути міцно приєднані до виводів
акумуляторних батарей,а батареї мають бути міцно закріплені на
своїх місцях.
При виконанні робіт, не пов’язаних із вмиканням систем модуля,
АЗС на блоці управління механізмами мають бути вимкнені.
Вмикати та вимикати системи бойового модуля, повертати
башту, дозволяється тільки за командою особи, відповідальної за
виконання робіт.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
-включати системи бойового модулю, не переконавшись у від-
сутності людей на модулі та в зоні ометання гармати;
-включати системи бойового модулю, не переконавшись у від-
сутності сторонніх предметів на корпусі та всередині бойового
модуля;
- працювати приводами наведення при відчиненом у задньому люці
башти;
- при ввімкнених системах модуля розкривати блоки, замінювати
деталі, виконувати обслуговування та ремонт блоків, підключати
або відтключати з’єднувальні джгути ;
383
- користуватися несправним інструментом.
33.3 Контрольні огляди
33.3.1 Контрольний огляд перед виходом машини
Роботи, які виконуються при контрольному огляді перед виходом
машини наведені в таблиці 33.1.
Інструмент і при-
№ Найменування Технічні вимоги і вказів-
ладдя, що
п/п робі ки по їх виконанню
застосовуються
Кількість палива в баках
Перевірити зап-
перевіряти по електрич-
1 равку машини Не потрібні
ному покажчику на щиті
паливом.
водія.
Рівень оливи в оливному Щуп розташований
Перевірити рівень
баці має бути між верх- в пробці заправної
2 оливи в оливному
ньою та нижньою горловини оливного
баку двигуна.
рискою на щупі. баку
Рівень охолоджувальної
Перевірити зап-
рідини 115...125 мм. від Ключ 434.90.002сб,
равку машини
3 кромки заливної горло- лінійка 500 мм
охолоджувальною
вини компенсаційно ГОСТ 427-75.
рідиною
го бачка.
4 Переконатися у Перевірять
відсутності підті- Переконатися у відсут- зовнішнім
кань із системи ності підтікань із оглядом. Підтікання
гідроуправління, системи змащення і оливи не припуска-
змащення і охо- охолодження редуктора ється.
лодження тран- та роздавальної коробки.
смісі
Перевірити рівень Візуально щупом. Рівень
5 оливи в гідробаці. оливи має бути між рис-
ками на щупі
Перевірити наяв-
ність пробок і
Світильник
лючків у днищі Перевірять зовнішнім
6 переносний НСТ-
корпусу, закриття оглядом
39-21.
клапану зливу
води з корпусу.
Перевірити
Перевірять зовнішнім
7 кріплення ЗІП Не потрібні.
оглядом
ззовні машини
8 Перевірити Сторонніх стуків, вики- Не потрібні.
роботу двигуна на ду оливи, підвищеної
384
димності не повинно
слух та по бути. Показання прила-
приладах на щиті дів повинні бути в ме-
водія жах, зазначених в
таблиці 30.
Перевірити Напруга в бортовій
напругу бортової мережі при працюючому
9 Не потрібні.
мережі. двигуні повинно бути в
межах 26,5...28,5 В
Перевірити справ-
10 ність дорожньої Перевіряти включенням. Не потрібні.
сигналізації.
При натисканні на кноп-
ку ПЕРЕВІРКА ЛАМП,
Перевірити справ-
на інформаційному таб-
ність світлової
11 ло повинні загоряться Не потрібні.
сигналізації на
індикатори 6,8,10,12,14,
щиту водія.
16, 18, 25, 26,27,28,29
(мал. 21.5)
12 Перевірити тиск Тиск повітря у повітря--
повітря у повітря- них балонах при працю-
них балонах і пра- ючому двигуні повинно
цездатність стоян- бути не нижче 600кПа
кової гальмівної (6,0 кгс/см²). Рукоятка
системи. гальмівного крана
Не потрібні.
повинена знаходитися у
верхньому положенні,
сигналізатор ввімкнення
стоянкового гальма на
щиті водія повинен
блимати
13 Перевірити тиск Поперемінно відкрити
повітря у шинах крани блоку шинних
коліс. кранів. Тиск в шинах має
бути в залежності від
умов руху 200-550кПа
(2,0-5,5 кгс/см²).
14 Перевірити види- Прилади повинні забез-
мість через прила- печувати чітку види-
ди спостережен- мість місцевості і
ня. місцевих предметів.
15 Перевірити робо- Увімкнуть переговорний Не потрібні.
385
ту переговорного пристрій та переконати-
пристрою ся в наявності зв’язку
між абонентами.
16 Перевірити справ-
ність електричних
ланцюгів піропат-
Згідно з п. 25.3.3. Не потрібні.
ронів и зарядже-
ність балонів
ППО.
Додаткові роботи, які виконуються у передбаченні подолання вод-
ної перешкоди наведені в таблиці 33.3.
Таблиця 33.3
№ Найменування робі Технічні вимоги і вка- Інструмент і прилад-дя,
п/п зівки по їх виконанню що застосовуються
1 Перевірити пробки та Пробки повинні бути Ключі 434.90.002сб,
лючки в днищі корпу- завернуті, лючки і БТР -3Е.90.040сб, ключі
са, а також клапан клапан зливу води з гайкові 13х14 мм, 17х19
зливу води з корпусу корпусу - зачинені. мм, лопатка монтажна
БТР-3Е.90.030сб
2 Оглянути гребні гви-
Механічні ушкоджен-
нти водохідного ру- Не потрібні
ня не допускаються.
шія
3 Переконатися у відсу-
тності підтікань у Підтікання не
Не потрібні
трубопроводах гідро- допускаються.
системи.
4 Перевірити рівень Перевірку виконувати
оливи в баку гідроси- по щупу в пробці ба-
стеми водохідного ка. Рівень оливи по Ключ 434.90.002сб
рушія. винен бути між поз-
начками на щупі.
5 Перевірити включен-
ням роботу водохід-
ного рушія, підніман-
Перевірку виконувати
ня та опускання хви- Не потрібні
згідно п. 30.8.1.
левідбивного щитка,
роботу водовідкачую-
чих насосів.
Перевірку виконувати
ням роботу водовід-
згідно п. 4 розділу Не потрібні
качуючих помп та
30.9.1.
прокачуючого насоса.
33.3.2 Контрольний огляд на привалах
Роботи, які виконуються при контрольному огляді на привалах,
386
наведені в таблиці 33.4.
№ Найменування робі Технічні вимоги і вка- Інструмент і прилад-
п/п зівки по їх виконанню дя, що застосовуються
1 Переконатися у відсут- Вивернути з днища Ключі 434.90.002сб,
ності підтікання із сис- машини пробку для БТР-3Е.90.040сб.
тем живлення двигуна, зливу рідини з корпу-
системи гідроуправлін- са. При виявленні течі
ня, змащення і охоло з'ясувати причину і
дження трансмісії. усунути. Пробку вста-
новити на місце і за-
вернути.
2 Перевірити наявність Перевіряти по покаж-
палива в паливних ба- чику 34 рівня палива
ках. Перевести, при не- за допомогою пере-
Не потрібно.
обхідності, кран подачі микача 35 режиму по-
палива на той бак,уяко- кажчика рівня палива
му більше палива. (мал. 21.4)
3 Оглянути в доступних Механічні ушкоджен-
місцях деталі ходової ня, що впливають на
частини. безпеку руху, не
допускаються.
У передбаченні подолання водної перешкоди
1 Оглянути гребні гвинти Наявність сторонніх
водохідного рушія. предметів і бруду не Не потрібно.
допускається.
2 Переконатися під час
Підтікання не допус-
відсутності підтікання
каються. Перевіряти Не потрібно.
у трубопроводах гідро-
зовнішнім оглядом
системи.
ням роботу водохідно-
го рушія, відкриття і Перевірку виконувати
закриття хвилевідбив- згідно п. 30.8.1.
ного щитка, роботу во-
довідкачуючих насосів
4 Перевірити включен- Перевірку виконувати
ням роботу водовідка- згідно п. 4 розділу
чуючих помп та прока- 30.9.1.
чую чого насоса.
33.4 Щоденне технічне обслуговування (ЩТО),
технічне обслуговування № 1 (ТО-1) і
технічне обслуговування № 2 (ТО-2)
ПРИМІТКА.
Для забезпечення доступу до вузлів і агрегатів машини при їх
технічному обслуговуванні необхідно попередньо відкрити дах
387
моторно-трансмісійного відділення, зняти перегородки і полики.
Позначки в графах позначають, що роботи виконуються:
«+» - при кожному черговому технічному обслуговуванні.
«++» - через одне технічне обслуговування,
«(+)» - тільки після перших 2000 км пробігу
Роботи, які виконуються при щоденному технічному обслуго-
вуванню, технічному обслуговуванню № 1 і № 2, наведені в таблиці
33.5
Вид технічного
№ Технічні вимо- Інструмент і
Найменування робіт обслуговування
п/п ЩТО ТО1 ТО2 ги і вказівки приладдя,
33.4.1 Першочергові роботи
1 Очистити (вимити) + + + При мийці ма- Ключі
машину зовні і усе- шини всі кри- гайкові
редині від бруду і шки люків кор- 10х12,
пилу. пусу, кришки і 13х14,
клапани повіт- 17х19 мм,
розабірників викрутка із
повинні бути прямим шлі
закриті. Не до- цом
пускати потра-
пляння води
безпосередньо
на оглядові
прилади, фа-
ри,підфарники,
задні ліхтарі.
2 Переконатися у від + + + Вивернути в Ключі
сутності підтікання днищі маши 434.90.002сб
із систем живлення ни пробку для ,
двигуна, системи зливу рідини з БТР-
гідроуправління, корпуса. При 3Е.90.040сб
змащення і охолод- виявленні під-
ження трансмісії. тікання з'ясува-
ти причину і
усунути.
Пробку вста-
новити на міс-
це і завернути
3 Дозаправити маши- + + + Поверхні, що Ключ 434.
ну паливом. прилягають до 90.002сб,
місць заправ- ключ квад-
лення, повинні рат 10 мм,
бути очищені відро, лійка,
від пилу і бру- рукав для
ду.Кількість заправки па-
388
палива в баках ливної сис-
перевіряти по теми, полот-
електричному но для філь-
покажчику на трації
щиті водія. палива.
4 Перевірити справ + + + При натисканні Не потрібно.
ність світлової сиг- на кнопку
налізації на щиті ПЕРЕВІРКА
водія ЛАМП на ін
формаційному
табло повинні
загорітися ін-
дикатори 6, 8,
10, 12,14,16,18,
25,26,27,28,29
(мал. 21.5).
5 Після плаву: + - - Забоїни і вигин Ключі
- перевірити зовніш- лопастей греб- гайкові
нім оглядом стан них гвинтів не 10х12,
лопатей гребних допускаються. 13х14 мм,
гвинтів; При виявленні ключі з
- перевірити, відсут води в гальмів- набору
ність води в гальмі- них барабанах ЧН-77,
вних барабанах і усунути причи- важільно-
картерах колісних ну і видалити плунжерний
редукторів; воду ганчір’ям. шприц,
- змастити нижні При виявленні шприц для
шворні поворотних води в карте- заливання
кулаків, зовнішні рах колісних оливи,
шарніри колісних редукторів відро, лійка,
тяг рульової трапе усунути причи- ганчір’я.
ції; ну і замінити
- перевірити рівень оливу.
оливи в баку гідро- Перевірку рів-
системи, при необ- ня оливи вико-
хідності дозаправи- нувати по щу-
ти. пу в пробці ба-
ка.Рівень оливи
повинен бути
між позначка-
ми на щупі.
33.4.2 Прилади спостереження
1 Очистити вхідні і + + + Прилади по- Фланелева
вихідні стекла при- винні забезпе- серве
ладів спостережен- чувати чітку тка.
ня від пилу та бруду видимість міс-
цевості та міс-
389
цевих предме-
тів.
2 Перевіряти рукою - + + Перевіряти ру- Серветка.
через серветку при кою через сер
температурі повітря ветку при тем-
+5°С і нижче. Перед пературі повіт-
перевіркою підклю- ря +5°С і ниж-
чити до приладу че. Перед пере-
кабель від РТС-3-27 віркою підклю-
чити до прила-
ду кабель від
РТС-3-27
3 Виконати перевірку - + + Перевірку пра-
Працездатності при- цездатності і
ладу ТВН-5 і вивір- Вивірку вико-
ку оптичних вісей нувати згідно
приладу і фари п. 11.3.
ФГ125.
33.4.3 Силова установка
1 Перевірити рівень + + + Перевіряється Щуп в
оливи в оливному по щупу. пробці олив-
баку двигуна. При При повній за- ного бака,
необхідності правці рівень відро,
дозаправити. оливи в олив- лійка,
ному баку по ганчір’я.
винен бути бі-
ля верхньої по-
значки на щупі.
2 Перевірити заправ + + + Перевірку і Відро, лійка,
лення машини охо- заправлення лінійка
лоджуючою ріди- виконувати ГОСТ 427-
ною. відповідно до 75, ключ
При необхідності п. 12.9.4 434.90.002сб
дозаправити. ганчір’я
3 Перевірити роботу + + + Сторонніх сту- Не потрібно.
двигуна на слух і по ків, викиду
приладах на щиті оливи, підви-
водія. щеної димності
не повинно бу-
ти. Показання
приладів пови-
нні бути в ме
жах,зазначених
у таблиці 30.1
4 Оглянути і підтяг- - + + Підтікання не Ключ шанір-
нути хомути дюри- допускаються. ний
390
тових з'єднань сис- 457.94 .010с
тем, які обслуго- б, ключ
вують двигун 494БГ.91.00
3, викрутка.
5 Виконати продувку - + + Продувку ви- Ключі
основного фільтра конувати піс гайкові
повітроочисника. ля 35 годин ро- 13^14, 17x19
боти двигуна мм,
(при спрацю- ключі з
ванні датчика набору
засміченості). ЧН-77,
Після 5-ти про- ганчір’я
дувок замінити
обидва фільт-
ра.
6 Оглянути захисні + + + Захисні сітки Ключ
сітки повітрозабір- повітрозабірно гайковий
ного пристрою. -го пристрою 13x14,
повинні бути 17x19 мм,
чистими. ганчір’я.
7 Замінити фільтрую- Заміну прово- Ключ 10х12
чі елементи фільтра дити не мм, ключ
тонкого очищення більш, ніж че- 3204 King
палива. рез 1000 годин Tony (для
роботи двигуна демонтажу
при найближ- фільтрую-
чому номерно- чих елемен-
му ТО тів), фільт-
(п.12.5.5.4) роелементи
0118 1245
фільтра тон-
кої очистки
палива.
8 Підтягнути гайки - - + Якщо проби- Ключ
кріплення хомутів і вання газів пі гайковий
з'єднань системи ви- дтяжкою не 13x14,
пуску відпрацьова- усувається, 17x19 мм
них газів замінити ущі-
льнювальні
прокладки.
9 Очищення фільтра - + + Очищення про- Ключ 10х12
грубого очищення водити не мм,
палива. більш, ніж че- викрутка,
рез 1000 годин плоскогубці,
роботи двигуна відро.
або при спра-
цюванні сигна-
391
лізатора
(п.12.5.5.3).
10 Замінити фільтрую Заміну прово- Ключ 10х12
чий елемент фільтра дити не більш, мм, ключ
грубого очищення ніж через 1000 3204 King
палива. годин роботи Tony (для
двигуна при демонтажу
найближчому фільтрую-
номерному чих елемен-
технічному тів), 2201,
обслуговуван 2565 фільт-
ню (п.12.5.5.3). роелемент
паливний.
11 Замінити оливу в - + + Заміну оливи Ключі434.
системі змащення через 250 го 90.002сб,
двигуна. дин роботи кінцевик
двигуна при 478Б.91.410с
найближчому б, відро,
технічному об- лійка,
слуговуванню, ганчір’я
якщо напрацю-
вання двигуна
не досягається
на протязі 1 ро-
ку, то зміну
оливи проводи-
ти через 1 рік
12 Зробити заміну охо - - + Заміна прово- Ключі 434.
лоджуючої рідини і диться через 90.002сб,
промивання систе- два роки експ- відро, лійка,
ми охолодження. луатації маши- ганчір’я.
ни при найбли-
жчому ТО-2.
Не допускати
забруднень си-
стеми охолод-
ження.Викону-
вати очищення
заправної про-
бки і зони нав-
коло її від пилу
і бруду (до
відвертання).
13 Замінити фільтрую- - + + Заміну фільт- Ключ гай-
чі елементи оливно- руючого еле ковий
го фільтру. мента викону- 10х12 мм,
392
вати під час ключ 3204
заміни оливи King Tony
(для демон-
тажу філь-
труючих
елементів).
14 Перевірити стан і - + + Зовнішнім ог-
ступінь забруднення лядом. При Не потрібно
радіаторів. необхідності,
продути стис
неним повіт-
рям
15 Перевірити наяв- - - + При натисканні Ключ434.
ність і справність пальцем кла- 90.002сб,
ущільнювальних пани повинні ключ
прокладок під проб- переміщувати- 17х19 мм.
ками заправних ся вільно, без
горловин системи заїдань.
охолодження і на-
тисканням пальця
перевірити дію па-
роповітряного кла-
пана.
16 Перевірити роботу - + + Привод пови- Не потрібно
приводу подачі па- нен забезпечу
лива. вати перемі-
щення важелів
управління в
зазначених ме
жах плавно,
без заїдань.
17 Перевірити натяжін- - + + Перевірка на- Пристрій
ня клинових реме- тяжіння прово контролю
нів генераторів. диться через ременя,
500 годин ро- ключ
боти двигуна 17х19.
при найближ-
чому номерно-
му технічному
обслуговуван-
ню (п.12.12).
18 Перевірити зазори в - + + Перевірка за- Викрутка
клапанах зорів прово ключ 17х19
диться через вимірюваль
1000 годин ро ний
боти двигуна щуп.
при найближ
393
чому номерно-
му технічному
обслуговуван-
ню (п 12.3.2)
33.4.4 Енергоагрегат
1 Злити паливо та від- + + +
стій з паливного ба-
ку
2 Заміна оливи в кар- + + + Заправна гор- Ключ квад-
тері двигуна та очи- ловина повин- ратний
щення оливного на бути ретель- 10 мм,
фільтра. но очищена від дрантя, тара
пилу і бруду.
3 Очищення паливно- - + + Стиснене
го фільтра в баку. повітря,
дрантя.
4 Перевірка повітря- - + +
ного фільтра на заб-
руднення
5 Заміна паливного - - +
фільтра в баку.
6 Заміна повітряного - - + Заміна прово-
фільтра. диться через
400 годин ро-
боти або 6 мі
сяців експлуа-
тації, що насту-
пить раніше.
33.4.5 Трансмісія
1 Перевірити рівень + + + Візуально, за Ключ 434.
оливи в трансмісій- допомогою 90.002сб,
ному оливному баку щупу. Рівень відро, лійка,
і, при необхідності, оливи пови ганчіря.
дозаправити. нен бути між
позначками
на щупі.
2 Перевірити затягу - - + Болти повинні Ключі гай-
вання і, при необ- бути затягнуті кові 10х12,
хідності, підтягнути до упору. 13x14,
болти кріплення ко- 22x24 мм,
робки передач,реду- плоскогуб-
ктора і роздавальної ці, ключі з
коробки. набору ЧН-
77.
3 Перевірити стан гу - + + Ущільнювачі, Ключ розві-
мових ущільнюва- що мають уш- дний, вик-
394
чів верхніх шворнів кодження, за- рутка № 3 ,
на поворотних мінити новими ключ 17х19
кулаках з одночасною мм, домкрат,
заміною масти- плоскогубці.
ла, а при наяв
ності люфтів у
з'єднанні ку-
льової голівки
шворня із кри-
шкою–провес-
ти регулюван-
ня попередньо-
го натягушвор-
ня.
4 Перевірити затягу- - - + При ослабленні Ключі гай-
вання болтів і гайок затягування не- кові 22х24
кріплення фланців обхідно болти і мм, 17х19
карданних валів гайки кріплен- мм, ключі
трансмісії ня демонтува- з набору
ти, очистити і ЧН-77,
знежирити ключ дина-
різьбові повер- мометри
хні. Встанови- чний А"
ти на різьбово- JONNESWA
му фіксаторі Y 42- 210 Нт
нові гайки і (з комплекту
болти. Момент інструмента
затягування: машини
для проміжно- технічного
го вала валів обслуго
привода коліс- вування і
них редукторів ремонту).
100...125 Нм
(10-12,5 кг
/см²);для валів
привода мос-
тів120...160 Н
м (12-16кг/см²);
для вала приво-
да редуктора
насосів водо-
хідного рушія
35-45Нм(3,5-
4,5 кг/см²).
5 Замінити оливу в - - ++ Через одне ТО- Ключ 434.
картерах мостів і 2 (через кожні 90.002сб,
колісних редукто- 12000 км про- ключі гай-
395
рів. бігу). кові 22х24,
17х19 мм,
ключі з на-
бору ЧН-77,
шприц
заправний
6 Змазати нижні - - + Шприцювати Шприц,
шворні поворотних до появи сві- ключі з на-
кулаків. жого мастила бору ЧН-77.
через манжету
захисного ков-
пака.
7 Перевірити затягу - (+) + Момент затягу- Ключ торце-
вання і при необхід- вання гайок вий 19 мм,
ності підтягнути 100...125 Нм ключ гайко-
гайки кріплення (10…12,5 вий 17х19
редукторів 3-х і 4-х кг/см²) мм, ключ
коліс на сполучних динамомет-
вісях важелів під- ричний А"
віски JONNESWA
Y 42- 210 Нт
(з комплекту
інструмента
машини
технічного
обслугову-
вання і ре-
монту).
8 Перевірити затягу- - - + Перевірку ви- Ключ гай-
вання і, при необхі- конувати при ковий
дності, Підтягнути вивішених ко- 10x12мм,
гайки кріплення лесах. Момент 13 x14мм,
гальмівних бараба- затягування ключі з на-
нів на шпильках гайок150...160 бору ЧН-77,
ведених шестерень Нм (15. 16 домкрат,
колісних редукто- кг/см²) ключ дина
рів. Мометрич-
ний 'А"
JONNESWA
Y 42- 210Нт
(з комплекту
машини
технічного
обслугову-
вання і ре-
монту),
396
шпильки
В1318Е.90.0
48.
9 Замінити оливу в - - + При заміні оли- Ключі гай-
системі змащення і ви промити за- кові 22x24,
охолодження редук- бірний фільтр 13х14,27х30,
тора і роздавальної всмоктуваль- 50х55 мм,
коробки. ної лінії нагні- ключ 434.
тальної Секції 90.002сб,
насосу відро, лійка.
роздава-льної
коробки.
33.4.6 Рульове управління і гальмівні системи
1 Перевірити стан зо- + + + Гайки з'єднань Ключ 32х36
внішніх деталей ру- повинні бути мм.
льового управління затягнуті. Зов-
(наконечники ру- нішні деталі
льових тяг, маятни- рульового уп-
кові важелі і ін.) равління не по-
винні мати уш-
коджень.
2 Перевірити вільний + + + Перевірку віль- Не потрібно
хід рульового коле- ного ходу ви-
са конувати різ-
ким погойду-
ванням рульо-
вого колеса
вправо - вліво
при працюючо-
му двигуні.
3 Перевірити рівень + + + Рівень рідини в Ключ434.
рідини в бачку гід- бачку повинен 90.002сб,
росистеми і, при бути між рис- ключ
необхідності, ками на щупі. 10х12 мм,
дозаправити Рівень рідини в відро,
бачку не пови- лійка.
нен перевищу-
вати позначки
у верхнім ві-
конці і розта-
шовуватися
вище нижньо
го віконця
4 Замінити оливу в - (+) + Олива повинна Ключ
гідросистемі. бути чистою. 434 .90.002с
б, ключі гай-
кові 10х12,
397
27х30, 50х55
мм, відро,
лійка, бачок
з оливою
марки «Р»
5 Перевірити кріплен- - (+) + Болти повинні Ключі
ня картера рульово- бути затяг гайкові
го механізму, при нуті до упору. 10x12,17x19
необхідності підтяг- мм.
нути болти
6 Змазати шарнірні - + + Набивати Шприц
з'єднання колісних шприцем до важільно-
тяг рульового при- видавлювання плунжерний
вода. мастила із ша .
рніра.
7 Переконатися у від - + + Виконувати Ключі
сутності люфтів у методом хи гайкові
кріпленнях крон тання (поворо- 10х12,
штейнів маятнико- тів) керованих 13х14,
вих важелів. коліс на місці. 17x19 мм,
При наявності плоскогубці,
люфтів підтяг- ключі з на
нути болти крі- бору ЧН-77.
плення крон-
штейнів.
8 Переконатися у від- - - + Візуально. Ключі гай-
сутності води і оли- Присутність кові 10х12,
ви в гальмівних води і оливи не 13х14,
барабанах допускається. 17х19 мм,
ключі з на-
бору ЧН-77.
9 Перевірити і, при - (+) + Гайки повинні Ключ
необхідності,підтяг- бути затягнуті розвідний,
нути гайки кріплен- до упору. ключі з на-
ня кульових пальців бору ЧН-77,
і кришок наконеч- плоскогуб
ників рульових тяг, ці.
рульової сошки, ва-
желів поворотних
кулаків, болтів крі-
плення важелів ру
льового привода.
10 Змастити шарнірні - - + Набивати Шприц
з'єднання рульових шприцом до важільно-
тяг усередині маши- видавлювання плунжерний
ни мастила із ша
рніра.
398
11 Перевірити роботу + + + Перевірку і ре- Ключ 13х14
гальмівних систем гулювання ви- мм
машини. конувати від-
повідно до роз-
ділу 16.
12 Переконатися у від- + + + Рівень рідини Ключ БТР-
сутності підтікання повинен бу 3.11.041.
робочої рідини із ти не менш 3/4 шпильки
трубопроводів та об’єму бачка В1318Е.90.0
з'єднань гідравліч- 48.
ного гальмівного
привода перевір-
кою рівня робочої
рідини в резервуа-
рах головних цилін-
дрів робочої гальмі-
вної системи. При
необхідності доли-
ти робочу рідину
до норми, усунувши
причину її підтікан-
ня.
33.4.7 Ходова частина і пневматичне обладнання
1 Оглянути деталі і + + + Ушкоджені де-
вузли підвіски,шини талі відремон-
Не потрібно
та зовнішні шланги. тувати або за-
мінити.
2 Перевірити і при не- + + + Перевірку про-
обхідності усунути водити відпо-
витік повітря із сис- відно до п.
теми централізова- 20.1.4. Не потрібно
ного регулювання
тиску повітря в
шинах.
3 Злити конденсат з - + + Для зливу кон-
повітряних балонів. денсату натис-
нути на клапан
зливу конден-
сату, що пере-
буває на балоні
4 Перевірити затягу- - + + Г айки повинні Ключ БТР-
вання гайок кріп- бути затягнуті 3Е.90.040сб,
лення коліс, крім до упору. лопатка
гайки в зоні трубки монтажна
підведення повітря
до колісного крани-
ка.
399
5 Підтягнути гайку - - ++ Для забезпече- Ключ БТР-
кріплення колеса в ння доступу до 3Е.90.040сб,
зоні трубки підве- гайки зняти лопатка
дення повітря до ко- трубку підве- монтажна,
лісного краника. дення повітря ключі гайко-
до колісного ві 10х12,
краника 13х14 мм.
6 Перевірити стан - + + Нерівномірне
шин. спрацювання
протектора Не потрібно
шин не допус-
кається.
7 Перевірити кріплен- - (+) + Перевіряти Ключ гайко-
ня кронштейнів ва- ключами затя вий 22х24
желів та регулю- гуванням до мм, ключі з
вальної муфти упору. набору ЧН-
підвіски. 77.
8 Заміряти і, при не- - + + Регулювання Лінійка,клю-
обхідності, відре- виконувати чі 17х19мм,
гулювати дорожній згідно п. БТР-3Е.90.
просвіт машини. 19.1.5.3. 040сб, БТР-
3Е.90.050сб,
БТР-3Е.90.
027, домк-
рат, викрут-
ка, молоток.
33.4.8 Водохідний рушій і водовідкачуючі засоби
1 Перевірити пробки і + + + Пробки повин- Ключі 434.
лючки в днищі кор- ні бути завер- 90.002сб,
пусу, а також кла- нуті, лючки і БТР-3Е.90.
пан зливу води з клапан зливу 040сб, клю-
корпусу води з корпуса чі гайкові
- закриті. 13х14, 17х19
мм, лопатка
монтажна.
2 Оглянути гребні + + + Механічні уш-
гвинти водохідного кодження
рушія гвинтів не
допускаються
3 Переконатися у від- + + + Підтікання не Ключ 10х12
сутності підтікань у допускаються. мм
трубопроводах гід-
росистеми.
4 Перевірити показан- - + + При знаход- Не потрібно
ня моновакууммет- женні стрілки
ра на фільтрі гідро- моновакуумме
400
системи водохідно- тра в червоно-
го рушія. му секторі (за
поділкою 0,8)
замінити фільт-
роелемент.
5 Перевірити рівень - + + Перевірку ви- Ключ
оливи в баку гідро- конувати по 434.90.002сб
системи водохідно- щупу в пробці
го рушія. бака. Рівень
оливи повинен
бути між рис-
ками.
6 Перевірити вклю- - + + Перевірку ви-
ченням роботу во- конувати згі
дохідного рушія, дно п. 30.8.1
підняття і опускан-
ня хвилевідбивного
щитка, роботу водо-
відкачуючих насо-
сів
33.4.9 Редуктор насосів привода водохідного рушія
1 Переконатися у від- - + + Підтікання
сутності підтікання оливи не допу Не потрібно
оливи. скається.
2 Перевірити рівень - - + Рівень оливи в Ключ
оливи в редукторі. редукторі по- гайковий
винен бути не 17х19 мм
нижче нижньої
кромки конт-
рольного отво-
ру.
33.4.10 Електрообладнання і засоби зв'язку
1 Оглянути фари, пе + + + Оптичні елеме- Ключі гай-
редні і задні ліхтарі. нти повинні кові 10х12,
бути чистими, 17х19 мм,
корпуса не плоскогубці,
мати пробоїн, викрутка із
дроти не ма прямим шлі-
ти обривів. цем, сервет-
Елементи кріп ка.
лення повинні
бути затягнуті
до упору
2 Перевірити в дії фа- + + + Перевіряється Не потрібно
ри, передні та задні включенням.
ліхтарі, сигнал, ліх-
401
тарі освітлення ро-
бочого місця кома-
ндира, освітлення
шкали повітряного
редуктора і блоку
шинних кранів, пе-
ремикання режимів
світломаскування,
покажчиків поворо-
тів.
3 Провести обслуго- Роботи зобслу- Ключ гайко-
вування акумуля- говування аку- вий 10х12
торних батарей. муляторних ба- мм, ключі з
тарей проводи- набору ЧН-
ти в спеціалізо- 77
ваних підрозді-
лах згідно п.
21.1.3.
4 Перевірити справ- + + + При пуску дви- Не потрібно
ність контрольно- гуна прилади
вимірювальних при повинні функ-
ладів. ціонувати
5 Перевірити працез- + + + Напруга борто- Не потрібно
датність генератор- вої мережі при
ної установки працюючому
двигуні повин-
на бути в межах
26,5...28,5 В.
6 Очистити генера- - - + Очищення ви- Пензля, дже-
тор, стартер і реле- конувати пен- рело стисне-
регулятор від пилу і злем і обдувом ного повіт
бруду повітрям. ря.
7 Перевірити надій - + + Щоб уникнути Ключі гай-
ність кріплення на- псування за- кові 10х12,
конечників силових тискачів натяг 13х14,
дротів дротів не 17х19 мм,
допускається. ключі з на-
бору ЧН-77,
плоскогубці.
8 Перевірити стан - - + Перевіряти Ключі з
електропроводки і зовнішнім ог- набору
затягування всіх її лядом; підтяж- ЧН-77,
з'єднань,переконати ку гайок вико- викрутка,
ся в наявності шплі- нувати зусил- плоскогубці.
нтування штепсель- лям однієї руки
них рознімань.
402
9 Провести обслуго- - + + Згідно керів-
вування засобів зо- ництв по екс
внішнього та внут- плуатації на
рішнього зв'язку засоби зв'язку
33.4.11 Протипожежне обладнання
1 Перевірити працез- + + + Перевіряти Не потрібно
датність системи згідно п. 25.3.3.
ППО.
2 Перевірити заправ- - + + Перевірка ви- Не потрібно
ки балонів системи конується кон-
ППО трольним
зважуванням
33.4.12 Лебідка
1 Після використання + - - Очистити і об- Ключ
лебідки очистити дути стисне- БТР-
від бруду і змастити ним повітрям. 3.11.041
буксирний трос
лебідки
2 Змастити підшипни- - - + Перед змащен- Шприц ва-
ки напрямних роли- ням очистити жільноплун-
ків троса лебідки. повітрям мас жерний,
лянки. ключі гайко-
ві 13х14,
17х19 мм.
3 Змастити підшипни- - - +Перед змащен- Шприц
ки вала і барабана ням очистити і важільно-
лебідки. обдути повіт- плунжерний
рям маслян-ки.
4 Змастити шліци - - + Очистити і об- Шприц
ковзної муфти ви- дути повітрям важільно-
микання лебідки. маслянки. плунжерний
5 Перевірити рівень - - + Рівень оливи в Ключі БТР-
оливи в картері ле- редукторі по- 3.11.041,
бідки винен знахо- В1818Е.90.0
диться між 90сб,
верхньою і ни- щуп лебідки
жньою міткою В1318Е.90.0
на щупі або бу- 15
ти не нижче
нижньої кро-
мки контроль-
ного отвору
33.4.13 Блок поліспаста
1 Перевірити обертан- + + + Заклинювання Не потрібно
ня блоку від руки та заїдання
блоку не допу-
403
скаються.
При необхідно-
сті змастити
вісь блока
2 Змастити вісь блока. - - + Перед змащен- Шприц
ням очистити і важільно-
обдути повіт- плунжерний
рям маслянки.
33.4.14 Корпус
1 Перевірити стан гу + + + Руйнування Ключ БТР-
Мових ущільнюва- ущільнювачів 3.11.041.
чів кришок люків і Не допускаєть-
дверей. ся.
33.4.15 Кондиціонер
1 Перевірити стан і - + + Стан ременя Ключ 13х14
натяг ременя приво- перевіряти зов мм
да компресора. При Нішнім огля-
необхідності відре- дом.Сліди оли
гулювати ви, тріщини,
порізи, відша
рування ткани-
ни не допус
каються.
Натяг ременя
перевіряти пе
рекручуванням
Перекручу
вання рукою
його ведучої
гілки уздовж
осі на середині
не повинне бу-
ти більше 90°
2 Очистити конденса - - + Продути кон- Джерело
тор від пилу і бру- денсатор сти стисненого
ду. Сненим повіт- повітря.
рям.
34 ЗАПАСНІ ЧАСТИНИ, ІНСТРУМЕНТ І ПРИЛАДДЯ
МАШИНИ
Малюнок 34.1 - Укладання ЗІП всередині машини:
1 - бачок для питної води (3 шт.); 2 - відро, лійка (у чохлі); 3 - ящик
з інструмен-том; 4 - наставка домкрата; 5 - бачки (олива, гальмівна
рідина); 6 - аптечка РБШ; 7 - підкладка домкрата; 8 - домкрат; 9 -
вогнегасник вуглекислотний ОУ-1,4 (3 шт); 10 - прилад ТДП; 11 -
404
ящик для ЗІП машини; 12 - аптечка медична (2 шт.); 13 - запасний
прилад ТНП-165А у чохлі (2 шт.); 14 - протигаз (3 шт.); 15 - стелаж
для дрібного ЗІП; 16 - сумка з документами; 17 - ящик із приладом
ТВН-5 та проставкою; 18 - прилад ТНПО-168В (у чохлі); 19 - ключ
для прокачування гальм і повітряного краника; 20 - ключ для
відкривання замків люків; 21 - підвіска оглядового приладу; 22 -
чохли ПХЗ (плащ, 3 пари панчох, 3 пари рукавичок); 23 - прилад
ВПХР; 24 - антена штирьова в чохлі.
Малюнок 34.2 - Укладання ЗІП зовні машини: 1 - повітрозабірна труба

ФВУ; 2 - трос буксирний (2 шт.); 3 - лопата саперна; 4 - лом; 5 – повітро-
забірна труба двигуна;
6 - блок поліс-
паста
405
Машина укомплектована запас-
ними частинами, інструментом і
приладдям відповідно до відо-
мості ЗІП, що входить у комплект 6
експлуатаційних документів ма-
шини. У відомості наведений по-
вний перелік запасних частин,
інструментів і приладдя із зазна-
ченням місць їх укладання на машині.
Розміщення усередині та зовні машини предметів ЗІП і та-
бельного майна зазначено на малюнках 34.1 і 34.2.
ВІДОМІСТЬ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ДОКУМЕНТІВ
екземплярів
екземпляру
Кількість
Місце
Позначення Найменування
№
знаходження
Документація загальна
Бронетранспортер В сумці для
В1318ЕД-07ВЕ 1
БТр-4Е документів
Відомість експлуа-
таційних документів
(Додаток до відомос-
ті експлуатаційних
документів В1318Е
ВЕ
В1318ЕД-07РЕ 1
Настанова щодо
експлуатування
В1318ЕД-07ФО 1
Формуляр
В1318ЕД-07ФО1 1
Формуляр
Відомості про вміст
дорогоцінних
матеріалів у виробі
Перелік додаткового 1 **В сумці для
406
постачаємого оди-
документів
ночного комплекту
ЗІП для бронетранс-
портера БТР-4Е після
проведення завод-
ського ремонту за
технічним станом із
заміною силового
агрегату з системами
його забезпечення
Інструкція з дій
екіпажу, десанту та
іншого персоналу,
що знаходяться в
виробах БТР-4Е та В сумці для
В1318Е.87 ИС 1
машинах на його документів
базі, в разі
застосування
супротивником зброї
масового ураження
Документація на складові частини
В сумці для
DEUTZ 1
Allison Transmission
Паспорт силової
установки
В1318Е.90.070Д Аптечка РБШ моделі В сумці для
1
ЕИ ОТ-64/65 документів
Інструкція з
застосування
Інструкція по обслу-
говуванню акумуля-
В сумці для
В1318Е ДЕИ2 торних батарей
12СТ-85, 6СТС-170,
6СТ-200А
В1318ЕД.73 РЕ 1
БТР-4Е документів
Настанова щодо
експлуатування
Доповнення до нас-
танови експлуату-
вання В1318ЕД.73 РЕ
407
в частині встановлен-
ня виробу «Либідь К-
2РБ)
Цифрова радіостан-
ція транкінгового
АЕЖФ.464532.0 зв’язку на броньова- В сумці для
1
26.05РЕ ний об’єкт (виріб документів
«Либідь К-2РБ» та
його модифікації).
Настанова з
Радіостанція автомо-
АЕЖФ.464532.0
більна серії 1
05 РЕ
DM4000/4000е
Інструкція з
АЕЖФ.464532.0 Виріб «Либідь К- В сумці для
1
06.04-07 ФО 2РБ» документів
Формуляр
Інструкція програму-
вання та конфігуру-
АЕЖФ.464532.0 В сумці для
вання комплекту опе- 1
11.1 РЕ документів
ративного радіозв’яз-
ку типу MOTOTRBO
Інструкція з техніч-
ного обслуговування
возимих (автомобіль-
них) радіостанцій
АЕЖФ.464532.0 MOTOROLA серії В сумці для
1
12.01РЕ DM4000 та радіос- документів
танцій «Либідь К-
1А», «Либідь К-
1РС», «Либідь К-
2РБ»
Інструкція з викорис-
тання програмного
АЕЖФ.464532.0 В сумці для
генератора почат- 1
30РЕ документів
кової випадкової
послідовності ПВП
АЕЖФ.32248356 Флеш-накопичувач з 1 В сумці для
.001 програмним виробом документів
(генератор псевдови-
408
падкової послідов-
ності)
Флеш-накопичувач з
програмним забезпе-
АЕЖФ.32248356 ченням конфігуру- В сумці для
1
.001 вання радіостанції документів
GMVN5141AE MO-
TOTRBO CPS
ПРИМІТКА:
– документи, відмічені «*» в графі «Місце знаходження» надаються за
окремим запитом керівника експлуатуючої організації; - документи
відмічені «**» в графі «Місце знаходження» надаються відповідно до
додаткової угоди №2 від 27.03.2020 року до Держаного контракту від
10.04.2019 року №342/3/519/10
34.1 Домкрат
Для використання при технічному обслуговуванні ходової
частини та вивішуванні машини для постановки на зберігання до
машини додається п'ятитонний гідравлічний двохплунжерний
телескопічний домкрат (мал. 34.3).
При використанні домкрата необхідно застосовувати дерев'яну
підставку, а у випадку слабкого ґрунту під підставку підкладати
додаткову підкладку або міцну дошку. Підставка і підкладка
входять у комплект ЗІП машини.
Для підняття вантажу необхідно:
- вивернути рукою гвинт 2 до упору у вантаж, що підіймається;
- завернути монтажною лопаткою (входить у комплект ЗІП
машини) запірну голку 7 доупору;
- вставити монтажну лопатку у важіль 5 нагнітального плунжера і
гойданням важеля підняти вантаж на необхідну висоту.
У випадку, якщо вантаж не підіймається - відвернути голку 7 і
зробити декілька інтенсивних гойдань важеля для видалення повіт-
ря, що могло потрапити в робочу порожнину домкрата.
Для опускання вантажу
повільно відвернути запір-
ну голку на 1...2 оборота.
Малюнок 34.3 - Домкрат

1 - наконечник гвинта;
2 - гвинт; 3 - внутрішній
плунжер; 4 – зовнішній
409
плунжер; 5 - важіль; 6 –
нагнітальний плунжер; 7 –
запірна голка; 8 - підкладка
домкрата; 9 - пробка заправ-
ного отвору; 10 - пробка випуску повітря.
При експлуатації домкрата дотримувати наступних правил:
- не підлазити під машину, вивішену на домкраті. У цьому випадку
попередньо поставити під корпус машини міцні і стійкі козелки;
- при зберіганні домкрата гвинт 2 повинен бути вкручений,
плунжери 3 і 6 опущені, а голка 7 відвернена на 1...2 оберти.
Просочування оливи в плунжерах і запірній голці усувається
підтягуванням гайок сальників. Підтікання оливи в з'єднаннях
частин корпуса усувається підтягуванням головки корпуса. При
зношуванні сальників їх слід замінити.
Видалення повітря з робочої порожнини домкрата виконувати
шляхом відвернення пробки 10 випуску повітря після кожного
підйому плунжерів.
Ознакою наявності повітря в робочій порожнині є відмова в
роботі або повільний підйом вантажу. Щоб уникнути потрапляння
повітря в робочу порожнину домкрата забороняється піднімати
робочі плунжери рукою при закритій голці.
Неповний підйом робочих плунжерів домкрата відбувається
через нестачу оливи. Рівень оливи повинен доходити до за-
правного отвору, закритого пробкою 9.
Відмова в роботі може бути викликана також потраплянням
бруду у середину домкрата.
Для очищення від бруду необхідно відвернути головку ко-
рпуса, злити оливу, залити в остов корпуса чистий гас, виконати
прокачування домкрата при відверненій запірній голці, видалити
гас і залити чисту профільтровану оливу.
Можливо застосовувати для домкрата оливу МГЕ-10А або
приладову оливу МВП.
34.2 Важільно-плунжерний шприц
Важільно-плунжерний шприц
(мал. 34.4) призначений
для ру-чного змащення
під тиском вузлів машини,
обладнаних
прес-маслянками.
410
Малюнок 34.4 - Важільно-плунжерний шприц

1 - основний наконечник; 2 – кульковий
клапан; 3 - кришка;
4 – плунжер; 5 – про-
кладка; 6 - важіль; 7 –
поршень; 8 - корпус;
9 - шток; 10 –
рукоятка; 11 – шпиль-
ка; 12 – пружина; А - отвір; Б – порожнина
Заправлення шприца виконувати в такий спосіб:
- відвернути кришку 3 від корпуса 8;
- втягти за рукоятку 10 поршень 7 на 1/3 ходу в середину корпуса 8;
- наповнити за допомогою дерев'яної лопатки порожнину корпуса
мастилом, потім втягти поршень ще на 1/3 і знову заповнити
порожнину мастилом, втретє перемістити поршень до упору і
заповнити порожнину корпуса мастилом. У шприці вміщається 340
см3 мастила. При заповненні шприца стежити, щоб у порожнині не
залишалося повітря, для чого при заправленні легко постукувати
торцем корпуса шприца по якому-небудь дерев'яному предмету (не
пом'яти шприц). Потрапляння повітря в порожнину «Б» порушує
роботу шприца;
- навернути кришку 3 на корпус 8.
Для роботи шприцом необхідно ввести шпильку 11 у проріз
поршня 7 і повернути рукоятку 10 проти годинникової стрілки,
потім, натиснувши рукою на рукоятку, надягти наконечник 1
шприца на маслянку вузла, що змащується. При цьому мастило з
порожнини «Б» шприца через отвір «А» подається до порожнини
плунжера.При гойданні важеля 6 плунжер 4 отримує зворотно-
поступальний рух.
При русі плунжера вверх мастило через отвір «А» заповнює
простір під плунжером. При русі плунжера вниз тиском, що
створюється плунжером, відкривається кульковий клапан 2, і
мастило по трубці надходить у наконечник 1. За допомогою
великого важеля 6 і невеликій площадці плунжера в шприці
створюється тиск порядку 35 МПа (350 кгс/см² ), що забезпечує
проходження мастила до всіх поверхонь вузла, що змащуються.
Для змащення карданних шарнірів привода лебідки до шприца
додається додатковий наконечник, що надівається на основний
наконечник 1.
411
34.3 Шприц для заправлення оливи
Для заправлення оливи в агрегати машини в комплекті ЗІП дода-
ється шприц (мал. 34.5).
Малюнок 34.5 - Шприц для заправлення оливи
35 ПЛОМБУВАННЯ
35.1 Класифікація видів пломбування вузлів, агрегатів і
приладів
Вузли, агрегати і прилади мають пломбування наступних
категорій:
I категорія - знімати пломбу в експлуатуючих організаціях
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ. Вони знімаються тільки на підприємствах-
виготовлювачах складових частин комплексів;
II категорія - зняття і відновлення пломби до закінчення гаран-
тійного терміну роботи (вузла, агрегату, приладу) дозволяється
тільки в присутності представника підприємства-виготовлювача.
Після закінчення гарантії необхідність зняття пломб
встановлюється експлуатуючою організацією;
III категорія - зняття і відновлення пломб проводиться за
рішенням експлуатуючої організації і в аварійних випадках з
відміткою у формулярі;
IV категорія - пломби встановлюються на період поставки в
експлуатуючі організації та експлуатуючою організацією в місцях
експлуатації та при передачі під варту. Необхідність зняття і
установки пломб встановлюється експлуатуючою організацією.
Додаток А
Заправні ємності
Найменування системи, вузла, агрегату Заправна ємність
Паливна система 585±10 л (495 кг)
Система змащення двигуна 45±3 л (40 кг)
Система охолодження двигуна 125±5 л
Гідросистема привода вентиляторів системи
72 л
Паливна система енергоагрегату 4,5 л
412
Система змащення енергоагрегату 1,5 л (1,3 кг)
Система змащення і охолодження роздавальної
35±1 л
коробки і редуктора
Картери: 28 л
1 -го і 4-го мостів 6 л х2
2-го і 3-го мостів 8 л х2
Колісні редуктори 6 л (0,75л х8)
Картер рульового механізму 1л
Гідросистема автоматичної трансмісії 48±2 л
Гідросистема гідропідсилювача керма,
гідроприводу лебідки і гідроприводу 39±2 л
хвилевідбивного щита
Гідропривід водохідного рушія 90±5 л
Редуктор насосів привода водохідного рушія 2,35 л (2,2 кг)
Лебідка 2 л (1,9 кг)
Привод управління робочими гальмами 4,8 л
Бачок склоомивача 2л
Кондиціонер 1,9 кг
Балони протипожежного обладнання 2,4 кг (1,2 кг х2)
413
ДОДАТОК Б
(обов’язковий)
Карта пально-мастильних матеріалів
414
Періодичність змащення
Під час зборки

Через 20000км
Спосіб
№ позиції
єксплуатації
Або ремонті
Або 5 років
Найменування вузла, Найменування пально-
нанесення
ТО - 1
ТО - 2
вузлів
ЩТО
механізму і кількість точок мастильних
мастильних
змащення матеріалів
матеріалів
1 Олива згідно специфікації

TES 295 всесезонно, при
температурі до 43 К Перевірити
(-30°С). рівень і доза-
Олива згідно специфікації правити оли-
ву.
* * * * *
TES-389 всесезонно, при
температурі до 243 К Замінити
(-30°С). оливу.
Картер коробки передач
( 1 точка )
2 Олива ТАД-17и ГОСТ
23652-79 - всесезонно, при
температурі до243К(-30°С). Перевірити
Олива МТ-16п ГОСТ 6360- рівень і доза-
- Х - -
83 або ТУ38.00117-90 –все- правити оли-
сезонно, при температурі ву
до 243 К (- 30°С). Замінити
- - - ХХ -
Олива ТСЗ-9 ГИП ОСТ оливу.
Картери мостів (4 точки) 38.01158-78 - узимку, при
температурі до223К(50°С).
415

23652-79 - всесезонно, при Перевірити
температурі до243К(-30°С). рівень і - - Х - -
Олива МТ-16п ГОСТ 6360- дозаправити
83 або ТУ38.00117-90 –все- оливу.
сезонно, при температурі
до 243 К (- 30°С).
Картери колісних редукторів Олива ТСЗ-9 ГИП ОСТ Замінити
(8 точок) 38.01158-78 -узимку, при оливу.
Х - - - -
температурі до223К(-50°С).
4
Мастило Литол-24
ГОСТ 21150-87.
Змазати. - - - Х -
Шліцьові з'єднання кардан-
них валів трансмісії
(12 точок)
5 Шприцювати
до появи сві-
жого мастило
через манже-
Мастило Литол-24 ту захисного
ГОСТ 21150-87.
- - - - Х
ковпака.
Шворні поворотних кулаків Шприцювати
нижні і їхні упорні підшип- після перебу-
ники (4 точки) вання у воді
416
6
Замінити мас-
тило.
Мастило Литол-24 Кількість но-
ГОСТ 21150-87 вого мастила
- - - Х -
повинне бути
Шворні поворотних кулаків 80...100 г
верхні (4 точки)
7
Мастило № 158 ТУ
38.101320-77 або Закласти
мастило АЗМОЛ № 158 мастило
- - - - Х
Підшипники карданних В00152365.118-2000А.
шарнірів трансмісії і приво-
да водохідного рушія (28
шарнірів з чотирма підшип-
никами в кожному)
8
Мастило Литол-24 Закласти

ГОСТ 21150-87. мастило
- - - - Х
Ущільнення прийомного
стрижня колісних редукторів
(8 точок)
417

ГОСТ 21150-87. мастило
- - - - Х
Кулькова опора розтискної
вилки стоянкового гальма
(2 точки)
10 Перевірити - Х Х - -
рівень і доза-
править
(шприцювати
Олива «Р» до появи оли-
ТУ 38.101179-71 - ви із заправ-
всесезонно. ного отвору,
що є заодно і
Картер контрольним)
рульового механізму Замінити - - - - Х
(1 точка) оливу.
11
Шприцювати
до появи сві-
жого мастила - - - - Х
Підшипники карданних ГОСТ 21150-87.
з-під сальни-
шарнірів ків.
і карданного вала рульової
колонки (6 точок)
418
12
Змазати - - - - Х
Шліцьові з'єднання ГОСТ 21150-87
карданного
вала рульової колонки (2
точки)
13 Шприцювати
до видавлю- - Х Х - -
вання масти-
Мастило Литол-24 ла.
ГОСТ 21150-87
Шарніри колісних тяг Шприцювати
рульової після Х - - - -
трапеції зовнішні плаву.
(8 точок)
14 -
ГОСТ 21150-87
до видавлю- - - Х -
Шарніри тяг рульової вання мастил
трапеції
усередині машини
(8 точок)
419
15

- - - - Х
ГОСТ 21150-87 мастило.
Кронштейни маятникових
важелів
(4 точки)
16
рівень, дозап- - Х Х - Х
Гальмівна рідина
равити.
Рось Super ДОТ4
ТУ В24.6-14215951.002-
Замінити
2002
Гідравлічний привод робочої гальмівну - - - Х Х
гальмівної системи рідину.
(1 точка)
17
Х Х Х - -
Олива АРИАН ЕМТ-8 рівень оливи.
ТУ У23.2-20574128.004-
2001 Замінити
- - - Х -
оливу.
Система змащення
охолодження редуктора
420
18
Х Х Х - -
Олива «Р» рівень оливи.
ТУ 38.101182-89
всесезонно. Замінити
- - - Х Х
оливу.
Гідравлічна система
19 Мастило ГОИ-54п ГОСТ
Замінити
3276-80 або - - Х Х Х
мастило
мастило ЦИАТИМ-221
ГОСТ 9433-80
Замінити
Олива рушнична РЖ ** ** ** Х Х
Гармата ЗТМ1 (2А72) оливу.
ОСТ 380М39-88
Замінити
3276-80 або - - Х Х Х
мастило
Мастило ЦИАТИМ-221
ГОСТ 9433-80
Замінити
Кулемет КТ-7,62 (ПКТ) Олива рушнична РЖ ** ** ** Х Х
оливу.
ОСТ 380М39-88
Замінити
3276-80 або - - Х Х Х
мастило
Мастило ЦИАТИМ-221
ГОСТ 9433-80
Замінити
Гранатомет КБА-117 (АГ -17 Олива рушнична РЖ ** ** ** Х Х
оливу.
ОСТ 380М39-88
421

23652-79 всесезонно, при
- - Х - Х
Олива ТСп-14гип ГОСТ рівень і
23652-79 - всесезонно, при дозаправити.
Картер лебідки Олива ТСз-9гип ТУ Перемінити
- - - Х Х
38.1011238-89 - узимку, оливу.
при температурі до 223К
(- 50°С).
23
до видавлю- - - Х - Х
ГОСТ 21150-87.
вання змазки
Шліци муфти та підшипники
вала і барабана лебідки
24
ГОСТ 21150-87.
Підшипники напрямних вання змазки
роликів
25
Мастило графітне
ГОСТ 3333-80.
вання змазки
Вісь блока поліспаста
422

23652-79 - всесезонно, при
- - Х - Х
Олива ТСп-14гип ГОСТ рівень і
23652-79 - всесезонно, при дозаправити.
Картер редуктора насосів Олива ТСз-9гип ТУ Перемінити
привода водохідного рушія - - - Х Х
38.1011238-89 - зимку, при оливу
температурі до 223 К
(- 50°С).
Примітка: У графі «Періодичність змащення» відзначаються:
знаком «Х» операції змащення, виконувані при даному виді ТО;
знаком «ХХ» - операції змащення, виконувані через одне ТО;
знаком «*» операції змащення, періодичність яких наведена в п. 13.2.7;
знаком «**» операції змащення після стрільби;
знаком «-» позначає, що при даному виді ТО операції змащення не проводяться
423
ДОДАТОК В
(обов’язковий)
ЗАСОБИ ВИМІРЮВАННЯ
Метрологічні
Найменування та
№ характеристики Примітка
позначення приладу
приладу
Трубка холодної Діаметр (калібр) З комплекту
1 пристрілки хвостовика - 30 мм, ЗІП
ТХП-30-515 L = 515 мм одиночного
Трубка холодної Діаметр (калібр) З комплекту
2 пристрілки хвостовика - 7 мм, ЗІП
ТХП-7-80 L = 80 мм групового
Квадрант оптичний Діап. вим.±120°, З комплекту
3 КО-30М похибка вим. ±30'', інструмента
ГОСТ 14967-80 ціна поділки 30'' МТО
Діап. вимір. 0..50 м, З комплекту
Рулетка ЗПКЗ-50
4 клас точн. 2, інструмента
ГОСТ 7502-80
ціна поділки 0,01 м. МТО
L=500 мм,
З комплекту
Лінійка металева припустиме
5 ЗІП
ГОСТ 427-75 відхилення дійсної
одиночного
довжини ±0,5 мм
Діапазон
Щупи-70, набір №4 вимірювання від 0,1
6 ЗІП
ТУ2-034-225-87 до 5,6 мм;
клас точності 2
Діапазон вим. 0 30 З комплекту
Секундомір СОПпр-
7 хв, ціна поділки 0,2 інструмента
2а-3 ТУ-25-1619
с МТО
Ключ
Діапазон З комплекту
динамометричний
8 вимірювання від 20 інструмента
1/2" JONNESWAY
до 210 Нм; МТО
Н т 20-210
Діапазон
Люфтомір вимірювання від
9 інструмента
технологічний 0до ± 35°;
МТО
ціна поділки 1°
10 Динамометр ДПУ - Діапазон З комплекту
424
вимірювання від 1
0,01/2-1 до 10 кгс,
МТО
клас точності 2
Діапазон
вимірювання від
11 Лінійка розсувна інструмента
300 до 500 мм;
МТО
ціна поділки 1мм
Діапазон
вимірювань від 0 до З комплекту
Ваги електронні
12 70 кг,дискретність ЗІП
RCS 7020
0,005 кг, похибка групового
вимірювання ± 0,5%
Діап. вим. від мінус З комплекту
Пирометр
13 32 до +530 °С, інструмента
«Німбус-530»
похибка вим. ±1 % МТО
Прилад для виявлення Чутливість не більш З комплекту
14
витоку хладагенту 5 г/рік ЗІП групового
Діапазон
Манометр шинний до 6 кгс/см²;
15 ЗІП
МД223-3830 Похибка
вимірювання: ± 0,25
кгс/см²
Діапазон
Манометр вимірювання від 0 З комплекту
16 повітряного балона до 10 кгс/см²; ЗІП
МД213.000-3830 похибка вимірюван- одиночного
ня: ± 0,5 кгс/см²
Діапазон
Пристрій для З комплекту
17 контролю на тяжіння ЗІП
до 20 мм;
ременя Force 9G0804 одиночного
ціна поділки 1мм
ПРИМІТКА: всі засоби вимірювальної техніки мають бути
поставлені на метрологічний облік та підлягати періодичній повірці
(або калібровці) згідно до вимог ДСТУ 2708-2006, ДСТУ КОЛЕС
17025-2006 або перевірені метрологічною службою підприємства-
замовника на відповідність їх метрологічних характеристик.
425
426

Word 4 Бтр 4е Doyc Циклова Цвет

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Word 4 Бтр 4е Doyc Циклова Цвет

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

1

184 НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР

Посібник відпрацьован на циклової комісії водіння та технічної

Військова частина А 3211

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Праворуч від сидіння водія розташовані (мал. 2.3) пульт 3 вибору

За сидінням командира (на перегородці моторно-трансмі-

2.2 Десантне відділення

Робота гідромоторів вентиляторів системи охолодження забе-

Малюнок 4.2 - Корпус машини (вид ззаду ліворуч)

Малюнок 4.3 - Днище корпуса (вид знизу)

Для закриття та відкриття кришки зовні машини необхідно

4.1.5 Люки обслуговування лебідки, гальмівної системи,

Для відкриття кришки необхідно вісь 2 замка повертати проти

При користуванні допоміжною силовою установкою відкрити

Для амортизації дверей при відкиданні та для обмеження ходу

4.1.9 Додатковий захист віконних отворів дверей командира і

Основне положення листів захисту - по-похідному. Листи

Двері відчиняються до встановлення стопора двері 5 на упор 6.

Монтаж балок робити у зворотній послідовності.

4.3 Засклення корпусу

Малюнок 4.22 - Встановлення підлоги у відділенні управління

У десантному відділенні для доступу до мосту №3 у коробці 5

Малюнок 4.25 - Сидіння десанту

Регулювання кута нахилу подушки сидіння здійснюється з

На листі криші корпусу та кришках люків десанту у

- кронштейни 36 установити за допомогою болтів 59 (вид Г) на

- носовий верхній екран 1 установити на кронштейни за допомогою

4.7 Захист днища корпусу

Для захисту від фугасного та осколкового ураження корпусу

У машині передбачені швидкорознімні кріплення для укладання

При водінні вдень на марші водій спостерігає через стекла

Малюнок 12.2 - Сило-

Амортизатори 2 і 6 закріплені на рамі 1 за допомогою болтів і

Одним з основних вузлів двигуна DEUTZ BF6M 1015СР є

12.3.1. Перевірка і регулювання натяжіння ременів генераторів

- заміряти прогини ременів (мал. 12.6а):

Малюнок 12.7 - Регулювання зазорів клапанів двигуна

- злити охолоджувальну рідину та демонтувати або відвести в

- провести перевірку і при необхідності регулювання клапанів у

2) для регулювання зазору в клапанах необхідно ослабити

Перелік вузлів гідравлічної принципової схеми паливної системи

Малюнок 12.15 - Фільтр

Привод складається з педального 10 (мал. 12.17), ручного подачі

Запобіжний фільтр - це каркас, на якому встановлений фільт-

Система випуску (мал. 12.22) складається з патрубка 1, ком-

Система змащення (мал. 12.24) складається з оливного бака 1,

Основними складовими частинами системи охолодження двигу-

На колекторі 7 приварені патрубок підведення охолоджуючої

Водяний насос призначений для примусової циркуляції рідини в

Гідропривод складається із двох функціонально однакових

Гідронасоси 1 (мал. 12.31) - аксіально-поршневі, нерегульовані, з

13.2.1 Будова коробки передач

- демонтувати моторну перегородку за сидінням

На редукторі встановлений відкачуючий насос для відкачки

Малюнок 13.9 - Вал карданний приводу 2-го і 3-го мостів

Малюнок 13.10 - Вал карданний приводу 1-го і 4-го мостів

Малюнок 13.11 - Вал карданний приводу колісного редуктора

Малюнок 13.12 - Вал карданний приводу редуктора насосів водохідного

13.5.2 Обслуговування карданної передачі

Малюнок 13.15 - Міст прохідний (другий і третій)

Малюнок 13.13 - Установка мостів

1, 17, 23, 25, 45, 51 - ущільнювальні кільця; 2 - перехідний штуцер; 3 -

Підведення повітря до шин здійснюється через канали в цапфі,