ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ КАФЕДРА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

КУРСОВА РОБОТА зі світової літератури на тему: «ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

«СУТНІСТЬ ЛЮДИНИ: КОНТЕКСТ ШКОЛИ РАДОСТИ. ПОВІСТЬ
АЙЗЕКА АЗІМОВА «ФАХ» (7 КЛАС)»

Студентки ІV курсу групи ФЛУ-42

спеціальности 035.01 «українська мова та література»

Савки Вікторії Василівни

Керівник – докторка філологічних наук

Мацевко-Бекерська Л. В.

Члени комісії:

________________ ___________________________

________________ ___________________________

________________ ___________________________

м. Львів – 2024 рік

 2

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

ДОСЛІДЖЕННЯ……………………………………………………………………
6

1.1 Життя та творчість Айзека

Азімова……………………………………………..6

1.2 Роль освіти у формуванні особистости учнів у повісті

«Фах»………………..10

1.3 Поняття та складові сутности людини у повісті

«Фах»……………………….15

1.4 Принципи та особливості «школи радости»……………………..……………

18

РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ ТЕМИ «СУТНІСТЬ ЛЮДИНИ: КОНТЕКСТ

«ШКОЛИ РАДОСТИ» У ПОВІСТІ АЙЗЕКА АЗІМОВА «ФАХ» у 7 класі …
23

2.1. Конспект навчального заняття №1: Вивчення творчости Айзека

Азімова….23

2.2. Конспект навчального заняття №2: Цивілізація майбутнього в оповіданні

А. Азімова «Фах»…………………………………………………………………..31

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….39

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………..……………………………………...41
 3

ВСТУП

Сучасне освітнє середовище ставить перед собою завдання формування

гармонійно розвиненої особистости, яка здатна впевнено функціонувати у
складному соціокультурному середовищі. Однак, велика кількість інформації та
швидкий темп змін ставлять під сумнів ефективність традиційних методик
навчання. У цьому контексті, вивчення теми «Сутність людини: контекст школи
радости» набуває особливої актуальности.

Ця курсова робота присвячена вивченню різноманітних аспектів людської

сутности, спираючись на роздуми великого письменника й мислителя ХХ
століття – Айзека Азімова, зокрема його повість «Фах». У цьому творі
висвітлено не лише погляди на майбутнє людства, а й заглиблено в проблему
духовної реалізації людини в умовах постійних технологічних змін.

Аналізуючи образ Джорджа Плейтена та його роль у відображенні

сутности людини, ми спробуємо розкрити глибинні значення та принципи, які
лежать в основі культури й освіти. Це дозволить нам зрозуміти, яке призначення
відводиться людині в сучасному світі та яким чином освіта може сприяти її
повноцінному розвитку.

Основною метою цієї курсової роботи є не лише теоретичне вивчення

теми, але й розробка практичних рекомендацій щодо впровадження нових
методик навчання, спрямованих на формування учнівської особистости та
забезпечення їх духовного зростання.
 4

Актуальність курсової роботи визначається декількома чинниками.

Останнім часом увага приділяється не лише засвоєнню конкретних знань, але й
розвитку особистости учня. Школа дедалі частіше стає не лише місцем
навчання, але й місцем, де формуються цінності, вміння та навички, які
допоможуть учневі в майбутньому. Концепція «школи радости» стає дедалі
актуальнішою в контексті підвищення мотивації учнів до навчання та
забезпечення їхнього емоційного комфорту в навчальному середовищі.
Вивчення теми «Сутність людини» допомагає виховати учня не лише як
суб’єкта навчання, але і як особистість з власними цінностями, переконаннями
та здібностями. Ця тема відкриває можливості для міждисциплінарного підходу,
що дозволяє з’єднати педагогічні, психологічні та філософські аспекти.

Мета роботи – проаналізувати та зрозуміти сутність людини в контексті

школи радости, зосереджуючись на аналізі твору Айзека Азімова «Фах»,
дослідити особливості вивчення й аналізу цієї повісті в аудиторії
семикласників.
Реалізація цієї мети передбачає виконання низки конкретних завдань:

1. Розглянути теоретичні аспекти теми «Сутність людини: контекст

школи радости» згідно з вимогами освітньої програми для 7 класу;
2. Проаналізувати та висвітлити вплив вивчення поданої теми на
розвиток особистісних якостей учнів цього вікового періоду;
3. Вивчити творчість Айзека Азімова, зокрема його твір «Фах», для
розуміння та порівняння ідеї майбутньої людини та її ролі у світі;
4. Проаналізувати образ Джорджа Плейтена як символу духовної
реалізації та пошуку сенсу в житті;
5. Дослідити роль культури і освіти у сучасному світі та їх
взаємозв’язок із сутністю людини в контексті школи радости;
6. Створити навчальні конспекти для аналізу повісті «Фах» в аудиторії
семикласників.
 5

Об’єктом дослідження є повість американського письменника Айзека

Азімова «Фах».
Предмет дослідження – особливості вивчення теми «Роль освіти у
формуванні особистости учнів» та вплив на формування особистісних якостей
учнів 7 класу.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань застосовано
комплексну методику, яка спирається на загальнонаукові методи дослідження
(критичний аналіз літератури, синтез та узагальнення) та історичні методи
(історико-генетичний, історико-функціональний та біографічний).
Джерельною базою курсової роботи стали навчальні програми та
методичні матеріали для 7 класу, психологічні та педагогічні трактати, що
розглядають питання формування особистости та її розвитку у підлітковому
віці, твори Айзека Азімова, зокрема «Фах», відповідні наукові статті,
монографії та дослідження з педагогіки, психології особистости та освітніх
технологій.

Структура роботи. Відповідно до мети і завдань, робота складається зі

вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
Отже, курсова робота має на меті не лише вивчення теоретичних аспектів
теми, а й розробку конкретних рекомендацій для практичного застосування в
навчальному процесі, з метою створення школи, де освіта сприяє радости та
гармонійному розвитку кожної особистости.
 6

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Життя та творчість Айзека Азімова.

АЗІМОВ, Айзек (Asimov, Isaac – 02.01.1920, Петровичі, тепер

Білорусь – 06.04.1992, Нью-Йорк) – американський письменник-фантаст,
учений. У 1923 р. трирічного Азімова батьки забрали до США. Оселились у
Нью-Йорку, згодом у Брукліні [1]. Батько письменника став власником
невеликого магазину, за прилавком якого часто доводилось стояти й Азімову.
Щойно навчившись читати, Азімов виявив схильність до точних наук.
Дев’ятилітньому Айзеку випадково потрапив до рук один з випусків першого у
світі періодичного видання творів наукової фантастики. Азімов заохотився до
читання цього журналу, а через три роки сам почав писати науково-фантастичні
оповідання [5].

Азімов закінчив Колумбійський університет [1] (1939) за спеціальністю

«біохімія», а в 1941 р. отримав звання магістра. У цьому ж році визнали і його
літературний талант: ідеться про публікацію його оповідання «Прихід ночі»
(«Niqhtfall», 1941), визнаного американськими читачами найкращим
оповіданням сучасної наукової фантастики. Розпочалась успішна діяльність
Азімова як ученого і як письменника. Він читав лекції у багатьох
 7

американських університетах, проводив дослідження у галузі біохімії,

математики, став доктором наук, згодом – професором, а також відомим
ученим. Літературна спадщина Азімова перевищує три з половиною сотні книг.
Це здебільшого науково-фантастичні романи, повісті, новели, праці з біохімії,
математики, астрофізики, міфології.

В Азімова-фантаста є дві центральні теми, два магістральні напрями

розвитку його думки, що дають змогу чітко виокремити два цикли творів,
розпочатих у 40-х pp. і подовжених у майбутньому. Перша тема – створення і
використання роботів. Повісті, оповідання, романи про роботів зібрані у
книгах, що складають перший цикл: «Я, робот» («І, Robot»,1950),
«Сталевіпечери» («The Caves of Steel», 1954), «Оголене сонце» («The Naked
Sun», 1957), «Решта оповідань про роботів» («The Rest of the Robots», 1964),
«Повне видання оповідань про роботів» («The Complete Robot», 1982), «Роботи
зорі» («The Robots of Dawn», 1983), «Роботи й імперія» («Robots and Empire»,
1985), «Мрії робота» («Robot Dreams», 1986). Перша збірка цієї серії «Я, робот»
принесла Азімову світову славу. У книзі розказана вигадана історія розвитку
науки робототехніки. Азімов сформулював три основні закони, які сьогодні
вийшли за межі фантастики, оскільки покладені в основу теорії програмування
та масового використання роботів у виробництві. Захоплює далекоглядність
Азімова, його вміння передбачати події, які стануть реальністю вже завтра,
глибина осмислення ним закономірностей еволюції людства [7].

Друга тема Азімова – розселення людей у космосі, освоєння сусідніх

планет, а потім вихід за межі Галактики. Ця ідея Азімова увійшла в історію
розвитку людства як «галактична концепція». До другого циклу входять
романи: «Установа» («Foundation», 1951), «Установа й імперія» («Foundation
and Empire», 1952), «Друга Установа» («Second Foundation», 1953), «Установа у
небезпеці» («Voundation'sHLdge», 1982), «Установа та Земля» («Foundation and
Earth», 1986), «Прелюдія до Установи» («Prelude to Foundation», 1988), «Вперед
до Установи» («Forward to Foundation», 1993) [7].
 8

Він захоплювався замолоду зоологією, серйозно вивчав історію, пізніше

багато уваги приділяв природознавству, математиці. Став відомим спеціалістом
у галузі хімії, згодом захопився біохімією. Як зізнавався письменник, він багато
чого зміг досягти завдяки працелюбству, наполегливости та любові до свого
фаху. З кінця 50-х років Азімов займався популяризацією різноманітних
галузей знань. Його вабив великий «сад науки». Життя не вистачить обійти
увесь сад, але можна оглянути його зверху, а потім поділитися знаннями з
іншими, викласти на папері те, що відкрилося з «висоти». Так виникла серія
науково-популярних книг із різних галузей знань – фізики, історії, хімії,
психології, астрономії і т.д.

Азімов – неодноразовий лауреат багатьох національних і міжнародних

літературних премій, у тому числі «Х’юго» та «Неб’юла», найвищих нагород в
американській фантастиці [1] .

Азімов – типовий кабінетний учений, який не любив подорожувати,

уникав різких перемін, гострих відчуттів, що могли порушити напружений
робочий ритм. Артур Кларк, друг Азімова, жартував, що Азімов – це
«екологічна катастрофа»: щоб опублікувати все ним написане, потрібно було
знищити незчисленну кількість дерев. Про свій творчий шлях Азімов розповів у
тритомній автобіографії «Ще свіжа пам’ять « («In Memory Yet Green», 1979),
«Ще відчуваю радість життя» («In Joy Still Felt», 1980) і продиктованій уже в
госпіталі «А. Азімов» («І. Asimov», 1993). Азімов укладав антології
фантастичних оповідань, писав до них передмови. Цікавими є його
висловлювання про високу моральну відповідальність письменника-фантаста:
«Історія сягла моменту, коли людству вже не можна ворогувати. На землі
повинна запанувати дружба. Я завжди намагаюсь підкреслити це у своїй
творчости... Я впевнений, що наукова фантастика – це одна із ланок, яка
допомагає об’єднати людство». Змолоду Азімов вірив, що вчені та інженери
очолять людство й зможуть вирішити не лише економічні, а й соціальні
проблеми. Він визнавав право за вченими впливати на хід історії [5].
 9

Пізніше погляди письменника змінилися. У романі «Кінець вічности» [2]

(«Тhe End of Eternity», 1955) він застерігає від небезпеки використання
технічних досягнень на шкоду людині. Від того, як будуть використані
практично наукові досягнення, багато в чому залежить майбутнє людства.
Роман-триптих «Навіть боги» («The Gods Themselves», 1972) – це
попередження про небезпеку порушення встановленої природою гармонії.
Супроти людської нерозумности постає молодий учений, який усвідомив, що
порушення енергетичного балансу Всесвіту неминуче призведе до катастрофи.
Люди не думають про майбутнє, вони бездумно використовують джерела
енергії, що надходять з космосу. Письменник порушує в романі проблему
відповідальности ученого за наукове відкриття.

Захопливі, гостросюжетні, спрямовані в майбутнє, твори Азімова мають

успіх у читачів усього світу. Сам письменник убачав високе призначення своєї
творчости у тому, що вона допомагає людству вижити: «Людство виживе, якщо
сміливо погляне в обличчя теперішньому, якщо матиме мужність прийняти
історичні зміни, а не протидіяти їм. Цьому вчить нас наукова фантастика, і я
пишаюся тим, тому щосили пропагую її уроки» [7].

Айзек Азімов, один із найвідоміших у світі письменників-фантастів, помер

6 квітня 1992 року від серцевої та ниркової недостатности в госпіталі Нью-
Йоркського університету. З волі покійника тіло його було кремоване, а
потім – розвіяне [1].
 10

1.2 Роль освіти у формуванні особистости учнів у повісті «Фах»

У повісті «Фах» [2] система освіти зображена як централізована і

стандартизована. Суспільство майбутнього, яке описується в цій повісті,
встановило строгу систему навчання, яка програмує молодь на виконання
конкретних функцій у суспільстві.

Освіта в цьому світі хоч і спрямована на індивідуальні здібності кожного

учня, проте, незважаючи на це, дуже суворо контролюється та регулюється
централізованим урядом чи владою. Учнів спрямовують на навчання та
проходження тестів, щоб визначити їхній «фах» або спеціальність, яку вони
мають обрати для майбутньої кар’єри. Ця система навчання використовується
для контролю та регулювання функцій суспільства, забезпечуючи потреби в
різних професіях та ресурсах.

Проте, у той же час, ця система освіти втрачає гуманістичний аспект,

оскільки вона не сприяє індивідуальному саморозвитку та самовираженню
учнів. Вона підтримує статус-кво й прагне забезпечити стабільність у
суспільстві, а не стимулювати людей на творчість чи на створення інновацій.

Розгляньмо таблицю з усіма етапами освіти у науково-фантастичному творі

«Фах» [2]:

День Читання (8 р., вересень) – на мозок дітей накладають стрічки для

читання
 11

День Освіти (18 р., листопад) – на мозок за допомогою стрічок накладають

суму знань, необхідних для виконання певної кваліфікаційної роботи – від
дипломованого чорнороба до дипломованого програміста
День Олімпіади (травень) – за результатами іспитів земляни отримують
роботу на планетах різного класу

1. День Читання
Проводиться щороку у вересні для дітей восьмирічного віку.
Мета: навчити всіх дітей восьмирічного віку читати. «Нас цікавила будова
твого мозку» (у восьмирічному віці лікарі здійснюють вимірювання
особливостей структури мозку кожної дитини, виявляючи таким чином
володаря унікального мозку, здатного бути творчим, а не тільки засвоювати
готову інформацію). Вміння читати отримують всі.
Роль цього етапу Освіти: У кожній родині очікували на те, що дитина, яка
навчилася читати, в майбутньому буде генієм. «Сам по собі день Читання,
либонь, мало що означав, та воднораз тільки він міг виявити бодай щось до
настання того другого знаменного дня. Коли діти повернулися додому, всі
батьки Землі вслухалися в їхнє читання, прагнучи віднайти якусь особливу
легкість читання, щоб витлумачити її як щасливе знамення» «Восьмирічна
дитина легко звикає до найдивовижніших явищ. І те, що вчора вона ще не вміла
читати, а сьогодні вже вміє, здається їй чимось цілком природним, як сонячне
проміння...» «Він намагався пригадати, як це не вміти читати, і не міг.
Здавалося, він завжди вмів. Завжди»
2. День Освіти
Проводиться щороку в листопаді для молоді, що досягла вісімнадцяти
років.
Мета: визначення фахової відповідности кожної молодої людини на основі
медичного обстеження. Зіставлення бажань і можливостей молодої людини у
виборі фаху. Останнє слово за собою залишає Система Освіти, а не сама
людина. Фах отримують не всі. Люди з унікальними розумовими
 12

можливостями не стають запрограмованими дипломованими спеціалістами. Їх

відбирають для отримання вищої освіти.
Роль цього етапу Освіти: «День Освіти – велика подія в житті кожного».
«У вісімнадцять років Джордж Плейтен твердо знав, що стане дипломованим
програмістом; він прагнув цього, відколи пам’ятав себе».
Для людей з унікальними розумовими здібностями діяли інші правила:
«Закон забороняє, Джордже. Та послухай, усе буде гаразд. Твоїй сім’ї ми все
пояснимо так, щоб нікого не образити. А там, куди тебе помістять, ти матимеш
пільги. Ми дамо тобі книжки, і ти вивчатимеш усе, що забажаєш». «Адже ще
лишається останнє випробування. Навіть після відсіву в день Освіти дев’ять
чоловік із десяти, що потрапили сюди (до Інтернату для недоумків),
виявляються не зовсім підходящими для творчости, й нема такого апарата, який
допоміг би нам вирізнити з цієї десятки того єдиного, хто нам потрібен. Цей
десятий повинен виявитися сам. «Ти можеш винаходити нове. Тож-бо, твори».
3. День Олімпіади
Проводиться у травні щороку в різних фахових галузях для забезпечення
професійних запитів у Всесвіті в цілому й зокрема на Землі.
Мета кожного учасника: показати найвищий рівень фахової майстерности
й отримати призначення на роботу на планету класу А.
Роль цього етапу Освіти: «Земля також експортує висококваліфікованих
спеціалістів, і кількість її населення не перевищує припустимого рівня.
Оскільки черехз вивіз фахівців зберігається статева рівновага, вони можуть
самовідтворюватися, що сприяє зросту населення на тих планетах, де є така
проблема. Крім того, за стрічки та спеціалістів нам платять сировиною, яка
конче необхідна і від якої залежить наша економіка». «Фактично через нестачу
належно підготовлених фахівців людство довго не могло по-справжньому
колонізувати планети за межами Сонячної системи. Злом настав, коли розкрили
механізм зберігання знань у людському мозку. Після цього відкриття почалася
розробка стрічок освіти, які б змінили цей механізм таким чином, щоб можна
 13

було відразу вкласти в мозок значну кількість, так би мовити, готових знань. А
втім, ви це знаєте».
4. «Інтернати для недоумків», кодована назва Інститутів вищої освіти
Мета Системи Освіти: надати можливість людям з високими та
унікальними можливостями розвиватися, самостійно за допомогою книжок та
наставників отримувати поглиблені й розширені знання, ставати творчими
особистостями, що рухають розвиток науково-технічного прогресу.
Роль цього етапу Освіти: «А хто створює стрічки освіти? Фахівці по
виробництву стрічок? А хто ж тоді складає стрічки для їхнього навчання?
Фахівці ще вищої кваліфікації? А хто складає стрічки... Ти розумієш, що я хочу
сказати. Десь має бути кінець. Десь мають бути чоловіки та жінки, здатні
оригінально мислити» (Джордж Плейтен).
Мета поділу людства на групи: «Не можна, щоб усі оті люди вважали
себе невдахами. Вони прагнуть здобути фах, і тим чи іншим шляхом
здобувають його. Кожен може додати до свого ім’я слова: «дипломований
такий-то чи така-то». Так чи інакше, кожен посідає своє місце в суспільстві. Це
необхідність».
Принцип існування системи: швидка підготовка за єдиними стандартами
Дає змогу економити ресурси, колонізувати Всесвіт, зберігаючи єдність усіх
1500 світів.
Переваги та недоліки сучасної освіти та освіти майбутнього
Сучасна освіта Майбутня освіта
Переваги
1. Людина сама вибирає 1. Швидке набуття знань
фах 2. 10 років дітей ніхто не турбує. Вони живуть з
2. Можна здобути батьками
кілька професій 3. Висококваліфіковані спеціалісти однієї галузі
3. Є можливість 4. Держава дбає про освіту
вдосконалюватися 5. Забезпечення роботою
4. Можна творчо 6. Високий рівень НТП; заселення тисячі планет
 14

виявляти 7. Одна мова для всіх

оригінальність свого
мислення
Hедоліки
1. Довгий час здобуття 1. Не має змоги самовизначитися
освіти 2. Не має пізнавального інтересу
2. Знання поступово 3. Боротьба за право влаштуватися у житті
стираються з пам’яті 4. Програмування людини
5. Прагматичні інтереси, духовність – другорядна
6. Людина повністю підкорена державі

Автор у повісті «Фах» [2] розглядає важливе питання ролі освіти у

формуванні особистости учнів у майбутньому суспільстві. Події відбуваються у
світі, де суспільство підкорило технологічний прогрес, але водночас втратило
багато з людських цінностей.

У цій повісті освіта є інструментом контролю за суспільством та його

членами. Централізована система навчання програмує молодь на виконання
конкретних функцій у суспільстві. Учнів спрямовують на заняття, які
відповідають їхнім здібностям, але при цьому незалежно від їхніх
індивідуальних бажань чи цілей. Освіта у цьому суспільстві майже повністю
втрачає свою гуманістичну складову, замінюючи її строгою технократією.

Однак через зміни в сюжеті головний герой розуміє, що існує світ за

кордонами обмежень, на який його спрограмувала система. Він починає
відчувати бажання досягти чогось більшого, ніж йому дозволяють обставини.
Це свідчить про те, що навіть у такому підконтрольному суспільстві освіта
може передбачати індивідуальний розвиток та самопізнання.

Отже, у повісті «Фах» [2] Айзека Азімова роль освіти визначається не

тільки як засіб соціального контролю, але й як потенційний каталізатор
індивідуального розвитку та відкриття нових горизонтів для особистости. Ця
 15

повість підкреслює важливість критичного мислення та самопізнання в

освітньому процесі. Вона показує, що індивідуальність та самовираження
можуть бути пригнічені у стандартизованій системі навчання, але вони
однаково є важливими для розвитку особистости.

1.3 Поняття та складові сутности людини у повісті «Фах»

У повісті «Фах» [2] Айзек Азімов створив образ раціонально
влаштованого суспільства, де кожна людина посідає чітко визначене місце,
виконує призначені їй функції. Людей ніхто не вчив самостійно мислити, і вони
поступово перетворювалися на запрограмованих істот, хоча й живих, але
бездумних і безвольних. Мета такої суспільної системи, якій була
підпорядкована освіта, – забезпечити швидкий науково-технічний прогрес.
Однак чого вартий такий прогрес, якщо людина перестає бути людиною?
Особистість у такому суспільстві позбавлена волі, бо навіть вибір професії від
неї не залежить, не кажучи вже про щось інше. Вона більше схожа на робота,
який лише чітко виконує накази, але не вміє ані мислити, ані творити [6].
Айзек Азімов не втрачає віри в людину. Він сподівається, що людське в
ній не загине, проб’ється назовні крізь заборони й суспільну «диференціацію».
Проблеми освіти та виховання людини не випадково постають у центрі
уваги письменника-фантаста. Він добре усвідомлював, що від освіти залежить
майбутнє людства. Однак майбутнє залежить також від того, якою є сама
людина, від її якостей – не лише інтелектуальних, а й моральних.
Головний герой твору Джордж Плейтен був звичайним землянином, але
вже з дитинства виявляв інтерес до навчання, учився думати. Його вміння
робити власні висновки виявилося вже під час Дня читання. Це вважалося
 16

«відхиленням» від усталеного порядку. Пізніше, у день освіти, Джордж довів,

що вміє не лише мислити, а й здобувати знання, шукати відповіді на
нерозв’язані питання. Через цей «недолік» у мозку Джорджа помістили так
званий «Інтернат для недоумків».
У такий жорстокий спосіб у державі майбутнього виявляли справжні
таланти. Визнання того, що він не такий, як усі, не придатний до освіти, ледь не
вбила Джорджа, але він вистояв у випробуваннях. Творчість, жага знань,
прагнення мислити не дали йому загинути. Джордж почав читати й за
допомогою книжок не лише здобував знання, а ще й пізнавав себе, учився
узагальнювати, систематизувати, робити висновки, бути вільним у своїх
думках.
Джордж Плейтен залишив Інтернат, відчувши в собі достатньо сил
довести, що він не «нездара», а, навпаки, здатний до плідної діяльности заради
суспільства. В освіті його не цікавили матеріальні блага чи престиж. Наука була
важлива для нього сама по собі. Це відчуття притаманне лише справжнім
талантам. Самостійність у набутті знань давала йому можливість рухатись і в
моральному розвитку – бути людиною, а не бездумною машиною.
Кульмінаційним моментом у житті героя стала його розмова з новіанином.
У цей момент народився не лише Плейтен-учений, а й Плейтен-мислитель,
філософ, творець майбутнього. Він довів, що не лише самотужки опанував свій
фах, а може мислити глобально, з перспективою.
Наприкінці повісті з’ясовується, що Джорджа Плейтена перевіряли. У
державі майбутнього не знали, як виявити справжніх творців, тому для них і
створювали надто суворі умови, щоб таланти, якщо вони є такими, розкрили
себе.
Образ Джорджа Плейтена яскраво виявляється в зіставленні з іншим
персонажем – Тревіліяном. Джордж Плейтен і Тревіліян були однолітками.
Вони разом жили на планеті Земля, спілкувалися, брали участь у дитячих
розвагах, товаришували. Проте їхні батьки посідали різне місце в
«диференційованому» суспільстві майбутнього. Батько Джорджа був простим
 17

трубоукладачем, а Тревіліян-старший був металургом на іншій планеті. Коли

він повернувся на Землю, то мав вищий соціальний статус за своїх сусідів.
Однак Джордж любив свого батька, вступив у бійку, захищаючи його ім’я.
Тревіліян хотів наслідувати свого батька, але лише для того, щоб посісти вище
місце в суспільстві. Джордж хотів бути програмістом, змалку відчувши потяг
до знань. Для нього не мав значення матеріальний чи соціальний розрахунок, як
для Тревіліяна, котрий хотів стати металургом, щоб потрапити на іншу
планету – Новію.
Однак мрії героїв не здійснилися. Тревіліян, який отримав знання за
допомогою старого апарата, відстав від інших. Оскільки він і гадки не мав про
те, що можна самостійно щось прочитати, удосконалитися, то цілком
зрозуміло, що він ніколи не досягне своєї мети. На відміну від нього, Джордж,
котрого відправили в «інтернат для недоумків», не змирився зі своєю долею.
Він ще більше переконався у своєму покликанні, а головне – збагнув, що
людина має навчитися сама добувати знання, самостійно мислити: лише так
можна керувати новітніми машинами й самим ходом технічного прогресу, а не
залежати від них.
Автор протиставляє не лише ставлення героїв до знань, освіти, але і їхні
моральні якості. Джордж Плейтен був людяним, морально стійким. Він
хвилювався за своїх батьків, боявся осоромити їх. Він мав не лише талант, а й
почуття гідности, внутрішньої свободи, цілеспрямованість. Тревіліян із
дитинства звик, щоб за нього все вирішували інші.
Він обрав найлегший шлях у житті, дбаючи лише про матеріальні блага та
свій соціальний статус. Його воля повністю підкорена панівній системі. Він
здатний на зраду колишнього товариша, відчувши, що той не такий, як усі.
Отже, у повісті «Фах» письменник утверджує думку про те,
що суспільство, у якому люди не вміють мислити, не приймають самостійних
рішень, рано чи пізно деградує. Потрібно, щоб у суспільстві мислили не лише
окремі особистості, а й щоб усі мешканці були самостійними, свідомими і в
 18

здобутті освіти, і в житті. Так досягаються справжня свобода й розвиток

цивілізації [6].

1.4 Принципи та особливості «школи радости»

Технологія французького педагога Селестена Френе (1896 – 1966) «школа

успіху й радости» є яскравим прикладом реалізації ідей гуманістичної
педагогіки. Він запропонував оригінальне розв’язання проблеми організації
життя дітей, різноманітні експерименти для активізації їхньої пізнавальної
діяльности, форми й методи виховної роботи. Основою педагогічної технології
С. Френе є сформульоване на противагу традиційній французькій школі й
педагогіці «ядро цінностей», до якого належать [4]:
– здоров’я дитини;
– визнання дитячого прагнення до максимального саморозвитку;
– створення сприятливого для розвитку дітей середовища;
– забезпечення «природного, живого і всебічного виховного процесу».
Усі вони визначають головну мету виховання – «максимальний розвиток
особистости дитини в розумно організованому суспільстві, яке буде служити їй
і якому вона сама буде служити» [11]. Основними засобами реалізації цієї мети
 19

С. Френе вважав природу, працю в школі-майстерні, розумову діяльність під

час індивідуальних занять за планом і графіками, художню творчість, набутий у
процесі трудової діяльности власний досвід дитини.
Виховання, за твердженням С. Френе, охоплює такі етапи [12]:
1. Виховання у сім’ї (від народження до 2 років). Вирішальне значення
становлення особистости дитини протягом найперших років життя він
підкреслював у книзі «Поради батькам». Від взаємодії батьків з дитиною на
цьому етапі значною мірою залежать успіхи виховання в індивідуальному,
соціальному та загальнолюдському аспектах на наступних стадіях її розвитку.
2. «Дитячий заповідник» (від 2 до 4 років). Так С. Френе назвав дошкільні
заклади, у яких має відбуватися виховання дітей від 2 років. На будь-якому
етапі життя дитини справжнє виховання здійснюється на основі принципу
«пізнання на дотик» – найважливішого від усіх наукових методів. Ефективною
є підготовка дитини до життя в насиченому розвивальному середовищі, яке
допомагає їй пізнавати світ «на дотик». Якщо середовище не дає дитині змоги
самій набувати необхідного для адаптації в навколишньому світі досвіду, то
вихователь змушений вдаватися до різних педагогічних маніпуляцій, які іноді
важко відрізнити від обману. У природному середовищі завдання вихователя
полягає в постійному матеріальному і технічному вдосконаленні обладнання
«заповідника», що сприятиме набуттю дитиною досвіду.
3. Дитячий садок (від 4 до 7 років). Чотирирічний малюк вже намагається
підпорядкувати середовище собі. Виховання дитини до семи років має
відбуватися у процесі «роботи-гри» з використанням відповідних матеріалів,
знарядь, технічних засобів.
4. Початкова школа (від 7 до 14 років). На думку С. Френе, саме на цьому
етапі доцільними є уроки. У початковій школі дитина продовжує діяльнісне
пізнання світу, освоєння навколишнього середовища в дії.
У розвитку життєдіяльности дитини він виокремив такі етапи:
– розвідка «на дотик» (дитина пізнає, досліджує, випробовує навколишній
світ);
 20

– період обживання (дитина узагальнює, упорядковує набутий досвід, але

ще не здатна діяти усвідомлено);
– період праці («завоювання» дитиною навколишнього світу). За
сприятливих зовнішніх обставин вона починає працювати. На цьому етапі
розвитку дитини необхідно поєднати взаємодію з природою, механічну працю,
розумову діяльність, художню творчість.
Визначним засобом виховання С. Френе вважав природу. Він, як і
Р. Штейнер, визнавав необхідність ранньої соціалізації дитини у відповідно
організованому дошкільному закладі («дитячому заповіднику»), який «пізнання
на дотик» використовує як головний метод виховання.. Нововведеннями у
діяльности школи С. Френе були уроки-прогулянки, під час яких діти
спостерігали природне й людське середовище, а потім усно і письмово
викладали свої враження. Будучи прихильником «нового виховання», він
усвідомлював значення природи у становленні особистости дитини, тому
закликав педагогів максимально розширювати виховний простір дитинства за
рахунок парків, садів, сільськогосподарських угідь, «живих куточків» тощо
[12].
Уже для чотирирічних дітей, на думку С. Френе, необхідно організовувати
різноманітні «ігри-роботи» і «роботи-ігри», які широко застосовували у
педагогічній діяльності прибічники гуманістичних шкіл Ж.-О. Декролі та
М. Монтессорі.
Згідно з технологією «Школа успіху і радости» [4; 12] природа відіграє
важливу роль і в організації початкової школи, яка «не може існувати без
природного середовища». Воно є обов’язковою умовою нормального
функціонування дитячого закладу, оскільки надає дитині необхідний для
розвитку «матеріал», забезпечує умови для її фізичного та емоційного розвитку.
Це положення узгоджується із твердженням С. Френе про необхідність
допомагати дитині формувати свою особистість через створення відповідної
обстановки, а не через повчання та вказівки, адже будь-яке насильство над
особистістю призводить до негативних наслідків.
 21

Механічною працею С. Френе вважав застосування знарядь праці, які

пришвидшують процес «пізнання на дотик», зміцнюють і розширюють владу
людини над зовнішнім середовищем. У процесі праці дитина ознайомлюється з
інструментами, а згодом вчиться усвідомлено користуватися ними для
досягнення своєї мети.
Розумова діяльність дитини виявляється в умінні володіти знаряддями, які
допомагають їй контактувати з людьми, формувати і виражати свої потреби,
розвивати і поглиблювати знання про навколишній світ. Так, своєрідними
головними знаряддями для дитини є руки, мова.
Художня творчість є важливим засобом чуттєвого пізнання дитиною світу.
За словами С. Френе, малюнок не втрачає значущости й після того, як діти
навчилися писати. Важливу роль у їх розвитку відіграють також ляльковий
театр, співи, ритміка.
Однією з концептуальних засад педагогічної технології С. Френе є ідея про
опори-бар’єри [11; 12]. До них належать сім’я, суспільство, вчителі, які
одночасно дисциплінують і стримують дитину. Опорами в її розвитку вони
стають за певних обставин і правильно організованої діяльности дитячого
закладу. Традиційна школа такими опорами в кращому разі вважає вчителя і
сім’ю, а «школа успіху і радости» значно розширює їх спектр. Такою опорою у
ній є індивідуальні плани роботи. Новизна підходу полягала в тому, що, на
відміну від масової практики, яка спирається на державні стандарти та
навчальні плани, С. Френе запровадив спільне з дитиною розроблення
індивідуальних планів занять з усіх навчальних дисциплін [11]. Це вимагало від
педагога ретельної підготовки загальних планів для всього класу і одночасної
організації індивідуального планування з використанням карток самоконтролю
з арифметики та граматики, інформаційної картотеки, каталогу, робочої
бібліотеки, перфострічок для програмованого навчання. Індивідуальні плани
роботи актуалізовували такий важливий виховний ресурс, як самоорганізація
дитини. Склавши (з допомогою вчителя) особистий план роботи, вона
 22

намагається виконати його. Завдяки цьому формуються наполегливість, сила

волі, здатність працювати в колективі [12].
Педагогічна концепція французького новатора зорієнтована на створення
шкільного співтовариства. Праці С. Френе містять цікаві міркування про дух
школи, способи формування сімейної обстановки, взаємини дорослих і дітей,
які сукупно репрезентують концепцію школи общинного типу. До
найхарактерніших особливостей такої школи належать:
– єдині цінності та «соціальний дух»;
– спільна трудова діяльність у майстернях;
– події, які спільно організовуються і переживаються;
– вироблені на загальних зборах єдині правила поведінки;
– визнані всіма шкільні символи (особливе місце серед них відводиться
шкільній газеті);
– захист прав особистости кожної дитини, основою якого є
самоуправління школи.
Одна з основних цілей і цінностей школи С. Френе полягає у формуванні
активного громадянина демократичного суспільства, «який усвідомлював би
свої права та обов'язки». Для цього школа повинна правильно організовувати
трудову діяльність дітей, бути відкритою соціальному середовищу і тісно
пов'язаною з ним. Виховання працею в майстернях, набуття необхідних для
життя практичних навичок і вмінь, формування особистісно значущого
життєвого досвіду є елементами єдиного процесу становлення людини і
громадянина демократичного суспільства [4].
Розробляючи технологію створення гуманістичної і демократичної школи,
С. Френе намагався зробити її доступною і зрозумілою батькам учнів,
сподіваючись залучити їх до співпраці. У своєму «Зверненні до батьків» він
доводив необхідність атмосфери свободи, співробітництва і демократії в сім’ї
та школі, оскільки «лише за допомогою свободи можна підготувати до свободи,
лише за допомогою співробітництва можна підготувати до соціальної гармонії
 23

та співробітництва, лише за допомогою демократії можна підготувати до

демократії». Цю тезу він пропонував викарбувати на фронтонах усіх шкіл [11].

РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ ТЕМИ «СУТНІСТЬ ЛЮДИНИ: КОНТЕКСТ

«ШКОЛИ РАДОСТИ» У ПОВІСТІ АЙЗЕКА АЗІМОВА «ФАХ» у 7 класі
2.1 Конспект навчального заняття №1: Вивчення творчости Айзека
Азімова у 7 класі
Тема: Розуміння сутності культури й освіти, призначення людини в
сучасному світі. Утвердження сили людського інтелекту, самостійності
мислення, творчої уяви, моральних цінностей у творі Азека Азімова «Фах»

Мета: Продовжити роботу над проблематикою твору; розвивати вміння

аргументувати думки, навички монологічного та писемного мовлення;
розвивати лідерські якості школярів: вміння організувати роботу в групах,
самостійно приймати рішення, мотивацію успіху; виховувати такі риси
характеру як наполегливість, креативність, уміння розуміти емоційний стан
людини, поняття справжніх цінностей у людському житті.
 24

Обладнання: портрети А. Азімова, ілюстрації до твору, словники

літературознавчих термінів.

Тип уроку: комбінований, вивчення нового матеріалу.

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми і мети уроку.

Вступне слово вчителя.

Діти, ми з вами живемо у двадцять першому столітті, яке перенасичене

комп’ютерними технологіями, науково-технічним процесом. Чи не
задумувались ви, яким буде наш світ через 50-100 років? Чи зміниться життя
людей, їх освіта, духовність, ставлення до людей навколо? Чи, можливо,
хтось інший вирішуватиме за нас, як нам жити, вчитися, ким бути?

Цього ніхто, напевно, сказати не може. Проте відомий письменник-

фантаст Айзек Азімов спробував заглянути у наше майбутнє. Він прагнув не
передбачити його, а попередити людство про те, яким воно може бути. Ось в
таку інтелектуальну мандрівку в майбутнє вирушимо на сьогоднішньому уроці
й ми.

III.Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступна бесіда

1. Айзек Азімов писав у жанрі фантастики. Які твори цього жанру ви

читали?

2. Які з них вам сподобалися?

 25

3.Чи можете назвати відомих вітчизняних та іноземних письменників-

фантастів?

4. Про який час переважно пишуть письменники-фантасти? Чому?

5. Чи зможуть люди без освіти, розвитку науки і знань освоїти галактичний

простір?

6. Що означає слово «фах»?

2. Словникова робота. Повторення вивченого про науково-

фантастичну літературу

Фах – вид трудової діяльності, заняття, що передбачає ґрунтовну

підготовку і є основним засобом для існування, професія

Фантастика (з грецької – мистецтво уявляти) – специфічний метод

художнього відтворення життя, в якому образ (об’єкт, світ, подія) побудований
за принципом надприродного, незвичайного, нереального, хоча він і не
виключає повністю елементів дійсности. Фантастичні образи цілком залежать
від уяви автора і є засобом вираження його думок, ідей, прагнень.

Науково-фантастична література – твори, в яких представлено науково

обґрунтоване зображення життя людей в майбутньому.

3. Розповідь учителя про життєвий і творчий шлях Айзека Азімова

Айзек Азімов народився 1920 року в містечку Петровичі під Смоленськом.

Його сім’я виїхала до США, коли хлопчикові було три роки. Навчався в Нью-
Йоркській школі. У 1929 році до рук йому потрапив один із випусків першого в
світі журналу наукової фантастики, який заснував американський письменник
Х. Гернсбек. Це й стало причиною захоплення подорожами у часі і просторі на
все життя.
 26

Невдовзі А. Азімов сам став писати науково-фантастичні оповідання.

Перше з них «Космічна спіраль» не було надруковане, але це не засмутило
письменника. Журнал «Емейзінг сторіз» опублікував його повість «Покинуті
на Весті».

Азімов наполегливо займався наукою. У 1941 році здобув знання магістра

хімії, а з 1946 року почав читати лекції в Колумбійському університеті. В цей
же час продовжує писати науково-фантастичні твори. В 1948 році здобув
ступінь доктора наук та був запрошений до Гарвардського університету, де в
1955 році зайняв посаду професора. Мав 14 почесних наукових ступенів різних
університетів світу. Як зізнавався письменник, він багато чого зміг досягти
завдяки працелюбству, наполегливості та любові до свого фаху. До речі, Артур
Кларк, відомий англійський фантаст, жартував щодо надзвичайної
працездатності Азімова: « У нього 4 електричні машинки, і він може друкувати
одразу чотири книги двома руками й двома ногами…»

Але всесвітню славу принесли йому саме науково-фантастичні твори. За

своє життя А. Азімов створив їх аж понад 500! Цікаво, що автор оповідань про
космічні подорожі сам боявся літати, тому численні міжнародні премії йому
вручали прямо в квартирі. Він був домосідом, проте здійснив безліч уявних
мандрівок у часі і просторі, вирвавшись за межі галактики, побував у таких
віддалених світах, про які мільйони людей не сміють і думати. Найвідоміші
його твори – цикл оповідань «Я, робот», романи «Кінець вічності», «Самі
боги», « Стальні печери», «Оголене серце». У своїх творах він показує, як
земляни почали заселяти інші планети, навчилися спілкуватись з неземними
істотами. Застерігає людство від грандіозних космічних катастроф. Автор
закликає до розвитку не лише науки і техніки, а й самої людини, щоб вона сама
визначала свою долю. У своїх висловлюваннях Азімов підкреслював
важливість наукової фантастики:« …я впевнений, що наукова фантастика – це
одна із ланок, яка допомагає об’єднати людство»
 27

Помер письменник у 1996 році у Нью-Йорку.

Експрес – опитування «Так – ні»

1. Айзек Азімов народився в Нью-Йорку (Ні).

2. Всесвітню славу принесли йому науково – фантастичні твори (Так).

3. У 1941р здобув звання магістра хімії (Так).

4. Читав лекції у Львівському університеті (Ні).

5. Перше оповідання письменника відразу ж надрукували у журналі (Ні).

6. Азімов мав 14 почесних наукових ступенів різних університетів світу

(Так).

7. Журнал «Емейзінг сторіз» опублікував його повість «Покинуті на Весті»

(Так).

8. За своє життя А. Азімов створив понад 100 науково-фантастичних твори

(Ні).

9. У 1948 році здобув ступінь доктора наук та був запрошений до

Гарвардського університету, де в 1955 році зайняв посаду професора
(Так).

10. Багато часу Айзек Азімов проводив у небі, так як понад усе любив літати
(Ні).

11.У своїх творах він застерігає людство від грандіозних космічних

катастроф (Так).

Це цікаво!
 28

У 1964-му році, на Всесвітній виставці, знаменитий письменник-фантаст

Айзек Азімов зробив прогноз розвитку технологій у 2014-му році. Передбачити
майбутнє розвитку нашої цивілізації на 50 років вперед попросила фантаста
газета The New York Times. Судячи з усього, багато що йому вдалося
передбачити досить точно. А у нас з вами вже є можливість порівняти і
оцінити точність передбачень Айзека Азімова.

5. Стислий переказ учнями оповідання «Фах»

6. Розв’язання проблемних запитань

1. Поясніть назву твору. На чому хотів наголосити письменник?

2. Яку роль в житті людини відіграє вибір фаху? Чому Азімова привабила тема
фахової підготовки людини?

7. Фронтальне опитування

Про що йде мова у творі? (Мова йде про вибір професії та врахування
нахилів кожного з молодих людей. Але, на жаль, не все враховане під час
вибору).
Де відбуваються події?
В якому значенні вживається слово «Фах»? (Фах – це професія. Але слово
набуває і символічного значення. Автор тут розуміє також справжнє
покликання людини, талант, призначення).
Які проблеми порушує письменник у творі?

(Автор зображує такі проблеми:

 основна мета освіти;

 внутрішня сутність людини, її покликання;

 місце людини в суспільстві;

 29

 людина та досягнення науки і техніки;

людина і цивілізація).

Що означачає День Читання? Знайдіть у тексті і зачитайте уривок, що

зображує цю подію. (Сутність дня Читання полягає у тому, що діти у 8 років
«навчаються» читати за допомогою досягнень науки і техніки. Діти зовсім не
докладають зусиль. Все за них роблять машини.)
У творі навіть немає слова «вчитель», дітям до голови прикладають
дротики лікарі. Чи хотіли б ви таким чином здобувати знання, не навчаючись у
школі?
Чим відрізнявся Деь Освіти від Дня Читання?(У 18 років на мозок юнаків
і дівчат за допомогою стрічок накладалась сума знань, необхідних для
виконання певної кваліфікаційної роботи – від дипломованого чорнороба до
дипломованого програміста)
Якого висновку приходить головний герой твору після Дня
Олімпіади? (За допомогою стрічок на мозок «накладалися знання», але
Джордж доходить істини, що «знання збираються по зернині», «по крихтах»,
«по краплині». Цю саму думку підтверджує ще один герой – Омейні: «Книжки
існують, щоб їх читати і перечитувати»)
Що в оповіданні письменника фантастичного, а що – з реального світу?

IV. Закріплення знань

1. Робота в групах

І група: Складіть психологічний портрет Айзека Азімова.

ІІ група: Скласти сенкан або акровірш на тему фантастичного майбутнього.

2. «Ланцюжок думок»
 30

1) На думку історика Інженеску, «така система освіти найкраща». А чи

погоджується сам автор з даним твердженням?

2) У чому, на вашу думку, секрет популярності твору Айзека Азімова «Фах»?

3. Уявна подорож в майбутнє

Спрогнозуйте, якою буде наша планетачерез 100 років.

4. Метод «Прес»

Яке ваше враження від твору?

V. Домашня робота

1. Характеризувати образ Джорджа Плейтена і Тревіліана.

2. Намалювати ілюстрації до твору.

3. Скласти письмову розповідь на тему: «Якою я бачу школу

майбутнього?».

VI. Підсумок уроку

Слово вчителя.

Айзек Азімов мріяв про моральне відродження людства, про велич

людини. Однак реальна дійсність вимагала від нього показати не надто гарне
майбутнє. Зазираючи на кілька століть уперед, автор показує нам ті проблеми,
що хвилюють людство вже дуже давно.

Роздумуючи про людину і людство загалом та його майбутнє існування,

Азімов розповідає про Галактику, у якій півтори тисяч заселених планет, а
заселенню наступних не видно кінця. Земля є своєрідним інтелектуальним
ринком для всієї Галактики, кузнею фахівців. Вона експортує стрічки освіти
для спеціалістів низької кваліфікації, а також висококваліфікованих
 31

спеціалістів на інші планети. Ті ж, у свою чергу, дають Землі сировину,

необхідну для розвитку її економіки. Головні засади цивілізації
майбутнього – це науково-технічний прогрес та інтелектуальне керівництво
суспільством, яке спрямоване на максимальне розкриття й використання на
благо всього людства здібностей і можливостей кожної планети.

2.2. Конспект навчального заняття №2: Цивілізація майбутнього в

оповіданні А. Азімова «Фах».

Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось… Не

забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось!

Ліна Костенко

Тема: Образ Джорджа Плейтена. Проблема духовної реалізації

людини.
Мета: схарактеризувати образ головного героя Джорджа Плейтена,
визначити етапи духовної еволюції героя, проаналізувати його поведінку в
 32

ситуаціях випробовування; порівняти його з іншими героями оповідання;

розвивати вміння характеристики персонажа, навички усного мовлення,
виразного читання; виховувати моральні якості учнів, почуття відповідальності
за власну долю, інтерес до пізнавальної діяльності.
Тип уроку: урок формування нових знань, умінь та навичок.
Цінність людини визначається тим,
що вона дає, а не тим, чого вона здатна
добитися. Намагайтеся стати не успішною,
а цінною людиною. Якщо подивитися
на всесвітньо відомих людей, то можна
побачити, що кожен з них щось дав цьому
світу. Коли вашою метою стане збільшення
цінностей у світі, ви підніметеся на
наступний рівень життя.
Альберт Енштейн
Хід уроку
І. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань.
Бліц-опитування «Так - ні»

1. Айзек Азімов народився у Нью-Йорку. (Ні)

2. Він писав детективні і науково-популярні твори. (Так)

3. Письменник мав почесне звання професора біохімії. (Так)

4. Азімов мав 14 почесних наукових ступенів різних університетів світу.

(Так)

5. Перше ж оповідання прославило письменника. (Ні)

6. За своє життя А. Азімов написав майже 500 книжок. (Так)

 33

7. А. Азімов любив користуватися технічними досягненнями:

комп'ютером, автомобілем, літаком.(Ні)

8. Оповідання «Фах» належить до групи творів про освоєння людьми

галактики. (Так)

9. Батько Джорджа Плейтена був дипломованим металургом. (Ні)

10. Джордж Плейтен успішно подолав випробування Олімпіади. (Ні)

11. Розумово обдаровані люди навчалися в «Інтернаті для

недоумків». (Так)

12. У своїх творах Азімов застерігає людство від зловживання технічним

прогресом. (Так)

III. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети

уроку.
Слово вчителя.
Айзек Азімов розповідає, що людей майбутнього спеціальним способом
тестують, встановлюючи їхню здатність набути певної професії. І це зовсім не
фантастика. Існують певні методики, за допомогою яких кожен може визначити
свої професійні орієнтири і можливості досягти професійного успіху. І зараз є
тести, що визначають рівень вашого розуму, тобто інтелектуального розвитку -
так званий рівень IQ. Кожен з вас може за нагоди їх пройти в письмовому чи
електронному варіанті.
1) А вам подобається вчитися?
2) Чи хотіли б ви опинитися в ситуації, коли взагалі не треба на-
пружуватися: не треба вчити таблицю множення, бо є калькулятори, навіть
читати не треба, можна подивитися фільм за книгою?
4) Як би ви пропонували розвиватися людині без навчання?
Вирішення проблемної ситуації
 34

Розум, як і м’язи, слід тренувати, щоб він розвивався. Саме для цього
вчаться. Азімов описав ситуацію, коли начебто взагалі не потрібно витрачати
свої зусилля і час, засвоювати багато навчальних предметів, які, можливо,
потім у житті не знадобляться. Все дитинство можна безтурботно гратися, а
потім раз – і машина за годинку записала в голові усі потрібні знання. Вам
подобаються такі умови навчання? Якби у вас був вибір, ви б погодилися на
такий спосіб освіти? Чому?
Джордж Плейтен не погодився на «стрічкову» освіту. Чому?
IV. Робота над темою уроку.
Розповідь учителя з елементами бесіди
Кожен з вас хотів би досягти успіху в житті. Чи міркували ви над вибором
професії, яка б дала вам можливість проявитися уповні, отримати моральне
задоволення та гідну матеріальну винагороду за працю?
Чи знаєте ви про актуальність обраної професії на ринку праці?
Чи є у вас інформація про обов’язки, покладені професією на людину?
Чи знаєте ви, що для кожної професії існують специфічні вимоги до
людини, її здоров'я, темпераменту, рис характеру?
Головний герой оповідання мріє про фах програміста. Що ви знаєте про
цю професію? Чим вона важлива?
Створення уявного образу програміста.
Яку роль в оповіданні відіграють образи Арманда Тревіліяна та Хейлі
Омейні?
Проблема духовної реалізації, інтелектуального пошуку та здобуття знань
утілена через порівняння і протиставлення персонажів. Арманд і Джордж різко
протиставлені в усьому. Образ Тревіліяна втілює застиглі знання, він не вважав
за потрібне самотужки їх здобувати, рухатися вперед. Джордж, навпаки,
прагнув більшого. Омейні погодився зі своїм становищем мешканця «Інтернату
для недоумків», а Плейтен бунтує проти цього. Це підтверджує, що Джордж, на
відміну від багатьох, здатний оригінально мислити, не зупинятися на
досягнутому, здобувати нові знання, а в результаті й самому творити нове.
 35

Саме такі люди рухають уперед життя 1500 заселених світів. Їх небагато,
Омейні говорить, що дев'ять з десяти відібраних на Дні Освіти згодом
виявляються не готовими до творчості. За допомогою прийому зіставлення
образів та долі героїв письменник утверджує такі ідеї:

 людина має всього досягати власними силами;

 майбутнє людини залежить тільки від неї самої;
 шлях до успіху лежить через наполегливе самовдосконалення.

Робота з художнім текстом.

Евристична бесіда-характеристика персонажа.
Хто головний герой оповідання «Фах»?
Чим він відрізняється від решти своїх однолітків?
Яким ми бачимо Джорджа на початку твору? Зачитайте його портрет.
Як ви розумієте метафору «в його синіх очах горів колишній невгамовний
вогонь»?
Чому автор порівнює героя із зацькованим звіром?
Як розмова з лікарем Антонеллі вплинула на його долю?
Чи змирився Джордж із висновком комісії?
Який момент у житті героя був кульмінаційним?
Яке значення для розкриття характеру Плейтена має епізод розмови з
новіанином?
Чи досяг в результаті герой того, чого хотів?

 Випробуваннями, які він пройшов, перевіряли його інтелект чи й

особистісні риси?

Символіка імен персонажів.

Ім'я Джордж (відповідники - слов'янське ім'я Юрій та грецьке Георгій)
означає землероб (дослівно той, хто змінює, обробляє землю). У слов'янській
міфології Юр-Побідник - білий воїн або Бог весняного Сонця Ярила, що
 36

перемагає темні сили. У християнстві відомий образ Георгія-побідоносця. На

іконах ми найчастіше бачимо святого великомученика Георгія верхи на коні.
Він списом проколює змія - втілення зла. Ім'я Арманд може мати
давньогерманське походження (Герман - могутній воїн), або давньоперське
(Арман - мрія).
Творче завдання
Увійти в образ та розповісти про героя від його особи:
- Про родину та дитинство Джорджа. Поясніть, чому він ховав книги від
батьків.
- Про намір стати програмістом. Поясніть, вибір майбутнього фаху, шлях
досягнення мрії.
- Про день Освіти. Як він сприйняв висновок про свою непридатність до
освіти?
- Про життя в інтернаті, і чому він залишив заклад, чого добивався.
- Про результати його протесту і духовних шукань.
Складання порівняльної характеристики
Джорджа Плейтена і Арманда Тревіліяна за такими параметрами:
1. Ким були батьки героїв?
2. Якою бачили долю своїх дітей?
3. Ким мріяли стати герої?
4. Як вони пояснювати свій вибір професії?
5. Які цілі ставлять перед собою у житті?
6. Який шлях реалізації мрії обирають?
7. Якими є знання героїв?
8. Як вони сприймають невдачі?
9. Основні риси характеру.
10. Чого досягають у житті?
Робота з епіграфом
- Що важливіше, на думку А. Енштейна - бути успішним, чи бути цінним?
 37

- Яка різниця між цими поняттями? Що автор

має на увазі, говорячи про вищий рівень життя - матеріальний чи духовний
рівень?
- Чого прагнули Тревільян і Плейтен?
Робота з ілюстраціями
Розгляньте картину В. Коєна «Людина майбутнього» та висловте свої
враження. Чи подібне бачення майбутнього художника та письменника?
Поміркуйте, кому з героїв оповідання міг би належати цей портрет?
Робота з таблицями
• Заповнення таблиці-характеристики героя.
Риси особистості Підтвердження з
тексту твору
Допитливість, пізнавальний інтерес
Сила волі, наполегливість
Практичність і цілеспрямованість
Високі інтелектуальні здібності, здат-
ність до саморозвитку
Самостійність
Емоційне сприйняття дійсності
• Дослідження емоційного стану персонажа. Знайдіть у тексті й
випишіть слова, словосполучення та вирази, які вказують на емоційний стан
героя в зазначених ситуаціях.
Ситуація Слова, словосполучення, вислови
у кімнаті 15-С
інтернат для недоумків
розмова з Інженеску
Інститут вищої освіти
Висновок. Винятковість Джорджа Плейтена полягає у тому, що він має
високі інтелектуальні здібності, здатний самостійно мислити, робити висновки і
 38

приймати рішення, а також вольові якості - не здається, не зупиняється на

досягнутому, уміє обстоювати власну позицію.
Колективне складання плану характеристики героя. Усна
характеристика героя за складеним планом. Складання опорної таблиці
«Етапи становлення особистості Джорджа».

Етапи життя Етапи духовної еволюції героя

День Читання
Життя після Дня Читання
День Освіти (у кімнаті 15-С)
У Інтернаті для недоумків
Під час Олімпіади
Розмова з Інженеску
Розмова з новіанином
Інститут вищої освіти

V. Підсумки уроку. Оцінювання.

Підсумкова бесіда

 Які випробування пройшов Джордж Плейтен? З якою метою його

випробовували?
 Які людські якості виявив Джордж під час випробувань?
 Чого навчили Джорджа книги? Чи міг би він цього навчитися через
стрічки освіти?
 Що робить Джорджа Плейтена винятковим: природні задатки чи набуті в
результаті роботи над собою? Якими рисами власної вдачі автор наділив героя?
 Які слова з твору ви назвали б життєвим гаслом хлопця? Аргументуйте
свою думку.

 Чи подобається вам головний герой? Що більше всього зацікавило в його

образі?
 39

 Чому, на думку Азімова, за такими, як Джордж, майбутнє?

 Чи актуальна проблема духовної реалізації людини у сучасному житті?

Вільна думка. Хто переміг: Джордж Плейтен чи система?

Схема відповіді: Я вважаю, що... Тому, що... Отже...
VI. Домашнє завдання.
1. Знайти в оповіданні цитати, які описують систему освіти майбутнього.
2. Поміркувати про переваги та недоліки освіти сучасності й освіти
майбутнього.
3. Знайти прислів’я або афоризми про роль освіти в житті людини.

ВИСНОВКИ

У цій курсовій роботі ми досліджували теоретико-методологічні засади

повісті «Фах» в контексті ролі освіти у формуванні особистости учнів. Робота
розпочалась з огляду життя та творчості Айзека Азімова, який є автором цього
науково-фантастичного твору. Далі ми провели аналіз ролі освіти у суспільстві,
зображеному в повісті, виявивши її як інструмент соціального контролю та
 40

обмеження. Відбувся розбір понять та складових сутности людини в контексті

цієї системи освіти, що допомогло розкрити вплив зовнішніх та внутрішніх
факторів на формування особистости. Заверш илирозділ, розглядаючи
альтернативну концепцію «школи радості», що ставить під сумнів ефективність
і бездушність офіційної системи навчання.

Загальний висновок полягає в тому, що освіта не лише передає знання, але й

формує особистість учня. У повісті «Фах» ми бачимо, як ця система освіти
може вплинути на індивідів та суспільство в цілому, обмежуючи можливості та
креативність. Однак через аналіз альтернативної концепції «школи радості»,
автор підкреслює важливість індивідуального розвитку та самовираження в
освіті.

Таким чином, курсова робота надає не лише глибокого розуміння сутности

освіти у науковій фантастиці, але й відкриває простір для обговорення сучасних
проблем та перспектив їх вирішення.

У роботі також зроблено спробу виявити паралелі між уявною системою

освіти, описаною в повісті, та сучасними тенденціями в освітній системі [3]. Це
допомагає читачеві зрозуміти, що багато з проблем, порушених у творі, можуть
мати відображення у реальному світі. Крім того, аналізуючи роль освіти у
формуванні особистости, ми розглядали також ідеї про те, як важливо
стимулювати індивідуальний розвиток та креативність в освітньому процесі.

Отже, курсова робота засвідчує важливість критичного аналізу науково-

фантастичних творів як джерела для розуміння сучасних проблем і тенденцій у
суспільстві, а також для відкриття нових шляхів дослідження в галузі освіти та
гуманітарних наук.

У подальших дослідженнях можна розширити аналіз, розглянувши вплив

інших аспектів, таких як соціальний контекст, економічні чинники та політична
система, на систему освіти в контексті повісті «Фах». Також можна дослідити
роль технологій у цьому суспільстві та їх вплив на навчальний процес та
 41

формування особистости. Робота над цією темою відкриває широкі можливості

для подальшого дослідження і обговорення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Азімов, Айзек // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник :

у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна
книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 16. — ISBN 966-692-578-8.

2. Азімов А. Кінець Вічності: Вибрані твори. - К.: Дніпро, 1990. - 768 с. -

(Фантастика. Пригоди. Детектив).
 42

3. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. – К.: Академвидав,

2004. – 352 с.

4. Заболотна О. Альтернативна педагогіка Селестена Френе: між традицією

й інноваційністю. Порівняльно-педагогічні студії. 2013. № 1. С. 49–55. – Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppstud_2013_1_9.

5. Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2 т. Т. 1: А-К / За

ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан,
2005. – С. 16 – 17.

6. Катеренчук Н. Чим людина відрізняється від робота? Два уроки з

Айзеком Азімовим // Всесвітня література та культура в навчальних закладах
України». – 2001. – № 12. – С. 27 – 31.

7. Колибанова А. Про творчість Айзека Азімова // Азімов Айзек. Кінець

Вічності: Вибр. твори. – К.: Дніпро, 1990. – С. 763 – 766.

8. Методика викладання зарубіжної літератури в школі: Навчальний

посібник. 2- г е вид. , вип. та уточ . — Тернопіль : Мандрівець , 2009 . — 280 с.
ISBN 978-966-634-485-7

9. Ніколенко О., Куцевол О. М. Сучасний урок зарубіжної літератури:

Посібник. 5-11 класи. — Київ: Академія, 2003.

10. Практичний підхід до вивчення літератури: західний досвід. URL:

https://naurok.com.ua/post/praktichniy-pidhid-do-vivchennya-literaturi-zahidniy- 111
dosvid

11. Сухомлинська О. В. С. Френе і В. Сухомлинський: спільне і відмінне у

вихованні. Шлях освіти. 1997. № 2. С. 30–35.

12. Ткачук Л. В. Школа радості й успіху у педагогічній спадщині В.

Сухомлинського і С. Френе. Вісник науково-дослідної лабораторії «В. О.
Сухомлинський і школа ХХІ століття» / за ред.В. М. Кушнір. Умань: «Візаві»,
2019. Випуск ХІІ. С.112–120.
43