Педагогіка Практ - ПФМО 2017

ПЕДАГОГІКА
Плани практичних і лабораторних занять для студентів факультету

природничої і фізико-математичної освіти
Глухів - 2017
Укладач: кандидат педагогічних наук, доцент Коломієць М.Б.
(модулі 1, 2, 3); кандидат педагогічних наук, доцент Біліченко П.Г.
(модуль 4)
Педагогіка: плани практичних і лабораторних занять / Укл.

М.Б.Коломієць. – Глухів : ГНПУ, 2017. -
Плани практичних і лабораторних занять з курсу
«Педагогіка» для студентів факультету природничої і фізико-
математичної освіти розроблені відповідно до навчальних планів
та робочої програми. Для студентів вступу 2015 року.
© Глухівський НПУ ім.О.Довженка

© Кафедра педагогіки та менеджменту
освіти
1
(2 семестр)
Модуль 1. «Загальні основи педагогіки»
Практичне заняття №1.

Система освіти та виховання на Україні. Мета та ідеал виховання учнів
загальноосвітньої школи.
План
1. Поняття системи освіти, короткий історичний огляд.
2. Система освіти в Україні, її структура.
3. Принципи освіти.
4. Мета виховання, її об`єктивний характер.
1. Ідеал виховання, його зміст, будова, дієвість.
Завдання до роботи:
1. Порівняйте визначення поняття «виховання», подані у різних підручниках з
педагогіки. Знайдіть спільне та відмінне. Який варіант викладу цього поняття Ви
вважаєте найбільш змістовним?
1. Ознайомтесь із Законом України "Про загальну середню освіту” законспектуйте
завдання середньої освіти молоді.
2. Опрацюйте Закон України "Про освіту" запишіть основні завдання
загальноосвітніх та позашкільних освітньо-виховних закладів.
3. Проаналізуйте педагогічні ситуації з погляду особливостей становлення і
розвитку системи освіти в Україні.
Ситуація 1
Із розмови батьків:
— Мій син вчиться в середній школі з математичним ухилом. Він ще з
молодших класів полюбив математику і тепер уже в 9-му класі просто таки поринув
у світ математики.
— А там є й інші дисципліни?
— Так, вивчають мову, літературу, історію та ін. Але те не для нього. Він
вчить ці дисципліни лише для оцінки.
— Моя донька навчається в школі без усяких там ухилів і успішно вивчає усі
дисципліни. Адже це надійна база для розвитку.
— Я все ж думаю, що не варто витрачати часу й сил на те, що не знадобиться
у житті...
1. Включіться у суперечку і висловіть свою думку.
2. Як ви дивитеся на створення шкіл з певною спеціалізацією?
Ситуація 2
2
На науковій конференції педагогічних працівників розгорнулася дискусія про
напрямки розвитку системи освіти в Україні на найближчу перспективу. Думки
розділилися. Одні відстоювали думку, що ми маємо хороші надбання у системі
загальної середньої освіти молоді. І потрібно, щоб усі діти незалежно від їхніх
потенційних інтелектуальних можливостей навчалися в загальноосвітніх школах
єдиного типу.
— З морального і соціального погляду вкрай небезпечно поділяти дітей на
певні категорії, охоплюючи тих і тих різними видами шкіл, — наполягав один з
учасників дискусії.
Йому опонував колега:
— Нашому суспільству потрібна інтелектуальна еліта. Виховати її на потоці
стандартних шкіл неможливо. Тому необхідно створювати спеціальні школи
(гімназії, ліцеї), куди відбирати обдарованих дітей, створювати для них оптимальні
умови для їх навчання і виховання.
1. Як ви ставитеся до створення спеціальних навчально-виховних закладів
для обдарованих дітей?
2. Чи не приведе це до соціального розшарування громадян держави?
Ситуація З
У системі загальної середньої освіти України з'явилися різні заклади —
школи, гімназії, ліцеї, коледжі. Є спроби відкривати навіть приватні школи з
оплатою за навчання.
1. Як ви ставитеся до такого різноманіття загальноосвітніх навчально-
виховних закладів?
2. Чи справді необхідно мати в країні приватні школи із запровадженням
оплати за навчання?
Ситуація 4
Не вщухають дискусії навколо відновлення в Україні національних
загальноосвітніх і професійних шкіл і, зокрема, навчання у всіх закладах освіти
українською мовою. Частина громадян підтримує цю ідею, відстоює тенденцію
прискорити процес українізації суспільства. Інші схильні бачити у цьому процесі
елементи насилля, порушення прав громадян.
Висловіть свою думку щодо цього соціального явища.
Рекомендована література:
1. Волкова Н. П. Педагогіка: Навчальний посібник / Н.П.Волкова. – К.:
Академія, 2003. – 576 с
2. Галузинський В.М. Педагогіка: Теорія та історія: Навч. Посібник /
В.М.Галузинський, М.Б.Євтух - К.: Вища школа, 1995. - 237 с.
3. Зайченко І.В. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих
педагогічних навчальних закладів / І.В.Зайченко. – Чернігів, Деснянська правда. –
2003. – 528 с.
4. Кузьмінський, А. І. Педагогіка : підручник / А.І.Кузьмінський,
В.Л.Омеляненко. - К. : Знання, 2007. - 447 с.
3
5. Лозова В.I. Теоретичнi основи виховання i навчання: Навч. пос. / В.І.
Лозова, Г.В.Троцко. - Харкiв, 1997. - 338с.
6. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка: навч. посібник / Н. Є. Мойсеюк. – К. : Граніна,
2001. – 608 с.
7. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих
педагогічних закладів освіти / М.М.Фіцула. — К.: Видавничий центр "Академія",
2000. — 544 с.
8. Ягупов В.В. Педагогіка: навч. посібник / В. В. Ягупов. - К. : Либідь, 2003. -
559 с.
Практичне заняття №2
Розвиток та формування особистості.
План
1. Поняття розвитку і формування особистості.
2. Роль спадковості в розвитку та формуванні особистості.
3. Середовище як умова розвитку та формування особистості.
4. Роль виховання у розвитку людини і формуванні її особистості.
5. Активна діяльність та спілкування особистості як фактор її розвитку.
6. Рушійні сили та закономірності розвитку особистості.
7. Вікові етапи розвитку школяра, їх педагогічна характеристика.
Завдання до роботи:
1. Випишіть прислів`я, які б характеризували фактори виховання, навчання,
спадковості та середовища розвитку та формування особистості.
2. Проаналізуйте наведені ситуації і дайте обґрунтовані відповіді на
запитання.
Ситуація 1.
Педагог Щетінін М.П. роздумує над своїм життям: "Хто в юності збирається
стати сірістю? Ніхто. Хто з нас не мріє прожити так, щоб, розвинувши до
максимальних рівнів здібності в обраній справі, здійснити ще до тебе не здійснене,
відкрити не відкрите? І ось я кидаюсь у працю, наполегливо ганяю гами, граю етюди
по 8—10, інколи по 12 годин на добу.
Працювати, працювати і працювати, терпіння і праця все подолають —
твердив я собі щоранку, просинаючись часто о З-4 годині, аби на свіжу голову, щоб
ніхто не заважав, щоб було нас лише двоє: я і музика. Головне, я вірив: усе можу!
У класі сольфеджіо молода учителька винесла вердикт: — У вас надзвичайно
слабкий слух (я частенько писав музичні диктанти на двійки). Важко вам буде.
Слабкий? А як його зробити сильним? Праця? Це я можу. І знову безнадійні
заняття біля рояля. На кінець другого курсу у мене виявлять... абсолютний слух. Не
може бути, у мене — абсолютний?! Ні, все правильно, я почав чути без
настроювання точну висоту будь-якого звука. У серці ще один радісний факт: я і це
4
можу! Праця, праця, праця...".( Щетинин М.П. Школа будущего рождается сегодня /
М.П.Щетинин // Новий мир. - 1981. — № 3. — С. 200—201).
1. Проаналізуйте пропоновану ситуацію з позиції генетичної концепції
розвитку людини.
2. Який чинник став вирішальним у розвитку певних якостей автора?
Ситуація 2
У жовтні 1920 р. біля індійського села Годамурі у вовчій конурі разом із
вовченятами знайшли двох дівчаток: восьми і трьох років. До вовків вони потрапили
у грудному віці. Дівчаток забрали до дитячого притулку і взялися за їх виховання.
Старшій дали ім'я Камала, молодшій — Амала.
Амала невдовзі померла від хвороби нирок. Камала прожила до 1929 р.
Камала не любила сонячного світла, з настанням темноти вона ставала
жвавою і йшла в сад. Їла лише м'ясо, розриваючи його зубами, воду хлебтала.
Камала не визнавала ніякого одягу, зривала його із свого тіла. Пересувалася на
чотирьох кінцівках. Дуже важко було навчити Камалу говорити. Через шість років
вона знала лише 40 слів. У подальшому її лексикон розширився до 100 слів. Через
сім років вона навчилася ходити на двох ногах, але коли їй загрожувала небезпека,
тікала на чотирьох ногах. Розумовий розвиток Камали у 17 років відповідав
розвитку чотирирічної дитини.
1. Чому розвиток Камали за роки її перебування у вовчому середовищі не
пішов "людським" шляхом?
2. Чому розвиток дівчинки за останні 9 років відбувався так повільно?
3. Проаналізуйте це явище з позицій генетичної концепції розвитку людини?
Ситуація 3
Український філософ Г.С. Сковорода, звертаючись до батьків, які
збиралися мати дитину, писав:
"Сей в первую й вторую луну, сиречь в квадру,
Сей, изшед из пиров й бесед священных.
Зрев мертвеца или страшен позор, не сей.
Заченшей сверх не сей. Не в миру пьян не сей.
Заченшей да носит в мыслях й в позорах святых
И в беседах святых чужда страстных бурей,
В тихом безстрастии..."
(Сковорода Г.С. Собр. соч. — Т. 1. — СПб., 1912. — С. 477).
1. Проаналізуйте міркування Г.С. Сковороди з позицій закономірностей і
особливостей розвитку людини.
2. У чому ви вбачаєте в даному разі взаємозв'язок біологічного і соціального
чинників у розвитку дитини?
Рекомендована література:
Академія, 2003. – 576 с
5
2003. – 528 с.
2001. – 608 с.
2000. — 544 с.
559 с.
Електронні джерела
2. Фіцула М.М. Педагогіка : Навчальний посібник для студентів вищих
педагогічних закладів освіти. [Електронний ресурс] / М.М.Фіцула — Тернопіль:
"Навчальна книга-Богдан", 1997. — 192 с. – режим доступу
www.socgum.mdpu.org.ua/prepodavateli/kuchina/Ficula_Pedagogica.pdf
3. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. Посібник [Електронний ресурс] / В.В.Ягупов
– К.: Либідь, 2002. – 560 с. // Онлайн бубулуотека освітньої та наукової літератури. –
режим доступу http://eduknigi.com/ped_view.php?id=23
Змістовий модуль 2. «Теорія навчання з основами школознавства»
Практичне заняття № 3
Предмет і завдання дидактики.
План
1. Поняття дидактики. Основні категорії дидактики. Дидактика і методики
викладання окремих предметів
2. Виникнення і розвиток дидактики як теоретичного компоненту педагогіки,
що вивчає проблеми навчання і освіти
3. Деякі особливості теорії навчання в провідних зарубіжних країнах.
4. Проблеми оновлення освіти і навчання в загальноосвітній школі України.
Практичне завдання.
1. Порівняти визначення поняття "Теорія навчання" (Дидактика) поданих в
різних підручниках з педагогіки, знайдіть спільне та відмінне
2. Назвіть категоріальні ознаки (ключові слова) в означенні поняття
6
«Дидактика», поясніть свій вибір.
Рекомендована література
1. Бондар В.І. Дидактика: підручник для студентів вищих педагогічних
навчальних закладів / В.І.Бондар. - К.: Либідь, 2005. - 264 с.
Академія, 2003. – 576 с
3. Кузьмінський, А. І. Педагогіка [Текст] : підручник / А.І.Кузьмінський,
4. Загвязинский В. И. Теория обучения: Современная интерпретация:
Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб, заведений / В.И. Загвязинский — М.:
Издательский центр «Академия», 2001. — 192 с.
Поняття і суть процесу навчання.
План.
1. Наукові та методологічні основи процесу навчання. Рушійні сили процесу
навчання.
2. Функції процесу навчання; зв'язок між ними.
3. Структура процесу навчання мета, завдання, зміст, методи, засоби, форми
організації навчання, досягнуті результати, їх аналіз.
4. Структура діяльності вчителя.
Практичні завдання
1. Скласти тезисний конспект роботи порад 9-15 Сухомлинського В.О. за
книгою «Сто порад учителю»
2. Проаналізуйте педагогічні ситуації з погляду сутності процесу
Ситуація 1
На уроці природознавства вивчали овочі. Учителька принесла у клас і
поклала на столі картоплю, буряк, моркву, редьку, перець, баклажан, цибулю,
часник, помідор, брюкву. Учні із захопленням розглядами різноманітність овочів,
які були зібрані разом. Вони не знали назву окремих овочів. Учителька
запропонувала дітям записати у зошитах назву кожного овоча. Коротко
ознайомились де і як вирощують кожний овоч, для чого його використовують, що
можна приготувати з окремих овочів.
Робота продовжувалася і на другому уроці. Учителька читала невеличкі
оповідання про "життя" тих чи інших овочів. Учням запропонували написати
оповідання-казку про улюблений овоч ("Як картопля поріднилася з квасолею",
"Чому почервонів помідор" та ін.)
1. Проаналізуйте, яким чином вивчення овочів відповідало вимогам процесу
пізнання.
2. Якою мірою на цих уроках були реалізовані структурні компоненти
7
процесу учіння?
Ситуація 2
У 5-му класі вивчали тему "Правопис відмінюваних закінчень іменників
другої відміни в родовому відмінку". На дошці були записані іменники у називному
відмінку: пісок, Житомир, листопад, мільйон, радіус, завод, мороз, сміх, журнал,
футбол, Дон, Донбас, спорт, вітер, Буг, соняшник, процент, роман, грам, Роман.
Учитель запропонував учням поставити ці іменники у родовий відмінок. Діти
активно взялися до роботи.
Після перевірки виявилося, що було допущено багато помилок. Учні були
збентежені, навіть розхвилювалися. Посипалися запитання: "А як же написати
правильно?"
Учитель заспокоїв вихованців: "Як бачите, правильно вживати закінчення у
родовому відмінку в іменниках другої відміни дуже важливо. Адже у розмовній
мові і на письмі усі ми вживаємо багато таких іменників.
Та ви навчитесь цьому і зможете виправити допущені помилки. Відкривайте
підручники і уважно засвоюйте правила...". Розпочалася активна робота. Учитель
допомагав окремим учням, відповідав на запитання...
1. З якою метою учитель вдався до цього прийому ще до того, як учні
ознайомилися з правилами?
2. Наведіть приклад використання такого прийому під час вивчення
конкретної теми "своєї" дисципліни.
Ситуація3.
У шкільному курсі фізики учні важко запам'ятовують назви кольорів, на які
розкладається спектр світла, а також порядок їх розміщення. Тому дидактики
століття пропонують учням запам'ятати вислів: "Каждый охотник желает знать, где
сидят фазаны".
1. У чому полягає сутність такого прийому?
2. Проаналізуйте його сутність із психологічного погляду.
Рекомендована література.
педагогічних навчальних закладів / І.В.Зайченко. – Чернігів, Деснянська
правда. – 2003. – 528 с.
2001. – 608 с.
8
педагогічних закладів освіти / М.М.Фіцула. — К.: Видавничий центр
"Академія", 2000. — 544 с.
559 с.
Закономірності та принципи навчання.
План.
1. Закономірності навчання.
2. Поняття про принципи та правила навчання. Принципи як вираження
закономірностей навчально-виховного процесу.
3. Характеристика традиційних принципів навчання, шляхи їх реалізації їх в
школі.
4. Принципи навчання за народною педагогікою.
Практична робота:
1. Проаналізувати шкільний підручник ( за фахом ), клас – за вибором студента.
Виявити відповідність змісту основним дидактичним принципам, заповнити
таблицю.
Принципи Показники реалізації Приклад з
навчання розділу, теми, §
1 2 3
1. Принцип 1. Об’єктивність інформації, розкриття
науковості. причинно-наслідкових зв’язків.
2. Знайомство з шляхами дослідження
людством даного явища, методами науки,
історія наукових відкриттів.
3. Показ явищ у розвитку, зміні.
2. Принцип 1. Доступність кількості фактів, прикладів
доступності. для формування понять, висновків.
2. Доступність матеріалу навчальних
завдань за об’ємом.
3. Відповідність домашнього завдання
нормам.
4. Можливість здійснення індивідуального
підходу.
Проаналізуйте педагогічні ситуації з огляду реалізації принципів навчання.

Ситуація 1.
Ми з дітьми прийшли в осінній сад. Яскравий, сонячний день "бабиного літа",
ласкаві промені гріють землю і нерухомі дерева, гілля яблунь, груш, вишень в
9
різнобарвному вбранні. Я розповідаю дітям про те, як готується до тривалої й
холодної зими все живе в природі: дерева, насіння рослин, що впало на землю,
птахи, які в нас зимують, комахи.
Переконавшись, що діти переживають, відчувають багатство змісту й
емоційного забарвлення слів і словосполучень, я пропоную малятам розповісти про
те, що вони бачать і відчувають. На моїх очах, ось зараз народжуються напрочуд
тонкі й яскраві думки про навколишню природу: "У голубому небі розтав табун
білих лебедів...", "Дятел стукає по корі дерева, і дерево дзвенить...", "Біля дороги
цвіте самотня ромашка", "Лелека стоїть у гнізді й дивиться кудись далеко, далеко...",
"На квітку хризантеми сів метелик, гріється на сонечку...". Діти не переказують моїх
слів, а висловлюють своє. Думка живе, збагачується, у дитини виробляється уміння
думати, вона переживає почуття радості мислення, яке не можна ні з чим порівняти
— насолоду пізнання. Вона відчуває себе мислителем. (Сухомлинський В.О. Сто
порад вчителеві // Вибрані твори: В 5 т. — Т. 2. — К.: Рад. шк., 1976. — С. 453).
Вимоги яких принципів навчання були реалізовані у цій ситуації?
Ситуація 2.
На уроці математики у 7-му класі вивчали тему: "Площа трикутника".
Учителька використовувала багато наочних посібників, спонукала учнів до
самостійних міркувань, до розуміння сутності площі трикутника через вимір площі
паралелограма. Розв'язали кілька задач. Учителька показала, як важливо володіти
цими уміннями для розв'язання певних завдань на виробництві, будівництві, у
сільському господарстві. Урок пройшов цікаво, учні були дуже активними і
панувала робоча дисципліна.
1. Вимоги яких принципів навчання були реалізовані на цьому уроці?
2. Чи можна дорікати учительці тим, що на уроці не були реалізовані вимоги
певних принципів виховання?
Ситуація 3.
Уроки відкритих думок підказані експериментальною практикою, коли були
складені перші опорні сигнали з географії. Великий резерв вільного часу, що
створився в результаті прискореного проходження програми, дав можливість
використати на уроках найрізноманітнішу науково-популярну літературу.
Систематичне читання на уроках окремих розділів, журнальних статей і газетних
повідомлень негайно викликало відповідну реакцію дітей: вони почали самі
приносити в школу брошури, газети, а іноді й просто короткі записи теле- і
радіопередач. І тоді слово було надано самим учням на спеціально відведених для
цього уроках. Так прийшла ідея уроків відкритих повідомлень. Далі — більше.
Повідомлення — це всього лише компіляція. Треба було пробудити творчу думку
школярів. І тоді...
Слово для чергового повідомлення надається Світлані Долинкиній.
— Якщо хочуть дізнатися про вік дерева, то лічать його річні кільця: кожний
рік у стовбурі утворюється нове кільце. Зовнішні кільця — широкі, внутрішні —
вужчі. Я вважаю, що взимку, коли в зовнішньому прошарку деревини утворюється
лід, внутрішні прошарки стовбура витримують сильний тиск, тому що вода при
10
замерзанні розширюється. Одночасно і в зовнішньому прошарку утворюється
розширення у форму кільця. Це розширення заповнюється навесні соками,
клітковиною, і в результаті утворюється кільце. Наступного року на ньому
утворюється ще На добрі півхвилини в класі запанувала тиша. Кожний оцінював
правильність міркувань Світлани. І треба сказати, що у більшості дітей на обличчях
почав з'являтися вираз захоплення: адже як здорово і просто! Тим більше, що ніхто
й ніколи не висловлював такого погляду.
І ось — перша рука. Це Мишко Стремінський. Спокійний, вдумливий,
ґрунтовно мислячий учень. Шахіст.
— Таке міркування легко спростовується. В екваторіальних поясах ніколи не
буває зими, а тому всі дерева з вічнозеленим покриттям не мали б річних кілець...
Ось що таке урок відкритих думок.
Почуття власної гідності кожного, хто хоча б раз висловив слушну думку,
підсилюється тим, що коротке повідомлення про цю подію заноситься до літопису
відкритих думок...
Уроки відкритих думок приховують непередбачені ситуації, і професійна
майстерність учителя перевіряється на них найсуворішим чином. (Шаталов В.Ф.
Навчати всіх, навчати кожного / В.Ф.Шаталов // Педагогічний пошук / Упор. І.М.
Баженова. — К.: Рад. шк., 1989. — С. 130—131).
правда. – 2003. – 528 с.
2001. – 608 с.
"Академія", 2000. — 544 с.
559 с.
Зміст загальної освіти.
План.
11
1. Поняття змісту освіти, характеристика компонентів змісту освіти.
2. Вимоги до змісту освіти. Шляхи оновлення змісту освіти національної
школи України. ( На основі аналізу Державної національної програми
“Освіта” (Україна XXІ століття); Закону України “Про освіту”;
Національної доктрини розвитку освіти України у XXІ столітті.
3. Загальна, політехнічна та професійна освіта, їх взаємозв’язок.
4. Характеристика джерел змісту освіти: навчальний план школи, предметні
програми, підручники.
Практична робота.
1. Ознайомитись з навчальними планами загальноосвітньої школи І – ІІІ
ступенів № 3 та Глухівської школи-інтернат для обдарованих дітей І – ІІІ
ступенів, визначити:
а) принципи побудови навчальних планів;
б) структуру навчальних планів школи-ліцею та загальноосвітньої школи,
спільне та відмінне в них (висновок на основі аналізу державного та шкільного
компонентів).
в) співвідношення (в рік) основних циклів дисциплін: фізико-математичного,
природничо-географічного, суспільно-гуманітарного, технічного;
г) загальне навантаження (кількість уроків на тиждень (з І по XІ класи);
д) кількість годин, що виділяється в навчальному плані на предмет вашої
спеціалізації.
2. Ознайомитись з програмою (за фахом спеціальності), визначити:
а) структуру програми;
б) обсяг знань, умінь та навичок (на прикладі конкретного розділу або теми
програми);
в) міжпредметні зв’язки;
г) унаочнення та література для вчителя та учнів.
3. Проаналізувати підручник загальноосвітньої школи (за фахом, клас – за
вибором студента):
а) дати бібліографічний опис (автор, назва, рік видання,
кількість сторінок);
б) структуру підручника;
в) види текстів у параграфах підручника: основний, додатковий,
пояснювальний;
г) характер текстів (репродуктивний, проблемний, програмований,
комплексний);
д) характер питань та завдань в параграфах підручника: репродуктивні та
творчі;
е) оцінити якість зовнішнього оформлення підручника.
4. Проаналізуйте запропоновані педагогічні ситуації з погляду змісту освіти в
навчально-виховних закладах України.
Ситуація 1
12
Навколо навчальних планів і змісту освіти в загальноосвітніх навчально-
виховних закладах України не припиняються дискусії. Одні схильні до думки, що в
умовах потреби будівництва гуманітарного суспільства необхідно більшу частину
часу відвести на вивчення гуманітарних дисциплін, інші, прихильники
технократичних тенденцій, наполягають на зосереджені уваги на дисциплінах
фізико-математичного і природничого циклів.
1. Висловіть свою думку щодо цієї проблеми.
2.Якби вам довелося обирати школу для своєї дитини — з гуманітарним чи
фізико-природничим напрямом, яку б ви обрали?
Ситуація 2
В останні роки у структурі загальноосвітніх навчально-виховних закладів
України створені нові освітньо-виховні установи — гімназії, ліцеї, коледжі.
Висловіть свою думку щодо цієї проблеми. Чи потрібно для різних видів
навчально-виховних закладів системи загальної освіти мати єдиний базовий план,
чи кожен такий заклад має право працювати за автономним навчальним планом?
2003. – 528 с.
2001. – 608 с.
2000. — 544 с.
559 с.
Методи навчання.
План.
1. Поняття про методи навчання, прийоми та засоби, їх взаємодію.
2. Основні підходи до класифікації методів навчання.
3. Характеристика методів організації та здійснення навчально-пізнавальної
діяльності.
13
4. Характеристика методів стимулювання навчальної діяльності учнів.
5. Характеристика методів контролю та самоконтролю в навчанні.
1. Інформація про роботу одного з вчителів-новаторів.
2. Аналіз планів-конспектів уроків (або відео фрагменту уроку) за фахом
спеціалізації, виділити:
а) методи навчання;
б) дидактичні та методичні прийоми;
в) засоби навчання.
3. Мікро-виступи студентів (застосування методів навчання).
4. Проаналізуйте педагогічні ситуації з погляду використання певних методів
навчання.
Ситуація 1.
Урок географії у 5-му класі. Тема уроку: "Від чого залежить погода.
Повітряні маси". Учитель звертається до учнів:
— Як ви пам'ятаєте, кілька днів тому у нас була сонячна, тепла, по-
справжньому весняна погода, бігли струмки... Красиво було! А вчора після обіду
повіяв слабкий, але неприємний, холодний вітер з півночі. Сьогодні вночі та вранці
був туман, а зараз — бачите? — дрібний, холодний дощ і з півночі тягне все той же
їдкий вітер. Цікаво: чому так змінилася погода? І ще: яку погоду можна чекати
завтра?
Після цього учитель ставив перед учнями ряд запитань, учні відповідали на
них. Потім були інші запитання.
— Яка була погода днями? А чому не така, як, скажімо, зимою? А яке
значення має висота сонця і тривалість дня? Чому це так?
— Добре. А тепер розв'яжемо ще ряд завдань. Як змінилася вологість повітря
за ці теплі дні? — Повітря стало дещо вологішим. Отже, воно було
— А що трапилося потім? — Подув вітер. — 3 якого боку? — 3 півночі. — А
що там, на півночі? Подивіться на карту. Отже, вітер подув з Північно-Льодовитого
океану. І приніс яке повітря? — Холодне і сухе...
Урок продовжується.
1. Який метод вивчення нового навчального матеріалу обрав учитель і у
чому полягає ефективність цього методу?
Ситуація 2.
На уроці ботаніки у 5-му класі вивчали тему "Будова насіння". Наводимо
фрагмент цього уроку.
Учитель. Діти, тема нашого уроку — "Будова насіння". Пояснювати цього
матеріалу не буду. Думаю, що ви самі зможете впоратися з ним. Відкрийте
підручник на сторінці 36. Що написано вгорі сторінки? ("Насіння і посів"). А нижче,
дрібнішим, але жирним шрифтом? ("Будова насіння"). Ще нижче? ("Будова насіння
квасолі"). Ось цей матеріал вам і необхідно вивчити. Читайте уважно, не
кваплячись. Розгляньте малюнок. На ньому відшукайте усе, про що описується в
14
підручнику. Коли закінчите опрацьовувати матеріал, намагайтеся відповісти на
запитання. Ось вони записані на дошці.
1. Із чого розвивається росток рослини?
2.Чим відрізняється насіння різних рослин одне від іншого?
3. Як можна побачити внутрішню будову насіння, наприклад, квасолі або
гороху?
4. Чому половина насіння квасолі називається сім'ядолею?
5. Де на малюнку росток, стебельце і брунька?
6. Чому їх так називають?
7. Для чого потрібні сім'ядолі?
8. Які ще, окрім квасолі, ви знаєте дводольні рослини? Учні уважно
працювали з підручником, час від часу поглядаючи на запитання, що були на дошці.
1. Які методи навчання були використані у цьому фрагменті уроку?
2. Розкрийте сутність кожного з використаних методів. У чому полягає
ефективність кожного з них з погляду психології?
Ситуація 3.
У 8-му класі панувало веселе збудження, підігріте теплим весняним днем.
Учителька біології Т.В. розпочала урок з 10-хвилинної самостійної роботи із раніше
вивченого матеріалу. А потім звернулася до класу: "Діти, я прошу вас уважно
прослідкувати за змінами у вашому організмі". Це особливо не вплинуло на учнів. А
тим часом Т.В. сіла за свій стіл, дістала із сумки бутерброд, яблуко і почала їсти. По
класу пронісся шум, голоси здивування, а потім наступила тиша. Учні уважно
дивилися на вчительку, їхні очі виказували неабияке здивування. Через 2—3
хвилини такої "вільної" поведінки учителька звернулася до учнів із запитаннями:
— Чи помітили ви які-небудь зміни у своєму організмі?
— Так, помітили.
— Які саме?
— Почала виділятися слина.
— Чому це раптом почала виділятися слина?
— Тому, що раптом захотілося їсти.
— Що ж викликало таке бажання?
— Напевне те, що почала активно виділятися слина. А насправді,
чому?
— Як бачимо, ми потрапили в тупикову ситуацію. Ось нам і необхідно
вивчити новий навчальний матеріал. Там ви і віднайдете відповіді на багато
запитань, у тому числі й ті, що виникли щойно в результаті спостереження за
процесами у ваших організмах. Відкривайте підручники й уважно читайте. У
зошитах складайте план прочитаного.
1. Які методи навчання були використані на цьому уроці і в чому полягає їх
ефективність?
2. Яка роль незвичних дій учительки напередодні вивчення нового навчального
матеріалу?
15
2003. – 528 с.
2001. – 608 с.
2000. — 544 с.
559 с.
Форми організації навчання.
План.
1. Загальні форми навчання, їх характеристика.
2. Конкретні форми навчання, їх характеристика.
3. Урок як основна форма організації навчання:
а) класифікація уроків;
б) структура уроку;
в) вимоги до уроку;
г) підготовка вчителя до уроку.
1. Аналіз планів-конспектів уроків (клас – за вибором студента, предмет – за фахом
спеціальності). Або перегляд відеозапису уроку.
2. Відвідування уроку в школі або перегляд відеозапису; його письмовий аналіз за
схемою (додаток А, Б) та обговорення.
3. Розв’язування педагогічних задач з теми: “Форми організації навчання” )
Завдання для підготовки до практичної роботи.
1. Опрацювати рекомендовану літературу та матеріал лекції, підготуватись до
обговорення питань з теми заняття.
2. Проаналізувати поняття “методи” і “форми” навчання, вибрати кілька ознак, які є
спільними та відмінними для цих категорій.
3. Спробуйте сконструювати нову форму навчання.
16
4. Підготувати реферат виступу на науково-практичну конференцію. Тема:
Нестандартні уроки.
5. Проаналізуйте педагогічні ситуації.
Ситуація 1.
Учителька російської мови на початку уроку звернулася до учнів із — Який
вузол не можна розв'язати? — Морський, — вигукнув хтось із учнів. — Чому ж.
Морський вузол — це лише спосіб зв'язувати канати, робити з них петлі. Його
можна розв'язати.
Учні задумалися... Очі загорілися. Але відповіді не знаходили. Довелося
ставити навідні питання, аби діти назвали залізничний вузол.
— Тепер запропоную вам легке запитання, — продовжувала вчителька.
— Назвіть прикметник середнього роду, який має на кінці три букви є.
Знову заблищали очі у школярів, у класі запанувала тиша. Учителька вичікуючи,
поглядала на вихованців.
— Не пригадуєте? А гусака ви бачили?
— Бачили. Але ж він "длинношеий"?
— Гусак відноситься до "животных"?
— А-а-а, — весело загуділи учні. — "Длинношеее животное..."
1. У чому психолого-педагогічний сенс такого початку уроку?
2. Змоделюйте початок уроку з конкретної теми "своєї" дисципліни,
скориставшись подібним прийомом.
Ситуація 2.
Інспектор райвно разом із заступником директора школи відвідав урок
математики учителів 3-А і 3-Б класів. На обох уроках була одна й та ж тема:
"Розв'язування задач на раніше вивчену тему". Учителька 3-А класу М.С. після
повідомлення теми і мети уроку викликала по черзі учнів до дошки. Вони
розв'язували задачі. М.С. піднімала з місця окремих учнів, які повторювали правила.
Інші учні робили записи у зошитах тих розв'язків, що їх виконували на дошці їхні
товариші. Під кінець уроку на 8 хвилин була проведена самостійна робота (учні
розв'язували приклади, які були записані на дошці).
Учителька 3-Б класу також повідомила учням тему і мету уроку. Але зразу ж
запропонувала вихованцям самостійно розв'язати задачу і приклад, які завчасно у 2
варіантах були записані на переносній дошці. Ця робота зайняла 10 хвилин.
Швиденько перевірили результати. Вони були добрими. Лише три учні допустили
незначні помилки.
— Тепер, діти, подивіться на картки-завдання, які я поклала перед кожним.
Виконуйте свої індивідуальні завдання. Будьте уважні.
Учні активно включилися в роботу. С.А. підходила до окремих учнів,
тихенько, не відволікаючи уваги інших, допомагала їм у роботі. Через 12 хвилин
почулися голоси: "Я уже все виконала!". (Це сильніші учні).
— Молодці. Для тих, хто впорався із задачами, у мене є більш цікаві
завдання, — говорила С.А. і пропонувала картки з новим матеріалом. Учні
працювали по групах над складанням задач.
17
— Лише кожна творча група має скласти свою задачу, — попередила
учителька.
Під кінець уроку (3 хвилини) С.А. запропонувала дітям веселу гру
"Порахуй". Хто не встигав підхопити естафету товариша — вибував з гри.
Під час обговорення уроків думки в оцінці уроків між інспектором і
заступником директора розбіглися.
1. Висловіть свою думку щодо дій учителів на цих уроках.
2. У чому виявилися дидактичні помилки учителів?
3.У чому ви вбачаєте ефективність методів і прийомів, що їх використали
учителі на цих уроках?
Ситуація 3
Урок географії у 6-му класі. Тема уроку: ”Природні зони Австралії”. Урок
включав у себе такі компоненти:
1. Учні пригадували особливості вітрів-пасатів і вітрів-мусонів, на яких
материках виявляють себе ці вітри, які їх ознаки тощо.
2. Організація дидактичної гри: Ви висадилися на острові Йорк. Необхідно
описати особливості рослинного світу Австралії, його зміни.
3. Робота учнів з підручником. Бесіда учителя з учнями за результатами
опрацювання матеріалу.
4. Самостійна робота учнів над питаннями:
— Пригадайте, на який материках тропічні ліси змінюються спванами, що
переходять у пустелі.
— У чому подібність у розміщенні природних зон Австралії та Африки?
— У чому подібність і відмінність рослинного світу Австралії й Африки?
Порівняйте тваринний світ обох материків.
— Який можна зробити висновок про природні зони та їх особливості в
Африці, Австралії, Південній Америці?
5. Оцінка навчальної праці класного колективу в цілому й окремих учнів.
6. Домашнє завдання.
1. Визначте структуру цього уроку.
2. Покажіть доцільність запропонованої структури уроку під час вивчення
запланованої теми.
Ситуація 4
Урок математики у 7-му класі. Тема уроку: "Площа трикутника". Урок
включав такі структурні компоненти:
1.Учням пропонують розв'язати задачу: найти площу прямокутного
трикутника за даними двох катетів — 4 см і 7 см. Учні не в змозі впоратися із
завданням. "Ми ж цього ще не вчили!" — заявляють школярі.
2. Учні висувають різні способи розв'язання задачі, перевіряють їх
доцільність.
3. Під керівництвом учителя учні доводять гіпотезу, добудувавши
прямокутний трикутник до прямокутника.
4. Формують правило на основі доведень.
18
5. Домашнє завдання: віднайти інші способи доказів теореми із визначення
площі трикутника.
1. Визначте, до якого типу можна віднести цей урок?
2. У чому полягає особливості цієї структури уроку з погляду типів навчальної
діяльності?
Ситуація 5
Урок англійської мови у 8-му класі. Тема уроку: "Конституція України". Урок
включав такі структурні компоненти:
1. Організація учнів на пізнавальну діяльність, проведення фонетико-
мовленнєвої зарядки.
2.Бесіда учителя з учнями з метою узагальнення знань за темою "Конституція
України". Засвоєння лексичного запасу шляхом конструювання нових речень.
3. Творча робота учнів за індивідуальними завданнями з використанням
діалогу: розмова про права громадян України.
4. Аудіювання (прослуховування тексту, магнітофонні записи) тексту з
наступним переказом.
5. Оцінка навчальної діяльності учнів.
6. Домашнє завдання.
1. Визначте структуру цього уроку.
2. У чому полягає ефективність використаних методів навчання?
3. У чому ви вбачаєте виховне значення уроку?
Ситуація 6
Відкритий урок математики у 8-му класі. Тема уроку: "Розклад квадратного
многочлена на множники". Урок розпочався із розв'язання математичних задач.
Упродовж 7—8 хвилин усі школярі активно працювали над виконанням завдань.
Приступаючи до вивчення нового навчального матеріалу, учитель спонукав учнів до
актуалізації опорних знань. Педагог вміло вів учнів до усвідомлення способів
розкладу квадратного многочлена на множники.
Після засвоєння теоретичного матеріалу учні працювали над розв'язанням
прикладів. Перший приклад як зразок учитель розв'язав на класній дошці. Далі учні
самостійно працювали над розв'язанням прикладів. Та все таки у другій половині
уроку активність учнів помітно знизилась. Спонукання учителя не допомогли.
Домашнє завдання й інструктаж до нього школярі сприйняли взагалі пасивно.
У процесі обговорення уроку деякі колеги, що були присутні на уроці,
віднайшли недолік у тому, що учитель не приділив належної уваги фізичному
вихованню учнів (висока температура у класній кімнаті, кисневе голодування та ін.).
Педагог не погоджувався з колегами:
— Можливо, шановні колеги, накажете стійку на голові робити перед учнями
або скомандувати їм, щоб стрибали, на руках походили по класній кімнаті? У
рамках запланованої теми я не міг придумати прикладів або задач про досягнення
спортсменів. Тут головою треба працювати!
— Не в цьому справа, заперечували опоненти.
1. Визначте тип уроку.
19
2. Візміть участь у дискусії стосовно розв'язання завдань фізичного виховання,
висловіть свою думку.
Додаток А
Програма спостереження й аналізу уроку
1. Організаційна структура уроку; початок уроку, привітання учнів,
підготовка обладнання до уроку (дошка, крейда, ручка, зошити, підручники, наочні
посібники та ін.).
2. Санітарно-гігієнічні умови для проведення уроку: дотримання гігієнічних
вимог (повітряного, теплового, світлового режимів), відповідність меблів віку учнів;
психологічна готовність учнів до уроку.
3. Тип і структура уроку: доцільність обраного типу уроку з погляду
вивчення теми. Структура уроку, її компоненти, психолого-педагогічне
забезпечення цілісності і завершеності уроку.
4. Особливості реалізації на уроці вимог принципів навчання.
5. Раціональність і ефективність використання на уроці методів навчання.
Озброєння учнів методами самостійної пізнавальної діяльності; розвиток розумових
потенційних здібностей учнів; використання індивідуальних і колективних форм
навчання.
6. Методи, прийоми та види аналізу й оцінки знань, умінь та навичок учнів;
об'єктивність оцінки навчальної діяльності школярів.
7. Особливості розумової діяльності учнів на уроці: а) формування уваги
учнів; співвідношення мимовільної і довільної уваги; б) місце пам'яті у розумовій
діяльності учнів; озброєння школярів методами і прийомами запам’ятовуння;
використання прийомів для активізації різних видів пам'яті (образної, словесно-
слухової, емоційної, механічної) та видів запам'ятання; в) мислительна діяльність
учнів на уроці: методи, прийоми і засоби активізації мислительної діяльності
(створення проблемних ситуацій, організація самостійної пізнавальної діяльності).
8. Реалізація на уроці основних вимог складових частин виховання:
розумового, морального, фізичного, трудового, естетичного.
9. Поведінка вчителя на уроці: вміння володіти класним колективом,
організація учнів до навчальної роботи, забезпечення трудової дисципліни;
конструктивні вміння; комунікативні вміння; володіння педагогічним тактом;
володіння педагогічною технікою (зовнішність; вміння володіти своїм тілом -
ходити, сидіти, стояти; жести, міміка; культура педагогічного спілкування;
володіння вмінням у галузі психотехніки; культура педагогічного мовлення; темп
роботи).
10. Результати уроку: висновки і пропозиції; досягнення мети; якість знань,
умінь та навичок учнів; виховне і освітнє значення уроку; найбільш цінні методи
проведення уроку; рекомендації щодо удосконалення педагогічного процесу на
уроці.
Відвідуючи урок, важливо досконало володіти методикою і технікою записів
наслідків спостережень, попереднього аналізу навчально-виховного процесу з
20
позицій пропонованої програми. Пропонована структура записів розміщується на
двох розгорнутих сторінках зошита або спеціального журналу.
Додаток Б
Зразок запису ходу і змісту відвіданого уроку
Лівий бік розгортки Правий бік розгортки
Попередні Висновки і пропозиції
дані: Структура, хід
Недоліки Пропозиції
предмет, уроку. Діяльність Позитивні
Час в ході і щодо
клас, вчителя і учнів на сторони
змісті удосконалення
учитель, уроці. уроку
уроку уроку
дата.
1 2 3 4 5 6
правда. – 2003. – 528 с.
2001. – 608 с.
"Академія", 2000. — 544 с.
559 с.
Контроль і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
План.
1. Суть і основні види контролю успішності учнів.
2. Основні вимоги до перевірки і оцінки успішності. Такт учителя при аналізі
відповідей.
3. Критерії та норми оцінки успішності.
21
Завдання для підготовки до практичної роботи.
1. Опрацювати рекомендовану літературу та матеріал лекції, підготуватись до
обговорення питань з теми заняття.
2. Проаналізувати знахідки передових вчителів по вдосконаленню методики
перевірки та оцінки успішності (Шаталов, Амонашвілі та інші). Підготувати
реферат виступу на науково-практичну конференцію.
3. За матеріалом педагогічної преси підготувати педагогічну інформацію
стосовно досвіду оцінювання рівня знань учнів за 12-ти бальною системою в
загальноосвітній школі.
1. Аналіз уроку, переглянутого у відеозапису з точки зору педагогічної
доцільності та ефективності проведення вчителем оцінки знань учнів.
2. Проаналізуйте педагогічні ситуації з погляду педагогічної доцільності аналізу й
оцінки навчальної діяльності школярів.
Ситуація 1
Учитель математики на кожному уроці у 7-8-х класах перевіряв знання,
уміння і навички учнів, пропонуючи всім учням завдання на картках. До дошки
запрошував 2-3 учнів і бесідував із ними, з'ясовуючи рівень їхніх знань, умінь і
навичок. Така робота тривала 12-15 хвилин. Окремі види виконаних робіт учитель
перевіряв особисто, але часто доручав здібним учням перевіряти роботи своїх
товаришів. І не лише перевіряти, а й оцінювати.
1. Які методи перевірки й оцінки навчальної діяльності учнів використовує
учитель?
2. У чому переваги і недоліки цих методів?
3. Як ви ставитеся до того, що учитель доручає учням перевіряти й оцінювати
невеликі письмові роботи своїх однокласників?
Ситуація 2
Учителька української мови для перевірки й оцінювання знань, умінь та
навичок учнів з кожної теми готував спеціальні картки-завдання з розрахунку
забезпечення ними усіх учнів класу. Напроти кожного завдання проставляв
кількість балів. А в кінці зазначалося, скільки необхідно набрати балів для
отримання певної оцінки ("8", "9", "10"). Учитель також міг запропонувати кожному
учневі залежно від його індивідуальних можливостей конкретні завдання з
урахуванням їх складності. У інших випадках (після вивчення всієї теми) учням
надавалася можливість самим обирати завдання і набирати бажану кількість балів.
Наводимо зразок однієї картки з теми "Числівник".
№ К-сть
Зміст завдання
п/п балів
1 Яка частина мови називається числівником? 3
2 На які групи поділяються числівники за значенням і складом? 4
Наведіть приклад
3 Як відмінюються складені кількісні числівники? Провідміняйте 6
22
числівник "чотириста двадцять вісім"
4 Як відмінюються порядкові прості і складні числівники? 6
Провідміняйте числівники "п'ятнадцятий", "шостий"
5 Як відмінюються порядкові складені числівники? Провідміняйте 6
числівники "чотириста шістдесят восьмий"
6 Як пишуться кількісні прості і складні числівники? Наведіть 8
приклад.
7 У наведених словах замість крапок поставте необхідні літери: 8
щас...ливий, КІС...ЛЯВИЙ, пес...ливий, раді... ний
8 Розкрийте дужки, складні слова напишіть правильно: темно 10
(коричневий), давно (відомий), червоно (голубий), жовто
(блакитний), суспільне (корисний), сто (двадцяти) п'ятирічний
1. Проаналізуйте методи перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів, які
використовує учитель.
2. Висловіть свою думку щодо запропонованої технології.
Ситуація 3. Аркуші відкритого обліку знань
Кожна оцінка, яку одержує учень, заноситься на великий аркуш паперу -
аркуш відкритого обліку знань. Усі оцінки, отримані дітьми на уроках або в
позаурочний час, відразу заносяться до аркушів відкритого обліку знань і стають
надбанням не тільки класу, але й всієї школи. Аркуш відкритого обліку знань -
послужний список кожного учня. Кожна оцінка в ньому - це ніби закріплений
печаткою запис у трудовій книжці. Але! Запис у трудовій книжці - чи поганий, чи
добрий - заноситься навічно, а будь-яку оцінку у відомості відкритого обліку знань
учень має право виправляти в будь-який день. Цим самим усувається віковічне
джерело конфліктів між учнем і вчителем, між сім'єю і школою, між учителем і
класним керівником та адміністрацією школи - між усіма, хто так чи інакше
пов'язаний з роботою школи та її повсякденними проблемами. (Шаталов В.Ф.
Навчати всіх, навчати кожного / В.Ф.Шаталов // Педагогічний пошук [Упор. І.М.
Баженова]. — К.: Рад. шк., 1989. - С. 186).
Висловіть свою думку стосовно такого підходу до системи оцінювання
навчальної діяльності учнів.
Ситуація 4
Така, на перший погляд, звичайна справа, як оцінка знань учнів, - це вміння
знайти правильний підхід до кожної дитини, вміння плекати в її душі вогник
прагнення до знань. Протягом 4 років навчання дітей у початкових класах я ніколи
не ставив незадовільних оцінок - ні за письмові роботи, ні за усні відповіді. Діти
вчаться читати, писати, розв'язувати задачі. Одна дитина вже досягла позитивних
результатів у своїй розумовій праці, інша - поки що ні. В однієї вже виходить те,
чого її хоче навчити вчитель, у другої ще не виходить, та це не означає, що вона не
хоче вчитися. Я оцінював розумову працю лише тоді, коли вона приносила
позитивні результати. Якщо учень ще не досяг тих результатів, до яких він прагне в
процесі праці, я йому не ставлю ніякої оцінки. Дитина повинна замислитися,
зібратися з думками, ще раз перевірити свою роботу.
23
У 1 класі я поставив перші оцінки через 4 місяці після початку навчального
року. Тут важливо насамперед, щоб дитина зрозуміла, що таке старанна, ретельна
праця. Малюк погано виконує свою роботу не тому, що не хоче, а тому, що не має
уявлення, що таке добре і що таке погано, - за що ж йому ставити оцінку? Я
добивався, щоб дитина, кілька разів виконавши одне й теж саме завдання,
переконалася на власному досвіді, що вона може виконати його значно краще, ніж
виконала спочатку. (Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / В.О.Сухомлинський //
Вибрані твори: В 5 т. Т. 3. — К.: Рад. шк., 1977. - С. 165).
1. Проаналізуйте міркування автора і висловіть своє ставлення до цієї
проблеми.
2. Чи доцільно підходити до оцінювання навчальної діяльності учнів середніх
і старших класів з позицій, які окреслив В.О. Сухомлинський?
правда. – 2003. – 528 с.
2001. – 608 с.
"Академія", 2000. — 544 с.
559 с.
Управління і керівництво сучасною освітою.
План.
1. Система освіти України, її складові.
2. Принципи управління і керівництва освітою.
3. Методи управління, їх характеристика.
4. Функції управління.
5. Органи управління освітою, їх функції та структура.
24
Практична робота
1. Ознайомитися із структурою системи освіти України відповідно до
Закону України «Про освіту» (Розділ ІІ), визначивши компоненти системи освіти і
відповідні їм заклади. Заповнити таблицю.
№ Компоненти системи
Типи освітніх закладів
з/п освіти
1
2
3
4
5
6
7
2. Намалювати схему системи управління освітою.
3. Визначити компетенцію обласних і місцевих (міських, районних)
органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
4. Проаналізуйте педагогічні ситуації з погляду особливостей
становлення і розвитку системи освіти в Україні.
Ситуація 1
Із розмови батьків:
— Мій син вчиться в середній школі з математичним ухилом. Він ще з
молодших класів полюбив математику і тепер уже в 9-му класі просто таки поринув
у світ математики.
— А там є й інші дисципліни?
— Так, вивчають мову, літературу, історію та ін. Але те не для нього. Він
вчить ці дисципліни лише для оцінки.
— Моя донька навчається в школі без усяких там ухилів і успішно вивчає
усі дисципліни. Адже це надійна база для розвитку.
— Я все ж думаю, що не варто витрачати часу й сил на те, що не
знадобиться у житті...
1. Включіться у суперечку і висловіть свою думку.
2. Як ви дивитеся на створення шкіл з певною спеціалізацією?
Ситуація 2
У системі загальної середньої освіти України з'явилися різні заклади —
школи, гімназії, ліцеї, коледжі. Відкриваються навіть приватні школи з оплатою за
навчання.
1. Як ви ставитеся до такого різноманіття загальноосвітніх навчально-
виховних закладів?
25
2. Чи справді необхідно мати в країні приватні школи із запровадженням
оплати за навчання?
Ситуація 3
На науковій конференції педагогічних працівників розгорнулася дискусія
про напрямки розвитку системи освіти в Україні на найближчу перспективу. Думки
розділилися. Одні відстоювали думку, що ми маємо хороші надбання у системі
загальної середньої освіти молоді. І потрібно, щоб усі діти незалежно від їхніх
потенційних інтелектуальних можливостей навчалися в загальноосвітніх школах
єдиного типу.
— З морального і соціального погляду вкрай небезпечно поділяти дітей на
певні категорії, охоплюючи тих і тих різними видами шкіл, — наполягав один з
учасників дискусії.
Йому опонував колега:
— Нашому суспільству потрібна інтелектуальна еліта. Виховати її на
потоці стандартних шкіл неможливо. Тому необхідно створювати спеціальні школи
(гімназії, ліцеї), куди відбирати обдарованих дітей, створювати для них оптимальні
умови для їх навчання і виховання.
1. Як ви ставитеся до створення спеціальних навчально-виховних закладів
для обдарованих дітей?
2. Чи не приведе це до соціального розшарування громадян держави?
Література
1. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс ] / Верховна Рада
України. – Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1060-12.
Академія, 2003. – 576 с
3. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч.посібн. / М.М.Фіцула. — К.: Видавничий
центр "Академія", 2000. — 544 с.
педагогічних закладів освіти. [Електронний ресурс] / М.М.Фіцула —
Тернопіль: "Навчальна книга-Богдан", 1997. — 192 с. – режим доступу
Тема: Методична робота в школі.
План.
1. Мета та завдання методичної роботи в школі.
2. Форми організації та проведення методичної роботи в школі.
3. Атестація педагогічних працівників. Кваліфікаційні категорії та педагогічні
звання.
4. Структура та зміст методичної роботи райво, міськво.
5. Зміст роботи інституту післядипломної підготовки вчителя.
26
6. Передовий педагогічний досвід, проблема його вивчення, узагальнення та
впровадження.
1. Використовуючи ресурси Інтернет ознайомитися з системою методичної
роботи районного або міського відділу освіти. За результатами вивчення
заповнити таблицю
Назва Адреса
Зміст методичної роботи відділу освіти
відділу електронного
з учителями (за фахом)
освіти ресурсу
2. Підготувати доповідь про педагогічний досвід вчителя (за фахом)

використовуючи матеріали сайтів інститутів післядипломної педагогічної
освіти (наприклад – Сумського http://www.soippo.edu.ua/
1. Типове положення про атестацію педагогічних працівників. Затверджено
Наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 із змінами і
доповненнями [Електронний ресурс] / Режим доступу
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1255-10
2. Онишків З.М. Основи школознавства / З.М.Онишків.– Тернопіль: б/в, 1995 –
104 с.
правда. – 2003. – 528 с.
4. Жерносєк І. Науково-методична робота відділу освіти // Рідна школа. - 1997, № 7-
8.
5. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч.посібн. / М.М.Фіцула. — К.: Видавничий центр
"Академія", 2000. — 544 с.
педагогічних закладів освіти. [Електронний ресурс] / М.М.Фіцула — Тернопіль:
"Навчальна книга-Богдан", 1997. — 192 с. – режим доступу
Учитель загальноосвітньої школи.
План.
1. Історія становлення учительської професії.
2. Соціальна роль та функції вчителя.
3. Закон України “Про освіту” стосовно учасників навчально-виховного процесу,
обов’язків та прав педагогічних працівників.
4. Професійно важливі якості вчителя. Вимоги до нього.
5. Підготовка та перепідготовка педагогічних кадрів в Україні.
27
1. Законспектувати вимоги до вчителя, викладені у статуті Львівської братської
школи [1].
2. Законспектувати права та обов’язки педагогічних працівників (Закон України
«Про освіту», ст. 55, 56)
3. Проаналізуйте педагогічні ситуації з точки зору професійно-важливих якостей
особистості вчителя.
Ситуація 1.
Увійшовши до класу на урок, учитель побачив на дошці карикатуру на себе.
Діти розраховували, що почнеться пошук винуватця й урок буде зірвано. Що
робити?
Ситуація 2.
«У вас дивна манера робити зауваження на уроці, – говорила завуч молодій
вчительці. – Ось наприклад: «Гриднін, грецький профіль Березовецької, звичайно,
гідний уваги, але не на уроці». «Сергієнко, ти ризикуєш замучити до смерті сусідку
своїми інтелектуальними розмовами».
– Що ж тут кримінального? – заперечила вчителька. – Бачте, – продовжила
вона голосно, щоб її чули всі присутні в учительській, – я не вважаю за потрібне
загравати з учнями, опускатися до їх рівня. Може, я помиляюсь. Але душевний
контакт на уроці – це, даруйте, маніловщина. У когось такий контакт можливий, але
я думаю, що він лише заважає на уроці. Він перевантажує стосунки додатковими
емоціями й послаблює вчительську вимогливість.
1. Проаналізуйте розмову завуча з учителькою. Хто з них має рацію?
2. 2. Які якості треба мати, щоб стати улюбленим учителем?
Ситуація 3.
Почався урок. Хтось з учнів, що сиділи за останніми партами, голосно свиснув.
— Хто свиснув? Це ти? — звертається вчитель до Клименка.
— Ні! Чому це обов’язково я?
— А хто ж, крім тебе, може це зробити? Скажи, хто, якщо не ти!
— Я не знаю хто.
— Ага, не скажеш, значить, ти. Давай щоденник.
Клименко відмовляється, повторюючи, що він не винен, але вчитель забирає
щоденник, записує: «Свистів на уроці».
1. Оцініть дії вчителя. У чому, на ваш погляд, полягають педагогічні
помилки, допущені ним?
2. Які якості особистості відсутні у вчителя?
1. Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія / Уклад.: О.О.Любар; За
ред. В.Г.Кременя. – К.: Знання, 2005. – 767 с.
2. Онишків З.М. Основи школознавства / З.М.Онишків. – Тернопіль: Богдан,
28
2003. – 176 с.
1. Онишків З.М. Основи школознавства [Електронний ресурс]/ З.М.Онишків. –
Тернопіль: Богдан, 2003. – 176 с. Режим доступу:
http://www.docme.ru/doc/192689/onishk%D1%96v-z.m.--osnovi-shkoloznavstva-
педагогічних навчальних закладів / І. В. Зайченко. – Чернігів, Деснянська
правда. – 2003. – 528 с.
4. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посібн. / М. М. Фіцула. — К.: Видавничий
центр "Академія", 2000. — 544 с.
педагогічних закладів освіти. [Електронний ресурс] /М.М.Фіцула. – К.:
Видавничий центр «Академія», 2002. — 528с. Режим доступу : http://edu-
lib.net/matematika-2/dlya-studentov/fitsula-m-m-pedagogika
29
3 семестр
Модуль 3. «Теорія і методика виховання»
Основні закономірності і принципи виховання.
План
1. Закономірності процесу виховання, їх аналіз.
2. Принципи виховання:
2.1.Ккомплексний підхід до виховання;
2.2. Зв'язок виховання з життям;
2.3. Єдність свідомості і поведінки;
2.4. Виховання у колективі;
2.5. Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів;
2.6. Повага до особистості дитини у поєднанні з розумною вимогливістю до
неї;
2.7. Опора на позитивне в людині:
2.8. Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів,
2.9. Систематичність і послідовність виховання;
2.10. Єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості.
3. Принципи виховання за народною педагогікою.
4. Концепція національного виховання про принципи виховання в загальноосвітній
школі України.
1. Зробити аналіз закономірностей процесу виховання, поданий у різних
підручниках і посібниках з педагогіки.
2. Підібрати прислів’я, казки, байки про виховання.
3. Розв'язування педагогічних задач.
При розв'язуванні задач користуватися такою схемою:
1. Проаналізувати ситуацію., виділити протиріччя, усвідомити проблему.
2. Проаналізувати вихідні дані:
а) місце ситуації в цілісному процесі педагогічної діяльності;
б) характеристика вихованців, вихователів, їх взаємовідносини.
В результаті аналізу відбувається усвідомлення мотивів поведінки, мети діяльності,
специфіки умов, особливостей взаємовідносин.
3. Формулювання гіпотези.
Вибрати з свого теоретичного та практичного досвіду найбільш доцільні
проблеми. На цьому етапі важливо уявити знайдений прийом, представити
можливі реакції на його взаємодію, виробити зауваження і конкретні
пропозиції.
4. Вибір системи методів для рішення педагогічної ситуації. Висловлення власної
думки.
30
1. Заповнити таблицю (зразок – додаток А). Підібрати принципи, які б розкривали
вказані закономірності і розв’язували б протиріччя процесу виховання.
Додаток А
№
Протиріччя Закономірність Принципи
п/п
1. Суперечність між Виховання Цілеспрямованість,

зростаючими соціально- органічно зв’язок виховання з
значущими завданнями, які пов’язане із життям, комплексний
потрібно розв’язати суспільними підхід у вихованні,
вихованцю і можливостями, потребами й народності,
що обмежують його дії і умовами культуровідповідності,
вчинки, спрямовані на їх виховання. етнізації.
розв’язання.
Ситуація 1.
Спочатку багато клопоту учителеві і дітям завдавав Сашко Г. Зауваження і
заклики вихователя на нього впливали мало. Одного разу під час самопідготовки
я помітив, що Сашко заповнював таблицю розіграшу першості світу з хокею.
Непомітно підійшов ззаду і, володіючи інформацією про стан хокейних справ,
голосно сказав:
— Результат матчу Німеччина — США проставлений неправильно.
— Як неправильно? — зразу відреагував він.
Зразу ж зібрались навколо нас зацікавлені і встановили справжній
результат.
Я, ніби між іншим, сказав:
- Сашко, варто було б вивісити твою таблицю у класі для всіх.
У той же день ретельно накреслена таблиця з'явилась на стіні. Між нами
зав'язались нові стосунки. Зайшовши до класу, я перед усіма учнями віддав йому
газету "Спортивна газета" зі словами:
— Прочитаєш, потім розкажеш усім.
Невдовзі стало можливим не лише домагатися від нього відносної
дисципліни, а й через загальний інтерес до спорту здійснювати більш складні
вимоги.
Вимоги якого принципу виховання реалізувались у цих діях педагога?
Ситуація 2.
Учителька літератури перевіряла домашні твори учнів 10-го класу. Учням
на вибір було запропоновано три теми: "Коли я підсумовую те, що прожив...", "Я і
майбутнє", "Мої однолітки. Що я про них думаю?". Розгорнувши зошит Сергія Д.,
Олександра Григорівна замість твору побачила на сторінках листа, зверненого
31
безпосередньо до неї.
"Шановна Олександро Григорівно!
Я довго думав, яку тему обрати для твору. Та ні одна із запропонованих
Вами тем не привабила мене.
Перша тема... Прожив я мало, нічого не зробив корисного ні для себе, ні для
інших. Адже мої батьки займаються вигідною роботою, усім мене забезпечили.
Вони так зв'язалися з торговим бізнесом, що стягують все до нашого дому —
потрібне і непотрібне. Бридко дивитися. Живу дома як ледачий кіт. Лише останнім
часом я з відразою дивлюсь на все те, чим напихають нашу оселю.
Майбутнє уявляється мені теж туманно. Так і хочеться кинути це ліниве
життя і поїхати кудись якнайдалі і жити по-новому. Але чи зможу я? Адже я
інфантильний акселерат.
Про своїх одноліток. Багато можна розповісти про них. Хоча б про своїх
однокласників. Але ж Ви почнете читати і коментувати мій твір в учительській, а
можливо і в класі.
Так і не можу нічого написати... То ж вибачте мені, Олександре
Григорівно, що розклеївся".
Як вчинити педагогу, виходячи із вимог принципів виховання? Оберіть
правильну відповідь, аргументувавши свій вибір.
1.Треба обуритися таким ставленням учня до виконання домашнього
завдання і висловити це обурення у письмовій формі на сторінках його зошита.
2.З приводу листа Сергія поговорити з класним керівником і організувати
його обговорення на класних зборах.
3.На окремому аркуші паперу написати свій лист-відповідь Сергієві, в якому
подякувати йому за відвертість, за зрілість думок і попросити згоди на відверту
розмову з приводу питань, які порушив учень.
4.Запросити до школи батьків Сергія, ознайомити їх з листом сина,
обговорити з ними напрямки виховної роботи в сім'ї. Адже юнак може справді
зібрався залишити дім, кудись поїхати, нарешті духовно зломитися.
5.Правильної відповіді немає.
Ситуація 3.
Розмова в кабінеті директора школи була напруженою. Учителька математики
привела в кабінет ученицю 10-А класу Людмилу Т. і збуджено розповідала
директору:
— Розумієте, Лідіє Петрівно, я викликала до дошки Людмилу, а вона мені
зухвало заявила: "Не буду відповідати. Я не готова. Адже я просила вас не
запитувати мене сьогодні, оскільки я не виконала домашнього завдання. У мене
так склалися обставини..." Бачите - у неї обставини: учора приїздив у гості курсант
училища. От вона з ним і прогуляла. І вже звертаючись до учениці: "Не соромно
було тобі просити у мене, аби я не питала тебе?"
Людмила уся зашарілася, опустила голову і крізь сльози проговорила:
32
— Я вам усе розповіла, довірилась. А ви на уроці усім розказали про моє
побачення. Хлопці сміялись...
— У нас немає секретів від колективу, — переконливо відстоювала свою
позицію учителька.
Учениця закрила обличчя руками, відійшла в куток кабінету і голосно
розплакалась...
Проаналізуйте цю ситуацію з позицій вимог принципів виховання. Із наведених
альтернативних рішень виберіть те, яке, на ваш погляд, найбільш прийнятне.
1. Директор школи уважно вислуховує інформацію учительки, пояснення
учениці і обіцяє в усьому ґрунтовно розібратися, прийняти рішення.
2. Посадивши у крісла учительку й ученицю, вислухавши пояснення обох,
порекомендувала вчительці після уроків зайти в 10-А клас, розповісти про
допущену нею помилку і попросити у Людмили і всіх учнів вибачення за свій вчинок.
3. Директор школи вимагає від учительки вибачитися перед ученицею
тут же в кабінеті і не допускати подібних помилок.
4. Лідія Петрівна, вислухавши пояснення учительки й учениці, звертає
увагу Людмили на те, що вона вчинила неправильно. По-перше, не треба
витрачати час на тривалі побачення, адже юнак також вчиться і знає ціну часу.
І, по-друге, якщо вже щось трапилось, то не варто вдаватися до суперечок з
учителькою у присутності всього класу.
5. Правильної відповіді немає.
2. Даниленко М.В. Педагогічні задачі: навч. посібник. / М.В.Даниленко,
Л.І.Даниленко. - К. : Вища шк., 1991. - 197 с.
2003. – 528 с.
2001. – 608 с.
2000. — 544 с.
559 с.
Практичне заняття № 14-15
33
Зміст виховання в українській національній школі.
План
1. Розвиток змісту виховання в історії педагогіки.
2. Завдання та зміст морального виховання з огляду на загальнолюдські цінності
3. Завдання і зміст трудового виховання. Види трудової діяльності, методи її
здійснення.
4. Естетичне виховання і його завдання. Шляхи і засоби естетичного виховання,
5. Фізичне виховання, зміст і засоби фізичного виховання.
6. Розумове виховання.
7. Науковий світогляд, шляхи його формування. Науковий світогляд і релігія.
1. Розкладіть на складові моральний вчинок.
3. Поясніть роль ідеалу для становлення моральності особистості.
4. Зробіть аналіз стану трудового виховання та професійної орієнтації учнів у
сучасній школі.
5. Проаналізувати педагогічні задачі та обґрунтувати свої дії по їх вирішенню.
Ситуація 1
Петро Квочка захоплювався художньою літературою, грав на баяні,
малював. Але домашніх завдань не виконував. Хлопчина кожного разу вигадував
якісь причини невиконання домашніх завдань. А коли весь арсенал своєрідних
"аргументів" був вичерпаний, Петя надовго зупинився на одному: "Я забув зошита".
Урешті-решт учителі перестали питати учня про домашні завдання. Вони були
задоволені з того, що він хоч в кінці чверті натягне на трійку.
На одному з уроків я провів фронтальну перевірку домашніх завдань. Петя
заявив: "Я виконав, але забув дома зошита". Я вдав, що як новий вчитель нічого не
знаю про витівки Петі. Але в класі почувся сміх
 Що трапилося? — звертаюсь я до учнів. — 3 вами хіба ніколи не
траплялося, щоб ви забули зошита? Таке може трапитися з кожним.
 Ви пошліть його за зошитом, — радить староста. Я роблю здивований
вигляд і кажу:
 А для чого посилати Петю. Хіба він завтра не принесе зошита? Я йому
повністю довіряю. Треба завжди довіряти людині. Потім я звернувся до Петі:
 Йди до дошки. Домашнє завдання, що було задане на сьогодні, покажеш на
наступному уроці.
Петя здивовано подивився на мене і пішов до дошки. Там він зробив розбір
нескладного речення. Я поставив йому трійку. Після уроків учень зустрів мене на
коридорі і попросив дозволу розпочати нового зошита, бо старий, буцімто, дуже
пом'ятий. Я дозволив.
На наступному уроці я, як завжди, перевіряв виконання домашнього завдання.
 Подивіться зошита в Петі Квочки, — чую рекомендації учнів.
 Він сам мені покаже, — голосно відповідаю.
34
Петя мовчки подає мені свого зошита. Я піднімаю зошита над головою:
"Бачите, а ви казали, що у Петі немає зошита!".
Коли через кілька секунд я заглянув у зошит, то побачив, що учень виконав
лише частину завдання, та й ту неохайно... Але я сказав, звертаючись до Петі:
"Добре! Молодчина! Тільки треба закінчити вправу":
Петя закінчив вправу, але все ж недбало. Я знову похвалив хлопчика, зробивши
зауваження стосовно його недбалого письма.
— Перепишеш вправу і покажеш мені ще раз, тоді я уже поставлю тобі
оцінку, — сказав я спокійно. — Тільки не поспішай.
На другий день учень показав мені переписану вправу з таким виглядом, ніби
здійснив героїчний вчинок. Я тут же демонстративно поставив йому "четвірку",
Петя обережно взяв зошита, подивився на оцінку і поспішив на своє місце. Цю
четвірку за домашнє завдання, напевне, він отримав вперше в житті. Я уважно
спостерігав за ним. Хлопчина мовчки переживав радість. Не було сумніву, що він
захоче відчути таку радість не раз. Треба лише допомогти йому в цьому.
Прагнучи не розчарувати мене, Петя почав виконувати домашні завдання.
Щоправда він ще не раз "забував" зошита. Однак я наполегливо підкреслював, що
навіть думки не допускаю про те, що Петя може обманути мене.
Я розумів його. Моя довіра деякий час була для Петрика нелегким вантажем.
Вона одночасно і переобтяжувала і радувала хлопчину. Йому довелося витримати
боротьбу із самим собою. І він у цій боротьбі переміг.
1. Які моральні якості вихованця формує педагог своїми діями?
2. Вимоги яких принципів виховання були реалізовані педагогом?
3. До яких методів виховання вдався учитель?
Ситуація 2
У Ніни велика, як на теперішні поняття, сім'я: мати, батько; два брати, дві
сестри, бабуся. Ніна найменша: їй дев'ять років. Бабуся найстарша - їй вісімдесят
два роки. Коли сім'я обідає, в бабусі тремтять руки. Всі до цього звикли й
намагаються не помічати. А якщо хто-небудь подивиться на бабусині руки й
подумає, чому вони тремтять, — руки її починають тремтіти ще дужче. Несе ложку
бабуся — ложка тремтить, краплі на стіл капають.
Незабаром день народження Ніни. Мама сказала, що на її іменини буде обід.
Вона з бабусею спече великий солодкий пиріг. Нехай Ніна запросить своїх подруг.
Прийшли гості. Мама накриває стіл білою скатеркою. Ніна подумала:
І бабуся сяде за стіл, а в неї руки тремтять. Подруги сміятимуться, розкажуть
всім у школі.
Ніна тихенько сказала мамі:
 Мамо, нехай бабуся сьогодні за стіл не сідає...
 Чому? — здивувалася мама.
 У неї руки тремтять... Капає на стіл...
Мама зблідла. Не сказавши ні слова, вона зняла із стола білу скатерку й сховала
в шафу.
35
Мама довго сиділа мовчки, потім сказала:
 У нас сьогодні бабуся хвора. Іменинного обіду не буде. Поздоровляю тебе,
Ніно, з днем народження. Моє тобі побажання: будь справжньою людиною.
Мати знайшла єдину правильну оцінку того зла, яке "проклюнулося" в душі з
насіння егоїзму.
1. Чи правильно вчинила мама по відношенню до Ніни?
2. Який метод використала мама з метою подолання егоїзму дочки?
3. Як би діяли ви у подібній ситуації?
Ситуація 3
Урок фізики (11-й клас) учитель розпочинає такими словами: «Сьогодні ми
вивчатимемо тему «Поверхнева напруга». Ця тема має велике практичне значення.
Давайте спільно обґрунтуємо розв’язок такої життєвої ситуації: «Усім відомо,
туристичний намет добре захищає від дощу. Разом з тим, якщо під час дощу
прикласти руку до стелі намету, то брезент почне текти. Чому брезентовий намет не
пропускає воду, коли до нього не доторкатись, і протікає – коли до його стелі
прикласти руку? В кого які міркування?...»
Перша реакція учнів – відкрите здивування, тому що вони не раз спостерігали
ці явища, проте ніколи не задумувалися над їхніми причинами.
1. У чому цінність таких прийомів у навчальній діяльності?
2. Формування яких розумових якостей учнів сприяє включення у такі
ситуації?
Ситуація 4.
Ранок. У вестибюлі дитячого садка гамірно, прийшли діти.
- Ну зніми ж! Зніми зараз же! Не хочу сама… - вередує, командує Даша
бабусею.
Бабуся покірливо нахиляється над онукою, знімає її черевички, розстібає
ґудзики. Роздягнувши дівчинку, повертає її обличчя до себе, цілує в пухлу щічку і,
як дорогоцінний дар, вручає малюка виховательці.
- Даша у нас все робить сама, адже вона велика, - зауважує вихователька,-
наступного року – в школу! – намагається педагог сказати і для бабусі і для онуки. –
Вона навіть маленьким допомагає. Напевне вона і дома хороша помічниця!
- Мала ще у помічницях ходити. Ось підросте – тоді вже, - відповідає бабуся.
– А тепер йди гратися!
Бабуся невдоволено притискує губи і, відвернувшись від виховательки,
прямує до виходу. А дівчинка, пританцьовуючи, біжить у свою групу.
- А я вважала тебе нашою помічницею – каже їй вихователька.
- Помічниця я лише в дитячому садку, - відповідає Даша.
- А вдома?
- А вдома є бабуся.
І Дашина бабуся, і тато, й мама вважають: «Праця – для дорослих, а дитина має
жити без турбот», «Виросте – напрацюється», «Чи варто захмарювати дитинство
працею?», «Адже ми любимо Дашуню, намагаємося не завантажувати її працею».
1. Які якості можуть бути сформовані у дитини внаслідок такої лінії
36
поведінки членів сім’ї?
2. Чим можна пояснити двоякість поведінки Даші вдома й у дитячому садку?
3. Чи вважаєте ви, що, залучаючи дитину до праці, ми позбавляємо її дитячих
радощів?
4. Яка має бути поведінка батьків та інших членів сім’ї у трудовому
вихованні дітей?
Ситуація 5.
У педагогічних колах та сім’ях не припиняються дискусії щодо
запровадження в загальноосвітніх навчальних закладах єдиної шкільної форми.
Прихильники учнівської форми аргументують свої думки передусім з погляду
ефективного її впливу на естетичне виховання школярів.
Якої думки дотримуєтесь ви? Чи справді учнівська форма є таким важливим
чинником в естетичному вихованні школярів? Проаналізуйте наведені нижче
альтернативні міркування.
1. Намір запровадити у всіх школах єдину учнівську форму – це відгомін
тенденції авторитарної, казарменної педагогіки, яка намагалася нівелювати усіх
людей, починаючи з їхньої зовнішності.
2. Одяг – це своєрідна форма, яка відображає морально-етичний зміст
кожної особистості. Кожен школяр – це неповторна особистість. То ж нехай і в
одязі зберігається ця неповторність.
3. Єдина учнівська форма, безперечно, прикрашає не лише окремого учня, а й
колектив у цілому. Вона дисциплінує особистість, ефективно впливає на
формування в учнів естетичних смаків. Не випадково А.С.Макаренко дбав про
забезпечення своїх вихованців красивою формою.
4. В.О.Сухомлинський писав: «Ми проти єдиної учнівської форми. Ми
прагнемо до того, щоб одяг підсилював, підкреслював естетичні риси
індивідуальності дитини».
1. Закон України “Про освіту” // Голос України. – 1991. – 26 червня.
2003. – 528 с.
37
2001. – 608 с.
2000. — 544 с.
559 с.
Загальні методи виховання.
План.
1. Поняття про методи виховання, прийоми, засоби.
2. Методи формування свідомості особистості.
3. Методи організації діяльності та формування досвіду суспільної поведінки.
4. Методи стимулювання поведінки та діяльності.
5. Методи контролю, самоконтролю та самооцінки у вихованні.
6. Методи виховання за народною педагогікою.
1. Опрацюйте рекомендовану літературу та матеріали лекції, підготуйтесь до
обговорення питань заняття.
2. Порівняйте визначення поняття "виховання” подані у різних посібниках з
педагогіки, знайдіть спільне та відмінне. Який варіант викладу обрали б Ви,
обґрунтуйте свій вибір.
3. Назвіть категоріальні ознаки (ключові слова) в означенні вибраного вами поняття
"виховання". Поясніть свій вибір.
4. Проаналізуйте педагогічну ситуацію.
Учитель фізичної культури Д.С. відпустив з уроку учня, який був черговий у
цей день і мав вимити після заняття підлогу у спортивній залі. Про причини такого
дозволу Д.С. не міг сказати товаришам з етичних міркувань. Призначений замість
нього черговий учень відмовився мити підлогу, бо, мовляв, це не його черга.
Учитель упевнено заявив у присутності усіх учнів:
- Не турбуйтесь, діти, Сергій підлогу вимиє.
Учні розійшлися, а Сергій мовчки усівся на гімнастичну лаву, не виказуючи
жодних намірів мити підлогу. Учитель, не подаючи виду, мовчки вів записи в
журналі. А час спливав. Що зробити? Накричати, вдатися до погроз?
- Слухай, Сергійку! Коли ти відмовився мить підлогу, я міг, певне,
призначити іншого. Але чи було б це справедливо? Інший нічим не гірший за тебе.
Чи варто було кидати жереб?
- А чому б і ні? – посміхнувся Сергій.
- Добре, давай розберемося, хто з нас правий? – учитель присів на лавці
поряд. – Поміняємося ролями. Припустимо я згарячу заявив дітям, що ти виконаєш
38
вказівку учителя. А як би ти вчинив на моєму місці?
- Сергій мовчав, опустивши голову, але учитель відчув, що настрій у хлопця
міняється, і запитав:
- Тобі що, соромно братися за прибирання?
Скинувши куртку, учитель викрутив ганчірку над відром. І тут Сергій здався і
почав мити сам.
А на наступному уроці учитель жартома повідомив класу, що він і Сергій
підлогу вимили за всіма правилами. Завершення конфлікту зблизило двох людей.
1. Проаналізуйте цю ситуацію з погляду вимог принципів виховання і
використання методів виховання.
2. Як би ви діяли у подібній педагогічній ситуації?
2003. – 528 с.
2001. – 608 с.
2000. — 544 с.
559 с.
Організаційні форми виховної роботи.
План
1. Масові, групові та індивідуальні форми роботи.
2. Вибір форм виховання.
3. Позашкільні форми виховної роботи.
4. Типи позашкільних виховних закладів, специфіка їх роботи.
39
1. Підібрати у педагогічній літературі план-конспект виховного заходу для дітей
13-14 років.
2. Обгрунтувати відповідність даної форми меті і завданням заходу.
3. Визначити які напрями національного виховання реалізує захід.
2003. – 528 с.
2001. – 608 с.
2000. — 544 с.
559 с.
Взаємозв’язок школи, сім’ї та громадськості у справі виховання.
План
1. Виховання у сім'ї, як першооснова розвитку дитини як особистості
2. Сучасні проблеми сімейного виховання.
3. Правопорушення неповнолітніх та причини їх виникнення.
4. Види, форми і методи роботи вихователя з батьками учнів.
5. Педагогічний всеобуч батьків, шляхи підвищення його ефективності.
1. Розробити модель однієї із форм виховної роботи сім`ї і школи.
2. Проаналізуйте наведену педагогічну ситуацію, дайте обґрунтовані відповіді
на запитання.
П’ятикласник Андрій Г. був непосидючий хлопець, часто виявляв невеликі
порушення дисципліни, заважав товаришам на уроках, часто вдавався до бійки під
час ігор на шкільному подвір’ї.
Класний керівник повідомляла про витівки Андрія його батьків, роблячи
записи в щоденнику або окремими записками. Іноді телефонувала батькові на
роботу. Неодноразово запрошувала батька до школи для детальної розмови про
поведінку сина.
40
Йшов час. У поведінці Андрія проглядалися певні позитивні зміни. Класний
керівник час від часу давала учневі цікаві доручення, з якими він справлявся добре.
Почав допомагати товаришам. Його навіть похвалили на загальношкільній лінійці за
активну участь у конкурсі всезнайок.
Потрібно було закріпити позитивні якості, що формувалися у поведінці
школяра. Учителька написала коротеньку записку батькові Андрія: «Шановний
Сергію Петровичу! Прошу Вас у зручний для Вас час прийти до школи. Класний
керівник». Андрій особисто віддав записку татові. Наступного дня хлопчик
прийшов до школи засмучений. Усі дивувалися його мовчанці. Учень неприязно
поглядав на вчительку.
Батько чомусь не приходив на зустріч із класним керівником. І лише на
третій день зателефонував учительці і сказав: «Вибачте, що не зміг прийти до
школи: були складнощі на роботі. Але Ви не турбуйтеся: я Андрія вже відлупцював,
провчив його як слід. На деякий період вистачить»….
1. Чим викликані такі дії батька?
2. Яку помилку допустила класний керівник у спілкуванні з батьком Андрія?
3. Що ви порадите класному керівникові, аби грамотно вийти з цієї ситуації?
4. Яких треба дотримуватись правил учителям-вихователям у листуванні з
батьками?
2003. – 528 с.
2001. – 608 с.
2000. — 544 с.
559 с.
Педагогічні основи виховної діяльності громадських організацій дітей,
підлітків і дорослих.
ПЛАН
41
1. Завдання і принципи діяльності громадських організацій і об'єднань дітей,
підлітків і дорослих України.
2. Спільне та специфічне у змісті й методиці виховної діяльності СПОУ і УСО
"Пласт".
3. Методика педагогічної допомоги у співробітництві з об'єднаннями дітей, підлітків
і дорослих.
4. Підготовка і проведення суспільно корисних справ у діяльності піонерів і
пластунів.
1. Опрацювати рекомендовану літературу.
2. Підготувати доповідь: "Місце громадських організацій у виховній роботі з
учнями (5-8 /клас на вибір/) класу" на основі аналізу виховної роботи
конкретного класу однієї з Глухівських шкіл.
2003. – 528 с.
2000. — 544 с.
5. Лісовець О.В. Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними
організаціями України: Навч.плсібник [Електронний ресурс] / О.В.Лісовець.- К.:
ВЦ «Академія», 2011. – 256 с. // Pidruchniki.ws. Українські підручники онлайн:
Режим доступу
http://pidruchniki.ws/14990312/sotsiologiya/teoriya_i_metodika_roboti_z_dityachimi_ta_
molodizhnimi_organizatsiyami_ukrayini_-_lisovets_ov
Додаткова література
1. Закон України "Про об'єднання громадян". //Голос України. -- 1992 від 16
липня.
2. Закон України "Про освіту".
3. Статут СПОУ. //Зірка. - 1991 від 23 січня.
4. Програма спілки піонерських організацій України. //Зірка. - 1991 від 23 січня.
5. Сім кольорів веселки. //Перерва. - 1992 від 11 листопада. 7 Статут УСО
"Пласт". //Цвіт України. -1992.
6. Виховна робота і молодіжні організації. //Освіта. 1993 від 5 листопада
42
7. Моя земля - земля моїх батьків. //Освіта. - 1991 від 29 січня.
Модуль 4. Історія педагогіки
Педагогіка в державах стародавнього світу. Школа й педагогіка Європи епохи
Середньовіччя й Відродження.
План.
1. Зародження педагогічної теорії у філософських вченнях древньогрецьких
мислителів.
2. Виховання, школа і педагогічна думка у Стародавньому Римі.
3. Педагогічні ідеї М.Ф.Квінтіліана
4. Школа і педагогічна думка у Європі в епоху Відродження.
Я.А.Коменський – засновник педагогіки Нової доби.
План.
1. Принцип природовідповідності у вихованні Я.А. Коменського та його сучасні
аспекти. (Я.А. Коменський про рідну мову).
2. Коменський про вікову періодизацію розвитку дитини і систему шкіл, що їй
відповідає.
3. Ідеї Коменського та сучасна дидактика. (завдання, принципи, правила, методи і
форми організації навчання).
4. Винайдення та теоретичне обґрунтування Я.А. Коменським класно-урочної
системи навчання.
Школа і педагогічна думка країн Європи XVII- ХVІІІ ст.
План.
1. Провідні педагогічні ідеї епохи Просвітництва.
2. Педагогічна спадщина Джона Локка
3. „Вільне виховання” Жан-Жака Руссо як засіб утвердження відповідальності
дітей.
4. Ідея гармонійного виховання Й.Г. Песталоцці.
43
Національна система виховання і педагогіка в епоху українського
національного Відродження.
План.
1.Загальна характеристика розвитку шкільництва.
2. Виникнення і розвиток братських шкіл в Україні
3. Зародження вищої освіти в Україні. Перші вищі навчальні заклади в Острозі і
Києві (Острозька школа-академія, Києво-Могилянська академія).
4.Розвиток шкільництва на терені Запорозької Січі.
Практична робота № 24
Педагогічна система К.Д.Ушинського.
План.
1.Основні віхи життя, педагогічної діяльності К.Д.Ушинського. Світогляд вченого.
2.Ідея національного виховання К.Д. Ушинського. Принципи природо відповідності.
3.К.Д.Ушинський про значення рідної мови в житті, розвитку і вихованні людини.
4.Ідея гармонійного розвитку людини.
Українські педагоги ХХ століття А.С. Макаренко й В. О. Сухомлинський.
План.
1.Педагогічна діяльність А.Макаренка. Формування його світогляду.
2. А.С.Макаренко про колектив, його організаційну будову, самоуправління та
органи колективу (збори, ради колективу, комісії, актив).
3. Ідея поєднання навчання з продуктивною працею у педагогічній системі
А.Макаренка. (“Педагогічна поема”, “Прапори на баштах”). [3; 5; 9; 15; 19] 1
4. Народна педагогіка – основа творчої спадщини В.О.Сухомлинського.
5. Питання розумового, морального-трудового, фізичного, естетичного виховання у
творчій спадщині В.О.Сухомлинського. (“Народження громадянина”.)
6. Учитель-вихователь у творчій спадщині педагога. (“Сто порад вчителю”,
“Розмова з молодим директором”).
ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ
Лабораторне заняття №1
Планування виховної роботи класним керівником.
План.
1. Вимоги до плану класного керівника. Джерела, принципи планування.
2. Технологія планування роботи класного керівника.
3. Функції етапів планування.
4. Види та структура планів.
5. Планування роботи з дитячим колективом.
Практичне завдання
44
1. Скласти план роботи класного керівника на місяць для певного класу (за
вибором студента). При складанні плану врахувати вимоги, наведені у додатку
А.
2. Розв’язати педагогічні ситуації.
Ситуація 1
Молодий педагог, у якого виникли ускладнення з написанням плану роботи
класного керівника, звернувся за порадою до колеги.
- Чого ти страждаєш, - відповів той. - Візьми старий план роботи, перепиши його,
постав нові дати - і все готове.
Поясніть, який виховний результат може дати переписаний план роботи. Чому
неможливо навіть хороший чужий план виховної роботи застосовувати у своєму
класі?
При плануванні виховної роботи класний керівник повинен, у першу чергу,
спиратися на:
а) план роботи школи;
б) знання рівня вихованості учнів класу;
в) роботу дитячих громадських об’єднань.
Ситуація 2
У складеному класним керівником плані виховної роботи переважали такі
пункти: "Стежити за відвідуванням учнями уроків", "Відвідувати уроки вчителів у
своєму класі", "Допомогти учням, які мають проблеми у навчанні", "Роздати
матеріал учням для проведення вечора поезії", "Раз на тиждень проводити
політінформацію".
Проаналізуйте наведені заходи. Які педагогічні помилки були зроблені класним
керівником при проектуванні системи виховної діяльності? Назвіть основні
принципи планування виховної роботи, вимоги, яким повинен відповідати план
роботи класного керівника.
При плануванні задач і змісту виховної роботи у класі необхідно враховувати:
а) принцип наочності;
б) принцип цілеспрямованості;
в) принцип науковості.
Ситуація 3.
Готуючись до виховної години, класний керівник склав детальний план
проведення виховного заходу, підібрав цікавий, з його точки зору, матеріал, виписав
цитати, підготував питання. Але при проведенні виховної години діти почали
задавати зовсім інші запитання, ніж передбачав класний керівник. Те, що він
розповідав, було не завжди дітям цікаво, вони слухали неуважно, дехто взагалі
займався своїми справами.
Якої помилки припустився класний керівник, конструюючи виховний захід? Як би
ви використали ініціативу й інтереси учнів при підготовці та проведенні виховної
години?
При плануванні та підготовці виховного заходу класний керівник досягне
45
найбільшого виховного результату за умови:
а) самостійної копіткої підготовці;
б) організації самостійної творчої роботи класу;
в) виконання учнями складеного вчителем плану проведення виховного заходу.
Ситуація 4.
Розпочинаючи роботу в оздоровчому дитячому таборі, Олена пам'ятала пораду
старших колег: «Головне - зацікавити дітей яскравою перспективою». Тому на
зборі-старті свого загону вихователі захоплено розповіли про можливості цікавого
життя протягом зміни, запропонували різноманітні справи, запросили дітей
висловлювати свої пропозиції. У ході бурхливих дебатів разом було складено план
роботи загону. Зміна пройшла цікаво, насичено. І студенти-практиканти, і діти довго
згадували походи, екскурсії, ігри, конкурси.
Які умови забезпечили організацію повноцінної життєдіяльності дітей у
літньому оздоровчому таборі? Яку роль відіграють комунікативні здібності
вихователя у процесі планування роботи з дітьми?
При плануванні виховної роботи з дитячим колективом педагог зобов'язаний
(оберіть один варіант відповіді):
а) запропонувати готовий план роботи для обговорення з дітьми;
б) вислухати пропозиції дітей (у тому числі і шляхом анкетування) і самостійно
скласти план;
в) допомогти, навчити дітей самостійно планувати роботу свого класу.
Додаток А
Реалізація ідей Концепції виховання дітей та молоді у національній системі
освіти вимагає творчого підходу до вироблення учителями стратегії й тактики своєї
професійної діяльності. Планування підвищує результативність виховної роботи,
надає їй цілеспрямованості та систематичності, дозволяє включити кожного учня в
особистісно значущу пізнавальну, громадську, художньо-естетичну, трудову,
спортивно-оздоровчу діяльність, яка задовольняє запити особистості і відповідає
традиціям навчально-виховного закладу.
Планування роботи класного керівника це - усвідомлене, цілеспрямоване
прогнозування цілей виховання й проектування шляхів їх досягнення. Скласти план
виховної роботи означає визначити виховні завдання на конкретний період,
розробити модель виховної системи, структуру й зміст виховної діяльності.
Розробляють плани перспективні (на рік і більше), календарні (місяць, чверть),
оперативні (день, тиждень), плани окремих виховних заходів.
План - це педагогічно обґрунтована система виховних дій. При її розробці
необхідно дотримуватися наукових принципів планування виховної роботи.
Принцип індивідуально-особистісного підходу забезпечується вивченням
особистості кожної дитини, рівня сформованості якостей її характеру і визначенням
на цій основі перспектив розвитку індивідуальних потреб, інтересів, можливостей.
Принцип цілеспрямованості передбачає проектування таких видів та форм
діяльності (суспільно-корисної, пізнавальної, спортивно-оздоровчої, трудової,
46
художньо-творчої), які забезпечують виконання визначених на період планування
завдань виховання та розвитку дітей.
Принцип комплексності означає прогнозування єдності у виховному акті
одночасно морального, естетичного, інтелектуального впливу та фізичного розвитку
дітей.
При плануванні життєдіяльності дітей потрібно враховувати:
 їх вікові та індивідуальні особливості, стан здоров'я;
 специфіку роботи школи, її матеріально-технічну базу;
 можливості взаємодії з іншими соціальними інститутами виховання дітей;
 реальність планів, їх розумну насиченість, зокрема, відводити час на
підготовку до широкомасштабних справ.
Джерелами планування є:
 державні документи в галузі виховання, освіти та охорони здоров'я дітей;
 інтереси, потреби та побажання самих дітей, їх батьків, педагогів;
 результати аналізу планів роботи, звітів, педагогічних щоденників та
іншої документації попередніх виховних періодів;
 плани роботи школи, гуртків, секцій, клубів;
 традиції школи: свята, ювілеї, конкурси, тематичні дні, тижні;
 програми діяльності дитячих громадських організацій та об’єднань;
 природне та соціальне оточення школи;
 перспективний досвід роботи інших класів, шкіл;
 календар знаменних дат, зокрема, села чи міста, де живуть і навчаються
діти.
Для збирання необхідної для планування життєдіяльності класного колективу
інформації використовують різні форми: розвідка справ і друзів, конкурс на кращу
пропозицію до плану, інтерв'ю "Що мені сподобалося в класі, школі в минулому
році?", анкетування, банк чи аукціон ідей, естафета любимих занять, інформаційний
стенд "Наш клас", бюро цікавих знахідок, прес-конференція, час запитань та
відповідей, ділові ігри типу "Мозкова атака", індивідуальні бесіди з дітьми та
дорослими.
Технологія планування виховної роботи складається з ряду послідовних етапів.
1. Діагностичний - визначення рівня розвитку й вихованості учнів, їхніх потреб,
інтересів, можливостей, зон актуального й найближчого розвитку, співвіднесення їх
із суспільною метою виховання.
2. Прогностичний - цілепокладання, цілеутворення: інтерпретація цілей
виховання у виховні задачі, їх конкретизація, деталізація, систематизація, уточнення
та оцінка умов досягнення.
3. Орієнтаційно-пошуковий - висунення і науково-теоретичне обґрунтування
провідної ідеї діяльності на заданий виховний період, моделювання оптимального
варіанта суб'єкт-суб'єктних виховуючих відносин, визначення основних напрямків
виховної діяльності.
4. Структурно-змістовий - розробка змісту та послідовності, визначення
47
організаційних форм, часу й місця проведення виховних справ і заходів, розподіл
"ролей" виховної діяльності.
5. Конструктивний - операційно-інструментальна розробка форм, методів,
прийомів, способів виховної роботи з учнями.
6. Контрольно-оцінний - розробка системи засобів контролю та оцінки
результатів і процесу виховної діяльності, уявне експериментування, аналіз,
корекція й експертна оцінка розробленого плану виховної роботи.
Системоутворюючим елементом планування виховної діяльності є діагностична
постановка виховних цілей і задач. Педагогічна діагностика виконує роль
інформаційного джерела у формуванні виховних задач. Другим джерелом
цілеутворення є норми політичного, економічного, правового, морального тощо
життя суспільства, а також соціальні правила життєдіяльності й поведінки.
У державних нормативних актах (Національній доктрині розвитку освіти
України, Законі України "Про освіту", "Концепції середньої загальноосвітньої
школи України", "Концепції виховання дітей та молоді у національній системі
освіти" та інших) відображено головну мету національного виховання як набуття
молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань
українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин,
формування у молоді, незалежно від національної приналежності, особистісних рис
громадян Української держави, розвиненої духовності, моральної, художньої,
естетичної, правової, трудової, екологічної культури. В такому вигляді мета задана
нормативно. Проходячи через дані діагностики, соціальні цілі трансформуються у
виховні цілі й задачі, які відіграють регулятивні, управлінські, організаторські
функції.
C.Л.Рубінштейн писав, що у виховній роботі звичайно виходять із вимог
суспільства і суспільної моралі, однак ці суспільні вимоги не проектуються
механічно в людину, а ефект усіх зовнішніх впливів, суспільних в тому числі,
залежить від внутрішніх умов, від того "ґрунту", на який ці впливи падають.
Трансформація суспільної мети виховання у виховні задачі відбувається на
основі чіткого знання про рівень розвитку й вихованості кожного учня на початку
планування.
Для доцільного планування виховної роботи В.О.Сухомлинський рекомендував
скласти педагогічну характеристику класу, де на першому місці стоять здоров'я,
фізичний розвиток дітей, аналіз умов для їх всебічного розвитку. Предметом
особливої уваги є індивідуальні особливості розумового розвитку та емоційної
культури учнів. У педагогічній характеристиці описуються середовище, оточення, в
якому відбувається формування інтелекту дитини та обставини, які впливають на
виховання моральних, естетичних та інтелектуальних почуттів. Особливе місце
належить аналізу життя й відносин у сім'ї, де формується моральна сутність дитини.
Дуже важливий бік педагогічної характеристики - це її перспективність.
Необхідно не лише проаналізувати те, що є, але й висловлювати свої міркування,
наміри, плани активного виховного впливу на особистість дитини, зазначати, як
відбувається цей вплив уже зараз, які труднощі зустрічаються у виховній роботі.
48
Треба не лише бачити людину такою, як вона є, але й проектувати розвиток її
інтелекту, моральності, естетичної та емоційної культури.
Обов'язковим аспектом технології планування виховної діяльності є визначення
реальності результатів, що прогнозуються, можливість досягнення яких вихователь
повинен уміти оцінити за такими параметрами:
1. Відповідність віковим особливостям дітей, рівню їх індивідуально-
особистнісного розвитку нахилів, здібностей, інтересів, прагнень і можливостей.
2. Соціально-педагогічні, психологічні, матеріальні умови реалізації проекту
виховної роботи.
Процес виховання обумовлений соціальними чинниками, умовами життя, які
сприяють становленню відповідного способу життєдіяльності в різних регіонах, у
межах традицій, побуту, звичаїв найближчого оточення учнів, національних
особливостей, природного середовища, засобів масової культури й пропаганди. На
результативність спроектованих виховних задач впливає також емоційно-
психологічний настрій колективу, в якому на емоційному рівні відображаються
особисті й ділові взаємовідносини членів колективу, що визначаються їх ціннісними
орієнтаціями, моральними нормами й інтересами. Уміння бачити ці фактори,
оцінити й передбачити їх вплив на особистість є однією з складових проектувальної
майстерності педагога.
Рівень виховних результатів багато в чому залежить і від того, хто буде
реалізовувати виховний проект. На жаль, наша сучасна школа не повністю
забезпечена висококваліфікованими педагогами. Плани, які розроблені без
урахування професійної підготовки учителів-вихователів, їх індивідуальних
здібностей і можливостей, можуть бути приречені, в кращому випадку, на механічне
відтворення, яке не принесе ніякої користі ні для виховання дітей, ні для
професійного самоутвердження, самовдосконалення педагога.
Матеріальні умови, безумовно, впливають на проектування як задач, так і змісту
виховної діяльності. Яскравим прикладом створення й використання виховного
потенціалу матеріальної бази школи є діяльність Сахнівської середньої школи
Черкаської області (директор О.А.Захаренко). Чудові шкільні приміщення, музей,
майстерні, планетарій були і є одночасно і перспективою, і засобами виховання.
3. Часові рамки досягнення виховних задач.
Учитель-вихователь повинен уміти ставити оперативні виховні задачі в
діалектичній єдності із загальними цілями виховання. Уміння оцінити місце й
значення кожного кроку у гармонійній системі досягнення близьких, середніх і
дальніх перспектив розвитку особистості є важливим аспектом проектувальної
діяльності педагога.
На основі аналізу розглянутих вище параметрів оцінки виховних задач
відбувається їх корекція відповідно до конкретних умов функціонування виховного
процесу.
Таким чином, функцією прогностичного етапу планування виховної діяльності є
отримання й систематизація інформації про наявний і майбутній стан об’єкта
виховання. Його характеристика необхідна для оптимізації діяльності, яка б
49
забезпечувала розвиток і виховання кожного учня.
Завданням орієнтаційно-пошукового етапу планування є розробка моделі
суб'єкт-суб'єктної виховної взаємодії.
Моделювання виконує функцію побудови інформаційної моделі майбутньої
виховної діяльності. Інформаційна модель, яка може бути зображена у вигляді
схеми або програми, дозволяє дослідити дію основних принципів виховання,
отримати прогностичну інформацію про майбутній виховний процес, його
структуру, основні характеристики, знайти оптимальні варіанти його організації,
тобто забезпечити теоретичне обґрунтування проекту. В.О.Сухомлинський радив
учителям наполегливо виробляти в собі уміння освітлювати повсякденні явища
виховного процесу світлом педагогічної теорії, що дає можливість знайти між ними
причинні залежності.
Наступним етапом планування виховної роботи є визначення структури й змісту
виховної діяльності, розроблення системи послідовних виховних справ, вибір
найбільш доцільних форм, методів і засобів їх організації, точний розрахунок
роботи в просторі й часі.
Досить відповідальним моментом планування є розподіл виховної роботи в часі і
просторі. Для виконання цієї задачі планування потрібно співвіднести обсяг
запланованої роботи, кількість виховних заходів із відведеними часовими рамками,
детально розподілити необхідний час на підготовку й організацію виховної
діяльності, враховуючи її темп, ритм, послідовність, швидкість і т.д.
Перевантажений план наперед приречений на невдачу як в організаційному, так і в
результативному аспектах. Виховна робота з учнями проводиться в різних місцях
(класі, музеї, на природі, виробництві і т.д.), що теж необхідно відобразити в плані.
Провести розрахунок виховної роботи в просторі й часі, найбільш доцільно
структурувати зміст виховної діяльності допомагає правильно вибрана форма плану.
Єдиної форми плану не існує. Вихователь сам обирає, вдосконалює, розробляє
зручну для нього форму. У шкільній практиці розповсюджені текстові плани, плани-
сітки, "графіки Гонта" і інші форми планів.
Рекомендується така орієнтовна схема плану класного керівника.
I. Характеристика класу.
II. Основні завдання виховної роботи на даний період.
III. Основні напрями, зміст, форми та методи діяльності класного колективу.
IV. Індивідуальна робота з дітьми.
V. Робота з батьками.
Теми батьківських зборів. Вивчення сімей учнів. Педагогічна освіта батьків.
Педагогічне керівництво роботою батьківського комітету класу. Індивідуальна
робота з батьками.
VI. Додатки
Відомості про учнів, їх батьків, сім'ї. Список членів батьківського комітету.
Щоденник педагогічних спостережень.
Форма плану має відображати зміст, форми та методи роботи і її розрахунок у
50
часі.
Орієнтовна форма плану виховної роботи класного керівника

№ Зміст, форми і методи Терміни Виконавці Відмітка про
п/п роботи виконання виконання
Для раціонального розподілу часу корисно на кожен вид позакласних занять

відводити певний день тижня.
Орієнтовний розподіл днів тижня для проведення виховної роботи
Дні тижня 1 тиждень 2 тиждень 3 тиждень 4 тиждень Примітка

Пн
загальношкільн
Інтернаціональ
інформування
інформування
не виховання
Тематичне
их заходів
Примітка
Оглядове
День
Лекції, бесіди (3 рази в місяць)

Вт Заходи по вихованню любові до знань і
відповідального ставлення до навчання. Гурткова
фізкультурно-оздоровчі заходи
Суспільно-корисна робота і
робота
проводяться щоденно
Ср Заходи з естетичного виховання
Спортивно-масова робота
Чт
профорієнтац
Загальношкіл
Патріотичне
Санітарно-
виховання
виховання
ьні заходи
гігієнічне
Робота з
ії
Пт Радіолінійка. Бесіди з попередження травматизму і

вивчення правил вуличного руху
Сб Робота з батьками
Нд Клуб вихідного дня
51
Заключним етапом технологічного циклу проектування виховної роботи є
розробка системи оцінки та аналізу процесу й результатів виховної діяльності.
Вихованість є ключовим поняттям в оцінці результативності виховної діяльності.
М.І.Шилова визначає його як властивість особистості, що характеризується
сукупністю достатньо сформованих соціально значущих якостей, які в узагальненій
формі відображають систему відносин людини до суспільства й колективу,
розумової й фізичної праці, до людей, самого себе.
Спроектовані діагностичні програми повинні забезпечити аналіз вихованості у
взаємозв’язку з основними умовами й факторами становлення особистості школяра,
щоб дані досліджень давали можливість обґрунтовувати подальші виховні задачі й
розпочати проектування на наступний період. [4]
педагогічних навчальних закладів / І.В.Зайченко. – Чернігів, Деснянська правда.
– 2003. – 528 с.
2. Кацинська Л.П. Виховний процес в сучасній школі: методичний посібник /
Л.П.Кацинська. – Рівне, 1997. – 159 с.
3. Кондрашова, Л.В. Методика організації виховної роботи в сучасній школі:
навчальний посібник / Л.В.Кондрашова, О.О.Лаврентьєва, Н.І.Зеленкова. –
Кривий Ріг : КДПУ, 2008 – 187 с.
4. Практикум з педагогіки: Навчальний посібник: Видання 2-ге, доповнене і
перероблене /За заг. ред. О.А.Дубасенюк, А.В.Іванченка. – Житомир: Житомир.
держ. пед. ун-т, 2002. – 482 с.
Лабораторне заняття №2-3

Методика організації і проведення виховних заходів
План
1. Етапи підготовки і проведення виховного заходу.
2. Методика підготовки та проведення класних зборів.
3. Методика проведення етичної бесіди.
4. Методика проведення диспутів.
5. Методика проведення предметного тижня.
6. Методика проведення батьківських зборів.
3. Розробити план-конспект одного із вказаних вище виховних заходів (клас за
вибором студента). Доповісти на занятті, обґрунтувавши його мету, зміст,
відповідність віковим особливостям школярів.
При цьому врахувати, що у проведенні виховного заходу можна чітко виділити
52
три взаємопов’язаних етапи: підготовчий, етап проведення, підсумок заходу.
Своєрідність етапів залежить від обраної форми виховного заходу, однак можна
схематично окреслити загальні підходи.
Підготовчий етап. Під час організації будь-якої класної справи, виховного
заходу, реалізації певної форми виховання, треба чітко визначити її тему, мету та
завдання.
Класному керівникові варто враховувати найбільш пріоритетні виховні завдання,
серед яких:
 розвиток пізнавальних інтересів, світогляду учнів;
 формування моральної культури та поведінки;
 виховання високої естетичної культури;
 формування навичок здорового способу життя;
 формування трудових навичок;
 виховання почуття обов'язку та відповідальності;
 створення в класі атмосфери дружби, взаєморозуміння та підтримки;
 розвиток творчих можливостей учнів;
 формування єдиного колективу: учнів, батьків, класного керівника.
Ці завдання, з урахуванням потреб та інтересів, рівня розвитку учнів та
учнівського колективу, й реалізовуються у певній формі заходу.
Наприклад, є потреба провести захід для учнів випускних класів з орієнтовною
тематикою «Обираємо майбутню професію». За мету визначено – ознайомити учнів
з найбільш розповсюдженими у нашому регіоні професіями, показати вимоги до її
обранців, шляхи до отримання тощо. Доцільні форми – презентація професії,
«круглий стіл», «вечір у запитаннях та відповідях». З іншого боку, якщо мета
полягає у визначенні професійної придатності учнів до тої чи іншої галузі
виробництва, то доцільними формами вже будуть психологічний практикум, або
тренінг, усний журнал.
Визначення виховної мети і завдань є найголовнішим початком продуманого
виховного заходу. Далі класний керівник повинен приділити увагу підбору методів,
що відповідають поставленим завданням, а також усвідомленню місця заходу в
системі роботи з даним колективом дітей. У цьому, насамперед, проявляється
комплексний підхід до виховання. Тому, важливо заздалегідь якомога повніше
виявити виховні можливості наміченої справи, встановити зв'язок між даним
заходом і іншими складниками в системі діяльності з виховання учнів. Там, де така
система є, форма виховної роботи є розвитком або завершенням попередньої роботи
й, разом з тим, початком наступної.
Так, гарною підготовкою до бесіди на етичну тему можуть бути перегляд
кінофільму або відвідування театру, читання книг, зустрічі із цікавими людьми.
Отже, при підготовці до кожного заходу вчителеві важливо врахувати попередню
виховну діяльність у цьому колективі дітей і її результати.
Центральне місце в підготовці виховного заходу займає підбор матеріалу. Залежно
від характеру роботи для цього необхідно різний час. Так, багато часу потрібно, щоб
підібрати матеріал для читацької конференції, диспуту, вечора, огляду. Крім того
53
час потрібен педагогу й дітям для опрацювання відповідної літератури, виконання
учнями різних завдань і доручень, для репетицій, збору фактів, проведення
спостережень, підготовки доповідей, виступів тощо. Ця попередня робота зі
школярами виявляється найбільш значущою у виховному й освітньому значенні
виховного заходу.
Слід акцентувати на такий важливий елемент підготовки виховного заходу, як
організаційна робота. Вихователь керує нею, залучаючи дітей. Він розподіляє між
учнями класу доручення, допомагає їх виконувати, контролює. Для організації
великих заходів доцільно створювати комісії, оргкомітети, творчі та ініціативні
групи, проводити між ними змагання на кращу підготовку. Спираючись, при цьому,
на ініціативу школярів, учитель сприяє формуванню в них організаторських навичок
і вмінь, привчає до самостійності й відповідальності. Знання дітей дозволить
класному керівникові знайти справу для кожного відповідно до бажань й здібностей
дитини.
Для того, щоб класному керівнику спланувати цей вид діяльності, необхідно
об'єднати учнів класу в групи за певними критеріями, поставити перед ними
конкретні завдання та представити форми їхньої реалізації: знайти матеріал для
сторінки «усного журналу», оформити стіннівку для вечора, запросити гостей,
підготувати призи, написати твір-роздум, опрацювати питання анкети тощо. При
цьому слід мати на увазі дві обставини. По-перше, поділ на групи є вельми
умовним, про нього ні в якому разі не повинні знати вихованці. По-друге, ця робота
ведеться упродовж багатьох років поступово, з постійним намаганням розширити
суспільний досвід учнів, а не відразу.
Розучування учнями готових ролей і текстів – розповсюджена помилка класного
керівника. Але не тільки цього варто уникати. Виховні можливості підготовчого
етапу знижуються через прагнення дорослих заради економії часу виконати за
школярів ту роботу, що посильна їм самим, через недостатню увагу до так званих
«пасивних», сором’язливих, невпевнених у собі дітей.
Завершується підготовка складанням плану заходу (конспекту, сценарію), що
повинен відбивати його специфіку. Так, необхідно, щоб план усного журналу
відрізнявся від плану проведення вечора або екскурсії. Однак є загальні елементи
планування. Ними є: визначення мети (завдань), теми, змісту й форми заходу;
характер підготовки до його проведення; хід; підведення підсумків. План складає
учитель, методист, педагог-організатор, або творчо працюючий вчитель із
залученням дітей. У старших класах цю роботу можуть робити й самі школярі під
керівництвом вихователя.
Композиція виховного заходу визначаються багато в чому змістом роботи,
віковими особливостями учнів, підготовленістю ведучого, класного керівника й
учасників.
Щоб зберегти інтерес і увагу школярів під час заходу, необхідно, щоб сценарій
передбачав організовану, динамічну роботу учнів без зайвих затягувань. Багато чого
залежить від ведучого, його підготовленості, ерудиції, організаторських та
комунікативних здібностей, гнучкості у несподіваних ситуаціях, емпатії. У
54
несформованих колективах, незалежно від віку школярів, класні керівники звичайно
самі ведуть виховні заняття. У міру зміцнення колективних стосунків їхнє
керівництво стає все більш опосередкованим: вони діють через актив, заохочуючи
самостійність учнів.
Таким чином уміння планувати виховний захід є одним з елементів наукової
організації праці вчителів й учнів у галузі виховної діяльності. Безпосередньому
проведенню заходу передують найважливіші організаційні моменти:
 Оголошення (реклама) про назву заходу, його основний зміст.
 Підготовка матеріалів для учасників (наприклад: у конкурсі шарад
учасникам знадобиться папірець і ручка, для конкурсу інсценованої пісні –
записи пісень, для тестування – опитувальник і т.д.).
 Підготовка матеріалів для організаторів заходу (наприклад: костюми для
концерту, бейджики для прес-конференції, ілюстративні плакати, матеріали
для суддівства тощо).
 Оформлення місця проведення заходу, відповідно до його змісту: з
українською національною символікою для вечорниць, з виставкою книжок
для читацької конференції, з діаграмами і таблицями для економічної гри, з
цитатами та девізами до диспуту тощо.
 Запрошення гостей, якщо є така необхідність.
 Організація «преси»: фото, відео, статті.
 Визначення можливих шляхів щодо продовження теми, яка була змістом
заходу – творче домашнє завдання, твір-роздум, випуск «Блискавки»,
організація спостережень, написання листівки з побажаннями на майбутнє
тощо.
Як правило, до проведення виховного заходу вже має бути складений його
сценарій й методична розробка.
Методична розробка виховного заходу має містити такі основні пункти: назва
заходу, форма проведення, виховна мета заходу, місце проведення (класна кімната,
бібліотека, музей, спортивний майданчик тощо.), обладнання, план проведення,
опис підготовчого етапу (якщо він містить важливі справи), хід проведення, список
використаних джерел.
Всі перелічені пункти є необхідними для визначення змісту заходу, його
доцільності, ретельної підготовки. Вони дозволяють організатору заходу з’ясувати
необхідні засоби, методи, прийоми виховного впливу.
Проведення заходу. Педагогічна практика підтвердила доцільність такої
послідовності:
1. Вступне слово вчителя чи ведучого, який повідомляє тему та мету проведення
виховного заходу. Причому робить це неявно для вихованців, наголошуючи на
актуальності і важливості цього заходу задля розвитку учнів та учнівського
колективу. Іноді цей етап може бути представлений у вигляді інсценівки,
урочистого привітання гостей та учасників, у віршованій чи ігровій формі.
Головним завданням при цьому має бути – налаштувати учасників на майбутню
діяльність.
55
2. Безпосереднє проведення заходу, хід якого залежить від тієї форми, яка для
нього обрана. Це можуть бути: бесіда, обговорення проблеми, попередньо
підготовлені виступи учнів, перегляд і аналіз кінофільму, діафільму, творів
образотворчого мистецтва, обговорення прочитаної книжки, статі, виступи
запрошених цікавих людей, вікторина тощо.
Підведення підсумків, рефлексія. Іноді буває так, що захід закінчено, але не
завершено, тобто учнями залишається неусвідомленим виховний ефект від
проведеного часу. Аналіз підсумків заходу варто проводити систематично, тому, що
тільки спираючись на досягнуте можна успішно рухатися вперед, закріплювати
краще, позбутися недоліків.
Такий аналіз підсумків має дві основні функції – організуючу й виховну:
регулярний аналіз сприяє кращій організації роботи, спонукає більш серйозно
ставитися до дорученої справи, оскільки його підсумки й результат не залишаються
непоміченими, а піддаються оцінці, аналіз – також і гарна школа виховання
спостережливості, самокритичності, вимогливості, формування суспільної думки,
правильного ставлення до критики, підвищення педагогічної майстерності.
Аналізуючи виховний захід, треба, насамперед, фіксувати позитивні результати,
вказувати ті прийоми, умови, методи, які привели до успіху, з’ясувати причини
невдач. Кваліфіковане підведення підсумків створює умови для обґрунтованого
планування й поліпшення якості всієї виховної роботи надалі.
Педагогічний аналіз кожного проведеного заходу може проводитися відповідно до
наступних критеріїв: 1) наявність виховної мети; 2) актуальність і сучасність теми;
3) її спрямованість; 4) глибина й науковість змісту, відповідність віковим
можливостям дітей; 5) підготовленість учителя й учнів до роботи, організованість і
чіткість її проведення; 6) активність учнів, їх емоційні реакції на запропоновані
методи й прийоми виховного впливу.
Рефлèксія (від лат. reflexio – вигін, відображення) – це осмислення людиною
передумов, закономірностей і механізмів власної діяльності, соціального і
індивідуального способу існування, самоаналіз. Щоб вдало організувати самоаналіз
учнями виховного заходу, зазвичай, слово знову надається його організаторам, які
мають наголосити на найважливіших висновках, намагаються вияснити в кожного з
учасників що цікавого, корисного для себе вони винесли з сьогоднішнього заходу.
Як раз тут, на цьому етапі, доцільно відмітити вклад кожного у проведену справу –
ведучих, тих, що готували матеріал або оформлювали класну кімнату, запрошували
гостей тощо. Педагогічна наука і практика застерігають від привселюдної критики
вихованців за недбалу підготовку чи усунення від участі у проведенні форм
виховної роботи. А ось заохочення найбільш активних, відмітка тих, які творчо
підійшли до виконання дорученої справи є тим стимулом, що у подальшому буде
сприяти підвищенню інтересу всіх учнів класу. На жаль рефлексію, як нагальний
етап проведення виховної роботи більшість класних керівників взагалі випускають з
свого поля зору.
Судити про якість виховного заходу можна й за реакцією дітей. Їхня увага,
емоційний настрій, інтерес до того, що відбувається, активність або, навпаки,
56
байдужність говорять відразу багато про що. Більш віддалені в часі спостереження
за поведінкою школярів, бесіди з ними, анкетування дозволяють глибше оцінити
ефективність проробленої роботи. [4]
педагогічних навчальних закладів / І.В.Зайченко. – Чернігів, Деснянська правда.
– 2003. – 528 с.
навчальний посібник / Л.В.Кондрашова, О.О.Лаврентьєва, Н.І.Зеленкова. –
Кривий Ріг : КДПУ, 2008 – 187 с.
5. Кузьмінський, А. І. Педагогіка : підручник / А.І.Кузьмінський, В.Л.Омеляненко. -
К. : Знання, 2007. - 447 с.
6. Лозова В.I. Теоретичнi основи виховання i навчання: Навч. пос. / В.І. Лозова,
Г.В.Троцко. - Харкiв, 1997. - 338с.
7. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка: навч. посібник / Н. Є. Мойсеюк. – К. : Граніна, 2001.
– 608 с.
2000. — 544 с.
Лабораторне заняття №4
Виховання особистості в колективі. Взаємовідносини особистості й колективу.
План
1. Загальні поняття про учнівський колектив. Ознаки та структура.
2. Вплив колективу на особистість, проблеми взаємовідносин особистості і
колективу.
3. Педагогічне керівництво процесом формування колективу. Система
перспективних ліній. Принцип паралельної дії.
4. Стадії розвитку колективу (А. Макаренко, А. Лутошкін).
1. Дати визначення ключових понять: колектив, первинний колектив,
структура колективу, педагогіка паралельної дії.
2. Користуючись програмою вивчення учнів i типовим планом складання
характеристики написати характеристику на студента своєї групи.
Обговорити характери тики.
3. Проаналізуйте педагогічні ситуації з точки зору роботи з учнівським
колективом.
57
Ситуація 1.
Сергій М., учень 7-го класу після уроків дещо затримався і підійшов до
класного керівника С.Д., коли вона поверталася з їдальні.
- Я хочу вам розповісти про те, що у нас твориться у класі і хто порушує
дисципліну, хто погано веде себе за межами школи, - пошепки говорив Сергій.
- Але щоб ніхто не знав, що це я. Добре?
Учителька насторожилася. А Сергій уже почав викладати факти:
- Петро і Володя приносять в школу цигарки і палять, іншим дають. А
позавчора Дмитро С. відібрав у сусідського хлопчика велосипед, їздив на ньому а
потім віддав… Оля Т. все перешіптується з дівчатами, записки пишуть і передають
хлопцям у 8-й клас…
1. Як би ви поставилися до такої «допомоги» учня?
2. Опишіть ваші подальші дії щодо Сергія М., та інших учнів класного
колективу в цілому.
Ситуація 2.
На початку навчального року класний керівник Олексій Миколайович проводив
збори учнів свого 9-го класу. Розглядали питання: обрання органів самоврядування
(старосту, його заступника, відповідальних за певні ділянки роботи). Уже протягом
двох років старостою класу була відмінниця Оксана Т. О.М. хотів, аби й надалі вона
залишалася старостою: добре вчиться, наполеглива, хоча й гордовита, груба з
товаришами. У ході процедури виборів (вони проходили на демократичних засадах)
школярі не погоджувалися з пропозицією класного керівника. Більшість
відстоювала кандидатуру Дмитра Я. Хоча і вчиться не дуже добре, але виявляє
самостійність, товариський, урівноважений, господарник з батька-матері, відвертий
з учителями і учнями, хороший спортсмен.
Суперечка затяглася на довго. Класний керівник не хотів поступатися своїми
намірами. Так цього дня і не вдалося обрати органи самоврядування.
1. Чому класний керівник наразився на опір вихованців?
2. На якій стадії розвитку, на ваш погляд, перебуває колектив цього класу?
3. Як би діяли ви у цій ситуації?
4. Які чинники необхідно враховувати у розвʼязанні завдання обрання органів
самоврядування?
Ситуація 3.
Колектив вашого класу перебуває на другій стадії розвитку. Після 6-го уроку
черговий учитель інформував вас, що ваші учні не прибрали класної кімнати (у них
було 5 уроків).
Якими будуть ваші дії? Із запропонованих альтернативних рішень оберіть
прийнятне для вас. Аргументуйте недоцільність інших.
1. Попрошу учнів з інших класів, в яких я працюю, щоб вони дбайливо
прибрали кімнату 6-го класу, проконтролюю їхні дії.
2. Негайно знайду 2-3 учнів свого класу, які, ще, можливо, граються на
шкільному подвірʼї, і заставлю їх привести кімнату в належний стан.
58
3. Через інших учнів викличу до школи старосту і його помічника, який
відповідає за санітарний стан у класі, й зобовʼяжу ретельно прибрати класну
кімнату.
4. Негайно відшукаю старосту, пошлю його за черговими, які мали
прибрати класну кімнату, проконтролюю їхню діяльність, а наступного дня це
питання розглянемо на класних зборах.
5. Власноручно приберу класну кімнату і здам її черговому вчителеві.
Ситуація 4.
Колектив 9-го класу перебуває на 3-й стадії розвитку. Учні класу отримали
завдання очистити шкільне подвірʼя і спортивний майданчик від снігу, який випав
минулої ночі, і залити ковзанку.
Як має діяти класний керівник? Із запропонованих альтернативних рішень
оберіть ті, які ви вважаєте правильними з позиції діяльності класного керівника.
1. Запросити органи самоврядування класу, повідомити їм розпорядження
директора школи, чітко розподілити обовʼязки між членами колективу,
встановити терміни виконання. Одночасно забезпечити контроль за якістю
роботи.
2. Провести короткі інструктивні збори учнів класу, дати доручення,
окреслити ділянки роботи для кожного учня, зобовʼязати старосту контролювати
роботу і доповісти класному керівникові про виконання.
3. Проінформувати колектив класу про поставлене завдання, доручити
спільно розвʼязати усі організаційні питання і не забути вписати у трудову ланку
самого класного керівника. Після виконання роботи підвести підсумок.
4. Розташувати учнів на подвірʼї школи, поставити завдання прибрати
сніг і облаштувати ковзанку. Створити трудові ланки. Закріпити за кожною
ланкою ділянку роботи. Класному керівникові забезпечити контроль за ходом
виконання роботи.
Програма вивчення учнів i типовий план складання характеристики

У цілому програма вивчення учня передбачає діагностику рис його
особистості за напрямками: учень у школі, учень у класному колективі, учень поза
школою, учень у сім’ї, а також особливості всіх психічних процесів, провідних видів
діяльності (навчання, дозвілля, розвиток).
1. Демографічні відомості: прізвище, ім'я та по-батькові; день, місяць, рік
народження; прізвище, ім’я та по-батькові матері i батька, їх професія, місце роботи,
займана посада, домашня адреса, телефон.
2. Умови розвитку i виховання в сім’ї: склад сім’ї, матеріально-побутові
умови, вплив батьків на виховання дитини, їх психолого-педагогічна культура,
ставлення до школи.
59
3. Рівень фізичного розвитку: стан здоров'я, володіння санітарно-гігієнічними
навичками, спортивні інтереси, потреби.
4. Моральні якості: загальний рівень морального розвитку; знання морально-
етичних норм i правил; рівень сформованості вмінь i навичок моральної поведінки,
співвідношення її з загальнолюдськими i національними морально-духовними
цінностями; соціально-моральний статус в колективі; рівень i особливості
спілкування з молодшими, ровесниками i старшими; рівень сформованості почуттів
патріотизму та інтернаціоналізму, національної гідності; рівень правової та
екологічної культури, здатності до самооцінки; особливості прояву
дисциплінованості, відповідальності, совісті, соціальної зрілості і активності,
милосердя, гуманізму.
5. Розумовий розвиток: загальний розумовий розвиток, рівень інтелекту,
потенціальні розумові можливості, інтереси, схильності; ставлення до навчальної
діяльності; сформованість мотивів навчання; рівень володіння методами i
прийомами самостійної пізнавальної діяльності; успішність, її адекватність
розумовим можливостям.
6. Трудове виховання: сформованість ставлення до праці, її різних видів,
мотивів трудової діяльності; рівень володіння уміннями i навичками в різних видах
праці; соціальні мотиви до праці; загальна культура різних видів праці (фізичної,
обслуговуючої, розумової); інтереси i схильності до певних видів професійної
діяльності, рівень i стійкість професійної орієнтації.
7. Естетична вихованість: сформованість естетичних почуттів та вмінь,
інтереси i схильності в різних видах мистецтва; здатність творити прекрасне в
повсякденній діяльності.
8. Психічний розвиток: потреби i рівень сформованості уваги, культури
мовлення, відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення, уваги, почуттів, волі;
особливості прояву характеру; здібності; темперамент.
9. Особливості впливу біологічного i соціального факторів на розвиток
особистості учня. Особливі випадки впливу на вихованця, його наслідки.
10. Загальні психолого-педагогічні висновки: позитивні якості сформованості
особистості з погляду всебічного гармонійного розвитку особистості; недоліки i
складності у соціально-психологічному становленні вихованця, їх причини, шляхи i
засоби подолання; рекомендації до індивідуального підходу i виховних впливів.
60
2003. – 528 с.
навчальний посібник / Л.В.Кондрашова, О.О.Лаврентьєва, Н.І.Зеленкова. – Кривий
Ріг : КДПУ, 2008 – 187 с.
2001. – 608 с.
2000. — 544 с.
559 с.
61
Визначення підсумкової оцінки здійснюється за таким алгоритмом:
1. Розрахунок середньоарифметичної оцінки з кожного виду роботи (аудиторна,

індивідуальна, модульні контрольні роботи, екзамен) за національною шкалою
(Оі):
2. Визначення середньозваженого бала (Сб) з кожного виду робіт за прийнятими
ваговими коефіцієнтами.
3. Визначення середньозваженого бала за усіма видами робіт з дисципліни:
Значення вагових коефіцієнтів для отримання заліку
Модульний
контроль
Аудиторна робота. Практичні і лабораторні заняття
МКР 1
Пр 7-8
Пр2-3
Пр 16
Пр 17
Пр 1
Пр 4
Пр 5
Пр 6
ВК=0,8 ВК=0,2
Значення вагових коефіцієнтів для підсумкового контролю Модульний

контроль
Аудиторна робота. Практичні і лабораторні заняття Іспит

МКР 2
МКР 1
Пр 7-8
Пр2-3
Лаб 4
Пр30
Пр 1
Пр 4
Пр 5
Пр 6
ВК=0,6 ВК=0,2 ВК=0,2
62
Визначення за таблицею підсумкової оцінки за національною шкалою та
шкалою ECTS:
Середньозваже
ний бал, що
Оцінка
формує Національна оцінка
ECTS
інтервальну
шкалу
1 2 3
А 4,51-5,00 5 Відмінно – високий рівень володіння
теоретичними знаннями й практичними
вміннями.
В 4,00-4,50 4 Добре – достатній рівень оволодіння знаннями
навчального матеріалу, вміннями їх практичного
впровадження.
С 3,50-3,99 4 Добре – середньо-достатній рівень володіння
теоретичним матеріалом та готовності до
оперування набутими вміннями й навичками.
D 2,83-3,49 3 Задовільно – середній рівень володіння
теоретичними знаннями, практичними вміннями
й навичками.
Е 2,51-2,84 3 Задовільно – рівень володіння теоретичним
матеріалом, практичними вміннями й навичками
визначається нижче середнього. Самостійно
відтворює головні положення викладені в
базовому підручнику чи лекційному матеріалі.
Знає основні історичні події, що суттєво вплинули
на розвиток виховання, освіти. Потребує
допомоги викладача чи товаришів для
відтворення систематизованого навчального
матеріалу. При реалізації знань у вирішенні
практичних завдань потребує допомоги викладача
на всіх етапах роботи. Часто допускає типові
помилки, які при допомозі здатен виправити.
Повністю відсутнє знайомство з інформацією, що
викладена в додатковій літературі.
FX 2,00-2,50 2 Незадовільно - низький рівень володіння
навчальним матеріалом.
F 0,00-1,99 2 Незадовільно – низький рівень знань із
дисципліни. Відсутність практичних умінь і
навичок є підставою для повторного вивчення
дисципліни
63

Педагогіка Практ - ПФМО 2017

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Педагогіка Практ - ПФМО 2017

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ПЕДАГОГІКА

Плани практичних і лабораторних занять для студентів факультету

Педагогіка: плани практичних і лабораторних занять / Укл.

© Глухівський НПУ ім.О.Довженка

Практичне заняття №1.

Змістовий модуль 2. «Теорія навчання з основами школознавства»

Проаналізуйте педагогічні ситуації з огляду реалізації принципів навчання.

2. Підготувати доповідь про педагогічний досвід вчителя (за фахом)

1. Суперечність між Виховання Цілеспрямованість,

Практичне заняття № 14-15

Модуль 4. Історія педагогіки

Форма плану має відображати зміст, форми та методи роботи і її розрахунок у

Орієнтовна форма плану виховної роботи класного керівника

Для раціонального розподілу часу корисно на кожен вид позакласних занять

Орієнтовний розподіл днів тижня для проведення виховної роботи

Дні тижня 1 тиждень 2 тиждень 3 тиждень 4 тиждень Примітка

Лекції, бесіди (3 рази в місяць)

Пт Радіолінійка. Бесіди з попередження травматизму і

Лабораторне заняття №2-3

При цьому врахувати, що у проведенні виховного заходу можна чітко виділити

Програма вивчення учнів i типовий план складання характеристики

1. Розрахунок середньоарифметичної оцінки з кожного виду роботи (аудиторна,

Значення вагових коефіцієнтів для отримання заліку

Значення вагових коефіцієнтів для підсумкового контролю Модульний

Аудиторна робота. Практичні і лабораторні заняття Іспит

ВК=0,6 ВК=0,2 ВК=0,2

You might also like