24.04.

2024 Мазур Владислав ЕСТМу-21-1

«Вимірювання на звукових та ультразвукових частотах»

1. В рамках диципліни, Невизначеність Вимірювання – це невід’ємний
параметр, пов’язаний з результатом вимірювання, який характеризує
розкид значень, що можуть бути достатньо обґрунтовано приписані
вимірюваній величині.
Невизначеність може бути як Стандартна (виражена квадратичним
відхиленням) так і Розширена (виражена як інтервал в якому очікується
розміщення більшої частини значень)
Невизначеність є кількісною мірою надійності результатів вимірів.

2. Найпершим параметром класифікації вимірювальних сигналів є характер

зміни інформативного та часового параметрів. За цією ознакою сигнали
поділяються на цифрові, аналогові та дискретні.
Аналоговий сигнал є безперервною функцією безперервного аргументу,
Дискретний – тією є функцією, але визначеною лише за дискретнимим
значеннями аргументу (і описується дискретною послідовністю відліків).
Цифрові сигнали мають скінченне число дискретних рівнів, квантовані за
своїми значеннями та дискретні за аргументом.
Додатково, сигнали поділяються за характером зміни в часі на постійні
(не змінюються в часі) і змінні (миттєіві значення змінюються за часом).
Змінні сигнали поділються на імпульсні та неперервні. Імпульсні сигнали
- це сигнали з кінцевою енергією, суттєво відмінні від нуля протягом
деякого обмеженого інтервалу часу.
Надалі, сигнали поділяються за математичним уявленням про них на
детерміновані (регулярні сигнали, значення яких будь якої миті
достовірно відомі) та випадкові.
Детерміновані сигнали бувають періодичними та імпульсними.
Випадкові сигнали поділяються на стаціонарні та нестаціонарні в
залежності від того, чи змінюються їх статистичні характеристики.
Стаціонарні сигнали в своб чергу можуть бути ергодичними, якщо якщо
усереднення по множині для них може бути замінене усередненням за
часом.
 Вимірювальні сигнали майже ніколи не діють в чистому просторі –
існують завади.
Акустичні Завади класифікуються за середою розповсюдження
(гідроакустичні), за місцем виникнення – на внутрішні і зовнішні.
Зовнішні завади «приходять» з природних процесів, роботи технічних
приладів, навколишнього середовища. Внутрішні ж завади спричинені
процесами під час роботи вимірювального пристрою (резисторні шуми,
переноси зарядів, та ін.)
Адитивні завади – це завади які складаються з вимірювальним сигналом.
Вони поділяються на зосереджені за спектром, імпульсні та флуктуаційні.
Флуктуаційні завади не обмежені ні в часі, ні за спектром.
Імпульсними завадами називається регулярна або хаотична послідовність
імпульсних сигналів, однорідних з корисним сигналом.
Зосередженими за спектром називають завади, зосереджені за
потужністю в окремих ділянках діапазону частот.

3. Шумомір є найпростішим традиційним засобом вимірювання шуму.

Шумомір складається з мікрофона, вхідного підсилювача, частотних
фільтрів, лінійної шкали децибел, шкла частотної корекції, вихідного
підсилювача, та пристрою для відображення значень.

Структурна схема цифрового шумоміру, що виводить дані до ЕВМ

(комп’ютера)

Характеристики шумомірів значною мірою визначаються якостями

мікрофона. Зазвичай у шумомірах застосовуються конденсаторні та
п'єзоелектричні мікрофони. Деталі шумоміра повинні бути максимально
стійкими до змін в температурі, барометричному тиску або вологості
навколишнього середовища.
Шумомір градуюється у децибелах щодо середньоквадратичного рівня
звукового тиску 2 * 10-5 Па
Калібрування шумомірів проводиться в децибелах щодо стандартного
звукового тиску, що створюється зразковим джерелом (калібратором).
Перед вимірюванням шумомір необхідно відкалібрувати за допомогою
спеціального акустичного шумового або тонального калібратора або
пістону , що означає встановити номінальний коефіцієнт посилення
вимірювального тракту. Регулятор калібрування шумоміра
встановлюється на значення, що збігається зі значенням створюваного
пістоном рівня тиску. Якщо це можливо, калібрування слід проводити за
лінійної частотної характеристики шумоміра.

Для шумомірів регламентований набір частотних характеристик A B C D

Зазвичай у шумомірі встановлено три набори фільтрів, для реалізації цих

частнотних харакетристик.
А – для низької гучності, (20-55 фон)
В – для средньої (55-85)
С – великої гучності (85-140)
Сигнал усереднюється за часом, що приблизно дорівнює середнього часу
вуха в 50-65 мсек. Це час, за який людське вухо сприймає два звукових
сигнали як єдиний.