Поняття “парадигма”

та “наукова революція”
в концепції Т. Куна

підготувала Ольга Рупташ

 Як ви гадаєте?

В міру того, як ми дізнаємось про світ

усе більше й більше, наукове знання просто
накопичується?

Чи наближаємось ми щораз ближче до

істинної та повної картини світу?
 Thomas Kuhn says no!
• Кожна наукова субкультура
має свою «парадигму», або модель того,
що вважати наукою.
• Парадигма визначає: які проблеми вивчати і
якими методами, що вважати науковим
результом, за якими критеріями та ін.
• Вона містить неявні припущення, правила,
зразки та настанови тощо.
• І хоча перехід до нової парадигми в певному
сенсі – прогрес, традиційна картина
прогресивної науки – помилкова.
 Томас Кун
(1922–1996)
...is one of the most influential philosophers
of science of the 20th century, perhaps
the most influential.
His 1962 book… is one of the most cited
academic books of all time
…термін «парадигма» часто вживається у двох різних
значеннях.
З одного боку, він означає всю сукупність переконань,
цінностей, технічних засобів і т. ін., характерних для
членів певного співтовариства.
З другого боку, – вказує на один вид елементу
в цій сукупності – конкретні розв’язання головоломок,
які використані як моделі або приклади, можуть
замінювати експліцитні правила та бути основою
розв’язання головоломок нормальної науки.

[Кун Т. Структура наукових революцій.

Доповнення 1969 року]
Зсув парадигми Наукова революція
paradigm shift
1. Відкриття нових фактів –
парадигмальна криза –
початок наукової революції.
2. У межах старої парадигми
неможливо їх пояснити.
3. Різні альтернативні теорії
намагаються пояснити всі
відомі факти (старі й нові).
4. Одна з теорій, яку схвалює
наукове співтовариство,
стає новою парадигмою –
наукова революція завершена,
настає період
«нормальної науки».
 Великі наукові революції –
революції, пов’язані з іменами
Коперніка, Ньютона, Дарвіна або
Ейнштейна
… революція – це вид зміни, яка включає певний вид
реконструкції приписів, якими керується група. Але
це не обов’язково має бути велика зміна або
здаватися революційною тим, хто знаходиться поза
окремим (замкнутим) спів-товариством, яке
нараховує, можливо, не більше 25 чоловік. Саме
тому, що означений тип зміни, менш визнаний або
такий, що його зрідка розглядають в літературі з
філософії науки, виникає так регулярно на цьому
рівні, потрібне розуміння природи революційних
змін як протилежних кумулятивним.

[Кун Т. Структура наукових революцій.

Доповнення 1969 року]
Парадигма — це те, що об’єднує
членів наукового співтовариства,
і, навпаки, наукове
співтовариство складається з
людей, що визнають парадигму.

[Кун Т. Структура наукових революцій.

Доповнення 1969 року]
… наукове співтовариство складається з дослідників
певної наукової спеціальності. Значно більшою мірою, аніж
у більшості інших галузей, вони отримали непога-ну освіту
і професійні навички; в процесі навчання вони засвоїли
одну і ту саму навчальну літературу і винесли з неї одні і ті
самі уроки. Звичайно межі цієї літератури позначають межі
предмета наукового до-слідження, а кожне наукове
співтовариство, зазвичай, має власний предмет
дослідження. Є наукові школи, тобто співтовариства, що
підходять до одного і того самого предмета з несумісних
позицій. Але в науці це буває значно рідше, ніж в інших
сферах людської діяльності; такі школи завжди конкурують
між собою, але конкуренція звичайно швидко закінчується.
Відтак члени наукового співтовариства вважають себе,
та й інші вважають так само, єдиними людьми,
відповідальними за розробку тієї чи іншої спільної
системи цілей, заразом з навчанням учнів і
послідовників. У таких групах комунікація буває
звичайно відносно повною, а професійні судження
відносно одностайними. Позаяк, з другого боку, різні
наукові співтовариства концентрують увагу на різних
предметах дослідження, то професійні комунікації між
відокремленими науковими групами іноді утруднені;
результатом буває нерозуміння, а воно надалі може
призвести до значних і непередбачених заздалегідь
розбіжностей.
Співтовариства в цьому сенсі існують, звичайно, на
безлічі рівнів. Найглобальнішим є співтовариство
представників природничих наук. Трохи нижче в цій
системі основних наукових професійних груп
знаходиться рівень співтовариств фізиків, хіміків,
астрономів, зоологів і т. ін. Для цих великих угру-
повань встановити належність того чи іншого вченого
до співтова- /190/
риства не становить великого питання, за винятком
розташованих ближче до периферії співтовариства.
Коли йдеться про усталені дисципліни, членство в
професійних товариствах і читання журналів — от
більш ніж достатні ознаки цієї належності.
[Кун Т. Структура наукових революцій.
Доповнення 1969 року]
 Тomas Кuhn vs Кarl Popper
O Кун вважав, що в період O Поппер вважав
нормальної науки вчений відкритість однією з
не може бути відкритим, основних рис “хорошого
оскільки бачить дані крізь вченого” (поряд з
призму парадигми. креативністю).
O Наука вимагає співпраці O Наука підкоряється логіці
та згоди, які натомість поступу через відкриття
потребують припинення нових данних і
дебатів про засадничі процедуру фальсифікації
принципи. теорій.
 REALISM vs CONSTRUCTIVISM
O Існує фізична реальність, O Людська активність (S)
незалежна від людського (психологічно та соціально
сприйняття (О пізнання) зумовлена) формує
реальність (О)
O Наука – систематична
O Наука – систематична
діяльність, у ході якої ця
діяльність, у ході якої людина
реальність“відкривається”
(S) “конструює” реальність
людині (S пізнання)
(О)
O Пізнання – відкриття O Пізнавана дійсність –
дійсності теоретичний конструкт