ТАРАС ШЕВЧЕНКО.

«ЗАПОВІТ» — ТВІР, ЩО ЄДНАЄ

МИНУЛЕ, ТЕПЕРІШНЄ І
МАЙБУТНЄ
 «Заповіт» — коротке
програмне звернення
поета до сучасників
і наступних поколінь...

Г. Нудьга
Історія написання твору «Заповіт»
Грудень 1845 р. - Шевченко
гостював на Переяславщині у
поміщика-декабриста
С.Н.Самойлова. Застудився,
захворів.
24 грудня стан його різко погіршав
— запалення легенів.
25 грудня на папір лягли перші
такі страшні для молодої людини
слова:
Як умру, то поховайте
Мене...
Тема поезії:
зображення почуттів поета, викликаних
суспільним становищем України
(кріпацтвом).
Ідея:
заклик до українського народу знищити
існуючий лад й побудувати нове, вільне
суспільство на Україні.

Це є життєвим кредо поета.

(Кредо – провідні думки, переконання).
Жанр:
громадянська лірика,
вірш-заповіт.
Художні засоби в поетичних творах
• Епітет – художнє означення
• Метафора – перенесення ознак одного предмета
на інший за схожістю чи подібністю
• Метонімія – перенесення ознак одного
предмета на інший за реально існуючим між
ними зв'язком
 Епітети:
«степ широкий»,
«Вкраїна мила»,
«синє море»,
«лани широкополі»,
«вража зла кров»
«сім’ї великій…вольній, новій»,
«незлим, тихим словом».
Метафори:“кайдани порвіте”,
“кров’ю волю окропіте”.
Повтори:
“і мене в сім’ї…в сім’ї”,
“було видно, було чути“
“реве ревучий”.
Метонімія: український народ –
«сім'я», Дніпро – «ревучий»
Змістовні частини “Заповіту”
• 1 частина: заклик поета поховати
його на Україні, любов до рідної
країни, її широка картина.
• 2 частина: заклик до боротьби, до
повалення існуючого ладу,
ненависть до кріпосників.
• 3 частина: мрії про нове
суспільство після знищення
кріпацтва.
«Заповіт» у музиці
 Значення «Заповіту” Т.Г.Шевченка у
духовному житті народу

«Заповіт» Тараса Шевченка — це

програмний твір поета,
неповторний поетичний заповіт у
світовій поезії, з яким він звернувся
до сучасних йому і всіх наступних
поколінь народу.
.

Чернеча гора в м. Каневі

(Тарасова гора)

І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.