Professional Documents
Culture Documents
Валер'ян Підмогильний. Урбаністичний роман "Місто"
Валер'ян Підмогильний. Урбаністичний роман "Місто"
Урбаністичний роман
“Місто”
Паспорт роману
Літературний напрям: модернізм.
Літературний рід: епос.
Жанр: урбаністичний роман.
Рік написання: 1927.
Видання: Харків, 1928 рік.
Час дії роману: 1920-ті роки (час проведення політики
«українізації»).
Твір має 2 епіграфи (Талмуд; Анатоль Франс "Таїс")
Композиція: 2 частини по 14 розділів.
Тема: підкорення людиною міста.
Ідея: розкриття характеру людини, яка підкорює місто.
Епіграфи до роману
«Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на
тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і
п’є, як тварина — вона множиться і як тварина —
викидає; як янгол — вона має розум, як янгол — ходить
просто і як янгол — священною мовою розмовляє».
З Талмуда (канонічної книги євреїв)
вродлива
перше кохання дівчина із села
синьоока
● товариш Степана
● студент останнього курсу відділу цукрової промисловості
● веселий і здібний хлопець, який любив читати
● підтримав письменницький талант Радченка
● інструктор кооперативного буряківництва на Київщині
Борис Задорожній
«...не тільки одежею, а й поводженням та
тоном голосу, і той перший вигук, що зійшов
йому на вуста в привітанні, був тільки
відгомоном студентських часів. А далі в мові
його почувалась зверхність людини ділової,
що не звикла слів своїх марнувати й свідома
ціни їх».
Михайло Світозаров
Михайло Світозаров — літературний критик, якому
Степан хотів показати своє перше оповідання. Світозаров
виявив свою зверхність та байдужість до нікому невідомого
Степана, а коли Радченко уже став популярним, критик
написав про нього схвальні рецензії. Прототипом героя був
Микола Зеров.
● літературний критик
● він виявив свою зверхність та байдужість до Степана, а згодом, коли той уже здобув популярність, став
писати про нього схвальні рецензії
Михайло Світозаров
«...говорив плавко й дотепно, ефектно наголошуючи
слова, підкреслюючи речення, немов вставляв їх у
блискучі рамки; в міру спроможності він кидав
слухачам влучне слівце, збуджував сміх, поправляв
тим часом пенсне і починав знову з новим
натхненням. З його уст сипались цитати всіма
мовами, літературні факти, півфакти й анекдоти, його
обличчя виявляло гнів ображеного велетня, глум
зневаженого карлика, тулуб схилявся й
випростувався в такт м’яким акторським жестам».
Вигорський
● поет
● друг Степана, перших поціновувач його таланту
● демонструє свій гострий розум та дотепність
● у його вуста автор вкладає чимало цікавих
філософських міркувань