Інтоксикація свинцем

Виконав студент групи 3п, 5 курсу Роєнко В.С.

Поняття
 Отруєння свинцем (сатурнізм) - один з
найпоширеніших типів інтоксикації важкими
металами. У більшості випадків таке отруєння
діагностують у дітей у віці від 1 до 5 років.
Головне джерело отруєння - вдихання парів,
кіптяви і пилу, в яких міститься свинець, а також
потрапляння через органи травлення. Плюмбум є
канцерогенним металом, який дуже поширений в
природі і міститься в навколишньому середовищі.
Отруєння цією речовиною прийнято називати
«сатурнізм», від назви планети.
 Механізм отруєння
Отримати отруєння свинцем можна трьома шляхами: через
шлунково-кишкового тракту, органів дихальної системи або
через шкіру. Найчастішим є спосіб потрапляння даної
токсичної речовини через органи травної системи.
Незважаючи на те, що в процесі перетравлення шлунок і
кишечник всмоктують близько 10% отриманої дози металу
(індивідуально для кожного організму), при нестачі заліза,
цинку або кальцію, цей показник збільшується. Свинець
може вільно накопичуватися в організмі і виводитися
природним шляхом. Але при збільшенні концентрації до
критичних показників відбувається загальна інтоксикація.
Прийнято діагностувати гостру і хронічну форми отруєння.
Гостра форма інтоксикації настає при надходженні значних
доз металу шляхом інгаляції, розпилювання свинцевих фарб
або проковтування великої кількості речовини через
шлунково-кишкового тракту.
 Патогенез
 Біологічна дія свинцю призводить до порушення багатьох
біохімічних процесів в організмі внаслідок його взаємодії з
сульфгідрильними, амінними та карбоксильними групами
ферментів, що спричиняє пригнічення активності останніх. Під
впливом свинцю спостерігається суттєве гальмування
активності ферментів порфіринового обміну, зокрема
дегідратази дельта-амінолевулинової кислоти, а також
гемсинтетази. Внаслідок зазначених явищ порушуються процеси
біосинтезу гемоглобіну (зокрема включення заліза в гем),
виникає сидероахрестична сидеробластна гіпохромна анемія.
 Синдром нейросатурнізму зумовлений порушенням біосинтезу піридинових
нуклеотидів, цитохромів, зниженням енергетичного забезпечення біохімічних
реакцій в нервовій тканині під впливом свинцю.
 Проявом сатурнізму з боку травного тракту є свинцева кайма (лілова смужка
на яснах), свинцева колька (переймоподібний біль в животі внаслідок
подразнення свинцем епігастрального нервового сплетіння з генералізованим
ангіоспазмом та ішемією органів), токсичний гепатит.
Клінічна картина 1 стадія
 1.Початкова форма встановлюється за лабораторними
симптомами інтоксикації, оскільки клінічна картина
обмежується симптомами астеновегетативного синдрому,
підвищеної втомлюваності, порушення формули
сну. Характерним є підвищення вмісту в сечі дельта –
амінолевулинової кислоти до 15 мг на 1г креатиніну і
копропорфірину – 300 мкг на 1г креатиніну.В цій стадії вміст
свинцю в крові не перевищує 500 мкг/л, в сечі – 100 мкг/л,
для загального аналізу крові характерний ретикулоцитоз 2,0 –
2,5%, кількість еритроцитів з базофільною зернистістю
збільшується до 35%.
 Клінічна картина 2 стадія
 2.Легка форма хронічної свинцевої інтоксикації характеризується синдромом поліневропатії
(вегетативно-сенситивна форма): біль, парестезії, почуття оніміння кінцівок, симетричні дистальні
порушення чутливості (гіперестезії, згодом гіпестезії) м'язева гіпотонія, лабільність артеріального
тиску, тенденція до брадикардії.
 Зміни з боку травного тракту проявляються порушенням секреторної функції шлунка (підвищення,
згодом зниження), процесів всмоктування в кишечнику, моторики кишечника (дискінезія), можливі
ознаки токсичного ураження печінки.
 Має місце підвищення вмісту дельта-амінолевулинової кислоти, копропорфірину в сечі відповідно до
25 мг та 500 мкг на 1 г креатиніну, вміст свинцю в крові не перевищує 800 мкг/л, в сечі – 150 мкг/л.
Збільшення ретикулоцитів в периферичній крові не перевищує 4,0%, еритроцитів з базофільною
зернистістю – до 60%, на фоні анемії (гіпохромна гіперрегенераторна).
Клінічна картина 3 стадія
 3.Виражена форма проявляється синдромом поліневропатії (чутливі,
рухові розлади, астеновегетативні порушення). Класичною формою
поліневриту при дії свинцю на організм є антебрахіальний тип паралічу
(ураження розгиначів кисті і пальців рук, перш за все – променевого
нерва, що зумовлює примусове положення кисті, яка звисає під прямим
кутом у напівпронованому положенні, пальці зігнуті, великий палець
приведений у бік долоні ("висяча кисть") ).
 Можливим варіантом маніфестації вираженої форми сатурнізму є
свинцева колька (переймоподібний біль в животі, стійкі закрепи (10-14
днів)), резистентні до дії проносних препаратів, підвищення
артеріального тиску, брадикардія, гіпертермія. Має місце помірний
лейкоцитоз, порфіринурія (червоний колір сечі).
 Для вираженої форми хронічної свинцевої інтоксикації характерний
розвиток анемічного синдрому (сидероахрестична, сидеробластна,
гіпохромна анемія). Вміст дельта-амінолевулинової кислоти і
копропорфірину в сечі становить більше 25 мг і 500 мкг на 1г креатиніну
відповідно. Вміст свинцю в крові досягає 800 мкг/л і вище, а в сечі вище
150 мкг/л. Ретикулоцитоз перевищує 4,0%, кількість еритроцитів з
базофільною зернистістю перевищує 60%.
Діагностика
 При обстеженні хворого з підозрою на сатурнізм
доцільно включати наступні методи дослідження:
клінічний аналіз крові з підрахунком кількості
ретикулоцитів, вміст заліза в сироватці крові, вміст
дельта-амінолевулинової кислоти та копропорфірину
в крові та екскреція із сечею, вміст свинцю в
сироватці, пероксидну резистентність еритроцитів,
осмотичну резистентність еритроцитів, активність
АсАТ, АлАТ, рівень білірубіну та його фракцій,
протеїнограму, коагулограму, іонограму, ЕКГ, УЗД
внутрішніх органів, ГФДС, рівень токсичності плазми
крові. Обов'язковими є консультації вузьких
спеціалістів: гематолога, невропатолога, окуліста.
 Лікування
 Сатурнізму передбачає введення комплексонів: тетацин – кальцію
(10% розчин внутрішньовенно по 20мл в 500мл 5% розчину
глюкози 1-2 рази на день протягом 2-3 днів), пентацин (особливо
при свинцевій кольці – 2-4 г в 5% розчині глюкози 200 мл 1-2 рази
на добу).
 Курс лікування складається з трьох циклів з 3-5 денними
перервами між циклами. Додатково застосовують Д – пеніциламін
у добовій дозі 600-900 мг. При наявності вираженого синдрому
нейросатурнізму призначають вітаміни групи В, аскорбінову
кислоту, спазмолітики, гангліоблокатори, ФТЛ. При наявності
анемічного синдрому: вітаміни В12, В6. При токсичних ураженнях
печінки – гепатопротектори, ліпотропні засоби, есенціальні
фосфоліпіди, антиоксиданти.
 Питання експертизи працездатності при
сатурнізмі вирішують залежно від стадії отруєння.
При початковій формі – необхідне тимчасове
переведення на роботу поза контактом зі свинцем
терміном 1-2 місяці. У подальшому є можливість
повернення у попередні умови праці (за умови повної
нормалізації показників порфіринового обміну) чи
повного припинення контакту у разі прогресування
захворювання. При вираженій формі – раціональне
працевлаштування поза контактом із свинцем.
 Провідна роль в профілактиці сатурнізму належить
періодичним медичним оглядом, а також
профілактичному вживанню пектинових речовин
(фруктові нектари, яблука, мармелад).
Дякую за увагу!
Бережіть себе!