Тема №5

Завдання №1
1.1. Нефротичний, нефритичний, мозковий синдром та астенічний синдром.
1.2. Гострий первинний гломерулонефрит (післяінфекційний). Вторинна
артеріальна гіпертензія, ІІ стадія.
1.3. Необхідно провести додаткові дослідження для уточнення діагнозу:
У крові: лейкоцитоз, прискорена ШОЕ, підвищується вміст залишкового
азоту (гостра азотемія), сечовини, титр АСЛ-О та АСГ. Вміст креатиніну,
холестерину збільшено.
ЗАС: гематурія, протеїнурія. При мікроскопії сечового осаду виявляються
гіалінові та зернисті циліндри, при макрогеметурії – еритроцитарні.
Проба Зимницького виявляє зниження діурезу, ніктурію. Висока відносна
щільність сечі свідчить про збережену концентраційну здатність нирок.
Дослідження кліренсу ендогенного креатиніну виявляє зниження
фільтраційної спроможності нирок.
Біопсія нирки: єдиний спосіб точної діагностики ГН і визначення його
типу.
Лікування: Постільний режим, Дієта №7а: обмеження білків, сіль
обмежують при набряках, артеріальній гіпертензії. Адекватна етіотропна
терапія при стрептококовій інфекції:
пеніцилін до 3 млн ОД/добу, напівсинтетичні пеніциліни (оксацилін,
ампіцилін) до 2 млн ОД/добу, захищені пеніциліни (амоксицилін) 1
г/добу.
Патогенетичне лікування з пригніченням аутоімунних реакцій:
ГК преднізолон по 1 мг/кг за добу протягом 1,5–2 міс (інколи при
нефротичному синдромі пульс-терапія метилпреднізолоном 1000 мг в/в
протягом 3 днів); імунодепресанти (краще за даними біопсії нирок):
циклофосфамід 1мг/кг/добу або хлорамбуцил по 0,15–0,2 мг/кг/добу
протягом 2–6 міс; пульс-терапія циклофосфамідом у дозі 0,75 г/м2 при
цільовому рівні лейкоцитів 3,5–4 • 109/л; комбіноване лікування
преднізолоном і циклофосфамідом (знижують дозу ГК).
Корекція АТ при АГ із застосуванням нефропротекторів:
іАПФ каптоприл, еналаприл, лізиноприл, раміприл, а при підвищеному
вмісті креатиніну в крові — фозиноприл або моексиприл (останні
метаболізуються як у печінці (85%), так і виводяться нирками (15 %)) в
оптимальних дозах;
БРА лозартан, валсартан, кандесартан в оптимальних дозах.
Антикоагулянтна та тромбоцитарна терапія: гепарин вводять у дозі 15–20
тис. ОД п/ш 2–4 рази на добу впродовж як мінімум 3 тиж під контролем
АЧТЧ. У кінці курсу гепаринотерапії зі зниженням дози препарату
додають антикоагулянти непрямої дії. Нині часто використовуються НМГ
п/ш: еноксапарин — 2000–4000–8000 анти-Ха-МО кожні 12 год із
 розрахунку 0,1 мг/10 кг маси тіла; антиагреганти пентоксифілін,
клопідогрель, дипіридамол (НПЗП не застосовують, оскільки їм
притаманні нефротоксичні властивості; вони знижують синтез
простагландинів, що регулюють клубочкову фільтрацію тощо). Корекція
порушень ліпідного обміну при нефротичному синдромі (аторвастатин,
пітавастатин та симвастатин).
Завдання №2
2.1. Хронічна хвороба нирок ІV ст. Хронічна ниркова недостатність ІІІ А ст.
Вторинна артеріальна гіпертензія ІІІ ст. Нефрогенна анемія легкого ступеню.
2.2. БАК з визначенням рівня холестерину, протеїнограми, електролітів (калій,
кальцій, фосфор, натрій, хлор), визначення добової екскреції білка, Кислотно-
лужний стан, АЛТ, АСТ, білірубін, коагулограма, визначення рівеня глюкози
крові, феритину, ПТГ, дослідження крові на RW, СНІД, визначення лужної
фосфатази, амілази крові, визначення продуктів деградації фібрину у сироватці
крові, посів сечі на стерильність, визначення екскреції кальцію з сечею, УЗД
сечової системи з імпульсною доплерометрією та органів черевної порожнини,
рентгенологічне дослідження нирок, кісток, легень, біопсія нирки пункційна,
КТ, МРТ.
2.3. Назначити відповідну дієту: Зменшення вживання білка  з їжею -
низькобілкова дієта  (НБД): при ХНН III ст.  кількість білка обмежують до  0,5
г/кг/добу,  значно обмежують калій - 1,6 г/добу та фосфор- 400 мг/добу.
Корекція гіперфосфатемії включає перш за все гіпофосфатну дієту.   При
показниках ШКФ 40 -  50  мл/хв  кількість фосфора у  добовому раціоні  не 
повинна   перевищувати 800-1000 мг. Інгібітори АПФ (ІАПФ): ліпофільні
ліки( каптоприл,алацеприл, альтиоприл ); гідрофільні ліки( лізиноприл).
Блокатори кальцієвих канальців, а саме група ніфедіпіну (дигідроперединові):
верапаміл, дилтіазем. Хворим  з анемією  необхідно  призначати   дієту з
продуктами, що багаті залізом (яловичина,  риба, печінка). Гіпоазотемічні
фітопрепарати: хофітол  - 2 -3т.х3р/добу за 15 хв. до їжі або по 2 ампули  х
2р/добу  внутрішньом’язево або довенно щоденно протягом 14-21 днів;
леспенефрил (леспефлан)  по  3-6 чайних ложок на  добу або довенно  - 1мл/кг 
маси;