Авіаційний

транспорт
Дещенко Вікторія
• Як вид транспорту почав розвиватися у 1920-тих. На початку
21 ст. мережа авіаційних трас перевищила 8 млн км; щорічно
авіаційний транспорт перевозить понад 1,6 млрд пасажирів і
понад 30 млн тонн вантажів; частка авіаційного транспорту у
пасажирообігу транспорту світу перевищує 10 %, хоча у
вантажообігу — лише 1 % (однак, за темпами зростання частка
вантажних авіаперевезень перевищує частку пасажирських,
особливо після введення в експлуатацію літаків великої
вантажопідйомності).
• Велику роль авіаційний транспорт відіграє у пасажирських
перевезеннях, особливо в країнах з великою територією (США,
Канада, Китай та ін.), а також у важкодоступних районах (гори,
райони Крайньої Півночі, Аляски, Сахари, джунглів
Амазонки), де відсутні інші види транспорту. У разі відсутності
у місці посадки аеродрому зі злітно-посадною смугою
використовують вертольоти.
• У структурі пасажирських авіаперевезень переважають
внутрішні рейси, на яких обслуговується близько 70 %
пасажирів. Повітряний зв’язок існує між всіма континентами,
але найінтенсивніші лінії працюють між Північною Америкою
і Європою. Великий обсяг перевезень виконують авіакомпанії
США (близько половини пасажироперевезень і майже третина
вантажоперевезень світу), а також, Японії, Великої Британії,
Франції, Німеччини, Австралії, Канади, Сінгапуру.
• Повітряний транспорт є одним з основних,
масових засобів перевезення туристів. Він займає
провідне місце в сумарному пасажирообігу всіх
видів транспорту в міжміському і міжнародному
сполученнях.
• Для перевізної діяльності авіаційного транспорту
використовується повітряне середовище, яке до
початку XX ст. вважалося природним і
загальнодоступним. Паризькою конвенцією 1919
р. задекларований "повний і винятковий"
суверенітет повітряного простору кожної
держави. Це положення закріплене чинним
дотепер нормативним актом міжнародного
повітряного права — Чиказькою конвенцією з
міжнародної цивільної авіації 1944 р.
Крім Чиказької конвенції, найважливішими актами міжнародного права у цій сфері є:
• Варшавська конвенція про уніфікацію деяких правил, що стосуються міжнародних
повітряних перевезень (1929) з доповненнями і змінами, внесеними Гаазьким (1955),
Гватемальським (1971) і Монреальським (1975) протоколами, які регулюють
здійснення регулярних повітряних перевезень;
• Гвадалахарська конвенція про уніфікацію деяких правил, що стосуються
міжнародних повітряних перевезень, які здійснюються особами, які не є
перевізниками за договором (1961).
• Найбільш авторитетними для регламентації міжнародних авіаперевезень туристів і
пасажирів є Міжнародна асоціація повітряного транспорту і Міжнародна асоціація
повітряних перевізників.
• Міжнародна асоціація повітряного транспорту
(ІАТА) заснована 1945 р, в Гавані з метою
сприяння розвитку безпечного, регулярного й
економічного повітряного транспорту в
міжнародному масштабі, підвищення його
комерційної ефективності та результативності
діяльності й вивчення пов'язаних із цим проблем,
а також практичного розвитку співпраці між
авіапідприємствами — організаторами
міжнародних повітряних перевезень.
• Керівним органом ІАТА є загальні збори, на яких
обирається виконавчий комітет з терміном
повноважень три роки. Президент ІАТА
обирається на один рік. Основний виконавчий
орган — постійний секретаріат — очолює
генеральний директор.
• У обслуговуванні міжнародних повітряних
сполучень беруть участь більш 1 тис.
аеропортів світу, близько 650 з них
обслуговують міжнародні регулярні
авіаперевезення.
• Найбільшими авіакомпаніями світу за
кількістю перевезень вважаються:
американські «Delta Air lines», «Pan American»,
французька «Air France», німецька
«Luathansa», британська «British Airways»
• Проте, систему міжнародного повітряного
транспорту складають не тільки міжнародні
авіаперевізники і аеропорти, але і держави, що
зв’язані міжнародними повітряними лініями і
забезпечують ці сполучення, а також
міжнародні організації повітряного транспорту,
які вживають заходи до забезпечення його
ефективного функціонування і безпеки.
Авіаційний транспорт позитивно впливає на
розвиток туристичного бізнесу та міжнародної
торгівлі. Сьогодні більше 62 % міжнародних
туристичних подорожей здійснюються саме
повітряним транспортом. Розвиток авіації
позитивно впливає на світову економіку країн,
вихід авіації на міжнародний рівень, сприяє
розширенню географії польотів. З розвитком
авіації, збільшується потік туристів, які мають
велике значення для економіки країни.
Перевагами авіаційного транспорту є:
• швидкість;
• зручність;
• комфорт;
• привабливість;
Проте, є і очевидні недоліки повітряного
транспорту. До них слід віднести такі:
• Сильна залежність транспортного процесу
від кліматичних і метеорологічних умов.
• Необхідність використання додаткових
засобів перевезення на початковому і
кінцевому пунктах польоту.
• Висока собівартість перевезень і,
відповідно, цін на авіаквитки у порівнянні з
іншими видами транспорту.
• Для польоту літаків по певному маршруту виділяються повітряні смуги
шириною приблизно 30 км. Шлях, по якому здійснюється політ, називається
повітряною трасою, а її проекція на землю - наземною трасою повітряної лінії.
• Повітряна лінія - це постійний маршрут регулярних польотів літаків між
наземними пунктами, забезпечений наземним устаткуванням для
обслуговування польоту.
• Сукупність всіх повітряних ліній і пристроїв призначених для забезпечення
регулярних польотів цивільної авіації складає мережу повітряних шляхів
сполучення.
• Повітряні лінії поділяються на: місцеві, регіональні, національні і міжнародні .
• Польоти в цілях перевезення пасажирів, які здійснюються за
твердим розкладом (річним або сезонним) називаються
регулярними перевезеннями. Рейси, які виконуються по
замовленням — це чартерні перевезення.
• Регулярні рейси проводяться по встановленим напрямкам з
частотою, обумовленою попитом пасажирів.
• Виділяють декілька типів авіарейсів: щоденний авіарейс;
щотижневий рейс; додатковий рейс; спеціальні, замовлені
рейси.
• Відносно часу доби розрізняють денні рейси або нічні.
• Денні рейси звичайно проводяться на коротких трасах між парами міст
або туристських центрів.
• Нічні рейси плануються і виконуються з різною метою, наприклад, для
зручності туристів і скорочення витрат денного часу на перевезення,
розвантаження денної програми туристів. Нічні рейси
використовуються також на протяжних дальніх маршрутах, наприклад,
при трансокеанських польотах.
• При пасажирських авіаперевезеннях розрізняють також прямі і
стикувальні маршрути. Прямий політ або прямий рейс — це переліт
між двома точками з однією або декількома посадками, але без зміни
літака. Для великої кількості напрямів (особливо дальніх) пасажирам
доводиться здійснювати пересадку на рейси інших авіакомпаній і
продовжувати політ. Формування маршруту за замовленням клієнтів є
турботою агентів з продажу квитків.
• Приєднаний, стикувальний, суміжний, узгоджений рейси — це рейси
раціонального планування часу перевезення і зручності пасажирів при
пересадці з одного маршруту на інший.
Більшість авіакомпаній світу надає послуги з перевезення
туристів в режимі:
• рейсових регулярних перевезень;
• чартерних перевезень;
• обслуговування бізнес - і конгрес-турів за системою бізнес-
офісу;
• індивідуальне обслуговування туристів.
В даний час в світі використовується декілька типів авіаційних квитків:
• копіювальний автоматичний квиток (Transitional Automated Ticket -
ТАТ);
• автоматичний купонний квиток з посадочним талоном (Automated
Ticket Boording Pass);
• квиток ручної виписки (Manual Yssued Ticket);
• нейтральні бланки IA ТА
• електронний квиток (Electronic Ticket).
• Перевезення авіатранспортом пасажирів та їх багажу здійснюється на
основі договору повітряного перевезення. Він укладається між
авіатранспортним підприємством (перевізником) з одного боку і
окремими особами, організаціями, туристичними фірмами з іншого.
• Перевізник і пасажир є сторонами договору зі своїми правами і
обов’язками. За договором повітряного перевезення пасажира
перевізник зобов’язується перевести пасажира повітряного судна в
пункт призначення з наданням його місця на повітряному судні, що
виконує рейс, вказаний в квитку, а у разі перевезення пасажиром
багажу також доставити багаж в пункт призначення і видати його.
У рамках організації туристичних подорожей існує кілька схем
взаємодії фірм - туроператорів і авіакомпаній:
• бронювання місць і викуп авіаквитків через агентства
авіакомпанії або через системи бронювання;
• договір з авіакомпанією на квоту місць на регулярних авіалініях;
• агентська угода і робота в якості агентства з продажу авіаквитків
для власних туристів;
• організація чартерних авіарейсів для перевезень туристів.
Дякую за увагу!