Образ жінки у

творчості Т. Шевченка
Створив:
Учень 9-А класа
Ступак Ярослав
Образ жінки
Образ жінки (Катерини з твору "Катерина" та Ганни з твору "Наймичка") у
творчості Т. Шевченка.
Тарас Шевченко у своїх творах зображував жінок різних соціальних станів та
характерів. Особливо він приділив увагу героям, які відзначили жорстокість
соціальної нерівності та патріархальної опіки.
В Шевченкових жіночих образах злилися воєдино сердечні, щирі, теплі та
лагідні почуття українців. Основу цих почуттів складає святість материнства
взагалі й глибокопроникливі, найтонші відчуття, які невидимими нитками
поєднують кожну матір з її дитиною.
Катерина з твору “Катерина”
Одним із кращих творів Шевченка, присвячених жіночій
долі, можна вважати поему "Катерина". У поемі відтворено
одну з характерних проблем тогочасного суспільства —
долю збезчещеної дівчини. Уже з перших рядків поет
звертається до дівчат: "Кохайтеся, чорнобриві, та не з
москалями..." Далі Шевченко розповідає про трагічну долю
дівчини-покритки, майбутньої матері. Катерина виросла в
селянській родині, змалку звикла працювати, а тепер їй
доводиться просити милостиню, щоб хоч якось вижити.
Природний сором, гордість відступають перед любов'ю до
дитини. Доля зводить Катерину з коханим — батьком її
дитини. Вона, боса, вибігає йому назустріч, прагне
викликати почуття якщо не любові, то принаймні жалю — не
до себе, до сина. Та байдуже москалеві й до Катерини, і до
сина. Бідолашна ладна навіть пожертвувати власним
життям, аби врятувати дитину від ганьби.
Катерина
Катерина — трагічний образ, її трагедія
криється в суспільних умовах тогочасної
дійсності. Образ Катерини є символом
України, зрадженої і зневаженої Москвою.
Риси характеру Катерини – здатна на великі
страждання; рішуча, безжалісна; щира і
проста, чесна і благородна; відверта і
проста; чесна і благородна; відверта і
довірлива.
 Ганна з твору “Наймичка”
Самопожертва — це риса, яка притаманна багатьом
жінкам-матерям у творчості Кобзаря. Згадаймо хоча б
поему "Наймичка". Ганна, мати-одиначка, розуміючи, що з
нею син буде приречений на злиденне життя, сповнене
приниження й страждань, вирішує підкинути його
бездітним літнім людям, а сама наймається до них
служницею, аби хоч так бути ближчою до сина, нехай
навіть не маючи права назвати його власною дитиною й не
чути від нього найсолодшого слова — "мамо"...
Найяскравіший образ жінки-страдниці в циклі поезій "Три
літа" створено в поемі "Наймичка". Т. Шевченко підносить
образ матері як втілення глибокої любові, теплоти, надій.
У поемі показано трагедію матері, що змушена була
підкинути свою дитину до бездітних людей, а сама піти до
них за наймичку. Покритка Ганна страждає все своє життя.
У творі розкрито внутрішню драму, що діється в душі
матері-наймички, яка виховує свого сина Марка і тільки
перед смертю відкриває йому всю правду.
Ганна
Головна героїня поеми — Ганна. Покинувши дитину, вже
через рік, змінивши ім'я, прийшла на хутір проситися в
найми. Материнське серце щеміло від болю за втраченою
дитиною, тривожили думки, не давали спокою зраненій
душі: "Чи живий синочок, чи здоровий, чи добре йому в
тих людей на хуторі, чи може кривдять його?"
Портрет наймички, її скромність, людяність, гідність
матері — все це гармонійно поєднується в образі героїні
поеми. Ганна все перемогла, щоб бути біля свого сина,
ще не відаючи, яка це несказанна мука: бути матір'ю, але
не мати змоги впродовж років почути з вуст рідного сина
оте наймиліше для неї слово: мамо, нене, матусю рідна.