Культура Древньої Греції

Питання до теми:
1. Феномен полісу
2. Греки і варвари (Афіни//Єрусалим)
3. Категорії та дефініції грецької культури
4. Грецький світогляд
5. Естетичні погляди греків
“Вступ до культури Античності. Древня Греція” Чумаченко;
Ж.П.Вернан “Походження Давньогрецької думки”
Порада: звернутися до античної літери.
Культура полісу:
Міська(так званий грецький урбанізм), чоловіча, ігрова, сорому,
політеїстична(багатобожжя), дозвільна, сміхова, язичницька..
Дефінійії грецької культури
 Пайдея (процес підготовки громадян в античному полісі, формування зрілого
чоловіка з нетямущої дитини);
 Космос (антитеза хаосу);
 Агоністика (принцип змагальності);
 Поліс
 Калокагатія (поняття давньогрецької естетики, що виражає ідеальне єднання
фізичної краси та духовної досконалості — як ідеал виховання людини);
 Техне (майстерне виробництво будь-чого у майже всіх сферах людської
діяльності);
 Мімезис(Теорія наслідування. Естетична теорія, яка пояснює походження і
сутність , мистецтва наслідуванням людиною природи.)
 Гібріс//Хюбріс(гріх)
 Койнонія(спільність)
 Ізономія(рівність)
 Арете(добродій)
 Літургія(справа народу)
 Софросина(давньогрецька концепція ідеалу досконалості характеру та здорового
розуму, яка в поєднанні в одного добре збалансованого індивіда призводить до
інших якостей, таких як темперамент, поміркованість, розсудливість, чистота,
декор і самоконтроль)
 Екосія
 Симпосій(бенкетування)
 Хаос
 Варвар
 Демос
Періодизація грецької культури:
2 тис до н.е. - крито-мікенська доба
11-9 ст до н.е - “грецьке середньовіччя”, пост мікенський період, регрес, гомерівська
доба
8-6 ст до н.е - архаїчна доба, виникнення і формування полісу, епоха грецького дива,
міф-логос(перехід до науки)
5-4 ст до н.е- класична доба, розквіт(акме), доба перікуа
3- 1 ст до н.е - класичний еллінізм
5 ст - пізній еллінізм, римська експансія та панування, язичництво- християнство.

Язичницькі грецькі елементи:

1. Олімпійські змагання(тривали аж до 5 ст до римського панування та переходу на
християнство)
2. Елевсінські містерії
3. Афінська академія(створена Платоном)

Грецьке диво(теорії):
 Серед народів давнього світу - греки були вундеркіндами
 Рабовласницьке суспільствоможливо- більше можливостей//часу на дозвілля та
науку
 Агональний дух (конкуренція)
 Ключ до грецького дива- полісний світ

Способи розуміння грецької культури

Між культурою сучасною і культурою греків існують стадіальні відмінності- культури
єдиного типу, але на різних стадіях розвитку, кількісні відмінності
Греки- полонічна душа, європейці- фаустівська душа, інші формації душі, відмінності
типологічні, різні типи культури(Швендер). Греки лише здаються нашим минулим,
насправді- вони для нас не зрозумілі

Що нас розділяє з греками?

 Релігія.
В пізній античності відбувається трансформація греків: зміна типу релігійної
ментальності .
Ми- тип людини пост християнина. Грецька релігія мала зовсім інший характер:
Helping friends. Harming enemies. Етика грецької релігії- дохристиянська. Сучасна
західна людина вірить в поступ(науковий, технічний, моральний): ідеологія прогресу,
яку греки відштовхували. За віруванням греків, сьогодні, вчора і завтра нічим не
відрізняється, попереднє покоління і наступні нічим не відрізняються. Завжди те ж
саме. Є вічне повернення, вічне повторення.
 Різні умови існування. Сучасний світ технічний, бюрократичний, індустріальний,
буржуазно-християнський. Греція- це минуле, де все робиться не так, як у
сучасному світі. Сучасний світ- постійні зміни. Греки- люди природи та
культури водночас. Вони вміли це гармонійно поєднувати. Грек- людина
всебічного розвитку. Греки як недосяжний ідеал.

Що нас з греками поєднує?

 Мислення за законами логіки Арістотеля, формальна логіка. Мислення за
законами Евкліда.
 Мистецтва та поезії ми теж вчилися у греків.
 Демократія. Спорт. Театр. Конкурс. Мають грецьке походження.
Прірва між нами та греками не безнадійна. Існують лінії, які об’єднують.

Картина світу//ментальність еліна.

Як сприймається світ?
Світ як космос. Суспільство як поліс.
Космос розуміється як великий-великий поліс з богами і людьми.
Як сприймається людина?
Як полісна істота. Людина- це є політична тварина (за Арістотелем). Гомополітикус-
уявлення про людину як громадянина. А кого вважають за людей? Лише
повноправних//повноцінних громадян.
Для розуміння грецького світу важливе розуміння єдності політики та культури.
Політика - це так званий нерв та провідна діяльність античної людини. Це величезна
відмінність греків з людиною Сходу, де головне- культура та релігія.
Багато сил віддавалось політичній боротьбі у полісному світі.
Люди- повноправні полісні громадяни. Бути просто людиною неможливо.
Human rights don’t exist, Citizen rigths do.
Грецьке суспільство не справедливе.
Формула буттєвої повноцінності//Хто та щаслива меншість серед
Древніх Греків?
Грек, а не варвар. Чоловік, а не жінка. Громадянин, а не людина. Вільний, а
не раб.
Розділ “Грецький світ як чоловіча культура”.
Грецький гуманізм не поширювався на не громадян.

Ментальність.
Грекам притаманний оптимізм. Космологічний оптимізм. Вони вірили, що живуть в
найкращому з усіх світів.
Космос- це порядок, лад, краса, гармонія, естетична складова. Космос- живий
організм. Космо- це божество, бог, що живе, рухається. Космос ані мертвий, ані
холодний. Космос це також гарний наряд, видовище. Космос вживався в різних
контекстах.
Світ як космос. Світ в гарному вбранні.
Кожен день перебування у цьому світі- перманенте свято. Саме це є світогляд
космологічного оптимізму.
Греки вірили, що в них живуть дві душі.
Греки вірили, що поліс- найкраща форма існування суспільного ладу.
АЛЕ
Цей світ вбачався таким лише серед щасливої меншості(чоловіки, громадяни, греки).

Людина усвідомлюється не як автономна істота, в полісі- колективізм. Колективізм

як прояв полісного життя. Індивідуалізм засуджується, це злочин. Спільні трапези,
відвідування театру, війна. Side by side. Колективний героїзм. У друзів все спільне.
Людина - це лише частинка, деталька полісного світу.
Поліс- це не просто місто, не просто держава. Не кожне місто може бути назване
полісом. Для греків поліс- це не місто як матеріальний об’єкт, а люди. Афіни- це
афіняни. Людський компонент важливий. Де люди, там і місто. Поліс може
переміщатися, бо поліс це люди. Поліс - певна мрія анархістів, немає державного
апарату, самоуправління. Народне ополчення. Поліс- не бюрократичний тип держави:
сьогодні я керую, а завтра- ти. Поліс- це не держава, бо це суспільство без бюрократії
та чиновництва.
Афіняни:”Держава- це ми”(про повноправних громадян, the lucky ones).
Греція мала безліч (1500, з них близько 500 полісів) топонімів, кожний з який був
незалежною, суверенною державою. Греція не була єдиною.
Зміна типу людини: громадянин - підданий.
Все, що ми кажемо про Грецію- припущення. Греція- середовище мікро спільнот.
5040 громадян- нормальна кількість громадян(the lucky ones) для полюса.
Для полісного суспільства важливий розподіл на громадян і не громадян.