Місце Київської Русі у системі міжнародних відносин

Середньовіччя
Київська Русь належала до найзначніших та історично
найпродуктивніших державних утворень раннього
європейського середньовіччя, була першорядним за значенням
центром цивілізації в східній частині континенту. Визначившись
у ХІ-ХІІ ст. як європейська держава, вона розвивала різнобічні
зв’язки не тільки з Візантією та південними слов’янами, а й з
країнами Західної Європи. В новій системі торговельних шляхів
важливе місце належало Балтійському й Чорному морям, а також
шляхові «з варяг у греки», який їх пов’язував, шляху, що
проходив по руських землях.

Після хрещення міжнародні зв’язки Київської Русі значно

розширилися і зміцніли. Київ встановив відносини з багатьма
країнами Середньої Європи як рівний і повноправний член
християнського товариства. Русь наприкінці ХІІ ст. не мала
жодного грізного ворога, який становив би для неї серйозну
воєнно-політичну загрозу чи небезпеку.

Міжнародні відносини Київської держави знаходили своє

відображення в договорах, що укладались київськими князями з
сусідніми державами. Зберіглось три договори з греками князів
Олега (911 р.), Ігоря (945 р.), та Святослава (971 р.), але в
джерелах згадується і про інші договори з Візантією та волзькими
болгарами

авньоруська держава залишила яскравий слід / І у світовій історії

ІХ-ХІІІ ст її внесок до се- ^—І^редньовічного політичного,
економічного, суспільного й культурного життя був надзвичайно
вагомим Вийшовши на історичну сцену з походам Ас - кольда на
Константинополь і нажахавши середньовічний світ середини IX
ст , Київська Русь поступово перейшла від воєнних сутичок з
сусідніми країнами до рівноправної участі в політичному житті
Європи та Близького Сходу Руські володарі уклали мирні й
союзні угоди з Візантією й Германською імперією, Польщею й
Угорщиною, Литвою та ятвягами, скріплюючи їх часом, що було
нормою міжнародних відносин середньовіччя, династичними
шлюбами Київська Русь відіграла вагому роль у міждержавних
відносинах, її втручання в той чи інший конфлікт бувало досить,
щоб стримати його Великий міжнародний авторитет і військова
міць Давньоруської держави поєднувалися з високим рівнем
економічного розвитку Високопродуктивними були землеробство
і скотарство, ремесла і промисли, а енергійні й багаті руські купці
були відомі мало не в усьому тогочасному світі Руські люди
створили багату духовну й матеріальну культуру Навала орд
Батия завдала непоправної шкоди Русі Перестала існувати
держава, загинули сотні тисяч людей, у вогні пожеж були знищені
міста і села, палаци і храми, книги й ікони Та руський народ
зумів вистояти й відродити життя Традиції Київської Русі
виявилися настільки живучими й міцними, що дійшли до наших
днів, здобувши нове життя в матеріальній і духовній культурі
українців, росіян іЗнаходячись у центрі торгових шляхів,
Київська Русь була контактною зоною між Арабським
Сходом і Західною Європою,Візантією і Скандинавією,
підтримувала широкі торговельні зв'язки з багатьма країнами
світу, сприяла значній активізації світової торгівлі. Різноманітні
політичні, культурні зв'язки мала Русь із Візантією,
слов'янськими країнами — Болгарією, Чехією,Польщею, а також
з Угорщиною, Німеччиною, Францією, Англією, Норвегією, Швец
ією та ін. Досить широкими були контакти з країнами Кавказу. З
київськими князями підтримували родинні стосунки правлячі
кола більшості європейських країн, що особливо прагнули
поріднитися з великими князями могутньої Русі. Високий рівень
економіки, культури, вдала дипломатична діяльність на
міжнародній арені, підкріплювана силою зброї у боротьбі проти
іноземних загарбників, широке використання здобутків світової
цивілізації висунули Русь на провідні пози ції у Європі й
принесли їй глибоку пошану найрозвинутіших країн тогочасного
світу.