ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПОВІТРЯНИХ СИЛ імені ІВАНА КОЖЕДУБА

Кафедра філософії

ЛЕКЦІЯ
з навчальної дисципліни “Філософія
(філософія, релігієзнавство, логіка, етика і естетика)”
Змістовий модуль 3.1. Заняття 1-2.

“ФІЛОСОФСЬКЕ ВЧЕННЯ ПРО СВІДОМІСТЬ

ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ І ДІЙСНІСТЬ, ЙОГО
ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ
ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ”

1
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ПОВІТРЯНИХ СИЛ імені ІВАНА КОЖЕДУБА
Кафедра філософії

ЛЕКЦІЯ
з навчальної дисципліни “Філософія
(філософія, релігієзнавство, логіка, етика і естетика)”
Змістовий модуль 3.1. Заняття 1.

“СВІДОМІСТЬ
ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ БУТТЯ
І ДІЯЛЬНІСТЬ”

2
ПИТАННЯ ЗАНЯТТЯ

1. Сутність, походження і характерні риси

свідомості.
2. Структура і функції свідомості.

ЛІТЕРАТУРА
1. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка,
етика і естетика): Підручник. – Х. : ХУПС,
2011.
2. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка,
етика і естетика): Навчально-методичний
посібник. – Х. : ХУПС, 2011.
3. Філософія: Підручник. – Харків : Видавництво
ХВУ, 1997.
4. Філософія: Підручник. – МОН України, МОУ.
– За заг. ред. проф. Горлача М.І., проф.
Мануйлова Є.М. – Харків, ТОВ “Модель
Всесвіту”, 2001.
3

ШАКУНТАЛА ДЕВІ
Shakuntala Devi
День народження: 04.11.1929 року
Місце народження: Бангалор, Індія
Дата смерті: 21.04.2013 года
Місце смерті: Бангалор, Індія
Громадянство: Індія
ЛЮДИНА,
ЯКА РАХУЄ ШВИДШЕ УСІХ У
СВІТІ
У 1982 році була занесена до Книги
рекордів Гіннеса (Guinness Book of
World Records) як людина, яка рахує
швидше усіх у світі.
1980-му році Деві за 28 секунд в умі
помножила такі цифри:
7,686,369,774,870 × 2,465,099,745,779
Цифри були обрані випадково чином
комп’ютером Імперського коледжу в
Лондоні
(Imperial College).
4
 Був глибоко впевнений, що
переважна більшість мислителів
насправді вважають, що свідомість
не тільки диво світобудови, але й її
хрест.

Свідомість – “це проклятий

дар” Божій людині і без нього
людина була б щасливішою.
В свідомості дано не тільки все
знання про світ, але й вся біль
світу.
ІЛЬЄ́НКОВ
Евальд Васильович
(18.02.1924 — 21.03.1979)
Член редакційної колегії
п'ятитомної Філософської
енциклопедії, яка була видана в
1960—1970 роках

5
 СУТНІСТЬ, ПОХОДЖЕННЯ
І ХАРАКТЕРНІ РИСИ СВІДОМОСТІ

6
 СУТНІСТЬ І ПОХОДЖЕННЯ СВІДОМОСТІ
Свідомість – вища, притаманна суспільній людині функція мозку,
яка полягає в ідеальному, адекватному та активно-перетворюючому
відображенні дійсності.

Релігійні концепції Теорії космічного

походження свідомості походження свідомості

КОНЦЕПЦІЇ ПОХОДЖЕННЯ СВІДОМОСТІ

Вульгарно-матеріалістичні
Еволюційні концепції
концепції походження
походження свідомості
свідомості

7
 ПЕРЕДУМОВИ ПОХОДЖЕННЯ СВІДОМОСТІ

Загальною передумовою
виникнення свідомості, її
джерелом є наявність у
матерії такої властивості, як
відображення
Зовнішньо-природні
фактори виникнення
свідомості

Біологічні Соціальні
передумови виникнення передумови виникнення
свідомості свідомості

8
 ВІДОБРАЖЕННЯ ЯК ЗАГАЛЬНА ПЕРЕДУМОВА
ВИНИКНЕННЯ СВІДОМОСТІ

Під відображенням у широкому смислі слова розуміється процес і

результат взаємодії, здатність матеріальних об’єктів відтворювати в своїй
структурі особливості інших об’єктів, зберігати сліди їх взаємодії.

1 2 2

Куля Куля Куля

з кістки слона з пластиліну з пластиліну

9
 ФОРМИ ВІДОБРАЖЕННЯ

Загальна
Сфери Форми
характеристика
існування матерії відображення
відображення

Механічна, фізична, Пасивне відображення.

НЕЖИВА МАТЕРІЯ
хімічна. Утворення слідів.

ЖИВА МАТЕРІЯ
Простіші живі утворення. Роздратування.
Пристосувально-
Безхребетні тварини випереджуючий
Безумовний рефлекс.
(нерозвинута нервова система). характер

Хребтові тварини Умовний рефлекс.

(розвинута нервова система). Психічні процеси.

Активне,
СОЦІАЛЬНО ОРГАНІЗОВАНА
конструктивно-творче
МАТЕРІЯ
Свідомість, мова, труд перетворення
людина (праця). середовища
10
Виникнення Диференціація живої Поступовий розвиток
живих матерії, поява нервових центральної нервової системи,
організмів клітин і нервової системи особливо головного мозку

ОПОСЕРЕДКОВАНІ

БІОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ СВІДОМОСТІ

БЕЗПОСЕРЕДНІ

Виникнення відповідної тілесної організації у попередників людини – прямоходіння,

побудова тіла, побудова кінцівок

Виникнення та розвиток у
Розвинута нервова Стадна форма
вищих тварин першої
система, складний за існування
сигнальної системи, звукових
своєю структурою попередників
та рушійних засобів
головний мозок людини
інформації
11
 РОЗВИТОК ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Австралопітек Яванський пітекантроп Неандерталець Кроманьйонець

600 см3 900-1200 см3 1300-1400 см3 1600 см 3

Мінімальною величиною головного мозку, яка здатна забезпечити

нормальне функціонування свідомості, вважається 1000 см3.

Нормальний же обсяг головного мозку сучасної людини 1500 см3. Це

забезпечує наявність 15 млрд. нервових клітин, які й забезпечують
діяльність мозку і які виступають матеріальною свідомістю.

12
 Праця та трудовий процес

СОЦІАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ СВІДОМОСТІ

Зародження
членороздільного Утворення общинних
мовлення та мовного зв’язків і життя в
спілкування колективі людей

13
СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ
СВІДОМОСТІ

14
 СТРУКТУРА СВІДОМОСТІ

ЗА ЗА ЗА
РІВНЯМИ КОМПОНЕНТАМИ СФЕРАМИ

Знання
Теоретична Погляди Пізнавальна сфера
свідомість Уявлення Емоційна сфера
Повсякденна Вміння Вольова сфера
свідомість Навички Сфера самоусвідомлення
Норми

15
 Багато разів повторювана розумова, Індивідуальний життєвий
практична та повсякденна діяльність шлях і досвід кожної окремої
людини в тій або іншій сфері діяльності людини

Неусвідомлене – це психічні процеси, які здійснюється без участі свідомості,

психічні явища, стани та дії, що відбуваються поза контролем розуму

Соціальний досвід минулих та сучасних поколінь, менталітет і

традиції, норми та ціннісні настанови суспільства

Індивідуальні психічні
Прояви біологічної та психічної
особливості кожної окремої
природи людини
людини

16
 Суспільний
характер

Узагальненість Абстрагованість

РИСИ
СВІДОМОСТІ
Опосередкованість Цілеспрямованість

Творча
Передбачення
активність

17
 Аксіологічна

Інформаційно-
Комунікативна
пізнавальна

ФУНКЦІЇ
СВІДОМОСТІ
Конструктивно-
Акумулятивна
творча

Цілепокладання

18
 Методологічне значення, що
Методологічне значення, що
зумовлено передумовами
зумовлено сутністю свідомості
походження свідомості

МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФІЛОСОФСЬКОГО ВЧЕННЯ ПРО

СВІДОМІСТЬ ДЛЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

Методологічне
Методологічне Методологічне
значення, що
значення, що зумовлено значення, що зумовлено
зумовлено рисами
структурою свідомості функціями свідомості
свідомості

19
 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Свідомість – вища, притаманна суспільній людині функція

мозку, яка полягає в ідеальному, адекватному та активно-
перетворюючому відображенні дійсності.
2. Передумовами походження свідомості є: наявність у матерії
такої властивості, як відображення; зовнішньо-природні
фактори; біологічні і соціальні передумови.
ВИСНОВКИ

3. У структурі свідомості виділяються: рівні, компоненти і сфери

свідомості.
4. До основних функцій свідомості належать: інформаційно-
пізнавальна, акумулятивна, цілепокладання, конструктивно-
творча, комунікативна, аксіологічна.
5. Значення філософського вчення про свідомість зумовлено :
сутністю свідомості, передумовами виникнення свідомості,
структурою свідомості, рисами свідомості, функціями
свідомості.

20
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ПОВІТРЯНИХ СИЛ імені ІВАНА КОЖЕДУБА
Кафедра філософії

ЛЕКЦІЯ
з навчальної дисципліни “Філософія
(філософія, релігієзнавство, логіка, етика і естетика)”
Змістовий модуль 3.1. Заняття 2.

“ФІЛОСОФСЬКЕ ВЧЕННЯ
ПРО СУСПІЛЬНУ СВІДОМІСТЬ,
ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ МОРАЛЬНО-
ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ
ТА ЗАСТОСУВАННЯ ВІЙСЬК”
21
ПИТАННЯ ЗАНЯТТЯ

1. Суспільна свідомість: поняття, структура і

функції.
2. Значення філософського вчення про суспільну
свідомість для морально-психологічного
забезпечення підготовки та застосування військ.

ЛІТЕРАТУРА
1. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка,
етика і естетика): Підручник. – Х. : ХУПС, 2011.
2. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка,
етика і естетика): Навчально-методичний
посібник. – Х. : ХУПС, 2011.
3. Філософія: Підручник. – Харків : Видавництво
ХВУ, 1997.
4. Філософія: Підручник. – МОН України, МОУ. –
За заг. ред. проф. Горлача М.І., проф. Мануйлова
Є.М. – Харків, ТОВ “Модель Всесвіту”, 2001.
22
 СУСПІЛЬНА СВІДОМІСТЬ:
ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ

23
 ПОНЯТТЯ І СТРУКТУРА
СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

24
 СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ “ДУХОВНОГО ЖИТТЯ” І
“СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ”

Ототожнення понять “духовне “Суспільна свідомість” і “духовне

життя суспільства” і “суспільна життя суспільства” – це категорії
свідомість” різних рядів

ВАРІАНТИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ

“Духовне життя суспільства” “Суспільна свідомість” є

розглядається як функціонуюча наслідком функціонування
“суспільна свідомість” “духовного життя суспільства”

25
 СУТНІСНІ ОЗНАКИ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

ОСНОВНІ ОЗНАКИ

Відносна
самостійність, що У суспільній
Об’єктом
виявляється у свідомості фіксуються
відображення
здатності суспільної не тільки результати
суспільної свідомості
свідомості визначати пізнання світу, але й
виступає буття в
зміст і спрямованість відображається
цілому у всім
життя і діяльності ставлення людини і
різноманітті його
людей, а не тільки суспільства до цього
рівнів і форм прояву.
відображати буття (у світу.
тих чи інших формах).

26
 СУСПІЛЬНА СВІДОМІСТЬ
Суспільна свідомість – це духовна реальність, що відображає буття в усій
багатоманітності його рівнів, форм прояву і визначає ставлення до світу,
зміст і спрямованість життя та діяльності людей.

За носіями та суб’єктами
За ступенем глибини
СТРУКТУРА сприйняття дійсності та
та точності
СУСПІЛЬНОЇ відображення суспільних
відображення буття
ідей
СВІДОМОСТІ

Науково-теоретичний
рівень суспільної Cвідомість суспільства.
свідомості. Cвідомість соціальних
За предметом і спільностей.
Буденно-психологічний способами
(повсякденний) рівень відображення буття Cвідомість соціальної групи.
суспільної свідомості . Cвідомість колективу.
Форми Cвідомість особистості.
суспільної свідомості
27
НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ
Науково-теоретичний рівень суспільної свідомості – це сфера суспільної
свідомості, у якій буття відображається в ідеях, теоріях, концепціях, доктринах і
поглядах, що оформлені у системі гуманітарного та соціально-економічного
знання, природничо-наукових та ідеологічних системах.

Ідеологія – це система поглядів, ідей та теоретичних

Система принципів, що відображають економічні й політичні цілі
природничо-наукових певної соціальної спільності або суспільства, спрямована
знань на збереження або зміну існуючого суспільного устрою.

Для ідеології притаманно:

Відображення дійсності з позицій основних інтересів
Система соціальних груп і суспільства.
гуманітарного та Переважно теоретичний, абстрактно-логічний рівень
соціально-економічного відображення.
знання Системність та концептуальність.
Спрямованість теоретичних концепцій на збереження або
зміну існуючого способу виробництва, на досягнення або
збереження державної влади.
Розгляд питань внутрішньої та зовнішньої політики.
Ідеологія
Активна боротьба з ідеологічними системами, що
відображають протилежні погляди.
28
БУДЕННО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

Буденно-психологічний рівень суспільної свідомості – це сукупність

емпіричних знань, поглядів, уявлень і почуттів, що виникають стихійно і
формуються під впливом повсякденного життя людей і відображають
суспільне буття та навколишній світ.

Сукупність
Суспільна емпіричних знань і
психологія СТРУКТУРА уявлень про
навколишній світ

Характерні риси суспільної свідомості Функції суспільної психології

Відображення.
Суспільна психологія виростає безпосередньо Регулятивна.
під впливом конкретних умов буття людей, їх
Наведення.
діяльності, окремих подій та явищ.
Самоіндукції настроїв.
У суспільній психології знаходять відображення Виховна та формуюча.
політичні, економічні, соціальні та духовні
процеси життєдіяльності суспільства. Емоційно-почуттєва
29
 ФУНКЦІЇ
СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

30
 СВІТОГЛЯДНА ПРОГНОСТИЧНА
ФУНКЦІЯ ФУНКЦІЯ

ГНОСЕОЛОГІЧНА ФУНКЦІЇ
(теоретико- СУСПІЛЬНОЇ АКСІОЛОГІЧНА
пізнавальна) ФУНКЦІЯ
ФУНКЦІЯ СВІДОМОСТІ

МЕТОДОЛОГІЧНА ВИХОВНА
ФУНКЦІЯ ФУНКЦІЯ

31
 ФОРМИ
СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

32
 ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ
Форми суспільної свідомості – це відносно самостійні, більш або менш
систематизовані духовні утворення, що відображають певні сторони
навколишнього світу і суспільного буття.

За предметом КЛАСИФІКАЦІЯ За особливостями

відображення ФОРМ свого розвитку

За часом виникнення За соціальними

За формами
та функціонування у функціями, які вони
відображення
суспільстві виконують

ОСНОВНІ ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ ДОДАТКОВІ ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ

СВІДОМОСТІ СВІДОМОСТІ

Політична свідомість. Релігійна (атеїстична) свідомість. Екологічна свідомість.

Правова свідомість. Філософська свідомість. Економічна свідомість.
Моральна свідомість. Природничо-наукова свідомість. Міфологічна свідомість.
Естетична свідомість. Оборонна свідомість.
33
 ОСНОВНІ ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ
Система поглядів, ідей та теорій, а також настроїв, поглядів та
ПОЛІТИЧНА ілюзій, що виникають у процесі безпосередньої життєдіяльності
СВІДОМІСТЬ людей і зумовлюють ставлення до державної влади, політичної
діяльності та взаємовідносин суб’єктів політичної діяльності

Сукупністю ідей, поглядів, теорій, норм, уявлень і почуттів, які

ПРАВОВА відображають ставлення людей до права, законності і
СВІДОМІСТЬ правопорядку, їх оцінку з точки зору інтересів соціальної групи й
спонукають до певних дій

МОРАЛЬНА Сукупність поглядів, уявлень, ідей, принципів, переконань та

СВІДОМІСТЬ заснованих на них норм поведінки, які відображають та регулюють
систему суспільних відносин

Сукупність почуттів, смаків, переживань, суджень та ідеалів, які

ЕСТЕТИЧНА
відображають естетичні властивості навколишнього світу та
СВІДОМІСТЬ
спонукають людину творити та діяти “за законами краси”

Сукупність поглядів, уявлень, почуттів, міфів і богословських

РЕЛІГІЙНА вчень, що відображають природні та суспільні явища, ставлення до
СВІДОМІСТЬ людей, суспільства та природи з позицій їхньої надприродної
детермінованості

АТЕЇСТИЧНА Система поглядів, які відкидають віру в існування Бога,

СВІДОМІСТЬ надприродних сил та життя після смерті
34
ЗАКОНОМІРНОСТІ СУСПІЛЬНОЇ
СВІДОМОСТІ

35
 ЗАКОНОМІРНОСТІ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

1. Залежність суспільної свідомості від суспільного буття,

буття взагалі.

2. Залежність ступеня адекватності відображення буття

ЗАКОНОМІРНОСТІ

від ступеня зрілості його процесів, досягнутого рівня

розвитку суспільної свідомості, бажання і готовності
суспільства до усвідомлення реальних процесів
дійсності.

3. Відносна самостійність суспільної свідомості стосовно

суспільного буття, буття взагалі.

4. Зростання активної ролі суспільної свідомості у

суспільному розвитку, житті та діяльності людей.

36
 ЗНАЧЕННЯ
ФІЛОСОФСЬКОГО ВЧЕННЯ ПРО СУСПІЛЬНУ
СВІДОМІСТЬ ДЛЯ МОРАЛЬНО-
ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПІДГОТОВКИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ВІЙСЬК

37
 СУТНІСТЬ І ЗМІСТ
МОРАЛЬНОГО ФАКТОРУ

38
МОРАЛЬНИЙ ФАКТОР У СИСТЕМІ ФАКТОРІВ ВІЙНИ

ФАКТОРИ ВІЙНИ

ДУХОВНИЙ
ФАКТОР

МОРАЛЬНИЙ
ФАКТОР

39
 Духовний фактор війни – це готовність і здатність суспільства до
самовідданого захисту Батьківщини, перенесення тягот війни і створення
передумов для досягнення цілей війни.

Система цінностей і Освітній рівень

Стан і рівень
ціннісних орієнтацій суспільства
розвитку науки
суспільства

ДУХОВНИЙ ФАКТОР ВІЙНИ

Стан
Духовна Духовна
Моральний дух психологічної
культура єдність
суспільства підготовленості
суспільства суспільства
суспільства

40
 СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА МОРАЛЬНОГО ФАКТОРУ

Моральний фактор – це готовність і здатність народу і армії до

самовідданого виконання громадянського і військового обов’язку,
перенесення тягот і випробувань війни для досягнення перемоги над
ворогом.

За рівнями
сформованості За суб’єктами
духовних складових СТРУКТУРА реалізації морального
морального фактору фактору

За рівнем сформованості базових

морально-бойових якостей
41
 Метарівень Мегарівень Макрорівень Мікрорівень

СОЦІОКУЛЬТУРНІ ФАКТОРИ
(економічні, соціальні, політичні, духовні процеси буття)

ДЕТЕРМІНАНТИ МОРАЛЬНОГО ФАКТОРУ

Індивідуально- Професійно- Соціально-

Етно-ментальні
особисті ментальні типологічні
фактори
фактори фактори фактори

42
 Залежність
Залежність Залежність
морального фактору
морального фактору морального фактору
від достатності та
від процесів суспільної від причин, цілей і
якості засобів збройної
життєдіяльності характеру війни
боротьби

ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНОГО ФАКТОРУ

Залежність морального фактору Залежність морального фактору від

від процесів війни (тривалість, стану та ефективності
результати бойових дій, кількість інформаційно-психологічного
втрат) протиборства)

43
 ЗНАЧЕННЯ
ФІЛОСОФСЬКОГО ВЧЕННЯ
ПРО СУСПІЛЬНУ СВІДОМІСТЬ ДЛЯ
МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПІДГОТОВКИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ВІЙСЬК

44
 МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФІЛОСОФСЬКОГО
ВЧЕННЯ ПРО СУСПІЛЬНУ СВІДОМІСТЬ

АСПЕКТИ

Методологічне значення
філософського вчення про
суспільну свідомість для
аналізу процесів війни та
військової справи.
Методологічне значення
філософського вчення про
суспільну свідомість для
практичної діяльності
військових кадрів у різних
сферах життєдіяльності
Збройних Сил.

45
 ЗНАЧЕННЯ
ФІЛОСОФСЬКОГО ВЧЕННЯ ПРО
СУСПІЛЬНУ СВІДОМІСТЬ ДЛЯ
АНАЛІЗУ ПРОЦЕСІВ ВІЙНИ ТА
ВІЙСЬКОВОЇ СПРАВИ

46
 ЗНАЧЕННЯ ФІЛОСОФСЬКОГО ВЧЕННЯ
ПРО СУСПІЛЬНУ СВІДОМІСТЬ ДЛЯ АНАЛІЗУ ПРОЦЕСІВ
ВІЙНИ ТА ВІЙСЬКОВОЇ СПРАВИ

АСПЕКТИ

Значення для
Значення для Значення для
аналізу морально-
аналізу проблем аналізу процесів
психологічного
зміцнення війни та військової
стану особового
оборонної справи, шляхів
складу та
могутності надання впливу на
визначення його
держави. ці процеси.
тенденцій.

47
 Духовний потенціал – це готовність і здатність суспільства до
самовідданого захисту Батьківщини, перенесення тягот війни і створення
передумов для зміцнення оборонної могутності держави.

Ціннісний потенціал Науковий потенціал Освітній потенціал

суспільства суспільства суспільства

ДУХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУСПІЛЬСТВА

Виховний Морально-
Духовна єдність Духовна безпека
потенціал психологічний
суспільства суспільства
суспільства стан суспільства

48
ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ АНАЛІЗУ ПРОЦЕСІВ ВІЙНИ ТА ВІЙСЬКОВОЇ
СПРАВИ, ШЛЯХІВ НАДАННЯ ВПЛИВУ НА ЦІ ПРОЦЕСИ.

1. Аналіз процесів війни, її стратегічних цілей, ходу та

завершення вимагає обов’язкового урахування співвідношення
матеріальних та духовних факторів.
2. Під час аналізу конкретної бойової обстановки, визначення
співвідношення сил у процесах бойових дій обов’язково
визначати співвідношення духовних сил, морально-
ВИМОГИ

психологічний стан як своїх військ, так і військ супротивника.

3. Розробка воєнної доктрини держави та практична реалізація її
положень у процесі будівництва Збройних Сил вимагає
особливої уваги до проблем формування високого морального
стану Збройних Сил.
4. Обов’язковою передумовою ефективного розв’язання завдань,
що стоять перед частинами та підрозділами, є знання
командуванням реального морального стану цих частин та
підрозділів.

49
 ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ АНАЛІЗУ МОРАЛЬНОГО СТАНУ
ОСОБОВОГО СКЛАДУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЙОГО ТЕНДЕНЦІЙ.

Ретельно вивчати зміст ідеологічних та суспільно-психологічних

компонентів суспільної свідомості військових колективів

З’ясовувати, які ідеали та цінності поділяє особовий склад, які гасла, теорії та
програми знаходять підтримку особового складу, а також настрої, почуття,
традиції та звичаї, які панують у колективі.
Орієнтує на те, який саме зміст рівнів суспільної свідомості доцільно аналізувати
ВИМОГИ

(політичні, правові, моральні, етичні та інші ідеали, погляди, цінності, теорії,

програми, гасла, почуття, звичаї військовослужбовців).

Ретельно вивчати тенденції морально-психологічного стану

особового складу

Ретельно визначити зміст переконань, ідеалів та цінностей особового складу.

Визначити ступень відповідності соціальної дійсності цим переконанням, ідеалам
та цінностям.
Визначити зміст суспільно-психологічного відображення дійсності.
Аналізувати майбутні напрямки змін соціальної дійсності.
50
 ЗНАЧЕННЯ ВЧЕННЯ ПРО СУСПІЛЬНУ СВІДОМІСТЬ ДЛЯ
ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВИХ КАДРІВ У РІЗНИХ
СФЕРАХ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЗБРОЙНИХ СИЛ

АСПЕКТИ

Вказує на важливий
напрямок діяльності
щодо зміцненню
Дозволяє свідомо Є методологічної
оборонної могутності
використовувати основою теорії та
держави -
закони війни та практики виховної
формування духовного
бойових дій. діяльності.
потенціалу, основу
якого складає
суспільна свідомість.

51
 ВЧЕННЯ ПРО СУСПІЛЬНУ СВІДОМІСТЬ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА
ОСНОВА ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ВІЙСЬК

1. Здійснювати системний підхід до морально-психологічного забезпечення

(забезпечення єдність впливу духовних факторів і середовища, єдність різних
напрямків МПЗ, постійність впливу МПЗ в усіх умовах життя та діяльності,
участь у МПЗ роботі усіх категорій військового керівництва).

2. Врахувати взаємодії різних рівнів суспільної свідомості (чітке уявлення про

рівень та зміст знань і переконань особового складу, глибину та соціально-
політичну спрямованість знань підлеглих, знання панівних настроїв та почуттів
ВИМОГИ

особового складу).

3. Забезпечувати єдність виховного впливу системи заходів морально-

психологічного забезпечення і роботи щодо приведення у відповідність до
статутних вимог усіх сфер життєдіяльності особового складу.

4. Забезпечувати єдність колективних заходів морально-психологічного

забезпечення з індивідуальним, диференційованим підходом до кожного
військовослужбовця та різних категорій військовослужбовців.

5. Здійснення різних напрямків морально-психологічного забезпечення підготовки

та застосування військ.

52
 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Суспільна свідомість – це духовна реальність, що відображає

буття в усій багатоманітності його рівнів, форм прояву і
визначає ставлення до світу, зміст і спрямованість життя та
діяльності людей.
2. Структура суспільної свідомості диференціюється у
залежності від: рівнів сформованості, форм і носіїв суспільної
ВИСНОВКИ

свідомості.
3. Закономірності суспільної свідомості відображають
залежність суспільної свідомості від процесів суспільної
життєдіяльності, відносну самостійність розвитку суспільної
свідомості і зростанні її ролі у житті суспільства та
особистості.
4. Філософське вчення про суспільну свідомість постає
методологічною основою аналізу процесів війни та військової
справи, практичної діяльності військових кадрів у різних
сферах життєдіяльності Збройних Сил.

53