Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана

Навчальна дисципліна: Ψ «Психологія»

Тема 2. Психіка та її розвиток

Викладач: Журавська Лариса Миколаївна,
к.пед.н., доцент кафедри педагогіки та психології

2022
 Мета
Мета: отримати уяву про психіку та основні анатомо-фізіологічні
механізми психічної діяльності людини, підготуватися до засвоєння
наступних тем дисципліни.

Компетентності:
– розрізняти особливості поведінки живих істот різних стадій та рівнів
психічного відображення,
– розуміти, за допомогою яких анатомо-фізіологічними механізмів
здійснюється психічна діяльність людини,
– з'ясувати, що таке психічне здоров'я і що є причиною психосоматичних
розладів.

Інтеграційні зв'язки:
теми дисципліни: Психічні процеси, Психічні стани, Поведінка і діяльність
ін.).

Ключові слова: психіка, стадіальність розвитку психіки, рефлекторна

дуга, здоров'я, психічне здоров'я, психосоматичні розлади.
«Як би людина не намагалася забути про неї, психічна
енергія нагадає про себе. І справа освіти – навчити
людство поводитися з цим скарбом»
(Н.К.Рерих)

«Найголовніше, найсильніше та таке, що постійно

залишається, - враження від вивчення вищої нервової
діяльності…
- це надзвичайна пластичність цієї діяльності, її
величезні можливості: ніщо не залишається
нерухомим, непіддатливим, а все завжди може бути
досягнуто, змінитися до кращого, якби тільки були
створені відповідні умови»
(І.П.Павлов)
 План
1. Психіка, її прояви та функції
2. Стадії розвитку психіки та форми
поведінки живих істот
3. Будова та функціонування нервової
системи людини
4. Психічне здоров'я
 1. Психіка, її прояви та функції
Людина, як жива істота, має дві найхарактерніші
складові: організм і психіку

Психіка – властивість високоорганізованої матерії

(мозку):
1) відображати об'єктивну реальність;
2) на основі психічного образу, який формується при
цьому, регулювати поведінку і діяльність суб'єкта
 Функції психіки
Усвідомлення свого місця у навколишньому світі,
діяльність, спілкування, міжособистісні стосунки

Осередок життя

Відображення Регуляція діяльності

Інструмен- і поведінки
Пізнавальна тальна Регулятивна

• Відчуття • Мова • Увага

• Сприйняття • Темперамент • Емоції
• Пам’ять • Характер • Почуття
• Уява • Здібності • Воля
• Мислення • Спрямованість • Мотивація
2.Філогенетичний розвиток психіки за А.Н.Лєонтьєвим
Елементарна сенсорна
1 стадія
психіка
(лат. Sensus - відчуття)
ускладнення форм поведінки
Перцептивна психіка
2 стадія (лат. Perceptio – сприймання, або
впізнання)
поліпшення здібності до
індивідуального научіння
3 стадія Практичний інтелект
(лат. Intellectus –
розуміння і пізнання)
ускладнення форм психічного
відображення одночасно, як наслідок
і як фактор попередніх тенденцій
Свідомість
4 стадія
Чутливість організму до окремих біологічно
нейтральних подразників середовища.
Специфіка - відображення не предмету, а
його біологічно значущих властивостей .
Чутливість тварини до предметів довкілля.
Специфіка - відображення не лише
властивостей предметів, а й умови в яких ці
предмети перебувають.
Ознака найвищого рівня
перцептивної психіки –
відображення відношень і зв’язків між
предметами, ситуації, коли інстинктивна
поведінка поступається научінню.
Специфічно-людський етап розвитку -
властива людині функція головного мозку,
яка полягає у
- відображенні об’єктивних властивостей
предметів і явищ навколишнього
середовища, процесів, що відбуваються в
ньому, своїх дій у попередньому їх
мисленому накресленні і передбаченні
наслідків,
- регулюванні взаємовідносин людини з
природою і соціальною дійсністю
 Відмінності психіки людини

Психіка людини має такі відмінності від

психіки тварин:
• здатність до цілеспрямованої організації
спільних дій
• свідоме створення і застосування знарядь
праці
• розвинута мова
• абстрактне мислення
 3. Нервова система і мозок
• Фізіологічна основа психіки – вища нервова діяльність
• Нервова система – сукупність нервових утворень в
організмі людини або хребетних тварин.
• Основні функції:
1. Забезпечення контактів із зовнішнім світом (сприйняття
інформації, організація реакцій організму від простих
відповідей на подразники до поведінкових актів).
2. Реалізація цілей та намірів людини.
3. Інтеграція внутрішніх органів системи, координація і
регуляція їх діяльності.
4. Організація цілісного функціонування організму.
 НЕРВОВА СИСТЕМА

Центральна Периферійна
(розташована у черепі та хребті) (розташована поза черепом та хребтом)

мозок нерви

Пучок волокон, що
спинний головний покриті мієліновою
оболонкою,
вони розходяться по
Регулює найпростіші рухи, Управляє всією всьому тілу від
безумовні рефлекси психікою головного та
спинного мозку

- підкіркові вузли (ядра),

Великі півкулі
- кора головного мозку / сіра речовина
(6-шарова маса невронів 14-15 млрд.)
Регулюють психічну
- підкіркова біла речовина,
діяльність людини; орган
- загорожа
набутих за життя форм
поведінки, що регулюються
психікою
- мозолисте тіло
- передня комісура Міжпівкульні спайки
- гіпокампова комісура

Забезпечує вегетативні
функції, підтримує тонус м’язів
кістяка, реалізує рефлекси
таламус /„проміжна станція” боротьби із земним тяжінням,
для всіх нервових шляхів, що проміжний рефлекси орієнтації у просторі
ведуть від спинного мозку до мозок та природжені рухи (безумовні
великих півкуль/;
рефлекси)
гіпоталамус / містить
центри, які регулюють водний
обмін,
} потребу в їжі та інші Стовбур головного мозку
середній
функції організму/; / мозковий стовбур /
мозок
та ін.

варолієвий
місток
Керує різними процесами ядра ретикулярна
життєзабезпечення в організмі: черепно- формація
травлення, кровообіг, дихання довгастий мозкових
мозок та
нервів
 інші клітинні
Координує м’язові рухи, мозочок
(12) утворення
функції виявлені недостатньо
 Головний мозок: цифри і факти
• Людина складається із більш як 100 трильйонів клітин.
• Нервова система містить близько 15 млрд. нейронів:
– 1% - приймають сигнали із зовнішнього середовища і командує м’язами,
– 99% - проміжні нервові системи, які є станціями підсилення і передачі сигналів.
– Розміри нейронів (невронів) – 5-200 мк.
• Абсолютна маса мозку людини – 1000-2000 г , більша за м.м. усіх тварин, крім
слона – 5000 г, кита –2800 г.
• Середня маса головного мозку чоловіків 1375 г, у жінок – на 10% менша.
• Маса мозку перевищує середню:
– Тургенєв (рос.письм.) –2012 г.
– Бехтерєв (радян. невропатолог, психіатр, психолог) – 1720 г,
– Павлов (радян. фізіолог, академік) – 1653 г,
– Менделєєв (рос.вчений)– 1571 г.
– Гаусс – (нім.матем., астроном) – 1492 г.
– Хвора людина -найбільша м.м. –2850 г.
• Маса мозку менша за середню:
– Бунзен (нім.хімік)– 1295 г,
– Гамбетта (франц.політик) – 1160 г,
– Франс Анатоль (франц. письм.) – 1017 г.
• Розумові здібності різко падають за межею маси мозку: чоловіки – 1000 г,
жінки – 900 г
• Маса мозку людини становить 1/46 від загальної маси тіла, слона – 1/560,
кита 1/20000, людиноподібної мавпи 1/100.
 Спеціалізація функцій великих півкуль
головного мозку
Права півкуля Ліва півкуля

Оперує наочною інформацією й Оперує інформацією, яка існує у

забезпечує: словесній, або знаковій формі й
забезпечує:
• просторову орієнтацію, • мову,
• музичний слух, • письмо,
• творчі здібності, • лічбу,
• інтуїцію, • читання,
• негативні емоції, їхні • вербальну пам'ять,
сприйняття та переживання, • логічні роздуми,
тривога, відчай • позитивні емоції,
• сприйняття приємного та
смішного
 Вчення Сеченова і Павлова про рефлекси
• Згідно думок Павлова існує два види рефлексів:
 Безумовні (природжені) - виникають невільно, коли на організм діє внутрішній чи
зовнішній подразник (інстинкти: харчовий, больовий, захисний тощо).
 Умовні - Виникають при певних умовах
- Не природжені, напрацьовуються в процесі життєдіяльності:
• в результаті повторення подразників,
• в результаті подібних дій, які приводять до мети.

• Умовно-рефлекторна діяльність мозку називається сигнальною діяльністю

мозку.
• Сигнали, що поступають в мозок і викликані предметами і явищами, що діють
на органи почуттів (в результаті чого виникають відчуття, сприйняття, уява),
називається першою сигнальною системою (є у людини і у тварини).
• Мова людини – це друга сигнальна система (є тільки у людини).
• Обидві сигнальні системи знаходяться у постійній взаємодії.
• Якщо сигнали другої сигнальної системи не мають опори в першій сигнальній
системі, то вони стають не зрозумілі (іноземна мова).
• Мозок – саморегулююча система (не тільки відповідає на подразники, але й
контролює та регулює дії, що виконуються по його вказівці).
 Вчення Сеченова і Павлова про рефлекси
• В основі роботи мозку лежить рефлекс (лат. – відображення).
• Рефлекс – це закономірно виникаюча відповідь організму
роздратування, що йде від зовнішнього середовища, або
внутрішніх органів.
• Російський вчений Сеченов виділив в рефлексах три ланки:
1. Початкова – це зовнішнє роздратування та перетворення його
в процес нервового збудження, що передається в мозок.
2. Середня – в процесі збудження та гальмування в мозку, та
виникнення на його основі психічних станів (відчуття, думки,
почуття)
3. Кінцева – зовнішні рухи.
4. Зворотній зв’язок (для тіла, що рухається) – виділив Павлов.
• Рефлекс уявляє собою замкнене кільце або спіраль, що
розширюється в результаті зворотної інформації, яка може
вимагати уточнення рухів органів тіла.
 Функціональна схема рефлекторної дуги

яскраве
світло 2 – АФЕРЕНТНІ НЕРВИ
(доцентровий шлях)
1- РЕЦЕПТОР
орган (периферійна
3 - МОЗКОВИЙ
чуття частина) ЦЕНТР
( око )
АНАЛІЗАТОРА
5 - ЕФЕКТОР
ядро
(відцентровий шлях) (центральна частина)
зіниця
звужується 4 – ЕФЕРЕНТНІ НЕРВИ
 4. Психічне здоров'я

Психічне здоров’я –
• психічне благополуччя, яке характеризується
відсутністю психічних хвороб, що забезпечує
адекватну щодо умов дійсності регуляцію
поведінки і діяльності;

• динамічний процес психічної діяльності, якому

властиві детермінованість психічних явищ та
адекватність реакцій на соціальні, біологічні й
фізичні умови.
Здоров’я – стан фізичного та психічного благополуччя,
благополучний функціональний стан людини, тобто здатність її
займатися будь-чим, що є нормальним для здорової
особистості:

 фізичне  здатність забезпечити себе,

здоров’я  мобільність,
 рухомість тіла,
 заняття домашнім господарством,
 тощо;
 психічне  психічна рівновага,
здоров’я  здатність упоратися із всілякими ситуаціями;

 соціальне  роль та інтеграція у суспільне життя, зокрема

здоров’я у коло сім’ї,
 участь у суспільній роботі,
 робота,
 професія.
 Неоднозначність поняття здоров’я

один і той же стан одні вважають здоров’ям, а інші -
нездоров’ям

“граничні стани”

Групи чинників, що впливають на здоров’я:

Группа чинників негативний вплив

спадковість / генозумовленість близько 20 %
екологія / техногенна діяльність близько 20%
людства (збільшується)

медицина близько 10% (знижується)

спосіб життя 50-55%

 Правильне харчування
Режим праці і відпочинку
Спосіб життя. Очищення організму
Заняття фізкультурою…

Біологічні умови Найважливіші для

формування та психічної діяльності
активного Психіка особливості
функціонування: організму людини:
- рівень вмісту кисню людини -вік
у крові та клітинах -стать
мозку
-будова нервової
- температура тіла системи та мозку
- обмін речовин -тип будови тіла
- відсутність
Не суди,
-генетичні аномалії
хронічних не звинувачуй,
-рівень
захворювань і т.п не ображайся,
гормональної
не насміхайся активності
…
 Цифри і факти
• Кисень. Весь організм в стані спокою споживає за 1 хв. 
300 см 3 кисню, мозок - 50 см 3, серце - 50 см 3;
• Вуглеводи - головна поживна речовина, яка підтримує
хімічний склад і забезпечує життєдіяльність мозку,
найважливіше джерело енергії:
– з 500 г вуглеводів, які вживає людина за добу,
– близько 90 г поглинає мозок.

• Глюкоза - основний вуглевод, необхідний для нервової

тканини. ЇЇ запаси незначні: 100 г мозкової речовини
містить лише близько 0,04 глюкози – вистачить лише на 10
хв. звичайної життєдіяльності клітин.
• Куріння. Жінка, яка курила протягом 1 року до зачаття і
упродовж перших 3-4 місяця після народження дитини не
може народити цілком здорову дитину. Уражається у
першу чергу її психіка