Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Кафедра англійської мови

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни Практика усного та писемного мовлення

першої іноземної мови

Тема: «Застосування ОСК як метод інтерактивного навчання

школярів на уроках зарубіжної літератури»

Студентки 3 курсу Ang1-B17 групи

спеціальності 6.020303 Філологія*.
Мова (англійська) і література
Єкимової Вікторії Олександрівни

Науковий керівник: канд. філол. наук, доцент

кафедри англійської мови,
Свідер І. А.

Національна шкала _________________________

Кількість балів: ________
Оцінка ECTS ________

Члени комісії:
_______________ __________________________________________
підпис ініціали та прізвище
________________ _________________________________________
підпис ініціали та прізвище
________________ _________________________________________
підпис ініціали та прізвище
 2

Кам’янець-Подільський – 2020 рік

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МЕТОДИКИ ВИКОРИСТИННЯ
СТРУКТУРНО -ЛОГІЧНИХ СХЕМ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.1.Сучасні технології викладання зарубіжної літератури

1.1.Загальне поняття структурно-логічних схем

1.2. Основні вимоги до складання схем

1.3.Алгоритм складання та засоби зв’язку у структурно -логічних схемах
1.4. Призначення та типи структурно-логічних схем
Логічні ланцюги
Циклічна схема
Схема “Частина-ціле”
Кластер
Діаграма Венна
 3

РОЗДІЛ 2. Методика використання логічних схем -конспектів на уроках

зарубіжної літератури

2.1.Етапи роботи з ЛСК

2.2. Використання ЛСК та орієнтовані завдання на уроках зарубіжної
літератури
2.3 Переваги використання ЛСК на уроках зарубіжної літератури

ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 4

ВСТУП
В умовах інформаційної перенасиченості майбутнім фахівцям усе складніше
освоїти великі масиви знань. Зорові образи допомагають студентові на всіх етапах
розумової діяльності. Причому ефективність навчання знаходиться в прямій
залежності від якості репрезентації великих масивів інформації в компактні
візуальні об’єкти, від умінь та навичок узагальнювати навчальний матеріал,
здійснювати перехід від лінійного мислення до структурного, системного.
Свого часу видатний чеський педагог Я. А. Коменський відзначав, що „все, що
тільки можна представляти для сприйняття почуттями, а саме: видиме для
сприйняття зором, те, що можна почути – слухом, доступне дотику – шляхом
дотику. Якщо які-небудь предмети відразу можна сприйняти кількома почуттями,
нехай вони відразу схоплюються кількома почуттями” .
За результатами психологічних досліджень установлено, що 83% інформації
людина сприймає зором, 12% – слухом, 5% – іншими рецепторами. Дослідження
пам’яті свідчать, що людина запам’ятовує 20% від почутого, 30% – від
побаченого, 70% – від одночасно побаченого й почутого, 80% – від побаченого,
почутого й обговореного, 90% – від побаченого, почутого, обговореного й
активно виконаного.
Засновник „візуального мислення” Р. Арнхейм підкреслював: „Мені
представляється важливим відійти від традиційного погляду, згідно з яким
картини дають нам лише сирий матеріал, а мислення починається тільки після
того, як інформація вже отримана, подібно до того, як повинно чекати травлення,
поки щось не з’їдене. Навпаки, мислення здійснюється за допомогою структурних
характеристик, убудованих в образ, і тому образ має бути сформований і
організований розумно, щоб найбільш важливі його властивості були видимі” 1 .
Візуалізація навчального матеріалу нерозривно пов’язана з його ущільненням,
згущенням (Б. Айсмонтас, С. Клепко, А. Остапенко та ін.).
 5

Ущільнення знань – за визначенням С. Клепко, – це процес реконструкції повного

фрагмента знання, засвоєння якого в реконструйованому вигляді потребує менше
часу, тим не менш породжуючи еквівалентні загальнонавчальні й технологічні
вміння .
Досвід науковців та педагогів-практиків переконливо доводить дієвість та
значущість різних форм „згортання навчальної інформації”. Це насамперед теорія
укрупнення дидактичних одиниць П. Ерднієва, теорія змістовного узагальнення
В. Давидова, „опорні сигнали” В. Шаталова та ін.
У зв’язку із нагальною необхідністю навчання майбутніх учителів різних форм і
методів візуалізації, систематизації навчального матеріалу актуальним постає
твердження О. Зінов’єва про те, що мудрість – це спрощення думки, не деяка
примітивізація її, а доведення результатів до такого стану, коли ці думки можна
сміливо повідомляти іншим, навіть тим, які стоять на більш низькому рівні
розвитку. Це та сама простота, коли результати складного дослідження
виражаються чітко й зрозуміло. Така простота приходить на зміну надлишковому
інтелектуалізму .
Процес візуалізації матеріалу, а також розкодування його людиною завжди
породжує проблемну ситуацію, вирішення якої пов’язане з аналізом, синтезом,
узагальненням, розгортанням і згортанням інформації, тобто з операціями
активної розумової діяльності.
Це дозволяє сконцентрувати увагу на найбільш суттєвих у цій ситуації аспектах
повідомлення, глибше його зрозуміти й засвоїти. Різні способи візуалізації
створюють особливу наочність завдяки розташуванню елементів змісту в
нелінійному вигляді та виокремленню логічних та причинно-наслідкових зв’язків
між ними. Така наочність спирається на структуру та асоціативні зв’язки,
характерні для довгочасної пам’яті людини. Використання різних форм
візуалізації навчального матеріалу є важливим засобом навчання, сприяє
актуалізації системних характеристик навчального знання, успішному набуттю
 6

вмінь та навичок на всіх рівнях пізнавальної діяльності: репродуктивному,

пошуково-виконавчому та творчому. Завдяки сукупності розумових операцій
(аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація та ін.) структурований
навчальний матеріал приводиться в певну систему за допомогою знаків-сигналів
(символічних, графічних, візерункових, словесних), що дозволяє створити зорову
опору ваємозв’язків його структурних елементів.
За даними психологів нова інформація засвоюється та запам’ятовується краще
тоді, коли знання та вміння „закарбовуються” у системі візуально-просторової
пам’яті1 , відповідно представлення навчального матеріалу у структурованому
вигляді дозволяє швидше та якісніше засвоювати нові системи понять, способи
дій. У процесі візуалізації навчального матеріалу використовуються різні форми
та методи – від традиційних діаграм, графіків, таблиць, структурно-логічних схем
до інтелект-карт (mind map), стратегічних карт (roadmaps), казуальних ланцюгів
(causal chains), інфографіки, навчальних презентацій та ін. Рекомендації зі
складання структурно-логічних схем, таблиць, опорних конспектів, підготовки
академічних есе та навчальних презентацій містять загальну характеристику того
чи того виду візуалізації навчального матеріалу, загальні вимоги та опис
алгоритмів підготовки, типологію структурно-логічних схем, таблиць, приклади
та рекомендовану літературу.
Актуальність теми зумовлюється тим,що робота містить теоретичні засади та
приклади з досвіду поєднання слова вчителя і засобів наочності і можуть бути
використані при підготовці як до уроків, так і до позакласних заходів зі світової
літератури у середній шкільній ланці.

Метою цієї роботи є створити й теоретично обгрунтувати систему роботи по

використанню та розширенню функціювання логічних схем-конспектів на
уроках зарубіжної літератури.
 7

Таким чином, об’єктом дослідження є є логічні схеми-конспекти.

Предметом дослідження є використання логічних схем-конспектів на уроках
зарубіжної літератури.

Відповідно до мети формулюємо такі завдання курсової роботи:

1. вивчення теоретичної бази з цього питання
2. методика використання логічних схем-конспектів на уроках
3. сформулювати методичні рекомендації.
4. Розкрити специфіку перекладу мультфільмів.
5. описати власну систему роботи з логічними схемами-конспектами.

Дослідження здійснювалось на основі використання таких методів:

теоретичні загальнонаукові методи (аналіз та синтез, індукція, дедукція,
систематизація, порівняльний та структурний метод); лінгвістичні методи
(описовий); перекладознавчі методи дослідження та методики аналізу
трансформаційний метод).
Практичне значення роботи визначається можливістю теоретичного
і практичного використання її матеріалів і висновків під час розробки лекційних і
семінарських занять з практики викладання зарубіжної літератури
Апробація результатів дослідження.
Структура роботи.
У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, визначаються мета,
завдання, предмет, об’єкт, методи та прийоми дослідження, практичне значення
результатів дослідження.
У першому розділі розглядаються теоретичні засади використання ЛСК на
уроках зарубіжної літератури.
 8

У другому розділі відбувається розляд практичного використання ЛСК на

уроках зарубіжної літератури.
У загальних висновках відображені узагальнені результати та підводяться
підсумки дослідження.
Список використаних джерел містить основні роботи вітчизняних та
зарубіжних дослідників.
 9

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МЕТОДИКИ ВИКОРИСТAННЯ

СТРУКТУРНО -ЛОГІЧНИХ СХЕМ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Державною національною програмою «Освіта» («визначено стратегічні

завдання, які полягають у формуванні освіченої, творчої особистості, становленні
її фізичного і морального здоров’я, наданні пріоритетності розвитку людини,
відтворенні і трансляції культури і духовності в усій різноманітності вітчизняних
та світових зразків. Чільне місце у вирішенні цих завдань відводиться
літературній освіті учнів, зокрема навчальній дисципліні «Зарубіжній
літературі» . На уроках літератури закладаються найважливіші соціальноно-
моральні уявлення й орієнтири. Вивчення літератури сприяє формуванню
громадянської зрілої, активної, творчої особистості. Учитель-словесник
покликаний допогти учням збагнути духовний світ різних народів, вчити означати
національну своєрідність та загальнолюдську цінність вершинних творів світової
літератури, виховувати повагу до високих духовних надбань людства та
українського народу зокрема, прищеплювати навички культури . Одним із
ефективних шляхів досягнення цієї мети реалізація одного із важливих
дидактичних принципів - начальної діяльності - наочності навчання:
удосконалення різновиду наочних засобів навчання - логічних схем-конспектів;
розширення функціонального поля логічних схем-конспектів у вивченні
літератури.
На наукових конференціях, на сторінках фахових періодичних видань
неодноразово порушувались питання методики викладання курсу «Зарубіжна
література», зокрема, ефективності поєднання слова і наочності у вивченні
 10

літератури (вирішенні -проблеми аналізу художнього твору, опануванні біографії

письменника, питань теорії та історії літератури).
Проблема використання традиційної наочності на уроках літератури
висвітлювалась у працях Л.Якушиної, З.Старкової, В.Гречинської, Є.Глущенко,
А.Коржупової та інших. Але меншою мірою в методиці викладання літератури
йшлося про застосування наочності у вигляді схем. У працях методистів
М.Рибникової, В.Голубкова, МКудряшова, З.Рез лише згадується про доцільність
використання наочних засобів на уроках літератури, зокрема, таблиць і схем. У
роботах О.Бандури, О.Лук’янової, С.Лук’янова, С.Мещерякової, Я.Теміз
відомості з теорії літератури систематизовано і представлено у схемах і таблицях.
Поради щодо цього містить посібник для учнів 10- го класу І.Фогельсона [5; 7].
Цим поки що обмежується наукове висвітлення проблеми.
«Як учитель музики несе на урок скрипку, а не книгу про скрипку, так і в
устах викладача на уроці літератури повинне звучати художнє слово, що
розкриває ідею, а не сумовиту розповідь про ідею», – зазначав В. Сухомлинський .
Щоб осягнути зміст і значущість художнього твору, учителю й учневі необхідно
оволодіти методикою літературознавчого аналізу твору. Вивчення зарубіжної
літератури є одним із важливих аспектів сучасного навчального процесу.
Ознайомлення учнів із найкращими зразками світової літератури сприяє
розширенню їх читацької компетенції, формуванню грамотного й освіченого
читача. Значну роль у викладанні зарубіжної літератури відіграє застосування
сучасних інноваційних технологій і мультимедійних засобів, що прискорює
засвоєння учнями знань і сприяє підготовленості їх до життя; допомагає
розвиватися творчо та сформувати активну життєву позицію.
Сучасний урок літератури спрямований на засвоєння фактів про відомі
твори. Це передусім інтерпретація тексту, діалог культур, розвиток логічного
мислення учня та формування його моральних якостей.
 11

Під поняттям «аналіз літературного твору» розуміють розчленування або

розклад цілого на складові частини й вивчення кожної з цих частин окремо [4,
с. 38]. Будь-який вид аналізу базується на всебічному вивченні художнього твору.
Цьому сприяють такі види роботи:
 тренінги, проміжні тестування, конференції;
 самостійний пошук матеріалів, робота над проектами, захист проектів,
семінари, олімпіади;
 ігрові технології, робота в групах;
 іноваційні методики: робота в парах, «мозковий штурм», «коло думок»,
«оберіть позицію», «Так чи Ні», «відкиньте зайве», «порада героя читачу»,
«мікрофон».
На уроці літератури допомагають мультимедійні засоби:
 використання відео фрагментів як ілюстративного матеріалу; використання
аудіо-супроводу як опорного матеріалу; створення блогів та веб-сторінок;
 використання PowerPoint презентацій; залучення учнів до їх створення,
добору слайдів; використання тестування за допомогою комп’ютерних
програм. Це допомагає збільшити обсяг опрацьованого на уроці матеріалу,
розширити можливості застосування диференційованого підходу в
навчанні; активізувати самостійну діяльність учнів.

Наочність у вигляді схем сьогодні використовується вчителями-практиками

здебільшого для фіксації зв'язків і залежностей в ході аналізу художнього твору, у
вивченні питань історії й теорії літератури. Брак методичних матеріалів
призводить до створення та використання схем з порушенням логіки розбору
художнього твору. Останнім часом зросла роль нетрадиційної наочності у
вивченні зарубіжної літератури [3]. Експериментально доведено, що логічні
схеми-конспекти як різновид схематичної наочності можна використовувати на
всіх етапах вивчення художнього твору, але найдоцільнішим видається їх
 12

застосування на етапі аналізу художнього твору. Робота з ЛСК із зображенням

структури твору, композиційних особливостей, розвитку сюжетної дії, системи
образів, еволюції характеру героя, конфлікту твору у розвитку, причинно-
наслідкових зв’язків між подіями і вчинками героя значно економить навчальний
час для детальнішого вивчення поетики твору.

1.1.Структурно-логічні схеми – це спосіб наочного представлення

інформації в структурованому, систематизованому, закодованому за допомогою
знаків-сигналів (символічних, графічних, візерункових, словесних) вигляді.
Схема як графічне зображення в загальних рисах відображає певну систему,
розкриває взаємодію її елементів, визначає особливості зв’язків між елементами
системи. Зручність схем у процесі опрацювання навчального матеріалу зумовлена
тим, що вони в лаконічному, певним чином спрощеному вигляді дозволяють
репрезентувати основну думку, ідею за допомогою умовних елементів.
У складанні схеми важливого значення набуває вибір графічного елементу,
способу композиційного об’єднання блоків схеми, засобів зв’язку між елементами
(стрілочки, лінії різного типу та розміру), засобів акцентування змістовних
позицій (колір, розмір шрифту, тип кеглю, штрихування та ін.).
Складання схем сприяє формуванню вмінь та навичок: установлення
причинно-наслідкових зв’язків; установлення асоціативних, логічних зв’язків між
окремими елементами тексту; унаочнення цілісної структури питання, що
розглядається; упорядкування, організації, структуризації процесу пізнання,
роботи з текстом; креативного вирішення проблем, візуалізації інформації;
використання загальнонаукових методів пізнання (аналіз, синтез, порівняння,
ідеалізація, абстрагування тощо) та ін. Ціле сприймається раніше частин.
Складання схеми включає і аналіз відповідного навчального матеріалу,
установлення зв’язків між його елементами, і синтезування цих елементів в одне
ціле. Основні елементи тексту (терміни, поняття, визначення, висновки тощо)
 13

необхідно розташувати у вигляді ізольованих ділянок поля на аркуші паперу та

стрілками вказати, у якому зв’язку між собою вони знаходяться. Принципове
значення для складання структурно-логічних схем має визначення специфіки
досліджуваного об’єкта: явище чи процес. Схематичне представлення того чи
того явища передбачає визначення номенклатури його складників (елементів),
зв’язків між ними. Схематичне представлення того чи того процесу пов’язано із
необхідністю визначення його елементів, виду зв’язків між ними, установлення
послідовності розгортання динамічних зв’язків між елементами процесу,
з’ясування прямих та зворотних зв’язків між компонентами досліджуваного
процесу.
Складання схем сприяє формуванню вмінь та навичок:
установлення причинно-наслідкових зв’язків;
установлення асоціативних, логічних зв’язків між окремими
елементами тексту;
унаочнення цілісної структури питання, що розглядається; упорядкування,
організації, структуризації процесу пізнання,
роботи з текстом;
креативного вирішення проблем, візуалізації інформації; використання
загальнонаукових методів пізнання (аналіз, синтез, порівняння, ідеалізація,
абстрагування тощо) та ін.
Складання схеми включає і аналіз відповідного навчального матеріалу,
установлення зв’язків між його елементами, і синтезування цих елементів в
одне ціле. Основні елементи тексту (терміни, поняття, визначення, висновки
тощо) необхідно розташувати у вигляді ізольованих ділянок поля на аркуші
паперу та стрілками вказати, у якому зв’язку між собою вони знаходяться.
Принципове значення для складання структурно-логічних схем має визначення
специфіки досліджуваного об’єкта: явище чи процес. Схематичне
представлення того чи того явища передбачає визначення номенклатури його
 14

складників (елементів), зв’язків між ними. Схематичне представлення того чи

того процесу пов’язано із необхідністю визначення його елементів, виду
зв’язків між ними, установлення послідовності розгортання динамічних зв’язків
між елементами процесу, з’ясування прямих та зворотних зв’язків між
компонентами досліджуваного процесу.
Школярі-старшокласники виявляють певний інтерес до вивчення літератури за
допомогою схематичної наочності. Більшість учнів вважає доцільним
використання схем, які складаються на уроці за їх участю і потребують
консультацій щодо складання та використання зорових опор. Опорні схеми
повинні являти собою прості, зрозумілі і наочні схеми навчального матеріалу. В
опорних схемах повинні бути показані основні поняття і зв'язки між ними,
наведені приклади географічних назв. Опорні схеми можуть бути виготовлені
попередньо на картці, або на класній дошці, або можуть створюватися разом з
учнями під час пояснення нового матеріалу. Як показує досвід, кращого
результату у викладенні досягають ті вчителі, котрі правильно організують
роботу по систематизації знань учнів складанню схем-конспектів. Вже під час
пояснення нового матеріалу учні повинні сприймати його в структурно-логічній
послідовності і цілісності.
1.1 Технологія складання ЛСК

«Технологія складання схеми передбачає виділення головної думки,

навколо якої групуються смислові елементи, які прямо чи посередньо пов’язані
з головною думкою – це аргументи та ілюстрації. Іноді буває ще й висновок,
який найчастіше збігається з головною думкою. Усе це подається на схемі у
вигляді знаків-сигналів (графічні, словесні, малюнки), розташованих у логічній
послідовності.» Однак не треба включати в логічні схеми-конспекти надто
багато опор у вигляді знаків-символів, тому що це ускладнює їхнє розкодування.
В той же час вони не повинні бути однотипні. Можна ввести в логічні схеми-
 15

конспекти елементи малюнка (образу-символу), пов’язаних зі змістом твору, або

надати блокам певної форми (квітка, коло тощо).

Аби змоделювати схему, потрібно дібрати знаки-сигнали у відповідності

із задумом, розмістити їх на папері за логікою руху міркувань, надати
зображенню естетичної форми.

У готовому вигляді логічні схеми-конспекти можуть бути використані

при розгляді нового матеріалу. Тоді ми використовуємо «слово вчителя».

У напівготовому вигляді логічні схеми-конспекти подаються за умови

вивчення в ході евристичної бесіди або для виконання роботи по її завершенню
учнями після уважного прочитання всього твору чи окремого розділу, що має
сприяти створенню проблемної ситуації, викликати зацікавленість в учнів.

Коли йдеться про пошукову роботу, висвітлення гіпотези щодо подальшої

долі героїв, можна використати дослідницький метод.

Засвоєння технологічних процесів неможливо без з'ясування лексичного

значення слів, що складають назву різновиду схематичної наочності – ЛСК, та
оперативної лексики, використаної для опису технології складання та методики
використання логічних схем-конспектів. Звернімося до семантики слова „схема”.
„Короткий тлумачний словник української мови пояснює, що слово це означає
„креслення, що в загальних рисах зображує систему, будову чого-небудь”. Схема
за допомогою умовних знаків розкриває суттєве, унаочнюючи складні зв’язки,
залежності, внутрішню логіку предметів: явищ, які вивчаються на уроці.

Технологія складання схеми передбачає виділення головної думки, навколо якої

групуються смислові елементи, які прямо чи посередньо пов’язані з головною
думкою – це аргументи та ілюстрації. Іноді буває ще й висновок, який найчастіше
збігається з головною думкою. Усе це подається на схемі у вигляді знаків-
 16

сигналів (графічних, словесних, малюнків), розташованих у логічній

послідовності.

Різновид схематичної наочності – логічна схема-конспект народжується у

поєднанні знаків-сигналів із короткими записами, що допомагають прочитати
схему або несуть додаткову інформацію про твір, структура якого або інші
зв’язки і залежності загалом або частково представленні на схемі („конспект” –
короткий письмовий виклад чого-небудь...”).

Додане до словосполучення „схема-конспект” визначення „логічна” підкреслює,

по-перше, важливу умову протікання технологічного процесу під час створення

ЛСК (правильність, послідовність, обґрунтованість, відбирання головного,

найбільш значущого), використання якої є засобом фіксації логічної структури
навчального матеріалу для сприйняття його зором; по-друге, використання ЛСК
має сприяти збереженню логіки аналізу художнього твору, тому що на схемі за
допомогою знаків-сигналів фіксуються визначальні віхи, розставлення яких у
логічній послідовності за умови наявності вагомих аргументів відбиває процес
аналітичної діяльності загалом; по-третє, оригінальні ЛСК концептуального
змісту (розроблені до одного твору з врахуванням його специфіки) можуть
слугувати структурним каркасом уроку або системи уроків, тому що
представляють систему інформаційних блоків, розташованих у логічній
послідовності, зміст яких розглядатиметься протягом уроку або вивчення теми в
цілому.

Таким чином, три компоненти, що входять до словосполучення „логічна схема-

конспект”, є визначальними для цього різновиду схематичної наочності.

Логічна схема-конспект з літератури має сприяти кращому запам’ятовуванню

навчального матеріалу, оскільки до цього процесу підключаються зорові
рецептори, які дають можливість „бачити” смислову структуру кожної частини і
всього тексту в цілому.
 17

ЛСК допоможе вчителю дотримуватися послідовності у викладі навчального

матеріалу. Це дасть можливість зняти інтелектуальну напругу у процесі
навчальної діяльності.

Забезпечити ефективне використання схематичної наочності можна, навчавши

учнів працювати зі схемою на уроці і вдома (декодувати зміст ЛСК, складати її
самостійно). Ця робота сприяє виробленню вмінь і навичок аналізувати текст,
структурувати, узагальнювати, кодувати навчальний матеріал у вигляді
схематичних опор.

Якщо ми дію покажемо у зображенні, то будемо мати аудіо-зоровий засіб, який

за результатами сучасних досліджень дає більший відсоток засвоєння
навчального матеріалу (60 %).

Використання зорових опор має сприяти вирішенню важливої проблеми аналізу

художнього твору. До того ж ЛСК можуть ефективно використовуватися на всіх
етапах вивчення художнього твору.

Результати останніх наукових досліджень, аналіз досвіду вчителів-практиків

дають змогу сформувати систему загальних вимог до складання ЛСК:

1.2.Основні вимоги до складання схеми

1. ЛСК повинен відповідати смисловій структурі навчального матеріалу,
складається з головної думки (думок) ,службових елементів (аргументів,
ілюстрацій, висновків), які формують логічні блоки.
2. Якщо ЛСК складаються з декількох логічних схем, що відповідають
структурі навчального матеріалу, то кожен з блоків повинен бути виразно
 18

виділеним, адже на уроці може бути передбачена як групова, так і індивідуальна

робота учнів з окремими блоками схеми.
3. Варто подолати спокусу включати в ЛСК надто багато опор у вигляді
знаків-символів. Перевантаження схеми ускладнює її розкодування, письмове
відтворення її учнями й оперативну роботу з нею.
4. Треба уникати одноманітності у використанні графічних зображень, щоб
схеми розрізнялися між собою. Це полегшує їх запам’ятовування.
Урізноманітнити унаочнений навчальний матеріал можна завдяки зміні
шрифту, розташуванню логічних блоків, введенню у схеми елементів малюнку
(образу, символу), які б були пов’язані зі змістом твору, або наданню,
розташуванням блокам певної форми (коло, квітка, кіноплівка). Надзвичайно
вдалим прийомом зображення навчального матеріалу може бути матеріалізація
метафори, що яскраво і влучно розкриває його головну думку.
Для того, щоб виділити особливо важливі знаки-символи в ЛСК,
використовуються різні кольори, але їх не повинно бути дуже багато (не більше
трьох), тому шо зайва пістрявість дратує зір, а тому погіршує запам'ятовування.
Приступаючи до складання ЛСК, слід завчасно розбити зміст навчальної теми на
смислові частини (визначити головні думки цих смислових частин навчального
матеріалу.
Моделювання схеми - це вибір знаків-символів, розташування їх на папері
відповідно до логіки розвитку думки, надання зображенню естетичної форми.
Знаки-символи у вигляді найбільш уважних геометричних фігур та словесні
розташовуються від своєї конкретної функціональної рог (показ різноманітних
процесів, зв’язків відношень). Складаючи ЛСК, необхідно звернути увагу на те,
що логічні схеми - конспекти поділяються за таким принцгпом:
різновид N° 1 - послідовність процесів;
різновид N° 2 - відношення цілого до його рівноправних смислових частин;
різновид
 19

№ 3 - одночасність протікання процесе по відношенню до цілого; різновид

№ 4 - взаємозалежність частин цілого; різновид
№ 5 - зв'язки між предметами, явищами, поняттями.
Сучасні технології викладання зарубаної літератури в школі, за думкою
науковців, досліджують взаємозв'язки при вивченні літературознавства з іншими
науковими дисциплінами: мистецтвознавством, філософією, фольклористикою,
психологією, економікою, теологією, соціологією, етикою, математикою,
кібернетикою.
Також схема має бути досить простою, лаконічною й розміщуватися на
одній сторінці. Елементи схеми (поняття, інформаційні блоки) повинні
розміщуватися так, щоб була зрозуміла їхня ієрархія (наприлад, родові й видові
поняття, загальні й конкретні – у центрі, на периферії – допоміжні). Між
елементами схеми мають бути встановлені логічні зв’язки. Тип зв’язку між
елементами схеми має відповідати типу структурно-логічної схеми. Схема має
бути наочною, для чого можна використовувати символи, графічний матеріал,
кольорові відтінки, таблиці тощо.
Якщо в схемі використовуються кольори, то їх не повинно бути забагато (2
– 3), зайва розмаїтість дратує зір, а тому погіршує цілісне сприйняття схеми.
Структурно-логічна схема має легко сприйматися, мати інформаційно-смислове,
образне, емоційне навантаження.
Критерії оцінювання: самостійність виконання завдання; адекватність
вибору типу структурно-логічної схеми, зображення на схемі всіх основних
питань та понять теми; правильність виявлення логічних зв’язків між елементами
схеми, акуратність оформлення.
Тобто основними вимогами складання ЛСК є:
1.ЛСК повинна відповідати смисловій структурі навчального матеріалу,
складатися із головної думки (думок) і службових елементів (аргументів,
ілюстрацій, висновків, які формують її логічні блоки (блок).
 20

2. Якщо ЛСК складається з кількох логічних блоків, то кожен блок повинен бути
виразно виділеним.
3. Не можна включати в ЛСК багатьох опор у вигляді знаків-сигналів, бо
перевантаження схеми ускладнює її розкодування, письмове її відтворення
учнями і оперативну роботу з нею.
4. Потрібно уникати одноманітності у використанні графічних зображень, щоб
схеми розрізнялися між собою. Це полегшує їх запам’ятовування. Цього можна
досягти зміною шрифту, введенням у ЛСК елементів малюнка (образу-символу)
пов’язаних зі змістом твору, або наданням блокам певної форми (коло, квітка,
кіноплівка тощо).
5. Аби виділити особливо важливі знаки-сигнали у ЛСК, можна використати різні
кольори, але їх не повинно бути багато (2-3), бо зайва пістрявість дратує зір, а
тому погіршує запам’ятовування.
Приступаючи до складання ЛСК, окрім технологічних вимог, вчитель повинен
дотримуватися освітніх критеріїв , які визначають зміст і призначення ЛСК як
засобу навчання і розвитку.
За цими критеріями : - зміст ЛСК повинен відповідати освітньому рівню учнів;
- використання ЛСК має сприяти досягненню навчальної мети ( засвоєнню теорії
літератури , проникненню в проблематику художнього твору, осягненню зв’язків і
співвідношень між героями і подіями тощо);
сприяти розвитку учнів і навичок учнів виконувати різні розумові операції ;
кращому запам’ятовуванню учням навчального матеріалу;
- зміст ЛСК може відтворювати або доповнювати у закодованій формі матеріал
підручника;
- ЛСК має слугувати дидактичним матеріалом в організації самостійної роботи
учнів на уроках і вдома;
 21

- використання ЛСК має сприяти створенню проблемних ситуацій, проведенню

пошукової роботи; сприяти економії навчального часу на з’ясуванні зв’язків і
залежностей для детальнішого опрацювання художнього тексту.
Приступаючи до складання ЛСК, потрібно завчасно розробити зміст навчальної
теми на смислові частинки. Смисловий блок схеми складатиметься із головної
думки, аргументів та ілюстрацій на її підтвердження. Отже, спочатку потрібно
провести „сортування” навчального матеріалу (структурування його). Ця робота
полягатиме у вилученні головної думки, знаходженні аргументів та яскравих
ілюстрацій у межах кожної смислової частини тексту. Аби змоделювати схему,
потрібно дібрати знаки-сигнали у відповідності із задумом, розмістити їх на
папері за логікою руху міркувань, надати зображенню естетичної форми. Знаки-
сигнали у вигляді геометричних фігур є найуживанішими і розташовуються по-
різному, залежно від їх конкретної функціональної ролі.
Різновид 1. Послідовність процесів

Різновид 2. Відношення цілого до його рівноправних смислових частин

Різновид 3. Одночасність протікання процесів по відношенню до цілого

 22

Різновид 4. Взаємозалежність частин цілого

Різновид 5. Зв’язки між предметами, явищами, поняттями

 23

1.3. Алгоритм складання схеми

1. Сформулювати мету складання структурно-логічної схеми.
2. Визначити специфіку досліджуваного об’єкта – явище чи процес.
3. Прочитати відповідний розділ, підрозділ підручника або кількох навчальних
джерел.
4. Проаналізувати текст, виділити головні та другорядні поняття, основні ідеї та
смислові блоки. Виписати основні поняття й категорії.
5. Повторно переглянути текст з метою виявлення зв’язків між поняттями й
категоріями, інформаційними блоками.
6. Виділити найбільш загальні поняття й категорії.
7. Сформулювати заголовок схеми.
8. Вибрати тип структурно-логічної схеми з урахуванням специфіки змісту та
вимог форматування тексту.
9. Вибрати тип графічних елементів (коло, овал, прямокутник і т.п.), засоби
зв’язку між елементами (тип ліній та стрілочок), засоби акцентування змісту
(колір, шрифт і т.п.).
10. Побудувати загальний проект схеми на папері, оцінити ступень його
адекватності за всіма вимогами щодо складання структурно-логічної схеми.
11. Побудувати схему з урахуванням виділених взаємозв’язків за допомогою
інструментів Word.
 24

12. Заключний перегляд тексту з метою зіставлення його з побудованою схемою.

13. Перевірки адекватності вибору типу схеми, типу зв’язку між елементами
схеми. Остаточне уточнення схеми. Доповнення (за необхідністю). Смисловий
блок схеми складатиметься із головної думки, аргументів та ілюстрацій на її
підтвердження. Отже, спочатку потрібно провести „сортування” навчального
матеріалу (структурування його). Ця робота полягатиме у вилученні головної
думки, знаходженні аргументів та яскравих ілюстрацій у межах кожної смислової
частини тексту. Аби змоделювати схему, потрібно дібрати знаки-сигнали
відповідно до задуму, розмістити їх на папері за логікою руху міркувань, надати
зображенню естетичної форми. Знаки-сигнали у вигляді геометричних фігур є
найуживанішими й розташовуються по-різному, залежно від їхньої конкретної
функційної ролі.
1.4. Призначення та типи структурно-логічних схем
Логічні схеми-конспекти на уроках світової літератури дають змогу
певною мірою вирішити проблему аналізу художнього твору. Адже ця проблема
є однією з найбільш гострих у викладанні світової літератури.

Наступна проблема, яку можна вирішити за допомогою логічних схем-

конспектів, - це розвиваюче навчання, так вважає Лісна Т.Ф. На її думку,
складаючи власні схеми-конспекти, «учень, по-перше, навчається зчитувати
схеми-коди; по-друге, кодувати, схематизувати матеріал, тобто з об’ємного,
поширеного, не завжди зрозумілого зробити компактне, в якому все – лише
головне без зайвих слів».З цією думкою не можна не погодитись.

Використання логічних схем-конспектів на уроках зарубіжної літератури дає

можливість зекономити час і чітко розподілити його, зосередитись на
головному, заглибитись у текст, дати напрямок логічному ланцюжку міркувань.

При опрацюванні питань теорії літератури вчителю також бажано

використовувати логічні схеми-конспекти. Вони допоможуть учням краще
 25

засвоїти складний теоретичний матеріал, який так не подобається дітям і важкий

у засвоєнні.

В процесі роботи з логічними схемами-конспектами розвивається

асоціативне та образне мислення. Окрім цього розвиваються всі види пам’яті:
словесно-логічна, рухова, емоційна, образна, короткочасна, довготривала та
інші.

Лісна Т.Ф. за змістом поділяє логічні схеми конспекти на два типи:

1 – загально оглядові; 2 – тематичні. «До першого типу відносяться логічні

схеми-конспекти, які пояснюють літературні течії, напрямки, дають
характеристику суспільно-літературної доби. Другий тип (тематичний) має
різновиди: 1) схема-композиція художнього твору; 2)схема-характеристика
літературного героя; 3) схема порівняння характеристики героїв; 4)схема –
сюжетні елементи; 5)схема – загальна характеристика твору (зміст, назва,
композиційні елементи); 6) схема – система образів.

Логічні схеми-конспекти розрізняються за формою зображення, її вибір

залежить від вікової категорії, своєрідності твору, індивідуальних особливостей
захоплень учнів, навіть від особистості самого автора схеми.» [4, с.21]

Ефективність засвоєння навчального матеріалу учнів 5-6-х класів певною

мірою залежить від його візуалізації. Для них є характерним нестійке
концентрування уваги на окремому предметі чи явищі, тому теоретичні питання
ними засвоюються досить важко. Щоб полегшити сприйняття для них складних
понять з теорії літератури, основну увагу слід зосередити на їхньому
візуальному сприйнятті.

Така методика роботи допомагає привчати учнів до логічного

структурування складних понять, що значно полегшує їх засвоєння.
 26

На цьому етапі роботи учні легше сприймають готові схеми, через які
подаються певні поняття. У подальшому вони легко вчаться відокремлювати
головне, логічно структурувати матеріал, розставляти самостійно акценти. Це
особливо важливо, коли є потреба визначити спільне й відмінне, наприклад, при
вивченні жанрів прислів’я та приказки.

У 5-6-х класах доцільно використовувати схеми-малюнки, тому що вони

легко й доступно сприймаються учнями.

Схеми-таблиці – це таблиці, з якими працювали і працюють на різних

предметах. На уроках літератури їх зміст – порівняння героїв, епох, творів. Вони
складаються в ході роботи на уроках під керівництвом вчителя, індивідуально,
самостійно.

Логічні схеми-конспекти універсальні тому, що їх можна використовувати

як при вивченні нової теми, так і для формування навичок та контролю знань.

Тобто є такі види структурно-логічних схем

ЛОГІЧНІ ЛАНЦЮГИ (послідовність процесів) – схеми, що вказують пряму
залежність кожного наступного поняття від попереднього.

Мета Зміст Засоби Результат

Навіщо Чого Як Реалізова-

вчити? вчити? на мета
вч

ЛОГІЧНІ ЛАНЦЮГИ із установленням зворотних зв’язків – схема, що

відображає наявність прямих та зворотних зв’язків між елементами
досліджуваного процесу.
 27

Факти Гіпоте Мо- Логічні Експе-

за дель наслідки римент

СХЕМА – схема, що представляє алгоритм, у якому виявлено смислові аналогії,

що повторюються за певним логічним ланцюжком у причинно-наслідковому
зв’язку

СХЕМА „ЧАСТИНА – ЦІЛЕ” – схема, що дозволяє унаочнити складники

певного об’єкта, явища.

ШКІЛЬНА СПІЛЬНОТА

Учні Учителі Батьки

КЛАСТЕР – (від англ. Cluster – гроно, купа, а також скупчення,

концентрація) – це спосіб графічної організації матеріалу, що дозволяє
унаочнити ті мисленнєві процеси, що відбуваються при зануренні в ту чи ту
тему.
Алгоритм створення кластеру:
1. Посередині чистого аркуша написати ключове слово або речення,
що є „серцем” ідеї, теми.
 28

1. Навкруги „накидати” слова або речення, що відображають ідеї,

факти, образи, які характерні для досліджуваної теми (модель „планета та її
супутники”).
2. Елементи кластеру поєднують прямим лініями з ключовим
поняттям. У кожного із „супутників” своєю чергою також з’являються
„супутники”, установлюються нові логічні зв’язки.
Як результат отримується структура, яка графічно відображає міркування,
визначає інформаційне поле досліджуваної теми.

Поняття2

Понят- Поняття1
тя 3
ОСНОВНЕ
КЛЮЧОВЕ
СЛОВО

Поняття 4 Поняття5

Нижче наведeм приклад використання кластеру безпосередньо на уроках

зарубіжної літератури:
 29

ДІАГРАМА ВЕННА (англ. Venn diagram) – схема, що дозволяє показати

можливі логічні відношення для певного набору множин. У діаграмі Венна для
ілюстрування подібностей, відмінностей і зв’язків між поняттями, ідеями,
категоріями та групами використовуються кола (овали), які перекриваються.
Перекриті частини представляють подібності між групами, а частини, що не
перекриваються, – відмінності.
Діаграма Венна-Ейлера показує співвідношення між значеннями набору даних –
у вигляді кіл, накладених одне на одного (два або більше кіл) (Рис. 14). Область,
у якій перетинаються кола, показує спільне між ними.
 30

РАДІАЛЬНА СХЕМА (схема за типом „Ромашка”) – схема, що дозволяє

представити структурні компоненти того чи того явища, процесу (Рис. 9),логічні
 31

зв’язки між різними елементам

СХЕМА „ПІРАМІДА” – схема, що відображає ієрархічне

представлення ідей, позицій. Для складання схем за типом „Піраміда”
доцільно використовувати інструмент „Організаційна діаграма” зі
стандартної програми Word
 32

Трафаретні ЛСК використовуються як дидактичний матеріал для самостійного

виконання учнями завдань по виявленню причинно – наслідкових зв’язків,
послідовного розгортання сюжетної лінії, шляхів розкриття конфлікту окремої
проблеми тощо. Заповнення трафарету може скласти зміст навчальної ситуації,
введеної вчителем у структуру уроку за планом або домашнього завдання.
Виконуючи завдання такого характеру оволодівають навичками структурування
та систематизації навчального матеріалу, вчаться вилучати із тексту смислові
частини, знаходити головну думку кожної, підбирати аргументи та ілюстрації на
їх підтвердження, розташувати їх відповідно до заданого графічного зображення
різноманітних процесів, зв’язків, відношень.
Вчаться самостійно за зразком складати схеми, знаходити відповіді на запитання
часткового характеру.
1. Заповнити схему розвитку сюжетної дії певного розділу твору або твору в
цілому ( кількість прямокутників дорівнює кількості частин або розділів
твору, розділів окремих частин твору).
 33

Роман Стендаля «Червоне і чорне»

.
Побачення з Останнє Моральна
допити Матильдою Суд побачення перемога над
собою

2.Показати, які зміни відбуваються в характері головного героя під впливом

конкретної життєвої ситуації.

Герой Життєва ситуація Зміни

Роман Стендаля «Червоне і чорне»

Перебування у в’язниці
Жульєн Сорель після замаху на життя п. Позбувається
де Реналь. Переоцінка хворобливого
цінностей самолюбства

РОЗДІЛ 2. Методика використання логічних схем -конспектів на уроках

зарубіжної літератури

2.1.Етапи роботи з ЛСК

Етапи роботи зі ЛСК :

І. На етапі збору інформації вчитель виконує роль консультанта; учні працюють із

різноманітними джерелами інформації.
 34

ІІ. Підготовчий етап – визначення мети використання та змісту СЛС. Розробка

ЛСК (сортування навчального матеріалу; визначення головної думки та її
смислових елементів (цитат, аргументів); моделювання схеми; вибір
знаківсимволів, розташування їх відповідно до логіки розвитку думки, надання
зображенню естетичної форми). Визначення місця навчальної ситуації з
використанням СЛС у загальній структурі уроку. Розробка системи завдань з
опорою на СЛС.
ІІІ. Етап реалізації – далі йде етап створення структурно-логічних схем: учитель
надає потрібну допомогу при роботі із цитатним матеріалом; учні працюють над
створенням індивідуальних або колективних структурно-логічних схем.
ІV. Заключний етап – подання й оцінювання структурно-логічних схем, при цьому
визначаються використані можливості, творчий підхід, особиста роль кожного
учасника і значущість його внеску в загальну справу.
Важливим завданням у роботі з логічними схемами – конспектами є визначення і
розкриття змісту етапів роботи з ЛСК.
Використання ЛСК на уроках літератури передбачає рішення таких завдань:
упорядкувати навчальну інформацію, виробити в учнів уміння та навички
структурування, систематизації та узагальнення навчального матеріалу. Окрім
того, використання ЛСК є варіативним засобом подання навчальної інформації і
має сприяти зацікавленню учнів навчанням, розвивати уміння проводити різні
розумові операції відповідно до обраного вчителем типу ЛСК
2 Використання оригінальних ЛСК на уроках світової літератури

За засобами зображення ЛСК розподіляються на оригінальні і трафаретні. У

готовому вигляді ЛСК подається за умови вивчення складного матеріалу та з
метою економії навчального часу. У напівготовому вигляді ЛСК подається в ході
евристичної бесіди або для виконання роботи по її завершенню учнями (у класі чи
вдома) після уважного прочитання всього твору або його окремого розділу, що
 35

має сприяти створенню проблемної ситуації, викликати зацікавленість в учнів.

Добір і вміщення в ЛСК ілюстрацій значно перевантажить її зміст, тому
ілюструємо тільки один аргумент «Масштаб особистості», який видається
найскладнішим. Інші аргументи позицій логічних блоків ЛСК учні ілюструють
самостійно.
Тобто нам стало відомо ,що засобом зображення ЛСК розподіляються на
оригінальні і трафаретні.
Використання оригінальних ЛСК може бути варіативним:
- використання оригінальних зображальних ЛСК у готовому вигляді , або у
напівготовому вигляді;
- використання оригінальних зображальних ЛСК, що складаються на дошці
під час пояснень учителя без участі учнів;
- використання оригінальних зображальних ЛСК, що складаються на дошці
за участю учнів;
- використання оригінальних зображальних ЛСК, що складаються учнями
самостійно ( вдома або на уроці)

Варіант № 1.
У готовому вигляді ЛСК подається за умови вивчення складного матеріалу
та з метою економії навчального часу. У напівготовому вигляді ЛСК подається в
ході евристичної бесіди або для виконання роботи по її завершенню учнями після
уважного прочитання всього твору або його окремого розділу, що має сприяти
створенню проблемної ситуації, викликати зацікавленість в учнів.
Варіант № 2.
Це одномоментний процес кодування та декодування навчального
матеріалу із збереженням логіки руху думки вчителя. Робота ЛСК за таким
варіантом повинна бути спланована вчителем до уроку і складатиме зміст
навчальної ситуації або всього уроку.
 36

Варіант № 3.
Використання цього варіанту вимагає від вчителя попередньої розробки
системи запитань (головна думка, аргументи, ілюстрації). Модель ЛСК мусить
бути продумана вчителем заздалегідь. До виконання такого виду роботи вчитель
повинен підготувати й учнів, які мають прочитати твір (або окремий розділ),
статтю підручника, опрацювати задаткову літературу. У ході складання ЛСК
вчитель за участю учнів поетапно за допомогою системи запитань визначають і
розташовують у певній послідовності і залежності й структурі елементи.
Варіант № 4.
Самостійно складати схеми учнів можуть як на уроці, так і вдома,попередньо
одержавши консультацію вчителя з питань технології розробки схеми. Розгляд і
аналіз навчальної ситуації з актуалізації набутих знань або із закріплення
вивченого на уроці.

2.2.Орієнтовні завдання з використанням ЛСК на уроках зарубіжної

літератури.

Роман «Червоне і чорне» Ф.Стендаля.

Простежте лінію життя Жульєна Сореля ( Стендаль «Червоне і чорне»).
Остання життєва сходинка героя – то його моральний злет чи падіння?

злет

у палаці маркіза де
Ла Моля
у семінарії в
Безансоні у в’язниці
у сім’ї
п. де Реналя
у батьківському падіння
домі

Роман «Війна і мир» Л.Толстого

 37

Простежити злети і падіння у житті князя Андрія Болконського

Життєві пошуки князя Андрія Болконського

Слава Вітчизняна

Дружба з Любов до Помста

П’ єром Наташі

Мета: показати пошуки сенсу життя графа П’єра Безухова.

П’єр Безухов. Шлях пошуків

?

Плато Наташа таємне

н товариство

Масонство 181
2
по

Анатоль Елен
Андрій

Любов
республіка
Європа
 38

Роман О. Уайльда «Портрет Доріана Грея»

Відвідував убдні Колекціонував

притони коштовності

Вживав наркотики Захоплювався

живописом,
Доріан музикою, театром
Грей
Мав зв’язки з
повіями, злочинцями Оточував себе
гарними речами

Розтлівав «зелену
молодь» Мав витончені
манери, любив
вишукане товариство

2.3.
Багатоваріантність застосування ЛСК створює умови для підвищення
ефективності вивчення літератури, тому що вносить різноманітність у
навчальний процес, сприяє активнішому сприйняттю, розумінню і
запам’ятовуванню навчального матеріалу. Більшість учителів усвідомлює
важливість проблеми використання наочності у вивченні літератури, схематичної
наочності як її різновиду, застосування якої дає змогу зекономити й чітко
розподілити навчальний час, зосередитись на головному, найбільш значущому,
дати напрямок логічному ланцюжку міркувань. Вбачають у роботі зі схемою
можливість сприяти розвиткові абстрактного, логічного, асоціативного мислення
учнів, умінь і навичок систематизувати та узагальнювати вивчене. Серед причин,
які перешкоджають впровадженню цього засобу навчання, вчителі виділяють
такі: • брак технології складання зорових опор; * нерозробленість методики
варіативного використання схематичної наочності на уроках літератури.
 39

Застосування логічних схем-конспектів дає змогу удосконалити вивчення

художнього твору на етапі аналізу. Доцільним є використання ЛСК у процесі
компаративного аналізу художнього твору. Зображення спільного і відмінного на
схемі при зіставленні двох і більше творів значно полегшує пошук аргументів та
ілюстрацій на підтвердження загальних висновків. Використання логічних-схем
конспектів для вивчення зарубіжної літератури має багато переваг від іншого
наочного матеріалу:
• робота з ЛСК (із зображенням структури твору, композиційних особливостей,
розвитку сюжетної дії, системи образів, еволюції характеру героя, конфлікту
твору у розвитку, причинно-наслідкових зв'язків між подіями і вчинками героя
тощо) значно економить навчальний час для детальнішого опрацювання
художніх особливостей твору.
• використання ЛСК - засіб урізноманітнення подання навчального матеріалу для
зменшення втомлюваності учнів; - система ЛСК є цікавим дидактичним
матеріалом для організації самостійної роботи учнів;
• оригінальні ЛСК концептуального змісту (розроблені до одного твору з
врахуванням його специфіки) можуть слугувати структурним каркасом уроку або
системи уроків, оскільки окреслюють коло питань, які мають бути розглянуті
протягом одного уроку або вивчення теми в цілому;
• експериментально доведено, що використання ЛСК сприяє міцному засвоєнню
навчального матеріалу;
• розроблена технологія складання, система ЛСК дня вивчення творів зарубіжної
літератури за програмою 9-11-х класів, мето дика їх використання дає учителю-
словеснику теоретичний і практичний матеріал для самостійного виготовлення
схематичної наочності, а також використання ЛСК, розроблених автором
дослідження (за умови погодження вчителя з варіантом тлумачення художнього
твору) за пропонованою ним методикою;
 40

• робота з наочністю є важливим інструментом під час розкодування будь-якої

образно представленої інформації, залучає учнів до активної діяльності. Отже,
нами обґрунтовано й запропоновано методику використання логічних схем-
конспектів (ЛСК) на уроках зарубіжної літератури у 8-11-х класах
загальноосвітньої школи. Розглянуто методологічні засади використання
наочності нового типу в навчанні. Розкрито теоретичні основи систематизації,
структурування та кодування навчального матеріалу за допомогою знаків-
символів.
 41

ВИСНОВКИ

Таким чином, якщо в процесі викладання літератури використовувати ЛКС

як зорові опори, то значно підвищиться ефективність вивчення літератури. Як
різновид схематичної наочності ЛКС виконує багатофункціональну роль у
навчанні:
- сприяє одержанню нових знань;
- є засобом пошуку істини шляхом проб і помилок;
- засобом узагальнення знань, їх міцного застосування;
- активації розумової діяльності учнів, стимуляції їхні проблемних питань; -
є засобом формування умінь і навичок структурування та систематизації
навчального матеріалу, що значно підвищує ступінь готовності учнів до
самоосвіти;
- засобом ілюстрації навчального матеріалу.
Доцільність використання ЛСК на уроках літератури ґрунтується такими
факторами, як:
- економія і чіткий розподіл навчального часу; - можливість зосередитись
на головному;
- вивільнення від рутинної роботи по виявленню логіки взаємозв’язків
героїв і подій;
- можливість заглибитись у текст, дати напрямок логічному ланцюжку
міркувань.
 42

Таким чином, робота з ЛСК сприяє розвитку абстрактного, логічного,

аналітичного, асоціативного мислення, напрацюванню вмінь систематизувати,
виділяти головне, найбільш значуще в навчальній інформації, робить процес
вивчення літератури більш ефективним. ЛСК може використовуватися на будь –
якому етапі вивчення художнього твору, при будь – якому шляху його розбору,
під час будь – якої навчальної ситуації уроку. Учитель може складати її сам, у
процесі пояснення навчального матеріалу, при активній участі учнів,
використовуються готові схеми, пропонувати учням скласти схеми самостійно.
Експериментально доведено, що використання ЛКС сприяє міцному
застосуванню навчального матеріалу, зменшує втомлюваність учнів. Останні
дослідження психологів доводять, що поєднання наочних засобів навчання з
вербальним дає 60% запам’ятовування від усього об’єму інформації. Робота з
ЛКС на уроці сприяє організації засвоєння знань та вмінь учнів, управлінню
їхньою увагою, розвитку пізнавального інтересу до навчання в результаті новизни
змісту, відбитого в наочності. Багатоваріантність застосування ЛСК створює
умови для підвищення ефективності вивчення літератури, тому що вносить
різноманітність у навчальний процес, сприяє активнішому сприянню, розумінню і
запам’ятовуванню навчального матеріалу
 43

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Матюшкіна Т.П. Використання логічних схем-конспектів як засіб підвищення
ефективності вивчення зарубіжної літератури (10-11 кл)
/ Тетяна Павлівна Матюшкіна. - Ін-т педагогіки АПН України. - К„ 2000. - 20 с.
2. Методика викладання зарубіжної літератури в школі [Текст]; Навчальний
посібник/За ззг.рєд І.В.Мапафик.—К.: КОНДОР, 2005.-318
с.
3. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх
навчальних закладах: Підручник для студентів-філологів /
Леся Федорівна Мірошниченко. - К.: Ленвіт, 2000. - 231 с.
 44

4. Наукові основи методики літератури; Науково-методичний посібник І За ред.

Н.Й.Волошиной - К.: Ленвіт, 2002. - 343с
5. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у XX! столітті II Вісник
Київської обласної державної адміністрації. - 2002. - № 8. -
С.3-4
7. Педагогічна майстерність: підручник [І.А.Зязюн, Л.В.Крамушенко,
і.Ф.Кривонос та ін.] І За ред. і.А.Зязюна. - 2-ге вид., допов. і переробл. - К.: Вища
школа, 2004. -424 с.
8. Пронкевич О.В. Формувати нерепресивну свідомість - шлях до ліберальної
України І Олександр Вікторович Пронкевич II Зарубіжна
література. -1999. - № 11 (123), березень. - С.5-7
9. Сахаров А.Д. Мир через полвека І Андрей Дмитриевич Сахаров II «Saturday
Rev Тревога и надежда» - М.: Интер-Верса, 1990. -19 с
2. Ващук О. М. Презентація навчальних і наукових матеріалів :
електрон. навч. посіб. / О. М. Ващук, В. О. Нелюбов. – Ужгород : ЗакДУ, 2012. –
164 с.

3. Світова література 5 клас / за ред. О.М. Ніколенко.– К.:Грамота, 2013. –

301с.

4. Т.Ф.Лісна. Використання логічних схем-конспектів на уроках

зарубіжної літератури // Зарубіжна література в школі. – 2007. - №22(70).-20-
22с.

5. Логічні схеми-конспекти. Матеріали для вивчення зарубіжної

літератури. – Чернігів.: ЧОІПКППО, 1995. – 84с.

6. Методологічні підходи до вивчення творів світової літератури. – Вісник

Житомирського університету. – 2004. - №15. – 17-18с.
 45

7. Ненько І.Я. Викладання літератури як мистецтва слова: зміст і форми.

Учити вмінню вироблять власні естетичні судження// Всесвітня література в
середніх навчальних закладах України. – 2001. - №4. – 3-5с.

8. Освітні технології /За ред. О.М.Пєхоти, А.З.Кіктенко, О.М. Любар. –

К.: А.С.К., 2001.– 256с.

9. Використання логічних схем-конспектів на уроках зарубіжної

літератури: Посібник для вчителя.-Чернігів.;ЧОІПКППО, 1999. – 140 с.

10. Т.П. Матюшкіна. Методика використання логічних схем-конспектів на

уроках. – Чернігів, 2004. – 18с.

11. В.В. Мироненко. Особливості використання структурних логічних

схем на уроках української літератури.// Таврійський вісник освіти. – 2011. -
№1(33) – 206 с.

12. В.О.Сухомлинський. Сто порад учителеві –К.:Радянська школа.,1988.-

310с.

1. Грачова А. А. Інтерактивні методи навчання на уроках зарубіжної

літератури: виховуємо особистість. Зарубіжна література в школі). 2017.
№ 7/8. С. 7-15.
1. Дмитренко К. А. Інноваційні методи викладання зарубіжної літератури. Б-ка журналу
"Зарубіжна література в школі". 2018. № 2. 92 с.
2. Клименко Ж. Дива візуалізації, або як зробити знання видимими, а уроки літератури –
незабутніми. Всесвітня література в школах України. 2019. № 3. С. 2-11.
1. Ляшенко І. М. Методичні родзинки на уроках зарубіжної літератури. Зарубіжна
література в школі. 2019. № 13/14. С. 53-61.
2. Москаленко А. А. Інноваційні технології на уроках зарубіжної літератури. Зарубіжна
література в школі. 2019. № 13/14. С. 3-6.

3. Черевань М. А. Як візуалізація заохочує до читання. Педагогічна

майстерня. 2019. № 8. С. 9-10.
 46

4. 1 Коменский Я. А. Великая дидактика / Я. А. Коменский. – М., 1969. – С.

106.
5. 1 Арнхейм Р. Визуальное мышление / Р. Арнхейм // Хрестоматия по общей
психологии / под ред. Гиппенрайтер Ю. Б., Петухова В. В. – М. : Изд-во
Моск. ун-та, 1981. – С. 97. 2 Клепко С. Ф. Інтегративна освіта і поліморфізм
знання / С. Ф. Клепко. – К. – Полтава – Х. : ПОІПОПП, 1998. – С. 228. 3
Цит. за : Остапенко А. А. Техника графического уплотнения учебной
информации / А. А. Остапенко, А. А. Касатиков, С. П. Грушевский // Шк.
технологии. – 2004. – № 6. – С. 90.