Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Факультет міжнародних економічних відносин
та туристичного бізнесу
Кафедра туристичного бізнесу та країнознавства

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Основи міжнародного туризму»
на тему: «Основні напрямки діяльності туристичних операторів»

Студентки 4 курсу групи УК-41

Панасовської Ганни Андріївни
напряму підготовки 6.030205 – «Країнознавство»
(ОКР бакалавр, денна форма навчання)
Керівник: доц., к.г.н. Юрченко С.О.

Кількість балів__________
.
Оцінка:

Національна шкала________

Харків – 2018
 2

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………....……………………….…..3
Розділ 1. Поняття діяльності туроператора та їх види
1.1. Поняття туроператора і його роль на туристичному ринку……………...5
1.2. Основні відмінності між туроператором і турагентом…….......................7
1.3. Класифікація туроператорів і основні напрями їх діяльності…………....8
Розділ 2. Особливості типів туроператорів
2.1.Типи туроператорів……................................................................................14
2.2. Туроператори в Україні і на міжнародному ринку…........................……21
Висновки……………………………………………….…………......................26
Список використаних джерел..........…………………………..….....................28
 ВСТУП

Галузь туризму в економіці розвивається швидкими темпами і в найближчі

роки стане найбільш важливим її сектором. Щорічне зростання інвестицій в
індустрії туризму становить приблизно 30%. Привабливість туризму, як
складової частини послуг, полягає у швидкій окупності вкладених коштів і
можливості отримання доходу, в тому числі конвертованої валюти.
Туроператор - це туристська фірма, що займається комплектацією турів за
договорами з постачальниками послуг і відповідно до потреб туристів. Він
займається розробкою туристських маршрутів і комплектацією турів; забезпечує
їх функціонування, організовує рекламу, розраховує ціни на тури по цих
маршрутах, продає тури безпосередньо туристам або через посередництво
туристських агентств. Туроператор забезпечує туристам різноманітність вибору
туристських послуг і одночасно спрощує замовлення обслуговування в інших
містах і місцевостях, беручи ці функції на себе.
Актуальність теми дослідження. Туроператори виконують спеціальну роль в
туристській індустрії. Вони набувають туристські продукти (місця в літаках,
кімнати в готелях), формують пакети туристичних послуг і продають їх прямо
або побічно різним користувачам (туристам) з метою отримання прибутку.
Туроператор може продавати турпослуги окремо. Це робиться або з міркувань
отримання прибутку, або за потребою. Варто приділити особливу увагу тому, що
основою, тобто «стрижнем» туристичної індустрії є турагентська і
туроператорська діяльність, що і пояснює актуальність теми курсової роботи.
  За останній час вимоги до якості обслуговування у туристів різко зросли, не
всі туроператори і турагенти відповідають вимогам певного рівня. Тому назріла
необхідність проаналізувати діяльність туроператорів і турагентів.
Об'єктом дослідження є туроператорські компанії, а предметом - діяльність
туроператорских компаній в Україні і на міжнародній арені, її види та
 4

характеристика.
Метою курсової роботи є дослідження організації основних напрямків
туроператорської діяльності на території України і на міжнародній арені.
Для досягнення нашої мети наступні завдання:
- охарактеризувати основні напрямки діяльності туроператорів
- описати особливості взаємодії туроператорів і турагентів
- виявити основні відмінності між туроператорами і турагентами
-розглянути класифікацію туроператорів;
- виявити особливості туроператорської діяльності на території України
- виявити особливості туроператорської діяльності на міжнародній арені
 5

Робота складається зі вступу, 2 розділів, висновків, містить 29 сторінок тексту.

Список джерел включає 20 найменувань літератури.РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ
ДІЯЛЬНОСТІ ТУРОПЕРАТОРІВ І ЇХ ВИДИ

1.1 Поняття туроператора і його роль на туристичному ринку

Туристський продукт складається з перевезення, розміщення та розваг. На
виробництво туристського продукту працюють авіаційні, морські, залізничні,
автомобільні компанії, а також готелі та інші засоби розміщення, музейно-
екскурсійний бізнес, місця масових розваг, спортивні, курортні організації .
Виробники туристичного продукту - туроператори продають свою
продукцію як безпосередньо покупцеві, так і опосередковано - через турагентів.
Туроператор - це туристська фірма (організація), що займається
комплектацією турів за договорами з постачальниками послуг і відповідно до
потреб туристів. Туроператор - це виробник туристського пакета. Він займається
розробкою туристських маршрутів і комплектацією турів; забезпечує їх
функціонування, організовує рекламу, розраховує ціни на тури по цих
маршрутах, продає тури безпосередньо туристам або через посередництво
туристських агентств [6].
Виникнення бізнесу туроператорів стало наслідком формування масового
туризму на далекі відстані і ускладнення туристського продукту, в результаті
чого розвивався процес спеціалізації діяльності туристичних фірм: одні
концентрували свої зусилля на виробництві пакетів послуг, освоювали нові
регіони, розробляли нові види туризму, формуючи напрям туроперейтинга, інші
більше уваги приділяли збуту і розвивалися як турагентства.
Необхідність туроперейтинга пов'язана і з тим, що при зростаючих
кількостях пропозицій послуг готельно-ресторанного обслуговування, а також
великих туристських і курортних центрів, турист, купивши тур, що включає
тільки розміщення і харчування, не має можливості відпочити повноцінно. Є
 6

очевидним той факт, що туристи значні суми грошей витрачають на досугово-

розважальні заходи. Крім того, вони не проти зайнятися спортом, отримати
додаткові курортні, побутові та інші послуги. Залучення в сферу туристського
обслуговування організацій, підприємств і фірм, що надають послуги, а також
комплектація з цих послуг різноманітних тематичних турів - все це вимагало
розвитку специфічного бізнесу - туроперейтинга (розробки туристських
програм). Це є однією з основних задач туроператора[11].
Туроператор забезпечує туристам різноманітність вибору туристських
послуг і одночасно спрощує замовлення обслуговування в інших містах і
місцевостях, беручи ці функції на себе.
У першому випадку, коли туроператор формує пакет, він виступає в ролі
виробника туристичних продуктів. У другому випадку, коли туроператор продає
послуги окремо, він виступає як оптовий дилер туристських послуг. Це може
бути, якщо туроператор купує у виробника більше туристських послуг, ніж
необхідно для формування туристського пакета. Крім того, сьогодні вже є
спеціалізовані оптові туроператори, що мають внаслідок масової закупівлі
послуг спеціальні пільгові ціни від готелів і інших постачальників послуг. У
цьому також полягає особливість туроператора, тобто його здатность
страхуватися від зміни цін на послуги, необхідні для формування туристських
пакетів, економічно доступних для туристів. Ціни у оптового туроператора
завжди нижче, ніж роздрібні ціни готелів.
Іноді, як уже говорилося, вони можуть продавати послуги окремо. Це
додатковий вид діяльності або об'єктивно необхідний крок на ринку. Наприклад,
туроператори продають місця на авіарейси (чартер або регулярний,
заброньований рейс, або як агенти), щоб заповнити необхідну кількість місць,
викуплених ними за квотою пільгової ціни. У цих випадках вони виступають як
оптовики або як посередники[8].
 7

1.2 Основні відмінності між туроператором і турагентом

Туроператор - це організація, що займається комплектацією турів і
формуванням комплексу послуг для туристів. Туроператор розробляє туристські
маршрути, насичує їх послугами за допомогою взаємодії з постачальниками
послуг, забезпечує функціонування турів і надання послуг, готує рекламно-
інформаційні видання по своїх турах, розраховує ціни на тури, передає тури тур-
агенту для їх подальшої реалізації туристам. Турагент - це організація-
посередник, що займається продажем сформованих туроператором турів.
Турагент набуває тури у туроператора і реалізує їх споживачеві. Турагент додає
до туру проїзд туристів від місця їх проживання до першого за маршрутом
пункту розміщення, від останнього на маршруті пункту розміщення і назад.
Головною ринкової роллю цих організацій є поєднання постачальників послуг з
клієнтами-туристами, часом сильно роз'єднаних як у часі, так і територіально.
Це специфічний туристський вид бізнесу.
Зазвичай туроператор - це більша компанія, ніж тур-агент, що має головний
туроператорської офіс і кілька філій - агентську мережу. Багато великих
туроператори мають агентські мережі по всьому світу. При цьому, незалежно від
наявності власної агентської мережі, туроператор укладає агентські угоди з
незалежними турагентствами на продаж своїх турів. Чим більше у туроператора
партнерів-турагентів, ніж в більшій кількості країн і регіонів вони розташовані,
тим ширше обсяги продажів і відповідно більше туристів, вище прибуток,
успішніше справи. Турагенти і туроператори можуть мати різноманітні форми
власності. Вони можуть бути приватними, державними, акціонерними
товариствами - суть підприємницької діяльності та ринкові функції їх від цього
не змінюються. Головним ринковим завданням як турагента, так і туроператора
є набуття стійкого становища на туристському ринку і отримання стійкого
прибутку. Необхідно знайти свою нішу, свій сегмент споживачів на основі
 8

диференціації туристського ринку.

Основні відмінності між туроператором і турагентом:
 По системі доходів:
Туроператор купує певний туристичний продукт, і його прибуток формується з
різниці між ціною купівлі та ціною продажу; дуже часто туроператор купує
окремі послуги, з яких потім формує комплексний туристичний продукт зі своїм
механізмом ціноутворення. У той же час турагент діє як роздрібний продавець, і
прибуток виходить з комісійних за продаж чужого туристичного продукту;
турагент реалізує туристичний продукт (часто й окремі послуги, наприклад
авіаквитки, номери в готелях) за реальними цінами туроператорів чи виробників
послуг.
 По приналежності туристичного продукту:
Туроператор завжди має запас туристичного продукту для продажу, а турагент
запитує певний продукт (послугу), тільки коли клієнт висловлює купівельний
інтерес[14].

1.3 Класифікація туроператорів і основні напрямки їх діяльності

Функціями туроператора є:
1. Вивчення потреб потенційних туристів на тури та туристичні програми.
2. Складання перспективних програм обслуговування, турів і апробація їх
на ринку з метою виявлення відповідності потребам туристів.
3. Взаємодія з постачальниками послуг на тури на договірній основі з:
• готелями - на надання туристам місць проживання;
• підприємствами харчування - з надання туристам харчування;
• транспортними підприємствами, фірмами і компаніями на надання
транспортного обслуговування туристів;
• екскурсійними фірмами, музеями, виставковими залами, парками та
іншими закладами - з надання туристам екскурсійного обслуговування;
 9

• фірмами, які надають різні побутові послуги, - на відповідне

обслуговування туристів;
• адміністрацією спортивних споруд - на можливість для туристів
користуватися спортивними спорудами;
• менеджерами шоу, кіно, відео, театральних підприємств -на відвідування
їх туристами;
• дирекціями заповідників, заказників, садово-паркових, мисливських і
рибальських господарств - з метою забезпечення туристам відпочинку та
обслуговування в такий місцевості [7].
Взаємодія з постачальниками послуг на тури повинна носити як
перспективний, так і поточний характер - постійне опрацювання нових і
контроль діючих турів і туристичних програм.
4. Розрахунок вартості туру, транстура і визначення ціни з урахуванням
ринкової ситуації. Встановлення тарифів і цін на свої послуги з комплектації
турів різного складу, класності та ін.
5. Забезпечення туристів, які подорожують по маршрутах турів, усіма
необхідними матеріалами рекламно-сувенірної го характеру, спеціальним
спорядженням та інвентарем.
6. Подготовка, підбір і призначення на маршрути кадрів, що виконують
функції контакту з туристами, координації та контролю за виконанням програм
обслуговування (гідів-екскурсоводів, інструкторів, аніматорів, методистів)
7.Рекламно-інформаційна діяльність для просування свого туристичного
продукту до споживачів.
8. Реалізація турів споживачем через систему турагентств.
9. Контроль за надійністю і якістю обслуговування.
10. Постійний оперативний зв'язок з туристами під час обслуговування,
рішення виникаючих питань.
Туроператор комплектує пакет програм, пакет туру, який може бути
 10

рекомендованим або інклюзив-туром (з жорстким, заздалегідь визначеним, що

не змінюються при продажу набором послуг).
Класифікація туроператорів по виду діяльності:
1) Оператори масового ринку. Вони продають турпакети з використанням
чартерних авіарейсів в місця масового туризму.
2) Спеціалізовані оператори - це туроператори, які спеціалізуються на певному
продукті або сегменті ринку (на певній країні, на певному виді туризму). У свою
чергу вони можуть бути: а) туроператорами спеціального інтересу (наприклад,
спортивно-пригодницького туризму, організації сафарі в Африці тощо) б)
туроператорами спеціального місця призначення (наприклад, поїздки в Англію,
Францію і т. п.); в) туроператорами певної клієнтури (для молоді, сімейних пар,
бізнесменів і т. п.); г) туроператорами спеціальних місць розміщення (в
будинках відпочинку, на турбазах і т. п.); д) туроператорами, які використовують
певний вид транспорту [13].
Класифікація за місцем діяльності:
1) Місцеві (внутрішні) туроператори. Вони складають турпакети з маршрутами
в межах країни проживання.
2) Виїзні туроператори орієнтують турпакети на зарубіжні країни.
3) Вони базуються в країні призначення і обслуговують туристів, що
прибувають. Крім того, прийнято розділяти туроператорів на ініціативних і
рецептивних. Ініціативні туроператори - це оператори, які відправляють
туристів за кордон або в інші регіони за домовленістю з приймаючими
(рецептивними) операторами або безпосередньо з туристичними
підприємствами. Відмінністю їх від туристських агентств, які займаються
виключно продажем чужих турів, є те, що вони займаються комплектацією
туристського продукту, що складається, по нормам Всесвітньої туристської
організації (ВТО), не менше ніж з трьох послуг (розміщення, транспортування
туристів і будь-який інший, не пов'язаної з першими двома). Класичний
 11

ініціативний туроператор формує складні маршрутні тури, комплектуючи їх з

послуг місцевих туроператорів в різних місцях відвідування (за маршрутом),
забезпечує проїзд до місця початку подорожі і назад і організовує надання
всередині маршрутного транспорту. Прикладом цього є Транстур на
спеціалізованому орендованому транспорті (круїзні на теплоходах, автобусні
маршрутні тури по декільком містам чи країнам, залізничні тури та ін.).
Рецептивні туроператори - це туроператори на прийомі, які комплектують тури і
програми обслуговування в місці прийому та обслуговування туристів,
використовуючи прямі договори з постачальниками послуг (готелями,
підприємствами харчування, досугово-розважальними закладами і т. п.). Це
чиста форма туроперейтинга[2].
Класифікація по приналежності туристичного продукту:
Туроператор завжди має запас туристичного продукту для продажу, а турагент
запитує певний продукт (послугу), тільки коли клієнт висловлює купівельний
інтерес. На практиці підприємство може бути одночасно туроператором і
турагентом. Але існують турагентства, які розробляють власні програми турів.
Це, як правило, малі і середні фірми, що пропонують вузькоспеціалізовані тури.
Вони цілком здатні працювати в якості туроператорів на окремих, вузьких
сегментах ринка. Тенденцію до злиття функцій туроператора і турагента в
рамках одного підприємства обумовлюють створення глобальних електронних
банків даних, всесвітніх систем бронювання та комп'ютеризація бізнесу.
Американські дослідники ринку, які проводили вивчення посередників в
туризмі, визначили три основні категорії каналів розповсюдження:
туроператори, турагенти та спеціалізовані канали поширення.
У зв'язку з розширенням діяльності багатьох великих туроператорів
укладаються контракти з регіональними турагентствами на продаж продукту
туроператора. Таким чином, менша частина продажів йде через власну збутову
мережу туроператора, велика ж частина турів продається через незалежні
 12

турагентства. В умовах, що склалися туроператору стає важко реалізувати

власну маркетингову концепцію, так як турагентство, що продає тури десятків
турфірм, не може займатися реалізацією маркетингової концепції кожної з них.
Тому туроператори шукають шляхи до підвищення ступеня керованості каналів
збуту за допомогою розширення власної мережі збуту, покупки акцій
турагентської підприємств, франчайзингу. Франчайзинг - вертикальна інтеграція
підприємства, заснована на передачі відомою компанією іншій стороні (як
правило, малому або середньому підприємству) своєї методики роботи,
включаючи ноу-хау, торгову марку, консультаційну підтримку та допомогу в
навчанні персоналу. Така форма співпраці дозволяє фірмам знизити ризик
невдачі при виході на ринок, цілеспрямовано використовувати фінансові
ресурси, мінімізувати поточні витрати завдяки проведенню єдиної рекламної
компанії і використання готових технологічних розробок. На більш зрілому
західному ринку ця форма ведення бізнесу стала основною концепцією розвитку
для багатьох відомих турпідприємств - «Hilton», «Sheraton», «HolidayInn»,
«TUI», намагаючись залучити більшу кількість споживачів[16].
 13

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ТИПІВ ТУРОПЕРАТОРІВ

  2.1 Характеристика типів туроператорів

Оскільки туроперейтинг є досить різноманітним і різноспрямованим
видом додатка людської праці, виникає необхідність класифікувати як
туроперейтинг, так і самих туроператорів за різними ознаками.
Перш за все, грунтуючись на географії туроперейтинга можна виділити
аутгоінгових, інкамінгових і інсайд-туроператорів. Аутгоінговий туроператор
спеціалізується на розробці, просуванні та реалізації виїзних міжнародних турів,
тобто подорожей громадян своєї країни за її межі. Це найбільш складний, що
вимагає докладання максимальних зусиль і капіталовкладень вид
туроперейтинга.
Складність аутгоінга складається, перш за все, в необхідності
досконального вивчення проданих напрямків. Оператор повинен володіти
вичерпною інформацією не тільки про продані їм готелі, екскурсійні програми,
організовані трансфери, порядок оформлення в'їзду в країну, а й знати політику
місцевої влади, що діють в країні перебування закони, звичаї, норми поведінки,
заходи безпеки туриста та його майна, особливості місцевої кухні, роботи
закладів дозвілля та видовищних закладів[4].
Максимальне знання маршруту, необхідне для надання найбільш повної
інформації досягається найчастіше тільки в результаті відрядження поїздок
працівників туроператора в курортні та туристичні центри, ретельного вивчення
вторинних джерел інформації та наявного у себе, або у конкурентів досвіду
роботи з даним напрямком.
Другою причиною найвищої складності аутгоінга в порівнянні з іншими
видами туроперейтинга є необхідність ділових контактів із зарубіжними
партнерами (meet-компанії, готельєри, екскурсійні бюро, транспортні
організації). На думку російських і європейських туроператорів, досить складно
 14

організовувати масовий аутгоінг в південно-європейському (Італія, Іспанія,

Португалія), турецькою, єгипетському, туніському напрямках. Залежно від
активності співпраці аутгоінгового туристичного оператора та авіакомпаній (в
зв'язку з тим, що даний час авіакомпанії стають провідними постачальниками
туристичних послуг на ринку) можна класифікувати міжнародних туроператорів
на Флайтери і нон-Флайтери [17].
Флайтери - аутгоінговий туроператор, який є активним фрахтувальником
повітряних суден, що належать місцевим авіакомпаніям. Це такий напрямок
розвитку як самого туроператора, так і туроперейтинга в регіоні, на якій активні
гравці туристичного ринку отримують можливості (і фінансові, і ринкові)
організації чартерних перельотів до місць відпочинку. Тобто, туроператор -
організатор чартерного рейсу - отримує можливість не тільки попередньо
оплатити вартість чартеру, а й реалізувати максимальну кількість путівок або
авіаквитків на замовлений рейс з метою забезпечення максимальної
рентабельності рейсу. Залежно від форм співпраці флаітеров з авіакомпаніями
можна також окремо виділити:
1. Абсолютних флайтеров - туристичних операторів, першими що здобувають за
договором чартеру повітряне судно повністю, тобто зобов'язується за
погодженням з керівництвом авіакомпанії і наземними службами аеропорту
повністю оплатити і здійснити політ під повну власну відповідальність. Ця
форма співпраці флай-тера з авіакомпанією типова щодо туроператорів, обсяги
продажів і розміри туристичних потоків яких дозволяють максимально
гарантувати обсяг завантаженості авіарейсу, що перевищує запланований для
досягнення нульової рентабельності показник завантаження судна. Відповідно,
право розпорядження авіаквитками на планований авіарейс повністю належить
абсолютному Флайтери, який реалізує їх або в складі тур-пакетів, або як
одиничну послугу туристам або іншим туроператорам;
2. Відносні флайтери - більш дрібні туроператори, обсяги продажів і ринкові
 15

можливості яких не позволяют їм гарантувати «підйом» чартерного авіарейсу

власними силами. З цієї причини відносні флайт-туроператори консолідують
свої зусилля в рамках пулу (тимчасово створюваного об'єднання, існуючого для
досягнення певної спільної мети його учасників), розділяючи між собою салон
повітряного лайнера на блоки крісел. Розмір блоків також обов'язково
узгоджується між туроператорами-учасниками пулу та представниками
керівництва авіакомпанії. Надалі туроператор-замовник блоку крісел на
чартерний політ несе відповідальність і ризикує в межах кількості крісел в
заявленому їм блоці. Зрозуміло, умови оплати, вартість чартерного виплати,
розмір дисконту з кожного крісла залежать, перш за все, від розміру блоку
(кількості заявлених крісел) і можуть бути індивідуальні для кожного
туроператора, учасника пулу [5].
3. Нон-флайтери - це аутгоінговие туроператори, форма роботи яких не має на
увазі фрахт повітряних суден ні на яких умовах.
Також аутгоінгових туроператорів в залежності від форм їх співпраці із
закордонними курортами можна класифікувати на презентативних і
репрезентативних.
Репрезентативна форма співпраці аутгоінгового туроператора з іноземним
курортом полягає в довіреності «на-земного обслуговування» своїх туристів
іноземному партнеру, так званої meet-компанії (або зустрічаючої стороні). Meet-
компанії - це, відповідно, іноземні компанії, що приймають або інкамінгові
туроператори. Застосування в туроперейтингу послуг іноземних зустрічаючих
компаній дозволяє уникнути труднощів, пов'язаних з бронюванням готелів,
трансферів, екскурсійних програм (тобто усіх, хто входив до складу
турпродукту послуг постачальників).
Презентативна форма аутгоінгового туроперейтинга є вищою стадією
розвитку туроперейтинга, що характеризується наявністю у туроператора
представництва на курорті (як приватної особи, так і цілого відділення, філії).
 16

Зрозуміло, сенс відкривати закордонне представництво має тільки у випадках,

коли туроператор найбільш щільно співпрацює з даними курортним напрямком,
забезпечуючи великі туристичні потоки із завидною регулярністю. У функції
представника або представництва аутгоінгового туроператора на закордонному
курорті входять: зустріч і проводи туристів, що прибувають, їх розселення в
готелях відповідно до виписаних менеджерами туроператора ваучерів,
організація екскурсійних програм і дозвілля відпочиваючих. До позитивних рис
представництва можна віднести максимальну оперативність поточної роботи і
розрахунків, відсутність необхідності спілкуватися іноземною мовою,
максимальний ступінь довіри і контролю якості турів безпосередньо під час їх
виконання. З іншого боку, зміст зарубіжного представництва або представника -
досить дороге задоволення, не завжди вітаються місцевою владою курортів. У
зарубіжного представництва завжди менше можливостей у встановленні
низьких цін на послуги готельєри, ніж у місцевих meet-компаній, які часто є
великими туроператорами з великими блоками місць у багатьох готелях
курорту[9].
На відміну від аутгоінга, інкамінг-функція туроператора по розробці,
просуванню і організації турів на території власної країни для іноземних
громадян. Як видно з визначення, інкамінг безпосередньо пов'язаний з
аутгоінгом, забезпечуючи останньому прийом, розміщення, організацію дозвілля
туристів в місцях їх тимчасового перебування. Саме інкамінг є для влади
найбільш пріоритетним напрямком туроперейтинга, оскільки від його розвитку
безпосередньо залежить обсяг валютних надходжень в економіку країни-
реципієнта, ситуація на ринку робочої сили, рівень розвитку інфраструктури.
Економічну залежність від інкамінга відчувають на собі практично всі відомі
світові курорти або держави з відкритою туристичної економікою. Організація
в'їзного туризму також вимагає від туроператора певного рівня професіоналізму
і досвіду роботи з метою ефективного подолання таких проблем: - проектування
 17

і планування туристичного продукту має на увазі можливості своєї модифікації

в залежності від особливостей потреб приїжджих туристів. До цих
особливостей можна віднести як звичайне стикування туру під час прибуття і
відправлення туристів в країну-реципієнт, кількість днів, проведених інкам-
туристами, так і можливі модифікації туру (асортимент пропонованих готелів,
кількість і якість трансферу і екскурсій, умови страхування, організацію
дозвілля заходів), необхідні для максимального задоволення потреб туристів, що
визначаються їх національною приналежністю, соціальним статусом, самоціллю
подорожі і т.д. Наприклад, класичний інкам-тур, що включає прийом, трансфер,
розселення та оглядову екскурсію туристів в курортному містечку повинен мати
можливості до модифікації в залежності від того яким рейсом (чартерним або
більш дорогим регулярним), звідки (Берлін або Ростов-на- Дону) і з якими
цілями (сімейні пари, група студентів, команда дай-вінгістів) прибули туристи.
Інкам-тури вимагають докладання зусиль туроператорів для просування
турпродукции на зарубіжних туристичних ринках. Крім традиційних каталогів
пропонованих готелів, програм турів і цінових додатків, інкам-оператор повинен
донести до зарубіжних потенційних туристів інформацію про свою країну, про
особливості і унікальності її туристичного потенціалу, переконати їх в
необхідності власні очі побачити пам'ятники, пам'ятки, об'єкти природи своєї
батьківщини, запевнити в цілковитій безпеці як туристів, так і їх майна. Для
донесення такого великого обсягу інформації спеціалізується на інкамінгу
туроператор зобов'язаний брати участь у проведених міжнародних виставках,
особливо в зарубіжних, організовувати інфо-та фам-тури для своїх зарубіжних
колег. Крім участі у виставковій роботі необхідні заходи рекламного та PR-
плану. Однак на відміну від аутгоінгового оператора інкам-туроператор може
розраховувати на підтримку влади своєї країни, які не менше нього самого
зацікавлені в збільшенні обсягів інкам-туризму [13].
Світовий досвід свідчить про численні спільні проекти пропаганди
 18

міжнародного туризму, що фінансувалися за рахунок об'єднаних бюджетів

туроператорів і держав, або регіонів - реципієнтів. В даний час уряди окремих
держав (Іспанія, Португалія, Туреччина, Єгипет) повністю фінансують рекламні
акції, спрямовані на збільшення власного інкам-туризму в перспективних
країнах-донорах. Інкам-туроперейтинг в значній мірі залежить від іміджу
країни-реципієнта в світі. Якщо взяти до уваги факт збільшення активності
міжнародного тероризму, сепаратистських тенденцій у багатьох державах світу,
а також зростання конкуренції між країнами-реципієнтами, можна припустити,
що сьогодні для згортання інкам-туризму, якого б рівня він ні досягав, досить
тільки одної події, яка б підірвала позитивний імідж країни-реципієнта. Завдяки
розвиненій системі засобів масової інформації, такими подіями може стати що
завгодно: від терористичних актів, що призвели до смерті сотень туристів і
військового перевороту, до бандитського нападу на туриста вуличних
грабіжників. Причому роль ЗМІ у формуванні іміджу приймаючої країни важко
переоцінити: ставши четвертою владою в будь-якій державі, вона також
отримали можливість як безпосереднього, так і опосередкованого впливу на
розвиток міжнародного туризму, на напрямки туристичних потоків в світі.
Хоча не можна і не назвати переваги інкамінга перед аутгоінгом. Перш за
все, це великі можливості в процесі планування турів. Туроператор прекрасно
володіє інформацією про туристичний потенціал своєї країни, про стан
інфраструктури туристичної індустрії, легше домовиться з готельєрами або
перевізником, більш професійно організовує екскурсії або дозвілля. І все це з
набагато більш низькими витратами, ніж аутгоінговий туроператор. Крім того,
інкамінговий туроператор знаходиться в безпосередній близькості від туристів в
ході реалізації туру, тому має можливості контролювати ситуацію, моментально
вирішувати конфліктні ситуації, уникати нестиковок і накладок.
Нарешті, інсайдінг- вид туроперейтинга, який планує, що просуває і
реалізує внутрішній турпродукт - тобто тури по території своєї країни для своїх
 19

співгромадян. Інсайд-туроперейтинг базується на туристичному потенціалі своєї

країни, і орієнтований на задоволення туристичних потреб своїх співгромадян.
Внутрішній туризм, так само, як і інкамінг, є важливим пріоритетом розвитку
національного туристичного ринку, так як не тільки не сприяє відтоку грошових
коштів з економіки країни, але і є стабілізуючим фактором на ринку робочої
сили, роботодавцем власної туристичної індустрії (готелі, дороги, транспортні
підприємства, ресторани, дозвільні заклади), збільшує розміри капіталовкладень
в національні підприємства сфери туризму, призводить до вирівнювання рівнів
життя в регіонах країни і ліквідує сепаратистські тенденції [1].
Відмінними рисами інсайдінга можна назвати максимально недорогу
інформованість оператора як про переваги різних категорій своїх громадян -
потенційних туристів, так і про можливості вітчизняного туристичного
потенціалу. Таким чином, інсайд-туроператору значно простіше і дешевше, ніж
двом іншим, розробляти турпродукт, який максимально відповідає вимогам
потенційних клієнтів.
Одночасно інсайдінг значно полегшує і здешевлює процедуру
встановлення договірних відносин (наприклад, з хотельерамі або
перевізниками), необхідну для планування і ціноутворення туру, знімає
необхідність оформлення і поширення інформації про місця перебування на
туристичному ринку (часто пропоновані курортні або туристичні центри відомі
як агентам , так і потенційним мандрівникам), організацію інфо-та фам-турів
(виняток може скласти тільки інсайдінг раніше невідомих або маловідомих
напрямків), не вимагає настільки агресивної (як в міжнародному туризмі)
реклами і пропаганди. Крім усього іншого, інсайд-туроператор з позитивною
репутацією і великим досвідом роботи може скористатися різноманітного роду
способами стимулювання з боку місцевих чи державних властей (від
суспільного визнання заслуг і нагороджень до спільної реклами та державного
замовлення - в цілях розвитку соціального туризму).
 20

2.2 Туроператори в Україні і на міжнародному ринку

У міжнародному туризмі діє безліч туроператорів. Такі фірми представлені
на ринку як у вигляді дрібних і середніх підприємств, так і у вигляді великих
корпорацій. На будь-якому ринку, на функціонування міжнародного
туристичного ринку, створення і поширення високих стандартів обслуговування
і передової технології роблять серйозний вплив великі туристські компанії і
корпорації. Поряд з готельними ланцюгами, поширюючи свої філії і франшизні
підприємства по всьому світу, ринкову політику роблять і великі туроператори,
що мають свої агентства в багатьох містах і країнах. Значний вплив на розвиток
туристичного ринку багатодітній родині і незалежні асоціації туроператорів і
турагентів. Характерною особливістю останнього періоду стало активне
проникнення капіталу окремих компаній на зарубіжні туристичні ринки. А з
введенням єдиного ринку Європи, що передбачає вільний рух капіталів, цей
процес піде ще інтенсивніше. Особливо високий відсоток іноземного капіталу в
туристських фірмах Голландії, Бельгії, Австрії, Іспанії. Навпаки, французькі,
італійські і англійські компанії демонструють небажання пускати на свій ринок
«чужих».
Найбільш широко розповсюдили свій вплив німецькі туроператори,
контролюючи ряд найбільших фірм за межами своєї країни. Наприклад, концерн
ТУІ має дочірні компанії «Терра райзен» в Австрії і «Амбасадор турі» в Іспанії,
спільне підприємство з австрійською національною авіакомпанією - бюро
подорожей «Туропа». Концерн володіє 140% акцій в компанії «Арку райце»
(Нідерланди) і 46% - в «Хорус турі» (Франція). Оборот ТУІ в даний час досяг
понад 5 млрд німецьких марок. Другий найбільший концерн Німеччини - «НУР-
туристик» (оборот понад 3 млрд. Німецьких марок) - володіє однойменними
дочірніми фірмами в Голландії, Австрії, Бельгії та має 25% акцій іспанської
фірми «Ібероджет». Капітал провідної німецької компанії ІТС розміщений в
Швейцарії (51% акцій фірми «Куоні»), Нідерландах (25% акцій компанії
 21

«Холланд інтернейшнл»), Бельгії (91% акцій компанії «Сан інтернейшнл»),

Іспанії (56% акцій фірми «Тревелплан »). Серед інших акцій найвідоміших
туроператорів можна назвати: «Америкен Експрес», «Карлссон» (США),
«Томсон тур-оперейшн», «Оунерс еброад груп», «Айртурс», Туристське
агентство Кука (Великобританія); «Нувель Фронтьерз», «Клуб Медіттеран»,
«Вояж» (Франція); «Спайс», «Нордіск» (Скандинавія); «Інтерхоум», «Куоні»
(Швейцарія) і багато інших. У розвинених туристських країнах діє безліч
туристичних агентств, охоплюючи великий споживчий ринок, складаючи один
одному ринкову конкуренцію[20].
На сьогоднішній день в Україні працює близько 100 туристичних
операторів, багато хто з них входять у Всеукраїнську Асоціацію Туристичних
Операторів.
За підсумками 2017 року першій десятці більшість місць займають
турецько-єгипетські напрямки - найпопулярніші і займають, за різними
оцінками, від 80 до 90% ринку України. Перші 10-15 компаній з цього списку
зараз фактично визначають розвиток виїзного туризму. У 2017 році в Єгипті
відпочили 500 тисяч українців, а в Туреччині - майже 1,3 млн. В Україні
налічується досить значна кількість туроператорів, що пропонують різноманітні
послуги, в тому числі комбіновані.
Лідерами в Україні за напрямками Турції і Єгипту визнані компанії Turtess,
Pegas і TEZTour [18].
За Хорватії, Чорногорії, Кіпру, Тунісу, Болгарії лідирує NEWSTravel, а також
компанія TUI. Так компанія була створена в 1997 р і з 1997 по 2009 р працювала
під назвою «Вояж-Київ». У 2009 р була приєднана до TUI Russia & CIS, в свою
чергу ця компанія входить в TUI Travel PLC. Компанія представлена в 180
країнах світу, має більше 5000 офісів в Європі. В Україні у компанії більше 70
офісів. Має великий асортимент турів. Відзначимо, що найбільш фінансово
захищеними є в Україні такі компанії: Turtess, TUI, TEZTour, Pegas,
 22

NEWSTravel. Туристичний ринок не менш важливий, ніж ринок нерухомості,

(підтримується ринком страхування), банківський (банки Швейцарії, банки
США, банки України, банки Європи, банки Росії (ВТБ банк, Сбербанк, Альфа
банк, Ощадбанк і ін.)) або біржовий ( рейтинг брокерів форекс), ринок цінних
паперів (акції, облігації, опціони, ф'ючерси) і товарів (золото, срібло, платина,
газ, нафту, бензин, бавовна, кава, цукор, інші товари).
TEZTour є найбільшим туроператором міжнародного масштабу. У Росії є
провідним, також представлений в інших країнах крім України та інших країнах
колишнього СРСР, інших країн Європи. Працює за такими напрямками:
Андорра, Австрія, Бразилія, Болгарія, Домінікана, Туреччина Греція, Єгипет,
Іспанія, Куба, Італія, Мексика, Мальдіви, ОАЕ, Туреччина, Таїланд, Шрі-Ланка,
Канада. Профілюючим в компанії є масовий туризм, організовує виїзні
конференції, семінари, VIP-тури, дитячі тури. Співпрацює з найбільшими
авіакомпаніями, страховими компаніями, готелями тощо.
Turtess ще один найбільший туроператор, на території України працює з
2002 р Основними напрямками, за якими працює компанія, є такі: Ізраїль,
Єгипет, Туреччина, Таїланд, ОАЕ, Шрі-Ланка, Туніс, Індія (Гоа), Бразилія,
Фінляндія, Іран. У 2012 р компанія до свого асортименту додала такі напрямки
як Чорногорія, Болгарія, Хорватія, Іспанія, Італія, Франція, Китай, Грузія,
Польща, Німеччина, США, країни Азії. Офіси компанії є у всіх великих містах
України. Крім того, з 2004 р завдяки впровадженню проекту по франчайзингу
було відкрито цілий ряд туристичних агентств під загальним брендом Turtess
Partner, з них понад 40 працює в Україні.
Pegas Touristik в Україні також є найбільшим туроператором, заснованим в
Києві у 2004 р. У компанії мережу представництв динамічно розвивається в
даний момент. У компанії є розроблені нею тури за напрямками, що включає
Туніс, Єгипет, Туреччину, ОАЕ, Індії, Малайзії, Таїланду, В'єтнаму та інших
країн (країни Африки). Пропонуються: пляжний відпочинок, сафарі, дайвінг,
 23

тури для спортивних команд, корпоративні, ексклюзивні, святкові, для VIP-

персон та інші. Компанія співпрацює з найбільшими авіакомпаніями,
страховими, медичними, готелями і ін[19].
Компанія NEWSTravel створена в 2005 р, її першими напрямками були
Туніс і Кіпр. Також поступово до цих напрямків були додані такі як: Греція,
Таїланд, ОАЕ, Хорватія, Чорногорія, Болгарія, Чехія, Індія (ГОА), Йорданія,
Шрі-Ланка, Австрія, Швейцарія, Фінляндія, Японія. Тобто компанія є
багатопрофільним туроператором, головний офіс якої розташований в Києві,
також є і в Донецьку. Компанія може похвалитися високою технологічністю,
тому що в 2011 році з'явився он-лайн кабінет, електронні виписки документів,
компанією проводяться інфотур.
 24

CoralTravel широко представлена в Україні. Була створена в 1995 р в РФ.

Знаходиться у великому міжнародної холдингу OTI HOLDING. Є
багатопрофільним туроператором. Працює за напрямками, що включає 26 країн
світу: Іспанія, Туреччина, Таїланд, Єгипет, Туніс, Ізраїль, Марокко, Китай, ОАЕ,
Куба, Маврикій, Індія, Танзанія, Домініканська Республіка, Мальдіви, Індонезія,
В'єтнам, Сейшели, Філіппіни, Сінгапур, Шрі-Ланка, Греція, Мексика, Йорданія,
Камбоджа, Андорра, Австрія, Австралія. Про діяльність туристичних компаній
можна дізнаватися як з джерел ЗМІ Росії і СНД, так і іноземних ЗМІ (The New
York Times, The Financial Times, Forbes).

ВИСНОВКИ

Сьогодні туризм стає нагальною потребою все більшої кількості людей в

світі. Засоби масової інформації, маркетинг зробили свою справу - впровадили в
свідомість людей необхідність і принадність подорожей не тільки з точки зору
знань, а й з точки зору відновлення та отримання різноманітних задоволень.
Причому розуміння комфорту і задоволень з розвитком туризму в світі зазнало
істотних змін в сторону підвищення стандартів і величезного розмаїття
пропозицій.
Найбільш помітну роль в туристської галузі відіграють організації, що
займаються формуванням і продажем турів, а також підготовкою і проведенням
екскурсій, наданням інших туристичних послуг.
В даний час на туристичному ринку діють два види таких організацій:
туроператор і турагент.
Туроператори виконують провідну роль в туризмі, так як саме вони
формують туристичний продукт - бронюють і проплачують готель, замовляють
авіарейс, забезпечують послуги з надання транспорту, екскурсійні послуги і т.д.,
а саме те, що зазвичай входить в тур.
 25

Турагенти, як правило, реалізують тури туроператора. Це організація-

посередник, що працює безпосередньо на туристському ринку з туристами і
отримує комісійну винагороду.
На туристичному ринку туроператор займає серединну позицію між
виробниками послуг та їх споживачами (туристами). Його завдання - доведення
(просування) послуг окремих виробників до споживачів у вигляді комплексного
туристичного продукту (туру).
Однак на ділі туроперейтинг значно ширше і передбачає надання туристам як
основних (пакет туру), так і додаткових (споживаних на місці за готівковий
розрахунок) послуг. Додаткові послуги - тільки на перший погляд не турбота
туроператора. Насправді, по-перше, багато хто саме додаткові послуги
(тематичні парки, можливості розваг і додаткових поїздок і т.д.) є основним
мотивом залучення туристів і, по-друге, практика показує, що більшу частку
доходів туроператора складають якраз додатково надані послуги, придбані
туристом понад пакет туру вже на місці відпочинку.
 26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Батра Р. Туроператорская и турагенсткая деятельность. Москва: Вильямс, 2003.

365 с.
2. Биржаков М. Б. Введение в туризм. Санкт-Петербург: Издательский дом Герда,
2014. 95 с.
3. Боголюбов В.С. Орловская В.П. Экономика туризма. Москва: Академия, 2005.
192 с.
4. Гостиничный и туристический бизнес: Под ред. проф. Чудновского А. Д.
Москва: ЭКМОС, 2012. 38 с.
5. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности. Москва: Нолидж, 1996. 174
с.
6. Дурович А., Анастасова Л. Маркетинговые исследования в туризме: Учеб.-
практич. пособие. Москва: Новое знание, 2014. 189 с.
7. Зорин И.В, Каверина Т. П., Квартальнов В.А. и др. Менеджмент туризма.
Туризм как вид деятельности: Учебник. Москва: Финансы и статистика, 2014.
139 с.
8. Кабушкин Н. И. Менеджмент туризма: Учебник, 3-е изд-е, исправл. Минск:
Новое знание, 2013. 84 с.
9. Квартальнов В. А. Туризм: Учебник. Москва: Финансы и статистика, 2013. 263
с.
10.Маркетинг в гостиничной индустрии и туризме: российский и международный
опыт / Под ред. В. С. Янкевича. Москва: Финансы и статистика, 2013. 22 с.
11. Морозов М.А. Экономика и предпринимательство в социально-культурном
сервисе и туризме. Москва: Асадема 2004. 288 с.
12. Патерян Г.А. Международные экономические отношения: Экономика туризма.
Москва: Финансы и статистика, 2014. 206 с.
 27

13. Пиронских И.И. Международный туризм в мировом хозяйстве. Москва: Право,

2008. 436 с.
14. Сенин В.С. Организация международного туризма: Учебник. Москва: Финансы
и статистика, 2013. 101 с.
15. Теория и практика туризма: Учебник. Москва: Финансы и статистика, 2014. 41
с.
16. Туризм и гостиничное хозяйство// под ред. проф., д.э.н. Чудновского А.Д.
Москва: ЭКМОС, 2014. 29 с.
17. Экономика и организация гостиничного хозяйства. Москва: Финансы и
статистика, 2013. 34 с.
18. Украинская Ассоциация Туристических Агенств. Рейтинг tourist-friendly
туроператоров. URL: https://uata.com.ua/2018/11/tf-rating-summer2018/
19. Виды туроперейтинга и туроператоров. URL: http://tourism-
marketing.ru/index.php/2010-11-21-12-31-07/3-11-
20. Крупнейшие туроператоры Европы. URL:
http://www.turportal.com.ua/analytics/action/article_detail/article_id/246/