Лю Бан

Лю́ Ба́ н (256 — 195 до Р.Х.) —

китай ський державний і політичний
діяч. Засновник і перший імператор
династії Хань (206 — 195 до Р.Х.).
Перший китай ський правитель, що
походив з селян. 209 року до Р. Х. взяв
участь у антиціньському повстанні. В
ході повстання очолив повіт Пей й
став іменуватися пей ським князем
(Пей -ґуном). Спільно з союзною
армією Сян Юя розгромив ціньські
вій ська. Першим захопив ціньську
столицю Сяньян і отримав титул
ханьського вана (Хань-вана).

202 року до Р. Х., в битві при Ґай ся розбив сили колишніх

союзників під проводом Сян Юя й завершив об'єднання
Піднебесної. Встановив столицю в Чанані й проголосив
створення династії Хань.

Разом із своїм канцлером Сяо Хе заклав новий адміністративно-

територіальний устрій , основною одиницею якого стало
командирство. Роздав землі й титули ванів своїм родичам та
відданим підлеглим. Багато зробив для зміцнення
конфуціанства, рушій ної силою якого був Лу Ґу. Посмертне ім'я
— Імператор Ґао. Храмове ім'я — Ґаоцзу.
Дружина Лю Бана, імператриця Люй Чжи, пережила як
чоловіка, так і й ого сина, другого імператора Хань, та увій шла в
історію як одна з трьох най більш одіозних володарок Китаю.

Повстання проти імперії Цинь

У 209 до н. е. після смерті
Цинь Шихуана Чень Ше
підняв повстання,
проголосивши незалежне
царство Чу. Повіт Пей
входив в територію Чу. Тоді
чиновник Сяо Хе вирішив
приєднатися до повстання;
він вирішив за
посередництвом свого зятя
Фань Куая залучити Лю
Бана з й ого загоном до
повстання. Коли Лю Бан
підій шов до міста, сталася
сварка між начальником
повіту і Сяо Хе, і Сяо Хе біг за
стіну міста. Лю Бан написав
листа до старших, докладно
пояснюючи завдання повстання і небезпеку для міста.
Старій шини вбили начальника повіту, погодилися приєднатися
до повстання, і за рекомендацією Сяо Хе поставили Лю Бана на
чільне повіту, після чого він отримав титул Пей -гуна, а також
загін в кілька тисяч чоловік.
Лю Бан зі своїм загоном потрапив в підпорядкування Сян Ляну,
керівнику повсталих, а після того, як Сян Лян був убитий ,
потрапив у безпосереднє підпорядкування Чуського Хуай -вану,
координатора повстання можновладних князів, який присвоїв
й ому титул Унь-хоу. Й ого помічником став Чжан Лян, який
визначав стратегію ведення вій ни.

Хуай -ван обіцяв, що той , хто зай ме Гуаньчжун (долину в центрі

провінції Шеньсі, де розміщувалася столиця Сяньян), отримає
цю область в своє управління. Це завдання отримав Лю Бан,
якого ван вважав наділеним гуманністю, на відміну від
жорстокого Сян Юя. Штурмуючи перше місто, Лю Бан обіцяв
жителям зберегти життя, а чиновникам - посади. В результаті
міста один за одним почали й ому здаватися, і він без особливих
зусиль опанував столицею.
У грудні 207 до н. е. останній ціньського імператор Цзиін здався
Лю Бану, і в січні 206 до н. е. Лю Бан увій шов в циньской
столицю Сяньян.

Сян Юй був в люті, він викликав Лю Бана, який приніс

вибачення і пояснив, що місто не був зворушений , склади і
скарбниця опечатані, і всі чекають прибуття Сян Юя.
Збереглася історія про те, як на бенкеті Сян Юй хотів убити Лю
Бана, «організувавши танець з мечами», але інший танцюрист
собою прикривав Лю Бана, після чого Лю Бану вдалося
сховатися. В кінці січня Сян Юй зай няв столицю, стратив
імператора і розправився з жителями, розграбував казну і
знищив місто і поховання Цинь Шихуана.
Боротьба з імперією Чу

Пофарбовані керамічні статуї китайських кавалеристів періоду династії Хань

Сян Юй розділив Китай на 18 територій і посадив там ванів; Лю

Бан отримав титул Хань-вана і територію провінції Сичуань і
півдня Шеньсі, замість обіцяної центральної території Цинь,
яка була передана трьом ціньського воєначальникам, що
здалися князям. Чуського Хуай -ван отримав титул імператора
І-ді, проте був висланий і тихо умертвлён.

Лю Бан перемістився в столицю свого питомого царства

Ханьчжун і став запасатися продовольством і готувати армію
для боїв. Спочатку він напав на «три Цинь» - удільні князівства
Юн, Сай та Чжай на території Цинь, передані колишнім
ціньського воєначальникам, і зай няв всю долину Гуаньчжун,
обіцяну й ому Хуай -Ваном, звідки він приступив до вій ськових
дій проти Сян Юя.

Сян Юй володів явною вій ськовою перевагою і в прямих боях

постій но перемагав, кілька разів розсіюючи армію Лю Бана.
Однак у нього не вистачало сил добити Лю Бана, так як він
змушений був боротися на два фронти - ще й з повсталим
царством Ци на сході (сучасна провінція Шаньдун), і Лю Бан
кожен раз збирав армію знову, причому кількість людей , які
підтримують Лю Бана , росло.

Кілька разів, тікаючи після розгрому від вій ська Сян Юя, Лю
Бан кидав свою сім'ю; й ого батько, дружина і діти потрапили в
полон до Сян Юю, але дипломатичним шляхом й ому вдалося
визволити сім'ю з полону.

Створення імперії Хань

У 202 до н. е. Лю Бан отримав остаточну перемогу і проголосив

себе імператором Гао-цзу нової імперії Хань. Столицю він
переніс в Чан'ань (сучасний Сіань), в незначній віддалі від
колишньої циньской столиці Сяньяна.

Генерали Хань Сінь, Пен Юе і Ін Бу, які внесли най більший

вклад в перемогу, отримали титули ванів Чу, Лян і Хуай нань.
Хоча Лю Бан щедро обдарував своїх помічників, через деякий
час він став підозрілим і засумнівався в їх лояльності. Хань Сінь
позбувся Ванського гідності і був розжалуваний у Хуай інь-хоу
вже в кінці 202 року до н. е.

Отримавши владу, Лю Бан заходився проводити реформи. Він

істотно знизив податки і став дбати про розвиток сільського
господарства. Однак ввів великі податки на торгівлю і став
обмежувати купецтво.

Взимку 200 року до н. е. хунну увій шли в Шаньсі. Гао-цзу

особисто повів своє вій сько в 320 000 солдатів проти вій ська
шаньюя Моде. Обманним відступом, Моде оточив імператора і
авангард ханьської армії в селі Бай ден, поблизу міста Пінчен.
Після семи днів боїв китай ці почали переговори з Моде. Моде
погодився на мирний договір. У 198 році до н. е. був укладений
Договір Миру і Спорідненості. Хуннское вій сько покинуло
Китай . Лю Бан погодився видати заміж дочку за хуннского
шаньюя і платити данину.

Він сприяв відновленню позицій конфуціанства замість

легизма, послабив жорстокі циньские закони, хоча зберіг
загальну структуру циньской системи управління.

Лю Бан поступово усунув питомих ванів, призначених зі своїх

воєначальників і генералів, замінивши на своїх дітей і родичів.
Всього він встановив дев'ять ванів, тільки один з яких не
належав прізвище Лю. При цьому й ому доводилося по черзі
придушувати повстання незадоволених правителів.
У 196 році, за наказом імператриці Люй -хоу, Хань Сінь був
заарештований і страчений за звинуваченням у змові разом з
Чень Сю. Точно також в той же рік Пен Юе був розжалуваний у
простолюдини за звинуваченням в іншому змові, а потім за
наказом імператриці Люй -хоу він був страчений , а й ого рід
знищений .