You are on page 1of 452

Л. П.

СКОРИНА,
О. А. СКОРИНА
« A B E C E D A R IU M »

Л. n. СКОРИНА, 0. А. СКОРИНА

ЛАТИНСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ
УКРАЇНСЬКО -ЛАТИНСЬКИЙ
СЛОВНИК

ВИДАВНИЦТВО
ББК81.2ЛАТ-4
С44

Серія «Abecedarium» заснована 2003 року

Рецензенти: Латинсько-український та українсько-латинський


академік словник містить близько 12 000 найчастіше вживаних
слів. При багатьох словах подаються найпоширеніші
АПН України, словосполучення, ідіоми, фразеологізми.
доктор філологічних В основу словника покладено лексику творів
наук, професор античних авторів, авторів епохи Відродження,
Л. І. Мацько латиномовних творів українських письменників
доктор філологічних кінця XVIII — початку XIX ст. Словник містить
також найуживанішу юридичну термінологію із
наук, професор джерел римського цивільного права, актової
Ф. О. Нікітіна писемності України. В кінці подано граматичні
таблиці, а також 100 латинських сентенцій.
Словник розраховано на широкого користувача:
учнів ліцеїв та гімназій, викладачів та студентів
філологічного, історичного, юридичного профілю,
спеціалістів з історії римського цивільного права,
правознавців-міжнародників, — зрештою всіх, хто
прагне мати справді глибокі гуманітарні знання.

Випущено на замовлення Державного


комітету телебачення та радіомовлення
України за Програмою випуску соціально
значущих видань

© JI. П. Скорина, О. А. Скорина, 2004


О Склад, редакція, комп’ютерний
макет, оформлення
ISBN 966-513-066-8 ТОВ «Видавництво «Обереги», 2004
Nam tarn praeclarum est scire
Latlne, quam turpe nesclre. Cicero.
He так похвально знати латину,
як ганебно її не знати. Цицерон.

ПЕРЕДМ ОВА

В основу латинсько-українського словника покладено лексику


творів античних авторів (Катона, Варрона, Тита Лівія, Цезаря, Цице-
рона, Катулла, Лукреція, Горація, Вергілія, Овідія, Проперція, Мар-
ціала), авторів епохи Відродження (Еразма Роттердамського), латино-
мовних творів українських письменників кінця XVIII — початку
XIX ст. (Стефана Яворського, Феофана Прокоповича, Григорія Ско­
вороди).
Словник містить також найуживанішу юридичну термінологію
із джерел римського цивільного права, епістолярної спадщини Бог­
дана Хмельницького та актової писемності України («Дігест», «Інс­
титуцій» Гая, «Законів XII таблиць», «Кодексу» Юстиніана, «Пактів
і конституцій законів та вольностей Війська Запорозького»).
Саме тому словник не обмежується лексикою класичного періоду
розвитку латинської мови, а й налічує значну кількість слів, що
відображають реалії, відсутні в античну добу. За допомогою слов­
ника можна не лише читати й перекладати тексти філологічного,
історичного, філософського та юридичного профілю, а й працювати
з науковою термінологією в різних галузях.
На цій різноманітній лексиці побудований і зворотний українсько-
латинський словник, який є першою спробою в Україні дати латин­
ські відповідники загальновживаних українських слів. Потреба в
такого роду словниках дуже велика, особливо для перекладачів та
науковців.
4

Словник розраховано на ліцеїстів, гімназистів, викладачів, сту­


дентів, аспірантів та перекладачів.
При укладанні словника автори користувалися аналогічними
працями вітчизняних та зарубіжних спеціалістів:
Латинсько-український словар для середніх шкіл, зладив Юліан
Кобилянський. — Відень, 1912.
Дворецкий И. X. Латинско-русский словарь. — М., 1976.
Литвинов В. Латинсько-український словник. — К., 1998.
Польсько-російсько-український словник / Упор. Левінська С. И.,
СтаракТ. В. — К., 1991.
Словник частково апробований у виданнях:
Литвинов В. Д., Скорина Л. П. Латино-український словник з
англійськими, німецькими, французькими, іспанськими відповідни­
ками. — К.: Індо-Європа, 1993.
Скорина Л. П., Чуракова Л. П. Латинська мова для юристів. —
К.: Атіка, 2000.
J

ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ

Структура словника традиційна. Він побудований у формі окре­


мих словникових статей, розміщених за алфавітними системами ла­
тинської та української мов. Історичні та морфологічні імена, а
також географічні назви подані в загальному алфавітному порядку
без виділення в окрему частину. Пояснення до них подані курсивом
у дужках.
1. Основні латинські слова подаються з позначенням кількості го­
лосного лише над другим складом від кінця, що впливає на постановку
наголосу. Довгота позначається знаком короткість — знаком v :
amicus, popMus.
2. Знак довготи не ставиться перед сполученням двох приголосних,
-х, або -z, крім сполучення німого звука з плавним (muta cum liqulda),
де може стояти знак короткості: tengbrae.
Знак короткості не ставиться над другим складом, якщо його
голосний стоїть перед іншим голосним або h: patria, concordia. Якщо
в дифтонгах (сполученнях двох голосних) кожна літера вимовляється
окремо, над другою частиною дифтонга стоїть знак ** (трема): аег.
3. Нескладове і позначається черезу, тому слово maior, maius, треба
дивитися як major, majus.
4. Різні значення полісемічних слів у межах однієї словникової
статті виділені арабськими цифрами з круглими дужками. Відтінки
значень подаються під однією й тією ж цифрою, синоніми виділяються
б

комами, окремі поняття— крапкою з комою. Римськими цифрами об’єд­


нуються не тільки омоніми, але й слова, які вживаються в значенні
різних частин мови у випадку їх різної подачі в словнику: I familiaris,
е — сімейний; II familiaris, is т — член родини.
Лексична частина словника диференційована, тобто гніздо слів,
як правило, містить одне слово, а його похідні виділено окремо:
verus, a, um; ver, veris п; vero, verum, і n.
5. Слова нелатинського походження подаються з етимологічними
помітками: гр., пер. (грецька, перська).
6. Знак тильда (~) замінює називний відмінок іменників і прик­
метників та інфінітив дієслова.
7. Іменники подаються в словнику із закінченнями називного і
родового відмінка однини. Після цього позначено скорочено рід:
ш — mascullnum (чоловічий);
/ — feminlnum (жіночий);
п — neutrum (середній).
Якщо іменник має однакову форму в чоловічому й жіночому
роді, позначення роду ставиться поряд через кому: canis, is т, /.
Якщо практична основа іменника змінюється в родовому відмін­
ку, його форма подається або повністю, або із скороченою зміненою
основою: ager, agri т\ homo, Inis т.
В односкладових іменах III відміни форма родового відмінка
наведена повністю: pes, pedis т.
Іменники, які вживаються тільки в множині (pluralia tantum),
мають закінчення називного й родового відмінків множини із ско­
роченим позначенням роду і числа: arma, orum п, pi.
Якщо зустрічаються паралельні форми іменників, між ними ста­
виться знак рівності: exilium, іі п = exsilium, іі п.
При похідних іменниках вживається вказівка на основне слово:
satlra див. satura.
При невідмінюваних іменниках стоїть позначка курсивом:
nefas indecl.
8. Прикметники подані з родовими закінченнями і з вказівкою
7

на зміну основи, яку визначають за формою жіночого роду:


liber, бга, erum; celer, 6ris, бге; saliiber, bris, bre.
У прикметників III відміни двох закінчень спочатку подається
спільне закінчення чоловічого й жіночого родів -is; потім середнього
роду -е:
brevis, е.
У прикметників III відміни, які мають спільне закінчення для
всіх родів, подається форма називного відмінка й закінчення ро­
дового відмінка однини, за яким знаходять практичну основу:
dives, Itis.
Прислівники подаються із приміткою adverb, (adverbium).
Вищий та найвищий ступені прикметників та прислівників по­
даються лише у випадку їх неправильного утворення:
bonus — major, majus — maxlmus, a, um;
хороший — кращий — найкращий.
9. Дієслова подаються традиційно в чотирьох основних формах
в такому порядку: перша особа однини теперішнього часу, перша
особа однини минулого часу доконаного виду, супін (віддієслівний
іменник середнього роду), інфінітив теперішнього часу.
Відсутність якихось форм позначається рискою (-):
а т о , avi, atum, are — любити;
sum, fui, -, esse — бути.
Друга, третя і четверта форми подані в скороченому вигляді із
пропущенням основи:
orno, avi, atum, йге.
Відсутність якоїсь форми позначається дефісом:
sum, fui, -, esse; adhorreo, ui, -, ere.
У дієсловах, які не належать до жодної з чотирьох дієвідмін, всі
форми подаються повністю:
fero, tuli, latum, ferre.
Якщо ж вживаються дві паралельні форми, вони подаються із
знаком рівності:
exstruo, struxi, structum, fire = extruo, truxi, tructum, fire.
8

Архаїчна форма дієслів подається в круглих дужках:


emlror, (atus sum), Sri; (coepio), сері, ceptum, (бге).
Відкладні та напіввідкладні дієслова подаються в трьох основних
формах: перша особа однини теперішнього часу, перша особа
однини минулого часу доконаного виду, інфінітив:
arbitror, atus sum, Sri; audeo, ausus sum, Sre.
В складних дієсловах всіх чотирьох дієвідмін у формах перфекта
й супіна повторюється вся основна форма, відкидається лише префікс:
describo, scripsi, scriptum, бге.
Безособові дієслова подані в трьох формах: третя особа однини
теперішнього часу, третя особа однини минулого часу доконаного
виду, інфінітив:
refert, retulit, referre.
10. У зворотному словнику подається українське слово та йог
латинський відповідник. Іменники, прикметники, займенники пода­
ються в називному відмінку однини. Пояснення до них подаються
курсивом в круглих дужках. Латинські дієслова подаються в трьох
основних формах, замість інфінітива стоїть позначення дієвідміни
арабськими цифрами, що дає можливість урізноманітнити роботу
з дієсловами:
а т о , Svi, Stum 1; deleo, 5vi, etum 2.
9

УМОВНІ СКО РО ЧЕН Н Я


--------- (латинські)----------
abl. — ablatlvus impers. — impersonalia
асс. — accusatlvus indecl. — indeclihablle
adverb. — adverbium nom. — nominatlvus
dat. — datlvus part. — participium
defect. — defectlvum pass. — passlvum
comparat. — comparatlvus perf. — perfectum
conj. — conjunctio plur. — pluralis
gen. — genetlvus sing. — singularis
imper. — imperatlvus superlat. — superlatlvus

(українські)
apx. — архаїчний невідм. — невідмінюване
бл. — близько перев. — переважно
відкл. — відкладний перен. — переносно
військ. — військовий пер. — перський
грам. — граматичний пізн. — пізніше
гр. — грецький поет. — поетичний
дав. — давальний попер. — попередньо
євр. — єврейський род. — родовий
знах. — знахідний прикм. — прикметник
зустр. — зустрічається рим.— римський
істор. — історичний част. — частка
кельт. — кельтський церк. — церковний
мед. — медичний юр. — юридичний
ЛАТИНСЬКА АБЕТКА УКРАЇНСЬКА АБЕТКА
Аа Аа
ВЬ Бб
Сс Вв
Dd Гг
Ее Ґґ
Ff Дд
Gg Ее
Hh Єє
Іі Жж
Jj Зз
Kk Ии
LI Іі
Mm Її
Nn Йй
Oo Кк
Pp Лл
Qq Мм
Rr Нн
Ss Оо
Tt Пп
Uu Рр
Vv Сс
Xx Тт
Yy Уу
Zz Фф

Цц
Чч
Шш
Щщ
Ьь
Юю
Яя
а
А, а перша літера латинського abeo, іі, Itum, Ire 1) відходити,
алфавіту виходити; 2) минати, приходити
a, ab з abl. 1) від; ab urbe від aberro, Svi, atum, are блукати,
міста; 2) з боку, біля; Gallia attin- відходити
git flumen Rhenum ab Helvetiis Г ал- abhorreo, ui, ere 1) відверта­
лія досягає річки Рейна біля гель- тися з відразою, мати відразу; 2) не­
ветського кордону (з боку Гель- навидіти, не узгоджуватися
ветів); 3) після, від; ab urbe соп- abies, gtis / ялина
dlta від заснування міста Рима abjicio, jeci, jectum, £re 1) від­
ab&cus, і т 1) дошка для гри; кидати; 2) повалити; 3) кидати
2) дошка для малювання ablatfvus, a, um відкладний
abdlco, avi, atum, are відріка­ (поєднує орудний та місцевий від-
тися, відмовлятися (від когось, мінки)
чогось) ablego, avi, atum, are 1) відправ­
abdlco, dixi, dictum, £re 1) не ляти; 2) посилати
схвалювати, не сприяти; 2) перев. aboleo, Svi, Itum, gre знищува­
відмовляти (ікомусь у чомусь) ти, нищити
abdo, dldi, dltum, Sre ховати, abolitio, 5nis/ відміна {закону,
прикривати кари)
abdltus, a, um таємний, прихо­ abrdgo, avi, atum, are скасову­
ваний вати, відміняти (закон)
abduco, duxi, ductum, ire ви­ abrumpo, гйрі, ruptum, £re від­
водити, відводити ривати, зривати
abscondo, condldi, condltum , abundo, avi, Stum, are 1) розли­
fire ховати, приховувати ватися, переливатися; 2) перепов­
absens, ntis відсутній, віддале­ нювати, бути повним; 3) бути
ний багатим, жити в розкоші
absentia, ae / відсутність abiisus, us т споживання, вит­
absinthium, і n полин рачання, зловживання
absolutorius, a, um той, що ас і, та; як, так; а також, і до
містить виправдання, виправду­ того ж, і потім
вальний (вирок) Academia, а е /гр . 1) академія;
absolutus, a, um 1) необмеже­ 2) Академія (гай поблизу Афін,
ний; 2) абсолютний, закінчений, присвячений Академу, де вчив
доведений до досконалості; 3) не­ Платон); 3) філософська школа
залежний Платона
absolvo, vi, Qtum, fire 1) відділя­ Academus, і т Академ (аттич­
ти, звільняти, завершувати; 2) за­ ний герой, який допоміг Кастору і
кінчувати, доводити до кінця; 3) ви­ Поллуксу звільнити Єлену, викра­
правдовувати (звинуваченого) дену Тезеєм)
absque з аЬІ без, окремо accedo, cessi, cessum, fire 1) на­
absterreo, terrui, tenitum, fire від­ ближатися, доходити, підходити;
лякувати, стримувати 2) звертатися, підступати, дося­
abstineo, tinui, tentum, fire 1) ут­ гати; 3) проникати, бути схожим;
римувати, не допускати; 2) не тор­ accedit додається
катися, щадити accelfiro, avi, atum, are квапи­
abstrftho, traxi, tractum, fire від­ тись, поспішати
водити, відтягувати accendo, ndi, nsum, fire 1) запа­
absum, afui, -, abesse бути від­ лювати, розпалювати; 2) загост­
сутнім, бути на відстані рювати; 3) освітлювати, засвічу­
absumo, sumpsi, sumptum, fire вати
споживати, витрачати accentus, us m наголос, акцент
absurdus, a, um 1) неприємний, accessio, onis / прихід, набли­
невідповідний; 2) безглуздий ження, прирощення, приріст, при­
abundantia, ае / надмірність, буття, додавання, придача
багатство accessorius, a, um підлеглий
abunde adverb, в достатку, вдо­ accidentia, ае / випадковість
сталь, надмірно accldo, cldi, -, fire 1) припадати,
падати; 2) досягати, траплятися; Acheron, ontis m Ахеронт (наз­
accidit трапляється ва річки в Лїді)
accingo, cinxi, cinctum, £ге 1) під­ Achilles, is т Ахілл (один з го­
ступати, приступати; 2) готува­ ловних героїв «Іліади» Гомера)
тися, споряджати, одягати A chlvus, a, um ахейський,
accipio,cgpi,ceptum,£re 1) одер­ грецький
жувати, зносити; 2) рівняти, acldus, a, um 1) кислий; 2) не­
терпіти приємний, гидкий; 3) їдкий
acclSmo, Svi, Stum, Sre кричати acies, Si / бій, битва, гострота,
accllno, Svi, Stum, Sre прихи­ погляд, зір, зіркість, бойова лінія
ляти, притуляти acqulro, quislvi, quisltum, ire
accomddo,Svi, Stum, Sre 1) бути 1) додаватися, прибавлятися; 2)
відповідним, бути придатним, рости, збільшуватися
пристосовувати; 2) присвячува­ acrlter adverb, гостро, сміливо
ти, відповідати (чомусь) acta, orum п, p i розпоряджен­
асситйіо, Svi, Stum, Sre 1) зби­ ня, акти, протокол
рати докупи, нагромаджувати; actio, dnisf дія, діяльність, позов
2) покривати землею activltas, Stis / діяльність
accurro, cucurri, cursum, £re = actlvus, a, um діяльний, актив­
accuro, curri, cursum, £re прибі­ ний
гати, поспішати actor, 5ris т позивач
accusatio, 5nis / звинувачення actuarius, і т секретар
accusatlvus, a, um грам, знахід­ actus, us т дія, річ, право про­
ний (відмінок) гону худоби
acciiso, Svi, Stum, Sre звинува­ aculeus, і т жало, вістря, шпиль­
чувати ка
accusStor, 5ris m обвинувач acumen, Inis п лезо, вістря, кінчик
acer, acris, acre гострий, запек­ acus, us т голка, шпилька
лий acGtus, a, um гострий
acerbltas, Stis / суворість ad з асс. до, у, перед, біля
acerbus, a, um гіркий, жорсто­ ad&mo,Svi, Stum, Sre гаряче по­
кий, суворий любити, пройнятися любов’ю
acra, ае / акр (= 4 м2) adaequo, Svi, Stum, Sre 1) по­
acervo, Svi, Stum, Sre збирати рівнювати, прирівнювати; 2) по­
докупи, нагромаджувати єднувати, зіставляти, досягати
а щ а ш я и щ 1 4 __________________________

addlco, dixi, dictum, £ге при­ adlmo, emi, emptum, Sre стя­
суджувати, продавати гати
addo, dldi, dltum, бге додава­ adltus, us m 1) доступ; 2) при­
ти, підсилювати хід; 3) вхід
addormio, Тге засинати adjudfco, avi, itum , are 1) при­
adduco,duxi,ductum, £re 1) при­ суджувати; 2) приписувати
водити, доводити; 2) схиляти, adjutorium, і n допомога, під­
притягати тримка
adeo adverb, до того, так adjutrix, Ids / помічниця, по-
adeo, іі, Itum Ire 1) приходити, сібниця
з’являтися; 2) зазнавати; 3) при­ adjiivo, juvi, jOtum, are допома­
бувати, вступати гати, сприяти
adhaereo, haesi, haesum , ere adjectio, onis / обрання, оби­
триматись, затримуватися рання
adhibeo, hibui, hibltum , ere 1) adminiciilum, і n опора, під­
вживати, застосовувати, охоплю­ тримка
вати; 2) додавати, прикладати; 3) administratio, onis / управлін­
дотримуватись ня, допомога
adhibitio, onis / застосування, administro, avi, atum, are 1) слу­
вживання жити, управляти; 2) виконувати,
adhinnio, Ivi, Itum, Ire іржати керувати, допомагати
adhortatio, onis / застосування, admirabffis, е дивний, чудовий,
вживання, запрошення, заклик, рідкісний
заохочення admiratio, onis/ подив, здиву­
adhortor, atus sum, агі спону­ вання
кати, закликати admlror, atus sum, агі дивува­
adhuc adverb, досі, донині, все ще тися
adjectlvum, і т прикметник admitto, mlsi, missum, Ire 1)
adjicio, jeci, jectum, Sre 1) під­ допускати; 2) чинити; 3) давати
кидати; 2) припускати; 3) приєдну­ волю
вати, додавати; 4) наближати admddum adverb, дуже, зви­
a<Hgo, egp, actum, £re 1) прига­ чайно, вельми
няти, приводити; 2) примушувати admoneo, monui, monltum, ere
1) нагадувати, наближати; 2) за­ сувати; 2) призначати
стерігати, спонукати adsidue adverb, постійно, не­
adnumlro, avi, atum, are зачис­ впинно
ляти, додавати adsiduus, a, um 1) осідлий; 2) діє­
adolescens, ntis m = adulescens, здатний
ntis m юнак, молодик adsto, astlti, astitum, are стояти
adolescentia, ae / = adulescentia, поряд
ae / молодість, юність, молодь, adstrictus, a, um = astrictus, a,
юнацтво um міцний, стиснутий, короткий
adolesco, levi, ultum, Ire під­ adsuesco, suevi, suetum, Ire зви­
ростати, рости кати, привчатися
adoptio, onis / усиновлення adsuctus, a, um = assuctus, a,
adopto, avi, atum, are 1) прий­ um звичний, знайомий, звичайний
мати, вибирати; 2) усиновлювати adsum, affui, -, adesse 1) бути
adoratio, onis / вшанування, присутнім; 2) допомагати, захи­
обожнення, поклоніння щати
adorior, ortus sum, Iri напада­ adulter, бгі т коханець, пере­
ти, з’являтися, підходити любник
adorno, avi, atum, are 1) при­ adulterium, і п перелюб, роз­
крашати; 2) споряджати; 3) влаш­ пуста
товувати adultus, a, um дорослий, зрі­
addro, avi, atum, are шанувати, лий, могутній
поважати, поклонятися advlna, ae, m / чужинець
adprehendo, hendi, hensum , advenio, veni, venturn, Ire 1) при­
Ire захоплювати ходити, прибувати; 2) траплятися
adqulro, slvi, sltum, Ire додава­ adventus, us m прихід, при­
тися буття
adrado, rasi, rasum, Ire підрі­ I adversarius, a, um протилеж­
зати, підстригати ний, ворожий
adrogatio, onis / усиновлення II adversarius, і m супротив­
(ідорослого) ник, суперник
adscrlbo, scripsi, scriptum, Ire adversus, a, um протилежний,
1) описувати, дописувати, запи­ несприятливий
ЯВВШ 9
ad verto, verti, versum, ire 1) по­ aequalltas, itis / рівність
вертати, направляти; 2) вказувати Aequi, 6rum т, p i екви (плем'я у
advocitus, і m 1) захисник; 2) Галлії)
юрист, покликаний до суду aequltas, itis / рівномірність,
adv6co, ivi,itum , are запрошу­ рівність (перед законом)
вати, закликати aequo, ivi, itum , ire вирівню­
advdlo, ivi, Stum, ir e приліта­ вати
ти aequor, 6ris n рівнина, рівна
aedes, is / будова, храм, буди­ поверхня, море
нок aequus, a, um рівний, спокій­
aedificado, 6nis / будівництво ний, справедливий
aediflcium, і n будинок, будівля aer, aeris т повітря
aediflco, ivi, atum, ir e будува­ аега, ае / ера
ти, споруджувати aerarium, і п державна скарб­
aedllis, is m еділ (молодший ма­ ниця
гістрат) aerumna, ае / 1) тяжка праця;
Aedui, бrum m, pi. едуї (плем я 2) біда, лихо
у Галлії) aerumn6sus, a, um обтяжений
aeger, aegra, aegrum хворий бідами, пригнічений
Aegeus, a, um егейський aes, aeris п мідь, бронза; aes
aegrdtus, a, um хворий alienum борги
Aegyptus, і / Єгипет Aeschylus, і т Есхіл (видатний
Aemilius, і m Емілій; Aemilius давньогрецький трагік, 525—476pp.
Papiinus Емілій Папініан (рим­ до н. е.)
ський юрист) Aeschines, is т Есхін (учень
aemulo, -, ir e змагатися Сократа)
Aengas, ae m Еней (головний Aesculapius, і т Ескулап (бог
герой «Енеїди» Вергілія) медицини у римлян)
aeneus, a, um мідний, бронзо­ Aesopius, a, um езопівський
вий AesOpus, і т Езоп (давньогре­
A eolius, a, um еолійськи й цький байкар)
(грецький) aestas, itis / тепла пора року,
aequilis, е рівний, однаковий літо
Ш— і____ 17 шшяшшшшя
aestate adverb, влітку Africa, ae / Африка
Aestii, 5rom т, pi. естії (плем я) Africanus, a, um африканський
aestimatio, onis/ оцінка, визна­ agens, entis виразний, дійовий,
чення ціни, вартості діючий
aestimo, avi, atum, are 1) оці­ ager, agri m поле, земля
нювати; 2) гадати, вважати Agesilaus, і m Агезілай (спар­
aestus, us т спека, жар, літо танський цар і полководець, 401—
aetas, atis / життя, вік 361 pp. до н. е.)
aeternltas, atis / вічність agger, Iris т насип, вал, дамба
aeternus, a, um вічний aggrflvo, avi, atum, are обтяжу­
aether, Iris т ефір, повітря вати
Aetna, ае/Е тн а 1) назва міста; aggredior, gressus sum, g rld i
2) вулкан на Сицилії нападати, приступати, атакувати
aerum, і п вічність, життя, вік, час aggratio, onis / помилування
affttim adverb, достатньо, вдос­ agllis, e діяльний
таль agitatio, onis / спонука, мотив
affectio, onis/ вплив, настрій aglto, avi, atum, are 1) приво­
affecto, avi, atum, are 1) праг­ дити в рух, рухати; 2) спрямо­
нути, жадати, домагатися; 2) до­ вувати; 3) впливати; 4) хвилюва­
сягати, оволодівати ти, турбувати
affectus, us т душевний стан, agmen, Inis п рух, хід, похід,
пристрасть, настрій, прихильність натовп, юрба
affgro, аКйІі, allatum, aferre при­ agnatio, Onis / агнація (родичі
носити, додавати батька)
afflcio, feci, fectum, Ire 1) ро­ agnosco, novi, nltum, Ire пізна­
бити, завдавати; 2) спричиняти; вати, визнавати
3) впливати agnus, і т ягня
affigo, fixi, flctum, Ire приби­ ago, egi, actum, Ire 1) робити,
вати, прикріплювати діяти; 2) вести, гнати; 3) давати,
affirmo, avi, atum, are ствер­ передавати; 4) жити
джувати, зміцнювати agrarius, і т аграрій
afflicto, avi, atum, are вражати, agrestis, е 1) сільський; 2) ди­
мучити, терзати кий, грубий, неотесаний
i s ____________ ш я а ш т m

agric61a, ае m селянин, земле­ один-другий


роб, хлібороб alimentum, і п 1) їжа, харч; 2)
agricultura, ае / рільництво, плата за виховання
землеробство, сільське господар­ aliquanto adverb, колись, од­
ство ного разу
аіо, ait, -, - підтверджувати, за­ aliquando adverb, чимало, не­
певняти, говорити, казати мало, значно
аіа, ае / крило, фланг allqui, qua, quod якийсь, який-
al&cer, cris, еге бадьорий, жва­ небудь
вий, радісний, веселий aliquot adverb, декілька, неба­
Albanus, a, um альбанський гато
albus, a, um білий, сивий; Alba allevatio, dnis / полегшення,
Longa Альба Лонга (місто в Іта­ пом’якшення
лії); album judicorum список суд­ all£vo, avi, atum, are 1) полег­
дів або членів корпорації шувати, підтримувати; 2) втіша­
аіеа, ае/ жереб, кістка для гри ти; 3) пом’якшувати
AlcmSna, ае / =Alcmene, is / alllgo, avi, atum, are прив’язу­
Алкмена (дружина Амфітріона, вати, з’єднувати
мати Геркулеса) all5quor, locutus, sum, 15qui звер­
Alexandrea, ае / = Alexandria, татися (до когось), говорити (ко­
ае/Александрія (місто в Єгипті) мусь), закликати (когось)
Alexander, dri т Александр; almus, a, um благодійний, го­
Alexander Magnus Александр Ма­ дуючий; alma urbs благодатне
кедонський; Alexander Арго Алек­ місто; alma mater благодатна ма­
сандр Апр ти (мати-годувальниця, тобто це-
Alexandrlnus, a, um олександ­ рера), назва університету
рійський alnus, і / 1) вільха; 2) корабель
algeo, alsi, -, €ге мерзнути alo, alui, alltum fire 1) вирощу­
algor, 5ris m мороз вати; 2 )годувати, виховувати; 3)
alibi десь в іншому місці, не­ тримати
причетність Alpes, ium т, pi. Альпи
alieno, avi, atum, are відчужувати alt&re, is п вівтар, жертовник
alienus, a, um чужий alter, Зга, grum один з двох,
alius, a, ud інший; alius-alius інший, другий
Ш Ш ^ИДИН 19 — ЯРРІ
altercor, atus sum, ari спереча­ атїса , ае / 1) подруга; 2) ко­
тися, боротися хана
alternus, a, um змінний, пере­ amicitia, ае / 1) дружба; 2) до­
мінний говір
altitiido, Inis /1 ) висота; 2) гли­ amicus, і т друг, товариш
бина amitto, mlsi, missum, £re 1) втра­
altum, і n морська глибина, від­ чати; 2) відпускати
крите море amnis, is m ріка, потік
altus, a, um високий amo, avi, atum, are любити, ко­
alveus, і m 1) корито, жолоб, хати
ванна; 2) русло; 3) човен amoenltas, atis / краса
alvus, і / черево, живіт amoenus, a, um чудовий, при­
amabllis, е милий, люб’язний, ємний, чарівний
приємний amor, oris m кохання
amarus, a, um гіркий Amphlo, 6nis m Амфіон (чоло­
ambignus, a, um сумнівний вік Ніоби)
ambio, іі, Itum, Ire обходити amphiteatrum, і m амфітеатр
ambitio, o n is /l) обхід; 2) чес­ amplector, plexus sum, plecd 1) об­
толюбство, марнославність вивати, охоплювати; 2) обіймати
ambitiosus, a, um честолюб­ amplexus, us m 1) оточення; 2)
ний, марнославний, чванливий обійми
ambitus, us т підкуп (вибор­ amplificatio, onis / 1 ) ампліфі­
ців) кація, поширення; 2) нагрома­
ambo, ambae, ambo обидва, дження
обоє amplio, avi, atum, are поширю­
ambulator, oris т торговець вати, збільшувати
атЬйІо, avi, atum, are 1) про­ amplitiido,Inis / величина, амп­
гулюватися; 2) переходити (про літуда
речі) amplus, a, um 1) значний, вели­
amens, ntis божевільний, неро­ кий, просторий, обширний; 2) ша­
зумний новний
amentia, ае / божевілля, без­ amputatio, 5nis/ 1 ) обрізуван­
глуздя ня; 2) top. відповідальність
Amulius, і m Амулій (брат Н у- animus, і т 1) душа, дух, думка;
мітора, цар Альби Лонги) 2) намір, воля; in anlmo habere
an чи, або мати намір
anat№ma, ае/ гр. анафема, про­ annecto, xui, xum, ire прив’я­
кляття, відлучення зувати, приєднувати
Anaxag6ras, ае т Анаксагор аппбпа, а е / 1) аннона, річний
(ідавньогрецький філософ, бл 500 р. врожай; 2) продовольство, хліб,
до н. е.) харчі
Anaxim£nes, is т Анаксімен anndsus, a, um 1) б а г а т о ­
(ідавньогрецький філософ, бл. 500р. річний; 2) старий, давній
до н. е.) аппйіо, fivi, Stum, ir e анулю­
anceps, cipltis 1) двоголовий, вати, скасовувати
подвійний; 2) сумнівний annus, і т 1) рік, вік; 2) строк
ancilla, ае / служниця, рабиня annuus, a, um річний, щоріч­
Ancus, і т Анк; Ancus Marcius ний
Анк М арцій (четвертий рим ­ ansa, ае / 1) вушко; 2) ручка
ський цар) anser, iris m , f гусак, гуска
angiportum, і п провулок, тіс­ ante з асс. попереду, раніше,
ний прохід перед
Anglia, ае / Англія antea adverb, раніше
angor, 5ris т задуха anteambMo, 6nis т слуга, що
anguis, is т гадюка, змій йде попереду і прокладає шлях
angftus, і т кут хазяїну
angustus, a, um 1) вузький, тіс­ antecido, cessi, cessum, ire пе­
ний; 2) слабкий, злиденний реважати, мати перевагу
anlma, ае / дух, душа, життя; antefiro, ttili, ldtum, ferre нести
animae secundae попутний вітер спереду, ставити вище
animadverto, ti,sum, ire 1) звер­ antihac adverb, досі, перед цим
тати увагу, помічати; 2) спосте­ antiquam раніше чим
рігати; 3) карати antestor, testStus sum, testUri
animadversio, 5nis / кара, обез­ закликати в свідки
головлювання antiburschius, a, um той, хто
animal, Slis п тварина, худоба проти молоді
ЯІШШІШИИІ 2і шяшшяяшш
antiddtum, і п протиотрута тольський
antinomia, ае / гр. протиріччя apparatus, us т 1) приготуван­
між двома законами ня; 2) прилад
Antidchus, і т Антіох (ім л од­ appareo, иі, -, Зге з’являтися,
ного із сирійських царів династії бути очевидним
Селевкідів) appellatio, 5nis / 1) назва; 2)
antiquarius, і т антиквар оскарження, звернення до суду
antiqultas, atis / давність appello, avi, atum, are 1) звер­
antlquus, a, um старий, давній, татися, називати; 2) оголошува­
античний ти
Antonius, іі т Антоній appello, рйіі, pulsum, fire 1) при­
Аопіа, ае / Аонія (частина Бео- ганяти; 2) направляти; 3) прибу­
тії у Греції) вати, причалювати
Aonius, a, um аонійський app£to,Ivi,ltum, ire 1) прагну­
antrum, і п печера, грот ти; 2) домагатися; 3) хапати
anMus, і т перстень аррбпо, posui, posltum, £re 1) ста­
Apelles, is т Апеллес (давньо­ вити; 2) подавати
грецький художник) apporto, avi, atum, are приво­
арег, аргі т дикий кабан зити, доставляти
aperio, rui, rtum, їге відкрива­ appositio, Onis / достаток
ти, відчиняти арргбсог, catus sum, ari моли­
aperte adverb, явно, очевидно ти, благати, просити
apertus, a, um відкритий, оче­ apprehendo, hendi, hensum, fire
видний 1) хапати, ловити; 2) оволодівати
apex, Ids т 1) вершина; 2) вінок Aprllis, is m квітень
apis, is / бджола apprlmo, pressi, pressum, fire 1)
apody terion, і п = apodyterium, і притискувати; 2) наступати
п гр. кімната для роздягання у бані apprdbo, avi, atum, are 1) схва­
Apollo, Inis т Аполлон (бог лю вати, погоджуватися; 2) ви­
світла, віщування, поезії, медици­ значати, підтверджувати
ни; син Юпітера іЛатониу давньо­ appropinquo, avi, atum, are на­
грецькій міфології) ступати, наближатися
Apostollcus, a, um гр. апос­ aptus, a, um 1) здатний, при­
датний; 2) прив’язаний, залеж­ arbitrium, i n i ) рішення; 2) во­
ний; 3) здібний ля
apud з асс. біля, при, близько, arbitror, atus sum, агі думати,
коло вирішувати, вважати
Apulejus, і т Апулей (відомий arbor, 6ris / дерево
давньоримський письменник, бл. arbiitum, і п ягода
125— 180рр.) Arcadia, ае / Аркадія (область
aqua, ае / вода у давній Греції)
aquaeductus, us т водопро­ arcesso, slvi, sltum, Ire 1) за­
від кликати, запрошувати; 2) вима­
aquarium, і п водойма гати
aqlula, ае / орел Archias, ае т Архій (давньогре­
Aquilius, a, um Аквілій; Aquilius цький поет)
Gallus Аквілій Галл (римський Archimedes, is т Архімед (ви­
юрист); Aquilia lex Аквіліїв за­ датний давньогрецький фізик і
кон математик)
aqullo, dnis т 1) аквілон (пів­ arcus, us т 1) лук, арка, дуга;
нічний вітер); 2) північ 2) веселка
Aquitania, ае / Аквітанія (об­ Ardea, ае / Ардея (назва міста
ласть Галлії) у Лацію)
Aquitanus, і т мешканець Ак- ardens, ntis 1) гарячий, палаю­
вітанії чий; 2) виблискуючий
ага, ае / вівтар, жертовник ardeo, si, surus, еге горіти, па­
Ar&bes, um т, pi. араби лати, запалювати
агапеа, ае / павук arduus, a, um 1) тяжкий, важ­
arator, oris т 1) орач, рільник; кий; 2) недосяжний
2) селянин arena, ае / 1) пісок; 2) арена
aratrum, і п плуг, соха амфітеатру; 3) бій гладіаторів;
arbiter, tri т 1) суддя, претор; 4) професія; 5) місце
2) спостерігач, свідок aresco, arui, -, Sre сохнути, ви­
arbitrarius, n, um недостовір­ сихати
ний, гіпотетичний argentarius, a, um срібний
ШіШіаЯИИІ 23 и и ш т а ш ш

argentum, і п 1) срібло; 2) гро­ arrha, ае / завдаток


ші arrectus, a, um крутий, стрім­
Argollcus, a, um арголідський кий
Argdlis, Idis / Арголіда (об­ arrlgo, rexi, rectum, Ire 1) під­
ласть у давній Греції) німати; 2) збуджувати
argumentum, і я 1) доказ; 2) arripio, ripui, reptum, fire схоп­
суть, основа, фактична підстава; лювати
3) висновок arrogatio, onis / усиновлення
arguo, gui, gutum, Sre 1) вияв­ ars, artis / 1) вміння; 2) мис­
ляти, доводити; 2) стверджувати, тецтво, ремесло, заняття, наука
з’ясовувати Artemisium, і п Артемісій (мис
Ariadna, ае / Аріадна (дочка і місто на острові Евбея в Греції)
Критського царя Міноса) artictllus, і т 1) суглоб, член; 2)
Aristides, is т Арістід (чолові­ стаття (закону), рішення, сис­
че ім *я) тема
Aristo, onis т Арістон (рим­ artlfex, flcis т ремісник, майс­
ський юрист) тер, митець, художник
Aristophanes, is т Арістофан artificium, і п 1) ремесло, майс­
(відомий давньогрецький коме­ терність; 2) техніка, прийом
діограф, 452— 388 рр. до н. е.) artum, і п тіснота
AristotSles, is т Арістотель (ві­ artus, a, um вузький, тісний
домий давньогрецький філософ, arundo, Inis / очерет, вудили­
учень Платона, 384— 322 pp. до ще, хворостина
н. е.) arvum, і п поле, рілля, пасо­
arithmetlca, ае / арифметика висько
arma, orum n, pi. 1) зброя; 2) агх, arcisf 1) вершина, гора; 2)
бій фортеця; 3) акрополь
armatus, a, um озброєний as, assis т ас, грошова одини­
armentum, і я 1) худоба, стадо; ця, д рібна м онета, римський
2) робочі бики або коні фунт (= 327,45 г)
armlfer, 6га, Srum зброєносний Ascanius, і т Асканій (син Енея
armilla, ае/1) зап’ястя; 2) браслет і Креуси — друге ім я Іул, цар Да­
аго, avi, atum, are орати вшії, засновник Альби Лонги)
assendo, ndi, nsum, fire підні­ assfiquor, secutus sum, sfiqui 1)
матися іти за кимось; 2) добиватися; 3) до­
ascendentes, um m, p i предки, сягати, доганяти
родичі з висхідної лінії assessor, 5ris т помічник судді,
asella, ае / ослиця засідатель
asellus, і т ослик assiduus, a, um = adsiduus, a um
Asia, ае / Азія: 1) назва мате­ 1) постійний, невпинний; 2) осі­
рика; 2) римська провінція (нині лий; 3) старанний, пильний; 3) за­
Мала Азія) тяжний
aslnus, і т осел assigno, fivi, atum, are 1) при­
aspectus, us т 1) вигляд, видо­ значати, доручати; 2) приписувати
вище, вид; 2) погляд; 3) поява assimiilo, fivi, atum, fire уподіб­
asper, fira, firum 1) нерівний, нювати, робити схожим
шершавий; 2) суворий, лютий assisto, stlti, -, fire ставити, бу­
asperltas, atis / 1 ) шорсткість, ти присутнім, стояти поряд, до­
нерівність; 2) суворість, різкість помагати
aspergo, persi, persum, fire 1) assuefacio, feci, factum, fire при­
плямити, ганьбити; 2) додавати; вчати
3) підливати, доливати assuefio, factus sum, fifiri pass,
aspernor, natus sum, Sri відки­ do assuefacio привчатися
дати, нехтувати assuesco, sufivi, suetum, fire зви­
aspfiro, Svi, atum, are 1) робити кати
нерівним; 2) дратувати; 3) обу­ assumo, sumpsi, sumptum, fire
рювати брати, приймати
aspfirum, і п 1) труднощі; 2) ви­ assus, a, um сухий, смажений
боїна; 3) шерехуватість, нерів­ astronomia, ae / астрономія
ність; 4) терни astrum, і n зірка
aspicio, pexi, pectum, fire диви­ astu хитро, лукаво
тися, бачити asymb51us, a, um людина, яка
asplro, ivi, atum, йге дути, віяти приходить на бенкет без внеску,
asporto, fivi, Stum, are нести з не несе витрат по бенкету
собою Assyrius, a, um ассирійський;
assentfitor, 6ris m підлабузник поет, азіатський, східний
т я я я ш т 25 ш ат яш т ш

at але, проте ти; 2) знищувати


at&vus, і т прапрадід, прабатько Attica, ае / Аттика (область
ater, atra, atrum темний, чор­ Еллади з головним містом Афіни)
ний, зловісний Attlcus, a, um аттичний
Aternius, і т Атерній; Aternius Attlcus, і т Аттик (друг Цице-
FontinSlis Атерній Фонтінал (рим­ рона)
ський консул, якийу 454р. дон. е. про­ attiguus, a, um сусідній, суміж­
вів закон пророзмір грошових штра­ ний
фів); Aternia lex закон Атернія attingo, tlgi, tactum, fire 1) до­
Athenae, Srum f pi. Афіни сягати, торкатися; 2) засвоювати;
I Atheniensis, e афінський 3) збагнути; edrum una pars attin-
II Atheniensis, is m афінянин git etiam ab Sequ&nis et Helvetiis
Atlas, antis m Атлант, титан flumen Rhenum одна частина тих
(утримувач небесного склепіння у земель досягає з боку секванів і
давньогрецькій міфології) гельветів річки Рейн
atrium, і п атрій (вітальня, прий­ attollo, -, -, fire піднімати, під­
мальна зала) водити
atroclter adverb, жорстоко, не­ attonltus, a, um 1) уражений; 2)
милосердно натхненний
atque також, і до того ж attribuo, tribui, tributum , fire
atqui але, однак, навпаки, зви­ 1) приділяти, наділяти; 2) призна­
чайно чати
attflmen однак, все ж auctio, onis / аукціон, продаж
attentio, dnis / увага auctor, dris т 1) засновник; 2)
attente adverb, уважно, напру­ позивач; 3) творець, автор; 4) по­
жено давець; 5) прибічник; 6) поряд-
attento, avi, atum, are 1) випро­ ник; 7) захисник; auctor legis той,
бовувати; 2) схиляти; 3) намов­ хто захищає закон; 8) визнаний
ляти; 4) нападати знавець і судця; 9) купець, що га­
attenuo, Svi, atum, Sre 1) по­ рантує правомірність свого про­
слабляти; 2) зменшувати, при­ дажу; 10) свідок, опікун (що від­
меншувати повідає за законність акту); 11) ке­
attfiro, trlvi, trltum, fire 1) тер­ рівник; 12) представник
26 ___ —
auctorltas, atis / 1 ) гарант; 2) ський імператор, 63 р. до н. е. —
повага; 3) повноваження, відпо­ 14р. н. е.)
відальність; 4) авторитет, сила II augustus, a, um священний
audacia, ае / 1) відвага, сміли­ aula, ае/1 ) двір; 2) зала; 3) вулик
вість; 2) зухвалість, нахабство Aulis, Idis/ Авліда (порт у Бео-
audacter adverb. 1) сміливо, тії)
відважно; 2) зухвало, хоробро Aulus, і т Авл (чоловіче ім я)
audax, acis сміливий, відваж­ aura, ае/подув вітру, вітерець,
ний вітер
audens, entis сміливий, відваж­ auratus, a, um позолочений,
ний, небоязкий золотий
audeo, ausus sum, ere 1) відва­ auris, i s / 1) вухо; 2) слухач
жуватися, наважуватися; 2) бу­ aureus, a, um золотий, золота­
ти сміливим, бути відважним вий
audio, Ivi, Itum, Ire слухати, aurltus, a, um 1) маючий вуха,
чути уважно слухаючий; 2) свідок
auditor, oris m 1) слухач; 2) учень A urora, ае / Аврора (богиня
auditorium, і n 1) зал судових світанку)
засідань; 2) аудиторія, школа aurum, і п золото
audltus, us т чутка, балачка ausculto, avi, Stum, ire вислу­
aufgro, abstitli, ablatum, aufer- ховувати
re 1) заб и р ати , віднім ати ; 2) auspicium, і n віщування, зна­
викрадати; 3) відносити; 4) ни­ мення
щити auster, tri m 1) австр (південний
Aufldus, і т Ауфід (річка в Іта­ вітер); 2) південь
лії) aut або
augeo, auxi, auctum, €re 1) збіль­ autem але, навпаки
шувати; 2) сприяти; 3) збагачува­ authentlcum, і п оригінал
ти autumnus, і т осінь
augur, iiris т авгур, птахопро- auxiliiris, е той, що надає до­
вісник, жрець помогу, допоміжний
I Augustus, і т серпень; Octavi- auxilium, і п 1) допомога; 2) за­
anus Augustus Октавіан Авгусг (рим­ сіб, підтримка
avaritia, ае / жадібність, жадоба avia, ае / бабуся
avarus, a, um скупий, жадіб­ avidltas, Stis / жадібність
ний avldus, a um жадібний, зажер­
avgho, vexi, vectum, £re 1) від’їз­ ливий
дити; 2) вивозити avis, avis / птах
avello, velli, vulsum, Sre 1) по­ avisatio, onis / 1 ) повідомлен­
збавляти, відривати, розлучати ня, оповіщення, сповіщення; 2)
a vena, ае / 1) овес; 2) дудка попередження
пастуха, сопілка avltus, a, um дідівський, старо­
Aventlnus, і т 1) Авентін (ім’я давній
царя Альби Лонги); 2) пагорб у Римі avium, і п глушина, віддалене
aveo, еге 1) бути здоровим; місце
2) прощати avius,a,um 1) відділений; 2) уса­
averto, verti, versum, fire 1) від­ мітнений
вертати, відганяти, проганяти; 2) avdlo, avi, Stum, are відлітати
відхиляти avus, і m дід, предок

ь _
В, b друга літера латинського bajulo, Svi, atum , are носити
алфавіту важкі речі
Babylon, onis т Вавилон (го­ balbutio, Ivi, Ttum, Ire карта-
ловне місто Вавилоно-халдей- вити, заїкатись, говорити нероз­
ського царства) бірливо, белькотіти, гаркавити
Babykxiius, a, um вавилонський; ballo, -, -, йге танцювати
питбгі Babylonii астрономічні barba, ае / борода
пророцтва barb&rus, a um варварський,
Ьасса, ае/ягода іноземний, чужий
Bacchus, і т Вакх (бог вино­ basilica, ае/1) базиліка; 2) тор­
градарства, виноробства і вина) говельне приміщення
Ьасйіит, і п палиця, лозина Basilius, і т Василь (чоловіче ім я)
ШИВ— _______ 28_______ — ■ ШШІ
basium, і п поцілунок Bias, Biantis т Біант (один із
basis, is /о с н о в а семи грецьких мудреців)
beStus, a, um 1) блаженний, bibacltas, Stis / пияцтво
щасливий; 2) багатий bibliothfica, ае / бібліотека
Belgae, Srum т, pi. белги {плем я bibo, bibi, -, fire пити
у Галлії) biennius, a, um дворічний
bellicdsus, a, um войовничий biceps, cipltis двоголовий
beffigerandus, us т ведення війни biduum, і n два дні
bello, Svi, Stum, Sre воювати biduus, a, um дводенний
bellum, і n війна bini, ае, а по два
bellus, a, um красивий, вродли­ binomlnis, е двоіменний
вий bipes, edis двоногий
belua, ае / звірюка, тварюка, bis adverb, двічі
чудовисько bisaccium, і п торба, перекидна
Bendfirae, Srum / pi. Бендери (в'ючна) торба
(місто) blanditia, ае / улесливість, лас­
bene adverb. 1) добре, хороше; ка, привабливість
2) вчасно, доречно blandus, a, um ласкавий, приєм­
beneficium, і п добродійність, ний, привабливий
прихильність Bogdanus, і т = Bugdanus, і т
beneflcus, a, um добродійний, Богдан (гетьман)
люб’язний bonum, і п добро, благо, щас­
benevdle adverb, прихильно, тя; pi. bona, б ги т п майно
люб’язно bonus, a, um гарний, добрий,
benevolentia, ае / доброзичли­ справедливий, хороший, приємний
вість Borysthfines, is Борисфен (дав­
benignе adverb. 1) дружньо, доб­ ньогрецька назва Дніпра)
розичливо; 2) милостиво, щедро bos, bovis, т / бик, віл, корова
benignus, a, um доброзичливий, Brehmae, Srum / pi. Бремен
милий (місто)
benignltas, Stis / щедрість Brennus, і т Бренн (галльський
bestia, ае/ звір, тварюка полководець, який розбив римлян
bettkla, ае / береза приАлліїбл. 390р. до н. е.)
ШІШЯИДИІ 29 шшшяшвм
brevis е короткий; brevi невдовзі bucca, ае / щока
brevltas, atis/ короткість, стис­ bulla, ае/ водяний пузир; аму­
лість лет, булла (прикраса, яку носили
brevlter adverb. коротко, стисло на грудях тріумфатори і діти
Britannia, ае / Британія справжніх громадян)
bruma, ае /зи м о в а пора, зима Buridfinus, і т Буридан (фран­
Brutus, і т Брут; L. Junius Bru­ цузький філософ, бл. 1300—
tus Люцій Юній Брут (засновник 1358 рр.)
республіканського ладу і перший bustum, і п місце для похован­
консул Рима) ня, могила, похорон

С,
с
с третя літера латинського caelestis, е небесний, божий,
алфавіту чудовий, божественний
cachinnus, і т сміх (голосний), caelum, і п небо
регіт caenum, і п болото, бруд, не­
cacumen, Inis п вірьовка чистоти
cadaver, fcris п мертве тіло, caeruleus, a, um 1) блакитний,
труп, мрець синій; 2) темний
cado, cecldi, casurus, бге пада­ Caesar, i r is т Цезар; Galius
ти, траплятися, гинути Julius Caesar Гай Юлій Цезарь
caducus, a, um полеглий, при­ (знаменитий римський полково­
речений, тлінний дець, історик і письменник, 100—
Caecilianus, a, um цециліїв 44рр. до н. е.)
caecus, a, um сліпий, незрячий, Caius, і т - Gaius, і т Гай (чоло­
засліплений віче ім 'я)
caedes, is / вбивство calamltas, atis/ нещастя, біда,
caedo, cecldi, caesum, бге різа­ поразка
ти, бити, сікти, колоти calamus, і т перо
caelebs, Ibis неодружений, не­ calcar, aris п шпора (коня), стимул
жонатий, одинокий calceo, avi, atum, are взуватися
к&шгщііим____ з
л____ — ІШШ1
calceus, і т черевик, чобіт; саі- candldus, a, um 1) білосніжний,
cei forma шевська колодка блискучий, чистий, ясний; 2) ра­
calculatio, onis / рахунок дісний
calciilus, і т камінь candor, orism 1) білизна, блиск,
Calendae, arum f p i - Kalendae, сяйво; 2) чистота, ясність, точ­
arum f p i Календи (перший день ність
місяця у римлян) canlnus, a, um собачий
caleo, ui, еге 1) бути теплим, бу­ canis, is т собака
ти гарячим; 2) бути схвильова­ canities, еі / сивина
ним Cannensis, е каннський (від
calldus, a, um теплий, палкий, міста Канни в Італії)
гарячий сапо, сесїпі, cantum, бге 1) спі­
callga, ае / 1) чобіт (солдат­ вати, оспівувати; 2) провіщати
ський); 2) військова служба Cantium, і п Кантій (область
calix, Ids т кубок Британії)
callldus, a, um 1) розумний, до­ canto, avi, atum, are 1) співати;
свідчений, спритний; 2) хитрий 2) творити; 3) грати; 4) декламу­
Calpurnius, і т Кальпурній; вати
Gajus Calpurnius Piso Гай Каль­ cantus, us т спів, мелодія
пурній Пізон (у 149р. до н. е. про­ capella, ае / кізонька
вів закон про вимагання) caper, саргі т цап
calumnarius, і т наклепник capillus, і т волосина, волосся
calumnia, ае / наклеп capio,cepi,captum, еге 1) брати,
calx, calcis т 1) вапно; 2) мета одержувати, взяти; 2) ловити; 3)
Camena, ае /К а м е н а = Муза розуміти
сатбга, ае / склепіння саріо, onis / стягнення боргів
Campania, ае / Кампанія (об­ capitalis, е 1) головний; 2) юр.
ласть Італії) кримінальний
cam piductor, oris т провід­ Capitollnus, a, um капітолій-
ник ський
campus, і т поле, рівнина Capitolium, і п Капітолій: 1) вер­
candidatus, і т кандидат, пре­ шина одного з семи пагорбів Ри­
тендент на посаду ма; 2) весьКапітолійський пагорб
ш^шіииииі зі тшяяяшл
сарга, ае / коза Carolus, і т Карл (чоловіче ім ’я)
caprlnus, a, um козячий carpo, psi, ptum, бге 1) рвати,
captlva, ае / полонянка зривати; 2) ловити
captivltas, atis / полон Carthaginiensis, is т карфаге­
captlvus, a, um взятий у полон, нянин
полонений Carthago, Inis/К арф аген (міс­
capto, avi, atum, are хапати, ло­ то на північному узбережжі Аф­
вити рики, зруйноване римлянами у
captus, us w 1) захоплення; 2) 146р. до н. е.)
сприйняття; 3) розумові здіб­ Carthesius, і т Декарт (фран­
ності цузький філософ)
Capua, ае/Капуя (місто в Кам­ carus, a, um дорогий, любий,
панії) приємний, ласкавий
caput, Itisn 1) голова; 2) розум; casa, ае / дім, будинок, хата
3) людина, особа; 4) юр. громадян­ casia, ае/ дика кориця
ські права; capitis causa кримі­ caseus, і т сир
нальна справа; capitis deminutio Cassandra, ае/Кассандра (відо­
обмеження правоздатності; ca­ ма провісниця, віщуванням якої не
pitis deminutio maxima позбав­ вірили троянці)
лення волі; capitis deminutio mi­ casso, avi, a tun, Sre 1) трясти, тру­
nima обмеження в сімейних правах сити, потрясати; 2) хитати; 3) роз­
carcer, Sris т в’язниця бивати; 4) підривати; 5) відміняти
cardinalis, е основний, кіль­ рішення (закон)
кісний castellum, і п укріплення, фор­
Сагеїіа, ае /К ар ел ія теця
careo, иі, -, еге бути позбавле­ castigatio, dnis / 1 ) очищення;
ним, не мати чогось 2) покарання; 3) виправлення;
carltas, atis/ 1 ) висока ціна; 2) 4) догана, осуд
нестача; 3) повага, почесть; 4) при­ castlgo, avi, atum, are 1) гань­
хильність, любов, приязнь бити; 2) засуджувати; 3) карати,
carmen, Inis п 1) пісня; 2) вірш виправляти
carnalis, е тілесний castra, orum п, pi. табір, ук­
саго, carnis/ м’ясо, тіло ріплення
castus, a, um морально чистий, cautus, a, um обережний
незаплямований, благочестивий, cavea, ае / порожнеча, яма,
вірний клітка
casu adverb. випадково caveo, cavi, cautum, Sre 1) пік­
casus, us m випадок; юр. випад­ луватися, дбати; 2) остерігатися;
кова дія 3) бути обережним, берегтися;
catena, ае / кайдани, пута 4) журитися
caterva, ае/ натовп, юрба caverna, а е / 1) нутрощі; 2) пе­
Catillna, ае т Катіліна (орга­ чера, яма, прірва
нізатор змови з метою захоплен­ cavo, avi, atum, are довбати
ня влади у Римі, викрито ї консулом cavillatio, 6nis / кепкування,
Цицероном у 63 р. до н. е.) жартування
Cato, 5nis т К атон; M arcus cavus, a, um пустий, порожній
Porcius Cato (Superior, Priscus, cedo, cessi, cessum, fire 1) йти,
Censorius, Major) М арк Порцій поступатися; 2) підкорятися; 3)
Катон (консул, непохитний ворог віддалятися, відходити; 4) ступати
Карфагена) cel&ber, bris, bre знаменитий,
Catullus, і т Катулл; Gaius Va­ славетний, славний
lerius Catullus Гай Валерій Катулл celebrltas, a tis/1 ) урочистість;
(відомий римський ліричний поет, 2) знаменитість
87р. — бл. 54р. до н. е.) celebro, avi, atum, are прослав­
catiilus, і т кошеня ляти, вихваляти
Caucasus, і т Кавказ celer, Sris, бге швидкий
cauda, ае / хвіст cella, ае/кімната, комора, кім­
caulis, ism = colis, is m = coles, is ната (для рабів)
m капуста celo, avi, atum, are ховати, таї­
caupo, 5nis m шинкар ти
causa, а е / 1) причина, привід, celsus, a, um високий, високо­
наслідок; 2) вирок; 3) зміст; 4) поставлений
юридична справа C eltae, a r u m т, pi. кельти
caute adverb, обережно (плем % що мешкало в Галлії)
cautio, Onis / 1 ) обережність, сепа, ае / = соепа, ае / обід,
обачність; 2) юр. гарантія, розписка бенкет
ceno, avi, Stum, ir e обідати cerimonia, а е /= caerimonia, ае/
censeo, censui, censum, ere 1) святковість, вшанування, священ­
визначати ціну, оцінювати; 2) про­ ний обряд
водити опис, давати відомості cerno, crevi, cretum, бге 1) роз­
про свій майновий стан; censSre різняти, помічати; 2) враховува­
aliquem проводити цензовий об­ ти; 3) пізнавати; 4) вирішувати,
лік чийогось майна; caplte censi визначати
ті, хто обчислювався персональ­ certatio, 5nis / змагання, супе­
но, тобто бідніший клас грома­ речка
дян (капітецензи - неімущі) certe adverb, напевно
censor, oris т цензор, суворий certSmen, Inis п 1) змагання;
критик 2) суперечка; 3) бій
censura, ае/1) посада цензора; certo, Svi, Stum, Sre 1) змага­
2) суворе судження, сувора кри­ тися, боротися; 2) сперечатися;
тика 3) битися
census, us т ценз, оцінка, пере­ certus, a, um певний, відомий,
пис майна справжній
centum сто cervical, Slis п подушка, узго­
centuria, ае/ центурія, сотня лів’я
сега, а е /1 ) віск; 2) воскова фі­ cervix, Id s / перев. pi. шия,
гура потилиця
cer&sum, і п вишня (плід) cervus, і т олень
cer&sus, і / вишня (дерево) cespes, Itis т хата, хатина
Cerber, і т Цербер (триголо­ cesso, Svi, Stum, Sre 1) гаятися,
вий пес, який охороняв вхід у під­ баритися, бути бездіяльним; 2)
земне царство) припиняти; 3) юр. не з’являтися
CereSlis, е той, що належить до суду
Церері cetgrum проте, але, зрештою
cerebrum, і п мозок, розум cet£rus, a, um інший, решта
Ceres, firis/Ц ер ер а (дочка Са­ сей подібно до того як, немов
турна і Реї, сестра Юпітера, бо­ би як
гиня полів, землеробства і сіль­ charta, ае / папір
ського життя) Charybdis, is /Х а р іб д а (небез­
2 «2
a____ — — шщщ
печний для мореплавців вир у Си- circumsto, stSti, -, йге 1) оточу­
цилійській протоці) вати; 2) облягати
• Chloe, es / Хлоя (жіноче ім \я, circumtendo, tendi, tendum, Sre
гр. зелень) обтягувати навколо
chorus, і т хор circumvenio, veni, ventum, Ire 1)
chronologia, ае / хронологія обходити; 2) обманювати
cibus, і т їжа, харч circus, і m коло, цирк
CJC = Corpus juris civllis Ко­ circumverto, verti, versum, Sre
декс цивільного права обертати, вертіти; drarnivertfre man-
cicatrix, Id s/ рубець (від рани) cipium проголосити раба вільним
cicer, Sris п горох citStus, a, um згаданий, цито­
Сісбго, onis т Цицерон; M ar­ ваний
cus Tullius Сісбго М арк Туллій cith&ra, ае / кіфара
Цицерон (знаменитий римський citharista, ае m кіфарист
оратор і письменник, 106— 43 pp. cito adverb. 1) швидко, негайно;
до н. е.) 2) вдало
cieo, civi, citum, еге приводити cito, avi, atum, dre 1) приводи­
в рух, збуджувати ти в рух; 2) викликати
cingo, nxi, nctum, 6ге увінчу­ сіігьзасс. до, перед, без, крім
вати, прикрашати citrus, і / цитрусове дерево
cinis, 6ris т попіл, прах citus, a, um швидкий
circa з асс. навколо, біля civllis, е 1) громадянський, ци­
circlter adverb, приблизно вільний; 2) ввічливий, поштивий
curcultus, is т коло civillter з точки зору громадян
cirdilus, і т коло, кільце civis, is m f громадянин, -нка
circum з асс. навколо, навк­ гіvitas, atis / 1) держава, об­
руги, з усіх боків щина; 2) право громадянства
circumeo,ii,Itum, Ire обходити, clades, is/ загибель, поразка
об’їжджати, оточувати clam adverb, тайкома, таємно
circumf&ra,tiffi, latum, ferre но­ clamlto, avi, atum, are кричати
сити навколо, звертати в усі боки голосно, викрикувати
circumscribe, psi, ptum, £re 1) clamo, avi, Stum, Sre кричати,
описувати коло; 2) обмежувати закликати, оголошувати
^clamSj 35

clamor, oris m крик clipeus, і т круглий мідний щит


clamosus, a, um крикливий, га­ у римських солдатів
ласливий, гамірний clivus, і/я 1) схил; 2) пагорб;
сіапсйіо adverb, таємно, потайки - C apitollnus К апітолійський
clandestlnus, a, um таємний, пагорб
прихований cloaca, ае/1 ) клоака, яма; 2) во­
clangor, oris m звук, гудіння, шум достічний канал
clareo, -, -, ere 1) бути світлим, Cnidos, і т = Cnidus, і т Кнід
блищати, видаватися; 2) бути зро­ (місто в Карії з храмом Вести)
зумілим coagAlum, in 1) зміцнення; 2) пу­
clarltas, atis/1 ) ясність; 2) блиск, та, кайдани
слава coarto, avi, atum, are 1) утиску­
clarus, a, um 1) славний; 2) яс­ вати; 2) скорочувати; 3) змушувати
ний, знаменитий coccineus, a, um червоний, яск-
classiarii, drum т, p i моряки раво-червоний
classiarius, a, um флотський cochlear, aris п ложка
classlcus, a, um зразковий coctum, і п харч, вариво
classis, is/1 ) розряд, клас, від­ codex, Ids т 1) стовбур; 2) книга
діл; 2) флот, військо codicillus, і т 1) указ, грамота,
claudo, clausi, clausum, fire 1) за­ лист, прохання; 2) юр. додаток
чиняти, замикати; 2) оточувати до заповіту
claudus, a, um кривий codificatio, onis / кодифікація
claustrum, і п 1) замок, засув; coemptio, onis / коемпція (фор­
2) захист, оборона ма шлюбу у плебеїв, яка супрово­
clavus, і т цвях джувалась обрядом купівлі; фік­
clemens, ntis 1) поблажливий, тивний шлюб)
вибачливий; 2) ласкавий, м’який, coeo, іі, Itum, Ire 1) сходитися,
милостивий збігатися; 2) погоджуватися; 3)
dementia, а е / 1) м’якість, лег­ з’єднуватися
кість; 2) розсудливість; 3) лагід­ (coepio), coepi, coeptum, (бге)
ність арх. починати
clerlcus, і т клірик, священно­ coerceo, cui, cltum, еге стриму­
служитель вати
2*
ШШШИИИІ 36 шяшшяшя
coetus, us т збори, зібрання, товариш по професії, однодумець
сходка collegium, і п товариство, спів­
cogitatio, onis / 1) думка, су­ товариство, колегія
дження; 2) намір colllgo, Svi, Stum, Sre зв’язува­
coglto, Svi, Stum, Sre мислити, ти, з’єднувати
міркувати colllgo, legi, lectum, fire 1) зби­
cognatio, onis / спорідненість рати, нагромаджувати; 2) роби­
cognStus, і m когнат (близький ти висновок; 3) одержувати
родич) collis,ism горб, пагорб, узгір’я
cognitio, onis/1 ) пізнання; 2) су­ collisio, 5nis / зіткнення
дочинство; 3) вивчення; 4) уява; соїібсо, Svi, Stum, Sre класти,
5) поняття, наслідок розміщувати
cognomen, Inis п дофамільне colloquium, і п 1) розмова, спів­
ім’я, прізвисько бесіда; 2) переговори
cognosco, novi, nltum, Sre 1) піз­ collum, і п шия
навати; 2) помічати соїо, colui, cultum, бге 1) оброб­
coheres, edis m співспадкоє­ ляти (землю); 2) шанувати (богів);
мець 3) мешкати
cohors, hortis / 1) відгороджене соїопіа, ае / поселення грома­
місце, двір; 2) когорта (військова дян на чужій території, колонія
одиниця, що дорівнювала 1/10 час­ col6nus, і т землероб, селянин
тині легіону) colonellus, і т полковник
cohortatio, onis / заохочення, color, dris т колір
заклик colossSus, a, um колосальний,
cohortor, Stus sum, Sri 1) закли­ величезний
кати, заохочувати; 2) переконувати ColossSus, і т Колізей (амфі­
CoUatmus, і т мешканець сабін- театр Флавів, який призначався
ського міста Коллації (в Італії) для боїв гладіаторів та інших ви­
collaudo, Svi, Stum, Sre хвали­ довищ)
ти, вихваляти colossus, і т гр. колос (величезна
collabasco, -, -, бге захитатися статуя)
collectio, onis/1 ) збирання; 2) ко­ columba, ае / голуб, голубка
роткий огляд columna, ае / колона, стовп
collega, ае т співпрацівник, со та, ае / волосся
comblbo, blbi, -, Sre пити разом, чувати, мати милосердя
випивати commisarius, і m старшина
com6do, medi, messum, бге з’ї­ commissum, i n i ) довірена та­
дати ємниця; 2) провина; 3) звернення
comes, Itis т 1) супутник, това­ до казни; 4) конфіскація
риш, супровідник; 2) союзник, committo, mlsi, missum, fire 1)
однодумець; р і почет, кортеж нацьковувати, підбурювати; 2) спів-
comltas, atis/ ввічливість, чем­ ставляти, порівнювати; 3) з’єдну­
ність, місце народних зборів вати; 4) доручати, надавати, до­
comitium, і п, р і народні збори віряти
comltor, atus sum, агі 1) супро­ commodatum, і п позика, по­
воджувати, проводжати; 2) об’єд­ зичка
нувати com m odltas, atis / вибачли­
commendo, avi, atum, are реко­ вість, люб’язність, поступливість
мендувати, передавати commddum, і п 1) користь, ви­
commemdro, avi, atum, are на­ года; 2) зручність
гадувати, пригадувати commddus, a, um зручний, ви­
commendatio, onis/1 ) схвален­ гідний
ня, рекомендація; 2) заступництво commoveo, movi, motum, ere 1)
commentarium, і n = commen- зворушувати, збуджувати; 2) ру­
tarius, і m 1) нотатки, помітки, за­ хати
писки; 2) top. протокол communicatio, onis/ спілкуван­
commentatio, onis/ обдумуван­ ня
ня, розмірковування, міркування communicatlvus, a, um спіль­
commeo, avi, atum, are ходити ний
туди й сюди communicator, oris m співучас­
commercium, і т торгівля, то­ ник, спільник
варообіг communio, Ivi, Itum, Ire укріп- *
comminiscor, mentus sum, minisci лювати
1) згадувати; 2) вигадувати communis, e загальний, спіль­
commisceo, miscui, mixtum, ere ний
змішувати commuto, avi, atum, are міняти,
commisereor, ritus sum, eri спів­ перетворювати
Ж с о т о е ( ііІ ! Щ М | 38 ШЯЯЯЯІШШШ&
comoedia, ае / комедія complures, а численні, деякі
compages, is/ = compago, Inis/ compono, posui, posltum, бге 1)
зв’язок, сполучення складати; 2) протистояти; 3) укла­
comparatio, onis/ зіставлення, дати; 4) припиняти, закінчувати;
порівняння 5) створювати
comparatlvus, a, um 1) порів­ comporto, avi, atum, are 1) зно­
няльний; 2) грам, порівняльний сити, збирати з усіх боків; 2) зво­
ступінь дити
compareo, ui, ere з’являтися compos, dtis т той, що володіє
comp&ro, avi, atum, are 1) по­ composltus a, um складений
єднувати, з’єднувати; 2) порівню­ comprehendo, ndi, nsum, бге 1)
вати схопити, охопити, спіймати; 2) вик­
compassus, us m співпереживач ладати, розуміти
compello, рйіі, pulsum, Sre зга­ comprlmo, pressi, pressum, бге
няти докупи, збирати 1) стискати, душити; 2) затриму­
compendium, і n збереження, за­ вати
ощадження compr&bo, avi, atum, Sre 1) схва­
compensatio, onis / відшкоду­ лювати, підтверджувати; 2) свід­
вання, компенсування, нагорода чити
comperio, peri, pertum , Ire до­ compromissum, і п взаємна обі­
відуватися, дізнаватися цянка, компроміс
compesco, pescui, -, бге стриму­ comptus, a, um виш уканий,
вати, гальмувати вродливий
competo, Ivi, Itum, бге домага­ computatio, onis/ 1 ) рахунок;
тися, добиватися, прагнути 2) розрахунок; 3) дріб’язковість
complector, plexus sum, plecti 1) conatus, us т 1) спроба; 2) за­
охоплю вати, обійм ати; 2) д о ­ мах; 3) намагання
сягати concedo, cessi, cessum, бге 1)
compleo, plevi, pletum, Sre 1) відступати, віддалятися; 2) поступа­
наповнювати; 2) завершувати, за­ тися; 3) кидати, залишати; 4) під­
кінчувати; 3) виконувати корятися
complexus, us m охоплювання, concha, ае / мушля, перли­
обійми на
39___________ ИИИИИВ1ШШ[§ЯІ

concldo, cldi, бге 1) падати; 2) concupisco, plvi, pltum, бге прист-


гинути; 3) руйнуватися растно бажати, домагатися
сопсіео, Іоі, cltum, еге 1) при­ concurro, curri, cursum, бге збі­
водити в рух; 2) збирати; 3) хви­ гатися з усіх боків, сходитися,
лювати, збуджувати з’єднуватися
concilio,avi, atum, are 1) збира­ concursus, u sm 1) скупчення,
ти, з’єднувати; 2) пропонувати; зібрання; 2) напад
3) влаштовувати concutio, cussi, cussum, бге 1)
conciliatus, a, um милий, при­ розгойдувати, потрясати; 2) стри-
ємний вожувати, розворушувати
concilium, і п зв’язок, зустріч, condemno, avi, atum, are 1) за­
збори, нарада суджувати; 2) звинувачувати
сопсіріо, сері, ceptum, бге 1) зби­ condemnatio, onis / 1 ) кінцева
рати, приймати; 2) захоплювати; частина процесуальної (позовної)
3) підсумовувати; 4) визначати, формули; 2) обвинувальний ви­
складати за встановленою фор­ рок, засудження
мою; сопсірбге foedus укласти condemno, avi, atum, are 1) за­
договір суджувати; 2) звинувачувати
conclto, avi, atum, are 1) при­ condicio, onis / умова; condicio
водити в рух; 2) скликати; 3) під­ sine qua non обов’язкова умова
німати condictio, onis / юр. кондикція
conclamo, avi, atum, are 1) го­ (обов язковий позов)
лосно кричати, вигукувати; 2) скли­ condlco, xi, ctum, Sre 1) домовля­
кати тися, визначати; 2) top. вимагати
concordia, ае/ єдність, гармонія за обов’язковим позовом
concomltans, antis супроводжу­ condimentum, і 1) приправа;
ючий, супутник 2) пом’якшення, полегшення
concomitatus, a, um супрово­ condltor, oris т засновник
джуваний condo, dldi, dltum, бге спору­
сопсгбто, avi, atum, are спалю­ джувати, засновувати, будувати
вати condominium, і п юр. кондомі­
сопсйЬо, иі, Itum, are лежати ніум (спільна власність)
разом conduco, duxi, ductum, fire 1) зби­
4 0___________

рати, зводити разом; 2) наймати, ювати, скріплювати; 2) з’єднува­


орендувати ти, зв’язувати
confarreatio, onis/ конфареація cong6ro, gessi, gestum, бге зби­
(форма шлюбу з релігійним об- рати, накопичувати, зносити в
рядом) одне місце
conf&ro, cont&li, coliatum, соп- congredior, gressus sum, gr6di
ferre 1) зносити разом, збирати; сходитися, ставати до бою
2) обмінюватися думками congr6go, avi, atum, are 1) на­
confessio, onis / визнання, зго­ громаджувати^) з’єднувати, зга­
да няти в одне місце
confessus, a, um який признав­ conjecture, ае/ пропозиція, тлу­
ся, незаперечний мачення, здогад
conficio, f5ci, fectum, бге 1) ро­ conjcio, conjSci, conjectum, бге
бити, виробляти; 2) створювати; скидати разом, зносити, звозити
3) виконувати conjugium, і п 1) одруження;
confidentia, ае / довір’я 2) подружжя; 3) шлюб
conffdo, fisus sum, бге сподіва­ conjunctim adverb. разом, вкупі
тися, покладатися, вірити conjungo, nxi, nctum, бге з’єд­
confirmo, Svi, atum, Sre 1) зміц­ нувати, сполучати
нювати, скріплювати; 2) підтвер­ conjunx, coiqfigis 1) дружина; 2) по­
джувати дружжя; 3) наречена; 4) чоловік
confiteor, confessus sum, confi- conjuratio, 6nis/ 1 ) з’єднання;
teri зізнаватися, визнавати 2) змова
conflictus, us m удар, сутичка conjuro, avi, atum, are 1) при­
confllgo, flixi, flictum, бге зі­ сягати; 2) вчиняти змову
штовхуватися, боротися, змага­ connecto, nexui, nexum, бге 1)
тися зв’язувати; 2) з’єднувати
confluo, fluxi, -, бге зливатися, Cocon, 5nis т Кокон (афін-
з’єднуватися ський полководець, який переміг
confoederatus, a, um союзний спартанський флот на чолі з Лі-
confusus, a, um заплутаний, сандром підКнідому 394р. дон. е.)
змішаний conqu6ror, questus sum, qu6ri
conglutino, avi, atum, are 1) скле­ нарікати, скаржитися
conqulro, slvi, sltum, fire шука­ дати, сидіти; 2) засідати
ти, розшукувати, збирати consffiarius, і m радник, порадник
consarclno, avi, Stum are 1) зши­ consilium, і п 1) нарада, рада; 2)
вати; 2) сплітати план, намір, рішення, задум
conscendo, scendi, scensum, fire consinfllis, е 1) схожий на щось;
піднятися 2) той самий
conscendfire in navem сісти на consisto, stlti, fire 1) ставати,
корабель виявлятися; 2) існувати, знаходи­
conscientia, ae/1) обізнаність; 2) тися; 3) вміщуватися, складатися
розуміння; 3) свідомість; 4) совість consobnnus, a, um двоюрідний
consdus, і т 1) розумник; 2) учас­ consoiatio, onis / утіха
ник, спільник consdno, sonui, -, are 1) шуміти;
conscrlbo, psi, ptum, fire спису­ 2) звучати
вати, описувати, записувати consors, consortis m 1) брат,
consecro, Svi, atum, are 1) при­ сестра; 2) співучасник, колега,
свячувати, призначати; 2) боготво­ партнер
рити consortio, Onis/ = consortium, і
consector, sectatus sum, sectari п співучасть, спільність
1) невідступно слідувати; 2) гна­ conspectus, us т 1) вид, огляд;
тися, переслідувати 2) погляд
consensio, 5nis/ згода, єдність, conspicio, pexi, pectum, fire по­
одностайність бачити, помітити
consensus, us т згода, спільна conspicuus, a, um 1) чудовий;
думка 2) визначний; 3) помітний
consentio, sensi, sensum, Ire 1) conspiratio, Onis/1) згода, єд­
погоджуватися; 2) голосувати; 3) ність; 2) змова; р і змовники
одноголосно обирати constans, ntis постійний, твер­
consfiquor, secutus sum, sfiqui дий, стійкий
1) наполегливо йти, слідувати; 2) constanter adverb. 1) постійно,
гнатися; 3) досліджувати стійко, непорушно; 2) наполегливо
consfiro, sfivi, sltum, fire засі­ constantia, ае / 1) постійність,
вати, саджати стійкість; 2) згода; 3) послідов­
consldo, sedi, sessum, fire 1) сі­ ність; 4) твердість
Ш Г о п ^ а п м о р Р І Щ й І________42 ІИ Ж Ш Л щ Ш Ш

Constantinopollcus, a, um кон­ consul, is т консул


стантинопольський consularis, е консульський
Constantlnus, і т Константан; consulatus, us т консульство
Constantlnus Magnus Константин согойїо, sului, sultum, бге 1) ра­
Великий (римський імператор дитися; 2) вирішувати; 3) піклу­
305— 306рр.) ватися, клопотатися; 4) просити
constitutio, onis / 1 ) установа, у когось поради
організація; 2) конституція; 3) по­ I consulto adverb, з наміром,
станова, наказ навмисно
constituo, ui, Qtum, бге 1) ста­ II consulto, avi, atum, are ради­
вити, класти; 2) постановляти, тися, обговорювати
призначати, визначати; юр. con­ consultor, oris m 1) радник; 2)
s titu te actionem порушити спра­ той, що просить поради
ву consultum, і п \ ) рішення; 2) по­
constitutum, і п 1) постанова, станова, захід
рішення; 2) договір consultus, і т законодавець
consto, stlti, staturus, are стоя­ consummo, avi, atum , are 1)
ти твердо, лишатися незмінним; рахувати; 2) складати; 3) завер­
constat відомо шувати
constrictus, a, um обмежений, consumo, sumpsi, sumptum, бге
невеликий 1) втрачати, розтрачати; 2) ви­
constringo, strixi, strictum, бге користовувати
1) стягувати, зав’язувати; 2) стри­ cont6go, texi, tectum, бге 1) по­
мувати; 3) зміцнювати кривати, захищати; 2) прихову­
constrictio, onis/ будова, ком­ вати
позиція contemno, tempsi, temptum, бге
construo, ruxi, ructum, бге 1) нехтувати, зневажати, ставитися
складати; 2) збирати; 3) будувати байдуже
consuesco, suevi, suetum, бге 1) I contemptus, a, um жалюгід­
звикати, мати звичку; 2) привча­ ний, нікчемний
ти II contemptus, us т зневага
consuetiido, Inis/ 1 ) звичка, зви­ contendo, tendi, tentum, бге 1) на­
чай; 2) знайомство, зв’язки тягати; 2) настроювати; 3) на­
ш со п т ш яш і з ___________ ш и ш ш ш ш щ

пружуватися; 4) направлятися, сягати, межувати


відправлятися; 5) домагатися, continuus, a, um безперервний,
боротися постійний
contentio, onis / 1) зусилля, contio, onis / 1 ) збори; 2) про­
напруга; 2) домагання; 3) супе­ мова
речка contorqueo, torsi, tortum, бге 1)
I contentus, a, um натягнутий, крутити, повертати; 2) розмаху­
напружений вати; 3) умовляти
II contentus, a, um задоволений contra з асс. проти, супроти,
contestatio, onis / 1 ) свідчення, наперекір
твердження; 2) заява (у присут­ contractus, us т 1) стягування;
ності свідків) 2) угода, договір
contestor, testatus sum, testari contradlco, dixi, dictum, бге за­
1) закликати у свідки; 2) благати перечувати, суперечити
contexo, texui, textum, бге 1) contradictio, onis / протиріччя,
сплітати, зв’язувати; 2) будувати; заперечення
3) створювати, складати; 4) з’єд­ contr&gens, ends сторона, яка
нувати домовляється; рі. договірні сторо­
I contextus, a, um зв’язний, без­ ни
перервний contr&ho, traxi, tractum, бге 1)
II contextus, us т 1) з’єднання; стягувати; 2) брижити; 3) скоро­
2) зміст, зв’язок чувати, обмежувати; 4) збирати
contlnens, ntis т тверда земля, contrarium, і т протилежність,
материк, континент контраст
continenter adverb, невпинно, contrarius, a, um 1) протилеж­
безперервно, постійно ний, зустрічний; 2) ворожий
contineo, tinui, tentum, ere 1) contractatio, onis/ розтрата, роз­
складатися, містити в собі; 2) збе­ крадання
рігати, підтримувати; 3) з’єдну­ contr6mo, ui, -, бге дрижати,
вати; 4) оточувати; 5) утримува­ тремтіти
ти, стримувати contribuo, tribui, tributum, бге
contingo, tigi, tactum, бге 1) тор­ 1) прибавляти, приєднувати; 2)
катися; 2) захоплюватися; 3) до­ сприяти
ешшішяі____ 44____ шшяшшт
contributio, onis / внесок, збір, conversor, situs sum, ir i 1) зна­
платіж ходитися, перебувати; 2) жити
controversia, ае / суперечка, converto, verti, versum, бге 1) по­
тяжба, сварка вертати, повернути, перевертати;
controversus, a, um 1) спрямо­ 2) направляти; 3) перекладати
ваний проти, звернений у проти­ convicium, і п крик, лайка, об­
лежний бік; 2) суперечливий раза
contumacia, ае / 1) впертість, convictus, us т спільне життя
затятість, непокора; 2) юр. неяв­ convinco, vlci, victum, fire 1) ви­
ка до суду кривати; 2) доводити; 3) виявляти
contiimax, ad s впертий, непо­ convlva, ае m , f гість, співтра­
кірний пезник
contum dia,ae/l) образа; 2) на­ convivium, i n i ) бенкет, обід;
руга 2) спільна бесіда
conturbo, ivi, itu m , ir e 1) змі­ convlvo, vixi, victum, fire 1) жи­
шувати; 2) розстроювати, триво­ ти разом; 2) їсти разом
жити conv5co, ivi, itum , ire 1) скли­
conubium, і п законний шлюб; кати, закликати; 2) запрошувати;
юр. право укладання шлюбу 3) збирати
convalesco, valui, -, Sre видужу­ coopto, ivi, itum , ire обирати
вати, зміцнюватися додатково, поповнювати
convenienter adverb, згідно, від­ соріа, ае/1 ) багатство; 2) вели­
повідно ка кількість; 3)рі. військо; 4) май­
convenio, veni, ntum, Ire 1) схо­ но; 5) запас
дитися, збиратися; 2) звертатися coquina, ае / кухня
(ідо когось); 3) зустрічатися; 4) по­ coquo, сохі, coctum, бге 1) вари­
годж уватися, узгодж увати; 5) ти, готувати, кип’ятити; 2) обпа­
пасувати, личити; convenlre debi- лювати, плавити
torem подавати позов до боржника coquus, і т кухар
conventio, 6nis / = conventum, і cor, cordis п серце
п 1) народні збори; 2) договір, coram з abl. у присутності ко­
угода гось, перед кимсь
conventus, us т збори, засідання согсйіит, і п серденько
^ ___________ 45___________ — т а м

cordatus, a, um розважливий, corrumpo, rupi, ruptum, бге 1)


розумний, розсудливий ш кодити, псувати; 2 ) знищувати;
Corinthius, a, um коринфський 3) зваблювати
Corinthus, і /К о р и н ф (місто у corruptio, d n is/1 ) зведення; 2)
Греції) розбещування; 3) корупція, псу­
corium, і п 1) шкіра; 2) кора вання; 4) підкуп, обман
Cornelia, ае/Корнелія (жіноче corvus, і т крук
ім я) cosatlcus, a, um козацький
Cornelius, і т Корнелій; Cor­ cotidianus, a, um щоденний
nelius Celsus К орнелій Ц ельс cotldie adverb, щоденно
(автор твору «Про медицину») eras adverb, завтра
cornlcen, Inis т трубач, гор­ Crassus, і т Красс; Marcus Li-
ніст, флейтист cinius C rassus М арк Ліціній
cornu, us п 1) ріг; 2) ратиця; 3) Красс (консул, боровся з військами
лук; 4) фланг; 5) кут Спартака)
corona, а е /1 ) вінок; 2) межа eras tin us, a, um завтрашній
corono, avi, atum, are 1) увін­ crater, eris m кратер (посудина
чувати; 2) оточувати для змішування вина з водою)
corporalis, е тілесний, речовий C rates, fitis т Кратет (афін-
corporeus, a, um тілесний, ма­ ський філософ, представник Ака­
теріальний демії, бл. 270р.)
corpus, dris п 1) організм; 2) ті­ сгагісйіа, ае/ маленьке решето
ло, сутність creatio, onis / 1) творіння; 2)
corpusdilum, і п тільце обрання
correctio, 6nis / виправлення creber, bra, brum частий
corrfipo, repsi, reptum, fire 1) credibllis, е імовірний, правдо­
сповзати; 2) пробиратися; 3) зі­ подібний
щулюватися, здригатися creditor, 5ris т позикодавець,
corrlgo, rexi, rectum , бге 1) кредитор
схоплювати, захоплювати; 2) зви­ credltum, і п борг, позичка
нувачувати; 3) скорочувати, об­ credo, dldi, dltum, бге 1) дору­
межувати чати, позичати; 2) довіряти, віри­
corroborStus, a, um зміцнений ти, покладатися; 3) вважати
Iu: 46 ЯИШШІ
crediilus, a, um довірливий сирий, неварений
cremo, avi, atum, are спалюва­ cruentus, a, um кривавий
ти crumena, ае / = crumlna, ае /
creo, avi, atum, are 1) створю­ гаманець, гроші готівкою
вати, творити; 2) призначати, оби­ crux, crucis/ хрест
рати; 3) викликати cubidilum, і п спальня, кімната
crepitus, us т шум, цокіт cubitus, us т 1) життя; 2) спів­
cresco, crevi, cretum, бге 1) рос­ життя
ти, виростати; 2) виникати, пере­ cubo, cubui, cubltum, Sre лежа­
творюватися ти
Creta, ае /К р и т (назва остро­ culmus, і m стеблина, соломи­
ва) на
cribrum, і п сито, решето culpa, ае / вина, огріх, прови­
crimen, Inis п 1) звинувачення; на, помилка
2) злочин, провина culpabllis, е той, що заслуговує
crinis, is т волосся на осуд
criminalis, е карний culpo, avi, atum, are звинува­
crim inallter adverb, у кримі­ чувати
нальному порядку cultura, ае / 1) обробіток, за­
criminosus, a, um обвинува- сів, землеробство; 2) вирощуван­
чувальний ня; 3) виховання
Crixus, і т Крікс (соратник I cultus, a, um 1) оброблений;
Спартака) 2) освічений
Croesus, і т Крез (багатий цар II cultus, us т 1) обробіток; 2)
Лідії\ переможений Кіром) піклування; 3) виховання; 4) осві­
cruciatus, us т тортури, муки, та; 5) вшанування, поклоніння
катування, страта; cruciatus edfcre cum з abl з, разом, у супро­
мучити воді
crudelis, е безжалісний, жорс­ cum = quum коли, тому що, бо
токий cumiilus, і т 1) купа; 2) верх
crudelltas, atis / жорстокість cuncti, ае, а всі разом
crudellter adverb, жорстоко cunctus, a, um весь, цілий, су­
crudus, a, um 1) кривавий; 2) купний
^Усипі ї ді III иЗДЯДВВ 47 М И Ш В Д ІШ І

сипісйідо, і т кролик гати, бігти, поспішати; 2) текти,


cuneus, і m 1) клин, бойовий пливти; 3) летіти
порядок, війська клином; 2) сек­ currus, і ш 1) екіпаж, бойова
тор колісниця; 2) тріумф
cupidltas, atis / велике бажан­ cursus,usm 1) біг, їзда; 2) шлях;
ня, пристрасть 3) плин, рух
cupldus, a, um прагнучий, жа­ I curulis, е курульний
даючий, жадібний II c u ru lis, is т курульний
cupio, Ivi, Itum, бге дуже бажа­ едил, курульні посадові особи
ти, жадати, прагнути custodia, ае / сторожа, охоро­
сиг чому на
сига, ае /1 ) турбота, піклуван­ custodio, Ivi, Itum, Ire 1) охоро­
ня, старання; 2) опікування, опі­ няти, захищ ати, зберігати; 2)
ка спостерігати; 3) переховувати
curatio, onis / 1) піклування; custos, odis т сторож, охоро­
2) лікування нець, захисник
сигіа, а е / 1 ) курія; 2) місце cutis, is / 1) шкіра; 2) оболон­
засідань сенату, будинок зборів ка; 3) кара
euro, avi, atum, are 1) турбува­ Chyhinnus, і т Чигирин (місто
тися, піклуватися, дбати, стара­ в Україні)
тися; 2) пильнувати; 3) лікувати Cyclops, opism Циклоп = Полі-
сиггісйіит, і п 1) біг, перегони; фем (<одноокий велетень); р і плем’я
2) круговорот; 3) життєвий шлях напівдиких велетнів
curro, cucurri, cursum, бге 1) бі­

d
D, d четверта літера латинсько- damno, 2vi, atum, are 1) визна-
го алфавіту вати винним, засуджувати; 2) гу-
Daci, бгшп т, рі. даки (інарод- дити, критикувати; 3) зобов’язу-
ність фракійського походження) вати; 4) звинувачувати
48 ИЯЯНШШЯ
damndsus, a, um шкідливий, зобов’язаним; 2) бути прирече­
згубний, небезпечний ним
damnum, і п 1) збиток, втрата, debillto, ivi, itum , ire 1) калі­
поразка; 2) штраф чити; 2) позбавляти твердості
Damocles, is т Дамокл {при­ debltum, і п 1) борг, належне;
дворний сиракузького тирана Діо- 2) обов’язок
нісія) debitor, 5ris т боржник
D anai, dr um т, pi. данайці dec£do, cessi, cessum, бге від­
(греки) ступати, відходити, від’їжджати
Danaldes, um f, рі. Д анаїди decem десять
(50 дочок царя Даная, які вийшли December, bris т грудень (деся­
заміж за 50 синів Єгипту; за вбив­ тий місяць римського року, який
ство своїх чоловіків всі вони, за починався з березня)
винятком Гіперместри, змушені decemvir, і т децемвір (член
були вічно наповнювати бездонну центрального адміністративного
діжку у підземному царстві) або законодавчого органу, який
Danaus, a, um данайський (гре­ складався із 10 осіб, член колегії
цький) десяти); р і децемвіри (колегія з
Dardanldes, ае т Дарданід (на­ 10 магістратів)
щадок троянського царяДардана, decens, ntis пристойний, поряд­
троянець) ний
DarSus, і т Дарій (цар Персії, deceo, ui, -, 5ге прикрашати,
521— 485 pp. до н. е.) бути до вподоби; decet личить,
datio, 5nis / давання, даруван­ годиться
ня decerno, crevi, cretum, бге 1) ви­
datlvus, a, um грам, давальний рішувати; 2) розуміти; 3) поста­
(відмінок) новляти
Daunus, і т Давн (міфологічний decerpo, psi, ptum, fcre зривати,
цар Апулїї) здобувати
de з abl. про, з, під deddo, dd i, -, fcre падати, спа­
dea, ае / богиня дати, спускатися
debeo, ui, Itum, Sre 1) бути по­ decies десять років
винним, бути боржником, бути I declmus, a, um десятий
шт 49

II Dedmus, і m Децим (чоловіче dediticius, a, um підкорений,


ім’я) підданий
decipio, сері, ceptum, бге вво­ deditio, onis/ здача, капітуля­
дити в оману, обманювати ція
declamatio, onis / промова, до­ dedo, dldi, dltum, бге віддавати,
повідь передавати
declainatiunctUa, ае / невеличка dedQco, duxi, ductum, бге 1) зво­
промова дити, відводити, відхиляти, виво­
declaro, avi, itum , йге 1) заяв­ дити; 2) відраховувати
ляти, оголошувати; 2) свідчити, defectio, dnis / 1) відпадіння;
показувати 2) зменшення, зникнення
decdro, Svi, Stum, йге 1) при­ defendo, ndi, nsum, бге 1) відби­
крашати; 2) прославляти вати; 2) захищати; 3) стверджу­
decorum, і п 1) пристойність, вати
гідність; 2) краса defensio, dnis / захист, оборона
decorus,a, um 1) пристойний, defensor, dris т захисник
гідний; 2) красивий, блискучий defficio, feci, fectum, бге 1) від­
decresco, crevi, cretum, бге 1) кладатися; 2) не вистачати, бра­
зменшувати; 2) зникати; 3) спа­ кувати; 3) втрачати,занепадати
дати, знижуватися deflgo, fixi, fictum, бге 1) вби­
decretum, і п рішення, поста­ вати; 2) втикати, прикріплю ва­
нова, наказ, декрет ти
decurio, dnis т 1) декуріон (ко­ definio, Ivi, Itum, Ire обмежу­
мандир декурії); 2) сенатор, рад­ вати, визначати
ник deflnitio, dnis / визначення, об­
decurro, сипі, cursum, бге 1) збі­ меження
гати, направлятися, спускатися, deflecto, flexi, flexum, бге 1)
сходити вниз; 2) сходитися; 3) пригинати, відхиляти, відводити;
плисти, проходити 2) змінювати, перетворювати; 3)
decus, 6ris т 1) прикраса, ок­ відступати, уникати
раса; 2) честь, слава, гордість defluo, fluxi, fluxum, бге 1) сті­
ded6cus, 6ris п ганьба, безчестя кати, спадати; 2) плисти; 3) при­
dedisco, didlci, -, бге забувати ходити
50___________

defodio,fodi,fossum, бге 1) зако­ habere набирати рекрутів


пувати, заривати; 2) хоронити deleo,evi, etum, еге знищувати,
deformltas, Stis / потворність руйнувати
I deformo, avi, atum, are 1) спо­ delib6ro, avi, atum, Sre 1) зва­
творювати; 2) знеславлювати, гань­ жувати, обмірковувати; 2) обду­
бити, принижувати мувати, роздумувати; 3) вирішу­
II deformo, avi, atum, are 1) на­ вати
давати вид, форму; формувати; delicatus, a, um приємний, кра­
2) викладати, описувати сивий, привабливий
defugio,fugi,(fugftum), бге 1) вті­ deliciae, arum f p i веселощі,
кати; 2) ухилятися втіха, насолода, радість
defunctus, a, um померлий delictum, і лі 1) провина, помил­
degen6ro, avi, atum, are виро­ ка; 2) правопорушення
джуватися, перероджуватися, псу­ dellgo, legi, lectum, бге 1) зби­
ватися рати, зривати; 2) вибирати, оби­
dego, degi, -, бге прожити, про­ рати; 3) відбирати, відділяти
водити delinquo, Hqui, lictum, бге 1) не
degusto, avi, atum, are 1) спро­ вистачати, бути відсутнім; 2) про­
бувати, скуштувати; 2) ознайо­ винитися
митися Delphi, dr um т, pi. Дельфи
dehinc adverb, звідси, далі (місто у Греціїмісцезнаходжен­
dejicio, dejeci, dejectum, бге ски­ ня оракула Аполлона)
дати Delphicus, a, um дельфійський
deinde adverb, потім, згодом delphlnus, і т дельфін
delectamentum, і п утіха, весе­ delubrum, і т храм, святилище
лість demens, ntis божевільний
delectatio, onis / задоволення, dementia, ае/безумство, боже­
насолода вілля
delecto, avi, atum, are 1) тіши­ dem6to, messui, messum, бге 1)
ти, веселити, розважати, задо­ скошувати, зривати, збирати; 2)
вольняти; 2) захоплювати засинати
delectus, us т 1) вибір, відбір; deminuo, ui, utum, бге 1) змен­
2) набір нових солдатів; delectum шувати; 2) віднімати
deminutio, onis/1 ) зменшення, densus, a, um 1) густий; 2) стій­
скорочення; 2) юр. право відчу­ кий, міцний
ження, обмеження; - capltus об­ denuntiatio, onis/ оголошення,
меження або позбавлення гро­ заява, свідчення
мадських прав; - maxima з поз­ denuntio, avi, atum, are 1) ро­
бавленням волі; - media з позбав­ бити оголошення, сповіщати; 2)
ленням громадянських прав; ~ mi­ загрожувати
nima з переходом в іншу сім’ю depalmo, -, -, are бити долонею,
demitto, mlsi, missum, 6ге 1) надавати ляпасів
спускати, відпускати; 2) відправ­ depasco, pavi, pastum, fire 1) з’ї­
ляти; 3) саджати дати траву, об’їдати, згодовува­
Democritus, і т Демокріт (дав­ ти; 2) віддаляти; 3) нищити
ньогрецький філософ-матеріаліст, depascor, pastus sum, pasci 1) з’ї­
460—370рр. до н. е.) дати, пожирати; 2) нищити, ви­
dem onstrate, onis / 1) показ; снажувати
2) виклад; 3) доказ depello, рйіі, pulsum, бге 1) зі­
demonstro, avi, atum, are 1) по­ штовхувати, скидати; 2) гнати,
казувати, вказувати; 2) доводи­ виганяти; 3) віддаляти, відхиля­
ти, пояснювати, викладати ти
Demosthenes, is т Демосфен dependo, ndi, nsum, бге платити
(давньогрецький оратор, рішучий во­ dependentia, ае / покарання,
рог Македонії, 384—322pp. до н. е.) відплата
demum adverb, тільки, лише, на­ deperdo, dldi, dltum, бге губити,
решті руйнувати
denarius, і т денарій (грошова depono, posui, posltum, бге 1)
одиниця = 10 асів) класти, відкладати; 2) залишати;
den6go, avi, atum, are запере­ 3) відмовлятися
чувати, відмовляти deposltum, і лі 1) відкладання;
deni, ае, а по десять 2) річ, віддана на збереження
denlqut adverb. 1) нарешті, вза­ deporto, avi, atum, are 1) відно­
галі; 2) тільки, лише сити, відвозити; 2) доставляти
dens, dentis т 1) зуб; 2) вістря, depr6cor, atus sum, агі вимолю­
крючок вати, випрошувати
ш — і _____________________________ 52_ш
deprehendo, ndi, nsum, бге 1) descriptio, o n is /l) копія, спи­
схопити, хапати, спіймати; 2) за­ сок, опис; 2) зображення, визна­
стати, відкрити, виявити; 3) по­ чення; 3) нарис
бачити des6ro, serui, sertum, бге зали­
d ep ressio , 5nis / п р и гн іч е­ шати, покидати
ність desertum, і п пустеля
deprimo, pressi, pressum, бге 1) desertus, a, um пустинний, спус­
придавлювати, опускати; 2) зану­ тілий, спорожнілий
рювати, рити; 3) придушувати, desiderium, \п 1) бажання, по­
пригнічувати бажання, прагнення; 2) прохання
depromo, prompsi, promptum, бге desid6ro,Svi, Stum, Sre 1) бажа­
1) виймати, діставати; 2) брати, ти, прагнути, вимагати; 2) роз­
запозичувати глядати; 3) віднімати
depugno, Svi, atum, Sre битися, desidia, ае/1 ) тривале сидіння;
боротися 2) бездіяльність
derideo, rlsi, rlsum, ere насмі­ desidiosus, a, um бездіяльний,
хатися, знущатися, кепкувати, лінивий, ледачий
висміювати designo, Svi, Stum, Sre 1) позна­
derlsor, oris m насмішник, до­ чати, визначати, відмічати, при­
тепник, жартівник значати; 2) вказувати; 3) влашто­
derlvo, Svi, Stum, are 1) відво­ вувати
дити; 2) відхиляти deslno, slvi, sltum, бге 1) пере­
derogo, avi, Stum, Sre відміня­ ставати, припиняти; 2) залиша­
ти, позбавляти ти; 3) закінчувати
descendo, ndi, nsum, бге 1) схо­ desipio, pui, -, бге божеволіти
дити, спускатися; 2) ступати; 3) desisto, stlti, stitum, бге 1) від­
йти; 4) проникати; 5) спадати ступати, припиняти; 2) відмовля­
descendentes, um т, pi. родичі тися від звинувачення
по нисхідній лінії despSro, Svi, Stum, Sre не мати
descrlbo, psi, ptum, бге 1) спи­ надії, впадати у відчай, зневіритися
сувати, описувати, переписувати; despicio, spexi, spectum, бге 1)
2) зображувати, накреслити; 3) дивитися вниз, оглядати; 2) нех­
розбивати тувати, дивитися з презирством
destinatio, 5nis / призначення devinco, vlci, victum, бге здо­
destlno, ivi, itum , are 1) ствер­ бути цілковиту перемогу, здола­
джувати, зміцнювати; 2) визна­ ти
чати, призначати devius, a, um віддалений, дале­
destituo, stitui, stitOtum, бге 1) по­ кий
ставити, вмістити; 2) залишити, devdro, avi, atum, are проков­
кинути; 3) обманути тувати, поглинати, пожирати,
destruo, хі, ctum, бге руйнувати з’їдати
desum, fui, esse 1) бракувати, dexter, tra, trum 1) правий; 2)
не діставати; 2) не брати участі, спритний, вправний; 3) рятів­
пропускати {нагоду) ний, щасливий
desiiper зверху dextra, а е /1 ) права рука, пра­
detentio, onis / тримання, во­ виця, десниця; 2) сторона
лодіння diabdlus, і т диявол, біс
det6ro, trlvi, trltum , бге 1) сти­ dico, dixi, dictum, бге 1) говори­
рати, натирати; 2) відкинути; 3) ти, казати; 2) називати; 3) при­
послаблювати, зменшувати; 4) значати; 4) обирати
псувати dictator, 6ris т диктатор (вища
detineo, tinui, tentum, бге 1) ут­ посада у Римі за надзвичайних
римувати, відволікати; 2) займа­ обставин)
ти, полонити; 3) приваблювати dictatura, а е / 1 ) гідність; 2)
detrftho, хі, ctum, бге 1) стягу­ диктатура; 3) обов’язок давати
вати; 2) здерти, витягати; 3) заби­ учням завдання
рати dicto, avi, atum, are 1) часто го­
detrimentum, і п 1) тертя, шлі­ ворити, повторювати, диктува­
фування; 2) зменшення; 3) зби­ ти; 2) наказувати, пропонувати
ток, шкода, втрата; 4) нещастя, dictum, і п 1) вислів, слово; 2)
поразка наказ
deturbo, avi, atum, are 1) ски­ dictus, us т мова
дати, вбивати; 2) позбавляти dies, diSi т день; in diem щодня;
deus, і т бог, божество dies, бі / строк
devenio, vSni, ventum, Ire 1) при­ differentia, ае / різниця, відмін­
ходити; 2) звертатися ність
54____ тшкяттт
diffSro, disttili, dillatum, differe diligenter adverb, старанно,
1) розносити, поширювати; 2) від­ сумлінно, пильно, дбайливо, уваж­
кладати; 3) різнитися, відрізня­ но, ретельно
тися diligentia, ае / 1) старанність,
difficllis, е 1) важкий, тяжкий; ретельність, акуратність, пиль­
2) небезпечний; 3) суворий ність; 2) розважливість; 3) еконо­
difficultas, atis / 1) трудність, мія, бережливість
утруднення; 2) нестача dillgo, lexi, lectum, бге поважа­
diffido, ftsus sum, бге не дові­ ти, любити, шанувати
ряти, не вірити, сумніватися diludilum, і п передсвітанкова
diffugio, fugi, -, бге розбіга­ пора, світанок
тися, розсіюватися dimlco, avi, atum, are 1) маха­
dig6ro, gessi, gestum, бге 1) роз­ ти (мечем); 2) фехтувати; 3) боро­
діляти; 2) розносити; 3) розподі­ тися, воювати
ляти dimidium, і п половина
Digesta, orum п, p i Дігести dimitto, mlsi, missum, бге 1) роз­
(збірник з творів римських юрис­ пускати, розсилати; 2) звільняти;
тів) 3) кидати, залишати
digitus, і т палець dimoveo, m5vi, mdtum, бге роз­
dignltas, atis / 1 ) гідність; 2) по­ сувати, розділяти, розганяти,
ложення; 3) велич; 4) повага розсіяти
dignor, dignatus sum, агі удо­ Diog6nes, is т Діоген (давньо­
стоювати, вважати гідним грецький філософ, 404— 323 pp.
dignosco, novi, notum, бге роз­ до н. е.)
пізнавати, розрізняти, відрізняти Dionisius, і т Діонісій (чолові­
dignus, a, um гідний че ім 'я); Dionisius Major Діонісій
dilabor, lapsus sum, labi 1) роз­ Старший (тиран Сиракуз, 405—
падатися; 2) руйнуватися, гинути; 367pp. до н. е.)
3) відступати; 4) зникати dirlgo, гехі, rectum, бге 1) виши­
dilectus, a, um дорогий, люб’яз­ ковувати в пряму лінію, вирівню­
ний вати; 2) спрямовувати, керувати,
diDgens,ntis 1) старанний, дбай­ наставляти; 3) кидати, пускати
ливий; 2) уважний, ретельний diruo, rui, riitum, бге 1) руйну­
вати, нищити, розоряти; 2) роз­ discrimlno, avi, atum, are відок­
ганяти, розсіювати ремлювати, розділяти
dirus, a, um жахливий, страш­ discumbo, cubui, cubltum, бге
ний, зловісний, грізний, жорсто­ лягати, лежати
кий discutio,cussi,cussum, бге 1) роз­
Dis, Ditis т Діт = Плутон (бог бивати, руйнувати; 2) розганяти;
підземного царства) 3) знищувати; 4) спростовувати;
discedo, cessi, cessum, бге 1) 5) досліджувати, обговорювати
розходитися, розділятися; 2) від­ disertus, a,um 1) ясний; 2) ґрун­
ходити, відступати; 3) ухилятися товний, точний; 3) красномовний
discepto, avi, atum, are 1) роз­ disjungo, rod, nctum, бге 1) роз’єд­
бирати; 2) міркувати; 3) обгово­ нувати, відділяти; 2) віддаляти,
рювати, вирішувати відхиляти
discerno, crevi, cretum, бге 1) dispartio, Ivi, Itum, Ire = disper-
відділяти, розділяти; 2) розрізня­ tio, Ivi, Itum, Ire розподіляти, роз­
ти, відрізняти міщувати
discipllna, а е /1 ) навчання, ос­ dispereo, ii, -, Ire гинути, про­
віта, виховання; 2) дисципліна; падати
3) теорія dispergo, persi, persum, бге роз­
discipiila, ае / учениця сипати, розсівати, розкидати
discipiilus, і т учень dispicio, pexi, pectum, бге розуміти
disco, didlci, -, бге 1) учитися; 2) displiceo, plicui, plicltum, ere бу­
узнавати, знайомитися ти неприємним, не подобатися
Discordia, ае / Діскордія (боги­ dispono, posui, posltum, бге 1)
ня розбрату) розкладати, розподіляти; 2) роз­
discordia, ае / розлад, розбрат, ставляти, розташовувати, розмі­
незгода щувати; 3) планувати
discordo, 3vi, -, are 1) бути не­ dispiito, avi, atum, are 1) підра­
згодним, не ладити, ворогувати; ховувати; 2) досліджувати, тлума­
2) не погоджуватися чити, розмірковувати; 3) спере­
discrlmen, Inis п 1) відстань, чатися, дискутувати
проміжок; 2) різниця, відмін­ I dissentio, onis / розбіжність
ність; 3) доказ у поглядах, незгода, розбрат
II dissentio, nsi, nsum, Ire 1) не disto, stlti,-,ire 1) знаходитися
узгоджуватися, розходитися у по­ на відстані; 2) відрізнятися
глядах, бути незгодним, супере­ distr&ho, traxi, tractum, бге 1)
чити; 2) жити в незгоді тягнути, розтягати; 2) розрива­
diss6ro, rui, rtum , бге досліджу­ ти; 3) розпродувати
вати, обговорювати distribuo, bui, butum, бге діли­
dissideo, sSdi, sessum, бге 1) пе­ ти, розбивати, розділяти
ребувати далеко; 2) не узгоджува­ disturbo, Svi, atum, ir e 1) роз­
тися, бути незгодним, відрізня­ ганяти, розладнувати; 2) руйну­
тися, суперечити вати; 3) розривати; 4) порушува­
dissimllis, е неподібний, несхо­ ти
жий ditio, onis / збагачення
dissimulatio, onis / приховуван­ dito, ivi, itum , ir e збагачува­
ня, утаювання ти
dissimulitor, 5ris т лицемір diu adverb, довго
dissimtilo, avi, atum, ir e 1) ро­ diurnus, a, um 1) денний, одно­
бити несхожим; 2) ховати, замов­ денний; 2 ) тривалий
чувати; 3) ігнорувати, зневажати diuturnus, a, um 1) тривалий,
dissipitus, a, um недоладний, довгий, затяжний; 2) багаторіч­
позбавлений належного зв’язку, ний
безладний divello, velll, vulsum, бге 1) роз­
dissolvo, solvi, solQtum, бге 1) ривати, переривати, відривати;
розв’язувати, розсіювати; 2) руй­ 2) відхиляти
нувати, нищити; 3) розпускати, diversus, a, um 1) звернений в
припиняти інший бік; 2) різний, протилеж­
dissdnus, a, um 1) незгідний; 2) ний; 3) різноманітний
різний dives, Itis 1) багатий; 2) красно­
distlchon, і п гр. дистих, дво­ мовний
вірш divldo, vlsi, visum, бге 1) роз­
distinctio, dnis/ розподіл, роз­ діляти, роз’єднувати; 2) розмі­
членування щувати; 3) відмежовувати
distinguo, stinxi, stinctum, бге divinltus adverb, з волі богів,
відділяти, розчленовувати божественно
тттШЯШ з? HHRMHHBOH
divinus, a, um 1) божественний, ребування
небесний; 2) богоподібний; 3) чу­ dondna, ае / господиня, пані
десний, віщий dominatio, 6 n is /l) панування,
divisio, 5nis / поділ влада; 2) володіння
divitiae, Srum f p i багатство, dominium, і п власність, право
достаток, цінності власності
divus, і т бог, божок domlnor, itu s sum, Sri 1) пану­
do, dedi, datum, d&re 1) давати; вати, володіти; 2) господарювати
2) дарувати, приносити в жерт­ I domlnus, a, um 1) панський,
ву; 3) видавати; 4) подавати; 5) роз­ хазяйський; 2) господній, божий
давати II domlnus, і т 1) пан, хазяїн,
doceo, cui, ctum, ere 1) вчити, володар; 2) бог
навчати; 2) повідомляти, викла­ domlto, -, -, Sre приборкувати,
дати; 3) доповідати, з’ясовувати утихомирювати
docllis, е 1) здібний, тямкови- domo, ui, itum, Sre 1) прибор­
тий; 2) слухняний; 3) зрозумілий кувати, загнуздувати; 2) знешко­
docilltas, Stis / допитливість, джувати; 3) подавляти
сприйнятливість domus, us / хата, житло, дім,
doctor, 6ris т вчитель, викладач оселя; domi вдома; domo з дому
doctrlna, а е /1 ) вчення, наука; donatio, 5nis/ подарунок, дару­
2) освіченість, знання вання
doctus, a, um 1) вчений, освіче­ donee поки, до тих пір, доки
ний; 2) вмілий donum, і m 1) подарунок; 2)
doleo, lui, ItQrus, Sre 1) хворіти; жертва, жертвоприношення
2) засмучуватися, страждати dormio, Ivi, Itum, Ire спати, бу­
dolium, і п діжка ти безтурботним
dolor, oris т 1) біль, страждан­ dormlto, Svi, Stum, are 1) бути
ня; 2) скорбота, осмута сонним; 2) згасати
dolus, і т 1) хитрість, лукав­ dos, dotis/1) придане, дарунок;
ство; 2) зрада, обман, підступ 2) талант; 3) здібності; 4) багат­
domestlcus, a, um 1) домашній, ство
сімейний; 2) вітчизняний draco, 5nis т 1) змія, гадюка;
domicilium, і п житло, місце пе­ 2) сузір’я Дракона
шшткт____ 58
D ru ld es, um т, pi. друїди D um ndrix, Igis т Думноріг
(кельтські жреці в Галлії та Бри- (едуй, голова антиримської партії)
•танії) duo, duae, duo два
dubitatio, onis/ сумнів duodScim дванадцять
dublto, Svi, Stum, Sre 1) сумні­ duodeclmus, a, um дванадця­
ватися; 2) бути нерішучим тий
dubium, і п 1) сумнів, нерішу­ duodetriginta двадцять вісім
чість, непевність; 2) небезпека duodeviginti вісімнадцять
dubius, a,um 1) нерішучий, сум­ duplex, Icis подвійний
нівний; 2) небезпечний dupllco, Svi, Stum, Sre подвої­
ducSlis, е гетьманський ти, збільшити
ducenteslmus, a, um двохсотий duplus, a, um вдвічі більший,
ducenti, ае, а двісті подвійний; dupli = duplum в по­
duco, хі, ctum, бге 1) вести, во­ двійному розмірі
дити; 2) командувати; 3) проводи­ duritia, ае /1 ) твердість; 2) жорс­
ти, виробляти токість, суворість
ductor, oris т провідник, вата­ duro, Svi, Stum, Sre 1) робити
жок, полководець твердим, робити міцним; 2) за­
dulcedo,Inis/l) солодкий смак, гартовувати; 3) тривати, продов­
принадність; 2) потяг, прист­ жуватися
расть durus, a, um 1) жорсткий, твер­
dulcis, е 1) солодкий, приєм­ дий; 2) крутий; 3) важкий; 4) су­
ний; 2) ніжний; 3) свіжий ворий
dum доки, бо, аби, поки, під dux, ducis т 1) вождь, полко­
час, коли водець; 2) провідник; 3) лицар

і
Е, е п’ята літера латинського eapropter adverb, внаслідок
алфавіту цього, тому
еа по тій дорозі, тому eboreus, a, um зроблений із’сло-
eSdem adverb, там же, так са­ нової кістки
мо, водночас ebrius, a, um п’яний, хмільний
0& Щ 59

ebur, ebdris n 1) слонова кістка; effemIno,avi, atum, are 1) роби­


2) вироби із слонової кістки ти ніжним, зніжувати; 2) ослаб­
eburneus, a, um = eburnus, a, um лювати
1) зроблений із слонової кістки; eff6ro, ехШ і, elatum, efferre
2) пишний, сліпучий 1) виносити; 2) ввдавати; 3) вимов­
ессе 1) ось, дивись; 2) так ось ляти
ecclesia, ае/ гр. церква efflcax, acis 1) успішний; 2) ді­
ecqui, quae, quod який-небудь яльний
edax, edacis 1) ненажерливий; efficio, feci, fectum, бге 1) ро­
2) їдкий, уїдливий; 3) руйнівний бити, створювати, виготовляти;
edlco, dixi, dictum, бге 1) ого­ 2) виконувати
лошувати; 2) наказувати; 3) при­ efflo, Svi, Stum, are 1) видихати,
значати, розпоряджатися видувати; 2) спускати (дух)
edictum, і п едикт (розпоряджен­ effrenatus, a, um 1) невгамов­
ня претора або іншого магістра) ний, невпинний; 2) розбещений;
edisco, edidlci, -, бге вивчати, 3) неприборканий
заучувати напам’ять effringo, fregi, fractum, бге зла­
edltus, і т нащадок мувати, виламувати, розламу­
I edo, edi, esum, бге 1) їсти; 2) вати
пожирати, з’їдати effugio, fiigi, fugiturus, бге 1)
II edo, edldi, edltum, бге 1) ви­ втікати, вислизати; 2) ухилятися;
пускати; 2) створювати, видава­ 3) відходити; 4) уникати; 5) ряту­
ти, виробляти; 3) влаштовувати ватися
edoceo, cui, ctum, ere 1) вив­ effundo, fudi, fusum, бге 1) ви­
чати, навчати; 2) повідомляти ливати, проливати; 2) розсипати;
I ediico, avi, atum, are 1) вихо­ 3) спорожнювати; effund6re super
вувати; 2) вирощувати ripas виступати з берегів
II ediico, duxi, ductum, бге 1) ви­ egenus, a, um убогий, бідний
водити, відводити; 2) виходити egeo, egui, -, ere 1) терпіти нуж­
effectus, us т 1) виконання, ду, бідувати; 2) потребувати
здійснення; 2) вплив; 3) результат, egestas, a tis /1 ) потреба, нуж­
наслідок да, злидні, бідність; 2) нестача
ego я номовство
egredior, egressus sum, egr6di 1) elocutio, o n is /l) спосіб викла­
відступати, відходити; 2) виходи­ дення думки; 2) мова, стиль
ти, виїздити; 3) ухилятися elQcens, ntis блискучий, яскра­
egregius, a, um відмінний, ви­ вий
д атний, славний , блискучий, eludo, lusi, lusum, бге 1) ухиля­
знаменитий тися, уникати; 2) знущатися, глу­
electio, 5nis / ретельний від­ митися, глузувати; 3) вигравати;
бір, вибір, обрання 4) обманювати
electorSlis, е вибраний, обра­ eluvies, е і /1 ) розлив, повінь;
ний 2) помиї, нечистоти
elegantia, а е /1 ) витонченість, emancipatio, d n is/1 ) офіційне
чари; 2) дотепність звільнення сина з-під батьків­
elegia, ае/ гр. елегія ської влади; 2) офіційна відмова
elementum, і п 1) елемент, пер­ від права власності
винна матерія; 2) стихія; 3) поча­ emendo, Svi, Stum, Sre І) ви­
ток правляти, покращувати, удоско­
elephantus, і т 1) слон; 2) сло­ налювати; 2) лікувати; 3) втихо­
нова кістка мирювати
el6vo, Svi, Stum, Sre 1) підніма­ emergo, mersi, mersum, бге 1) ви­
ти, збирати; 2) полегшувати, по­ ринати, випливати; 2) виявля­
слаблювати тися, виникати
e llg o , lSgi, lectu m , б ге 1) emlror, (Stus sum), Sri дуже ди­
висмикувати; 2) вибирати, оби­ вуватися, дивитися з подивом
рати; culpa in eligento помилка у emitto, misi, missum, бге 1) ви­
виборі повіреного силати, проганяти; 2) висувати;
Elis, Idis / Еліда (місто і об­ 3) випускати, відпускати
ласть у Греції з містом Олімпією, emo, еті, emptum, бге купувати,
центром Олімпійських ігор) придбавати
el6quens, ntis красномовний, emodiUor, -, Sri оспівувати
промовистий emolumentum, і п успіх, наслі­
eloquentia, ае / красномовність док, благо, добро, вигода, ко­
eloquium, і п 1) вислів; 2) крас­ ристь
ш аш

emorior, emortuus sum, emdri 1) сідло; який їздить на осідланому


вмерти; 2) виснажуватися, згаса­ коні
ти ephippium, і п сідло, попона
emphyteusis, is/ гр. спадкоємна Ephyra, ае/ стара назва Корин­
оренда фа
emptio, onis / купівля Ephyreus, a, um коринфський
emptor, oris m покупець, ку­ Epictetus, і т Епіктет (<філософ-
пець стоїк)
en ось Epicurus, і т Епікур (афінський
encomium, і n похвала філософ, засновник епікурейської
enim 1) адже, бо, тому що; 2) школи, 341—270рр. до н. е.)
дійсно, насправді epigramma,fltis/i напис, епігра­
eniteo, ui, -, ere 1) сяяти, про­ ма
менитися; 2) прояснятися; 3) ви­ epilepsia, ае/ епілепсія (падуча
суватися, відзначатися хвороба)
Ennius, і т Енній (римський epiphonema, fltis п вигук
поет) Epirus, і т Епір (область у За­
ens, ends п 1) існуюче, суще, іс­ хідній Греції)
тота; 2) річ epistdla, ае/ гр. = epistiila, а е ,/
ensis, is т меч послання, лист
enumgro, avi, itum, are 1) пере­ ерйіае, arum / pi. 1) страви,
лічувати, вираховувати; 2) приво­ бенкет; 2) насолода
дити ерйіог, atus sum, ir i 1) їсти, обі­
ео adverb, туди, доти, сюди, до дати; 2) бенкетувати
того ж, а тому, отже ерйіит, і п бенкет
ео, іі, itum, ire 1) йти, ходити, eques, Ids т вершник, кіннот­
їздити; 2) плисти, летіти; 3) тек­ ник
ти equester, stris, stre кінний; той,
eodem adverb, туди ж що належить до стану вершників
Epaminondas, ае т Епамінонд equlnus, a, um кінський
(фіванський полководець, 418— equititus, us т кіннота
362 pp. до н. е.) equlto, Svi, atum , ir e їздити
ephippiatus, a, um той, що має верхи
Ш Ш 5 Ш И И И ___________ 62 И И И И Ш Ш ЇШ І

Erasmus, і т Еразм (чоловіче et і, та


ім'я) et6nim адже, тому що, оскільки
erectus, a, um 1) прямуючий etiam навіть, також, ще
вгору; 2) прямий, гордий etiamsi якщо навіть, коли б,
erga з асс. 1) біля; 2) навпроти; хоча
3) стосовно, по відношенню до; Etruria, ае / Етрурія (область
4) отже, для, заради; 5) внаслі­ Італії)
док цього, тому Etruscus, і т етруск
erlgo, гехі, rectum, бге ставити etsi хоч, навіть якщо
прямо, піднімати Euboea, ае/Е вбея (острів біля
eripio, ripui, reptum, бге 1) вири­ берегів Аттики і Беотїі)
вати; 2) тягти, красти; 3) р я­ Euphrates, is т Евфрат
тувати Eurybi&des, is т Еврібіад (коман­
erro, avi, atum, are 1) блукати; дир спартанського флоту в битві
2) помилятися; 3) обходити, про­ проти Ксеркса в 480р. до н. е.)
їжджати Euripides, is т Евріпід (знаме­
error, oris т 1) відхилення; 2) нитий афінський поет-трагік,
помилка; 3) обман; 4) блукання 480— 405 pp. до н. е.)
erubesco, bui, -, бге червоніти, Еигбра, ае / Європа (частина
рум’янитися, соромитися світу)
erudio, Ivi, Itum, Ire давати ос­ evectio, 5nis / подорожня, пу­
віту, вчити, навчати тівка
erumpo, гйрі, rup tu m , бге = e v 6 h o , v e x i , v e c t u m , бге 1) в и ­
егио, гиі, riitum, бге 1) вириватися; в о з и т и ; 2 ) піднімати; 3 ) виїздити
проростати, набухати; 2) вико­ e v e l lo , v e lli, v u ls u m , бге 1) вири­
нувати; 3) відшукувати, відкривати вати; 2) виймати
Erymanthus, і т Еріманф (гора evenio, veni, ventum, Ire 1) вихо­
на кордоні Аркадії з Елідою, де дити; 2) закінчуватися; 3) збува­
знаходився дикий Еріманфський тися
кабан, вбитий Геркулесом) eventualis, е можливий
esca, ае / їжа, приманка eventum, і п подія, випадок
Esquillnus, і m Есквілін (один eventus, us т 1) доля; 2) кінець;
із семи пагорбів у Римі) 3) наслідок; 4) пригода
63

evldens, ntis 1) помітний, оче­ excellens, ntis 1) піднесений, ви­


видний, видатний; 2) явний сокий; 2) видатний
I evlto, avi, -, are позбавляти excellentia, ае / вищість, пере­
життя, умертвляти вага, високі якості
II evlto, avi, atum, are уникати excelsus, a, um 1) високий, під­
ev5co, avi, atum, are запрошу­ несений; 2) знатний
вати, викликати exceptio, 6nis / 1) виняток; 2)
evSdo, vSsi, vSsum, бге 1) вихо­ протест; 3) заперечення
дити, виїжджати; 2) втікати, excidium, і п зруйнування
рятуватися excldo, cldi, -, бге 1) падати; 2)
ev5Io, avi, atum, are 1) виліта­ зникати; 3) вириватися
ти, злітати; 2) підійматися ехсіріо, сері, ceptum, бге 1) ви­
evulgo, avi, atum, are опубліку­ ймати, вибирати; 2) виключати
вати, обнародувати, оголошувати exclto, Svi, Stum, Sre 1) приму­
ex з abl. з, із шувати піднятися; 2) розбудити,
exadversum з асс. напроти збуджувати; 3) спонукати
exaequo, avi, atum, are вирів­ exclamatio, onis / вигук
нювати, порівнювати exclamo, Svi, Stum, Sre вигуку­
exaglto, avi, Stum, Sre 1) стри­ вати, кричати, голосно називати
вожити; 2) переслідувати; 3) збу­ excludo, cIQsi, clusum, бге 1) ви­
джувати, хвилювати ключати; 2) утримувати; 3) переш­
exalto, Svi, Stum, Sre поглиб­ коджати; 4) відділяти, усувати
лювати excoglto, Svi, Stum, Sre вигаду­
examino, Svi, Stum, Sre 1) зва­ вати
жувати, врівноваж увати; 2) excrucio, Svi, Stum, Sre катува­
досліджувати, випробовувати ти, мучити, терзати, завдавати
exaudio, Ivi, Itum, Ire чути зда­ страждань
леку, прислухатися, вислухову­ excurro, cucurri, cursum, бге 1)
вати вибігати, виходити, розходитися;
excavo, Svi, Stum, Sre 1) довба­ 2) розриватися, виявлятися
ти, видовбувати; 2) вивітрювати excuso, Svi, Stum, Sre 1) виба­
excedo, cessi, cessum, бге 1) ви­ чати; 2) виправдовувати; 3) від­
ходити, виступати; 2) віддалятися шкодовувати, спокутувати
і т а — ___________ 64___________ — — ш я

excutio, cussi, cussum, бге 1) спричиняти


струшувати, вибивати; 2) кида­ exhil&ro, avi, atum, are весели­
ти; 3) допитувати ти, розвеселяти
ex6do,Sdi,esum, бге 1) поїдати, exlgo, egi, actum, бге 1) виганя­
об’їдати; 2) знищувати; 3) розтро­ ти; 2) котити, пускати; 3) здійс­
щувати нювати, завершувати; 4) зважу­
exemplar, iris п 1) зразок, прик­ вати; 5) проганяти
лад; 2) копія, оригінал exigultas, atis/ мала кількість,
exemplum, і п 1) проба; 2) зра­ недостатність
зок, взірець; 3) прецедент; 4) прик­ exiguum, і п крапелька, ледь-
лад, копія ледь
ехео, іі, Itum, Ire 1) виходити, exiguus,a,um 1) незначний, ма­
виїздити; 2) витікати, виступати; лий; 2) короткий; 3) бідний, слаб­
3) вислизати, ухилятися кий
exerceo, cui, cltum, еге 1) гнати; exilium, іі п = exsilium, іі п
2) тривожити; 3) вправляти; 4) нав­ вигнання
чати eximius, a, um винятковий, від­
exercitatio, 5nis / 1 ) вправа; 2) мінний, особливий
практика, досвід existlmo, avi, atum, are 1) суди­
exerclto, avi, atum, are 1) нав­ ти; 2) вважати; 3) вирішувати;
чати; 2) вправляти 4) оцінювати
exercltor, 5ris m учитель, тре­ exitio, 5nis / вихід
нер exitium, і т загибель, падіння,
exerdtus, us m l) вправа; 2) зброй­ катастрофа, кінець
ні сили, військо, армія exltus,usm 1) вихід; 2) привід,
exheredatio, onis/ позбавлення мета; 3) кінець, результат; 4) успіх
спадщини exordium, і л 1) закладання ос­
exherSdo, Svi, atum, are позбав­ нови (тканини); 2) п оч аток ,
ляти спадщини вступ
exhereditatus, a, um позбавле­ exordior, orsus sum, Iri 1) зали­
ний спадщини шати; 2) починати; 3) творити
exhibeo, bui, bltum, ere 1) вида­ ехбго, avi, atum, are просити,
вати, передавати; 2) виявляти, умовляти, випрошувати
exosus, a, um ненависний гортати, викладати; 2) розкрива­
exotlcus, a, um чужоземний ти
expectatio, onis / очікування, explorator, 6ris т дослідник
бажання explori&tus, a, um безсумнівний,
expedio, Ivi, Itum, Ire готувати, вірний, достовірний, випробу­
споряджати ваний
cxpello, рйіі, pulsum, бге 1) ви­ exploro, avi, atum, are розсліду­
ганяти; 2) відштовхувати; 3) зни­ вати, вивідувати, розвідувати
щувати ехрбпо, posui, postlum, бге 1)
expendo, pendi, pensum, бге 1) виставляти (напоказ); 2) підкида­
зважувати, врівноважувати; 2) ти; 3) викладати; 4) залишати не-
виплачувати; 3) обговорювати, захищеним; 5) пояснювати, опи­
оцінювати, обдумувати сувати
expensum, і п витрата exporrlgo, rexi, rectum, бге 1)
expergefacio, ffcci, factum, Гасб- простягати, розтягати; 2) розгор­
re будити, викликати до життя тати (військо); 3) виносити, виво­
experientia, ае / 1) спроба; 2) зити, висилати
досвід, практика exporto, avi, atum, are 1) вино­
experior, pertus sum, Iri 1) про­ сити; 2) вивозити; 3 ) висилати
бувати, випробовувати; 2) дослі­ expostiilo, 2vi, atum , are на­
джувати; 3) судитися стійно просити; вимагати відпо­
expers, rtis непричетний, непо- віді, пояснення
свячений exprlmo, pressi, pressum, бге 1)
expertus, a, um досвідчений, пе­ витискати, випирати; 2) вимага­
ревірений ти; 3) зображувати
exp6to, Ivi, Itum, бге 1) стара­ expugno, avi, atum, are 1) заво­
тися дістати, домагатися; 2) до­ йовувати, здобувати, довершува­
сягати; 3) прямувати ти; 2) порушувати; 3) долати
expleo, £vi, etum, ere 1) напов­ expurgo, avi, atum, are 1) чис­
нювати, заповнювати; 2) вико­ тити, очищувати; 2) зцілювати
нувати, насичувати, задоволь­ exsanguis, е 1) безкровний, блі­
няти дий, виснажений; 2) безсором ­
expllco, avi, atum, are 1) роз- ний
^ 4-22Н
66

exs6quor, exsecutus sum, s6qui extemplo adverb, одразу, зра­


1) слідувати (за кимось); 2) ви­ зу ж
конувати extenuatio, onis/ 1 ) розріджен­
exsolvo, solvi, soluturn, бге 1) ня, припинення; 2) послаблен­
розв’язувати; 2) розтоплювати; ня
3) розкривати; 4) припиняти; 5) extenuo, avi, atum, are примен­
сплачувати шувати, послаблювати; 2) розрі­
exspectatio, onis / 1 ) очікуван­ джувати
ня, бажання; 2) страх, побоювання exter, бга, 6rum = extSrus, а, и т
expecto, avi, atum, are 1) чека­ comparat. exterior, ius; superlat.
ти, вимагати, сподіватися; 2) по­ extremus, a, um я к и й знаходиться
боюватися поза, зовнішній, іноземний
expensus, us т виплата, витра­ externus, a, um 1) зовнішній; 2)
та чужий, сторонній, чужоземний
expletio, onis / 1 ) наповнення; exterreo, rui, rltum, еге лякати,
2) виконання; 3) завершення жахати
exsistentia, ае / існування extollo, ttili, -, бге 1) піднімати,
exsisto, stlti, -, бге 1) виступа­ підносити, прославляти; 2) все­
ти; 2) складатися; 3) виникати ляти мужність; 3) прикрашати
exstinguo, tinxi, tinctum, бге 1) extorqueo, torsi, tortum, ere 1)
гасити, придушувати, знищува­ виривати; 2) катувати; 3) вимага­
ти; 2) спиняти, приборкувати, ти
знешкоджувати extorsio, onis / вимагання
exsto, -, -, are 1) стирчати, виді­ extra з асс. поза, зовні
лятися; 2) бути, існувати extraneus, a, um зовнішній, іно­
exstruo, struxi, structum, бге = земний
extruo, truxi, tructum, бге будува­ extraordinarius, a, um надзви­
ти, ставити, споруджувати чайний
exsul, exsiilis т = exul, extklis m extrem us, a, um superlat. до
емігрант, вигнанець exter 1) крайній, кінцевий, остан­
exsup6ro, avi, atum , are під­ ній, віддалений; 2) надзвичайний;
німатися, перевершувати, дола­ 3) заключний; 4) критичний; 5)
ти, перемагати суміжний
67 МЯЩПЖДІВ
extnco, avi, atum, are 1) виплу­ exuo, иі, utum, бге 1) витягати;
тувати; 2) робити придатним для 2) знімати; 3) залишати; 4) від­
опрацювання; 3) добувати, діста­ мовлятися
вати ехйго, ussi, ustum, бге 1) випа­
exturbo, avi, atum, are 1) вига­ лювати, спалювати; 2) пекти; 3)
няти, вибивати, проганяти; 2) мучити
руйнувати

f
F, f шоста літера латинського злочин, правопорушення; 3) под­
алфавіту виг
faber, bri т майстер, ремісник, facio, feci, factum, бге 1) роби­
творець ти, складати, виробляти; 2) дія­
fabrlco, avi, atum, are виготов­ ти, виголошувати; 3) чинити
ляти, робити, створювати factio, onis / 1 ) дія; 2) партія;
fabiila, ае / 1) чутка; 2) бесіда; 3) юр. правоздатність,
3) задум, фабула, сюжет; 4) бай­ factum, і п 1) зроблене, дія,
ка, казка справа; 2) юр. факт, вчинок
Fabullus, і т Фабулл (друг Ка- factus, us т діяння, виготов­
тулла) лення
facies, е і / 1) зовнішність, об­ facultas, atis / 1) можливість,
раз, вигляд; 2) обличчя; 3) краса, дозвіл; 2) нагода; 3) уміння, здіб­
врода ність; 4) юр. правомочність
facllis, е 1) легкий, неважкий; facundia, ае / уміння, здібність
2) схильний говорити, дар слова, красномов­
facilltas, atis / 1 ) легкість, під­ ство
датливість; 2) виб ачливість, facundus, a, um красномов­
люб’язність ний
facillter adverb, легко faenerator, oris т = fenerator,
faclnus, dris п 1) дія, вчинок; 2) oris т лихвар
З*
ШШ 68____________I — I

faengro, avi, atum, are = fenfi- II familiaris, is m ,f член родини,


ror, atus sum, ari давати позичку близький друг
під відсотки familiarltas, Stis / знайомство,
faenus, dris n = fenus, dris n 1) міцна дружба, дружні стосунки
прибуток, бариш, приріст; 2) по­ famiila, ае / служниця, рабиня
зичковий капітал famiilus, і т раб, слуга, служи­
faglnus, a, um буковий тель
fagus, і / бук famosus, a, um 1) відомий; 2)
Falerii, orum т, p i Ф алерії сумнозвісний; 3) ганебний
(місто на північ від Рима) fanum, і п святилище, храм
Faliscus, і т мешканець міста far, farris п полба, борошно
Фалерії farcio, farsi, fartum, Ire 1) на­
fallax, acis обманливий, брех­ бивати, наповнювати; 2) годувати
ливий, лукавий farina, ае/борош но, тісто, по­
fallo, fefelli, falsum, бге 1) обма­ рошок
нювати, таїти; 2) бути непоміт­ fas п indecl. природне право,
ним; 3) помилятися; 4) прихову­ вищий закон, веління неба, богів,
вати дозволене; fas est дозволено,
falsum, і п неправда, обман можна
falsus, a, um 1) неправдивий, fascis, is т пучок, в’язка; fas­
фальшивий; 2) помилковий, під­ ces, ium т, p i фасції (пууки лозин
роблений із сокирою всередині; ознаки влади
falsus, і W 1) брехун, обман­ римських магістратів)
щик; 2) лицемір fasti, orum т, p i 1) розклад
falx, falcis т серп службових днів у суді; 2) кален­
fama, а е / 1) чутка, громадська дар із записами важливих подій
думка, репутація; 2) слава (вівся жерцями і був доступний
fames, i s / 1) голод, злидні, бід­ лише патриціям; але з 304р. до н. е.
ність, нужда; 2) жадібність був опублікований); 3) літопис; 4)
familia, а е /1 ) родина, челядь; списки вищих посадових осіб
2) школа; 3) фамільне майно fastigium, і п 1) верх, глибина;
I familiaris, е домашній, сімей­ 2) ступінь, становище, звання; 3)
ний, фамільярний гідність
fastus, a, um 1) службовий, полум’я, світло
відкритий для судових засідань; febris, is / пропасниця
2) судовий I februarius, a, um очисний
fatalis, е визначений долею, фа­ II Februarius, і m місяць очи­
тальний, згубний щення, лютий (до 450р. до н. е. ос­
fateor, fassus sum, fateri 1) ви­ танній місяць року, потім другий)
знавати, виявляти; 2) погоджу­ fecundus, a, um плідний, родю­
ватися чий, багатий, урожайний
fat!go,avi, atum, are 1) втомлю­ fel, fellis п 1) жовчний міхур,
вати; 2) турбувати жовч; 2) отрута
fatum, і 1) слово; 2) воля, ви­ feles, is /1 ) кішка; зрідка куни­
рок богів, доля; 3) прах; 4) участь; ця, тхір; 2) злодій
5) нещастя, смерть, загибель felicltas, atis / 1 ) родючість; 2)
fauces, ium f, pi. 1) горло; 2) щастя, благополуччя
паща; 3) безодня; 4) перевал; 5) felix, Icis 1) родючий; 2) щасли­
ущелина вий, успішний
Faustiilus, і т Фаустул (пастух, femlna, а е /1 ) жінка; 2) самка
який знайшов і дав притулок поки­ femineus, a, um жіночий, жі­
нутим близнюкам Ромулу і Рему) ночний
faustus, a, um щасливий, спри­ fengbris, е відсотковий; pecunia
ятливий ~ гроші, віддані в борг під від­
Faustus, і т Фауст (прізвисько сотки
Л. Корнелія Сулли, сина дикта­ feneratio, onis/ кредит під від­
тора, зятяПомпея, ворога Цезаря) сотки, лихварство
faveo, favi, fautum, ere 1) спри­ fenerator, oris т банкир, пози­
яти, прихильно ставитися, підтри­ кодавець, лихвар
мувати; 2) бажати, прагнути; 3) fenestra, ае/ вікно
схвалювати fenus, 6ris п 1) прибуток, ба­
favonius, і т фавоній див. ze- риш; 2) борги; 3) позичковий ка­
phyrus пітал, лихварство
favor, oris / прихильність, доб­ fera, ае / дикий звір, тварина
розичливість ferax, асіх 1) родючий, плодо­
fax, facis m смолоскип, факел, носний; 2) врожайний, рясний
Щ е г с й Іш т Ш М І 70

Гегсйіиш, і п 1) н о с и л к и ; 2) під­ плодоносний


нос; 3) страва, їжа ferus, a, um 1) дикий, неприру-
fere adverb, майже, близько, чений, некультурний, грубий; 2)
приблизно, звичайно суворий
feriae, Srum f p i 1) свята, від­ fervens, ntis киплячий, розжа­
починок; 2) спокій рений; перен. полум’яний, розлю­
ferlnus, a, um звіриний чений
ferio, Ire 1) бити, штовха­ fervor, oris т 1) жара, спека; 2)
ти, колоти, вражати, вдаряти; 2) запал, гарячковість, кипіння
чекати fessus, a, um 1) втомлений, зне­
ferltas, atis/ дикість, грубість, силений; 2) старий
жорстокість, лють festlno, avi, atum, are поспіша­
fero, tuli, latum, ferre 1) носити, ти, квапити, прискорювати
нести; 2) піднімати, одержувати; festlvus, a, um 1) веселий, по­
3) від н о си ти , п р и н о си ти ; 4) тішний; 2) витончений, красивий
вести, показувати, виявляти; 5) ви­ festuca, ае / 1 ) стебло; 2) жезл
носити, переносити, терпіти, ви­ (яким претор торкався раба, яко­
тримувати; 6) повідомляти, до­ го відпускали на волю)
носити; 7) пропонувати; 8) ви­ festus, a, um святковий, урочис­
значати, вимагати; 9) говорити, тий, радісний
розповсюджувати, думати, вирі­ I fetiaiis, ефеціальний (який сто­
шувати сується міжнародних відносин,
ferox, ocis 1) відважний, мужній, питань міжнародного права)
хоробрий, войовничий; 2) дикий II fetiaiis, is т феціал (колегія з
ferreus, a, um 1) залізний; 2) 20 жреців у Римі, у віданні яких
бездушний, непохитний, жорсто­ перебували міжнародні питання)
кий fetus, a, um 1) запліднений, за­
ferrum, і п залізо, меч; ferro ig- сіяний; 2) наповнений, повний
nique вогнем і мечем fictio, onis/ утворення, форму­
ferrumlno, avi, atum, are 1) скріп­ вання, створення; перен. вигаду­
лювати, з’єднувати; 2) зрощува­ вання
ти fictus, a, um неправдивий, вига­
fertllis, е врожайний, багатий, даний
Щ їс— — __________________________________________ 71_—

ficus, і / фігове дерево призначати; 3) пояснювати; 4)


fidefcomissum, і п фідеїкоміс припиняти
(заповіт, яким заповідач зобов я- finis, is дм 1) межа, кордон, ру­
зує спадкоємця передати спад­ біж; рі. територія, володіння, об­
щину третій особі, яка безпосе­ ласть; 2) кінець, мета; 3) призначен­
редньо не може стати спадкоєм­ ня, намір; 4) смерть, кончина
цем) flnitlmus, a, um прикордонний,
fidelis, е 1) вірний, надійний; сусідній, близький, суміжний
2) міцний, твердий finitio, onis / 1 ) обмеження; 2)
fides, бі/1) віра, довіра; 2) кре­ визначення; 3) правило, закон
дит; 3) вірогідність Finlandia, ае / Фінляндія
fldo, fisus sum, бге вірити, до­ fio, factus sum, f!6ri 1) виника­
віряти, покладатися ти, народжувати; 2) робитися,
fiducia, а е /1 ) впевненість, на­ відбуватися, траплятися; 3) виго­
дійність, сподівання; 2) юр. акт, товлятися, шануватися
що ґрунтується на довірі; 3) фі- flrmitudo, Inis / міцність, міць,
дуція, застава сила, стійкість
fidus, a, um вірний, надійний firmo, avi, atum, are 1) робити
figo, fixi, fixum, бге вбивати, дужим, міцним, гартувати; 2) під­
прикріплювати (щось) тримувати; 3) стверджувати, під­
figitlus, і т гончар тверджувати, свідчити, доводити
filia, ае / дочка firmus, a um 1) міцний, дужий;
filius, і т син 2) вірний, надійний; 3) юр. дійс­
filum, і п нитка ний
fimbria, ае / перев. pi. 1) то­ fiscalis, е фіскальний (той, що
рочки; 2) кучері належить до казни), казначей­
finalis, е прикордонний, кін­ ський
цевий fiscus, і т 1) корзина для гро­
fingo, nxi, nctum, бге 1) дотор­ шей; 2) каса, державна казна (спо­
катися; 2) утворювати; 3) навча­ чатку каса принцепса)
ти; 4) вигадувати; 5) формувати flagellum, і п 1) бич, батіг, пуга;
finio, Ivi, Itum, Ire 1) закінчу­ 2) пучок; 3) молотильний лан­
вати, обмежувати; 2) визначати, цюг, пас
ІВШИШИИ____ 72
flagro, avi, Stum, are горіти, fluctuo, avi, atum, are хвилю­
палати, сяяти; in flanranti (delicto) ватися, дрижати, носитися на хви­
на місці злочину лях
flagrant, і n бич, батіг, канчук fluctus, us т течія, хвиля
I flamen, Inis т фламін (жрець) flumen, Inis п течія, ріка, потік
II flamen, Inis п подув, вітер fluo, хі, (xum), бге 1) текти, ли­
flamma, а е /1 ) полум’я, вогонь; тися; 2) йти, проходити; 3) дохо­
2) блиск дити, направлятися; 4) відбува­
flaveo, -, -, бге мати золотисто- тися; 5) падати, гинути
жовтий колір; бути жовтим fotiilus, і т маленьке вогнище,
flavus, a, um жовтий, золотис­ невеличкий вівтар
тий focus, і т 1) вогнище, жертов­
flecto, хі, xum, бге 1) гнути, зги­ ник; 2) вогонь, полум’я
нати; 2) скеровувати; 3) відхиля­ fodio, fodi, fossum, бге 1) копа­
ти, повертати, змінювати ти, рити, викопувати; 2) видобу­
fleo, flevi, flectum, flere плака­ вати
ти, ридати, оплакувати, слізно foede adverb, гидко
молити, голосити I foedus, a, um гидкий, брид­
fletus,usm плач, ридання, сльо­ кий, огидний, відразливий
зи II foedus, 6ris п союз, договір,
flictus, us т удар, зіткнення угода (заснована на довірі); ~ fa-
flo, flavi, flatum flare 1) дути, ві­ сбге укласти договір
яти; 2) видихати, грати (на інс­ foetus, a, um = fetus, a, um уро­
трументі); 3) виголошувати; 4) жайний, засіяний, плодоносний
лити; 5) чеканити folium, і п листок, аркуш
florens, ntis квітучий, щасли­ fomentum, і п 1) полегшуючий
вий засіб; 2) компрес; 3) перев’язка
floreo, ui, -, еге 1) цвісти, квіт­ fons, fontis т 1) джерело, стру­
нути, сяяти, процвітати; 2) зна­ мок; 2) перш опричина, поча­
ходитися на вершині слави, ко­ ток
ристуватися пошаною for, fatus sum, fari 1) говорити,
flos, floris т 1) квітка; 2) пер­ провіщати; 2) оспівувати; 3) пе­
ший пушок на бороді редрікати, передбачати
forensis, e 1) судовий; 2) загаль­ fortitudo, Inis / 1 ) міцність, си­
ноприйнятий; 3) ринковий ла; 2) твердість, сміливість, від­
forica, ае / громадський туа­ вага
лет fortultus, a, um 1) випадковий;
foris adverb, зовні, поза 2) простий
forma, ае / 1) форма, вид, об­ I fortuna, а е /1 ) доля; 2) випа­
личчя; 2) вигляд, образ, фігура; док; 3) успіх; 4) положення; 5) щас­
3) характер; 4) нарис; 5) видін­ тя; 6) рі. майно
ня II Fortuna, ае / Фортуна (рим­
formalis, е формальний ська богиня щастя та удачі)
formica, ае / мурашка fortun&tus, a, um щасливий,
formldo, Inis/ 1 ) страх, жах; 2) багатий, заможний
страховисько, опудало forum, і п 1) майданчик перед
formosltas, Stis / стрункість, домом; 2) ринкова площа, міський
краса ринок, центральна площа, фо­
formosus, a, um гарний, пре­ рум; 3) суд
красний, стрункий, вродливий fossa, а е / 1 ) яма, канава; 2)
formMa, а е / 1) формула, фор­ русло, рів
ма; 2) правило, норма, положен­ fovea, ае / яма
ня, звід постанов; 3) договір; 4) foveo, fovi, fotum, Sre 1) гріти,
судовий процес зігрівати; 2) леліяти, пестити; 3)
fors, fortis / тільки пот. і abl. зберігати; 4) сприяти
випадковість, непередбаченість fragmen, Inis п = fragmentum, і п
forsltan adverb, мабуть уламок, шматок; рі. уламки, за­
fortasse adverb, можливо, при­ лишки
близно, випадково frango, fregi, fractum, бге 1) ла­
fortis, е 1) твердий, міцний, мати, розбивати, розривати; 2) по­
сильний; 2) впливовий, могутній; рушувати; 3) приборкувати
3) відважний, сміливий, хороб­ Franke А.-Н. Франке А.-Г. (ні­
рий, мужній; 4) енергійний мецький теолог і педагог, 1663—
fortlter adverb. 1) міцно, силь­ 1727рр.)
но; 2) хоробро, мужньо, від­ frater, fratris т брат; ~ uxoris
важно, сміливо шурин
щ ш їх іт т ж 74___________ Ш Ш І І Ж іІ у а І Щ І

fraternltas, atis / братерство, тирати


братство frigldus, a, um 1) холодний; 2)
fraudatio, o n is/1 ) знедолення; байдужий; 3) неживий; 4) пустий
2) обман, шахрайство; 3) позбав­ frigus, 6ris п 1) холод, мороз; 2)
лення законної частки прохолода, байдужість
fraudStor, oris т шахрай friv61um, і п дріб’язок, дрібни­
fraudo, avi, atum, are 1) обма­ ця
нювати, обходити; fraudSre сге- frivdlus, a, um 1) ламкий; 2) не­
ditdres не платити кредиторам; 2) значний, бідний; 3) пустий, без­
відмовляти; 3) віднімати глуздий
fraus, fraudis / 1 ) обман, брех­ frons, frondis / листя, зелень
ня, неправда, підступність; frau- frons, frontis/1 ) лоб, чоло; 2) об­
dem fac6re legi обманом обійти личчя; 3) фронт; 4) фасад
закон; - jurisjurandi порушення I fructuarius, a, um плодоносний
клятви; 2) помилка; 3) шкода, II fructuarius, і т той, хто має
збиток; 4) злочин; fraudem сопсі- право користуватися прибутком
рбге (comittfire) здійснити злочин fructuosus, a, um плодоносний
fremitus, us т 1) гул, шум; 2) fructus, us т 1) плід; 2) прибу­
рев ток
fremo, mui, (Itum), бге 1) шумі­ fruglfer, Sra, Srum плодонос­
ти, гудіти; 2) ревіти; 3) дзижчати; ний, плідний
4) іржати frumentarius, a, um хлібний
frequens, ntis 1) частий; 2) зви­ frumentum, і п хліб у зерні,
чайний; senStus frequens пленар­ пшениця, зерно, збіжжя
не засідання сенату (сенатський fruor, frultus sum, frui = fruor,
кворум); 3) багатолюдний fructus sum, frui 1) насолоджу­
frequenter adverb, часто, чис­ ватися; 2) користуватися, мати
ленно, у великій кількості прибуток
frequento, Svi, Stum, Sre 1) час­ frustra adverb. 1) помилково,
то відвідувати; 2) збиратися у ве­ даремно; 2) безцільно, без мети
ликій кількості; 3) збільшувати, frustror, Stus sum, Sri 1) обма­
підсилювати нювати, обдурювати; 2) руйну­
frico, cui, ctum, Sre терти, роз­ вати
|f M s t r a t i c £ | 75_____ тштшиш т
frustratio, o n is/l) обман; 2) не­ основа
вдача; 3) марне очікування fundo, avi, atum, are 1) закла­
flustrator, oris т спритник, лов- дати основу, засновувати; 2) за­
кач безпечувати
frux, frugis т плід, фрукт; пе- fundo, fudi, fusum, бге 1) лити,
рев. р і плоди виливати; 2) сипати; 3) витрача­
fuco, avi, atum, are 1) малюва­ ти; pass, текти, литися
ти; 2) прикрашати, рум’яніти fundus, і т земля, земельний
fuga, а е /1 ) втеча, біг; 2) плин; наділ, земельна ділянка, поле
3) швидкий перехід; mandare se fungor, functus sum, fungi здійс­
fugae кинутися навтьоки, втікати нювати, виконувати (обов’язок)
fugio, fugi, fugiturus, бге 1) біг­ funidilus, і т 1) тонкий канат;
ти, утікати; 2) відлітати; 3) в’яну­ 2) вірьовка, мотузок
ти; 4) ухилятися funis, is т вірьовка, канат
fugitlvus, a, um збіглий, утікач funus, firis п поховання, похо­
fugo, avi, atum, are 1) погнати; рон
2) відхилити; 3) утримувати; 4) за­ fusus, a, um 1) розлитий; 2)
силати розпростертий; 3) розтягнутий
fulgeo, fulsi, -, еге блищати, fusus, і т веретено
блискати,сяяти fustis, is т палиця, дрючок
fulgur, йгів п спалах (іблискав- fur, furis m , f 1) злодій, злодій­
ки), блискавка ка; 2) негідник
fulgilro, avi, atum, are блиска­ furca, ае / вила
ти, гриміти furia, а е / = furor, oris т сказ,
fullo, onis m валяльник шаленство, лють
fulmen, Inis n блискавка, гроза furio, avi, atum, are розлючу­
fulvus, a, um червоно-жовтий, вати
жовтий, рудий furiosus, a, um 1) божевільний,
fumo, avi, atum, are диміти, па­ шалений; 2) юр. недієздатний
рувати furo,-,-,Sre біситися, казитися,
fumus, і m дим, пара шаленіти, божеволіти
functio, onis / виконання I furor, atus sum, агі 1) красти;
fundamentum, і n фундамент, 2) захоплювати хитрістю
II furor, 5ris m шал, лють fustis, is m палиця, дрючок
furtlvus, a, um украдений, ви­ fusus, a, um 1) розпростертий,
крадений широкий; 2) розлитий; 3) розтяг­
furto = furtim adverb. тайкома, нутий
крадькома futurum, і т майбутнє
furtum, і n крадіжка futurus, a, um майбутній

g
G, g сьома літера латинського Gallia, ае /Г а л л ія (країна, що
алфавіту охоплювала території сучасних
Gabii, 5rum т, p i Габії (місто Франції та Бельгії)
в Лацію) Galllcus, a, um галльський
Gaetulia, ае /Г е т у л ія (країна gallina, ае / курка
гетулів у Африці) I GaDus, іт галл (мешканець Гал­
G aetuli, Srum т, p i гетули лії)
(плем я) II gallus, і т півень
GaetQlus, a, um гетульський garruleAs, a, um балакучий
(африканський) Garumna, ае /Г арум н а (голов­
Gaja, а е /Г а й я (жіноче ім*я) на річка Аквітанії, нині Гарона)
Gajus, і т Гай (чоловіче ім я) gaster, stris / живіт
GalatSa, а е /Г алатея (так звали gaudeo, gavlsus sum, gaudere
одну з Нереїд) 1) радіти, веселитися; 2) любити,
galea, ае / шолом насолоджуватися
GalSnus, і т Гален (вчений ро­ gaudium, і п 1) радість, втіха;
дом із Пергама, 129—199pp.) 2) насолода, задоволення
Gallile&nis, е галілеїв geHdus, а, і т холодний, крижаний
Galilaeus, і т Галілей (відомий gelu, us п мороз, холод
італійський фізик, механік, астро­ gemlno, &vi, Stum, Sre подвою­
ном, 1564—1642рр.) вати, спаровувати
77 — та
gemlnus, a, um 1) подвійний, 4) вітчизняний; 5) іноземний, вар­
парний; 2) подібний варський
gemltus, us т 1) стогін, зітхан­ genu, us п коліно
ня; 2) мекання, виття, рев; 3) пе­ genus, firis п 1) походження, рід;
чаль, скорбота 2) дім; 3) погомсіво; 4) плем’я, народ
gemma, а е / 1 ) брунька; 2) пе­ geographia, ае / географія
чатка, перстень з печаткою; 3) пер­ geometria, ае / геометрія
лина, прикраси geometrlcus, a, um геометрич­
gemo, ui, (ге 1) стогнати, ний
скрипіти; 2) вити; 3) зітхати, пе­ Germania, ае /Германія (країна
чалитися германських племен)
gena, ае / щока I germanus, a, um 1) рідний, єди­
gener, бгі т зять, шурин нокровний; 2) близький; 3) справж­
generalise 1) родовий; 2) спіль­ ній
ний, загальний; 3) головний II Germinus, і т германець
generosus, a, um 1) родовитий, germen, Inis п 1) пагін, парос­
знатний; 2) породистий; 3) відмін­ ток; 2) зародок; 3) плід; 4) наща­
ний; 4) благородний док, потомство, рід
genetlvus, a, um грам, родовий gero, gessi, gestum, бге 1) вести,
(відмінок) нести; 2) діяти, робити; 3) почу­
genitalis, е плідний, народжую­ вати; morem gergre поводитися;
чий 4) виконувати, здійснювати; 5)
genltus, us т народження, роз­ укладати договір
множення gestio, 5nis/1 ) виконання, здійс­
geno, genui, genltum, бге наро­ нення; 2) ведення справ
джувати gesto, ivi, itum , ire 1) нести,
gens, gentis/1) рід, плем’я, на­ носити; 2) приносити; 3) повідом­
род; 2) нащадок ляти
gentfficius, a, um властивий, ро­ gestor, 6ris т поширювач но­
довитий (що належить до відо­ вин, пліткар
мого роду) gigno, genui, genltum, бге 1) на­
gentllis, е 1) родовий; 2) одно­ роджувати, породжувати; 2) ви­
племінник, родич; 3) народний; никати; 3 ) викликати
glacies, ei/1) лід, крига; 2) твер­ gradus, us т 1) крок; 2) набли­
дість ження; 3) позиція; 4) сходи; 5) сту­
gladiator, oris m гладіатор, цир­ пінь, звання; 6) щабель; 7) клас
ковий борець Graecia, ае /Г р ец ія {країна, де
gladiatorius, a, um гладіатор­ мешкали грецькі племена)
ський Graecus, a, um грецький
glaeba, ае/брила, грудка землі, Graecus, і т грек
пост, нива, земля, ґрунт gramen, Inis п трава, зелень
glans, glandis / жолудь grammatlcus, і w 1) граматик,
gloria, а е /1 ) слава; 2) краса; 3) мовознавець, філолог; 2) літера­
честолюбство турний критик
glorior, atus sum, агі вихваля­ grandis, е 1) великий, величез­
тися, чванитися, пишатися ний; 2) дорослий; 3) численний;
gloriosus, a, um 1) славний; 2) 4) могутній
честолюбний, чванливий, хваль­ grando, Inis п град
куватий Granlcus, і т Гранік (ріка у Ма­
glossema, &tis п глосема {заста­ лій Азії, місце перемоги Александра
ріле або рідкісне слово) М акедонського над персами у
glubo, (glupsi, gluptum), бге 1) 334р. до н. е.)
обдирати, лупити; 2 ) грабувати, granum, i n i ) зерно, насіння,
оббирати крупинка; 2) пучка
G ottus, і т гот {германське grates/ без gen. і dat., abl. -Ibus
плем я) подяка
Gracchus, і т Гракх; Tiberius I gratia, ае/1 ) принадність, при­
Gracchus Тіберій Гракх {народ­ хильність, авторитет; 2) подяка,
ний трибун у 121 р. до н. е.)\ Gajius вдячність; gratiam agfire allcui дя­
Gracchus Гай Гракх {народний кувати комусь
трибун у 133 р. до н. е.) II gratia з gen. заради, задля
gracilis, е 1) стрункий, тонкий; gratis adverb, задарм а, без­
2) вузький; 3) високий; 4) худий; коштовно
5) пристойний gratultus, a, um 1) даремний,
gradior, gressus sum, gradi кро­ безплатний; 2) безкорисний; 3)
кувати, ступати, ходити, йти * безпричинний
79

gratulStor, 5ris m поздоровлю- gregarius, і т пастух, вівчар


вач; той, хто вітає grex, gregis т 1) череда; 2) на­
grattklor, atus sum, Sri 1) вияв­ товп; 3) школа; 4) рій; 5) стадо
ляти радість; 2) поздоровляти, дя­ grus, gruis т, / журавель
кувати gubernStor, oris т керманич,
gratus, a, um 1) приємний, стерновий
милий, бажаний; 2) той, хто за­ guberno, Svi, Stum, are 1) пра­
слуговує пошани вити; 2) керувати, управляти
gravamen, Inis п тягар GustSvus, і т Густав (Карл X II—
gravis, е 1) важкий, тяжкий; 2) шведський король)
огрядний, гладкий, важливий; 3) gustatio, onis / закуска
значний gusto, avi, atum, are 1) кушту­
gravltas, atis / тяжіння, тягар, вати, пробувати; 2) випробовувати
трудність gustus, us m 1) проба, кушту­
gra vlter adverb, важко вання; 2) закуска; 3) смак; 4) зра­
gravo, avi, atum, are 1) обтяжу­ зок
вати, погіршувати; 2) покривати, gutta, ае / крапля, невелика
запліднювати кількість; рі. плями
gregarius, a, um 1) який пасе gymnasium, і п гр. гімнасій (шко­
стадо; 2) простий, звичайний ла фізичних вправ)

ь _______________________________

Н, h восьма літера латинського habitatio, onis /1 ) житло, меш­


алфавіту кання; 2) право житла; 3) оренд­
habeo, ui, Itum, ere 1) тримати; на плата
2) носити; 3) зберігати; 4) мати, hablto, Svi, Stum, Sre з асс. 1)
володіти; 5) вважати; 6) засідати; жити, мешкати; 2) заселяти, про­
7) держати, утримувати; se habe­ живати
re почувати себе; ut se res habet habitus, u sm 1) зовнішність,
якщо тільки справа стоїть так вигляд; 2) одяг; 3) стан; 4) вдача
К Ш М И І— ___________ 80____________ЛІ— ) 1.11,11П І Д

hactSnus adverb. до цього міс­ ляти; 2) ослабляти; 3) затемня­


ця, до цього часу, досі ти
H adrianus, і т Адріан (рим­ I Hebraeus, a, um єврейський
ський імператор, 117— 138 pp.) II Hebraeus, і т єврей
haedus, і т козлятко Hector, dris т Гектор (один із
haereo, haesi, haesum, Sre 1) ви­ троянських героїв «Іліади» Гоме-
сіти, виснути; 2) прилипати; 3) бу­ ра)
ти прикріпленим Ьеі ах! на жаль!
haerSsis, eos асс. -im, abl. -і / Неібпа, ае / Єлена (красуня,
гр. вчення, система, школа, спря­ дружина царя Менелая)
мування Heli&des, um/ p i Геліади (три
Hamflcar, ftris т Гамількар (кар­ дочки Геліоса і Клеймени, сестри
фагенський полководець, батько Фаетона; після смерті брата пе­
Ганнібала, помер у 228р. до н. е.) ретворилися на дерева, з очей
Hannibal, ftlis т Ганнібал (кар­ яких текли сльози у вигляді бур­
фагенський полководець часів 2-ї штину)
Пунічної війни) Helicon, 5nis m Гелікон (гір­
harena, а е / = arena, ае/ пісок ський хребет у Беотії в Греції)
haridlus, і т 1) віщун, провіс­ Heliconius, a, um геліконський
ник, ворожбит; 2) шарлатан Hellespontus, і т Геллеспонт
hasta, а е /1 ) спис, жердина; 2) (Дарданелли)
жезл центумвіра (символ судової Helvetii, Orum т, р і гельвети
влади) (кельтський народ, що мешкав на
baud adverb, не цілком, не зов­ території нинішньої Швейцарії)
сім, ніяким чином, аж ніяк не Hera, а е / = Juno, onis / Г е ра
haurio, hausi, haustum,Ire 1) чер­ (дружина Зевса у давньогрецькій
пати, брати, набирати; 2) проті­ міфології)
кати; 3) виконувати; 4) пронизу­ Негасіеа, ае /Гераклея (місто
вати в Луканії, де Пірр переміг римлян
hausus, us т 1) черпання, ков­ у 280р. до н. е.)
ток, втягування; 2) юр. право ко­ Heraclitus, і т Геракліт (дав­
ристування водою ньогрецький філософ, VI— Уст.
heb£to, avi, atum, are 1) затуп­ дон. е.)
ш ж т ш ш т si

herba, ае / 1) трава, зелень; 2) ландія)


зілля, бур’ян Hiberus, і т мешканець Іберії
Hertiiles, is т Геркулес = Ге- I hie, haec, hoc 1) цей; 2) тутеш­
ракл (син Юпітера і Алкмени, який ній; 3) присутній; 4) справжній
здійснив 12 подвигів) II hie adverb, тут, тепер, нині,
hereditarius,am, um спадковий, при цьому
успадкований, заповіданий у спадок hiems, hidmis/ 1 ) буряна пого­
heredltas, atis / 1) спадщина, да, негода; 2) гроза; 3) зима; 4) хо­
спадок; 2) юр. успадкування лоднеча
heredium, і п спадкоємне май­ Hieronymus, і т Гієронім (філо­
но, спадщина соф, учень Аристотеля)
heres, €dis m ,f 1) спадкоємець, Hierosolyma, 6rum п, pi. = Ніе-
наступник; 2) власник rosolyma, ае/ Ієрусалим (столи­
heri adverb, вчора, нещодавно, ця Палестини)
днями hil&ris, е 1) веселий, радісний;
Hermes, ае / = Mercurius, і т 2 ) задоволений
Гермес (син Зевса, вісник богів, hilarltas, atis/ 1 ) веселість, ве­
покровитель торгівлі у давньо­ селощі; 2) радість, життєрадіс­
грецькій міфології) ність
Hermocr&tes, is т Гермократ H ilotae, aru m т, pi. ілоти
(чоловіче ім я ) (держ авні раби у стародавній
heros, herois т гр. напівбог, Спартї)
герой, богатир hinc adverb, звідси; hinc... hinc
Hesperldes, um f, pi. Геспері- з одного боку... з іншого боку
ди (три дочки ночі, які жили на hinnuleus, і ш 1) молодий віс­
Заході і стерегли за допомогою дра­ люк; 2) молодий олень
кона золоті яблука) hio, avi, atum, are роззявити,
heteria, ае / гр. співдружність, зівати
товариство Hippocrates, is m Гіппократ
heu! о! ох! на жаль (давньогрецький лікар, I V cm. до
hibernadUum, і п зимове примі­ н. е.)
щення; рі. зимові квартири Hippolytus, і т Іпполіт (син
Hibernia, ае/ Ібернія (нині Ір­ Тесея і Іпполіти)
ш т ш т т т 82

hirundo, Inis /л астів к а honoriflcus, a, um який робить


hisco, бге 1) розкриватися, честь комусь, почесний
розверзатися; 2) заговорити honoro, Svi, atum, Sre 1) пова­
Hispania, ае /Іс п а н ія жати, шанувати; 2) прославляти,
Hispanus, і т іспанець звеличувати
historia, а е / 1 ) історія; 2) дос­ honos, oris т див. honor
лідження; 3) відомості; 4) опис; hora, а е /1 ) час; 2) пора року;
5) розповідь 3) година
I historlcus, a, um історичний Horatius, і т Горацій; Quintus
II historlcus, і т історик Horatius Flaccus Квінт Горацій
hodie adverb, сьогодні, тепер, Флакк (один із видатних римських
нині поетів, 65—8рр. дон. е.)
hodiernus, a, um сьогоднішній horrendus, a, um 1) жахливий,
Homerus, і т Гомер (найдавні­ страшний; 2) дивовижний
ший із відомих грецьких поетів, horreo, ui, -, ere 1) стирчати до­
легендарний автор «Іліади» та гори; 2) лютуватися; 3) жахатися,
«Одіссеї») боятися, тремтіти, ціпеніти, ляка­
homo, Inis т людина тися
honeste adverb, гідно, з честю, horresco, rui, -, бге починати
благородно дрижати, лякатися, жахатися,
honestum, і п чесність, добро­ тремтіти
чесність horreum, і п комора, амбар, сто­
honestus,a,um 1) чесний; 2) ша­ дола, склад
новний; 3) порядний, гідний; 4) horribllis, е страшний, жахли­
благородний; 5) поважний вий
honor, oris т честь, почесть, по­ horrldus, a, um 1) волосатий; 2)
шана, повага суворий; 3) страшний, дикий
honorarium, і п винагорода за horris5nus, a, um який страшно
послуги звучить, грізно шумить
honorarius, a, um почесний, horror, 5ris т страх, жах
здійснюваний на чиюсь честь hortatio, 5nis / заохочення, за­
honorStus, a, um поважний, по­ клик
чесний Hortensius, і т Гортензій; Quin­
щ вш ____ яктвшт
83

tus H ortensius H ortalus Квінт подібний


Гортензій Гортал (один із ви­ humanltas, atis/1 ) людська при­
датних римських ораторів, 114— рода, гідність, людяність, гуман­
50рр. до н. е.) ність; 2) освіченість, духовна куль­
hortor, atus sum, ari 1) спонука­ тура; cultus atque humanltas ма­
ти, підбадьорювати, закликати, теріальна і духовна культура
заохочувати; 2) переконувати humanus, a, um 1) людський,
hortus, і т 1) огороджене міс­ людяний; 2) високоосвічений
це; 2) сад; 3) город, парк; 4) фер­ humllis, е 1) низький; 2) дріб­
ма ний; 3) простонародний
hospes, Itis т, / 1 ) чужоземець, h u m illter adverb. 1) низько,
чужинець, чужак; 2) гість принижено, боязливо; 2) покір­
hospitium, і п гостинність; ассі- ливо, улесливо
рбге allquem hospitio прийняти ко­ humor, oris т волога, рідина
гось як гостя humus, і/1 ) земля, ґрунт; 2) об­
hospltus, a, um 1) чужоземний; ласть, країна, край, околиця
2) гостинний Hungaria, ае /У горщ ина
hostia, ае/ жертовна тварина, Hungarius, a, um угорський
жертва Hybla, ае /Г іб л а (гора в Сици-
hostflis, е ворожий лії, яка славилася медом)
Hostilius, і т Гостілій; Tullius hydra, ае/ гідра, водяна змія
Hostilius Туллій Г остілій (третій hydrops, opism 1) мед; 2) водян­
римський цар) ка (хвороба)
hostio, -, -, Ire 1) відплачувати; Hymettius, a, um гіметський
2) прирівнювати Hymettus, і т Гімет (гора в
hostis, is т чужоземець, інозе­ Аттиці, що славилася мармуром)
мець, чужинець, ворог; hostium hypocrlsis, is/ гр. лицемірність
loco habere вважати ворогами hypostftsis, is / гр. сутність
hue adverb, сюди, для цього hypotheca, ае/ гр. застава (під
hucusque adverb, до того, так нерухомість), іпотека
далеко, доти hypothecarlus, a, um іпотеч­
hujuscemddi, hujusmddi такий, ний (позов, кредитор)
І, і дев’ята літера латинського простодушний; 2) незнайомий;
алфавіту 3) невідомий, чужий
ibi adverb, там ignavia, ае /1 ) бездіяльність; 2)
ibidem adverb, там же боягузтво; 3) в’ялість, слабість
Ic&rus, і т Ікар (синДедала) I ignSvus, a, um 1) бездіяльний,
ico, ici, ictum, бге 1) бити, вра­ в’ялий, лінивий, слабкий; 2) бояз­
жати, ранити,ударяти; 2) колоти ливий
ictus, us т 1) удар, поштовх; 2) II ignSvus, і т боягуз
натиск; 3) удар такту; 4) наголос igneus, a, um 1) полум’яний,
idcirco зважаючи на те, тому, вогневий; 2) палкий, спекотний
з цієї причини ignis, is m 1) вогонь, жар; 2) по­
idem, e&dem, idem той же самий, жар; 3) блискавка; 4) спека; 5)
той же, один і той же блиск,сяйво
identidem adverb, неодноразо­ ignominia,ae/6e34ecra, ганьба,
во, безперервно, постійно ославлення
ideo adverb, тому, з тієї при­ ignorantia, ае/ незнання, недо­
чини свідченість
idonee adverb, належним чином, ignoro, Svi, Stum, Sre не знати,
як слід не мати уявлення, не вміти
idoneus, a, um 1) зручний, на­ ignosco, novi, notum, бге про­
лежний; 2) придатний, діловий; щати, вибачати, поблажливо ста­
debitor idoneus платоспроможний витися
боржник ignotus, a, um невідомий, не­
Idus, uum f pi. Іди (середина знатний
місяця, 15-й день березня, травня, Ilias, fidis /Іл іа д а (одна з поем
липня і жовтня; 13-й день інших Гомера)
місяців) і11со= illico adverb, на місці, не­
igltur отже, в такому разі, нумо гайно
ignSrus, a, um 1) недосвідче­ Ilium, і п Іліон (Троя, місто на
ний, необізнаний, незнаючий, узбережжі Малої Азії)
illSbor, lapsus sum, ISbi 1) ков­ imaginarius, a, um який ввижа­
зати, зісковзувати; 2) опускатися, ється, уявний, примарний
падати; 3) проникати imago, In is/1 ) зображення; 2)
ille, ilia, illud той, він картина; 3) образ, відображення
illecebra,ae/l) принада, споку­ imbeciDus,a,um 1) слабкий, без­
са; 2) заклинання силий; 2) в’ялий, позбавлений
illectus, a, um нечитаний енергії
іііістам imber, bris т 1) заливний дощ,
illicto, lexi, lectum, бге 1) зама­ злива; 2) волога, вода
нювати, зманювати; 2) зводити; imblbo, ЬЇЬі, -, бге 1) всмокту­
3) спокушати, підбурювати, втя­ вати, всотувати, засвоювати; 2)
гувати мати намір, задумувати
illicltus, a, um недозволений, imbuo, bui, butum, бге 1) насичу­
незаконний вати, наповняти; 2) привчати; 3)
illicium, і п заманювання, при­ випробовувати
нада, зваба imbutus, a, um змочений, наси­
illinc adverb. звідти, з того бо­ чений, напоєний
ку, на тому боці imitatio, 5nis / наслідування,
illiterStus, a, um 1) неосвіче- зображення, копія
ний, неписьменний; 2) темний, не­ imlto, -, Sre 1) наслідувати;
писаний 2) відтворювати
illuc adverb. туди, доти imltor, atus sum, Sri 1) насліду­
illudo, lusi, lusum, бге 1) грати; вати, відтворювати; 2) зображу­
2) знущатися, глузувати, насмі­ вати
хатися; 3) вчинити наругу immSnis, е 1) надзвичайно ве­
illustris, е 1) світлий, сяючий; ликий, величезний, велетенський;
2) знатний, знаменитий, славет­ 2) дивовижний, надзвичайний; 3)
ний жахливий, скажений
illustrltas, atis / ясновельмож­ immergo, mersi, mersum, бге
ний опускати, занурювати
illustro, avi, Stum, Sre 1) освіт­ immemor, dris 1) забудькува­
лювати; 2) виявляти; 3) прикра­ тий, безтурботний; 2) який дає
шати; 4) уславлювати забуття
8 6 ___________ ш ш т ш щ

immensum, і п незмірність, без­ недоторканий


кінечність, безкраїсть, величез­ immunltas, a tis/1 ) звільнення
ність від податків, пільга; 2) воля
immensus, a, um незмірний, без­ immutabllis,e 1) змінений; 2) не­
кінечний, величезний, незвичай­ змінний, постійний
ний impar, ftris нерівний, неоднако­
immerlto adverb, незаслужено, вий
безвинно, несправедливо impatiens, entis який не може
immineo, еге 1) виступа­ стерпіти, витримати; нетерплячий
ти, підніматися; 2) прилягати; 3) impavldus, a, um безстрашний,
переслідувати, загрожувати небоязкий
immitto, mlsi, missum, бге 1) від­ impedimentum, і п перешкода;
пускати, посилати; 2) вводити: рі. обоз, багаж
imitt6re allquem in bona ввести ко­ impedio, Ivi, Itum, Ire 1) плута­
гось у володіння майном; 3) наць­ ти, плутатися, заплутувати; 2)
ковувати заважати
immo о ні, аніскільки, навпаки, impello, рйіі, pulsum, бге 1) при­
аж ніяк, справді; - vero мало то­ водити в рух, гнати, штовхати;
го 2) змушувати; 3) спонукати; 4) від­
immobllis, е 1) нерухомий; 2) не­ ганяти
похитний, незворушний; 3) без­ impendio adverb, набагато, зна­
діяльний чно, вельми, сильно
im m o d era tu s, a, um невга­ impendium, і я 1) витрата; 2) від­
мовний, розбещений, надмірний, сотки; 3) шкода
занадто довгий impendo, pendi, pensum, бге 1)
іт тб іо , avi, atum, are приноси­ витрачати; 2) вживати; 3) присвя­
ти в жертву, заколювати, вбивати чувати
immortalis, е 1) безсмертний, impensa,ae/l) витрата; 2) вжи­
вічний; 2) безкінечний вання; 3) додаток
immortalltas, atis / безсмертя, impensus, a, um 1) дорогий,
вічна слава значний; 2) великий
immunis, е вільний від повин- imperatlvus, a, um грам, нака­
ностей, звільнений від податків, зовий (спосіб)
imperator, oris m 1) володар, вати; 2) заплутувати, збивати з пут­
господар; 2) глава; 3) імператор, тя; 3) зв’язувати; 4) передавати
полководець, вождь imploro, avi, atum, are 1) сліз­
imperfectus, a, um 1) недокона- но благати, просити; 2) апелювати
ний, незавершений; 2) неповно­ impono, posui, posltum, бге 1)
цінний, недосконалий класти, вкладати, накладати; 2)
imperialis, е імператорський наносити, завдавати
im perltus, a, um недосвідче­ importo, avi, atum, are 1) вво­
ний, невчений зити, привозити; 2) вносити
imperium, і п і ) наказ, влада; 2) impossibllis, е неможливий
держава, імперія; 3) повнова­ impossibilltas, atis / неможли­
ження вість
ітрбго, avi, atum, are 1) нака­ impdtens,ntis 1) безсилий, слаб­
зувати, веліти; 2) владарювати, кий; 2) розбещений
керувати, управляти, панувати impotentia, ае/безсилля
impetro, avi, atum, are 1) ви­ imprimis adverb, перш за все,
прошувати, вимолювати; 2) до­ особливо
сягати, одержувати imprdbo, avi, atum, are не схва­
impdtus, us/и 1) поривання, на­ лювати, засуджувати, відкидати
тиск, сила; 2) напад, наступ; 3) imprdbus, a, um 1) непридат­
пристрасть ний, негідний, нечесний, безчес­
impigre adverb, невтомно, без­ ний, несумлінний; 2) хижий, не­
перервно нажерливий; 3) безсоромний
impius, a, um нечестивий, зло­ improvldus, a, um 1) неперед­
чинний, згубний бачливий, необмежений; 2) без­
impleo, plevi, pletum, ere 1) на­ турботний
повнювати; 2) заливати; 3) наси­ imprudenter через незнання, не­
чувати; 4) виконувати: implere розумно, необережно
leges виконувати закони impubes, 6ris неповнолітній, не­
implicatus, a, um заплутаний зрілий, дитячий
impliclte adverb, заплутано impitdens, ntis безсоромний
ітрПсо, ui, Itum, are = impDco, impudentia, ае/безсоромність,
avi, atum, are 1) вплітати, вплуту­ непристойність
з* д— м ім і
ітрй п е adverb. безкарно inchoo, avi, atum, Sre починати,
impunltas, atis / 1 ) безкарність; приступати
2) амністія; 3) свавілля incldo, di, -, бге 1) падати, по­
impunltas, a, um непокараний, трапляти, натикатися, кидатися;
безкарний 2) надрізати, ранити
impiito, avi, Stum, йге 1) зара­ іпсіріо, сері, ceptum, бге почи­
ховувати; 2) ставити за провину; нати, братися за щось
3) дарувати, присвячувати incitatus, a, um 1) швидкий, стрім­
in з асс. або з abl в, на, заради, кий; 2) збуджений
для, стосовно inclto, avi, Stum, are підганяти,
inaccessus,a,um неприступний, спонукати, заохочувати
недосяжний, недоступний I incltus, a, um приведений до
inanis, е 1) пустий, порожній; руху, швидкий
2) беззмістовний; 3) суєтний II incltus, a, um непорушний,
inaresco, агиі, -, бге 1) сохнути, за­ нерухомий
сихати; 2) вичерпуватися, убожіти inclementer adverb. 1) непоруш­
incaute adverb, необережно но, нерухомо; 2) безпощ адно,
incautus, a, um 1) необережний; суворо
2) безтурботний; 3) ненавмисний; іпсіїпо, avi, atum, are 1) схиля­
4) небезпечний ти; 2) повертати, загинати; 3) при­
incedo, cessi, cessum, бге 1) ви­ хильно ставитися
ступати, ступати,йти;2) нападати inclQdo, clOsi, clusum, бге 1) укла­
incendium, і п пожежа, вогонь дати; 2) замикати; 3) включати
incendo, ndi, nsum, бге 1) запа­ inclusive adverb, включно
лювати, освгглюват;2) підпалювати incluslvus, a, um завершений
inceptum, і п = inceptus, us т incliitus, a, um відомий, знаме­
початок, починання, задум нитий, славний
incertus, a, um невірогідний, incognitas, a, um невідомий, не-
сумнівний, хиткий розслідуваний, непізнаний
incessus, us т 1) хода, рух; 2) іпсбіа, ае т мешканець, жи­
наступ, напад; 3) доступ тель, співвітчизник
incestus, a, um нечистий, зло­ incdlo, colui, cultam, бге жити,
чинний, гріховний мешкати, населяти
ІіщсШчДЯИІ $9 ЯВНКШ^ЬЖЗД
incoliimis, е непошкоджений, турбуватися
незаплямований incudo, (cudi), cusum, бге 1) ку­
incommddum, і п 1) незручність; вати; 2) обробляти, обтесувати
2) неприємність; 3) шкода, збиток incultus, a,um 1) необроблений;
incommddus, a, um 1) незручний, 2) неосвічений
несприятливий; 2) невигідний incumbo, bui, bltum, бге 1) ляга­
inconstantia, ае / непостійність, ти (на щось), налягати, лежати; 2)
мінливість спиратися; 3) нападати, кидати­
inconsultus, a, um необачний, ся, вдиратися; 4) наполягати
нерозважливий, необдуманий іпсипаЬйІа, drum п, р і 1) пе­
inconvulsus, a, um непорушний, люшка, колиска; 2) походження,
непохитний, усталений зародження
incoronStus, a, um неувінча- incurro, curri, cursum, бге 1) на­
ний штовхуватися; 2) ставати жерт­
incorporSlis, е 1) безтілесний, вою
нетілесний; 2) абстрактний, не­ incurvus, a, um зігнутий, кри­
матеріальний вий
incorpdro, ivi, 2tum, Sre вклю­ incursio, 5nis/ = incursus, us m
чати, вводити, втілювати напад, набіг
incorniptus, a, um незіпсований, incus, incudis / ковадло
істинний, справжній incutio, cussi, cussum, бге 1) уда­
incredibllis, е неймовірний, не­ ряти; 2) кидати; 3) вселяти; 4)
звичайний, ненадійний завдавати
incrementum,i/71) ріст, приріст; indSgo, Svi, Stum, Sre 1) висте­
2) паросток; 3) розвиток; 4) на­ жувати; 2) шукати, розвідувати
щадок inde adverb, звідти, звідси, по
increpo, pui, Itum, Sre шуміти, тому, згодом, внаслідок цього
кричати, лаяти indebltus, a, um 1) неналежний;
incresco, crevi, -, бге вростати, 2) незаслужений
підростати, збільшуватися indecorus, a, um непристойний,
incruentus, a, um безкровний ганебний, безславний
іпсйЬо, ui, Itum, Sre 1) лежати; indefensus, a, um незахищений,
2) залиш атися, перебувати; 3) беззахисний
• іп Л е А Д Щ Щ 90 М М И і Я іш а ^ й щ

indefinltus, a, um неозначений, indigne adverb, недостойно, мер­


необмежений зенно
indelebllis, е 1) незгладимий, indignltas, atis/безчесність, га­
незабутній; 2) вічний, немину­ небність, ганьба, підлість
щий indignor, atus sum, Sri 1) вва­
index, Id s m 1) показник; 2) жати негідним; 2) обурюватися
список, реєстр; юр. виписка indignus, a, um 1) негідний; 2)
indicatlvus, і т грам, дійсний бездарний, невартий; 3) невин­
(спосіб) ний; 4) недостойний
indicium, і п 1) заява, свідчення, indirecte adverb, побічно, опо­
донос; 2) доказ; 3) нагорода за середковано, непрямо
донос; 4) показник indirectus, a, um непрямий, за­
indlco, avi, atum, are 1) казати, лежний
оголошувати; 2) називати, вказу­ individuus, a, um неподільний,
вати, визначати; 3) оцінювати; 4) нероздільний
свідчити, виявляти; 5) доносити indivlsus, a, um нерозділений,
indlco, dixi, dictum, бге 1) ого­ неподільний
лош увати, проголош увати; 2) indo, dldi, dltum, бге 1) класти,
призначати; 3) наказувати; 4) на­ вкладати; 2) накладати, поклада­
кладати ти; 3) повідомляти, навіювати; 4)
indictio, o n i s / l ) проголошен­ наводити, надавати (ім я), нази­
ня; 2) податок вати; 5) завдавати
indictus, a, um несказаний, не- indoctus, a, um 1) невчений; 2)
названий, незгаданий недосвідчений; 3) незвичний
indiff6rens, ntis 1) який не від­ inddles, is / обдарування, та­
різняється; 2) байдужий, сторон­ лант, здібності
ній, індиферентний indubitatus, a, um = indubius,
indig6na, ае т, / корінний жи­ a, um безсумнівний
тель, туземець induco,duxi,ductum,6re 1) вво­
indigeo, gui, -, ere 1) не мати, дити, проводити; 2) впроваджу­
бути позбавленим; 2) потребувати вати; 3) вносити, записувати
indignatio, onis / 1) обурення; inductio, onis / 1) виведення,
2) подразнення, роздратування проведення; 2) індукція (наведем-
ня аналогічних прикладів для до­ нікчемний; 2) безглуздий, дурний
казу) inequlto, -, are в’їжджати
inductor, oris т 1) наглядач- верхи, наїжджати
кат; 2) заводій iners, inertis 1) лінивий, безді­
indulgentia, а е / 1 ) поблажли­ яльний; 2) малодушний; querellae
вість, милість; 2) дозвіл; 3) індуль­ inertes марні скарги
генція (відпущення гріхів) inertia, ае/1 ) бездіяльність, не­
indulgeo, dulsi, dultum, Sre по­ здатність; 2) лінощі
блажливо ставитися, поступатися inexorabllis, е невмолимий
indumentum, і п одежа, одяг inexplicabllis, е заплутаний, не­
induo, ui, utum, бге 1) одягати; ясний
2) накриватися; 3) засвоювати, inextricabllis, е 1) невимовний,
присвоювати; 4) приймати; 5) несказаний; 2) безвихідний
бути наділеним infamatorius, a, um ганебний,
induro, avi, atum, are застига­ який збезчещує
ти, тверднути infamia, ае/ безчестя, ганьба
Indus, і т Інд (ріка в Індії) infamo, avi, atum, are знеслав­
industria, ае / старанність, пра­ лювати, ганьбити
цьовитість, сумлінність, пиль­ infandus, a, um невимовний, не-
ність чуваний
indutiae, arum / pi. перемир’я, infans, infantis т немовля, ди­
затишшя тина
inedia, ае/ голодування, піст infectus, a, um невиконаний
ineffabllis, е невимовний infecundus, a, um неврожайний,
ineo, іі, Itum, Ire 1) входити, безплідний
вступати; 2) наступати; 3) почи­ infelix, Ids 1) безплідний; 2) не­
нати; іпіге consilium наважувати­ щасливий, нещасний; 3) печаль­
ся, мати намір ний
inepte adverb, безглуздо, по- infensus, a, um 1) ворожий, не­
дурному приязний; 2) роздратований
ineptio, -, -, їге теревенити, ба­ inferior, ius comparat. до inf6rus
зікати, верзти дурниці нижній, нижчий
ineptus, a, um 1) непридатний, infernus, a, um низький
infgro, in tfli, illitum , inferre рювати
1) вносити, приносити; 2) заподію­ influo, fluxi, fluxum, бге влива­
вати, завдавати; 3) нападати, на­ тися, впадати, текти
ступати infortunium, і п 1) нещастя; 2)
infSrus, a, um підземний кара
infesto, avi, itu m , ir e 1) триво­ infra внизу, нижче, під; vide
жити, непокоїш, турбувати; 2) му­ infra дивись нижче
чити іпШа, ае/інфула: 1) священна
infestus, a, um 1) неприязний, головна пов’язка (у жреців, вес­
ворожий, злостивий; 2) загрозли­ талок, жертовних тварин, а також
вий, небезпечний у послів, що просили миру чи за­
infidelltas, itis / невірність, не­ ступництва); 2) символ святості;
чесність 3) символ недоторканості
infidus, a, um невірний, нена­ infundo, fiidi, fusum, бге влива­
дійний ти, наливати, наводняти
infimus, a, um superlat. до infe­ ingemisco, gemui, -, бге 1) зітха­
rior 1) найнижчий, найнезнач- ти, стогнати; 2) скаржитися
ніший; 2) останній ingeniosus, a, um талановитий,
infinite adverb. безкінечно, не- обдарований
визначено ingenium, і п вроджені власти­
infinltus, a, um невизначений, вості, здібності, розум, талант
необмежений ingens, ntis 1) величезний, мо­
infirmltas, atis/безсилля, сла­ гутній; 2) чудовий
бість, безпомічність ingenultas, itis / 1 ) звання ве­
inflrmo, ivi, itum, ire знесилю­ сільного громадянина, знатне по­
вати, позбавляти сили ходження, благородство; 2) щи­
infirmus, a, um неміцний, без­ рість; 3) прямота
силий, слабкий, хворий ingenuus, a, um 1) вільнонаро-
infitior, atus sum, ir i 1) відмага­ джений, благородний; 2) щирий,
тися; 2) заперечувати, не визна­ відвертий
вати ingigno, genui, genltum, бге 1)
inflammo, ivi, itu m , ir e 1) за­ обдарувати при народженні, на­
палювати, підпалювати; 2) підбу­ діляти; 2) вдихати
ідШІМИИІ 93 вянвишшя
ingluvies, е і / 1) зоб, воло; 2) iniqultas, a tis/1 ) нерівність; 2)
паща, горлянка; 3) ненажерли­ надмірність; 3) непомірна вимог­
вість ливість; 4) несправедливість; 5)
ingratus, a, um 1) неприємний; ворожість, недоброзичливість
2) невдячний; 3) нечуйний; 4) не­ initium, і п вступ, початок; ab
нажерливий initio спочатку, раніше
ingredior, gressus sum, grfcdi 1) injuria, а е / 1 ) правопорушен­
вступати, входити; 2) присту­ ня; 2) несправедливість, насиль­
пати; 3) нападати ство
inhalo, 2vi, Stum, are дихати injusdtia, ае / несправедливість
(на), видихати injustus, a, um несправедливий,
inhio, avi, atum, are дивитися протизаконний
здивовано, роззявити рота, диви­ innatus, a, um природний, на­
тися з жадністю туральний
inhorresco, horrui, -, бге задри­ innltor, nixus sum, nlti 1) упи­
жати, вжахнутися ратися, затятися; 2) ґрунтувати­
inhum anus, a, um 1) нелюд­ ся; 3) залежати; 4) закінчувати
ський, дикий; 2) жорстокий; 3) не­ inno, avi, atum, are 1) плавати,
культурний плисти; 2) текти, протікати
injectio, onis / 1) накидання, inndcens, ntis 1) нешкідливий;
накладання; injectio manus на­ 2) смирний; 3) невинний; 4) без­
сильницьке захоплення; 2) накла­ доганний
дання руки на борж ника для innominatus, a, um 1) безімен­
приведення його до претора ний; 2) нетиповий (договір)
injicio, jSci, jectum, бге 1) вки­ innumerabllis, е = innum6rus, а,
дати, накидати; 2) накладати (ру­ um незліченний
ку) innuptus, a, um безшлюбний,
implicitia, ае / перев. р і не­ неодружений
приязнь, ворожість іпоріа, а е / 1) бідність, нужда,
I inimlcus, a, um ворожий, не­ нестача, брак; 2) відсутність
приязний, ненависний inops, inopis бідний, убогий
II inimlcus, і т недруг, ворог, inquam defect. я кажу, я ствер­
противник джую; inquit він каже, сказав
Іш^еЩ Ш ЯЙ_______ 94_______ в— М И Ш І
I inquies, Stis/ неспокій, тривога наступати на п’яти, слідувати,
II inquies, etis неспокійний, йти слідом; 2) стежити, переслі­
тривожний дувати
inqulro, slvi, sltum, бге 1) шу­ insideo, s£di, sessum, ere 1) си­
кати, розшукувати; 2) висліджу­ діти, перебувати, засісти; 2) зали­
вати; юр. ш укати підстав для шатись
скарги, звинувачення insidae, iru m f pi. 1) засада,
inquisitio, onis/l) розшукуван­ засідка; 2) підступність
ня, вишукування; 2) досліджен­ insidior, itu s sum, i r i бути в
ня; юр. підшукування приводів засаді, чатувати
для скарги, доказів для звинува­ insidiosus, a, um 1) підступний,
чення; 3) розшук, слідство хитрий; 2) небезпечний
inretio, Ivi, Itum, Ire = irretio, insigne, is п 1) знак, ознака,
Ivi, Itum, Ire ловити сіткою, за­ симптом; 2) критерій; 3) сигнал
плутувати insignis, е 1) помітний, видат­
inrlto, ivi, itum , ire = irrlto, ivi, ний; 2) рідкісний, визначний
a tu m , i r e хв и л ю в ати , д р а ж ­ inslm ul adverb, водночас, в
нити той же час
insania, ае / 1) божевілля, біс­ insimulatio, onis/ звинувачен­
нування; 2) безглуздя ня, скарга
insinus, a, um 1) божевільний, insimiilo, ivi, itum , ire 1) зви­
безрозсудний; 2) нездоровий нувачувати; 2) викликати підозру
insatiabflis, е 1) ненаситний, не- insinuatio, onis / улесливість,
втолимий; 2) ненаглядний; 3) не­ скрадливість
вичерпний insinuo, ivi, itum , ire 1) клас­
insciens, ntis незнаючий, недо­ ти за пазуху; 2) впускати, пропус­
свідчений, невмілий кати; 3) вникати, вкрадатися
inscrlbo, psi, ptum, бге впису­ insipiens, ntis 1) нерозумний, не­
вати, писати (на), надписувати, розважливий; 2) дурний
адресувати ins51ens, ntis 1) незвиклий; 2)
inscriptio, onis / надписуван­ недосвідчений; 3) надмірний, за­
ня, надпис, заголовок розумілий, пихатий, нахабний;
ins6quor, secutus sum, s6qui 1) 4) нерозумний
іпіьіш ш в т 95

insolltus, a, um 1) незвичний, продовжувати


незвиклий; 2) рідкісний instrumentum, \п 1) інструмент,
ins5no, nui, nltum, are 1) вида­ знаряддя, прилад; 2) свідоцтво,
вати звук, звучати, шуміти; 2) бряз­ акт; 3) р і орнамент, прикраси; ма­
кати; 3) кашляти теріали, засоби, умови
inspecto, avi, atum, are догляда­ instruo, struxi, structum , бге
ти, дивитися 1) вставляти, зводити; 2) влашто­
inspicio, pexi, pectum, бге 1) ди­ вувати; 3) будувати; 4 ) готувати;
витися, оглядати; 2) знайомити­ 5) складати, розробляти; 6) за­
ся; 3) слідкувати; 4) розвідувати; безпечувати доказами; 7) нас­
5) пізнавати тавляти, навчати; 8) підготовлю-
instantia, ае/1) наполегливість, вати
старанність; 2) сучасний момент; insiila, ае / острів
3) близькість insulsus, a, um 1) несолоний,
instituo, tui, tutum, бге 1) ста­ несмачний, неприємний; 2) вуль­
вити, встановлювати; 2) розмі­ гарний, банальний; 3) позбавле­
щувати, влаштовувати; institu- ний дотепності
бге legem вводити закон, поста­ insum, fui, -, esse 1) перебувати
новляти, ухвалювати, вирішува­ (в чомусь), вміщатися; 2) бути
ти; institu6re heredem призначати властивим, міститися, полягати
спадкоємцем; 3) організовувати, іп$йрег 1) нагорі, зверху; 2)
наводити порядок; 4) наставля­ крім того, на додаток
ти, навчати intactus, a, um 1) недоторка­
institutio, 5 n is /l) влаштуван­ ний, незайманий; 2) цілий, здо­
ня; 2) спосіб дії; 3) навчання, на­ ровий, чистий; 3) незіпсований,
станова, вказівка; pi. «Institutio­ збережений
n s » (твір юриста Гая) int6ger, gra, grum 1) недотор­
institutum, і лі 1 ) влаштування, каний, цілий; 2) невикористаний,
організація, установа; 2) звичай, недосвідчений; 3) незайманий; 4)
принцип непорушний; jus integrum непо­
insto, stlti, -, are 1) стояти (на рушне право; lex integra непо­
чомусь), наполягати; 2) знаходи­ рушний закон; 5) незіпсований,
тися; 3) переслідувати, вперто непідкупний; 6) здоровий
96 іш я ш щ щ д і

integratio, dnis / відновлення, 6) виступати посередником, пору­


поновлення чителем
integrltas, atis/бездоганність, intercipio, сбрі, ceptum, бге 1)
чесність, безкорисливість перехоплювати, захоплювати; 2)
intellectus, us m 1) відчуття, позбавляти життя
сприйняття; 2) розуміння; 3) пі­ intcrdlco, dixi, dictum, бге 1) за­
знання бороняти, розпоряджатися, від­
inteltego, хі, ctum, йге 1) відчу­ мовляти; interdic6re sacriflciis за­
вати, пізнавати, дізнаватися; 2) боронити доступ до богослу­
мислити, розбиратися; 3) знати, жіння; ~ аіїсиі aqua et igni (aqua
розуміти ignique) позбавити води і вогню
intendo, tendi, tentum, бге 1) на­ (формула вигнання з країни); 2)
тягати; 2) спрямовувати; 3) ствер­ наказувати, розпоряджатися
джувати; 4) претендувати; 5) на­ interdiu adverb, вдень
магатися; 6) загрожувати interdum adverb, іноді, зрідка
intentatus, a, um = intemptatus, intereo, іі, Itum, Ire 1) гинути,
a, um невипробуваний, незвіда­ згасати; 2) минати
ний interficio, feci, fectum, бге ни­
intentio, onis / 1) розтягуван­ щити, убивати, позбавляти жит­
ня; 2) напруга, зусилля, інтенсив­ тя
ність; 3) намір; 4) звинувачення, int6rim adverb, між тим, тим
судове переслідування часом, поки що, все ж, однак
inter з асс. між, серед, в, на, inter!mo,emi,emptum, бге 1) від­
перед; юр. ~ sicarios accusare зви­ німати, позбавляти; 2) знищува­
нувачувати у вбивстві ти, вбивати
interea між тим, тим часом, interior, ius comparat. до in­
проте terns, superlat. intlm us 1в н у т ­
interblbo, -, бге випивати рішній; 2) ближчий; 3) таємни­
intercedo, cessi, cessum, бге 1) чий, секретний
входити, вступати, рухатися; 2) interltus, us т загибель, зни­
перебувати між; 3) траплятися; щення
4) проходити; 5) протестувати; interjicio, jeci, jectum, бге ки­
97____ шятшшш
дати, ставити; pass, лежати, зна­ interrumpo, rupi, ruptum, бге
ходитись (між чимось) 1)переривати, обривати; 2) при­
intermissio, onis /1 ) припинен­ пиняти
ня, затримка; 2) занепад inters&ro, serui, sertum , бге
intermissus, us т перерва вставляти; interser6re causam по­
intermitto, mlsi, missum, бге 1) силатися на причину
класти посередині; 2) перерива­ intersum, fui, -, esse 1) бути посе­
ти; 3) залишати вільним, незай­ ред (чогось), знаходитися між
нятим (чимось); 2) проходити, полягати;
internus, a, um внутріш ній, 3) бути присутнім, брати участь;
місцевий; mare Internum Серед­ 4) складати різницю; 5) виявляти
земне море інтерес; quanti interest (in quantum
interpello, ivi, atum, are 1) пе­ interest) за яку ціну
ребивати, виступати із заперечен­ intestlnus, a, um 1) внутрішній;
ням; 2) затримувати; 3) зривати 2) міжусобний, сімейни
interpolatio, onis/ зміна, встав­ intestatus, a, um 1) який не
ка окремих слів у тексті, інтерпо­ склав заповіту; (ab) intestatio без
ляція заповіту; intestato mori вмерти,
interpdno, posui, posltum 1) за­ не залишивши заповіту; 2) не-
стосовувати; 2) вставляти, розстав­ підкріплений показаннями свід­
ляти, ставити, виставляти, вжи­ ків
вати; interpon6re decretum вино­ intervallum, і п 1) проміжок, від­
сити рішення; pactiones interpo- стань; 2 ) строк
пбге укладати угоду; 3) притяга­ intervenio, veni, ventum , Ire 1)
ти; 4) допускати приходити, з’являтися; 2) пере­
interpres, 6tis т 1) посередник, ривати, припиняти, втручатися,
тлумач; 2) перекладач траплятися
interpretator, atus sum, агі 1) intlmus, a, um superlat. до inte­
тлумачити, пояснювати, комен­ rior 1) внутрішній; 2) найглиб­
тувати; 2) перекладати, розумі­ ший; 3) щирий, задушевний, та­
ти, мати думку ємний
interrdgo, avi, atum, are пита­ intolerabflis, е 1) нестерпний; 2)
ти, запитувати, допитувати непереборний; 3) нездоланний
Щ іто Іегап Ц и й Ш І 98

intolerandus, a, um нестерп­ датний; 2) шкідливий; 3) небез­


ний печний, згубний
intol6rans, ntis 1) нетерплячий, invddo, vasi, vasum, бге 1) ки­
невитривалий; 2) нестерпний датися, прямувати, нападати; 2)
intorqueo, rsi, rtum , Sre 1) об­ входити, в’їжджати
кручувати, обмотувати, вити; 2) invalldus, a, um безсилий, слаб­
повертати; 3) кинути, метнути кий, немічний
intra з асс. 1) усередині, у се­ invenio, veni, ventum, Ire 1) зна­
редину, в, до середини; 2) на про­ ходити, одержувати; 2) розкри­
тязі, в межах вати, викривати; 3) відкривати,
intrlco, (fivi), Stum, are заплу­ винаходити; 4) здобувати
тувати, бентежити, збивати з пан- inventio, onis / = inventum, і п
телику винахід, відкриття
intro, avi, atum, are 1) входи­ investlgo, avi, atum, are 1) від­
ти, вступати; 2) в’їздити, прохо­ шукувати по слідах, висліджува­
дити, увійти; 3) нападати ти, дізнаватися; 2) розслідувати,
introdiico, duxi, ductum, бге 1) досліджувати; 3) слідкувати
вводити, приводити; 2) розпо­ invet6ro, avi, atum, are робити
всюджувати; 3 )вводити, наводи­ старим, надавати давності; pass.
ти; 4) посилатися inveterari старіти
introltus, us т 1) вхід, вступ; 2) invlcem adverb, по черзі, взаємно
початок invictus, a, um 1) непереможе-
introspicio, spexi, spectum, бге 1) ний, непереможний; 2) невмоли­
дивитися (у щось); 2) заглядати, мий, непорушний
зазирати in video, vldi, visum, ere 1) не­
intueor, tultus sum, eri 1) при­ доброзичливо дивитися, заздри­
глядатися, уважно дивитися; 2) ти; 2) ревнувати; 3) відмовляти
мати на увазі, враховувати; 3) роз­ invidia, а е /1 ) заздрість, ревно­
дивлятися щі; 2) недоброзичливість; 3) не­
intus adverb, всередині нависть
inultus, a, um невідомщений, invldus, a, um заздрісний, не­
безкарний доброзичливий, неприхильний,
inutllis, е 1) некорисний, непри­ несприятливий
Шw
п».-w
- Ш Я Н Я Н і ___________
Т 99 wemmmmm
invlsus, a, um ненависний, во­ irirus, a, um гнівний, сердитий
рожий irrationilis, е нерозумний, не­
invitatio, o n is /l) запрошення, свідомий
заклик; 2) заохочення; 3) часту­ irremeabllis, е безповоротний,
вання безвихідний
invite adverb, неохоче, мимоволі irrevSrens, ntis нешанобливий,
invito, avi, atum, are 1) запро­ байдужий
шувати; 2) пропонувати; 3) прий­ irrevocabliis, е 1) безповорот­
мати ний; 2) нестримний
invltus, a, um 1) небажаючий, irrideo, rlsi, rlsum, еге сміяти­
неохочий; 2) змушений ся, насміхатися, висміювати
invium, і n nepee. pi. бездо­ irrlgo, ivi, itum , ir e 1) відво­
ріжжя дити (воду); 2) зрошувати, поли­
invius, a, um 1) непрохідний, вати
непроїжджий; 2) недоступний, irrlsor, oris т насмішник
неприступний; 3) неможливий, irrltus, a, um 1) недійсний (про
нездійсненний заповіт); 2) марний, даремний
invdco, avi, itum , ire заклика­ irrumpo, гйрі, ruptum, бге 1)
ти, запрошувати вдиратися, вриватися, входити,
invulnerabllis, е невразливий проникати; 2) порушувати, зава­
Ioannes, is т Іван (чоловіче ім я) жати
Ionia, ае /Іо н ія (область на за­ is, еа, id 1) цей; ob earn causam з
хідному узбережжі Малої Азії) цієї причини; 2) той, він, такий;
Iphianassa, ае/Іфіанасса = Іфі- id est тобто
генія (дочка Агамемнона) Isocr&tes, is т Ісократ (афін-
ipse, ipsa, ipsum сам, він ський оратор, 436—338рр. до н. е.,
іга, ае / гнів, роздратування, учень Горгія і Сократа)
злість; - incensus (commotus) роз­ iste, ista, istud 1) цей, той (по
гніваний, у гніві відношенню до 2-ї особи); furor
iracundia, ае/ запальність, гнів, iste tuus оце твоє шаленство; 2)
лють такий
irascor, -, -, sci гніватися, зли­ Ister, stri т = Hister, stri т Істр
тися (нижня течія Дунаю)
4*
istic adverb, там, тут, при цьому iter, itingris п 1) шлях, дорога;
istuc adverb, туди, до тебе, до 2) марш, похід; 3) юр. перепустка,
цього питання право проходу
ita adverb. 1) так, таким чином; it&rum adverb, знову, повторно,
2) стільки ще раз, вдруге, з другого боку
Italia, ае /Іт а л ія itldem таким же чином
Itallcus, a, um італійський itlner, firis арх. див. iter, iting-
it&que adverb, том у, таким ris п
чином lulus, і т = Ascanius, і т Іул (син
item adverb, також, так само, Енея і Креуси, міфологічний ро­
таким же чином доначальник римського роду Юліїв)

J
J, j йот, десята літера латин­ jactus, us т кидок, кидання
ського алфавіту (нескладове і, яке jatiilum, in 1) кидок; 2) рибаль­
спочат ку мало однакове п о з­ ська сітка; 3) ратище, спис
начення з і) jam вже
jaceo, ui, (Itum), бге 1) лежати, Janitiilum, і п Янікул (один із
простягатися; 2) звисати; 3) пере­ семи пагорбів Рима)
бувати в ув’язненні; 4) бути мерт­ janua, ае/ двері, вхід, доступ
вим; 5) бути розташованим, про­ Januarius, і т січень (місяць)
стягатися Janus, і т Янус (давньоіталій-
jacto, Svi, atum, are 1) кидати; ський бог дверей і воріт, року, ча­
2) турбувати; 3) блукати; 4) на­ су тощо; зображувався з двома
правляти; 5) розкидати; 6) торка­ обличчями — молодим і старим,
тися; 7) загадувати, тривожити; зверненими у протилежні боки)
se jactare хвалитися, пишатися; Javorscius, і т Стефан Явор-
8) починати, розпочинати ський (професор Києво-Могилян-
jactura а е / 1 ) кидання, вики­ ської академії, церковний діяч у
дання; 2) втрата, шкода 1658— 1722 рр.)
ш з іш м н я н і 101 ш ш ш ш ш т т

jecur, 6ris n печінка jug6rum, і п gen. pi. juggrum;


jocor, jocatus sum, Sri жарту­ dat., abl. pi. jugeribus югер (міра
вати земляної площі = 1/4 га)
jocus, і m ж арт, дотеп; per ju g d s u s , a, um г о р и с т и й ,
jocum, joci causa, jod gratia жарто­ горбистий, нерівний (про місце­
ма вість)
juba, а е / 1) волосся, грива; 2) Jugurta, ае т Югурта (цар Ну-
гребінь; 3) султан (пір 'я на шоло­ мідїі)
мі) jugum, і п ярмо, хомут
jubeo, jussi, jussum, Sre 1) на­ Julia, ае /Ю л ія (жіноче ім'я)
казувати, веліти; 2) визначати; 3) I J u liS n u s , a, um Ю л іа н ­
просити, говорити; 4) юр. схва­ ський
лювати, приймати (закон), поста­ II Julidnus, і т Юліан (рим­
новляти, призначати ський юрист, автор «Edictum рег-
jucundus, a, um приємний, ми­ petuum»)
лий I Julius, і, т Юлій (римське ім %
judex, judlcis т суддя яке за офіційною римською версією
judicatio, 6nis/ 1 ) судове слід­ було пов язане з іменем сина Енея,
ство; 2) судове рішення, вирок Асканія — Іула; найбільш відомий
judiciSlis, е судовий G. J. Caesar)
judicium, і п 1) судочинство, II Julius, і т липень (місяць,
суд; ~ inter sicarios справа про названий на честь Юлія Цезаря)
вбивство; qui ~ dat = praetor хто jumentum, і п 1) запряжений
дозволяє судове розслідування; кінь, в’ючна тварина (кінь, мул,
2) суд, судова установа, судовий віл); 2) віз
процес; 3) судження, думка, по­ jungo, junxi, junctum, бге 1) з’єд­
гляд; 4) вирок нувати, зв’язувати; 2) зачиняти;
judlco, avi, atum, are 1) вести 3) запрягати; pass, jungi бути
судовий процес, судити; 2) вино­ суміжним, граничним, приляга­
сити вирок, рішення, вирішувати ти
справу; 3) мати судження, прихо­ junior, junius comparat. до juve-
дити до висновку; 4) вважати, nis, e молодший
обговорювати, оголошувати Junius, і m червень (місяць,
ЩЩЩЯШШШ____102____ — ШІШІ
названий на честь богині Ю но- не право); ex jure по закону; - di-
ни) сбге право проголошувати закон,
Juno, onis /Ю н о н а («дружина творити суд, судити; ~ responde-
Юпітера у римській міфології) ге давати юридичний висновок;
Jupltter, Jovis т Юпітер (цар ~ fasque est можна й треба; plena
неба, богів і людей; римський вер­ jure з повним правом; ~ naturale
ховний бог) натуральне право (природне пра­
jurgiosus, a, um лайливий во); - gentium міжнародне пра­
jurgium, і п сварка, лайка, супе­ во; ~ consuetudlnis звичаєве право
речка jusjurandum, і п клятва, присяга
juridicialis, е юридичний jussum, і п наказ, веління, по­
I juridlcus, a, um судовий станова
II juridlcus, і т 1) суддя; 2) ім­ jussus, us т наказ, веління; jussu
ператорський легат за наказом
jurisconsultus, і т правозна­ Justinianus, і т Юстиніан (схід-
вець, юрист, юрисконсульт норимський імператор, 483—
jurisdictio, onis / 1) юрисдик­ 565 р р ., відомий кодифікацією
ція, підсудність; 2) судочинство; законів, за його правління ство­
3) влада, компетенція рений Codex Justinianeus = Кодекс
jurisperltus, і т обізнаний із Юстиніана)
законами, досвідчений у праві justitia, ае / справедливість
jus, juris п право, сукупність justus, a, um справедливий, за­
законів; - ас fas право писане й конний, правильний, чесний
неписане; - bonumque право і I Juvenalis, is т Ювенал (рим­
справедливість; jurisprudenda (sci- ський поет-сатирик часів імпера­
entia) наука права, юриспруден­ торів Доміціана і Траяна, бл. 45—
ція; - et leges законодавство; jura 130рр.)
dare (condSre, statuSre) встанов­ II juvenalis, е = juvenalis, е
лювати закони; ~ civile цивільне юнацький, юний
право; - publicum публічне право juvenca, ае/1 ) молода дівчина;
(державне й кримінальне); ~ hu- 2) телиця
manum натуральне право; ~ di- juvenesco, venui, -, бге підрос­
vlnum релігійні закони (сакраль­ тати, молодіти
I juvSnis, e comparat. juvenior або pers. juvat приємно, подобається;
junior молодий, юний quantum juvat стільки, скільки
II juv£nis, is m молодик, юнак хочеться
ju v e n tu s, utis / м олодість, juxta з acc. 1) біля, обіч, по­
юність, юнацтво, молодь близу, згідно; 2) поряд, безпосе­
juvo, juvi, jutum , are 1) допо­ редньо; юр. у відповідності (із за­
магати, підтримувати; 2) сприя­ коном)
ти; 3) радувати, веселитися; іт-

k
К, k одинадцята літера латин­ Karthaginiensis, is т карфагеня­
ського алфавіту нин (мешканець міста Карфаген)
Kalendae, arum f p i = Calen- Kijovia, ае /К и їв (столиця Ук­
dae, arum f p i Календи (перше раїни)
число місяця) kozacus, і т = cosacus, і т козак
Karthago, Inis/ = Carthago, Inis / kozatlcus, a, um козацький
Карфаген

і
L, 1 дванадцята літера латин­
_ ІЦіІІ1111І ІУIII *■

labellum, і п губка (маленька губа)


ського алфавіту; L=50; L.=Luc- Labeo, onis т Лабеон; Quintus
retius Лукрецій Antistius Labeo Квінт Антістій
labefacto, avi, atum, are 1) трусити, Лабеон (правознавець епохи Ав-
розхитувати; 2) підривати, руйну­ густа, засновник Прокуліанської
вати; 3) губити; 4) розпушувати, школи права)
розм’якшувати; 5) потрясати, хи­ Labienus, і т Лабієн (ім я Тита
тати Аттія, легата Цезаря)
штяяяаш т ШФтіЬж
labo, avi, atum, are 1) хитатися, демон
вагатися; 2) гинути; 3) бути не­ Іасбго, avi, atum, are 1) розди­
твердим рати, шматувати, руйнувати; 2)
labor, lapsus sum, labi 1) ковза­ ганити, лаяти; 3) розладнувати;
ти, опускатися, спускатися; 2) 4) мучити
пролітати, плисти; 3) поширю­ lacerta, ае / ящірка
ватися; 4) розливатися; 5) прохо­ lacertus, і т перев. pi. 1) м’язи
дити, услизати; 6) помилятися, плеча; 2) сила, міць, виразність;
псуватися 3) найбільш мускуляста частина
labor, oris т 1) напруга, зусил­ руки (від плеча до ліктя)
ля, праця, труд; 2) працьови­ Lach£sis, is / Лахеса (одна з
тість; 3) труднощі, муки, стра­ трьох богинь людської долі, що
ждання, лихо пряла нитку життя)
laboriosus, a, um 1) тяжкий, Laconlca, ае / Лаконіка = Ла-
важкий; 2) працьовитий, діяль­ конія (Спарта)
ний; 3) багатостраждальний lacrlma, ае / сльоза, крапля
laboro, avi, atum, are 1) працю­ lacrimo, 2vi, Stum, Sre проли­
вати; 2) терпіти; 3) турбуватися, вати сльози, плакати
непокоїтися; 4) терпіти, страж­ lacteus, a, um молочний
дати; 5) готувати, виготовляти lacuna, а е / 1 ) заглиблення,
labrum, і п 1) губа; 2) край ущелина, дірка; 2) шкода, втрата
Labyrinthus, і т = Labyrinthos, lacunar, aris п стеля (прикра­
і т гр. лабіринт шена заглибленнями)
lac, lactis п молоко lacus, us т озеро, став, басейн,
Lacaena, ае / гр. спартанка, річка, водойма
лакедемонянка laedo, laesi, laesum, бге 1) шко­
Lacedaemo, dnis/ = Lacedaemon, дити, псувати; 2) порушувати (<до­
6nis / Лакедемон = Спарта (го­ говір]І; 3) дратувати, ображати,
ловне місто Лаконії) гнівити, кривдити
I Lacedaemonius, a, um спартан­ laesio, onis / 1 ) пошкодження;
ський 2) образа; 3) напад
II Lacedaemonius, і т спарта­ laetabundus, a, um радісний, пе­
нець, меш канець міста Л аке­ рейнятий радістю
laetifico, avi, itum , are 1) ве­ шений зміями Міневри за те, що
селити, радувати; 2) робити ро­ застерігав своїх співгромадян від
дючим; 3) зрошувати дерев'яного коня)
laetitia, а е / 1) радість; 2) при­ lapideus, a, um 1) кам’яний; 2)
надність; 3) родючість безжалісний
laetor, letatus sum, агі весели­ lapillus, і т 1) камінець, кош­
тися, радіти товний камінь, перлина; 2) камінь
laetus, a, um 1) угодований, для подання голосу проти смерт­
жирний; 2) квітучий, багатий; 3) ної кари
радіючий, веселий, гордий, спри­ lapis, lapldis т камінь, мармур,
ятливий, щасливий, радісний коштовний камінь, перлина, при­
laevus, a, um 1) лівий; 2) невмі­ кордонний камінь
лий; 3) незручний; 4) згубний, lapsus, us т 1) ковзання, повіль­
дурний; 5) несприятливий ний рух, течія, політ; 2) падіння,
lambo, Iambi, lambltum, бге 1) випадіння; 3) помилка
лизати; 2) торкатися; 3) ссати lar, laris т лар (дух-хранитель);
lam entabllis, е жалюгідний, рі. лари (домашні божества, хра-
плачевний, жалібний нителі родинного вогнища)
lamina, а е /1 ) лист, пластинка largior, Itus sum, Tri 1) щедро
(з металу); 2) дошка, бляха; 3) давати, дарувати; 2) відпускати
коштовні метали в пластинках largitio, onis / 1) щедрість; 2)
чи брусках; 4) клинок підкуп
Lamps&cum, і п Лампсак (місто largus, a, um щедрий, великий,
в Місії) широкий, багатий
Іапа, ае/ шерсть, вовна lascivio, іі, Itum, Ire гратися, ба­
lanlger, gSri т поет, баран, яг­ витися, пустувати, бути розбе­
ня щеним
lanio, avi, atum, are 1) розри­ lassus, a, um 1) втомлений, ви­
вати, дерти на частини; 2) ганити снажений; 2) заспокоєний
lanx, lands / 1 ) миска, чашка; late adverb, широко
2) чаша терезів latebra, ае / перев. pi. 1) при­
Laocoon, ontis т Я аокоон (тро­ ховане місце, тайник, притулок;
янський жрець Нептуна, заду­ 2) хитрощі
106 іш т а ш и ш

lateo, ui, -, ere 1) бути прихо­ latroclnor, atus sum, ari 1) бути
ваним, ховатися; 2) бути невідо­ найманим солдатом; 2) грабува­
мим ти
latex, Ids т 1) волога, рідина; latrundtlus, і w 1) розбійник,
2) сік грабіжник; 2) гральний камінець
laticlavius, a, um той, що має latus, a,um 1) широкий, обшир-
широку пурпурову смугу; tunica ний, просторий; 2) змістовний,
laticlavia латиклавія (оточена ши­ докладний
рокою пурпуровою смугою туніка latus, 6ris п 1) бік, сторона; 2)
у сенаторів, а в епоху імперії у фланг; 3) оточення; 4) груди, ті­
військових трибунів, м олодих ло
патриціїв, що готувалися до дер­ laudabllis, е 1) гідний похвали,
жавної служби) похвальний; 2) гарний, прекрас­
latifundium, і п велике земельне ний
володіння, латифундія laudatio, onis/ хвала, похвала
Latlne adverb, латиною laudator, oris т 1) хвалитель,
I Latlnus, a, um 1) латинський, прихильник; 2) свідок, що дає
римський; 2) ясний, прямий свідчення на чиюсь користь
II Latlnus, і т латинянин (меш­ laudo, avi, itum , are 1) хвали­
канець Націю) ти, вихваляти, славити; 2) виправ­
latitOdo, Inis / ширина довувати, захищати; 3) називати,
Latium, і п Лацій (область на вказувати
території А пеннінського півостро­ laurea, ае / лаврове дерево,
ва, столицею якого був Рим) лавровий вінок
Latdna, ае/Л ато н а (дочка ти­ laureus, a, um лавровий
тана Кея і Феби, мати Аполлона і laurus, і / 1) лаврове дерево,
Діани) лавр (присвячений Аполлонові),
latro, avi, atum, are 1) гавкати, лаврова гілка, лавровий вінок; 2)
брехати; 2) горлати, шуміти перемога, тріумф
latro, onis т 1) найманець; 2) laus, laudis/1) хвала, похвала,
розбійник, душогуб; 3) пірат уславлення, слава, честь; 2) заслу­
latrocinium, і п розбій, погра­ га, подвиг; 3) розкіш, пишнота
бування, грабіж lautus,a,um 1) непоганий, слав­
ЩЇЇауІпП ip? шшттш
ний, прекрасний, розкішний; 2) зваж­ вершників); 2) військо, армія
ливий, значний; 3) пристойний legislator, oris т законодавець,
Lavinia, ае/Л авінія (дочка ца­ автор законопроекту
ря Латина, друга дружина Енея) legitimatio, onis / узаконення
Lavinium, і п Лавіній (старо­ legitlmus, a, um 1) законний; 2)
давнє місто на південь від Рима, юридичний, правовий; 3) дійсний
засноване Енеєм) lego, legi, lectum, бге 1) збира­
Lavinius, a, um лавінійський ти; 2) виривати, виймати; 3) змо­
lavo, lavi, lautum, are 1) мити, тувати, скручувати; 4 ) красти;5)
вмивати, купати, омивати; 2) про­ вибирати; 6) читати, вимовляти,
ганяти декларувати
lectlca, ае/ носилки lego, avi, atum, are 1) посила­
lectio, onis / 1) збирання, ви­ ти, відправляти послом, призна­
бір; 2) читання, рі. коментарі до чати легатом; 2) заповідати, ро­
текстів бити розпорядження по заповіту;
lector, oris т читач 3) доручати
lectiilus, і т ложе, постіль, ліж­ Leneus, a, um 1) ленейський (епі­
ко тет Вакха); 2) вакхічний
I lectus, a, um обраний, вишу­ lenio, Ivi, Itum, Ire 1) заспо­
каний, відмінний, чудовий коювати, пом’якшувати; 2) полег­
II lectus, us m 1) ложе, постіль, шувати, приборкувати
ліжко, шлюбне ліжко; 2) шлюб lenis, е 1) ніжний, легкий; 2)
legalis, е 1) правовий, закон­ повільний, спокійний; 3) корот­
ний; 2) юридичний кий
legalltas, atis / законність leiflter adverb. 1) м’яко, тихо,
legatum, і п заповідальна від­ повільно; 2) лагідно, ласкаво
мова, розпорядження власни­ lente adverb. 1) поволі, помалу;
ка 2) в’яло, спокійно
legatus, і т посол, легат, по­ lentus, a,um 1) гнучкий, піддат­
мічник командуючого ливий; 2) в’язкий, чіпкий; 3) по­
legio, onis / 1) легіон (вища вільний
бойова одиниця, що складалася з leo, onism 1) лев, левова шкіра;
4200— 6000 п іхот инців і 300 2) сузір’я Лева
ЗР.” 'ii.'JlWI— _________ 108_________ шшяшшж
Leonidas, ае т Леонід (спар­ ний
танський цар, захисник Фермопіл, levltas, fitis/l) легкість, мотор­
480р. до н. е.) ність, швидкість; 2) легковаж­
leonlnus, a, um левиний ність
lepldus, a, um 1) витончений, levo, Svi, Stum, fire 1) полегшу­
милий, чарівний; 2) зніжений; 3) вати, зменшувати, пом’якшувати;
дотепний, забавний 2) послабляти; 3) позбавляти, зні­
lepos, oris т 1) принадність, ви­ мати; 4) давати відпочинок; 5)
тонченість, привабливість; 2) до­ піднімати
тепність, гумор lex, legis/ 1 ) закон, юридична
lepus, dris т заєць норма; legem abrogare відміняти
Lerna, ае / = Lerne, es / Лерна закон; jura legesque звід законів;
(озеро, річка й болото в Арголіді, lege по закону, по праву; leges 1і-
де жила багатоголова гідра, вби­ bertasque конституція республіки;
та Геркулесом) legem ferre вносити законопро­
Lernaeus, a, um лернейський ект; ~ ассірбге (jubere) прийняти,
Lesbia, ае / Лесбія (псевдонім, затвердити законопроект; ~ anti-
під яким римський поет Катулл qufire (repudiare) відхиляти зако­
оспівав Клодію) нопроект; legis actio сувора фор­
lessus, us т плач над покійним мальна процесуальна дія; - fori
letalis, е смертельний закон місцезнаходження суду;
Lethaeus, a, um летейський, що lex lata прийнятий закон, прави­
дає забуття (назва від річки Лета ло, принцип; sine lege поза пра­
в А їді) вилом; 2) рішення, умова; 3) до­
letum, і п смерть, загибель говір, угода: lex mancipii договір
Leuconoe, es / Л евконоя (жіно­ про купівлю-продаж, купча
че ім я) libamen, Inis п 1) жертва; 2)
levis, е 1) гладкий, рівний, збиток
блискучий; 2) молодий, ніжний; libellus, і т 1) книжка, книжеч­
3) тертий; 4) легкий, неважкий; ка; рі. книгарня, записник; 2) скар­
5) спокійний; 6) нездоровий; 7) га, прохання, доповідна записка,
швидкий, моторний; 8) незнач­ письмове запрошення
і Иііи М І В Д И Н І і09____ шшшшшшшл
libens, ntis той, що охоче (із за­ libido, Inis/баж ання, прагнен­
доволенням) робить (щось) ня, пристрасть
libenter adverb. охоче, із задо­ Libitlna, ае / Лібітіна (богиня
воленням мертвих, смерті й похорону в дав­
liber, бга, бгшп 1) вільний, не­ ньоримській міфології)
залежний; servi et ІіЬбгі раби й libo, Svi, Stum, Sre 1) брати звер­
вільні громадяни; 2) пустий, не­ ху, знімати; 2) їсти або пити; 3)
зайнятий; 3) шляхетний торкатися; 4) зменшувати, пору­
liber, bri т 1) луб, лико, книга, шувати; 5) приносити в жертву;
твір; 2) розділ, глава; 3) облік, спи­ 6) черпати
сок, реєстр; ex libris з книжок libra, а е / 1 ) римський фунт
liberSlis, е 1) вільний, шляхет­ (міра ваги = 327,45 г)\ 2) ваги, те­
ний; 2) ввічливий; 3) щедрий; 4) рези; ~ et aes юридично оформле­
ліберальний на купівля; per aes et libram або
liberatio, onis / звільнення, ви­ libra et aere з дотриманням всіх
правдання (через суд) формальностей; 3) рівновага, рі­
НЬбге adverb. вільно, необме­ вень
жено, безперешкодно, прямо, від­ librlpens, endis т вагар
крито libum, і п коржик, пряник, жер­
ІіЬбгі, orum т, р і 1) вільно- товний пиріг
народжені діти; 2) пташенята licentia, а е /1 ) необмеженість,
ІіЬбго, avi, Stum, Sre відпуска­ свобода, вільність; 2) право, влада;
ти на волю, звільняти, звільняти 3) сваволя, зухвальство, нахабство
від податків licet, licuit, ere impers. дозво­
libertas, atis / 1 ) воля, свобода; лено, можна
2) право; - RomSna права і пере­ Licinius, іі т Ліціній; Marcus
ваги римського громадянина; 3) Licinius Crassus М арк Ліціній
незалежність, самостійність Красс (прибічник Сули, воював
libertinus, і т вільновідпущеник проти Спартака, учасник першо­
libcrtus, a, um відпущений на волю го тріумвірату з Помпеем та Це­
libet, libuit, libere impers. хо­ зарем у 60 р. до н. е.)
четься, бажано licltus, a, um дозволений
п о ___________—

lictor, oris m ліктор (член поч­ linter, tris/ човен, корито


ту найвищих римських сановників; liquesco, licui, -, бге 1) плавити­
вони несли попереду фаски, роз­ ся, танути, розтавати; 2) розкла­
чищали шлях через натовп, вико­ датися; 3) гнити, слабнути; 4) змен­
нували вироки) шуватись
ligneus, a, um 1) дерев’яний; 2) liquldus, a, um 1) рідкий, водя­
сухий, тонкий ний; 2) світлий, ясний, прозорий,
lignum, і п 1) деревина, дерево; чистий; 3) плавний
2) колода, поліно liquo, avi, atum , are 1) роз­
ligo, avi, atum, are 1) в’язати, ріджувати; 2) очищати; 3) звіль­
зав’язувати, прив’язувати; 2) з’єд­ няти
нувати, сковувати liquor, oris т 1) рідина, волога;
lilium, і п лілея 2) прозорість; 3) море
Lilybaeum, і п Лілібей (мис на lis, litis / 1 ) сварка; 2) процес,
західному узбережжі Сицилії) судова справа, позов; 3) тягани­
Lilybaet&nus, a, um лілібей- на
ський, сицилійський litlgo, avi, atum, are 1) спереча­
limen,Inisn 1) поріг, двері, вхід; тися, сваритися; 2) судитися
2) початок; 3) кордон; 4) дім; 5) litoralis, е береговий, прибе­
кінець режний
limes, Itis т 1) межа, межовий ІіНбга, а е /1 ) буква, літера; ad
знак, прикордонна лінія, кордон; litt6ram слово в слово, буквально;
2) відстань, різниця р і лист, записка, документ, про­
limlto, avi, atum, are 1) обмежу­ токол, акт; наказ, розпоряджен­
вати; 2) визначати, встановлюва­ ня, едикт; 2) писемність, літера­
ти тура, наука, освіта
limosus, a, um болотистий litterae по літерах, буквально
linea, а е / 1 ) нитка, шнур; 2) litte ra tu ra , а е / 1 ) рукопис,
риска, лінія; 3) кордон; 4) прохід твір; 2) алфавіт; 3) мовознавство,
(в театрі) філологія, граматика
lingua, а е / 1) мова; 2) красно­ litteratus, a, um грамотний, ос­
мовність вічений, вчений
y ?litu s] 111

litus, 6ris n морський берег, уз­ мати місце, відбуватися; ргібге


бережжя, поет, берег річки або loco спочатку, перш за все; locus
озера senatus habendi місце засідання
Livius, і т Лівій; Livius Ап- сенату; 2) службовий стан, поса­
dronlcus Лівій Андронік (полоне­ да, звання; 3) земельний наділ,
ний грек з Тарента, вільновідпу­ маєток, ґрунт; 4) розділ твору,
щеник, найдавніший римський уривок; loco citato в цитованому
поет, творець римського епосу та місці; рі. основоположення, тези;
драматургії); Titus Livius Тит Лі­ loci communes загал ьн і поло­
вій (автор римської історії «Від ження; 5) час, простір; (in) loco
заснування міста», 59— 17 pp. вчасно; 6) випадок, привід, мож­
до н. е.) ливість; 7) полож ення, стан,
livor, oris т 1) синювато-сірий умови, відношення; hoc loco в
колір, синява; 2) сильна заздрість цьому відношенні; in locum за­
localis, е місцевий мість; pi. loci окремі місця, урив­
locatio, onis / 1) розміщення, ки з книг; Іоса місця, пов’язані
розташ ування; 2) здавання в між собою, місцевість, області
оренду, орендний договір: Іоса- longe adverb. 1) далеко; 2) на­
tio-conductio договір найму, орен­ багато; 3) вельми, довго
да longinquus, a, um 1) далекий,
locator, oris т який здає внай- віддалений; 2) довгий
ми, орендодавець longitudo, Inis/ довжина, про­
loco, avi, atum, are 1) вміщува­ тяжність
ти, розміщувати; 2) вживати, за­ longiusciilus, a, um довгуватий,
стосовувати; 3) ставити, оцінюва­ довжелезний
ти; 4) здавати внайми, здавати в longus, a, um довгий, далекий,
оренду; 5) здавати на відкуп, най­ тривалий, довголітній
мати loquax, acis 1) балакучий; 2)
lodilus,im 1) місцина, куточок; дзюркітливий
2) труна; 3) ящик, скринька loquor, locQtus sum, loqui 1) го­
locuples, etis 1) багатий маєт­ ворити, розмовляти, розповіда­
ками; 2) щедрий; 3) надійний ти; 2) називати, свідчити; 3) оспі­
locus, і т 1) місце; locum habere вувати
іштшгш Ш ___________Я И И И В ш я і

Іогїса, ае / панцир, кольчуга 98—55pp. до н. е.)


lorum, і п ремінь, батіг lucrum, і п вигода, прибуток,
lotos, і / = lotus, і / гр. лотос користь, нажива; поет, багатство
Іисегпа, ае/свічка, с в і т и л ь н и к , luctor, Stus sum, Sri 1) змагати­
ліхтар, лампа ся, боротися; 2) чинити опір
Іисео, Іихі, -, еге 1) СВІТИТИ, СВІ­ luctuosus,a, um сумний, тужли­
ТИТИСЯ, сяяти, блищати; 2) видні- вий, скорботний
тися luctus, us т скорботний зойк,
Lucia, ае / JI юція (жіноче ім \я) траур, стогін
lucldus, a, um 1) світлий, яскра­ luculentus, a, um 1) світлий, яс­
вий, блискучий; 2) ясний, очевид­ ний; 2) гарний, красивий
ний Lucullus, і т Лукулл (відомий
I luclfer, f6ra, fSnim світлонос­ своїм марнотратством)
ний lucus, і т священний гай; поет.
II Lucifer, бгі т Люцифер (син ліс
Аврори, бог ранкової зорі); поет. ludibrium,in 1) предмет забави;
день 2) насмішка; 3) обман; 4) насиль­
Lucius, і т Луцій; Lucius Таг- ство
quinius Priscus Луцій Тарквіній ludkrum, і п гра, забава, жарт,
Пріск (п *ятий римський цар); Lu­ пустощі; р і театральна вистава,
cius Tarquinius Superbus Луцій видовище, змагання
Тарквіній Гордий (сьомий рим­ ludiflcor, Stus sum, Sri 1) насмі­
ський цар) хатися; 2) обманювати, хитрува­
lucratlvus, a, um той, що при­ ти
носить користь; прибутковий ludo, lusi, lusum, бге 1) грати; 2)
Lucretia, ае/Лукреція (дружи­ танцювати; 3) грати на сцені; 4)
на Тарквінія Коллатіна, яка ста­ пустувати, насміхатися, висмі­
ла жертвою насилля з боку Секста ювати; 5) обдурювати
Тарквінія) ludus, і т 1) гра, забава, жарт;
Lucretius, і т Лукрецій; Titus рі. публічні ігри, змагання, видо­
Lucretius Carus Тит Лукрецій Кар вища; 2) драматичний твір, спек­
(відомий римський поет-філософ, такль; ludus litterSrum початкова
автор поеми «De rerum natura», школа
ЩШИШІЯІ______ {із______ ИНИИШШІ
lugeo, luxi, (luctum), ere оплаку­ lutum, і п 1) грязь, мул; 2) глина
вати, сумувати lux, lucis / 1) світло, світило,
lugubris, e сумний, скорботний, освітлення; 2) блиск; 3) ясність,
жалісний гласність; 4) відомість, слава; 5) до­
lumen, Inis n світло, світило, помога; 6) сонячне світло, день;
світильник 7) життя; prima luce на світанку
I luna, ае / місяць (планета), luxuria, а е / 1 ) надмір життє­
місячне сяйво вих соків, буяння; 2) достаток, роз­
II Luna, ае / Луна (богиня мі­ кіш; 3) надмірність, розпуста
сяця у давньоримській міфології, luxus, us т 1) повнота життє­
дочка Латони, ототожнювалася вих сил, буяння, родючість; 2) над­
з Діаною) мірна розкіш, пишнота, непомір­
lunaris, е місячний, серповид­ ність
ний Lycurgus, і т Лікург: 1) міфіч­
luno, avi, atum, are згинати, ви­ ний фракійський цар, супротив­
гинати ник Вакха, осліплений Юпіте­
lupa, ае/ вовчиця ром; 2) давній законодавець Спар-
lupus, і т вовк ти; 3) афінський оратор, сучас­
luscus, a, um одноокий ник і друг Демосфена; 4) остан­
lusor, oris т 1) гравець, спі­ ній цар Спарти
вець; 2) жартівник Lydia, ае / Лідія: 1) країна в
lustro, avi, atum, are 1) святи­ Малій Азії; 2) жіноче ім’я
ти, освячувати; 2) проводити ог­ lympha, ае/ чиста вода, воло­
ляд, оглядати, спостерігати, роз­ га
глядати; 3) обходити Lynceus, a, um лінкейський
lustrum, і п 1) спокутна жертва, Lynceus, і т Лінкей (учасник
жертвоприношення; 2) п’ятиріч­ походу аргонавтів, який славився
ка, податковий або фінансовий гострим зором)
період (коли відбувався подат­ lynx, lyncis т, /р и с ь
ковий перепис — ценз); 3) оренд­ Іуга, а е /1 ) ліра; 2) лірична по­
ний строк езія; 3) пісня
lusus, us т гра, забава, розва­ Lysander, dri т Лісандр (спар­
га, жарт танський полководець)
114 а щ щ щ т а ім Щ Щ

т -

М, т тринадцята літера латин­ magis adverb, superlat. maxi me


ського алфавіту; М=1000 більше
MacSdo, 6nis т македонець magister, tri m 1) начальник, го­
Macedonia, ае/М акедонія лова, управитель; 2) вчитель,
machlna, а е / 1) механізм, зна­ наставник, керівник; m agister
ряддя, машина; 2) прийом, хит­ equltum начальник кінноти
рість magistra, ае / вчителька, на­
machlnor, atus sum, агі 1) майс­ ставниця
терно складати, творити, виготов­ magistratus, us т 1) посада, по­
ляти; 2) вигадувати, затівати, за­ садова особа; 2) службовець, на­
думувати, замишляти чальник, представник влади, чи­
macto, avi, atum , are 1) про­ новник; р і державна установа
славляти, славити, шанувати; 2) magnanlmus, a, um благород­
улещувати, приносити в жерт­ ний, великодушний, мужній
ву; 3) засуджувати; 4) вбивати, зни­ magnas, atis т (середньовічне)
щувати магнат, можновладець
тасйіа, ае / 1) пляма; 2) насе­ m agniflce adverb, comparat.
лений пункт; 3) ганьба, безчес­ magnificentius, superlat. magnifi-
тя centisslme 1) розкішно, пишно,
madeo, ui, -, ere 1) бути воло­ чудово, прекрасно; 2) доблесно;
гим, бути в крові; 2) текти; 3) бу­ 3) великодушно
ти п’яним; 4) бути переповненим magniflcentia,ae/l) велич, пиш­
Maecenas, atis т Меценат (рим­ ність; 2) великодушність, благо­
ський вершник із знатного етру­ родство
ського роду, близький друг Авгус- magniflcus, a, um comparat.
та, покровитель Вергілія, Горація magnificentior, superlat. magnifi-
та інших поетів) centisslmus 1) чудовий, розкіш­
maereo, ui, -, еге сумувати, ту­ ний; 2) славний, знаменитий; 3)
жити патетичний, величний; 4) благо­
maestus, a, um сумний, скор­ родний, великодушний
ботний, печальний magnituto, Inis / 1) величина,
Щ тЩ Щ ВЯШ Ш __________115 шт~шл
довжина; 2) велика кількість, си­ maleficentior, superlat. maleficen-
ла; 3) важливість; 4) міць tisslmus 1) злочинний, безсором­
magnus,a,um 1) великий, круп­ ний; 2) шкідливий, ворожий
ний, просторий; 2) значний, чис­ malignus, a, um 1) злий, непри­
ленний, обширний; 3) сильний, язний, заздрісний, поганий; 2)
могутній; 4) тяжкий нікчемний; 3) скупий
majestas, atis / 1) велич, свя­ malitia, ае/ злість, злоба, під­
тість, величність, гідність, авто­ ступність
ритет; ~ patria батьківський ав­ malledlus, і т 1) молоточок; 2)
торитет; тіпибге majestatem при­ пагін
меншувати авторитет (честь); malo, malui, -, malle 1) дуже ба­
lex majestatis закон про зневажан­ жати, відцавати перевагу; 2) біль­
ня авторитету; laesio majestatis ше схилятися
образа народного верховенства I malum, і п 1) зло; 2) недолік,
(в епоху республіки); образа імпе­ вада; 3) лихо, нещастя; 4) шкода
ратора (в епоху імперії) II malum, і п яблуко, плід
major, majus comparat. до mag- malus, і / яблуня
nus більший malus, a, um comparat. pejor, su­
I Majus, a, um травневий perlat. pessimus 1) поганий, лихий,
II Majus, і m травень (місяць) злий, підступний, слабий; 2) брех­
male comparat. peius, superlat. ливий; 3) незначний; 4) шкідливий
pesslme 1) погано, зле; 2) невдало, manceps, Ipis т покупець з тор­
нещасливо; 3) сильно, надзви­ гів, скупник
чайно; 4) ледве mancipatio, onis / манципація
maledlco, dixi, dictum, бге зло­ (урочистий обряд передачі права
словити, лаяти, гудити власності у Стародавньому Римі)
maledictum, і п лайка, огуда mancipium, і п 1) юридично
maledlcus, a, um comparat. ma- оформлена купівля; lex manclpi
ledicentior, superlat. maledicentis- купча, договір про купівлю-про-
slmus лихомовний, лайливий даж; 2) право власності, володін­
maleficium, і n 1) лиходійство, ня, необмежена влада; res mancl­
злочин; 2) насильство, шкода pi речі, передача яких у власність
m aleflcus, a, um comparat. здійснювалась шляхом манципа-
Ш ^ п с ір о ^ ^ ІШ Д __________116_________ ШИЙИМагсеЦиіЩ|

ції (земельні ділянки, будови, ра- та, сніп; 2) маніпул (загін солда­
би, худоба); 3) раб, рабиня тів від 60 до 120 чоловік)
mancipo, 3vi, atum, are 1) ло­ mano, avi, atum, are 1) текти,
вити; 2) передавати у власність литися, проливати; 3) поширю­
(за обрядом манципацїі); 3) про­ ватися; 4) забуватися
давати manumissio, 6nis/1 ) відпущен­
mancus, a, um 1) скалічений; 2) ня раба на волю; 2) відпущення
неповний; 3) слабий вини, прощення
mandator, oris т 1) поручитель; manumitto, imsi, missum, бге від­
2) організатор доносу пускати на волю
mandatum, і п 1) доручення, manus, u s/1 ) рука, передня ла­
розпорядження; 2) договір; 3) ман­ па (у тварин); 2) сила, міць, хороб­
дат, імператорський наказ рість; р і подвиги; 3) бій, бороть­
mandatus, us т тільки в abl. за ба, насильство; 4) влада; cum
дорученням, за наказом manu шлюб з владою над дружи­
mando, avi, atum, are 1) вруча­ ною; sine manu без влади; 5) пра­
ти, передавати, доручати; 2) за­ ця, діяльність; 6) група, загін,
мовляти; 3) довіряти; 4) кидати банда, зграя; 7) бік; 8) удар; manus
в землю, сіяти injectio накладення руки на борж­
mandQco, avi, atum, are жува­ ника для приведення його до пре­
ти, їсти тора з метою примусового вико­
mane adverb, рано, вранці нання
maneo, mansi, mansum, ere 1) тарра, а е /1 ) серветка; 2) сиг­
залишатися; 2) продовжуватися, нальний рушник, сигнальний пра­
тривати; 3) чекати, зберігатися, пор
перебувати Mar&thon, onis т М арафон,
manes, ium т, p i 1) душі по­ (місце перемоги Мільтіада над
мерлих; поет, небіжчик, труп; 2) персами у 490р. до н. е.)
царство тіней, підземний світ Marathonius, a, um марафон­
manifestos, a, um 1) явний, оче­ ський
видний; 2) викритий, спійманий Marcellus, і т Марцелл; Marcus
на місці злочину Claudius M arcellus Марк Клав-
manipMus, і т 1) жменя, крих­ дій Марцелл (консул, прибічник
ЩЙаЩІЩ 117 ЯИШЯРШІ
Помпея, супротивник Цезаря, marmoreus, a, um мармуровий
51 р. до н. е.,) Mars, Martis т Марс (бог вій­
M arcius, і т Марцій; Ancus ни у давньогрецькій міфології)
Marcius Анк Марцій (четвертий Marti&lis, is т Марціал; M ar­
римський цар); Marcius liquor (рим­ cus Valerius Martialis Марк Вале­
ський водогін, побудований зга­ рій Марціал (римський поет, ав­
даним царем) тор епіграм, 43—104pp.)
Marcus, і т Марк; Marcus Tul­ I Martius, a, um 1) присвяче­
lius Сісбго Марк Туллій Цицерон ний Марсу, марсів; 2) березне­
(знаменитий римський оратор); вий; 3) войовничий
Marcus Manlius CapitoHnus Марк II Martius, і т березень (місяць)
Манлій Капітолійський (консул, mas, maris т чоловік, мужчина
який врятував Капітолій від нічного I mascii 1us, a, um чоловічий,
нападу галлів, 392р. дон. е.) мужній
mare, is п 1) море; terra marique II masdllus, і т мужчина
на суші й на морі; mare nostrum mascullnus, a, um чоловічий;
(Internum) Середземне море; 2) грам, чоловічого роду
морська вода; 3) морський берег, mater, tris / мати; перен. дже­
узбережжя рело, основа
margarlta, ае / гр. перлина materia, ае / 1) матерія, речо­
margo, Inis т, / край, межа, вина; 2) матеріал, будівельні ма­
кордон теріали; 3) предмет, тема; 4) при­
maritlmus, a, um морський, при­ від, причина
морський maternus, a, um материнський
marltus, і т 1) чоловік; рі. под­ matrimonium, і п ш люб; аіі-
ружжя; 2) самець quem in matrimonium dare віддати
Marius, іі т Марій; Gajus M a­ когось заміж
rius Гай Марій (римський пол­ I m atrdna, ае / матрона, по­
ководець, переможець Югурти, важна заміжня жінка
тевтонів і кімврів, 156— 86 pp. II Matrdna, ае /М атр о н а (наз­
до н. е.) ва річки в Галлії, сучасна Марна)
marmor, dris п мармур, виріб з matOre adverb. 1) вчасно; 2) ра­
мармуру но, скоро; 3) передчасно
ЩтаШЙІ 118

m aturltas, atis / дозрілість від моря; 3) центральний


maturus, a, um 1) зрілий, до­ medium, і п 1) середина; 2) центр;
зрілий; 2) придатний; 3) перед­ 3) суспільство; 4) гласність; in me­
часний, швидкий; 4) своєчасний; dium vocare покликати на суд; 5)
5) старий суспільний добробут
matutlnus, a, um ранковий, ран­ medius, a, um 1) середній, цент­
ній ральний; 2) проміжний; 3) по­
maxlme adverb, superlat. до mag- мірний; 4) істотний; 5) посе­
nop&re більш за все, надзвичайно, редній; 6) спільний; 7) доступ­
переважно, краще, особливо ний
maxlmus, a, um = тахйпню, а, Medus, і т мешканець Мідії
um superlat. до magnus найбіль­ mel, mellis п 1) мед; 2) перен.
ший солодощі, сластолюбство
medeor, егі лікувати; перен. melior, ius comparat. до bonus
допомагати кращий
m edlca, drum п, pi. цілющі mellltus, a, um 1) медовий, со­
трави, лікарські рослини лодкий; 2) милий
medicabilis, е 1) виліковний, ці­ Меіротбпе, es/ гр. Мельпоме-
лющий; 2) заспокійливий на (<співаюча, муза трагедії та лі­
medicamentum,i п 1) ліки; 2) по­ ричної поезії)
легшення; 3) натирання; 4) кос­ membrum, і и 1) член (тіла);рі.
метичні засоби тіло; 2) частина; 3) учасник; 4)
mediclna, а е / 1 ) медицина; 2) розділ; 5) кімната, приміщення
лікувальний засіб memlni, meminisse defect. 1)
medlcus, і т лікар, хірург пам’ятати; 2) згадувати
mediocrltas, atis/ посередність, memor, dris 1) пам’ятаючий; 2)
помірність враховуючий; 3) непримирен­
mediocrlter adverb. 1) посеред­ ний, злостивий; 4) передбачли­
ньо, помірно; 2) задовільно вий; 5) вдячний
m editatus, a, um обдуманий, memorabllis, е 1) достопам’ят­
ретельно підготовлений ний, пам’ятний; 2) чудовий
mediterraneus, a, um 1) глибин­ memoria, ае/1) пам’ять; 2) здат­
ний, внутрішній; 2) віддалений ність пригадувати, пригадуван­
ІІ т е т б Щ И И Н І 119 а Ш а Щ т е г с а й іг а ^

ня; memoria teneneтримати в пам’я­ merlto adverb, по справедли­


ті; задум; 3) час, епоха; 4) випадок, вості, по заслузі
подія; 5) розповідь, звістка; 6) merltum, і п 1) заробіток, вина­
історія, літопис, хроніка города; 2) відплата; 3) заслуга; 4)
т е т б г о , avi, atum, are 1) нага­ послуга; 5) провина; 6) цінність,
дувати, згадувати; 2) викладати, важливість
розповідати; 3) хвалити, прослав­ merltus, a, um заслужений, гід­
ляти; 4) вживати ний
mendax, acis 1) брехливий, оман- merum, і п вино (чисте, не роз­
ливий; 2) вигаданий; 3) фальши­ бавлене водою)
вий, штучний merus, a, um 1) незмішаний, не-
Menelaus, і т Менелай (цар розбавлений, чистий; 2) необме­
Спарти, чоловік Єлени) жений; 3) справжній; 4) суцільний
mens, mentis / 1) розум, мис­ merx, mercis / товар; merces
лення, вдача; 2) роздум, розсуд­ mutare вести обмінну торгівлю
ливість; 3) спосіб думок, харак­ Messana, ае/М ессана (місто в
тер, душа; 4) свідомість, совість; Сицилії)
5) погляд, думка; 6) намір, рішен­ messis, is/1 ) жнива, збирання;
ня, план, бажання 2) масові вбивства
mensa, а е /1 ) стіл; перен. стра­ met підсилювальна частка для
ва, трапеза; 2) їдальня; 3) банк особових або присвійних займен­
mensis, is/ місяць ників; egdmet я сам; tumet ти сам
mensura, а е /1 ) вимір, міра; 2) metallum, і я 1) метал; 2) копа­
величина лина; 3) мінерал; 4) рудня
mentior, Ttus sum, Iri 1) бреха­ metamorphosis, is / гр. мета­
ти, вигадувати; 2) обмовляти; 3) морфоза, перетворення
симулювати; 4) обманювати meo, meavi, meatum, meare 1)
meretrix, 1сis/блудниця, повія ходити, проходити; 2) рухатися;
merges, Itis / сніп 3) текти
mergo, mersi, mersum, бге 1) за­ mercator, oris т купець, поку­
нурювати, топити; 2) ховати пець
meridies, еі т 1) полудень; 2) mercatura, а е /1 ) торгівля; 2)
південь; 3) середина придбання, діставання
120

mercennarius, і т найманець, metus, us т 1) страх, загроза;


підкуплений, найманий слуга, по­ 2) побоювання; 3) небезпека
денник meus, a, um мій
merces, edis / 1 ) плата, винаго­ mica, ае / крихта, крихітка,
рода; 2) підкуп; 3) заробіток; 4) крупинка
втрата; 5) покарання; 6) орендна mico, micui, -, Sre 1) блискати,
плата; 7) прибуток; 8) умова іскритися; 2) мигтіти, сяяти; 3)
mercimonium, і п товар дрижати
mercor, §tus sum, агі придбава- Midas, ае т Мідас (міфічний
ти, купувати, набувати цар Фрігії, який славився своїм
Mercurius, і т Меркурій (син багатством)
Юпітера й Майї, крилатий вісник migro, avi, itum , ire 1) перехо­
богів, провідник душ, покровитель дити, переїжджати; 2) переселя­
гімнастики, торгівлі й красно­ тися; 3) мінятися; 4) відправляти
мовства, винахідник ліри; ото­ miles, Itis т воїн, солдат
тожнювався з грецьким Гермесом) m ilitiris, е військовий, солдат­
merens, ntis гідний, заслугову­ ський, воєнний
ючий militia, ае / 1) похід, війна; 2)
mereo, rui, rltum , Sre 1) заслу­ військова справа; 3) військо, ар­
жити, прислужитися; 2) заслуго­ мія; 4) військова служба; 5) обов’я­
вувати, бути гідним; 3) заробля­ зок, посада
ти, діставати, наживати; 4) роби­ millto, ivi, itu m , ir e 1) бути
ти, здійснювати солдатом; bellum m ilitire вести
metior, mensus sum ,Iri 1) міря­ війну; 2) воювати, боротися; 3)
ти, вимірювати; 2) виділяти, оці­ служити, працювати
нювати mille 1) тисяча; 2) безліч
meto, messui, messum, бге 1) но­ milleslmus, a, um тисячний
сити, жати, збирати; 2) проводи­ milliarium, і п = miliarium, і п
ти збір; 3) зривати; 4) зарубати міліарій (мильний стовп, яким по-
metuo, tui, -, бге 1) боятися, по­ значалась кожна римська миля =
боюватися, лякатися; 2) не вино­ = 1,48 км)\ римська миля
сити, уникати Milti&des, is т Мільтіад (дав­
metropdlis, is/ столиця ньогрецький полководець, перемо­
Ш^ШИИИИІ 121 ияииигошк
жець персів при Марафоні в 490р. грожувати; 3) поет, хвалитися,
до н. е.) обіцяти
minae, arum f pi. зубці, ви­ Minos, ois т Мінос (міфічний
ступи; перен. загрози цар Криту)
Minerva, ае/М інерва (улюбле­ Minotaurus, і т Мінотавр (мі­
на дочка Юпітера, яка народилась фічна істота, напівлюдина-на-
з його голови, непорочна богиня — півбик)
покровителька наук і мистецтв, minuo, ui, utum, бге 1) дроби­
мирного міського життя, реме­ ти; 2) зменшувати, применшува­
сел, а також битв; ототож­ ти; 3) обмежувати; 4) знижувати,
нювалась з грецькою Афіною) послаблювати, позбавляти сили;
minimus, a, um superlat. до par­ 5) спростовувати; 6) уладнувати,
vus найменший, щонайменший, пом’якшувати
незначний minus comparat. до parvus 1)
I minister, stra, strum той, що менше, за винятком; 2) крім, не
допомагає, сприяє дуже; т е ~ крім мене; sin ~ якщо
II minister, tri т 1) слуга, під­ ж ні; nihil ~ зовсім ні
ручний; 2) помічник, служитель; mirabllis, е дивний, дивовиж­
~ legum виконавець законів ний, незвичайний
ministerium, і я 1) служіння, на­ miror, Stus sum, Sri 1) дивува­
дання допомоги; 2) служба, по­ тися, дивитися; 2) не розуміти
сада; 3) заняття; рі. слуги (чогось), питати; 3) милуватися,
ministrStor, oris т 1) слуга, при­ захоплюватися
служник; 2) радник, помічник mirus, a, um 1) дивовижний,
ministro, Svi, Stum, Sre 1) слу­ незвичайний, чудовий; 2) див­
жити, прислужувати; 2) подавати, ний
доставляти, давати; 3) здійснюва­ misceo, miscui, mixtum, ere 1)
ти, робити, виконувати; 4) управ­ змішувати, з’єднувати; 2) приго­
ляти, вести товляти; 3) викликати, спричиня­
minltor, atus sum, Sri загрожу­ ти; 4) перевертати; 5) сплутува­
вати, погрожувати ти; 6) хвилювати; 7) наповнюва­
minor, Stus sum, Sri 1) видава­ ти, переповнювати; pass, збира­
тися, підноситися; 2) перен. за­ тися
т і з е і Д М Ш __________ 122

miser, бга, бгит 1) нещасний, піддатливий; 3) теплий; 4) мир­


бідний, жалюгідний; 2) сумний; ний, спокійний, повільний; 5) не-
3) низький; 4) незвичайний; 5) суворий
нещасливий; 6) незначний mitto, mlsi, missum, бге 1) кида­
miserabllis, е жалюгідний, пла­ ти, метати; 2) посилати, відправ­
чевний, жалібний ляти; 3) вводити (у володіння); 4)
mis6re adverb. 1) нещасливо, супроводжувати; 5) писати; 6) до­
плачевно, жалісно, жалібно; 2) носити; 7) відпускати, розпуска­
сильно, пристрасно ти; 8) відпускати на волю, звіль­
miseria, ае / 1) горе, біда, не­ няти; servum manu ~ відпускати
щастя; 2) труднощі, тяжка праця; раба на волю; 9) залишати, кида­
3) строк ти; 10) замовчувати
misericordia, а е /1 ) милосердя, mixtio, onis / змішування
співчуття, жаль; 2) жалоба mixtus, a, um змішаний
mis6ror, atus sum, агі 1) співчу­ mnemosynum, i n i ) пам’ятник;
вати; 2) оплакувати, жалкувати 2) подарунок на пам’ять
miseriilus,a,um нещасний, зли­ mobllis, е 1) рухливий, легкий,
денний швидкий; 2) нестійкий, рухомий,
missio, onis / 1) посилка, від­ мінливий %
правлення; 2) кидання; 3) звільнен­ moderanter adverb, помірно, в
ня, відпущення на волю; 4) поща­ міру
да; 5) закінчення, припинення moderatio, onis/1 ) обмеження;
mitesco, -, -, бге 1) робитися 2) управління, керівництво, вла­
м’яким, м’якшати; 2) слабнути; 3) да; 3) помірність, помірний рух;
пом’якшуватися, ставати лагідним 4) правильне співвіднош ення,
mitlgo, avi, atum, are 1) пом’як­ пропорційність, гармонійність
шувати, розпушувати; 2) послаб­ moderatus, a, um 1) помірний,
лювати; 3) привчати, приборку­ розсудливий; 2) спокійний, стри­
вати; 4) приміряти маний
Mithridates, is т Мітрідат (іцар modestia, а е / 1 ) помірність,
Понту, непримиренний ворог Риму) стриманість; 2) поміркованість;
mitis, е 1) м’який, ніжний, до­ 3) покірність; 4) своєчасність
зрілий, приємний; 2) розпушений, Modesfihus, іт Модестін (юрист)
РШ Ш Ш — __________123 ІИ И Ю Щ п Щ

modestus, a, um 1) поміркова­ України X V IIcm., засновник Київ­


ний, помірний, розсудливий, обе­ ської академії)
режний, спокійний; 2) скромний; mola, ае/ жорно; рі. млин
3) стриманий; 4) який дотриму­ moles, is/1) маса, брила; 2) гро­
ється законів; 5) покірний маддя, скеля; ~ equi величезний
modiftco, avi, atum, are 1) розмі­ кінь (Троянський); 3) колос, чудо­
ряти; 2) дотримуватися міри висько; - Nemeaea немейський
modlcus, a, um 1) стриманий; 2) лев; 4) морський вал; 5) машина;
невеликий, неглибокий; 3) не­ 6) військо; 7) сила, зусилля; 8) бі­
багатий; 4) спокійний; 5) розсуд­ да
ливий molestia, а е /1 ) неприємність,
modius, і т модій (римська мі­ незадоволення; 2) хвилювання; 3)
ра сипучих тіл = 8,754 літра) тягар
modo 1) тільки що; 2) зараз, не­ molestus, a, um 1) обтяжливий,
давно; 3) колись; 4) незабаром; тяжкий; 2) неприємний, гнітю­
5) тільки лише; modo... modo то... чий; 3) прикрий; 4) натягнутий
то molior,Itussum,Iri 1) приводи­
modtilus, і т 1) міра; 2) такт; 3) ти в рух, зрушувати з місця; 2)
модуль піднімати; 3) виривати, ламати;
modus, і m 1) міра; 2) помір­ 4) виводити (з оціпеніння); 5) об­
ність; 3) об’єм, величина, кіль­ робляти, орати; 6) трясти, підри­
кість; 4) положення; 5) розмір; вати; 7) управляти, правити; 8)
6) кордон; 7) рід, спосіб; omni споруджувати, зводити, забудо­
modo всіма засобами; nullo modo вувати; 9) переносити, здійсню­
ніяким чином; allquo modo певним вати, влаштовувати; 10) підго­
чином; 8) правило товляти; 11) замишляти; 12) роз­
moenia, ium п, pi. 1) міські сті­ починати; 13) спричиняти, ви­
ни; 2) укріплення, укріплене міс­ кликати, збуджувати; 14) руха­
то; 3) дім, будова, стіни, житло, тися
палац mollesco, -, -, бге 1) ставати м’я­
Mohyleanus, a, um Могилян- ким, пом’якшувати; 2) робитися
ський (Петро Могила — політич­ лагідним; 3) зніжуватися
ний, церковний і культурний діяч mollio, Ivi, Itum, Ire 1) пом’як-
te e & ffl 124_________ — Я

шувати, розм’якшувати; 2) роз­ гірний, гористий


варювати, рихлити; 3) прясти; 4) monumentum, і п спогад, па­
полегш увати; 5) розніж увати, м’ять; рі. письмові пам’ятки, іс­
розслабляти, заспокоювати торичні документи, мемуари, іс­
mollis, е 1) м’який, ніжний; 2) торичні записки
рухливий; 3) слабкий, повільний; тога, ае/1) затримка, сповіль­
4) неміцний нення, привал; 2) зупинка, пауза;
molo, lui, fitum, бге молоти, роз­ 3) час; 4) перешкода
мелювати morbus, і т 1) хвороба, недуга;
momentum, і п момент, значення 2) божевілля
Mona, ае / Мона (острів між mordacltas, a t i s / 1) їдкість, пе­
Британією і Ібернією) кучість; 2) міць; 3) гострота
mon&chus, і т чернець mordax, Scis 1) кусючий; 2) гост­
moneo, ui, Itum, ere 1) нагаду­ рий; 3) колючий; 4) пекучий, уїд­
вати, звертати увагу; 2) умовля­ ливий
ти, закликати, застерігати; 3) за­ mordeo, momordi, morsum, бге
кликати, попереджати; 4) нади­ 1) кусати, гризти; 2) жалити, пек­
хати, запалю вати, наставляти, ти; 3) захоплювати; 4) омивати;
повчати; 5) передвіщати 5) мучити
monlle, is п намисто moria, ае / глупота, дурість
monltum, і лі 1) нагадування, morig6rus, a, um слухняний, по­
застереження; 2) вказівка кірний
monodilus, і т одноокий morio, 5nis / дурень, блазень
mons, montism 1) гора, гірське morior, mortuus sum, mori 1)
пасмо; 2) глиба, купа умирати; 2) гинути, пропадати;
monstro, avi, Stum, Sre 1) по­ 3) слабнути; 4) забуватися
казувати, вказувати; 2) обіцяти; moror, Stus sum, Sri І) барити­
3) доносити, давати показання; ся, зволікати; 2) затримувати; 3)
4) описувати, визначати; 5) при­ затримуватися; 4) чинити опір;
значати, радити 5) заважати; 6) утримувати
monstrum, і п 1) диво; 2) зна­ morosus, a, um 1) норовливий,
мення, знак впертий, дратівливий; 2) уїдли­
montSnus, a, um гірський, на­ вий, причіпливий
Ш Ш Н И И Н І 125 И Ш ИШ Ш І І І

mors, mortis/1) смерть; 2) труп, ти; 13) порушувати, починати;


небіжчик; 3) вбивство 14) стягувати; 15) хвилювати; 16)
morsus, us т 1) укус, кусання; змінювати; 17) віддалятися, від­
2) лихослів’я; 3) біль правлятися
mortilis,e смертний, людський, mox adverb. 1) швидко, неза­
земний баром; 2) згодом, зараз
m ortalltas, itis / смертність, mugltus, us ш 1) мичання; 2)
тлінність шум, гул, тріск
mortlfer, ftra, ferum 1) смерто­ mulier, Sris / жінка, дружина,
носний, смертельний; 2) винищу­ заміжня жінка
вальний, згубний mulsum, і п вино з медом
mortuus, a, um мертвий multa, а е /1 ) майнове стягнен­
Morus, і т Мор; Т. Morns То- ня, штраф; 2) військова контри­
мас Мор (англійський філософ- буція; 3) покарання
гуманіст, один із представниківуто­ multiplex, Ids 1) складний; 2)
пічного соціалізму, 1478—1535рр.) заплутаний; 3) багаточисленний;
mos, moris т 1) звичай, вдача, 4) різноманітний
спосіб; lex mosque закон і звичай; multitudo, Inis/ 1 ) велика кіль­
рі. свавілля; звичаї, характери, кість, маса; 2) натовп людей, без­
поведінка; 2) властивість, звичка ліч; 3) багаточисленна армія; 4)
motus, us т 1) рух, потрясіння; юрба
motus terrae землетрус; 2) від’їзд; I multo, ivi, itum , ir e 1) кара­
3) жест; 4) танець; 5) пересуван­ ти, штрафувати, конфісковува-
ня, маневр; 6) хвилювання, турбо­ ти; 2) переносити (бідність)
та; 7) пристрасть II multo adverb, набагато, знач­
moveo, movi, motum, Sre 1) ру­ но, зовсім, задовго, надзвичайно,
хати, збуджувати; res moventes ру­ безумовно
хоме майно; 2) качати, розпуска­ multum adverb, comparat. plus,
ти; 3) рити, розпушувати; 4) про­ superlat. plurlmum 1) багато, ду­
пливати; 5) обдумувати; 6) вига­ же, сильно; 2) часто; 3) довго
няти; 7) витісняти; 8) викреслюва­ multus, a, um comparat. plus,
ти; 9) закінчувати; 10) спонукати; pluris; pi. plures, plura; superlat.
11) породжувати; 12) розкрива­ plurlmus, a, um 1) численний, ве­
жтіттвят 126 И Д И И И И арйД

ликий, значний; 2) високий, пов­ murmur, tris п гомін, бурчан­


ний; 3) глибокий; 4) пізній; 5) нев­ ня, гудіння, шум, рокіт
томний; 6) частий; 7) надоїдли- murtus, і f гр. = murtus, us / 1 )
вий мирт (дерево); 2) миртовий вінок;
mulus, і т мул, в’ючна тварина 3) миртовий гай; 4) жердина,
munditia, а е /1 ) чистота, охай­ спис із миртового дерева
ність; 2) ошатність, тонкий смак murus,im 1) стіна, мур; 2) греб­
I mundus, a, um чистий, охай­ ля; 3) захист, край
ний, вишуканий mus, muris т 1) миша; 2) дріб­
II mundus, і wj 1) нарядний ний хижак
убор, наряд; 2) обладнання; 3) сві­ Musa, ае/М у за (одна з дев'яти
тобудова, всесвіт, світ; 4) небесне дочок Юпітера і Мнемозіни, богині
тіло; 5) земля; 6) люди; 7) підзем­ мистецтва й наук); перен. мис­
ний світ тецтва, науки
municipalis, е муніципальний, musaeus, a, um музичний, пое­
міський тичний
municipium, і п муніципій (віль­ musca, а е / 1 ) муха; 2) цікава
не місто з правом самоврядуван­ або настирлива людина
ня, пізніше провінційне місто) musdilus, і т 1) мишеня; 2) м’яз,
munio, Ivi, Itum,Ire 1) укріплю­ мускул
вати, захищати; 2) прокладати; muslca, ае / гр. 1) мистецтво
3) прикривати муз; 2) знання
munitio, onis / 1) укріплення; m uslca, orum п, pi. музика,
2) прокладання музичне мистецтво
munus, Sris п 1) обов’язок, по­ mutabllis, е мінливий, непо­
сада, пост; 2) завдання, повин­ стійний
ність; 3) положення, стан; 4) по­ mutatio, o n is /l) зміна, обмін;
слуга; 5) дарунок; 6) жертва; 7) 2) переміна; 3) переміщення
дармові видовища для народу muto, avi, atum, are 1) відсува­
(гладіаторські бої), святкові ігри, ти, виганяти, витісняти; 2) пере­
цирк, театр саджувати; 3) змінювати, міняти;
murlnus, a, um 1) мишачий; 2) res inter se mutare вести обмінну
звіриний торгівлю; merces mutare обміню­
Іти ги Щ Щ Д В Я 127 itura$v

вати, продавати товари, перетво­ m ysta, ае /ті = mystes, ае т


рювати; pass, перетворюватися; жрець при містеріях
mutatis mutandis з відповідними mythlcus, a, um міфічний
змінами mythos, і т гр. міф
mutuo adverb, взаємно, пере­ Mytilenae, arum f pi. = Mythi-
мінно lene, es /М ітілени (місто на ос­
mutus, a, um мовчазний, німий трові Лесбос)
mutuum, і п взаємність M ytilenaeus, a, um мітілен-
mutuus,a,um 1) позичений, взя­ ський
тий у борг; 2) взаємний, спільний

N, п чотирнадцята літера ла­ Naslca, ае т Н азіка; Publius


тинського алфавіту Cornelius Scipio Naslca Публій
Naevius, іі т Невій; Gn. Nae- Корнелій Сціпіон Назіка (консул
vius Г. Невій (римський драматич­ у 191 р. до н. е.)
ний та епічний поет другої поло­ nasus, і т ніс
вини III cm. до н. е.) natalis, е 1) пов’язаний з наро­
п а т 1) бо, оскільки, а саме; 2) дженням; 2) рідний, батьківський;
дійсно, адже, справді dies natalis день народження
naris, is / ніздря, нюх natio, onis /1 ) народження, по­
narratio, onis / розповідь ходження; 2) плем’я, народ, на­
narro, avi, atum, are 1) розпо­ ція; 3) клас, верства населення
відати; 2) говорити, повідомля­ nato, avi, atum, are 1) плавати;
ти; 3) присвячувати поет, перепливати; 2) розпли­
nascor, natus sum, nasci 1) на­ ватися; 3) поширюватися
роджуватися, родитися; 2) вини­ naffira, ае/1) народження; 2) при­
кати, брати початок, починати­ родні здібності; natura rerum суть
ся; 3) слідувати; 4) знаходитися; речей (світу); 3) образ, форма; 4)
5) виникати природа, всесвіт, першооснова
штшшшт____ ш____ и я м я і
naturalia, ium п, pi. природа, опегагіа вантажне судно
природні процеси -пе (іпитальна частка) 1) хіба,
naturalis, е 1) натуральний, невже, чи що не; 2) щоб... не; vi-
природний; 2) ф ізичний, р ід ­ des пе чи ти бачиш; 3) неприпус­
ний тимо; 4) що ні
natus, a, um 1) народжений, пе хай, не
природжений; 2) призначений, пес = neque і не
створений Neap51is, is/Н еап о л ь (місто в
I natus, і т син; рі. діти Італії)
II natus, us т т ільки з abl. necessario adverb. 1) із необхід­
народження; major natu старший ності; 2) неминуче
роками necessarius, a, um 1) необхід­
naufragium, і п 1) корабельна ний, потрібний; 2) обов’язковий,
аварія; 2) нещастя, загибель, ка­ примусовий; 3) неминучий, невід­
тастрофа, руйнування, розорен­ воротний
ня; naufragium rei familiaris заги­ necesse, est необхідно
бель майна necessltas,atis/l) необхідність,
naufr&gus, і т 1) потерпілий у нужда, потреба, неминучість; ul­
корабельній аварії; 2) нещасний; tima (suprema, extrema) necessltas
3) розорений, зубожілий смерть; 2) непорушність, недо­
nauta, ае т 1) моряк, плавець; торканість; 3) незаперечна вла­
2) хазяїн судна да; рі. потреба
navalis, е морський, корабель­ necessitudo, In is / необхід­
ний ність
navigabllis, е судноплавний песо, Svi, atum, are вбивати,
navlger, gfira, g6rum судноплав­ знищувати
ний necopinato adverb, несподі­
navigium,i/i 1) судно, корабель; вано, раптово
2) плавання nectar, aris т гр. 1) нектар, на­
navlgo, avi, atum, are 1) плисти пій богів, бальзам; 2) приємний
на судні; 2) перепливати напій
navis, is / судно, корабель; ~ necto, nexui, nexum, бге 1) в’я­
longa військовий корабель; ~ зати, плести, снувати; 2) зв’язу-
вати, з’єднувати; 3) замишляти, Nemea, ае / Немея (лісова га­
задумувати; 4) зобов’язувати, на­ лявина в Арголіді з гаєм Юпітера,
кладати зобов’язання де Геркулес вбив Немейського
nefandus, a, um 1) невиразний, лева)
жахливий; 2) ганебний, злочин­ Nemeaeus, a, um немейський
ний nemo, nemlnis т, / ніхто, нія­
nefarium, і п злочин кий
nefarius,a,um 1) ганебний, зло­ Neocles, is т Неокл (батько Фе-
чинний; 2) негідний, незаконний містокла)
nefas п indecl. 1) гріх; 2) зло­ neolectus, a, um обраний заново
чин, беззаконня I nepos, Otis т 1) онук; 2) наща­
nefastus, a, um 1) беззаконний, док; 3) племінник, небіж
заборонений; 2) неслужбовий II Nepos, 6tis т Непот; Cor­
negatlvus, a, um заперечуючий, nelius Nepos Корнелій Непот
негативний (римський історик, автор «De viris
neglegentia, ае/1) неуважність; illustnbus», 94—24pp. дон. e.)
2) безтурботність; 3) неповага neptis, is / онука
negtego, ехі, ectum, бге 1) не Neptunus, і m Нептун (син Са­
піклуватися, недбайливо стави­ турна й Реї, брат Юпітера і Плу­
тися, нехтувати, бути байдужим; тона, бог морів)
2) не карати neque = пес і не; neque... neque
nego, fivi, atum, are заперечу­ ні... ні
вати, відмовляти nequeo, Ivi, Itum, Ire не мати
negotior, atus sum, ari 1) зай­ можливості, не могти
матися торгівлею, торгувати оп­ nequiquam 1) даремно; 2) без­
том; 2) займатися фінансовими карно
операціями nequitia, а е / 1 ) зіпсованість,
negotium,in 1) заняття, справа, легковажність; 2) розбещеність,
праця, діяльність; in ipso negotio лінощі; 3) підлість, нещирість
в процесі справи; negotium pub­ Nero, onis т Нерон; Tiberius
licum суспільна справа, держав­ Claudius Nero Тіберій Клавдій Не­
на справа, посада; 2) труднощі; рон (римськийімператор, 54—68рр.)
3) положення; 4) клопіт Nerva, ае т Нерва; М. Cocceius
^ 4-22S
т іш т 130 ШШШШЯЩпМЩ

Nero Марк Корнелій Нерон (рим- (sane) аніскільки, анітрохи, зов­


ський імператор, 96—98рр.) сім ні; hoc ~ ad rem це не має
nervus, і т 1) сухожилля, жила, відношення до справи
нерв, струна; 2) нитка; 3) тятива II nihil adverb, ні в якому від­
(лук); 4) шкіра, ремінь; 5) пута, ношенні, ніяким чином; non ~
кайдани; 6) сила, міць певною мірою, без усякої причи­
nescio, іуі, Itum, Ire не знати, не ни
розуміти, не вміти nihllo нічим; ~ minus тим не
nescius, a, um 1) незнаючий, менше, не зважаючи на це
незнайомий; 2) невміючий, не­ Nilus, і т Ніл (ріка у Єгипті)
здатний; 3) невідомий, несвідо­ nimlrum adverb, звичайно, без­
мий сумнівно, безумовно
Nestor, 6ris т Нестор (найста­ nimis adverb. 1) надто, надмір­
ріший учасник Троянської війни) но; 2) дуже, надзвичайно
neu = neve і не, і щоб ні, або ні Ni5ba, а е / = Nifibe, es/Н іо б а
neuter, tra , trum 1) жоден з (дочка Тантала, дружина фіван-
двох; 2) ні той, ні інший; 3) серед­ ського царя Амфіона, яка внаслідок
ній зарозумілості втратила усіх своїх
nex, necis / 1) насильницька дітей, а сама перетворилася на
смерть; 2) страта, вбивство камінь)
nexum, і п юр. купча, боргове nisi 1) якщо не; 2) крім, хіба
зобов’язання (кабальне) ні; nihil... ~ нічого крім
nexus, us т зв’язок, з’єднання nitens, ntis 1) блискучий, кра­
пі не, щоб ні, якщо б ні, якщо сивий, пишний; 2) славний
ні niteo, ui, -, ere 1) бути жирним,
nidus, і т 1) гніздо, дім; 2) при­ бути відгодованим; 2) блищати,
міщення сяяти; 3) бути красивим, вродли­
niger, gra, grum 1) чорний, тем­ вим; 4) відрізнятися, славитися
ний; 2) похмурий, зловісний; 3) nitldus, a, um 1) блискучий, ся­
злий ючий; 2) красивий; 3) ошатний;
nihil п = nil nindecl. ніщо, нічо­ 4) квітучий; 5) відгодований
го; ~ esse не мати ніякого значен­ nitor, oris т 1) блиск, сяйво; 2)
ня; ~... nisi нічого... крім; ~ minus краса, вишуканість
штаятш
nitor, nixus sum, niti 1) спи­ nolo, nolui, -, nolle не бажати,
ратися; 2) покладатися, зале­ не хотіти, відмовлятися
жати; 3) напружуватися; 4) під­ nomen, Inis п 1) ім’я, назва, най­
німатися; 5) старатися, докла­ менування; - alicujus deferre при­
дати всіх зусиль тягнути когось до судової відпо­
niveus, a, um 1) сніжний, сніго­ відальності; ~ gentilicium родове
вий; 2) білосніжний, сліпучо-бі- ім’я; 2) звання, титул; 3) народ, на­
лий ція; 4) видимість, форма; 5) юр.
nix, nivis / сніг; рі. холодний борг, боргове зобов’язання
клімат nominatim adverb, поіменно,
nobllis, е 1) відомий; 2) поміт­ наймення
ний; 3) славний, знаменитий; 4) nominatfvus, a, um грам, назив­
знатний, родовитий, шляхетний, ний (відмінок)
благородний nomlno, avi, atum, are 1) нази­
nobilltas, atis /1 ) знаменитість, вати; 2) згадувати; 3) вказувати,
слава; 2) знатність, родовитість; доносити; 4) оголошувати, при­
3) знать, аристократія; 4) високі значати
якості non не, ні; non solum... sed etiam
nocens, ntis шкідливий, злочин­ не тільки... але й
ний Nonae, arum f pi. Нони (п'я­
noceo, cui, Itum, еге 1) ч и н и т и тий день місяця або сьомий у бе­
зло, ш к о д и т и , псувати; 2) зава­ резні, травні, липні, жовтні)
жати nonaginta дев’яносто
noclvus, a, um шкідливий, не­ nondum adverb, ще ні
безпечний nongenti, ае, а дев’ятсот
noctiv&gus, a, um той, що блу­ nonne хіба ні, чи не
кає вночі nonnihll п indecl. ніщо, дещо,
noctu adverb, вночі щось
noctua, ае / сова nonnullus, a, um деякий, якийсь
nocturnus, a, um нічний nonnumquam інколи, часом
nodus, і т 1) вузол; 2) обійми; nos ми
3) пояс; 4) пута; 5) обов’язок, зо­ nosco, novi, notum, бге 1) зна­
бов’язання; 6) труднощі йомитися, пізнавати, вивчати; 2)
5*
Ш Ш Я И __________132__________ и — M

признавати, приймати; 3) розслі­ (дев'ятий місяць римського року,


дувати, розглядати; 4) знати починаючи з березня)
noster, stra, strum 1) наш; 2) су­ noveni, ае, а по дев'ять
часний novies дев’ять разів
nota, а е / 1 ) знак, ознака; 2) noverca, ае / мачуха
письмовий знак, літера; 3) пляма; novltas, atis / новина, новиз­
4) клеймо; 5) характер; 6) вид, рід; на; р і нові знайомства
7) якість novo, avi, Stum, Sre 1) оновлю­
notabllis, е чудовий, помітний, вати; 2) змінювати, переробляти,
надзвичайний реформувати; 3) створю вати,
notarius, і w 1) стенограф; 2) порушувати (договір); 4) замиш­
секретар, писар ляти
notitia, а е / 1 ) знайомство; 2) novus, a, um 1) новий; res nova
слава; 3) знання; 4) поняття, новина; res novae нововведення;
уява; 5) юр. визнання, відомості rebus novis studere замиш ляти
notatio, onis / 1 ) позначення, заколот; 2) небувалий, надзви­
запис; 2) розгляд, нагляд, призна­ чайний; 3) недосвідчений
чення, вибір; 3) зауваження * nox, noctis / ніч
noto, avi, atum, are 1) познача­ поха, а е /1 ) шкода, збиток; 2)
ти, помічати; 2) відрізняти, наго­ провина, злочин; 3) кара
роджувати; 3) позначати, пояс­ nubes, is/1 ) хмара; 2) маса, на­
нювати; 4) помічати, спостеріга­ товп; 3) сум, печаль; 4) біда, нещас­
ти; 5) таврувати, лаяти тя
notus, a, um 1) відомий, знайо­ nubllum, і п хмари, негода, по­
мий; 2) звичайний; notum est ві­ хмура погода
домо nubllus, a, um 1) хмарний, по­
novellae, arum/ pi. 1) молоді де­ хмурий, темний, сумний; 2) не­
рева, насадження; 2) юр. новели сприятливий
(законодавчі доповнення) nubo, nupsi, nuptum, бге 1) по­
novellus, a, um 1) молоденький; кривати; 2 ) закутуватися у хуст­
2) новий ку; 3) виходити заміж; aliquant
novem дев’ять nuptum dare видати когось за­
November, bris т листопад між
nudo, 3vi, Stum, are 1) оголю­ ний, багатолюдний; 2) різнома­
вати, роздягати; 2) спустошува­ нітний
ти, грабувати; 3) виявляти; 4) по­ numSrus, J т 1) складова час­
збавляти, відбирати; 5) знімати тина, член, елемент; 2) ритм,
з посади, позбавляти звання такт; 3) число, кількість; in питб-
nudus, a, um 1) голий, босий; 2) го esse належати до числа; 4) спи­
пустий, беззахисний, безпоміч­ сок; 5) положення, значення; 6)
ний; 3) позбавлений; 4) простий, гідність, авторитет; allquo питб-
бідний; 5) непристойний; 6) чис­ го esse мати якесь значення, ко­
тий ристуватися повагою; рі. посада
nugae, arum f pi. дрібниці, Numerius, і т Нумерій (чоло­
дурниці віче ім я)
nugor, atus sum, агі говорити Numlda, ае т нумідієць (меш­
дурниці, нісенітниці канець Нумідії у південній А ф-
nugatorius, a, um нікчемний, по­ риці)
рожній Numltor, oris т Нумітор (цар
nugax, acis даремний, нікчем­ Альби Лоти, дід Ромула й Рема)
ний nummus, і m l ) монета; рі. гро­
nullus, a, um 1) ніякий; 2) неіс­ ші; 2) грошовий курс; 3) гріш; 4)
нуючий; 3) порожній, незначний сестрецій
num невже numquam = nunquam ніколи
Numa Pompilius Нума Помлі­ nunc 1) тепер, нині; ~ то... то
лій (<другий римський цар) пипсйро, avi, atum, are 1) імену­
numen,Inisn 1) кивок, знак зго­ вати, називати; 2) оголошувати,
ди; 2) воля, веління; 3) велич, бо­ проголошувати; 3) призначати
жественне походження спадкоємцем; testamenta sua nun-
numerabllis, е який можна по­ cupare оголошувати свої заповіти
рахувати nundlnae, arum f, pi. нундіни
питбго, avi, atum, are 1) раху­ (дослівно дев ятий день тижня)
вати, лічити; 2) розглядати, нара­ nundinarius, a, um ринковий,
ховувати; 3) перераховувати; 4) торговий
відраховувати, платити nundinatio, onis / 1) торгівля;
numerdsus, a, um 1) числен­ 2) спекуляція
nuntio, avi, atum, are повідом­ nurus, us/ наречена, невістка
ляти, сповіщати, доповідати, пе­ nusquam 1) ніде; nusquam non
редавати повсюди; 2) нікуди
nuntium, і п звістка nutrlco, -, atum, are годувати,
I nuntius, a, um віщий, проро­ вигодовувати, виховувати
чий, повідомляючий nutrio, Ivi, Itum, Ire 1) годува­
II nuntius, і т 1) посланець, віс­ ти, вирощувати; 2) виховувати;
ник; 2) звістка, повідомлення 3) підтримувати; 4) зберігати,
nuper adverb. 1) недавно; 2) оберігати
щойно, раніше nutrix, Ids / годувальниця
nupta, ае / 1 ) дружина, заміжня nutus, us w 1) поклон, кивок,
жінка; 2) молода, наречена знак; 2) воля, веління
nuptiae, arum f pi. весілля, nympha, ае / німфа
одруження, шлюб, заміжжя

о
О, о п’ятнадцята літера латин­ obedientia, а е /= oboedientia, ае
ського алфавіту / слухняність
О (oh)! О! ах! obeo, іі, Itum, Ire 1) входити, за­
ob з асс. до, внаслідок, через ходити; 2) чинити опір, давати
щось, заради, для, зважаючи на відсіч; 3) гинути; 4) досягати; 5)
це; - rem в інтересах справи (з відвідувати; 6) брата участь, бути
успіхом); - hanc (earn) rem внаслі­ присутнім, торкатися, оточувати,
док цього; - earn (hanc) causam з омивати, братися, починати; 7) бра­
цієї причини ти на себе; 8) вступати у володін­
obaeratus, a, um обтяжений ня, приймати спадщину; 9) вичіку­
боргами вати; 10) вмирати
obduro, avi, atum, are 1) бути obesus, a, um 1) жирний, товс­
твердим, бути загартованим; 2) тий; 2) грубий; homo haris obesae
мати терпіння людина, позбавлена делікатності
ШШЩННМІ 135

obiter adverb, мимохідь, водно­ амністію


час oblivium, і п забуття
objectus, a, um протилежний oblivi6sus, a, um забудькува­
objicio, jeci, jectum, бге 1) кида­ тий
ти вперед; 2) закидати; 3) проти­ obliviscor, Iftus sum, livisci забу­
ставляти; 4) видавати; 5) запере­ вати, не звертати уваги
чувати; 6) спричиняти, заподію­ obnixe adverb, стійко, посилено
вати; 7) обманювати; 8) давати; obnixus, a, um твердий, несхиб­
9) докоряти, дорікати; 10) вини­ ний
кати, з’являтися obnoxius,a,um 1) покірний, під­
objurgo,avi, atum, are 1) лаяти, владний, залежний; 2) слабкий;
дорікати, висловлювати осуд; 2) 3) зобов’язаний; 4) підлягаючий
відхиляти, відмовляти; 3) карати, покаранню; 5) змушений
бити oboedio, Ivi, Itum, Ire слухати,
oblatus, a, um part. perf. pass, до підкорятися, слухатися
offero принесений, пожертвуваний oboediens, entis слухняний, по­
obligatio, onis / юр. зо б о в ’я­ кірний, піддатливий
зання, доручення, поручитель­ oborior, ortus sum, Ігі з’явля­
ство тися, виникати
obligatorius, a, um який має obruo, nri, itttum, бге 1) завалю­
обов’язкову силу вати, закидати, засипати; 2) сіяти;
obllgo, avi, atum, are 1) зв’язу­ 3) знищувати; 4) перевантажува­
вати; 2) прив’язувати; 3) зобов’я­ ти; 5) подавляти; 6) обтяжувати
зувати; 4) звинувачувати; 5) за­ obscure adverb. 1) темно, непо­
ставляти, віддавати в заставу; 6) мітно; 2) приховано, таємно
урочисто обіцяти obscuro, avi, atum, are 1) затем­
obliquus, a, um боковий, непря­ нювати; 2) ховати
мий obscurus, a, um 1) темний; 2)
оЬННбго, avi, atum, are згла­ глухий; 3) схований, таємний; 4)
джувати, стирати (з пам'я ті), за­ непомітний, замаскований; 5) не­
бувати зрозумілий; 6) невідомий, незнат­
oblivio, o n is /1) забуття; 2) юр. ний; 7) непевний, неясний
амністія; lex oblividnis закон про obsecro, avi, atum, are перекон­
136__________WWW— і

ливо просити, молити, заклика­ obsoletus, a, um 1) занепалий,


ти, благати застарілий; 2) звичайний, повсяк­
obsequium, і п слухняність, по­ денний
кірність, догідливість obstinatio, onis/ завзятість, твер­
obsfiquor, cutus sum, obsfiqui 1) дість, непорушність
поступатися, робити послуги, obstinStus, a, um упертий, зав­
слідкувати, дотримуватися, слу­ зятий, твердий, непохитний
хатися; 2) шанувати obstipesco, pui, fire = obstu-
observantia, а е / 1 ) спостере­ pesco obstipui, fire 1) бути враже­
ження; 2) дотримання, пошана ним, ціпеніти, дивуватися; 2) закли­
observStor, 6ris т 1) спостері­ кати
гач; 2) прихильник obsto, stlti, (stStum), Sre стояти
observo, avi, Stum, Sre 1) уваж­ перед, протидіяти, заважати, пе­
но стежити, спостерігати; 2) збе­ решкоджати
рігати, оберігати; 3) дотримува­ obstrfipo, strepui, strepltum, fire
тися, виконувати 1) шуміти, гудіти; 2) глушити, пе­
obses, Idism 1) заложник, пору­ реривати; 3) заважати, турбувати
читель, гарант; 2) застава, запо­ obsrtingo, strinxi, strinctum, fire
рука 1) стягувати, стримувати; 2) зв’я­
obsideo, sedi, sessum, ere 1) на­ зувати, прив’язувати, запрягати;
селяти, жити; 2) займати, захо­ 3) зобов’язувати
плювати; 3) наповнювати; 4) тіс­ obstructio, onis/ перешкода, пе­
нити, притісняти; 5) обкладати, репона
блокувати obstruo, struxi, structum, fire 1)
obsidio, onis / 1 ) облога; 2) бі­ будувати, зводити; 2) загороджу­
да, небезпека; 3) полон вати; 3) заважати, протидіяти
obsldo, sedi, sessum, бге 1) зай­ obsum, fui, esse шкодити, пере­
мати, захоплювати, захопити; 2) шкоджати, протидіяти, заважати
обкласти obtempfiro, Svi, Stum, Sre кори­
obsisto, stlti, -, fire ставати тися, підкорятися, годити
поперек, протистояти, чинити obtfiro, trlvi, trltum , fire 1) да­
опір, боронитися, не погодж у­ вити, нищити; 2) зневажати, не­
ватися хтувати; 3) стирати
мштшяшя і*7 шшшяшшіїш
obtestor, atus sum, агі 1) закли­ obviam adverb, назустріч
кати в свідки; 2) благати obvius, a, um 1) зустрічний; 2)
obtineo, tinui, tentum, ere 1) во­ протилежний, звичний; 3) оче­
лодіти, мешкати; 2) мати, трима­ видний, явний
ти в своїх руках; 3) займати, ке­ obvolvo, volvi, volutum, бге за­
рувати; 4) захоплювати, окупува­ кутувати, закривати, ховати
ти; 5) управляти; obtinere орб- occasio, onis/1 ) випадок, при­
ram займати посаду; 6) одержу­ від; per occasionem при нагоді; 2)
вати, здобувати; 7) утримувати, запас, наявність
зберігати; 8) відстоювати, вигра­ occasus, us т 1) захід; inter ос-
вати; 9) досягати, підтримувати, casum solis et septentriones на пів­
захищати; 10) доказувати, ствер­ нічний захід; 2) кінець, загибель
джувати; 11)pass, утримуватися, occldens, ntis т захід
залиш атися, продовжуватися; occldo, cldi, clsum, бге 1) пова­
12) вважатися лити; 2) вбивати, знищувати; 3)
obtrectatio, onis / недоброзич­ мучити
ливість, заздрість o ccu ltatio , onis / хованн я,
obtriido, trusi, trusum, бге 1) приховування; cujus rei nulla est
уштовхувати, утикати, устромля­ occultatio що не піддається при­
ти; 2) ковтати; 3) нав’язувати; 4) ховуванню
ховати, приховувати occulto, avi, atum, are ховати,
obtrunco, avi, atum, are 1) обрі­ приховувати
зувати; 2) рубати, вбивати occultus, a, um прихований, та­
obumbro, avi, atum, are 1) за­ ємний; per occultum таємно
темнювати, затуманювати, за­ occumbo, cubui, cubltum, бге
тьмарювати, кидати тінь; 2) хо­ 1) падати; 2) вмирати; 3) захо­
вати; 3) охороняти, захищати дити
obvenio, veni, ventum, Ire 1) occupatio,5nis/l) окупація, за­
приходити до чогось, йти назуст­ хоплення, заволодіння; 2) спра­
річ; 2) з’являтися, траплятися ва
obversor, atus sum , агі п о ­ оссйро, Svi, atum, are 1) зай­
ходжати перед чимось, бродити, мати, підніматися, сходити; 2) за­
з’являтися повнювати, завантажувати; 3) за­
жьшшттт____ ш____ шшшиятт
хоплювати, заволодівати; 4) ха­ не терпіти, не переносити
пати, підкоряти; 5) здобувати; 6) odiosus, a, um 1) ненависний;
затримувати; 7) прилаштовувати, 2) гидкий, неприємний
вкладати, позичати odium, і п 1) ненависть, ворож­
оссшто, сипі, cursum, бге 1) бігти, неча; 2) неприязнь, антипатія
поспішати, нападати; 2) прихо­ odor, oris т 1) запах, аромат,
дити, прибувати; 3) з’являтися; пахощі; 2) сморід, дим, чад; 3) пе­
4) проти д іяти , поп ередж ати, редбачення
заважати, заперечувати, давати Odysseus, і т Одіссей (герой
відсіч Троянської війни, головний пер­
Oce&nus, і т океан сонаж «Одіссеї» Гомера)
ocellus, і т 1) вічко; 2) краса, Oeconomia, ае/ гр. хазяйство
перлина, радість Oedipus, і т Едіп (легендарний
Octavia, ае/Октавія (жіноче ім я) цар, місто Фів у Греції)
Octavianus, і т Октавіан (пріз­ Oenomaus, і т Еномай (сорат­
вище Августа після його усинов­ ник Спартака)
лення Юлієм Цезарем) offendo, ndi, nsum, бге 1) ударя­
octavus, a, um восьмий ти, вражати; 2) зустріти ненаро­
octies вісім разів ком, несподівано знаходити, на­
octingenti, ае, а вісімсот штовхуватися; 3) страждати; apud
octo вісім judlces offendSre програти процес;
October, bris т жовтень (вось­ 4) бути неприємним, не подоба­
мий місяць римського року, почи­ тися; 5) шкодити; 6) помилятися,
наючи з березня) провинитися
octoginta вісімдесят offensio, onis / 1) удар; 2) ви­
octoni, ае, а по вісім ступ, перешкода; 3) хвороба; 4)
oculatus, a, um 1) маючий очі, неприємність, незадоволення;
зрячий; testis oculatus свідок-оче- 5) образа, нещастя; 6) огріх, по­
видець; 2) явний, неприхований; милка
oculata die vend6re продавати за off6ro, obtiili, oblatum, offerre
готівку 1) представляти, пред’являти;
otiilus, і т око, зір, погляд offerre crimlna висувати звинува­
odi, -, odisse defect, ненавидіти, чення; 2) протиставляти; 3) пред­
flfofficio] 139 шяшттж
ставлятися, показуватися; 4) про­ Olympias, ftdis / 1) Олімпіада
понувати; 5) виявляти (чотирирічний період між олімпій­
officio, feci, fectum, бге 1) за­ ськими іграми); 2) чотириріччя (у
городжувати; 2) заважати, про­ греків літ очислення велося за
тидіяти, заплутувати Олімпіадами з 776р. до н. е.)
officidsus, a, um 1) послужли­ Olympus, і т Олімп (гора у Гре­
вий, люб’язний; 2) законний, по­ ції, місце перебування богів)
винний omen, inis п 1) знак, прикмета,
officium, і п 1) послуга, люб’яз­ провіщення; 2) бажання; 3) умо­
ність; 2) візит, вітання; 3) обов’я­ ва; 4) шлюб
зок; 4) служба, посада; 5) офіцій­ omindsus, a, um зловісний, фа­
ний обряд тальний
olea, ае/= oITva, ае/ олива, мас­ omissio, onis/ 1 ) опущення; 2)
лина пропуск, відняття, позбавлення
olens, ntis 1) пахучий, духмя­ omitto, mlsi, missum, бге 1) ви­
ний, запашний; 2) смердючий пускати, відкидати, кидати; 2)
oleo, lui, еге 1) пахнути; 2) пропускати, не скористатися; 3)
виявляти, показувати залишити без уваги; 4) мовчати,
oleum, і п 1) олія (маслинова); 2) не згадувати; 5) відмовлятися, по­
гімнастичні вправи; 3) гімнастика кидати
olim adverb. 1) колись, раніше; omnimddisa^er^. всіма засоба­
2) давно ми, всіляко, повністю, цілком
ollyum, і п = oleum, і п пахуча omnlno adverb. 1) зовсім; non ~
мазь, олія не зовсім; ~ non зовсім ні; 2) у
olla, ае/ горщик цілому, взагалі; 3) всього; 4) в
olus, 6ris п зелень, зілля, овочі цілому, взагалі
I Olympia, ае / Олімпія (міс­ omnis, е весь; non ~ шогіаг не
цевість, присвячена Юпітеру, на весь я вмру; per omnia в усіх від­
північному березі Алфея в Еліді, де ношеннях
кожні чотири роки влаштовува­ onerarius, a, um 1) вантажний;
лись Олімпійські ігри) 2) торговий
II Olympia, oram п, pi. Олімпій­ опбго, avi, atum, are 1) наван­
ські ігри тажувати, переповнювати, накла­
дати, перевантажувати; onerare зустріч, приймати; 2) підлягати,
provinciam tribute* накладати на зазнавати
провінцію податок; 2) знищува­ oppldum, і п 1) укріплення; 2)
ти; 3) втомлювати; 4) посилюва­ місто (перев. провінційне)
ти, збільшувати; 5) ганьбити оррбпо, posui, posit um, бге 1)
onus, 6ris п 1) тягар, вага, ван­ ставити проти, виставляти, про­
таж; ~ navis корабельний вантаж; тиставляти; 2) віддавати в заклад,
2)рі. податки, борги; onerlbus pre- заставляти; 3) посилатися
mi бути обтяженим боргами opportOnus, a, um 1) зручний,
орбга, а е / 1 ) праця, зусилля, вигідний, сприятливий; 2) здат­
діяльність; 2) послуга, допомога; ний, корисний; 3) незахищений
- forensis судовий захист; 3) час opposltus, a, um протилежний,
дозвілля; 4) потреба, необхідність протипоставлений
operatio,6nis /справа, дія, вплив oppressio, onis / пригнічення,
орбгог, atus sum, Sri 1) працю­ придушення, утиск, подавлення,
вати, трудитися; 2) служити, здійс­ пригноблення, насильство
нювати жертвоприношення; 3) opprlmo, pressi, pressum, бге 1)
діяти тиснути, давити; 2) згинати, гно­
operosus, a, um 1) важкий; 2) бити; 3) припиняти, класти кінець;
діяльний, працьовитий 4) подавляти, пригнічувати; 5)
opertum, і п 1) таємне місце; 2) знищувати; 6) стримувати; ор-
таємниця, секрет prlmi aere аііепо пригнічуватися
opilio, 5nis т вівчар, пастух боргами (податками); 7) хапати,
oplmus, a, um 1) родючий; 2) затримувати, заарештовувати
ж ирний;3 ) гладкий oppugnatio, onis / 1) приступ,
opinio, o n is/1 ) думка, погляд; облога; 2) опозиція, заперечення
opinionem ЬаЬбге дотримуватися oppugno, avi, atum, are 1) на­
думки; 2) забобон, чутка; 3) ре­ падати, штурмувати; 2) обляга­
путація, висока думка ти, атакувати; 3) битися, здобу­
oportet, uit, -, Sre impers. 1) тре­ вати
ба, слід, належить; 2) потрібно, ops, o p is/1 ) сила, могутність,
необхідно міць, влада; omnibus oplbus всіма
opp6to, Ivi, Itum, fire 1) йти на­ силами; 2) допомога, підтримка,
№ Sa— 141 — I

захист; 3) pi. засоби, кошти, май­ oratio, onis / 1 ) здатність мо­


но, багатство; pro oplbus залеж­ ви; 2) мова, стиль, проза; 3) ма­
но від майнового стану; 4) рі. теріал мови, тема, предмет; 4) до­
військова міць, війська; 5) полі­ повідь, промова, красномовство;
тична влада 5) імператорський наказ; 6) лист
I optlmas, Stis 1) знатний, ви­ принцепса сенатові; 7) молитва;
датний oratidnem habSre виголошувати
II optim as, Stis т перев. рі. промову
знатні аристократи, аристокра­ orStor, 5ris т 1) промовець,
тична партія оратор; 2) делегат, прохач
optlmus, a, um superlat. до bo­ Orbilius Puppillus Орбілій Пу-
nus найкращий пілл (римський граматик насів Ци-
optio, dnis/ вільний вибір, во­ церона)
ля, бажання orbis, is т 1) коло, круг, кільце;
opto, avi, Stum, Sre 1) вибира­ immensis orblbus angues incumbunt
ти, обирати; 2) бажати, прагнути pel&go велетенськими кільцями
opdlens, ntis 1) багатий, замож­ змії простяглися по морю; orbis
ний; 2) сильний, могутній terrSrum всесвіт, земля; 2) небо;
opulentus, a, um 1) заможний, 3) диск; 4) переворот, зміна; 5)
багатий; 2) рясний, пишний, щед­ край, країна
рий; 3) сильний, могутній; 4) orbltas, Stis / 1 ) втрата; 2) си­
впливовий рітство; 3) відсутність
I opus п indecl. потреба, необ­ orbus, a, um 1) позбавлений; 2)
хідність; - est треба осиротілий, одинокий
II opus, Sris п 1) праця, діяль­ orchestra, ае / гр. орхестра (у
ність, професія, функція, заняття; римлян — передні місця для сена­
2) будова, будівництво; 3) зусилля; торів у залі для глядачів)
4) твір Orcus, і т Орк (ібог підземного
ога, а е / 1 ) край, межа; 2) бе­ царства, у римлян ототожнював­
рег, узбережжя; 3) кордон ся з Плутоном)
огасйіит, і п 1) оракул, храм; ordinSlis, е грам, порядковий
2) провіщення, пророцтво; 3) ordinarius, a, um 1) упорядко­
положення ваний; 2) звичайний, нормаль­
142_______ МИІИИЩЩІЯ
ний; consul ~ консул, обраний у ться від далеких кордонів Гал­
звичайному порядку лії; 3) виникати, зароджуватися,
ordlno, avi, atum, are 1) упоряд­ народжуватися
ковувати; 2) влаштовувати; 3) при­ ornamentum, і п 1) зброя; 2) одяг,
водити в порядок; 4) порушува­ прикраса; 3) нагорода, звання,
ти (справу); 5) розглядати, при­ титул; 4) честь, слава
значати, розподіляти ornate adverb, прикраш ено,
ordior, orsus sum, Iri 1) почина­ гарно
ти; 2) починати говорити; turn ornatus, a, um 1) споряджений,
Aeneas sic orsus est тоді Еней по­ забезпечений, оснащ ений; 2)
чав так; 3) починатися відзначений, нагороджений; su­
ordo, Inis т 1) ряд; 2) фронт; 3) perlat. ornatisslmus вельмиш а­
група, натовп; 4) загін, центурія; новний
5) стан, звання, посада; 6) поря­ ornlthon, onis т гр. пташник
док, розташування, розвиток: in orno, avi, atum, are 1) споря­
ordlnem (ordlne), по порядку (як джати, оснащати; - provinciam
належить); ex ordlne по порядку; посилати в провінцію все необхід­
extra ordlnem поза порядком, у не для управління; 2) прикраша­
надзвичайному порядку; ~ judi- ти, прибирати; 3) хвалити, про­
corum судочинство славляти; 4) оздоблювати
organlcus, a, um 1) механічний, ого, avi, atum, are 1) говорити;
машинний; 2) музикальний 2) благати, молити, просити; 3)
oriens, ntis т схід юр. захищати; causam ~ викла­
orientalis, е східний дати справу
orlgo, Inis /1 ) походження, по­ Orpheus, бі т Орфей (міфічний
чаток; 2) рід; 3) родоначальник; поет і співець, син Аполлона й
4) батьківщина, джерело; 5) р і Калліопи, чоловік Еврідіки)
«Origines» (твір М. Катона) orthodoxus, a, um гр. право­
orior, ortus sum, Iri 1) встава­ славний
ти, з ’являтися; 2) починатися; ortus, us т 1) схід; 2) виникнен­
Belgae ab extremis Galliae finlbus ня, початок, зародження, похо­
oriuntur Країна Белгів починає­ дження
os, oris n 1) вуста, рот; uno ore стягати, підставляти, показувати;
одноголосно; 2) мова; 3) лице, об­ 2) хвастати; 3) пропонувати, обі­
личчя; ora vultusque вираз об­ цяти; 4) погрожувати; 5) виявля­
личчя; coram in ora прямо в об­ ти, свідчити, бути доказом
личчя; 4) присутність; 5) вхід, ви­ Ostia, ае/ Остія (портове міс­
хід, отвір; 6) гирло, джерело; 7) течко в гирлі Тібру)
ніс корабля ostiarium, і п податок з дверей
os, ossis п кістка ostiarius, і m воротар
Osci, orum т, pi. оски (племена ostium, і лі 1 ) вхід, ворота, две­
в Кампанії) рі; 2) гирло
osclto, are 1) кричати; 2) ostrum, і п гр. пурпур, пурпу­
позіхати; 3) бути неуважним рова тканина
osciilor, atus sum, агі 1) цілу­ otium, і п 1 ) відпочинок, віль­
вати; 2) ніжно кохати; 3) шану­ ний час; 2) бездіяльність, дозвіл­
вати ля; 3) мир, спокій
osdilum, і п перев. pi. 1) ротик; ovatio, onis/ овація, малий трі­
2) поцілунок умф
osor, oris т ненависник Ovidius, і і m Овідій; Publius
ostendo, tendi, tentum, бге 1) Ovidius Naso Публій Овідій На-
протягати, простягати; 2) вистав­ зон (відомий римський поет, 43—
ляти, показувати; 3) демонстру­ 8 рр. дон. е.)
вати; 4) виявляти; 5) показувати; ovis, is / вівця
6) обіцяти ovo, -, atum, are торжествува­
ostentatio, o n is /l) показуван­ ти, кричати,святкувати
ня; 2) похвальба; 3) обіцянка; 4) ovum, і п яйце; ab ovo usque ad
виявлення mala від яйця до яблук (від почат­
ostento, avi, atum, are 1) про­ ку до кінця)
Р, р шістнадцята літера латин­ село; 2) область, район, округ
ського алфавіту; P. = Publius palaestra, ае / гр. 1) палестра
Публій; P. С. = patres conscripti (гімнастична школа); 2) гімнас­
сенатори; P. R. = popdlus Roma- тичні вправи, боротьба; 3) шко­
nus римський народ ла красномовства; 4) риторичні
раЬй!ит,і/гїжа, харчування, корм вправи; 5) мистецтво, вміння
paciftcus, а, иш миротворчий, V&hun adverb. 1) явно, прилюдно,
мирний, примирливий відверто; 2) відкрито, у присутності
paciscor, pactus sum, pacisci 1) Palatlnus, a, um палатинський,
домовлятися, приходити до зго­ імператорський
ди, укладати договір; 2) обумов­ I palatium, і п палац
лювати П Palatium, і п 1) Палатинський
расо, 2vi, Stum, Sre заспокою­ пагорб; 2) імператорський палац
вати, утихомирювати, приборку­ pal&tum, і п 1) піднебіння; 2)
вати, мирити смак; 3) вуста
pactio, 5nis / 1 ) договір, угода, Pallas, ftdis/П аллад а (грецький
умова; Гасбге (іпбге) pactionem ук­ епітет Мінерви)
ласти угоду, договір; 2) контракт, раїїібіит, і п \ ) невеликий гре­
згода цький плащ; 2) кобеняк
pactum, і п угода, договір, умо­ pallium, і п 1) покривало; 2) за­
ва; manere in pacto дотримувати­ віса; 3) просторий грецький плащ
ся умов договору palma, ае / гр. 1) долоня; 2) ру­
Padus, і т Пад (річка в Італії) ка; 3) пальма, пальмова гілка
paedagdgus, і т гр. 1) слуга; 2) palus, udis / 1 ) болото, твань;
керівник, вчитель, вихователь 2) очерет
paene adverb, майже, ледве paluster, stris, stre болотяний,
paeninsiila, ае / півострів багнистий
paglna, ае/1) листок, сторінка; Pan, is т Пан (бог лісів, пасту­
2) рукопис, твір хів і худоби)
pagus, і т \ ) сільська община, pando, pandi, passum, бге 1)
145

розкидати, розкривати, розши­ ний, готовий, схильний; 2) добре


рювати, розповсюджувати; 2) роз­ навчений, досвідчений; 3) незапе­
кладати, відкривати; 3) пробива­ речний; 4) добре оснащений, ук­
ти, прокладати ріплений; 5) умілий
pandus, a, um зігнутий, згорб­ рагсо, ререгсі, бге 1) берегти,
лений жаліти; 2) щадити, ухилятися, ут­
pango, peplgi, panctum, бге = римуватися, не користуватися;
pango, panxi, panctum, бге 1) вби­ 3) шкодувати
вати, устромляти; 2) засаджу­ parcus, a, um 1) ощадливий,
вати; 3) замишляти; 4) творити, скупий, скнара; 2) стриманий; 3)
створювати; 5) укладати; 6) обу­ короткий, слабкий
мовлювати, встановлювати, ви­ I parens, ntis nepee. pi. підда­
значати, обіцяти ний; male parentes непокірні під­
panis, is т хліб дані
pannus, і т шматок тканини, II parens, ntis m, f 1) родич
лахміття (батько або мати); pi. батьки; 2)
pantomlmus, і т гр. пантомі­ родоначальник, засновник
мічний актор, пантоміма pareo, ui, Itum, еге 1) з’являти­
papiver, 6ris п мак ся; 2) бути очевидним; paret =
Paphius, a, um П афійський apparet виявляється, ясно, оче­
(кіпрський) видно; юр. si paret якщо вияв­
Paphos, і / = Paphus, і / Паф ляється; 3) перебувати у підпо­
(місто на острові Кіпр з храмом рядкуванні; 4) дотримуватися,
Венери) підкорятися; 5) виконувати; 6)
Papinianus, і т Папініан (рим­ шанувати;
ський юрист) paries, 6tis т стіна, мур
papyrus, і т ,/гр . 1) папірус; 2) рагіо, рербгі, partum, бге = ра-
одяг із папірусу; 3) папір гіо, рербгі, parltum, бге 1) наро­
par, pans 1) рівний, однаковий; джувати; 2) робити; 3) породжу­
pare modo (ratidne) однаково; 2) вати, створювати, засновувати,
відповідний, парний будувати; 4) здобувати, домага­
parasltus, і т 1) співтрапезник, тися; 5) заслужити, отримувати;
гість; 2) нахлібник 6) наж ивати, завойовувати
paratus, a, um 1) підготовле­ Paris, Idis т Паріс (син троян-
r;;p a r i t e r t # 5 ^ ^ l S f e 146

ського царя, винуватець Троян­ participium, і п грам, дієприк­


ської війни) метник
parlter adverb. 1) рівно, одна­ partim adverb, частково
ково; 2) разом, водночас partio, Ivi, Itum, Ire = partior,
paro, avi, atum, are 1) готува­ Itus sum, Iri 1) ділити, розділяти;
ти, влаштовувати, організовува­ 2) розподіляти, роздавати; 3) одер­
ти; 2) наживати, накопичувати; жувати свою долю; 4) домовля­
3) купляти, придбавати; 4) укла­ тися
дати (ідоговір) parturio,Ivi, -,їге 1) родити; 2)
paronychia, ае/ гр. задирка таїти у собі; 3) давати сходи, роз­
parriclda, ае т батьковбивця, пускатися; 4) замишляти, затіва­
вбивця ти; 5) тривожитися
pars, p a r t i s / 1) частина; partes partus, us т 1) народження; 2)
facfire ділити; ex (in) parte част­ походження, виникнення, поча­
ково; 2) доля, участь; 3) область, ток; 3) пологи; 4) плід, зародок;
край, бік; omnibus in p artlb u s 5) дитя
всюди; qua ex parte де; in ea parte parum adverb, comparat. minus,
там; in partem куди; in earn partem superlat. minlme мало, небагато,
туди; 4) відношення; omni ex par­ недостатньо; ~ habere не задо­
te або; in omni parte в усіх відно­ вольнятися; non (baud) ~ saepe
шеннях; 5) вид, рід, галузь, відділ; досить часто; ~ multi дуже не­
6) перев. рі. партія; рі. театр, роль; численні; ~ confidSre allcui не
7) обов’язок, завдання особливо довіряти комусь
parsimonia, ае/ ощадливість parviilus, a, um маленький, не­
Parthenon, onis т Парфенон значний
(храм Афіни в Афінському акро­ parvum adverb, мало; parvi ге-
полі) fert неважливо
P arthi, orum т, pi. парфяни parvus, a um comparat. minor,
(плем я на південь від Каспійського superlat. minimus маленький; mi­
моря) nor natu молодший
partlceps, Ipis т, / 1 ) учасник, pasco, pavi, pastum, бге 1) пас­
учасниця; співучасник, співучас­ ти; 2) годувати, харчувати; 3) ут­
ниця; 2) товариш римувати, підтримувати; 4) об­
ipascuiw njH M H 147 Я Ш Я 1

робляти; 5) додавати, нагрома­ paternus, a,um 1) батьківський,


джувати; 6) спустошувати, об’їда­ який дістався у спадщину від
ти; 7) pass, пастися, їсти, жити батька; 2) рідний
pascuum, і п перев. рі. пасови­ patesco, patui, -, бге 1) відкри­
сько ватися, виявлятися, ставати оче­
passim adverb, розсіяно, по­ видним; 2) простягатися
всюди, разом patiens, entis здатний перено­
I passlvus, a, um розсіяний, змі­ сити, терплячий, витривалий
шаний patienter adverb, стійко, терпляче
II passlvus, a, um 1) сприйнят­ patientia, а е / 1 ) перенесення,
ливий; 2) грам, пасивний терплячість, терпеливість, ви­
passus, us т 1) крок, слід ноги; тримка, стійкість; 2) поступли­
2) стопа; 3) міра довжини (подвій­ вість, поблажливість; 3) байду­
ний крок ~ 1,48 м)\ mille passus жість; 4) покірність, підкорення
римська миля (= 1478,7м) patior, passus sum, pati 1) тер­
pastor, oris т пастух піти, переносити; 2) випробува­
pastus, us т 1) годівля, їжа; 2) ти, зазнавати; 3) дозволяти, до­
випас пускати
patefacio, feci, factum, бге 1) ши­ patria, ае / батьківщина, віт­
р око ро зк р и в ати , р о зш и р ю ­ чизна
вати; 2) рити, копати, прокла­ patricius, і т патрицій; рі. па­
дати; 3) розкривати (змову), ви­ триції
являти patrimonium, і п спадкоємне
pateo, ui, -, ere 1) бути відкри­ майно, спадщина, статок
тим; 2) бути доступним; 3) бути patrius, a, um 1) батьківський,
очевидним; 4) бути у розпоря­ вітчизняний; bona patria батьків­
дженні; 5) перебувати під загро­ ський маєток; potestas patria бать­
зою; 6) бути помітним; 7) виявля­ ківська влада; 2) спадкоємний; 3)
тися; 8) простягатися; 9) бути по­ рідний
ширеним Patroclus, і і7і = Patrocles, is т
p ater, tris т батько; p ater Патрокл (герой Троянської вій­
familias батько родини; рі. бать­ ни, друг Ахілла, убитий Гекто-
ки; сенатори ром)
148_________ В ивииш рсідрищ

patrdna, ае / покровителька, сйге (conciliSre) укласти мир; (in)


пані pace в мирі й злагоді; 2) мирна
patrdnus, і т покровитель, за­ угода, договір; 3) спокій; 4) спри­
хисник, правозаступник, адво­ яння
кат peccStum, і п гріх, провинність,
paucus, a, um 1) малий, незнач­ похибка
ний, невеликий; 2) перев. р і не­ рессо, Svi, atum, Sre 1) гріши­
численні, небагато, деякі ти; 2) провинитися, помилитися
Paula, ае /П а у л а (жіноче ім я) pectus, dris п перев. pi. 1) груди;
paulStim adverb. 1) помалу, 2) мужність, сміливість; 3) душа,
поступово; 2) поодинці серце; 4) розум; 5) обличчя, люди­
paulisper adverb, недовго, на на
короткий час peculStus, us т казнокрадство,
paulum, і п трохи, небагато, де­ розкрадання державних грошей
щиця, ледве-ледве peculium, і л і ) власність, май­
paulus, a, um малий, невеликий, но; 2) заощадження; 3) приватна
незначний власність
Paulus, і т = Paullus, і т Павл; pecunia, ае / майно, власність,
Julius Paulus Юлій Павл (відомий гроші
юрист, сучасник Александра Севера) pecuniarius, a, um грошовий
pauper, pgris бідний, незамож­ pecus, dris т худоба, дрібна ху­
ний, злиденний; - aquae маловод­ доба
ний pecus, udis/ домашня тварина
pauperies, е і / = paupertas, atis/ pedes, Itis т 1) пішохід, піший,
бідність, злидні піхотинець; 2) плебей; equltes
paveo, pavi, -, бге дрижати від pedltes патриції та плебеї, рим­
страху, боятися ський народ
pavldus, a, um боязкий, сповне­ pedester, stris, stre 1) піший; 2)
ний страху сухопутний; 3) простий, звичай­
pavo, onis т павич ний
pavor, oris т 1) страх, жах; 2) peditatus, us т піхота
тремтіння pel&gus, і тгр. 1) море; 2) стрім­
pax, p a d s / 1) мир; pacem fa- кий потік
Ш^їеиІЩИИИИ_______ 149
Peleus, і т Пелей (цар Фесалії, 4) платити, виплачувати, вноси­
батько А хілла) ти; 5) терпіти, зносити, спокуту­
pellis, is / шкіра, хутро вати; 6) важити; 7) мати значен­
реііо, рерйіі, pulsum, бге 1) би­ ня; 8) залежати
ти, штовхати, трясти, коливати, Репеїбра, ае / = Репеїбре, es /
вражати; 2) приводити в рух; 3) Пенелопа (дружина Одіссея, ма­
торкатися; 4) гнати, виганяли, прога­ ти Телемаха)
няти; 5) завдавати поразки, роз­ penes з асс. 1) у, у володінні, в
бивати руках; 2) на боці
Pelopldas, ae/w Пелопід (<фіван- penetro, avi, atum, are 1) вво­
ський полководець і політик) дити, вставляти, ставити; 2) про­
Peloponnesius, a, um пелопон­ никати, досягати, доходити, всту­
неський пати
PeloponnSsus, і / Пелопоннес penltus adverb. 1) глибоко,
(південна частина Греції) вглиб; 2) цілком; 3) точно, у доско­
penates, ium т, р\. 1) пенати, налості
боги-охоронці дому; ~ mindres реппа, а е / 1 ) перо, крило; 2)
(familiares, priv&ti) боги домаш­ стріла
нього вогнища; ~ majdres (pub- pensio, 6 n is /l) платіж, випла­
Іїсі) боги-охоронці суспільства й та; 2) внесок; 3) податок; 4) оренд­
держави; 2) дім, житло на плата; 5) відсотки на капітал;
pendeo, pependi, -, бге 1) висі­ 6) відшкодування
ти, звисати; 2) бути оголошеним; penso, avi, atum, are 1) зважу­
3) бути підвішеним; 4) повісити­ вати, виважувати, співставляти,
ся; 5) нависати; 6) баритися, гая­ порівню вати; 2) відш кодову­
тися, затримуватися; 7) зупиня­ вати, нагороджувати; 3) обмір­
тися, припинятися; 8) сумнівати­ ковувати, обговорювати; 4) оці­
ся, бути в нерішучості; 9) вага­ нювати, визначати; 5) спокуту­
тися, хитатися; 10) бути невизна- вати
ченим, залежати; 11) походити pensum, і п 1) визначена вага
pendo, рфешіі, pensum, бге 1) шерсті, призначена для прядіння
вішати; 2) зважувати, обдумува­ на один день; 2) щоденна норма;
ти, обговорювати; 3) шанувати; 3) завдання, обов’язок
Jp en u n ail 150 w m m m \peregnnu;

penuria, ае/ нестача, недолік забирати; 2) одержувати, збира­


penus, 6ris n = penus, us m, f 1) ти; 3) стягувати, помічати; 4) від­
п р о д о во л ьств о , п р о д о в о л ьч і чувати, розуміти, пізнавати
запаси; 2) внутрішнє святилище percontatio, onis / розпитуван­
храму Вести ня, допит
per з асс. 1) через, крізь, вздовж, perconto, avi, atum, are = per­
серед, посеред; 2) протягом; 3) за center, atus sum, ari розпитува­
допомогою, через посередниц­ ти, довідуватися
тво; 4) через щось, з якоїсь при­ percurro, cucurri, cursum, бге 1)
чини; 5) під виглядом, у вигляді; бігти, мчати, поспішати, пробі­
- jocum ж артом а; ~ se сам о ­ гати; 2) пронизувати
стійно, зі своєї волі, сам по собі percutio, cussi, cussum, бге 1)
рега, л е / гр. сума, торба пробивати; 2) бити, вдаряти, про­
per&go, egi, actum, бге 1) про­ бивати; 3) змахувати; 4) потря­
робити, здійснювати; 2) пройти, сати, коливати, ранити; 5) вби­
пропливти, провести; 3) викона­ вати; 6) урочисто укладати; 7) об­
ти, закінчити, завершити; 4) ви­ манювати
тримати; 5) зіграти; 6) довести до perdo, dldi, dltum, бге 1) бити;
кінця; 7) підвести під звинувачу­ 2) руйнувати, нищити; 3) псувати;
вальний вирок, засудити; 8) роз­ 4) розоряти;5) втрачати,губити,
пушувати, обробляти; 9) роздати, програвати
розподілити; 10) викладати, фор­ perduco, duxi, ductum, бге 1)
мувати, описувати приводити, відводити, доводити;
peragro, avi, atum, are 1) про­ 2) проводити, будувати; 3) схиля­
ходити, обходити, об’їжджати; 2) ти; 4) продовжувати; 5) притяга­
розглядати, досліджувати; 3) про­ ти, спонукати
никати perduellio, onis / 1 ) ворожі дії;
регсеїіо, сйіі, culsum, бге 1) зва­ 2) державна зрада, державний
лювати, скидати; 2) штовхати; 3) злочин
губити, розхитувати Iperegnnus,a,um 1) іноземний,
регсіріо, сері, ceptum, бге 1) чужий; condicio peregrlna право­
приймати, придбавати, охоплю­ ве становище іноземця у Римі;
вати, оволодівати, захоплювати, 2) недосвідчений
151 ияишдаащ
II peregrlnus, і т чужинець, мулювати
іноземець perfidia, ае / віроломство, зра­
perennis, е 1) який продовжу­ да
ється цілий рік, постійний, не­ perfidus, a, um 1) віроломний,
змінний; 2) довговічний, міцний, невірний; 2) зрадливий, ненадій­
стійкий, непохитний ний
pereo, іі, Itum, Ire 1) гинути, зни­ perfugio, fugi, fugltum, бге 1)
кати, вмирати; 2) проходити, ми­ прибігати, шукати сховища; 2)
нати; 3) розтрачуватися; 4) втрача­ перебігати
ти силу; actidnes et res allcui регіе- perfugium, і п сховище
runt чиєсь право на позов втра­ perfundo,fudi,fiisum, бге 1) об­
тило силу ливати, поливати, зрошувати, мо­
perfectum, і п 1) досконалість; чити; 2) заливати; 3) фарбувати;
2) грам, минулий час доконаного 4) покривати; 5) наповнювати; 6)
виду тривожити, збентежувати, бенте­
perfectus, a, um досконалий, жити
відмінний, чудовий Pergamenus, і т мешканець
регібго, tiili, latum, ferre 1) при­ Пергама
носити, привозити; 2) доносити, pergo, perrexi, perrectum, бге 1)
поширювати; 3) передавати, по­ йти далі, просуватися, прямува­
відомляти, сповіщати; 4) викону­ ти; 2) збиратися, виступати, від­
вати, закінчувати, доводити до правлятися, починати, приступа­
кінця, проводити, добиватися ти; 3) продовжувати
затвердження; 5) переносити, pergr&vis, е вельми вагомий,
витримувати дуже важливий, серйозний
perficio, feci, fectum, бге 1) го­ periculdsus,a, um небезпечний,
тувати, виробляти, виготовляти; загрожуючий небезпеками
2) будувати, споруджувати; 3) регісйіит, і п 1) спроба, досвід;
здійснювати, робити, вдоскона­ 2) небезпека, ризик; 3) юр. судо­
лювати, навчати; 4) влаштовува­ вий процес, судовий позов, про­
ти, проводити, завершувати, до­ токол судового засідання
водити до кінця, виконувати, perinde adverb, також, так са­
добиватися, досягати; 5) юр. фор­ мо, відповідно
Perithous, і m = P irithous, і вожити, зворушувати; 6) спону­
m П іріф ой (цар лапіфів, друг кати
Тезея) permulceo, mulsi, mulsum, Sre
peritia, ае / досвід, знання, до­ гладити, злегка торкатися, пес­
свідченість тити, пом’якшувати, заспоко­
p erltus, a, um досвідчений, ювати
обізнаний permutatio, onis/ переміна, змі­
perjurium, і п клятвопорушен­ на, обмін; ~ mercium товарооб­
ня мін, договір обміну
регіісіо, lexi, lectum, бге = реі- permiito, Svi, atum, Sre 1) змі­
Нсіо, lexi, lectum, бге притягати, нювати; 2) обмінювати, проводи­
привертати, схиляти ти товарообмін; 3) викупляти; 4)
perluo, lui, luctum, бге вимива­ розмінювати, робити грошовий
ти, умивати; pass, купатися переказ; 5) купувати
permaneo, mansi, (mansum), ere pernicies, е і/1 ) знищення, за­
1) залишатися, перебувати; 2) збе­ гибель; 2) чума
рігатися, триматися; 3) продов­ pernicidsus, a, um згубний, не­
жуватися, тривати безпечний
permisceo, miscui, mixtum, ere регпитбго, avi, atum, are від­
1) змішувати; 2) плутати; 3) за­ раховувати, виплачувати
смучувати; 4) вражати perpaucus, a, um тільки p i де­
perm issus, us m т ільки abl. котрі, дуже нечисленні
дозвіл perpendo, pendi, pensum, бге 1)
permitto, mlsi, missum, бге 1) зважувати; 2) визначати
пускати, кидати; 2) посилати, від­ I perpetuo, avi, atum, are роби­
правляти; 3) відпускати; 4) вияв­ ти безперервним, робити постій­
ляти; 5) доручати, довіряти, на­ ним, безперервно продовжувати,
давати, вручати; 6) допускати, зберігати весь час
дозволяти; 7) відмовлятися II perpetuo adverb, безперервно,
permoveo, movi, motum, Sre 1) постійно, завжди, вічно
приводити в рух, хвилювати; 2) perpetuus, a, um 1) безперерв­
глибоко скопувати; 3) збуджува­ ний, цілий; 2) постійний, вічний,
ти, схиляти; 4) викликати; 5) три­ незмінний; юр. quaestio perpetua
ІірефЗйИИИЯІ_______153 ИИшшІ
постійний кримінальний суд; 3) perseverantia, ае / наполегли­
несхибний; 4) пожиттєвий; 5) за­ вість, настійність, стійкість, ви­
гальний тримка
perpoto, avi, itum , Sre багато persevSro, avi, Stum, Sre 1) сто­
пити, пиячити яти на своєму, бути впертим, бу­
perrumpo, гйрі, ruptum, бге 1) ти постійним; 2) продовжуватися);
пробиватися, прориватися; 2) ла­ 3) перебувати
мати; 3) скопувати, розпушува­ Perslcus, a, um перський
ти; 4) долати, влаштовувати; 5) persolvo, solvi, solutum, бге 1)
нехтувати, зривати дозволяти, роз’яснювати; 2) ви­
Persa, ае т перс плачувати, виконувати
perscrlbo, scripsi, scriptum, бге persdna, а е / 1 ) м аска,.теат­
1) записувати, описувати; 2) по­ ральна роль; 2) життєва роль,
відомляти, доносити; 3) протоко­ положення; 3) особа, людина
лювати; 4) проводити по рахун­ personSlis, е особовий
ках, вносити у розрахункові кни­ personStus, a, um замаскова­
ги, реєструвати; 5) виплачувати ний, удаваний, несправжній, не­
за наказом щирий
persentio, sensi, sensum, Ire 1) perspicacltas, atis / проникли­
глибоко відчувати; 2) ясно бачи­ вість, прозорливість
ти, помічати perspicio, spexi, spectum, бге ба­
pers6quor, secutus sum, s6qui чити наскрізь, пильно розгляда­
1) йти за ким ось, с у п р о в о ­ ти
джувати; 2) переслідувати, гна­ perspicuus,a,um ясний, очевид­
тися; 3) кар а ти , помщ атися, ний
переслідувати у судовому по­ persto, stlti, (stStum), Sre твер­
рядку; 4) відстою вати, д о м а­ до стояти, вперто триматися, за­
гатися; 5) прагнути; 6) наслі­ лишатися на місці
дувати, притримуватися; 7) від­ perstringo, strinxi, strinctum, бге
творювати; 8) розслідувати; 9) 1) зачіпати, торкатися; 2) гудити,
здійснювати (право); 10) вико­ лаяти
нувати; 11) протоколювати; 12) persuadeo, suSsi, suSsum, ere
описувати, розказувати переконувати, умовляти
регібго, tnvi, trltum , бге розти­ пильнування
рати, роздавлювати pervinco, vlci, victum, бге 1) ос­
perterreo, terrui, territum, ere ля­ таточно перемагати, розгром­
кати лювати; 2) долати
pertlnax, acis 1) чіпкий, ску­ pervulgo, avi, atum, are 1) робити
пий, завзятий, упертий, затятий; загальнодоступним; 2) видавати
2) безперервний; 3) невмолимий pes, pedis т 1) нога, ступня, сто­
pertineo, tinui, -, ere 1) про­ па; 2) римський фут (» ЗО см)
стягатися, тягнутися, досягати; 2) pesslmus, a, um superlat. до malus
стосуватися, торкатися; 3) місти­ найгірший
ти; 4) належати; 5) сприяти pestilentia, а е /1 ) чума, зараза;
pertracto, avi, atum, are 1) ма­ 2) нездоровий клімат; 3) нездоро­
цати, розробляти, вивчати; 2) впли­ ва місцевість
вати, настроювати pestis,is/l) зараза, чума; 2) за­
perturbatio, onis / 1) розлад, гибель, нещастя, пошесть
збентеження; 2) збудження, хви­ petitio, onis / 1) вимога, про­
лювання хання, домагання; 2) юр. вимога,
perturbo, avi, atum, are 1) при­ позов
зводити до безладдя; 2) бентежи­ petltor, oris т позивач
ти; 3) порушувати (порядок) petitorius, a, um вимагаючий,
pervado, vasi, vasum, бге 1) про­ потребуючий
ходити, проникати; 2) доходити, peto, Ivi, Itum, бге 1) намагати­
досягати ся, досягати, шукати, прагнути;
pervftgor, atus sum, ari 1) бро­ 2) просити, вимагати; 3) юр. за­
дити, блукати, мандрувати; 2) по­ являти (пред’являти) претензію,
ширюватися, проникати претендувати; 4) кидатися; 5) пря­
pervenio,veni,ventum,Ire 1) при­ мувати
ходити, прибувати; 2) доходити; Petronius, і т Петроній (рим­
3) діставати, досягати ський поет-сатирик, помер 66 р.
perverto, verti, versum, бге пе­ н. е.)
рекидати, скидати, руйнувати, Petropdlis, is/ Петербург
губити, псувати petiilans, ntis 1) жвавий; 2) за­
pervigilium, і п нічне безсоння, розумілий, нахабний
щжшщтт____ 155
petulantia, ае/ жвавість, заро­ philosdphus, і т гр. філософ
зумілість, нахабство Phocion, onis т Фокіон (афін-
Phaeaces, um т, p i феаки (мі­ ський полководець)
фічне плем 'я мореплавців) Phoebus, і aw 1) Феб (поет, епі­
Phaeacius, a, um = Phaeacus, а, тет Аполлона); 2) сонце
um феакійський Phoenlces, um т, pi. фінікійці
Phaedrus, і тФ едр (давньорим­ Phrygia, ае / Фрігія (країна у
ський байкар) Малій Азії)
phala, ае / чаша ріасйіит, і п умилостивлююча
phalanx, ngis/1) фаланга; 2) від­ жертва, умилостивлення
діл pictor, oris т художник
pharetra, ае/г/?. сагайдак (сум­ pictura, ае / картина, живопис
ка для стріл) pictus, a, um 1) прикрашений,
pharetratus, a, um той, що но­ красивий; 2) вишуканий; 3) пля­
сить сагайдак мистий; 4) безпредметний
Phasis, Idis т Фасід (річка, нині Ріегіа, ае / Пієрія (область у
Ріон) Македонії, улюблене місце пере­
Phidias, ае т Фідій (відомий бування Муз)
давньогрецький скульптор, помер Pifcris, Idis /П іє р ід а (тобто
431 р. до н. е.) Муза)
Philippus, і т Філіпп (македон­ Pierius, a, um пієрійський (при­
ський цар, батько Александра Ма­ свячений Музам), музичний, пое­
кедонського, 359—336pp. до н. е.) тичний
philologia, ае / гр. 1) любов до pifitas, atis/ набожність, благо­
наук та літератури; 2) тлумачен­ честя, відданість, пошана, любов,
ня літературних творів співчуття, милосердя
I philologus, a, um вчений, науко­ piger, gra, grum ледачий, ліни­
вий вий, повільний
II philologus, і т 1) вчений; 2) pigngro, avi, atum, are віддава­
дослідник текстів, тлумач авторів ти в заклад, брати у вигляді закла­
philosophia, a гр. філософія ду, забирати майно у рахунок
philosdphor, atus sum, агі зай­ виплати боргу або накладати на
матися філософією, мудрувати нього судовий арешт
М їт їШ Ш Ж 156 — ШШ

pignus, 6ris п застава, запору­ piae memoriae блаженної пам’яті


ка, гарантія (про покійного)
pigritia, ае / в’ялість, лінощі, pix, picis / дьоготь, смола
слабість placeo, cui, cltum, бге 1) спри­
рііа, а е /1 ) ступка, корито; 2) яти, подобатися; placet, placuit
м’яч, клубок impers. 2) хочеться, бажано, зда­
ріїйіа, а е /1 ) кулька; 2) мед. пі­ ється; 3) існує думка; 4) вирішено
гулка placlde adverb, спокійно, злаго­
pilum, і п дротик, спис джено
pilus, і т волосся, шерсть placldus, a, um 1) спокійний, ти­
PindArus, і т Піндар (знамени­ хий; 2) слухняний
тий грецький ліричний поет) placltum, і п думка, настанова,
pingo, pinxi, pictum, бге малю­ вказівка
вати, зображувати placo, Svi, Stum, Sre 1) заспо­
pinguis, е жирний, товстий, коювати, задобрювати; 2) мири­
гладкий, пишний, дебелий ти, умилостивлювати
pinna, ае/ перо, крило I plaga, ае / удар, поштовх
piper, 6ris п перець II plaga, ае/ країна, область
pirSta, ае т пірат, морський plagdsus, a, um побитий, за­
розбійник біякуватий
piscStor, oris т рибалка plane adverb. 1) рівно, ясно,
piscina, ае / сажалка (ставок навпростець; 2) безумовно, ціл­
для риби) ком, звичайно, зрозуміло
piscis, is т риба plango, nxi, nctum, бге 1) бити,
piscdsus, a, um рибний, щед­ ударяти; 2) збуджувати
рий на рибу planities, еі / долина, рівнина
Pisistr&tus, і т Пісістрат (ти­ planta, ае/1) саджанець; 2) при­
ран Афін, 560—527pp. до н. е.) щепа; 3) рослина; 4) стопа, підошва
Piso, onis т Пізон (римський planto, Svi, Stum, Sre 1) саджа­
можновладець) ти; 2) глибоко закопувати
pistor, oris т пекар planus, a, um рівний, ясний,
pius, a, um 1) благочестивий, зрозумілий
побожний, набожний, священ­ platea, ае/ гр. вулиця
ний; 2) доброчесний, чесний; Plato, onis т Платон (грецький
157 Г И И ііШ Ш Т іІіТ І

філософ-ідеаліст, учень Сократа, ploro, Svi, Stum, Sre плакати,


вчитель Арістотеля, засновник голосити, ридати
А кадемічної філософської школи, pluma, ае / пір'їнка, пух
427—347рр. до н. е.) plumbus, a, um 1) свинцевий; 2)
plaudo, plausi, plausum, бге 1) поганий, важкий; 3) тупий
плескати в долоні, аплодувати; plumbum, і п свинець; ~ album
2) схвалювати олово
plaustrum, і п віз, підвода, ко­ I plurSlis, е численний
лісниця II plurSlis, is т грам, множина
plausus, us т плескання (в plures, a gen. -ium, comparat. до
долоні), схвалення, оплески multus 1) більш численні; 2) (=com-
Plautus, і т Плавт (римський plQres) численні
комедіограф, 254—184рр. до н. е.) plurlmum adverb, дуже багато
I plebgjus, a, um простонарод­ plurlmus, a, um comparat. до
ний, незнатного походження, пле­ multus 1) надзвичайно великий;
бейський 2) найбільший; 3) численний; 4)
II plebejus, і т плебей перев. рі. більшість, дуже багато
plebiscltum, і п рішення наро­ I plus, pluris п comparat. до mul-
ду, плебісцит tum більша частина, більша кіль­
plebs, plebis / 1) плебс, юрба, кість, більше
народна маса; patrcs et ~ пат­ II plus adverb, comparat. до
риції й плебеї; 2) натовп, чернь multum більше
plecto, -, -, бге 1) карати; 2) га­ plustiilum дещо більше
нити, засуджувати Pluto, onis т Плутон (бог під­
plene adverb, повно, цілком земного царства, брат Юпітера і
plenus, a, um 1) повний, напов­ Нептуна)
нений; 2) сильний; pleno ore вго­ pluvia, ае / дощ
лос, голосно; 3) закінчений, пов­ росйіит, і п 1) чаша, келих; 2)
ний; plena aetas повноліття напій
plerlque, pleraeque, plerSque podagra, ае/ гр. подагра
перев. p i більша частина, біль­ Podolia, ае/П оділля (область
шість в Україні, що займала басейн Пів­
plerumque adverb, переважно, денного Бугу і лівобережжя Дніст­
здебільшого, звичайно ра)
I^o d p fien fis] 158

Podoliensis, e подільський polluo, ui, iitum, бге 1) брудни­


poena, а е /1 ) покарання, кара; ти; 2) поганити; 3) оскверняти
~ legum покарання, встановлене Poloni, orum m, pi. 1) поляни;
законами; ~ capitis смертна кара; 2) пізн. поляки
2) страждання; 3) штраф Polonia, ае/П ольщ а
poenalis, е штрафний Polonicalis, е =PolonIcus, a, um
poenitenda, ае/ розкаяння, каяття польський
poeniteo, tui, -, еге розкаюва­ Polyphemus, і т Поліфем (од­
тися, жалкувати, досадувати ноокий циклоп, якого осліпив
Poenus, і т пунієць (карфаге­ Одіссей)
нянин) pomarium, і п фруктовий сад
poesis, is асс. -in / гр. поезія, pomlfer, ftra, fSrum плодоносний
поетичне мистецтво pompa, ае f гр. 1) урочиста
poeta, ае т гр. 1) винахідник, процесія; 2) пишність
майстер; 2) поет Pompejus, і т Помпей; Gneus
poetlcus, a, um поетичний Pompejus Magnus Гней Помпей
polio, Ivi, Itum, Ire 1) робити Великий (переможець піратів і
гладеньким, полірувати; перен. царя Понту Мітрідата, у 60 р. до
відшліфовувати; 2) ретельно об­ н. е. уклав перший тріумвірат з
робляти Цезарем і Крассом, потім став
pollens, ntis могутній, сильний, ворогом Цезаря; у 48 р. до н. е.
багатий зазнав поразки при Фарсалі і був
polleo, ui, -, еге 1) мати силу; убитий під час втечі до Єгипту,
2) мати вплив; 3) володіти 106—48рр. до н. е.)
pollex, Ids т великий палець; Pomponius, і т Помпоній (рим­
polllcem ргетбге пригнути вели­ ський юрист)
кий палець на ознаку схвалення; Pomptlnus, і т Помптін (рим­
polllcem vertfire повертати вели­ ський державний діяч I cm. дон. е.)\
кий палець вниз (схвалення того, paludes Pomptlnae Помптинські
щоб переможець добив пораненого болота на узбережжі Лацію
гладіатора) pomum, і п плід (з дерева: яб­
polliceor, lidtus sum, егі обіцяти луко, вишня, горіх, фінік)
pollicitatio, onis/ обіцянка pond£ro, avi, atum, are зважу­
вати, важити, оцінювати, визна­ чизняний; 2) народний, популяр­
чати вагою ний, загальнодоступний
pondo adverb, вагою II popularis, is т 1) співвітчиз­
pondus, firis п 1) вага, тягар, ги­ ник; 2) товариш; 3) супутник; 4)
ря; 2) фунт; 3) твердість, стій­ співучасник; 5) рі. популяри, де­
кість, постійність мократи
pone adverb, позаду, назад porrigo, rexi, rectum, бге 1) про­
pono,posui,posItum, бге 1) клас­ стягати, стелити, поширювати;
ти, ставити; 2) кидати; 3) хорони­ 2) піднімати
ти; 4) вживати, використовувати; porro adverb, далі, вперед, в
5) складати, встановлювати; 6) свою чергу, зі свого боку
обіцяти, видавати (закони); 7) ви­ Porsenna, аеш = Porsena, а е т
значати; 8) розміщати, будувати; Порсена (цар етруського міста Клю-
9) влаштовувати; 10) вгамовува­ зія, союзник вигнаних з Риму на по­
ти, заспокоювати; 11) вважати, чатку VI cm. до н. е. Тарквініїв)
розглядати porta, ае/1) ворота, брама, две­
pons, pontis т міст рі; 2) рі. ущелина; 3) вхід, вихід,
pontitiilus, і т місток прохід; Porta Ottomanlca Порта
Pontlcus, a, um понтійський; Оттоманська
Pontlcum Mare Чорне море portendo, tendi, tentum, бге про­
pontlfex, Ids т понтифік; ~ т а - віщати, пророчити
xlmus верховний жрець; summus portlcus, us / портик, колона­
~ папа римський да, галерея з колонами
pontificalis, е = pontiflcius, a, um portio, onis/ 1 ) частка, части­
понтифікальний, жрецький на, пайка; 2) відношення, пропор­
I Pontus, і m 1) Понт, Чорне ція; pro portione в правильному
море; 2) узбережжя Ч о рного співвідношенні, пропорційно
моря; 3) римська провінція у porto, avi, atum, are 1) носити,
Малій Азії між Вірменією і Ві- переносити, перевозити; 2) вво­
фінією зити, привозити; 3) пересува­
II pontus, і т гр. 1) глибина; 2) тися
море portus, us m порт, гавань,
I popularis, е 1) місцевий, віт­ пристань
160____ mmmmm
posco, poposci, бге 1) вимага­ rustica» і «Origines», 234—149рр.
ти; 2) просити, домагатися; 3) ви­ до н. е.)
кликати до суду, притягати до суду porcus, і т свиня, порося
positio, 6nis / 1 ) установка; 2) porrectus, a, um розтягнутий,
положення, позиція; 3) тверджен­ довгий, тривалий
ня; 4) теза, тема possessio, 5nis / володіння,
positlvus, a, um 1) умовний; 2) власність, маєток
звичайний; 3) грам, позитивний possessionStus, a, um осілий
popularlter adverb, просто, за­ (який володіє нерухомим майном у
гальнодоступно даній місцевості)
populatio, 6nis / спустошення, possesslvus, a, um присвійний
знищення, пограбування possideo, sedi,sessum, бге 1) во­
рорйіог, atus sum, Sri 1) руй­ лодіти, мати; 2) посідати; 3) зай­
нувати, нищити, плюндрувати, мати
грабувати, спустошувати, розо­ possldo, s£di, sessum, бге ово­
ряти; 2) позбавляти лодівати, захоплювати
populdsus, a, um багатолюд­ possum, potui, -, posse 1) могти, бу­
ний, густонаселений ти в змозі; 2) мати значення; 3) уміти
I popttlus, і ш 1) народ, насе­ post з асс. після, за
лення; 2) громадянське суспіль­ postea adverb, пізніше, потім,
ство згодом
II popiHus, і / тополя post6ri, orum т, pi. нащадки
рогса, ае / свиня posterior, ius comparat. до pos-
porcellus, і т порося t6rus 1) пізніший, наступний; 2)
Porcius, і т Порцій; M arcus останній
Porcius Cato (Superior, Priscus, posterltas, atis / 1) майбутнє,
Censorius або Major) Марк Пор­ майбуття; 2) нащадки
цій Катон (консул 195 р. до н. е., post6rus, a, um comparat. poste­
підкорив Іспанію, у 191 р. до н. е. rior, superlat. postrSmus або pos-
одержав перемогу під Фермопі­ tilmus наступний; in post6rum на
лами, у 184 р. до н. е. Цензор, при­ майбутнє
хильник давнини, невмолимий во­ posthabeo, bui, bltum, ere мен­
рог Карфагена, автор «De ге ше вважати, менше цінувати
ш ш я и и я і 161 — іш ш я

postis, is w 1) стовп; 2) двері владою; jure potestatlvo за правом


postm6do = postmddum adverb. влади
потім, згодом, надалі potio, onis/ 1 ) питво; 2) напій,
postpone, posui, posltum, бге ста­ ліки
вити нижче, відкладати I potior, tltus sum, Ігі оволоді­
postquam після того як вати, захоплю вати, володіти,
postremo adverb, нарешті, вреш­ мати владу
ті-решт II potior, ius comparat. до potis
postremum adverb, востаннє кращий
postremus, a, um superlat. до potis, pote comparat. potior, super­
post6rus 1) найостанніший; 2) гір­ lat. potisslmus могутній, важливий
ший; 3) найменш важливий potisslmum adverb, найдужче,
postridiе adverb, наступного дня перш за все
postscrlbo, scripsi, scriptum, бге potius adverb, швидше, краще
приписувати, дописувати poto, avi, atum, are пити, напи­
postulatio,onis/l) вимога, про­ ватися, пиячити, хмеліти
хання; 2) скарга, позов potus, us m питво, напій
postulatum, і п вимога, виклик prae з abl., зрідка з асс. 1) по­
posttklo, avi, atum, are 1) вима­ переду, спереду, на чолі; 2) у
гати, просити; 2) юр. притягати зв’язку, через, з причини
до судової відповідальності, зви­ praecutus, a, um загострений,
нувачувати гострий
postitmus, a, um superlat. до pos- praebeo, bui, bltum, ere 1) про­
t6rus 1) останній; 2) посмертний тягати, підставляти; 2) давати, по­
potator, oris т п’яниця давати, постачати; 3) надавати,
potens, potentis міцний, могут­ пропонувати; 4) дозволяти; 5) до­
ній, владний помагати
potentia, ае / могутність, сила, praecandldus, a, um пресвітлий
влада, міць praecaveo, cavi, cautum, ere 1)
potestas, a tis/1 ) сила, міць; 2) остерігатися; 2) запобігати
державна посада; 3) влада; 4) мож­ praecedo, cessi, cessum, бге 1)
ливість, випадок, дозвіл йти попереду, випереджати; 2) пе­
potestatlvus, a, um наділений ревищувати
Г--*-'ТО«»»9іГТ«Ч-?*аТЛ»Г ЛЯЩ
І
0 p ra e ce p slsa ^ 162_________ ш и ш в р н е а щ

praeceps, cipltis 1) стрімкий, praecordia, orum п, pi. 1) груд­


швидкий, нестримний; 2) необ­ на клітка, груди; 2) душа, бажання
думаний, необачний ргаесшто, curri, cursum, бге їха­
praeceptor, oris т наставник, ти попереду, обганяти, випере­
учитель джати
praeceptum, і п 1) настанова, praecustodio, Ivi, Itum, Ire за­
правило, розпорядження, вказів­ стерігати
ка; 2) повчання, попередження praeda, ае/ здобич, нажива
praecingo, nxi, nctum, бге 1) опе­ praedecessor, oris т поперед­
різувати; 2) відрізати; 3) обме­ ник
жувати praedestinStus, a, um провіще­
ргаесіріо, сері, ceptum, бге 1) ний, передбачений
брати наперед, попередж ати; praedicatio, onis /1 ) оголошен­
2) передбачати, випереджати; 3) ня, об’ява; 2) твердження, пропо­
наказувати, віддавати розпоря­ відь
дження praedicStor, oris т 1) який ого­
praeciplto, avi, Stum, Sre 1) ски­ лош ує; 2) проп овідн ик; ordo
дати, зіштовхувати; 2) припиня­ Praedicatorum орден проповідни­
ти; 3) прискорювати; 4) падати, ків (ідомініканський чернечий ор­
гинути, руйнуватися; se ргаесі- ден)
pitSre кидатися praedlco, Svi, Stum, Sre прого­
praecipue adverb, переважно, в лошувати, оголошувати, заявля­
першу чергу, особливо, головним ти, називати
чином praedlco, dixi, dictum, бге го­
praecipuus, a, um надзвичай­ ворити заздалегідь, попереджа­
ний, особливий,винятковий, ви­ ти, провіщати
датний, основний, головний praedictus, a, um вищесказаний
praeclare adverb, ясно, виразно praedium, і п 1) нерухоме май­
praeclarus, a, um 1) сяючий; 2) но; 2) землеволодіння, земельна
прекрасний, чудовий ділянка; 3) помістя, маєток
praeco, onis т 1) вісник, гла­ praedltus, a, um обдарований
шатай, провісник; 2) возний (су­ praedo, onis т розбійник, гра­
довий виконавець) біжник
ЦргаеЙо^ 163

praedor, atus sum, ari 1) грабу­ praemlnor, atus sum, ari дуже
вати, чинити розбій; 2) збагачу­ загрожувати, наперед погрожу­
ватись, мати користь вати
praediirus, a, um дуже твер­ praemissus, a, um висланий на­
дий, важкий перед, поданий
praeeo, іі, Itum, їге йти попере­ praem itto, mlsi, missum, бге
ду, випереджати висилати наперед, передувати,
praefatio, onis/ передмова, вступ випереджати
praefatus, a, um вищезгаданий praemium, і п нагорода, вина­
praefectus, і т префект, голо­ города, премія
ва, начальник, командир Praeneste, is «,/П ренеста (міс­
ргаеГбго, tiili, latum, ferre 1) то в Націю)
носити попереду, виставляти на­ praenomen, Inis п власне ім’я,
перед; 2) віддавати перевагу; 3) що ставиться попереду
виявляти, проявляти; 4) показу­ praenominatus, a, um вищеназ­
вати як приклад; ut praefertur як ваний
уже було сказано praenotatus, a, um вищезазна­
praeflcio, feci, fectum, бге ста­ чений
вити на чолі, призначати коман­ praep&ro, avi, atum, are готу­
диром вати, споряджати, оснащувати
praejudicium, і п 1) попередній praepollens, ntis могутній
присуд; 2) привід, застереження, praepono, posui, posltum, бге 1)
прецедент виставляти наперед, ставити на
praelatus, і т прелат (вищий чолі; 2) ставити вище, віддавати
церковнослужитель) перевагу
praeKgo, legi, lectum, бге 1) оби­ praeposltus, і т намісник
рати, обшукувати; 2) плавати, praepost6re adverb, навпаки,
проїжджати; 3) читати з метою неправильно
пояснення praeripio, ripui, reptum, бге 1)
praellbo, -, -, are 1) куштувати, перехоплювати, викрадати, відні­
пробувати; 2) спостерігати, роз­ мати; 2) передбачати
глядати praerogatlva, ае / 1 ) результа­
6*
■jmtrіищиіни«Щ
|. і.ттw ——
g f e ra e n ? p tu § a W il 164__________— Р Ш

ти голосування першої центурії; praestans, ntis видатний, чудо­


2) попередні вибори; 3) перевага; вий, особливий, надзвичайний
4) добра прикмета, знамення praesto, stlti, stltum, Sre 1) сто­
praeruptus, a, um 1) стрімкий, яти попереду, стояти вище, бути
крутий; 2) прямовисний краще, виділятися, мати перева­
praesagium , і п передчуття, гу; 2) давати, надавати; 3) дару­
передбачення, передвіщення, про­ вати; 4) виплачувати; 5) прояв­
роцтво ляти; 6) зберігати, дотримува­
praescrlbo, scripsi, scriptum, бге тися; 7) відповідати, брати на се­
1) надписувати, креслити; 2) ви­ бе відповідальність, гарантува­
значати, встановлювати, намі­ ти; 8) impers. praestat краще
чати; 3) юр. перечити, використо­ praesto adverb, тут, напогото­
вувати як засіб ві
praes, praedis т поручитель praestdlor, Stus sum, Sri бути
praesens, ntis теперішній, при­ готовим, чекати
сутній praesum, fui, -, esse 1) стояти
praesentallter adverb, особисто попереду, очолювати; 2) охоро­
praesenda, ае/ присутність, на­ няти, захищати
явність praesOmo, sumpsi, sumptum, бге
praesentio, sensi, sensum, ire пе­ 1) брати вперед, уявляти собі; 2)
редбачати, відчувати,вгадувати передбачати, припускати, перед­
praesento, -, -, Sre представ­ чувати; 3) наважуватися
ляти, передавати, пред’являти praesumptio, onis/ здогад, по­
praesertim adverb. 1) особливо, переднє використання, припу­
зокрема; 2) передусім щення, передбачення, чекання,
praeses, Idis т намісник надія, впертість
praesideo, sedi, sessum, ere 1) praesupm tidsus, a, um само-
сидіти попереду, головувати, ке­ впевнений, впертий
рувати, управляти; 2) захищати, praesumptor, oris т зухвалець,
охороняти порушник
praesidium, і п 1) захист, допо­ praetactus, a, um вищесхвале-
мога, підтримка, оборона, охоро­ ний
на, варта; 2) військо; 3) фортеця praet6go, texi, tectum, бге 1)
покривати спереду; 2) захищати, praeterv6hor, vectus sum, убНі
охороняти проходити повз, пропливати
praetendo, tendi, tentum, бге 1) praetextatus, a, um 1) який но­
витягувати, протягувати; 2) три­ сить претексту (тогу); 2) отро-
мати перед собою; 3) притягати, чий, юнацький
посилатися; 4) виправдовувати­ praetextus, us т = praetextum, і
ся, наводити як доказ; 5) pass. п 1) прикраса; 2) привід; sub
praetendi простягатися, лежати praetextu під приводом
praeter з асс. мимо, крізь, по­ praetor, oris т претор, наміс­
над, повз ник, командир, суддя
praeterea adverb, крім того, по­ praetorium, і п 1) преторій (май­
тім, далі данчик навколо намету полко­
водця у римському таборі) ; 2) на­
praetereo, іі, Itum, Ire 1) про­
мет полководця; 3) військова
ходити мимо, минати, спливати,
рада; 4) імператорська гвардія;
тягнутися вздовж, випереджати;
5) місце суду
2) перевершувати; 3) не згадува­
praetorius, a, um який нале­
ти, обминати жить полководцю, преторський
praeterfluo, -, -, бге 1) протіка­ praevaleo, valui, -, бге 1) бути
ти мимо; 2) зникати з пам’яті сильним, бути міцним; 2) бути
praeterltus, a, um 1) минулий, цілющим; 3) мати перевагу, перева­
колишній, попередній; 2) неспла- жати
чений praev6hor, vectus sum, v6hi 1)
praetermitto, mlsi, missum, бге 1) виїжджати наперед; 2) проїжджа­
пропускати, зневажати, зали­ ти, пропливати; 3) проноситися
шати без уваги, залишати безкар­ praevenio, veni, ventum, Ire ви­
ним; 2) не згадувати, обминати; переджати, попереджати
3) нехтувати, втрачати; 4) поту­ praeventio, onis/ попереджен­
рати ня, застереження
praeterquam adverb, крім, за praevideo, vidi, visum, ere бачи­
винятком; quod крім того, ти заздалегідь, передбачати
Що; ~ si якщо тільки не; nihil ~ praevius, a, um який іде попе­
нічого крім, тільки реду, попередній
Jferariflei 166____ шяишшшшм
prandeo, prandi, pransum , ere розкішно, пишно
снідати pretiosus, a, um дорогий, цін­
prandium, і n сніданок ний, пишний
pratum, і n луг, пасовисько, лу­ pretium, і я 1) ціна, вартість; 2)
ки, моріжок гроші, платня; in pretio esse бути
pravus, a, um 1) кривий, непра­ в ціні; magni pretii esse дорого
вильний; 2) помилковий, нечес­ коштувати
ний, порочний, злий, зіпсований; prex, precis/ перев. р і прохан­
homo pravus негідник ня, моління, прокляття
precarium, і п землеволодіння Priamus, і т Пріам (останній
(іна умовах тимчасового користу­ троянський цар, батько Гектора
вання землею за виконання повин- й Паріса)
ностей або служби на користь pridem adverb, давно, раніше,
власника) колись
precatio, onis / прохання, мо­ pridie adverb, напередодні
литва Priene, es /П р іє н а (місто на
preces, um f pi. прохання, бла­ узбережжі Малої Азії)
гання primas, atis т = primarius, a, um
precor, atus sum, ari 1) настійно 1) примас (глава церкви); 2) один
просити, благати, випрошувати, із перших, впливовий, знаний; рі.
закликати, бажати; 2) проклинати primates, ium впливова знать
premo, pressi, pressum, бге 1) да­ primo по-перше, перш за все,
вити, чавити, пресувати; 2) на­ спочатку
вантаж увати, обтяж увати; 3) primogenltus, a, um первород-
вкривати, охоплювати; 4) зари­ ний, перший
вати, ховати; 5) тиснути, стиска­ primordium, і п початок, заро­
ти; 6) топтати; 7) утискати, души­ дження, виникнення
ти, притискати primoris, е перший, найзнатні-
presbyter, бгі т гр. пресвітер ший; pi. primores, ium знать
(ісвященницький стан) primum adverb, спочатку, спершу
prendo, prendi, pressum, бге ха­ primus, a,um 1) перший, почат­
пати, брати ковий; 2) молодий; 3) головний;
pretiose adverb, прекрасно, 4) кращий; 5) вищий
12 1 _______— тав
princeps, Ipis т 1) глава, керів­ проти однієї особи; 2) привілей,
ник, вождь, правитель; 2) прин- пільга, переважне право
цепс, імператор privo, avi, atum, are 1) позбав­
principalis, е 1) перший, голов­ ляти, відбирати, віднімати; 2)
ний; 2) імператорський звільняти
principallter adverb, особливо, pro з abl. згідно, відповідно до,
переважно, в основному ради, для, за, замість, залежно від
principatus, us т 1) першість; pro&vus, і т прадід, предок
2) керівництво; 3) принципат, probabllis, е 1) порядний, доб­
влада, імператорська влада рий, гідний схвалення; 2) можли­
principium, і п початок, похо­ вий, правдоподібний
дження, принцип, основа probatus, a, um 1) хороший, ви­
prior, prius comparat. до арх. пробуваний, чесний, досвідче­
pri = ргае 1) передній, поперед­ ний; 2) милий, дорогий
ній, кращий; 2) prius спочатку, ра­ probatio, onis/д о каз, доведен­
ніше ня, схвалення
I priscus, a, um старовинний, probe adverb, правильно, добре
прадавній, старий, колишній probltas, atis / чесність, поряд­
II Priscus, і т Пріск; Lucius ність, скромність
Tarquinius Priscus Люцій Таркві- probo, avi, atum, are 1) пробу­
ній Пріск (п’ятий римський цар) вати; 2) судити, оцінювати; 3) схва­
pristlnus, a, um 1) попередній; лювати, випробовувати
2) старовинний, минулий, дав­ probus, a, um хороший, випро­
ній, колишній буваний, порядний, чесний, скром­
priusquam adverb, перш ніж, ний
раніше ніж procedo, cessi, cessum, бге 1) ви­
privatim adverb, приватно, від ходити, виступати, проходити; 2)
себе приходити, з’являтися, виникати,
privatus, a, um 1) приватний, народжуватися; 3) продовжува­
особистий; 2) звичайний, прос­ тись; 4) рухатися
тий procella, ае/ буря, натиск
privilegium, і п 1) закон або по­ procer, Sris т перев. рі. знать,
станова, видана на користь або найвища знать, магнати
jjprjpfcessujlM W i__________ 168_________ И И Я И И Ш Щ Щ

processus, us m 1) урочистий ви­ прокуратура; 3) зусилля, старан­


хід; 2) рух уперед; 3) процес; 4) ня
успіх procuro, avi, Stum, Sre 1) тур­
proclamatio, 5 n is / l ) крик, за­ буватися, дбати, здійснювати;
клик; 2) оголошення, об’ява 2) управляти, завідувати; 3) ке­
proclSmo, avi, atum , Sre кри­ рувати, піклуватися, забезпе­
чати, проголошувати, оголошу­ чувати
вати procus, і т жених
proconsul, iilis т проконсул, на­ prodeo, іі, Itum, Ire 1) іти впе­
місник у провінції ред, виходити, просуватися; 2)
Procopovich TheophSnus Про- виступати, проявлятися, виявля­
копович Теофан (український фі­ тися
лософ і поет, ректор Києво-Мо- prodigium, і п 1) чудо, знамен­
гилянської академії, російський цер­ ня; 2) чудовисько
ковний діяч, радник Петра І) prodlgus, a, um 1) марнотрат­
procreatio, onis / народження, ний; 2) багатий; 3) сильний
плід proditio, 5nis / розголошення,
procul adverb. 1) далеко, далі, зрада
здалеку; 2) поза; 3) довго; baud ~ prodltor, otis т зрадник
недалеко prodigium, і п 1) чудо, знамен­
proculco, Svi, atum, are 1) топ­ ня; 2) чудовисько
тати, витоптувати; 2) давити, зне­ prodlgus, a, um 1) марнотрат­
важати ний; 2) багатий; 3) сильний
ProciUus, і т Прокул (рим. се­ proditio, 5nis / розголошення,
натор, якому, за переказами, Ро- зрада
мул заявив, що він бажав бути prodltor, 5ris т зрадник
шанованим під іменем Квірина) prodo, dldi, dltum, бге 1) вести
procumbo, cubui, cubltum, бге 1) далі, продовжувати; 2) переда­
нагинатися, налягати, гнутися; 2) вати, залишати; 3) видавати, пуб­
падати, руйнуватися, занепада­ лікувати; 4) призначати, обирати;
ти 5) розголошувати, зраджувати;
procuratio, onis / 1 ) опіка, уп­ prod6re ad memoriam allquid роз­
равління; 2) посада прокуратора, повідати щось
ШІІіМП
pproducig 169_________ Я И И Д К ЕШ Ш Щ

prodOco,duxi,ductum,бге І) ви­ імені), професія, спеціальність


водити, привозити; 2) проводи­ professor, oris т викладач, вчи­
ти; 3) виробляти, створювати; 4) тель
тягнути, затримувати; 5) підніма­ profestus, a, um щоденний, не-
ти святковий
proelior, atus sum, ari битися, proflcio, feci, fectum, бге І) йти
боротися вперед, просуватися, досягати, до­
prelium , і п І) бій, битва; 2) биватися; 2) діяти, допомагати,
боротьба; 3) напад, натиск; 4) приносити користь, бути корисним
війна; 5) воїн, тоєць proficiscor, fectus sum, ficisci I)
profanus, a, um І) позбавлений відправлятися, виїздити; 2) про­
святості, непосвячений; 2) тем­ довжувати, переходити, вируша­
ний, неосвічений; 3) нечестивий, ти, відбувати; 3) походити, вести
зловісний свій рід, виникати, брати поча­
profectio,dnis/l) відхід, від’їзд, ток; 4) залежати
відбуття; 2) походження, джере­ profiteer,fessussum, eri І) відвер­
ло то заявляти, проголошувати, ви­
profecto adverb. І) насправді, словлювати; 2) викладати, читати
дійсно; 2) напевно, звичайно лекції; 3) подавати надію, обіця­
profectus, us т успіх, процві­ ти; 4) юр. робити заяву, давати
тання, діловитість; sine profectu свідчення, признавати
безуспішно, даремно proffigo, Svi, atum, are вража­
proffcro, tiili, latum, ferre І) ви­ ти, ламати, розбивати, трощити,
носити, виводити, вивозити, вий­ руйнувати, валити, пригнічувати
мати, видавати, виставляти, по­ profluo, fluxi, fluctum, бге виті­
казувати; 2) публікувати, оголо­ кати, текти, випливати, плисти
шувати, видавати; 3) викривати, вперед
виявляти; 4) згадувати, називати; profugio, fugi, fugltum, бге І)
5) розширяти, розсувати; 6) від­ бігти, втікати; 2) уникати
кладати, відстрочувати I profftgus, a, um утікаючий, ті­
professio, onis/ І ) вияв (<вдячнос­ каючий, вигнаний, гнаний
ті); 2) офіційна заява, офіційна II profflgus, і т = profiiga, ае т
вказівка (свого звання, стану, утікач, вигнанець, перебіжчик
profundo, fudi, fusum, fcre про­ тримати попереду; 3) протягати;
ливати, виливати, розпускати 4) викидати, проганяти; 5) зали­
profundum, і п бездонна гли­ шати; 6) відмовляти, залишати
бінь, безодня поза увагою, відкладати (справу);
profundus, a, um глибокий, ви­ 7) pass, projlci видаватися, висту­
сокий, бездонний пати
progenies, еі / покоління, рід, prolabor, lapsus sum, labi 1) про­
потомство суватися; 2) посковзнутися, пада­
progenSro, -, -, are родити, на­ ти; 3) помилятися; 4) гинути; 5)
роджувати приходити в занепад, руйнува­
progigno, genui, genltum, бге на­ тися
роджувати, породжувати proles, is/1 ) нащадок, дитина;
prognati, drum т, pi. нащадки 2) плем’я, молодь
prognatus, a, um народжений proletarius, і т пролетарій (гро­
progredior, gressus sum, grfidi 1) мадянин Стародавнього Риму,
виступати, виходити; 2) йти впе­ який не мав майна і не підлягав
ред, просуватися, досягати успі­ оподаткуванню, але юридично
ху; 3) переходити, доходити зберігав свободу)
progressus, us т 1) рух вперед; prolocutor, oris т захисник
військ, просування; 2) хід, розви­ promereo, ui, Itum, ere 1) заслу­
ток; 3) успіх, початок, виступ говувати, здобувати; 2) нада­
proh! interj. о! ох!, гай-гай! вати комусь великі послуги
prohibeo, hibui, hibltum, ere 1) Prom etheus, еі т П рометей
стримувати, віддаляти, тримати (титан, який викрав у богів вогонь
на відстані; 2) захищати, охоро­ і передав його людям)
няти; 3) перешкоджати, заборо­ promineo, minui, -, ere 1) вида­
няти; 4) відганяти, відбивати на­ ватися, виступати; 2) простяга­
зад, протидіяти тися, досягати
proinde adverb. 1) тому, в зв’яз­ promiscue adverb, зміш ано,
ку з цим; 2) таким чином, так, разом, спільно
внаслідок цього promissio, onis / 1) обіцянка;
projicio, jeci, jectum, бге 1) ки­ 2) зобов’язання
дати; se projicSre кидатися; 2) promissum, і п обіцяне, обіцянка
171 irgpii*

promissus, a, um довгии, відро­ pronominalis, е грам, займен­


щений никовий
promitto, mlsi, missum, бге 1) pronuntio, avi, atum, are 1) ого­
відпускати, відрощувати; 2) обіця­ лошувати, обнародувати, про­
ти; 3) пропонувати; 4) провіщати голошувати; 2) формально обіця­
promo, prompsi, promptum, бге ти; 3) розповідати; 4) виносити
1) виймати, діставати, запозичу­ вирок
вати; 2) прикладати, виявляти; 3) propago, avi, atum, are 1) роз­
розкривати; 4) висловлювати, роз­ саджувати; 2) розширяти, поши­
повідати, видавати; 5) постачати рювати; 3) продовжувати, збері­
promotio, onis / підвищення гати
(посади, титула) propago, Inis / 1) пагінець; 2)
promoveo, movi, mo turn, ere 1) нащадок; 3) дитина; 4) поколін­
рухати вперед, наближати, роз­ ня, рід
ширювати; 2) розвивати; 3) від­ I ргоре adverb. 1) близько, по­
кладати; 4) викривати; 5) сприя­ руч, поблизу; 2) нещодавно
ти успіху; 6) зміцнювати; 7) при­ II ргоре з асс. поблизу, поруч,
значати подібно
promptitudo, Inis/ готовність propello, рйіі, pulsum, бге гнати
prompto, -, are щедро розда­ вперед, штовхати, запобігати, за­
вати охочувати
promptus, a, um 1) явний, оче­ propensus, a, um 1) схильний, з
видний; 2) готовий (до послуг), нахилом; 2) розташований; 3) бли­
швидкий; 3) легкий; 4) вигідний зький, важливий
promulgo, avi, atum, are 1) ро­ ргорбго, avi, atum, are 1) поспі­
бити відомим, оголошувати; 2) шати; 2) прискорювати
опубліковувати, обнародувати Propertius, і т Проперцій; Sex­
promulsidare, is п таця для пер­ tus Propertius Секст Проперцій
шої страви (римський елегійний поет, прибл.
pron6pos, otis т правнук 48—16pp. до н. е.)
proneptis, is/ правнучка proplno, avi, atum, are 1) пити за
pronomen, Inis п грам, займен­ чиєсь здоров’я; 2) давати пити, по­
ник давати для пиття, готувати (напої)
Щ ргорщциішіііиі 172 И Ш Щ грїгяиоЩ І

propinqultas, atis / 1 ) близь­ ний; 3) властивий, притаманний


кість, наближення; 2) спорідне­ propter з асс. 1) поблизу, по­
ність ряд; 2) із-за, внаслідок, завдяки,
I propinquus, a, um 1) близький, заради
сусідній; 2) подібний, схожий; 3) propterea з цієї причини, то­
рідний му; ~ quod тому що
II propinquus, і т родич propugnatiilum, і п укріплення,
propior, propius comparat. до захист
ргоре 1) ближчий; 2) пізніший, propugnator, 5ris т захисник,
останній; 3) рідніший; 4) більше борець
схильний propulso, avi, atum, are 1) відби­
propitius, a, um прихильний, вати, відводити, відхиляти; 2) від­
милостивий, доброзичливий кидати, проганяти
ргорбпо, posui, posltum , бге prorfigo, avi, atum, are 1) про­
1) ставити попереду, виставляти; довжувати, відкладати; 2) відстро­
2) оголошувати, обнародувати; чувати
3) пропонувати, обіцяти, зга­ prorsum adverb. 1) вперед, пря­
дувати; 4) загрожувати; 5) уяв­ мим шляхом; 2) цілком, безумов­
ляти но
proposltum, і я 1) задум, намір; prorumpo, rupi, ruptum, бге 1)
2) тема, основне положення кидатися, пробиватися; 2) неспо­
propraetor, 5ris т пропретор, дівано з’являтися; 3) виявлятися;
колишній претор, намісник в про­ 4) викидати, виштовхувати; 5)
вінції направлятися, прямувати
proprietarius, і т власник; jus prosapia, ае / арх. покоління,
proprietarium право власності рід
proprigtas, a ti s / 1) особливість, proscrlbo, scrips!, scriptum, бге
властивість, риса; 2) власність, 1) публічно оголошувати, обна­
право власності, володіння; cum родувати; 2) конфісковувати; 3)
omni (pleno) jure et proprietate з оголошувати поза законом
правом повної власності prosecutio, 6nis / продовження
proprius, a, um 1) своєрідний, pros6quor, secutus sum, s6qui
особливий; 2) власний, приват­ 1) проводжати, супроводжува­
т ш т і л __________я ш и ю ш ш т

ти; 2) споряджати; 3) удостоюва­ 3) захищати; 4) підтримувати


ти; 4) робити послуги; 5) переслі­ protendo, tendi, tentum, бге = рго-
дувати tendo, tendi, tensum, бге протяга­
prosilio, ui, -, ire 1) стрибати, ти, витягати, виставляти вперед;
вистрибувати, кидатися; 2) бриз­ pass, protendi простиратися, ви­
кати; 3) вириватися; 4) поспішати даватися вперед, підніматися
pros6cer, і т дід дружини protestor, atus sum, ari уро­
prospecto, avi, atum, are 1) ди­ чисто заявляти, підтверджувати,
витися, відкриватися; 2) чекати; робити заяву при свідках, свід­
3 )виглядати чити
prospectus, us т 1) вигляд; 2) по­ protlnus adverb. 1) вперед, далі,
гляд; 3 )увага прямо; 2) постійно; 3) враз, одра­
prosper, бга, бгит = prosp6rus, зу ж, негайно
a, um сприятливий, успішний, protr&ho, traxi, tractum, бге 1)
щасливий витягати, волочити; 2) виявляти,
prosp6re adverb, сприятливо, розкривати
щасливо prout 1) залежно від; 2) згідно
prosperltas, atis / успіх, щастя, з тим як
добробут provenio, veni, ventum, Ire 1) ви­
prospicio, pexi, pectum, бге 1) ди­ ходити, виступати; 2) з’являтися;
витися вперед; 2) піклуватися, 3) народжуватися; 4) виникати,
турбуватися, дбати; 3) перед­ траплятися
бачати; 4) стояти на варті proventus, us т 1) поява, ріст,
prosterno, stravi, stratum , бге урожай, розвиток, хід; 2) успіх;
1) валити, рубати; 2) нищити, 3) процвітання; 4) юр. податок
руйнувати; 3) кидати proverbium,i/i вислів, прислів’я,
prosum, profui, -, prodesse бути приказка
корисним, приносити користь, pro video, vidi, visum, ere 1) бачи­
сприяти, допомагати ти раніше; 2) передбачати; 3) тур­
protectio, onis/ прикриття, за­ буватися; 4) заготовляти
хист, покровительство provldus, a, um 1) передбачли­
prot6go, texi, tectum, бге 1) при­ вий, розсудливий; 2) обережний
кривати, покривати; 2) ховати; provincia, а е /1 ) посада; 2) вер­
Ш р т т їш щ т 174 Я б Н Я ри ЗісШ Щ

ховне командування; 3) провін­ виникло на частині земель, захоп­


ція, підкорена територія; 4) юр. лених Тевтонським орденом у
підсудність, юрисдикція, сфера ком­ балтського племені пруссів)
петенції; 5) доручення, справа psitt&cus, і т гр. папуга
provincialis, е провінційний Psyche, es/П сіхея (коханка Ку­
provisor, 5ris т провізор (на­ підона, якій Юпітер дарував без­
глядач школи чи братства) смертя)
provocatio, onis/ 1 ) виклик; 2) pubes, Sris повнолітній, дорос­
апеляція, оскарження лий
prov6co, avi, atum, are 1) кида­ Publia, ае/Публія (жіноче ім я)
ти виклик, викликати; 2) підбу­ publicanus, і т відкупник дер­
рювати, збуджувати; 3) запрошу­ жавних прибутків
вати; 4) посилатися; 5) юр. оскар­ publicatio, onis / 1) розголо­
жувати, апелювати шення, публічне оголошення; 2)
ргохїте adverb. 1) близько, зов­ конфіскація
сім недалеко; 2) недавно, тільки що publlce adverb. 1) офіційно,
proxlmus, a, um 1) найближчий, публічно; 2) в інтересах держави
сусідній; 2) останній, колишній; publico, avi, atum, are 1) оголо­
3) найважливіш ий; 4) рі. най­ шувати всенародно, публічно ого­
ближчі сусіди, родичі лошувати, обнародувати; 2) пуб­
prudens, n tis розсуд ли вий, лікувати; 3) конфіскувати
розумний, досвідчений; juris ~ РиЬІісбІа, ае m Публікола; Pub­
досвідчений у праві, юрист lius Valerius РиЬІісбІа Публій Ва­
prudenter adverb, розсудливо, лерій Публікола (римський консул
розумно у 509р. до н. е.)
prudentia, а е /1 ) розсудливість; publlcus, a, um 1) державний,
2) знання; 3) наука; 4) мудрість; громадський; 2) народний; 3) пуб­
5) досвід лічний
prunum, і п слива (плід) Publius, і т Публій (чоловіче
prulna, ае / іній, паморозь ім’я)
prunus, і/ слива (дерево) pudeo, dui, dltum, еге соромитися
Prussia, ае/П руссія (протягом pudicitia, ае / соромливість,
X V I— X V II cm. герцогствр, яке скромність, цнотливість
с Ї'Ж” 5Ч
^pudicus] 175

pudlcus, a, um соромливий, ляти; 3) тривожити; 4) обража­


цнотливий, скромний ти
pudor, oris m 1) сором, сором­ pulvlnar, aris п 1) подушка для
ливість; 2) повага; 3) честь зображення богів; 2) храм; 3)
puella, ае/1 ) дівчина; 2) дочка; м’яке сидіння, ложе
3) молода жінка pulvis, 6ris т 1) пилюка; 2) по­
риеШіїа, ае/ дівчинка, дівчисько піл, прах; 3) арена; 4) боротьба,
puer, trim І) хлопець, дитина; зусилля
2) хлопчик; а рибго (a puSris) з ди­ pumex, Ids т 1) пемза (порис­
тинства тий камінь); 2) скеля
puerllis, е дитячий, хлопчачий pumilio, onis т, / карлик
pueriilus, і т малюк, хлопчик punctum, і п 1) укол, ужалення;
pugil, Ilis т кулачний боєць 2) крапка; 3) очко, голос схва­
pugio, onis т кинджал лення, пункт; omne ~ ferre одер­
pugna, ае / бій, битва, зм а­ жувати схвалення
гання, поєдинок, боротьба, супе­ Punlcus, a, um пунічний, кар­
речка фагенський
pugnitlvus, a, um погрозливий punio, Ivi, Itum , Ire карати,
pugno, avi, atum, are битися, мститися
боротися punltus, a, um покараний
pulcher, chra, chrum красивий, pupillus, і т 1) хлопчик-сирота;
вродливий, прекрасний 2) неповнолітній, підопічний
pulchre adverb, красиво, гарно, puppis, is/1) корма; 2) корабель
прекрасно ригрйга, а е / 1 ) пурпурний
pulchritudo, Inis / краса, вишу­ слимак; 2) пурпурний колір,
каність, блиск пурпур
риіійіо, Svi, atum, are 1) випус­ I purpuratus, a, um одягнений
кати паростки, рости, розвива­ в пурпуровий одяг
тися; 2) виробляти II purpuratus, і т придворний,
pullus, і т 1) молода тварина; царедворець
2) пташеня; 3) паросток purpureus,a,um 1) пурпуровий,
pulso, avi, atum, are 1) сильно темний; 2) сяючий, блискучий; 3)
стукати, ударяти, бити; 2) оброб­ вкритий пурпуром
Ш Я — і 176

purus, a, um 1) чистий; 2) неза- Pydna, а е /П ід н а (місто в пів­


будований, відкритий; 3) світлий, денній Македонії)
незайманий, незаплямований, Pygmalion, 5nis т Пігмаліон
невинний; 4) безумовний, беззас­ (грецький скульптор, який зако­
тережний, безпомилковий; 5) без­ хався у створену ним статую
доганний дівчини-красуні Галатеї і впрохав
I pusillus, a, um 1) крихітний; Венеру вдихнути в неї життя)
2) слабкий, незначний pyr&mis, Idis/ гр. піраміда
II pusillus, і т пуп’янок, кри­ Pyrenaeus, a, um піренейський;
хітка, малюк рі. Піренейські гори
puta adverb, як от, наприклад Ругга, а е /П ір р а (жіноче ім я)
putldus, a, um 1) трухлявий, Pyrrhus, і т Пірр (цар Епіру)
тухлий; 2) противний Pythag5ras, ае т Піфагор (гре­
puto, ivi, itum , ir e 1) вважати, цький філософ середини VI cm.
гадати, думати; 2) судити, во­ до н. е.)
дити рахунки, підраховувати, Pythia, ае/П іф ія (жриця в хра­
оцінювати мі Аполлона у Дельфах)
putresco, trui, -, бге зотлівати, P ythlcus, a, um піфійський
гнити (тобто дельфійський)

q
Q, q сімнадцята літера латин­ quadrageslmus, a, um сороко­
ського алфавіту; S.P.Q .R . = se- вий
natus populusque Romonus сенат і quadraginta сорок
римський народ quadrans, ntis т чверть
qua 1) де; 2) куди; 3) звідки; 4) q u ad ritu s, a, um чотирикут­
як, яким чином ний, квадратний
quacumque adverb. 1) де б не; 2) quadringenteslmus, a, um чоти­
куди б не; 3) яким би чином не рьохсотий
Г ч іШ р Я Н 177______ М Н Ш Щ Щ І

qu ad rin g en ti, ае, а чотири­ qualiscunque, qualecunque який


ста завгодно, будь-який
quadripartior, Itus sum, Iri чет­ qualltas, a tis / якість, харак­
вертувати тер
quadripartltus, a, um поділе­ qualltercunque adverb, як би не,
ний на чотири частини будь-яким способом
quadrivium, і п перехрестя quam 1)до якої міри, наскіль­
quadriipes, 6dis m ,f чотиринога ки; 2) як; 3) ніж; ~... tarn як... так;
тварина, худоба tam ...quam настільки... наскіль­
quaero, slvi, Itum, бге 1) шука­ ки
ти; 2) вимагати; 3) старатися прид­ quamdiu як довго, доки
бати; 4) питати, розпитувати; 5) quamquam 1) хоч, хоча; 2) од­
досліджувати, здобувати нак, втім
quaesltor, oris т 1) дослідник, I quamvis adverb, як завгодно
шукач; 2) слідчий II quamvis як би не, скільки б не
quaesltus, a, um удаваний, ви­ I quando adverb, коли, коли-не-
нятковий, вишуканий будь
quaeso, -, -, бге 1) шукати; 2) II quando conj. коли, тому що
просити, питати; ~ прошу quandocumque = quandocunque
quaestio, 5nis/l) допит; 2) роз­ коли б не, як би не, будь-яким
слідування, слідство; 3) розгляд; способом
4) свідчення; 5) предмет, тема, пи­ quandoque adverb, коли б не,
тання, проблема іноді
quaestiuntiila, ае/ невеличке за­ quandoquldem тому що, оскіль­
питання ки, так як
quaestor, oris т 1) квестор quantltas, Stis/1 ) кількість, ве­
(<слідчий або суддя в царську епо­ личина; 2) сила
ху); 2) вищий фінансовий чин в quanto adverb. наскільки, як,
республіканську епоху, скарб­ оскільки
ник; 3) при цезарях: чиновники, I quantum, і п 1) скільки, як ба­
які зачитували в сенаті промови гато; 2) як мало; - satis скільки
або накази треба
qualis, е який II quantum adverb, наскільки
quantus, a, um який великий querimonia,ae/cKapra, нарікан­
quapropter 1) чому, саме чо­ ня, недуга, недомагання
му; 2) (на початку речення) ось queror, questus sum, queri скар­
чому житися, нарікати; юр. подавати
quare 1) як; 2) чому, яким чи­ скаргу до суду
ном; 3) внаслідок чого qui, quae, quod 1) хто; 2) який,
quartus, a, um четвертий котрий; quarum unam inc61unt Bel-
I quasi adverb, ніби, подібно gae одну з яких населяють белги;
до того, немовби, майже, наче (іна початку речення) цей; qua de
II quasi conj. ніби causa з цієї причини
quasso, avi, atum, are 1) тряс­ quia тому що, бо
ти, потрясати; 2) пошкоджува­ quicquam див. quisquam
ти, псувати; 3) руйнувати, підри­ quicumque, quaecumque, quod-
вати cumque всякий, хто б не, який би не
quaterni, ае, а по чотири quid adverb, для чого, хіба, до
quatlnus = quatgnus adverb, до чого
якого часу, оскільки, довго як quidam, quaedam, quoddam 1)
quattuor чотири деякий, якийсь; 2) дехто
quattuordgcim чотирнадцять quidem 1) ж, же; 2) зі свого бо­
-que і, та (постпозитивний ку, при цьому, справді, дійсно
прийменник, стоїть після слова, quies, quietis /1 ) спокій, відпо­
яке сполучає, і пишеться з ним ра­ чинок; 2) сон; 3) мовчання; 4) мир,
зом); jus vitae necisque право жит­ врівноваженість, стриманість;
тя й смерті 5) тиша
quemadmddum adverb. 1) як, quiesco, quievi, quietum, бге 1)
яким чином; 2) так само; 3) як спочивати, відпочивати, спати,
наприклад заспокоюватися; 2) бути нейтраль­
queo, Ivi, Itum, Ire могти, бути ним, жити в злагоді; 3) дозволяти,
В ЗМ О ЗІ мовчати
querceus, a, um дубовий quiete adverb, спокійно
quercus, us / дуб quietus, a, um тихий, спокій­
querella, а е / = querela, а е / 1 ) ний, бездіяльний, врівноваже­
скарга; 2) судова скарга; 3) горе ний, мирний
(§£q u ill6 et! 179

quillbet, quaellbet, quodllbet = ім’я)


quillbet, quaellbet, quidllbet який quippe 1) очевидно, безпереч­
завгодно, кожний, будь-який но, звичайно, без сумніву; 2) бо
I quin adverb. 1) чому ж не; 2) а quique, quaeque, quodque кож­
навіть і ний
II quin conj. 1) хто б не; 2) щоб Quirinalis, is m Квірінал (один
не; non dublto ~ я не сумніваюся, із семи пагорбів Рима)
що Q uirltes, ium т, pi. квірити,
quinam, quaenam, quodnam який римляни; jus Quiritium право рим­
же, котрий же; quonam modo яким ського громадянства
же чином quis, quid хто, що, який
quindScim п’ятнадцять quisnam, quidnam хто ж, що ж
quingenteslmus, a, um п’яти­ quispiam, quaepiam, quodpiam
сотий який-небудь
quingenti, ае, а п’ятсот quisquam, quidquam хто-не-
quini, ае, а по п’ять будь, що-небудь
quinquageslmus, a, um п’ятдеся­ quisque, quidque будь-хто, будь-
тий що
quinquaginta п’ятдесят quisquis, quaequae, quidquid
quinque п’ять хто б не, що б не, котрий би не
quinquies п’ять разів quivis, quaevis, quodvis який
Quintia, ае / Квінтія (жіноче завгодно, будь-який, кожний
ім’я) quo adverb, куди, де, до якої
Quintilianus, і т Квінтіліан; міри, тому, а тому; ео чим...
Marcus Fabius Quintilianus Марк тим; ~ usque tandem до якої ж
Фабій Квінтіліан (автор твору міри, доки, до яких пір
«Навчання оратора», ЗО—96pp.) quoad adverb, наскільки, до
Quintllis, is т п’ятий (почина­ яких пір, доти, поки
ючи з березня) місяць римського quocirca ось тому, внаслідок
року цього
quintus, a, um п’ятий I quod adverb, чому, скільки,
Quintus, і т Квінт (чоловіче наскільки
ттшшт ISO ШИШВШЕгаріЩ

II quod conj. бо, тому що, що quotannis adverb, щорічно, що­


quodammddo adverb, деяким року
чином quotidiSnus, a, um щоденний,
quomlnus що не, щоб не повсякденний, звичайний
quomddo adverb, як, яким чи­ quotidie adverb, щоденно
ном quotiens adverb. = quoties ad­
quomodollbet яким би не, яким verb. скільки разів, кожний раз як
би чином не quotienscumque скільки разів
quondam adverb, колись, од­ не, щоразу як
ного разу, іноді quotquot скільки б не
quoniam так як, тому що, ос­ quotus, a, um котрий
кільки, адже quousque до яких пір, доки
quoque також, теж, навіть quovismddo будь-яким чином,
quot скільки; tot скільки... як би не було
стільки quum = cum коли

R, г вісімнадцята літера латин­ стирати, шкрябати, голити, зми­


ського алфавіту вати, здирати
rabies, Si/ лють, шаленство ramus, і т 1) гілка, пагіння; 2)
radicltus adverb, із коренем, палиця; 3) дерево
цілковито, повністю гапа, ае / жаба
radio, Svi, Stum, Sre сяяти, бли­ rancor, 5ris т злопам’ятство,
щати зловмисність
radius, і m l) паличка; 2) спиця; rapldus, a, um 1) стрімкий,
3) радіус; 4) промінь швидкий, раптовий, поспішний;
radix, Ids / корінь, основа; рі. 2) дикий; 3) пекучий
початок, джерело гарїпа, а е /1 ) розбій, грабіж,
rado, rasi, rasum, бге скобли­ грабунок;2 ) здобич, захоплення
ти, шкребти, чистити, витирати, rapio, pui, ptum, бге 1) схоплю­
Я — ___________i J l ___________ — Я Ш 5Ш 1

вати, хапати; 2) зривати; 3) вино­ справедливо


сити; 4) грабувати, красти, ви­ гагібпе з gen. 1) згідно; 2) від­
крадати; 5) захоплювати, при­ повідно до
власнювати ratus, a, um 1) розрахований,
raptim adverb, одразу, поспіхом визначений; 2) постійний; 3) вирі­
raptus, us т викрадення, по­ шений; 4) юридично дійсний, не­
грабування, грабіж змінний; 5) непорушний; 6) за­
raritas, S tis /l) розрідженість, тверджений, схвалений
рихлість; 2) рідкість, малочисель­ raucisdnus, a, um 1) хрипкий;
ність 2) глухий
гаго adverb, зрідка raucus, a, um 1) хрипкий, сип­
rarus, a, um 1) рідкий, розрі­ лий; 2) глухий
джений; 2) рідкісний, незвичай­ Ravenna, ае/Равенна (місто в
ний Галлії)
rasus, a, um чистий, голий Rea, а е / = Rhea, а е /Р е я ; Rea
raster, stri т мотика, лопата Silvia Рея Сільвія (мати Ромула й
ratiflco, Svi, Stum, Sre підтвер­ Рема, легендарних засновників
джувати, відновлювати, ратифі­ Рима)
кувати reSlis, е дійсний
ratio, 5 n is /l) рахунок, підра­ rebellio, 6nis/ бунт, повстання
хунок; 2) предмет, проблема, rebellis, ism бунтівник, повста­
суть; 3) спосіб, доцільність, мис­ нець
лення, розум; 4) погляд, точка rebello, Svi, Stum, Sre бунтува­
зору; 5) мотив, доказ, висновок; ти, повставати, чинити опір
6) звіт, список; 7) справи, стосунки recedo, cessi, cessum, бге 1) від­
ratioclnor, Stus sum, Sri ви­ ходити, відступати; 2) бути від­
раховувати, розмірковувати даленим; 3) ухилятися; 4) відмов­
rationSIis, е 1) помірний, у ро­ лятися; 5) відділятися
зумних межах; 2) розумний, спра­ recens, ntis 1) свіжий, останній;
ведливий 2) недавній; 3) нев’янучий; laude
rationabillter adverb. = rationa- ~ вкритий нев’янучою славою; 4)
Ilter adverb, розумно, згідно з свіжий, молодечий
правилами, належним чином, recenseo, sui, sltum, бге 1) пе­
щ їїщ ш ш ж ____ 182____ іииіііші'гад
рераховувати, перевіряти, ог­ recognitio, onis / 1) огляд; 2)
лядати; 2) обмірковувати розгляд, аналіз; 3) визнання, зі­
receptio, onis / 1 ) прийняття, знання
прийом; 2) використання; 3) при­ recognosco, gnovi, gnltum, бге
ховування 1) пізнавати, розпізнавати; 2) зга­
receptum, і лі 1) прийняття зо­ дувати; 3) оглядати, інспектува­
бов’язання; 2) обов’язок; 3) га­ ти; 4) переглядати; 5) визнавати,
рант; 4) відповідальність; - est робити заяву
загальноприйнято recommendatio, onis / = reco-
recessus,usm 1) відхід, відступ; mendatio, onis / характеристика,
2) повернення рекомендація
recidlvus, a, um відновлений, recompensa, ае / = recompen-
відбудований satio, onis / відшкодування
recldo, cldi, clsum, бге 1) відру­ reconcilio, avi, atum, are 1) зно­
бати, відрізати, відсікати; 2) зни­ ву з ’єднувати, зближувати; 2)
щувати; 3) викреслювати, ско­ примиряти; 3) встановлювати
рочувати, обмежувати recondo, dldi, dltum, бге 1) клас­
гесіріо, сері, ceptum, бге 1) ви­ ти, ховати; 2) вкладати; 3) затаю­
водити, забирати; 2) звільняти; вати
3) повертатися; 4) зумовлювати; recordatio, onis/ спогад, згад­
5) завойовувати, захоплювати; 6) ка
приймати; 7) обіцяти recordor, atus sum, агі 1) прига­
reciprdcus, a, um який поверта­ дувати, згадувати; 2) пам’ятати;
ється назад, зворотний, взаєм­ 3) брати до уваги, враховувати
ний recreo, avi, atum, are 1) відтво­
reclto, avi, atum , are читати рювати, відновлювати; 2) пере­
вголос, оголош увати, виголо­ творювати; 3) зміцнювати, під­
шувати кріпляти
reclinatio, onis / вихід (селяни­ recta adverb, прямо, навпрос­
на від власника) тець
гесіїпо, avi, atum, are 1) схи­ recte 1) прямо; 2) правильно,
ляти назад, прихиляти; 2) звалю­ слушно, справедливо, чесно; 3)
вати; 3) звільняти щасливо
ІІІІГ ІІІІГ Т Т Т П Т Г Г Т ІШ Г " і II'
p e c to r j 183 ШЯШшш тг,Ф іоЖ

rector, oris т правитель, упра­ шати; 11) зберігати; jus redd6re


витель, керівник судити
rectus, a, um 1) прямий, пра­ redeo, іі, Itum, Ire 1) йти назад,
вильний, розумний; 2) відповід­ повертатися; 2) відновлюватися;
ний; 3) чесний, чистий; 4) прос­ 3) відходити; 4) діставатися; 5)
тий; 5) справжній перетворюватися; 6) виникати;
гесйЬо, avi, -, are лежати, від­ 7) відбуватися
почивати redibutio, onis / податок
гесирбго, avi, atum, are 1) зно­ redlgo, egi, actum, бге 1) гна­
ву знаходити; 2) відновлювати; ти назад, відганяти; проганяти;
3) звільняти; 4) відвойовувати; 2) викликати; 3) забирати; 4)
5) забирати назад
направляти; 5) віддавати, по­
recurro, curri, cursum, бге 1) біг­
вертати, передавати; 6) приво­
ти назад, поспішати, повертати­
дити, доводити; 7) привертати;
ся, прибігати; 2) здійснювати
8) перетворювати; redig6re in ро-
круговорот; 3) примикати
testatem підкоряти
recuso, avi, atum, are 1) відмов­
redlmo, emi, emptum, бге 1) ви­
ляти, відхиляти; 2) відмовляти­
ся; 3) заперечувати, протестува­ купляти, звільняти; 2) рятувати;
ти 3) купляти, придбавати, відкуп­
recutio, cussi, cussum, бге 1) від­ ляти
бивати; 2) потрясати; 3) струшу­ redintegratio, onis / відновлен­
вати ня, повторення
redarguo, gui, gu turn, бге 1) спрос­ reditio, onis / повернення
товувати, викривати; 2) доводи­ redltus, us т 1) повернення; 2)
ти прибуток; 3) вихід
rendo, dldi, dltum, бге 1) від­ reduco, duxi, ductum, бге 1) від­
давати, повертати; 2) давати ; водити назад; 2) проводжати; 3)
3) відкривати, показувати; 4) повертати; 4) приводити; 5) від­
ро зп о від ати , пер ед авати ; 5) тягати
відтворю вати; 6) робити, ви­ refello, felli, -, бге заперечува­
конувати; 7) проводити; 8) ви­ ти, спростовувати, відхиляти
плачувати; 9) терпіти; 10) зали­ ref6ro, retilli, relatum, referre =
Щ егі 184__________— І і

ref6ro, rettiili, rellStum, referre 1) 2) столиця; 3) царська фамілія,


нести назад, відносити; 2) відво­ царський двір; 4) базиліка; 5)
дити; 3) повертати; 4) направ­ портик
ляти; 5) приносити; 6) ставити в regimen, Inis п 1) управління,
залежність; 7) отримувати; 8) зі- керівництво; 2) керівник
вставляти; 9) відшкодовувати; reglna, ае / цариця
10) відповідати; 11) повторювати; Reglnus, і т мешканець міста
12) говорити, повідомляти, спо­ Регій в Італії
віщати; 13) сприймати; 14) від­ regio, dnis /1 ) напрям; 2) поло­
творювати; 15) переказувати; 16) ження; 3) кордон; 4) країна; 5)
довіряти; 17) звертатися; 18) за­ область, район
писувати, реєструвати regius, a, um царський, деспо­
refert, retiilit, referre impers. 1) тичний
вигідно, корисно; 2) важливо, має regno, Svi, Stum, Sre 1) царю­
значення вати, володарювати; 2) прави­
refertus, a, um переповнений ти
reficio, feci, fectum, бге 1) зно­ regnum, і п 1) царська влада; 2)
ву зробити, знову виконати; 2) тиранія; 3) влада; regnum judicio-
переобирати, знову призначати, rum судова влада; 4) царство, дер­
відновлювати; 3) виправляти; 4) жава
укріплювати, зміцнювати; 5) здо­ rego, rexi, rectum, бге 1) прави­
бувати ти, управляти; 2) визначати, вста­
reflexus, us т згин, звив, пово­ новлювати; 3) давати настанови;
рот 4) керувати; 5) панувати, царю­
refugio, ffigi, fugltum, бге 1) біг­ вати; 6) володарювати
ти, втікати; 2) відступати, хова­ regredior, gressus sum, gr6di йти
тися; 3) уникати, шукати притул­ назад, повертатися, відходити,
ку; 4) боятися; 5) протистояти відступати
regSlis, е царський, гідний regiila, а е / 1 ) брусок, планка;
царя, пишний 2) норма, критерій, правило, прин­
regester, stri т список, перелік, цип
реєстр, книга записів reguISris, е 1) брусковий; 2)
regia, а е / 1 ) царський палац; обов’язковий, правильний
_______ 185_______М И Ш Ш ІІ
I regiilus, і т цар невеликої rellgo, avi, atum, are 1) зв’язу­
держави, царьок, царевич вати позаду, прив’язувати ззаду;
II Regiilus, і т Регул; Marcus 2) запрягати; 3) прикріплювати;
Atilius Regiilus Марк Атілій Регул 4) відв’язувати
(консул у 269 і 256pp. до н. е.) relinquo, fiqui, lictum, бге 1) за­
rejicio, jSci, jectum, бге 1) кидати лишати; 2) pass, залишатися, ки­
назад, скидати; 2) відганяти, від­ дати, покидати; 3) перебувати
кидати; 3) відносити; 4) відверта­ reliquiae, arum f, pi. 1) залиш­
ти; 5) доручати; 6) відкладати ки, рештки; 2) реліквії; 3) церк.
relatio, o n is /l) віднесення; 2) мощі
перекладання, перенесення; 3) від­ rellquus, a, um 1) інший, решта,
шкодування; 4) нагорода; 5) по­ залишений; 2) невиплачений; 3)
відомлення, доповідь; 6) донесен­ майбутній
ня, звіт; 7) зізнання reluctor, atus sum, агі проти­
relatus, us т 1) доповідь, доне­ стояти, протидіяти, чинити опір;
сення; 2) повідомлення reluctante natura всупереч при­
relego, avi, Stum, are 1) відсила­ роді
ти; 2) виганяти; 3) відхиляти; 4) remaneo, mansi, mansum, еге за­
засилати лишатися, перебувати зберігати­
rel6vo, avi, atum, are 1) підні­ ся
мати; 2) полегшувати, розванта­ remedium, і п ліки, засіб
жувати; 3) заспокоювати; 4) звіль­ remigium, і п весло
няти remigro, avi, atum, are пересе­
religio, onis / 1) релігійність, лятися назад, повертатися
набожність; 2) благочестя, свя­ reminiscor, -, minisci 1) пригаду­
тість; 3) богослужіння; 4) сум­ вати, згадувати обмірковувати;
нів; 5) вірування; 6) культ; 7) гріх, 2) придумувати
провина; 8) забобон, марновір­ remissio, onis / 1 ) звільнення;
ство 2) відкидання; 3) припинення, по­
religiosus, a, um 1) який поро­ слаблення; 4) відміна, анулюван­
джує сумнів або тривогу; 2) бла­ ня
гочестивий, побожний; 3) свя­ remissus, a, um 1) послаблений,
тий, священний; 4) забобонний в’ялий, лінивий; 2) вільний; 3) м’я­
remittS 186___________Щ Ш Й Ш Щ теріхощ

кий, спокійний, помірний; 4) не­ ляти, доносити, сповіщати, допо­


достатній відати; 2) оголошувати, об’явля­
remtoo, mlsi, missum, бге 1) від­ ти; 3) називати; 4) припиняти; 5)
силати, відпускати; 2) повертати­ розривати, роз’єднувати; 6) від­
ся; 3) відмовлятися; 4) залишати; мовлятися, відхиляти
5) послабляти; 6) зменшувати reor, ratus sum, reri вважати,
remollesco, -, бге 1) робити думати, гадати
м’яким, пом’якшувати; 2) розпу­ repagtila, orum п, pi. засув, за­
шувати; 3) пом’якшуватися, бу­ щіпка, запор
ти зворушеним reparatio, onis / відновлення
гетбгог, atus sum, ari 1) затри­ герйго, avi, atum, are 1) знову
муватися, зволікати, залишатися; здобувати, знову отримувати,
2) затримувати, сповільнювати знову знаходити; 2) поповню­
remotus, a, um віддалений, да­ вати; 3) вимінювати; 4) направ­
лекий ляти; 5) відбудовувати
removeo, movi, motum, еге від­ repello, герйіі, repulsum, бге =
сувати, віддаляти repello, геррйіі, repulsum, бге 1) від­
гети п б гог, atus sum , ari 1) штовхувати, відхиляти, відганя­
винагороджувати, відплачува­ ти, відкидати; 2) відбивати; 3) штов­
ти; 2) карати хати, примушувати, ображати
I remus, і m весло repente adverb, несподівано,
II Remus, і m Рем (брат-близ- раптово, неочікувано
нюк Ромула, легендарного засновни­ repentlnus, a, um раптовий
ка Рима) repercutio, cussi, cussum, бге від­
renideo, -, -, еге 1) сяяти, бли­ штовхувати, відкидати назад, від­
щати; 2) усміхатися бивати
reno, onis т кельт, північний герегіо, геррбгі, repertum, Ire =
олень reperio, гербгі, repertum, Ire 1) зно­
ren6vo, avi, atum, are 1) оновлю­ ву знаходити, розшукувати; 2)
вати, відновлювати; 2) нарахову­ знайомитися; 3) відкривати; 4)
вати одержувати; 5) придбавати
renuntio, avi, atum, are 1) при­ repetitio, onis / повторення
носити повідомлення, повідом­ rep6to, petivi, petltum, бге 1) зно­
ffrepeSnSg 187 ,я и ш ;к ,т ід и їіїа щ

ву нападати; 2) направлятися; ти; 3) відтворювати


3) повертатися; 4) здобувати, reprehendo, prehendi, prehensum,
діставати; 5) знову починати, бге 1) затримувати, зупиняти; 2)
відновлювати; 6) вимагати (щось) спростовувати; 3) ганити, гудити;
назад; 7) вважати початком 4) засуджувати; 5) відкидати
repetundae, arum f pi. гроші, reprlmo, pressi, pressum, бге 1)
які підлягають стягненню (з адмі­ проганяти; 2) стримувати; 3) при­
ністративних осіб, які одержали душувати
їх у вигляді хабарів чи шляхом ви­ repudio, avi, atum, are 1) від­
магання), хабар, вимагання штовхувати; 2) спростовувати,
repetundus, a, um який підлягає відкидати, нехтувати, відхиляти,
поверненню зневажати
repleo, plevi, pletum, ere 1) зно­ repudium, і п 1) відхилення; 2)
ву наповнювати, поповнювати, розірвання (шлюбу чи заручин)
комплектувати; 2) переповнюва­ repugno, avi, atum, are 1) про­
ти тидіяти, чинити опір; 2) бути про­
repono, posui, posltum, бге 1) ти, не погоджуватися, запере­
класти назад, розмішувати, роз­ чувати, суперечити
кладати; 2) відкладати, зберігати; reptito, Svi, atum, are 1) обчис­
3) покладати; 4) повертати; 5) на­ лювати, рахувати; 2) вважати
городжувати; 6) відновлювати; requies, etis/ спокій, відпочи­
7) докладати нок
reporto, avi, atum, are 1) нести requiesco, quievi, quietum, бге
назад, везти; 2) відносити, відво­ 1) відпочивати, спати; 2) заспо­
зити; 3) передавати, повідомляти; коюватися, давати відпочинок
4) здобувати, отримувати, заби­ requlro, quislvi, quisltum, бге
рати; victoriam report are здобу­ 1) відшукувати, шукати; 2) не ба­
вати перемогу чити, не знаходити; 3) потребу­
reposco, -, -, бге вимагати назад вати; 4) запитувати, розпитува­
repostus, a, um віддалений, да­ ти; 5) досліджувати; 6) вимагати
лекий requisitio, onis / 1 ) досліджен­
repraesento, avi, atum, are 1) ня, пошуки; 2) потреба, вимога,
уявляти наочно; 2) відновлюва­ домагання
шївшшшт 188__________— Д

res, геі / 1) річ, предмет; 2) рі. раторський наказ


всесвіт, природа; rerum natura reslco, cui, ctum, ire 1) обрізу­
природа; 3) обставина; 4) справа, вати, відсікати, вирубувати; 2)
полож ення, о бставин и; - se- обмежувати, усувати, стриму­
cundae процвітання; ~ adversae вати; 3) відстороняти
біда, нещастя; 5) факт, дійсність; reservatio, onis / збереження
6) зміст; 7) причина, основа; qua reservo, avi, itum , ire 1) збері­
ге або оЬ earn rem з цієї причини, гати, відкладати; 2) залишати; 3)
тому; 8) ділові стосунки; 9) су­ утримувати; 4) рятувати
дова справа, процес; 10) стано­ resideo, sedi, sessum, ere 1) за­
вище; 11) д ерж ава; ~ p u b lics лишатися на місці, сидіти непо­
республіка; 12) - novae рі. дер­ рушно; 2) знаходитися; 3) осіда­
жавний переворот; 13) майно; ~ ти, сидіти; 4) засідати, зберіга­
mobiles рухомі речі; ~ corporiles тися, зупинятися; 5) заспокоюва­
тілесні речі; - тапсїрі манципні тися; 6) перебувати
речі; possessidnes et - рухоме і residuus, a, um який залишає­
нерухоме майно; 14) влада; sum- ться, збережений, уцілілий
т а rerum верховна влада; 15) дія, resigno, ivi, itum , ire 1) роз­
діяння; ~ gestae подвиги; 16) кривати, знімати печать; 2) зни­
війна, битва; 17) випадок, подія; щувати; 3) відміняти; 4) робити
18) рі. історія; rerum scriptor істо­ недійсним; 5) платити, повертати
рик resilio, silui, sultum, Ire 1) стри­
resaluto, are відповідати бати назад, відскакувати; 2) ско­
на привітання рочуватися
rescindo, scldi, scissum, бге 1) resistentia, ае / опір, протисто­
розривати, порушувати; 2) руй­ яння
нувати, зносити; 3) розламувати; resisto, stlti, -, бге 1) зупиняти­
4) відміняти ся, затримуватися; 2) протидія­
rescrlbo, scripsi, scriptum, бге ти, протистояти, опиратися
1) писати відповідь, відписувати; resolvo, solvi, solutum, бге 1)
2) переписувати;3 )переказувати розв’язувати, розпускати; 2) звіль­
(гроші); 4) платити няти; 3) відміняти, припиняти;
rescriptum, і п рескрипт, імпе­ 4) платити; 5) виконувати
і і "in— _____ 189 тштттт
respecto,Svi,Stum, Sre в д и в и ­ рятувати; 6) повертати, відміня­
тися назад, оглядатися; 2) брати ти; 7) оголошувати недійсним
до уваги; 3) чекати resto, stlti, -, Sre 1) залишати­
respectus, us т 1) озирання на­ ся, рятуватися, зберігатися; 2)
зад; 2) повага, захист, підтримка; протидіяти, опиратися
3) точка зору restringo, strinxi, strinctum, бге
respicio, spexi, spectum, бге 1) 1) стягувати, зв’язувати, сковува­
дивитися назад, оглядатися; 2) ти; 2) обмежувати
брати до уваги; 3) піклуватися; rete, is п = retis, is / сітка, невід
4) належати; 5) сподіватися retentio, onis / затримка, стри­
respondeo, sponsi, sponsum, ere мування
1) відповідати, давати відповідь; reticeo, ticui, -, бге мовчати, за­
2) платити; 3) узгоджуватися; мовчувати, приховувати
юр. respondere jus давати поради, retineo, tinui, tentum , ere 1)
робити юридичні висновки утримувати, затримувати, стри­
responsum, і п 1) відповідь; 2) мувати; 2) захоплювати; 3) ско­
висновок, судження вувати; 4) зберігати за собою
respubllca, reipubllcae / 1 ) дер­ retracto, Svi, Stum, Sre 1) знову
жавні справи, державна діяль­ схоплювати, знову торкатися; 2)
ність, державна власність, казна; переробляти; 3) переглядати; 4)
2) держава, республіка знову відновлювати; 5) протидія­
respuo, spui, (sputum), бге ви­ ти, відмовлятися; 6) применшу­
пльовувати, з презирством відки­ вати
дати, не приймати, відштовхувати retrSho, traxi, tractum, бге 1) тяг­
restauro, Svi, Stum, Sre віднов­ ти назад, приводити; 2) ухиля­
лювати тися; 3) утримувати; 4) рятувати;
restinguo, stinxi, stinctum, бге 1) 5) ховати; 6) віднімати; 7) втягу­
гасити; 2) заспокоювати; 3) при­ вати; 8) залучати
пиняти; 4) нищити I retro adverb. 1) назад, позаду;
restis, is/ вірьовка, канат 2) раніше; 3) навпаки
restituo, tui, tutum, бге 1) зно­ II retro з асс. назад, позаду
ву ставити; 2) повертати; 3) від­ retrorsum adverb. = retrorsus
новлювати; 4) відбудовувати; 5) adverb. 1) назад; 2) навпаки
190

reus, і m 1) який має судову вати, знову скликати; 4) віднов­


справу, обвинувачуваний, під­ лювати; 5) відмовляти; 6) відси­
судний, відповідач; 2) потерпі­ лати; 7) спрямовувати; 8) знищу­
лий; 3) винуватець вати; 9) підкоряти, звинувачу­
revfcho, vexi, vectum, бге 1) везти вати; 10) вимагати повторення
назад, приносити назад; 2) пере­ rex, regis т 1) цар, царевич,
возити повелитель; 2) покровитель, па­
гєуєііо, velli, vulsum, бге вири­ трон
вати, висмикувати, відривати, rheno, onis т = reno, onis т хут­
зривати ро, хутряний одяг
revelo, avi, atum, are 1) відкри­ Rhenus, і т Рейн (річка на тери­
вати, розкривати, оголювати; 2) торії Германії)
викривати rhetor,Ьг&тгр. ритор, вчитель
reverendus, a, um шановний, красномовства, оратор
гідний поваги, достойний rhetorlca, ае / гр. риторика,
reverentia, а е /1 ) боязкість, не­ мистецтво красномовства
сміливість; 2) пошана, повага, ша­ Rhiphei, orum = Riphaei, orum
нобливість, благоговіння; 3) ве­ m, pi. Ріфейські (Уральські) гори
лич Rhiphaeus, a, um ріфейський
revereor, verltus sum, eri 1) бо­ (уральський)
ятися, ухилятися; 2) шанувати, Rhod&nus, і m Родан (нинішня
поважати річка Рона у Франції)
reverto, verti, versum, бге = re- Rhodiensis, is т родосець (меш­
vertor, reversus sum, reverti 1) при­ канець острова Родос)
ходити назад, повертатися; 2) Rhodos, і / = Rhodus, і /Р о д о с
бути оберненим; 3) прямувати, (іострів біля південно-західного
направлятися узбережжя Малої Азії)
revlso, vlsi, visum, бге 1) знову rhombus, і т гр. 1) магічна дзи­
дивитися, оглядати; 2) знову при­ га, колесо; 2) ромб
ходити ribaltus, і т волоцюга
rev5co, avi, atum, are 1) звати rictum, і п = rictus, us т розкри­
назад, відкликати; 2) відхиляти, вання рота, паща
утримувати; 3) знову запрошу­ rideo, risi, risum, ere 1) сміяти­
IFridicSiu? 191

ся, посміхатися; 2) глузувати, ви­ ка; 2) боротьба


сміювати; 3) бути веселим, жар­ rixor, atus sum, ari 1) сварити­
тувати; 4) блищати; 5) не звертати ся; 2) боротися
уваги robur, 6ris п 1) дубова колода,
rididilus, a, um смішний, забав­ дубове дерево; 2) виріб з дуба;
ний ~ sacrum (cavum) троянський кінь;
rigesco, gui, бге 1) ставати 3) дуб; 4) сила, міцність, чинність;
жорстким, твердіти; 2) костені­ permangre in гоЬбге залишатися у
ти, застигати; 3) робитися силь­ силі; 5) добірна частина, серце­
ним вина, ядро
rigo, avi, atum, are 1) проводи­ robustus, a, um 1) дубовий; 2)
ти; 2) поливати, зрошувати, пої­ твердий, сильний, міцний
ти, напувати rogatio, onis / 1) питання, за­
rigor, oris т 1) твердість, жорст­ пит, законопроект; 2) прохання
кість; 2) напруга; 3) заціпеніння, rogo, avi, atum, are 1) питати,
холод; 4) суворість просити, запитувати; 2) пропо­
rimosus, a, um 1) розтріснутий, нувати, вносити пропозицію, за­
поколотий; 2) балакучий, язика­ прошувати
тий rogus, і т багаття, вогнище
гіра, ае/берег річки, морський Roma, ае /Р и м (столиця Рим­
берег ської імперії)
risus, us т 1) сміх, усмішка; 2) Romania, ае/Р ом анія (латин­
насмішка ська назва Румунії)
rite adverb, згідно із звичаєм, I Romanus, a, um римський
як прийнято, відповідно до уста­ II Romanus, і т римлянин
лених форм RomMus, і т Ромул (легендар­
ritus, us т 1) релігійний обряд, ний засновник і першийримський цар)
ритуал, віровчення; 2) звичай roro, avi, atum, are 1) падати,
riviilus, і т потічок, річечка, ма­ капати; 2) бути мокрим, зволо­
ленький канал жувати, зрошувати; 3) покрива­
rivus, \т 1) потік, канал; 2) стру­ тися росою
мок, течія, хід ros, roris т 1) роса; 2) волога;
гіха, а е /1 ) сварка, лайка, бій­ 3) бальзам
192 ИЯИЯШійЩ
rosa, ае / троянда Цезар, розв’язавши громадянську
roseus, a, um трояндовий, із війну)
троянд rubus, і т ожина
rostrum, і п 1) дзьоб, морда, ри­ rudimentum, і п 1) початок, пер­
ло; 2) ростр, корабельний дзьоб шооснова; 2) перша спроба, пер­
(підводний таран у носовій частині ший досвід; 3) підготовка
корабля для пробивання ворожих I rudis, е 1) необроблений, си­
кораблів); 3) носова частина ко­ рий, незакінчений; 2) суворий,
рабля грубий; 3) молодий
rota, а е / 1) колесо; 2) коло; 3) II rudis, is т простолюдин
зміна ruga, ае / зморшка, складка
Roterrodamus, і т Роттердам- rugltus, us т рикання, рев
ський (прізвище видатного гол­ rugosus, a, um зморшкуватий
ландського письменника-гума- rulna, а е /1 ) падіння; 2) напад;
ніста епохи Відродження — Ераз- 3) помилка; 4) нещастя, біда, заги­
ма, 1469—1536рр.) бель, поразка; 5) руїна, звалище
rotundus, a, um 1) круглий; 2) Rullus, і т Рулл; Publius Servi-
стрункий lius Rullus Публій Сервілій Рулл
Roxolani, б rum т, р\. роксола- (народний трибун, проти якого Ци­
ни (одне із сарматських племен, церон виголосив три промови «De
підкорених гунами)\ пізн. українці lege agraria»— «Про аграрний закон»)
Roxolania, ае/Роксоланія (Ук- rumor, 6ris т 1) глухий шум,
раїна) гул; 2) слух, чутка, поголос; 3) сла­
Roxolanus, a, um роксолан- ва; 4) поговір
ський, український rumpo, rupi, ruptum, бге 1) рва­
ruber, bra, brum червоний ти, розривати, розбивати; 2) руй­
rubeta, ае / жаба нувати, розкидати, порушувати;
rubetum, і п 1) кущ ожини; 2) 3) припиняти; 4) нищити; 5) про­
чагарник, хащі ривати
Rublco, onis т = Rubicon, onis гио, гиі, rutum, бге 1) валитися,
т Рубікон (річка на кордоні між падати; 2) кидатися; 3) вирива­
Умбрією та Галлією Цизальпій­ тися; 4) перекидатися; 5) гнати;
ською, у 49 р. до н. е. перейшов 6) руйнувати
rapes, is /1 ) скеля; 2) ущелина 2) простий; 3) грубий, неосвічений
rursum adverb. = rursus adverb. II rustlcus, і т селянин
1) назад; 2) знову; 3) далі; 4) навпа­ RuthSni, Orum т, рі. русини
ки (українці)
rus, ruris n 1) село, маєток; 2) Ruthenic&lis, е = Ruthenus, a, um
поле русинський (український); ecclesia
Russia, ае /Р у с ь - православна церква
rustlcor, ari жити в селі, зай­ Ruttkli, drum т, рі. рутули
матися сільським господарством (італійське плем \я, яке заселяло пів­
I rustlcus, a, um 1) сільський; денну частину Лацію з центром у
res rastlca сільське господарство; місті Ардеї)


S, s дев’ятнадцята літера латин­
ш ш ш ш ш ш ш ш т т т т їт т

II Sablnus, і т Сабін (римський


ського алфавіту; S. С .= senatus соп- юрист)
sultum постанова сенату; S. P. Q. sactiilus, і т торбина
R. = senatus populusque Romanus sacellum, і п = sacellus, і т 1) ма­
сенат і римський народ ленький храм; 2) тайник, скарб­
sabb&ta, drum п, рі. євр. субота, ничка (приміщення для збережен­
сьомий день тижня і день відпо­ ня коштовностей)
чинку (у євреїв) sacer, cra,crum 1) присвячений;
Sabelli, orum т, рі. сабели 2) святий, священний; 3) посвяче­
(загальна назва племен сабінського ний, освячений; 4) проклятий, мер­
походження) зенний; auro sacra fames мерзенна
Sabidius, і т Сабідій (<чоловіче ім 'я) жадоба золота
Sabina, ае / сабінянка sacerdos,otism,/l) жрець, жри­
Sablni, orum т, рі. сабіни (іта­ ця; 2 ) священик
лійське плем я в гірській області на sacramentum, і п 1) обов’язок
північний схід від Рима) несення військовоїслужби; 2) вій­
I Sablnus, і т сабінянин ськова присяга, клятва; 3) юр.
грошова застава; 4) обіцянка; 5) saepio,saepsi,saeptum,Ire О го­
таїнство родити, огороджувати, обноси­
sacrarium, i n i ) храм; 2) імпе­ ти парканом; 2) обсаджувати; 3)
раторський палац; 3) зала судо­ захищати, зберігати, прикрива­
вих засідань ти
sacratus, a, um священний saeta, ае / тверда волосина,
sacrificium, і п жертва, жертво­ щетина
приношення saevio, Ivi, Itum, їге лютувати,
sacrifico, avi, atum, are 1) при­ бути жорстоким, божеволіти,
носити жертву, посвячувати; 2) шаленіти
здійснювати жертвоприношен­ saevitia, ае/1) лють, шаленство;
ня 2) дикість, жорстокість
sacrilegium, і п 1) святотатство; saevus, a, um лютий, страшний,
2) осквернення, спаплюження жорстокий, суворий
I sacrilggus, a, um нечестивий, sagax, acis 1) чутливий; 2) гост­
блюзнірський, святотатський рий, розумний; 3) проникливий;
II sacrilggus, і т 1) святотатець, 4) дотепний
клятвопорушник; 2) нечестивець sagitta, ае/ стріла
sacrosanctus, a, um 1) священ­ Saguntlnus, і т мешканець
ний; 2) недоторканий; 3) непо­ міста Сагунт
рушний Saguntum, і п = Saguntus, і /
sacrum, і п 1) священний пред­ Сагунт (.місто в Іспанії, зруйно­
мет; 2) священний обряд, богослу­ ване у 218 р. до н. е. Ганнібалом,
жіння; 3) жертвоприношення; 4) що стало приводом до 2-ї Пунічної
рі. таїна, містерії війни)
saecularis,e 1) віковий, сторіч­ sal, salis т 1) сіль, морська во­
ний; 2) мирський да; 2) море; 3) дотеп, гумор; cum
saetiilum, і п 1) рід, покоління, grano salis з дрібкою солі (до­
вік; 2) стать, вид; 3) епоха, пері­ шкульно]); 4) розум; 5) смак; 6)
од; 4) століття; 5) всесвіт хитрість; 7) витонченість
saept adverb. часто, багаторазово Sala, ае/ Сала (річка, ліва при­
saepedictus, a, um часто згаду­ тока Ельби)
ваний Salaminius, a, um саламінський
p fS a ffin ji 195__________Ю Щ Я Ш т Ш

Sal&mis, Inis / Саламін (острів ре, море; 2) тривога


у Егейському морі, біля якого у salus, utis/ 1 ) здоров’я; 2) доб­
вересні 480 р. до н. е. греки одер­ ро, добробут, благополуччя; 3)
жали морську перемогу над пер­ порятунок, спасіння; 4) привітан­
сами) ня, привіт
salio, salui, saltum, Ire = salio, sa- salutaris,e 1) корисний для здо­
lii, saltum, їге 1) стрибати, скака­ ров’я, здоровий, цілющий; 2) ря­
ти; 2) битися (про серце)\ 3) стукати тівний, непошкоджений
saliva, а е /1 ) слина; 2) бажан­ salutatio, onis / 1 ) привітання,
ня; 3) смак привіт; 2) відвідування, візит
S allustius, іі т Саллю стій; salutator, oris т 1) шануваль­
Gajus Sallustius Crispus Гай Сал­ ник; 2) візитер
люстій Крісп (історик, автор «Соп- saluto, avi, atum , are вітати,
juratio Catilinae», «Bellum Jugur- поздоровляти
tinum» і «Historiae», 86— 35 pp. I salve pi. salvete, imper. do
до н. е.) salveo 1) здрастуй, привіт тобі;
salse adverb, солоно, гостро 2) бувай здоровий, прощай
salsus, a, um 1) солоний, пере­ II salve = salvo adverb, у пов­
солений, гострий; 2) їдкий, в’їд­ ному здоров’ї, у повному поряд­
ливий; 3) дотепний, гумористич­ ку
ний; 4) влучний salveo, -, -, еге 1) бути здоро­
saltern adverb. = saltim adverb. вим, добре себе почувати; 2)
1) в усяму разі; 2) і навіть бути благополучним ; 3) віта­
salto, avi, atum, are танцювати, ти
стрибати salvus, a, um 1) неушкоджений,
saltus, us m 1) вузький прохід, цілий; 2) непорочний; 3) здоро­
ущелина; 2) лісисте місце; 3) вий; 4) благополучний; юр. salvo
пасовисько; 4) маєток, ферма; 5) contenemento зі збереженням пра­
земельна міра (= 201,5 га)\ 6) ва на землеволодіння
стрибок I Samius, a, um самоський
salQber, bris, bre здоровий, ко­ II Samius, і т самосець (меш­
рисний, цілющий канець острова Самос в Егей­
salum, і т гр. 1) відкрите мо­ ському морі)

1*
■ш— 196 шяяятшт
Sam nis, Itis т сам ніт (меш­ Sangarius, і т = Sag&ris, is т
канець міста Самнія, розташо­ Сагаріс (річка у Віфінїї)
ваного в Італії) sangulfer, fSra,f6rum кровонос­
Samos, і / = Samus, і / Самос ний
(острів в Егейському морі з хра­ sanguineus, a, um кривавий, за­
мом Юнони) кривавлений
sanabllis, е виліковний sanguis,Inism 1) кров; 2) крово­
sanatio, onis / лікування, зці­ пролиття; 3) життєва сила, міць;
лення 4) майно; 5) походження, рід; 6)
sancio, sanxi, sanctum , Ire 1) дитя, нащадок; 7) життя; 8) кров­
освячувати, оголошувати непо­ на рідня
рушним; 2) встановлювати, уза­ sanies, €і/ 1 ) сукровиця, гнійна
конювати; 3) визначати, санк­ рідина; 2) слиз; 3) сік
ціонувати; 4) підтверджувати; sanltas, atis/1) здоров’я; 2) роз­
5) забороняти судливість; 3) спокій, врівнова­
sancte adverb. 1) свято, непо­ женість; 4) бадьорість
рушно; 2) благочестиво sano, Svi, atum, are 1) лікувати,
sanctimonia, а е / = sanctltas, зціляти; 2) оздоровляти; 3) при­
atis / 1 ) святість, набожність; 2) пиняти; 4) втішати; 5) відшкодо­
непорушність, благочестя вувати; 6) спокутувати
sanctio, 6nis / 1 ) непорушний Sanocensis, е сяноцький (пов'я­
закон; 2) сувора постанова; 3) заний із Сяноком — адміністра­
закон з покаранням за його по­ тивним центром Сяноцької землі
рушення; 4) договірна стаття; 5) Руського воєводства)
частина правової норми sanus, a, um 1) здоровий; 2) ці­
sanctus, a, um 1) освячений, лющий; 3) розумний
священний; 2) святий, непоруш­ I sapiens, ntis розумний, муд­
ний; 3) секретний, особливий; рий, розсудливий
4) високий, шанований, урочис­ II sapiens, ntis т 1) мудрець; 2)
тий, святковий; 5) благочести­ знавець, досвідчена людина, вче­
вий ний
sane adverb, розумно, дійсно, sapienter adverb, мудро, розум­
насправді, здорово, розсудливо но, розсудливо
щ5ар|^Мі1ЯИИИИ______ 19 7 ______ ИИДИИИВРцщя
sapientia, ае / розсудливість, сіви, насадження
розум, мудрість satlra, ае/ див. satiira
sapio, іі,-, бге = sapio, ivi,-, бге 1) satisdatio, onis / 1 ) забезпечен­
мати смак; 2) бути розсудливим, бу­ ня; 2) внесення застави; 3) гаран­
ти розумним; 3) мата здоровий глузд тія, запорука
Sardes, ium f pi. = Sardis, is / satisfacio, ftci, factum, бге 1) за­
Сарди (столиця Лідії, Мала Азія) довольняти, йти назустріч; 2) пла­
Sardinia, ае / острів Сардинія тити; 3) вибачатися, виправдову­
sarepta, ае/ пасіка ватися; 4)коритися
Sarm&tae, arum т, p i сармати satisfactio, onis/ 1 ) задоволен­
(плем !я) ня; 2) виправдання; 3) покаран­
Sarra, ае / Сарра (давня назва ня, штраф
міста Тіра, Фінікія) satur, satiira, satfirum 1) ситий,
Sarranus, a, um тірський (фіні­ насичений; 2) повний, багатий;
кійський) 3) жирний
sartor, oris m = sarltor, 5ris m satiira, а е /1 ) страва з різними
який розпушує ґрунт, який про­ плодами; 2) суміш, усяка всячи­
полює на; 3) сатира, віршований твір
sat adverb. = satis adverb. до­ викривального характеру
сить, достатньо satr&pa, ае ти королівський на­
sat&go, egi, actum, бге 1) задо­ місник, королівський урядовець
вольняти; 2) виплачувати борг; Saturnlnus, і m Сатурній; Lu­
3) клопотатися, метушитися cius Apuleus S aturnlnus Луцій
sat&nas, ае m євр. 1) супротив­ Апулей Сатурній (народний три­
ник, ворог; 2) сатана, біс бун у 103 і 100pp. до н. е.)
satelles, Itis m 1) охоронець, Satumius, a, um сатурнів
тілохранитель; 2) супутник; 3) по­ Saturnus, і т Сатурн (давньо-
мічник; 4) спільник італійський бог посівів і земле­
I satio, avi, atum, Sre 1) годува­ робства),, Saturnia regna = Satur-
ти досхочу; 2) задовольняти; 3) nia aetas вік Сатурна (золотий вік)
надокучати, втомлювати; 4) на­ satiiro, 2vi, atum, are 1) насичу­
сичувати вати, годувати; 2) наповнювати;
II satio, onis/1 ) сівба; 2) pi. по­ 3) задовольняти
saucio, avi, atum, are 1) ранити, scand&lum, і п сварка, скандал
дряпати; 2) вбивати; 3) рити, ора­ scando, scandi, scansum, бге 1)
ти; 4) підривати; 5) завдавати шко­ ступати, підніматися; 2) сканду­
ди вати; 3) досягати; 4) підводитися
saucius, a, um 1) поранений; 2) scapha, ае/ гр. човен
зораний; 3) втомлений, розби­ scarus, і m гр. скар (морська
тий; 4) вражений; 5) зганьблений; риба)
~ de repetundis який підозрюється scateo, -, -, еге 1) бити ключем;
в хабарництві 2) рясніти
Sax5nes, um т, pi. сакси scelerator, oris m злочинець
Saxonia, ае / Саксонія (істо­ sceleratus, a, um 1) гріховний;
рична область розселення саксів — 2) злочинний
групи германських племен з ниж­ scelgro, avi, atum, are чинити
ньої течії Рейну та Ельби) зло
saxum, і п скеля, камінь scelus, Sris n 1) злочин; 2) кара;
scabies, еі / 1) шорсткість; 2) 3) порочність
грязь; 3) короста sceptrum, і n гр. 1) скіпетр,
scablnus, і т лавник (член су­ жезл; 2) царство, царська влада
дової Ради (лави) міського суду) schismatlcus, і m схизматик (від­
scabidsus, a, um шорсткий, ко­ ступник від релігійної догми)
ростяний schola, ае / гр. 1) вчена до­
scaena, ае/ гр. 1) сцена; 2) по­ повідь, лекція, співбесіда; 2) шко­
ле діяльності; 3) зовнішній ви­ ла (учбовий заклад); 3) школа (фі­
гляд лософський напрям); 4) галерея;
scaenlcus, a, um сценічний, теат­ 5) диспут
ральний scholaris, is т школяр, сту­
Scamander, dri т С камандр дент
(ріка в Троаді, Мала Азія) scholastlcus, a, um шкільний,
scamnum, і п 1) лава; 2) престол, риторичний
трон; 3) незорана ділянка scientia, а е /1 ) знання; 2) розу­
scandalosus, a, um 1) бурхли­ міння, досвід; 3) галузь знань,
вий; 2) сварливий, скан дал ь­ наука; 4) вміння; 5) досвідченість,
ний обізнаність
ifscillcei 199 j s c r ib c ^ |

scilicet adverb, зрозуміло, оче­ вати


видно, звичайно, тобто, а саме, scitum, і п рішення, постанова;
так само ~ plebis = plebiscltum народне рі­
scindo, scidi, scissum, бге 1) роз­ шення
ривати, роздирати; 2) розсікати; scitus, us т 1) визначення, рі­
3) прокладати; 4) проходити, ри­ шення; 2) обізнаність; cum scitu з
ти; 5) переривати відома; sine scitu без відома
scintilla, ае/іскра Slaveni, orum т, p i = Slavi, orum
scintillo, avi, -, are сяяти, бли­ т, рі. слов’яни
щати, іскритися Slavlcus, a, um = Sclavonlcus, а,
scio, Ivi, Itum, Ire = scio, ii, Itum, um слов’янський
ire 1) знати; 2) відчувати; 3) вмі­ Sclavonlce по-слов’янськи
ти, розуміти; victoria uti scire вмі­ scopa, а е /1 ) лозина, різка; р і
ти користуватися перемогою; мітла, віник; 2) виметене сміт­
scire de leglbus instituendis бути тя
досвідченим законодавцем; 4) всорйіив, і т гр. 1) гірська
помічати, бачити; 5) вирішувати, вершина, гірський пік; 2) скеля;
постановляти 3) жорстокість; 4) небезпека; 5)
I scipio, onis т гр. 1) палиця; межовий насип, межовий п а­
2) ціпок; 3) жезл горб; 6) копець
II Scipio, onis т Сціпіон; Gne- scortum, і п 1) шкіра; 2) розпус­
us Cornelius Scipio Гней Корнелій та
Сціпіон {римський полководець у Scotia, ае/ Скотія (область, за-
битві з карфагенянами в Іспанії, селена скотами — кельтськими
де й загинув у 211 р. до н. е.); Pub­ племенами)
lius Cornelius Scipio Публій Кор­ Scorpus, і т Скорп (чоловіче
нелій Сціпіон-молодший {рим­ ім'я)
ський полководець і державний Scovoroda G. S. Сковорода Г. С.
діяч, переможець Карфагена у (видатний український філософ і
3-й Пунічній війні) поет, 1722—1794рр.)
sciscltor, atus sum, ari нама­ scriba, ае т 1) писар, секретар;
гатися взнати; вивідувати, про­ 2) переписувач
бувати дізнаватися; розпиту­ scribo, scrips!, scriptum, бге 1)
8.сгіпЙЩ— 200 — — С Т І

креслити, писати, записувати; 2) scym nus, і т гр. м олодий


складати; 3) описувати; 4) про­ звір
понувати scyphus, і т гр. келих для вина,
scrinium, і п круглий ящик, чаша
скринька (для зберігання книг, Scytha, ае т = Scythes, ае т 1)
паперів тощо) скіф; 2) пізн. татар и н ; Chan
scriptor, oris т 1) писар, секре­ Scytharum кримський хан
тар; 2) переписувач; 3) письмен­ Scythia, ае/С кіф ія (країна скі-
ник; 4) автор; scriptor legum за­ фів)
конодавець; scriptor rerum істо­ se асс. і abl. від sui себе, собою;
рик sese підсилює, асс. і abl. від sui
scriptura, ае/1 ) писання, пись­ secedo, cessi, cessum, бге 1) від­
мо; 2) напис; 3) твір; scriptura ходити, віддалятися; 2) відділя­
diurna actorum літопис; 4) писа­ тися, відступати
ний закон; 5) письмовий заповіт; secerno, crevi, cretum, бге 1)
S acra scriptfira С вяте письмо відокремлювати, відділяти, роз­
(Біблія) діляти, відмежовувати; 2) усу­
sculpo, sculpsi, sculptum, бге 1) вати; 3) відрізняти
вирізувати, різьбити; 2) висіка­ seco, secui, sectum, are 1) зрізу­
ти; 3) ліпити вати; 2) розрізувати, розділяти;
sculptura, ае / різьба, скульп­ 3) оперувати; 4) бити, калічити;
тура 5) мучити; 6) розсікати, ділити;
scurra, ае т 1) вертихвіст; 2) 7) скошувати; 8) ладнати, вирі­
блазень шувати
scutella, а е / 1) чашка; 2) таріл­ secreto adverb. 1) окремо, осіб­
ка но, наодинці; 2) секретно, таєм­
scutum, і п 1) великий щит; 2) но
щит secretum, i n i ) віддалене міс­
Scylla* ае/ Сцілла (скеля на іта­ це; 2) таємниця
лійському узбережжі Сицилійськоі secretus, a, um 1) особистий;
протоки, небезпечна для кораб­ 2) таємний
лів) secta, а е / 1 ) шлях, правило,
Р е Ш Д Д Я И І _________ 201 т ш .

спосіб дії; 2) спосіб життя; 3) вчен­ паки; 2) не так, як треба


ня, напрямок, школа; 4) секта, sed але, проте, однак
єресь sedgcim шістнадцять
sector, atus sum, Sri 1) слідува­ sedeo, sedi, sessum, ere 1) сиді­
ти за кимось, супроводжувати; ти; 2) засідати; 3) залишатися,
2) ганятися; 3) переслідувати; 4) знаходитися; 4) селитися, мешка­
намагатися взнати ти
seculSris, е див. saeculSris sedes, is / 1) сидіння, крісло,
sedilum, і п див. saeciilum стілець; 2) престол, трон; 3) місце
I secundum з асс. 1) за, позаду; проживання, домівка, пристани­
2) згідно з, відповідно до; 3) юр. ще, житло, обійстя; ~ apostollca
на користь папська столиця; 4) посада
II secundum, і п успіх, удача; seditio, onis / 1 ) розбіжність,
рі. щасливі обставини незгода, суперечка, сварка; 2) обу­
secundus, a, um 1) наступний, рення, хвилювання; 3) бунт, повс­
другий; 2) другорядний; 3) який тання, заколот
іде в тому ж напрямку; 4) спри­ seduco, duxi, ductum, бге 1) від­
ятливий, схвалений; 5) щасли­ водити убік, відвертати; 2) роз­
вий, успішний; res secundae щас­ діляти, відділяти; 3) рятувати
тя, удача sedulltas, S tis/1 ) старанність,
secure adverb, безпечно, без­ ретельність, пильність; 2) запо­
турботно падливість
secOris,is/l) сокира; 2) верхов­ sediilus, a, um 1) старанний, ді­
на влада; 3) збиток; 4) удар яльний, ретельний, уважний; 2)
securltas, atis / 1 ) безтурбот­ клопіткий
ність; 2) байдужість; 3) безпека seges,6tis/l) посів, нива; 2) по­
securus, a, um 1) безтурбот­ ле; 3) ґрунт; 4) зерно; 5) збіжжя;
ний, спокійний; 2) байдужий; 3) 6) врожай; 7) користь
спрощений; 4) безпечний; 5) на­ Segni, or urn т, pi. сегни (тем я
дійний; 6) достойний, сповнений в Бельгійській Галлії)
гідності segr6go, Svi, atum, Sre 1) відді­
secus adverb. 1) інакше, іншим ляти, розділяти; 2) ізолювати; 3)
способом, іншим шляхом, нав­ виділяти
y ;Seleiicus% 202
Seleucus, і m Селевк (ім я кіль- semper adverb, завжди, постійно
кох сирійських царів); Seleucus sempiternus безупинний, по­
Nicator Селевк Нікатор (полково­ стійний, вічний
дець Александра Македонського, Sem pronius, і т Семпроній
засновник держави Селевкідів) (римський юрист)
sella, а е /1 ) стілець, крісло; 2) senator, oris т сенатор
трон; 3) сідло; 4) кафедра senatus, us т сенат (державна
semel adverb. 1) одного разу; 2) рада Рима); ~ consultum сенатська
один раз, зразу; 3) разом; 4) од­ постанова (яка мала законодавчу
ним словом; 5) раз і назавжди силу); ~ habetur відбувається засі­
semen, Inis п 1) насіння, саджа­ дання сенату
нець; 2) рід, дитя; 3) першодже­ SenSca, ае т Сенека; Lucius
рело; 4) зародок, початок Annaeus SenSca Луцій Анней Се­
sementis, is/ сівба, посів нека (римський філософ, полі­
semestris, е шестимісячний тичний діяч і письменник, 4 р. до
semi- напів- н. е. — 65р. н. е.)
I semibarb&rus, a, um напівди­ senecta, ае/ старість
кий I senectus, a, um старий
II semibarb&rus, і т напівварвар II senectus, u tis /l) старість; 2)
seminarium, і п 1) розсадник; 2) старе покоління; 3) сивина
школа; 3) джерело senesco, nui, -, бге старіти, хиріти
semlno, avi, atum, are 1) сіяти, I senex, senis 1) старечий; 2)
засівати; 2) народжувати давній, похилий; 3) пізній
semisecularis, е напівсвітський II senex, senis т, /1 ) старий дід;
semlta, ае / вузька доріжка, 2) стара баба
тротуар, стежка seni, ае, а по шість
semivlvus, a, um напівживий senilis, е старечий
semivocalis, е напівнімий, без­ I senior, ius comparat. до senex
словесний більш старий
semoveo, movi, motum, ere 1) II senior, oris т 1) літня людина
віддаляти, відсувати, розлучати, (від 45 до 60 років); 2) старійши­
роз’єднувати; 2) звільняти, виво­ на, керівник;/^ старійшини; 3) ра­
дити да старійшин
IsemuSIj 203 ш ш т т т мщ

senium, і n 1) старість; confectus лений, окремий; 2) віддалений; 3)


senio обтяжений старістю; 2) по­ різний
слаблення sepelio, pellvi, pultum , Ire 1)
sensim adverb. 1) помалу; 2) по­ хоронити, ховати; 2) підривати,
волі; 3) ледве помітно; 4) поступово подавляти; 3) припиняти; 4) про­
sensus, us т 1) почуття; 2) від­ ганяти; 5) присипляти
чуття; 3) розуміння, розум; 4) septem сім
мислення; 5) свідомість; 6) думка; September, bris т вересень (сьо­
7) поняття, ідея мий місяць римського року, почи­
sententia, а е / 1) думка, погляд, наючи з березня)
судження; 2) намір, рішення; 3) septendficim сімнадцять
зміст, вислів, сентенція; 4) юр. septeni, ае, а по сім
судовий вирок, присуд; ~ capitis septentrio, onis / 1) перев. pi.
вирок про страту семизір’я; 2) північ
sententio, avi, atum, are 1) при­ septentrionalis, е північний
суджувати; 2) виносити вирок septies сім разів
sentlna, а е / 1 ) клоака; 2) не­ septimana, ае/ тиждень, седми­
чистоти, смітник ця
sentio, sensi, sensum, Ire 1) по­ septlmus, a, um сьомий
чувати, відчувати, сприймати, septingenteslmus, a, um семисо­
помічати; 2) знати, розуміти; 3) тий
думати, вважати; 4) висловлюва­ septingenti, ае, а сімсот
ти свою думку septuageslmus, a, um сімдесятий
seorsum adverb, окремо, зокре­ septuaginta сімдесят
ма sepulcrum, і п 1) могила, гроб­
separatio, o n is /l) відокремлен­ ниця, надгробок; 2) померлий,
ня, розділення, поділ; 2) розріз­ покійник
нення sepultura, а е / 1 ) похорон; 2)
sep&ro, avi, atum, are 1) відді­ спалення
ляти, відокремлювати, відріз­ Sequ&na, ае / Секвана (річка в
няти; 2) роз’єднувати; 3) виклю­ Галлії, сучасна Сена)
чати Sequ&ni, drum т, pi. секвани
separatus, a, um 1) відокрем­ (одне і галльських племен)
___________204___________— т а м і

I sequax, quScis 1) слухняний, говорювати


рухомий; 2) який швидко поши­ II sero, sevi, satum, бге 1) сіяти,
рюється; 3) піддатливий саджати, засівати; 2) породжу­
II sequax, quScis т супутник, вати, викликати, створювати,
прибічник, послідовник спонукати; 3) запроваджувати,
sequens, ntis наступний впроваджувати
sequester, stri т = sequester, stris III sero adverb, пізно
m посередник serpens, ntis m , f змія, гадюка
sequor, secutus sum, sequi 1) serus, a, um 1) пізній, запізні-
йти за; 2) слідувати; 3) проводжа­ лий; 2) давній, старий; 3) довго­
ти, слідкувати; 4) відповідати; 5) тривалий, багаторічний
переслідувати; 6) наступати; 7) serva, ае / рабиня
відшукувати servStus, a, um збережений, вря­
serenisslmus, a, um superlat. до тований
serSnus найсвітліший (сталий servllis, е 1) рабський; 2) служ­
епітет на означення коронованої бовий, залежний
особи) Servilius, і т Сервілій; Gajus
serSnus, a, um 1) ясний, світ­ Servilius Ah&la Гай Сервілій
лий, безхмарний; 2) спокійний, Агала (командир кінноти дикта­
радісний; 3) чистий; 4) погожий тора Луція Квінкція Цінцінната,
serSno, Svi, Stum, Sre проясню­ вбив у 439р. до н. е. Спурія Мелія);
вати, робити ясним Publius Servilius Casca Публій
series, е і/1 ) ряд, низка; 2) се­ Сервілій Каска (народний трибун
рія; 3) ланцюг у 43 р. до н. е., учасник змови проти
serium, і п серйозність; перев. Цезаря)
рі. важливі справи servio, Ivi, Itum, Ire 1) бути ра­
serius, a, um серйозний, важли­ бом, бути поневоленим, перебу­
вий вати в рабстві; 2) служити, під­
sermo, onis т 1) розмова, бе­ корятися; 3) юр. бути обтяженим
сіда; 2) зміст, висловлювання, повинностями; 4) пристосовува­
мова, діалект, твір; 3) чутка тися; 5) присвятити себе; 6) піклу­
I sero, serui, sertum, бге сплі­ ватися, турбуватися
тати, зв’язувати, з’єднувати, об­ servitium,i п 1) рабство, неволя;
205

2) служба, обов’язок, послужли­ sexageslm us, a, um шістдеся­


вість тий
servitor, 6ris т слуга, служи­ sexaginta шістдесят
тель sexies шість разів
servltus, utis / 1 ) рабство, нево­ I sextllis, е шостий
ля; 2) підлеглість, підвладність; II sextllis, is т шостий місяць
3) юр. сервітут; 4) повинність, об­ римського року, починаючи з
рок березня (пізніше місяць Augus­
Servius, і т Сервій; Servius Tul­ tus)
lius Сервій Туллій (ішостий рим­ I sextus, a, um шостий
ський цар) П Sextus, і т Секст (чоловіче ім!я)
servo, ivi, itum , ir e 1) спосте­ sexus, us т стать (чоловіча або
рігати; 2) бути уважним, охоро­ жіноча)
няти; 3) зберігати, рятувати, до­ si 1) якщо, якби; 2) кожного ра­
тримуватися; 4) пильнувати зу як; 3) якщо тільки, якщо навіть
servus, і т раб, слуга, невіль­ sibllus, a, um шиплячий
ник Sibylla, ае/ Сибілла; Кумська
sescenti, ае, а шістсот Сибілла (легендарна пророчиця,
sescenties шістсот разів авторка «libri Sibyllmi» — збірок
sessio, 5 n is /l) сидіння; 2) без­ сентенцій і пророцтв, використо­
діяльність; 3) засідання вуваних для офіційних державних
sestertius, і т сестерцій (рим­ ворожінь у Стародавньому Римі)
ська срібна монета =2*6 асам) SibyUJnus, a, um (пророчий) си-
Setlnus, a, um сетійський (Се- біллин
тія — місто в Лацію) sic adverb. 1) так, таким чином;
seu = sive або, чи 2) внаслідок цього; 3) настільки
severe adverb, суворо, жорстоко sica, ае / кинджал
sevgrus, a, um 1) суворий; 2) sicco, ivi, itum , ire 1) сушити,
серйозний; 3) невмолимий; 4) по­ висушувати; 2) осушувати; 3) ви­
мірний; 5) міцний тискати; 4) доїти
sex шість siccus, a, um 1) сухий; 2) міц­
sexaggna, ае / копа (грошова ний; 3) тверезий; 4) жаркий; 5)
міра) черствий; 6) неосвічений
206 И В В И Ш Д І

Sicilia, ае/ Сицилія sileo, lui, -, ere 1) мовчати, збе­


I Sictklus, a, um сицилійський рігати мовчання; 2) не діяти
II Siccus, І 171 С И Ц И Л ІЄ Ц Ь silex, Ids m , f 1) тверде камін­
sicut = sicuti adverb. 1) як; 2) так ня; 2) кремінь; 3) скеля
як; 3) як насправді; 4) оскільки silva, а е / 1 ) ліс, сад; 2) ма­
Sicyon, onis т, / Сікіон (місто теріал, матерія
на Пелопоннесі у Греції) Silvanus, і т Сільван (рим­
Sicyonius, a, um сікіонський ський бог лісів, полів і стад)
Sidonis, Idis сідонський (Сі- silvester, stris, stre = silvestris, e
дон — найдавніше місто Фінікії) 1) лісовий; 2) дикий; 3) сільський
sidus, Sris п 1) сузір’я; 2) зірка; simllis, е подібний, схожий
3) пора року; 4) планета similiter adverb, подібно, схоже
sigillatim adverb, поодинці, sim ilitude, Inis / подібність,
окремо, нарізно схожість, уподібнення
sigillum, і п 1) маленька скульп­ Simois, entis т = Simois, entos т
тура, статуетка; 2) печатка Сімоент (притока Скамандра в
signiflcatio, onis / 1) показан­ Троаді)
ня; 2) оголошення; 3) повідомлен­ Simonides, is m Симонід (грець­
ня; 4) знак, ознака кий поет у 556—467pp. до н. е.)
significo, avi, atum, are 1) пода­ simplex, Ids 1) простий, нескла-
вати знак; 2) сигналізувати; 3) дений; 2) чистий; 3) ординарний;
висловлювати; 4) вказувати; 5) 4) постійний; 5) звичайний; 6) не­
повідомляти; 6) виявляти залежний, самостійний; 7) прав­
signo, avi, atum, are 1) позна­ дивий, природний; homo ~ селя­
чати; 2) висловлювати; 3) вира­ нин
жати; 4) відзначати; 5) запечата­ simplicltas, atis / 1 ) простота,
ти (іпечаткою); 6) нагороджува­ природність; 2) чесність, щирість
ти; 7) спостерігати simpliclter adverb. 1) просто; 2)
signum, i n i ) знак; 2) ознака; 3) прямо; 3) природно
сигнал, наказ; 4) доказ; 5) сузір’я; simplum, і п просте, неподвій-
6 ) печатка не, ординарне
silentium, i n i ) тиша, мовчан­ simul adverb. 1) одночасно, вод­
ка; 2) спокій ночас, відразу; 2) спільно
1simfil; 207_________ 'т т ш ж ж ш .

simiilac як тільки ний; 4) особливий, своєрідний;


simulacrum, і я 1) образ, зобра­ 5) видатний; грам, num6rus singu­
ження; 2) статуя; 3) тінь, привид laris однина
simulatio, onis/1 ) лицемірство, singularlter adverb. 1) зокрема,
удавання, прикидання; 2) види­ окремо, поодинці; 2) винятково,
мість незвичайно
simulator, oris т 1) наслідувач; singAli, ае, а 1) по одному,
2) лицемір поодинці; 2) кожний окремо;
simulatque як тільки, коли тіль­ singtklis diebus кожного дня, що­
ки денно
simulatus, a, um 1) удаваний; singiilus, a, um 1) одиночний,
2) лицемірний; 3) нещирий окремий, єдиний; 2) грам, однина;
simtilo, avi, atum, are 1) роби­ universis et singiilis усім взагалі і
ти схожим, уподібнювати; 2) від­ кожному зокрема
творювати, зображувати, н а­ sinister, tra, trum 1) лівий; 2) не­
слідувати; 3) прикидатися, симу­ правильний; 3) поганий; 4) щасли­
лювати вий, сприятливий (у римських
simultas, atis / суперництво, авгурів)
ворожнеча I sino, -, situm, бге ставити, клас­
sin 1) якщо ж; 2) ~ minus в про­ ти
тилежному випадку II sino, sivi, situm, бге 1) допус­
sincere = sin c e rlte r adverb. кати, дозволяти; 2) щадити, ми­
добросовісно, чесно, щиро, від­ лувати; 3) відпускати; 4) залишати
верто sinuo, avi, atum, are 1) гнути,
sincerltas, atis / 1 ) збереження; вигинати, звивати; 2) видовбу­
2) здоров’я; 3) чистота; 4) щи­ вати
рість, чесність sinuosus, a, um 1) звивистий;
sincerus, a, um 1) справжній, 2) заплутаний; 3) складчастий
природний; 2) чесний, щирий, від­ sinus, us т 1) вигнутість, вигин;
вертий 2) складка; 3) кишеня; 4) одяг; 5)
sine з abl. без захист, опіка; 6) середина; 7) вла­
singularis, е 1) окремий; 2) од­ да; 8) розпорядження; 9) бухта;
ноосібний; 3) особистий, приват­ 10) ущелина
Кіфраи! 208____ИИИИРw"ІД
sippatio, onis / насипання, на­ ташування; 2) будівля, споруда;
гортання 3) країна світу
sippo, avi, atum, are насипати, III situs, u sm 1) нерухоміс
нагортати 2) бездіяльність
sisto, stlti, st&tum, бге 1) стави­ sive = seu або, чи
ти, розміщувати, кидати; 2) спо­ sobdles, i s / = subdles, i s / 1) па­
руджувати; 3) викликати до су­ гіння; 2) молодняк, потомство;
ду; 4) затримувати, стримувати, 3) діти
зупиняти, припиняти; 5) залишати­ sobrietas, Stis/1) тверезість; 2)
ся, продовжуватися; 6) укріплю­ помірність, поміркованість
вати; 7) юр. забезпечувати явку до sobrius, a, um 1) тверезий; 2)
суду помірний
Sisyphus, і т Сізіф (міфічний soccus,\т 1) сок (легке взуття
засновник і цар Коринфа, відомий акторів-коміків, жінок і франтів);
своєю хитрістю; за вчинені злочи­ 2) комедія, комічний стиль
ни мусив у підземному царстві ко­ socer, бгі т 1) тесть; 2) свекор
тити на гору великий камінь, який, socia, ае / подруга, союзниця;
ледь досягти вершини, знову ско­ socia tori дружина
чувався вниз) sociSlis, е 1) товариський; 2)
sitiens, ends 1) спраглий; 2) жа­ подружній; 3) союзний; 4) сус­
дібний пільний
sitio, Ivi, Itum , Ire = sitio, ii, socittas, atis/1) спільність, зв’я­
Itum, Ire 1) відчувати спрагу, хоті­ зок; 2) співучасть, співробітниц­
ти пити; 2) пристрасно бажати чо­ тво, спільне ведення; 3) товарис­
гось тво, спілка, об’єднання; 4) полі­
sitis, is/1 ) спрага; 2) пристрасть тичний союз, коаліція; 5) торго­
situatio, onis / становище, си­ вельне товариство, компанія
туація socio, ivi, Stum, Sre 1) з’єднува­
sittUa, ае/ відро для води, ківш ти, об’єднувати, приєднувати; 2)
I situs, a, um 1) побудований; вести спільну справу; 3) видава­
2) захоронений; 3) розміщений, ти заміж; 4) ділити, розділяти
розташований I socius, a, um 1) спільний; 2
II situs, us т 1) положення, роз­ союзний
RgocffiSj 209____ штшшшт
II socius, і m 1) товариш, супут­ джений, стурбований, тремтя­
ник; 2) співучасник; 3) компань­ чий; 2) тривожний, неспокійний;
йон, союзник, спільник 3) боязкий; 4) уважний
Socrfttes, is т Сократ (видат­ I solidus, a, um 1) щільний,
ний грецький філософ, засновник міцний; 2) твердий, непорушний,
ідеалістичної філософської школи; надійний; 3) повний, цілий
страчений за звинуваченням у II solidus, і т солід (золота мо­
нехтуванні офіційною релігією, нета)
469—399рр. до н. е.) solitddo, Inis / 1) самотність,
sodalis, is т 1) товариш, при­ безлюддя; рі. пустеля; 2) без­
ятель; 2) супутник; 3) спільник, захисність, безпомічність
співучасник solltus, a, um звичайний, звич­
sol, solis т 1) сонце; 2) світло; ний
3) день; 4) громадськість; 5) сус­ solium, і п 1) підвищення; 2)
пільство; solis oriens схід; solis трон; 3) царство, царська влада;
occldens захід; solis occasus захід 4) крісло; 5) суддівський поміст;
сонця 6) місце суду
solarium, in = solatium, і n 1) по­ sollemne, is п 1) урочистість,
тіха, втіха, відрада; 2) полегшен­ урочистий обряд; 2) звичай; рі.
ня; 3) відшкодування, винагоро­ sollemnia жертвоприношення
да sollemnis, е = solemnis, е 1) що­
soleo, solltus sum, ere 1) мати річний; 2) урочистий, святко­
звичку, звикати; 2) часто бувати; вий, священний; 3) загальноприй­
3) часто робити нятий, встановлений, звичай­
solers, rtis = sollers, rtis 1) кміт­ ний
ливий, винахідливий, хитрий, solliclte adverb. 1) стурбовано;
дотепний; 2) родючий, плідний 2) дбайливо, ретельно
solertia, ае/ = sollertia, а е /1 ) solliclto, avi, atum, are 1) тряс­
майстерність, винахідливість, ти, потрясати, хитати, збуджу­
мистецтво, вправність; 2) дотеп­ вати; 2) розпушувати, орати; 3)
ність, хитрість гнати; 4) дратувати; 5) розхиту­
solicltus, a, um = sollicltus, a, um вати, порушувати; 6) турбува­
1) схвильований, бурхливий, збу­ ти; 7) схиляти; 8) переконувати;
|iSbllicitu3o! 210

9) спокушати; 10) принаджува­ розгнузданий; 8) майстерний,


ти умілий
sollicitudo, Inis / 1 ) хвилюван­ solvo, solvi, solutum, бге 1) від­
ня, тривога; 2) турбота; 3) обов’я­ в ’язувати, розпрягати, розри­
зок вати, розпускати, розв’язува­
sollicltus, a, um 1) стурбований, ти; 2) знімати; 3) виривати; 4)
збудж ений, схвильований; 2) звільняти; 5) юр. платити, спла­
неспокійний чувати борг; 6) виконувати, стри­
Solo, onis т - Solon, onis т мувати; 7) видавати; 8) виправ­
Солон (афінський законодавець із довувати, реабілітувати; 9) руй­
«семи мудреців» Стародавньої нувати, ламати, розбивати; 10)
Греції, помер 559 р. до н. е.) розчиняти; 11) розлучати; 12) при­
solor, atus sum, ari 1) втішати; пиняти, знімати; 13) підривати,
2) полегшувати, послабляти; 3) порушувати; 14) відкидати; 15)
винагороджувати, відшкодовува­ пояснювати; 16) вирішувати; 17)
ти спокутувати; solvgre crines роз­
I solum adverb, тільки, лише; пускати волосся; solv&re navem
non solum, sed etiam не тільки, але відчалювати
й; - modo тільки лише somnio, avi, atum, are 1) бачи­
II solum, і п 1) земля, ґрунт; 2) ти сни, марити, мріяти; 2) спати
стать; 3) ступня; 4) країна, край somnium, і т сон, сновидіння
solus, a, um 1) лише один, єди­ somnus, і т 1) сон, дрімота; 2)
ний; 2) самотній, одинокий; 3) в’ялість, бездіяльність
пустинний, безлюдний sonltus, us т 1) звук, шум; 2)
solutio, onis / 1) розв’язання; гуркіт, грім
2) послаблення, розкладення; 3) sono, ui, Itum, are 1) звучати;
платіж , вип лата; 4) ріш ення, 2) шуміти; 3) шелестіти; 4) щебе­
роз’яснення тати; 5) грати, співати; 6) дзвені­
solutus, a, um 1) розв’язаний, ти; 7) оспівувати, вихваляти; 8)
розслаблений; 2) вільний, не­ промовляти; 9) означати
залежний; 3) в’ялий; 4) необме­ sonor, oris т дзвін, звук, зву­
жений; 5) вільний від боргів; 6) чання, шум
безтурботний; 7) розбещений, sons, sontis винний, злочинний
sonus, і m 1) звук, дзвін, шум; жеребом, призначений долею
2) голос, мова; 3) тон, спосіб ви­ I sospes, Itis 1) неушкоджений;
кладу 2) щасливий
Sophdcles, is т Софокл (видат­ II sospes, Itis т рятівник
ний давньогрецький драматург, spargo, sparsi, sparsum, бге 1)
496—406рр. до н. е.) сипати, розсипати; 2) кидати; 3)
sopio, Ivi, Itum, Ire = sopio, ii, розпорошувати; 4) витрачати; 5)
Itum, irel) присипляти, засинати; розподіляти; 6) сіяти, розсівати;
2) заспокоювати 7) розсіювати; 8) розподіляти; 9)
Sorabi, orum m, pi. сораби (cop- розлучати; 10) розділяти; 11) роз­
би, полабські слов яни, розселені по ривати; 12) прикрашати; 13) розно­
середній течії річки Лаби) сити; 14) обприскувати, окропляти
Sorablcus, a, um сорабський sparsus, a, um 1) розсипаний,
sorbllis, е рідкий розкиданий, вражений; 2) стро­
sordeo, dui, -, еге бути бруд­ катий, барвистий
ним, викликати зневагу Sparta, а е /= Sparte, es / Спар-
sordIdus,a,um 1) брудний, нечис­ та (столиця Лаконії)
тий; 2) одягнений в траур; 3) низь­ Spart&cus, і т Спартак (органі­
кий, ниций, злиденний; 4) мізер­ затор і керівник повстання рабів
ний; 5) ганебний, підлий; 6) скупий у Римі в 74— 71 pp. до н. е.)
soror, oris/ сестра Spartianus, і т Спартіан (рим­
sors, sortis/1) жереб; 2) оракул, ський історик IV cm. н. е.)
пророцтво; 3) доля, участь; 4) Spartiates, ае т спартіат (пов­
суспільне становище, призначен­ ноправний громадянин Спарти)
ня, звання, посада, професія; 5) spatiosus, a, um 1) великий,
стать, вид, різновид, сорт, харак­ просторий; 2) довгий, тривалий
тер; 6) юр. позичковий капітал, spatium, і п 1) простір; 2) вели­
позичка чина; 3) проміжок; 4) довжина;
sortior, Itus sum, Iri 1) кидати 5) відстань; 6) час, період, строк;
жереб; 2) розподіляти; 3) отриму­ 7) відрізок; 8) розмір; 9) міра,
вати за жеребом; 4) придбавати; кількість
5) шукати, обирати specialis, е 1) особливий, спе­
sortltus, a, um призначений за ціальний; 2) приватний
212___________— В И Д

species, S i/1 ) зір; 2) погляд; 3) враховувати, брати до уваги; 5)


вид, зовнішність; 4) видіння; 5) оцінювати, визначати; 6) дослі­
зображення, статуя; 6) краса; 7) джувати, випробовувати; 7) праг­
важливість; 8) поняття, ідея; 9) нути; 8) торкатися; 9) бути по­
ідеал, зразок; 10) вид, різновид; верненим, бути розташованим;
11) привабливість; ad speciem по­ spectare inter occasum solem et
дібно до; 12) юр. індивідуальна septentriones знаходитися на пів­
річ нічному заході
speciflce 1) зокрема, а особли­ specfllor, atus sum, ari 1) огля­
во; 2) спеціально датися; 2) підглядати, підстері­
speciflcus, a, um специф іч­ гати, розвідувати; 3) спостеріга­
ний ти, дивитися, роздивлятися
specificatio, 5 n is / 1) перероб­ speciilum, і п 1) дзеркало; 2) ві­
ка; 2) надання нового вигляду; дображення, подоба
3) документ, який містить пере­ specus, us m l ) печера, грот; 2)
лік товару шахта; 3) канал
specimen, Inis п 1) проба, зразок; spelunca, а t / г р . печера, грот
2) доказ; 3) приклад speratus, a, um сподіваний, очі­
spectaciilum, і п 1) вид, видови­ куваний
ще; 2 )вистава, спектакль SperchSus, і т Сперхей (річка
specimen, Inis я 1) ознака, влас­ в південній Фесалії)
тивість; 2) вид, видовище sperno, sprSvi, sprStum, Sre 1) від­
spectator, Oris т 1) глядач; 2) діляти, віддаляти; 2) нехтувати,
спостерігач; 3) критик, дослід­ зневажати; 3) насміхатися
ник spero, avi, atum, are 1) надія­
spectatus, a, um 1) випробува­ тися; 2) чекати; 3) думати; 4) вва­
ний; 2) прекрасний, чудовий; 3) жати; 5) боятися; 6) очікувати
очевидний spes, spei/1 ) надія, сподівання;
specto, Svi, atum, are 1) дивити­ 2) очікування; 3) побоювання
ся, споглядати, глядіти; 2) огляда­ Sphinx, ingis т Сфінкс (міфічна
ти; 3) спостерігати, помічати; 4) істота з тілом лева і головою лю­
р^рїЩ И И И И Я И _________ 213__________ — і« Д

дини, яка задавала перехожим за­ різнятися


гадки і вбивала тих, хто їх не від­ splendlde adverb, блискуче,
гадував) чудово, прекрасно
spica, а е /1 ) колос; 2) стріла splendldus, a, um 1) блискучий,
spiclfer, ffSra, fgrum 1) який дає сяючий; 2) прекрасний, чудовий;
колосся; 2) який зрошує ниви 3) славний; 4) чистий, дзвінкий
spirillum, і лі 1 ) кінчик; 2 ) стріла; splendor, 5ris m l) блиск, сяй­
3) жало; 4) лезо во; 2) світло; 3) велич; 4) слава; 5)
spina, а е /1 ) шип; 2) терновий відомість; 6) краса; 7) прикраса;
кущ; 3) колючка; 4) кістка; 5) хре­ 8) чистота
бець; 6) р і тонкощі, турботи spolio, Svi, Stum, Sre 1) знімати
spira, а е /1 ) вигин, згин, звив одяг, роздягати; 2) грабувати,
гадюки; 2) зав’язка; 3) пов’язка; віднімати силою; 3) захоплю­
4) бублик; 5) коса вати військову здобич; 4) позбав­
ляти
spirltus, us т 1) подув; 2) вітер;
spolium, i n i ) знята шкіра; 2)
3) дихання; 4) повітря; 5) життя;
овчина, руно; рі. одяг і зброя
6) дух, душа; 7) особистість, об­
(зняті з убитого ворога); 3) вій­
личчя; 8) настрій; 9) характер; 10)
ськова здобич; 4) вкрадене, на­
спосіб мислення; 11) мужність,
грабоване
енергія; 12) зарозумілість, пиха­
spondeo, spopondi, sponsum,
тість; 13) незадоволення
fire 1) урочисто обіцяти, ручати­
spiro, avi, atum, Sre 1) віяти; 2)
ся, зобов’язуватися, гарантува­
шуміти, хвилюватися; 3) шипіти; ти; 2) передрікати; 3) давати на­
4) дихати; 5) жити; 6) видихати; дію
7) вивергати; 8) випускати; 9) ма­ sponsa, ае/ наречена, молода
ти натхнення; 10) звучати sponsalia, ае/ заручення
Spinoza, ае т Спіноза (голланд­ sponsio, Onis/ 1 ) урочиста обі­
ський філософ, 1632—1677рр.) цянка, зобов’язання; 2) угода за
splen, splenis т гр. селезінка ініціативою посла; 3) юр. спон-
splendeo, dui, -, еге блищати, сія (взаємна угода між ворогую­
сяяти, блискати, виділятися, від­ чими сторонами про внесення гро­
Ш тпЖ гТШ вШ т__________214 Н М Н М £ К Р ^ |іЯ |

шового закладу на користь тієї, stabftum, і п 1) стоянка, міс­


яка виграє справу); 4) поручитель­ цеперебування, притулок; 2)
ство хлів, стайня; 3) пасовисько; 4) ху­
sponsor, oris т поручитель доба; 5) будинок розпусти
sponsus, і т жених stagnum, і п болото, озеро,
spontaneus, a, um добровільний ставок, калюжа
sponte 1) з д о зво л у ; ~ sua statim 1) твердо, стійко, неу­
добровільно, з доброї волі; 2) хильно; 2) нерухомо, непоруш­
своїми силами, своїми засобами; но; 3) постійно, регулярно; 4) не­
3) самохіть, само по собі гайно; 5) одразу, терміново; ~ ut
spretus, us т зневага, презир­ як тільки
ство statio, onis / 1 ) стояння; 2) бо­
spumo, avi, atum, are пінитися, йове положення; 3) місцеперебу­
вкриватися піною вання; 4) порядок; 5) пост, варта,
I spurius, a, um позашлюбний чати, сторожа; 6) бухта; 7) по­
II Spurius, іі т Спурій; Spurius ложення, звання; 8) стація (пода­
Melius Спурій Мелій (багатий ток на утримання війська на пос­
вершник, убитий у 439р. до н. е.) тої)
squameus, a, um лускатий, вкри­ statlva, orum п, рі. 1) військо­
тий лускою вий табір; 2) привал
stabilimentum, і я 1) засіб для stator, oris т 1) зупиняючий
укріплення; 2) опорн а точка, відступаючих (епітет Юпітера);
опора; 3) оплот 2) хоронитель (охоронник)
stabilio, Ivi, Itum, Ire утверджу­ statua, ае / статуя
вати, встановлювати statuo, tui, tutum, бге 1) ста­
stabllis, е 1) постійний, стій­ вити; 2) зупиняти; 3) зводити,
кий; 2) вірний; 3) міцний споруджувати; 4) виставляти,
stab illtas, atis / 1) міцність, ф орм улю вати; 5) визн ачати;
стійкість; 2) витримка; 3) надій­ 6) вирішувати; 7) постановляти;
ність, незмінність, вірність 8) приймати рішення; 9) вва­
stabularius, і т 1) конюх; 2) жати
трактирник, утримувач заїжджо­ statura, а е /1 ) ріст, величина;
го двору 2) будова тіла, тіло
тштяшт 215 т
status, us т 1) поза, позиція; 2) кіл; 2) гостра паличка для сіль­
стан, становище; 3) положення; ськогосподарських робіт; 3) стеб­
рі. обставини; 4) добробут; 5) ло; 4) стиль, стило (загострена па­
громадянський стан; юр. ~ cau­ личка для писання); 5) думка, су­
sae стан справи; ~ quo станови­ дження; 6) стиль мови
ще, яке існує в якийсь визначе­ stimiilo, atum, are 1) колоти;
ний момент, наявний стан; ~ quo 2) підганяти; 3) тривожити; 4) тур­
ante попередній стан бувати, збуджувати; 5) підбурю­
statQtum, і п перев. р і статут вати, нацьковувати
stella, а е /1 ) зірка, планета; 2) stipatus, a, um 1) оточений, су­
сузір’я проводжуваний; 2) у супроводі
Steph&nus, і т Стефан (чоловіче stipendium, і п 1) солдатська плат­
їм я) ня; 2) жалування; 3) відплата, ка­
stercullnum, і п смітник, купа ра; 4) подвиг; 5) данина, контри­
гною буція; 6) податок
stercus, 6ris т гній, послід, кал stipes, Itis т 1) стовбур; 2)
sterllis, е 1) неплодоносний; 2) стовп; 3) пень
пустий; 3) неврожайний; 4) да­ stipo, avi, atum, are 1) напов­
ремний; 5) некорисний; 6) непри­ нювати, заповнювати; 2) збира­
бутковий; 7) безлюдний ти; 3) нагромаджувати; magna
sterno, stravi, stratum, бге 1) сте­ stipante caterna у супроводі вели­
лити, розстилати; 2) розкладати; кого натовпу
3) розкидати; 4) прикрашати; 5) stips, stipis / 1 ) грошовий вне­
прибирати; 6) накривати; 7) мос­ сок; 2) пожертвування; 3) заро­
тити; 8) вирівнювати; 9) руба­ біток; 4) прибуток
ти; 10) руйнувати; 11) бити, вби­ stipulatio, onis У 1) формальна
вати обіцянка, умова договору; 2) до­
stillicidium, і «1) капання; 2) жо­ говір, угода; 3) стипуляція
лоб stipiilor, atus sum, ari 1) зу­
stillo, avi, atum , are капати, мовлювати; 2) домовлятися; 3)
просочуватися вимагати формальної обіцянки;
stilus, і т гр. 1) загострений pecunia stipulata обіцяна сума
Ш иШ ЯИ И И І 216 — ШШІ

stirps, stirpis/ 1 ) нижня части­ stramen, Inis п солом’яна під­


на стовбура з коренями; 2) стов­ стилка
бур; 3) віти; 4) дерево, кущ; 5) са­ Stratonlcus, і т Стратонік (гр.
джанець, пагіння; 6) рід, похо­ чоловіче ім ’я)
дж ення; 7) с ім ’я, п околін н я, stratum, і п 1) ковдра, покрива­
плем’я; 8) джерело; 9) первинні ло; 2) підстилка; 3) постіль; 4) ло­
властивості же; 5) попона
stiva, ае/ руків’я плуга strenuus, a, um 1) діяльний, по­
sto, steti, statum, stare 1) стоя­ вороткий; 2) швидкий; 3) енер­
ти, знаходитися; 2) твердо три­ гійний; 4) сміливий, відважний,
матися; 3) продовжуватися, існу­ рішучий, підприємливий
вати; 4) зберігатися; 5) продава­ strepltus, us т 1) шум, гамір,
тися, виставлятися на продаж, гуркіт; 2) звук, дзвін
коштувати; 6) стояти за, захища­ strictus, a, um 1) тугий, щіль­
ти; 7) протидіяти; 8) боротися; ний; 2) вузький, тісний; 3) суво­
9) триматися, залежати, залиша­ рий; stricto jure за суворою суттю
тися; 10) припинятися; 11) заспо­ закону
коюватися; 12) залишатися вір­ striga, а е / 1) відьма; 2) чарівниця
ним; 13) притримуватися; 14) зуст­ stringo, strinxi, strinctum, бге 1)
річати схвалення, мати успіх; 15) натягувати; 2) заморожувати; 3)
бути твердим; 16) бути визначе­ стискати; 4) коротко висловлю­
ним вати; 5) зривати; 6) жати, косити;
Stolcus, і т стоїк (філософ сто­ 7) зменшувати; 8) торкатися; 9)
їчної школи) межувати; 10) виймати, витяга­
stolldus, a, um 1) безглуздий, ти; 11) напружувати; 12) ганьби­
дурний; 2) безсилий ти, знеславлювати
strages, is / 1) падіння, руй­ stropha, ае / гр. 1) поворот; 2)
нування; 2) спустош ення, р о ­ рі. пантоміма; 3) хитрощі, викру­
зорення; 3) загибель, вбивство, таси
поразка, ро згр о м , кр о в о п р о ­ structure, ае/1 ) будова, спору­
лиття; 4) знищення, смерть да; 2) розташування, порядок
stragiilum, і п покривало, під­ strues, is /1 ) стос, купа; 2) вог­
стилка нище
Я — 217 — Я

struo, struxi, structum, бге 1) безрозсудливість


класти одне на одне, накладати, I stultus, a, um дурний, неро­
нагромаджувати, захаращ ува­ зумний
ти; 2) розкладати; 3) накопи­ II stultus, і т дурень
чувати; 4) будувати, зводити, stupeo, ui, -, бге 1) зупинятися,
розміщувати, розташовувати; 5) бути нерухом им , завм ирати,
влаштовувати; 6) готувати, за­ припинятися; 2) бути враженим;
мишляти, створювати, збуджу­ 3) втратити свідомість; 4) здиву­
вати ватися
studeo, ui, -, бге 1) старанно stupldus, a, um 1) остовпілий;
(завзято) працювати над чимось, 2) вражений; 3) дурний
ретельно займатися; 2) прагну­ stupor, oris т 1) заціпеніння;
ти, добиватися, тренуватися; 3) 2) нерухомість; 3) замішання; 4)
діяти на чиюсь користь; 4) під­ здивування; 5) глупота, нетя­
тримувати, співчувати мущість
studiose старанно, ретельно, stuppeus, a, um зроблений із
завзято
клоччя
I studiosus, a, um 1) ретельний,
stupro, avi, atum, are осквер­
старанний; 2) прагнучий до чо­
няти, зневаж ати, безчестити,
гось; 3) допитливий; 4) відданий;
ганьбити
5) вчений
stuprum, і п 1) безчестя; 2) гань­
II studiosus, і т 1) учень; 2) сту­
дент ба
Stygius, a, um стигійський
studium, і п 1) старання, праг­
Stymphaiis, Idis / стімфалій-
нення; 2) пристрасть; ~ quaestus
прагнення до наживи; 3) від­ ський (прикмет ник до S ty m -
даність, прихильність; 4) добро­ phalus); Stymphalldes aves Стім-
зичливість; 5) заняття, професія; фаліди (хижі чудовиська з мідними
6) вивчення; 7) наука, галузь нау­ крилами, знищені Геркулесом)
ки; 8) навчання; ~ universale уні­ Styx,Stigis/= Styx, Stigos/ Стікс
верситет (річка й озеро в підземному царст­
stultitia, ае /дурість, глупота, ві, водами Стікса клялися боги)
зи а ^ е о Щ И Ш ІІ 218

suadeo, suasi, suasum, ere 1) ра­ ти підлог


дити, проп онувати, реком ен­ subd61us, a, um 1) підступний;
дувати, давати пораду; 2) запро­ 2) хитруватий
шувати, закликати; 3) переко­ subduco,duxi,ductum, бге 1) ви­
нувати, вмовляти тягати, видобувати, виймати; 2)
suavildquens, ntis солодкомов­ огороджувати, ховати; 3) ряту­
ний, солоденький вати; 4) піднімати; 5) підрахову­
suavis, е 1) приємний; 2) при­ вати; 6) викрадати, забирати; 7)
вабливий; 3) милий; 4) смачний позбавляти; 8) відводити
suavltas, atis / приємність, при­ subeo, іі, Itum, Ire 1) підходи­
вабливість, задоволення, насоло­ ти, підповзати; 2) підступати; 3)
да, принадність, люб’язність сходити, підніматися; 4) напада­
suaviter adverb, приємно, із за­ ти; 5) наближатися; 6) підкрада­
доволенням тися, переходити, діставатися; 7)
sub з асс. і з abl. 1) під; 2) по­ брати на себе; 8) переносити, ви­
близу, при; 3) внизу; 4) під час, пробовувати; 9) піддавати; 10)
протягом; 5) слідом за, під вла­ спадати на думку; 11) підлягати
дою, під керівництвом; ~ specie з (чомусь)
точки зору, під виглядом; ~ rosa subhastatio, onis / продаж з
таємно торгів
subamarus, a, um гіркуватий subf6ro, sustiili, -, ferre = suf-
subappendo, pendi, pensum, бге f6ro, sustiili, -, ferre 1) підставля­
підвішувати; sigillum subappen- ти; 2) пропонувати; 3) підтри­
d6re підвісити печатку мувати; 4) переносити, ви тр и ­
subauratus, a, um злегка позо­ мувати, терпіти; 5) тримати
лочений sublgo, egi, actum, бге 1) прига­
subditio, onis / подавання няти; 2) проганяти; 3) приводи­
subdltus, і т 1) підданий; 2) під­ ти, гнати; 4) вести; 5) примушу­
ставна особа; 3) лжесвідок вати; 6) підкоряти; 7) обробля­
subdo, dldi, dltum, бге 1) підкла­ ти, розпушувати; 8) поневолю­
дати, класти; 2) підставляти; 3) вати; 9) змушувати; 10) упоко­
підкоряти, додавати, приєднува­ рювати; 11) штовхати; 12) на­
ти, вкладати; 4) підміняти, роби­ вчати
subintro, avi, atum, are 1) всту­ мати, підтримувати; 2) носити;
пати; 2) заступати 3) допомагати; 4) полегшувати,
sublto adverb. раптово, неспо­ послабляти; 5) пом’якшувати,
дівано, раптом зменшувати
subltus, a, um 1) несподіваний, sublicius, a, um який тримає­
нежданий; 2) крутий ться на підпорах
subjaceo, jacui, -, ere 1) лежати subllmis, е = subllmus, a, um
внизу, знаходитись (під), простя­ 1) високий, підвищений, піднесе­
гатися внизу; 2) перебувати під; ний; 2) піднятий
3) підлягати, бути під владою, submitto, mlsi, missum, бге 1)
бути підпорядкованим підставляти; 2) схиляти; 3) опус­
subjectus, a, um 1) який лежить катися; 4) знижатися; 5) підкоря­
внизу; 2) суміжний, сусідній; 3) ти; 6) вирощувати, розводити; 7)
прилягаючий; 4) підпорядкова­ випускати, посилати, присилати;
ний, підкорений, підвладний, під­ 8) підсилати (таємно)', 9) підпус­
леглий; 5) підданий кати
subjicio, jeci, jectum, бге 1) ки­ submoveo, movi, mo turn, ere 1)
дати, ставити, класти під; 2) під­ віддаляти; 2) проганяти; 3) ви­
кладати; 3) підставляти; 4) підко­ ганяти; 4) відстороняти, відсову­
ряти; 5) підпорядковувати; 6) під­ вати; 5) утримувати; 6) відсува­
лягати; 7) піддавати; 8) ставити ти
в залежність; 9) підміняти, під­ subnotatus, a, um нижченазва­
робляти; 10) підводити, набли­ ний, нижчезазначений
жати; 11) давати, передавати, до­ subrideo, rlsi, rlsum, еге посмі­
ручати; 12) вселяти надію; 13) хатися
приєднувати subrlgo, rexi, rectum, бге 1) пі­
subjudex, Ids т підсудок (іпо­ діймати; 2) підніматися, встава­
мічник і заступник судді) ти; 3) сходити; 4) йти війною; 5)
sunjungo, junxi, junctum, бге 1) виникати; 6) з’являтися, почина­
запрягати; 2) приєднувати; 3) до­ тися
давати; 4) підкоряти, поневолю­ subripio, ripui, reptum, бге 1)
вати; 5) підводити, підкладати красти, викрадати; 2) ховати
subI6vo, avi, atum, are 1) підні­ subruo, rui, riitum, бге 1) підко­
ЩїїБІспбо]

пувати; 2) підривати, руйнувати; substantia, ае/1) суть, сутність;


3) псувати 2) наявність; 3) надбання
subscrlbo, scripsi, scriptum, бге substantlvum, і п грам, іменник
1) надписувати; 2) підписувати; substituo, stitui, stitutum, бге
3) перераховувати нижче; 4) опи­ 1) ставити позаду; 2) ставити за­
сувати далі; 5) юр. виступити з мість; 3) підставляти; 4) підмі­
письмовим звинуваченням; 6) за­ няти; 5) призначати замість ко­
писувати; 7) підтримувати; 8) при­ гось
єднуватися subsum, fui, -, esse 1) знаходи­
subscriptio, onis / 1) надпис тись (під); 2) знаходитися побли-
(внизу); 2) обвинувачувальна за­ зу; 3) бути поряд; 4) міститися;
ява; 3) підпис під обвинувачу- 5) існувати
вальною заявою, підпис; 4) скар­ subtSmen, Inis п пряжа, нитка
га потерпілого subterfugio, fugi, -, бге 1) таєм­
subsellium, і п 1) лава (для суд­ но піти; 2) уникати; 3) ухиляти­
дів); рі. судове установлення; 2) ся
суд, судочинство; utr&que subsellia subtilltas, atis / 1 ) тонкість; 2)
кримінальне й цивільне судо­ ніжність; 3) гострота; 4) вишука­
чинство ність; 5) дотепність, простота
subsidium, і п 1) резерв; 2) під­ subtillter adverb. 1) тонко; 2)
кріплення; 3) допомога, підтрим­ дотепно, просто
ка; 4) захист; 5) притулок subtineo, tinui, tentum, еге за­
subsldo, sedi, sessum, бге 1) сі­ тримувати
дати, присідати; 2) осідати, опус­ subtr&ho, traxi, tractum, бге 1)
катися; 3) підстерігати; 4) зупи­ виймати; 2) віддаляти; 3) зноси­
нятися, затримуватися; 5) слаб­ ти; 4) відводити; 5) віднімати; 6)
нути; 6) припинятися звільняти; 7) рятувати; se sub-
subsisto, stlti, -, бге 1) зупиня­ trahSre ухилятися, звільнятися
тися; 2) залишатися; 3) затриму­ suburbium, і п передмістя
ватися; 4) знаходитися; 5) припи­ subvenio, veni, ventum, Ire 1)
нятися; 6) протидіяти; 7) чинити приходити на допомогу, допо­
опір, витримувати; 8) надавати магати; 2) відбуватися; 3) зустрі­
підтримку; 9) допомагати чатися
221 ШШКтШШ
subverto, verti, versum, бге пе­ виступати проти; 4) йти назус­
рекидати, перевертати, перегор­ тріч
тати, руйнувати, нищити, розо­ succus, us т = sucus, і т 1) сік,
ряти волога, напій; 2) смак; 3) якість;
succamerarius, і т підкоморій 4) міць, сила
(межовий суддя) sudo, Svi, Stum, are 1) потіти;
succSdo, cessi, cessum, бге 1) 2) захлинатися; 3) виділятися
входити під щось; 2) підноситися; Suebi, orum т, рі. свеби (гер­
3) досягати; 4) сходити, підніма­ манське плем ’я)
тися; 5) підходити; 6) іти услід; suesco, suevi, suetum, бге 1) при­
7) наступати; 8) наслідувати; 9) вчатися; 2) звикати; 3) мати звич­
приєднуватися; 10) брати на себе; ку
11) мати успіх; 12) успадковува­ Suetonius, і т Светоній; Gajus
ти Suetonius Tranquillus Гай Свето­
succendo, cendi, censum, бге 1) ній Транквілл (римський історик,
підпалювати; 2) підбурювати автор «Vitae duod&cim imperato-
successio, onis / 1) успадку­ гит», 6л. 75—100рр. дон. е.)
вання, спадкоємство; 2) спадок, suetus, a, um звичний
спадщина; 3) наступність; 4) по­ sufficiens, ntis достатній, при­
ява датний
successor, oris т спадкоємець sufficienter adverb, достатньо
succesus, us т 1) підхід, набли­ sufficio, feci, fectum, бге 1) під­
ження; 2) хід; 3) рух; 4) просу­ кладати; 2) фарбувати; oculos suf-
вання; 5) послідовність; 6) течія; fectus sanquine з очима, налитими
7) результат; 8) успіх; 9) щастя кров’ю; 3) доставляти; 4) переоби­
succumbo, cubui, cubltum, бге 1) рати; 5) заміняти; 6) відновлю­
опускатися, падати; 2) захворіти; вати; 7) бути в змозі; 8) витриму­
3) лежати; 4) підлягати, підкоря­ вати
тися sufffgo, fixi, fixum, бге при­
succfro,curri,cursum, бге 1) про­ кріплювати, прибивати
бігати, проходити; 2) приходити suffragium, і п 1) голосування;
на допом огу, допом агати; 3) 2) думка; 3) рішення
Isu fT u lffis] 222

suffultus, a, um наділений вла­ позбавленим ; 12) бути важли­


дою, уповноважений вим, мати значення; in venationlbus
sugg6ro, gessi, gestum, бге 1) на­ esse займатися полюванням; in
носити, нагромаджувати; 2) під­ aere alieno esse бути в боргу
носити; 3) відкладати; 4) підки­ summa, а е /1 ) вища посада; 2)
дати; 5) приносити; 6) радити; 7) вершина; 3) досконалість; 4) суть;
вставляти; 8) приєднувати; 9) до­ 5) сума, підсумок, грошова сума,
ставляти сукупність (грошей); 6) головне
suggestus, us т = suggestum, і п summarium, і п короткий виклад
1) підвищене місце; 2) підвищен­ summarius, і т в’ючна тварина
ня; 3) насип; 4) ораторська три­ summoneo, nui, -, еге підка­
буна; 5) висота зувати
sugo, suxi, suctum, бге 1) ссати, summonitio, onis / нагадуван­
смоктати; 2) всмоктувати ня, підказування
sui gen. sing, себе summop6re adverb, усіма сила­
sulcus, і т 1) борозна; 2) рів; 3) ми, щосили
зморшка I summum adverb, найбільше,
sulfur, tiris п = sulphur, uris п максимум
сірка II summum, і п перев. рі. вер­
Sulla, ае т Сулла; Lucius Corne­ шина, верхівка, верх, кінцівка
lius Sulla Луцій Корнелій Сулла summus, a, um 1) найвищий,
(138— 78 pp. до н. е., римський верхній; 2) крайній; 3) останній;
диктатору 82—79рр. до н. е.) 4) головний, найважливіший; 5)
Sulmo, onis т Сульмон (місто в кращий; 6) сукупний; 7) всеза-
області сабінів, де народився Овідій) гальний; 8) небезпечний
sum, fui, -, esse 1) бути, існува­ sumo, sumpsi, sumptum, бге 1)
ти; 2) відбуватися; 3) трапляти­ брати, схоплювати; 2) збирати;
ся; 4) бути дійсним; 5) міститися, 3) приймати; 4) привласнюва­
бути написаним; 6) належати; 7) ти; 5) їсти; 6) пити; 7) одягати; 8)
бути властивим , залежати; 8) згадувати; 9) стверджувати; 10)
сприяти, приносити; 9) торка­ обирати; 11) встановлювати; 12)
тися; 10) бути відданим; 11) бути призначати; 13) купувати; 14)
р и ш р їи б іїїз Я Ш 223 jM B ^upersedeoP
наймати; 15) витрачати; 16) по­ superficies, е і / 1) верхня час­
чинати; 17) брати за основу; 18) тина; 2) поверхня; 3) юр. наземна
забирати; 19) рвати; 20) сапати; частина будови
21) позичати supergloriosus, a, um преславний
sumptudsus, a, um 1) який до­ sup£ri, orum т, pi. 1) небесні
рого коштує; 2) марнотратний; боги; vi supfcrum (=superorum)
3) пишний ( Vergilius) з волі богів; 2) живі
sumptus, u s m 1) витрати; 2) люди
розтринькування; modlcus sump­ superior, ius comparat. до supfi-
tus скромний спосіб життя rus 1) розташований зверху; 2) ви­
I super adverb. 1) нагорі, зверху; щий; 3) попередній; 4) колишній;
2) крім того; 3) поверх, над superiore nocte попередньої ночі;
II super з асс. 1) угору, на, 5) більш знатний, сильніший
над; 2) через; 3) зверху, вище, да­ superlatlvus, a, um найвищий
лі; 4) зверх того; 5) під час (ступінь)
III super з abl. 1) над, понад, superne adverb, згори, поверх
протягом; 2) по відношенню до; supernus, a, um 1) верхній; 2)
3) крім високо розташований; 3) вищий;
superbe adverb, гордо, високо- 4) високий
мірно supfiro, avi, atum, are 1) підні­
superbia, а е /1 ) зарозумілість; матися; 2) переважати; 3) переви­
2) гордість, почуття власної гід­ щувати, бути вище; 4) долати; 5)
ності; sume superbiam quaesltam підкоряти; 6) заспокоювати; 7) бу­
meritis(tf0ra//M.y) переймися (музо) ти вдосталь; 8) залишатися; 9) пе­
заслуженою гордістю реходити; 10) перемагати, пере­
superbio, -, -, Ire хвалитися, пи­ вершувати
шатися superpono, posui, posltum, бге
superbus, a, um 1) гордовитий, гор­ 1) класти поверх; 2) ставити, зво­
дий; 2) зарозумілий; 3) невмолимий; дити; 3) розташовувати; 4) від­
4) грізний; 5) пишний, пихатий давати перевагу
superfSro, tiili, latum, ferre 1) supersedeo, sedi, sessum, ere 1)
носити через щось, переносити; сидіти на чомусь, сидіти звер­
2) затримуватися, запізнюватися ху; 2) бути на чолі, відати; 3)
224 И И И И И В м ргД

top. розбирати позови; 4) відмов­ мога, підтримка; 2) дозвіл


лятися; 5) ухилятися supp6to, petlvi, petltum, бге =
superstes, stltis 1) top. присут­ suppeto, petii, petltum, бге 1) бути
ній, який є свідком; 2) який зали­ в достатній кількості, вистачати;
шається в живих; 3) наявний, уці­ 2) мати вдосталь; 3) бути в розпо­
лілий рядженні; 4) бути у відповідності
superstitio, onis / 1 ) марновір­ supplementum, і п доповнення
ність; 2) забобон; 3) благоговін­ suppleo, plfcvi, pletum, ere 1) по­
ня; 4) благоговійне вшанування; повнювати, комплектувати; 2) за­
5) святість повнювати; 3) відновлювати
superstruo, struxi, structum, бге supplex, Ids благаючий
надбудовувати supplicium, і п 1) прохання; 2)
supersum, fui, -, esse 1) залишати­ клопотання; 3) благання; 4) мо­
ся в живих, уціліти; 2) зберега- ління, молитва; 5) жертва, жерт­
тися; 3) залишатися; 4) бути в воприношення; 6) страта; suppli­
залишку; 5) бути зайвим; 6) бути cium еі геі constitutum est (Caesar) за
сильніш им; 7) справитися; 8) це встановлена найсуворіша кара
переважати, бути вище; 9) допо­ suppllco, avi, atum, are ставати
магати на коліна, падати до ніг, сми­
sup6rus, a, um 1) верхній, ви­ ренно просити, благати, моли­
щий; 2) високий; 3) минулий, по­ тися, молити
передній suppono, posui, posltum, бге 1)
supervacuus, a, um зайвий, не­ підкладати; 2) підставляти; 3) під­
потрібний, даремний водити; 4) закопувати; 5) наван­
supervenio, veni, ventum, Ire 1) тажувати; 6) прикладати; 7) під­
набігати; 2) покривати; 3) прихо­ коряти; 8) приєднувати, додава­
дити несподівано; 4) надходити; ти; 9) замінювати; 10) підробля­
5) з’являтися; 6) знаходити; 7) при­ ти
єднуватися; 8) приходити на до­ I supra adverb. 1) зверху; 2) ви­
помогу ще; 3) раніше; 4) більше
suplnum, і п грам, віддієслівний II supra з асс. 1) над, вище,
іменник понад, зверх; 2) по той бік; 3) ра­
suppetiae, drum f, pi. 1) допо­ ніше
ІРиргааШ— _________ 225

supradictus, a, um вищезгаданий II suspectus, us т 1) погляд; 2)


suprascriptus, a, um вищеопи­ здивування; 3) захоплення
саний suspendo, pendi, pensum, бге 1)
supremus, a, um superlat. до su- підвішувати; 2) вішати; 3) при­
p6rus summus 1) найвищий; 2) носити в дар, присвячувати; 4)
верховний; 3) останній; 4) над­ підіймати; 5) підтримувати; 6)
звичайний; 5) найжорстокіший ставити в залежність; 7) направ­
surdus, a, um 1) глухий; 2) не­ лятися; 8) залишати в нерішучос­
сприйнятливий; 3) байдужий; 4) ті; 9) стримувати, утримувати;
німий; 5) невідомий; 6) таємний; 1 0 )зупиняти, припиняти
7) слабкий; 8) беззмістовний; 9) suspensus, a, um 1) піднятий; 2)
обмежено дієздатний насторожений; 3) який ковзає; 4)
surgo, surrexi, surrectum, бге = залежний; 5) висячий; 6) нерішу­
subrlgo, surrexi, surrectum, бге 1) чий, невпевнений; 7) стурбова­
здіймати, піднімати; 2) підносити ний
sus, suis т, / свиня, кабан I suspicio, spexi, spectum, бге 1)
susceptor, oris т підприємець дивитися вгору; 2) спостерігати;
susceptum, і п 1) підприємство; 3) бути зверненим; 4) визнавати,
2) починання шанувати, поважати; 5) спогля­
suscipio, сері, ceptum, бге 1) дати, підозрювати
підхоплювати; 2) підтримувати; II suspicio, o n is /l) підозра; 2)
3) визнавати, приймати; 4) наро­ здогад
джувати; 5) допускати; 6) брати susplcor, atus sum, ari 1) підоз­
на себе; 7) удавати; 8) засвою­ рювати; 2) додумуватися; 3) здо­
вати; 9) сприймати; 10) привлас­ гадуватися
нювати; 11) терпіти suspirium, і п 1) глибокий вдих;
susclto, Svi, atum, are 1) підій­ 2) зітхання, стогін
мати; 2) розпушувати; 3) будити; susplro, avi, atum, are 1) зітха­
4) спонукати; 5) розпалювати; 6) ти; 2) виділяти
створювати sustento, avi, atum, are 1) під­
Susdalium, і п Суздаль (місто) тримувати; 2) зберігати; 3) утри­
I мувати; 4) витримувати; 5) від­
suspectus, a, um 1) підозрілий;
2) підозрюваний кладати
* 4.22х
g jsu stm i 226 ИИИШіШіііЯ
sustineo, tinui, tentum , ere 1) церт
підтримувати; 2) утримувати; 3) symposium,i m p . бенкет
витримувати; 4) терпіти; 5) вико­ synallagma, atis п гр. договір
нувати; 6) годувати; 7) зберіга­ syndlcus, і т гр. синдик (по­
ти; 8) затримувати; 9) зупиняти мічник на суді)
sutor, oris т швець, черевич­ syngr&pha, ае / гр. боргова
ник розписка, вексель
suus, a, um 1) свій (його, її, їх); syngr&phus, і т гр. договір,
природний, встановлений; 2) контракт
самостійний, незалежний; 3) осо­ Syraciisae, arum f pi. Сираку-
бистий; 4) вигідний; 5) зручний; зи (місто на узбережжі Сицилії)
sui heredis його нащ адок, най­ Syria, ае / Сирія (країна між
ближчий родич; suo jure з пов­ річкою Євфратом, Середземним
ним правом; sui juris esse бути морем, Таврськими горами і Ара­
повноправним, тобто вільним вією)
symphonia, ае/ гр. музика, кон­ Syrus, і т сирієць

t
Т, t двадцята літера латинсько­ ка, майстерня, корчма, шинок,
го алфавіту хата, крамниця
tabella, ае/1) дощечка; 2) колис­ tabernatiUum, і п намет, курінь,
ка; 3) лист; 4) послання, записка; будка
5) таблиця; 6) договір; 7) кон­ tabernarius, і т власник крам­
тракт; 8) заповіт; 9) протокол; ниці, корчмар, шинкар
10) документ; 11) акт; 12) дощеч­ tabesco, bui, -, бге 1) танути; 2)
ка для подання голосу; 13) вибор­ сохнути
чий бюлетень; 14) картина tabtkla, а е /1 ) дошка, таблиця;
ta b e lla riu s, і т посланець, 2) документ; 3) протокол; 4) акт;
посол, гонець 5) список; 6) контора
taberna, ае / приміщення, лав­ tabularis, е юр. протокольний
Ш Ш Ш І— _________ 227__________ и — Ш

tabularium, і п збірник докумен­ talio, onis / помста (яка дорів­


тів, архів нює злочину)
taceo, tacui, taciturn, ere 1) мов­ talis, е такий, подібний
чати, змовчати; 2) не говорити talpa, ае / кріт
I tacltus, a, um 1) таємний, мов­ talus, і т п’ята, п’ятка
чазний; 2) тихий; 3) непомітний tarn 1) так, настільки; 2) так ду­
II Tacitus, і т Тацит; Publius же; guam настільки... на­
Cornelius Tacitus Публій Корне­ скільки
лій Тацит (видатний римський іс­ tarn diu 1) так довго; 2) дуже
торик, автор «Annales», «Histo- давно
гіае», «Dialdgus de oratorJbus», tamen 1) але, однак, проте, все
«Agricola», «Germania», бл. 55— ж; 2) нарешті
117pp.) tametsi хоч, хоча, все ж таки
taeda, а е /1 ) сосна; 2) факел tamquam adverb. = tanquam ad­
taedium, i n \ ) відраза; 2) пере­ verb. так, ніби, начебто, неначе
сичення; 3) нудьга; 4) огида tamquam conj. так, ніби
Taenarius, a, um тенарійський, tandem нарешті, врешті решт;
тобто спартанський (від назви ми­ quousque ~? до яких же (нарешті)
су і міста Тенар у Лаконії, Спар- пір?
та) tango, tetlgi, tactum, бге 1) тор­
Taendrus, і т Тенар (мис і місто катися, зачіпати; 2) досягати, ме­
у південній Лаконії з храмом Неп­ жувати; 3) чіпати; 4) захоплюва­
туна і входом у підземне цар­ ти; 5) заволодівати; 6) бити; 7)
ство) зрош увати; 8) одержувати; 9)
taeter, tra, trum гидкий, непри­ згадувати; 10) хвилювати, три­
ємний, ганебний, мерзенний вожити; 11) обманювати; 12) вра­
talea, а е / 1 ) різка, дубець; ~ жати
ferrea залізна паличка (яка слу­ Tant&Ius, і т Тантал (син Юпі­
жила у давніх бритів монетою); тера, цар Фрігії, за розголошен­
2) саджанець ня божественної таємниці засу­
talentum, і п талант: 1) міра джений у підземному царстві на
ваги (= 26,2 кг); 2) грош ова вічні страждання від голоду та
одиниця (2000 крб. золотом) спраги)
8*
ИйпЧШииДИИІ 228 И И И И И РРЩ

tantillum, і п дрібничка Tarpeius, a, um тарпейський;


tantisper adverb. 1) так довго; Tarpeja rapes = Tarpejus mons Tap-
2) до тих пір; 3) тим часом; 4) пейська скеля (на Капітолійсько-
поки му пагорбі, з якої скидали засу­
tanto adverb, настільки джених до страти злочинців)
tantopgre adverb. 1) настільки, Tarquinius, і т Тарквіній; Таг-
до такої міри; 2) дуже quinius Priscus Тарквіній Пріск
I tantum adverb. 1) настільки, (п'ятий римський цар); Tarquinius
так; 2) до такої міри; 3) стільки Superbus Тарквіній Гордий (сьо­
II tantum, і п така кількість, мий і останній римський цар)
стільки Tart&rus, і т = Tartflra, dram п,
tantumm5do adverb, лише, ви­ pi. Тартар (підземне царство)
ключно taurus, і т бик, віл
tantus, a, um 1) такий, такий ве­ taxo, avi, atum, are 1) обмацу­
ликий; 2) важливий; 3) лише та­ вати; 2) зачіпати; 3) торкати; 4)
кий; tanto... quanto настільки... звинувачувати; 5) лаяти
наскільки TaygStus, і т Тайгет (гірський
tarde adverb. 1) повільно; 2) хребет між Лаконією і Мессенією)
пізно tectum, і п 1) дах, покрівля; 2)
tardltas, atis/ повільність, упо- стеля; 3) житло, дім; 4) храм; 5)
вільненість, неповороткість печера; 6) тюрма; 7) гніздо
tardo, avi, atum, are 1) затриму­ teglmen, Inis п = tegimentum, і п
ватися; 2) зволікати; 3) бути по­ 1) покривало; 2) одяг; 3) обо­
вільним; 4) баритися; 5) уповіль­ лонка, покриття; 4) захист; 5)
нювати прикриття, покрівля
tardus, a, um 1) повільний; 2) tego, texi, tectum, бге 1) покри­
неповороткий; 3) довгий; 4) піз­ вати; 2) зачиняти; 3) накривати;
ній 4) ховати; 5) приховувати; 6) ук­
Tarentum, і п = Tarentus, і/Т а - ривати; 7) захищати; 8) охоро­
рент (місто в південній Італії) няти
T arentlnus, і т тарентинець tegiila, ае / цегла, черепиця; рі.
(мешканець міста Тарента) дах, покрівля
tela, а е / 1 ) тканина; 2) паву­ стриманий, поміркований, врі­
тина; 3) ткацтво; 4) ткацький вер­ вноважений
стат; 5) задум tempgro, Svi, Stum, Sre 1) по­
Tellus, і т Телл (чоловіче ім !я) м’якшувати; 2) охолоджувати; 3)
tellus, uris/ 1 ) земля; 2) земна з’єднувати, складати; 4) влаш­
куля; 3) суша; 4) ґрунт; 5) земель­ товувати; 5) організовувати, при­
на власність; 6) земельний наділ водити в порядок; 6) керувати;
telum, і п 1) метальна зброя; 2) 7) стримувати; 8) послабляти; 9)
спис; 3) дротик; 4) стріла; arma et бути помірним; 10) дотримува­
tela зброя о б оронна і насту­ тися міри
пальна tempestas, Stis / 1 ) час, промі­
temerarius, a, um 1) випадковий; жок часу; 2) період; 3) погода; 4)
2) легковажний; 3) нерозважний; буря, негода; 5) пора; 6) нагода;
4) необачний 7) біда, нещастя
temgre adverb. 1) навмання; 2) tempestlve adverb, своєчасно,
несподівано; 3) легковажно; 4) вчасно
необачно; 5) випадково; haud ~ tempestlvus, a, um 1) своєчас­
не випадково ний, зрілий, дозрілий, стиглий; 2)
temerltas, Stis/1) випадковість; доречний
2) легковажність templum, і п 1) місце, обране для
temSro, avi, atum, are 1) осквер­ ауспіцій (авгури проводили там
няти, поганити, безчестити; 2) гадання по нутрощах птахів); 2)
ображ ати простір, область; 3) святилище, храм
temno, -, -, бге нехтувати, стави­ I temporalis, е 1) тимчасовий;
тися презирливо 2) минущий
Т е т р е / p i indecl. Темпе: 1) до­ II temporSlis, е скроневий
лина в Фессалії у Греції; 2) ма­ tempto, Svi, Stum, Sre=tento, Svi,
льовнича долина Stum, Sre 1) обмацувати; 2) тор­
temperantia, а е /1 ) поміркова­ катися, торкати; 3) нападати,
ність, стриманість; 2) самовладання атакувати; 4) випробовувати; 5)
temperStus, a, um 1) добре влаш­ схиляти; 6) пробувати; 7) дослі­
тований, правильно організова­ джувати; 8) збуджувати; 9) спо-
ний; 2) помірний, обмежений, кушувати
I tempus, 5ris n 1) час, промі­ ти; 4) знати, розуміти; 5) володі­
жок часу; 2) пора; 3) момент, ти, мати; 6) набувати; 7) утриму­
період, зручний момент; 4) об­ вати; 8) зберігати; 9) дотримува­
ставина; 5) положення; 6) біда, тися; 10) займати; 11) зв’язувати;
небезпека; pro tem pdre відпо­ 12) зо б о в ’язувати; 13) за тр и ­
відно до обставин, згідно з обста­ мувати; teneri бути зобов’яза­
винами ним; memoria tenere пам’ятати
II tempus, dris п 1) голова, об­ tener, бга, бгит 1) н і ж н и й ; 2 )
личчя; 2) скроня м ’я к и й ; 3) м о л о д и й ; 4) піддатли­

temulentus, a, um п’яний, захме­ вий; 5) любовний


лілий tenor, oris т 1) безперервний
tenatriila, ае / гак, крюк хід; 2) рівномірний рух; 3) суть;
tenax, acis 1) цупкий; 2) клей­ 4) зміст, значення
кий; 3) твер ди й , м іцний, н а ­ tenuis, е 1) тонкий; 2) чистий;
дійний; 4) наполегливий, впер­ 3) світлий; 4) вузький; 5) неглибо­
тий кий; 6) бідний; 7) простий; 8) не­
tendo, tetendi, tendum, бге = знатний; 9) дотепний
tendo, tetendi, tensum, бге 1) тягти, tenus з попереднім abl. або gen.
тягнути, натягу вати , простя­ до, аж до
гати, розставляти, розкидати, tenutarius, і т державець (тим­
р озташ овуватися; 2) н ап р ав ­ часовий власник або орендар)
ляти, прагнути; 3) схилятися, tepeo, pui,-, ere 1) бути теплим;
намагатися; 4) боротися 2) бути закоханим; 3) бути хо­
ten6brae, a r u m / pi. 1) темінь; лодним
2) сутінки; 3) в’язниця; 4) біди tepldus, a, um теплий, теплу­
tenebrosus, a, um = tenebrlcus, ватий
a, um темний, похмурий ter тричі
Ten6dus, і т = TenSdos, і т Terentia, ае /Теренція (жіноче
Тенедос (<острів біля Геллеспонту) ім'я)
tenementum, і п 1) держання; 2) Terentlnus, a, um терентський
тримання; 3) землеволодіння Terentius, і т Теренцій; Gaius
teneo, tenui, tentum, ere 1) три­ Terentius V arro Гай Теренцій
мати; 2) направлятися; 3) досяга­ Варрон (консул у 216 р. до н. е.,
ЯУегепЩ пЩ ИИІ_________ 231

який зазнав поразки від Ганніба- ним; 6) топтати, ходити, їздити;


ла); M a rcu s T e re n tiu s V arro 7) витрачати даремно
Марк Теренцій Варрон (історик terra, ае/1 ) земля; 2) суша; ter-
і граматик, автор творів «De re rus­ rae motus землетрус; ~ marique на
ticа» і «De lingua Latina»); Publius землі й на морі; 3) країна
Terentius Afer Публій Теренцій terreo, ui, Itum, ere 1) лякати;
Афр (відпущений на волю раб 2) гнати, проганяти; 3) відхиляти
Теренція Лукана, автор комедій) terrester, stris, stre = terrestris, e
Terentum, і п = Terentus, і т земний
Терент (частина Марсового поля terribllis, e страш ний, ж ах­
у Римі) ливий
teres, fctis 1) гладкий; 2) виточе­ terricdla, ае m мешканець землі
ний, тонкий terrig£na, ае m народжений із
tergum, і п 1) спина; 2) хребет; землі (землевласник)
a tergo позаду terrlto, avi, -, are дуже лякати
termlno, avi, atum, are 1) роз­ territorium, і n 1) область, тери­
межовувати, відділяти, відгоро­ торія; 2) земля; 3) площа
джувати; 2) обмежувати terrltus, a, um переляканий
Terminalia, ium п, p i = Тегті- terror, oris т страх, жах, пере­
nalia, orum п, р і Термінали’(свято ляк, страшна небезпека
на честь бога Терміна, що свят- tertius, a, um третій
кувалося 23 лютого) tesqua, orum п, pi. = tesca, orum
terminus, і т 1) межовий знак; п, рі. степи
2) межовий камінь; 3) кінець; 4) testamentum, і п заповіт; testa-
межа; р і кордони; 5) строк; 6) mento згідно із заповітом
призначений час; - peremptorius testato adverb. 1) в присутнос­
остаточне засідання суду ті свідків; 2) як добре відомо
terni, ае, а по три testificatio, onis/ 1 ) свідчення;
ternus, a, um потрійний 2) підтвердження; 3) доказ
tero, trivi, tritum, бге 1) терти, testimonialia, ium п, p i посвід­
розтирати; 2) молоти; 3) часто чення
вживати; 4) робити повсякден­ testimonium, і п 1) свідчення; 2)
ним; 5) робити загальнодоступ­ доказ; 3) підтвердження
testis, is mt f 1) свідок; 2) доказ ThebSnus, і т фіванець
testitudo, In is /1 ) пересвідчен­ theca, а е /1 ) футляр; 2) ящик;
ня; 2) пильний нагляд, догляд 3) скриня
testor, Stus sum, Sri 1) свідчи­ Themis, Idis / Феміда (богиня
ти; 2) закликати в свідки; 3) роби­ справедливості і правосуддя у дав­
ти заповіт; 4) запевняти ньогрецькій міфології)
testum, і п = testu indecl. гли­ Themistocles, is т Фемістокл
няна посудина (афінський політик і полководець,
testudo, Inis / черепаха 525— 461 pp. до н. е.)
tetrastlcha, on п чотири рядки TheodStus, і т Богдан (чоловіче
tetrlcus, a, um похмурий, суво­ ім'я)
рий theologia, ае / богослів’я, теоло­
Тейсгі, бгиш т, рі. тевкри (тро­ гія
янці, назва походить від імені TheophSnes, is т Теофан (чоло­
першого царя Трої— Тевкра) віче ім я )
ТеіІЇбпі, бгиш = Teutones, um thermae, Srum / рі. теплі дже­
m, рі. тевтони (германське плем я) рела, купальні
Teutonlcus, a, um 1) тевтон­ Thermopylae, Srum/ рі. Фермо­
ський; 2) германський піли (ущелина в горах Ети, місце
textllis*, е витканий загибелі 300спартанців і царя Лео­
textum, і п = textura, ае / тка­ ніда)
нина, одяг thesaurus, і т гр. 1) скарб,
thal&mus, і п гр. 1) кімната; 2) скарбниця; 2) велика кількість; 3)
покій; 3) шлюб, спальня сховище
Thales, etis m = Thales, is m Theseus, і т Тезей (афінський
Фалес із Мілета (грецький філософ легендарний цар, переможець М і­
VI cm., один із «семи мудреців» нотавра)
Стародавньої Греції) Thessalia, ае/ Фессалія (область
theatrSlis, е театральний у північній Греції)
theStrum, і п 1) театр; 2) глядачі Thetis, Idis/ Фетіда (богиня мо­
Thebae, Srum/ рі. Фіви (місто ря, мати Ахілла)
в Беотїї Фіванській) Thomas, ае т Томас (чоловіче
ThebSnus, a, um фіванський ім'я)
ІШ К оп іЩ И И И И І 233 ЯЯИИЯИЕВШ І

thorus, і т = torus, і т ложе II Tigris, is т = Tigris, Idis т


Thracia, ае / Фракія (країна в Тигр (річка у Месопотамії)
Греції) timeo, ui, -, бге 1) боятися, ля­
Thracius, a, um фракійський катися; 2) побоюватися; 3) трем­
Thrasybulus, і т Фразібул (пол­ тіти
ководець, який у 403 р. до н. е. tinflde adverb, боязко, несміливо
скинув владу ЗО тиранів у Афі­ timldus,a,um 1) боязкий; 2) ляк­
нах) ливий; 3) полохливий; 4) обереж­
Thrax, acis т фракієць ний
Thucydides, ае т Фукідід (грець­ timor, 5ris т 1) страх, боязнь;
кий історик, 465— 400рр. до н. е.) 2) жах
Thuringi, drum т, р і турінги tincta, 6rum т, р і 1) розмаїті
(германське плем я) фарби; 2) фарбована тканина
thus, thuris п фіміам, куріння, tingo, tinxi, tinctum, бге = tinguo,
пахощі tinxi, tinctum, бге 1) змочувати,
Tiberlnus, і т Тіберін (цар міс­ просочувати; 2) фарбувати
та Альби, іменем якого названий tiro, onis т 1) молодий солдат,
Тібр) новобранець; 2) недосвідчений (в
Tib6ris, is m Тібр (річка в Іта­ чомусь)
лії, на якій розташований Рим); Tisag5ras, ае т Тісагор (брат
trans Tiberim через Тібр (у раб­ афінського полководця Мільтіада)
ство) Titan, Snis т = Titanus, і т Ти­
Tiberius, і т Тіберій; Tiberius тан (бог сонця)
Gracchus Тіберій Гракх (народ­ titiilus, і т 1) напис; 2) підпис;
ний трибун у 121 р. до н. е.) 3) заголовок; 4) епітафія; 5) ого­
Tibullus, і т Тібулл (римський лошення; 6) почесне звання; 7) по­
елегійний поет, 57— 13pp. до н. е.) шана; 8) слава; 9) привід; Щюр. пра­
Ticlnus, і т Тіцин (притока вова основа; sub titulo під приводом
річки Пад По у північній Італії) Titus, і т Тит; Titus Livius Тит
tigillum, і п 1) брус, балка; 2) Лівій (римський історик, 59 р. до
кроква н. е. — 17р. н. е.)
tignum, і п балка, брус toga, ае / тога (римський верх­
I tigris, is т тигр ній одяг)
IlfcgatM uS W iW I 234 Ш М И И Ш ІИ

togatiilus, і m клієнтик tonsus, us т стрижка, зачіска


togatus, і m 1) римський грома­ tormentum, i n i ) метальна ма­
дянин; 2) цивільна особа; 3) клі­ шина, метальний снаряд; 2) ка­
єнт нат; 3) тортури, катування; 4) стра­
toterans, ntis терплячий ждання
toleranter adverb, терпляче torpeo, -, -, еге 1) заціпеніти;
tol£ro, ivi, atum, are 1) зноси­ 2) бути бездіяльним
ти; 2) витримувати; 3) терпіти; to rq u atu s, a, um увінчаний
4) годувати бойовою відзнакою
tollo, sustiili, sublatum, бге 1) torqueo, torsi, tortum, Sre 1) по­
піднімати, підносити вгору, здій­ вертати; 2) направляти; 3) завер­
мати; 2) усувати, відміняти; 3) при­ тати; 4) крутити;5 )гнути; 6) тер­
пиняти; 4) віднімати, забирати; зати, мучити, знущатися
5) розтринькувати torquis, is m ,f\ ) намисто; 2) хо­
tomaciilum, і п сорт ковбаси мут, ярмо; 3) вінок
tomus, і т 1) шматок; 2) части­ tortor, oris т кат
на; 3) клаптик паперу torrldus, a, um 1) засушений; 2)
Tonans, ntis т громовержець гарячий; 3) спалюючий, спопе­
(епітет Юпітера) ляючий
tondeo, totondi, tonsum, ere 1) torus, і т 1) підвищення; 2) ло­
стригти; 2) голити; 3) обрізува­ же, постіль; socia tori дружина
ти; 4) косити; 5) об’їдати; 6) гра­ tot 1) стільки; 2) так багато
бувати totldem стільки ж
tonltrus, us w = tonltrum, і n totiens стільки разів
перев. pi. грім, удар грому totum, і п все, ціле, сукупність
tono, tonui, are 1) гриміти; totus, a, um увесь, цілий, сукуп­
tonat impers. грім гримить; 2) го­ ний
ворити, вимовляти, голосно за­ toxlcum, і п = toxlcon, і п гр. 1)
кликати отрута; 2) отрута для стріл
tonsor, oris т цирюльник trabs, trabis/1) колода, балка;
tonsura, а е / 1 ) постриження; 2) стовбур, дерево; 3) дерев’яний
2) стрижка дах; 4) корабель; 5) дім
tractatus, us m = tractatio, onis / 2) струс
1) володіння; 2) вживання; 3) ви­ traho, traxi, tractum, бге 1) тяг­
користання; 4) звертання; 5) об­ нути, тягти, витягувати; 2) при­
говорення; 6) розгляд; 7) угода; ваблювати, схиляти; 3) віднімати,
8) трактат грабувати; 4) розтринькувати, ви­
tracto, avi, atum, are 1) тягну­ трачати; 5) розподіляти, ділити;
ти; 2) приваблювати; 3) торкати­ 6) викликати; 7) відхиляти; 8) від­
ся; 4) обробляти; 5) м’яти; 6) керу­ водити; 9) пити, всмоктувати; 10)
вати, управляти; 7) обговорюва­ привласнювати; 11) захоплювати;
ти; 8) вшановувати; 9) тракту­ 12) приписувати; 13) виводити;
вати; 10) розглядати, розслідува­ 14) засвоювати; 15) приймати; 16)
ти, досліджувати; 11) викладати; отримувати; 17) обмірковувати;
12) домовлятися 18) відкладати; 19) притягувати,
tractus, us т 1) витягування; 2) стягувати; 20) залучати
течія, рух, потік; 3) розташуван­ Trajanus,im Траян; Marcus U1-
ня; 4) хід; 5) проходження pius Trajanus Марк Ульпій Траян
traditio, onis / 1 ) передача; 2) (римський імператору 98— 117 рр.)
вручення; 3) юр. передача права trajicio, jeci, jectum, бге 1) пе­
власності; 4) викладання рекидати; 2) перевозити, переправ­
trado, dldi, dltum, бге 1) переда­ ляти, переганяти, переливати,
вати, віддавати; 2) залишати; 3) направляти; 3) переходити, пере­
передавати у спадок; 4) заповіда­ правлятися, перепливати, пере­
ти, довіряти; 5) доручати; 6) по­ кидатися
відомляти; 7) вчити; 8) розпові­ trajectus, us т перехід, переїзд,
дати, переказувати переправа
traduco, duxi, ductum, бге = trano, avi, atum, are= tran&to, avi,
transduco, duxi, ductum, бгеї) пе­ Stum, are 1) плисти, перепливати; 2)
реводити; 2) переправляти; 3) ви­ перелітати; 3) проходити; 4) долати
ставляти; 4) перекладати; 5) пере­ tranquillus, a, um спокійний,
раховувати тихий, мирний
traglcus, a, um гр. 1) трагічний; trans з асс. через, за
2) сумний; 3) жахливий transadlgo, egi, actum, бге встро­
tragoedia, ае / гр. 1) трагедія; мити, пробити, проколоти
Щ— ______ 236_______— і
I transalplnus, a, um заальпій­ бивати, проколювати; 2) прони­
ський; Gallia Transalpine Зааль­ зувати
пійська Галлія transformo, ivi, Stum, Sre пере­
II Transalplnus, і т мешканець творювати
заальпійських (відносно Рима) transfflga, ае m утікач, дезер­
країн тир
transcendo, scendi, scensum, бге transgredior, gressus sum, gr6di
переходити, перебиратися, про­ 1) переходити, перебиратися,
ходити, виходити за межі переправлятися, проходити, ви­
transcribe, scripsi, scriptum, бге ходити за межі; 2) замовчувати
1) переписувати; 2) передавати; transgressor, 6ris т порушник
3) поступатися; 4) записувати; 5) translgo, Sgi, actum, бге 1) про­
зараховувати бивати; 2) проколювати; 3) про­
transeo, іі, Itum, Ire 1) перехо­ низувати; 4) доводити до кінця;
дити, переселятися; 2) проходи­ 5) завершувати; 6) закінчувати;
ти; 3) переправлятися; 4) перепли­ 7) покласти край; 8) домовляти­
вати; 5) проходити повз; 6) про­ ся; 9) приходити до згоди; 10) вес­
минати; 7) порушувати; 8) пере­ ти переговори; 11) вирішувати;
їжджати; 9) перетворюватися; 12) регулювати; 13) здійснювати
10) витримувати; 11) проводити; tra n sltu s , us т прохід, пе­
12) замовчувати рехід
transffero, tiili, latum , ferre 1) translatio, 5nis / 1 ) перенесен­
переносити, перевозити; 2) пере­ ня; 2) переміщення; 3) передача;
кидати; 3) переміщувати; 4) про­ 4) юр. відхилення
носити; 5) пересадж увати; 6) transmarlnus, a, um заморський
звертатися; 7) доручати; 8) пере­ transmissio, Onis / 1) перехід;
селяти; 9) передавати; 10) пере­ 2) переїзд
водити; 11) відносити; 12) вжи­ transmitto, mlsi, missum, бге 1)
вати; 13) відкладати, відстро­ пересилати, посилати, відправ­
чувати ляти, перекидати; 2) переноси­
transfigo, fixi, fixum, бге 1) про­ ти; 3) направляти; 4) переда­
Щ п ш Щ Я И И И І_________ 237

вати, повідомляти, доручати; 5) tremo, ui, -, бге 1) дрижати; 2)


віддавати; 6) присвячувати; 7) боятися
переходити, перепливати; 8) ки­ tremor, 6ris т 1) тремтіння; 2)
дати; 9) мати в своєму розпоря­ трепет; 3) страх
дженні, користуватися tremftus, a, um 1) тремтячий; 2)
transn&to, Svi, Stum, Sre = tra- дрижачий; 3) хвилюючий; 4) схви­
n&to, Svi, Stum, Sre 1) плисти, пере­ льований; 5) трепетний
пливати; 2) перелітати trepldo, Svi, Stum, Sre 1) дрижа­
transpdno, posui, posltum, бге ти; 2) мерехтіти; 3) хвилювати­
1)перекладати;2) переносити; 3) ся; 4) боятися; 5) вагатися
переставляти; 4) пересаджувати tres, tria три, троє
transporto, Svi, Stum, Sre 1) пе­ tribunal, Slis n 1) трибунал,
реносити, перевозити;2 )переки­ підвищення (на якому сиділи ма­
дати; 3) переправляти; 4) перехо­ гістрати при виконанні службо­
дити вих обов язків); 2) крісло; 3) суд
transv6ho, vexi, vectum, бге пере­ tribunStus, us т трибунат (по­
возити, переправляти сада трибуна)
transversus, a, um поперечний tribunicius, a, um трибунський,
transvdlo, Svi, Stum, Sre 1) пере­ трибунатський; potestas tribuni-
літати; 2) пролітати; 3) проноси­ сіа влада трибуна
тися tribiinus, і т трибун, началь­
trapes, Itis / гр. прес для ви­ ник триби; ~ plebis народний
душування олії трибун; ~ mill turn військовий
Trasum£nus, і т = TrasumSnus, трибун, начальник легіону
і т Тразуменське озеро (в Східній tribuo, ui, utum, бге 1) ділити,
Етрурії) розділяти, розподіляти; 2) від­
trecentesimus, a, um трьохсотий давати; 3) давати, наділяти, при­
trecenti, ае, а триста власнювати; 4) присвячувати; 5)
tred6cim тринадцять приділяти; 6) визнавати; 7) відда­
tremebundus, a, um = tremibun- вати належне; 8) приписувати,
dus, a, um тремтячий надавати
tremendus, a, um страшний, tribus, us / 1) триба; 2) район;
жахливий 3) квартал
ЩШбїїЩіЩ! 238 шшшттт
tributarius, a, um податковий ний; 3) похмурий; 4) суворий; 5)
tributum , і п податок, данина неприємний
triceslmus, a, um тридцятий tristitia, а е /1 ) сум; 2) печаль;
tricies тридцять разів 3) скорбота; 4) смуток; 5) суво­
triclinium, i n гр. 1) трикліній; рість
2) обіднє ложе для трьох осіб; 3) tritlcum, і п пшениця
їдальня, обідня зала T riton, onis т Тритон (мор­
triennium, і п 1) триріччя; 2) свя­ ський бог, син Нептуна)
то, яке справлялось один раз на Tritonia, ае/Тритонія (тобто
три роки Мінерва)
trieterlcus, a, um трирічний Tritonius, a, um тритонський
trigeminus, a, um потрійний; (тобто зроблений Мінервою)
trigemini fratres троє братів-близ- tritus, a, um 1) протоптаний; 2)
нюків уторований; 3) битий; 4) загально­
triginta тридцять вживаний; 5) загальновідомий
Trimalchio, onis т Трімальхі- triumphalis, е тріумфальний
он (ім я римського багатія) trium pho, avi, atum, are трі­
Trinltas, atis/ церк. Трійця умфувати, святкувати перемогу
trinoctium, і п строк у три ночі triumphus,im 1) тріумф; 2) пере­
Triocallnum, і п район міста мога; 3) тріумфальна процесія
Тріокала у Сицилії trium vir, і т тріумвір (член
triparfttus, a, um = tripertltus, а, «трійки» — колегії з трьох осіб)
um 1) поділений на три частини; triumviratus, us т тріумвірат
2) потрійний (звання і посада тріумвірів)
triplex, Ids потрійний Trivia, ае/Д іана (дочка Юпіте­
tripllco, avi, atum, are потрою­ ра іЛатони, сестра Аполлона, спо­
вати чатку богиня місяця, пізніше — і
triplum, і n потрійна кількість полювання, а також нічних чар (під
triquetrus, a, um трикутний; іменем Hecate) іродопомічного мис­
insiila triquetra Британія тецтва; відповідала грец. Артеміді)
triremis, is / трирема (судно з Troja, ае /Т р о я (інша назва Ілі-
трьома рядами весел) он)
tristia, ium п, рі. сумні пісні, Trojanus, a, um троянський
скорботні пісні, елегії Trojanus, і т троянець
tristis, is 1) сумний; 2) скорбот­ Trophonius, і т Трофоній (епі-
щгсі яшм_______ 239_______ ушшюшмтт
mem Юпітера, храм і оракул яко­ ниці у Римі)
го були в Беотії) Tullius, і т Туллій; Servius Tul­
tropaeum, і п гр. трофей (па- lius Сервій Туллій (шостий рим­
м ятник перемоги у греків спо­ ський цар)
руджувався на місці перемоги і Tullus, і т Тулл; Tullius Hostilius
увішувався захопленою зброєю, у Тулл Гостілій (третій римський
римлян — на Капітолії) цар)
Т ros, Trois т Т рой (онукДарда- turn adverb, тоді, в той час як
на, його іменем названа Троя) tumeo, tumui,-,ere 1) бути роз­
trucldo, avi, atum, are 1) різати; пухлим; 2) роздуватися; 3) бути
2) убивати; 3) винищувати наповненим; 4) бути гордовитим,
truculenter adverb. 1) суворо; 2) пихатим; 5) бути схвильованим,
грубо; 3) різко хвилюватися; 6) зазнаватися
trudo, trusi, trusum, бге 1) штов­ tumesco, tumui, -, бге 1) розбу­
хати; 2) гнати; 3) заганяти; 4) при­ хати, надуватися; 2) наповнюва­
мушувати; 5) витісняти; 6) поро­ тися; 3) надиматися
джувати tumldus, a, um 1) роздутий; 2)
truncus, і т 1) стовбур; 2) ту­ переповнений; 3) високий; 4) гор­
луб; 3) пень; 4) колода дий; 5) пихатий; 6) збуджений
trux, trucis 1) дикий; 2) жорс­ tumiilo, avi, atum, are хорони­
токий; 3) грубий ти, ховати
tu, tui ти tumultus, us m 1) замішання; 2)
tuba, ае / труба; signum tuba сум’яття; 3) безладдя; 4) хвилюван­
dare протрубити сигнал ня
tueor, tultus sum, eri = tueor, tumMus, і т 1) пагорб, насип;
tutus sum, eri 1) дивитися, спогля­ 2) могила; 3) курган
дати, спостерігати; 2) охороня­ tunc adverb, тоді, в той час
ти, захищати; 3) піклуватися; 4) tunica, ае /т у н ік а (нижній до­
підтримувати; 5) оберігати; 6) машній одяг римлян)
дотримуватися; 7) виконувати; turba, а е / 1 ) заміш ання; 2)
8) утримувати сум’яття; 3) шум; 4) сварка; 5) без­
tugurium, і п хижа ладдя; 6) натовп; 7) юрба; 8) вели­
Tullia, ае/Туллія (жіноче ім *я) ка кількість
Tullianum, і п Тулліан (назва turbatus, a, um 1) схвильова­
підземної частини державної в *яз- ний, бурхливий; 2) розгніваний
ушштттш____ш____шяшшкшж
turbldus, a, um 1) бурхливий; TUsci, 6rum т, р і = Etrusci,
2) сильний; 3) стрімкий; 4) стри­ б ги т т, р і етруски
вожений TusculSnus, a, um тускулан-
I turbo, Svi, Stum, Sre 1) хвилю­ ський
вати; 2) бентежити; 3) розладжу­ TusculSnus, і т меш канець
вати; 4) плутати; 5) збурювати; міста Тускул
6) ламати; 7) тривожити; 8) змі­ tussis, is / кашель
шувати; 9) каламутити tutSIa, а е / 1 ) охорона; 2) за­
II turbo, Inis т 1) вихор; 2) бу­ хист; 3) опіка, піклування, безпека
ря; 3) сум’яття; 4) круговерть; 5) tuto adverb. 1) надійно; 2) без­
поворот печно; 3) в надійному місці
turbulentus, a, um 1) бурхливий; tutor, Gris т 1) захисник; 2) по­
2) схвильований; 3) неспокійний; кровитель; 3) опікун
4) тривожний; 5) збуджений; 6) tutus, a, um 1) який не знає не­
брудний безпеки; 2) безпечний; 3) забезпе­
Turnus, і т Турн (міфічний цар чений; 4) надійний, захищений; 5)
рутулів у Націю, наречений Лаві- обережний; 6) дбайливий; 7) не-
нії, вбитий Енеєм) ушкоджений
turpis, е 1) бридкий, потвор­ tuus, a, um твій, тобі належний
ний, огидний; 2) ганебний; 3) не­ tymp&num, і п 1) тимпан; 2) бубон
пристойний l^phon, onis т гр. Тіфон (вог­
turplter adverb, огидно, ганеб­ недишний стоголовий і сторукий
но велетень)
turpitQdo, Inis /1 ) потворність; tyrannus, і т гр. 1) тиран, во­
2) сором; 3) ганьба; 4) знеславлен­ лодар; 2) деспот
ня; 5) непристойність Tyrius, a, um тірійський (кар­
turpo, Svi, Stum, Sre 1) спотворю­ фагенський)
вати; 2) робити гидким; 3) гань­ Tyrrhenus, a, um = Etruscus, а,
бити; 4) паплюжити; 5) осквер­ um тіренський (етруський); mare
няти; 6) опоганити; 7) безчестити TyrrhSnum Тіренське море
turris, is/г р . 1) башта; 2) вежа; Tyrus, і т - Tyros, і т Tip (давня
3) палац столиця Фінікії і метрополія Кар­
tus, turis п гр. ладан, фіміам фагена)
іКіШЮИИИИІ______ 241

u
U, u двадцять перша літера ла­ Ulpianus, і т Ульпіан; Ulpia-
тинського алфавіту nus Dominitius Ульпіан Доміні-
I uber, firis п 1) вим’я; 2) сосок; цій (римський юрист III cm. н. е.)
3) груди ulterior, ulterius comparat. до
II uber, fcris 1) урожайний; 2) ulter, ultra, ultrum 1) більщ віддале­
повний; 3) багатий; 4) багатообі- ний; 2) минулий; 3) наступний
цяючий; 5) корисний; 6) змістовний ultimas, atis / завершення, за­
ubi 1) де; 2) коли, як тільки; 3) кінчення
після того як ultimo adverb, нарешті, врешті
ubicumque 1) де б не; 2) всюди решт
Ubii, orum т, рі. убії (герман­ ultlmus, a, um superlat. до ulter,
ське плем я) ultra, ultrum 1)найвідцаленніший;
ublnam де саме? 2) найдавніший; 3) останній; 4)
ublque adverb. 1) повсюдно; 2) крайній
всюди; 3) по всіх; 4) скрізь ultio, o n is /l) помста; 2) кара
Ucalggon, onis т Укалегон (ім 'я ultor, oris т месник
троянця, будинок якого при спален­ \v\tm adverb. 1)далі; 2) по той бік;
ні греками Трої згорів першим) 3) вперед; 4) більш того; 5) понад
Ukralna, ае/У країна II ultra з асс. далі, за межами,
Ukrainlcus, е український після
ulciscor, ultussum,uldsd 1) помс- ultrix, Ids / месниця
титися; 2) покарати ultro adverb. 1) по той бік; 2)
ulcus, firis п і) нарив; 2) боляч­ зверх; 3) взаємно; 4) з обох боків;
ка 5) добровільно, без примусу
Ulisses, is т = Ulixes, is т Улісс Umber, bri т умбрієць
(Одіссей, цар Ітаки) umbilicus, і т 1) пуп; 2) сере­
ullus, a, um який-небудь, якийсь дина; 3) центр; 4) стрілка соняч­
ulna, а е / 1 ) лікоть, рука; 2) ного годинника
лікоть (міра довжини) umbra, а е /1 ) тінь; 2) темінь; 3)
ulnus, і / в’яз ніч; 4) листя; 5) постійний супут­
Й О тВ гоЩ Ш И И __________242__________fe^^unusquisqueja

ник; 6) непрошений гість; 7) при­ де б не


вид; 8) видимість; 9) ілюзія; 10) undeni, ае, а по-одинадцять
захист, охорона; 11) тиша, спо­ undetriginta двадцять дев’ять
кій; 12) вигляд undeviginti дев’ятнадцять
Umbria, ае /У м б рія (область у undlque 1) звідусіль; 2) з усіх
середній частині Італії) боків; 3) скрізь
umbrosus, a, um тінистий, тем­ undosus, a, um бурхливий
ний unesco, -, -, йге об’єднуватися,
umens, umends 1) вологий; 2) си­ з’єднуватися
рий Ungari, бrum т, рі. угри (угорці)
um£rus, і т верхня частина Ungaria, ае/У нгарія (Угорщина)
руки до ліктя, плече ungo, unxi, unctum, йге 1) масти­
umldus, a, um 1) вологий; 2) си­ ти; 2) змащувати; 3) натирати
рий; 3) повноводний unguentum, і п \ ) мазь; 2) пома­
umor, oris т волога, рідина да; pi. unguenta пахощі
umquam = unquam коли-небудь, unguis, is /ті 1) ніготь; 2) кіготь;
будь-коли 3) пазур
una adverb. 1) разом; 2) спільно; ungitla, ае/1 ) копито; 2) кіготь
3) поряд; 4) одночасно; - cum unlcus, a, um 1) єдиний; 2) ви­
разом із нятковий; 3) надзвичайний
uncia, а е /1 ) унція, дванадцята unltas, atis/ єдність, єднання
частина асса; 2) дванадцята час­ unltus, a, um з’єднаний
тина; ex uncia heres спадкоємець, universalis, е загальний
який одержує дванадцяту долю universltas, atis / цілісність,
спадку сукупність; ~ rerum всесвіт
unctus, a, um 1) жирний; 2) ба­ universum, і п всесвіт
гатий; 3) ласий universus, a, um весь, цілий, за­
unda,ae/l) вал; 2) хвиля; 3) во­ гальний, спільний
да; 4) море unquam adverb. 1) коли-небудь;
unde adverb, звідки 2) будь-коли; non ~ ніколи
undScim одинадцять unus, a, um один, єдиний
undeclmus, a, um одинадцятий unusquisque, unaquaeque, unum-
undecumque adverb, звідки б не, quodque кожний, всякий
243

Urania, ae/ У ранія (муза астро­ 6) надлишок; 7) додача; 8) рі.


номії) правила
urbanus, a, um 1) міський, при­ usurpatio, onis/1 ) користуван­
міський; 2) витончений; 3) вихо­ ня; 2) застосування; 3) захоплен­
ваний; 4) римський ня; 4) узурпація
urbs, urbis / 1) місто (перев. usurpo, avi, atum, are 1) вжи­
Рим); 2) міська фортеця вати, застосовувати; 2) користу­
игїпа, ае/ сеча ватися; 3) здійснювати; 4) вико­
urgeo, ursi, -, ere 1) давити; 2) нувати; 5) захоплювати; 6) заво­
видавлювати; 3) штовхати; 4) му­ лодівати; 7) привласнювати; 8)
чити; 5) гнітити; 6) бути суміж­ обговорювати
ним; 7) досягати; 8) відстоювати; usus, us т 1) користування; 2)
9) пропонувати; 10) використо­ використання; 3) вживання, вжи­
вувати ток; 4) досвід; 5) практика; 6) зви­
uro, ussi, ustum, бге 1) палити, спа­ чай; 7) звичка; 8) потреба, користь;
лювати; 2) спустошувати вогнем; ~ et auctorltas давність і право
3) збуджувати; 4) вабити; 5) турбу­ власності за давністю
вати; 6) мучити; 7) дратувати ususfructus, us т 1) добування
ursa, ае/ ведмедиця прибутку; 2) юр. узуфрукт; 3)
ursus, і т ведмідь право користування річчю та її
urtlca, ае / кропива плодами (прибутком)
usquam adverb. 1) де б не; 2) десь; ut = uti 1) як; 2) щоб; 3) так що;
3) ніде; 4) кудись 4) що; 5) оскільки; 6) відносно;
usque adverb. 1) безперервно, ita як... так, хоч... однак; ut ut
безупинно, постійно; 2) до самої як би ні, так, як
~ ad аж до ut = uti conj. 1) ~ primum як тіль­
usualis, е загальновживаний ки; 2) з тих пір як
usucapio, onis / придбання у utcumque adverb. = utcunque ad­
власність (забавністю та наявніс­ verb. 1) як би не; 2) як би там не;
тю певних умов) 3) якщо тільки; 4) як тільки; 5)
usura, а е /1 ) вживання; 2) ви­ залежно від
користання; 3) користування; 4) utens, ntis який витрачає, який
позичка; 5) відсотки на капітал; використовує
штштяют 244

uter, utra, utruin котрий із двох, було; 2) принаймні; 3) особливо


який із двох utor, usus sum, uti 1) вживати,
uterque, utraque, utrumque 1) користуватися; 2) використову­
кожний з обох; 2) той і другий вати; 3) застосовувати; 4) насоло­
ut6rus, і т 1) живіт; 2) черево; джуватися; 5) жити; 6) годувати­
3) лоно; 4) нутро; 5) порожнина; ся; 7) виявляти; 8) висловлювати;
~ equi lignei у дерев’яному коні 9) мати потребу
(ітроянському) utp6te adverb. 1)так як; 2) оскіль­
utifruor, fructus sum, бге 1) обер­ ки; 3) а саме; 4) як наприклад
тати на користь; 2) вживати з ко­ utrimque adverb. 1) з того й ін­
ристю шого боку; 2) з обох боків
utllis, е 1) корисний; 2) придат­ utr6que adverb, в обох напря­
ний мах
utilltas, Stis/ 1 ) користь; 2) бла­ utrum чи
го; 3) вигода; 4) потреба; 5) рі. uva, а е / 1 ) гроно винограду;
послуга, корисна справа 2) виноград; 3) вино
utlnam щоб, о щоб, о якби, о uvldus, a, um 1) мокрий, воло­
якщо гий; 2) п'яний; 3) хмільний
utlque adverb. 1) як би там не uxor, 6ris / дружина, жінка

"V д и в
V, v двадцять друга літера ла­ ним, бути незайнятим, бути не-
тинського алфавіту заселеним, пустувати; 2) зали­
vacans, ntis 1) непотрібний; 2) шатися необробленим; 3) бути
зайвий; 3) незаміжня позбавленим, бути звільненим;
vacatio, 6 n is /l) звільнення; 2) 4) відпочивати; 5) присвячувати
~ militiae звільнення від військо­ себе, віддаватися чомусь, займа­
вої служби; 3) канікули тися
vacca, ае / корова vacuus, a, um 1) пустий, по­
vaco, Svi, Stum, Sre 1) бути віль­ рож ній, незайнятий; 2) віл ь­
йЕшІітопійтЯИі 245 Щ ШШЯЯШШЩ

ний , позб авл ен и й , незаселе- valens, ntis 1) здоровий, силь­


ний, пустинний; 3) відкритий; 4) ний; 2) міцний; 3) могутній; 4)
просторий, широкий, уважний; впливовий, важливий; 5) знач­
5) незахищений, беззахисний; ний
6) вакантний; 7) звільнений; 8) valeo, lui, Itum , ere 1) бути
безтурботний, спокійний сильним, мати силу; 2) бути здо­
vadimonium, in І) поручитель­ ровим; 3) бути могутнім; 4) бути
ство; 2) порука; 3) явка до суду; впливовим, мати вплив; 5) спри­
4) грошова (майнова) порука яти; 6) одержувати перевагу; 7)
vado, (vasi), -, бге 1) відправити­ набувати значення; 8) мати мож­
ся; 2) прямувати; 3) простувати; ливість; 9) бути в змозі; 10) мати
4) йти; 5) вирушати; 6) рухатися, відношення; 11) поширюватися;
направлятися (рішуче) 12) мати значення; 13) цінува­
vadum, і п 1) брід; 2) дно; 3) гли­ тися, коштувати; 14) мати бажан­
бина; 4) русло; 5) річка ня; 15) прагнути
vae! на жаль, горе! Valeria, ае/Валерія (жіноче ім \я)
vagina, ае/1 ) піхва; 2) оболон­ Valerius, a, um Валерій (чоло­
ка віче ім 'я )
vagor, atus sum, агі 1) блукати; valesco, lui, -, бге ставати міц­
2) мандрувати; 3) поневірятися; ним, міцніти, ставати сильним
4) поширюватися; 5) вагатися; 6) valetudo, Inis/1 ) стан здоров’я;
волочитися 2) хвороба; 3) здоров’я
vagus, і 1) бездомна людина; 2) valldus, a, um 1) сильний; 2) мо­
мандрівник; 3) бурлака; 4) воло­ гутній; 3) міцний; 4) здоровий;
цюга 5) поживний; 6) активний; 7) дійс­
Valachi, бгит т, рі. волохи (ру­ ний; 8) енергійний; 9) хворий; 10)
муни) тяжкий; cum vallda manu насиль­
Valachia, ае/Валахія (Волощи­ но, збройно
на, область на півдні Румунії) valles, is /= vallis, is w 1) долина;
valde adverb, сильно, дуже, 2) западина; 3) рівнина
вельми vallum, і n = vallus, і m 1) кілок;
valedlco, dixi, -, бге прощатися 2) огорожа; 3) насип; 4) вал; 5) захист
valedictio, dnis / прощання valor, Oris т вартість, цінність;
Щ а Іу а Щ ііШ Й І__________246 8ЯИИИШРШД
ad valorem до вартості (мито, яке variantia, ае / різноманітність
стягується пропорційно до вар­ variatio, onis / різниця, відмін­
тості товару) ність, зміна
valva, ае / перев. рі. двері, во­ var&tas, atis/1) різниця, різно­
рота манітність, різнобічність; 2) роз­
Vand&li, orum т, рі. вандали біжність; 3) мінливість, непостій­
(германське плем я) ність
vanltas, atis / 1 ) беззмістов­ vario, avi, atum, are 1) робити
ність; 2) необґрунтованість, без­ строкатим, робити пістрявим; 2)
підставність; 3) марність, дарем­ урізноманітнювати, міняти; 3)
ність; 4) марнославство, марно- чергувати, змінювати; 4) розділя­
лю бство; 5) м арнослів’я, базі­ ти; 5) притримуватися різних
кання; 6) легковажність, брехли­ думок; 6) бути непостійним, міня­
вість; 7) суєтність тися
vanum, і w 1) порожнеча; 2) I varius, a, um 1) різнобарвний,
даремна суєтність; 3) прим ар­ строкатий; 2) різний, різноманіт­
ність; 4) марнота; 5) ніщо ний; 3) перемінливий, непостійний
vanus, a, um 1) пустий; 2) без­ II Varius, і т Варій; Lucius Va­
людний; 3) рідкий; 4) беззмістов­ rius Rufus Луцій Варій Руф (рим­
ний; 5) нікчемний; 6) безкорис­ ський поет, друг Горація і Вергілія)
ний; 7) даремний; 8) брехливий; Varro, onis т Варрон; Marcus
9) суєтний; 10) порожній; 11) лег­ Terentius Varro М арк Теренцій
коважний; 12) ненадійний; 13) Варрон (римський історик і гра­
примарний матик, 116—28рр. дон. е.)
vapor, oris т 1) пара; 2) дим; 3) vas, vadis т поручитель (у кри­
тепло; 4) вогонь; 5) полум’я; 6) мінальних справах)
закоханість vas, vasis п посудина, ваза, діж­
vaporo, avi, atum, are 1) випа­ ка; рі. похідні речі
ровуватися; 2) наповнювати па­ vasdUum, і п діжечка, невелика
ром; 3) зігрівати посудина
vapiilo, avi, (aturus), are 1) ді­ vassalis, і т васал
ставати побої; 2) зазнавати кра­ vastatio, onis спустошення,
ху; 3) зазнавати поразки розорення
vastltas, atis / 1 ) пустельність; 11) важливий; 12) настирливий;
2) запустіння; 3) спустошення, 13) впертий; 14) невідкладний; 15)
розорення; 4) пустош, незаселене тяжкий; 16) небезпечний; 17) рі­
місце шучий; 18) завзятий
vasto, avi, atum, are 1) робити vehementer adverb. 1) сильно; 2)
пустельним, спустошувати; 2) жорстоко; 3) пристрасно; 4) рі­
плюндрувати; 3) нищити, роз­ шуче; 5) енергійно; 6) надзви­
бивати; 4) позбавляти; 5) відні­ чайно; 7) міцно; 8) завзято
мати vehicularius, і т візник
vastus, a, um 1) пустельний; 2) vehidllum, і п 1) віз, візок; 2)
безлюдний; 3) необроблений; 4) колісниця
спустошений; 5) зруйнований; 6) veho, vexi, vectum, бге 1) нести;
глухий; 7) порожній; 8) неосвіче- 2) носити; 3) тягнути; 4) везти; 5)
ний возити; 6) приносити; 7) приво­
vasum, і п посудина зити; 8) їхати; 9) їздити; 10) леті­
vates, is m , f \ ) пророк; 2) про­ ти; 11) пересуватися; 12) кидатися
видець; 3) учитель; 4) поет; 5) про­ Vejens, ntis т мешканець міста
вісник Веї (в Етрурії)
vaticinatio, onis/ = vaticinium, vel (частка) або, хоча, навіть,
і я 1) пророцтво; 2) віщування; можливо
3) передбачення vellus, fcris п вовна, руно
ve- (постпозитивна частка) velo, 3vi, atum, are 1) закрива­
або, чи ти; 2) ховати; 3) одягати; 4) при­
vectlgal, alisft 1) податок; 2) да­ крашати
нина; 3) прибуток; 4) джерело при­ velocltas, atis / 1 ) швидкість; 2)
бутків легкість
vectQra, а е /1 ) перевезення; 2) veloclter adverb, швидко, неза­
вартість перевезення баром
veh£mens,ntis 1) сильний; 2) мо­ velox, ocis 1) швидкий, мотор­
гутній; 3) пристрасний; 4) різ­ ний, меткий; 2) легкий
кий; 5) нещадний; 6) жорстокий; velum, і п 1) парус, вітрило; 2)
7) суворий; 8) дикий; 9) розлюче­ корабель
ний, несамовитий; 10) гострий; velut adverb. = veliiti adverb. 1)
Щ еп аИ И И И И 248_______— —
немов би; 2) як би, ніби; 3) як Ven£ti, 5rum т, pi. венети (ве­
наприклад; 4) подібно до того як; неди, галльське плем 'я в сучасній
5) так само як Бретані)
vena, а е /1 ) кровоносна суди­ Ven£tus, a, um венеціанський;
на; 2) жила; 3) вена; 4) пульс; 5) щі­ Respubllca VenSta Венеціанська
лина; 6) глибина душі; 7) р і. республіка
надра; 8) характер, властивість, venia, а е /1 ) милість; 2) благо­
природна схильність діяння; 3) ласка; 4) прощення;
уепаЬйІиш, і п м и с л и в с ь к и й veniam dare пробачити; 5) дозвіл;
СПИС 6) послуга; 7) вибачення
venaiis, е продажний, підкуп­ venio, veni, ventum, Ire 1) при­
ний ходити; 2) прибувати; 3) приї­
venatio, onis / 1 ) полювання; 2) жджати; 4) підходити; 5) підсту­
здобич; 3) лови пати; 6) доходити, досягати; 7)
venditio,6nis/l) продаж; 2) аук­ виступати проти; 8) проходити
ціон наскрізь; 9) сходити; 10) рости;
vendlto, avi, atum, are 1) пропо­ 11) виявлятися; 12) показуватися;
нувати купити; 2) продавати; 3) 13) з’являтися; 14) відбуватися;
розхвалювати 15) траплятися; 16) приступати
vendltor, oris т 1) продавець; venor, atus sum, агі 1) полюва­
2) зрадник ти; 2) ганятися; 3) ловити; 4) до­
vendo, dldi, dltum, бге 1) прода­ магатися
вати; 2) торгувати venter, tris т 1) живіт; 2) чере­
venenum, і п 1) магічний напій; во; 3) материнське лоно
2) отрута; 3) загибель; 4) фарба ventllo, avi, atum, are 1) махати,
venerabflis, е 1) шанобливий; 2) розмахувати; 2) коливати; 3) хи­
побож ний тати; 4) розпалювати; 5) роздува­
veneratio, onis / 1 ) вшануван­ ти, роздмухувати; 6) збуджува­
ня; 2) шана; 3) культ ти
venSror, atus sum, агі 1) вша­ ventlto, -, -, are 1) часто прихо­
новувати, шанувати, поважати; дити; 2) приїжджати
2) просити, молити, випрошу­ ventus, і т 1) вітер; 2) буря; 3)
вати чутки, поголоски
И ^ М И И И І _________ 249_________ И И Ш И Ш Ш Я

I venus, і т = venus, us т про­ торіг (цар галльської федерації)


даж; venum ire йти на продаж vere adverb . 1) істинно, прав­
(ібути проданим) диво, щиро; 2) правильно
II venus, fcris/l) кохання; 2) кра­ verecundia, ае / 1 ) сором ’яз­
са, принада ливість; 2) боязкість; 3) несміли­
III Venus, firis/В енера (богиня вість; 4) скромність; 5) повага
кохання і вроди) verecundus, a, um 1) сором’язли­
venustas, atis / 1 ) приємність; вий; 2) скромний; 3) шановний
2) люб’язність; 3) звабливість; 4) vereor, Itus sum, Sri 1) сороми­
милість тися, боятися, лякатися; 2) триво­
venustus, a, um 1) красивий; 2) житися; 3) поважати
приємний; 3) привабливий; 4) пре­ Vergilius, і т Вергілій; Publius
красний Vergilius Маго Публій Вергілій
vepres, is т = vepris, is т 1) тер­ Марон (римський поет, 70—19рр.
новий кущ; 2) тернина; 3) колючка д о н . е. )
ver, veris п весна vergo, (versi), -, бге 1) хилитися;
verbatim adverb, дослівно 2) схилятися; 3) спускатися; 4) бу­
verber, 6ris п 1) батіг; 2) канчук; ти зверненим; 5) бути направле­
3) бичування; 4) побої; 5) удари; ним; 6) знаходитися; 7) направ­
6) бич ляти; 8) тягнутися; 9) простягати­
verberatio, onis/1 ) бичування; ся; 10)звертатися
2) побої; 3) покарання (нагаями) verltas, Stis/1) істина, правда;
verbfcro, Svi, Stum, Sre 1) бити, 2) прямота; 3) щирість; 4) чес­
сікти; 2) рубати; 3) обстрілювати; ність; 5) справедливість; 6) пра­
4) посилати; 5) розбивати; 6) руй­ вила
нувати; 7) штовхати; 8) карати; verna, ае т, / раб, рабиня
9) мучити, катувати; 10) бичува­ verno, -, -, Sre оживати навес­
ти ні
verbosus, a, um 1) багатослів­ уєто adverb. 1) справді, дійсно;
ний; 2) велемовний 2) же; 3) хоч; 4) звичайно, без­
verbum, і п 1) слово; 2) вислів, умовно; 5) проте, однак; enim ~
прислів’я; 3) дієслово так, дійсно; immo - напроти, як
Vercingetdrix, Igis т Верцінге- раз навпаки
теїїщшшшж 250 И Д Д Щ ^еар п ііД

Verres, is т Веррес (пропретор 4) руйнувати, нищити; 5) направ­


Сициліїу 73— 71 pp. до н. е.) ляти; 6) відводити; 7) відвертати;
verro, -,versum,6re 1) мести, під­ 8) переводити, переносити; 9) при­
мітати; 2) вигрібати; 3) змітати; суджувати; 10) приводити; 11) при­
4) згрібати; 5) гребти; 6) волочи­ писувати; 12) використовувати;
ти; 7) збирати; 8) тягнути 13) змінювати; 14) перетворюва­
versiriilus, і т 1) віршик; 2) ти; 15) перекладати; 16) перегор­
рядок тати; 17) крутити, звертати; ver-
versificatio, onis / версифіка­ tfire terga тікати
ція, віршування vertor, versus sum, verti 1) кру­
verso, avi, atum, are 1) котити; титися, вертітися; 2) повертати­
2) скочувати; 3) кружляти; 4) кру­ ся; 3) направлятися; 4) складати­
тити; 5) повертати; 6) прясти; 7) ся; 5) створюватися; 6) бути звер­
розгортати; 8) розкручувати; 9) неним; 7) обертатися; 8) бувати;
вивчати; 10) трясти; 11) направ­ 9) протікати, проходити; 10) ба­
ляти зуватися, міститися; 11) залежа­
versor, atus sum, ari 1) оберта­ ти; 12) змінюватися; 13) перетво­
тися, крутитися; 2) знаходитися; рюватися; 14)торкатися
3) перебувати; 4) відбуватися; 5) I verum, і п 1) правда, істина; 2)
траплятися; 6) складати, місти­ справедливість
тися; 7) бути діяльним; 8) займа­ II verum 1) але, однак; 2) дій­
тися; 9) жити; 10) брати участь сно, звичайно; 3) насправді
I versus adverb. 1) у напрямку verus, a, um 1) істинний, дійс­
до; 2) вбік ний; 2) законний; 3) справжній;
II versus, us т 1) борозна; 2) ря­ 4) правдивий, прямий; 5) справед­
док; 3) лінія; 4) вірш ливий; 6) правильний; 7) розум­
vertebralis, е хребетний ний
vertex, Ids т 1) вир, коловорот; vescor, -, vesci 1) годуватися,
2) полюс; 3) тім’я; 4) голова; 5) харчуватися; 2) їсти, обідати, бен­
вершина кетувати
verto, verti, versum, йге 1) повер­ Vesontio, onis / Везонтіон (го­
тати, обертати, перевертати; 2) ловне місто секванів у Бельгійській
орати, розпушувати; 3) валити; Галлії)
E V e s p a s ilS m W i___________251

Vespasianus, і m Веспасіан; Ti­ I veteranus, a, um 1) старий; 2)


tus Flavius Vespasianus Тит Флавій досвідчений
Веспасіан (римський імператор, II veteranus, і т старий солдат,
69— 79рр. до н. е.) ветеран
vesper, Sri т вечірня зірка, вечір veto, ui, Itum, are 1) не дозво­
vespSra, ае / вечір ляти, забороняти; 2) опиратися, за­
Vesta, ае / Веста (богиня до- важати; 3) заперечувати; 4) не до­
машнього вогнища) пускати; 5) накладати заборону
I Vestalis, е присвячений Вес­ vetus, Sris 1) старий; 2) багато­
ті, вестальський річний; 3) давній; 4) досвідчений;
II Vestalis, is / жриця Вести, 5) колишній
весталка (їх було шість при храмі vetustas, atis/1 ) старість; 2) дав­
Вести, вони давали обітницю без­ нина; 3) стара дружба
шлюбності й зобов’язані були vetustus, a, um 1) старий, дав­
підтримувати у храмі невгасимий ній; 2) витриманий; 3) довговіч­
вогонь, який щороку поновлювався ний; 4) довгий
1 березня) vexatio, onis / 1) трясіння; 2)
vester, stra, strum ваш страждання; 3) терзання
vestibftum, i n i ) вестибул, май­ vexo, avi, atum, are 1) кидати,
данчик перед будинком; 2) перед­ розкидати; 2) гнати, розганяти;
покій 3) трясти, хитати; 4) тривожити;
vestigium, i n i ) ступня, стопа; 5) турбувати; 6) гнітити, пригні­
2) підкова; 3) слід; 4) момент чувати; 7) мучити; 8) спустошу­
vestimentum,in 1) одяг; 2) сукня; вати; 9) грабувати; 10) руйнува­
3) лати ти; 11) псувати; 12) потрясати; 13)
vestio, Ivi, Itum, Ire 1) покрива­ приголомшувати
ти; 2) одягати; 3) вбиратися via, а е /1 ) шлях, дорога; 2) ву­
vestis, is / одяг, одежа лиця; 3) прямий шлях; 4) поїздка;
I vestltus, a, um 1) одягнений; 5) рух; 6) право проїзду; 7) спо­
2) захищений (від холоду) сіб; 8) засіб
II vestltus, us т 1) одяг, вбран­ v iator, oris т подорож ній;
ня; 2) зовнішня форма мандрівник
Vesuvius, і т Везувій (вулкан у vibro, avi, atum, are 1) приво­
Кампанії) дити в рух; 2) качати; 3) хитати;
f^icarius! 252 Я И И Я Щ Щ 5Я І

4) трясти, потрясати; 5) струшу­ I victus, a, um переможений


вати; 6) розмахувати; 7) дрижа­ П victus, us т 1) харчування; 2)
ти; 8) зливатися; 9) іскритися; 10) їжа; 3) харчі; 4) спосіб життя; 5) побут
переливатися; 11) сяяти vicus, і т 1) село; 2) селянський
vicarius, і т 1) заступник; 2) на­ двір; 3) міський квартал; 4) вули­
місник ця; 5) поселення
vice adverb. = vicem adverb. 1) videlicet adverb. 1) очевидно, а
замість; 2) подібно до; 3) з приводу саме; 2) зрозуміло; 3) тобто; 4) зви­
vicSni, ае, а по двадцять; annos чайно
vicenos in discipline permanere no video, vidi, visum, Sre 1) бачити;
д вад ц я ть ро ків п ровод ити у 2) дивитися; 3) помічати; 4) бути
навчанні свідком; 5) сприймати, відчува­
viceslmus, a, um двадцятий ти; 6) знаходити, виявляти, роз­
vicies adverb. = viciens adverb. глядати, обмірковувати; 7) пік­
двадцять разів луватися, звертати увагу, мати
vicinia, ae/ сусідство, сусіди на увазі; 8) прагнути; 9) пізнава­
viclnus, a, um 1) сусідній; 2) ти
близький, схожий videor, visus sum, eri 1) показу­
viclnus, і m сусід ватися, з’являтися; 2) здаватися
vicistfcc.-em, abl.-e,pl. nom. iacc. доречним; 3) вважатися
-es, dat. і abl. -Ibus 1) зміна, пере­ vidua, ае /1 ) вдова; 2) незаміж­
міна, чергування; vice versa навпа­ ня жінка
ки; 2) доля; 3) завдання, обо­ viduus, a, um 1) овдовілий; 2)
в’язок; 4) роль; 5) функція; 6) від­ осиротілий; 3) одинокий; 4) поз­
шкодування; 7) відплата; in vicem бавлений чогось
на зміну, по черзі vigeo, ui, -, ere 1) бути сильним,
vicissim по черзі, взаємно, пере­ мати силу, бути у розквіті сил;
мінно 2) процвітати
victlma, ае / 1 ) жертва; 2) жерт­ vigil, Ilis т 1) сторож; 2) нічна
воприношення варта
victor, oris т переможець vigllans, antis 1) який не спить;
victoria, ае/перем ога 2) пильний; 3) невтомний; 4) ді­
victrix, Icis / переможниця яльний
Bvigillariti; 253 _
___— a
vigilantia, ае / 1) пильність; 2) вати; 5) долати; 6) вигравати; 7)
уважність переборювати; 8) придушувати
vigilia, ае/1) неспання, пильну­ vindilum, і п = vinclum, і п перев.
вання; 2) варта, сторожа, охоро­ pi. 1) вірьовка; 2) пута; 3) кай­
на дани; 4) окови; 5) в’язниця; 6)
vigintl двадцять зв’язок
vigor, 5ris т 1) життєва сила, vindemia, ае/1 ) збирання вино­
міць, енергія; 2) блиск граду; 2) виноградне гроно, вино­
vilis, е 1) дешевий; 2) нікчем­ град
ний; 3) поширений vindex, Ids т 1) захисник, ря­
villa, а е /1 ) вілла; 2) дім; 3) ма­ тівник; 2) поручитель; 3) месник
єток, поселення; 4) село; 5) містеч­ vindicatio, o n is /l) захист, охо­
ко рона; 2) помста, покарання; 3)
villana, ае/ селянка юр. віндикація (позов власника про
villanus, і т віллан (особисто повернення речі)
вільний селянин, посідач землі, яка vindiciae, arum / pi. претензія,
належить феодалові) вимога, позов
villlco,-,-, are 1) управляти віл­ vindlco, avi, atum, йге 1) заяв­
лою, управляти маєтком; 2) вес­ ляти претензію, звертатися до су­
ти господарство; 3) розпоряджа­ ду; 2) вимагати; 3) домагатися;
тися 4) привласнювати; 5) відновлю­
villlcus, і т управитель маєтку вати; 6) звільняти; 7) оберігати, за­
уііійіа, а е / 1 ) невеликий має­ хищати; 8) рятувати; 9) звинува­
ток; 2) невелике поселення чувати; 10) карати; 11) мстити; 12)
vimen, Inis п лоза забороняти; 13) вимагати; 14) юр.
vincio, vinxi, vinctum, Ire 1) об­ віндикувати, вимагати по суду
в’язувати; 2) зав’язувати; 3) при­ vindicta, а е / 1 ) преторський
в’язувати; 4) зв’язувати; 5) зако­ жезл звільнення; 2) відпущення
вувати; 6) зобов’язувати; 7) ско­ на волю, звільнення; 3) поряту­
вувати; 8J захищати нок; 4) захист; 5) кара, покаран­
vinco, vici, victum, бге 1) перема­ ня; 6) помста
гати; 2) одержувати перевагу; 3) vinea, а е / 1 ) виноградник; 2)
успішно доводити; 4) перевершу­ виноградна лоза
Я&шейЦЗ| 254______ ИИИИИІииІіД
vinetum, і п виноградник чий; 3) свіжий
vinum, і п 1) вино; 2) виноград; virllis, е 1) чоловічий; 2) дорос­
3) виноградник лий; 3) мужній; 4) індивідуаль­
vidla, ае / фіалка ний; pro virlli parte в міру сил
violator, oris т 1) насильник, virillter adverb, мужньо, стійко,
ґвалтівник; 2) порушник по-чоловічому
vidlens, ntis 1) шалений; 2) не­ virltim 1) на кожну людину;
самовитий; 3) стрімкий; 4) бурх­ 2) кожному окремо; 3) нарізно
ливий virtus, utis/1 ) хоробрість, муж­
violenter adverb. 1) насильно; 2) ність, доблесть; 2) енергія, сила,
грубо; 3) силоміць доброчесність; 3) сміливість; 4)
violentia, а е /1 ) насильство; 2) талант; 5) обдарованість
невгамовність; 3) лють; 4) жорс­ vis / gen. і dat. немає, асс. vim,
токість; 5) нестриманість abl. vi; pi. vires, ium 1) сила, міць,
vidlo, avi, atum, are 1) чинити могутність; pi. засоби, можли­
насильство; 2) заподіювати шко­ вості; 2) здібності; 3) насильство;
ду; 3) кривдити; 4) бити, обра­ 4) напад; 5) вплив, вага, значення;
жати; 5) рубати; 6) фарбувати; 7) 6) суть; 7) зміст
розоряти, спустошувати; 8) спри­ viscus, 6ris п перев. рі. 1) м’ясо;
чиняти насильство; 9) осквер­ 2) нутрощі, черево; 3) дитя; 4)
няти, паплюжити; 10) ганьбити близька істота; 5) середина, гли­
vir, viri т 1) чоловік; 2) воїн, сол­ бина; 6) майно, статок; 7) кош­
дат; 3) звитяжець, герой; 4) людина ти
vireo, ui, -, ere 1) бути зеленим; vislto, avi, Stum, are 1) бачити;
2) зеленіти; 3) бути сильним 2) відвідувати
viresco, ui, -, бге зеленіти viso, visi, -, бге = viso, vidi, -, бге
virga, а е / 1 ) гілка; 2) лозина, 1) розглядати, оглядати; 2) дослі­
різка; 3) палиця джувати; 3) дивитися
virginalis, е = virgineus, a, um visus, us т 1) здатність бачити,
дівочий зір; 2) вигляд, погляд; 3) образ,
virgo, Inis / 1 ) дівчина, діва; 2) явище; 4) зовнішність; 5) видін­
сузір’я Діви; ~ vestalis весталка ня; 6) вид; per visum на очах, під
virldis, е 1) зелений; 2) квіту­ наглядом; 7) бачення
К уП атиИ Ш — 255 ДИВИЯШ Щ

vita, ае/1 ) життя; 2) спосіб жит­ бити; 4) псувати, шкодити


тя, побут; 3) людство, люди vivldus, a, um живий, життєдай­
vitalis, е 1) життєвий; 2) жит­ ний, енергійний
тєдайний, життєздатний, живий vivo, vixi, victum, бге 1) жити,
Vitellius, і т Вітеллій; Aulus бути живим; 2) прожити, дожи­
Vitellius Авл Вітеллій (дев’ятий ти; 3) продовжуватися; 4) мешка­
римський імператор після Галь- ти; 5) харчуватися
би, вбитий Веспасіаном у 69 р . vivus, a, um 1) живий, свіжий;
н. е.) 2) зелений; 3) теплий; 4) при­
vitex, Ids / верба родний, натуральний ; 5) ви ­
vitiosus, a, um 1) хибний, не­ разний; argentum vivum ртуть; ~
правильний; 2) поганий; 3) хво­ lapis кремінь
рий; 4) помилковий; 5) пороч­ vix adverb. 1) ледве; 2) навряд
ний, розбещений; 6) недійсний чи, хіба; 3) нарешті; 4) як тільки
vitium, і п 1) вада, недолік; 2) vixdum adverb. 1) ледве-ледве;
хиба, дефект; 3) псування, руйну­ 2) ледве тільки; 3) насилу
вання; 4) хвороба; 5) помилка; vocabularium, і п словник
6) шкідливий вплив; 7) провина; vocabiilum, і п 1) найменування;
8) ґандж 2) назва, ім’я; 3) слово; 4) привід
vito, avi, atum, are 1) ухиляти­ vocalis, е 1) який говорить; 2)
ся, уникати; 2) обходити; 3) ряту­ дзвінкий; 3) співаючий; 4) голос­
ватися; 4) триматися віддалік ний
vitreus, a, um 1) скляний; 2) vocatio, onis/1) виклик (до су­
крихкий ду); 2) запрошення на обід
I vitrum, і п скло vocatlvus, a, um грам, клична
II vitrum, і п синильник (фарба) форма
vitta, а е /1 ) головна пов’язка; voclto, avi, atum, are 1) назива­
2) священна стрічка, що прикра­ ти; 2) кликати
шала вівтарі voco, avi, atum, are 1) кликати,
vitiila, ае / телиця скликати, закликати; top. викли­
vittUus, і т бичок, теля кати, притягати; 2) запрошува­
vitupfiro, avi, atum, are 1) гани­ ти; 3) ввергати, утягувати; 4) на­
ти, лаяти; 2) засуджувати; 3) гань­ зивати
ШаЩДИИИІ 256 ИЯИИШПШД
volatus, us т 1) політ; 2) течія; volvo,volvi, volutum, fire 1) коти­
3) біг ти, скочувати; 2) крутити, обер­
vilens, ntis 1) навмисний; 2) доб­ тати, повертати; 3) розгортати;
ровільний; 3) бажаючий; 4) при­ 4) обмірковувати, обговорюва­
хильний; 5) бажаний ти; 5) зберігати; 6) переживати, пе­
I volo, avi, atum, ir e 1) літати, реносити, переборювати, долати
летіти; 2) нестися, мчатися vomer, firis т соха, леміш
II volo, volui, -, velle 1) хотіти, vomo, ui, Itum, бге 1) блювати;
бажати; 2) вирішувати, поста­ 2) викидати, вивергати; 3) випус­
новляти, визначати; 3) стверджу­ кати
вати, вважати vorSgo, Inis / 1 ) вир, пучина,
Volsci, 5rum т, рі. вольски безодня; 2) черево
(плем'я в Лацію) vorax, Scis ненажерливий, не­
уоїйсег, voKtcris, уоїйсге 1) літа- наситний
ю ч и й , пернатий, крилатий; 2 ) VOS ви
окрилений votlvus, a, um урочисто обіця­
voliicris, is / птах ний, присвячений богам
volumen, Inis п 1) поворот, згин; votum, і я 1) жертва; 2) пам’ят­
2) згорток; 3) кільце; 4) кругово­ ник; 3) обітниця; 4) молитва; 5)
рот; 5) сувій, книга, рукопис; 6) бажання, воля, прагнення; 6) во­
частина (твору), том ля виборців, результат голосу­
I voluntarius, a, um 1) добровіль­ вання
ний; 2) умисний (про злочин) voveo, vovi, votum, ere 1) давати
II voluntarius, і п доброволець, обітницю, урочисто обіцяти; 2)
волонтер бажати, прагнути
voluntas, a tis /1 ) воля, бажан­ vox, vocis / 1 ) голос, звук, тон;
ня; 2) згода, дозвіл; 3) ставлення; 2) вимова, акцент, наголос; 3) мо­
4) зміст, значення; voluntati red- ва, слово, вислів, термін; 4) наказ
dftre передавати на розсуд Vulc2nus, і т Вулкан (бог вог­
voluptas, a tis /1 ) задоволення, ню й ковальського ремесла)
насолода, радість; 2) розкіш, чут­ vulgaris, е 1) звичайний, звич­
тєвість ний, загальновідомий, загаль­
voluptuose adverb, з насолодою новживаний, повсякденний; 2)
gfySgaffi 257 Ш Ш Ш ЯШ М

простий, простонародний, гру­ ти; 4) розголошувати


бий; 3) ординарний vulgus, і п 1) простий народ; 2)
vulgarlter adverb. просто, звично натовп, юрба
vulgStus, a, um 1) загальнові­ vulnerabllis, е вразливий
домий, загальнопоширений; 2) vulndro, Svi, Stum, Sre 1) запо­
доступний, публічний, загаль­ діяти рану, ранити; 2) завдавати
ний втрати; 3) ображати
vulgo adverb. 1) у великій кіль­ vulnus, Sris п 1) рана, рубець;
кості; 2) всенародно, публічно; 2) втрата, шкода, збиток; 3) по­
3) всюди, скрізь; 4) звичайно, від­ разка; 4) удар
верто, прилюдно vulpes, is / лисиця
vulgo, avi, Stum, Sre 1) робити vultur, Oris т шуліка
загальнодоступним, поширюва­ vultus, us т 1) обличчя, вираз
ти; 2) оголошувати, доводити до обличчя; 2) погляд; 3) зовнішній
відома; 3) видавати, публікува­ вигляд

х
X, х двадцять третя літера ла­ Xen6phon, ontus т Ксенофонт
тинського алфавіту (грецький історик і публіцист,
Xanthippe, es/К сантіппа (<дру­ 430—354pp. до н. е.)
жина Сократа) Xerxes, is т Ксеркс (цар Персії
xenium, і п гр. ксеній (подару­ в 486—465pp. до н. е.)
нок гостю) хуііоп, і п гр. бавовник

Y, у двадцять четверта літера ку слів не вживається


латинського алфавіту; на почат-
9
Z, z двадцять п’ята літера ла­ Zeuxis, Idis т Зевксід (із Герак-
тинського алфавіту леї, грецький художник II половини
Zama, ае /З а м а (місто на пів­ V cm. до н. е.)
нічному узбережжі Африки, не­ zodi&cus, і т гр. зодіак
подалік від Карфагена) Zollus, і т Зоїл (грецький ри­
zamia, ае/ гр. збиток, збитки, тор і граматик III cm. дон. е., при­
втрата скіпливий критик Гомера)
Zeno, onis т гр. = Zenon, onis zona, ае f гр. 1) пояс жіночий
т Зенон; 1) представник елейської (ісимвол незайманості); 2) чолові­
філософської школи, вчитель Пе- чий гаманець; 3) кліматичний
рікла; 2) засновник стоїчної філо­ пояс; 4) зона
софської школи; 3) філософ-епіку- zonarius, і т поясний; ~ sector
реєць, учитель Цицерона й Аттика кишеньковий злодій
zephyrus, і т гр. зефір (весня­ zotheca, ае / гр. зотека (кімна­
ний західний вітер) та для відпочинку, кабінет)
Mwmmmmm ____ 259

'x*£L *'ліІЇ;'''"
a atque аж ніяк не haud
а надто maxime Азія Asia, ае /
а саме scilicet, utp6te аквілон (північний вітер) aquilo,
аби dum onis т
або sive, vel аквітанець (мешканець Акві-
або... або sive... sive танії) Aquitanus, і т
аборигени Aborigines, um m, p i Аквітанія (область у Галлії)
Аврора {богиня світанку) Auro­ Aquitania, ае/
ra, ае/ аклида (дротик) aclys, ydis /
австр (південний вітер) auster, акрополь arx, arcis /
tri т акт (державний) actio, onis/
автор auctor, oris т\ scriptor, oris активний actlvus, a, um
т актор actor, oris т
авторитет auctoritas, atis / але sed, tamen
Агамемнон (головнокоманду­ Александр Alexander, ndri m
вач грецькими військами у Троян­ александрійський (від назви
ській війні) Agamemnon, onis т міста Алексапдрія в Єгипті) Аіе-
агат achates, ае т гр. xandrlnus, a, um
аграрій agrarius, і т альбанський (від назви міста
адвокат advocatus, і т\ patronus, Альба у Лацію) Albanus, a, um
іт Альпи Alpes, ium / p i
адже netpe, quoniam амбар horreum, і п
Адоніс (коханець богині Аф- амністія oblivio, onis /
родіти) Adonis, Idis т Анаксагор (давньогрецький
9*
Щ н акд м еіД Я И І 260 И И И Ш ^ щ іЩ Ц

філософ, бл. 500р. до н. е.) Anaxa­ ря) Ariadna, ае /


goras, і т Арістотель (давньогрецький
Анаксімен (ідавньогрецький фі­ філософ, 384— 322 pp. до н. е.)
лософ, бл. 500 р. до н. е.) Ana­ AristotSles, is т
ximenes, і т арматор exercltor, oris т
анафема anathSma, ае/ армія exercltus, us т
антиквар antiquarius, іі т Арістофан (давньогрецький
антипатія odium, іі п комедіограф, 452—388рр. до н. е.)
античний antlquus, a, um Aristophanes, is т
Антіох (філософ) Anti6chus, Аркадія (іобласть у давній Гре­
іт ції) Arcadia, ае /
апелювати appello, avi, atum 1 аромат odor, oris т
апеляція appelatio, onis / архів tabularium, іі п
аплодувати applaudo, plausi, Архімед (видатний матема­
plausum, 3 тик і фізик, 287—212pp. до н. е.)
Аполлон (бог світла і мистец­ Archimedes, is т
тва у давньогрецькій міфології) Архій (давньогрецький поет,
Apollo, Inis т бл. 120p.) Archias, ае т
Апулей (відомий рим ський ас as, assis т
письменник, бл. 125—180рр.) Ари- астролог astrol6gus, і т
leus, і т астрономія astronomia, ае /
араби Arabes, um т, рі. атака proelium, іі п\ pugna, ае/
арбітр arbiter, tri т атакувати oppugno, avi, atum 1
Арголійський (від Арголіди, Атлант (титан, носій небесно­
області у східному Пелопоннесі) го зводу в давньогрецькій міфології)
Argollcus, a, um Atlas, antis т
Ардея (місто в Націю) Ardea, Аттика (область Еллади з
ае/ головним містом Афіни) Attica,
арена (в амфітеатрі) arena, ае/ ае/
арешт custodia, ае / аудиторія auditorium, іі п
аристократія nobi litas, atis / ауспіцій (спостерігання за по-
арифметика arithmetlca, ае / літом віщих птахів або за їхнім
Аріадна (донка критського ца­ криком) ausplcium, іі п
Ауфід (річка в Італії, на бать- Афродіта (богиня кохання та
ківщині Горація) Aufidus, і т вроди) Aphrodlta, ае /
Афіни (головнемісто Аттики) ахейський (грецький) Achlvus,
Athenae, arumf, pi. a, um
Афінський Atheniensis, e Ахілл (один із головних героїв
афінянин Atheniensis, is m поеми Гомера «Іліада») Achilles,
Африка Africa, ae/ is т

б
бавитися ludo, lusi, lusum, 3; бажати desidSro, avi, atum, 1;
lascivio, ii, itum, 4 opto, avi, atum, 1; volo, volui, -, velle
бавовник xylion, і n бажаючий volens, ntis
багатий dives, Itis; fecundus, a, базиліка basilica, ae /
um; opulentus, a, um базікання vanltas, atis /
багато multum байдужий frigidus, a, um; sur-
багатолюдний frequens, ntis; dus, a, um; indiflferens, ntis
populosus, a, um байдужість securltas, atis/; indif­
багатообіцяючий uber, Sris ferentia, ae/
багаторічний anndsus, a, um; байка fabula, ae /
copiosus, a, um балакучий loquax, acis
багатство divitae, arumf, pi; opes, балка tignum, і n; trabs, trabis /
umf pi. банкір argentarius, і m
багаття fociilus, і m баритися moror, atus sunr, 1;
багнистий paluster, stris, stre tardo, avi, atum, 1
багрянець rubedo, Inis / батіг flagellum, і n; verber, eris n
бадьорий alacer, cris, ere батьки parentes, ium (um) m, f pi.
бажаний gratus, a, um батьківський patrius, a, um
бажання desiderium, і n; libido, батьківщина patria, ae /
Inis/; voluntas, atis/ батько pater, tris m
бажано libet, libuit, libere бачити video, vldi, visum, 2
262

башта turris, i s / безмір immensum, і n


бджола apis, is / безмовний tacitumus, a, um
без absque; sine (з відкл.) безодня profundum, і n
безвихідний irremeabilis, e безпека securitas, atis/; tutela, ae/
безглуздий absurdus, a, um безперервний continuus, a, um
безглуздо inerte, absurdo безпечно tuto
безголів’я stupor, oris m безпечний seciirus, a, um; tutus,
бездіяльний iners, inertis; igna- a, um
vus, a, um безпідставність vanltas, atis/
бездіяльність inertia, ae /; oti- безплідний infecundus, a, um
um, ii n\ ignavia, ae / безповоротний irremeabilis, e;
бездоганний incoliimis, e; in­ irrevocabllis, e
teger, gra, grum безпомічність solitudo, inis/
бездоганність integritas, atis / безсилий infirmus, a, um; im-
бездоказово frustra potens, ntis; invalidus, a, um; man-
безжалісний crudelis, e cus, a, um
безжалісність saevitia, ae / безсловесний semivocalis, e
безжально crudeliter безсмертний immortalis, e
беззаконний nefastus, a, um безсмертя immortalitas, atis/
беззахисність solitudo, inis/ безсоромний impr5bus, a um;
беззмістовність vanltas, atis / impiidens, ntis
безіменний innominatus, a, um безсоромність impudentia, ae/
безкарний impunitus, a, um безстрашний impavidus, a, um
безкарність impunltas, atis/ безтурботний improvidus, a, um;
безкарно impOne seciirus, a, um
безкровний exanguis, e; incru- безтурботність securitas, atis/
entus, a, um безтям insania, ae /
безладдя turba, ae / безупинний sempiternus, a, um
безладний dissipatus, a, um безчестити stupro, avi, atum, 1
безлюддя solitudo, inis/ безчестя ignominia, ae /; infa-
безлюдний sterllis, e; vastus, a, mia, ae /; stuprum, і n
um; solus, a, um безумство (шаленість) demen­
безмежний infinltus, a, um tia, ae /; insania, ae /
безшлюбний innuptus, a, um бідувати egeo, egui, -, 2
бенкет convivium, і п\ ерйіае, бій pugna, ae /; proelium, ii n
arum f p i.; simposium, і n бік latus, 6ris n
бентежити perturbo, avi, atum, 1 білий albus, a, um
берег ora, ае /; гіра, ае / (берег білосніжний candidus, a, um;
річки); litus, oris n niveus, a, um
береговий litoral is, e більше majus (вищий ступінь до
берегти parco, peperci (parsi), 3 magnus); magis
берегтися caveo, cavi, cautum, 2 більший major, maius (вищий
береза betula, ae/ ступінь do magnus)
березень Martius, ii m біля apud (із знах.); circa
берло sceptrum, і n білявий flavus, a, um
бесіда colloquium, ii n\ sermo, onis біс diabolus, і т
m благати imploro, avi, atum, 1;
бик bos, bovis m\ taurus, і m supplico, avi, atum, 1
битва pugna, ae/; proelium, ii n благаючий supplex, icis
бити caedo, cecldi, caesum, 3; благо bonum, і n; salus, salutis
percutio, cussi, cussum, 3 /
битий (шлях) tritus, a, um благоговіння cerimonia, ae /;
битися pugno, avi, atum, 1 referenda, ae /
бич flagellum, і n\ verber, Sris n благодійний almus, a, um
бичування verberatio, onis/ благородний generdsus, a, um;
бичувати verbSro, avi, atum, 1 honestus, a, um; ingenuus, a, um
бібліотека bibliotheca, ae / благородство ingenuitas, atis/
біг сиггісйіит, і n\ cursus, us благочестивий religiosus, a, um;
w; fuga, ae/ pius, a, um
бігти curro, cucurri, cursum, 3; благочестя religio, onis /; pidtas,
fugio, fugi, fugiturus, 3 atis /
бігти назад recurro, curri, cur­ блаженний beatus, a, um; divus,
sum, 3 a, um
біда calamitas, atis/ блаженство beatitudo, inis n
бідний pauper, is блазень morio, onis m; scurra,
бідність paupertas, atis / ae m
блакитний caeruleus, a, um божественний divlnus, a, um; di-
близький propinquus, a, um vus, a, um
близькість propinqultas, atis / божественно divinltus
близько fere; ргоре божество numen, Inis n
блиск splendor, oris m\ nitor, oris n божий caelestis, e; domlnus, a, um
блискавка fulgur, uris n; ful- боліти doleo, ui, lltum, 2
men, Inis n болото caenum, і n\ palus, udis /
блискати fulgeo, si, -, 2; fulgii- болотяний paluster, stris, stre
ro, avi, atum, 1 болячка ulcus, 6ris n
блискуче splendlde борг credftum, і n\ aes alienum (чу­
блискучий splendldus, a, um; жа мідь); debitum, і n
nitldus, a, um борець propugnator, oris m
блищати clareo, - , 2; splen- борода barba, ae /
deo, dui, 2 борозна sulcus, і m
блудниця merfctrix, Icis / борознити perstringo, strinxi,
блукання error, oris m strinctum, 3; sulco, avi, atum, 1
блукати erro, avi, atum, 1; fe- боротися certo, avi, atum, 1;
rio, -, -, 4; jacto, avi, atum, 1; perva- pugno, avi, atum, 1
gor, gatus sum, 1; vagor, vagatus sum, 1 боротьба certamen, Inis n; rexa,
блювати vomo, ui, Itum, 3 ae /; proelium, ii n
блюзнірський sacril&gus, a, um борошно far, faris n; farina, ae/
бляха lamina, ae / боягуз ignavus, і m
бо dum; enim, nam боязкий pavldus,a, um; timldus,
бог deus, і m ; domlnus, і m a, um
богатир heros, ois m боязкість verecundia, ae /
богиня dea, ae / боязнь timor, oris m
боготворити consecro, avi, боятися timeo, ui, 2; vereor,
atum, 1 verltus sum, 2; metuo, tui, 3
божевілля dementia, ae/; insa- брак (нестача чогось) inopia, aef
nia, ae/ бракувати deficio, feci, fectum,
божевільний insanus, a, um 3; desum, fui, esse
божеволіти furo, -, -, 3; saevio, брама porta, ae /
ii, Itum, 4; insanio, ii, Itum, 4 браслет armilia, ae /
% бр ат*Ш Я 1 265_________ И И Е щ Щ и Щ ІІ

брат frater, tris т будувати struo, struxi, struc-


брати саріо, сері, captum, З tum, 3; aedifico, avi, atum, 1
братерство fratemltas, atis/ будь-хто quivis, quaevis, quid-
брехати mentior, Ttus sum, 4 vis; quisquam, quidquam
брехливий mendax, acis буйвол taurus, і m
брехливість vanltas, atis / бук fagus, і /
брехня error, oris m булавка acus, us /
брехун mendax, acis m\ fallax, бунт rebellio, o n is/ seditio, onis/
acism бунтівник rebellis, is m
бридкий turpis, e бурий fulvus, a, um
брижити contraho, traxi, trac- бурлака vagus, і m
tum, 3 бурхливий turbldus, a, um; vi5-
бризкати spargo, sparsi, spar- lens, ntis
sum, 3; prosilio, ui, -, 4 бурхливо acrlter, violenter
бриніти ins5no, nui, nltum, 1 бурчання fremitus, us m
брити abrado, rasi, rasum, 3 бурчати fremo, mui, -, 3
брід vadum, і n буря procella, ae /; turbo, Inis
бродити pervagor, gatus sum, 1 m\ tempestas, atis /
бронза aes, aeris n бути sum, fui, -, esse
бронзовий aeneus, a, um буїи багатим abundo, avi, atum, 1
бруд caenum, і n бути безтурботним dormio, Ivi
брудний sordldus, a, um (ii), Itum, 4
бруднити polluo, ui, utum, 3; бути винним noceo, cui, citum, 2
sordeo, ui, -, 2 бути вище praecedo, cessi, ces-
брус tigillum, і n; tignum, і n sum, 3
брязкати insdno, nui, nltum, 1 бути віддаленим absum, afui, -,
бубон tympanum, і n abesse
бугай taurus, і m\ bos, bovis m бути відкритим, явним, очевид­
будинок aedes, is/; aedificium, ним, помітним, доступним pateo,
ii; domus, us / patui, -, 2
будити exaglto, avi, atum, 1; бути відсутнім absum, afui, -,
susclto, avi, atum, 1 abesse
будівля aedes, іsf\ aedificium, ii n бути впертим persevSro, avi, atum, 1
ЖбутаЧіщомШВІ 266 ІІГбутіРрЬзумнймЩІ

бути гідним mereo, rui, ritum, 2 бути очевидним appareo, parui,


бути до вподоби deceo, cui, -, 2 (paritum), 2
бути жовтим, золотистим fla- бути певним confTdo, confTsus
veo, 2 sum, 3
бути зверненим vergo, З бути переконаним credo, didi,
бути здоровим aveo, -, 2; va- ditum, 3
leo, lui, litum, 2 бути підвішеним pendo, pepen-
бути зеленим vireo, ui, -, 2 di, -, 3
бути зрозумілим clareo, -, -, 2 бути підвладним subjaceo, cui,
бути корисним prosum, рго- -,2
fui, prodesse бути повинним, зобов’язаним
бути красивим (вродливим) пі- debeo, bui, bitum, 2
teo, tui, -, 2 бути повільним tardo, avi, atum,
бути краще praesto, stlti, sti- 1
tum, 1 бути позбавленим careo, carui,
бути між чимось, посеред чо­ caritum, 2; dependo, didi, ditum, 3
гось intersum, fui, -, esse бути помірним tempSro, avi,
бути міцним valeo, lui, litum, 2 atum, 1
бути мокрим того, avi, atum, 1 бути присутнім adsum, adfui,
бути невідом им la te o , tu i, -, adesse
-> 2 бути прихильним faveo, favi,
бути незадоволеним poeniteo, fautum, 2
tui, -, 2 бути прихованим lateo, tui, -, 2
бути незгодним discordo, avi, бути проти repugno, avi, atum,
atum, 1 1
бути ненадійним vacillo, avi, бути протилежним оррбпо,
atum, 1 posui, positum, 3
бути непомітним fallo, fefelli, бути радим gaudeo, gavlsus
falsum, 3 sum, 2
бути нетвердим lab o , av i, бути розпаленим calo, calui, -, 3
atum, 1 бути розповсюдженим perva-
бути обережним caveo, cavi, gor, gatus sum, 1
cautum, 2 бути розумним sapio, ii, -, 3
Щ таШ тлим Щ 267 Я Ш Ш рЗ Д І Ш

бути світлим сіагео, 2 tactum, 3


бути сміливим, відваж ним бути твердим, міцним duro,
audeo, ausus sum, 2 avi, atum, 1
бути стриманим tempgro, avi, бути хистким v acillo, avi,
atum, 1 atum, 1
бути суміжним contingo, tlgi, бухта sinus, us m

в in (із знах. або відкл.) варта vigilia, ae /


в напрямку versus вартість valor, oris m
в усякому разі saltern васал cliens, entis m
в цілому omnlno ваш vester, tra, trum
Вавилон Babylon, onis / вбивати interficio, feci, fectum,
вага pondus, Sris п 3; interimo, emi, emptum, 3; песо,
вагомий gravis, е avi, atum, 1; caedo, cecidi, caesum, 3;
вада malus, і п; vitium, іі п occldo, cldi, clsum, 3
важкий difficilis, е; molestus, вбивство caedes, i s /
a, um; gravis, е вважати arbitror, atus sum, 1;
важко gravlter censeo, censui, censum, 2; existimo,
важливий gravis, е; potis, е avi, atum, 1; puto, avi, atum, 1
важливо interest; refert вважати гідним dignor, atus
вал vallum, і п sum, 1
валити ruo, rui, rutum, 3; per- вважати негідним indignor,
verto, verti, versum, 3 natus sum, 1
вантаж onus, dris n вважатися fateor, fassus sum, 2
вапно calx, calcis / вводити introduco, duxi, ductum,
варвар barbarus, і m Sre
варварський inhumanis, a, um; вводити (закон) instituo, tui,
barbSrus, a, um tutum, 3
варити coquo, coxi, coctum, 3 ввозити importo, avi, atum, 1
Щ вгамовуватиіЦЙІ___________268

вгамовувати соегсео, сиі, сї- великодушно magnifice


tum, 2; domo, ui, Itum, 1 велич dignltas, atis /
вдалий fortunatus, a, um; secun- величавий magnificus, a, um
dus, a, um величезний immanis, e; immen-
вдаряти offendo, ndi, nsum, 3; sus, a, um; ingens, ntis
solliclto, avi, atum, 1 величина magnitudo, Inis/
вдача mos, moris m величний magniftcus, a, um
вдень interdiu величність exelentia, ae /
вдова vidua, ae/ веління iussus, us m
вдовольнитися acquiesco, quievi, веліти impgro, avi, atum, 1; ju-
quietum, 3 beo, jussi, jussum, 2
вдома domi вельми impendio; valde
вдосконалення perfectum, і n\ вельми серйозний pergravis, e
absolutio, onis/ вена vena, ae/
вдосконалювати perficio, feci, верба vitex, Icis /
fectum, 3 вересень September, bris m
вдосталь abunde; affatim вертихвіст scurra, ae m
вдруге itSrum вертітися vertor, versus sum, 3
вдячний memor, oris верх cumulus, і m\ fastigium, ii, n
вежа turris, is / верхній supgrus, a, um
везти traho, traxi, tractum, 3 верховна влада seciiris, is/; im-
Веї (місто на півночі Апеннін- perium, іі n
ського п-ва) Vei, orum т, рі. верховний жрець pontlfex, Icis m
велемовний veliosus, a, um вершина apex, plcis w; summa,
велетенський immanis, е ae /; scopiilus, і m
велика кількість multitudo, Inis вершник eques, equltis m
/; copia, ае/ веселий laetus, a, um; hilaris, e
великий m agnus, a, um; in­ веселити delecto, avi, atum, 1;
gens, ntis exhiiaro, avi, atum, 1
великий палець pollex, Icis m веселитися gaudeo, gavlsus sum,
великий числом multus, a, um 2; laetor, laetfitus sum, 1
великодушний magnanimus, a, веселість hilaritas, atis /; lepos,
um; magnificus, a, um oris m
двесеЬоцці 269__________

веселощі deliciae, arum/ pi. вибігати excurro, cucurri, cur­


весілля nuptiae, arum/ pi. sum, 3
весна ver, veris n вибір electio, onis/
вести duco, duxi, ductum, 3; ge- виблискувати niteo, tui, -, 2
ro, gessi, gestum, 3; вести війну вибоїна aspSrum, і n
bellum gerSre вибухати eniteo, ui, -, 2
весь omnis, e; totus, a, um; всім виведення inductio, onis /
відомо inter omnes constat вивергати vomo, ui, Itum, 3
ветеран veteranus, і m вивідувати exploro, avi, atum, 1
вечір vesper, Sri m\ увечері ves- виводити abduco, duxi, ductum,
pfcri = vespdre 3; ediico, duxi, ductum, 3
вже jam виводити вперед produco, duxi,
вживання usus, us m\ tractatio, ductum, 3
o nis/ вивозити eveho, vexi, vectum, 3;
вживати adhibeo, bui, bitum, proffcro, tiili, latum, ferre; vexporto,
2; utor, usus sum, 3 avi, atum, 1
взагалі denlque; omnlto; postre- вивчати disco, didici, >, 3
mo вигаданий fictus, a, um; mendax,
взаємність mutuum, і n acis
взаємно invfcem; vicissim вигадування fictio, onis /
взимку hiSme вигадувати comminlscor, mentis
взувати'calceo, avi, atum, 1 sum, 3; excoglto, avi, atum, 1; machl-
взяти capio, cepi, captum, 3; nor, natus sum, 1
взяти з собою secum portare виганяти exlgo, egi, actum, 3;
ВИ VOS pello, рерйіі, pulsum, 3; extiirbo, avi,
вибачати excuso, avi, atum, 1 atum, 1
вибачатися satisfacio, feci, fac­ в и г и н sinus, us m
tum, 3 вигинати sinuo, avi, atum, 1
вибачливість dementia, ae /; вигідний commodus, a, um
facilitas, atis/ вигідно refert, retiilit, referre
вибирання electio, onis/ вигляд aspectus, us m; visus,
вибирали dellgo, legi, lectum, 3; us m
eligo, legi, lectum, 3 виглядати prospecto, avi, atum, 1
Йвнгнанець’^ Щ Ї 270

вигнанець exsul, is т ; profii- виділятися splendeo, dui, -, 2


gus, і m виднітися luceo, luxi, -, 2
вигнаний profugus, a, um видовбувати excavo, avi, atum, 1
вигнання exsilium, ii n видовище spectac&um, і n
вигода comm6dum, і n; quaes- видужувати convalesco, valui, -,
tus, us m 3
виголош увати acclamo, avi, видуманий fictus, a, um
atum, 1 виздоровляти recreo, avi, atum,
виготовлення factus, us m 1; valesco, lui, -, 3
виготовляти fabrico, avi, atum, визволення absolutio, onis /
1; facio, feci, factum, 3 визволяти absolvo, solvi, solu-
вигук acclamatio, onis/; exclama- tum, 3
tio, onis/ визнавати agnosco, novi, nitum,
вигукувати conclamo, avi, atum, 3; арргбЬо, avi, atum, 1; fateor, fas-
1; exclamo, avi, atum, 1 sus sum, 2
вид facies, ei/; species, ei/; visus, визнання confessio, onis /; re-
us m cognitio, onis /
видавати do, dedi, datum, 1; pro- визначати censeo, censui, cen-
do, didi, ditum, 3 sum, 2; praescribo, scripsi, scriptum,
видаватися exsto, 1; promi- 3
neo, ui, -, 2 визначення praescriptio, onis /;
видалення abscessio, onis/; abs- consultum, і n
cessus, us m визначний conspicuus, a, um;
видаляти abdo, dldi, ditum, 3; excellens, ntis
adimo, emi, emptum, 3 виїздити egredior, gresus sum,
видати edo, didi, ditum, 3 3; exeo, ii, itum, Ire
видатний egregius, a, um; prae- виймати depromo, prompsi,
cipuus, a, um; insignis, e promptum, 3; excipio, cepi, ceptum,
видимість simulatio, onis / 3; evello, evelli, evulsum, 3
видихати efflo, avi, atum, 1; викидати prorumpo, rupi, rup-
vomo, ui, itum, 3 tum, 3
виділяти segrggo, avi, atum, 1; викидень abortio, onis/; abortus,
secemo, crevi, cretum, 3 us m
рЩШнчуватаЩН 271 ^%
ИНІЩ
ДЛИВІС№

викінчувати exigo, egi, actum, З викривати redarguo, gui, gutum,
виклад (короткий) summari- 3; convinco, vlci, victum, 3
um, ii п викрутаси strophia, ae /
викладання traditio, onis / викуп pretium, ii n; poena, ae/
викладати trado, didi, ditum, викупляти redimo, emi, emp­
3; comprehendo, hendi, hensum, tum, 3
3; profiteor, fessus sum, 2 вила furca, ae/
викладач professor, oris m виливати fundo, fudi, fusum, 3
виклик provocatio, onis /; voca- виліковний medicabilis, e; sa-
tio, onis/ nabilis, e
викликати evoco, avi, atum, 1; виліковувати sano, avi, atum, 1
provoco, avi, atum, 1 виліплене sculptura, ae /
виключати excliido, clusi, clu- виліплювати sculpo, psi, ptum, 3
sum, 3 вилітати evolo, avi, atum, 1
виключно tantummodo; singula- вимагання repetundae, arum /
riter pl. \ extorsio, onis/
виконавець actor, oris m вимагати postiilo, avi, atum, 1;
виконувати adm inistro, avi, peto, Ivi, Itum, 3; extorqueo, torsi,
atum, 1; reddo, didi, ditum, 3; praes- tortum, 2
to, stiti, stitum, 1; facio, feci, fac­ вимір mensura, ae/
tum, 3; виконувати (закони) imp- вимірювати m etior, mensus
leo, evi, etum, 2 sum, 4
виконуючий administrative, a, вимога postulatio, onis /; requi-
um sitio, onis/
використання usus, us m\ admi­ вим’я uber, 6ris n
nistrate, onis/; tractatio, onis/ винагорода merces, edis/; meri-
використовувати consumo, sum- tum, і n\ satisfactio, onis/; praemium,
psi, sumptum, 3; utor, usus sum, 3 ii n
викрадати adimo, emi, emptum, винахід inventio, onis /; inven-
3; rapio, ui, prum, 3; eripio, ripui, tum, і n
reptum, 3 винахідливий sollers, rtis
викрадення raptus, us m винахідливість sollertia, ae /
а^йнаходаггаІЙЙД___________272

винаходити invenio, veni, ven- tum), 3; comblbo, bTbi, bitum, 3; sic-


tum, 4 co, avi, atum, 1; interblbo, -, -, 3
виникати fio, factus sum, fi&ri; випилювати sculpo, psi, ptum,
provenio, veni, ventum, 4 3
в и н и щ у в ат и tr u c ld o , avi, виплата expensus, us m
atum, 1 виплачувати expendo, pendi,
винний noxius, a, um pensum, 3
вино vinum, і n виповнювати expleo, evi, etum,
виноград uva, ae / 2
виноградна лоза vinea, ae / виправдальний absolutorium,
виноградник vinea, ae /; vine- a, um
turn, і n виправдання absolutio, dnis /;
виносити exporto, avi, atum, 1; satisfactio, dnis /
proffcro, tiili, latum, ferre виправдовувати absolvo, solvi,
виносити рішення indlco, avi, solutum, 3; excuso, avi, atum, 1
atum, 1 виправдовуватися respondeo,
винятковий eximius, a, um; ndi, nsum, 2; satisfacio, feci, fac­
quaesltus, a, um; unlcus, a, um; prae- tum, 3
cipuus, a, um виправлення correctio, dnis /
виняток exceptio, onis / виправляти castlgo, avi, atum,
випадковий temerarius, a, um 1; corrigo, rexi, rectum, 3
випадковість accidens, entis m\ випробовувати tem pto, avi,
temeritas, atis / atum, 1; experior, pertus sum, 4; pro-
випадково forte, temfcre bo, avi, atum, 1
випадок casus, us m\ acciden­ випробування temptatio, dnis /
tia, ae/; occasio, onis/ випрошувати exoro, avi, atum, 1;
випалювати exuro, ussi, ustum, 3 posco, poposci, -, 3; precor, preca-
випаровуватися mano, avi, atum, tus sum, 1
1; vaporo, avi, atum, 1 випускати emitto, mlsi, missum,
випас pastus, us m 3; praetermitto, mlsi, missum, 3
випереджати praecurro, curri, вираз dictum, і n
cursum, 3; praevenio, veni, ventum, 4 виразний agens, ntis; loquax,
випивати adblbo, bTbi, (bibl- acis
Щ и р Ш у Ш и Щ а ___________273 Щ їй

вираховувати enumSro, avi, вирувати adaestuo, -, -, 1


atum, 1; ratioclnor, atus sum, 1 вирушати proficiscor, fectus
виривати abripio, ripui, rep- sum, 3
tum, 3; eripio, ripui, reptum, 3; виселятися emigro, avi, atum,
eruo, rui, rutum, 3; evello, evelli, evul- l;exeo, ii, Itum, Ire
sum, 3; extorqueo, torsi, tortum, 3 висихати aresco, arui, -, 3; ina-
виріб зі слонової кості ebur, resco, rui, -, 3
oris, n висіти pendeo, pependi, 2
виріб із дуба robur, oris n вислів dictio, onis/; proverbium,
виріб із мармуру marmor, oris n і n; sententia, ae/
вирівнювати aequo, avi, atum, висліджувати inqulro, slvi, sl­
1; exaequo, avi, atum, 1 tum, 3
вирізане sculptura, ae/ висловлювати exprlmo, pressi,
вирізати sculpo, psi, ptum, 3 pressum, 3; significo, avi, atum, 1;
вирішений ratus, a, um висловлювати радість grart lor,
вирішувати decemo, crevi, cre- gratulatus sum, 1
tum, 3; constituo, stitui, stitutum, 3; вислуховувати ausculto, avi,
soleo, Htus sum, 2; statuo, tui, tiitum, atum, 1; exaudio, Ivi, Itum, 4
3 висмикувати revello, velli, vul-
виробляти efficio, feci, fectum, sum, 3
3; prodQco, duxi, ductum, 3 висміювати rideo, risi, risum, 2
вироджуватися degenfcro, avi, виснажувати conficio, feci, fec­
atum, 1 tum, 3; depascor, pastus sum, 3
вирок sententia, ae / високий altus, a, um; supgrus,
вирок (обвинувальний) condem- a, um
natio, onis /; sententia absolutoria високо alte
виростати cresco, crevi, creturn, 3 високо розташований super-
вирощування cultura, ae / nus, a, um
вирощувати colo, colui, cul- високоосвічений humanus, a, um
tum, 3; alo, alui, alltum, 3; edQco, висота suggestus, us m
avi, atum, 1 вистава spectaciilum, і n
вирубувати abrado, rasi, rasum, виставляти наперед praefero,
3 tuli, latum, ferre; ostendo, ndi, ntum, 3
вистачати s 274 ^Ю!вишукані?Щ

вистачати suppeto, petlvi (ре- ferre; sustento, avi, atum, 1; stabilio,


tii), petltum, З Ivi, Itum, 4
вистрибувати prosilio, ui, 4 витрушувати excutio, cussi, cus-
виступ processus, us m sum, 3
виступати proficiscor, fectus витягати praetendo, tendi, ten-
sum, 3; excedo, cessi, cessum, 3; tum, 3; protraho, traxi, tractum, 3;
incedo, cessi, cessum, 3; procedo, subduco, duxi, ductum, 3
cessi, cessum, 3 вифарбовувати perfundo, fudi,
виступи minae, arum f pi. fusum, 3
висушувати sicco, avi, atum, 1 вихваляти celebro, avi, atum, 1;
висячий suspensus, a, um vendito, avi, atum, 1
витирати abstergeo, tersi, ter- вихвалятися glorior, atus sum,
sum, 2 1
витискати exprlmo, pressi, pres­ вихід abscessio, onis/; abscessus,
sum, 3 us m\ abitus, us m\ exitus, us m
витікати profluo, fluxi, fluc- вихованість humanltas, atis /
tum, 3 виховання cultura, ae /; discipll-
витісняти trudo, trusi, trusum, na, ae /
3 вихователь paedagogus, і m
витончений teres, £tis; el£gans, виховувати alo, alui, alltum, 3;
ntis edfico, avi, atum, 1
витонченість elegantia, ae/; hu­ виходити abeo, ii, itum, Ire; ex­
manltas, atis / cedo, cessi, cessum, 3; exeo, ii, Itum,
витоптувати proculco, avi, Ire; evenio, veni, ventum, 4
atum, 1 виходити заміж nubo, nupsi,
витрата impensa, ae / nuptum, 3
витрачати impendo, pendi, pen- вихор turbo, mis m
sum, 3; absumo, sumpsi, sumptum, вишитий pictus, a, um
3 вишня cer&sus, і/
витривалий patiens, ntis виштовхувати prorumpo, rupi,
витриманий stabilis, e ruptum, 3
витримка stabilltas, atis / вишуканий quaesltus, a, um; le-
витримувати perfero, till і, latum, pidus, a, um
^Івиш уканість^^і__________275__________^^відгукУватися^

вишуканість lepos, oris т\ pul- cutio, cussi, cussum, 3


chritudo, inis/ відбір electio, onis /
вишукувати inquTro, slvi, si­ відблиск speculum, і n
tum, 3 відбуватися fio, factus sum, fid-
вище supra (із знах.) ri; subvenio, veni, ventum, 4
вищезазначений praenotatus, a, відбудований recidlvus, a, um;
um restitutus, a, um
вищезгаданий praedictus, a, відбудовувати restituo, ui, utum,
um; supradictus, a, um 3; reficio, feci, fectum, 3
вищеназваний praenominatus, відважний audax, acis; fortis, e
a, um відважно audacter; fortlter
вищеописаний suprascriptus, відваж увати dependo, ndi,
a, um nsum, 3
вищ есхвалений praetactus, відважуватися audeo, ausus
a, um sum, 2
вищий superior, ius відвертати averto, verti, ver-
вищий ступінь comparatlvus, sum, 3; sediico, duxi, ductum, 3
a, um відвертатися abhorreo, ui, -, 2
виявляти exhibeo, bui, bitum, відверто sincere; vulgo; palam
2; illustro, avi, atum, 1 відвідувати visito, avi, atum, 1
виявляти протидію repugno, відводити abdQco, duxi, ductum,
avi, atum, 1 3; sediico, duxi, ductum, 3
виявляти сумнів diffido, fisus відводити назад reduco, duxi,
sum, 3 ductum, 3
виявлятися consisto, stlti, -, бге, відвозити deporto, avi, atum, 1
3; patesco, patui, -, 3 відганяти averto, verti, versum,
вівтар altare, is n = altaria, ium я, 3; redigo, egi, actum, 3; repello, рйіі,
p i ; ara, ae/ pulsum, 3; prohlbeo, bui, bitum, 2
вівця ovis, is / відгороджувати termino, avi,
від a, ab, abs (з відкл.) atum, 1
відбивати propulso, avi, atum, відгукуватися respondeo, ndi,
1; repercutio, cussi, cussum, 3; re- nsum, 2
Й вШ іаю тиЩ Щ І 276 ИЕЯМИ
віддавати dedo, dldi, ditum, 3; відкрите море altum, і n; salum,
reddo, didi, ditum, 3 іn
віддалений absens, ntis; avius, відкритий apertus, a, um
a, um; longus, a, um; repostus, a, відкриття inventio, onis/; inven-
um tum, і n
віддалятися abscedo, cessi, ces- відкупляти redlmo, emi, emp-
sum, 3; secedo, cessi, cessum, 3 tum, 2
відданий adictus, a, um відкупщик publicanus, і m
відданість pifctas, atis / відлітати av51o, avi, atum, 1
відділ classis, is /; manus, us / відлучення (від церкви) anathe­
відділяти abjungo, junxi, junc- ma, ae /
tum, 3; disjungo, nxi, nctum, 3; se- відлякувати absterreo, terrui,
cemo, crevi, cretum, 3 territum, 2
відділятися secedo, cessi, ces­ відмежовувати secemo, crevi,
sum, 3 cretum, 3
відзнака insigne, is n відмирати adm etior, mensus
від’їзд profectio, onis/ sum, 4
від’їздити avero, vexi, vectum, 3; відміна (закону) abolitio, onis/
decedo, cessi, cessum, 3; proftcio, відмінність differentia, ae/; va-
feci, fectum, 3 riatio, onis /
відкидання abjectio, onis/ відміняти der5go, avi, atum, 1;
відкидати abjicio, jeci, jectum, rev6co, 5vi, atum, 1
3; sperno, sprevi, spretum, 3; repel- відміняти (на основі всенародно­
lo, рйіі, pulsum, 3 го опитування) abr6go, avi, atum, 1
відкладати postpono, posui, po- відміряти metior, mensus sum, 4
situm, 3; sustento, avi, atum, 1; aufe- відмічати designo, avi, atum, 1;
ro, abstiili, ablatum, auferre noto, avi, atum, 1
відкладний ablatlvus, і m відмова abdicatio, onis /
відкликати revoco, avi, atum, відмовляти abr5go, avi, atum, 1;
1 dendgo, avi, atum, 1; recudo, avi.
підкривати aperio, rui, rtum, 4; atum, 1
invenio, veni, vcntum,4;rcperio, p£ri, відмовлятися abdico, avi, atum,
pertum, 4 1; reciiso, avi, atum, 1
277 — Ш М »

віднесення relatio, onis / відпочивати quiesco, quievi, qui-


віднімати aufcro, abstiili, abla- etum, 3; recubo, avi, -, 1
tum, auferre; adlmo, emi, emptum, 3 відпочинок qules, €tis /; otium,
відновлений recidlvus, a, um ii n
відновлення integratio, onis /; відправлення ablegatio, onis /
redintegratio, onis/ відправляти transmitto, mlsi,
відновлювати repono, posui, missus, 3; ablego, avi, atum, 1
positum, 3; restauro, avi, atum, 1; відправлятися proficiscor, fec-
restituo, ui, utum, 3; integrasco, -, -, 3 tus sum, 3
відносити aufero, abstiili, abla- відпрягати abjungo, junxi, junc-
turn, auferre; reporto, avi, atum, 1 tum, 3
відношення adjunctio, onis / відпускати amitto, mlsi, mis-
відняття ademptio, onis/ sum, 3; (на волю) manumitto, mlsi,
відображення imago, Inis/; spe- missum, 3; remitto, mlsi, missum, 3
сйіит, і n відпущення manumissio, onis/
відокремлення separatio, onis / відрада solacium, ii n
відокремлювати discrimlno, avi, відраховувати pernumgro, avi,
atum, 1; secerno, crevi, cretum, 3; se- atum, 1
рйго, avi, atum, 1 відривати avello, velli, vulsum,
відомий notus, a, um; clarus, a, um 3; divello, velli, vulsum, 3
відомо constat; notum est відрізати abscldo, cldi, clsum, 3;
відплата dependentia, ae/; sti- recldo, cldi, clsum, 3
pendium, ii n відрізняти dignosco, novi, no­
відплатити remungror, atus sum, tum, 3; discemo, crevi, cretum, 3; se-
1 cemo, crevi, cretum, 3
відповідати respondeo, pondi, відрізнятися antecedo, cessi, ces­
ponsum, 2 sum, 3; differo, stiili, latum, ferre
відповідач reus, і m відрізок spatium, ii n
відповідний consonus, a, um відро situla, ae/
відповідно convenienter; ratio- відрощений promissus, a, um
ne; perinde; відповідно до обставин відрубати recldo, cldi, clsum, 3
pro tempore відсилати rclggo, avi, alum, 1; re-
відповідь responsum, і n mitto, mlsi, missum, 3
^івідск’акуватиШ:, 278 ^вшлащ

відскакувати resilio, silui, sul- відчувати concipio, cepi, cep-


tum, 3 tum, 3; sentio, nsi, nsum, 4
відстань intervallum, і w; spa- відчуження abalienatio, onis /
tium, ii n відчужувати abalieno, avi,
відстояти absto, -, -, 1 atum, 1
відступ abscessio, onis /; reces- відчуття sensus, us m
sus, us m відшкодовувати penso, avi,
відступати deslsto, stlti, stitum, atum, 1
3; discedo, cessi, cessum, 3; recedo, відшкодування solacium, ii n\
cessi, cessum, 3 pensa, ae /; recompensatio, onis /
відсутній absens, ntis відштовхувати repello, puli, pul-
відсутність absentia, ae/ sum, 3; repercutio, cussi, cussum, 3
відтворювати subsSquor, secu- відшукувати eruo, rui, rltum, 3;
tus sum, 3; simiilo, avi, atum, 1 investlgo, 1; recqulro, sTvi, situm, 3
відтирати detSro, trlvi, trltum, 3 відьма striga, ae /
відтоді як, після того як post- віз currus, і m\ vehiciilum, і n
quam візит salutatio, onis /
відточеність elegantia, ае/ візник vehicularius, ii m
відтягати abstraho, traxi, trac- візок vehiciilum, і n
tum, 3 війна bellum, і n
відхилення repudium, ii n\ військо copiae, arumf pi.; exer-
translatio, onis / citus, us m
відхиляти repudio, avi, atum, 1; військовий militaris, e; військова
averto, verti, versum, 3 справа res militaris; військовий ко­
відхилятися aberro, avi, atum, 1; рабель navis longa
ablQdo, -, -, 3 вік aetas, atis/; saeciilum, і n
відхід recessus, us m вікно fenestra, ae /; lumen,
відходити descedo, cessi, ces­ inis n
sum, 3; absTsto, stiti, -, 3; recedo, ces­ віковий saecularis, e
si, cessum, 3 віл bos, bovis m\ taurus, і m
відчиняти aperio, rui, rtum, 4 вілла villa, ae /
ів іл ь н Ш с т б ІЩ 279 Ш ^ в ’щігавсїїі

вільне місто municipium, і п вісімдесят octoginta


вільний liber, 6ra, drum; vacuum, вісімнадцятий duodevicesimus,
a, um; solutus, a, um a, um
вільний час otium, ii п вісімнадцять duodeviginti
вільність licentia, ае / вісімсот octingenti, ae, a
вільновідпущеник libertlnus, віск cera, ae /
іт вісник nuntius, ii m ; praeco,
вільновідпущениця libertlna, onis m
ае/ вістря acles, 6i /; acumen, mis/;
вільнонароджений ingenuus, cuspis, idis/
a, um вітати saluto, avi, atum, 1
вільха alnus, і / вітер aura, ae/; ventus, і m
він is, еа, id; hie, haec, hoc; ille, вітрило velum, і n
ilia, illud; iste, ista, istud вітчизна patria, ae /
вінегрет acelaria, orum n, pi. вітчизняний domesticus, a, um;
віник scopa, ae/ gentllis, e; patrius, a, um
вінок corona, ae/; torquis, is m вічко ocellus, і m
віра Tides, 6i / вічний aeternus, a, um; perpe­
вірити credo, didi, ditum, 3; fido, tuus, a, um
fisus sum, 3 вічність aeternitas, atis/; aeter-
вірний verus, a, um; fidelis, e; cer- num, і n
tus, a, um вішати suspendo, pendi, pen­
вірність Tides, Si / sum, 3
віроломний perfidus, a, um віщати for (= fa + o r), fatus
віроломство perfidia, ae / sum, 1
вірш carmen, mis n\ versus, us віщий nuntius, a, um
m віщування vaticinatio, onis /;
віршики nugae, arum/ pi. vaticinium, ii n
вірьовка funiciilus, і m\ funis, віщун hari5lus, і m
is m віяти aspiro, avi, atum, 1; flo, avi,
вісім octo atum, 1; spiro, avi, atum, 1
вісім разів octies в’їдливо salse
ШШтВИЮЯЯІ 280

в’їздити intro, avi, atum, 1 3; pereo, ii, itum, Ire


вказівка institutio, onis / вміщувати sisto, stiti, statum, 3;
вказувати indlco, avi, atum, 1 includo, lusi, lusum, 3
вкладати impono, sui, sltum, 3 вмощуватися consTdo, sedi, ses-
включно inclusive sum, 3
вкрадене spolium, ii n внаслідок ob; propter (із знах.)
вкриватися піною spumo, avi, вносити importo, avi, atum, 1;
atum, 1 inffcro, intiili, illatum, inferre
вкритий лускою squameus, a, вночі noctu
um внутрішній internus, a, um; in­
влада potestas, atis /; imperium, terior, ius
ii n\ (царська влада) sceptum, і n\ вовк lupus, і m
manus, us / вовчиця lupa, ae /
владарювати regno, avi, atum, 1 вовна lana, ae /
владнати seco, secui, sectum, 1 вогник fociilus, і m
власний proprius, a, um вогнище focus, і m; rogus, і m
власник heres, edis /; proprie- вогняний igneus, a, um
tarius, ii m; вогонь ignis, is m
власність propriStas, atis/; domi­ вода aqua, ae /; flumen, Inis n\
nium, ii n unda, ae /
властивий proprius, a, um водночас obiter; simul; parlter
властивість conditio, onis /; водойма aquarium, ii n\ lacus,
propriStas, atis/; spectamen, inis n us m
влаштовувати accommddo, avi, водянка (хвороба) hydrops,
atum, 1; adapto, avi, atum, 1 opis m
вливати adjicio, jeci, jectum, 3; водяна гадюка hydra, ae /
infundo, fudi, fusum, 3 воєнний militaris, e
вливатися influo, fluxi, flu- вождь dux, ducis m
xum, 3 возвеличувати illustro, avi, atum,
влучний salsus, um 1; supfcro, avi, atum, 1
вмирати morior, mortuus sum, воздавати refero, till і, latum, ferre
ЕвозигаШ Н Щ 281 И Ш Ш Ш

возити veho, vexi, ctum, З ворожнеча simultas, atis /


возлягати discumbo, cubui, cu- ворона corvus, і m
bitum, 3 ворота porta, ae /; ostium, ii n
воїн miles, Itis m воротар ostiarius, і m
воліти malo, malui, malle востаннє postremum
воло ingluvies, ei/ восьмий octavus, a, um
волога humor, oris m воювати bello, avi, atum, 1; mi-
вологий umens, umentis; uml- lito, avi, atum, 1; pugno, avi, atum,
dus, a, um; uvidus, a, um 1; certo, avi, atum, 1
володар tyrannus, і m впадати influo, fluxi, fluxum,
володіти possideo, sedi, sessum, 3
2 впадати у відчай despgro, avi,
волонтер voluntarius, ii m atum, 1
волос pilus, і m вперед porro; protlnus
волосся capillus, і m\ coma, ae / впертий contumax, acis; prae-
волоцюга ribaltus, і m; vadus, sumptiosus, a, um; obstinatus, a, um;
іm tenax, acis
волочити protraho, traxi, trac- впертість contumacia, ae /
tum, 3; verro, -, versum, 3 вперто constanter; acrlter
воля numen, Inis n\ voluntas, вперто триматися persto, stlti,
tatis / statum, 1
воля богів fatum, і n вперше primum
вонючий putldus, a, um впливати pertracto, avi, atum, 1
ворог hostis, is m\ inimlcus, і m впливовий primas, atis; valens,
ворогувати dissideo, sedi, ses­ ntis
sum, 2 вплітати immitto, mlsi, missum,
ворожба огасйіит, і n 3; impllco, ui, itum, 1
ворожий hostilis, e; inimlcus, a, вправа exercitium, ii n
um; invlsus, a, um вправлятися exerceo, ui, cltum,
ворожість inimitia, ae/; iniqul- 2; exerclto, avi, atum, 1
tas, atis/ вправність sollertia, ae /
вражати profllgo, avi, atum, 1; встановлювати instituo, ui,
offendo, ndi, nsum, 3; percutio, cussi, iitum, 3; statuo, tui, tiitum, 3; stabilio,
cussum, 3 Ivi, Itum, 4
вражатися stupesco, 3 вступ exordium, ii n; praefatio,
вражений stupldus, a, um onis/
враз protlnus вступати penetro, avi, atum, 1;
вразливий vulnerabllis, e adeo, ii, Itum, Ire; ingredior, gres-
вранці mane sus sum, 3
вриватися irrumpo, rupi, rup- всюди ibicumque; iblque; vul-
tum, 3 go; passim
врівноважений adductus, a, всякий unusquisque, unaquae-
um; temperatus, a, um que, unumquodque; quillbet, quae­
врівноважувати expendo, ndi, llbet, quodllbet; quicumque, quae-
nsum, 3; tempSro, avi, atum, 1 qumque, quodcumque
врода forma, ae/; venus, Sris/ всього omnlno
вродливий formosus, a, um; pu- втеча fuga, ae /; refugium, ii n
lcher, chra, chrum втикати defigo, fixi, fictum, 3
врожайний ferax, acis; fertllis, e втікати defugio, fugi, (fugltum),
вростати incresco, crevi, 3 3; effugio, fugi, fugitiirus, 3
вручати commendo, avi, atum, втікаючий profugus, a, um
1; mando, avi, atum, 1 втіха gaudium, ii n
вручення traditio, onis f; man- втішати allevo, avi, atum, 1; al-
datum, і n loquor, locutus sum, 3
все totum, і n втішатися gaedeo, gavlsus sum, 2
все ж attamen; tamen втомлений defessus, a, um; fes-
все ж таки tametsi sus, a, um; lassus, a, um; fatigatus,
вселяти incutio, cussi, cussum, 3 a, um
всередині intus втомлювати fatlgo, avi, atum, 1
всесвіт mundus, і m\ universum, втрата orbitas, atis /; amissio,
іn onis/; detrimentum, і n
всіма визнаний confessus, a, втрачати amitto, mlsi, missum,
um 3; deficio, feci, fectum, 3; perdo, didi,
всмоктувати imblbo, bibi, -, 3 ditum, 3
втрачати надію despSro, avi, вчиняти змову conjuro, avi,
atum, 1 atum, 1
вудилище arundo, Inis / вчитель doctor, oris m; magis-
вуздечка frenum, і n; vinciilum, ter, tri m; praeceptor, oris m
іn вчитель красномовства rhetor,
вузол nodus, і m oris m
вузький angustus, a, um; stric- вчителька magistra, ae /
tus, a, um вчити doceo, cui, ctum, 2; prae-
вулиця pratea, ae/; strata, ae/ cipio, cepi, ceptum, 3; erudio, Ivi,
вульгарний insulsus, a, um Itum, 4
вуста os, oris n вчитися disco, didlci, 3; stu-
вухо auris, is / deo, dui, 2
вхід adltus, us m\ ingressio, onis/ вшанування adoratio, onis/; ce-
входити ingredior, gressus sum, rimonia, ae/; veneratio, onis/
3; intro, avi, atum, 1 в’яз ulnus, і /
вчасно bene; tempestlve в’язанка fascis, is m
вчащати (часто відвідувати) в’язати necto, nexui, nexum, 3;
frequento, avi, atum, 1 ligo, avi, atum, 1
вчений doctus, a, um; litteratus, в’язниця carcer, 6ris m
a, um в’ялий lentus, a, um; piger, gra,
вчення doctrina, ae /; praecep- grum
tum, і n в’ялість pigritia, ae /
вчинок factum, і n; fadnus, oris n в’яло lente

Г , ґ
гавань portus, us m Гай (чоловіче ім'я) Gaius, і m
гавкати latro, avi, atum, 1 гай lucus, і m
гадяти puto, avi, atum, 1; avi, atum, ar- Гайя (жіноче ім я) Gaia, ае/
bitror, atus sum, 1; aestimo, avi, atum, 1 гак tenabiila, ае /
гадюка serpens, ntis m\ anguis, галас clamor, oris т
is m , f галасливий clamosus, a, um
шттішмж 284 вииияшши
Галатея (одна з нереїд, жіноче di, sponsum, 2
ім я) Galatea, ае / гаркавити balbutio, Ivi, Itum, 4
Гален (відомий лікар, 129— гарний pulcher, chra, chrum;
199 рр.) Galenus, і т saluber, bris, bre
Галлія (країна, яка охоплюва­ гарчати latro, avi, atum, 1
ла приблизно території сучасних Гарумна (річка на території
Франції і Бельгії) Gallia, ае/ Галлії, нинішня Гарона) Garumna,
галл (мешканець Галлії) Gal- ае/
lus, і т гарячий calldus, a, um; fervens,
галльський Galllcus, a, um ntis; torrldus, a, um
гам strepltus, us т гарячковість fervor, oris m
Гамількар (карфагенський пол­ гасити extinguo, nxi, nctum, 3;
ководець, батько Ганнібала, по­ restinguo, nxi, nctum, 3
мер 228р. до н. е.) Gamilcar, aris т гаснути dormlto, avi, atum, 1
гамірний clamosus, a, um гаяння (часу) mora, ae /
гамувати domlto, avi, atum, 1; гаяти cesso, avi, atum, 1
coerceo, cui, cltum, 2 ґвалтівник violator, oris m
ганебний foedus, a, um; turpis, Гектор (один із головних героїв
e; indignus, a, um Трої, його подвиги описав Гомер у
ганебно foede; turpUer «Іліаді») Hector, 6ris т
ганити animadverto, ti, sum, 3; Геліади (дочки бога сонця Ге-
vitup6ro, avi, atum, 1 ліоса, сестри Фаетона. По смерті
Ганнібал (карфагенський пол­ брата від розпуки обернулися на
ководець, старший син Га міль ка­ тополі, з яких текли сльози у виг­
ра Барки, 248— 183 pp. до н. е.) ляді бурштину) Heliades, umf, pi.
Hannibal, alis т Гелікон (гора, присвячена Апол-
ганьба infamia, ае /; indignltas, лонові й Музам) Helicon, onis т
a tis/ Геллеспонт (Дарданелли) Неі-
ганьбити infamo, avi, atum, 1; lespontus, і т
foedo, avi, atum, 1; aspergo, persi, гельвети (плем'я, яке мешкало
persum, 3 на території нинішньої Швейца­
гарантія satisdatio, onis / рії) Helvetii, orum т, pi.
гарантувати spondeo, spopon- геній ingenium, іі п
^ гєоп^ ія іщ ДІІЙ 285

географія geographia, ае / гетульський Gaetulus, a, um


геометрія geometria, ае/ Гибла (гора в Сицилії, яка сла­
геометричний geometricus, а, um вилася медом) Hybla, ае/
Гера (богиня, дружина Зевса у гидкий foedus, a, um; turpis, е
давньогрецькій міфології, ото­ гидко foede
тожнювалася з римською Юно- гиметський (Гимет-гора) Ну-
ною) Hera, ае/ mettius, a, um
Геракліт (давньогрецький фі­ гинути cado, cecldi, casum, 3;
лософ, VI— V cm. до н. е.) Herac­ intereo, ii, Itum, Ire; pereo, ii, Itum,
litus, і т Ire
Геркулес = Геракл (один із гирло os, oris n
найпопулярніших давньогрецьких Гібернія (нинішня Ірландія)
героїв, син Зевса) Herciiles, is т Hibernia, ae/
германець Germanus, і т гідний dignus, a, um; merens,
Германія (країна германських ntis
племен) Germania, ае/ гідний поваги reverendus, a, um
германський Germanus, a, um гідність dignitas, atis/; decorum,
Гермес (бог, син Зевса, вісник іn
богів, покровитель торгівлі і красно­ гідра hydra, ae/
мовства, ототожнювався з рим­ гілка ramus, і m\ virga, ae/
ським Меркурієм) Hermes, ае т гімназія gymnasium, ii n
Гермократ (чоловіче ім я) Нег- Гіппократ (найвідоміший у
mocrates, is т давнину лікар, помер бл. 370 р.
Геродот (давньогрецький істо­ до н. е.) Hippocrates, is т
рик, автор «Історії», 4-а книга гіркий amarus, a, um; acerbus, а,
якої є найціннішим джерелом з um
історії, етнографії та географії гіркуватий subamarus, a, um
Північного Причорномор'я, між гість conviva, ае т\ hospes, Itis т
490—480та 430—424рр. до н. е.) глава родини pater familias
Herod5tus, і т глава триби tribunus, і т
Гетулія (південна частина М а­ гладенький teres, etis
рокко і Західної Сахари) Gaetulia, гладити permulceo, mulsi, mul-
ае/ sum, 2
гладіатор gladiator, oris m гнутися procumbo, cubui, cu-
гладіаторський gladiatorius, a, bitum, 3
um говіркий el5quens, ntis; loqu-
гладкий opimus, a, um; pin- ax, acis
guis, e герой heros, ois m\ vir, і m
глиб vadum, і n година hora, ae /
глиба moles, is / годитися adjuvo, juvi, jutum, 1
глибокий altus, a, um; profun­ годівля pastus, us m
dus, a, um годувати satiiro, avi, atum, 1; nu-
глибоко alte; profunde trio, Ivi, Itum, 4; alo, alui, alitum, 3
глина lutum, і n говорити dico, xi, ctum, 3; fero,
глиняна посудина testum, і n tuli, latum, ferre; loquor, locutus sum,
глумитися eliido, lusi, lusum, 3 3; говорити дурниці inertio, -,
глупота stultitia, ae /; stupor, 4; говорити комусь adloquor, ad-
oris m locutus sum, 3; говорити неясно,
глухий surdus, a, um; raucus, нерозбірливо, белькотіти balbutio,
a, um; rausus, a, um Ivi, Itum, 4
глушина avium, ii n годуючий almus, a, um
глядач spectator, oris m голий nudus, a, um
глядіти specto, avi, atum, 1 голити tondeo, totondi, ton-
гнаний profugus, a, um sum, 2; rado, rasi, rasum, 3
гнати compello, рйіі, pulsum, голка acus, us /
3; expello, рйіі, pulsum, 3 голова caput, itis n
г н и т и putresco, trui, 3 головна пов’язка vitta, ae/
гнів ira, ae /; iracundia, ae / головний principalis, e
гніватися irascor, -, -, 3 головним чином praecipue;
гнівити laedo, laesi, laesum, 3 imprimis
гнівний iratus, a, um головувати praesideo, sedi, ses-
гніздо nidus, і m sum, 2
гній stercus, oris m голод fames, is /
гнітити urgeo, ursi, -, 2; vexo, голодування inedia, ae/
avi, atum, 1 голос vox, vocis /
КіголосуванІмЩИ 2 87

голосування suffragium, іі п гортати sollicito, avi, atum, 1


голота vulgus, і п горщик olla, ae /
голуб, голубка columba, ае / господиня domina, ae /
Гомер (найдавніший із відомих господній domlnus, a, um
грецьких поетів, легендарний автор господь deus, і m ; domlnus, і m
«Іліади» і «Одіссеї») Homerus, і т гостинний hospltalis, e
гонець tabellarius, іі т гостинність hospitium, ii n
гончар figiilus, і т гості (бенкетуючі) convlvae,
гора mons, montis т arum m,f, p i
Горацій К. Ф. (іодин із видат­ гострий acer, aeris, acre; acutus,
них поетів Риму, 65—8 рр. до н. е.) a, um; гострий кінець cuspis, idis/
Horatius, іі т
гостро acriter; acute
горб arx, arcis/; clivus, і т\ сої-
гострота acies, ei/; acrimonia, ae
lis, is т
/; acritas, atis/
горбистий ingosus, a, um; clivo-
готовий paratus, a, um
sus, a, um
готувати paro, avi, atum, 1
гордий superbus, a, um
гра ludus, і m; ludicrum, і n
гордість superbia, ае/
грабіж latrocinium, ii n
гордовитий superbus, a, um
горе querela, а е /= querella, ае/; грабіжник praedo, onis m
miseria, ае/ грабувати latrocinor, atus sum,
гористий montanus, a, um 1; spolio, avi, atum, 1; praedor, prae-
горіти ardo, arsi, arsum, 3; са- datus sum, 1
leo, calui, -, 2; flagro, avi, atum, 1 грабунок raptus, us m
горлиця columba, ae / граматик grammaticus, і m
горлянка fauces, iumf p i ; haus- грамота littdra, ae /
tus, us m грамотний litteratus, a, um
горніст cornlcen, Inis m гранат malum punicum n
городити saepio, saepsi, saep- грати ludo, lusi, lusum, 3
tum, 4; городити нісенітниці гратися lascivio, Ivi, Itum, 4
ineptio, 4 гребінь juba, ae /
горох cicer, Sris n гребти verro, -, versum, 3
ЩребуватидЦЩШ___________ 288

гребувати abomlnor, atus sum, 1 грошовий pecuniarius, a, um


Гранік (ріка в історичній об­ грубий rudis, e; vulgaris, e; inciil-
ласті Мізіяу Малій Азії) Granicus, tus, a, um
іт грубість acritiido, inis/
грек Graecus, і т грудень December, bris m
Греція Graecia, ае/ груди praecordia, orum n, pi.;
грецький Graecus, a, um pectus, 6ris n
гриб fundus, і т ґрунт humus, і /; solum, і n
грива juba, ае/ губа labrum, і n
гризні mordeo, momordi, mor- губити perdo, didi, didum, 3
sum, 2 губитися amitto, mlsi, missum,
гриміти tono, avi, atum, 1 3
грізний dirus, a, um губка labellum, і n
грім tonitrus, us m гудити damno, avi, atum, 1; ma-
гріти foveo, fovi, fotum, 2 ledTco, dixi, dictum, 3
гріх nefas (невідм.) n гудіти fremo, mui, -, 3
rpiui nummus, і m гул gemitus, us m\ fremitus, us
грішити pecco, avi, atum, 1 m\ rumor, oris m
гробниця sepulcrum, і n гумор sal, salis m
громада civltas, atis/ гумористичний salsus, a, um
громадський publlcus, a, um гуркіт strepitus, us m
громадський туалет forica, ae / гусак anser, fcris m
громадянин, -нка civis, is m, f густий creber, bra, brum; den-
громадянський civllis, e sus, a, um
гроно (винограду) uva, ae/ густочервоний колір rubedo,
грот antrum, і n\ spelunca, ae / inis/
гроші pecunia, ae/ гуща faex, faecis /

давальний відмінок dativus, і m давати do, dedi, datum, 1


^давїїти-пора 289

давати пораду suadeo, suasi, е; gratuitus, a, um


suasum, 2; consilior, atus sum, 1 даремність vanltas, atis/
давати притулок celo, avi, atum, 1 даремно frustra; turpi ter
давити obtSro, trlvi, trltum, 3; Дарій (перський цар, 521— 485pp.
premo, pressi, pressum, 3 до н. е.) Darius, і т = Dareus, і т
Дави (міфічний цар Апулії, в дармоїд bucca, ае /
Італії) Daunus, і т дарувати do, dedi, datum, 1;
давнина antiqultas, atis / dono, avi, atum, 1
давній antiquus, a, um; vetus, дарунок dos, dotis /
dris дати проникнути всередину in-
давність antiqultas, atis/; usuca- sinuo, avi, atum, 1
pio, onis/ дах tectum, і n\ tegiila, ae/
давно pridem дбайливий tutus, a, um
далекий longus, a, um дбайливо solliclte
далеко procul; longe дбати facio, feci, factum, 3; qua-
далі porro; protinus ero, slvi, sltum, 3
Дамокл (придворний сираку- два duo, duae, duo; два дні bi-
зького тирана Діонісія, I V cm. duum
до н. е.) Damocles, is т двадцятий viceslmus, a, um
данайці (греки) Danai, drum т, рі. двадцять viglnti
Данаїди (50 дочок царя Даная; двадцять вісім duodetriginta
вийшли заміж за 50 синів Єгипту, двадцять дев’ять undetriginta
за вбивство своїх чоловіків мусили двадцять разів vicies
вічно наповнювати в підземному дванадцятий duodeclmus, а,
царстві бездонну діжку) Danaides, um
umf pi. дванадцять duoddcim
данина tribiitum, і n; stipendium, двері janua, ае /
ii n; vectlgal, alis л двісті ducenti, ае, а
дарданід (нащадок троянсько­ двічі bis
го царя Дардана) Dardanldes, двоголовий biceps, cipltis
ае т дводенний biduus, a, um
даремний vanus, a, um; inanis, двоіменний binomlnis, е
щ воногйт ш т 290___________ЕЩзюркотливийЗЯ

двоногий bipes, Sdis деревина materia, ае/; lignum,


дворічний biennis, е іп
двохсотий ducentesimus, a, um дерево arbor, 6ris/
де ubi; qua; quo держава civltas, atis/; respublica,
де б не usquam ае/
дев’яносто nonaginta державний publlcus, a, um
дев’ятий nonus, a, um деспот tyrannus, і т
дев’ятнадцять undeviginti десь в іншому місці alibi
дев’ятсот nongenti, ае, а десята частина легіону cohors,
дев’ять novem; дев’ять разів rtis /
novies десятий decimus, a, um
Дедал (легендарний будівничий десять decem; десять разів de-
лабіринту на острові Крит) Dae­ cies
dalus, і т децемвір (член центрального
дезертир transfuga, ае т адміністративного або законо­
деінде alibi давчого органу із 10 чоловік, член
декілька aliquot колегії десяти) decSmvir, і
Делос (острів) Delos, і т - De- дешевий vilis, е
lus, і т дешевіти vilesco, vilui, -, З
Дельфи (місто біля підніжжя дещиця pauca, orum п, рі.; раи-
Парнасу, де знаходився оракул lum, і п
Аполлона) Delphi, orum т, pi. дещо nonnihil; дещо більше
дельфійський Delficus, a, um plusciilum
дельфін delphlnus, і т деякий nonnullus, a, um
демагогічно popularlter деякий час aliquamdiu
Демокріт (давньогрецький фі- деяким чином quodamm5do
лософ-матеріаліст, 460— 370 pp. деякі complures, а
до н. е.) Democritus, і т джгутик flagellum, і п
Демосфен (видатний оратор, джерело fons, fontis /
384—322pp. до н. е.) DemosthSnes, дзвеніти sono, ui, itum, 1
іт дзвін sonor, oris m
денний diumus, a, um дзеркало speculum, і n
день dies, еі т дзюркотливий loquax, acis
291

дивися ессе диявол diabolus, і m


дивитися video, vidi, visum, 2; Діана (дочка Юпітера, сестра
specto, 1 Аполлона, богиня мисливства у дав­
дивитися вгору suspicio, pexi, ньоримській міфології) Diana, ае/
pectum, 3 діва virgo, inis /
дивитися вперед prospicio, дівочий virgineus, a, um
spexi, spectum, 3 дівчина virgo, Inis/ puella, ae /
дивитися з подивом emlror, emi- дівчинка риеіійіа, ae /
ratus sum, 1 дід senex, senis m\ avus, і m
дивитися з презирством despi- дієслово verbum, і n
cio, spexi, spectum, 3 дієприкметник participium, іі n
дивитися назад respicio, spexi, дієта diaeta, ae/
spectum, 3 дізнаватися comperio, peri, per-
дивний admirabllis, e; mirus, tum, 4
a, um дії acta, бrum n, p i
дивуватися miror, ratus sum, 1; дійовий actlvus, a, um; agens, ntis
admiror, atus sum, 1 дійсний realis, e
дикий ferox, ocis; ferns, a, um дійсний спосіб indicatlvus, і m
дикість feritas, atis/ дійсно enim; profecto; verum
диковина monstrum, і n ділити divldo, vlsi, visum, 3; tri-
диковинний mirus, a, um buo, bui, butum, 3
дим fumus, і m діло negotium, ii n; res, rei /
димитися fumo, avi, atum, 1 дім domus, us/; tectum, і n\ до­
диктатор (вища посада в Римі дому domum; вдома domi
за надзвичайних обставин) dicta­ Діоген (давньогрецький філо­
tor, oris т соф, 404— 323pp. до h .e.) Dioge­
диктувати dicto, avi, atum, 1 nes, is m
дитина infans, ntis m, /; puer, Діскордія (богиня розбрату)
Sri m\ proles, is/ Discordia, ae/
дихання haustus, us m\ spiri- діставати depromo, prompsi,
tus, us m promptum, 3; promo, prompsi,
дихати spiro, avi, atum, 1 promptum, 3
10*
!ІдіставатаШ §^і 292 Ш Ш Ш Ш тчтЖ

діставати воду adaquor, -, 1 доброволець voluntarius, ii m


діставатися pervenio, veni, ven- добродійний beneficus, a, um
tum, 4 добродійство beneficium, ii n
діти libSri, orum т, pi. доброзичливий benevdlus, a,
дія actio, onis/; faclnus, dris n um; benignus, a, um
діяльний actlvus, a, um; actio- доброзичливість benevolentia,
sus, a, um ae/; favor, dris/
діяльність negotium, ii n доброзичливо benigne
діяння acta, drum n, pi. добросовісно diligenter; since­
діяти ago, egi, actum, 3 re; bona fide
для causa (зродов.); ad (із знах.); доброта facilltas, atis/
(може виражатися через дав. без доброчесний pius, a, um; ho-
прийменника) для того щоб ut, uti nestus, a, um
дно fundus, і т\ vadum, і п доброчесність honestum, і n\
днями heri virtus, utis /; probltas, atis/
до ad (із знах.) добувати сотрйго, avi, atum, 1;
до (з попереднім відкл. або ро­ pario, pepersi, partum, 3
дов.) ten us довбати cavo, avi, atum, 1
до такої міри tan turn довгий longus, a, um; spatiosus,
до тих пір donee a, um
до того usque adeo; adeo довго diu
до того ж atque довговічний vetustus, a, um; pe-
добиватися adipiscor, adeptus rennis, e
sum, З довготривалий diuturnus, a,
доблесть virtus, utis / um; porrectus, a, um
добра нагода sapientia, ае / довгуватий longiusciilus, a, um
добре bene; probe довжина longitiido, inis /
добре навчений paratus, a, um довідуватися comperio, pfcri,
добрий bonus, a, um pertum, 4; experior, pertus sum,
добро bonum, і п\ pecunia, ае/ 4; exploro, avi, atum, 1
добробут salus, utis / довірливий credulus, a, um
добровільний spontaneus, а, довіряти credo, didi, ditum, 3;
um; voluntarius, a, um fido, fisus sum, 3; fidem habSre
■EoBipaHWim 293 —
довіра confidentia, ae /; fides, доконаний perfectus, a, um
е і/ документ tabella, ae /; docu-
доводити adduco, duxi, ductum, mentum, і n
3; доводити теорему probo, avi, долати devinco, vlci, victum, 3;
atum, 1 ехирбго, avi, atum, 1
доволі probe доливати aspergo, persi, per-
доганяти adipiscor, adeptus sum, 3; fundo, fudi, fusum, 3
sum, 3 долина valles, is /
догляд cultura, ae /; testitudo, долоня palma, ae /
m is/ доля fatum, і n\ fortuna, ae/; sors,
доглядати accuro, avi, atum, 1 sortis /
договір foedus, £ris n\ formula, домагання requisitio, onis/
ae/; pactum, і n домагатися affecto, avi, atum, 1;
додавання accretio, onis /; ad- appdto, petlvi, petltum, 3; postiilo,
ditio, onis / avi, atum, 1
додавати affero, attuli, allatum, домагатися чогось concupisco,
afferre; addo, didi, ditum, 3 plvi, pltum, 3
додавати до малюнка appingo, домашній domesticus, a, um
pinxi, pictum, 3 домівка domus, us /; focOlus,
додача accessio, onis /; usura, ae/ іm
дозвіл suppetiae, arum / pl.\ домовлятися condlco, dixi, dic­
voluntas, atis/; permissus, us m tum, Sre; stipiilor, atus sum, 1
дозволений licitus, a, um; per­ донесення relatio, onis/
missus, a, um допитливий studiosus, a, um
дозволено fas est; licet, licuit, 2 дописувати postscrlbo, scrip-
дозволяти sino, sivi, situm, 3; si, scriptum, 3; adscrlbo, ripsi, rip-
permitto, mlsi, missum, 3 tum, 3
дозор praesidium, ii n допит percontatio, onis /
дозрілий adultus, a, um доповідь declaratio, onis/; dictio,
доказ argumentum, і n\ testifica- onis/
tio, onis/ доповнення additamentum, і n\
доки dum supplementum, і n
до яких nip quousque допоки quousque
-TV*"**€Щ
*і?у*тт'.ГІ0*ЯКХЯЛЯЛЖ
Ш опомагатиШ И 294 ^дотримувати^

допомагати adjiivo, juvi, jutum, дослівно verbatim


1; prosum, profui, prodesse дослідження requisitio, onis /;
допомагаючий adjiivans, antis examinatio, onis/
допомога auxilium, ii n; ops, досліджувати examino, avi, atum,
opis / 1; inqulro, sivi, sltum, 3; exploro, avi,
допускати admitto, mlsi, mis­ atum, 4
sum, 3; sino, sivi, situm, 3 дослідник explorator, oris m;
доречний tempestlvus, a, um quaesltor, oris m
доречно tempestive доставляти adhibeo, bui, bitum,
дорікати animadverto, ti, sum, 2; deporto, avi, atum, 1; praebeo,
3 bui, bitum, 2
дорога via, ae / достатньо affttim; satis = sat
дорогий carus, a, um; pretiosus, достовірний exploratus, a, um;
a, um verus, a, um
дорослий adultus, a, um; pu­ достовірність fides, Si/; verum, і n
bes, Sris; virllis, e доступ aditus, us m
доручати mando, avi, atum, 1; досягати adipiscor, adeptus sum,
addico, dixi, dictum, 3; commen- 3; attingo, tigi, tactum, 3; pertineo,
do, avi, atum, 1 tinui, -, 2; pervenio, veni, ventum, 4
доручення mandatum, і n\ obliga- досягнення adeptio, onis/
tio, onis/ дотеп jocus, і nr, sal, salis m
досвід experientia, ae /; usus, дотепний acutus, a, um; salsus,
us m a, um; sollers, rtis
досвідчений pentus, a, um; proba- дотепність sollertia, ae/; sal, is
tus, a, um m
досвідченість ars, artis/; expe­ дотепно acute, subtiliter
rientia, ae / доти adhuc; adeo; quoad
досить satis = sat дотикати tento, avi, atum, 1
досі adhuc; hactSnus дотримання observantia, ae /
досконалий absolutus, a, um; per- дотримуватися adhibeo, bui,
fectus, a, um itum, 2; observo, avi, atum, 1
досконалість summa, ae/; per- дотримуватися міри modiftco,
fectum, і n avi, atum, 1; tempSro, avi, atum, 1
Ю оучуватисяЩ І __________ 295 __________ Ш Щ Щ Ш т т

доучуватися addisco, didici, З дуже бажати cupio, Ivi, Itum, 3;


доходити adeo, ii, Itum, Ire; malo, malui, -, malle
pervenio, veni, ventum, 4 дуже великий plurimus, a, um
дочка filia, ae/ дуже важливий pergravis, e
дошка tatmla, ae/ дуже давно tamdiu
дощ pluvia, ae / дуже небагато perpaucus, a, um
дощечка tabella, ae / дуже схожий на щось consimi-
дражливий morosus, a, um lis, e
дрижати contremo, tremui, -, 3; дуже тяжкий pergravis, e
tremo, ui, -, 3; trepido, avi, atum, 1; думати arbitror, tratus sum, 1;
vibro, avi, atum, 1 puto, avi, atum, 1; existlmo, avi,
дрижі pavor, oris m atum, 1
дрібна монета as, assis m думка sententia, ae /; opinio,
дрібна худоба pecus, oris n onis/
дрібничка tantillum, і n Думноріг (знатна особа, ворог
дрімота somnus, і m Цезаря) Dumnorix, Igis т
дрова lignum, і n Дунай Danubius, ii т
дротик telum, і n дурень morio, onis т\ stultus, і т
друг amicus, і m\ socius, ii m\ so- дурість тогіа, ае/; stultitia, ае/
dalis, is m дурний stultus, a, um; ignarus,
другий alter, a, um; secundus, a, um
a, um; alius, a, ud дурниці nugae, arumf, pl.
дружба amicitia, ae / дути aspiro, avi, atum, 1; flo, avi,
дружина conjunx, conjiigis /; atum, 1
uxor, oris/ дух animus, і m\ spiritus, us m\
дружній humanus, a, um mens, mentis /
дружньо benigne душа anima, ae/; animus, і m
друїди (кельтські жерці у Гал­ душевний стан affectus, us m
лії та Британії) druldes, um т, р і душити comprlmo, pressi, pres­
Дуб robur, oris п\ quercus, us/ sum, 3
дубовий robustus, a, um душі померлих manes, ium m, pl.
дуже admodum; forte; probe; дякувати gratiilor, gratulatus
plurium; valde sum, 1; gratiam aggre
m m 296_________ ИКодшокровИиЯ^

Є і
Егей (міфічний афінський цар) іі т
Aegeus, еі т еолійський («еолійці» — назва
едикт edictum, і п одного з трьох головних грецьких
Едіп (легендарний цар міста Фів племен) Aeolius, a, um
у Греції) Oedipus, і т Епаміпонд (фіванський полко­
Езоп (давньогрецький байкар, водець, 418— 362pp. до н. е.) Ера-
VI cm. до н. е.) Aesopus, і т mipondas, ае т
езопівський Aesopius, a, um епіграма epigramma, Atis п
елегія elegia, ае / Епіктет (давньогрецький фі-
елідський (Еліда — грецьке лософ-стоїк) Epictetus, і т
місто і область, де відбувалися епілепсія epilepsia, ае /
Олімпійські ігри) Eleus, a, um ера аега, ае /
Емілій (чоловіче ім я) Aemilius, Ескулап (бог лікування у дав­
іі т ньоримській міфології) Aesclapius,
«Енеїда» (поема давньорим­ іі т
ського поета Вергілія) Aeneis, Idos Есхіл (видатний давньогрець­
/ кий трагік, 525— 456 pp. до н. е.)
Еней (головний герой поеми Aeschylus, і т
Вергілія «Енеїда») Aeneas, ае т Есхін (<філософ, учень Сократа)
енергія actitudo, Inis/; vigor, oris Aeschynes, is т
m Етна (вулкан і місто на остро­
Енній (римський поет, творець ві Сицилія) Aetna, ае/
римського епосу, автор «Anna­ ефективний еШсах, acis
tes», 239—169рр. до н. е.) Ennius, ефір aether, gris т

Європа Еигбра, ае/ єдинийunlcus, a, um; solus, a, um


Єгипет Aegyptus, і / єдинокровний germanus, a, um
Щ єт Ш Ш Ш М ______ 297 ______ Ц— Ш ш іДІ
єдність unltas, atis/ нелая) Hel&na, ае/
Єлена (ікрасуня, дружина M e-

ж
жаба rubeta, ае/; гапа, ае/ rideo, risi, risum, 2
жага cupldo, Inis/ жати meto, messui, messum, 3
жадати affecto, avi, atum, 1; cu- жах terror, oris m\ pavor, oris m\
pio, Ivi, itum, 3 timor, oris m
жадібний avarus, a, um; avldus, жахати exterreo, rui, rltum, 2
a, um; cupldus, a, um жахатися horreo, rui, -, 2; hor-
жадібність avaritia, ae/; avidltas, resco, rui, -, 3
atis/; cupldo, Inis/ жахливий horrendus, a, um;
жадоба avaritia, ae/; cupidltas, horribllis, e; horrldus, a, um; terri-
atis /; fames, is / bllis, e
жалібний luctudsus, a, um жвавий al&cer, cris, ere
жалібно misfcre, luctuose жезл sceptrum, і n
жалість pittas, atis / жених procus, і m; sponsus, і
жаліти parco, peperci, -, 3 m
жалкування misericordia, ae/; жереб alea, ae /; sors, sortis /
poenitentia, ae / жертва sacrificium, ii n; munus,
жалкувати poeniteo, tui, -, 2 Sris n\ votum, і n\ victlma, ae /
жало spiciilum, і n жертвоприношення sacrifici­
жалування stipendium, ii n um, ii n\ munus, Sris n\ solemnia,
жалюгідний miser, Sra, drum; orum n, pl.
contemptus, a, um жертовна тварина hostia, ae /
жар fervor, oris m жертовник ага, ae /; altare,
жара aestus, us m is n
жаркий calldus, a, um живий agens, ntis; vivus, a, um
жарт jocus, і m\ lucus, us m живитися pasco, pavi, pastum,
жартування cavillatio, onis/ 3
жартувати jocor, catus sum, 1; живіт alvus, і /; venter, tris m
298

живопис pictiira, ае/ /; uxor, oris /


жила vena, ае / жіночий feminlnus, a, um
жир adeps, Ipis т, /; pingue, is жменя manipiilus, і m
п жнива messis, is /
жирний opimus, a, um; unctus, жовтень October, bris m
a, um; pinguis, e жовтий flavus, a, um; fulvus,
житель іпсбіа, ae m a, um
житель землі terricdla, ae / жовч fel, fellis n
жити vivo, vixi, victum, 3; ha- жоден neuter, tra, trum; nullus,
bito, avi, atum, 1 a, um
жити (біля) accolo, colui, cultum, 3 жолудь glans, glandis /
жити в незгоді dissentio, nsi, жорстокий ferus, a, um; crude-
nsum, 4 lis, e; dirus, a, um; saevus, a, um
жити разом convlvo, vixi, vic­ жорстокість acerbitas, atis/; cru-
tum, 3 delitas, atis/; saevitia, ae/
житло domicilium, ii n; tectum, жорстоко acrlter; crudellter
і n\ sedes, is / жрець, жриця sacerdos, otis m ,f
життєвий vitalis, e жрецький pontificalis, e
життя vita, ae / жувати mandiico, avi, atum, 1
жінка femlna, ae /; mulier, 6ris журавель grus, gruis m

з —

з de; cum; ex (з відкл.) за вагою pondo


з обох боків utrimque за винятком citra; praeterquam
з тої причини propterea; qua за наказом jussu
de causa забава deliciae, arumf p i ; ludus,
з трудом vix і m\ lusus, us m
з усіх боків undlque забавка ludicrum, і n
з чиєїсь волі sponte забавний ridicйlus, a, um
за pro (з відкл.); trans (із знах.) забезпечення satisdatio, onis/
299 ш ю ю

забирати егіріо, ripui, reptum, завідування adm inistratio,


3; гесіріо, сері, ceptum, З onis/
забобон religio, onis /; supersti- завідувати administro, avi, atum,
tio, onis/ 1; exerceo, cui, citum, 2
забобонний religiosus, a, um завойовувати expugno, avi,
забороняти prohibeo, bui, bi­ atum, 1
tum, 2; veto, ui, itum, 1 заволодівати adipiscor, adep-
забувати oblitt£ro, avi, atum, 1; tus sum, 3; rapio, rapui, raptum,
obliviscor, lltus sum, 3 3; possideo, sedi, sessum, 2
забуватися mano, avi, atum, 1 завтра eras
забудькуватий immSmor, oris; завтрашній crastinus, a, um
obliviosus, a, um зав’язка spira, ae /
забуття consolatio, onis/; oblivio, зав’язувати vincio, vinxi, vinc-
onis/ tum, 4; ligo, avi, atum, 1
заважати impedio, avi, atum, 1; загадувати propono, posui, posi-
obstruo, xi, ctum, 3 tum, 3
завалювати obruo, rui, rntum, 3 загальний commOnis, e; univer-
завважувати inteUdgo, lexi, lec­ sus, a, um
tum, 3 загальновживаний vulgaris, e;
завдавати objicio, jeci, jecum, 3 usualis, e
завдання pensum, і n загальновідомий vulgaris, e
завдяки pro (з відкл.) загальнодоступно populariter
завертати torqueo, torsi, tor- загальнолюдський humanus, a,
tum, 2 um
завершений incluslvus, a, um загальноприйнятий forensis, e;
завершення expletio, onis / solemnis, e
завершувати compleo, evi, etum, загибель pemicies, ei/; exitium,
2; exTgo, egi, actum, 3; transigo, egi, ii n\ funus, Sris n; letum, і n\ pestis,
actum, 3; perSgo, egi, actum, 3 is /
завжди semper загинати incllpo, avi, atum, 1
завзятий veh6mens, ntis загін manus, us /
завзятість obstinatio, onis/; vehe- заглядати inspicio, pexi, pec-
mentia, ae/ tum, 3
» 5аголо'вок Ш Ш 300

заголовок inscriptio, onis / заздрити invideo, vldi, visum, 2


загорілий rubicundus, a, um заздрісний invldus, a, um
загороджувати obstruo, хі, заздрість invidia, ae /
ctum, З зазнаватися tumeo, ui, -, 2
загострена паличка stylus, і т зайвий vacans, ntis; superva-
загострювати acumlno, avi, cuus, a, um
atum, 1; acuo, ui, iitum, 3 займати оссйро, avi, atum, 1; ob-
заготовляти ргаерйго, avi, sldo, sedi, sessum, 3; obtineo, tinui,
atum, 1 tentum, 2
загрожувати immineo, ui, ere; займатися facio, feci, factum, 3
minor, natus sum, 1 займатися землеробством agri-
загрозливий infestus, a, um culturae studere
загрузати adhaereo, haesi, hae- займенник pronomen, Inis n
sum, 2 1 займенниковий pronomina-
зад tergum, і n lis,e
задирка paronychia, ae / заїкатися balbutio, avi, atum, 4
задля ob (із знах.) закінчений absolutus, a, um; per-
задобрювати placo, avi, atum, 1 fectus, a, um
задоволений contentus, a, um; hi- закінчувати finio, Ivi, Itum, 4;
laris, e perficio, feci, fectum, 3
задоволення satisfactio, onis /; заклик hortatio, onis/; invitatio,
suavitas, atis/ onis/
задовольняти delecto, avi, atum, закликати accio, avi, atum, 4;
1; satisfacio, feci, factum, 3; satiiro, adhortor, atus sum, 1; advoco, avi,
avi, atum, 1 atum, 1
задрижати inhorresco, rui, -, 3 закликати (когось) alloquor, lo-
задум inceptum, і n cutus sum, 3
задумувати coglto, avi, atum, 1; заклинати absecro, avi, atum,
machlnor, natus sum, 1 1; adjuro, avi, atum, 1
задушити opprlmo, pressi, pres- заковувати vincio, vinxi, vinc-
sum, 3 tum, 4
заєць lepus, oris m заколот seditio, onis /
зажерливий avldus, a, um закон lex, legis/
ІЙ&коннийН Н И Я __________ 301__________Щ&аощаджещ!іДІ

законний legalis, е; legitimus, а, заманювати illicio, lexi, lec-


um tum, 3
законність legalitas, atis / замикати claudo, clausi, clau­
законодавець legislator, dris т sum, 3
законопроект rogatio, onis / замишляти exordior, exorsus
закопувати defodio, fodi, fos- sum, 4; machlnor, machinatus sum,
sum, 3; sepelio, pellvi, peltum, 4 1
закривавлений sanguineus, a, заміжжя nuptiae, arumf pl.
um заміжня жінка matrona, ae/
закривати claudo, clausi, clau­ замінювати suppdno, posui, po-
sum, 3 sltum, 3
закріплювати signo, avi, atum, замість pro (з відкл.)
1 замішання perturbatio, onis /
закуска gustatio, onis / замовчувати reticeo, ticui, -, ere
закутувати obvolvo, volvi, volu- заморський transmarlnus, a, um
tum, 3 занадто longe
залежний suspensus, a, um; in­ занепад intermissio, onis/; defec-
directus, a, um; aptus, a, um tus, us m
залишати relinquo, llqui, lic- занепадати deficio, feci, fectum, 3
tum, 3; maneo, nsi, nsum, 2 занепалий defectus, a, um
залишати без допомоги desti- зануритися descendo, ndi,
tuo, stitui, stitutum, 3 nsum, 3
залишати безкарним praeter- занурювати immergo, mersi,
mitto, mlsi, missum, 3 mersum, 3; mergo, mersi, mersum,
залишати без уваги dissimiilo, 3; sepelio, pellvi, pultum, 4
avi, atum, 1 заняття studium, ii n; ars, artis,
залишатися maneo, mansi, man- /; negotium, ii n
sum, 2; remaneo, mansi, mansum, 2 заохочення adhortatus, us m; ad-
залізна смужка talea ferrea / hortatio, onis/
залізний ferreus, a, um заохочувати adhortor, atus sum,
залізо ferrum, і n 1; cohortor, atus sum, 1
заложник obses, Idis m заощадження peculium, ii n
302 ШЩзарозумшісіпЩ,

западина valles, i s / заподіювати objicio, jeci, jec-


запальність iracundia, ае / tum, 3
запалювання accensus, us т запозичувати promo, prompsi,
запалювати accendo, cendi, cen- promptum, 3
sum, 3; ardo, arsi, arsum, 3; incen- запор repagiila, orum n, pi.
do, ndi, nsum, 3 запорука obses, Idis m\ satisda-
запах odor, oris m tio, onis/
запашний olens, ntis запрошення invitatio, onis /;
запевняти testor, atus sum, 1 accltus, us m ; adhibitio, onis /;
заперечення negatio, onis /; vocatio, onis /
oppugnatio, onis / запрошувати invito, avi, atum,
заперечувати nego, avi, atum, 1 1; adhibeo, bui, Itum, 2; accio, clvi,
заперечуючий negatlvus, a, um cltum, 4; advoco, avi, atum, 1
запирати claudo, clausi, clau­ запрягати subjungo, junxi,
sum, 3; includo, lusi, lusum, 3 junctum, 3
записка commentarius, ii, m\ запустіння vastltas, atis /
tabella, ae / зап’ястя armilia, ae /
записна книжка libellus, і m заради causa; gratia (з pod.);
записувати adscribo, ripsi, rip- propter (із знах.)
tum, 3 заражати inficio, feci, fectum, 3
запит rogatio, onis/ зараза pestis, is /
запитаннячко quaestiunciila, ae / зараховувати impiito, avi,
запитувати interrogo, avi, atum, atum, 1
1; rogo, avi, atum, 1 заривати defodio, fodi, fossum,
заплутаний implicatus, a, um 3
заплутувати implico, ui, itum, 1; заробіток stips, stipis /
intrico, avi, atum, 1 зародження primordium, ii n\
запобігати caveo, cavi, cautum, 2 іпсипаЬйІа, orum n, pi.
заповнювати impleo, evi, etum, зародок semen, Inis n
2; stipo, avi, atum, 1; suppleo, plevi, зарозумілий insolens, ntis; su­
pletum, 2 perbus, a, um
заподатливість sedulitas, atis / зарозумілість superbia, ae /
засада insidiae, arumf pi. застава fiducia, ae /; sacramen-
засвічувати accendo, cendi, cen- tum, і n
sum, 3 застарілий obsoletus, a, um
засвоювати addisco, didici, застереження momtum, і n; prae-
3; imbibo, bibi, 3; induo, ui, iitum, ventio, onis /
3 застерігати admoneo, nui, ni-
засилати relego, avi, atum, 1 tum, 2; moneo, nui, nitum, 2
засинати addormio, avi, atum, застигати rigesco, gui, -, 3; in-
4; dormlto, avi, atum, 1 duro, avi, atum, 1
засипати obruo, rui, rutum, 3 застиглий rigidus, a, um
засіб ars, artis/; remedium, ii n застосовувати adhibeo, bui, bi­
засіб (допоміжний) adjumen- tum, 2
tum, і n застосування adhibitio, onis/
засіб, що заспокоює, полегшує заступати intercipio, cepi, cep-
fomentum, і п tum, 3
засівати consSro, sevi, situm, 3; заступник vicarius, ii m; patro-
semmo, avi, atum, 1 nus, і m
засідання conventus, us m; ses- заступництво commendatio,
sio, onis / onis /
засідати habeo, ui, itum, 2 заєць lepus, oris m, f
засліплений caecus, a, um засуджувати damno, avi, atum,
заслуга meritum, і n 1; condemno, avi, atum, 1
заслуговувати mereo, rui, rl- засумніватися addubito, avi,
tum, 2; mereor, itus sum, 2 atum, 1
заслуговуючий merens, ntis затверджений ratus, a, um
заслужити promereo, ui, itum, 2 затемнювати obumbro, avi,
засмаглий rubicundus, a, um atum, 1
засновник conditor, oris m затишшя indutiae, arum f pi.
заспокоювати placo, avi, atum, 1; затівати machinor, natus sum, 1;
lenio, Ivi, Itum, 4; расо, avi, atum, 1 propono, posui, positum, 3
заспокоюватися resldo, sedi, затримка mora, ae /
sessum, 3; acquiesco, quievi, quietum, затримувати reprehendo, prehen-
3; requiesco, quievi, quietum, 3 di, prehensum, 3; retineo, tinui, ten-
^ а ^ и м у в їт и с я Щ 304

turn, 2; moror, atus sum, 1; tardo, захоронення sepultum, і n


avi, atum, 1 зачіпати tango, tetlgi, tactum,
затримуватися adhaereo, haesi, 3; taxo, avi, atum, 1; perstringo,
haesum, 2; resisto, stlti, -, 3 strinxi, strictum, 3
затуманювати obumbro, avi, зачіпати за живе perstringo,
atum, 1 strinxi, strictum, 3
затятість contumatia, ae / зачіска tonsus, us m
захисник custos, odis m\ defen­ защіпка repagiila, orum n, pl.
sor, oris m заява denuntiatio, onis/; recog-
захист defensio, onis /; presidi­ nitio, onis/; declaratio, onis /
um, ii n заявляти declare, avi, atum, 1
захитатися collabasco, -, -, 3 заявляти протест recuso, avi,
захищати defendo, ndi, nsum, atum, 1
3; protego, texi, tectum, 3 збагачувати augeo, auxi, auc-
захищений tutus, a, um tum, 2
захід occldens, ntis m; occasus, us m збагнути attigo, tlgi, tactum, 3;
захід сонця sol occldens penetro, avi, atum, 1
західний вітер favonius, ii m збентеження perturbatio, onis /
заховувати obtriido, trusi, tru- збережений intactus, a, um; resi-
sum, 3 duus, a, um
заходити aborior, ortus sum, 4; збереження conservatio, onis/
ventlto, -, -, 1 зберігати servo, avi, atum, 1;
заходити (do) descendo, scensi, conservo, avi, atum, 1; reservo, avi,
scensum, 3 atum, 1
захоплення suspectus, us m зберігати за собою retineo, ti-
захоплювати occupo, avi, atum, nui, tentum, 2
1; oppugno, avi, atum, 1; obsldo, sedi, зберігатися adhaeresco, -, -, 3
sessum, 3; захопити місто capto, збивати (з пантелику) intrlco,
avi, atum, 1; capio, cepi, captum, 3 avi, atum, 1
захоплюватися delecto, avi, збирання (винограду) vindemia,
atum, 1 ае/
ІІзбирати j 305

збирати lego, legi, lectum, 3; збори coetus, us m\ contio, onis/;


colligo, legi, lectum, 3 conventus, us m
збирати в одне місце conggro, зброя arma, orum n, p i ; telum, і n
gessi, gestum, 3 збуджений sollicltus, a, um; tur-
збирати врожай meto, messui, batus, a, um
messum, 3 збудження perturbatio, onis /
збирати докупи асситйіо, avi, збуджувати cieo, civi, citum, 2;
atum, 1; acervo, avi, atum, 1 exagito, avi, atum, 1; moveo, movi,
збиратися coeo, ii, Itum, Ire; motum, 2; ventilo, avi, atum, 1;
confgro, tiili, latum, ferre; conve- perturbo, avi, atum, 1
nio, veni, ventum, 4 збурений turbatus, a, um
збирач accumulator, oris m збурювати turbo, avi, atum, 1
збирач (податків) acceptor, зваба illicium, ii n
oris m звабливість venustas, atis /
збиток damnum, і n\ detrimen- зваблювати corrumpo, rupi,
tum, і n ruptum, 3
збігати decurro, curri, cursum, 3 зважати animadverto, ti, sum,
збігатися (натовпами) concur- 3
ro, curri, cursum, 3 зважувати expendo, pendi, pen-
збільшення accretio, onis/; ad- sum, 3; pondgro, avi, atum, 1; re-
jectio, onis/ prehendo, ndi, nsum, 3
збільшувати augeo, auxi, auc- звалити percello, сйіі, culsum, 3
tum, 2; incresco, crevi, -, 3 звалище rulna, ae/
збільшуватися accresco, crevi, звання fastigium, ii n
cretum, 3; acqulro, slvi, situm, 3 звати evdco, avi, atum, 1; voco,
збір messis, is / avi, atum, 1
збірка collectio, onis / звеличувати macto, avi, atum, 1
зближати reconcilio, avi, atum, 1 звернений у протилежний бік
зближення accessio, onis / contraversus, a, um
зблідлий exanguis, e звертання tractatio, onis /
збовтувати moveo, movi, mo- звертати в усі боки circumfgro,
tum, 2 tiili, latum, ferre
; звертати на себе^ 306

звертати на себе adverto, ti, звичка consuetudo, inis /


rsum, З звичний vulgaris, e; vulgatus, a,
звертатися adhibeo, bui, bitum; um
adeo, ii (ivi), itum, Ire звідки unde
звертатися до когось alloquor, звідси dehinc; hinc
locutus sum, 3 звідти inde
зверх ultra (із знах.) звідусіль undique
зверх того praeterea; insuper звільнений (від податків) im-
зверху desiiper; insiiper; supra munis, e
звершувати transigo, egi, actum, 3 звільнення immunltas, atis/; libe-
звив reflexus, us m ratio, onis/; vacatio, onis/
звив гадюки spira, ae / звільняти vaco, avi, atum, 1;
звивати reflecto, flexi, flectum, libero, avi, atum, 1
3; sinuo, avi, atum, 1 звір bestia, ae/
звивистий sinuosus, a, um звірина fera, ae/
звикати consuesco, suevi, sue- звіриний ferlnus, a, um
tum, 3; suesco, suevi, suetum, 3; so- звірюка belua, ae /
leo, litus sum, 2 зводити condo, dldi, ditum, 3;
звикати до чогось assuesco, statuo, tui, tutum, 3; superpono,
suevi, suetum, 3 posui, positum, 3
звинувачення accusatio, onis / звозити conjicio, conjeci, con-
звинувачувати acciiso, avi, jectum, 3; comporto, avi, atum, 1
atum, 1 зволікання mora, ae /
звисати pendeo, pependi, -, 2 зволікати moror, atus sum, 1; re-
звитяжець vir, і m moror, atus sum, 1; tardo, avi, atum, 1
звичай consuetudo, inis /; mos, зволожувати roro, avi, atum, 1
moris m зворушувати commoveo, movi,
звичайний ordinarius, a, um; vul­ motum, 2; flecto, xi, xum, 3
garis, e; positlvus, a, um звук sonor, oris m\ sonus, і m
звичайний (ступінь) positlvus, звучати insono, nui, nitum, 1
a, um зв’язний contextus, a, um
звичайно scilicet; vero зв’язок adjunctio, onis/; compa-
ges, is /; contextus, us m\ compago, згущати addenseo, -, -, 2
m is/ здавати dedo, didi, ditum, 3
зв’язувати connecto, nexui, ne- здавати в оренду abloco, avi,
xum, 3; jungo, nxi, nctum, 3; con- atum, 1
glutino, avi, atum, 1; obligo, avi, здаватися videor, visus sum, 2
atum, 1; vincio, vinxi, vinctum, 4 здавлювати premo, pressi, pres­
зв’язувати позаду religo, avi, sum, 3
atum, 1 здалеку procul
згаданий citatus, a, um здатність (розуміти) captus,
згадка recordatio, onis / us m
згадувати memfni, meminlsse; здача deditio, onis/
memdro, avi, atum, 1; recordor, atus здебільшого plerumque
sum, 1 здерти detrSho, xi, ctum, 3
зганяти cogo, coegi, coactum, 3 здивування admiratio, onis /;
зганяти в одне місце congrego, suspectus, us m
avi, atum, 1 здібний aptus, a, um
згасати morior, mortuus sum, 3 здібність facultas, atis/; indoles,
згин spira, ae /; reflexus, us m\ is /
volOmen, Inis n здібності ingenium, ii n
згинати sinuo, avi, atum, 1; здіймати surgo, surrexi, surrec-
luno, avi, atum, 1; reflecto, flexi, tum, 3; tollo, sustiili, sublatum, 3
flexum, 3 здійснення administratio, onis
згідно convenienter; ratione /
згідно з обставинами protem- здобич spolium, ii n\ raptum, і
pore n\ praeda, ae /
згода concordia, ae/; confessio, здобувати сотрйго, avi, atum,
onis/; consensus, us m 1; promereo, ui, itum, 2
згодом deinde; praeterea; pos- здогадуватися suspicor, atus
tea sum, 1
згори superne здоровий sanus, a, um; salvus,
згортати volvo, volvi, volutum, 3 a, um; saluber, bris, bre; valens, ntis;
зграя manus, us / valldus, a, um
згубний fatalis, e; laevus, a, um здорово sane
Ш т Ш М І 3Q8 ИИИИЮ жШ ДІ

здоров’я samtas, atis/; valetudo, sum, 3


mis/ зима bruma, ae /; hiems, hiS-
здригатися tremo, ui, -, 3; cor- mis /
repo, repsi, reptum, 3 зимові приміщення hiberna-
здригнутися inhorresco, rui, сйіит, і n
-,3 зі своєї волі per se
зелений viridis, e зі слонової кості eleneus, а, и т
зеленіти vireo, ui, -, 2; viresco, = ebernus, а, и т
ui, -, 3 зібране factum, і п
зелень frons, ntis /; olus, olfcris зібрання concursus, us т; ассиг-
n\ gramen, inis n sus, us т\ coetus, us т
земельна ділянка locus, і m; зігнутий curvus, a, um; incur-
fundus, і m vus, a, um; sinuosus, a, um
землеволодіння precarium, ii n\ зігнутість sinus, us m
tenementum, і n\ fundus, і m зігрівати vaporo, avi, atum, 1
землероб agric51a, ae m зізнаватися confiteor, confessus
землетрус terrae motus sum, 2
земля terra, ae/; tellus, uris/; hu­ зізнання recognitio, onis /; rela-
mus, і/; solum, і n tio, onis /
земна куля orbis, is m\ tellus, зілля olus, ol£ris n
uris/ зіпсованість nequitia, ae /
зерно granum, і n зір species, ei /; visus, us m
зерновий frumentarius, a, um зірка astrum, і n\ sidus, €ris n\
зефір (весняний західний вітер) Stella, ae /
favonius, іі т\ zephyrus, і т зісковзувати illabor, lapsus
з’єднаний unltus, a, um sum, 3
з’єднання compages, is/ зіставлення comparatio, onis /
з’єднувати conjungo, nxi, nctum, зістарюватися invet&ro, avi,
3; connecto, nexui, nexum, 3; so- atum, 1
cio, avi, atum, 1 зітхання gemltus, us m\ suspi-
з’єднуватися cogo, coegi, coac- rium, ii n
tum, 3; coeo, ii, Itum, Ire зітхати gemo, ui, -, 3; ingemis-
зжинати dem6to, messui, mes- co, gemui, -, 3; suspdro, avi, atum, 1
Й&іштовхувадизд 309 ІИ Ш ш Щ іШ іІЙ

зіштовхувати praeciptto, avi, злочинний accusabllis, e; im-


atum, 1 pius, a, um; maleficus, a, um; nefa-
зіщулюватись соггеро, repsi, rius, a, um; sceleratus, a, um
reptum, З злочинство scelus, £ris n
з’їдати comSdo, medi, mesum, 3; злягання conjugium, ii n
consiimo, sumpsi, sumptum, 3; exfcdo, змагання certatio, onis /; ludus,
edi, esum, 3 іm
злегка торкатися permulso, mul- змагатися certo, avi, atum, 1;
si, mulsum, 3 luctor, atus sum, 1
злива imber, bris m змазувати ungo, unxi, unctum, 3
зливатися confluo, fluxi, -, 3 зманіжений femineus, a, um
злиденний miser, Sra, 6rum; зменшення defectio, onis /; de-
sordidus, a, um minutio, onis /
злидні egestas, atis/; inopia, ae/; зменшувати attenuo, avi, atum,
paupertas, atis/; miseria, ae/ 1; deminuo, ui, utum, 3; minuo, ui,
злий malus, a, um utum, 3
злитися irascor, -, -, 3 зменшуватися decresco, crevi,
злісний ater, atra, atrum cretum, 3
злість malitia, ae / змивати abluo, lui, lutum, 3; con-
зло invidia, ae /; malum, і n sarcino, avi, atum, 1
злоба malitia, ae/ змій anguis, is m,f\ draco, onis m\
зловживати abiitor, usus sum, 3 serpens, ntis m
зловісний ater, atra, atrum; di­ зміна interpolatio, onis/; muta-
ms, a, um tio, onis/; variatio, onis/
злодій fur, furis m, /; latro, змінний mutabllis, e; mobi-
onis m lis, e
злопам’ятство rancor, oris m змінювати muto, avi, atum, 1
злословити maledlco, dixi, dic­ змінюватися verto, verti, ver-
tum, 3 sum, 3
злостивий infestus, a, um зміст causa, ae /; contextus, us
злочин crimen, inis n\ faclnus, m\ materia, ae/
&ris n\ scelus, Sris n змістовний uber, fcris; plenus,
злочинець scelerator, oris m a, um
^ІзмітатиШ ^Ш і^__________ 310 __________ ЩзІГеошвлюваті^

з м іт а т и verro, versum, З зн ан и й notus, a, um


з м іц н е н н я confirmatio, onis / зн ан н я doctrlna, ae/; scientia, ae
з м і ц н ю в а т и confirmo, avi, atum, /; ratio, onis/; prudentia, ae/
1; destlno, avi, atum, 1; firmo, avi, з н а р я д д я instrumentum, і n

atum, 1; munio, Ivi, Itum, 4 з н а т и nosco, novi, notum, 3;

з м і ц н ю в а т и с я convalesco, va- scio, scivi, scitum, 4; к о ж н и й з н а є


lui, 3 inter omnes constat
з м і ш а н и й mixtus, a, um з н а т н и й nobilis, e; primus, a, um
з н а т н і с т ь ingenuitas, atis/; nobi-
з м і ш а н о promiscue
з м і ш у в а н н я mixtio, onis/
lltas, atis/
з н а т ь nobilltas, atis /
з м і ш у в а т и permisceo, miscui,
з н а х о д и т и invenio, veni, ven-
mixtum, 2; misceo, miscui, mix-
tum, 4; supervenio, veni, ventum, 4;
tum, 2; conturbo, avi, atum, 1
reperio, рбгі, pertum, 4
з м о в а conjuratio, onis/
з н а х о д и т и с я inteijicio, jeci, jec-
з м о в н и к conjuratus, і m
tum, 3; versor, atus sum, 1
з м о в ч а т и taceo, ui, itum, 2
з н а х о д и т и с я (близько) adhae-
з м о р е н и й defessus, a, um
reo, haesti, haesum, 2
з м о р ш к а sulcus, і m\ ruga, ae /
з н а х о д и т и с я (в чомусь) insum,
з м о р ш к у в а т и й rugosus, a, um
fui, -, esse
з м о ч е н и й imbutus, a, um
з н а ч е н н я tenor, oris m\ voluntas,
з м у ч е н и й fessus, a, um atis/; causa, ae/
з м у ш у в а т и cogo, coegi, coac- з н а ч н и й magnus, a, um; gravis, e
tum, 3; compello, рйіі, pulsum, 3 з н а ч н о alliquanto; impendio
з н а к signum, і n\ insigne, is n\ з н е в а г а contemptus, us m; stre-
omen, inis n tus, us m
з н а м е н и т и й celfcber, bris, bre; з н е в а ж а т и contempo, tempsi,
clarus, a, um; egregius, a, um; no- temptum, 3; spemo, sprevi, spretum, 3
bilis, e з н е д о л е н н я fraudatio, onis /
з н а м е н и т і с т ь celebritas, atis /; з н е с и л е н и й fessus, a, um
nobilitas, atis/ з н е с л а в л ю в а т и foedo, avi, atum,
з н а м е н н я prodigium, ii n 1; infamo, avi, atum, 1
Рдайіііижййс£Ш |__________311__________ЩЩзраджувати&

знецінюватися vilesco, vilui, З зобов’язуватися spondeo, spo-


зникати cesso, avi, atum, 1; ре- pondi, sponsum, 2
reo, іі, itum, Ire; abolesco, levi, -, 3; зображення imago, mis/; simula­
decresco, crevi, cretum, 3 crum, і n
зникнення defectio, onis / зображувати exprlmo, pressi,
знищення abolitio, dnis/ pressum, 3; imito, avi, atum, 1; pingo,
знищувати aboleo, evi, etum, 2; pinxi, pictum, 3
песо, avi, atum, 1; deleo, avi, atum, зовні foris
2; interimo, emi, emptum, 3; accldo, зовнішність facies, ei/; species,
cldi, cTsum, 3 е і/
зніжений effeminatus, a, um зовсім omnlno
зніжувати effemino, avi, atum, 1;
зодіак zodi&cus, і m
mollio, Tvi, Itum, 4
зокрема praesertim; singulan-
зніжуватися mollesco, -, 3
ter; specifice
знімати adimo, emi, emptum, 3;
золотавий aureus, a, um
exuo, ui, Otum, 3
золотий auratus, a, um; aureus,
знімати копію describo, ripsi,
riptum, 3 a, um
золотистий flavus, a, um
знову iterum; rursum
зносити conjicio, jeci, jectum, золото aurum, і n
3; fero, tuli, latum, ferre золото й срібло в пластинках
зносити в одне місце compor- lamina, ае/
to, avi, atum, 1; confero, tuli, colla- зона zona, ае /
tum, ferre зораний saucius, a, um
знущатися eludo, lusi, lusum, 3; зоря fulgur, Oris п\ aurora, ае/
torqueo, torsi, tortum, 2 зотека (ікімната) zotheca, ае /
зоб ingluvies, ei/ зотлівати putresco, trui, -, З
зобов’язання obligatio, onis /; зпідтишка сіапсйіо
promissio, onis / зрада proditio, onis/
зобов’язувати obllgo, avi, atum, зраджувати muto, avi, atum, 1;
1; vincio, vinxi, vinctum, 4 prodo, didi, ditum, 3
зрадник prodltor, oris m; vendi- restringo, strixi, strictum, 3
tor, oris m зуб dens, ntis m
зразок exemplar, aris n\ specimen, зубці minae, arum,/ pi.
Inis л зумовлювати stipulor, atus sum,
зразу statim 1
зрештою cet&rum зупиняти statuo, tui, tutum, 3;
зрештою кажучи postremo reprehendo, prehendi, prehensum,
зривати carpo, psi, ptum, 3; 3; sustineo, tinui, tentum, 2
abrumpo, rupi, ruptum, 3; decerpo, зупинятися adsisto, stiti, -, 3; re-
psi, ptum, 3; stringo, strinxi, strinc- sisto, stiti, -, 3; resldo, sedi, sessum, 3
tum, 3 зупиняючий (епітет Юпітера)
зрівнювати adaequo, avi, atum, 1 stator, oris m
зрідка interdum зусилля contentio, onis /
зрізувати seco, secui, sectum, 1 зустріч consilium, і n\ conven-
зрілий adultus, a, um; maturus, tus, us m
a, um; tempestlvus, a зустрічатися subvenio, veni, ven-
зрілість maturitas, atis / tum, 4; convenio, veni, ventum, 4
зроблене factum, і n зустрічний obvius, a, um
зроблений зі слонової кості зухвалий improbus, a, um; audax,
eboreus, a, um acis
зрозумілий planus, a, um зухвалість audacia, ae/
зрозуміло scilicet; plane зцілення sanatio, onis/
зростати accresco, crevi, cretum, зцілювати expurgo, avi, atum,
3; cresco, crevi, cretum, 3 1; sano, avi, atum, 1
зрошувати adaquo, avi, atum, 1; зчеплення adhaesio, onis /
irrigo, avi, atum, 1; rigo, avi, atum, 1; з’являтися appareo, parui, (pa-
perfundo, fudi, fusum, 3 ritum), 2; compareo, ui, -, 2; occur-
зручний accomddus, a, um; ido- ro, curri, cursum, 3; prodeo, ii, Itum,
neus, a, um; commodus, a, um Ire
зручність commodum, і n з’являтися (несподівано) ado-
зрячий oculStus, a, um rior, ortus sum, 4
зтягувати detraho, xi, ctum, 3; зять gener, Sri m
і ас; et; que іноземець advena, ae m, /; pere-
і навіть quinimmo grinus, і m
і не пес; neque іноземець (ворог) hostis, is m
і тому itaque іноземний barb&rus, a, um; pe-
Іди (15-й день березня, травня, regrlnus, a, um
липня, жовтня або 13-й день реш­ інтимний interior, ius; intlmus,
ти місяців) Idus, Iduum f, pl. a, um
із e, ex (з відкл.) інший alius, a, ud; alter, a, um;
із троянд roseus, a, um cetdrus, a, um
із-за ob (із знах.); propter (з іншим чином allter
відкл.) іржати adhinnio, Ivi, Itum, 4
ізолювати segrSgo, avi, atum, 1 іскра scintilla, ae /
Іліада (одна з поем Гомера) іскритися scintillo, avi, -, 1
Ilias, adis / існування existentia, ae /
Іліон (місто на узбереж ж і існувати existo, stlti, -, 3; con-
Малої Азії) Ilium, іі п sisto, stlti, -, 3
іменувати пипсйро, avi, atum, 1 Іспанія Hispania, ae /
імператор imperator, oris т\ prin- іспанець Hispanus, і m
ceps, clpis m істина verltas, atis /; verum, і n
імперія imperium, ii n істинно vere
ім’я nomen, Inis n історик historlcus, і m ; rerum
інакше allter; alloqui scriptor
індивідуальний virllis, e; perso­ історичний historlcus, a, um
nalis, e історія historia, ae /
індиферентний indiflferens, ntis італійський Itallcus, a, um
індукція inductio, onis/ Італія Italia, ae /
інколи interdum; interium Іфігенія (дочка Агамемнона і
іноді interdum Клітемнестри) Iphigenia, ае /
• •

1
їдальня triclinium, іі п atum, 1
їдкий edax, acis; salsus, a, um їй-право! hercle!
їжа cibus, і т\ victus, us т\ pas- їсти edo, edi, esum, 3; ерйіог,
tus, us m atus sum, 1; mandiico, avi, atum, 1
їздити верхи на коні equito, avi,

И
йти eo, ii, itum, ire йти далі pergo, rexi, rectum, 3
йти вперед progredior, gressus йти назад sequor, secutus sum,
sum, 3; proficio, feci, fectum, 3 3
й т и геть cado, cessi, cessum, 3; йти слідом persequor, secutus
discedo, cessi, cessum, 3 sum, 3

k —
кабан sus, suis m; aper, apri m казнокрадство peculatus, us m
кабінет zotheca, ae/ кайдани catena, ae/; coagftum, і
Кавказ Caucasus, і m n\ nexus, us m
кадильниця acerra, ae / кал stercus, 6ris m
каже ait; inquit каламутити turbo, avi, atum, 1
кажу aio; inquam каламутний turbulentus, a, um
казати dico, dixi, dictum, 3 календи (перші дні місяця у
казитися furo, -, -, 3 римлян) Kalendae, arum/ pi.
казка fabiila, ae/ калічений mancus, a, um
казначейський fiscalis, e калічити debilito, avi, atum, 1
^КшіліопаШ&Щ_________ 315

Калліопа (одна з дев'яти муз, карта charta, ae/; tatrnla, ae/


мати Орфея) Calliopea, ае/ картина imago, inis/; pictura, ae
калюжа stagnum, і п /
Камена (те ж, що й грецька Карфаген (місто на північному
муза) Camena, ае/ узбережжі Африки, зруйноване
камінець lapillus, і т римлянами 146р. до н. е.) Carthago,
камінь саісйіит, і т\ lapis, idis inis/
т\ підводний камінь s c o p e s , і карфагенянин Carthaginiensis,
т is т
камінь пористий pumex, icis т каса fiscus, і т
кам’яна брила saxum, і п Кассандра (відома провісниця,
канава fossa, ае / віщуванням якої не вірили троянці)
канал rivus, і т Cassandra, ае /
канат funis, is т Катіліна (організатор змови з
Канни (місто) Cannae, arum / метою захоплення влади в Римі,
pi бл. 108—62pp. дон. е.) Catillna, ае т
Кантій (область у Британії, Катон старший (державний
нині Кент) Cantium, іі п діяч Рима, непримиренний ворог
капати stillo, avi, atum, 1 Карфагена, 234— 149 pp. до н. е.)
Капітолій (вершина одного із Cato, onis т
семи римських пагорбів — капі- катування tormentum, і п
толійського) Capitolium, іі п катувати excrucio, avi, atum, 1;
капітолійський CapitolTnus, а, verbSro, avi, atum, 1; torqueo, torsi,
um tortum, 2
капітуляція deditio, onis/ Катулл Гай Валерій (відомий
капуста caulis, is т = colis, is поет давнього Риму, 87— бл. 54pp.
m = coles, is m до н. е.) Catullus, і т
кара ultio, onis/; poena, ae/ качати vibro, avi, atum, 1
карати punio,Tvi, Itum, 4; castigo, кашель tussis, is /
avi, atum, 1; multo, avi, atum, 1; каяття poeniternia, ae /
vindico, avi, atum, 1 квадратний quadratus, a, um
карлик humilio, onis m ,f кваліфікація qualitas, atis/
карний criminalis, e Квінтія (жіноче ім я) Quintia, аеf
ш ш ш т ш т 316 Я Ж и Ш

квітень Aprllis, is т кинджал sica, ае /


квітка flos, oris т кислий acldus, a, um
квітнути floreo, rui, 2; flores- кислота acor, dris т
со, -, З кишеня sinus, us т
квітучий florens, ntis ківш sitiila, ае /
келих poculum, і п\ scyphus, і т кілька разів aliquoties
кельти (плем я, яке мешкало кількісний numerabilis, е
переважно у Галлії та Британії) кількість mensura, ае/; quantltas,
Celtae, arum т atis/
кепкування cavillario, onis/; lu- кільце circftus, і т\ orbis, is т
dibrium, ii n\ derlsus, us m кімната thalamus, і т\ cubiculum,
кепкувати derideo, rlsi, rlsum, 2 і п\ medianum, і п
керівник administrator, dris m\ кінець finis, is т\ exitus, us т
princeps, cipis m кіннотник eques, equltis т
керівництво administrate, onis/ кінцевий (що стосується ме­
керманич gubemator, oris m ти) final is, е
кермо sceptrum, і n кінчик acumen, Inis п\ spiculum, і п
керувати gubemo, avi, atum, 1; кінь equus, і т
praesideo, sedi, sessum, 2; rego, rexi, Кіпр (острів у східній частині
rectum, 3 Середземного моря, давнє місце
керуючий administrative, a, um культу Афродіти = Венери) Cyp­
кивок numen, inis n rus, і /
кидання jactus, us m Кіприда (епітет Венери) Сур-
кидати jacto, avi, atum, 1; abjcio, ris, idis /
jeci, jectum, 3; jacio, jeci, jactum, 3 кіпрський Paphius, a, um
кидати з розмаху contorqueo, Кір (перський цар, засновник
torsi, tortum, 2 перської монархії, 559— 529 рр.
кидатися prorumpo, riipi, rup- до н. е.) Cyrus, і т
tum, 3; se praecipito, avi, atum, 1 кістка spina, ае /
Київ (столиця України) Kijovia, кіфара cith&ra, ае/
ае/ Кіфера (острів і місто біля уз­
бережжя Греції, відомий культом книга liber, bri m
Афродіти - Венери) CythSra, orum книгарня libelli, orum m, p i
п, pi. книжка liber, bri m\ libellus, і m
Кіферон (гірське пасмо у давній Кнід (місто на узбережжі Ма­
Греції) Cithaeron, onis т лої Азії з храмом Венери) Gnidos,
кішка feles, is / i / = Cnidus, і /
клас classis, is / коаліція sociStas, atis/
класти repono, posui, positum, кобеняк раїїібіит, і п
3; impono, sui, situm, 3; pono, po­ ковбаса №тасй1ит, і п
sui, positum, 3; superpono, posui, po­ ковзання lapsus, us т
situm, 3 ковзати illabor, lapsus sum, З
клейкий tenax, acis когорта cohors, rtis /
клен acer, 6ris n кожний quivis, quaevis, quid-
кленовий acernus, a, um vis; quisque, quaeque, quidque;
кликати voclto, avi, atum, 1; quillbet, quaellbet, quodlibet
voco, avi, atum, 1 кожний з двох ut&rque, utr&-
клин cuneus, і m que, utrumque
клична форма vocatlvus, a, um коза capella, ae /; capra, ae/
клієнт cliens, entis m козел haedus, і m
клірик clericus, і m козлятко haedulus, і m
клоака cloaca, ae/ козячий caprlnus, a, um
клопіт sedulitas, atis / колекція (рослин) herbarium,
клопіткий sediilus, a, um ii n
клопотатися consiilo, sului, sul- колесо rhombus, і m
tum, 3 коли cum = quum; ubi; quando
клянуся Гераклом! hercle! коли-небудь unquam
клястися adjuro, avi, atum, 1; коливати vibro, avi, atum, 1
juro, avi, atum, 1 коливатися vacillo, avi, atum, 1
клятва adjuratio, onis /; iusiu- колиска incunabOla, orum n, pi.
randum, і n\ sacramentum, і n колись aliquando; olim; quon­
клятвопорушник sacrildgus, dam
і ni к о л и ш н і й praeterius, a, um; su­
кмітливий sollers, rtis perior, ius
Колізей Colosseus, і т копія exemplar, aris n\ imitatio,
коліно genu, us п onis/
колір color, oris т корабель navis, is/; військовий
колісниця currus, і т\ vehicii- корабель navis longa; транспорт­
lum, і п\ plaustrum, і п ний корабель navis oneraria
коло circiilus, і т; circus, і т\ корабельна аварія naufragium,
orbis, is т ii n
колода lignum, і п\ truncus, і кордон finis, is m\ limen, inis n\
т\ trabs, trabis / limes, Itis m\ terminus, і m
колоти caedo, cedidi, caesum, коринфський Corinthius, a, um
3; ferio, -, -, 4; stimiilo, avi, atum, 1 корисний saluber, bris, bre; uti-
колючий acullatus, a, um; mor- lis, e
dax, acis корисно salubrlter; utiliter
колючка spina, ae / користування usiira, ae /; usus,
кольчуга lorica, ae / us m
комедія comoedia, ae / користуватися utor, usus sum, 3
коментар commentarius, ii m користуватися (мати прибу­
комплектувати suppleo, evi, ток) fruor, fruitus sum, 3; abiitor,
etum, 2 usus sum, 3
кондомініум (<спільна власність) користь usus, us m\ utilitas, atis
condominium, ii n /; commodum, і n
конспект summarium, ii n корінь radix, icis /
консул consul, is m корм раЬйІит, і n
консульство consulatus, us m корова bos, bovis /; vacca, ae /
континент continens, ntis / короста scabies, ei /
контракт syngraphus, і m\ con­ коростявий scabiosus, a, um
tractus, us m короткий brevis, e; exiguus, a,
контраст contrarium, ii n um
конфіскація publicatio, onis/ короткість brevitas, atis/
копати fodio, fodi, fossum, 3 коротко breviter
копито ungOla, ae / корчма taberna, ae /
И йрш ун^і 319 МсрихкиіщІ

коршун vultur, firis т красномовність eloquentia, ae


коса splen, enis т /; facundia, ae /
косити meto, messui, messum, красти furor, furatus sum, 1; sub-
3; tondeo, totondi, tonsum, 2 ripio, ripui, reptum, 3 = surripio, ri-
костеніти rigesco, gui, 3 pui, reptum, 3
кострубатість aspfcrum, і n краще potius
котити verso, avi, atum, 1; volvo, Крез (цар Лідії, бл. 560—546pp.
volvi, volutum, 3 до н. е. Його ім я стало синонімом
котрий же quinam, quaenam, надзвичайного багатства людини)
quodnam Croesus, і т
котурн cothurnus, і m кремінь silex, ids т
коханка conjunx, conjiigis / креслити scribo, scripsi, scrip-
кохання amor, oris m\ venus, 6ris tum, З
/ кращий potior, ius; prior, ius
кохати amo, avi, atum, 1 кривавий cruentus, a, um; san­
кошеня catullus, і m guineus, a, um
коштовний камінь gemma, ae/ кривдити laedo, laesi, laesum, 3
краб cancer, cri m кривий claudus, a, um; curvus,
країна regio, onis/; terra, ae/ a, um; incurvus, a, um
край margo, inis m\ ora, ae /; крижаний gelldus, a, um
tellus, uris / крик acclamatio, onis /; clamor,
крайній extremus, a, um; ultimus, oris m
a, um крикливий clamosus, a, um
крамниця taberna, ae / крикун bucca, ae /
крапка punctum, і n крилатий voliicer, cris, ere
крапля gutta, ae / крило ala, ae /
краса amaenitas, atis/; decorum, і Крит (острів) Creta, ae/
n\ formositas, atis/; pulchritudo, inis критерій insigne, is yi\ regiila, ae/
/; lepos, oris m критик spectator, oris m
красивий formosus, a, um; pul- критикувати damno, avi, atum, 1
cher, chra, chrum; bellus, a, um критичний extremus, a, um
красномовний eloquens, ntis; крихітний pusillus, a, um
facundus, a, um крихкий vitreus, a, um
320

крихта mica, ae / Ксеркс (перський цар, 485—


кричати clamo, avi, atum, 1; 465pp. до н. е.) Xerxes, is т
іпсгбро, pui, pitum, 1 кубок calix, Icis т
крізь per (із знах.) кувати incildo, (cudi), cusum, З
крім absque, citra; quam, prae- куди quodcumque; qua; quo
terquam; praeter (із знах.) кульгавий claudus, a, um
крім того praeterea кулька rotunda, ae /
крім того, що... praeterquam, культ religio, onis /; cultus, us m
quod... культура humamtas, atis/; cultu-
крісло sedes, is /; sella, ae / ra, ae/
кріт talpa, ae / кумедний festivus, a, um; lep!-
кров sanguis, inis m dus, a, um
кровоносна судина vena, ae / купа acervus, і m; cumiilus, і m
кровоносний sanguifer, f&ra, fe- купа гною stercullnum, і n
rum купати lavo, avi, atum, 1
крок gradus, us m\ passus, us m купець mercator, oris m
кролик cuniculus, і m купівля emptio, onis/; mercatu-
круг orbis, is m ra, ae/
круглий rotundus, a, um Купідон (бог у давньогрецькій
круглий мідний щит у римсь­ міфології) Cupldo, Inis т
ких воїнів clipeus, і т купувати emo, emi, emptum, З
крупинка mica, ае / курган tumiilus, і т
крутий abscissus, a, um; arrec- курінь tabernac61um, і п
tus, a, um; praeruptus, a, um курія curia, ае/
крупгпі torqueo, torsi, tortum, 2 курка galllna, ае/
крутити (виляти) хвостом att£- курс cursus, us т
ro, trlvi, trltum, 3 кусання morsus, us т
крутитися versor, atus sum, 1 кут angiilus, і т
крюк tenabula, ae / кухар coquus, і т
Ксантиппа (дружина Сокра- кухня coquina, ае/
ma) Xantippe, es / куховарка coqua, ае /
ксеній (подарунок гостеві) xe- куча cumftus, і т
nium, ii n куштувати gusto, avi, atum, 1
лабіринтш т т З 2 іш

J I явт іш яа
лабіринт labyrinthus, і т який не радив уводити дерев \яного
лава scamnum, і п; sedes, is / коня до Трої, був задушений зміями
лавінський (від назви міста Мінерви) Laocoon, ntis т
Лавіній, заснованого Енеєм у Ла- ласий unctus, a, um
цію) Lavinius, a, um ласка blanditia, а е / caritas, atis/;
лавка tabema, ае / gratia, ае /
лавник tabernarius, іі т ласкавий blandus, a, um; ea­
лавр laurus, і / rns, a, um
лавровий вінок laurea, ае/; lau­ ласкавість facilitas, atis/; blandi­
rus, і / tia, ae/
лагідність dementia, ае/; huma- ласкаво leniter; blande
nitas, atis/ ластівка hirundo, Inis /
лад modus, і т латинський Latlnus, a, um
ладан tus, turis п латинянин Latlnus, і m
лайка convicium, і п\ jurgium, латифундія (велике земельне во­
іі п\ гіха, ае /; maledictum, і т лодіння) latifundium, іі п
лайливий jurgiosus, a, um; Лахеса (парка, одна із трьох
maledicus, a, um богинь людської долі, що пряла нит­
Лаконія (Спарта) Ьасопїса, ку життя) LachSsis, is /
ае/ Лацій (область на території
лакедемонець (спартанець) Апеннінського півострова, столи­
Lacedaemonius, іі т цею якої був Рим) Latium, іі п
ламати frango, fregi, fractum, лаяти іпсгбро, pui, pftum, 1; male-
3; solvo, solvi, solutum, 3; turbo, avi, dlco, dixi, dictum, 3; vitupfcro, avi,
atum, 1 atum, 1
лампа lucerna, ae / левиний lonlnus, a, um
Лампсак (місто) Lampsftcum, Левконоя (жіноче їм я) Leuco-
іn noe, es /
ланцюг series, ei / легат legatus, і m
Лаокоон (троянський жрець, легіон (вища бойова одиниця, що
11
322 т ш т т ш щ

складалася з 4200— 6000 піхотин­ лизати frico, fricui, frictum, 1


ців і 300 вершників) legio, onis/ линути fero, tuli, latum, ferre;
легкий facllis, е; levis, е tendo, tetendi, tensum, 3; volo, avi,
легко facile atum, 1
легко позолочений subauratus, липень Iulius, ii m
a, um лисиця vulpes, i s /
легко ранити perstringo, strin- лист epist61a, ae / = epistiila,
хі, strictum, З ae /
легковажний temerarius, a, um листок folium, ii n
легковажність temerltas, atis /; листопад November, bris m
vanltas, atis/ листя frons, ndis /; folium, ii n
легковажно tem&re лити ferio, -, -, 4; fundo, fudi,
легковірний crediilus, a, um fusum, 3; infundo, fusi, fusum, 3
ледачий desidiosus, a, um; piger, литися fluo, xi, xum, 3
gra, grum лихвар fenerator, oris m
ледве simul; prope лихварство feneratio, onis /
ледве помітно sensim лихий morosus, a, um; malus, a, um
лежання accubitio, onis / лихо aerumna, ae /; malum, і n\
лежати cubo, cubui, cubltum, miseria, ae /
1; іпсйЬо, ui, Itum, 1 лиходійство maleficium, ii n
лежати внизу subjaceo, cui, -, 2 лихомовний maledlcus, a, um
лежачий fusus, a, um лицар vir, і m\ dux, ducis m
лезо acles, es/ ; acumen, Inis n лицемір dissimulator, oris m
леміш vomer, Sris m лицемірний simulatus, a, um
ленейський (<епітет Вакха) La- лицемірство simulatio, onis/
eneus, a, um личити convenio, veni, ventum,
Леонід {цар Спарти, захисник 4
Фермопіл проти Ксеркса, 480 р. лишатися незмінним consto,
до н. е.) Leonides, ае т stlti, staturus, 1
Лесбія (псевдонім коханки рим­ лише demum; modo
ського поета Катулла) Lesbia, лишок usura, ae/
ае / лівий laevus, a, um; sinister, tra,
летіти volo, avi, atum, 1 trum
323

Лівій (відомий римський істо­ лісовий silvester, stris, stre


рик, 59 р. до н. е. — 17 р. н. е.) літати volo, avi, atum, 1
Livius, іі т літаючий voliicer, cris, ere
Лібітіна (богиня поховання в літера nota, ae /; littSra, ae /
давньоримській міфології) Libitlna, літо aestas, atis /; aestus, us m
ае/ влітку aestate
Лідія (країна в Малій Азії) Ly­ лічильна дошка abacus, і m
dia, ае / лічити numSro, avi, atum, 1
ліжко lectiilus, і т\ thalamus, і лоб frons, frontis /
т\ torus, і т ловець venator, oris m
лікар medfcus, і т ловити capio, cepi, captum, 3;
ліки medicamentum, і п\ reme­ capto, avi, atum, 1; carpo, psi, ptum, 3
dium, іі п ловко cito
Лікін (чоловіче ім я) Liclnus, і т ложе pulvinar, aris m; torus, і m
лікоть ulna, ае / ложка cochlear, aris n
ліктор lictor, oris т лоза vimen, inis n
лікувальні трави medlca, orum лозина baculum, і n\ scopa, ae
п, pi. /; virga, a e /
лікування sanatio, onis / лопата raster, tri m
лікувати euro, avi, atum, 1; лотос lotos, і / = lotus, і /
sano, avi, atum, 1; medeor, -, 2 лук arcus, us m
Лікург (давній законодавець лукавий fallax, acis
Cnapmu) Lycurgus, і т лукавство dolus, і m
лілея lilium, іі п луки pratum, і n
лінія Ііпеа, ае / Лукрецій Кар Тит (відомий
лінцейський (Лінцей — учас­ римський поет-філософ, 98—
ник походу аргонавтів, славився 55 pp. до н. е.) Lucretius, іі пі
гострим зором) Lynceus, a, um Лукреція (жіноче ім я) Lucre-
лінь pigritia, ае /; inertia, ае /; tia, ае /
ignavia, а е / Лукулл (багатій, відомий зав­
ліра Іуга, ае / дяки.марнотратству, I cm. до н. е.)
ліс silva, ае / Lucullus, і т
11*
324__________Й— Ш Ш Ш

Луна (богиня місяця у давньо­ людина, що приходить на бен­


римській міф ологіїот от ож ню ­ кет без внеску, не несе витрат по
валася з Діаною) Luna, ае/ бенкету asymb61us, a, um
лупити glubo, glupsi, gluptum, людський humanus, a, um
З людяність humanltas, atis /
лускуватий squameus, a, um лютий saevus, a, um; diruS, а,
любити а т о , avi, atum, 1; dillgo, um
lexi, lectum, 3 лютий (місяць) Februarius,
любов caritas, atis/; amor, oris m іі т
любощі caritas, atis/ лютувати saevio, Ivi, Ttum, 4
люб’язний amabllis, e; benefi- лють ferltas, atis/; saevitia, ae/;
cus, a, um; dilectus, a, um violentia, ae/
люб’язність suavltas, atis/; venus- лягати discumbo, cubui, cubl-
tas, atis / tum, 3; accubo, -, 1
люб’язно benev51e лякати terreo, rui, rltum, 2
людина homo, Inis n\ vir, і m; лякатися timeo, ui, -, 2
persona, ae/ лякливий timldus, a, um

м
магістрат magistratus, us m майно patrimonium, ii n\ pecu-
магнат magnas, atis m lium, ii n\ pecunia, ae/; bona, orum
має значення interest n, pi.
маєток posessio, onis /; villa, майстер artlfex, ftcis m\ faber,
ae/ bri m
мазь unguentum, і n майстерність sollertia, ae/; fab-
майбутнє futurum, і л; posteri- rica, ae /
tas, atis/ мак papaver, 6ris n
майбутній futiirus, a, um македонець Macedo, 5nis m
майдан forum, і n Македонія (країна) Macedonia,
майже fere; prope ае/
Ш & 38Е Щ Щ т 325 Щ тШ щЩ Ш

максимальний maxlmus, a, um мармуровий marmoreus, a, um


мала кількість paulum, і п марний irritus, a, um
маленька губа labellum, і п марність vanitas, atis/
маленький parvillus, a, um марновірність religio, onis /;
малий exiguus, a, um; parvus, superstitio, onis /
a, um; paucus, a, um марнолюбство vanltas, atis /
мало parum марнославний ambitidsus, a, um
малювати pingo, pinxi, pic- марнотратний prodlgus, a, um;
tum, 3 sumptuosus, a, um
малюк pueriHus, і m Марс (бог війни у римській мі­
мандрівник viator, oris m фології) Mars, Martis т
мандрувати pervagor, atus sum, Марцелл (чоловіче ім'я) Mar­
1; vagor, vagatus sum, 1 cellus, і т
манера ходити incessus, us m Марціал Марк Аврелій (рим­
мани (душі померлих) manes, ський поет-сатирик, автор епі­
ium m, pl. грам, 43— 104 pp. н. е.) Martialis,
маніпул (загін солдатів) mani- is т
piilus, і m марціїв (Марцій — римський
манускрипт manuscriptum, і n цар; Marcius liquor — римський во­
манципація mancipatio, onis/ догін, побудований згаданим ца­
Марафон (місто на східному рем) Marcius, a, um
узбережжі Аттики, де Мільтіад маслина ollva, ае /
переміг персів у 430 р. до н. е.) маска persona, ае/
Marathon, onis т мастити ungo, unxi, unctum, З
марафонський marathonius, а, материк contfnens, ntis /
um материнський maternus, a, um
марити somnio, avi, atum, 1 матерія materia, ае /
Марій (римський полководець, мати mater, tris /
156—86 pp. до н. е.) Marius, іі т мати (володіти) habeo, ui, Itum,
Марк (чоловіче ім ’я) Marcus, 2; abhorreo, ui, -, 2
іт мати витримку, терпіння obdu-
мармур marmor, 6ris п ro, avi, atum, 1
мати вплив valeo, lui, litum, 2 мемуари commentarius, іі т
мати в себе teneo, tenui, tentum, Менелай (цар Спарти) Мепе-
2 laus, і т
мати звичку soleo, litus sum, 2 мерехтіти trepido, avi, atum, 1
мати золотистий колір flaveo, мерзенний foedus, a, um; tae-
2 ter, tra, trum; indignus, a, um
мати місце obtineo, tinui, ten­ мерзенно foede, indigne
tum, 2 Меркурій (син Юпітера, кри­
мати перевагу antecedo, cessi, латий вісник богів, провідник душ
cessum, 3 померлих, покровитель гімнасти­
мати право possum, potui, -, pos­ ки, торгівлі і красномовства у
se давньоримській міфології, ото­
мати презирство temno, avi, тожнювався з грецьким Герме-
atum, 1 сом) Mercurius, іі т
мати (пред'являти) претензію мертве тіло cadaver, 6ris п
peto, ivi, Itum, 3 мертвий defunctus, a, um; тог-
мати силу valeo, lui, Htum, 2 tuus, a, um
мати смак (запах) sapio, ii, -, 3 месник ultor, oris т
мати спрагу sitio, Ivi, Itum, 4 месниця ultrix, Icis /
мати якесь почуття concipio, мести verro, -, versum, З
сері, ceptum, З метал metallum, і п
матрона matrona, ае/ Метелл (ім'я римського арис­
Матрона (річка в Галлії\ ниніш­ тократа) Metellus, і т
ня Марна) Matr6na, ае/ метаморфоза metamorfosis, is/
мацати pertracto, avi, atum, 1 метання jactus, us т
машина machina, ае / метати intorqueo, rsi, rtum, 2;
мед mel, mellis п mitto, misi, missum, 3
медицина mediclna, ае / механізм machina, ae/
медовий mel litus, a, um механічний organicus, a, um
межа finis, is т; limes, itis m\ Меценат Гай Цільній (рим­
terminus, і m ський аристократ, покровитель пое­
Мельпомена (муза трагедії і тів Вергілія, Горація та ін.; помер
ліричної поезії) MelpomSne, es f у 8р. до н. е.) Maecenas, atis т
меч ensis, is m\ gladius, ii m миролюбний placldus, a, um
мешканець incola, ae m ; меш­ миротворчий pacificus, a, um
канці підземного царства inffcri, мирт (дерево) murtus, і /
orum m, pl. миска lanx, lancis /
мешканець Аквітанії Aquita- мислення cogitatio, onis /; mens,
nus, і m mentis /
мешканець землі terric51a, ae мисливець venator, oris m
m мисливський чобіт cothurnus,
мешкати habfto, avi, atum, 1; іm
incolo, colui, cultum, 3; vivo, vixi, мислити cogito, avi, atum, 1
victum, 3 мистецтво ars, artis /
ми nos мистецтво красномовства (ри­
милий amabllis, e; gratus, a, торика) rhetorlca, ae/
um; suavis, e мити perluo, lui, lutum, 3; lavo,
милість venia, ae /; venustas, lavi, lavatum, 1
atis/ мичання mugltus, us m
милосердя piStas, atis / миша glis, glivis m\ mus, muris
милостивий propitius, a, um; m
benignus, a, um мишачий murlnus, a, um
милостиво benigne мишеня muscOlus, і m
миля {римська, близько 1,5 км) мідний aeneus, a, um
mille passuum мідь aes, aeris n
мимо praeter (із знах.) між inter (із знах.)
мимохіть obiter мізерний miser, бга, drum; exi-
минати abeo, іі, itum, Ire; prae- guus, a, um
tereo, ii, itum, Ire мій meus, mea, meum
минулий praeteritus, a, um; мілке місце vadum, і n
supfcrus, a, um Мільтіад (давньогрецький пол­
мир (відносини) pax, pacis / ководець, переможець персів при
миритися paciscor, pactus sum, Марафоні в 490р. до н. е.) Miltia-
des, is т
мирний pacificus, a, um; imbel- мінерал metallum, і п
lis, e; quietus, a, um Мінерва (улюблена дочка Юпі-
« га р т " • -'Яйгтгте*** • MB!
ЩмінливістьЖЙШ 328_________Ш Ж Ж м рУ Ш І

тера, що народилася з його голови, lis, a


богиня-покровителька наук і мис- місцевість locus, і m
тецтв, мирного міського життя, міський municipalis, e; urbanus,
ремесел, а також війни; ототож­ a, um
нювалася з грецькою Афіною) Mi­ міські стіни moenia, ium n, pi.
nerva, ае / місяць mensis, is m\ місяць (на
мінливість vari&tas, atis/; incon- небі) luna, ae/
stantia, ae/ місячний lunaris, e
Мінос (міфічний цар острова мітіленський (Мітілени— міс­
Крит) Minos, ois т то у Греції на острові Лесбос) Му-
Мінотавр (міфічна істота) Мі- tilenaeus, a, um
notaurus, і т мітла scopa, ае /
міняти muto, avi, atum, 1 міцний firmus, a, um; fortis, е
міра modiilus, і т; modus, і т\ міцність firmitiido, Inis /; stabi-
mensura, ае/ lltas, atis/
міркування commentatio, onis/; міцніти valesco, lui, -, 3
cogitatio, onis/ міцно fortlter; vehementer
міркувати coglto, avi, atum, 1; міць nervus, і m\ vigor, oris m\
consOlo, sului, sultum, 3 robur, 6ris n\ vis/; potentas, atis /
міряти metior, mensus sum, 4 мішок saccus, і m
міст pons, pontis m млин mola, ae /
містерії sacrum, і n мова lingua, ae/; sermo, onis m;
містечка oppldum, і m os, oris n
містити versor, atus sum, 1; ha- мовець rhetor, oris m
beo, ui, Itum, 2 мовити dico, dixi, dictum, 3
міститися insum, fui, -, esse мовлення dictus, us m
місто urbs, urbis / мовознавець grammatlcus, і m
місток ponticiilus, і m мовчазний mutus, a, um; tacl-
місце locus, і /; sedes, is / tus, a, um
місце (шлях) перегону худоби мовчанка silentium, ii n
actus, us m мовчати sileo, lui, -, 2; taceo,
місце, присвячене богам temp- ui, Itum, 2
lum, і n могила ага, ae /; sepulcrum, і
місцевий internus, a, um; loca- n\ tumiilus, і m
щ ш ш ^ ттт 329 __________ Ш ШШ муЩ Т О -

могти possum, potui, -, posse молодший minor, oris


могутній potens, ntis; opulen- молодь juventus, totis /
tus, a, um молоко lac, lactis n
могутність ops, opis/; vis/; po- Мона (острів біля узбережжя
tentia, ae/ Англії) Mona, ае/
модій (римська міра сипучих монета nummus, і т
тіл) modius, іі т Мор Томас (англійський гуманіст
може пе quid і політичний діяч, один із основопо­
можливість facultas, atis /; ро- ложників утопічного соціалізму,
testas, atis / 1478—1535pp.) Morus, і т
можливо fortasse морально чистий castus, a, um
можна fas est; soleo, litus sum, море mare, is л; aequor, 6ris п\
2; licet, licuit, 2 Pontus, і т\ pelagus, і п
можновладець magnas, atis m моріжок pratum, і п
мозок cerebrum, і n мороз frigus, oris п\ gelu, us п
мокрий uvldus, a, um; humldus, морська вода sal, salis т
a, um морська глибина altum, і п
молитва precatio, onis/; votum, морський берег litus, 5ris п\
і w; prex, precis/; precamen, Inis n гіра, ае /
молити apprScor, catus sum, 1; моряк nauta, ае т
obsecro, avi, atum, 1; oro, avi, atum, 1; мостити sterno, stravi, stra­
precor, precatus sum, 1; suppllco, tum, З
avi, atum, 1 мотика raster, tri т
молода conjunx, conjiigis /; мотузка funiciilus, і т
nupta, ae / мочити perfundo, fudi, fusum, 3^
молода дівчина juvenca, ae / tingo, tinxi, tinctum, 3
молода тварина pullus, і m мрець cadaver, gris n
молоденький novellus, a, um мудрець sapiens, ntis m
молодий juvSnis, e; adulescens, мудрий sapiens, ntis
ntis мудрість sapientia, ae /
молодий олень hinnuleus, і m мудрішати sapio, ii, -, 3
молодість juventus, utis/ мудрувати philosophor, phatus
молодіти juvenesco, nui, -, 3 sum, 1
;Щмужчина?^Щ^ 330

мужчина vir, і т мур murus, і m


мужній magnanimus, a, um мурашка formica, ae/
мужність fortitudo, inis/; virtus, муха musca, ae/
utis / мучити verbSro, avi, atum, 1;
мужньо viriliter; forllter excrucio, avi, atum, 1; torqueo, torsi,
Муза (одна з дев'яти дочок tortum, 2
Юпітера і Мнемозіни, богині мис- мучитися родами parturio, Ivi,
тецтва і наук; перен. мистецтва, -, 4
науки) Musa, ае/ мушля concha, ae /
музика musica, ае /; sympho- мчатися percurro, cucurri, cur-
піа, ае / sum, 3
музикальний organicus, a, um; м’яке сидіння pulvlnar, aris m
musicatus, a, um м’який lenis, e; mollis, e
музичний musaeus, a, um; pie- м’якість dementia, ae /
rius, a, um м’ясо саго, carnis/; viscus, 6ris n
мука poena, ae/ м’яч pila, ae /
муніципальний municipalis, e м’ячик ріїйіа, ae /
муніципій municipium, ii n

н-
на in (із знах. або відкл.)
аЛ*' ‘ Ш їІіШ М ІІЯ
набирати paro, avi, atum, 1
на благо народу populariter набігати supervenio, veni, ven-
m на випадок чого si tum, 4
на додаток іп$йрег набір нових солдатів (рекру­
на жаль heu тів) delectus, us т
на захист pro (з відкл.) наближати admoveo, vi, turn, 2
на тому місці ііїсо наближатися accedo, cessi, ces­
набагато impendio; multo; lon- sum, 3; appropinquo, avi, atum, 1;
ge subeo, ii, Itum, Ire
набагато більший quantus, a, um наближення accessus, us m; adi-
tio, onis/ нагадування monltum, і n
набожний religiosus, a, um; pius, нагадувати admoneo, nui, ni-
a, um tum, 2; commemoro, avi, atum, 1
набожність sanctimonia, ae /; нагадувати комусь про щось
pi£tas, atis/ тет б го , avi, atum, 1
набуток quaestus, us m нагадуючий memor, oris
наважувати опбго, avi, atum, 1 наганяти incutio, cussi, cus­
наважуватися audeo, ausus sum, sum, 3
2; praesiimo, sumpsi, sumptum, 3 нагинатися procumbo, cubui,
навіть etiam; quoque; quamvis; cubltum, 3
vel нагляд testitudo, mis /
навіть тоді maxlme нагода occasio, onis/
навколишній finitimus, a, um наголос accentus, us m
навколо circa; circum нагорода palma, aej\ praemium,
навмання tem6re ii n
навмисне consulto нагородити remunSror, atus sum, 1
наводити introduco, duxi, duc- нагортання sippatio, onis /
tum, 3; moveo, movi, motum, 2 нагортати sippo, avi, atum, 1
навпаки adversus; atqui; immo; награбоване raptum, і n
rursum, retrorsus; praepostSre нагромаджувати асситйіо, avi,
навпростець recta atum, 1; adaggfcro, avi, atum, 1;
навряд чи vix acervo, avi, atum, 1
навчальний заклад gymnasi­ над supra (із знах.)
um, ii n надавалиadhibeo, ui, Itum, 2; com-
навчання discipline, ae/; institu­ mitto, mlsi, missum, 3; concedo, ces­
te, onis/; studium, ii n si, cessum, 3; mando, avi, atum, 1
навчати doceo, cui, ctum, 2; edo- надавати перевагу diligo, lexi,
ceo, cui, ctum, 2; erudio, Ivi, Itum, lectum, 3; malo, malui, -, malle
4; instituo, ui, utum, 3; instruo, надалі porro
ruxi, ructum, 3 надання (допомоги) administra­
навчатися disco, didlci, -, 3; stu- te , onis /
deo, dui, 2 надбудовувати superstruo, stru-
ІІйадгрб^ 332 —В
хі, sructum, З надривати contendo, tendi, ten-
надгробний пам’ятник sepul- turn, 3
crum, і п надто nimis; nimium
надзвичайний notabflis, е; ргае- надто великий nimius, a, um
cipuus, a, um надуватися tumesco, tumui, -, 3
надзвичайно praecipue; longe; надутий plenus, a, um
nimium надходження acceptum, і n
надзвичайно великий imma- надходити supervenio, veni,
nis,e ventum, 4
надійний tutus, a, um; fidelis, e; нажива praeda, ae /
fidus, a, um наживати paro, avi, atum, 1
надійність fiducia, ae/; stabill- назад retro; retrorsus; rursum
tas, atis/ назва nomen, Inis w; appellatio,
надійно tuto onis /
наділений praedltus, a, um називати appello, avi, atum, 1;
наділяти ingigno, genui, genl- nomlno, avi, atum, 1
tum, 3 називний (відмінок) nominatl-
надія spes, ei/ vus, і m
надіятися spero, avi, atum, 1 Назіка (чоловіче ім я) Naslca, ае т
надмірна розкіш luxus, us m назустріч obviam
надмірна суворість iniqultas, наїжджати inequlto, -, 1
atis / найбільше maxlme
надмірний immodicus, a, um; найбільший maxlmus, a, um
tumldus, a, um; nimius, a, im найближчий proxlmus, a, um
надмірно abunde; nimis; nimium найвищий (ступінь) superlatl-
надокучати опбго, avi, atum, 1 vus, a, um
надпис inscriptio, onis/; subscrip­ найгірший pesslmus, a, um
t s , onis / найкращий optlmus, a, um
надписувати inscribo, psi, ptum, найманець mercennarius, іі т
3; subscribo, scripsi, scriptum, 3 наймати loco, avi, atum, 1; mer-
надра uterus, і m cor, atus sum, 1
ІІнайнижчїийШЩ___________333

найнижчий inftmus, a, um намисто monlle, is n\ torquis, is


найостанніше postremo m\ redimiciilum, і n
найранніший primoris, е намір consultum, і n\ institutum,
наказ imperium, іі п\ jussus, i n\ consilium, і n\ dolus, і m
us т намісник praeposltus, і m\ prae-
наказовий спосіб imperatlvus, ses, Idis m; satripa, ae m ; vicarius,
іт ii m
наказувати impSro, avi, atum, намічати praescrlbo, scripsi,
1; jubeo, jussi, jussum, 2 scriptum, 3
накладання (руки) injectio, onis намовляти attento, avi, atum, 1
/ наносити рану vulngro, avi,
накладати struo, struxi, struc- atum, 1
tum, 3; repono, posui, posltum, 3; напад laesio, onisf\ aggressio, onis
injicio, injeci, injectum, 3 /
наклеп calumnia, ae / нападати aggredior,gressus sum,
наклепник calumnarius, ii m 3; adeo, ii, Itum, Ire; adorior, ortus
накопичення acervatio, onis/ sum, 4; oppugno, avi, atum, 1
накопичувати struo, struxi, struc- напевно certe; profesco
tum, 3; acervo, avi, atum, 1 наперед porro
накривати tego, texi, tectum, 3 наперед куштувати praellbo,
накриття tegimentum, і n -,1
належати pertineo, tinui, -, 2 напередодні pridie
належить oportet, uit, -, 2 наперекір contra (із знах.)
належним чином idonee напис scriptora, ae/
наливати fundo, fudi, fusum, 3 напів semi-
налічувати numdro, avi, atum, 1 напівбог heros, ois m
намагання conatus, us m напівживий semivlvus, a, um
намагатися conor, conatus напівнімий semivocalis, e
sum, 1 напівсвітський semisecularis, e
намазаний маслом unctus, a, напій росйіит, і n\ potus, us
um m\ potio, onis/
намальований pictus, a, um наповнений fetus, a, um; exple-
намет tabemaciilum, і n tus, a, um
,.і наповнйняЩЩа 334__________РЙ ІІЙІнасвдйЩ |і

наповнення expletio, onis/ наривати abscedo, cessi, ces­


наповнювати expleo, evi, etum, sum, 3
2; repleo, evi, etum, 2; fundo, fudi, нариси commentarius, ii m
fusum, 3; farcio, farsi, fartum, 4 нарізно virltim
напоготові praesto нарікання querela, ae/
напоєний imbiitus, a, um нарікати corripio, ripui, rep-
наполегливий tenax, acis tum, 3; queror, questus sum, 3
наполегливість tenacitas, atis/; народ popiilus, і m; vulgus, і m\
instantia, ae / natio, onis /
направляти adito, avi, -, 1; flee- народжений natus, a, um
to, xi, xum, 3; torqueo, torsi, tor- народження partus, us m; procrea-
tum, 2; направляти послів legatos tio, onis/
mittSre народжувати geno, genui, genl-
направлятися dingo, rexi, rec­ tum, 3; gigno, genui, genltum, 3;
tum, 3; tendo, tetendi, tensum, 3; progigno, genui, gem turn, 3; pro-
peto, ivi, Itum, 3 genSro, avi, atum, 1
напроти adversus народжуватися nascor, natus
напруга intentio, onis /; moles, sum, 3; orior, ortus sum, 4
is / народитися (передчасно) abo-
напружений intentus, a, um гіог, ortus sum, 4
напружено intente народна маса plebs, plebis /
напружувати intendo, tendi, ten- народний popularis, e; publlcus,
turn, 3; tendo, tetendi, tentum, 3 a, um
напрямок cursus, us m\ secta, наростання adauctus, us m
ae/ нарядний nitidus, a, um
напувати rigo, avi, atum, 1 насадження sata, orum n, p i
нарада actio, onis/; acta, orum n, населяти іпсбіо, colui, cultum, 3
p l.\consilium, ii n насилу vix
наречена sponsa, ae /; nupta, насильник violator, oris m
ae / насильницька смерть nex, ne-
нарешті denique; ultimo; tamen; cis /
tandem; postremo насильство maleficium, ii n; vio-
нарив abscessus, us m lentia, ae /; ludibrium, ii n
If насип 335 гнаявний^

насип suggestus, us т настільки... наскільки tam...


насичувати imbuo, bui, butum, quam; tanto... quanto
3; satiiro, avi, atum, 1 насторожений suspensus, a,
насичуватися satio, avi, atum, um
1; pasco, pavi, pastum, 3 настрій affectus, us m\ animus,
насіння semen, inis n і m ; spiritus, us m
наскільки quoad наступати approninquo, avi, atum,
наслідок causa, ae/; cognitio, onis 1; succedo, cessi, cessum, 3; appSto,
/; effectus, us m\ eventus, us m Ivi, Itum, 3 (про час)
наслідування imitatio, onis/ наступний sequens, ntis; se-
наслідувати imlto, avi, atum, 1; cundus, a, um; postfcrus, a, um
imitor, atus sum, 1; simiilo, avi, наступність successio, onis /
atum, 1 натикатися incldo, di, -, 3
насміхатися derideo, risi, risum, 2 натирати ungo, unxi, unctum, 3
насмішник derlsor, oris m; irrl- натиск ictus, us m\ procella,
sor, oris m ae/
насолода delectamentum, і n\ натовп concursus, us m; vul-
vuluptas, atis /; suavitas, atis / gus, і n; caterva, ae /; turba, ae /
насолоджуватися fruor, frui- натягати tendo, tetendi, tensum,
tus sum, 3; delecto, avi, atum, 1 3; intendo, ndi, ntum, 3; contendo,
насправді enim; equidem; reve- tendi, tensum, 3
ra; profecto; verum наука scientia, ae/; ars, artis /;
наставати По, factus sum, fteri; doctrlna, ae/
insequor, secutus sum, 3 нахабний insolens, entis
наставляти instituo, ui, utum, 3; начальник magister, tri m\ tribu-
instruo, ruxi, ructum, 3; moneo, nui, nus, і m
nitum, 2; praecipio, cepi, ceptum, 3 наче quasi
наставник praeceptor, oris m\ начебто tamquam
monitor, oris m наш noster, tra, trum
настанова institutio, onis /; pla- нащадки postdri, drum m, pi.
citum, і n\ praeceptum, і n нащадок germen, inis n\ nepos,
настирливість potentia, ae / otis m\ proles, is m ,f
настільки adeo; tanto; tam наявний superstes, Itis
наявність substantia, ае / lum, і n; dubium, ii n; acuta, orum n,
не haud; пес; пе; non pl.
не бажати nolo, nolui, -, nolle небезпечний dubius, a, um; per-
не бажаючий nolens, ntis niciosus, a, um; periculosus, a, um
не вартий indignus, a, um небесний caelestis, e; divTnus, a, um
не визнавати ітргбЬо, avi, atum, небо aether, £ris m\ caelum, і n\
1; infitior, atus sum, 1 orbis, is m
не вистачати delinquo, llqui, lic- небожителі supgri, orum m, pl.
tum, 3; desum, fui, -, esse небозвід orbis, is m\ caelum, і n
не вміти nescio, Ivi, Itum, 4 небоязкий audens, ntis
не давати auf&ro, abstiili, abla- неварений crudus, a, um
tum, auferre невгамовний effematus, a, um;
не дивлячись на це nihllo mi­ immoderatus, a, um; violentus, a, um
nus невгамовність violentia, ae /
не довіряти diffido, fisus sum, 3 невдовзі brevi
не дозволяти veto, ui, Itum, 1 невдячний ingratus, a, um
не допускати excludo, clusi, clu- невеликий плащ (грецький)
sum, 3 palliolum, і n
не заперечувати fateor, fassus невеличка промова declama-
sum, 2 tiunoula, ae /
не знати nescio, Ivi, Itum, 4; igno- невеличке запитання quaes-
ro, avi, atum, 1 tiunciila, ae /
не ладити discordo, avi, -, 1; dis- невеселий lugubris, e
sideo, sedi, sessum, 2 невже ne
не мати поняття ignoro, avi, невиконаний infectus, a, um
atum, 1 невимовний infandus, a, um;
не мати чогось careo, carui, -, 2 inextricabllis, e; ineffabllis, e
не приймати respuo, spui, spQ- невинний inn6cens, entis
tum, 3 невичерпний insatiabllis, e
не раз aliquoties невід rete, is n
небагато aliquot; parum невідомий ignotus, a, um; obscu-
небажаний invltus, a, um rus, a, um; nescius, a, um
небезпека pemicies, ei/; регісй- невідповідний absurdus, a, um
Невій (римський поет, II поло­ недавно nuper
вина III cm. до н. е.) Naevius, іі т недалеко haud procul; non lon-
невірний incertus, a, um; infidus, ge
a, um недбайливо ставитися neglggo,
невірність infidclitas, atis/ lexi, lectum, 3
невістка nupta, ае/ недійсний irrltus, a, um; irrea-
невмілий insciens, ntis; laevus, lis, a, um
a, um недоброзичливий invidus, a, um
невмолимий inexorabflis, e; su­ недоброзичливість invidia, ae/;
perbus, a, um obtrectatio, onis /
невойовничий imbellis, e недовго paulisper
неволя servitium, ii n недозволений illicltus, a, um
невпевнений suspensus, a, um недоладний dissipatus, a, um
невпинний assiduus, a, um; effer- недолік malum, і n\ penuria, ae
natus, a, um /; vitium, ii n
невпинно assidue недоносок abortus, us m
невразливий invulnerabllis, e недоречний ineptus, a, um
неврожайний infecundus, a, недосвідчений impentus, a, um;
um; sterilis, e insolens, ntis; ignarus, a, um; indoc­
невтолимий insatiabilis, e; vigi- tus, a, um
lans, ntis недосконалий imperfectus, a,
невтомно impigre um
невчений (невіглас) illiterates, a, недостатній exiguus, a, um
um; indoctus, a, um; nescius, a, um; недостатність exigultas, atis
ignotus, a, um недостатньо parum
нев’янучий recens, ntis недостойно indigue
негайно extemplo; illco; statim; недоступний inaccessus, a, um;
mox; protinus invlus, a, um
негідний improbus, a, um; in- недосяжний arduus, a, um; inac­
dignus, a, um cessus, a, um
негода tempestas, atis/; nubilum, недотепний ineptus, a, um
in недоторканий intactus, a, um;
недавній recens, ntis integer, gra, grum
338 т Ш моШ Ш т Щ

недруг inimlcus, і m незмінність constantia, ae /;


недуга morbus, і m stabilitas, atis /
незабаром т о х незмірність immensum, і n
незабутній indelebilis, е незнайомий ignotus, a, um; nes-
незавершений imperfectus, а, cius, a, um
um незнання ignorantia, ae /
незайманий intactus, a, um незнатний innotus, a, um; tenu­
незайнятий desidiosus, a, um; is, e
vacuus, a, um незначний exiguus, a, um
незаплямований castus, a, um незнаючий ignatus, a, um; insci-
незаслужено immerito ens, ntis; nescius, a, um
незвиклий insolens, ntis; inso- незроблений infectus, a, um
litus, a, um незрозумілий obscurus, a, um
незвичайний incredibllis, e; in- незручність incommodum, і n
signis, e; insolitus, a, um; mirus, неймовірний immanus, e; incre-
a, um; rarus, a, um dibflis
незвіданий exiguus, a, um; in- некорисний sterilis, e; inutilis, e
temptatus, a, um некоронований incoronatus, a,
незв’язаний solutus, a, um um
незгаданий indictus, a, um нектар nectar, aris n
незгідний diss5nus, a, um нелюдський inhumanus, a, um
незгода discordia, ae /; dissen- немало alliquanto; plusculum
tio, onis/; seditio, onis/ немилосердно atrociter; incle-
нездорова місцевість pestilen- menter
tia, ae/ немічний imbecillus, a, um; in-
незіпсований int£ger, gra, grum; validus, a, um
incorruptus, a, um немов tamquam; perinde; quasi;
незламний adamanteus, a, um velut
незліченний infinlmus, a, um; немовби sicut
innumerabilis, e немовля infans, infantis m
незлостивий inn5cens, entis неможливий impossibilis, e
незмінний fixus, a, um; stabilis, неможливість impossibilltas,
e; constans, ntis atis/
339 ^щнепостіиність^

ненавидіти abomlnor, atus sum, terates, a, um; indoctus, a, um


1; abhorreo, ui, -, 2; odi, -, odisse неосквернений purus, a, um
ненависний exosus, a, um; invl- неотесаний agrestis, e; quadratus,
sus, a, um; odiosus, a, um a, um
ненависть invidia, ae/; odium, неохайний invltus, a, um
ii n неочікувано repente
ненадійний dubius, a, um; incer- непам’ятаючий immSmor, oris
tus, a, um; infTdus, a, um непевний dubius, a, um; incer-
ненажерливий vorax, acis tus, a, um; obsciirus, a, um
неназваний indictus, a, um непереможний invictus, a, um
ненаситний insatiabilis, e; vorax, неплодоносний stenlis, e
acis неповага neglegentia, ae /
ненатягнутий remissus, a, um неповноцінний imperfectus, a,
неначе tamquam um; mancus, a, um
необачний temerarius, a, um; неповороткість tarditas, atis/
inconsultus, a, um неподібний dissimilis, e
необачно temfcre непокоїти infecto, avi, atum, 1
необґрунтованість vanltas, atis/ непокора contumacia, ae /
необдуманий inconsultus, a, непомірний immodlcus, a, um
um непомірність luxus, us m
необережний improvldus, a, непомітний tacitus, a, um; obscO-
um; incautus, a, um rus, a, um
необережно imprudenter непомітно obscure
необроблений incultus, a, um; непорочний salvus, a, um
vastus, a, um непорушний constans, ntis; ra-
необхідний necessarius, a, um tus, a, um; sacrosanctus, a, um;
необхідність necessltas, atis /; solidus, a, um
necessitudo, inis/ непорушно constanter; statim
необхідно necesse est непосвячений expers, rtis
неодноразово identldem непостійний mutabllis, e; rari-
неодружений viduus, a, um; us, a, um; inconstans, ntis
caelebs, libis непостійність vari6tas, atis/; in-
неосвічений incultus, a, um; illi­ constantia, ae/
^НепотіКбр'нелійІІ 340__________^несіфийнягпдшЩ|

Непот Корнелій (римський aris


історик, бл. 100— 25 pp. до н. е.) нерівний (про місцевість) jugo-
Nepos, otis т sus, a, um
непотрібний supervacuus, а, нерівність aspSrum, і п
um; vacans, ntis; inutllis, e нерішучий suspensus, a, um
непохитний fixus, a, um; obstina­ нерозважливий temerarius, а,
tes, a, um um; inconsultus, a, um
непошкоджений incolumis, e; нерозсудливий imprudens, ntis
integer, gra, grum нерозумний imprudens, ntis; irra-
неправдивий falsus, a, um; fictus, tionalis, e; insanus, a, um; insipiens,
a, um; personates, a, um ntis; stultus, a, um
неправильний abnormis, e; si­ Нерон (римський імператор,
nister, tra, trum 54—68pp.) Nero, onis m
неприбутковий sterllis, e нерухомий immobllis, e
неприємний incommodus, a, нерухомо statim
um; absurdus, a, um; acldus, a, um; несамовитий vi51ens, ntis
ingrStus, a, um несвідомий irrational is, e
неприємність incomm5dum, і несказаний indictus, a, um; in-
//; molestia, ae/ extricabllis, e
непристойний impudens, ntis нескінченний immensus, a, um
непристойність impudentia, ae нескінченність immensum, і n
/ несміливість verecundia, ae /
неприступний invulnerabllis, e неспечений crudus, a, um
неприязнь inimicitia, ae / несподівано repente; temSre
непрохідний invius, a, um неспокійний inquies, etis; sollicl-
непрямий indirectus, a, um tus, a, um; turbulentus, a, um
непрямо indirecte несправедливий inlquus, a, um;
Нептун (бог морів у давньо­ injustus, a, um
римській міфології, ототожню­ несправедливість injuria, ae /
вався з грецьким Посейдоном) Nep- несправедливо injuste; immeri-
tunus, і т to; indebillto
нерівний asper, бга, Srum; impar, несприйнятливий surdus, a, um
■ s s a g g i j s s a w ___________з п ___________ Ш И Ш і

несприятливий invldus, a, um; нечуваний infandus, a, um


nubilus, a, um нешанобливий irrevdrens, ntis
неспроможний (боржник) ad- нешкідливий inndcens, entis
dictus, a, um нещасливий infelix, Icis
нестача egestas, atis/; inopia, ae нещасливо mis&ro
/; penuria, ae/ нещасний infelix, Icis; miser, 6ra,
нестерпний intolerabflis, e; into- 6rum
lerandus, a, um; intolSrans, ntis нещастя calamitas, atis/; miseria,
нести porto, avi, atum, 1; fero, ae/; clades, is/; res adversae
tuli, latum, ferre; gero, gessi, ges- нещирий falsus, a, um; simula-
tum, 3; infero, tiili, latum, ferre tus, a, um
нестримний praeceps, cipltis нещодавно heri
несхибний obnixus, a, um неясний obscurus, a, um
несхожий absimllis, e; dissimi- нижній infernus, a, um = inf6-
lis, e rus, a, um
нетерплячий impatiens, ntis; in- нижче infra
tolgrans, ntis нижчезазначений subnotatus, a,
нетямущість stupor, oris m um
неуважність neglegentia, ae / нижченазваний subdictus, a, um
нехтувати contemno, tempsi, нижчий inferior, ius
temptum, 3; despicio, spexi, spec­ низка series, ei /
tum, 3; spemo, sprevi, spretum, 3; низький humilis, e; miser, &ra,
neglggo, lexi, lectum, 3 6rum; infernus, a, um
нечесність infidelitas, atis/ нині hodie; nunc
нечестивець sacrilSgus, і m нитка filum, і n
нечестивий impius, a, um; im- нитка (швацька) acla, ae /
probus, a, um; profanus, a, um; sacri- нищити deleo, evi, etum, 2; dis-
iSgus, a, um; scelestus, a, um solvo, solvi, solutum, 3; aboleo, levi,
нечисленний paucus, a, um litum, 2
нечистоти caenum, і n; eluvies, ні immo; nec; non
ei/; sentlna, ae/ ні... ні пес... пес; neque... neque
нечитаний illectus, a, um ніготь unguis, is m
^НепотІ Корнелійі 340 Гн<

Непот Корнелій (римський aris


історик, бл. 100— 25 pp. до н. е.) нерівний (про місцевість) jugo-
Nepos, otis т sus, a, um
непотрібний supervacuus, а, нерівність aspSrum, і п
um; vacans, ntis; inutllis, e нерішучий suspensus, a, um
непохитний fixus, a, um; obstina- нерозважливий temerarius, а,
tus, a, um um; inconsultus, a, um
непошкоджений incolumis, e; нерозсудливий imprudens, ntis
integer, gra, grum нерозумний imprudens, ntis; irra-
неправдивий falsus, a, um; fictus, tionalis, e; insanus, a, um; insipiens,
a, um; personatus, a, um ntis; stultus, a, um
неправильний abnormis, e; si­ Нерон (римський імператор,
nister, tra, trum 54— 68pp.) Nero, onis m
неприбутковий sterllis, e нерухомий immobllis, e
неприємний incommodus, a, нерухомо statim
um; absurdus, a, um; acldus, a, um; несамовитий vi51ens, ntis
ingratus, a, um несвідомий irrationalis, e
неприємність incommodum, і несказаний indictus, a, um; in-
n\ molestia, ae/ extricabllis, e
непристойний impudens, ntis нескінченний immensus, a, um
непристойність impudentia, ae нескінченність immensum, і n
/ несміливість verecundia, ae /
неприступний invulnerabllis, e неспечений crudus, a, um
неприязнь inimicitia, ae / несподівано repente; temgre
непрохідний invius, a, um неспокійний inquies, etis; sollicl-
непрямий indirectus, a, um tus, a, um; turbulentus, a, um
непрямо indirecte несправедливий inlquus, a, um;
Нептун (бог морів у давньо­ injustus, a, um
римській міфології, ототожню­ несправедливість injuria, ae /
вався з грецьким Посейдоном) Nep- несправедливо injuste; immeri-
tunus9 і т to; indebillto
нерівний asper, 6га, drum; impar, несприйнятливий surdus, a, um
^щШгливйщ______ 341______ т т т т ш

несприятливий invldus, a, um; иечуваний infandus, a, um


nubilus, a, um нешанобливий irrevSrens, ntis
неспроможний (боржник) ad- нешкідливий inndcens, entis
dictus, a, um нещасливий infelix, Icis
нестача egestas, atis/; inopia, ae нещасливо mis&ro
/; penuria, ae/ нещасний infelix, Icis; miser, gra,
нестерпний intolerabflis, e; into- grum
lerandus, a, um; intolgrans, ntis нещастя calamitas, atis/; miseria,
нести porto, avi, atum, 1; fero, ae/; clades, is/; res adversae
tuli, latum, ferre; gero, gessi, ges- нещирий falsus, a, um; simula­
tum, 3; infgro, tiili, latum, ferre tes, a, um
нестримний praeceps, cipltis нещодавно heri
несхибний obnixus, a, um неясний obsciirus, a, um
несхожий absimllis, e; dissiml- нижній infernus, a, um = infS-
lis, e rus, a, um
нетерплячий impatiens, ntis; in­ нижче infra
tolgrans, ntis нижчезазначений subnotatus, a,
нетямущість stupor, oris m um
неуважність neglegentia, ae / нижченазваний subdictus, a, um
нехтувати contemno, tempsi, нижчий inferior, ius
temptum, 3; despicio, spexi, spec- низка series, ei /
tum, 3; spemo, sprevi, spretum, 3; низький humilis, e; miser, gra,
neglago, lexi, lectum, 3 grum; infernus, a, um
нечесність infidelitas, atis/ нині hodie; nunc
нечестивець sacrilggus, і m нитка filum, і n
нечестивий impius, a, um; im- нитка (швацька) acla, ae /
probus, a, um; profanus, a, um; sacri- нищити deleo, evi, etum, 2; dis-
iSgus, a, um; scelestus, a, um solvo, solvi, solutum, 3; aboleo, levi,
нечисленний paucus, a, um Utum, 2
нечистоти caenum, і n; eluvies, ні immo; nec; non
ei/; sentlna, ae/ ні... ні пес... пес; neque... neque
нечитаний illectus, a, um ніготь unguis, is m
ІШітЩЙРШЩ 342__________Ю Ж И И У 5 Я І

нігті paronychia, ае / a, um
ніде usquam новина novltas, atis /
ніж quam нога pes, pedis m
ніжний lenis, е; mollis, е; ten­ нони ( 7-й день місяця у березні,
ner, 6га, drum; pius, а, и т травні, липні і жовтні або 5-й день
ніжність pi£tas, atis /; tenerltas, решти місяців) Nonae, arumf pi.
atis / норма regiila, ae /
ніздря naris, is / нормальний ordinarius, a, um
ніколи numquam носилки lectlca, ae/
нікчемний nugas, acis; nugatori- носити fero, tuli, latum, ferre;
us, a, um; vilis, e gesto, avi, atum, 1; porto, avi, atum,
німий mutus, a, um; surdus, a, 1
um носити навколо circumffcro, tuli,
Ніоба (іцариця, яка внаслідок latum, ferre
зарозумілості втратила усіх своїх носити попереду praeffcro, tiili,
дітей, а сама перетворилася на latum, ferre
камінь) Nioba, ае/ нотатки commentarius, ii m
ніхто nemo, Inis нудьга taedium, ii n
ніч nox, noctis / нужда egestas, atis/; inopia, ae/;
нічим nihilo paupertas, atis /
нічний nocturnus, а, и т нундіни (ібазарні дні) nundinae,
нічого... крім nihil nisi arum/ pi.
нічого немає nihil est нуртувати furo, -, -, 3
ніщо nihil нутро utfirus, і m
н і я к и й neuter, tra, trum; nullus, нутрощі cavema, ae /; viscus,
a, um 6ris n
новенький novellus, a, um нюх naris, is /
новий novellus, a, um; novus,
ЩО! ох! гай-гай! Щ 343 обійтися без Korolf

о
О! ох! гай-гай! heu! proh! обдумування commentatio, onis
оббризкувати aspergo, persi, /; meditatio, onis/
persum, З обдумувати meditor, atus sum,
оббирати glubo, glupsi, glup- 1; expendo, ndi, nsum, 3
tum, 3 обережний cautus, a, um; timi-
обвивати amplector, plexus dus, a, um
sum, 3 обережно caute
обвинувальний accusatorius, обертати verto, verti, versum, 3
a, um обертатися versor, atus sum, 1
обвинувач accusator, oris m об’єднання soci£tas, atis/
обвинувачуваний reus, і m об’єднувати socio, avi, atum, 1
обв’язувати vincio, vinxi, vinc- об’єм longitudo, inis/
tum, 4 обживати colo, colui, cultum, 3
обганяти praecurro, curri, cur- обжитий cultus, a, um
sum, 3 обидва ambo, ae, o; uterque
обирати creo, avi, atum, 1; deligo,
обговорення tractatus, us m
legi, lectum, 3
обговорювати agito, avi, atum,
обід cena, ae /; convivium, ii n\
1; expendo, -, nsum, 3; tracto, avi,
ерйіае, arumf pl.
atum, 1
обідати ceno, avi, atum, 1; ерйіог,
обдарований ingeniosus, a, um;
atus sum, 1
praeditus, a, um
обідня зала triclinium, ii n
обдаровувати dono, avi, atum, 1 обізнаний conscius, a, um
обдаровувати при народженні обізнаність conscientia, ae /
ingigno, genui, genltum, 3 обіймати adhibeo, bui, bitum,
обдарування indoles, is /; inge- 2; amplector, plexus sum, 3; comp-
nium, ii n lector, plexus sum, 3
обдирати glubo, glupsi, glup- обійми complexus, us m
tum, 3 обійтися без кого (чого) fugo,
обдуманий meditatus, a, um avi, atum, 1
обіпертий fultus, a, um обмірковувати delib&ro, avi,
обіт votum, і п atum, 1; medltor, atus sum, 1
обіцяне promissum, і п обмотувати amplector, plexus
обіцянка pollicitatio, onis f; pro­ sum, 3
missum, і n; promissio, onis / обнародувані publico, avi, atum,
обіцяти minor, atus sum, 1; pol- 1; evulgo, avi, atum, 1; promulgo,
liceor, cltus sum, 2; promitto, mlsi, avi, atum, 1
missum, 3 обновляти novo, avi, atum, 1
об’їдати adSdo, edi, esum, 3 обов’язок munus, 6ris rt; offi-
облагороджений cultus, a, um cium, ii n
область regio, onis/; territorium, обоє ambo
ii n обожнення adoratio, onis f
обливати perfundo, fudi, fusum, 3 оболонка tegimentum, і n; vagi­
обличчя vultus, us m\ facies, ei na, ae /
/; species, ei/ оборона defensio, onis/; presi­
облога obsidio, onis/; oppugna- dium, ii n
tio, onis/ обороняти defendo, fendi, fen-
облягати circumsto, steti, -, 1 sum, 3
обман mendacium, ii n\ corruptio, ображати laedo, laesi, laesum,
onis/; fraudatio, onis/; fraus, fraudis 3; offendo, ndi, nsum, 3; violo, avi,
/; dolus, і m atum, 1
обманювати fallo, fefelli, fal- образ exemplar, aris n\ simula­
sum, 3; decipio, cepi, ceptum, 3; crum, і n
fraudo, avi, atum, 1 образа contumelia, ae /; offen-
обмацувати taxo, avi, atum, 1; sio, onis/
tempto, avi, atum, 1 обрання creatio, onis /
обмежений constrictus, a, um; обрив abruptum, і rt
temperatus, a, um; finltus, a, um обривистий abruptus, a, um
обмеження finitio, onis /; modera- обрізати resdco, cui, ctum, 1;
tio, onis/; limitatio, onis/ tondeo totondi, tonsum, 2
обмежувати termlno, avi, atum, обробляти colo, colui, cultum,
1; coerceo, cui, citum, 2 3; exerceo, cui, citum, 2
обмінювати permuto, avi, atum, 1 обрубати accldo, cldi, clsum, 3
345

обставини (побічні) adjuncta, овес avena, ae/


orum п, p i Овідій Публій Назон (відомий
обстрілювати verbSro, avi, atum, 1 римський поет, 43 р. до н.е. — 8 р.
обступати circumvenio, veni, н. е.) Ovidius, іі т
ventum, 4 оволодівати possldo, sedi, ses­
обсяг longitiido, mis/ sum, 3; affecto, avi, atum, 1
обтесувати incudo, (cudi), cQsum, 3 овочі olus, olSris n
обтрушувати excutio, cussi, cus­ овчина spolium, ii n
sum, 3 огидний foedus, a, um
обтягувати навколо circum- оглад recognitio, onis/; inspectio,
tendo, tendi, tensum, 3 onis/
обтяжливий molestus, a, um оглядати inspicio, pexi, pec-
обтяжувати ondro, avi, atum, 1; tum, 3; revlso, vlsi, visum, 3
gravo, avi, atum, 1 оглядатися respecto, avi, atum,
обумовлювати stipulor, atus sum, 1 1; speciilor, atus sum, 1
обурення indignatio, onis /; sedi- оголений strictus, a, um
tio, onis / оголошувати appello, avi, atum,
обурюватися indignor, natus 1; declaro, avi, atum, 1; оголошува­
sum, 1 ти війну indlco, dixi, dictum, 3
обходити circumvenio, veni, ven­ оголювати revelo, avi, atum, 1
tum, 4; pervSgor, atus sum, 1 огороджувати saepio, saepsi,
обходити мовчанням ommitto, saeptum, 4
mlsi, missum, 3 огрядний fusus, a, um
обходитися careo, ui (iturus) 2; огуда maledictum, і n
indignus, a, um одержувати accipio, cepi, cep-
обхоплювати adhibeo, bui, Ьї- tum, 3; invenio, veni, ventum, 4; ca-
tum, 2 pio, cepi, captum, 3
обчислювати repiito, avi, atum, 1; одержувач acceptor, oris m
numfcro, avi, atum, 1 один unus, a, um
обшукувати praelggo, legi, lec­ один з двох alter, a, um; uter,
tum, 3 utra, utrum
об’ява denuntiatio, onis/ одинадцятий undecimus, a, um
овдовілий viduus, a, um одинадцять und£cim
ОДИНОКЙйЩ І^ 346___________Голнвкове’д ер еіід і

одинокий solus, a, um; viduus, озброювати instruo, ruxi, ruc-


a, um tum, З
Одіссей (грецький герой, учас­ оздоба decorum, і п
ник Троянської війни, головний оздоблювати о т о , avi, atum, 1;
персонаж гомерової поеми «Одіс­ dec6ro, avi, atum, 1
сея»; інше його ім'я — Улісс) Uli- оздоровляти sano, avi, atum, 1
xes, is т озеро lacus, us m\ stagnum, і
однак att&men; atqui; tamen n
однаковий idem, eadem, idem; ознайомлювати instruo, ruxi,
par, paris ructum, 3
однаково aequo; parlter ознака insigne, is n\ spectamen,
однаковою мірою perinde mis я; signum, \n
однина num£rus singularis означати signiftco, avi, atum, 1
одного разу quondam; aliqu- океан Oce&nus, і m
ando око ociilus, і m\ lumen, inis n
одноокий luscus, a, um; mono- окраса decus, 6ris n; decorum, і n
ciilus, a, um окремий singularis, e; singiilus, a,
одностайність consensus, us m um
одночасно simul; una окремо seorsum; sigillatim; singu-
одразу extemplo lariter
одрікатися abjuro, avi, atum, 1 окрилений volfcer, cris, ere
одруження nuptiae, arum f, pi.; окрім praeter (із знах.)
conjugium, ii n окроплювати spargo, sparsi,
одяг vestimentum, і n\ vestis, is / sparsum, 3
одягати vestio, Tvi, Itum, 4 округ pagus, і m
одягнений vestTtus, a, um округлий teres, 6tis; rotundus,
одягнений у каптур (чепець, a, um
клобук) cucul latus, a, um Октавіан (прізвисько Августа
одягнений у пурпуровий одяг після його усиновлення Юлієм
purpuratus, a, um Цезарем) Octavianus, і т
огляд conspectus, us т олень cervus, і т
ожина rubus, і т олива olTva, ае/
ожиновий кущ rubus, і т оливкове дерево (присвячене
богині Мінерві = Тритонїі) Тгі- опубліковувати promulgo, avi,
tonis, idis/ atum, 1
Олімп (гора у Греції, місце пе­ опудало formldo, mis/
ребування богів) Olympus, і т опускати immergo, mersi, mer-
олово plumbum album sum, 3
оманливий fallax; acis; mendax, опускатися і1labor, lapsus sum,
acis 3; submitto, mlsi, missum, 3; succum-
омивати perluo, lui, lutum, 3 bo, cubui, cubitum, 3
оновлювати novo, avi, atum, 1 оракул огасйіит, і n
онук nepos, otis m орати аго, avi, atum, 1
опановувати possldo, sedi, ses> оратор orator, oris m\ rhetor,
sum, 3 oris m
оперізувати accingo, cinxi, cin- орач arator, oris m
ctum, 3; praecingo, nxi, nctum, 3 організовувати instituo, ui, tu-
опис descriptio, onis/ tum, 3
описувати descrlbo, psi, ptum, органний organicus, a, um
3; expono, posui, positum, 3 ординарний vulgaris, e; ordinari-
описувати коло circumscrlbo, us, a, um
psi, ptum, 3 орел aquilla, ae /
описувач scriptor, oris m орендодавець locator, oris m
опіка procuratio, onis /; tutela, оркестр symphonia, ae /
ae/ орошати perfundo, fudi, fusum,
опікун tutor, oris m 3
опісля postea Орфей (міфічний співець і поет)
оплакувати fleo, evi, etum, 2; Orpheus, і т
lugeo, luxi, luctum, 2 осад faex, faecis/
оплески plausus, us m освіта discipllna, ае /; litt^rae,
оплот stabilimentum, і n arum/ pi.
опора adminiciilum, і n; stabi- освітлювати accendo, cendi,
Hmentum, і n censum, 3; illustro, avi, atum, 1
опосередковано indirecte освічений cultus, a, um; littera-
опоясувати cingo, cinxi, cinc- tus, a, um
tum, 3 освіченість humanitas, atis/
^іосвячуватиЩЩіі 348

освячувати sancio, sanxi, sanc­ остерігатися caveo, cavi, cautum,


tum, 4 2; praecaveo, cavi, cautum, 2
осел aslnus, і m остовпілий stupldus, a, um
оселя domus, us /; limen, Inis n острів insiila, ae /
осиплий rausus, a, um осягати attingo, tlgi, tactum, 3
осиротілий viduus, a, um; or- осяйний candldus, a, um; nitl-
bus, a, um dus, a, um
осідати resldo, sedi, sessum, 3 осьессе
осінь autumnus, і m отже ergo; igltur, it&que; quare
оскарження provocatio, onis / оточений stipatus, a, um
осквернення sacrilegium, ii n оточувати cingo, cinxi, cinc-
оскверняти polluo, ui, Qtum, 3; tum, 3; circumsto, steti, -, 1; circum-
stupro, avi, atum, 1; turpo, avi, atum, 1 do, d&di, datum, are
оскільки nam; quoniam отрута venenum, і n; toxlcum, і n
ослаблення remissio, onis/ отруювати inficio, feci, fec-
ослабляти attenuo, avi, atum, 1; tum, 3
debillto, avi, atum, 1; mollio, Ivi, Itum, офіційно publlce
4; remitto, mlsi, missum, 3 ox! heu! proh!
ослиця asella, ae / охолоджений снігом nivatus, a,
основа fundamentum, і n\ prin- um
cipium, ii n охоплювати amplector, plexus
основний cardinalis, e sum, 3; complector, plexus sum,
особа persona, ae/ 3; corripio, ripui, reptum, 3
особистий privatus, a, um охорона custodia, ae/; tutela, ae
особливий specialis, e; singula- /; vigilia, ae/
ris, e; praecipuus, a, um охоронець satelles, Itis m\ de­
особливо praesertim; principa- fensor, oris m
liter; specifice охороняти defendo, di, nsum,
оспівувати cano, ceclni, can- 3; praetSgo, texi, tectum, 3; tueor,
tum, 3 tultus sum, 2
останній extremus, a, um; infi- охоче libenter
mus, a, um; postumus, a, um; ultlmus, оцет acetum, і n
a, um; postremus, a, um оцінювати aestlmo, avi, atum, 1;
Г о ч е в й д н и й Щ И І___________349

censeo, censui, censum, 2 очікуваний spectans, ntis


очевидний evidens, ntis; mani- очікування expectatio, onis/
festus, a, um; spectatus, a, um очікувати expecto, avi, atum, 1;
очевидно scilicet; apparet; mani- spero; avi, atum, 1; prospecto, avi,
festum est atum, 1
очерет arundo, inis / очолювати praesum, fui, -, esse
очищувати expurgo, avi, ощадливий parcus, a, um
atum, 1 ощадливість parsimonia, ae /

JL JL
павич pavo, onis/ um, іі т
Павл (чоловіче ім я) Paulus, і т палатка tabernaculum, і п
павук агапеа, ае/ палац palatium, іі п\ moenia,
павутина tela, ае / ium п, pl. \ turris, is /
пагін germen, inis п палестра palaestra, ае /
пагіння ramus, і т палець digitus, і т
пагорб clivus, і т\ collis, is т палити uro, ussi, ustum, З
пагубний fatalis, е палиця Ьасйіит, і п\ ramus,
падати cado,cecidi, casum, 3; con- іт
cido, cidi, -, 3; desldo, sedi, -, 3; illa- палкий calidus, a, um; igneus,
bor, lapsus sum, 3 a, um
падіння strages, i s / Паллада (епітет давньогрець­
падуча хвороба epilepsia, ae / кої богині Афіни) Pallas, adis/
пазур unguis, is m палючість mordacitas, atis/
пайка portio, onis / пам’ятати memini, memisse;
палати ardo, arsi, arsum, 3; ca- т е т б г о , avi, atum, 1
le°, calui, -, 2; flagro, avi, atum, 1 пам’ятаючий memor, oris
Палатнії (пагорб у Римі, на пам’ятка mnemosynum, і n
якому був храм Аполлона) Palati- пам’ятний memorabilis, e
Щдам’ятникІІ 350

пам’ятник monumentum, і п пасти pasco, pavi, pastum, З


пам’ять memoria, ае / пастух pastor, oris т\ пісня
пан dominus, і т пастухів pastorella, ае /
Пан {бог лісів, пастухів і худо­ пасувати convenio, veni, ven­
би у давньогрецькій міфології; tum, 4
зображувався з козлиними рати­ патрицій patricius, іі т
цями, рогами і хвостом) Pan, is т Патрокл (друг Ахілла, герой
пані domlna, ае / Троянської війни) Patroclus, і т
панський dominus, a, um Паула (жіноче ім я) Paula, ае/
пантоміма pantomTmus, і т Пафос (місто на острові Кіпр
пантомімічний актор pantomT­ із храмом Венери) Paphos (us), і/
mus, і т Пафоський Paphius, a, um
панування dicio, onis/ пахнути oleo, olui, -, 2
панувати ітрбго, avi, atum, 1 пахощі odor, oris т
панцир Іогїса, ae / пахучий olens, ntis
папа (римський) papa, ae m пацюк glis, glivis т
папір charta, ae/ паща fauces, ium f, pi.
паплюжити deformo, avi, atum, певний certus, a, um; effiax, acis
1; turpo, avi, atum, 1 педагог paedagogus, і m
папський pontiftcus, a, um пекти coquo, coxi, coctum, 3;
пара vapor, oris m uro, ussi, ustum, 3
Паріс (син троянського царя, Пелопоннес (півострів на півдні
винуватець Троянської війни) Pa­ Греції) Peloponnesus, і /
ris, Idis т пелюшка іпсипаЬйІа, orum п, рі.
парний geminus, a, um пемза pumex, Icis т
партія factio, onis / Пенелопа (дружина Одіссея)
партнер consors, sortis т, f Репеїбра, ае/
Парфенон (храм Афіни) Parthe­ пень stipes, is т
non, onis т пеня poena, ае /
пасивний passTvus, a, um пергамент pellis, i s /
пасіка sarepta, ае/ перебиратися transcendo, seen-
пасквіль libellus, і т di, scensum, 3; transgredior, gres-
пасовисько arvum, і п sus sum, 3
Щперебїгатиі^Щ 351 ЩЩВЩерШШяЩ

перебігати perfugio, fugi, fugi- передавати trado, didi, ditum,


tum, З 3; commendo, avi, atum, 1; do, dedi,
перебіжчик profugus, і т datum, 1
перебільшувати superfSro, tiili, передача traditio, onis /
latum, ferre передбачати for (= fa+or), fatus
переборювати vinco, vici, vic­ sum, 1; provideo, vldi, visum, 2
tum, 3; volvo, volvi, voliitum, 3 передбачення praesumptio, onis
перебувати agito, avi, atum, 1; /; praesagium, ii n
conversor, versatus sum, 1 передминулий час plusquam-
перебувати під subjaceo, cui, perfectum, і n
-,2 передмістя suburbium, ii n
перевага commodum, і n\ prae- передмова praefatio, onis/
rogatlva, ae/ передній primoris, e
переважати antecedo, cessi, ces­ передрікати for (= fa+or), fa­
sum, 3; supersum, fui, -, esse; praece- tus sum, 1
do, cessi, cessum, 3 передчасний abortlvus, a, um;
переважно plerumque maturus, a, um
перевертати converto, verti, ver- передчуття praesagium, ii n
sum, 3; subverto, verti, versum, 3 пережити supersum, fui, esse
перевершувати ехирбго, avi, переїжджати migro, avi, atum, 1
atum, 1; supdro, avi, atum, 1 переїзд trajectus, us m\ transmis-
переводити transffcro, tiili, la­ sio, onis/
tum, ferre; traduco, xi, ctum, 3 перекидати subverto, verti, ver­
перевозити transporto, avi, atum, sum, 3; perverto, verti, versum, 3
1; trajicio, jeci,jectum, 3; revSho, xi, перекидатися ruo, rui, rutum,
ctum, 3 3
перев’язувати perstringo, strin- перекидна (в'ючна) торба bisac-
xi, scrictum, 3 cium, ii n
Переговори colloquium, ii n переклад interpretatio, onis /
перегортати subverto, verti, перекладати traduco, xi, ctum,
versum, 3; verto, verti, versum, 3 3; transfero, tiili, latum, ferre; inter-
перед ante (із знах.) prStor, atus sum, 1
перед (кимось) coram (з відкл.) перекладач interpres, dtis m
Ііп е р е к Щ т а я Ш І___________352

переконання conscientia, ае / переписувач actuarius, ii m\ scri-


переконливий plenus, а, um; ba, a e /
persuasibilis, е перепливати tran&o, avi, atum, 1
переконливість acritas, atis /; переплутувати intnco, avi, atum, 1
persuasio, onis / переповнений refertus, a, um;
переконувати persuadeo, suasi, tumidus, a, um; plenus, a, um
suasum, 2 перепона obstructio, onis /
перелік regester, stri m переправа trajectus, us m
перелітати trano, avi, atum, 1; переправляти trajicio, jeci, jec-
transv61o, avi, atum, 1 tum, 3; traduco, xi, ctum, 3; transffcro,
перелічувати enumfcro, avi, tiili, latum, ferre
atum, 1 переправлятися transgredior,
переляк terror, oris m gressus sum, 3
переляканий perterrltus, a, um перерва intermissus, us m
перемагати vinco, vlci, victum, переривати intermitto, mlsi, mis­
3; supSro, avi, atum, 1 sum, 3
перемир’я indutiae, arum/ pi. переробляти fingo, nxi, ctum,
переміна mutatio, onis / 3; reficio, feci, fectum, 3
перемінний alternus, a, um переселяти transfgro, tuli, latum,
переміщення translatio, onis / ferre
переміщувати transfcro, tiili, la­ переселятися migro, avi, atum,
tum, ferre 1; remigro, avi, atum, 1
перемога victoria, ae / пересилати transmitto, mlsi, mis­
переможець victor, oris m sum, 3
переможниця victrix, icis / пересичення taedium, ii n
перенесення translatio, onis/ переслідувати pers€quor, secii-
переносити transporto, avi, atum, tus sum, 3
1; tolfcro, avi, atum, 1; perffcro, tiili, la­ переставати desino, slvi (sii), si­
tum, ferre; transfero, tiili, latum, ferre tum, 3; desisto, stiti, -, 3
переобирати recreo, avi, atum, 1 переставляти transpono, posui,
переписувати rescrlbo, scripsi, posltum, 3
scriptum, 3; transcnbo, scripsi, scrip- пересувати porto, avi, atum, 1
tum, 3 перетворення metamorphosis, i s /
^перетворюва^оЗЕ 353___________т ш т щ щ ж

перетворювати transformo, avi, Петроній Тит (римський noem-


atum, 1; verto, versi, versum, 3 сатирик, помер 66р. дон. е.)Petro-
перехід trajectus, us m\ trans- nius, іі п
missio, onis/; transltus, us m печаль tristitia, ае /; gemltus,
переховувати custodio, Ivi, us т
Itum, 4 печатка sigillum, і п
переходити transeo, ii, Itum, Ire; печера spelunca, а е / antrum, і п
transgredior, gressus sum, 3; supfcro, печінка jecur, 6ris п
avi, atum, 1 пил pulvis, fcris т
перехоплювати intercipio, cepi, пильний vigllans, ntis
ceptum, 3; praeripio, repui, reptum, 3 пильність vigilantia, ае /
перехрестя доріг quadrivium, ii n пильнувати servo, avi, atum, 1;
перешкода obstructio, onis/ vigllo, avi, atum, 1
перешкоджати prohibeo, bui, писання scriptura, ae /
bitum, 2; impedio, Ivi, Itum, 4; ob- писар scriba, ae m
sum, fui, -, esse писати scribo, psi, ptum, 3
перлина margarlta, ae/; gemma, писати відповідь rescribo, scrip-
ae/; concha, ae/; bacca, ae/ si, scriptum, 3
пернатий volucer, cris, cre писемність littfcrae, arumf pl.
перо calamus, і m письменник scriptor, oris; auc-
перс (мешканець Персії) Persa, tor, oris m
aem питання quaestio, onis /
перса uber, dris n\ pectus, oris n питати interrogo, avi, atum, 1;
персональний personalis, e quaero, slvi, sltum, 3
перстень aniilus, і m питво potio, onis /; potus, us m
перський Persicus, a, um пити bibo, bibi, -, 3
перший (з усіх) primus, a, um; пихатий tumldus, a, um; inso-
primoris, e lens, ntis
перший (з двох) prior, prius пихатість spirltus, us m\ tumor,
перший дослід rudimentum, і n 5ris m
першооснова materia, ae/; rudi- пишатися glorior, gloriatus sum,
mentum, і n 1; superbio, -, -, 4
12 4,*
Д ш Т Г и й Ш Ш д __________354

пишний sumptudsus, a, um; su­ tum, 3


perbus, a, um підводитися scando, ndi, nsum, 3
пияцтво bibacltas, atis/; perpota- підв’язувати adminiculo, avi,
tio, onis/ atum, 1
пиячити perpoto, avi, atum, 1 підганяти stimulo, avi, atum, 1
півень gallus, і m підготовка rudimentum, і n\ pa-
північ septentrio, onis m ratus, us m
північний вітер aquilo, onis m підготовлений paratus, a, um
півострів paeninsiila, ae / підготовляти paro, avi, atum, 1;
Пігмаліон (у грецькій міфоло­ praeparo, avi, atum, 1
гії скульптор, цар острова Кіпр, підданий cliens, entis m
який закохався у вирізьблену ним підземне царство manes, ium
статую дівчини-красуні Галатеї) m, pi.
Pygmalion, onis т підземний infernus, a, um; in-
під sub (з відкл.) ferus, a, um
підбадьорення adhortatio, onis/ підіймати sublgvo, avi, atum, 1;
підбадьорювати adhortor, atus suscito, avi, atum, 1
sum, 1; adjiivo, juvi, jOtum, 1 під’їжджати (верхи) adequito,
підбурювати exagito, avi, atum, avi, atum, 1
1; stimiilo, avi, atum, 1; succendo, підйом acclivitas, atis/
cendi, censum, 3 підказування summonitio, onis/
підвалина fundamentum, і n підказувати summoneo (sub-
підвищений subllmis, e moneo), nui, -, 2
підвищення promotio, onis/; sug- підкидати adjicio, jeci, jectum, 3
gestus, us m підкладати suppono, posui, po­
підвищувати adjicio, jeci, jectum, situm, 3
3; extollo, tiili, -, 3; promoveo, movi, підкоряти sup£ro, avi, atum, 1;
motum, 2 domo, mui, mltum, 1; subigo, egi,
підвішувати subappendo, pen- actum, 3
di, pensum, 3; suspendo, pendi, pen­ підкорятися oboedio, Ivi, Itum,
sum, 3 4; pareo, ui, itum, 2
підвода plaustrum, і n підкріплення subsidium, ii n
підводити subduco, duxi, duc- підкуп corruptio, onis /
^ Н ід а у п н и Й Ш Ш 355 р іід тр и м к а^

підкупний venalis, е; corruptus, scriptum, 3


a, um підпора adminiciilum, і n
підливати aspergo, persi, per- підприємець susceptor, oris m
sum, З підприємливий strenuus, a, um
підлий miser, &ra, fcrum підприємство susceptum, і n
підлість nequitia, ae / підрізати adrado, rasi, rasum, 3
підлога solum, і n підробляти suppono, posui, po-
підлягати opp6to, Ivi, Itum, 3; situm, 3
succumbo, cubui, cubitum, 3 підростати invenesco, nui, -, 3;
підміняти substituo, stitui, sti- incresco, crevi, -, 3
tutum, 3 підсобник adjiitor, oris m
підмітати verro, -, versum, 3 підспівувати canto, avi, atum, 1
піднебіння palatum, і n підставляти suppono, posui, po-
піднесений excellens, ntis; subll- situm, 3; substituo, stitui, stitutum,
mis, e 3; submitto, mlsi, missum, 3
піднімати tollo, sustuli, subla- підстилка (із соломи, трави
tum, 3; atollo, -, -, 3; extollo, tuli, -, 3 тощо) stramen, inis п
підніматися scando, ndi, nsum, підступ dolus, і т
3; erigo, rexi, rectum, 3 підступний insidiosus, a, um;
підносити surgo, surrexi, sur­ subd51us, a, um; malignus, a, um
rectum, 3; tollo, sustuli, sublatum, 3 підступність fraus, fraudis /;
підноситися adinsurgo, -, -, 3; insidiae, arum/ p i .; dolus, і m
succedo, cessi, cessum, 3 підсудний reus, і m
піднятий (який піднімається) підсудність provincia, ae /
accllvis, e; suspensus, a, um підсудок subjudex, icis m
підозра suspicio, onis/ підсумок summa, ae /
підозрілий suspectus, a, um підтвердження testificatio, onis
підпалювані succendo, cendi, cen- /; testimonium, іі n; approbatio, onis/
sum, 3; uro, ussi, ustum, 3 підтверджувати approbo, avi,
підпирати adminiciilo, avi, atum, atum, 1; comprobo, avi, atum, 1; pro­
1 testor, atus sum, 1
підпис subscriptio, onis / підтримка auxilium, ii n; admi-
підписувати subscrlbo, scripsi, пісйіит, і n; adjutorium, ii n
12*
підтримувати adminiculo, avi, пільга immunltas, atis /
atum, 1; adjiivo, juvi, jiitum, 1; пінитися (вкриватися піною)
suscipio, cepi, ceptum, 3 spumo, avi, atum, 1
підтримувати життя sustento, піраміда pyramis, Idis /
avi, atum, 1 пірат pirata, ae m
підхід successus, us m піренейський Pyrenaeus, a, um
підходити accedo, cessi, cessum, Піренейські гори Pyrenaeus,
3; subeo, ii, Itum, Ire; succedo, cessi, іm
cessum, 3 Пірра (жіноче ім'я) Ругга, ае/
підхоплювати excipio, cepi, cep­ пір’я pluma, ае/
tum; suscipio, cepi, ceptum, 3 після post (із знах.)
підшукувати requlro, slvi, sl- після того як postquam
tum, 3 пісня carmen, Inis п
Пієріда (тобто муза; Пієрія — пісок arena, ае/
область у М акедонії, улюблене пісок дрібний pulvis, dris т
місце перебування м уз) Pieris, піст inedia, ае /
Idis / Піфагор (давньогрецький ма­
пієрійський Pierius, a, um тематик і філософ, бл. 580—500рр.
пізнавати nosco, novi, notum, до н. е.) Pythagdrus, ае т
3; cognosco, novi, nltum, 3; inspi- Піфія (жриця у стародавній
cio, spexi, spectum, 3 Греції, яка передрікала майбутнє)
пізнання cognitio, onis/ Pythia, ае /
пізній postdrus, a, um; serus, a, піхва vagina, ае/
um піхота peditatus, us т
пізніше postea піхотинець pedes, Itis т
пізно sero піший pedester, stris, stre
Пізон (римський мож новла­ плавати inno, avi, atum, 1; nato,
дець) Piso, onis m avi, atum, 1; плавати на кораблі
пік (гірський) scopiilus, і m navlgo, avi, atum, 1
піклування tutela, ae/; cura, ae/ плавець nauta, ae m
піклуватися caveo, cavi, cau- плавити coquo, coxi, coctum, 3
tum, 2; euro, avi, atum, 1; tueor, плавний levis, e
tultus sum, 2 плавний pyx lapsus, us m
Щ;МйтіТетЩакщй:|І______ 3 5 7

Плавт Тит Макцій (відомий плести necto, nexui (nexi), ne-


римський комедіограф, 254— xum, 3
184pp. до н. е.) Plautus, і т плече umSrus, і m
плазування adulatio, onis/ плин сиггісйіит, і n; cursus, us
плакати fleo, evi, etum, 2; la- m; fuga, ae/
crimo, avi, atum, 1 п л и с т и fluo, xi (xum), 3; navl-
план consilium, ii n; consul- go, avi, atum, 1; trano, avi, atum, 1;
tum, і n; cogitatio, onis/ curro, cucurri, cursum, 3
пластинка lamina, ae / плід fructus, us m ; germen,
плата praemium, ii n Inis n
плата за виховання alimen- п л і д н и й genitalis, e; fecundus, a,
tum, і n um; ferax, acis; sollers, rtis
платити dependo, ndi, nsum, плітка verber, 6ris n
3; expendo, ndi, nsum, 3 плітки rumor, oris m
платня stipendium, ii n плоди fruges, umf, pi.
Платон (давньогрецький фі­ п л о д о н о с н и й fructuosus, a, um
лософ, 428або427— 348або 347pp. П ЛОДОВИТИЙ fertilis, e
до н. е.) Plato, onis т п л о т с ь к и й corporeus, a, um
плаття Іапа, ае / площа territorium, ii n\ forum,
плач fletus, us т іn
плачевний miserabllis, е плуг (чепіга) stiva, ae/
плебей plebejus, і т плутатися adhaeresco, haesi, -, 3
плебейський plebejus, a, um Плутон (бог підземного цар­
плебісцит plebiscltum, і п ства у давньоримській міфології)
плем’я gens, gentis /; genus, Pluto, onis т
6ris n плюндрувати vasto, avi, atum, 1
плескання в долоні plausus, пляма тасйіа, ае/; punctum, і
us m п
плескати вдолоні plaudo, plau- плямувати contingo, tlgi, tac-
si, plausum, 3; applaudo, plausi, tum, 3; тасйіо, avi, atum, 1
plausum, 3 no per (із знах.); secundum (із
плескатий insulsus, a, um; pla- знах.); ob (із знах.); ех (з відкл.)
nus, a, um по всіх ubique
358

по два Ьіпі, ае, а поважний honoratus, a, um;


по десять deni, ае, а serius, a, um
по добрій волі volens, ntis повелитель princeps, cipis m
по заслузі merito повернення reditus, us m; redi-
по одинадцять undeni, ае, а tio, onis/
по одному singuli, ае, а повертати adverto, ti, rsum, 3;
по п’ять quini, ае, а converto, verti, versum, 3; reddo,
по різних місцях passim didi, ditum, 3
по сім septeni, ае, а повертатися remigro, avi, atum,
по три terni, ае, а 1; revertor, reversus sum, 3; regre-
по-чоловічому viriliter dior, gressus sum, 3
по чотири quaterni, ае, а поверх superne; supra
по шість seni, ае, а поверхня superficies, ei/
побажання desiderium, іі п поверхня моря aequor, oris n
побачити conspicio, spexi, spec­ повиснути pendo, pependi, -, 3
tum, З повідомлення relatus, us m\ nun-
побиватися doleo, ui, litum, 2 tium, ii n
побіжно торкатися perstringo, повідомляти nuntio, avi, atum,
strixi, strictum, 3 1; refero, tiili, latum, ferre; prodo, didi,
побічно indirecte ditum, 3
поблизу ad (із знах.) повільний lentus, a, um; tardus,
побої verber, 6ris n\ verberatio, a, um
onis/ повільність tarditas, atis/; trac-
побоювання expectatio, onis/ tus, us m
побоюватися metuo, tui, -, 3; повільно leniter; tarde
timeo, ui, -, 2; exspecto, avi, atum, 1 повінь eluvies, ei/
побут victus, us m повітря aer, a£ris m\ aether,
повага auctoritas, atis/; dignitas, fcris m
atis/; honor, oris m; reverentia, ae/ повія meretrix, icis/
поважати diligo, lexi, lectum, повний solidus, a, um; plenus,
3; revereor, veritus sum, 2; suspi­ a, um
cio, pexi, pectum, 3 повністю omnlno
359

повно plene поговір rumor, oris m


повнолітній pubes, dris погоджуватися consentio, sen-
поволі lente; sensim ti, sentum, 4; approbo, avi, atum, 1
поворот reflexus, us m\ volumen, погожий serenus, a, um
Inis/? пограбоване spolium, ii n
повороткий strenuus, a, um погрози minae, arum/ pl.
повстанець rebellis, is m подавання subditio, onis/
повстання rebellio, onis/; seditio, подавати appono, posui, posi-
onis/ tum, 3
повсюди undecumque подагра podagra, ae /
повсякденний vulgaris, e подарунок munus, 6ris m\ do­
повторення redintegratio, onis/; num, і n
repetitio, onis / подарунок на пам’ять mnemo-
повчання praeceptum, і n synum, і n
повчати disco, didlci, -, 3; mo- податковий tributarius, a, um
neo, nui, nltum, 2; praecipio, cepi, податок tributum, і n\ vectlgal,
ceptum, 3 alis лі
пов’язка spira, ae / подвиги res gestae/ pl.
пов’язка на голову redimicii- подвиги Геракла labores Негсй-
lum, і n lis
поганий malus, a, um; sinister, п о д в і й н и й geminus, a, um; du­
tra, trum plex, icis
поганити temSro, avi, atum, 1 подібний similis, e; talis, e
погано male подібність similitudo, inis/
погибель exitium, ii n\ caedes, подібно similiter
is/ подібно до того як velut
погіршувати acerbo, -, -, 1 подія eventum, і п
поглиблювати exalto, avi, подобатися placeo, ui, Itum, 2;
atum, 1 probo, avi, atum, 1; dillgo, lexi, lec-
поглинати absorbeo, bui, (ptum), 3 tum, 3
погляд species, ei /; suspectus, подобизна simulacrum, і n
us m\ vultus, us m\ acies, ei/ подолати supdro, avi, atum, 1
Іш а д Ір ^ н е н н ^ Ш І 360

подразнення indignatio, onis/ velli, vulsum, 3; spolio, avi, atum, 1;


подразнювати indignor, atus praeripio, ripui, reptum, 3
sum, 1 позбавляти твердості debillto,
подруга arnica, ae/; socia, ae/ avi, atum, 1
подружжя conjugium, ii n; co- позбуватися discutio, cussi, cus­
njunx, conjungis m, f sum, 3
подружній socialis, e; amicalis, e поздоровляти gratulor, gratulatus
подув spirltus, us m sum, 1; saluto, avi, atum, 1
подув вітру anima, ae /; aura, поздоровник gratulator, oris m
ae/ позикодавець creditor, oris m
подушка pulvlnar, aris л; cervi­ позитивний positlvus, a, um
cal, alis n позиція situs, us m
подяка gratia, ae /; grates, um позичати credo, didi, ditum, 3;
fp i. loco, avi, atum, 1
поезія poesis, is / позичений mutuus, a, um
поема poema, atis n позичка credltum, і n\ usura, ae/
поет poeta, ae m познайомитися deg5sto, avi,
поетичний musaeus, a, um; poe- atum, 1
tfcus, a, um; Pierius, a, um позначати signlfico, avi, atum,
пожежа incendium, ii n 1; signo, avi, atum, 1; noto, avi, atum, 1
пожертвування stips, stipis / позов actio, onis j\ postulatio,
пожирати devoro, avi, atum, 1 onis/
поза extra (із знах.) позолочений auratus, a, um
позаду pone; retro поіменно (наймення) nominatim
позашлюбний spurius, a, um по-іншому aliter
позбавлений (чогось) viduus, a, поїти rigo, avi, atum, 1
um пойнятий страхом pavidus, a,
позбавлений дотепності insul- um
sus, a, um показувати monstro, avi, atum,
позбавлення ademptio, onis/ 1, demonstro, avi, atum, 1; designo,
позбавляти adimo, emi, emptum, avi, atum, 1
3; interimo, emi, emptum, 3; avello, покара poena, ae/
^ТГокар^ийЩД______ 361______ w a r e »
покараний punltus, a, um поле ager, agris m\ campus, і m
покарання dependentia, ае /; полеглий caducus, a, um
multa, ае/; satisfactio, onis/; verbe- полегшення condimentum, і n;
ratio, onis/; poena, ae/ solatium, ii n
поки donee; interim; quoad полегшувати levo, avi, atum, 1;
покидати relinquo, llqui, lie- allfcvo, avi, atum, 1; sublSvo, avi,
turn, 3 atum, 1
покірний obnoxius, a, um; oboe- поливати irrlgo, avi, atum, 1;
diens, ntis; obsequens, ntis rigo, avi, atum, 1
покірність obsequium, ii n полин absinthium, ii n
покладати impono, sui, situm, 3; поліно lignum, і n
repono, posui, positum, 3 полірувати polio, Ivi, Itum, 4
покладатися nitor, nixus (ni- політ volatus, us m
sus) sum, 3 Поліфем (одноокий велетень,
поклоніння adoratio, onis/ якого осліпив Одіссей) Polyphemus,
поклястися juro, avi, atum, 1 іт
покоління progenies, ei /; sae- полководець dux, ducis т\ impe-
сйіит, і n rator, oris m
покохати (іпалко) adimo, avi, половина dimidium, ii n\ me­
atum, 1 dium, ii n
покращувати emendo, avi, положення positio, onis/; situs,
atum, 1; melioro, -, atum, 1 us m\ status, us m
покривало pallium, ii n\ tegi- полон captivitas, atis/
men, inis n; stratum, і n полонений captlvus, a, um
покривати tego, texi, tectum, 3; полонянка captiva, ae /
contfcgo, texi, tectum, 3 полохливий timidus, a, um; pa-
покриття teglmen, inis n vldus, a, um
покрівля tegiila, ae/ полудень meridies, ei m
покровитель tutor, oris m\ patro- полум’я flamma, ae/; ignis, is m
nus, і m полум’яний igneus, a, um
покровителька patrona, ae/ полювання venatio, onis/
покупець emptor, oris m полягати insum, fui, -, esse
полба far, faris n Польща Polonia, ae/
І Ш Ш Ж 362

помада unguentum, і п Помпей Гней (видатний рим-


помалу sensim; paulatim ський полководець, спершу сорат­
помах numen, Inis п\ nutus, ник, а згодом ворог Цезаря, 106—
us m 48 pp. до н. е.) Pompeus, і т
померлий mortuus, a, um; de- Помптинський (П омпт ин,
functus, a, um римський державний діяч I cm.
помиї eluvies, ei/ до н. е.) Pomptlnus, a, um
помилка culpa, ae /; delictum, Помптинські болота на узбе­
і m\ error, oris m\ lapsus, us m режжі Лацію paludes Pomptlnae
помилково frustra помста vindicta, ае/; talio, onis
помилятися erro, avi, atum, 1; /; ultio, onis/
fallo, fefelli, falsum, 3 помщатися ulciscor, ultus
поміркований temperatus, a, um sum, 3
поміркованість sobridtas, atis пом’якшення condimentum, і
/; temperantia, ae / пом’якшувати all£vo, avi, atum,
помірний medius, a, um; modera­ 1; mitigo, avi, atum, 1; lenio, Ivi, Itum,
tes, a, um; modestus, a, um; tempera­ 4; mollesco, -, -, 3; remollesco, -,
tus, a, um -, 3; tempSro, avi, atum, 1
помірність abstinentia, ae/; me- понад supra; praeter (із знах.)
diocrltas, atis/; sobridtas, atis/; mo- поневолювати subjungo, junxi,
destia, ae/ junctum, 3; бути поневоленим ser-
помірно mediocrlter; moderanter vio, Ivi, Itum, 4
помітка commentarius, ii m поновлення integratio, onis/
помітний conspicuus, a, um; Понт (Чорне море) Pontus, і m
evldens, ntis; insignis, e понтифік pontlfex, Icis m
помітити conspicio, spexi, spec- поняття cognitio, onis/
tum, 3 поодинці sigillatim; singularlter
помічати animadverto, ti, sum попереджати praedlco, dixi, dic­
3; noto, avi, atum, 1 tum, 3; praevenio, veni, ventum, 4
помічник minister, tri, m\ admi­ попередження praeventio, onis/
nister, tri m; adjutor, oris m попередник praedecessor, oris m
поміщати sisto, stlti, statum, 1 попередній pristlnus, a, um; su-
363

perior, ius; supSrus, a, um; prior, порочний vitiosus, a, um


prius порт portus, us m
попереду ante; prae портик portlcus, us /
поперемінний alternus, a, um порука satisdatio, onis /
поперемінно vicissim; alternis поручитель mandator, oris m\
поперечний tranversus, a, um praes, praedis m
попіл cinis, Sris m поручительство obligatio, onisj\
поповнювати suppleo, evi, mandatum, і n
etum, 2 порушник praesumptor, oris m\
попона stratum, і n transgressor, oris m; violator, oris m
поправлятися recreo, avi, atum, 1 порядковий ordinalis, e
поприще arena, ae/ порядний probabllis, e; probus,
популярний popularis, e a, um
популярно popularlter порядність probltas, atis /
пора tempus, 6ris n порядок institutum, і n\ ordo,
пора року hora, ae/; tempestas, Inis/
atis/ порятунок salus, salutis/
порада consilium, ii n посада sedes, is /; magistratus,
порадник consultor, oris m us m
поразка calamltas, atis/; clades, посада цензора censura, ae/; se­
is/ des, is/
поранений saucius, a, um посвідчення testimonialia, ium
пористий камінь pumex, Icis m n, pi.
порівнювати adaequo, avi, atum, посвячувати sacrifiico, avi, atum, 1
1; сотрйго, avi, atum, 1 посеред inter
порівняння comparatio, onis / посередник sequester, stri m
поріг limen, Inis n посередність mediocritas, atis/
породжувати gigno, genui, ge- посередньо mediocriter
nitum, 3; pario, рербгі, partum, 3 посилати mitto, misi, missum, 3;
порожній cavus, a, um; inannis, transmitto, mlsi, missum, 3; imitto,
e; vacuus, a, um; vanus, a, um mlsi, missum, 3
порося porcellus, і m\ porcus, і m посилатися introduco, duxi, duc-
порох pulvis, 6ris m tum, 3
364

посилювати adjicio, jeci, jectum, instituo, tui, tiitum, 2


3; addo, didi, ditum, 3 постать figiira, ae/
посилюватися adaugesco, 3 постачати accingo, cinxi, cinc-
посів seges, Stis /; sata, orum n, tum, 3; praebeo, bui, bitum, 2
pl. \ sementis, is/ постійний continuus, a, um; sta-
послаблення remissio, onis / bllis, e; sempitermus, a, um; perpe­
послабляти subl&vo, avi, atum, tuus, a, um
1; remitto, misi, missum, 3 постійність constantia, ae /; sta-
посланець nuntius, ii m; tabel- billtas, atis/
larius, ii m постійно adsidue; continenter;
послання epistula, ae/; tabella, statim; protlnus
ae/ постіль lectiilus, і m\ stratum, і
послід stercus, oris m n\ torus, і m
послідовність successus, us m постриження tonsura, ae/
послуга venia, ae/; орбга, ae/ поступатися cedo, cessi, cessum,
послужливість officium, ii n\ 3; concedo, cessi, cessum, 3; indulgeo,
servitium, ii n dulsi, dultum, 2
посміхатися subrideo, rlsi, rl- поступливість patientia, ae/; in-
sum, 2 dulgentia, ae /
посміховисько derlsor, oris m поступово paulatim; sensim
посол legatus, і m посудина urna, ae /; vas, vasis
поспіх velocltas, atis/; properan- n\ vasum, і n
tia, ae/ потайки сіапсйіо
поспішати propSro, avi, atum, 1; потворний turpis, e; deformis, e
festlno, avi, atum, 1; decurro, curri, потворність deformltas, atis/
cursum, 3 потенційний potens, ntis
пост statio, onis/ потерпілий у корабельній ава­
поставати exeo, ii (Tvi), Itum, рії naufragus, і т
ire; fio, factus sum, fiSri; orior, потилиця cervix, Icis /
ortus sum, 4 потік amnis, is т\ rivus, і т
постанова decretum, і n\ consti­ потім postea; porro
tute, onis / потіти sudo, avi, atum, 1
постановляти decerno, crevi, потічок ri\nulus, і m
cretum, 3; constituo, tui, tiitum, 3; потомство germen, Inis n
К п о т р а їіл я т и ^ Я 365

потрапляти inddo, di, 3; venio, походити orior, ortus sum, 4;


veni, ventum, 4 fio, factus sum, fifcri; sum, fui, -,
потреба utilitas, atis/ egestas, atis esse
/; necessltas, atis/ похорон funus, dris n
потребувати egeo, egui, 2; in- поцілунок basium, ii n
digio, gui, 2; volo, volui, -, velle поцілунок у вуста osciilum, і n
потрібно opus est поцяцькований sparsus, a, um
потрібний tern us, a, um; trige­ початок principium, ii n\ ini-
minus, a, um; triplex, Ids tium, ii n\ orlgo, inis /
потроювати tripllco, avi, atum, почесний honestus, a, um; ho-
1 norificus, a, um
потрясати recutio, cussi, cus- почесть honor, oris m\ titiilus,
sum, 3; concutio, cussi, cussum, 3; іm
vexo, avi, atum, 1; vibro, avi, atum, 1 починається infit
потрясіння casus, us m\ concus- починання inceptum, і n\ incep-
sio, onis / tus, us m\ susceptum, і n
потурати indulgeo, dulsi, dul- починати coepi, coeptum, coe-
tum, 2 pisse; incipio, cepi, ceptum, 3
потяг cognitio, onis/ починати говорити incipio, ce­
похвала laudatio, onis; enco­ pi, ceptum, 3
mium, ii n починати дрижати horresco,
похвальба ostentatio, onis / rui, -, 3
похвальний laudabilis, e починатися orior, ortus sum, 4
похилий senex, senis m пошана honor, oris m; reverentia,
похід militia, ae / ae/
похмура погода nubllum, і n поширювати porrigo, rexi, rec­
похмурий nubilus, a, um; tene- tum, 3; propago, avi, atum, 1; vulgo,
brosus, a, um avi, atum, 1
поховання sepulcrum, і n пошкодження laesio, onis/
походжати obversor, atus sum, поштивий civllis, e
1 поштовх ictus, us m; plaga, ae/
походження orlgo, Inis /; par­ поява aspectus, us m\ proventus,
tus, us m\ editus, і m us m
366

появлятися appareo, parui, (ра- bido, Inis / ; votum, і n


rltum), 2 прагнути affecto, avi, atum, 1;
пояс nodus, і w; zona, ае/ opto, avi, atum, 1; conor, conatus
пояснення interpretatio, onis / sum, 1; cupio, avi, Itum, 3; studeo,
пояснювати acclaro, avi, -, 1; dui, -, 2
interpreter, atus sum, 1; ехріїсо, avi, прадід proavus, і m
atum, 1 пр акти ка experientia, ae / ;
прабатько at&vus, і m usus, us m
права рука dexra, ae / практичний actlvus, a, um; ad­
правда verum, і n\ veritas, atis/ m inistrative, a, um
правдивий merus, a, um; verus, прапор vexillum, і n
a, um праправнук abnepos, otis m
правдоподібний credibllis, e праправнучка abneptis, is /
правий dexter, tra, trum прапрадід atavus, і m
правило regtila, ae / прах cinis, £ris m
правильний rectus, a, um працьовитий laboriosus, a, um;
правильно recte; probe; vere operosus, a, um
правитель rector, oris m працьовитість industria, ae /
правити rego, xi, ctum, 3; gu- працювати laboro, avi, atum, 1
berno, avi, atum, 1; administro, avi, праця labor, oris m; negotium, ii
atum, 1 n\ opus, 6ris n
правиця dexra, ae / предмет res, rei /
правнук pronepos, otis m предок proavus, і m\ предки
правнучка proneptis, i s / majores, um m, pi.
право jus, juris n представляти praesento, avi,
право громадянства civltas, atum, 1
atis / презирство spretus, us m
право (іпроходу) iter, itinSris n; прекрасний praeclarus, a, um;
право перегону худоби actus, us splendldus, a, um; magnificus, a, um
m\ право проїзду via, ae/ прекрасно magniftce
православний orthodoxus, a, пресвітлий praecandldus, a, um
um преславний supergloriosus, a,
прагнення cupidltas, atis / ; li­ um
3 6 7 Щ8Шриснізуватйі

престол solium, іі п приведення adactio, onis/


претор praetor, oris т привертати concilio, avi, atum,
преторій praetorium, іі п 1; perlicio (peUicio), lexi, lectum, 3
преторський praetorius, a, um привид simulacrum, і n
при apud; ad (із знах.) привід praetextus, us m
прибавляти acqulro, slvi, situm, привілей commodum, і n\ pri-
3; augeo, auxi, auctum, 2 vilegium, ii n
прибережний litoralis, e привітання salutatio, onis /
прибивати affigo, fixi, fixum, 3; привласнювати suscipio, cepi,
figo, fixi, fixum, 3 ceptum, 3
прибігати accurro, (curri), cur­ приводити adduco, xi, ctum, 3;
sum, 3; perfugio, fugi, fugitum, 3 приводити із собою secum ducdre
приборкувати domito, 1; приводити на світ gigno, genui,
domo, ui, itum, 1 genitum, 3
прибувати adeo, ii, itum, Ire; ad- привозити importo, avi, atum, 1;
venio, veni, ventum, 4; pervenio, veni, induco, duxi, ductum, 3
ventum, 4 привчатися suesco, suevi, sue-
прибудовувати adjicio, jeci, jec­ tum, 3
tum, 3 привчатися (до чогось) adsueflo,
прибутковий lucratlvus, a, um; factus sum, fi^ri
fructuosus, a, um прив’язаний до artus, a, um
прибуток fructus, us m\ quaes- прив’язувати alllgo, avi, atum,
tus, us w; acceptum, і n 1; vincio, vinxi, vinctum, 4; adal-
прибуття adventus, us m ligo, avi, atum, 1; religo, avi, atum, 1
привабливий blandus, a, um; пригадувати memmi, meminis-
delicatus, a, um se; recordor, atus sum, 1
привабливість blanditia, ae /; приганяти adigo, egi, actum, 3
suavitas, atis/; lepos, oris m\ venus, приглядатися intueor, tuitus
6ris/ sum, 2
приваблювати detineo, tinui, пригнічувати deprimo, pressi,
tentum, 2; tracto, avi, atum, 1 pressum, 3; profllgo, avi, atum, 1;
приватний privatus, a, um; pro- opprimo, pressi, pressum, 3; vexo,
Prius, a, um avi, atum, 1
иголомшувати^ 368

приголомш увати vexo, avi, tus, a, um


atum, 1 призначення destinatio, onis /
пригощання invitatio, onis / приїжджати advehor, vectus sum,
придавлювати deprimo, pressi, 3; venio, veni, ventum, 4
pressum, 3; opprimo, pressi, pres­ приймати recipio, cepi, ceptum,
sum, 3 3; accepto, avi, atum, 1; accipio, cepi,
придане dos, dotis / ceptum, 3
придатний accom5dus, a, um; прийняття acceptio, onis/; recep-
idoneus, a, um; utilis, e tio, onis/
придаток accessio, onis/ прийом receptio, onis/
придбання adeptio, onis / приказка adagio, onis/
придбати acqulro, quisTvi, quisT- прикидатися simiilo, avi, atum, 1
tum, 3; emo, emi, emptum, 3 приклад exemplum, і n; speci­
придворний purpuratus, і m men, inis n
придивлятися speciilor, atus прикладати adhibeo, bui, bi-
sum, 1 tum, 2
придушувати contineo, tinui, прикмета omen, inis n
tentum, 2; reprim o, pressi, pres­ прикметник adjectlvum, і n
sum, 3 прикраса decorum, і n\ decus, oris
приєднання adjunctio, onis / n; omamentum, і n
приєднувати adjungo, junxi, прикрашати orno, avi, atum, 1;
junctum, 3; adjicio, jeci, jectum, 3 dec6ro, avi, atum, 1
приєднуватися admigro, avi, atum, прикрашено ornate
1; succedo, cessi, cessum, 3 прикрити prot£go, texi, tec­
приємний suavis, e; jucundus, tum, 3
a, um; gratus, a, um; dulcis, e; ve- прикриття tegimen, inis n
nustus, a, um прикріплювати affigo, fixi, fic-
приємність lepos, 5ris m\ suavi- tum, 3; figo, fixi, fixum, 3
tas, atis/; venustas, atis/ прилинути volo, avi, atum, 1
приємно juvat прилипання adhaesio, onis /
призначати praeficio, feci, fec- прилипати adhaeresco, haesi,
tum, 3; designo, avi, atum, 1 -,3
призначений (за жеребом) sortl- прилітати adv51o, avi, atum, 1
Рф илю дасШ Ш 369_______ р п р і^ й ч е н и Ж б о ї^ Щ і

прилюдно vulgo; palam припадати accido, cidi, 3


прилягати (бути суміжнім) припинення intermissio, onis /
adjaceo, 2; adhaereo, haesi, припиняти cesso, avi, atum, 1;
haestum, 2 desisto, stiti, stitum, 3; intermitto,
примальовувати appingo, pin- misi, missum, 3
xi, pictum, 3 припиняти щось робити desi-
применшення extenuatio, onis/; no, sivi, situm, 3
deminutio, onis/ приписувати postscrlbo, scripsi,
применшувати attenuo, avi, scriptum, 3
atum, 1;det£ro, trlvi, trltum, 3; demi- приправа condimentum, і n
nuo, ui, utum, 3 припускати adjicio, jeci, jectum,
примикання adhaesus, us m 3; praetermitto, mlsi, missum, 3; prae-
примножувати adaugeo, auxi, sumo, sumpsi, sumptum, 3
auctum, 2 припущення praesumptio, onis /
примус adaectio, onis/ приречений caducus, a, um
примушувати adigo, egi, actum, прирікати objicio, jeci, jectum, 3
3; cogo, coegi, coactum, 3; compello, приріст fenus, oris m\ incremen-
рйіі, pulsum, 3; tremefacio, feci, fac­ tum, і n
tum, 3 приробляти adjicio, jeci, jectum,
принада illecebra, ae /; illicium, 3
ii n природа natura, ae/
принадність suavitas, atis/ природний naturalis, e; innatus,
принаймні quidem a, um
приниження indignltas, atis / природний процес naturalia, ium
приносити apporto, avi, atum, 1; n, pi.
praebeo, ui, Itum, 2 природність simplicitas, atis/
приносити в жертву іт т б іо , природно netpe; simpliciter
avi, atum, 1 прирощення accretio, onis /;
приносити жертву sacrifice, accessio, onis/
avi, atum, 1 приручати domito, -, -, 1
приносити користь prosum, присвійний (що комусь нале­
profui, -, prodesse жить) possesslvus, a, um
принцип regfta, ae / присвячений богам votlvus, а,
принципат principatus, us m um
jgavrw r.-i'-r'-w-t-.- —
^присвяченим м у з а м ^ 370

присвячений музам Pierius, а, tus, us m; cupldo, inis/


um приступ oppugnatio, onis /
присвячувати consecro, avi, atum, приступати adeo, ii, itum, Ire;
1; dico, avi, atum, 1 accingo, cinxi, cinctum, 3
прискорення acceleratio, onis/ присувати adlgo, egi, actum, 3
прискорювати accel£ro, avi, присудження addictio, onis/
atum, 1; admatiiro, -, -, 1 присуджувати adjudico, avi,
прислів’я proverbium, ii n atum, 1
прислужник minister, tri m присутній superstes, Itis; prae-
прислужувати administro, avi, sens, ntis
atum, 1 присутність praesentia, ae /
прислухатися exaudio, Ivi, Itum, 4 присяга jusjurandum, і n; sac-
приставати adhaeresco, haesi, ramentum, і n
-,3 присягатися conjuro, avi, atum,
пристанище latebra, ae /; sedes, 1; juro, avi, atum, 1
is / присягаюся на Геракла! hercle!
пристань portus, us m притаманний proprius, a, um
пристойний dec5rus, a, um; lau- притулений accllnis, e
tus, a, um притулок refugium, ii n\ subsi-
пристойність decorum, і n dium, ii n
пристосований accommodates, притуляти accllno, avi, -, 1
a, um притягати addQco, xi, ctum, 3;
пристосовувати accomm5do, traho, traxi, tractum, 3
avi, atum, 1; adapto, avi, atum, 1 прихиляти accllno, avi, -, 1; per-
пристосування accommodatio, moveo, movi, motum, 2
onis/ прихильний propitius, a, um;
пристрасний cupidus, a, um benevolens, ntis
пристрасність cupiditas, atis /; прихильність beneficium, ii n\
studium, ii n caritas, atis/; benevolentia, ae/
пристрасно acriter прихильно benev51e
пристрасно бажати concupisco, прихід adventus, us m\ accessio,
plvi, pltum, 3; sitio, Ivi, Itum, 4 onis/; adltus, us/
пристрасть cupiditas, atis/; affec- приховане opertum, і n
Щприховане м іс ц е ї 371

приховане місце latebra, ае / прізвисько cognomen, Tnis n


прихований abscondltus, a, um; прісний insulsus, a, um
claudestlnus, a, um; occultus, a, um про de (з відкл.)
приховано obscure; occulte проба specimen, mis п\ регісйішп,
приховування dissimulatio, onis іп
/; occultatio, onis / пробивати transfigo, fixi, fixum,
приховувати abscondo, condi 3; transigo, egi, actum, 3; percutio, cus­
(condidi), condltum, 3; occulto, avi, si, cussum, 3
atum, 1 пробиватися perrumpo, rOpi,
приходити venio, veni, ventum, ruptum, 3
4; advenio, veni, ventum, 4; adeo, ii, пробігати percurro, cucurri, cur­
itum, Ire sum, 3
приходити (до чогось) obvenio, проблема problSma, Stis /
veni, ventum, 4 пробувати tento, avi, atum, 1;
приходити й відходити com- conor, conatus sum, 1; gusto, avi,
meo, avi, atum, 1 atum, 1; tempto, avi, atum, 1
приходити раптово supervenio, провина delictum, і n\ culpa, ae
veni, ventum, 4 /; peccatum, і n
причалювати appello, puli, pul- провідник dux, ducis m
sum, 3 провінція provincia, ae /
причеплений до aptus, a, um провісник praeco, onis m\ vates,
причина causa, ae / is m\ nuntius, ii n
причисляти accenseo, -, cen- провіщати praedlco, dixi, dic­
sum, 2 tum, 3; promitto, mlsi, missum, 3
причіпливий morosus, a, um провіщення omen, Inis n\ огасй-
прищепа planta, ae / lum, і n\ praesagium, ii n\ praedic-
приязнь caritas, atis/ tio, onis /
приятель familiaris, is m\ sodalis, п р о в о д ж ати c o m lto r, atus
is m sum, 1
Пріам (троянський цар, бать­ проводити perduco, duxi, duc-
ко Гектора і Паріса) Priimus, і т tum, 3
Прісна (місто на узбережжі провулок angiportum, і n
Малої Азії) Priene, es / проганяти averto, verti, versum,
$проглядуватй: 372

3; exlgo, egi, actum, 3; pello, рерйіі, проклинати devoveo, vovi, vo-


pulsum, 3 tum, 2
проглядувати percurro, cucur- проклятий sacer, era, crum
ri, cursum, 3 прокляття anathema, ae/; prex,
проголошення indictio, onis /; precis /
proclamatio, onis/ проколювати percutio, cussi,
проголошувати dico, xi, ctum, cussum, 3; translgo, egi, actum, 3;
3; proclamo, avi, atum, 1 transfigo, fixi, fixum, 3
програвати perdo, dldi, ditum, 3 Прокопович Теофан (видатний
прогулюватися атЬ й Іо , avi, український філософ і поет, рек­
atum, 1 тор Києво-Могилянської акаде­
прогулюватися (поряд) adam- мії, пізніше — російський цер­
tmlo, -, -, 1 ковний діяч, дорадник Петра І,
продавати vendo, dldi, ditum, 1681—1736pp.) Procopovicz Theo-
3; vendlto, avi, atum, 1 phanus 1
продавець vendltor, oris m прокуратура procuratio, onis /
продаж venditio, onis/ пролетар proletarius, ii m
продажний venalis, e пролітати transvdlo, avi, atum, 1
продівати immitto, mlsi, mis­ Прометей (титан, богоборець,
sum, 3 захисник людей від сваволі богів. За
продовжувати propago, avi, те, що викрав з Олімпу вогонь і дав
atum, 1 його людям, боги прикували його
продовжуватися duro, avi, atum, до скелі і орел щодня клював нут­
1; maneo, nsi, nsum, 2 рощі Прометея) Prometheus, еі т
продовольчі запаси penus, us m проміжок intervallum, і л; spa-
прозорий liquldus, a, um tium, іі п
прозорливість perspicacitas, промінь radius, іі т
a tis/ промова oratio, onis/; dictio, onis
проїжджати praev£hor, vectus /; declamatio, onis/
sum, 3 промовець orator, oris m
прокладати sterno, stravi, stra­ промовчати ommitto, mlsi, mis­
tum, 3 sum, 3
- ^ .ч и н й м і
і прон изливи идщ 373

пронизливий acerbus, a, um; асї- пророцтво vaticlnum, і w; vati-


dus, a, um cinatio, onis /
пронизувати haurio, hausi, ha- пророчий nuntius, a, um; vati-
ustum, 4; transfigo, fixi, fixum, Sre; cinarius, a, um
percutio, cussi, cussum, 3 просити rogo, avi, atum, 1; oro,
проникати penetro, avi, atum, 1; avi, atum, 1; peto, Tvi, Itum, 3
pervado, vasi, vasum, 3; illabor, lap­ просихати (добре) adaresco,
sus sum, 3 arui, -, 3
проникливий sagax, acis; perspi- прославлений in cltu s, a, um;
cax, acis celfcber, bris, bre; gloriosus, a, um
проникливість perspicacltas, прославляти celebro, avi, atum,
atis / 1; dec5ro, avi, atum, 1; illustro, avi,
проноситися tra n sv o lo , avi, atum, 1
atum, 1 просочувати tingo, tinxi, tinc-
пропадати dispereo, ii, -, Ire; ex- tum, 3
cido, cldi, -, 3; intereo, ii, Itum, Ire просочуватися stillo, avi, atum, 1
пропасниця febris, i s / простий simplex, Icis; vulgaris, e
Проперцій Секст (відомий рим­ простір spatium, ii n\ tractus, us m
ський поет, бл. 49— 15 pp. до н. е.) просто popularlter; subtillter;
Propertius, іі т simpliclter
Пропетіди (дівчата, яких Вене- простолюд plebs, plebis /
ра за розпусту обернула на скелі) простонародний humllis, e; vul­
Propoetides, um / pi. garis, e
пропливати navlgo, avi, atum, 1; просторий fusus, a, um; spatio-
decurro, curri, cursum, 3; prae- sus, a, um
v£hor, vectus sum, 3 простота simplicltas, atis /
пропонувати offfcro, obtiili, ob- простягати o sten d o , tendi,
latum, offerre; propono, posui, po- tendum, 3; exporrlgo, rexi, rectum,
situm, 3 3; porrlgo, rexi, rectum, 3
пропускати insinuo, avi, atum, 1 простягатися pateo, patui, -, 2;
прориватися perrumpo, rupi, pertineo, tinui, -, 2
ruptum, 3 просування successus, us m\
пророк vates, is m, f progressus, us m
просуватися prodeo, іі, itum, Tre; професія professio, onis /
proficio, feci, fectum, 3; progredior, прохання rogatio, onis /; prex,
gressus sum, 3 precis /
проте cetdrum; interea; tamen прохід transitus, us m
протест exceptio, onis / проходити transeo, ii, itum, Ire;
проти adversus; contra; in (із decurro, curri, cursum, 3; pervenio,
знах.) veni, ventum, 4
противний acidus, a, um; taeter, процвітання proventus, us m
tra, trum процвітати vigeo, ui, -, 3
противно taetre процент usura, ae/
протидіяти reluctor, atus sum, 1; процес processus, us m
repugno, avi, atum, 1; prohibeo, bui, процесія (урочиста) pompa,
bitum, 2 ае/
протилежний contrarius, a, um; проціджувати liquo, avi, atum, 1
diversus, a, um; oppositus, a, um прощатися valeo, lui, litum, 2
протилежність contrarium , ii прояснювати sereno, avi, atum,
n 1
протиотрута antidotum, і n пряжа subtemen, Inis n
протиріччя contradictio, onis/ прямий erectus, a, um; rectus,
протиставляти offero, obtiili, a, um
oblatum, offerre; oppono, posui, прямо simpliciter; recte; protl-
positum, 3 nus; prorsus
протистояти obsisto, stiti, -, 3; прямота verltas, atis /; simplicl-
reluctor, atus sum, 1 tas, atis /
протікати decurro, curri, cur- прямувати vado, vasi, -, 3
sum, 3; praeterfluo, -, -, £re прянощі condimentum, і n
протокол tabella, ae / Псіхея (коханка Купідона, якій
протоптаний (шлях) tritus, a, Юпітер дарував безсмертя) Psi-
um che, es /
протягати protendo, tendi, ten- псування corruptio, onis /
tum, 3 псувати corrumpo, пір і, ruptum,
протягом supdrum 3; subruo, rui, rutum, 3; nexo, -, -, 1
375

п с у в а т и с я d e g e n S ro , avi, пустощі ludicrum, і n\ lascivia,


atum, 1 ae/
птах avis, is / пустувати lascivio, ii, Itum, 4
пташеня pullus, і m пута coagulum, і n; catena, ae/;
пташник omlthon, onis m vinciilum, і n
публічно publice путівка evectio, onis /
пуд (міра ваги) pondus, dris n пух pluma, ae /
пульс vena, ae/ пучок лозин fascis, is m
пунієць Poenus, і m пшениця frumentum, і n\ tritl-
пунічний Punicus, a, um cum, і n
пуп umbilicus, і m п’яний ebrius, a, um; temulen-
пуп’янок pusillus, і m tus, a, um; uvidus, a, um
пурпур ригрйга, ae / п’ята talus, і m
пурпурова смуга clavus, і m п’ятдесят quinquaginta
пурпуровий purpureus, a, um п’ятдесятий quinquagesimus,
пускати dingo, rexi, rectum, 3; a, um
praetermitto, mlsi, missum, 3 п’ятий quintus, a, um
пустеля desertum, і n\ solitudo, п’ятисотий quingentesimus, a,
inis/ um
пустельний vastus, a, um п’ятнадцять quind£cim
пустельність vastitas, atis / п’ятсот quingenti, ae, a
пустий cavus, a, um; vacuus, a, п’ять quinque
um п’ять разів quinquies

раб servus, і m
P Ш

радити suadeo, suasi, suasum,


рабиня serva, ae/ 2
рабство servitium, ii n; servitus, радитися consiilo, sului, sul-
u tis/ tum, 3
рада consilium, ii n радісний laetus, a, um; hil&ris, e
376

радість gaudium, іі /і; hilaritas, реєстр regester, stri m


atis/; laetitia, ае/ резерв subsidium, ii n
радіти gaudeo, gavlsus sum, 2 Рейн (річка на території Гер­
радник ministrator, oris m манії) Rhenus, і т
раз semel рекомендація commendatio, onis
разом simul; una; promiscue; /; recommendatio, onis/
passim рекомендувати commendo, avi,
рай paradTsus, і m atum, 1
район pagus, і m; regio, onis /; ректи for (= fa+ or), fatus
tribus, us / sum, 1
рак cancer, cri m релігія religio, onis/
рана vulnus, £ris n рельєфне зображення clipeus,
ранити vulnSro, avi, atum, 1 іm
раніше antea; retro; pridem Рем (брат-близнюк Ромула)
раніший prior, prius Remus, і т
ранковий matutlnus, a, um ремесло ars, artis /
ранком mane ремінь lorum, і п
ранній matutlnus, a, um ремісник faber, bri т
раптом repente репрезентувати offgro, оЬШІі,
ратиця cornu, us n oblatum, offerre
рахувати num&ro, avi, atum, 1; рескрипт (імператорський на­
consummo, avi, atum, 1 каз) rescriptum, і п
рахунок computatio, onis /; ra­ республіка res publica, ае /
tio, onis / реставрувати restauro, avi,
рашпер сгагісйіа, ae / atum, 1
рвати carpo, psi, ptum, 3; rum- ретельність accuratio, onis /; di-
po, rupi, ruptum, 3 ligentia, ae/
рев fremitus, us m\ rugltus, us m ретельно accurate
реверанс reverentia, ae/ ретельно підготовлений medi-
ревнощі invidia, ae / tatus, a, um
регіт cachinnus, і n речовий corporeus, a, um
регулювати transigo, egi, ac­ речовина materia, ae /
tum, 3 решето cribrum, і n
І"решето^я смаження^ 377

решето для смаження craticrtla, рід gens, gentis /; genus, 6ris n


ае/ рідина humor, oris m; liquor,
риба piscis, is т oris m
рикання rugltus, us т рідкий liquidus, a, um
Рим (столиця Римської імперії) рідкісний rarus, a, um; admira-
Roma, ае/ bllis, e
римлянин Romanus, і т рідкість raritas, atis /
римський Romanus, a, um рідний germanus, a, um; patrius,
римський громадянин togart- a, um
lus, і т різати trucldo, avi, atum, 1
римський фут (міра довжини, різка scopa, ae/; virga, ae/
близько 1/3 м) pes, pedis т різкий violentus, a, um; acerbus,
ринок forum, і п a, um; acutus, a, um
риса propridtas, atis / різний varius, a, um; diversus,
риска linea, ае/ a, um
рисочка ruga, ае/ різнитися diffgro, stiili, latum
ристалище circus, і т ferre; exsupdro, avi, atum, 1
рись lynx, lyncis т, / різниця varidtas, atis /; variatio,
рити fodio, fodi, fossum, З onis/
ритм rhythmus, і т; modus, різнобічність vari&tas, atis /
іт різноманітний multiplex; di­
ритор rhetor, oris т versus, a, um
риторика rhetorica, ае / різноманітність variantia, ae/;
ритуал ritus, us т varifctas, atis/
ричати latro, avi, atum, 1 рілля arvum, і n
рів fossa, ае/ рільник arator, oris m
рівна поверхня aequor, oris п рільництво agricultura, ae /
рівний aequus, a, um; par, paris ріст statura, ae/
рівним чином perinde ріфейський (уральський) Rhi-
рівнина planities, еі /; aequor, phaeus, a, um
oris п\ campus, і т річ res, rei /
рівність aequalitas, atis/ річка flumen, inis n\ fluvius,
рівно aequo ii m
річка, що впадає в море amnis, atum, 1
is т робити схожим assimiilo, avi,
річний annuus, a, um atum, 1
рішення consilium, іі п; arbit- робити схожим на жінку efTe-
rium, іі п; consultum, і п\ decretum, тїп о, avi, atum, 1
іп робити ясним sereno, avi, atum, 1
рішуче vehementer; prorsus робитися По, factus sum, fifcri
рішучий strenuus, a, um; veh£- роблення factus, us m
mens, ntis Родан (річка, нинішня Рона у
робити facio, feci, factum, 3; Франції) RhodSnus, і т
ago, egi, actum, 3 родити gigno, genui, genltum,
робити (часто) actlvo, avi, 3; progenfcro, 1; parturio, avi,
atum, 1 atum, 4
робити виняток excipio, cepi, родич propinquus, і m\ parens,
ceptum, 3 ntis m, f
робити гладеньким polio, Ivi, родовий gentllis, e
Itum, 4 родовий (відмінок) genetTvus, a, um
робити напис inscrlbo, psi, родовитість nobilitas, atis/
ptum, 3 Родос (грецький острів біля уз­
робити неподібним, несхожим бережжя Малої Азїі) Rhodus, і т
dissimiilo, avi, atum, 1 родючий genitalis, е; sollers, rtis;
робити придатним для земле­ fertilis, е
робства расо, avi, atum, 1 рожевий roseus, a, um
робити приємне frico, avi, atum, 1 розбещений vitiosus, a, um
робити прикрощі laedo, laesi, розбещеність nequitia, ае/
laesum, 3 розбивати frango, fregi, frac-
робити прихильним propitio, tum, 3; sol vo, solvi, solutum, 3; verbS-
avi, atum, 1 ro, avi, atum, 1;
робити рівним aequo, avi, розбивати в бою pello, рерйіі,
atum, 1 pulsum, З
робити слабким effemmo, avi, розбишака latro, onis m
atum, 1 розбігатися diffugio, fugi, fugl-
робити старим invetdro, avi, tum, 3
379 ^Ш^ІрозірванняВ

розбіжність seditio, onis /; va- tum, 3


ri£tas, atis/ розгніваний iratus, a, um; turba-
розбій latrocinium, ii n tus, a, um
розбійник latro, onis m; praedo, розгойдувати concutio, cussi,
onis m cussum, 3
розбрат discordia, ae / розголошення proditio, onis/
розбудити exclto, avi, atum, 1; розголошувати evulgo, avi,
expergefacio, feci, factum, 3 atum, 1; publico, avi, atum, 1
розбухати tumesco, tumui, -, 3 розгубленість perturbatio, onis/
розвага lusus, us m роздавлювати pertfcro, trlvi, trl-
розважати delecto, avi, atum, 1 tum, 3
розважатися ludo, lusi, lusum, 3 роздивлятися speed lor, atus
розважливий cordatus, a, um sum, 1
розвеселяти exhiliro, avi, atum, 1 роздирати scindo, scidi, scis-
розвиватися pullulo, avi, atum, 1 sum, 3; Іасбго, avi, atum, 1; lanio,
розвиток progressus, us m\ cultu- avi, atum, 1
ra, ae/; proventus, us m розділ caput, Itis n
розвідування percontatio, onis/; розділяти distribuo, ui, utum, 3;
exploratio, onis/ partior, partltus sum, 4; divido, vlsi,
розвідувати exploro, avi, atum, visum, 3; tribuo, ui, utum, 3
1; investlgo, avi, atum, 1; speciilor, роздратований indignans, ntis;
atus sum, 1 infensus, a, um
розворушити concutio, cussi, роздратування indignatio, onis/
cussum, 3 роздум judicium, ii rt; commen-
розв’язаний solutus, a, um datio, onis /
розв’язання solutio, onis/ роздутий tumldus, a, um
розв’язувати dissolvo, solvi, so- роздягати spolio, avi, atum, 1
lutum, 3; resolvo, solvi, solutum, 3 роз’єднувати disjungo, nxi,
розгляд recognitio, onis/; tracta­ nctum, 3; sepftro, avi, atum, 1
tes, us m розжарений fervens, ntis
розглядати perspicio, pexi, розірвання (шлюбу) repudium,
pectum, 3; recognosco, gnovi, gnl- ii n
роз’їжджати^ 380 W p o зШ cю д w 5 g Щ

р о з’їж д ж ати com m eo, avi, розмірковування commentatio,


atum, 1 onis f
розказувати narro, avi, atum, 1 розмірковувати com m entor,
розкаюватися poeniteo, tui, 2 atus sum, 1; cogito, avi, atum, 1; con-
розкаяння poenitentia, ae / siilo, sului, sultum, 3
розквіт flos, oris m розміщувати соїібсо, avi, atum,
розкидати dispergo, persi, per- 1; dispono, posui, posltum, 3; loco,
sum, 3; rumpo, rupi, ruptum, 3 avi, atum, 1
розкіш luxuria, ae / розміщуватися discumbo, cu­
розкіш ний delicatus, a, um; bui, cubltum, 3
magnificus, a, um; luxuriosus, a, um розмова colloquium, ii n\ sermo,
розкішно magnifice; luxuriose onis m
розкладати sterno, stravi, stra­ розм’якшувати mollio, Ivi, Itum, 4
tum, 3; pando, ndi, nsum, 3 розорення strages, i s /
розкошувати abundo, avi, atum, 1 розоряти рорйіог, atus sum, 1
розкрадання contrectatio, onis/ розпалювати suscito, avi, atum, 1;
розкривати detSgo, texi, tectum, uro, ussi, ustum, 3
3; expllco, avi, atum, 1; revelo, avi, розпечатувати resigno, avi,
atum, 1 atum, 1
розлад perturbatio, onis/ розписувати descrtbo, ripsi, rip-
розливати diffundo, fudi, fu­ tum, 3
sum, 3 розпитування percontatio, onis /
розливатися diffluo, luxi, lu- розпізнавати dignosco, novi, no-
xum, 3 tum, 3; recognosco, gnovi, gnltum, 3
розлучати avello, velli, vul- розплачуватися expendo, pen-
sum, 3 di, pensum, 3
розлягатися promineo, minui, розповідати narro, avi, atum, 1;
-,3 trado, didi, ditum, 3
розмахувати ventllo, avi, atum, 1 розповідати щось prod£re me­
розмежовувати term ino, avi, moriae aliquid
atum, 1 розповсюджений vulgatus, a, um
розмір rhythmus, і m\ spatium, розповсюджувати vulgo, avi,
ii n atum, 1; introduco, duxi, ductum, 3
::рО ЗП О Д ІЛ Я Т и Ш а 381 Щ ррз>Щ

розподіляти sortior, Ttus sum, 4; розслаблений remissus, a, um


partio, Ivi, Itum, 4 розслабляти mollio, Ivi, Itum, 4;
розпорядження acta, orum n, pl.; remitto, mlsi, missum, 3
actio, onis/; mandatum, і n розслідувати investlgo, avi, atum,
розпорядник administrator, oris m 1; tracto, avi, atum, 1; inqulro, slvi,
розпочинати inffcro, intuli, illa- sltum, 3
tum, inferre розставляти loco, avi, atum, 1
розпростертий fusus, a, um розстилати stemo, stravi, stra­
розпускати resolvo, solvi, solu- tum, 3
tum, 3 розсуватися dimoveo, movi, mo-
розпусник scortum, і n tum, 2
розрахований ratus, a, um розсудливий cordatus, a, um;
розрив obruptio, onis / prudens, ntis
розривати obrumpo, rupi, rup- розсудливість sapientia, ae /;
tum, 3; lanio, avi, atum, 1; scindo, prudentia, ae /
scidi, scissum, 3; rescindo, scidi, розсудливо prudenter; sapien-
scissum, 3 ter
розрізати seco, secui, sectum, 1 розтавати liquesco, licui, -, 3
розрізняти dignosco, novi, no- розташований positus, a, um;
tum, 3 situs, a, um
розробляти pertracto, avi, atum, 1 розташовувати pono, sui, sl­
розсаджувати propago, avi, tum, 3; struo, xi, ctum, 3
atum, 1 розташування positio, onis /
розсадник seminarium, ii n розтирати pertgro, tiivi, tntum, 3
розсипаний sparsus, a, um розтрачати consumo, sumpsi,
розсипати dispergo, persi, per- sumptum, 3
sum, 3; spargo, sparsi, sparsum, 3 розтягнутий fusus, a, um; por-
розсікати scindo, scidi, scis­ rectus, a, um
sum, 3; seco, secui, sectum, 1 розтягування intentio, onis/
розсіювати spargo, sparsi, spar­ розтягувати intento, avi, atum,
sum, 3 1; exporrigo, rexi, rectum, 3
розсіюватися diffugio, ffigi, fugi- розум mens, mentis/; ratio, onis/;
tum, 3 intellectus, us m\ ingenium, ii n
розуміння sensus, us m; intel­ рубати prostemo, stravi, stratum,
le c ts , us m 3; verb£ro, avi, atum, 1
розуміти intell6go, lexi, lec­ рубець від рани cicatrix, icis /
tum, 3; comprehendo, hendi, hen- рубіж limen, Inis n\ finis, is
sum, 3 Рубікон (річка на кордоні між
розумний sapiens, ntis; pru- Умбрією і Цізальпійською Галлією;
dens, ntis; intellegens, ntis у 49 р. до н. е. її перейшов Цезар,
розумно prudenter; sapienter розпочавши громадянську війну)
розфарбовувати pingo, pinxi, Rublco(n), onis т
pictum, 3 рудимент rudimentum, і п
розчин solutio, onis/ рудня metallum, і п
розшивати pingo, pinxi, pic­ руїна rulna, ае/
tum, 3 руйнування strages, is /
розширювати promoveo, movi, руйнувати ruo, rui, rutum, 3;
motum, 3 deleo, levi, letum, 2; destruo, xi,
розшукувати conqulro, sivi, sl­ ctum, 3
tum, 3; reperio, pSri, pertum, 4 руйнуватися concldo, cldi, -, 3;
роз’яснення solutio, onis/ dilabor, lapsus sum, 3
рокіт murmur, Oris n рука manus, us /
роксоланський Roxolanus, a, um рука від плеча до ліктя lacertus,
романський Romanus, a, um іт
ромб rhombus, і m рум’яний rubicundus, a, um
Ромул (міфічний засновник і рум’яніти erubesco, bui, -, З
перший цар Риму) Romulus, і т русини Rutheni, orum т, pi.
роса ros, roris т русинський Ruthenicalis, е
Росія Russia, ае/ русло fossa, ае/
рости cresco, crevi, cretum, З рух motus, us т; processus, us
рот bucca, ае / ; os, oris п т\ cursus, us m
ротик oscdlum, і п рух вперед progressus, us m
Роттердам ський Єразм (ви- рухати aglto, avi, atum, 1; moveo,
датний голландський письменник і movi, motum, 2
гуманіст епохи Відродження, рухатися dimoveo, movi, motum, 2
1469—1536рр.) Roterodamus, і т рухливий mobllis, e
рручатися^ 383

ручатися сошргбЬо, avi, atum, рясніти scateo, -, -, 2


1; spondeo, spopondi, sponsum, 2 рятівник sospes, Itis m\ conser­
ряд series, ei / vator, oris m
рядок versus, us m рятувати conservo, avi, atum, 1;
рясний fertilis, e; pinguis, e servo, avi, atum, 1; salvo, avi, atum, 1

c (прийм.) cum (з відкл.) ratio Catilinae», «Bellum Jugur-


сагайдак (сумка для стріл) pha- tinum», «Historiae», 86— 35 pp.
retra, ае/ до h . e.) Sallustius, ii m
Сагунт (місто на території Іс­ сало adeps, Ipis m, f
панії, зруйноване 218 р. до н. є. салютувати saluto, avi, atum, 1
Ганнібалом, що стаю приводом до сам ipse, ipsa, ipsum
2-ї Пунічної війни) Saguntum, і т самітний solus, a, um
сад hortus, і т сам овладання tem p eran tia,
саджанець planta, ае / ae/
саджати planto, avi, atum, 1 самостійно per se
садиба villa, ае / самотність solitudo, mis/
сакраментальний sacer, era, самотньо secreto
crum самочинно sponte sua
Саламін (острів і місто в Са- санаторій sanatorium, ii n
ронській затоці між Аттикою і санкціонований sanctus, a, um
Арголідою, де в 480р. до н. е. греки санкціонувати sancio, sanxi,
на чолі з Фемістоклом здобули sanctum, 4
морську перемогу над персами) Sa- Сарди (столиця Лідії) Sardis,
l&mis, Inis / ium / pi.
саламінський Salaminius, а, сатира satiira, ae/
um Сатурн (давньоіталійський бог
Саллюстій Гай Крісп (відомий посівів і рільництва, вважався
римський історик, автор «Conju- батьком Юпітера, ототожню­
Ж йарйтися& Щ ^ 384

вався з грецьким Кроносом) Satur- сволок camera, ae /


nus, і т святий religiosus, a, um; sacer,
сваритися litlgo, avi, atum, 1; era, crum; sanctus, a, um
гіхог, atus sum, 1 святилище templum, і n; delu-
сварка litigium, і n; discordia, brum, і n\ fanum, і n
ae /; jurgium, ii n святиня sacrum, і n
свинець plumbum, і n святість sanctimonia, ae /; su-
свинцевий plumbeus, a, um perstitio, onis /; cerimonia, ae /
свиня porcus, і m; sus, suis / святковий festus, a, um; solem-
свистячий sibilus, a, um nis e
свідок testis, is m, f святкувати aglto, avi, atum, 1
свідчення contestatio, onis/; de- свято festum, і n
nuntiatio, onis /; testificatio, onis /; святотатець sacrilggus, a, um
testimonium, ii n святотатство sacrilegium, ii n
свідчити testor, atus sum, 1 священна стрічка vitta, ae/
свіжий recens, ntis священний sacer, era, crum; sa-
свій, своя, своє suus, a, um cratus, a, um; pius, a, um
світанок diluciilum, і n священнослужитель clerlcus,
світило lumen, Inis n іm
світильник fax, facis/; lucerna, себе (зворот, займ.) sui (sibi, se,
ae/ se)
світити luceo, luxi, -, 2 Секвана (нинішня річка Сена у
світлий illustris, e; clarus, a, um; Франції) SequSna, ае /
serenus, a, um; lucidus, a, um секвани (одне з галльських пле­
світло lux, lucis /; lumen, inis мен) Sequ&ii, orum т, pl.
n; fax, facis / секрет opertum, і я; secretum, і п
свічка lucerna, ae/ секретар notarius, іі т\ scriba,
свобода libertas, atis/ ае т\ actuarius, іі т
своєрідний proprius, a, um; sin­ секретний interior, ius; secretus,
gularis, e a, um
своєчасний tempestlvus, a, um секта secta, ае /
своєчасно tempestlve селезінка splen, nis т
Zdf*
щштявят____ з м о з ж и и и с : - а і> у . -
Ш І Щ СиракузіШ
^ ‘r-

село vicus, і т; rus, ruris п; ра- сеча urina, ae/


gus, і т сивий albus, a, um
селянин agric51a, ае т; arator, сивина canities, ei /; albitudo,
oris т; rustlcus, і т Inis/
семидесятий septuageslmus, а, сигнал insigne, is n\ signum, і n
um сигналізувати signiflco, avi,
семисотий septingenteslmus, а, atum, 1
um сидіння sessio, onis/; sedes, is/
сенат senatus, us т сидіти sedeo, sedi, sessum, 2
сенатор senator, oris т сидіти попереду praesideo, sedi,
Сенека Луцій Анней (рим­ sessum, 2
ський політичний діяч, філософ, сила vis/ (vim, vi; p i vires); po-
письменник, бл. 4 р. до н. е. — 65 р. tentia, ae / ; potestas, atis /; robur,
н. е.) Senfcca, ае т 6ris n
сенс ratio, onis/ сила-силенна multitudo, Inis /
сеньйор senior, senius (вищий сильна воля voluntas, atis/
ступінь до senex) сильний fortis, e; valens, ntis;
серденько согсйіит, і п potens, ntis; ingens, ntis
сердитий iratus, a, um сильно valde; vehementer
серед inter; per (із знах.) сильнодіючий operosus, a, um
середина medium, іі п\ medio- симулювати simdlo, avi, atum,
critas, atis/ 1; mentior, Ttus, sum, 4
середній medius, a, um; neuter, син filius, ii m
tra, trum синильник vitrum, і n
серія series, ei/ синій caeruleus, a, um
серйозний severus, a, um синяк livor, oris m
серйозність serium, ii n\ severi- сипати spargo, sparsi, spar-
tas, atis/ sum, 3
серпень Augustus, і m сиплий rausus, a, um
серповидний lunaris, e сир caseus, і m
серце cor, cordis n; pectus, Сиракузи (місто на східному
oris n узбереж ж і Сицилії) Syracusae,
сестра soror, oris/ arumf pi.
тшшштт зав вт т .

сирий umidus, a, um; umens, сім septem


ntis сім разів septies
сирієць Syrus, і т сімдесят septuaginta
сирійський Syri&cus, a, um сімдесятий septuagesimus, a,
сирітство orbitas, atis / um
Сирія Syria, ае / сімейний domestlcus, a, um; fa­
сито cribrum, і п miliaris, e
ситуація situatio, onis / сімнадцять septend&cim
сицилієць Siciilus, і т сімсот septingenti, ae, a
сицилійський Siculus, a, um сім’я familia, ae /
Сицилія (іострів) Sicilia, ае / сітка rete, is n
сівба satio, onis/; sementis, is/ січень Januarius, ii m
Сігей (мис і місто на північно- сіяти sero, sevi, satum, 3; semi-
західному узбережжі Малої Азії no, avi, atum, 1; consSro, sevi, situm, 3
біля входу в Геллеспонт) Sigeum, сказ rabies, ei/
еі п скакати salio, salui, saltum, 4
сідати consldo, sedi, sessum, 3; скаламучений turbatus, a, um
resldo, sedi, sessum, 3 скандал scandium , і n
сідло stratum, і n ' скандальний scandalosus, a, um
Сідон (найдавніше місто Фіні­ скарб thesaurus, і m\ pecunia,
кії) Sidon, onis/ ae/
сідонський Sidonius (Sidoni- скарбниця aerarium, ii n
cus), a, um скарга accusatio, onis /; postula-
Сізіф (міфічний засновник і цар tio, onis /; quaerimonia, ae /
міста Коринфу Греції; за вчинені скаржитися conqu6ror, questus
злочини мусив на тому світі коти­ sum, 3
ти на гору великий камінь, який скаржитися (нарікати) queror,
ледь досягти вершини, скочувався questus sum, 3
униз) Sisyphys, і т скасовувати remitto, mlsi, mis­
сікти caedo, cecidi, caesum, 3; sum, 3
verbSro, avi, atum, 1 скеля saxum, і n\ rupes, is /
сіль sal, salis m скидати praecipito, avi, atum, 1;
сільський agrestis, e; rusticus, perverto, verti, versum, 3; excutio,
a, um cussi, cussum, 3
PfffijlbK 38? ш ш т^ ттт

скільки quot; quantum; tot скочувати volvo, volvi, volu-


скільки б не quotquot tum, 3; verso, avi, atum, 1
скільки разів quoties (quotiens) ско ч у вати ся la b o r, lapsus
скільки разів не quotiens cumque sum, 3
скіпетр sceptrum, і п скошувати demSto, messui, mes-
скіф Scytha, ае т sum, 3
Скіфія (країна, до складу якої скрадливість insinuatio, onis/
входили й причорноморські землі скриня scrinium, ii n\ loculus, і
сучасної України) Scythia, ае / m\ theca, ae/
складати сошрбпо, posui, posi- скрізь ubfriam; undlque; vulgo
tum, 3; construo, ruxi, ructum, 3 скріплення compages, is/
складений compositus, a, um скріплювати ferrum ino, avi,
складка ruga, ae / atum, 1; conglutino, avi, atum, 1
склепіння camera, ae/ скромний verecundus, a, um;
склею вати conglu tin o , avi, modestus, a, um; probus, a, um
atum, 1 скромність probltas, atis /; pudi-
скликати conclamo, avi, atum, 1; citia, ae/; verecundia, ae/
convoco, avi, atum, 1 скроплювати contingo, tigi, tac­
скляний vitreus, a, um tum, 3
Сковорода Григорій Савич скручувати lego, legi, lectum, 3
(видатний український філософ і скупий avarus, a, um; parcus, a,
поет, 1722—1794pp.) Scovoroda, um
ае т скупчення concursus, us m
сковувати ligo, avi, atum, 1; с к у ш т у в а т и d e g u s to , avi,
vincio, vinxi, vinctum, 3 atum, 1
скорбота tristitia, ae /; gemitus, слабкий defessus, a, um; impo-
us m tens, ntis; infirmus, a, um; invali-
скорботний tristis, e; lugubris, e dus, a, um
скоринка corium, ii n слава gloria, ae /; palma, ae /;
скорописець actuarius, ii m laus, laudis /
скорочувати contrSho, traxi, trac- славетний illustris, e; cel€ber,
tum, 3 bris, bre
13*
І Ц р Т ИПИ n »"> I II l JH IA M M M H t

ЩЩщвити|ЩИННІ 388_________ Я Н И И Ш С Т І

славити сапо, сесїпі, cantum, ministerium, ii n


3; extollo, tuli, -, 3 служник minister, tri m
славний celfcber, bris, bre; cla- служниця ancilla, ae /
rus, a, um; gloriosus, a, um; splendl- слух audltus, us m\ rumor, oris m
dus, a, um слухання audltus, us m
слива prunum , і n слухати audio, Ivi, Itum, 4
слиз sanies, ei / слухатися obsfcquor, obsecutus
слід vestigius, ii n sum, 3; oboedio, Ivi, Itum, 4
слід (треба) oportet, tuit, -, 2 слухняний oboediens, ntis; ob-
слідство quaesitio, onis/ sequens, ntis
слідувати sequor, secutus sum, слухняність oboedientia, ae /;
3; consfcquor, secutus sum, 3 obsequium, ii n
сліпий caecus, a, um слушно recte
сліпуча білизна candor, oris m сльоза lacrlma, ae /
сліпучо-білий niveus, a, um смажений assus, a, um
словник vocabularium, ii n смак gustus, us m
слово verbum, і n; dictum, і n\ смердючий sordidus, a, um
vocabiilum, і n смертний mortalis, e
слов’яни Sclavdni, orum m, pl. смерть mors, tis /; letum, і n
слов’янський Sclavicus (Slavus), смиренно просити suppllco,
a, um avi, atum, 1
слон elephantus, і m сміливий fortis, e; audax, acis;
слонова кістка ebur, 5ris n audens, ntis
слуга administer, tri m; minis­ сміливість virtus, utis /; fortitu-
ter, tri m\ servus, і m do, Inis/; audacia, ae/
слуга, що йде попереду anteam- сміливо fortiter
Ьйіо, onis т смітник sentina, ae/; stercullnum,
служба munus, dris п\ військо­ іn
ва служба militia, ае / сміх risus, us m\ голосний сміх
службовий factus, a, um cachinnus, і m
служити servio, Ivi, Itum, 4; mi- смішний ridiculus, a, um
nistro, avi, atum, 1 сміятися rideo, risi, risum, 2; de-
служіння administrate, onis /; rideo, risi, risum, 2
389 ш вщ ж о ж т

смолоскип fax, facis / a, um


смуток dolor, oris m; tristitia, ae сором pudor, oris т
/; luctus, us m соромитися erubesco, bui, -, 3;
смух pellis, is / ; смушки pelles pudeo, dui, ditum, 2
murinae соромливість verecundia, ae /
снаряд tormentum, і n сором’язливий verecundus, a,
сніг nix, nivis / um
сніп merges, Inis / сором’язливість pudicitia, ae /
снувати necto, nexui (nexi), ne- сосна taeda, ae/
xum, 3 сосок uber, 6ris n
собака canis, is m сотня centuria, ae /
собачий canlnus, a, um сотрапезник convlva, ae m ,f
сокира securis, is/ софізм cavillatio, onis /
Сократ (івидатний грецький фі­ Софокл (видатний давньо­
лософ, учитель Платона, 469— грецький драматург, автор біль­
399 pp. до н. е.) Socrites, is т ше ста трагедій, 496— 406 pp. до
солдат miles, Itis т н. е.) Sophdcles, is т
соліст solus, і т coxa vomer, 6ris т
солодкий dulcis, е; mellltus, а, сохнути aresco, arui, -, З
um союз foedus, 6ris п; sociStas, atis/
солодкомовний suavildquens, союзний socialis, е; foederatus,
ntis a, um
Солон (іафінський законода­ союзник socius, іі т
вець, помер 5 5 9 р. до н. е.) Solo, союзниця socia, ае /
onis т спадати decresco, crevi, cre-
солоний salsus, a, um tum, З
солярій sol, solis т спадкоємець heres, edis m,f\ suc­
сон somnium, іі п\ somnus, і т cessor, oris m
сонце sol, solis т\ Phoebus, і т спадкоємство successio, onis/
сонячне коло clipeus, і т спадок heredltas, atis/
сопілка avena, ае/; tibia, ае / спадщина heredltas, atis/; here-
сорок quadraginta dium, ii n\ patrimonium, ii n
сороковий q u a d rag eslm u s, спалювати cremo, avi, atum, 1;
ЩепалюючийІШНЯ 390 1 1 1 I. J ijiI

ехйго, ussi, ustum, 3; иго, ussi, ustum, сп и су в ати co n scrlbo, psi,


3; combiiro, bussi, bustum, 3; torreo, ptum, 3
torrui, tostum, 2 спів cantus, us m
спалюючий torridus, a, um співати cano, cecini, cantum, 3;
спальня cubicdlum, і m\ thala­ canto, avi, atum, 1
mus, і m співбесіда colloquium, ii n
спаплюження sacrilegium, ii n співвітчизник popularis, is m
Спарта (столиця грецької об­ співзвучний consonus, a, um
ласті Лаконії) Sparta, ае / співробітництво socigtas, atis /
Спартак (організатор і керів­ співставляти com paro, avi,
ник повстання римських рабів, atum, 1
73— 71 pp. до н. е.) Spartacus, і т співучасник socius, і m;comes,
спартанець Spartanus, і т\ Lace- mitis m; sodalis, is m\ particeps, сї-
daemonius, іі т pis m
спартанка Lacaena, ае / співчувати commisereor, rltus
спартіат Spartiates, ае т sum, 2
спати dormio, Ivi, Itum, 4; re- співчуття misericordia, ae /; pifc-
quiesco, quievi, quietum, 3 tas, atis/
спека aestus, us m; fervor, oris m спізнавати animadverto, ti, sum, 3
сперечатися litigo, avi, atum, 1; спілка sociStas, atis/
dispiito, avi, atum, 1; altercor, atus спілкуван ня com m unicatio,
sum, 1 onis /
спершу primum спільна думка consensus, us m
специфічний specificus, a, um спільний communis, e; socius, a,
спеціальний specialis, e um; universus, a, um
спеціальність professio, onis / спільник socius, ii m\ satelles,
спеціально specifice itis m
спеції species, ei/ спільність soci&tas, atis/
спина tergum, і n спільно promiscue
спиратися nitor, nixus sum, 3 спішити festlno, avi, atum, 1
спис hasta, ae/; cuspls, idis/ сплата solutio, dnis /
список regester, stri m\ tabiila, сплачувати solvo, solvi, solutum, 3
ae /; album, і n спливати cedo, cessi, cessum,
^плітаЩ йЯНІ 391__________ЩЬправедливЩіД

3; спливати в уяві occurro, curri, conjungo, nxi, nctum, 3


cursum, З сполучення compago, inis/
сплітати connecto, nexui, ne- сполучувати conjungo, nxi,
xum, 3; consarcino, avi, atum, 1; nctum, 3
contexo, texui, textum, 3 спонукати admoneo, nui, nitum,
сповіщати denuntio, avi, atum, 2; adhortor, atus sum, 1; suscito, avi,
1; ref£ro, tiili, latum, ferre atum, 1
сповнений небезпеки periculo- спопеляючий torndus, a, um
sus, a, um споруда structura, ae / ; situs,
сповнений радощів laetabun- us m
dus, a, um споруджувати congdro, gessi,
спогад recordatio, onis/ gestum, 3; statuo, tui, tiitum, 3
споглядання observatio, onis /; споряджати expedio, Ivi, Itum, 4;
conspectus, us m instruo, ruxi, ructum, 3
споглядати consecro, avi, atum, споряджений expedltus, a, um;
1; observo, avi, atum, 1; tueor, tuitus omatus, a, um
sum, 2 спосіб modus, і m\ ratio, onis /;
сподіваний speratus, a, um спосіб життя modus vivendi
сподівання spes, ei / спостереження observantia, ae/
сподіватися spero, avi, atum, 1; спостерігати observo, avi, atum,
confido, confisus sum, 3; respicio, 1; suspicio, pexi, pectum, 3; specii-
spexi, spectum, 3 lor, atus sum, 1
спокій cubitus, us m\ requies, etis спостерігач spectator, oris m\
/; quies, ei/; otium, ii n observator, oris m
спокійний tranquillus, a, um; спотворювати deform o, avi,
moderates, a, um; modificus, a, um; atum, 1; foedo, avi, atum, 1; turpo,
placidus, a, um avi, atum, 1
спокійно leniter; lente спочатку initio; primo
спокуса illecebra, ae / справа res, rei/ ; causa, ae/; ne-
спокутувати solvo, solvi, solu- gotium, ii n
tum, 3 справді vero
спокушати illicio, lexi, lectum, 3 справедливий justus, a, um; ve-
сполучати adjiigo, avi, atum, 1; rus, a, um
ІГсправедливіспЗИ 392 ИИИШШЗИ
справедливість justitia, ае / спускати (<)yx)efflo,avi, atum, 1
справедливо juste; m ento спускатися decido, cidi, -, 3
справжній certus, a, um; verus, спустошений vastus, a, um
a, um спустошення vastatio, onis/; vas-
спрага fames, is /; sitis, is / titas, atis /
спраглий sitiens, ntis спустошувати vasto, avi, atum,
сприймати recipio, cepi, ceptum, 1; populor, atus sum, 1
3; suscipio, cepi, ceptum, 3; reffcro, сп’яніння сгарйіа, ae /
tuli, latum, ferre срібло argentum, і n
спритний strenuus, a, um срібний argenteus, a, um
спричиняти exhibeo, bui, bltum, ставати consisto, stlti, -, 3; exeo,
2; perffcro, tiili, latum, ferre ii, itum, Ire; fio, factus sum, fifcri
спричиняти насильство violo, ставати до бою congredior, gres-
avi, atum, 1 sus sum, 3
сприяння a d ju to riu m , ii n\ ставати маловартісним viles-
consursus, us m co, vilui, -, 3
сприяти adjOvo, juvi, jutum, 1; ставати м’яким mollesco, -,
faveo, favi, fautum, 2; audeo, auxi, 3; remollesco, -, -, 3
auctum, 2; prosum, profui, -, pro- ставати нижче postpono, posui,
desse positum, 3
сприятливий faustus, a, um; ставати очевидним patesco, pa-
prospgrus, a, um; secundus, a, um tui, 3
сприяючий minister, stra, strum ставити pono, posui, posltum, 3;
спробувати conor, atus sum, 1; appono, posui, posltum, 3; statuo,
degusto, avi, atum, 1; praeltbo, -, -, 1 tui, tiitum, 3
спростовувати refello, felli, -, 3; ставитися байдуже contempo,
reprehendo, prehendi, prehensum, 3; tempsi, temptum, 3
perverto, verti, versum, 3 ставлення adjunctio, onis/; vo­
спрямовувати flecto, xi, xum, 3; luntas, atis /
minor, natus sum, 1 ставок stagnum, і n
спрямовуватися dirlgo, rexi, сталевий adamanteus, a, um
rectum, 3 сталість constantia, ae/; stabi-
спускати demitto, mlsi, missum, 3 litas, atis/
m sm 393__________Ш Я Щ Ш Ш Ш Ш

сталь adimas, antis m atum, 1; destlno, avi, atum, 1


стан conditio, onis/; ratio, onis/ створене creatura, ae/
становище status, us m створений operosus, a, um
стара дружба vetustas, atis / створювати creo, avi, atum, 1;
стара людина senex, senis m fabrico, avi, atum, 1; produco, duxi,
старанний attentus, a, um; studi- ductum, 3
osus, a, um; diligens, ntis стеблина culmus, і m
старанність industria, ae/; accu- стелити porrlgo, rexi, rectum,
ratio, onis /; diligentia, ae/ 3; sterno, stravi, stratum, 3
старанно diligenter стеля tectum, і n
старання studium, ii n\ sedulltas, степи tesqua, orum n, p i
atis / стерегти custodio, Ivi, Itum, 4
старатися accuro, avi, atum, 1; стерновий gubemator, oris m
studeo, dui, -, 2 стигійський Stygius, a, um
старечий senilis, e стиглий tempestlvus, a, um
старий vetus, 6ris; antlquus, a, стиль stylus, і m\ elocutio, onis/
um; annosus, a, um стимул calcar, aris n; stimiilus,
старійшина senior, oris m іm
старість senectus, utis/; vetus­ стимфаліди (хижі міднокрилі
tas, atis / чудовиська, знищені Геркулесом)
старіти senesco, nui, -, 3; inve- Stymphalides, um f pi.
t6ro, avi, atum, 1 стипуляція stipulatio, onis /
старовинний priscus, a, um стинати vincio, vinxi, vinc-
стародавній antlquus, a, um tum, 4
старш ий m ajor (порівн. do стирати detSro, trlvi, trltum, 3
magnus) стирчати exclddo, clusi, clu-
статура statura, ae/; forma, ae/ sum, 3
статус status, us m стискати premo, pressi, pres-
статуя statua, ae /; simulacrum, sum, 3; comprlmo, pressi, pres-
іn sum, 3
стать sexus, us m стиснення adductio, onis/
стація statio, onis/ стиснутий adductus, a, um
ствердж увати affirm o, avi, стійкий constans, ntis; stabilis, e
ш ш т ш т 394

стійкість constantia, ае/; flrmitu- сторожа vigilia, ае /; custodia,


do, Inis/; stabilitas, atis/ ае / ; нічна сторожа vigilia, ае /
стійко constanter; patienter сторожити custodio, Ivi, Itum, 4
стійло stabiilum, і n сторона latus, &ris n
стікати defluo, fluxi, fluctum, стос strues, is /
3; labor, lapsus sum, 3 стосовно erga; in (із знах. або
стікатися confluo, fluxi, -, 3 відкл.)
Стікс (річка або озеро в під­ стосуватися pertineo, nui, -, 2
земному царстві, водами якого стоянка statio, onis /
клялися боги) Styx, stigis / стояти sto, steti, statum, 1
стіл mensa, ае/; tabiila, ае / стояти (біля) adsisto, stlti, -, 3
стілець sella, ае / стояти вище exsupgro, avi,
стільки tantum, і п atum, 1
стіна murus, і т; paries, 6tis т\ стояти на своєму persev£ro,
міські мури moenia, ium п, рі. avi, atum, 1
сто centum стояти на чомусь insto, stlti, -, 1
стовбур stips, stipis / стояти попереду praesto, stlti,
стовп stipes, Itis т stltum, 1
стогін gemltus, us т стояти твердо consto, stlti, sta-
стогнати gemo, ui, -, 3; ingemis- turus, 1
co, gemui, -, 3 страва ерйіае, arum f pi.
стоголовий і сторукий вогне­ страждання dolor, oris m\ tormen-
дишний велетень Typhon, onis т tum, і n
стоїк stoicus, і т страждати doleo, ui, -, 2; excru-
стопа pes, pedis т\ passus, us cio, avi, atum, 1; laboro, avi, atum, 1
т страх timor, oris m\ terror, oris
сторінка pagina, ае / m\ metus, us m
сторічний saecularis, е страхати terreo, ui, itum, 2
сторіччя saeciilum, і п страшило formldo, inis/
сторож custos, odis т\ defensor, страшити inhorresco, rui, -, 3;
oris т moveo, movi, motum, 2
і^раїжийіиші______395______шшттжт
страшний horribilis, е; saevus, um
a, um стрункість formositas, atis f; gra-
стрибати salio, salui, saltum, cilltas, atis /
4; salto, avi, atum, 1 струшувати excutio, cussi, cus­
стрибати назад resilio, silui, sum, 3; recutio, cussi, cussum, 3;
sultum, 3 quasso, avi, atum, 1
стрибок saltus, us m стрясати recutio, cussi, cus­
стривожений turbidus, a, um sum, 3; quasso, avi, atum, 1
стривожити turbo, avi, atum, 1; студент studiosus, і m
concutio, cussi, cussum, 3 стужа hiems, hiSmis /
стригти tondeo, totondi, ton- ступати incedo, cessi, cessum, 3;
sum, 2 scando, ndi, nsum, 3
стрижка tonsus, us m ступінь gradus, us m
стриманий moderatus, a, um; mo- ступня pes, pedis m\ solum, і n
dificus, a, um; temperatus, a, um стурбований sollicitus, a, um;
стриманість modestia, ae / suspensus, a, um
стримування retentio, onis / стурбовано sollicite
стримувати retineo, tinui, ten- стягання adductio, onis /
tum, 2; coerceo, cui, citum, 2; ab- стягати adduco, duxi, ductum, 3;
stineo, tinui, tentum, 2; prohibeo, contr£ho, traxi, tractum, 3; constrin-
bui, bitum, 2 go, strinxi, strictum, 3; conduco, xi,
стрій agmen, minis n\ acies, ei/ ctum, 3
стріла sagitta, ae / сувій volumen, inis n
стрімкий rapldus, a, um; prae- сувора критика censura, ae/
ceps, cipitis суворий severus, a, um; asper,
стрічка redimiciilum, і n Sra, drum; acerbus, a, um
строк terminus, і m суворий критик censor, oris m
строкаті фарби (барви) tincta, суворість severitas, atis /; acerbi-
orum n, pl. tas, atis /
строкато розшитий pictus, a, um суворо severe; inclementer
струмок rivus, і m суглоб artus, us m\ articiilus,
струна nervus, і m іm
стрункий gracilis, e; longus, a, суд judicium, ii n; arbitrium, ii n
396 ЩШЩ|
суддя judex, Icis т; arbiter, tri m суперечити certo, avi, atum, 1;
судити judlco, avi, atum, 1 dissentio, nsi, nsum, 4
судитися experior, pertus sum, 4 суперечка certatio, onis/; contro-
судно navis, is / versia, ae/
судовий juridlcus, a, um; foren- суперник adversarius, ii m
sis, e суперництво simultas, atis/
судочинство actio, onis /; juris- супровідник comes, mltis m
dictio, onis / супроводжуваний stipatus, a,
суєтність vanitas, atis/ um
сузір’я sidus, Sris n; signum, і n супроводжувати comitor, atus
сукровиця sanies, ei / sum, 1
сукупний cunctus, a, um; sum- супроти contra (із знах.)
mus, a, um супротивник adversarius, ii m\
сукупність summa, ae /; univer- inimlcus, і m
sltas, atis / супутник comes, mltis m\ satel-
султан на шоломі juba, ae / les, Itis m
сум tristitia, ae / сусід viclnus, і m
сума summa, ae/ сусідній viclnus, a, um; proxlmus,
сумирний supplex, Icis; placl- a, um; finitlmus, a, um
dus, a, um сусідство vicinia, ae /
сумирно suppliclter; lenlter суспільний publlcus, a, um; soci-
суміжний attiguus, a, um alis, e
суміш satura, ae/ сутичка concursus, us m\ conflic-
сумління conscientia, ae / ; in- tus, us m
dustria, ae / сутність substantia, ae /
сумний tristis, e; luctuosus, a, um суть argumentum, і n\ substan­
сумнів dubium, ii n; dubitatio, tia, ae /
o n is/ сухий siccus, a, um
сумніватися dublto, avi, atum, 1 суша tellus, Oris/
сумнівний dubius, a, um сушити sicco, avi, atum, 1
сумнозвісний famosus, a, um Сфінкс (міфічна істота з ті­
сумувати lugeo, luxi, luctum, 2 лом лева і головою людини та кри­
сум’яття turba, ae/ лами птаха) Sphinx, ingis /
ІГсхіалеЖіПИИИ______ 397______ Д И Ш ІШ І
схвалений laudatus, a, um; га- tum, 4; coeo, ii, itum, Ire; congredi-
tus, a, um or, gressus sum, 3
схвалення laudatio, onis; com- схоже similiter
mendatio, onis/; plausus, us m\ ap- схожий geminus, a, um; similis, e
probatio, onis/ схожість similitiido, inis/
схвалювати laudo, avi, atum, 1; сходка coetus, us m
appro bo, avi, atum, 1; p laudo, схоплювати corripio, ripui, rep­
plausi, plausum, 3 tum, 3; retracto, avi, atum, 1
схвильований sollicitus, a, um; сцена scaena, ae/
turbatus, a, um сценічний scaenicus, a, um
схил acclivltas, atis/; clivus, і m Сцілла (скеля на італійському
схиляти incllno, avi, atum, 1; узбережжі Сицилійської протоки,
addiico, xi, ctum, 3; attento, avi, atum, небезпечна для суден) Scylla, ае/
1; sublimitto, mlsi, missum, 3 Сціпіон (римський полководець,
схилятися vergo, -, -, 3 учасник 2-ї та 3-ї Пунічних війн)
схильний accllnis, e Scipio, onis т
схід oriens, ntis m\ ortus, us m сьогодні hodie
східний orientalis, e сьомий septimus, a, um
схований abstriisus, a, um сяйво candor, oris т\ splendor,
сховище refugium, ii n\ perfu- oris т\ nitor, oris n
gium, ii n\ latebra, ae/ сяючий splendidus, a, um
сходити redeo, ii, itum, Ire; scan- сяяти niteo, tui, -, 2; splendeo,
do, ndi, nsum, 3 dui, -, 2; scintillo, avi, -, 1; radio,
сходитися convenio, veni, ven­ avi, atum, 1

та immo; -que (постпозитивний таємний secretus, a, um; clan-


прийменник) destinus, a, um; occultus, a, um
табір castra, orum n, pi. таємниця secretum, і n; oper-
таблиця tabiila, ae / tum, і n
398

таємно secreto; clanculo; obsciire розголошення божественної таєм­


таїнства sacrum, і n ниці засуджений у підземному
таїти celo, avi, atum, 1; tego, texi, царстві на вічне страждання від
tectum, 3 голоду і спраги) Tantalus, і т
тайник sacellum, і n танути liquesco, licui, -, З
так sic; adeo; ita; tali modo тарілка scutella, ае /
так багато tot Тарквіній Гордий (останній,
так довго tamdiu сьомий римський цар, 534—510рр.
так дуже tarn до н. е.) Tarquinius, іі т
так, таким чином proinde Тацит Публій Корнелій (рим­
так само aequo; scilicet; рагї- ський історик, автор «Annales»,
ter; velut «Historiae», «Agricdla», «Germa­
так як quoniam; sicut nia», 54—117pp.) Tacitus, і m
така кількість tantum, і п таця для першої страви promul-
такий talis, е (про якість); tan- sidare, is n
tus, a, um (про розмір) твань palus, udis/
такий самий consimllis, е тварина animal, alis n\ bestia, ae/
таким чином ita; it&que; sic тварина (в'ючна) summarius,
також etiam; quoque; perinde ii m
також і atque тверда земля contlnens, ntis /
такт ictus, us m; modiilus, і m твердження positio, onis /
талановитий ingeniosus, a, um твердий durus, a, um; firmus,
талант ingenium, ii n a, um; robustus, a, um
талант (грошова одиниця) ta- твердість rigor, oris m\ robur, 5ris
lentum, і n n\ firmltas, atis/
Талес = Фалес (давньогрецький тверднути induro, avi, atum, 1
філософ, бл. 625— 547pp. до н. е.) твердо constanter; statim
Thales, is т твердо стояти persto, stiti, sta-
там еа; ibi; ііїсо tum, 1
так саме ibidem тверезий siccus, a, um; sobrius,
Тантал (міфічний цар Фрігії, за a, um
тверезість sobridtas, atis/ текуча вода fluvius, ii m
твій tuus, a, um телиця juvenca, ae /
твір liber, bri m ; opus, dris n тема positio, onis /; thema, Stis n
творець auctor, oris m\ creator, темінь occultum, і n; tenebrae,
oris m arum / pl.
творити comminiscor, mentus темний ater, atra, atrum; obscii-
sum, 3; creo, avi, atum, 1 rus, a, um; secretus, a, um
творіння creatio, onis/; creatura, темно obscure
ae/; opus, dris n темнота tendbrae, arum / pl.
те, що лежить напроти contra- Тенарійський (тобто спар­
versus, a, um танський, від назви мису і міста
театр theatrum, і n Тенар у Лаконії у Спарті) Т аепа-
театральний scaenicus, a, um; rius, a, um
theatralis, e Тенедос (острів поблизу Геллес-
Теби = Фіви (місто в Греції) понта) Tenddos (Tenedus), і/
Thebae, arum/ pl. Теофан = Феофан (чоловіче
Тевкри (тобто троянці, на­ ім я) Theophanes, is т
щадками яких вважали себе рим­ тепер hodie; nunc
ляни. Назва походить від імені пер­ теперішній praesens, ntis
шого царя Трої Тевкра) Теисгі, тепла пора року aestas, atis /
orum m, pl. теплий calidus, a, um; tepidus,
тевтонський teutonlcus, a, um a, um
теж item; quoque тепло vapor, oris m
теза positio, onis/ теплуватий tepidus, a, um
Тезей (давньогрецький герой) терзання vexatio, onis /
Theseus, ei m терзати torqueo, torsi, tortum, 2
Теміда = Феміда (богиня право­ територія territorium, ii n\ fi­
суддя у давньогрецькій міфології) nes, ium m, pl.
Themis, Themidis Термопіли = Фермопіли (уще­
текти fluo, хі, xum, 3; influo, лина в горах Emu, місце загибелі
fluxi, fluxum, 3; curro, cucurri, спартанського царя Леоніда) Ther­
cursum, 3 mopylae, arum / pl.
400

терни aspdrum, і п грецькій міфології) Titan, anis т


тернина vepres, is т титул titulus, і т
терпеливо patienter тихий tranquillus, a, um; quietus,
терпіти fero, tuli, latum, ferre; a, um; placldus, a, um
patior, passus sum, 3; sustineo, ti- тихо tranquille; placlde; leniter;
nui, tentum, 2; tollo, sustiili, subla- tarde
tum, 3 тиша tranquillltas, atis /; quies,
терпіти нужду egeo, egui, -, 2 etis /; silentium, ii n
терпкий acerbus, a, um Тіберій Гракх (народний три­
терпляче patienter; toleranter бун 121 р. до н. е.) Tiberius, is т
терплячий patiens, ntis; tolS- Тібр TibSris, is т
rans, ntis тікати refugio, fugi, fugltum, З
терплячість patientia, ae / тілесний corporalis, е; corporeus,
терти tero, trivi, tritum, 3; att£- a, um
ro, trivi, tritum, 3 тіло corpus, 6ris п\ statura, ае/
Тессалія = Фессалія (область тілохранитель satelles, is т
у Греції) Thessalia, ае / тільки demum; tantum; modo;
Тетида = Фетида (морська нім­ solum
фа, мати Ахілла) Thetis, Idis/ тільки лиш denlque
течія cursus, us т\ fluvius, іі т\ тільки один solus, a, um
fluctus, us т тільце corpusciilum, і п
ти tu (tute) тінистий umbrosus, a, um
тигр tigris, is m тінь umbra, ае /
тим часом interea; interdum; тісна вулиця angiportum, і п
interium тісний angustus, a, um; stric-
тимпан tympanum, і n tus, a, um
тиран tyrannus, і m тішити delecto, avi, atum, 1; lae-
тиснути prem o, pressi, pres­ tifico, avi, atum, 1
sum, 3 тішитися gaudeo, gavlsus sum, 2;
тисяча mille laetor, laetatus sum, 1
тисячний millesimus, a, um тканина textum, і n = textura,
Тит (чоловіче ім я) Titus, і т ae/
Титан (бог Сонця у давньо­ ткацтво tela, ae /
ртлінниЩ Щ Д Д І 401 І Ш Ш ррйШ І

тлінний cadutus, a, um той, що дає колосся spicifer,


тлумач interpres, 6tis т f6ra, fgrum
тлумачення interpretatio, onis / той, що змагається, сперечає­
тлум ачити interprStor, atus ться aemiilus, a, um
sum, 1 той, що з’являється з візитом
то... то modo... modo; nunc... (на поклін) salutator, oris т
nunc той, що лишився relinquus, а,
тобто scilicet; id est um
товар mercimonium, і n; merx, той, що мас широку кайму пур­
mercis / пурового кольору laticlavius, а,
товариство collegium, ii n; soci- um
6tas, atis / той, що нищить, знищує edax,
товариський socialis, e acis
товариш socius, ii m; collega, ae той, що носить сагайдак phara-
m\ sodalis, is m tratus, a, um
тога toga, ae/ той, що просить поради consul-
тоді turn; tunc tor, oris т
тоді б ut той, що спирається на щось
тоді як quum fultus, a, um
той quicumque; quaecumque; Тома (чоловіче ім'я) Thoma,
quodcumque ае т
той, та, те is, ea, id; ille, ilia, тому ea; idcirco; ideo; itaque;
illud; iste, ista, istud ut
той і другий uterque, utrique, тому що cum; quoniam; quod;
utrumque propterea; quia
той самий idem, e&dem, idem тонкий tenuis, e; teres, Stis
той, що проти студентів anti- тонко subtiliter
burschius, a, um тополя popiilus, і /
той, що блукає вночі noctiv&- топтати proculco, avi, atum, 1
gus, a, um торба bisaccium, ii n; saccus,
той, що вийшов з низів humi- іm
lis, е торбина sacciilus, і m
той, що вітає gratulator, oris т торговий nundinarius, a, um
402 ____ ЩЩ^риматиІщцяЩ
торгувати negotior, atus sum, 1; трепет tremor, oris m; pavor,
vendito, 1 oris m
торкати taxo, avi, atum, 1 третій tertius, a, um
торкатися tango, tetigi, tactum, три tres, tria
3; attingo, tigi, tactum, 3; tento, avi, три роки triennium, ii n
atum, 1; retracto, avi, atum, 1 триба tribus, us /
торочки fimbria, ae / трибун tribunus, і m
тортури cruciatus, us m\ tormen- трибуна suggestus, us m
tum, і n трибунал tribunal, alis n
точити acuo, ui, utum, 3 тривалий longus, um; diutur-
точно velut nus, a, um; spatiosus, a, um
трава herba, ae/ тривалість longitudo, inis/
травень Maius, і m тривати duro, avi, atum, 1; obti-
трагедія cothurnus, і m\ tragoe- neo, tinui, tentum, 2; pertineo, nui,
dia, ae/ -, 2
трагічний tragicus, a, um тривкий perennis, e
Тракійський ( Тракія, країна, тривога sollicitudo, inis /
що існувала на території сучасної тривожити infesto, avi, atum, 1;
Румунії) Thracius, a, um solliclto, avi, atum, 1
трактат tractatus, us т тривожний inquies, etis; sollici-
трактирник stabularius, іі т tus, a, um
трактувати tracto, avi, atum, 1 тридцятий tricesimus, a, um
траплятися accido, cidi, -, 3; тридцять triginta
provenio, veni, ventum, 4; versor, трикліній triclinium, ii n
atus sum, 1 трикутний triquetrus, a, um
треба oportet, tuit, -, 2 тримання detentio, onis /
тремтіння tremor, oris m тримати teneo, tenui, tentum,
тремтіти contremo, tremui, -, 2; retineo, tinui, tentum, 2; contineo,
3; horreo, rui, -, 2; timeo, ui, -, 2; tinui, tentum, 2
tremo, ui, -, 3 тримати в пам’яті memoria te-
тремтячий tremebundus, a, um nere;
тренер exercitor, oris m тримати шлях teneo, tenui,
тренувати exerceo, cui, citum, 2 tentum, 2
Г Ітр и м атасЩ Щ Й 403

триматися permaneo, mansi, Гомера «Іліада». Інша назва міс­


mansum, 2 та — Іліон) Troja, ае/
триматися за щось adhaereo, троянда rosa, а е /
haesti, haesum, 2 трояндовий roseus, a, um
тринадцять tred£cim троянець Trojanus, і т\ Tros,
триріччя trieteris, Idis /; trien- Trois m; Dardanldes, ae m
nium, ii n троянський Trojanus, a, um
триста trecenti, ae, e троянський кінь equus Trojanus;
Тритон (за давньогрецькою мі­ robur sacrum
фологією морський божок, син трубач cornlcen, Inis m
Нептуна) Triton, onis т труд labor, oris m; opus, opgris n
Тритонія = Мінерна Tritonia, трудитися laboro, avi, atum, 1;
ае/ opSro, atus sum, 1
тричі ter трудність difficultas, atis/; pon-
Трімальхіон (римський бага­ dus, dris n\ aspSrum, і n
тій) Trimalchio, onis т труна locutus, і m
тріск gemltus, us т\ mugltus, us труп cadaver, 6ris n; funus, 6ris n
т трусити tremefacio, feci, fac­
тріумвір (член колегії з трьох tum, 3
осіб) triumvir, і т трухлявий potldus, a, um
тріумф triumphus, і т трясіння vexatio, onis /
тріумфувати trium pho, avi, трясти concutio, cussi, cussum,
atum, 1 3; vibro, avi, atum, 1; quasso, avi,
трон solium, і п atum, 1
Трофоній (епітет Юпітера, тугий strictus, a, um
храм і оракул якого були в Беотії) туди eo, illuc
T rophonius, іі т туди (до тебе) istuc
трохи lenlter; paulo тужитися tendo, tetendi, ten­
трощити profllgo, avi, atum, 1 sum, 3
Троя (місто на узбережжі Ма­ туземець indigdna, ae m
лої Азії, під мурами якого точила­ Тулліан (частина державної
ся Троянська війна, описана в поемі в ’язниці у Римі) Tullianum, і п
туніка (нижній одяг римлян) тягар gravamen, Inis n\ gravltas,
tunica, ае/ atis/; opus, 6ris n
тупий plumbeus, a, um тягнути tendo, tetendi, tensum,
тур (дикий бик) urus, і т 3; traho, traxi, tractum, 3
турбота сига, ае/ тягнутися pertineo, tinui, 2
турбувати exaglto, avi, atum, 1; тяготи acuta, orum n, pi.
jacto, avi, atum, 1; solliclto, avi, тяжкий difficllis, e; gravis, e
atum, 1; vexo, avi, atum, 1 тяжкий труд aerumna, ae /
турбуватися euro, avi, atum, 1; тямкий docilis, e
vereor, veritus sum, 2 тямучість captus, us m
тут hie; istic тьма tenebrae, arum f p i
тут і там passim

У
у ad; apud (із знах.) уважний attentus, a, um; sedii-
у безпеці tuto lus, a, um
у великій кількості frequenter уважність vigilantia, ae /
у всіх ublque уважно attente
у зв’язку з цим proinde уважно дивитися intueor, tul-
у присутності когось coram (із tus sum, 2
знах.) уважно стежити observo, avi,
у рівній мірі perinde; quasi atum, 1
убивати occldo, cldi, clsum, 3; увінчувати cingo, cinxi, cin-
песо, avi, atum, 1; interficio, feci, ctum, 3; corono, avi, atum, 1
fectum, 3 угода foedus, fcris rt; stipulatio,
убивство caedes, isf\ nex, necis / onis /; pactio, onis /
убогий miser, Sra, 6rum угорі supSrum
убогість egestas, atis / угорський Hungarius, a, um
увага attentio, onis /; prospectus, Угорщина H ungaria (Unga-
us m ria), ae /
и я м і1...... і ........... ami
& у д а в а щ и Д Д Щ ___________405

удаваний quaesltus, a, um; simu- уламок fragmentum, і n


latus, a, um улесливість blanditia, ae/; insinua­
удавання simulatio, onis / te , onis /
удар conflictus, us m; ictus, Улісс (грецький герой, учасник
us m Троянської війни, головний персо­
ударяти pulso, avi, atum, 1 наж поеми Гомера «Одіссея»; ін­
удача ingenium, ii n ше його ім'я — Одіссеї5) Ullsses =
удостоювати dignor, dignatus Ullxes, is т
sum, 1 Умбрікт (чоловіче ім \я) Umbri-
уживання adhibitio, onis / cius, іі т
уживати adhibeo, bui, itum, 2 ум илостивляти m acto, avi,
ужинок messis, is / atum, 1; placo, avi, atum, 1
узаконювати sancio, sanxi, san­ умілий paratus, a, um
ctum, 4 уміти nosco, novi, notum, 3; pos­
узбережжя litus, 6ris n; ora, ae/ sum, potui, posse
узголів’я cervical, alis n умова conditio, onis/; pactio, onis
узмор’я os, oris n /; умова (договору) stipulatio, onis
уїдливий edax, acis; mordax, acis /
уїдливість mordacltas, atis/ умовивід cavillatio, onis /
Укалегон (троянець, дім якого умовляння adhortatus, us m
при спаленні греками Трої згорів умовляти moneo, nui, nltum,
першим) UcalSgon, onis т 2; persuadeo, suasi, suasum, 2; adhor-
укладати conficio, feci, fectum, tor, atus sum, 1
3; pango, nxi, nctum, 3 умовний спосіб conjunctlvus, і m
укол punctum, і n уникати evlto, avi, atum, 1; vlto,
Україна Ukralna, ae/; Roxolania, avi, atum, 1; aufigio, ftigi, -, 3
ae/ упереміш passim
український Ukrainiensis, e; Ro- упертий pertinax, acis; obstina­
xolanus, a, um tes, a, um
укріплення castra, orum n, pl.; уповільненість tardltas, atis/
munitio, onis /; castellum, і n уповільнювати tardo, avi, atum,
укріплювати munio, Ivi, Itum, 4 1
укус morsus, us m уподібнення similitudo, Inis/
406

уподібнювати assim llo, avi, sus, us m


atum, 1; similo, avi, atum, 1 успішний fortunatus, a, um; pros­
упорядкований ordinarius, a, per, 6ra, Srum; secundus, a, um
um усталений inconvulsus, a, um
упорядковувати ordino, avi, установлений constitutes, a, um
atum, 1 усувати tollo, sustiili, sublatum,
управитель administrator, oris m\ 3; depello, рйіі, pulsum, 3; removeo,
gubemator, oris m movi, motum, 2; secerno, crevi, cre-
управитель маєтку villicus, і m tum, 3
управління administratio, onis /; усюди ubinam
regimen, inis n усяка всячина satiira, ae/
управляти rego, xi, ctum, 3; gu- утверджувати confirm o, avi,
berno, avi, atum, 1; administro, avi, atum, 1; affirmo, avi, atum, 1; sta-
atum, 1 bilio, Ivi, Itum, 4
управляти маєтком vilHco, 1 утворення fictio, onis/; creatura,
уражати recutio, cussi, cussum, 3 ae/
урна urna, ae / утихом ирю вати р асо , avi,
урожай proventus, us m\ seges, atum, 1
atis / утікати aufugio, ftigi, -, 3; fugio,
урожайний uber, Sris; fertilis, e fugi, fugitiirus, 3; fugae se mandare
урочистий festus, a, um; solem- утікач fugitlvus, і m\ profundus,
nis, e і m\ transfuga, ae m
урочистість celebritas, atis/; sol- утікаючий profugus, a, um
lemne, is n утіха consolatio, onis /; delecta-
усамітнений avius, a, um tio, onis/; solacium, ii n
услизати effugio, ftigi, fugitum, 3 утопити mergo, mersi, mer-
успадкований h ered itariu s, sum, 3
a, um утрата damnum, і n
успадковувати succedo, cessi, утримувати retineo, tinui, ten-
cessum, 3 tum, 2; abstineo, tinui, tentum, 2;
успадкування successio, onis / coerxeo, cui, cltum, 2
успіх fortuna, ae /; proventus, утроба viscus, Sris n
us m\ successus, us m\ progres- ухвалювати instituo, ui, utum, 3
407

ухилятися discedo, cessi, cessum, учителька magistra, ае /


3; vito, avi, atum, 1 ущелина rupes, is /
уцілілий superstes, Itis ущільнювати addenseo, -, -, З
учасник particeps, clpis m уява cognitio, onis/
учениця discipula, ae / уявляти represento, avi, atum,
учень discipiilus, і m 1; sentio, ndi, nsum, 4
учитель magister, tri m

Ф
Фабулл (друг Катулла) Fabul-
lus, і m
ністю у питві та їжі) Phaeacus, а,
um
факел taeda, ae / Феб (поетичний псевдонім А пол-
факт factum, і n\ res, rei/ лона) Phoebus, і т
фаланга articdlus, і m Федр (відомий римський бай­
фальшивий falsus, a, um кар, I cm. н. е.) Phaedrus, і т
фарбована тканина tincta, orum Фемістокл (знаменитий афін-
n, pi. ський полководець, 525— 461 pp. до
фарбувати perfundo, fudi, fu- н. е.; переможець у битві при
sum, 3; tingo, tinxi, tinctum, 3 Саламіні, в 480р. до н. е.) Themis-
Фасид (річка, нині Ріон) Phasis, tocles, is т
idis m Фермопіли = Термопіли (уще­
фаска fascis, is m лина в горах Ети, місце загибелі
фасти (літопис) fasti, orum m, спартанського царя Леоніда) Ther­
pi mopylae, arumf, p i
фатальний fatalis, e Фессалія = Тессалія (область
Фаустин (чоловіче ім ’я) FaustT- у Греції) Thessalia, ае/
nus, і m феціал (член колегії з 20 жреців
феакійський (феаки— міфічне у Римі, яка відала міжнародними
плем ’я, яке відзначалося непомір- питаннями) fecialis, is т
К ф ец іал ьн и й Й Ц В 408_____ шяяпяяшзш
феціальний fecialis, е фіміам tus, turis n
фіалка viola, ае / флейтист comicen, inis m
Фіви (головне місто у Беотїї) флот classis, is / ; спорядити
Thebae, arum f pi. флот omare classem
фігура figilra, ae/ Фокіон (афінський полково­
фідеїкоміс (заповіт на користь дець, супротивник Демосфена,
третьої особи) fideicomissum, і п прибічник Македонії) Phocion, onis
Фідій (славетний давньогре­ т
цький скульптор, помер 431 р. до форма forma, ае /; modus, і т
н. е.) Phidias, ае т формальний formalis, е
фідуція (застава) fiducia, ае/ формула formiila, ае /
фізичний стан affectus, us т фортеця arx, arcis /
Філіпп (македонський цар, бать­ Фракія (країна) Thracia, ае/
ко Александра Македонського, Фрігія (країна в Малій Азії)
359—366pp. до н. е.) Philippus, і т Phrygia, ае /
філолог grammaticus, a, um фруктовий сад pomarium, іі п
філософія philosophia, ае / фунт pondus, fcris п

X 7 ^ ігїіі 'ііІиїЙаайШДМН
хабар repetundae, arum f pi. Харибда (небезпечний для мо­
хазяїн dominus, і m реплавців вир у Сицилійській за­
хазяйський dominus, a, um тоці) Charibdis, is /
хапати rapio, pui, ptum, 3; cap- харч victus, us т\ cibus, і т
to, avi, atum, 1; appSto, petlvi, pe- харчувати pasco, pavi, pas-
tltum, 3; corripio, ripui, reptum, 3; tum, З
deprehendo, hendi, hensum, 3 харчуватися vivo, vixi, victum, 3
характер mos, moris m\ inge- хата casa, ae/; domus, us/; ta-
nium, ii n; animus, і m berna, ae/
характеристика recomendatio хвала laudatio, onis/; laus, lau-
(recommendatio), onis / d is /
Ш а ш т е л Д И И _________409________ идвиГхоЩ рйЩ

хвалитель gratulator, oris ти; lau­ хитруватий subdolus, a, um


dator, oris т хіба quid; ne
хвалити laudo, avi, atum, 1 хіба не nonne
хвалитися glorior, gloriatus хіба що nisi
sum, 1 хліб panis, is m
хвалькуватий gloriosus, a, um хліб у зерні frumentum, і n
хвилювання fluctus, us m; per- хлібний frumentarius, a, um
turbatio, onis/; motus, us m хлібороб agric51a, ae m
хвилювати permoveo, movi, mo- хлібосольний hospitus, a, um
tum, 2; tremefacio, feci, factum, 3 хлів stabftum, і n
хвилюватися fluctuo, avi, atum, хлопець puer, puSri m
1; turbo, avi, atum, 1 хлопчик-слуга puenulus, і m
хвиля fluctus, us m ; unda, ae / Хлоя (жіноче ім я) Chloe, es /
хвіст cauda, ae/ хмара nubes, i s /
хворий aeger, gra, grum; aegrotus, хмарний nubilus, a, um
a, um хміль сгарйіа, ae /
хвороба morbus, і m х м і л ь н и й uvidus, a, um
хворобливий infirmus, a, um; ховання occultatio, onis /
invalidus, a, um ховати occulto, avi, atum, 3; re-
хворостина arundo, Inis / condo, didi, ditum, 3
хиба vitium, ii n\ malum, і n ховатися lateo, tui, -, 2
хибний vitiosus, a, um хода incessus, us m
хижка cespes, pltis m ходити commeo, avi, atum, 1
хилитися vergo, -, -, 3 ходіння meatus, us m
хиріти senesco, nui, -, 3 холод frigus, 5ris n
хитатися labo, avi, atum, 1; va- холодний gelldus, a, um; frigl-
cillo, avi, atum, 1 dus, a, um
хитрий insidiosus, a, um; sollers, холопство adulatio, onis/
rtis хомут torquis, is m
хитрість dolus, і m xop chorus, і m
хитрощі dolus, і m\ strophia, ae/ хоробрий fortis, e; magnanl-
хитрувати ludiftcor, atus sum, 3 mus, a, um
Ш Ш § Р Іс Ш Ш 410 Ш Й Ш Д Ф У Д Ь Н |||Я |

хоробрість fortirado, inis /; vir- n; sacrarium, ii n


tus, utis / хребет tergum, і n
хоронити tunmlo, avi, atum, 1; хребець spina, ae /
sepelio, pellvi, pultum, 4 хрипкий rausus, a, um
хороший bonus, a, um; probus, хронологія chronologia, ae /
a, um хто quis
хотіти volo, volui, -, velle худоба pecus, dris n
хоч tametsi; quamquam; quam- худоба (велика) armentum, і n
vis; vel художник artifex, ficis m\ pictor,
хочеться libet, libuit, -, libere oris m
храм templum, і n\ delubrum, і

цап caper, pri m цензор censor, oris т


цар rex, regis m центр centrum, і п; umbilicus,
цариця reglna, ae / іт
царство regnum, і n центральний centralis, е; medi-
царський regalis, e; regius, a, um terraneus, a, um
царьок regiilus, і m центуріон centurio, onis т
царювати regno, avi, atum, 1 Церера (сестра Юпітера, боги­
цвісти floreo, rui, -, 2 ня полів та злаків у давньогрецькій
цвіт flos, oris m міфології) Ceres, 6ris/
цвях clavus, і m церква ecclesia, ае/
цегла tegiila, ae/ цивільний civllis, е
Цезар Гай Юлій (римський по­ циклоп Cyclops, opis т
літик, полководець, письменник, цирк circus, і т
100—44pp. до н. е.) Caesar, aris т циркові видовища circenses,
цей, ця, це hie, haec, hoc ium т, pi.
ценз (оцінкимайна) census, us т цирульник tonsor, oris т
ІЕнйтовИ Ш Я Я _________ 411__________Ш Ш Ж чфШ

цитований citatus, a, um сйіог, atus sum, 1


Цицерон Марк Туллій (<видат­ ц і л ю щ и й saluber, bris, bre
ний римський оратор, юрист і ціна pretium, ii n
письменник, 106— 43 pp. до н. е.) ц і н н и й pretiosus, a, um
Cicdro, onis т цінність valor, oris m
цідити liquo, avi, atum, 1 цінувати aestimo, avi, atum, 1;
ціле totum diligo, lexi, lectum, 3
цілий totus, a, um; universus, цнотливий castus, a, um
a, um цнотливість pudicitia, ae /
цілісність universitas, atis/ цупкий tenax, acis
цілком plene; omnlno цяцькувати ferru m in o , avi,
цілувати basio, avi, atum, 1; os- atum, 1

ч
чавити prem o, pressi, pres­ чаша scyphus, і in
sum, 3 чашка lanx, lancis /; scutella,
чагарник rubetum, і n ae/
чадіти fumo, avi, atum, 1 чванитися se iacto, avi, atum, 1
чари venus, dris / чванливий ambitiosus; a, um;
чарівниця striga, ae / gloriosus, a, um
час tempus, 6ris n\ hora, ae/ чверть quadrans, ntis m
часом interdum; quondam чекати expecto, avi, atum, 1; spe-
частий frequens, ntis ro, avi, atum, 1
частина pars, partis/ tomus, і m челядь familia, ae /
частка portio, onis / червень Junius, ii m
частковий partitlvus, a, um червоний ruber, bra, brum
частково partim червоніти erubesco, bui, -, 3
часто frequenter; saepe черевик calceus, і m
часто приходити ventito, -, -, 1 черево alvus, і / ; venter, tris m
чати vigilia, ae/; statio, onis/ череда grex, gregis m
І Л Ь УУ ■ У т ^ '^ агш п м ід ае ая м а и а я н в » »
Щ^ерезЩЩвШВЩ 412 ИЯИИИЕШИ
через per; trans (із знах.) читати лекцію profiteor, fessus
черепиця tegiila, ае/ sum, 2
черешок pes, pedis т читач lector, oris m
чернець monachus, і т чіпкий pertlnax, acis
черпати depromo, prompsi, prom­ член (тіла) membrum, і n
ptum, 3; haurio, hausi, haustum, 4 чобіт calceus, і m
черствий plumbeus, a, um човен scapha, ae /
чесний honestus, a, um; probus, чоло frons, frontis /
a, um чоловічий masculTnus, a, um
чесність honestum, і n; probitas, чому cur; quae; quid
a tis / чорний niger, gra, grum; ater,
чесно recte; honeste atra, atrum
честолюбний ambitiosus, a, um чотири quattuor
честолюбність ambitio, onis/; cu- чотири рази quater
pido, inis/ чотирикутний quadratus, a, um
четвероногий quadriipes, pSdis m чотиринога тварина quadrii­
четвертий quartus, a, um pes, Sdis m
четвертувати quadripartior, Ttus чотириста quadringenti, ae, a
sum, 4 чотирнадцять quattuordgcim
чим quam; чим... тим quo... eo чотирьохсотий quadringente-
чимало aliquanto simus, a, um
чинити adhibeo, bui, bitum, 2 чудо prodigium, ii n
численний multus, a, um; pluri- чудовий magnificus, a, um; prae-
mus, a, um; numerosus, a, um clarus, a, um
числівниковий numeralis, e чудовисько monstrum, і n
число numSrus, і m чудово splendide
чистий purus, a, um; rasus, a, um чужий alienus, a, um; barb&rus, a,
чистота candor, oris m um; peregrlnus, a, um
читання lectio, onis / чужинець advSna, ae m, /; hos-
читати lego, legi, lectum, 3 pes, Ttis m ,f\ hostis, is m ,f\ peregrl­
читати з метою пояснення prae- nus, і m
lggo, legi, lectum, 3 чума pestis, is /
ВйшЯИИИИИ____ 4 із ІЯ р ВДш Ю Ц Д Ш і і і

чути audio, Ivi, Itum, 4 чутливий sagax, acis


чутка fama, ae/; rumor, oris m

ш
шал furor, oris m; rabies, ei/ шиплячий sibllis, a, um
шалений violens, ntis ширина latitudo, inis /
шаленіти furo, -, -, 3; saevio, широкий latus, a, um
Ivi, Itum, 4 широко late
шана veneratio, onis/ шия cervix, icis / ; collum, і n
шанобливий venerabilis, e шістдесят sexaginta
шановний reverendus, a, um шістнадцять sedgcim
шанувальник salutator, oris m шістсот sescenti, ae, a
шанування caritas, atis/; cultus, шість sex
us m шість разів sexies
шанувати colo, colui, cultum, шкідливий noxius, a, um; no-
3; diligo, lexi, lectum, 3 cens, ntis
шапка жреця apex, picis m шкільний scholasticus, a, um
шати vestimentum, і n шкіра cutis, is / ; pellis, is /
шахрай fraudator, oris m шкода detrimentum, і n\ noxa,
шахрайство fraudatio, onis / ae/
швець sutor, oris m шкодити noceo, cui, citum, 2;
швидкий rapidus, a, um; celer, obsum, fui, -, esse; obso, stiti, sta-
6ris, бге; citus, a, um tum, 1; laedo, laesi, laesum, 3
швидкість celeritas, atis / школа schola, ae/; ludus, і m
швидко celeriter; cito; velociter школяр scholar, aris m
шерехуватість aspdrum, і n шкуринка corium, ii n
шершавий asper, 6ra, trum ш кутильгати claudico, avi,
шестисотий sexcentes!mus,a, um atum, 1
шинок tabema, ae / шлюб matrimonium, ii n\ від­
шип spina, ae / дати заміж in matrimonium dare
т ш о б щ т :ш с ^ 414

шлюбний зв’язок conjugium, шпора calcar, aris n


іі п штовхати pello, рерйіі, pul­
шлюбне ложе thalamus, і т sum, 3; depello, рйіі, pulsum, 3
шлях iter, itinfcris п\ via, ае/ штраф multa, ae/ ; poena, ae/
шляхетний generosus, a, um; штрафний poenalis, e
nobilis, е штурмувати oppugno, avi, atum,
шляхетність generosltas, atis/; 1
ingenultas, atis/; nobilltas, atis/ штучний operosus, a, um
шляхетство nobilltas, atis/ шукати quaero, slvi, sltum, 3;
шматок tomus, і m peto, Ivi, Itum, 3; inqulro, slvi, sltum,
шматок полотна mappa, ae / 3; conqulro, slvi, sltum, 3
шматувати lacfcro, avi, atum, 1 шум gemitus, us m\ fremitus, us
шнур vinciilum, і n m; strepltus, us m
шнурок funicOlus, і m шуміти fremo, mui, -, 3; ins6no,
шостий sextus, a, um nui, nltum, 1; obstSro, ui, Itum, 3

Щ-
щадити parco, peperci (parsi), щедро benigne
3; sino, sivi, situm, 3 щирий merus, a, um; verus, a,
щасливий felix, Icis; fortunatus, um
a, um; beatus, a, um; secundus, a, um щирість verltas, atis/
щастя felicltas, atis/; res secun- щиро sincere; vero
dae; prosperltas, atis / щит scutum, і n\ parmula, ae /
ще etiam щільний solidus, a, um; stric-
ще не nondum tus, a, um
ще раз itSrum що quid
щедрий locuples, etis; largus, a, щоб ut
um; copiosus, a, um щоб не quin
щедрість benignltas, atis/; largi- щоденний cotidianus, a, um
tio, onis/ щоденник commentarius, ii m
415_________ Я р к Щ г ір д ^ Я Й

щодня cotidie; in diem щорічник annuus, a, um


щойно nuper щорічно quotannis
щока bucca, ae / щосили summopgre

Ю
Ювенал Децим {римський no- Юнона {дружина Юпітера у
ет-сатирик, бл. 45—130рр.) Juve­ римській міфології) Juno, onis/
nalis, is т Юпітер (верховний бог у рим­
юнак adulescens, ntis т\ juvS- ській міфології) Juppiter, Jovis т
nis, is m юрба plebs, plebis/ ; catema, ае
юнацтво juventus, tutis / /; turba, а е /
юнацький juvenilis, e; juvena- юридичний juridicialis, е
lis, e юрисдикція jurisdictio, onis/
юний juvenilis, e юриспруденція jurisprudentia,
юність juventus, utis/; adulescen- ае/
tia, ae /

я ego
я ягня agnus, і п\ laniger, £гі т
яблуко malum, і п ягода Ьаса, ае /
явний manifestus, a, um; promp- ягода (виноградна) acinus, і т
tus, a, um яйце ovum, і п
явно palam як perinde; qua; sicut; ut; quam;
Яворський Стефан (професор quare
К исво-М огилянської академії, як багато quantum
лавроносний поет, пізніше церков­ як би не quamvis
ний діяч, 1658— 1722 pp.) Javor- як довго quamdiu; quousque
scius, іі т як наприклад velut
ш т с Ш б ш т ___________ 416

як немовби sicut якщо si; quod


як слід idonee; probe якщо навіть etiamsi
як... так qua... qua якщо не пі; nisi
якби si ялина abies, 6tis /
який, яка, яке qui, quae, quod ялинковий abiegnus, a, um
який зрощує ниви spicifer, fgra, яма fossa, ае/; fovea, ае /
ferum Янус (давньоіталійський бог
який із двох uter, utra, utrum дверей і воріт, року, часу тощо;
який не звертає уваги і т т б - зображувався з двома обличчя-
mor, 6ris ми — молодим і старим, зверне­
який не може стерпіти іт р а - ними в протилежні боки) Janus,
tiens, ntis іт
який не спить vigilans, ntis ярмо jugum, і п
який не справляється з чимось ясен fraxinus, і /
impotens, ntis яскравий elucens, ntis; lucldus,
який перебуває внизу inffcrus, a, um
a, um яскраво-червоний coccineus, а,
який (що) примирює расі ficus, um; rubicundus, a, um
a, um ясний serenus, a, um; nitidus, a, um
яким чином qua; quom 6do; ясність serenltas, atis /
quare ящик loctilus, і m\ theca, ae/
якість qualitas, atis/ ящірка lacerta, ae/
417_________

СТО КРИЛАТИХ ЛАТИНСЬКИХ ФРАЗ

■ 1. Ab uno crimlne disce omnes ■ 1.3a одним злочином пізнаєш


всі інші

■ 2. Acta est fabula ■ 2. Вистава закінчена (Кінець


усьому)

■ 3. Alea jacta est ■ 3. Жереб кинуто

■ 4. Argumenta non numeranda, ■ 4. Докази треба не рахувати,


sed ponderanda sunt а зважувати

■ 5. Artes molliunt mores ■ 5. Мистецтва роблять лагідні­


шими звичаї

■ 6. Aslnus Buridani inter duo pra- ■ 6. Буриданів осел між двома


ta моріжками (стан нерішучості)

■ 7. Audendum est: fortes adjiivat Ш 7. Треба бути відважним: муж­


ipsa Venus нім сприяє сама Венера

I 8. Auri sacra fames ■ 8. Проклята жадоба золота


14
418 ш щ и і и и и і

■ 9. Auscultare disce! ■ 9. Вчись вислуховувати!

■ 10. Aut cum scuto, aut in scuto ■ 10. Або зі щитом, або на щиті

■ 11. Barba non facit philosophum ■ 11. Борода не робить філосо­


фом

■ 12. Bis dat, qui cito dat ■ 12. Двічі дає, хто швидко дає

■ 13. Bonum initium est dimidium ■ 13. Добрий початок — поло­


facti вина справи

■ 14. CetSrum censeo Carthaglnem ■ 14. Зрештою, я вважаю, що


esse delendam Карфаген має бути зруйнованим

■ 15. Charta non erubescit ■ 15. Папір не червоніє

■ 16. Cognosce te ipsum! ■ 16. Пізнай самого себе!

■ 17. Concordia parvae res crescunt, ■ 17. У згоді малі справи зроста­
discordia vel maximae dilabuntur ють, а в незгоді найбільші руй­
нуються

■ 18. Contra spem spero ■ 18. Без надії сподіваюсь

■ 19. Consuetudo est altgra natiira ■ 19. Звичка — друга натура

■ 20. Dant saepe parvam magna ■ 20. З великої хмари часто ма­
nubila pluviam лий дощ буває

■ 21. Deliberando saepe perit occa- ■ 21. Нагода часто зникає при
sio (надмірному) ваганні
а м м 419 ш ш ш ш т т

■ 22. De gustibus et coloribus non ■ 22. Про смаки і кольори не


est disputandum варто сперечатися

■ 23. Dictum sapienti sat ■ 23. Мудрому одного слова до­


сить

■ 24. Dictum factum ■ 24. Сказано — зроблено

■ 25. Die, hospes, Spartae nos te hie ■ 25. Скажи, чужинцю, що ти


jacentes vidisse, patriae fideles бачив нас тут у Спарті полегли­
ми, але вірними Батьківщині

■ 26. Dies diem docet ■ 26. Попередній день вчить

■ 27. Divide et ітрбга! ■ 27. Поділяй і владарюй!

■ 28. Doctrlna multiplex, veritas ■ 28. Наук багато, а істина одна


una

■ 29. Dolor animi gravior est, quam ■ 29. Біль душі тяжчий за тілес­
corporis dolor не страждання

■ 30. Domus propria — domus op­ ■ 30. Власний дім — найкращий


tima дім

■ 31. Dulce decorum est pro patria ■ 31. Приємно і пристойно вмер­
mori ти за Батьківщину

■ 32. Dulcia non novit, qui non ■ 32. Не знає, що таке солодке
gustavit amara той, хто не звідав гіркого

■ 33. Duobus litigantlbus tertius ■ 33. Коли двоє сперечаються,


gaudet третій тішиться

14*
шштшш 420 шшшвшаш
■ 34. Ex arena funlculum nectis ■ 34. З піску вірьовку в’єш

■ 35. Ex opSre artlfex agnoscltur ■ 35. По праці майстра пізнають

■ 36. Fac et spera! ■ 36. Працюй і сподівайся!

■ 37. Falsus in uno, falsus in omni­ ■ 37. Нещирий в одному, нещи­


bus рий у всьому

■ 38. Fames artium magistra est ■ 38. Голод — вчитель ремесел

■ 39. Fas est ab hoste doceri ■ 39. Треба й у ворога вчитися

■ 40. Festlna lente! ■ 40. Поспішай поволі!

■ 41. Fide, sed cui, vide! ■ 41. Довіряй, але дивись кому!

■ 42. Finis coronat opus ■ 42. Кінець увінчує справу

■ 43. Gravissimum est imperium ■ 43. Найтяжчою є сила звички


consuetudlnis

■ 44. Haurit aquam cribro, qui discfi- ■ 44. Черпає воду решетом той,
re vult sine libro хто хоче вчитися без книги

■ 45. In silvam non ligna feras, insa- ■ 45. Нерозумнику, не носи дро­
nius! ва до лісу!

■ 46. Inter arma silent Musae ■ 46. Серед брязкоту зброї му­
зи мовчать

■ 47. In vino verltas, in aqua sanltas ■ 47. Істина у вині, здоров’я у


воді
ттмтшш____ 421
■ 48. Legem brevem esse oportet ■ 48. Закон повинен бути корот­
ким

■ 49. Litterarum radices amarae ■ 49. Корені наук гіркі, а плоди


sunt, fructus jucundiores солодкі

■ 50. Lupus malus ovium custos est ■ 50. Вовк— поганий охоронець
овець

■ 51. Macta anlmo! ■ 51. Звеличуйся душею! (Будь


мужнім!)

■ 52. Mare verborum, gutta rerum ■ 52. Море слів, крапля справи

■ 53. Medice, cura te ipsum! ■ 53. Лікарю, вилікуй себе!

■ 54. Memento mori! ■ 54. Пам’ятай про смерть!

■ 55. Melior est certa pax, quam spe- ■ 55. Краще надійний мир, ніж
rata victoria сподівана перемога

■ 56. Mens sana in corpore sano ■ 56. У здоровому тілі здоро­


вий дух

■ 57. Minus saepe erres, si scias ■ 57. Ти б рідше помилявся,


quid nescias якби знав, чого не знаєш

■ 58. Morosophi moriones pessimi ■ 58. Учені дурні — найгірші з


дурнів

■ 59. Ne credas undam placidam non ■ 59. Не вір, що тиха вода не гли­
esse profundam бока
422_________ Ш Ш Ш ВЙЖ Щ ИІ

■ 60. Noli tacdre, si dicSre debes ■ 60. He мовчи, коли повинен го­
ворити

■ 61. Non est culpa vini, sed culpa ■ 61. Не вино винне, а той, хто
bibentis його п’є

■ 62. Non mihi soli vivo, sed etiam ■ 62. Живу не для себе, а заради
patriae Батьківщини

■ 63. Non progrddi est regrSdi ■ 63. Не йти вперед означає йти
назад

■ 64. Nota bene! ■ 64. Добре затям! (Зверни ува­


гу!)

■ 65. Novos amlcos dum paras, ■ 65. Доки набудеш нових дру­
vetSres cole зів, шануй старих

■ 66. Nulla aetas ad discendum sera ■ 66. У будь-якому віці не пізно


вчитися

■ 67. O fallacem hominum spem! ■ 67.0 зрадлива людська надія!

■ 68. Omnia mea mecum porto ■ 68. Все своє ношу з собою

■ 69. O tempora, o mores! ■ 69. О часи, о звичаї!

■ 70. Ociilus vitae sapientia ■ 70. Мудрість — це око життя

■ 71. Omne initium difficile est ■ 71. Будь-який початок важ­


кий
■ 72. Omnium malorum stultitia est ■ 72. Дурість — мати всіх не­
mater щасть (від)
шттшшт____«з
■ 73. Otia dant vitia ■ 73. Бездіяльність породжує
вади

■ 74. Pacta servanda sunt ■ 74. Угод треба дотримува­


тись!

■ 75. Parva saepe scintilla contemp- ■ 75. Ч асто незначна іскра,


ta magnum excitat incendium якою знехтували, спричиняє ве­
лику пожежу

■ 76. Patriam amamus non magna ■ 76. Батьківщину любимо не


est, sed quia nostra тому, що вона велика, а тому,
що своя

■ 77. Pecuniae imperare oportet, non ■ 77. Грошима треба розпоря­


servlre джатися, а не служити їм

■ 78. Per aspdra ad astra ■ 78. Через терни до зірок

■ 79. Регісйіит est in тога ■ 79. Небезпека у зволіканні

■ 80. Per risum multum potdris cog­ ■ 80. З надмірного сміху можна
n o s c e stultum пізнати дурня

■ 81. Quantum scimus, gutta est ■ 81. Те, скільки знаємо, — крап­
ля

■ 82. Qui seminat mala, metet mala ■ 82. Хто сіє зло, той пожне зло

■ 83. Quid discas, tibi discis ■ 83. Щоб ти не вчив, ти вчиш


для себе
424

■ 84. Quod non vetat lex, hoc vetat ■ 84. Що не забороняє закон, те
fi^ri pudor забороняє зробити сором

■ 85. Remedium irae est mora ■ 85. Час лікує гнів

■ 86. Salus рорйіі suprema lex est ■ 86. Благо народу — найви­
щий закон

■ 87. Sapientis est mutare consilium ■ 87. Розумному властиво змі­


нювати свою думку

■ 88. Sic transit gloria mundi ■ 88. Так минає світова слава

■ 89. Sua cuique fortiina in manu est ■ 89. Своя доля у кожного в ру­
ках

■ 90. Testis unus, testis nullus ■ 90. Один свідок — не свідок

■ 91. Ubi amlci, ibi opes ■ 91. Де друзі, там багатство

■ 92. Unum, sed leonem ■ 92. Одного, але лева

■ 93. Unus pro omnibus et omnes ■ 93. Один за всіх і всі за одного
pro uno

■ 94. Urbes constituit aetas, hora dis- ■ 94. Міста будує вік, а руйнує
solvit мить

■ 95. Usus magister optimus ■ 95. Досвід — найкращий учи­


тель

■ 96. Valetudo bonum optimum ■ 96. Зд оров’я — найбільш е


добро
' ш ш т ш т ___________ 425
ш

Ш 97. Veni, vidi, vici ■ 97. Прийшов, побачив, пере­


міг

■ 98. Vera incessu patuit dea ■ 98. Справжню богиню пізна­


єш за ходою

■ 99. Verba docent, exempla trahunt ■ 99. Слова вчать, а приклади ве­
дуть

■ 100. Vox clamantis in deserto ■ 100. Голос волаючого в пустелі


426 тштшт

ПРАВИЛА ПОСТАНОВКИ НАГОЛОСУ

1. Наголос у латинській мові ніколи не ставиться на першому


складі від кінця слова (за винятком односкладових слів).
2. Наголос ставиться на другому від кінця слова складі, якщо він
довгий.
3. Якщо другий склад від кінця слова короткий, наголос перено­
ситься на третій склад.
4. У двоскладових словах наголос завжди ставиться на другому
складі від кінця.

ВІДМ ІНИ ІМ ЕННИКІВ

Відміну іменників визначаємо за закінченнями Genetivus singula­


ris (родового однини):

І відміна •ае
II відміна •і
III відміна •is
IV відміна •us
V відміна •ei
Зведена таблиця відмінкових закінчень іменників І—V відмін
Відміна
Відмінок
І II III IV V

S.
N. (V.)* -а -us, -er, um різні -us, -u -es
G. -ае -i -is -us -Si
D. -ае -o -i -ui, -u -6i
Асс. -am -um -em = N -um, -u -em
АЬІ. -а -6 -Є (i) -u -b
PI.
N. -ае -i, -a -es, -a (ia) -us, -ua -es
G. -arum -orum -um (-ium) -uum -erum
D. -is -is -Ibus -Ibus (ubus) -ebus
Асс. -as -os, -a -es, -a (ia) -us, -ua -es
АЬІ. -is -is -Ibus -Ibus (iibus) -ebus

* Voc. sing, іменників II відміни на -us приймає закінчення -е, а


іменників на -ius — закінчення -і. В інших випадках Voc. = Norn.

І ВІДМІНА ІМ ЕННИКІВ

Sing. Plur.
N. curi-a curi-ae
G. curi-ae curi-arum
D. curi-ae curi-is
Acc. curi-am curi-as
Abl. curi-a curi-is
V. як Nom. як Nom.
428 ____ т т т ш т т

II ВІДМІНА ІМ ЕННИКІВ

Sing.
m m m n
N. amic-us liber vir astrum
G. amTc-i libr-i vir-i astri
D. атїс-о libr-o vir-o astro
Асс. amic-um libr-um vir-um astrum
Abl amic-o libr-o vir-o astro
V. amic-e liber vir =NominatIvus
Plur.
N. атїс-і libr-i vir-i astra
G. amic-orum libr-drum vir-drum astrdrum
D. amic-is libr-is' vir-is astris
Асс. amic-os libr-os vir-os astra
Abl amic-is libr-is vir-is astris
V. як Nom.

П РИ К М ЕТН И К И І та II ВІДМІН

Sing. Plur.
N. albus, alba, album albi. albae, alba
G. albi, albae, albi alborum, albarum, alborum
D. albo, albae, albo albis
Acc. album, albam, album albos, albas, alba
Abl albd, alba, albo albis
V albe, alba, album = Nominativus

Sing. Plur.
N . V. ruber, rubra, rubrum rubri. rubrae, rubra
G. rubri, rubrae, rubri rubrdrum, rubrarum, rubrorum
D. rubro, rubrae, rubro rubris
Acc. rubrum, rubram, rubrum rubros, rubras, rubra
Abl. rubro, rubra, rubro rubris
т ш т яш т 429

Sing. Ріиг.
N.. V liber, ІіЬбга, ІіЬбгит ІіЬбгі, ІіЬбгае, ІіЬбга
G. ІіЬбгі. ІіЬбгае, ІіЬбгі ІіЬегбгиш. ІіЬегагиш. ІіЬегогиш
D. ІіЬбго, ІіЬбгае, libdro lib6ris
Асс. ІіЬбгиш, ІіЬбгаш, ІіЬбгиш lib6ros, lib6ras, ІіЬбга
Abl. ІіЬбгб, ІіЬбга, ІіЬбгб lib6ris

III ВІДМІНА ІМ ЕННИКІВ


ПРИГОЛОСНИЙ ти п
Sing.
m f n
N.,V. scriptor vox nomen
G. scriptoris vocis nominis
D. scriptori voci nommi
Acc. scriptorem vocem nomen
Abl. scriptore voce nomine
Plur.
N., V. scriptdres voces nomlna
G. scriptorum vocum nomlnum
D. scriptoribus voclbus nominibus
Acc. scriptores voces nomlna
Abl. scriptoribus voclbus nominibus

ГОЛОСНИЙ ти п
Sing. Plur.
N., V. animal animalia
G. animSlis animalium
D. animali animallbus
Acc. animal animalia
Abl. animali animallbus
МІШАНИЙ ТИП

Sing. Plur.
N..V. civis pars cives partes
G. civis partis civium partium
D. civi parti civlbus partlbus
Асс. civem partem cives partes
АЬІ. cive parte civibus partlbus

П РИ К М ЕТН И КИ III ВІДМІНИ

Sing.
m, f, n m, f, n m, f, n
N. acer, acris, acre brevis, breve felix
6. acr-is brev-is felic-is
D. acr-i brev-i felic-i
Acc. асг-em, acr-e brev-em, brev-e felic-em, felix
Abl. acr-i brev-i felic-i
Plur.
N. асг-es, acr-ia brev-es, brev-ia felic-es, felic-ia
G. acr-ium brev-ium felic-ium
D. acr-ibus brev-ibus felic-Ibus
Acc. асг-es, acr-ia brev-es, brev-ia felic-es, felic-ia
Abl. acr-ibus brev-ibus felic-ibus

IV ВІДМІНА ІМ ЕННИКІВ
Sing. Plur.
/71 n m n
N.. V. casus cornu casus cornua
G. casus cornus casuum com uum
D. casui cornu caslbus cornlbus
A cc. casum cornu casus cornua
Abl. casu cornu casibus comibus
V ВІДМІНА ІМ ЕННИКІВ
Sing. Plur.
N.. V. res res
G. геі rerum
D. геі rebus
Асс. геш res
Abl. ге rebus

ч и с л ів н и к и
Цифри Скільки? Який, котрий? По скільки? Скільки разів?
(cardinalia) (ordinalia) (distributive) (adverbialia)
арабські римські

1 2 3 4 5 6

1 I unus, una, unum primus, prima, primum singOli, ae, a semel


один, одна, одно перший, перша, перше по-одному, П0-0ДНІЙ один раз
2 II duo, duae, duo secundus, a, um bini, ae, a bis
3 III tres, tria tertius, a, um temi, ae, a ter
4 IV quattuor quart us, a, um quatemi, ae, a quater
5 V quinque quintus, a, um qui i, ae, a quinquies
6 VI sex sextus, a, um sent, ae, a sexies
7 VII septem septlmus, a, um septSni, ae, a septies
8 VIII octo octftvus, a, um octSni, ae, a octies
9 IX novem nonus, a, un novSni, ae, a novies
10 X decern declmus, a, um deni, ae, a decies
11 XI ind£cim undedmus, a, um undSni, ae, a undecies
12 XII duodtcim duodedmus, a, um duodSni, ae, a duodecies
13 XIII tredficim tertius declmus temi deni ter decies
14 XIV quattuordfcim quart us declmus quatemi deni quater decies
15 XV quindtcim quintus declmus quini deni quinquies decies
16 XVI seddcim sextus declmus senideni sexies decies
17 XVII septendfcim septlmus declmus septSni deni septies decies
18 XVIII duodeviginti duodeviceslmus, a, um duodeviceni, ae, a duodevicies
19 XIX undeviginti undeviceslmus, a, um undevicini, ae, a undevicies
20 XX viginti viceslmus victni vicies
30 XXX triginta triceslmus trictni tricies
40 XL quadraginta quadrageslmus quadragSni quadragies
50 L quinquaginta quinquageslmus quinquagSni quinquagies
60 LX sexaginta sexageslmus sexagSni sexagies
70 LXX septuaginta septuageslmus septuagfni septuagies
80 LXXX octoginta octogeslmus octogini octogies
90 xc nonaginta nonages Imus nonagSni nonagies
100 c centum centeslmus centini centies
200 cc ducenti, ae, e ducenteslmus ducini ducenties
300 ccc trecenti trecenteslmus trecini trecenties
400 cccc quadringenti quadringenteslmus quadringSni quadringenties
500 D quingenti quingenteslmus quingentegSni quingenties
432 шттвшшт
1 2 3 4 5 6

600 DC sescenti sescenteslmus sescSni sescenties


700 DCC septingenti septingenteslmus septingeni septingenties
800 DCCC octingenti octingenteslmus octingini octingenties
900 DCCCC nongenti nongenteslmus nongini nongenties
1000 M mille milleslmus singilla milia millies
2000 MM duo milia bismillcslmus bina milia bis millies
1000000 IXI decies centies decies ccntina decies centSna milia decies centies
milia milleslmus millies

ЗАЙМЕННИКИ
ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ
ego — я, tu — ти, nos — МИ, VOS — ви

Відмінювання особових займенників


Sing. Plur.
N. ego tu nos VOS
G. mei tui nostri (нас) vestri (вас)
nostrum (з нас) vestrum (з вас)
D. mihi tibi nobis vobis
Acc. me te nos VOS
Abl. me te nobis vobis

ЗВОРОТНИЙ ЗАЙМЕННИК
sui — себе
N .------
G. — sui
D. — sibi
Асс. — se
Abl. — se

ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ
meus, mea, meum мій, моя, моє
433

tuus, tua, tuum твій, твоя, твоє


suus, sua, suum свій, своя, своє
noster, nostra, nostrum наш, наша, наше
vester, vestra, vestrum ваш, ваша, ваше

ЗАЙМЕННИКОВІ ПРИКМЕТНИКИ
До займенникових прикметників належать:
unus, una, unum — один, одна, одне;
solus, sola, solum — тільки один, -а, -е; єдиний, -а, -е;
totus, tota, totum — весь, вся, все; цілий, -а, -е;
alter, altdra, altgrum — один, -а, -е з двох; інший, -а, -е;
ullus, ulla, ullum — який-небудь, яка-небудь, яке-небудь;
nullus, nulla, nullum — ніякий, -а, -е; жодний, -а, -е;
alius, alia, aliud — інший, -а, -е;
uter, utra, utrum — хто з двох, який, -а, -е з двох;
neuter, neutra, neutrum — ніхто з двох; ніякий, -а, -е.

n u llu s , a , u m — н ія к и й

Відмінок Sing. Plur.


N. nullus, nulla, nullum nulli, nullae, nulla
G. nulllus m,f, n nulldrum, nullarum, nullorum
D. nulli m ,f,n nullis m ,f,n
Асс. nullum, nullam, nullum nullos, nullas, nulla
Abl. nullo, nulla, nulld nullis m ,f,n

ВКАЗІВНІ ЗАЙМЕННИКИ
1. ille, ilia, illud — той, та, те (вказує на віддалений предмет, іноді
перекладається він, вона, воно);
2. is, еа, id — той, та, те; цей, ця, це; він, вона, воно (часто вжи­
вається для заміни 3-ї особи особового займенника);
3. idem, e£dem, idem — той же, та ж, те ж, той самий, та сама, те
саме; один і той же, одна і та ж, одне і те ж;
4. iste, ista, istud — той, та, те;
5. ipse, ipsa, ipsum — самий, сама, саме.
6. hie, haec, hoc — цей, ця, це (вказує на предмет, що знаходиться
безпосередньо перед тим, хто говорить).

Відмі­ Sing.
нок т / n m / n m / n
N. is ea id hie haec hoc ille ilia illud
G. eTus eTus eius hulus hums hulus illlus illlus illlus
D. еі ei ei huic huic huic illi illi illi
Асс. eum earn id hunc hanc hoc ilium illam illud
АЬІ. ео ea eo hoc hac hoc illd ilia illd
Plur.
N. іі (еі) eae ea hi hae haec illi illae ilia
G. eorum earum eorum horum harum horum illdrum illarum illdrum
D. eis eis eis his his his illis illis illis
Асс. eos eas ea hos has haec illos illas ilia
АЬІ. eis eis eis his his his illis illis illis

Від­ Sing.
мінок m f n m f n
N. ipse ipsa ipsum talis tale
G. ipsTus talis
D. ipsi tali
Acc. ipsum ipsam ipsum talem tale
Abl. ipso ipsa ipso tall
Plur.
N. ipsi ipsae ipsa tales talia
G. ipsorum ipsarum ipsorum talium
D. ipsis talibus
Acc. ipsos ipsas ipsa tales talia
Abl. ipsis talfbus
шштшттш____ м____ штттшшш
ПИТАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ
До питальних займенників належать:
1. quis? — хто? quid? — що? Ці займенники вживаються тільки в
однині.
2. qui? quae? quod? — який? яка? яке? котрий? котра? котре?

Від­ Sing.
мінок
N. quis quid хто що
G. cuius cuius rei кого чого
D. cui cui rei кому чому
Acc. quem quid кого що
Abl. quo qua re ким чим
Sing. Plur.
m / т / n
N. qui quae quod qui quae quae
G. cuius quorum quanim quorum
D. cui quibus
Acc. quem quam quod quos quas quae
Abl. quo qua quo quibus

ВІДНОСНІ ЗАЙМ ЕННИКИ — це ті ж питальні займенники, але


без знака питання.

НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ
quis, quid qui, quae, quod
хто, що який, -а, -е
all-qius, all-quid aliqui, aliqua, alTquod
хто-небудь, що-небудь який-небудь
quidam, quaedam, quiddam quidam, quaedam, quoddam
хтось, щось якийсь
ffffHHMFPW______ ________ 1ШШШЯШМ
quisquam, quidquam
хто-небудь, що-небудь
quispiam, quaepiam, quidpiam quipiam, quaepiam, quodpiam
хто-небудь, що-небудь який-небудь
quisque, quidque quisque, quaeque, quodque
хтось, щось кожний
quivis, quaevis, quidvis quivis, quaevis, quodvis
будь-хто будь-який
quillbet, quaellbet, quidlibet quillbet, quaellbet, quodlibet
будь-хто будь-який, який завгодно
unusquisque, unaquaeque, unusquisque, unaquaeque,
unumquidque unumquodque
кожний кожний, всякий
quicumque, quaecumque, quicumque, quaecumque,
quodcumque quodcumque
хто б не який би не

Відмінювання займенників allquis, allqua, allquod

Відмінок Sing. Plur.


N. allquis, allqua, allquod allqui, allquae, allqua(e)
G. alicuus aliquorum, aliquarum, aliquorum
D. alicui aliqutbus
Асс. allquem, allquam, allquod allquos, allqu(as), allqua(e)
Abl. allquo, allqua, allquo aliqulbus

ЗАПЕРЕЧНІ ЗАЙМЕННИКИ
N. nemo — ніхто nihil — ніщо
G. nullius nullius rei
D. nemlni nulli rei
Acc. nemlnem nihil
Abl. nemine (nullo) nulla re (nihllo)
Заперечні займенники nemo, nihil у множині не відмінюються.
Г Р Т Я Ш Я ІИ ІІ 437 ш ш ш ш ш ш ш

ДІЄВІДМ ІНИ ДІЄСЛІВ


Дієвідміну дієслова визначаємо за закінченням Infinitivus ргае-
sentis activi:
I дієвідміна -are
II дієвідміна -еге (е — довге)
III дієвідміна -бге (б — коротке)
IV дієвідміна -Тге

ОСНОВНІ Ф О РМ И ДІЄСЛОВА
1. 1-ша особа однини Praesentis indicativi activi із закінченням -о.
2. 1-ша особа однини Perfecti indicativi activi із закінченням -і.
3. Віддієслівний іменник середнього роду (Supinum) із закінчен­
ням -um.
4. Infinitivus praesentis activi з закінченням -ге.

ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ ДІЄСЛІВНИХ Ф О РМ

Дієвідміна Praesens Infinitivus Perfectum Supinum


І laudo laudare laudavi laudatum
II moneo monere monui monltum
III dico dicfire dixi dictum
ІІІа capio сарбге cepi ceptum
IV audio audire audivi auditum
__________438

A C T IV U M

СИСТЕМА ІНФЕКТА
INDICATIVUS

і II III Ilia IV
P raesens
S.
1. laudo moneo dico capio audio
2. laudas mones dicis capis audis
3. laudat m onet dicit capit audit

Pl.
1. laudamus monemus diclmus caplmus audlmus
2. laudatis monetis dicltis capitis audltis
3. laudant m onent dicunt capiunt audiunt
Imperfectum
S.
1. laudabam monebam dicebam capiebam audiebam
2. laudabas monebas dicebas capiebas audiebas
3. laudabat monebat dicebat capiebat audiebat

Pl.
1. laudabamus monebamus dicebamus capiebamus audiebamus
2. laudabatis monebatis dicebatis capiebatis audiebatis
3. laudabant monebant dicebant capiebant audiebant
Futurum I
S.
1. laudabo monebo dicam capiam audiam
2. laudabis monebis dices capies audies
3. laudabit monebit dicet capiet au d iet
тштшшт. 439 тттшт
p i.

1. laudablmus moneblmus dicemus capiemus audiemus


2. laudabltis monebltis dicetis capietis audietis
3. laudabunt monebunt dicent capient audient

СИСТЕМ А ПЕРФЕКТА
Perfectum
S.
1. laudavi monui dixi cepi audlvi
2. laudavisti monuisti dixisti cepisti audivisti
3. laudavit monuit dixit cepit audlvit
PI.
1. laudavlmus monulmus dixlmus cepimus audivlmus
2. laudavistis monulstis dixTstis cepistis audivlstis
3. laudaverunt monuerunt dixerunt ceperunt audiverunt
Plusquamperfectum
S.
1. laudavSram monudram dixSram cepgram audivgram
2. laudavgras monugras dixgras cepgras audivgras
3. laudavgrat monugrat dixgrat cepgrat audivgrat
PI.
1. laudaveramus monueramus dixeramus ceperamus audiveramus
2. laudaveratis monueratis dixeratis ceperatis audiveratis
3. laudavgrant monugrant dixgrant cepgrant audivgrant

Futurum II
S.
1. laudavgro monugro dixgro cepgro audivgro
2. laudavgris monugris dixgris cepgris audivgris
3. laudavgrit monugrit dixgrit cepgrit audivgrit
PI.

1. laudaverimus monuerlmus dixerlmus ceperlmus audiverimus


2. laudaverltis monuerTtis dixeritis ceperltis audiverltis
3. laudavdrint monudrint dixSrint cepfcrint audivgrint

CONIUNCTIVUS
Praesens

1. laudem moneam dicam capiam audiam


2. laudes moneas dicas capias audias
3. laudet m oneat dicat capiat audiat
PI.
1. laudemus moneamus dicamus capiamus audiamus
2. laudetis moneatis dicatis capiatis audiatis
3. laudent m oneant dicant capiant audiant
Imperfectum
S.
1. laudarem monerem dicfcrem capdrem audTrem
2. laudares moneres dicfcres capfcres audlres
3. laudaret m oneret dicSret capdret audlret

PI.
1. laudaremus moneremus diceremus caperemus audiremus
2. laudaretis moneretis dicereris caperetis audiretis
3. laudarent m onerent dicdrent cap6rent audlrent
Perfectum
S.
1. laudavgrim monuSrim dix&rim cepdrim audivdrim
2. Iaudav6ris monuSris dixdris cepSris audivSris
3. laudavgrit monudrit dixSrit cepdrit audivS rit
441 ЯШ Ш Ш Ш Ш І

Pl.
1. laudaverimus monuerlmus dixerlmus ceperlmus audiverlmus
2. laudaverltis monuerltis dixerltis ceperltis audiverltis
3. laudavdrint monu&rint dixdrint cepdrint audivdrint
Plusquamperfectum
S.
1. laudavissem monuissem dixissem cepissem audivissem
2. laudavisses monuisses dixisses cepisses audivisses
3. laudavisset monuisset dixisset cepisset audivisset

Pl.
1. laudavissemus monuissemus dixissemus cepissemus audivissemus
2. laudavissetis monuissetis dixissetis cepissetis audivissetis
3. laudavissent monuissent dixissent cepissent audivissent

PASSIVUM
СИСТЕМА ІНФЕКТА
Praesens
S.
1. laudor moneor dicor capior audior
2. laudaris moneris dicfris cap&ris audlris
3. laudatur monetur dicltur capltur audltur
Pl.
1. laudamur monemur diclmur capimur audlmur
2. laudamlni monemlni dicimlni capimlni audimlni
3. laudantur monentur dicuntur capiuntur audiuntur

Imperfectum
S.
1. laudabar monebar dicebar capiebar audiebar
2. laudabaris monebaris dicebaris capiebaris audiebaris
3. laudabatur monebatur dicebatur capiebatur audiebatur
PI.
1. laudabamur monebamur dicebamur capiebamur audiebamur
2. laudabammi monebamlni dicebamlni capiebamlni audiebamlni
3. laudabantur monebantur dicebantur capiebantur audiebantur
Futurum I
S.
1. laudabor monebor dicar capiar audiar
2. laudabaris monebSris diceris capieris audieris
3. laudabitur monebitur dicetur capietur audietur
PI.
1. laudablmur moneblmur dicemur capiemur audiemur
2. laudabimlni monebimlni dicemini capiemini audiemini
3. laudabuntur monebuntur dicentur capientur audientur

СИСТЕМ А ПЕРФЕКТА
Perfectum
S.
1. laudatus, a, um sum monltus, a, um sum dictus, a, um sum audltus, a, um sum
2. laudatus, a, um es monltus, a, um es dictus, a, um es audltus, a, um es
3. laudatus, a, um est monltus, a, um est dictus, a, um est audltus, a, um est

PI.
1. laudati, ae, a sumus monlti, ae, a sumus dicti, ae, a sumus audlti, ae, a sumus
2. laudati, ae, a estis monlti, ae, a estis dicti, ae, a estis audlti, ae, a estis
3. laudati, ae, a sunt monlti, ae, a sunt dicti, ae, a sunt audlti, ae, a sunt

Plusquamperfectum
S.
1. laudatus, a, um eram monltus, a, um eram dictus, a, um eram audltus, a, um eram
2. laudatus, a, um eras monltus, a, um eras dictus, a, um eras auditus, a, um eras
3. laudatus, a, um erat monltus, a, um erat dictus, a, um erat auditus, a, um erat

Pl.
1. laudati, ae, a eramus monlti, a, um erSmus dicti, ae, a eramus auditi, ae, a eramus
2. laudati, ae, a eratis monlti, a, um eratis dicti, ae, a eratis auditi, ae, a eratis
3. laudati, ae, a erant monlti, a, um erant dicti, ae, a erant auditi, ae, a erant

Futurum II

S.
1. laudatus, a, um ero monltus, a, um ero dictus, a, um ero audltus, a, um ero
2. laudatus, a, um eris monltus, a, um eris dictus, a, um eris audltus, a, um eris
3. laudatus, a, um erit monltus, a, um erit dictus, a, um erit audltus, a, um erit

Pl.
1. laudati, ae, a erTmus monlti, ae, a erlmus dicti, ae, a erlmus auditi, ae, a erlmus
2. laudati, ae, a erltis monlti, ae, a erltis dicti, ae, a erltis auditi, ae, a erltis
3. laudati, ae, a erunt monlti, ae, a erunt dicti, ae, a erunt auditi, ae, a erunt

CONIUNCTIVUS
PASSIVUM
Praesens
S.
1. lauder monear dicar capiar audiar
2. lauderis monearis dicaris capiaris audiaris
3. laudetur moneatur dicatur capiatur audiatur
Pl.
1. laudemur moneamur dicamur capiamur audiamur
2. laudemlni moneamlni dicamini capiamini audiamlni
3. laudentur moneantur dicantur capiantur audiantur
444

Imperfectum
S.
1. laudarer monerer dicerer capSrer audlrer
2. laudareris monereris dicereris capereris audireris
3. laudaretur moneretur diceretur caperetur audiretur
PI.
1. laudaremur moneremur diceremur caperemur audiremur
2. laudaremlni moneremlni diceremlni caperemlni audiremlni
3. laudarentur monerentur dicerentur caperentur audirentur
Perfectum
S.
1. laudatus, a, um sim monltus, a, um sim dictus, a, um sim audTtus, a, um sim
2. laudatus, a, um sis monltus, a, um sis dictus, a, um sis auditus, a, um sis
3. laudatus, a, um sit monltus, a, um sit dictus, a, um sit audltus, a, um sit

PI.
1. laudati, ae, a simus monlti, ae, a simus dicti, ae, a simus audlti, ae, a simus
2. laudati, ae, a sitis monlti, ae, a sitis dicti, ae, a sitis audlti, ae, a sitis
3. laudati, ae, a sint monlti, ae, a sint dicti, ae, a sint audlti, ae, a sint

Plusquamperfectum
S.
1. laudatus, a, um essem monltus, a, um essem dictus, a, um essem audTtus, a, um essem
2. laudatus, a, um esses monltus, a, um esses dictus, a, um esses audTtus, a, um esses
3. laudatus, a, um essct monltus, a, um esset dictus, a, um esset audTtus, a, um esset

PI.
1. laudati, ae, a essemus moniti, ae, a essemus dicti, ae,aess£mus audlti, ae, a essemus
2. laudati, ae, a essetis monlti, ae, a essetis dicti, ae, a essgtis audlti, ae, a essetis
3. laudati, ae, a essent monlti, ae, a essent dicti, ae, a essent audlti, ae, a essent
445 шшяюшшш
IMPERATIVUS
Praesens
S.
2. lauda! mone! die!* cape! audi!
PI.
2. laudate! monete! dicite! caplte! audlte!
Futurum
S.
2. laudato! moneto! dicito! caplto! audlto!
3. laudato! moneto! diclto! caplto! audlto!
PI.
2. laudatote! monet5te! dicitote! capitote! auditote!
3. laudanto! momento! dicunto! capiunto! audiunto!

PARTICIPIA
Participium praesens activi
laudans monens dicens capiens audiens
Participium perfecti passivi
laudatus, a, um monltus, a, um dictus, a, um captus, a, um audltus, a, um

Participium futuri activi


laudaturus, a, um monitOrus, a, um dicturus, a, um capturus, a, um auditurus, a, um

Participium futuri passivi


laudandus, a, um monendus, a, um dicendus, a, um capiendus, a, um audiendus, a, um

* 2-а особа однини Im perativus praesentis від дієслів III дієвідміни найчастіш е за­
кінчується на -е: scribe, mitte, crede. Виняток: die! due! fac! fer!
Ш Ш Ш Ш ВШ Ш 446

INFINITIVI
Actіvum
P ra e s e n s
laudare monere dicSre capSre audlre
P erfe ct!
laudavisse monuisse dixisse cepisse audivisse
F u tu ri
laudaturus, a, moniturus, a, dicturus, a, capturus, a, auditurus, a,
um esse um esse um esse um esse um esse
Passіvum
P ra e s e n tis
laudari moneri dici сарі audlri
P e rfe c ti
laudatus, a, monltus, a, dictus, a, captus, a, audltus, a,
um esse um esse um esse um esse um esse
F u tu r i
laudatum iri monitum iri dictum iri captum iri audltum iri

SUM, FUI—ESSE
Indicativus
P ra e s e n s Im p e rfe c tu m F utu ru m I

1. sum eram ero


2. es eras eris
3. est erat erit
PI.
1. sumus eramus erlmus
2. estis eratis erltis
3. sunt erant erunt
Perfectum Plusquamperfectum Futurum I
S.
1. fui fufcram fu6ro
2. fuisti fufcras fuSris
3. fuit fudrat fuSrit
PI.
1. fulmus fueramus fuerlmus
2. fuistis fueratis fuerltis
3. fuerunt fudrant fudrint

C o n i u n c t i vus
Praesens Imperfectum Perfectum Plusquamperfectum
S.
1. sim essem fuSrim fuissem
2. sis esses fuSris fuisses
3. sit esset fudrit fuisset
PI.
1. simus essemus fuerlmus fuissemus
2. sitis essetis fuerltis fuissetis
3. sint essent fufcrint fuissent
Д о в ід к ов е видання

ЛАТИНСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ
УКРАЇНСЬКО-ЛАТИНСЬКИЙ
словник
Художня редакція Володимира Лопарєва
Редагування та коректура Наталії Щербакової
Комп’ютерний макет Володимира Романенка

Підписано до друку 27.09.04. Формат 70*108/jr Папір офсетн. №1. Гарнітура Times New
Roman. Офсетний друк. Обл.-вид. арк. 20,0. Умови, друк. арк. 19,6. Тираж 5 000.
Зам. 4-228
Віддруковано з фотоформ ТОВ «Видавництво «Обереги»,
ОІОЗЗ, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 40/85а,
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру.
Серія ДК №541 від 25.07.2001 p.,
на АТЗТ «Книга» 04655, МСП, м. Київ-53, вул. Артема, 25
Свідоцтво про внесення до Державного ре« сір> виготівникіе
Серія ДК ,*>1911

Скорина Л. П.
С44 Латинсько-український, українсько-латинський словник /
Л . П. Скорина, О. А. Скорина. — К.: Обереги, 2004. — 448 с. —
(Сер. «Abecedarium»).
ISBN 966-513-066-8
Л атинсько-український та українсько-латинський словник містить близько
12 000 найчастіше вживаних слів. При багатьох словах подаю ться найпош и­
реніші словосполучення, ідіоми, ф разеологізми.
В основу словника покладено лексику творів античних авторів, авторів
епохи Відродження, л ати н о м о вн и х т во р ів У країнських письм енників кінця
X V III — початку X IX ст. С ловник містить також найуж иваніш у юридичну
тер м ін о л о гію із дж ерел р и м сько го ц и в іл ьн о го п р ав а, а к т о в о ї писемності
У країни. В кінці подано граматичні таблиці, а також 100 латинських сентенцій.
Словник розраховано на ш ирокого користувача: учнів ліцеїв та гімназій,
ви кладачів та студентів ф ілологічного, історичного, ю ридичного профілю,
с п е ц іа л іс т ів з іс т о р ії р и м с ь к о го ц и в іл ь н о г о п р а в а , п р а в о зн а в ц ів -м іж -
н ародників, — зреш тою всіх, хто прагне мати справді глибокі гум анітарні
знання.
ББК 81.2ЛАТ-4
r . . 1 * ,* “ * V i J
Г -ІЛ - Y

И. 4V ’:
'- . '. < .: * - f i
ti ш
' •. v ‘.-7I !!»

f 1 § Г ///'т Г
І щ ш /0 %
0КЄ9ЄГН

You might also like