СТУДЕНТСЬКИЙ ВІК ТА ЙОГО КРИЗИ

Шкільні роки швидко пролітають і кожному старшокласнику пора

задуматися над своїм майбутнім і відповісти на декілька питань: «чим я хочу
займатися в майбутньому?», «якою буде моя майбутня професія?», «який
навчальний заклад вибрати?», «на яку спеціальність подавати документи?»
тощо. Декому легко вдається відповісти на всі запитання, він вже визначився
і з вузом, і з спеціальністю, тому готовий до творення свого майбутнього. А
як же тоді тим, хто ще досі не відкрив для себе, чим хоче займатися в житті,
чому хотів б присвячувати свій час та сили, адже ніхто не захоче вкладати
все в роботу, яку не любиш. Тому саме вибір правильного вищого
навчального закладу вплине на подальше життя людини.

Але все-таки зробивши цей вибір, правильний чи ні, старшокласники

занурюються у вже майже самостійне доросле життя. Все починається з
першого дня далеко від дому. Нове місто, новий заклад, нові люди, нові
умови життя, особливо, якщо ти живеш в студентському гуртожитку.

Так чи інакше, учень стає студентом. Проте в студентському житті

трапляються кризові ситуації, які можуть мати вплив на життя молодої
людини. Тож якими є кризи студентського віку?

Найперше – це криза професійного вибору. Вона стосується студентів,

які не до кінця визначилися з майбутньою професією, а поступили в
університет під впливом батьків чи за компанію з друзями, через престижний
статус вищого навчального закладу чи популярність професії сьогодні, не
прислухаючись до власних бажань. Через це часто виникає суперечність між
несвідомо обраною професією та необхідністю отримання вищої освіти,
нехай навіть з іншої спеціальності. Тому перед студентом постає проблема:
або піти з університету за свідомим власним вибором, або навчатися далі для
збереження соціального статусу, що часто призводить до розвитку в
студентів чималих особистісних проблем.

Друга – це криза залежності від сім’ї. З одного боку, молоді люди

можуть жити окремо від своєї родини в студентському гуртожитку,
проявляти свою зрілість та самостійність, а з іншого – є все ще матеріально
залежними від батьків та емоційно прив’язаними до домівки.

Наступними є кризові ситуації в самій навчально-професійній

діяльності. Перехід від навчання в школі до навчання у вищому навчальному
закладі характеризується різкою зміною умов, в яких відбувається діяльність.
Основна відмінність вищого навчального закладу від загальноосвітньої
школи полягає в самій постановці навчальної роботи. В загальноосвітній
школі вчитель навчає учня, в університетах викладач керує самостійною
роботою. Тому часто сама діяльність студентів спрямована не туди: вивчення
та успішне «складання» якої-небудь навчальної дисципліни стає для них
важливішим за досягнення мети - оволодіти професійними знаннями та
навичками, необхідними для майбутньої роботи. Творче і свідоме
опанування знаннями витісняється зубрінням навчального матеріалу.

Також на студентів можуть чекати кризи і після закінчення

університетів. Одною з них може бути ситуація працевлаштування. Ця
серйозна проблема ще більше посилюється в умовах економічної скрути,
відсутності стабільного ринку праці, падіння соціального престижу деяких
професій через невисоку заробітну плату.

Але незважаючи на всі труднощі, студентське життя – це не тільки

здача екзаменів та заліків. Студентські роки – це записки на лекціях, це
завжди весело проведені пари і прощання з одногрупниками після них. Це
гуртожитські посиденьки на перехідній або на кухні; це сидіти на балконі і
милуватися містом з чашкою чаю в руках, після годин поведених за книгами
та конспектами; це швидко підготуватися до пар, щоб ввечері зібратися
компанією; це довгі щирі розмови з тепер близькими тобі людьми. Це
недосипати і вчити все в останні дні перед екзаменом та невимовна радість,
коли виходиш із аудиторії після закриття сесії.

Студентські роки – це найкращі роки в житті, які кожна людина буде

завжди пам’ятати, ділитися з іншими веселими моментами та смішними
історіями та довго згадувати все з посмішкою на обличчі.