Чи можна вважати оцінку з навчального

предмета результатом праці учня/учениці?

Яковенко Олександра, 8-А.

Усім нам відомі ці слова: ,,Якщо в мене буде погана оцінка,

мене родичі приб’ють’’. А ще є таке, що вчитель, на думку
школярів, занижує або навпаки, переоцінює працю деяких
дітей. Але чи насправді треба лаяти та знижувати самооцінку
дитини за якусь там цифру у щоденнику, або ці цифри нічого не
означають?
У сьогоденні, шкільний табель з оцінками стає все більш
непотрібним: діти їдуть закордон навчатися, де найголовніше-
твої реальні знання, а не те, яка в тебе циферка на папірці.
Найкрутіші українські університети та коледжі все менше
враховують шкільні оцінки, важливими стають результати ЗНО
або ж ДПА. Тобто, виходить що оцінки не відіграють зовсім
ніякої ролі? Ні, не зовсім так. У багатьох випадках, оцінка-
приблизний орієнтир для школяра, або ж приємний бонус для
більшої мотивації навчання.
Буває таке, що дитина вважає, що вона талановита, або їй не
знадобиться той чи інший предмет у майбутньому, тим самим
не приділяючи достатньої уваги навчанню. У цьому випадку,
оцінки не будуть зовсім турбувати дитину, але, будуть
показувати реальний рівень підготовки до уроків, або роботи
на них. Тому, як на мене, не можна зовсім забувати про оцінки,
тому що ти - це може прозвучати банально, але так воно і є -
ніколи не знаєш, що тобі знадобиться у майбутньому.
Стосовно зниження оцінок. Головною метою вчителя є навчити
дітей, зацікавити їх своїм предметом, але зовсім не завжди у
вчителів це виходить гарно. Діти починають кричати, робити із
уроку якийсь хаос, і вчителю нічого не залишається робити, як
гаркнути пару разів на дітей, або ж просто чекати кінця уроку,
щоб спокійно виставити погані оцінки у щоденники. Тут є
провина як вчителя, так і школярів. Школярі повинні знати якісь
норми поведінки, та вміти поводити себе у суспільстві, вчителі,
в свою чергу, повинні знати, як зацікавити та заспокоїти дітей.
Вчителі теж люди, вони можуть кричати, шуткувати, злитися. І
якщо в щоденник тобі поставили двійку, як ти вважаєш,
незаслужено, то це питання можна вирішити спокійно та
дипломатично.

Отже, я вважаю, що оцінки не повинні відігравати головну роль

у житті школярів та їх батьків, адже оцінки- тільки умовний
показник успішності, а не реальний результат праці. Таким
чином, можна сказати, що дитина повинна бути впевнена у собі
та своїх знаннях, і для неї оцінки будуть як просто
підтверджувальна ознака її знань.