Педагогічну практику я проходив в 10 класі Глухівської ЗОШ I-III

ступенів № 3. У класі навчається 12 учнів, з них 10 дівчат та 2 хлопці. Їхній

вік майже однаковий – 15-16 років. Проаналізувавши соціальний стан
батьків, можна зробити висновок, що вони є робітниками різних сфер –
медичні працівники, підприємці, продавці, бухгалтери тощо. Особливого
розшарування через матеріальні статки у класі не спостерігається.
Спостереження за поведінкою учнів під час занять, на перервах, дають
підстави стверджувати, що ступінь розвитку колективу даного класу не на
високому рівні. Хоча учні навчаються добре, вимогливі до знань, поважають
один одного, але спілкуються більше лише з тими, з ким сидять за однією
партою. Існує також поділ між хлопцями та дівчатами. Це пов’язано з тим,
що хлопці цікавляться більше комп’ютерними іграми, мобільними
телефонами, спортом, а дівчатам подобається більше поговорити, косметика,
одяг, кулінарія. Навіть у класі за партами учні дотримуються цього поділу.
Дівчата розмістились у класі двома компаніями по 2 парти поруч. Хлопці
сидять на крайньому ряду від вікна, за останньою партою. Загалом,
мікрогрупи мирно співіснують, оскільки їх об’єднує навчальна діяльність,
тому часто виникає потреба взаємодопомоги.
Проаналізувавши анкети (Методика № 1), можна сказати, що у разі
виникнення проблем із навчанням, більшість учнів звернуться за допомогою
до однокласників або до класного керівника. А якщо проблеми пов’язані з
особистим життям, то допомога потребується з боку однокласника. Це можна
пояснити тим, що учні не дуже довіряють свої проблеми батькам, вони
вважають, що однолітки зрозуміють їх краще. Така позиція є типовою майже
для всієї сучасної молоді.
Настрій класу – спокійно-діловий. Всі учні дисципліновані, спокійні,
інколи пасивні. Більшість десятикласників вважають, що їхній клас
згуртований. До того ж, ніколи не пропускають уроки без поважної причини.
Десятикласники беруть участь у шкільних справах. Можуть допомогти у
навчанні та трудовій діяльності, але не завжди і далеко не кожному. До
критики прислухаються рідко, лише Мороко Катерина, Литовська Анна та
Симоненко Руслан сприймають та замислюються над цим (Методика № 2).
Це не дуже позитивне явище, адже людина не може бути ідеальною, а за
допомогою критики ми можемо свідомо оцінити та усвідомити свої вчинки.
Особливими традиціями клас не вирізняється. Вітають іменників з днем
народження, звичним вважається похід класом на шкільну дискотеку. Інколи
проводять час на екскурсіях.
Провівши бесіду з класним керівником 11-А класу – Макаєвою С.О. та
спостерігаючи за учнями, я виявила, що в класі є два лідери – Розумних
Марина, Мороко Катерина. Вони приймають найактивнішу участь в житті
колективу, до їх думки прислухаються учні. Особливо слід відмітити Мороко
Катерину, яка є не тільки старостою класу, але з активним організатором
шкільного життя. Активістами класу також є Шулік Світлана, Литовська
Анна, Костенко Вікторія. Вони займаються танцями. Дем’янчук Андрій та
Кобцев Сергій та Хмелевський Ігор представляли честь класу на спортивних
змаганнях.
Громадська думка є основним фактором впливу колективу на
особистість. Можна навести такий приклад. Мороко Катерина з подругами
залучила своїх однокласників до участі у концерті до Дня вчителя,
організувала роботу редколегії з метою випуску шкільної газети до свята.
Учні відповідально поставились до таких завдань і успішно
продемонстрували свої таланти на загальношкільному рівні. Тож можна
впевнено сказати, що клас здатний згуртуватися для виконання спільної
справи, проте потребує постійної підтримки. До дезорганізаторів у класі
належать Хмелевський Ігор та Дем’янчук Андрій.
На зауваження вчителів майже не звертають уваги, однак прислухаються
до класного керівника. Ігор має шкідливі звички (палить, лається), навчається
на «задовільно», веде себе доволі емоційно і нестримано на уроках, але
підтримки в колективі не зустрічає, авторитетом його не вважають і часто
просто ігнорують. Андрій теж іноді надто емоційно себе поводить на уроках,
але не має шкідливих звичок (за винятком вживання нецензурної лексики),
займається спортом, користується деяким авторитетом у класі, також і серед
дівчат, але під час уроків учні мало звертають увагу на його поведінку.
Дещо «окремо» від колективу знаходиться Гулович Артур, хлопець має
шкідливі звички (палить, вживає міцні напої, лається), на уроках поводиться
пасивно, навчається на задовільно, під час перерв в класі знаходиться рідко.
У колективі авторитетом не користується, але має дуже сильний шкідливий
вплив на Шумицького Владислава, який у всьому підкоряється Артуру, і
наслідує товариша. Дуже пасивну позицію у колективі займають Кучер
Анастасія та Барахович Ольга (що цікаво сидять на останній парті), не те щоб
клас їх не сприймав, мабуть, навпаки, дівчата тримаються разом і не прагнуть
активних відносин з колективом.
Говорячи про ставлення учнів один до одного, варто зазначити, що
більшість учнів дали таку характеристику один одному:
Щирий – Литовська Анна, Разумних Марина,
Добрий – Шершньов Євген, Симоненко Руслан, Хмелевський Ігор
Сміливий – Кобцев Сергій, Дем’янчук Андрій
Знаючий – Гусєв Дмитро, Захаров Валерій, Шулік Світлана
Прямий – Мороко Катерина, Литовська Анна
Стриманий – Юрченко Андрій, Шумицький Владислав
Сильний – Шумицький Владислав, Хмелевський Ігор, Дем’янчук
Андрій, Кобцев Сергій
Охайний – Костенко Вікторія, Кобцев Сергій, Шумицький Владислав,
Барахович Ольга.
На мою думку, це досить позитивна оцінка своїх однокласників. Однак
деякі вважають, що щирих людей у них зовсім немає, а деякі не захотіли
писати когось конкретного (Методика № 3).
Міжособистісні стосунки проявляються не зовсім позитивно. Це видно з
того, що більшість однокласників, відповідаючи на соціометричні питання
давали по одній відповіді або жодної. Більшість учнів писали тих, з ким вони
сидять або вважають найближчим другом. Це говорить про те, що колективу,
як єдиного цілого немає. Є групки людей, які спілкуються між собою за
необхідності. До того ж у кожного з членів колективу були переважаючі
відповіді «Я спілкуюся з цією людиною тільки в діловій обстановці, за
необхідності. Спілкуватися з ним у вільний час уникаю» (122 виборів), «Він
не є моїм близьким другом, але я іноді запрошую його в гості, проводжу з
ним вільний час» (25 виборів), «Я не дружу з ним, але він мене цікавить, я
хотів би з ним зблизитися» (19 виборів), «Ні ділових, ні особистих взаємин у
мене з ним немає» (16 виборів), «Він найближча для мене людина в класі, я
ніколи не хотів би з ним розлучатися (10 виборів), «Мені несимпатична ця
людина» (6 виборів), «Мені дуже несимпатична ця людина, я не хочу мати з
ним нічого спільного» (4 вибори). (Методики 4,5). Це означає, що
мікроклімат у колективі не налаштований на позитивний лад. Учні
спілкуються лише через необхідність і навіть не намагаються зблизитися. Те,
що в класі є люди, з якими не хочуть мати нічого спільного взагалі дуже
насторожує. Спілкування відбувається лише між групками людей.
Незважаючи на все, у класі відсутні негативні соціально-психологічні явища,
такі, як списування, підказки, дезінформація, заздрість, замовчування
негативних вчинків. Лише інколи проявляються підказки під час роботи на
дошці.
Основним видом діяльності учнів є навчання. Більшість
одинадцятикласників бажають здобути знання, щоб бути всебічно
розвиненими особистостями. Вони вважають, що здобуті знання
допоможуть їм в майбутньому мати гарну професію. У класі немає учнів з
поганою успішністю. В одинадцятикласників багато улюблених предметів.
Так, наприклад хлопці цікавляться математикою, фізичною культурою,
інформатикою та фізикою, а дівчатам подобається вивчення англійської
мови, світової літератури та історії.
Слід зазначити, що в колективі відсутні порушники дисципліни, а якщо
таке і трапляється, то актив швидко виправляє порушення. Поведінка учнів
на уроках і перервах добра, але як свідчить дослідження в колективі, інколи
відбуваються дрібні сутички.
Всі проведені методики показують, що цей колектив є не досить
згуртованим, учні байдужі до почуттів ближнього, готові прийти на
допомогу лише інколи. Клас приймає активну участь у житті школи. Учні
завжди задіяні в різних заходах, КВК, суспільно-корисній діяльності
(прибирання території).
Окрім проведення та аналізу різних методик вивчення колективу, я
намагалася співпрацювати з класним керівником. При підготовці заходів я
залучала до участі учнів, намагалася активізувати пасив класу.
Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок:
Клас виявився недостатньо згуртованим. Наявні мікрогрупи, учні
ставляться не до всіх позитивно, деякі потрапили під значний вплив
однокласників зі шкідливими звичками, які не можуть бути добрим
прикладом для наслідування.
Класний керівник повинен приділяти більшу увагу учням, особливо
тим, яких зовсім не сприймають у класі, залучаючи до різних заходів,
проводячи бесіди , більше проводити колективних справ та завдань. Також
потрібно попрацювати над самооцінкою одинадцятикласників, провівши
диспут «Чи правильна в мене самооцінка?», налаштувати позитивний
мікроклімат у класі, звернувшись за допомогою до шкільного психолога;
знайти час і можливість, поговорити з батьками дітей, які мають шкідливі
звички
Як батьки, так і вчителі повинні звернути увагу на моральний та
інтелектуальний розвиток своїх дітей. Адже, в цьому колективі навчаються
дійсно здібні учні, навчання дається їм легко. Тому варто бути з ними
вимогливішими, щоб забезпечити подальший розвиток колективу, інакше він
залишиться на такому ж етапі розвитку.
Учителям поважати особистість кожного учня, незалежно від їх
матеріальних статків.
Запровадити традицію волонтерства.