Психолого-педагогічна характеристика

на колектив 10 класу ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Шалигіно

І.

№ пп. ПІБ. № пп. ПІБ.

1. Алтиєва А.М. 15. Милютина М.О.
2. Бондарева К.О. 16. Морозов С.М.
3. Бородін С.В. 17. Морозова С.О.
4. Бородін С.О. 18. Питутін В.В.
5. Булах О.М. 19. Поляков М.С.
6. Гулакова Е.Ю. 20. Полякова О.М.
7. Гулакова О.В. 21. Полятикін Д.А.
8. Гулакова О.О. 22. Сенченко Н.С.
9. Демченко Д.А. 23. Серих В.М.
10. Демченко Н.В. 24. Серих Н.В.
11. Дятлов Ю.Є. 25. Слобаденюк В.В.
12. Капоріна Н.В. 26. Спіціна Н.О.
13. Матосова Л.В. 27. Старцева Т.М.
14. Мельник В.А.

Як ми бачимо з приведеної вище таблиці, 10 клас Шалигінської ЗОШ І – ІІІ

ступенів складається з 27 учнів, з яких 13 хлопців і 14 дівчат. У більшої половини
класу батьки працюють у школі або дитячому садку, інші є представниками сімей
колгоспників також є і змішані. У даному класі є учні які позбавлені одного з
батьків – Морозова Світлана втратила батька внаслідок смерті.

ІІ.

Провівши своє дослідження і спостерігаючи за поведінкою учнів під час

уроків та на перервах, за роботою у майстернях, та провівши аналіз
соціологічного дослідження, дають підставу стверджувати: рівень сформованості
колективу даного класу знаходиться на високому рівні. Учні мають багато
спільних інтересів, тому клас загалом становить єдине ціле. Спостерігається
взаємодопомога, як у навчальному процесі так і при інших обставинах. У даному
селі є дві школи по закінченню однієї з них учні ідуть вчитися до цієї школи і цей
клас є об’єднаний з двох школ. Знання учнів які прийшли до цього класу дещо
відрізняються від "хазяїв" класу у вищу сторону, тому можна спостерігати деяку
боротьбу за глибокі знання з цих предметів. Учні до яких прийшов новий клас
побачили, що їх знання з таких предметів як алгебра та геометрія не досягають
того-ж рівня із-за чого було декілька суперечок при яких клас розділявся на дві
групи, але вони швидко проходили .
Говорячи про соціальні традиції можна сказати, що у тому "старому" класі
вони були добре розвинені (святкували багато свят і приймали участь у різних
конкурсах). Клас який утворився перейняв їх, спостерігається висока активність
класу до організації свят. В класі переважає мажорний настрій.
У даному колективі спостерігаються дружні, а в деяких випадках ділові
відносини. Усі хто має колективні обов’язки, добре з ними справляються та
відносяться до них з відповідальністю. Зі сторони старости класу Старцевої
Тетяни спостерігається конструктивна критика до тих хто негативно впливає на
життя колективу.
В процесі спостережень і досліджень було виявлено наявність кількох
мікрогруп. Мікрогрупа дівчат поділена на дві це дівча які вчились до цього в
іншому класі і дівчата цього класу, мікрогрупа хлопців біль однорідна та ціла
вона сформована на інтересах. Для всього колективу головна мета це гарно
закінчити школу та при цьому отримати не тільки знання але і задоволення в
процесі здобуття цих знань. Але при цьому спостерігаються і негативні явища
такі як списування, підказки, дезінформація, заздрість, замовчування негативних
вчинків
Для визначення ціннісно-орієнтованої єдності класу (ЦОЄ) було проведено
дослідження за методикою «Сколько голов, столько умов?» (див. Додаток 1).
Показником ЦОЄ є ступінь спів падання оцінок, що давали учні класу різним
судженням. Рівень ЦОЄ найбільший, коли числа в колонках близькі до
максимуму. Це означає, що думки, етичні судження дітей співпадають.
Для визначення орієнтованого рівня ЦОЄ вираховуємо процент спів падання
думок по кожному судженню.
С1= =70.37% … С38= =59.26%.
Потім всі значення з останнього рядка таблиці додаємо, і отриману суму
поділемо на кількість суджень. Отримаємо показник ЦОЄ.
С= =72,12%.
Даний показник свідчить, що клас знаходиться на середньму рівні розвитку
згуртованості.
З метою виявлення ступені задоволення учнями різними сторонами життя
класного колективу було проведено анкету «Наші взаємовідносини» (див.
Додаток 2). Перевірялася взаємна прийнятність учнів, взаємовідповідальність та
взаємодопомога. Учням слід записати номер одного твердження з кожної серії,
яке повністю відповідає, на їх думку, характеристиці класу.
І серія
1. Наш клас дуже дружний і згуртований.
2. Наш клас дружний.
3. У нашому класі немає сварок, але кожний існує сам по собі.
4. У нашому класі іноді бувають сварки, але конфліктним наш клас назвати не
можна.
5. Наш клас недружній, часто виникають сварки.
6. Наш клас дуже недружній. Важко вчитися в такому класі.
ІІ серія
1. У нас у класі прийнято нести відповідальність один за одного. Всі ми
боремося за викорінювання недоліків.
2. У нашому класі недоліки й погані вчинки турбують більшість учнів.
 3. У нашому класі винні в порушенні дисципліни й ледарі засуджуються тільки
активом класу - комсоргом, старостою й ін.
4. Наш клас взагалі ж не обертає уваги на порушників дисципліни й ледарів. За
свої вчинки вони відповідають тільки перед директором, завучами, класним
керівником і вчителями.
5. Ми намагаємося «не виносити сміття з хати», тобто робити так, щоб про
наші провини якнайменше знали вчителя завучі, директор.
6. У нашому класі хто як хоче, так себе й веде. Ми особливо не обертаємо
уваги ні один на одного, ні на вимоги вчителів.
ІІІ серія
1. У нашому класі прийнято допомагати один одному без нагадувань.
2. У нашому класі допомога виявляється тільки своїм друзям.
3. У нашому класі допомагають тільки тоді, коли про це просить сам учень.
4. У нашому класі допомога виявляється тільки тоді, коли змушує вчитель.
5. У нашому класі не прийнято допомагати один одному.
6. У нашому класі відмовляються допомагати один одному.

І серія - взаємна прийнятність.

ІІ серія – взаємовідповідальність

ІІІ серія – взаємодопомога

Загальний середній бал – 2,57.

В результаті аналізу результатів анкети можна сказати, що колектив дружній,
взаємовідповідальний та готов протягнути "руку помочі" тому кому вона
необхідна.
Констатуючи той факт, що в класі є учні, які здатні адекватно аналізувати як
свої вчинки, так і вчинки інших, Слід зауважити, що не всі учні даного класу
здатні з розумінням поставитися до прохання вчителя, свого однокласника тощо,
є такі які порушують дисципліну на уроках огризаються з вчителями та стають
ініціаторами інших порушень. Але загальна культура поведінки класу є порівняно
високою, серйозні порушення дисципліни на уроках відсутні. Як видно з анкети,
учні класу допомагають одне одному лише тоді, коли їх про це просять, тобто
рівень взаємодопомоги є середнім.
Для виявлення згуртованості класу я провів анкету на виявлення ціннісно-
орієнтованої згуртованості дітей за методикою «Що важливо» (Див. Додаток 3).
Учні повинні були вибрати з наведеного прикладу рис особистості вибрати 5
основних, які вони цінують в іншому.
Підраховуємо коефіцієнт, що характеризує ступінь ЦОЄ учнів класу
С=
0,3≤С≤5 – колектив знаходиться такому розвитку ЦОЄ який наближений до
високого рівня.
ІІІ.
Учнівський колектив цього класу є досить згуртований. Тому основним
фактором впливу колективу на особистість є громадська думка. Можна навести
такий приклад. При підготовці класу до відкритої виховної години, деякі учні
проявляли пасивність, відмовлялися брати участь у виступі. Але їх поведінку
засуджували більшість учнів класу, адже класна година призначена для активної
участі всього класу. Врешті й самим учням стало зрозуміло, що їх вчинки по
відношенню до однокласників є проявом незрозумілої впертості, і вони
згодилися, що їм слід приймати участь в даному заході. Але слід зазначити, що
такі випадки поодинокі. Загалом всі учні приймають активну участь в шкільному
житті свого класу, тому конфлікти такого роди відбуваються рідко.
IV.
Для вивчення міжособистісних відносин в колективі я використовував
методику «Соціометрія» (див. Додаток 4). Суть її полягає в виборі учнями інших
членів групи для сумісної діяльності в певних заданих умовах (сидіти за партою,
представляти клас, тощо). Вибір, що його робить учень, показує, кому з
однокласників він віддає перевагу і чи це взаємно. Статистичний аналіз дозволяє
виявити деякі кількісні характеристики: взаємність вибору, його свідомість,
стійкість міжособистісних відносин, ступінь задоволення ними кожного учня і
класу вцілому.
Під час проведення даної методики я давав два питання, що мали розкрити
два типи взаємозв’язків. 1 питання – вияв емоційного зв’язку, 2 питання – вияв
ділових знань. На жаль учні не дали чітких відповідей на 1 запитання: віднеслися
надто легковажно, не захотіли розкривати своїх дійсних почуттів. Тому
здійснювався аналіз відповідей на друге запитання: «Назвіть трьох учнів вашого
класу, яких би ви рекомендували для участі в дискусії з членами молодіжних
організацій інших країн».
З наведеної в додатку соціограми помітно, що найбільшу кількість виборів
отримали Старцева Тетяна (27), Сенченко Наталія (22), Капоріна Наталія (12),
Мілютіна Марина (15) та Булах Олександр (5). Всі вони приймають активну
участь в житті класного колективу, до їх думки прислухаються учні. Особливо
слід відмітити Старцеву Тетяну. Помітно, що вона набрала найбільшу кількість
виборів. Вона є відповідальною діловою людиною. Здатна до критичного
самоаналізу, реалістично оцінює можливості інших учнів. Має організаторські
здібності. Ці риси яскраво проявилися під час перебування школярів на роботі в
колгоспі. Як ми бачимо у класі є 5 лідерів серед яких один хлопець він є
неофіційним лідером цим також можна зрозуміти чого у хлопців лише одна
мікрогрупа. Серед дівчат є ще 3 неофіційні лідери які впливають на різни
мікрогрупи.
 V.
Основним видом діяльності учнів є навчання. Більшість учнів класу бажають
здобути знання для того, щоб поступити у вищі навчальні заклади. Учні саме
цього загалом розуміють, для чого вони прийшли в 10 клас. Адже у кожного була
можливість залишити школу, але вони обрали навчання саме для здобування
можливості вступити в вуз. Більшість учнів полюбляють такі предмети як
фізкультура, англійська мова, українська мова, українська література,
інформатика. З цих предметів вони мають високі оцінки. На деяких уроках учні
здатні повністю розкритись. Наприклад, Дятлов Юрій має аналітичне мислення.
Це дуже помітно на уроках з інформатики. Рівень його знань вже давно
перевищує програмовий матеріал, тому він читає додаткову літературу,
займається самостійно радіотехнікою. Саме за його активної участі в школі
функціонує, налагоджується радіоапаратура. До вирішення нових, ще не
знайомих проблем він підходить виважено, з гарною теоретичною підготовкою.
VI.
В класі не має тяжких порушень дисципліни, але трапляються прикрі
випадки. На таких уроках як фізкультура та інформатики поведінка учнів дещо
погіршується. Зрозуміло, що на уроках фізкультури учні почувають себе
розкутіше, дозволяють собі розмови, жарти, стають дуже шумні. Причиною
підвищеної активності на уроках інформатики стало те, що вже близько половини
учнів класу мають вдома комп’ютери, цікавляться новинками комп’ютерного
світу. Кожної перерви більшість хлопців перебувають саме в комп’ютерному
класі. Я, як вчитель інформатики, намагаюся направити їх інтерес та енергію не
на комп’ютерні ігри, а на оволодіння основами роботи з прикладними
комп’ютерними програмами. Саме в школі вони шукають відповіді на ті
запитання, які розв’язати самостійно їм не під силу, отримують можливість
додаткової практики щодо оволодіння технікою роботи з комп’ютером, що
знадобиться їм у подальшому навчанні в закладах вищої освіти (більшість учнів
після закінчення школи збираються поступати саме в вищі навчальні заклади).
Аналізуючи поведінку учнів на уроках та перервах, можна зробити висновок,
що поведінка учнів на уроках і протягом перерв є доброю, але як свідчать
дослідження в класі інколи відбуваються дрібні сутички, коли обговорюється
питання, яке є важливим для учня, кожен прагне довести свою думку, іноді
доходить до такого, коли учні конфліктують між собою. Але я вважаю що це
нормальне явище.
VII.
Всі проведені методики показують, що цей колектив є досить згуртований,
учні не байдужі до почуттів ближнього, готові прийти на допомогу. 10 клас
приймає активну участь майже в усіх шкільних заходах. Учні виступають в ролі
артистів на шкільних вечорах, ведучими, забезпечують справність, роботу
музичної апаратури, тощо. Вчителі знають, що вони в будь який момент можуть
звернутися за допомогою до учнів класу і вони не залишаться осторонь. Також
учні приймали активну участь на господарській роботі в школі.
VIII.
 При проходженні практики крім проведення уроків з інформатики та
трудового навчання я ще провів кілька виховних заходів, таких як "Щастя. Як ми
його розуміємо?" , " Рідна мати" та предметні заходи з інформатики та трудового
навчання.
При підготовці даних заходів, я залучав до участі учнів класу, намагався
активізувати пасив класу. Ми з учнями обговорювали матеріал, що буде
розглядатися в ході заходів, займалися пошуком відповідної літератури, добором
цікавих, на нашу думку, фактів. Так, звісно деякі учні не бажали приймати участь
в заходах, боялися спробувати свої сили. Але я просив їх висловити свої думки з
приводу майбутнього заходу, які ідеї існують в них, що, на їх думку, слід зробити
інакше. Поступово зрозумівши, що я вірю в їх здібності, що ніхто не
осуджуватиме їх, коли вони навіть зроблять певні помилки, такі учні
активізувалися і приймали участь у виховних заходах.
ІХ.
Підбиваючи підсумки проведеної в період практики роботи, можна сказати
таке:
1. 10 клас виявився дійсно згуртованим колективом, але він ще не досяг
кінцевого етапу свого розвитку. Як батьки, так і вчителі повинні звернути
увагу на моральний та інтелектуальний розвиток своїх дітей. Адже в
цьому класі навчаються дійсно здібні учні, навчання дається їм легко.
Тому варто становити до них дещо підвищені вимоги щоб забезпечити
подальший розвиток колективу, інакше він так і залишиться на такому ж
етапі розвитку, учні стають пасивними, байдужими, що призведе до
погіршення якості навчання.
2. Класному керівнику особливо слід приділити увагу роботі з батьками
учнів: частіше проводити батьківські збори, запрошувати батьків на різні
заходи, що проходять у школі, залучати батьків до вирішення питань про
обладнання класів та приміщення школи в цілому.
3. Спираючись на результати проведеного мною соціометричного
дослідження можна зробити висновок, що рівень згуртованості колективу
та його свідомості досить високий. Але не зважаючи на порівняно
високий рівень колективної свідомості в класі, класному керівникові слід
звернути увагу на тих учнів, що за результатами соціометрії виявилися
відчуженими. Можливо слід за допомогою активу класу активізовувати
їх діяльність.