Проблема режиму дистанційної освіти

Ще починаючи з 2020 року всі школи перейшли на дистанційний режим

навчання через епідеміологічні умови. Вже тоді батьки та самі учні почали
звертати увагу на те, що даний процес не є ефективний та матеріал дійсно
погано засвоюється у дітей. З пом’якшенням карантину діти почали ходити в
школу, але головна проблема полягала в тому, що по перше діти звикли до
лінивого навчання, звикли до того що все дуже просто в умовах дистанційки,
але також діти стикнулися з труднощами того, що в режимі офлайн їм
доводилось проходити все з початку або надолужувати матеріал самостійно,
адже в режимах дистанційного навчання він не був засвоєний на 100%. З
початку війни у лютому 2022 році ситуація стала все гірше, адже коли над
тобой літають ракети ти не думаєш про те як би встигнути завантажити
домашнє завдання по математиці до дедлайну. Минув майже рік але
проблема все ще нагальна: умови дистанційного навчання та ефективність
такого навчання в подальшому.

Суть проблеми: освітні індивідуальні втрати та навчання в умовах стресу та

небезпеки

Освітні втрати – різні у всіх дітей. На це впливає як близкьо ти знаходишся

до лінії фронту, як часто у твоєму місті лунає повітряна тривога та урок
зупиняється, чи вчишься ти в змішаному режимі або лише онлайн тощо.
«Точно є різниця на прикладі навчання дітей в Харкові Є різниця, як діти
навчаються в Харкові та в Києві» розповідає очільниця громадської
організації "Смарт освіта" Галина Титиш.

Регулювання та набутий досвід в умовах воєнного стану:

Перш за все регулює навчальний процес в умовах війни МОН України яке
надає рекомендації щодо проводження навчального процесу, початку нового
року та його закінчення. Однак ми вважаємо що набагато ефективнішою є
дільність різних громадських організацій, наприклад Смарт Освіта.

ГО Смарт Освіта працювала і до початку повномасштабного вторгнення для

удосконалення навчального процесу. З початку повномасшабного
вторгнення вони зосередили свою увагу на таких проєктах як «Вчися
вухами» - безкоштовні аудіоуроки з української мови, літератуи та
англійської мови для учнів 8-11 класів, «Кетч-ап класи» - безплатні заняття,
які проходили у форматі навчальних таборів у Львові. Вони були орієнтовані
на дітей, які потребували додаткових уроків, аби опанувати матеріал з
основних предметів та інші. Такі проєкти є необхідними особливо для дітей
яким необхідно більше ніж іншим часу через свою власну психологію щоб
надолужити пропущений або втрачений матеріал.

Які практики можуть бути ще використані:

-Активні та інтерактивні методи навчання є приоритетом під час навчання.

- Підтримка: найкраще що може зробити як викладач так і один з батьків – це

підтримати та бути завжди в контакті із дитиною, допомагати та наставляти

- модернізація технічного аспекту навчання. завдяки набутому досвіду в

умовах пандемії для вчителів та для дітей(студентів) розширилось коло
можливостей як засвоювати та доносити матеріал. тому тут треба зупинитися
і модернізувати цей процес щоб зробити його комфортним та доступним як
для дітей які живуть і слідкують за програмою школи за кордном, для дітей
які мають обмежений час щоб навчатися на окупованих територіях.

Висновки: навчання в умовах війни в форматі дистанційного навчання не є

ефективними як для дітей так і для вчителів. Різні можливості створюють
площу для того щоб застосовувати різні методи навчання. Перш за все дуже
важлива підтримка та контакт вчителя з учнями, адже в такому випадку
дитині стає комфортніше сприймати інформацію та обробляти її. По друге
дуже важливим аспектом є створення умов для навчання для дітей які не
мають змогу вчасно вичтися онлайн або робити домашнє завдання для
дедлайну. І по третє дуже важливим аспектом є ефективність засвоювання
матеріалу під час такого навчання. Адже яким чином діти засвоюють
матеріал зараз таким і буде розвиток нашої країни в майбутньому.