Professional Documents
Culture Documents
РОБОЧИЙ ЗОШИТ - Експериментальна Клінічна Та Екологічна Фізіологія Частина І
РОБОЧИЙ ЗОШИТ - Експериментальна Клінічна Та Екологічна Фізіологія Частина І
МЕ
М ТО
ЕТ ДИ
ОД ЧН
ИЧ РЕ
НІІ Р КО
ЕК МЕ
ОМ НД
ЕН АЦ
ДА ЦІІЇЇ
((Р шиитт))
Рооббооччиийй ззоош
до лабораторних занять з дисципліни
«Експериментальна клінічна та екологічна фізіологія»
ОНП "Ветеринарна медицина" за спеціальністю 211
«Ветеринарна медицина» для здобувачів третього
(освітньо-наукового) рівня вищої освіти «Доктор
філософії (PhD)» (Частина І)
Здобувача вищої освіти курсу групи
(П. І. Б.)
Дніпро – 2021
Степченко Л. М. Методичні рекомендації (Робочий зошит) до лабораторних
занять з дисципліни «Експериментальна клінічна та екологічна фізіологія» ОНП
"Ветеринарна медицина" за спеціальністю 211 «Ветеринарна медицина» для
здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти «Доктор філософії
(PhD)» (Частина І); Дніпр. держ. аграр.-екон. ун-т, кафедра фізіології та біохімії с.-г.
тварин. Д.: РВВ ДДАЕУ, 2021. - 44 с.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
6
Лабораторне заняття №1-2
ГОМЕОСТАЗ ТА АДАПТАЦІЯ.
ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА.
ФУНКЦІОНАЛЬНІ СИСТЕМИ.
8
Лабораторне заняття № 3-4
ФІЗІОЛОГІЯ ЗБУДЛИВИХ ТКАНИН. ТЕХНИКА ПРОВЕДЕННЯ ФІЗІОЛОГІЧНОГО
ЕКСПЕРИМЕНТУ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З АПАРАТУРОЮ, ОБЛАДНАННЯМ ТА
ПІДДОСЛІДНИМИ ТВАРИНАМИ У ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ
2. Піддослідні тварини
Результати роботи:
Висновки:
10
Робота 2. Біоелектричні явища в тканинах. (Перший дослід Гальвані. Другий дослід
Гальвані. Вторинний тетанус (дослід Матеучі). Подразнення нерва струмом дії
серця)
Результати роботи:
Висновки:
11
Робота 3. Вивчення збудливості та провідності нерва та м’яза
Реакція нервово-м’язового препарату на різні види подразників
Висновки:
Результати роботи:
Висновки:
Результати роботи:
Висновки:
Результати роботи:
Висновки:
14
Результати роботи:
Висновки:
Результати роботи:
Висновки:
Мета досліду: визначити час рефлексу та установити залежність часу рефлексу від сили
подразника.
Матеріали та обладнання: 0,1% - 0,3%, 0,5% - ні розчини сірчаної кислоти,
препарувальний набір, секундомір, штатив, марлева серветка, хімічний стаканчик.
Хід роботи: Готують спинальну жабу і підвішують на штативі. Стопу задньої лапки жаби
занурюють у чашку з 0,1%- ним розчином сірчаної кислоти. Секундоміром визначають час
рефлексу від моменту нанесення подразнення (занурення лапки в розчин кислоти) до появи
реакції (висмикування лапки з кислоти). Після обмивання лапки водою визначають час рефлексу
на більш міцні розчини сірчаної кислоти.
Чергові вимірювання проводять на одній і тій же лапці через кожні 2-3 хв з наступним
обмиванням. Рівень занурення лапки в розчин кислоти повинен бути однаковим.
Результати досліджень заносять у таблицю. Встановлюють залежність між силою
подразника і часом рефлексу.
Результати роботи:
16
Висновки:
Результати роботи:
Висновки
Результати роботи:
Висновки:
17
Робота 6. Рефлекторний тонус
Результати роботи:
Висновки:
Результати роботи:
18
Висновки:
Результати роботи:
Висновки:
Результати роботи:
19
Висновки:
Лабораторне заняття № 7
ГОМЕОСТАТИЧНА ПОВЕДІНКА.
Мета досліду: ознайомити студентів з технікою взяття крові у великих і малих тварин.
Матеріали та обладнання: тварини, ефір, спиртовий розчин йоду, розчин
лимоннокислого натрію, спирт, штатив з пробірками, ножиці Купера, черевоподібний скальпель,
голки для взяття крові, вата.
Хід роботи: Тварин надійно фіксують, вистригають шерсть і протирають шкіру
спиртовим розчином ефіру. Стерильною голкою проколюють шкіру, стінку судини і набирають
відповідну кількість крові в стерильну колбочку чи пробірку.
У коней, великої рогатої худоби кров одержують з яремної вени. У свиней, надрізаючи
стерильним скальпелем велику вушну вену, або відсікають гострими ножицями кінчик хвоста.
Рану дезинфікують 5%-ним спиртовим розчином йоду, а кінчик хвоста здавлюють резиновим
кільцем або хірургічною петлею з шовку на добу. У собак кров одержують надрізаючи край вуха
або проколюючи м’яку частину ступні. Велику кількість крові одержують пункцією медіальної
або латеральної V.sapheny. У кроликів з вушної вени зовнішнього краю вуха. У морських
свинок, щурів і мишей для одержання крові надсікають вухо, або надрізають кінчик хвоста. У
курей кров одержують, надрізаючи гребінь або сережки, більш велику кількість крові отримують
із підшкірної підкрильцевої вени.
Результати роботи:
21
Висновки:
Результати роботи:
РЕЧОВИНА Час витікання рідини, с Відносна в’язкість
Дистильована вода
Цитратна кров
Плазма крові
Сироватка крові
В’язкість крові, плазми й сироватки визначають діленням їх витікання на час витікання води
такого ж об’єму.
Висновки:
Результати роботи:
Висновки:
22
Робота 4. Підрахунок кількості еритроцитів
А× 4000× 200
Χ= =А× 10000
80
Х- кількість еритроцитів у 1мм3;
А- кількість еритроцитів у 80 малих квадратах;
1
/400 мм3 – об’єм малого квадрата;
200- ступінь розбавлення крові.
Результати роботи:
Висновки:
Висновки:
Результати роботи:
Висновки:
Результати роботи:
Забарвлення р-ну
№ Наявність осаду
після Межа резистентності
проб еритроцитів
центрифугування
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Висновки:
Висновки:
Результати роботи:
Висновки:
Висновки:
Висновки:
27
Робота 12. Визначення груп крові
Результати роботи:
Висновки:
Висновки:
Мета досліду: Вивчити значення вузлів провідної системи методом лігатур Станіуса.
Матеріали та обладнання: жаба, ножиці, пінцет, дощечка, шпильки, нитки, набір
інструментів для препарування, 0,6%-ний розчин кухонної солі, гачок з ниткою.
Хід роботи: На межі між венозним синусом і передсердям накладають першу лігатуру
Станіуса. Після цього відмічають зміни в серцевій діяльності жаби. Через декілька хвилин
накладають другу лігатуру на межі між передсердям і шлуночком і знову відмічають зміни в
серцевій діяльності.
Результати роботи:
Висновки:
Робота 3. Електрокардіографія
Висновки:
Мета досліду: вивчити вплив подразнень вегетативних нервів на діяльність серця жаби
і ссавців.
Матеріали та обладнання: дослідна тварина (корова, кінь, жаба), пов’язка на очі,
динамометр, фонендоскоп, секундомір, дощечка, шпильки, набір хірургічних інструментів,
нитки, індукційний апарат.
Хід роботи:
а) Око-серцевий рефлекс (дослід Даніні-Ашнера).
Дослід проводиться на людині. У досліджуваного підраховуємо кількість скорочень
серця за 1 хв. Потім пальцями помірно натискуємо на очні яблука протягом 10 с. і знову
підраховуємо кількість скорочень серця, порівнюючи їх із початковою кількістью.
в) Дослід Гольця.
Декапітовану жабу прикріплюють до дощечки, оголюють серце і підраховують
кількість його скорочень за 1 хв. Рукояткою скальпеля або пінцета постукують по черевній
стінці і спостерігають за діяльністью серця. Цей же дослід повторюють після руйнування
довгастого мозку.
Висновки:
Результати роботи:
31
Висновки:
Висновки:
Висновки:
32
Робота 8. Визначення кров’яного тиску
Висновки:
2. Ритмічність
3. Наповнення
Висновки:
Результати роботи:
Висновки:
34
Робота 2. Графічна реєстрація дихальних рухів
Результати роботи:
Висновки:
Мета досліду: визначення у себе вказаних вище об’ємів повітря та життєвої ємності
легень за допомогою спірометрів.
Матеріали та обладнання: стаціонарний водний волюмоспірометр, портативний сухий
спірометр, спирт, вата, видих повітря з легенів здійснюється через мундштук.
Хід роботи: Перед дослідом мундштуки спірометрів протирають ваткою із спиртом.
Стрілку волюмоспірометра встановлюють на нульове положення. Отвори носу закривають
спеціальним затискачем.
Для визначення дихального повітря слід зробити нормальний вдих через рот і
нормальний видих через спірометр. Стрілка його покаже об’єм дихального повітря. Стрілку
спирометра повертають у попереднє положення, роблять нормальний видих і потім
максимально видихають у спірометр. Останній покаже резервне повітря.
Для визначення додаткового повітря спірометр залишають наповненим повітрям.
Роблять нормальний вдих, а потім максимально вдихають повітря зі спірометра. Стрілка його
повертається на нульове положення, тому що об’єм додаткового повітря дорівнює об’єму
резервного.
Для визначення життєвої ємкості легень слід зробити максимальний вдих,
вип’ячуючи черевну стінку назовні, й максимальний видих у спірометр.
Навіть після максимального (форсованого) видиху в легенях лишається так зване
залишкове повітря. Це повітря та життєва ємність легень у сумі складають загальну або
максимальну ємність легень.
35
Результати роботи:
ОБ’ЄМ
Дихальні об’єми
Чол. Жін.
1. Дихальний об’єм, л
2. Резервний об’єм, л
3. Додатковий об’єм, л
4. Життєва ємність легенів, л
Висновки:
Результати роботи:
Висновки:
36
Лабораторне заняття № 13-15
ФІЗІОЛОГІЯ ТРАВЛЕННЯ
Результати роботи:
№
Вміст пробірки Результати
пробірки
1. 1 мл слини людини + 2 мл 1% крохмального клейстеру
1 мл прокип’яченої слини людини + 2 мл 1%
2.
крохмального клейстеру
1 мл слини людини + 5 кап.0,5 % розчину НСL+ 2 мл 1%
3.
крохмального клейстеру
1 мл слини людини + 5 кап.10 % NaOH + 2мл 1%
4.
крохмального клейстеру
Висновки:
Висновки:
37
Робота 3. Визначення кислотності шлункового соку
Висновки:
Мета роботи: а) визначити травну силу пепсину та риніну на білки та казеїноген молока;
б) встановити роль соляної кислоти в активації ферментів та травленні білків;
в) визначити протеолітичну активність шлункового соку.
Матеріали та обладнання: натуральний шлунковий сік, нейтралізований шлунковий сік,
кип’ячений шлунковий сік, 0,5% розчин соляної кислоти, 0,1н розчин NaOH, CuSO4, фібрин,
пробірки, штативи, піпетки на 2 мл, спиртовка, водяна баня, олівець по склу, термостат,
термометр.
Хід роботи:
а) дія шлункового соку на фібрин.
Дослід проводять в чотирьох пронумерованих пробірках за такою схемою:
№
Реактиви Результати
пробірки
2 мл 0,5% соляної кислоти + 2 нитки
1.
фібрину
2 мл натурального шлункового соку + 2
2.
нитки фібрину
2 мл нейтралізованого шлункового соку
3.
+ 2 нитки фібрину
2 мл прокип’яченого шлункового соку
4.
+ 2 нитки фібрину
Всі пробірки ставимо в водяну баню при t 38-40ºС на 20-30 хв., після чого записуємо
результати дослідів.
38
б) дія шлункового соку на білки молока.
Дослід проводять в чотирьох пронумерованих пробірках за такою схемою:
№
Реактиви Результати
пробірки
1. 2 мл молока + 3 краплі 0,5% соляної кислоти
2 мл молока + 3 краплі натурального
2.
шлункового соку
2 мл молока + 3 краплі нейтралізованого
3.
шлункового соку
2 мл молока + 3 краплі прокип’яченого
4.
шлункового соку
Пробірки струшують, ставлять в водяну баню при t 38-40ºС на 20-30 хв., після чого
записують результати роботи та роблять висновки.
Висновки:
фібрин води
2 1 мл підшлункового соку + ставлять біуретову
фібрин + НСL реакцію
3 1 мл підшлункового соку ставлять біуретову
(прокип’'яченого) + фібрин реакцію
4 2 мл підшлункового соку + ставлять пробу на
1 мл крохмального крохмаль з йодом
клейстеру ставлять пробу
Тромера на цукор
5 2 мл підшлункового соку + ставлять пробу на
0,5 г сирого крохмалю крохмаль з йодом
ставлять пробу
Тромера на цукор
Висновки:
39
Робота 6. Вивчення моторної функції травного апарату
Мета роботи: а) визначити види скорочень шлунка та різних відділів кишечника.
б) встановити особливості впливу симпатичних та парасимпатичних нервів на моторну
діяльність і автоматизм травного тракту.
в) встановити роль механо-, термо-, хеморецепторів в здійсненні моторної діяльності
шлунково-кишкового тракту.
Матеріали та обладнання: морська свинка, жаба, фіксаційний столик, набір інструментів,
вода, розчин Рінгера для холоднокровних та теплокровних, гіпертонічний розчин NaCL, ефір,
лійка, салфетки, індукційний апарат, електрична плитка.
Хід роботи:
а) Дослідження моторної діяльності травного апарату жаби
Децеребровану жабу фіксують на столику черевцем вверх. Розрізають черевну стінку, оголюючи
кишкові петелі.
1. Подразнюємо довгастий мозок індукційним струмом, спостерігаємо за скороченням
шлунково-кишкового тракту.
2. В окремих відділах кишечника наносимо механічні та хімічні подразнення.
б) Спостереження за моторикою травного апарату морської свинки.
Морську свинку фіксують на операційному столику черевцем вверх і нарко-тизують
ефіром. На шиї препарують блукаючий нерв. Роблять розріз черевної стінки, оголяючи шлунок
та кишечник.
1. Спостерегають за моторикою шлунково-кишкового тракту в звичайних умовах.
2. Перерізають блукаючий нерв і його периферійний кінець подразнюють індукційним
струмом.
3. Вирізають шлунково-кишковий тракт і послідовно занурюєм в розчин Рінгера, при
температурі 37ºС, 43ºС, і в гіпертонічний розчин NaCL (+ 37ºС).
У всіх випадках спостерігаємо за зміною моторики шлунково-кишкового тракту, звертають
увагу на види скорочень шлунка та кишечника.
Результати роботи:
Висновки:
Мета роботи:
а) встановити наявність емульгуючої дії жовчі.
б) визначити вплив жовчі на швидкість розщеплення жиру підшлунковою ліпазою.
Матеріали та обладнання: натуральний підшлунковий сік або витяжка з підшлункової
залози, вода, жовч, олія, спиртовий розчин фенолфталеїну, децинормальний розчин NaOH,
скляні лійки, штативи, мірні пробірки, бумажні фільтри, водяна баня.
Хід роботи:
а) вплив жовчі на фільтрацію жиру.
В лійку однієї з пронумерованих пробірок ставлять фільтр змочений жовчю, а в другу – фільтр
змочений водою. В лійки наливать по 2 мл олії, визначають час фільтрації.
40
б) емульгування жиру.
В дві пронумеровані пробірки наливають по 0,5 мл олії. В пробірку №1 додають 5 мл жовчі, а
в пробірку №2 - 5 мл води. Добре перемішують вміст пробірок і спостерігають за стійкістю
отриманої емульсії.
в) вплив жовчі та підшлункового соку на швидкість перетравлення жиру.
В три пронумеровані пробірки наливають олію, підшлунковий сік та жовч в кількості, яка
зазначена в протоколі досліду.
Кількість
№ п/п Найменування та кількість реактивів крапель Результати
фенолфталеїну.
0,5 мл олії + 2 мл натурального
1. 2
підшлункового соку
0,5 мл олії + 2 мл прокип’яченого
2. 2
підшлункового соку
0,5 мл олії + 2 мл підшлункового соку +
3. 2
0,5мл жовчі
Із бюретки в кожну пробірку по краплі вносимо децинормальний розчин NaOH до появи
рожевого забарвлення. Потім пробірки ставимо в водяну баню при t 38-40ºС і спостерігаємо
через скільки хвилин відбудеться знебарвлення рідини в кожній пробірці. Результати
спостережень заносять в протокол досліду та пишуть висновки.
Висновки:
41
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна література
1. Фізіологія сільськогосподарських тварин / Мазуркевич А.Й., Трокoз В.О., Степченко Л.М. та ін. Київ :
Центр учбової літератури, 2015. 238 с.
2. Фізіологія тварин / Мазуркевич А.Й., Карповський В.І., Степченко Л.М. та ін. Вінниця : Нова Книга,
2012. 424 с.
3. Фізіолого-біохімічні показники організму тварин: Навчальний посібник / Мазуркевич А.Й., Степченко
Л.М., Камбур М.Д. Суми: Видавництво: ПП Вінниченко М.Д., ФОП Дьоменко В.В., 2011.132 с.
4. Фізіологічні та біотехнологічні основи відтворення тварин / Замазій А.А., Троказ В.О., Степченко
Л.М. та ін. Суми : ВВП «Мрія», 2015. 214 с.
5. Начала физиологии: Учебник для вузов. / Под редакцией академика А.Д. Ноздрачева. СПб. : Лань,
2002. 1088 с.
6. Скопичев В.Г. Частная физиология. Часть 1 и 2. Часть 1. Физиология продуктивных животных.
Москва : Колос, 2006. 480 с.
7. Фізіологія людини і тварин: Підручник / Г. М. Чайченко, В.О. Цибенко, В.Д. Сокур; За ред. В.О.
Цибенка. Київ : Вища школа, 2003. 463 с.
8. Фізіологія сільськогосподарських тварин : практикум / Мазуркевич А. Й., Трокoз В. О., Степченко Л.
М. та ін. Київ : Центр учбової літератури, 2015. 240 с.
Додаткова література:
10.Ганонг В. Ф. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький,
В. Шевчук, О. Заячківська. – Львів. БаК. – 2002. – 784 с.
11.Нормальна фізіологія / Під ред. В.І. Філімонова: – К.: Здоров’я. – 1994. – 608.
12.О.В.Атаман. Патофізіологія. Тт. 1–2 . Вінниця: Нова книга, 2012.
12.О.В.Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навчальний посібник для студ. вищ.
мед. навч. заклад. / Видання 4-те – Вінниця, Нова книга, 2010.
13.Возіанов С.О., Шуляк О.В., Петришин Ю.С., Мисаковець О.Г. Клінічна фізіологія нирок. – Львів:
Кварт. – 2004. – 316 с.
14.Гжегоцький М.Р., Заячківська О.С. Система крові. Фізіологічні та клінічні основи. Навчальний
посібник. – Львів: Світ. – 2001. – 176 с.
15. Филимонов В. И. Клінічна фізіологія: підручник (ВНЗ ІІІ—IV р. а.). Київ,«Медицина»: 2012, 736 с.
16. Физиология животных и этология / В.Г.Скопичев и др. Москва : Колос, 2003.
17. Физиология сельскохозяйственных животных / А.Н.Голиков, Н.У. Базанова, З.К. Кожебеков и др.;
Под ред. А.Н. Голиков. Москва : Агропромиздат, 1991.
18. Георгиевский В.И. Физиология сельскохозяйственных животных. Москва : Агропромиздат, 1990.
19. Скопичев В. Г., Шумилов Б. В. Морфология и физиология животных: учебное пособие. СПб. :
Издательство «Лань», 2004. 490 с.
20. Скопичев В.Г., Максимюк Н.Н., Шумилов Б.В. Зоотехническая физиология. Москва : Колос, 2008.
560 с.
21. Максимюк Н. Н., Скопичев В. Г. Физиология кормления животных: Теории питания, прием корма,
особенности пищеварения. СПб. : Издательство «Лань», 2004.
22.. Шилов Н.А. Физиологическая экология животных. Москва : Высшая школа, 1985, 2000.
23. Никитченко Н.Н., Плященко С.Н., Зеньков А.С. Адаптация, стрессы и продуктивность с.-х.
животных. Минск: Урожай, 1988.
24. Хайдарлиу С. Функциональная биохимия адаптации. Кишинев : Штиинца, 1984. 270 с.
25. Хочачка П., Сомеро Дж. Биохимическая адаптация: Пер. с англ. Москва : Мир, 1988. 568 с.
26. Хочачка П., Сомеро Дж. Стратегия биохимической адаптации. Москва : Мир, 1987. 398 с.
27. Экологическая физиология животных. Ч.I. Общая экологическая физиология и физиология
адаптаций. В серии: Руководство по физиологии. Л.: Наука, 1979. 440 с.
28. Экологическая физиология человека / под ред. О.Г. Газенко. Л.: Наука, 1980. 549 с.
29. Интегративная физиология. Москва : Издательский центр «Академия», 2006. С. 154-169.
30. Агаджанян Н. А., Баевский Р. М., Берсенева А. П. Проблемы адаптации и учение о здоровье. Москва
: Изд-во РУДН, 2006. 284 с.
31. Бабский Е. Б. Физиология человека. Москва : Медицина, 1972.
32. Фізіологія людини і тварин / Чайченко Г. М., Цибенко В.О., Сокур В. Д., за ред. Цибенка В.О. Київ :
42
Вища школа, 2003. 463 с.
33. Кассиль Г. Н. Внутренняя среда организма. Москва: Наука, 1978.
34. Ковальчикова М., Ковальчик К. Этология крупного рогатого скота. Москва : Агропромиздат, 1986.
208 с.
35. Ноздрачев А. Д. Физиология вегетативной нервной системы. Л.: Медицина, 1983. 296 с.
36. Павлов И. П. Избранные произведения. 1974.
37. Судаков К. В. Основы физиологии функциональных систем. Москва : Медицина, 1983. 272 с.
38. Сысоев А. А. Физиология сельскохозяйственных животных (в рисунках). Москва : Колос, 1980.
39. Шмидт К.-Нильсен. Физиология животных, приспособление и среда. Москва : Мир, 1982.
40. Эккрет Р., Рэндел. Физиология животных. Механизмы и адаптация. Москва : Мир, 1992.
Носìї
№ Кількість
Найменування матеріалів Електро-
з/п екземплярів паперовì
ннì
1 2 3 4 5
Фізіологія сільськогосподарських тварин /
Мазуркевич А. Й., Трокoз В. О., Степченко Л. М.
1 10 10 +
та ін. Київ : Центр учбової літератури, 2015. 238 с.
Методичні рекомендації (Р О Б О Ч И Й З О Ш И Т)
ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ
«ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА КЛІНІЧНА ТА ЕКОЛОГІЧНА
ФІЗІОЛОГІЯ» ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ОНС «ДОКТОР ФІЛОСОФІЇ
(PHD)» ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 211 «ВЕТЕРИНАРНА
МЕДИЦИНА» (ЧАСТИНА І)
Підписано до друку р. Формат 60×84/16. Папір A4. Гарнітура Times New Roman.
Друк лазерний. Умовн.-друк арк. 3,0. Тираж 50 прим. Ціна договірна.
Видавництво ________________________________________