Professional Documents
Culture Documents
Всі теми
Всі теми
2
АРХАЇЧНИЙ ПЕРІОД (ІХ — поч. VІІ ст. до н.е.)
ДОЛІТЕРАТУРНИЙ • міфологія
• фольклор
• героїчні епічні поеми
ГОМЕРІВСЬКИЙ
• дидактичний епос
ЦИКЛИ МІФІВ
ЗА ХРОНОЛОГІЄЮ
ЗА ТЕМАТИКОЮ (ЗМІСТОМ)
Зевс
Посейдон
Гера
Деметра
Гестія
Гефест
Гермес
Персефона
Афродіта
Афіна
Аполлон
Артеміда
Ніколас Монсіо
Боги Олімпу, ХV ст.
ВИДАННЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
8
ГОМЕР (бл. VІІІ ст. до н. е.)
Перший європейський
поет;
вважають, що йому
належить авторство
епічних поем «Іліада»
та «Одіссея»;
ймовірно жив у VІІІ ст.
до н. е.).
«ГОМЕРІВСЬКЕ ПИТАННЯ»
теорія «єдиноосібності»
«теорія зерна»
вольфіанці
Рембрандт
Аристотель с бюстом Гомера, 1653 р. унітарна теорія
12
«ІЛІАДА» (VІІІ ст. до н. е.)
військово-героїчна епічна
поема;
написана гекзаметром;
поема складається із 24-х
книг;
сюжет створено на основі
троянського циклу міфів;
головна тема поеми: гнів
Ахіла;
дія відбувається у двох
планах: земному і
божественному.
13
«ІЛІАДА» (VІІІ ст. до н. е.)
Цитата
Гнів оспівай, богине, Ахілла, сина Пелея,
Пагубний гнів, що лиха багато ахеям накоїв:
Душі славетних героїв навіки послав до Аїду
Темного, їх же самих він хижим лишив на поталу
Псам і птахам. Так Зевсова воля над ними чинилась
Ще відтоді, як у зваді лихій розійшлись ворогами
Син Атреїв, володар мужів, і Ахілл богосвітлий.
14
«ІЛІАДА» (VІІІ ст. до н. е.)
Мішель Дроллінг
Гнів Ахіла, 1819 15
«ІЛІАДА» (VІІІ ст. до н. е.)
Микола Ге
Ахіл оплакує Патрокла 16
«ІЛІАДА» (VІІІ ст. до н. е.)
Рубенс
Ахіл вбиває Гектора 17
«ОДІССЕЯ» (VІІІ ст. до н. е.)
пригодницько-
фантастична епічна
поема;
написана гекзаметром;
поема складається із 24-х
книг;
сюжет створено на основі
троянського циклу міфів;
головна тема поеми:
мандри Одіссея;
ретроспективна побудова
оповіді.
18
«ОДІССЕЯ» (VІІІ ст. до н. е.)
Цитата
19
«ОДІССЕЯ» (VІІІ ст. до н. е.)
Вільям Погані
Троянський кінь 22
«ОДІССЕЯ» (VІІІ ст. до н. е.)
24
ВИДАННЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
25
ГЕСІОД (кін. VІІІ — поч. VІІ ст. до н.е.)
Перший грецький
поет, чиє ім’я досте-
менно відоме.
Автор поем:
«Теогонія»
«Роботи і дні»
«РОБОТИ І ДНІ» (VІІ ст. до н. е.)
1. Пандора
2. П’ять поколінь
3. Поради
4. Хліборобська робота
5. Зима
6. Вибір жінки
27
КЛАСИЧНИЙ ПЕРІОД (VІІ–ІV ст. до н. е.)
Володимир Корбаков
Платонівська академія
ЖАНРОВА СИСТЕМА ЛІРИКИ VІ–ІV ст. до н. е.
ЛІРИКА
ДЕКЛАМАЦІЙНА ПІСЕННА
(меліка, мелос)
елегія ямб
сольна хорова
Володимир Корбаков
Острів Лесбос
ЖАНРИ ЛІРИКИ ТА ЇЇ ПРЕДСТАВНИКИ
трагедія
комедія
сатирівська драма
Статуя Діоніса із сатиром,
Греція, ІІ ст. н. е.
31
ЗРОДЖЕННЯ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ДРАМАТУРГІЇ
ФЕСПІД (ФЕСПІС)
перший трагічний поет;
виокремив з хору одного виконавця —
актора;
перший використовував маски;
534 р. до н. е. — перша постановка
трагедії, рік народження театру.
32
СТРУКТУРА ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ
33
ДІОНІСІЇ
2-й день
• 3 тетралогії
3-й день (трагедія , сатирівська драма)
4-й день
34
ЕТИМОЛОГІЯ ЖАНРІВ
35
ТРАГЕДІЯ
Дифірамб —
культова пісня на
честь Діоніса.
Маска Діоніса
38
ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
політична тематика
сатирична загостреність
43
ДАВНЬОГРЕЦЬКІ МАСКИ В ОЗДОБЛЕННІ ТЕАТРІВ
44
АКТОРИ ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ
Котурни — взуття на
високій дерев’яній
платформі.
45
МАШИНИ ДАВНЬОГРЕЦЬКИХ ТЕАТРІВ
50
МАСКИ ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ
51
КОМЕДІЯ
«Батько трагедії»
53
ЕСХІЛ (525–456 рр. до н.е.)
ТРАГЕДІЇ
«Перси»
«Прометей закутий»
«Семеро проти Фів»
«Благальниці»
54
ЕСХІЛ (525–456 рр. до н. е.)
Проблематика трагедій
55
ЕСХІЛ (525–456 рр. до н. е.)
НОВАТОРСТВА
56
ЕСХІЛ (525–456 рр. до н. е.)
НОВАТОРСТВА
57
СОФОКЛ (496–406 рр. до н. е.)
Автор близько
120-ти пєс.
Повністю до нас
дійшло 7.
58
СОФОКЛ (496–406 рр. до н. е.)
ТЕМАТИКА ТРАГЕДІЙ
патріотизм;
багатство, гроші;
міфологія.
59
СОФОКЛ (496–406 рр. до н. е.)
ТРАГЕДІЇ
«Філоктет»
«Едіп у Колоні»
«Антигона»
«Цар Едіп»
«Аякс»
«Троянки»
«Електра»
60
СОФОКЛ «ЦАР ЕДІП»
Трагедія Фатуму —
невідворотності
долі.
Створена на основі
Фіванського циклу
міфів.
Загадка Сфінкса:
Хто вранці ходить на чотирьох,
удень на двох, увечері на трьох
ногах?
61
СОФОКЛ «ЦАР ЕДІП»
Богдан Ступка:
«Гадаю, п’єса Софокла
актуальна у будь-які часи.
І справа навіть не лише
в радикальній
філософській проблемі,
яку вона піднімає: провини
і покарання або невинності
та несправедливості.
Це розмова про владу.
А влада — сильна зброя.
Проти кого вона може бути
використана?».
Театр імені І. Франка, 2007.
В ролі Едіпа: Богдан Ступка
62
СОФОКЛ «ЦАР ЕДІП»
Роберт Стуруа:
«Цар Едіп» — п’єса для всіх
часів і народів. Сьогодні вона
особливо цікава. Адже в ній
йдеться про державну
людину, на яку спрямовані
сили лихої долі. І ми не
можемо розібратися чому:
чи винна вона сама, чи її
предки, чи боги?
Я взагалі вважаю, що пекло
існує не лише на тому світі,
але й в нашому реальному
житті. І якщо ми колись
зробили помилки, пекло
повернеться до нас
наприкінці нашого життя».
Театр імені І. Франка, 2007.
В ролі Едіпа: Богдан Ступка
63
СОФОКЛ «ЦАР ЕДІП»
Нікіфорос Літрас
Антигона і Полінік 65
СОФОКЛ (496–406 рр. до н. е.)
НОВАТОРСТВА СОФОКЛА
66
ЕВРИПІД (480(84)–405 рр. до н.е.)
«Найдраматичніший
з трагічних поетів».
(Аристотель)
«Філософ на сцені».
67
ЕВРИПІД (480(84)–450 рр. до н. е.)
Т РА Г Е Д І Ї
«Алкеста» «Троянки»
«Медея» «Циклоп»
«Діти Геракла» «Іон»
«Іпполіт» «Єлена»
«Андромаха» «Фінікіянки»
«Гекуба» «Орест»
«Благальниці» «Вакханки»
«Електра» «Іфігенія в Авліді»
«Геракл» «Іфігенія в Тавриді»
68
ЕВРИПІД (480(84)–450 рр. до н. е.)
НОВАТОРСТВА ЕВРИПІДА
ввів родинно-побутову тему;
не порушував соціально-політичних проблем;
торкається вічних тем (тема кохання);
ввів психологічний конфлікт — конфлікт одного
героя, протиборство двох почуттів у душі героя;
характери героїв індивідулізовані, багатогранні;
зменшив роль хору;
хор не пов’язаний із розвитком дії.
69
АРИСТОФАН (бл. 450–385 рр. до н. е.)
«Батько комедії»
Тематика комедій
соціальний зміст;
політичні питання;
гостре висміювання
соціальних вад;
проблема війни і
миру.
70
АРИСТОФАН (бл. 450–385 рр. до н. е.)
«Жаби»
«Хмари»
«Оси»
«Мир»
«Ахарняни»
«Вершники»
«Птахи»
«Лісістрата»
«Жінки на святі Тесмофорій»
«Жінки в народних зборах»
«Плутос» («Багатство»)
71
ДАВНЬОГРЕЦЬКА ПРОЗА
72
ЖАНРИ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ПРОЗИ
73
ІСТОРІОГРАФІЯ
74
ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ РОМАН
75
ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ РОМАН
Схема давньогрецького
роману: поневіряння героя,
корабельні аварії, екзотичні
країни, пірати; цнотлива
красуня, яку продають до
будинку розпусти, а під кінець
закохані знаходять одне
одного і одружуються мають
щасливий фінал.
Головне в романі —
випробування героїв.
76
ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ РОМАН (І–ІІІ ст. н. е.)
77
ОЗНАКИ ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО РОМАНУ
Обов’язкові мотиви
миттєва закоханість
вірність у коханні
78
ОЗНАКИ ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО РОМАНУ
Інші мотиви
удавана смерть
полон
викрадення розбійниками
плавання морем
продаж у рабство
любовні домагання
екзотичні пейзажі
79
ОЗНАКИ ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО РОМАНУ
Особливості
80
ЛОНГ «ПАСТУША ПОВІСТЬ ПРО ДАФНІСА І ХЛОЮ»
Жанр: любовно-
психологічний буколічний
роман.
Час створення: кін. ІІ –
поч. ІІІ ст.
Складається із 4-х книг.
Написаний ритмізованою
прозою, наближений до
Франсуа Жерар буколічної поезії.
Дафніс і Хлоя
Пролог
Полюючи на Лесбосі, побачив я в гаю німф найкраще з бачених
мною видовищ: змальовану картину, історію кохання. Прегарний був і
сам гай — багатодеревий, рясноцвітий, зрошений: одне джерело
живило все — і квіти, і дерева. Але принадніша була картина, бо вона
показувала досконалу майстерність і пригоди кохання <…>.
Тим що бачив я багато ще й інших, але скрізь любовних пригод,
та дивувався з них, мене пройняло бажання позмагатися в зображенні
з тою картиною. І після того як порадився я з тлумачем картини, я
склав чотири книги, присвячені Еротові, Німфам і Панові, разом з тим і
приємний дар усім людям — книги, що зцілять хворого і потішать
сумного, тому, хто вже кохав, дадуть солодкі згадки, а того, хто не
кохав, порадять. Бо ніхто не втік від Ерота і ніхто від нього не втече,
доки існує краса, очі бачать. Нам же дай, боже, пригоди інших з
розумом зобразити.
82
Питання сучасного правопису
ф / т (Θ)
у запозиченні з грецької
83
Питання сучасного правопису ф / т (Θ)
у запозиченні з грецької
84
ЛІТЕРАТУРА
ДАВНЬОГО РИМУ
ПЕРІОДИЗАЦІЯ РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Періодизація за Б. Шалагіновим
РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНІ ЖАНРИ
Народна поезія
(культові гімни, обрядові пісні)
Історичні легенди
Міфологія
АРХАЇЧНИЙ ПЕРІОД (… — ІІІ СТ. ДО Н.Е.)
Фортуна
АРХАЇЧНИЙ ПЕРІОД (… — ІІІ СТ. ДО Н.Е.)
Геній
АРХАЇЧНИЙ ПЕРІОД (… — ІІІ СТ. ДО Н.Е.)
Зевс / Юпітер
АРХАЇЧНИЙ ПЕРІОД (… — ІІІ СТ. ДО Н.Е.)
Янус
РАННЯ РИМСЬКА ЛІТЕРАТУРА
(СЕР. ІІІ — СЕР. ІІ СТ. ДО Н.Е.)
Лівій Андронік
Перший поет Давнього Риму
Колізей
РИМСЬКА ЛІТЕРАТУРА ПЕРІОДУ КРИЗИ РЕСПУБЛІКИ
ТА ГРОМАДЯНСЬКИХ ВОЄН
(СЕР. ІІ — 31 Н.Е.)
Юлій Цезар
Марк Антоній
Калігула
Октавіан Август
Тіберій
ОКТАВІАН АВҐУСТ
(27 р. до н. е.— 14 р. н.е.)
Август («той, кого поважають,
«звеличений божеством»).
ДО АВГУСТА
Юпітер — вірим,
чуючи грім його,—
На небі править.
Тут — буде Август наш
За бога сущого, як тільки
Персів жорстоких
здолає й бритів...
Горацій
Жан-Жозеф Тейясон.
Верґілій читає Енеїду Августу та
Октавії. 1787 р.
ВЕРҐІЛІЙ
Федеріко Бароччі
Втеча Енея з Трої
Л АО КО О Н
Трактати
«Про блаженне життя»,
«Про спокій душі».
Філософська праця
«Моральні листи до
Луцилія».
Трагедії
«Федра», «Медея».
ПІЗНІЙ ПЕРІОД РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
(І―V СТ.)
ПЕТРОНІЙ АРБІТР
(... — 66 р.)
Автор роману «Сатирикон»
Жанр твору:
родинно-побутовий,
пригодницько-сатиричний
роман
ЛУЦІЙ АПУЛЕЙ
(бл. 125 — бл. 180 рр.)
Роман
«Метаморфози,
або Золотий віслюк».
Єдиний роман латинською
мовою, який дійшов до
нас повністю,
переписаний у 40-а
списках;
складається із 11 книг.
ЛУЦІЙ АПУЛЕЙ
(бл. 125 — бл. 180 рр.)
Книга перша
1. Отож я оповім тобі на мілетський
лад різні небилиці й натішу
ласкавий твій слух приємною
балачкою, якщо зволиш
прочитати оцей єгипетський
папірус, списаний вістрям
нільського очерету(2). Вволю
надивуєшся: як міняється людська
доля, як люди перетворюються на
інших істот і знову стають собою.
Але почну. А втім, хто ж оповідач -
запитаєш? Послухай в кількох
словах.
Історико-літературна мультимедійна лекція
Лекторка: О. С. Левицька
1
1. Загальна характеристика літератури Середніх
віків.
2. Героїчний епос зрілого Середньовіччя.
Національні варіанти героїчного епосу.
3. Лицарська література Середньовіччя.
Жанрова система лірики трубадурів.
Лицарський роман.
4. Розвиток міської літератури Середньовіччя.
2
1. Рубанова Г. Л. Історія світової
літератури. Західноєвропейське
середньовіччя (ІІІ–ХІV ст.) /
Г. Л. Рубанова. — Львів : ПАІС, 2004. —
144 с.
2. Шаповалова М. С. Історія зарубіжної
літератури. Середні віки та
Відродження : підручник /
М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова,
В. А. Моторний. — Київ : Знання, 2011. —
476 с.
3
1. Курціус Е. Р. Європейська література і
латинське середньовіччя / Е. Р.
Курціус ; пер. з нім. А. Онишко. —
Львів : Літопис, 2007. — 772 с.
2. Література західноєвропейського
середньовіччя : антологія / за ред.
Н. О. Висоцької. — Вінниця : Нова
книга, 2003. — 464 с.
3. Шалагінов Б. Б. Історія зарубіжної
літератури від античності до
початку ХІХ сторіччя / Б. Б.
Шалагінов. — Київ : ВД «Києво-
Могил. акад.», 2004. — 360 с.
4
5
Характерні ознаки:
центральний персонаж — воїн-богатир,
протиставлення героя і його суперника,
розгорнуті описові моменти,
триразові повтори,
поширені діалоги,
зображення типових ситуацій,
гіперболізація,
постійні епітети,
урочистий стиль.
6
Традиційна схема розповіді:
чудесне народження героя,
перший бойовий виїзд,
братання богатирів,
хвала бойовому коню, зброї,
подвиги перед весіллям.
ЖЕСТИ
(цикли французького епосу)
8
належить до королівського циклу;
історична основа поеми — хрестовий похід Карла
Великого на Іспанію (778 р.)
Особливості поеми:
монументальність,
стислість розповіді,
драматизм подій,
патріотизмом,
релігійність,
ідеалізація,
гіперболізація,
фантастичність.
9
Особливості поеми:
наявність народного героя,
атрибути героя (меч, кінь, ріг),
принцип паралелізму,
двоплановість розповіді,
повторні тиради (повторення змісту майже дослівно у
строфах, що стоять поруч);
трикратні повтори,
постійні епітети,
описи природи,
бойові епізоди,
плач над тілом загиблих героїв.
10
Переклад Вадима та Нінель
Пащенків («Либідь», 2003)
11
Переклад Ігоря Качуровського Переклад Богдана-Ігоря
(«Астролябія», 2010) Лончини (Рим, 1977)
12
Переклад Василя Щурата, 1918
Електронний ресурс:
Aerius (ae-lib.org.ua) Аудіокнига
13
Головний герой — Сід («мій Сід,
у добрий час народжений»).
Сід — історична особа — Родріго
Діас де Бівар (10431099 pp.).
Головна тема — події
реконкісти («відвоювання»
іспанцями, каталонцями,
арагонцями, португальцями
території арабських еміратів
Піренейського півострова).
14
Збережена у списку 1207 р. в
неповному і дещо
перекрученому вигляді.
Складається з 3-х частин (3 735
віршів:
1. «Вигнання» (частково
втрачена)
2. «Заміжжя доньок Сіда»
3. «Безчестя в дубовому лісі»
Ігнасіо Піназо Камарленх
Доньки Сіда 15
Особливості іспанського героїчного епосу
16
Переклад Богдана-Ігоря Лончини (Рим, 1972)
17
Пісня містить 39 пісень-авентюр (9000 рядків).
Виникла на основі двох старовинних героїчних
пісень:
1) сказання про Брюнхільду
2) сказання про загибель бургундів.
19
20
домінування етики чоловічого кохання;
ототожнення дами з Мадонною;
збірки присвячені лише одній дамі;
повага до душевних якостей обраниці;
довготривалість та незмінність почуттів;
21
Андрій Капеллан «Про кохання»
Про правила кохання
22
любов до Прекрасної Дами;
оспівування краси та чесноти Прекрасної Дами;
подвиги на честь благородної дами;
лицарські турніри;
пригоди мандрівного рицаря.
23
виникла на півдні Франції,
у Провансі;
мала пісенний характер;
створювалася народною
мовою;
головна тема: кохання;
утвердила риму в
західноєвропейській поезії;
мала авторський характер
(відомо 460 імен
трубадурів).
24
Джауфре Рюдель
КАНСОНА
Мені під час травневих днів
Кансона — вишуканий та Приємний щебет віддалік,
оригінальний за будовою вірш Зринає в пам'яті без слів
Моє кохання віддалік.
на любовну тему. Навік я неспокійний став,
І не ростуть квітки між трав,
Як зимно у душі мені.
Автори:
Марія Вертадонська,
Еліас д’Юссель
26
Дітмар фон Айсте
АЛЬБА
«Прокинься, милий, час наспів!
Альба — вранішня пісня, пісня Досвітній в липах чути спів,—
«ранкової зорі». Маленька пташка, про що вона
Діалог закоханих про Співає нам біля вікна?"
неминучість розлуки із "Не руш мене, я сплю — ще ніч.
настанням ранку, попередження Та ось вже серцем чую клич:
Меч і війна, кохання й біль —
про настання світанку.
їх не розняти, шкода й зусиль!»
Альба прославляє щасливу …….
взаємну любов. Лицар таємно «Скажи своїй господині, скажи їй,
проникає до своєї дами. милий юначе,
Зброєносець чи друг лицаря до Що гірко мені і сумно, відколи її не бачу.
ранку стоїть на варті та Ми знали любов щасливу,
Чудовішу від співу, —
попереджає закоханих про
Тепер розлуки настала мить,
настання світанку. І серце моє болить»…..
Переклад Л. Первомайського 27
Три загадки
Балада — танцювальна Був рицар в світі, об'їздив світ —
пісня, пов’язана з народними Шукав собі пари багато літ.
Шляхи його до вдови привели,
піснями та травневими Три доньки-красуні у неї були.
обрядами, обиранням "Я був би, вдово, вам добрий зять,
«королеви» весни. Але ж не знаю, котру з них узять.
Три загадки маю, дівчата, я —
Яка відгадає, та й буде моя:
Що довше за довгий мій шлях сюди
І глибше глибин морської води?
Що дужче од сурми, що битву кінча,
Й гостріше від гострого мого меча?
Зеленіше що, ніж трава-зелена,
Й лихіше за жінку, — хто з вас зна?"
І перша думає, і друга мовчить,
А третя, найкраща, озвалася вмить:
…….
Як хочеш заміж - заміж, та й квит,
Одгадувать загадки треба як слід. 28
Маркабрюн
Пасторела — (італ. pastorela) — ПАСТОРЕЛА
лірична пісня, яка зображує Вчора в вечірню годину
зустріч лицаря з простою Стрів я дівча біля тину,
дівчиною — пастушкою. Просту пастушку невинну.
Ще й одягла та дівиця
Здебільшого це дотепний
Теплу квітчасту хустину,
поетичний діалог, в якому Хутряну шубку козлину,
пастушка, вірна своєму другові Синю картату спідницю.
(простому селянину), глузливо
відхиляє залицяння лицаря. Мовив я їй за хвилину:
- Любко, мете без упину!
Вас занесе, мов билину.
- Пане, - сказала дівиця, -
Змалку здорова, не згину.
Ярок малих не покину.
Хуга ж нехай собі злиться!
……… 29
Перекл. М. Терещенка
Романс — світська Граф Арнальдос
пісня, написана
Чи хто чув таку пригоду, що пішов Арнальдос-граф
романськими мовами Ранком на Святого Йвана понад море-океан.
(на відміну від духовної Він ішов на полювання: сокола в руці тримав —
пісні латиною). І помітив, що галера йде до берега здаля.
Мала вітрила шовкові, із брокату такеляж,
Спершу
А моряк, що нею править, вголос пісню заспівав,
чотирнадцятискладовий Аж спокійне стало море, і зненацька вітер спав,
вірш із асонансом, І спливли наверх рибини, що ховала глибина,
витриманим від початку Птахи, що докіл літали, всі на щоглу сіли враз <…>
до кінця твору. Пізніше
рядки поділено на два Переклад І. Качуровського
семискладові.
30
Серена — (італ. sereno — Серенада — (італ. sera —
нічна прохолода) — вечірня вечір) — пристрасна пісня про
пісня кохання. Тематика кохання, яку виконували під
серени — заборонене акомпанемент гітари чи
кохання. Виконувалася у мандоліни під вікном коханої.
супроводі лютні чи гітари.
На основі серени виникла
серенада.
31
Бертран де Борн
СИРВЕНТА
Сирвента — (італ. servis — …
служити, переносно: пісня До серця рицар той мені,
Що, першим кинувшись у бій,
прихильника) — пісня на Летить безстрашно на коні,
політичні та суспільні теми. Запалює загін весь свій
Виникла на противагу любовній Відвагою п'янкою.
Ось бій шалений закипів,
поезії, зокрема канцоні. І мчить боєць серед полів,
Возвеличували можновладців, Рискує головою,-
лицарів — учасників хрестових Складу тому свій кращий спів,
Хто йде вперед на ворогів!
походів, засуджували суспільні …
вади, приватні недоліки Мій Папіоль, з тобою
суспільних діячів. Я передам без зайвих слів,
Щоб Так-і-ні у бій нас вів.
32
Цикли
лицарських романів
33
Кретьєн де Труа (ХІІ ст.)
«Ерек і Еніда»,
«Кліжес»,
«Івейн, або Лицар з левом»,
«Ланселот, або Лицар Воза»,
«Персеваль, або Повість про Ґрааль»
Робер де Борон
«Роман про Ґрааль»
Вольфрам фон Ешенбах
«Парсіфаль» («Персиваль»)
35
бретонські ле
романи про Трістана та Ізольду
Артурівські романи
романи про Святий Ґрааль
Маріанна Стоукс
Окасен і Ніколетта 38
Зміст його — фатальне та нещасливе кохання
лицаря-васала Трістана і його королеви Ізольди
Золотокосої. Се кохання постало з чарівного
дання, любовного напою, випитого через
помилку.
Леся Українка
група романів, повістей, легенд, переказів
про Трістана і його королеви Ізольду;
виникли на основі кельтських народних
переказів;
найбільш значними вважають віршовані
романи французького жонглера Беруля і
нормандця Тома (ХІІ ст.).
39
40
41
лірика епос драма
• балада • фабліо • літургійна
• рондель • шванк драма
• сказ • алегорична • містерія
поема • міракль
• скарга
• видіння
• заповіт • мораліте
• роман
• повість
• тваринний
епос
42
Ґільйом де Лорріс,
Жан де Мен
«Роман про Троянду» (ХІІІ ст.)
(Франція)
43
44
Вільям Ленґленд
(бл. 1332 — близько 1400).
морально-дидактична
поема «Видіння про
Петра-орача»
45
Сатирична алегорична поема
«Роман про Ренара» («Роман
про Лиса»)
час створення — 1175–1250 рр.
авторство колективне: понад 20
авторів
цикл творів: об’єднує 27 творів
обсяг: 25 тис. віршованих рядків
мова: старофранцузька
сюжетні джерела: байки та казок
про тварин.
46
Англійська
література
доби Відродження:
загальні тенденції,
ключові твори,
сучасні українські
переклади та видання
Англійська література
доби Відродження
1. Література проторенесансу в Англії. Джеффрі Чосер,
збірка віршованих оповідань «Кентерберійські оповіді».
2. Література раннього англійського Відродження. Творчість
Томаса Мора, книга «Утопія» (1516).
3. Творчість Вільяма Шекспіра. Зміст «шекспірівського
питання». Сонети, поеми, трагедії, комедії та хроніки
В. Шекспіра.
4. Українські переклади та видання творів літератури доби
Відродження.
3
Рекомендована література
1. Шаповалова М., Рубанова Г.,
Моторний В. Історія зарубіжної
літератури. Середні віки та
Відродження : підручник. Київ :
Знання, 2011. 476 с.
2. Шалагінов Б. Історія зарубіжної
літератури від античності до
початку ХІХ сторіччя. Київ :
ВД «Києво-Могил. акад.», 2004.
360 с.
3. Габлевич М. Світло Шекспірового
храму : статті, переклади.
Дрогобич : Коло, 2016. 447 с.
4
Розвиток книгодрукування
Джеффрі Чосер
(бл. 1343–1400)
найбільший поет
передренесансу
перекладач
«батько» англійської
поезії
основоположник
англійської національної
літературної мови.
11
Джеффрі Чосер
Збірка
«Кентерберійські
оповіді»
13
Переклади українською
Євген Крижевич (фрагменти)
пасторальний роман
університетський роман
побутовий роман
швидке зростання
могутності країни;
велике національне
піднесення;
розвиток філософської
думки (Френсіс Бекон);
розвиток поетичних жанрів
(Філіп Сідні, Едмунд
Спенсер)
Єлизавета І розквіт драматургії і театру
Королева Англії, Франції,
та Ірландії (1558‒1603)
22
англійський філософ,
державний діяч,
лорд-канцлер
23
Соціальні засади
• Політичний лад: демократія. Посади: виборні.
• Соціальна рівність. Не існує приватної власності.
• Гендерна рівність: жінки мають рівні з чоловіками права.
• Уніфікація: однакові міста, однаковий одяг.
• Відсутність грошових одиниць. На ринку безкоштовні товари.
• Свобода віросповідання.
• Обмін житлом кожні 10 років.
• Культивують ремісничі професії, землеробство і садівництво.
• Родинне життя влаштоване великими сім’ями (по 40 людей).
25
Романи-подорожі XVI
століття, зокрема твори Твори Джеффрі Чосера
Амеріґо Веспуччі
Твори Вільгельма
Ленґленда.
27
Ілюстрації до роману
«Шекспірівське питання»
Shakspere Shake-Speare
(Шакспер) (той, хто потрясає списом)
«Шекспірівське питання»
стредфордіанці антистредфордіанці
«Шекспірівське питання»
Френсіс Бекон «Бекон писав п’єси. Немає потреби доводити, скільки
він досягнув на цьому поприщі. Досить сказати, що він
називався Шекспіром».
Герберт Лоуренс
Делія Бекон:
Книга «Викриття філософії п’єс
Шекспіра» (1857)
Підстава: спорідненість багатьох
філософських ідей Ф. Бекона і
шекспірівського світогляду.
35
«Шекспірівське питання»
Лорд Гансдон
Микола Кастрикін:
п’єси Шекспіра створював лорд
Гансдон (барон Генрі Кері) (кузен
королеви Єлизавети й
придворний лорд-камергер).
Він був засновником першого
професійного театру в Англії й
наступником шекспірівської трупи.
36
«Шекспірівське питання»
Граф Оксфорд (Едвард де Вер)
Томас Луні:
твори Шекспіра створював граф Оксфорд.
вірші графа Оксфорда мають подібність із
поемою Шекспіра «Венера і Адоніс».
Граф Оксфорд був освіченою людиною й
був обізнаний у питаннях придворних інтриг,
відображення яких має місце в багатьох
п’єсах Шекспіра.
граф Оксфорд був меценатом декількох
театрів і брав активну участь у
літературному й театральному житті Англії.
37
«Шекспірівське питання»
Крістофер Марло
Вілбур Цейґлер:
Марло створив псевдонім «Шекспір», щоб після
своєї інсценованої смерті продовжувати творити як
драматург. Ця «смерть», як вважають марловіанці,
була пов’язана зі шпигунською діяльністю поета ─
він був завербований королівською розвідкою, і мав
продовжувати працювати під іншим ім’ям.
Цейглер зробив «стилеметричний» аналіз
словників Шекспіра, Крістофера Марло, Френсіса
Бекона й Бена Джонсона й дійшов до висновку, що
кількість односкладових, двоскладових,
трискладових і чотирискладових слів у п’єсах
Шекспіра й Марло збігаються.
38
«Шекспірівське питання»
Філіп Сідні
«Шекспірівське питання»
Граф Ретленд
Селестен Дамблон:
граф Ретленд купив у Шекспіра
право прикриватися його іменем, а
Шекспір за ці кошти придбав
кам’яний будинок для своєї родини
у Стретфорді.
40
«Шекспірівське питання»
Граф Ретленд (Роджер Меннерс та Єлизавета Ретленд-Сідні)
Ілля Ґілілов
―Гра про Вільяма Шекспіра, або
Таємниця Великого Фенікса‖ (1997)
для того, щоб ототожнювати
неписьменного м’ясника, торговця
й лихваря з автором ―Гамлета‖ й
―Бурі‖, замало бути сліпим: треба
ще й не розуміти, не відчувати
Шекспіра.
41
«Шекспірівське питання»
42
Біографічні екранізації
43
За Томасом Луні:
геніальність, творча зрілість;
ексцентричність, схильність до таємничості;
надзвичайна чуттєвість;
добре розвинений літературний смак, надзвичайне знання драми;
освіченість (класична освіта того часу (не самоук));
приналежність до кола вищої аристократії;
співчуття до прибічників Ланкастерів у війні Червоної та Білої
троянд;
44
За Томасом Луні:
любов до Італії та знання її;
добра обізнаність у багатьох видах спорту та розвагах, які
доступні лише багатим лендлордам, в тому числі й соколине
полювання;
знання музики та любов до неї;
невпевненість, сумніви там, де справа стосується жінок;
автор — людина далека від меркантилізму, щедра;
схвально ставиться до католицизму, але тримається подалі від
релігійних конфліктів.
45
«Ромео і Джульєтта»
«Ромео і Джульєтта»
Меркуціо:
Є таке слово. Та хай вони сказяться,
всі оті блазнюваті балаболи з їхнім
афектованим потягом до модних лексичних
новацій!
«Який мегакласний клинок!
Мегакрутий чолов’яга!
Яка мегакльова курва!».
Скажи, ну хіба це не принизливо,
мій дорогий френде, що нас так зусібіч обліпили
ці іншомовні мухи,
всі ці тренди і бренди,
ці сленґи з їхніми слемами,
факами й шитами,
шитими з таким поспіхом суперновими
словесними шматами —
ні, не шатами,
а таки шматами, шматами!
Переклад Юрія Андрховича
53
«Гамлет»
«Гамлет»
«Гамлет»
• «Генріх VІІІ»
• «Перікл»
• «Цимбелін»
• «Зимова казка»
• «Буря»
60
Сонет
вважається одним з найскладніших жанрів лірики;
обов’язкова кількість рядків — 14: два чотиривірші і два
тривірші;
кожен вірш повинен бути присвячений одній темі;
стала композиція:
перший чотиривірш — експозиція, виклад теми,
другий — розвиток теми,
у тривіршах — вирішення теми, висновки з роздумів
автора.
кожен вірш становить собою маленький драматичний твір, у
якому є зав’язка, розвиток дії, кульмінація і розв’язка.
61
Тематика сонетів
Провідною є тема кохання.
Сонети, як правило, становлять цілу збірку, або цикл, у яких
вимальовується певна сюжетна канва: історія розвитку
стосунків, відтворення почуттів, які поєднуються з
філософськими роздумами поета чи ліричного героя над
життям.
62
Тематика сонетів
Семен Венгеров:
«Порівняльне зіставлення сонетів Шекспіра з сонетами інших
англійських поетів показало, що велика кількість мотивів,
поетичних думок і порівнянь Шекспір запозичував у своїх
попередників так само легко, як він запозичував сюжети своїх драм
<…>. Найхарактерніше, звичайно, що вся ―чорна‖ дама з її
―чорною‖ зрадою і прокляттями поета на її адресу цілком взята з
сонетів відомого Філіпа Сідні, який, своєю чергою, взяв її у
сонетярів французьких та італійських».
63
Ольга Арсенюк:
«Згідно з філософією Платона, ідеалізації гуманістами Любові і
Краси, основна мета любові — повернути людській душі її
божественний зміст. Тому, за Платоном, відмінність статей не має
значення…
Найвиразніше можна простежити філіацію платонівських ідей в
сонетах, присвячених другові і ―black lady‖.
В добу Відродження чоловіча дружба ставилася вище за кохання
до жінки (Данте, Петрарка, Мікеланджело, Шекспір). Це ідея Платона,
який вважав, що існує Чорний Ерос — кохання до жінки та Ерос
Афродіти небесної, яка причетна більше до чоловічої основи, тобто
любов до юнака».
71
Сонет 144
Два янголи, що любляться тихцем:
Дух кращий — то хлоп’я благословенне,
• переклад Дух гірший — то жона з хмурним лицем.
Д. Павличка
Жадаючи заволодіти мною,
Спокушує моє жіноче зло
Мого святця, щоб став він сатаною,
Щоб стьмарилось його сяйне чоло.
Сонет 133
Поранило мене й мого друга;
З чиєї примхи об’єднала нас
• переклад Твоя вродливість і твоя наруга?
Д. Павличка
О прокляття, ти і його взяла,
Скорила оком! Владна й нещадима,
Ти з мене видерла і розп’яла
Мене й мойого побратима.
Театр «Глобус»
(The Globe)
Театр «Глобус»
(The Globe)
Театр «Глобус»
(The Globe)
79
Театр «Глобус»
(The Globe)
здійснено
реконструкцію
за історичними
проєктами,
неподалік від
первісного місця
засновано знищено театр театр закрили, (ідея і втілення
театр внаслідок відновлено після згодом його американця
«Глобус» пожежі пожежі знесли пуритани Сема Вонамейкера)
1599 рік 1613 рік 1614–1642 роки 1644 рік 1997 рік
80
Театр «Глобус»
Театр «Глобус»
Театр «Глобус»
«Totus mundus agit histrionem»
«Увесь світ грає якусь роль»
Петроній
Переклади й дослідження
Засновник шекспірознавства в Україні — Іван Франко:
дванадцять спеціальних шекспірознавчих розвідок
• десять передмов до перекладів Пантелеймона Куліша
• одна до власного перекладу «Венецького купця»
• статті «Shakespeare bei den Ruthenen»
редагував багато перекладів творів В. Шекспіра, що їх
здійснили Пантелеймон Куліш і Юрій Федькович.
86
Монолог Гамлета
Влад свавольства, судів наших кривди,
Жити чи не жити? Та наруги, що найщиршим людям
Ось в чім річ, Бо що є благородніш,— Оті гидкі недолюдки чинють—
Чи приймати і каміння й стріли Хто схотів би, коли-б знав напевно,
Од лихої-навісної долі, Що цим шилом їх позбутись можна?
Чи повстати на те море туги Хто-б схотів в цьому ярмі вік пріти,
Й тим повстанням покінчи́ть все разом? Ни́діть тяжко під життям злиденним,
Вмерти — сном заснути, й більш нічого. Коли-б страх іще чогось по смерти,
І сказать, що отой сон одразу Невідомість там-тії країни,
Нам урве усі душевні болі. Звідкіля ніхто ще не вертався,
Силу мук, що спались нашій плоті,— Не збивали боязько́ї волі?
То такий кінець це прехороший, І радніші ми терпіть тут лихо,
Що його повинні ми жадати. Ніж порватись до країв незнаних!
Вмерти — спати.... спати? Може снити? Так з нас совість полохливих робить,
Ось в чім клопіт! Бо які сни можуть Так одваги прирожденний колір,
Завітать до нас в спанні тім мертві м, Полотніє від блідо́ї думки;
Коли ми тісне це тіло скинем? Так завзяті й запальні̀ замі̀ри
Ось що мусить зупинити руку. З свого шляху вмить звертають на́-бік
Так! Ця думка, ця непевність тільки І втрача́ють самих вчинків мення
Нам і чинить довговічним горе! Перед тею-ж гадкою.... Цсс! тихо!
Адже справді, хто-б схотів терпіти
Цього світу на́пади й зневаги,
Мо́жних кривди, гордих дук обра́зи.
В погордованім коханні муки,
У Шекспіра: „To be, or no to be,― cеб-то, по
англійскі, бути, существовати, пробувати в житті.—
Я перевагу дав слову „жити―, бо тут про це саме йде річ.
89
ЛІТЕРАТУРА
ДОКУМЕНТАЛЬНІ ФІЛЬМИ
ПОДКАСТИ
Джорджо Вазарі
Антицність
Античність сприймається яй найвищий авторитет, іееак
АНТИЦНІСТЬ
кюесьйої йукьтури.
Античний світогкяе кежить в основі ренесансьйого
гуманізму, іееокогії цієї еоби.
Першими попукяризаторами античної (римсьйої)
кітератури буки Ф. Петрарйа і Дж. Боййаччо в Ітакії.
ВИВЦАТИ ІСТОРІЮ?
ЦОМУ ТРЕБА
Антропочентризм
Ідеал людини Ренесансу
КУЛЬТ ЛЮДИНИ
гармонійна всебічно розвинена особистість
XIII — початой XIV ст. XIV ст. ХV ст.
в інших йраїнах Європи: у бікьшості європейсьйих йраїн: в інших йраїнах XVI ст.
XIV–XV ст. йінець XV ― початой XVI ст.
Санеро Ботічеккі
Портрет Данте
«Іди своїм шляхом,
і нехай інші люди говорять,
що їм заманеться».
Данте
середньовічні видіння
античні твори (зокрема, «Енеїда»
Верґілія)
Григорій Гавриленко
Генрі Голідей. Данте і Беатріче
24
Данте Ґабріель Росетті. Беатріче
Федір Кричевський. Беатріче, 1911
Данте Ґабріекь Росетті
Мрія Данте. Данте піе час смерті Беатріче
27
Його Беатріце * зовсім не повернення втраценого в
молодості кохання. У чій жіноцій постаті втілено
найвище спасіння * еманачію Бога. Тільки так без
блюзнірства можна потрактувати її появу в хвалі
тріумфу, де вона стоїть поряд із самим Христом.
Ернст Роберт Курціус
«БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ»
«Divina Commedia»
(написана між 1308 і 1321 рр.)
Пам’ятник в Києві
ФРАНЦЕСКО ПЕТРАРКА
(1304+1374)
Перший виеатний ітакійсьйий гуманіст.
Навчався у Монпекьє, а потім у Боконсьйому
університеті вивчав право.
В Авіньйоні був скужбі в йареинака Джованні Коконни.
Захоплювався античністю, відшукував і вивчав стародавні
рукописи, багато подорожував (Франція, Фландрія,
Німеччина). Але переломним моментом стала подорож
до Рима.
Твори
Джерела
поезія трубаеурів
ітакійсьйа кірийа поетів «сокоейого нового
стикю»
творчість Данте
Тематика
кохання
громадсько-
політична
природа
моральна
дружба
філософська
естетична
«Канчоньєре» * че перша в
літературі різнотемна лірицна
збірка.
Марія Шаповалова
Новаторства
Сонет 132
Яй не кюбов, то що це бути може?
А яй кюбов, то що тайе вона? Добро? ―
Та ж в ній сйорбота нищівна. Зко ―
Аке ж муйи ці сокоейі,
(Перейкае Г. Кочура)
50
Марія Шаповалова
НОВАТОРСТВО
«Тріумф Любові»
«Тріумф Доброчесності»
«Тріумф Смерті»
«Тріумф Скави»
«Тріумф Часу»
«Тріумф Вічності»
Пітер Брейдекь, старший
«Тріумф смерті»,
1562‒1563
Пітер Паукь Рубенс
«Кімон та Іфігенія»,
Гуглтрендс: як зростає зачікавлення
«Декамероном» у 2020 рочі
Джованні Бойаччо «Дейамерон»
Акьбер Камю «Чума»
ДЖОВАННІ БОКАЦЦО
(1313─1375)
гуманіст
оеин із найосвіченіших ітакійців
еоскіений
перший біограф Данте
поет і прозаїй
Вікьям Бекк Сйотт. Боййаччо віевіеує еочйу Данте
ТВОРИ ДЖОВАННІ БОКАЦЦО
Поеми
«Фікострато»
«Дім Діани»
«Тезеїеа»
«Ф’єзокансьйі німфи»
«Любовні виеіння»
«Корбаччо»
Поезія
Буйокічні пісні
Сонети
Художня проза
роман «Фікойоко»
пасторакьний роман «Амето»
повість «Ф’яметта»
(«Екегія маеонни Ф’яметти») (перший психокогічний
роман у захіеноєвропейсьйій кітературі)
збірйа новек «Дейамерон»
кисти
Сюжети
Запозичення з античної, схіеної, серееньовічної
кітератур, з фокьйкору, в ойремих групах новек
віетворені реакьні поеії з фкорентійсьйого життя.
Жанр
Траеиційно визначають яй збірйа новек, проте
вона є цікісним твором, сюжетно й йомпозиційно
завершеним.
Ойремі кітературознавці називають романом.
«ДЕКАМЕРОН» (1350─1353)
Джон Вотергаус
Боккаццо Джованні
Декамерон / пер. Миколи Лукаша ; передмова Г. Коцура ;
примітки О. Кругликової ; ілюстрачії Л. Киркац. Харків : Фоліо,
2003. 671 с. (Бібліотека світової літератури).
Джованні Боккаццо
Декамерон / з італ. переклав Микола Лукаш ; упоряд., редагування,
передм. Леоніда Цереватенка. Київ : ВЧ “Просвіта”, 2006. 896 с.
ПІДСУМОВУЄМО
кітератури
«La dove il sì suona»
УКРАЇНСЬКИЙ РЕНЕСАНС
Історико-літературна
мультимедійна лекція
ЛІТЕРАТУРА
ХVІІ СТОЛІТТЯ
ДОБА БАРОКО
ТА КЛАСИЦИЗМУ
1
ПЛАН
1. Загальна характеристика літератури XVII
століття.
2. Загальна характеристика бароко як
провідного напряму літератури XVII століття.
3. Класицизм та його характеристика у
літературі XVII століття.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ніколенко О. М. Бароко.
Класицизм. Просвітництво.
Література ХVІІ–ХVІІІ ст. : посібник
для вчителя / О. М. Ніколенко. — Х. :
Ранок ; Веста, 2003. — 240 с.
2. Шалагінов Б. Б. Історія зарубіжної
літератури від античності до початку
ХІХ сторіччя / Б. Б. Шалагінов. — К.,
2004. — 360 с.
4
XVII СТОЛІТТЯ
розквіт публіцистики
поява періодики
7
Літературні напрями
БАРОКО КЛАСИЦИЗМ
ГОТИКА
8 СХЕМА
РЕНЕСАНС РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРНИХ НАПРЯМІВ
АПОЛОНІВСЬКЕ НАЧАЛО ДІОНІСІЙСЬКЕ НАЧАЛО
раціональний стиль ірраціональне, хаотичне,
пристрасне начало
БАРОКО
ГОТИКА
РЕНЕСАНС
КЛАСИЦИЗМ
БАРОКО
СЕНТИМЕНТАЛІЗМ
РОМАНТИЗМ
КЛАСИЦИЗМ
СЕНТИМЕНТАЛІЗМ
РЕАЛІЗМ РОМАНТИЗМ
РЕАЛІЗМ
МОДЕРНІЗМ
МОДЕРНІЗМ
ПОСТМОДЕРНІЗМ
ПОСТМОДЕРНІЗМ
9
Ніколя де Ларжиєр
Людовик XIV та його сім’я
10
Ніколя Пуссен
Танець під музику часу
БАРОКО
Напрям літератури
ХVІІ століття
11
БАРОКО ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ
Походить від італ. barocco — вигадливий,
химерний або від португальського —
«перлина неправильної форми»;
Розвивається як напрям у мистецтві та
літературі XVII–XVIII ст.
До початку ХХ століття термін «бароко»
вживався лише у стосунку до архітектури,
скульптури і живопису. Лише згодом до
музики і літератури.
13
Церква Ісуса
Палермо, Італія
МЕТАФОРИ БАРОКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
сон
театр
гра
ЖИТТЯ
РИСИ БАРОКО
парадокс
гротеск
антитеза
універсалізм
декоративність
РИСИ БАРОКО
поєднання релігійних і світських мотивів, образів;
мінливість, поліфонічність, ускладнена форма;
тяжіння до різких контрастів, складної
метафоричності, алегоризму;
прагнення вразити читача пишним, барвистим
стилем, риторичним оздобленням твору;
трагічна напруженість і трагічне світосприймання;
настрої песимізму, скепсису, розчарування.
РИСИ БАРОКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
вишукані порівняння;
несподівані алегорії;
нагромадження синонімів, епітетів;
протиставлення, оксюморони тощо;
складні синтаксичні конструкції;
незвичне поєднання стилістичних фігур і тропів;
інтелектуалізм;
словесна віртуозність.
Представники бароко
Шарль Сорель
Педро Кальдерон
Франсиско де Кеведо
Джон Мільтон
Ганс Якоб Крістоф фон Ґріммельсгаузен
КЛАСИЦИЗМ
21
Класицизм
Класицизм
(з лат. classicus взірцевий,
довершений).
Нікола Буало
Трактат «Поетичне мистецтво»,
1674 р.
Теоретичне підґрунтя класицизму
єдність часу
єдність місця
єдність дії
Теоретичне підґрунтя класицизму
Ієрархія жанрів
високі
епопея, трагедія, ода
низькі
сатира, байка, комедія
Теоретичне підґрунтя класицизму
Нікола Буало
ДОБА ПРОСВІТНИЦТВА
криза монархії
економічне розорення
філософія раціоналізму
ідеологія просвітництва
моральний занепад
ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЛІТЕРАТУРИ ХVІІІ СТОЛІТТЯ
1760–1780-ті роки
. сентименталізм
1760–1790-ті роки
передромантизм
4
пригодницький
сатиричний
соціально-побутовий
роман виховання
готичний роман
Творчість Данієля Дефо (1660–1731)
Громадський діяч,
талановитий публіцист,
журналіст, письменник.
Основні твори Данієля Дефо
Художні твори
1719 р. роман «Пригоди Робінзона Крузо»
1720 р. роман «Мемуари кавалера»
1720 р. роман «Капітан Сінглтон»
1722 р. роман «Історія полковника Джека»
1722 р. роман «Моль Флендерс»
1722 р. роман «Щоденник чумного міста»
I. «Пригоди Робінзона
Крузо» (1719)
II. «Подальші пригоди
Робінзона Крузо» (1719)
III. «Серйозні роздуми про
життя й незвичайні
дивовижні пригоди
Робінзона Крузо...» (1720)
У мене мало одягу, і скоро мені не Але я живу в жаркому кліматі, де,
буде чим укрити своє тіло. коли б я й мав повний одяг, то
навряд чи носив би його.
Мені ніде сховатись і немає чим Але я потрапив на острів, де не
відбити напад людини або звіра. видно таких хижих звірів…
Мені немає з ким поговорити й Але Бог чудесно пригнав наш
розрадити себе. корабель так близько до берега,
що я не тільки встиг запастись
усім необхідним…
Дефо започаткував
дитячу літературу в Англії
Памфлети
«Листи сукняра»
«Казки бочки»
«Битва книг»
«Скромна
пропозиція»
« М А Н Д Р И Ґ УЛ Л І В Е РА » , 1 7 2 6 р .
1. Подорож до Ліліпутії.
2. Подорож в країну велетнів Бробнінгнег.
3. Подорож у Лапуту, Бальнибарби, Лаггнес,
Глабдобриб, Японію.
4. Подорож у країну гуїнгмів.
Жан Гранвіль.
Дискусія Ґуллівера
з гуїнгнмами
Жанр твору — сатирично-фантастичний
роман.
Роман має складну синтетичну жанрову
модифікацію: соціально-філософський
сатиричний фантастичний роман у формі
подорожі з елементами утопії та антиутопії.
Утверджує жанр філософсько-
сатиричного пригодницького роману та
антиутопічного роману.
ОСОБЛИВОСТІ СТИЛЮ РОМАНУ
публіцистичність
іронічність
використання комізму, сатири і сарказму
скептицизм
парадоксальність
наявність філософського підтексту
використання іносказання
використання прийому «очуження» («свіжого
ока»).
Цитата
1751 р. «Амалія»
«Історія Тома Джонса, знайди», 1749
Письменник, політик,
історик, антиквар, засновник
передромантизму та жанру
готичного роману.
Дж. Рейнольдс
Портрет Горація Волпола,
1756 р.
З А МОК ОТ РА Н ТО (1764)
Ніщо не впливає так сильно на
людину, як готика...
Навіть найсильніший розум,
вільний від забобон, несвідомо визнає
її владу і силу.
Натан Дрейк
Фонтін-гіл —
замок Вільяма Бекфорда
Клара Рів
Чарлз Метьюрін Джейн Остін
ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА
ХVІІІ СТОЛІТТЯ
«Після нас хоч потоп…”
філософська повість
сатирична поема
трактат
сімейно-побутовий роман
комедія
трагедія
42
класицизм
сентименталізм
реалізм
рококо
43
Рококо (фр. rocaille —
схожий на мушлю) — художній
стиль, в основі якого культ грації,
шляхетності, вишуканого естетизму.
Виник внаслідок занепаду бароко;
розвивався серед творчої
інтелігенції та мистецької еліти;
започаткувалося у малярстві
(А. Ватто, Ф. Буше, В. Лоо та ін.);
у літературі пожвавився інтерес
до анакреонтичних та пасто-
ральних мотивів, епіграм, до
чарівної казки, що поширювалась
у паризьких салонах під впливом
сюжетів «1001 ночі».
Франсуа Буше. Маркіза де Помпадур
44
гедоністичність
віртуозність
витонченість
галантність
скептичність
інтелектуальність
вільнодумство
епікуреїзм
екзотичність
Ф. Буше. Танцівниця 45
ключове слово
«примха»
головна категорія
легкість,
грайливість
проповідує земні
(життєві, тілесні)
насолоди
чуттєвість
декоративність
театральність
46
А. Ватто. Примхлива
Voltaire
Марі Франсуа Аруе
Читання підносить
душу, а освічений друг
приносить ідею.
Волтер
47
Він підготував нас до свободи.
Епітафія Вольтерові
Філософ, мислитель
поет, прозаїк, драматург,
учений, енциклопедист,
громадський діяч,
почесний член Петербурзької
Академії наук (1746)
48
Якщо б Бога не було, його потрібно було б вигадати.
Вірити в Бога неможливо, не вірити в нього — абсурдно.
Вольтер
За релігійним переконанням
Вольтер був деїстом, визнавав
існування Бога лише як
творця і упорядника Всесвіту.
Він вважав, що остаточне
з’ясування походження
природи не можна пояснити з
неї самої, тому необхідно
визнати бога як її творця.
49
ІСТОРИЧНІ ТА ФІЛОСОФСЬКІ ТВОРИ
1730 р. «Історія Карла XII»
1734 р. «Філософські листи, або Листи англійською»
1769 р. «Досвід про дух і звичаї народів»
1734 р. «Метафізичний трактат»
1737 р. «Роздуми про людину»
П’ЄСИ (27 трагедій і 25 комедій)
1718 р. «Едіп»
1731 р. «Брут»
1776 р. «Ірена»
50
ФІЛОСОФСЬКІ ПОВІСТІ
1752 р. «Макромегас»
1759 р. «Кандид, або Оптимізм»
1769 р. «Листи Амабеда»
1775 р. «Історія Дженні, або Атеїст і мудрець»
1775 р. «Вуха графа Честерфілда і капелан Гудман»
1768 р. «Вавілонська царівна»
1767 р. «Простак»
САТИРИЧНІ ПОЕМИ
1735 р. «Орлеанська діва»
«Генріада»
51
Denis Diderot
Французький філософ-
матеріаліст,
просвітник,
письменник, теоретик
мистецтва, редактор
«Енциклопедії»
Портрет Дідро
Л.-М. ван Лоо
52
35 томів
60 тис. статей
3 129 ілюстрацій
2 250 авторів
ініціатор — паризький видавець
Л. Бретон.
Дідро був організатором,
відповідальним редактором,
укладачем проспекту і автором
більшості статей.
Другий редактор (до 1758) —
д’Аламбер.
Автори: П. Гольбах, Вольтер, Ж. Ж.
Руссо, Ж.Ф. Мармонтель, Ш. Л.
Монтеск’е
http://portail.atilf.fr
4 тис. передплатників
/encyclopedie 53
Не було ніколи енциклопедії, політична
важливість якої була б рівною енциклопедії, яка
зайняла б таке ж місце в житті суспільства, історії і
літературі своєї доби. Вона не лише давала
інформацію, а й нав’язувала думку.
З Британіки54
ФІЛОСОФСЬКІ ТВОРИ
«Думки про пояснення природи»;
«Розмова д'Аламбера з Дідро»;
«Філософські принципи матерії та руху»;
ХУДОЖНІ ТВОРИ
1756 р. роман «Батько родини»;
1760 р. роман «Черниця»;
1762 р. роман «Небіж Рамо»;
1773 р. роман «Жак-Фаталіст».
Руссо – один з тих письменників,
про яких можна сказати, що без яких
французька література пішла б іншим
шляхом.
А. Моруа
Філософ,
письменник,
композитор,
педагог.
М.К. де ла Тур
Портрет Ж.-Ж. Руссо
56
ФІЛОСОФСЬКІ ТВОРИ
ХУДОЖНІ ТВОРИ
58
розвиток науки не сприяв удосконаленню моральності,
звичаїв, життя людей в цілому;
людина як природна істота, всі здібності та здатності якої
обумовлені природою;
цивілізація, технічний прогрес є причиною руйнування
природної цілісності та гармонійності людського буття,
заснованого на безпосередності почуттів;
розвиток виробництва, науки, техніки приносить не тільки
користь, а й має і негативні наслідки;
людина від природи добра, але її дивовижно зіпсувала
цивілізація;
основні теми творів: проблема нерівності між людьми та
шляхів її подолання та критика сучасної йому цивілізації.
59
Я відчуваю — отже, я існую.
Ж.-Ж. Руссо
Релігія серця;
природна людина;
культ бідності;
культ природи (земля, праця);
культ дитини;
концепція виховання чеснот, а не знань;
ідеалізація «золотої доби»;
протиставлення Спарти Афінам.
Основні теми творів: проблема нерівності між людьми та
шляхів її подолання та критика сучасної йому цивілізації.
60
«Я спостерігав звичаї свого часу і випустив у світ ці листи».
Ж.-Ж. Руссо
Підназва роману:
«Листи двох коханців,
які живуть у маленькому
містечку біля підніжжя Альп.
Які зібрав і видав
Жан-Жак Руссо».
Перше видання:
1761 рік Голландія
61
НІМЕЦЬКА
ЛІТЕРАТУРА
ХVІІІ СТОЛІТТЯ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НІМЕЧЧИНИ ХVІІІ ст.
63
ПЕРІОДИЗАЦІЯ НІМЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХVІІІ СТОЛІТТЯ
1720–1750-ті рр.
РАННЄ ПРОСВІТНИЦТВО
1760-ті рр.
ЗРІЛЕ ПРОСВІТНИЦТВО
1770–1780-ті рр.
….. СЕНТИМЕНТАЛІЗМ
64
ПЕРІОДИЗАЦІЯ НІМЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХVІІІ СТОЛІТТЯ
Переважає класицизм.
Помітні барокові тенденції.
Розвиваються нові школи й напрями.
Критика феодалізму розкривається лише у
моральному плані і часто в абстрактній
формі (на матеріалі античної історії).
Зароджується «чутлива» комедія, що
відображає міщанський побут.
65
ПЕРІОДИЗАЦІЯ НІМЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХVІІІ СТОЛІТТЯ
боротьба з класицизмом,
заперечення наслідування іноземним зразкам,
домінує соціальна тематика, зокрема
антифеодальна,
боротьба з класицизмом, заперечується чуттєвість
міщанської драми,
активно розробляються питання естетики, зокрема
створюється теорія реалізму («Лаокоон» Лесинґа).
66
ПЕРІОДИЗАЦІЯ НІМЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХVІІІ СТОЛІТТЯ
теоретичні пошуки,
розвиток сентименталізму,
творчість письменників «бурі й натиску».
67
ЛІТЕРАТУРА «Б УРІ Й Н АТИСКУ»
(1770-ті рр.)
«БУРЯ Й НАТИСК» — назва літературного руху в
німецькій літературі 1770-х рр.).
Назва походить від драми «Буря і натиск» Ф. Клінґера.
Належить до сентименталізму, утверджують у творчому
процесі безпосереднє почуття, уяву, фантазію.
Одними з перших звернулися до усної народної творчості.
68
ЛІТ ЕРАТ УРА «Б УРІ Й Н АТ ИСКУ»
Характерні ознаки
Пошуки гуманізму, ідеалів високої людяності в античній
Греції.
Виступають за свободу особистості, митця, заперечують
раціоналістичну догматику класицистів.
Протест проти пасивного німецького бюргерства,
закликають до активного впливу на дійсність.
Основна увага надається створенню образу позитивного
героя, який відстоює інтереси суспільства, людської
гідності.
Вводять у літературу соціально активного героя, який
захоплюються жагою діяльності, кидає виклик
феодальному деспотизму, боягузливому бюргерству.
Виводять свого героя за межі сім’ї, перетворюють його в
учасника історичних подій.
69
ЛІТ ЕРАТ УРА «Б УРІ Й Н АТ ИСКУ»
…у цьому гурті усі чулися геніями,
покликаними розкріпачити людину, повернути її до
природи, а літературу, яка живилася французькими
зв’язками — до національних джерел.
Євген Сверстюк
70
І Д Е Й Н О - Т Е М АТ И Ч Н І ДО М І Н А Н Т И Н І М Е Ц Ь КО Ї
Л І Т Е РАТ У Р И Х V І І І С ТО Л І Т Т Я
71
ПЕРІОДИЗАЦІЯ НІМЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХVІІІ СТОЛІТТЯ
72
ГОТХОЛЬД ЕФРАЇМ ЛЕСИНҐ (1729–1781)
Німецький драматург,
теоретик мистецтва,
літературний критик,
основоположник німецької
класичної літератури.
73
« Л АО КО О Н »
Лесинґ порівнює
Верґілієве зображення з
античною скульптурою —
групою Лаокоона
(знайденою в Римі в 1506 р.),
яку створили родоські
скульптори в І ст. до н. е.
74
Т РАКТАТ « ЛАО КО О Н »
про своєрідність різних видів мистецтва;
проти теорії про тотожність принципів живопису і
поезії;
заперечує думку про ставлення до поетичного
мистецтва як до картини, що «говорить»;
стверджує, що в образотворчому мистецтві панує
просторовий принцип.
основний предмет живопису складають «тіла з їх
видимими властивостями»;
у поетичному мистецтві основним матеріалом є
звучне слово. Таким чином, поезія зображує рухи,
показує явища в їхній часовій послідовності.
75
Т РАКТАТ « ЛАО КО О Н »
Порівнює скульптурну групу троянського жерця
Лаокоона і двох його синів з описом цього
епізоду в «Енеїді» Верґілія.
У скульптурі вибрано найбільш «плідний
момент» для зображення героя. Він уникає
показу «пристрасті у момент найвищої
емоційної напруги», оскільки в цьому випадку
уява глядача не була б здатна до динамічного
сприйняття страждань Лаокоона.
76
Т РА К ТАТ « Л АО КО О Н »
Лессінг Г.-Е.
Лаокоон. — Київ :
Мистецтво, 1968.— 290 с.
77
Йоганн Вольфганґ фон Ґете
(1749–1832)
Найбільший німець з усіх німців.
78
Йоганн Вольфґанґ фон Ґете
(1749–1832)
Щодня потрібно прослухати
хоч один музичний твір,
подивитися на хорошу картину
і, якщо можливо, прочитати
хоч який-небудь мудрий вислів.
Й. В. Ґете
79
СТРАЖДАННЯ МОЛОДОГО ВЕРТЕРА, 1774 р.
тексти представлені
як документальні.
Через 13 років книга
була частково
перероблена,
тоді Ґете підтвердив
своє авторство.
80
«СТРАЖДАННЯ МОЛОДОГО ВЕРТЕРА»
81
«СТРАЖДАННЯ МОЛОДОГО ВЕРТЕРА»
82
«СТРАЖДАННЯ МОЛОДОГО ВЕРТЕРА»
Суспільний резонанс
16 перевидань;
був перекладений 13-ма
мовами;
виданий навіть у Китаї;
Найбільш читана книга
відомими сучасниками;
Наполеон читав її сім разів
(але йому не сподобався
фінал).
Лесинґ вважав, що потрібно
було пояснити причину
самогубства Вертера.
83
«СТРАЖДАННЯ МОЛОДОГО ВЕРТЕРА»
філософські
психологічн
соціальні
і
84
«ФАУСТ» (1808; 1832)
Історія створення:
85
«ФАУСТ»
Проблематика твору:
життя і смерть,
добро і зло,
сутність буття,
людина і природа,
людина і всесвіт,
пізнання світу,
сутність науки,
сутність віри
кохання,
мистецтво
86
«ПРАФАУСТ»
Перша редакція 1773—1775 р. — відома під
назвою «ПраФауст». Не була опублікована.
Знайдено цей варіант через 80 років після смерті Ґете
у рукописному варіанті.
До роботи над Фаустом Ґете звернувся у 1788 р., а у
1790 — опублікував фрагмент. Особливих змін не
було зроблено. Головний герой — бурний геній.
У першому варіанті Ґете більше цікавила драма
Маргарити. Після Великої французької революції, у
1797—1801 р. Ґете береться за роботу і змінює твір.
В основі — роздуми про життєве призначення
людини.
87
«ФАУСТ»
Сюжетні джерела:
88
«ФАУСТ»
Структура твору:
• І частина
• ІІ частина
• Присвята
• Пролог в театрі
• Пролог на небі.
Жанр твору:
драматична поема;
авторське визначення
Ґете — трагедія, хоча
твір не створювався для
інсценізації.
89
«ФАУСТ»
Цитата У філософію я вник,
До краю всіх наук дійшов ─
Уже я й лікар, і правнuк,
I, на нещастя, богослов...
Ну і до чого ж я довчивсь?
Як дурнем був, так і лишивсь.
Хоч маю докторське звання
I десять років навмання
Туди й сюди, навкрив-навкіс
Воджу я учнів своїх за ніс, ─
А серце крається в самого:
Не можем знати ми нічого!
Переклад М. Лукаша
90
ПЕРЕКЛАДИ
Українською мовою «Фауста» Ґете перекладали:
Іван Франко (фрагменти),
Дмитро Загул,
Микола Улезко,
Павло Грабовський,
Микола Лукаш (повний) (1955 р.)
Інші твори:
П. Куліш (пісня Міньйони з «Років навчання Вільгельма
Майстра»),
Б. Грінченко (балади; намагався перекласти «Фауста», проте
переклад так і не видали),
Ю. Федьковича (переважно переспіви, найвідоміший – пісня
Міньйони).
91
Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер
(1759–1805)
Шиллер створив драматургію
великих людських характерів і
пристрастей, гуманну і шляхетну за
думками і почуттями, співзвучну
духовному світові та емоційному
настроєві різних країн упродовж
століть.
Кіра Шахова
92
ФРІДРІХ ШИЛЛЕР
ОСНОВНІ ТВОРИ
1781 — «Розбійники»
1783 — «Змова Фіеско в Генуї»
1784 — «Підступність і кохання»
1787 — «Дон Карлос»
1799 — «Валенштейн»
1800 — «Марія Стюарт»
1801 — «Орлеанська діва»
1804 — «Вільгельм Телль»
93
ОДА ДО РАДОСТІ, 1785 р.
Радість, гарна іскро Божа!
Несказанно любо нам
Увійти, царице гожа,
В твій пресвітлий дивний храм.
Все, що строго ділить мода,
В'яжеш ти одним вузлом,
Тепер цей текст є
Розцвітає братня згода гімном Європейського
Союзу.
Під благим твоїм крилом... Автор музики —
Л. Бетховен (фінал
Дев’ятої симфонії).
94
ЄВРОПЕЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА
ХІХ СТОЛІТТЯ
2
Рекомендована література
3
Рекомендована література
4
Ключові історичні події
Усі поети і письменники —
діти французької революції.
Велика французька Віктор Гюґо
революція
(1789–1799)
Кінець абсолютної
монархії
Переломний момент
в історії західної
демократії
Початок доби
капіталізму
Ежен Делакруа
Свобода на барикадах (1831) 5
Ключові історичні події
1792 рік
у Франції
проголошено
першу Республіку
1789–1791 рр. —
зруйновано
Бастилію
(символ королівського
деспотизму,
самодержавства,
політичних репресій
та заборон свободи
друку)
Бернар Журдан
Взяття Бастилії (1789)
6
Ключові історичні події
Гасло Французької
Республіки:
«Свобода, рівність,
братерство»
1792 рік
написано
«Марсельєзу»
(«Військовий марш
Рейнської армії») Франсуа Рюд. Марсельєза
Горельєф на Тріумфальній арці
7
Ключові історичні події
Наполеонівські війни (1803—1815) проти коаліції
(Австрія, Англія, Росія, Швеція, Пруссія). Завершилися
поразкою біля Ватерлоо.
Жак-Луї Давід
Портрети Наполеона 8
Періодизація літературного процесу
ХІХ століття
1789–1799 рр.
Велика французька
революція
РОМАНТИЗМ
1830 р.
Липнева революція
КЛАСИЧНИЙ
РЕАЛІЗМ
1848 р.
Лютнева революція
«Весна народів»
ФЛОБЕРІВСЬКИЙ
РЕАЛІЗМ
1871 р.
«Паризька Комуна»
НАТУРАЛІЗМ,
ДЕКАДАНС
1914–1918 рр.
І Світова війна
9
Розвиток романтизму
Теодор Жеріко
Пліт «Медузи» (1819)
10
Романтизм як літературний напрям
11
Риси романтизму
як літературного напряму
заперечення раціоналізму Просвітництва;
ставлення до мистецтва не як до відтворення
реальності, а як до творення нового світу;
перевага суб’єктивного над об’єктивним;
неприйняття буденності;
культ почуттів, зображення внутрішнього світу
людини;
особливі зацікавлення фольклором, історією,
фантастикою, екзотикою, середньовіччям.
12
Провідні мотиви
• митця • нації
(музиканта, • народу
художника,
• країни
письменника на
(від інших країн,
свободу творчості)
від власних тиранів,
• жінки від колоній, рабів
(право на власний
тощо)
вибір, свобода у
почуттях, у шлюбі,
право на творчість
тощо)
14
Провідні мотиви
мотив свободи
Т. Жеріко
Вільні коні
15
Естетичні принципи
заперечення нормативності;
фантастичність, умовність;
суб’єктивність;
цілісність змісту і форми;
віддаленість у часопросторі;
інтенсивне використання художніх засобів;
використання фольклорних, музичних, живописних
елементів (образність народної пісні у поезії,
мальовничість та панорамність описів, музична
схвильованість та інше).
16
Романтична поетика
21
Течії романтизму
За Дмитром Наливайком
гротескно-фантастична
• Ернст Теодор Гофман, Едґар По, Оноре де Бальзак
байронічна
• Джордж Ґордон Байрон, Олександр Пушкін,
Михайло Лермонтов
вальтер-скоттівська
• Вальтер Скотт, Пантелеймон Куліш, Микола Гоголь
соціально-утопічна
• Віктор Гюґо, Жорж Санд
релігійно-містична
• Семюель Тейлор Колрідж, Роберт Сауті, Рене де Шатобріан
22
Представники романтизму
23
Представники романтизму
Музика Живопис
Фредерік Шопен Теодор Жеріко
Роберт Шуман Ежен Делакруа
Ференц Ліст Франсуа Жерар
Гектор Берліоз Франсиско-Хосе де Гойя
Людвіг ван Бетховен Оноре Домьє
Джоаккіно Антоніо Россіні
Ріхард Ваґнер
Джузеппе Верді
Микола Лисенко
Михайло Глінка
24
Німеччина – країна класичного романтизму
28
Брати Ґрімми
Засновники німецької
філологічної науки;
представники міфологічної
школи літературознавства;
дослідники і видавці німецького
фольклору;
автори літературних обробок
казок: «Хлопчик-Мізинчик»,
«Білосніжка», «Спляча
красуня», «Червона шапочка»,
«Попелюшка», «Вовк і семеро
Якоб і Вільгельм Ґрімми
козенят», «Бременські музики»,
«Рапунцель»
29
Людвіґ Тік
(псевдонім Петер Леберехт)
Представник єнського
гуртка романтиків;
творець жанру літературної
казки;
багато творів писав у
співавторстві з Вільгельмом
Ваккенродером.
Основний твір:
комедія «Кіт у чоботях,
дитяча казка у 3-х діях з
інтермедіями, прологом та
епілогом, твір Петера
Людвіґ Тік
Леберехта».
30
Вільгельм Гауф
(1802–1827)
Автор романів, оповідань,
легенд, казок.
Найвідоміші казки:
«Холодне серце»
«Маленький Мук»
«Казка про вдаваного принца»
«Карлик Ніс»
Карлик Ніс
«Видавництво Старого
Лева»
31
Ернст Теодор Амадей Гофман
(1776–1822)
Письменник, композитор,
театральний декоратор,
живописець, ілюстратор,
портретист, пейзажист,
карикатурист
Портрет Гофмана
32
Новаторство Гофмана
Гофман зі своїми химерними карикатурами
завжди тримається земної реальності.
Генріх Гайне
• (ті, кому чуже справжнє мистецтво, любов і краса природи, хто дбає
про кар’єру, гроші, зайнятий лише практичними буденними справами);
Добрі музиканти
філістери ентузіасти
• самовдоволені, обмежені • духовно багаті люди, митці,
люди з міщанським творчі особистості, які
світоглядом і поведінкою протиставляють себе
міщанству
34
«Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер»
Жанр твору:
сатиричний роман
Риси поетики:
сатиричність
фантастичність
поєднання романтизму і
реалізму
філософські узагальнення
синкретизм
Титульна сторінка
видання 1855 року
37
«Життєва філософія Кота Мура»
39
Пам’ятні місця
41
Поетична збірка «Книга пісень» (1827)
Цикли
«Юнацькі страждання»
«Ліричне інтермецо»
«Повернення на Батьківщину»
«Північне море»
Популярність збірки:
13 перевидань за життя поета;
численні переклади різними
мовами;
багато поезій покладено на музику
(Р. Шуман, Ф. Шуберт, Й. Брамс,
П. Чайковський, Р. Штраус, Е. Ґріґ
ін.).
численні наслідування поетики і
мотивів. 42
Романтизм в Англії
43
Поети «озерної школи» (лейкисти)
Романтичні поеми:
«Ґяур»
«Корсар»
«Лара»
«Абідоська наречена»
«Облога Коринфа»
«Паризіна»
Ежен Делакруа
Бій Ґяура і Хассана
49
Цикл «Східних поем» (1813–1816)
Характерні ознаки:
головна тема: кохання (драматичне,
трагічне, фатальне);
головний герой — романтичний
герой-бунтар з відчуттям виняткової
свободи, трагічним коханням,
фатальною ненавистю, силою волі;
фрагментарна композиція;
заплутана інтрига;
зображення картин екзотичної
природи.
Ежен Делакруа
Абідоська наречена
50
«Паломництво Чайльда Гарольда»
(1812–1818)
жанр твору: ліро-епічна поема;
провідна тема: боротьба народів із
тиранією, прагнення до
незалежності;
поема має автобіографічну
основу;
основний мотив: мотив втечі від
сучасності та від реального
житття;
один із класичних образів
розчарованого героя, який прагне
самотності і втечі від суспільства;
Фронтиспис видання
51
«Манфред» (1817)
жанр твору: драматична поема,
авторське визначення:
метафізична драма (в основі
поеми — метафізичний зміст);
інші визначення: філософська
драма;
Спорідненість із «Фаустом»
Й. В. Ґете: фаустівський дух,
пізнання таємниць наук і
розчарування в науковому
знанні, втеча від суспільства,
пошуки духовного сенсу.
Джон Мартін
Манфред на Юнґфрау 53
Поема «Мазепа» (1818)
55
Байронічний герой
61
Ознаки реалізму як літературного напряму
французький
У розвитку реалістичної літератури
виокремлюють 3 напрями: англійський
російський
Письменники-реалісти
Фредерік Стендаль Ґі де Мопассан
Оноре де Бальзак Болеслав Прус
Ґустав Флобер Борис Грінченко
Чарлз Діккенс Іван Нечуй-Левицький
Вільям Теккерей Іван Тургенєв
Шарлота Бронте Тарас Шевченко
Проспер Меріме Микола Гоголь
Лев Толстой Панас Мирний
Федір Достоєвський Іван Франко
63
Реалістичний живопис
Основні засади реалізму сформулював Ґустав Курбе
у передмові до каталогу своїх робіт «Реалізм» 1855 року.
Ґустав Курбе
Дробильники каменю (1849 р.)
64
Маніфести реалістичного мистецтва
«Реалізм» — літературно-
критичний журнал за редакцією
Дюранті (1856–1857, Франція)
Оноре Дом’є
Вагон третього класу (1863) 66
Жанрово-тематична палітра
реалістичної літератури
Жанри Тематика
Роман соціальні конфлікти;
соціально-психологічний, зіткнення неординарної
соціально-філософський, особистості із законами
соціально-побутовий. суспільного існування;
Новела (оповідання) зображення ситуації втрати
психологічна,
ілюзій;
зображення кар’єри молодої
соціально-психологічна.
людини у столиці;
Нарис
критика «влади золота»;
фізіологічний,
засудження морального
критичний.
занепаду аристократичного
суспільства.
67
Стендаль (1783–1842)
Анрі-Марі Бейль
«…Француз, мандрівник, сповнений гостротою життя,
пристрасний шанувальник музики, танців і театру».
Йоганн Вольфґанґ Ґете
Засновник реалістичної
літератури у Франції;
не був відомим
письменником, вважав,
що його твори будуть читати
аж через 100 років.
вважав себе письменником-
романтиком;
відкриття Стендаля належить
Флоберові.
68
Основні твори Стендаля
Книги про композиторів і Художні твори
живописців 1827 роман «Арманс»
1814 «Життєпис Гайдна, Моцарта 1829 новела «Ваніна Ваніні»
і Метастазіо»
1817 «Історія живопису Італії» 1831 роман «Червоне і
чорне»
1823 «Життя Россіні»
1832 автобіограф. повість
Філософсько-психологічне есе
«Нотатки егоїста»
1822 «Про кохання» 1835 роман «Життя Анрі
Нотатки подорожей Брюлара»
1817 «Рим, Неаполь, Флоренція» 1836 роман «Люсьєн
1829 «Прогулянки Римом» Левен» («Червоне і
1838 нариси «Нотатки туриста» біле»)
Теоретичні праці 1839 роман «Пармський
1825 трактат «Расін і Шекспір» монастир»
69
Особливості стилю Стендаля
70
Роман «Червоне і чорне:
Хроніка ХІХ ст.» (1831)
Правда, гірка правда.
Дантон
Жанр: соціально-психологічний
роман.
Цим романом Стендаль створив
новий тип психологічної прози у
французькій і загалом євро-
пейській літературі.
Титульна сторінка
першого видання роману
Париж, 1831 р. 71
Оноре де Бальзак (1799–1850)
«батько» реалізму,
класик реалістичної
Луї Буланже літератури.
Портрет Бальзака
72
Цикл романів «Людська комедія»
«Людська комедія» — це організм, в якому
замість крові циркулюють гроші.
Вюрмсер
73
Цикл романів «Людська комедія»
Основи Роздуми
людського буття про причини та наслідки
Причини
Узагальнення
соціальних явищ
зі спостережень
74
Цикл романів «Людська комедія»
75
Цикл романів «Людська комедія»
«Я створюю цілий світ».
Оноре де Бальзак
З листа Бальзака про задум «Людської комедії»:
«Мій твір повинен увібрати в себе усю соціальну
дійсність, усі типи людей, усі соціальні стани, він повинен
втілити усі соціальні зрушення так, щоб жодна життєва
ситуація, жодне обличчя, жоден характер, чоловічий чи
жіночий, жоден спосіб життя, жодна професія, ні чиїсь
погляди, жодна французька провінція, ні, бодай, що-
небудь із дитинства, старості, зрілого віку, із політики,
права чи військових справ не виявилися забутими».
У цикл романи об’єднує: час (кін. ХVІІІ – поч.
ХІХ ст.); простір (уся Франція); стиль (дотримання в усіх
романах); сюжетні лінії (переходять із одного роману в
інший); персонажі (Растіньяк є героєм 20-ти романів).
76
Особливості стилю Бальзака
Бальзак ввів різноголосся у структуру своєї
мови, говорив за все французьке суспільство, вклю-
чаючи мову вулиці, аристократичного салону, сіль-
ського шинка, міської торгової контори, загрома-
джуючи свою мову термінологією друкарні, парфу-
мерії, банку, ділового та аристо-кратичного світу.
Олексій Чичерін
78
Ґустав Флобер (1821—1880)
Життя — важка ноша для тих, у кого є
крила; і чим крила ширші, тим важче
розгорнути їх у весь розмах.
Ґустав Флобер
80
Роман «Саламбо» (1862)
Жанр: соціально-історичний
роман;
Події відбуваються в
Карфагені у ІІІ ст. до н. е.
Альфонс Марія Муха
Саламбо 81
Роман «Пані Боварі» (1856)
82
Характеристика англійського реалізму
(література вікторіанської доби)
Тематика Особливості
політична боротьба, тісний зв’язок з
чартизм; романтизмом
судові процеси сатиричне спрямування
спадкоємців; «різдвяна філософія»,
робітні будинки; наявність «ідеальної
злочинність; програми» та
робітничий клас; «позитивного героя»
дидактичний характер
Представники
Чарлз Діккенс, Вільям Теккерей, сестри Бронте,
Елізабет Гаскелл, Джордж Еліот, Джордж Мередіт
83
Чарлз Діккенс (1812–1870 )
Лев Толстой
84
Чарлз Діккенс
87
Характерні ознаки творів Діккенса
88
Типи героїв творів Діккенса
ідеальні герої
• Олівер Твіст, Філіп Пірріп, Девід Коперфілд
диваки
• містер Піквік, місіс Гевішем, містер Браунлоу
невиправні злочинці
• Фейгін, Білл Сайкс, Монкс
ідеальні, зловісні,
Олександр Пронкевич безгрішні, похмурі,
про героїв Діккенса: правильні маніакальні
89
«Посмертні записки Піквікського клубу», 1937
90
Цикл «Різдвяні повісті»
«Різдвяна пісня»;
«Новорічні дзвони»;
«Цвіркун домашнього
вогнища»;
«Битва життя»;
«Одержимий»;
«Ялинка».
91
«Пригоди Олівера Твіста», 1837–1839
Яке ж воно, зображене на цих сторінках
життя, щоденне життя-буття Злодія? В чому
його чари для людей молодих і з порочними
нахилами, яка його принада для
найтупоголовіших недолітків? Тут ніхто не
скаче учвал по осяяних місяцем вересових
просторах, ніхто не бенкетує в затишній
печері, немає ні розкішних убрань, ні
гаптованих золотом камзолів, ні мережив, ні
ботфортів, ні малинових курток з гофрованими
манжетами, немає ніякого полиску, ніякої
принади роздольного привілля, яким з давніх-
давен наділяли розбишацтво. Холодні мокрі
нічні лондонські вулиці, якими блукають, не
знаходячи притулку, злодії; брудні, смердючі
кишла, вщерть наповнені всіма можливими
пороками; вертепи голоду і хвороб; подертий
одяг, який ледве тримається на плечах, – що
Перша журнальна тут спокусливого?
публікація роману
Фрагмент передмови автора 92
«Пригоди Олівера Твіста», 1839
Письменник-сатирик,
карикатурист, продовжувач
традицій просвітників (Джо-
натана Свіфта, Генрі Філ-
дінґа).
95
«Ярмарок суєти» (Роман без героя) (1848)
Особливості стилю:
реалістичність;
сатиричність;
аналітичність; Титульний аркуш.
іронічність. Іл. В. Теккерея
96
Дякую за увагу!
97
Модуль «СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА»
ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА
кінця ХІХ Ғ початку ХХ століть
1
ПЛАН
1. Особливості розвитку французької
літератури кінця ХІХ — початку ХХ століття.
2. Натуралізм у літературі. Творчість Е. Золя.
3. Символізм та імпресіонізм у поезії.
4. Творчість П. Верлена та А. Рембо.
5. Сюрреалізм у поезії. Творчість
Ґ. Аполлінера.
2
НАТУРАЛІЗМ
6
НАТУРАЛІЗМ
ТЕМАТИКА
7
НАТУРАЛІЗМ
О СНО В НІ ЗАСАДИ
ставлення до творчості як до наукової праці;
Твори базуються на фактах та документах;
відкидання усіх табу, заборонених тем;
зображення неприємних деталей навколишнього світу;
відтворення хворобливої психіки людини, сексуальних
звичок;
«клінічно точне документування» дійсності, її точне
фотографування,
зведення літературної історії до «судової експертизи»,
«історії спадкової хвороби» тощо.
8
НАТУРАЛІЗМ
вважають, що людський організм не відрізняється від
інших живих організмів, тому закономірності розвитку
природи і тваринного світу можна перенести на
людське суспільство чи окрему особистість;
ввели поняття детермінація (обмеження, визначення);
визначали детермінованість людського характеру
біологічними спадковими чинниками та соціально-
матеріальним середовищем.
9
НАТУРАЛІЗМ
Ігнорували мистецьке начало літератури, звели його
до науки.
Відстоювали безпристрасне зображення події,
відсутність будь-якої оцінки зображуваного.
10
НАТУРАЛІЗМ
Еміль Золя
Едмон і Жуль Ґонкури
Гі де Мопассан
Альфонс Доде
Поль Алексіс
Жоріс Карл Гюїсманс
ТЕОРЕТИЧНІ ПРАЦІ
«Експериментальний роман» (1880)
«Романісти-натуралісти» (1881)
«Натуралізм у театрі» (1881)
13
ЕМІЛЬ ЗОЛЯ
Романісту потрібно бути схожим
на вченого, який досліджує свій
предмет з неупередженою точністю.
Еміль Золя
15
ЕМІЛЬ ЗОЛЯ
19
Цикл романів « Ругон-Маккари»
23
Роман «ЖЕРМІНАЛЬ»
Іван Франко вважав, що в
романах Еміля Золя «темні сторони
життя займають <…> далеко більше
місця, ніж у дійсності».
Досліджено
мотив спадковості,
соціальні взаємини,
матеріальний побут,
психіку людини,
соціальну природу людини,
класову природу свідомості.
25
ДЕКАДАНС
26
ОЗНАКИ ДЕКАДАНСУ
неприйняття реального життя;
підсвідоме сприйняття світу;
проголошення творчості таїнством, загадкою,
наркотиком, одкровенням;
митець — жрець, носій надзвичайного розуму, йому
дано збагнути зв’язки між видимим і невидимим світом;
втрата комунікативності;
настрій занепаду, зневіри, суму, відчаю, песимізму;
свобода від суспільства, оспівували людину, вільну від
кайданів громадського обов’язку, суспільних інтересів.
принцип зображення замість пояснення;
розрив між сутністю речей та їх назвами.
27
ІМПРЕСІОНІЗМ
31
ІМПРЕСІОНІЗМ
33
ІМПРЕСІОНІЗМ
Карлос Шваб.
Смерть і могильник 41
СИМВОЛІЗМ
Символ використовувався як засіб вираження
незбагненної суті життєвих явищ і потаємних або
навіть містичних особистих уявлень, творчих
прозрінь, ірраціональних осяянь митця.
Символи вважалися найдосконалішим втіленням ідей.
Образи-символи відтворюють таємничу та
ірраціональну суть людської душі та її життя,
величний поступ невідворотної долі, зображають
потойбічне життя, метафізичний світ «інобуття»,
натякають на містичну сутність явищ життя.
42
СИМВОЛІЗМ
Для символістів поезія, як і музика, була найвищою
формою пізнання.
Символ породжував численні асоціації, захоплював
багатозначністю, глибинним прихованим змістом,
який важко або навіть неможливо було зрозуміти.
Символісти надавали великого значення
внутрішньому звучанню, мелодиці й ритмові слів,
милозвучності та мелодійності мови, емоційному
збудженню, яке огортає читача завдяки ритмові та
мелодиці вірша, грі розмаїтих асоціацій.
Символ повинен відкрити доступ в інше буття, в
метафізичний світ.
43
СИМВОЛІЗМ
емоційне осмислення життя;
заміна образу символом, який поєднує конкретність і
абстрактність;
містичний алегоричний зміст;
використання метафоричних засобів;
інтерес до проблем особистості;
іносказання, натяки, багатозначність слів;
умовність;
орієнтація на ірраціональний бік слова — його
звучання, ритм, що має змінити його точне значення;
музичність (дух музики наближав до таємничого).
44
СИМВОЛІЗМ
ПРЕДСТАВНИКИ
45
ПОЛЬ ВЕРЛЕН
(1844–1896)
49
ЗБІРКИ ПОЛЯ ВЕРЛЕНА Рукопис П. Верлена
1881 р. «Мудрість»
1888 р. «Любов»
1891 р. «Щастя»
1894 р. «Епіграми»
50
«ОСІННЯ ПІСНЯ»
Ячать хлипкі, Як дні ясні,
Хрипкі скрипки Немов у сні,
Листопада... Пригадаю.
56
«ЛІТЕРАТУРА»
Мої брати, мої кати!
2
Чого ж так довго ви мовчали,
Так юродиво й неправдиво,
А потім раптом закричали,
Завеличали: «Чудо! Диво!»
Чого раніш не помічали?
Журналів стоси і газет,
I всюди я, моє ім'я,
I хвалять всі, від «А» до «Зет»:
Що ні стаття – галіматья,
Найкраще місце їм – клозет.
57
«ЛІТЕРАТУРА»
3
58
АРТЮР РЕМБО
(1854–1891)
Жан Ніколя Артюр Рембо
64
СТЕФАН МАЛЛАРМЕ
65
СТЕФАН МАЛЛАРМЕ
«Парнасці трактують свої системи як старі філософи
і ритори, зображають речі прямо.
Я думаю, що потрібно, навпаки, щоб був лише
натяк. Споглядання речей — пісня, оскільки образ
випливає із марень, ними пробуджених.
Парнасці розглядають річ цілком і показують її, тому
їм бракує таємниці; вони позбавляють дух неймовірної
радості — усвідомлювати, що він творить.
Назвати предмет — означає знищити три четвертих
насолоди поемою, що полягає у щасті потроху
вгадувати, навіювати — ось у чому мрія. У досконалому
застосуванні цієї таємниці і полягає символ: визивати
потроху предмет, щоб показати стан душі, або,
навпаки, вибирати предмет і виймати з нього душевний
стан».
66
«ПОЛУДЕНЬ ФАВНА», 1876
С. Малларме присвячено
статтю П. Верлена
«Прокляті поети»
Окремий випуск журналу
«Чоловіки сьогодні»
Роман Ж. К. Гюїсмаса
«Навпаки»
70
АВАНГАРДИЗМ
ЕКСПРЕСІОНІЗМ
ІМАЖИЗМ, ІМАЖИНІЗМ
ФУТУРИЗМ, ПАНФУТУРИЗМ
КУБІЗМ, КУБОФУТУРИЗМ
ДАДАЇЗМ, СЮРРЕАЛІЗМ
АКМЕЇЗМ
НЕОКЛАСИЦИЗМ
71
ОЗНАКИ АВАНГАРДИЗМУ
АВАНГАРДИЗМ (від avant garde — передовий загін).
72
ОЗНАКИ АВАНГАРДИЗМУ
АВАНГАРДИЗМ (від avant garde — передовий загін).
73
СЮРРЕАЛІЗМ
Сальвадор Далі
Сон, навіяний польтом джмеля довкола граната 74
СЮРРЕАЛІЗМ
78
АПОЛЛІНЕР НА ПОЛОТНАХ ХУДОЖНИКІВ
80
«АЛКОГОЛІ» (1913)
81
«КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ», (1918)
83
ДЛЯ ПОЕЗІЇ АПОЛЛІНЕРА ХАРАКТЕРНО
85
НОВАТОРСТВА АПОЛЛІНЕРА
87
КАЛІГРАМИ
88
КАЛІГРАМИ
89
КАЛІГРАМИ
90
КАЛІГРАМИ
91
КАЛІГРАМИ
92
КАЛІГРАМИ
93
КАЛІГРАМИ
94
КАЛІГРАМИ
95
“ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ”
О постаті убиті любі
О дорогі розквітлі губи
Міє Мареє
Єтто Лорі
Анні і ти Маріє
Де ви дівчата
Я вас питаю
Та біля водограю
Що плаче й кличе
Голубка маревіє
Душа моя в тремкій напрузі
Де ви солдати мої друзі
Де ви Бійї Даліз Реналь
Печальні ваші імена
Як у церквах ходú луна
96
“ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ”
98
КНИ ЖКО В А ПО ЛИ ЦЯ
99
Дякую за увагу
100
Джон Ґолсворсі
Лекторка
Оксана
Левицька
1
ДЖОН ҐОЛСВОРСІ
Джон Ґолсворсі
(1867–1933)
John Galsworthy
Поет, прозаїк, драматург,
лауреат Нобелівської премії,
ордена «За заслуги»,
почесний доктор університетів
Дубліна, Кембриджа,
Оксфорда, Принстона,
Манчестера, Шеффілда,
меценат, засновник ПЕН-клубу
2
ЛІТЕРАТУРА
3
ХРОНОЛОГІЯ
ЖИТТЯ
Я ─ вічний мандрівник,
ніколи не знаю, куди
подамся через місяць,
але <…> твердо пере-
конаний в тому, що
принадність життя по-
лягає в русі.
4
ДЖОН ҐОЛСВОРСІ
Хронологія життя
14 серпня Народився у містечку Кінґстон-
1867 року Гілл (графство Суррей).
5
ДЖОН ҐОЛСВОРСІ
Проби пера
Сінджон стає
Ґолсворсі.
Кетрін Дюпре
7
ДЖОН ҐОЛСВОРСІ
Проби пера
Я писав п’ять років, перш, ніж оволодів
найпримітивнішою технікою письма.
Джон Ґолсворсі
8
«САГА ПРО ФОРСАЙТІВ»
Роман «Власник»
Із книги Меррот:
9
«САГА ПРО ФОРСАЙТІВ»
10
«САГА ПРО ФОРСАЙТІВ»
…Я знав, що це буде
найкраще з усього, що я
написав. Перечитувати
його [роман «Власник»] ─
речення за реченням ─
давало мені справжню
насолоду.
Джон Ґолсворсі
11
«САГА ПРО ФОРСАЙТІВ»
Перша частина
«САГА ПРО ФОРСАЙТІВ»
новела «Порятунок Форсайта» (1901)
роман «Власник» (1906)
новела «Останнє літо Форсайта» (1918)
новела «Пробудження» (1920)
роман «В зашморгу» (1920)
роман «Здаємо в оренду» (1921)
12
«САГА ПРО ФОРСАЙТІВ»
Друга частина
«СУЧАСНА КОМЕДІЯ»
13
«САГА ПРО ФОРСАЙТІВ»
Третя частина
«КІНЕЦЬ РОЗДІЛУ»
14
ТВОРЧІСТЬ
світ світ
власницький творчий
(консервативний) (революційний)
15
ТВОРЧІСТЬ
16
ТВОРЧІСТЬ
18
СТАТТІ ПРО
ПИСЬМЕННИКІВ
Чарлз Діккенс
Ґі де Мопассан
Іван Тургенєв
Лев Толстой
Джозеф Конрад
Анатоль Франс
19
СТАТТІ ПРО
ПИСЬМЕННИКІВ
Віктор Гюґо
Антон Чехов
20
ВПЛИВИ
Джон Раскін
(1819–1900)
англійський письменник,
критик, теоретик мистецтва
«Сучасні художники»
у 5-ти томах (1843–1860)
21
ВПЛИВИ
22
МАНІФЕСТИ
Літературно-критичні погляди
Завдання, що стоїть перед митцем, полягає в
зображенні картин життя, що оголюють приховану
правду, пофарбованих почуттями їх творця таким
чином, що вони надають помітну новизну знайомим
явищам, бо як немає двох подібних зображень, так
немає і однакових способів їх бачення.
Джон Ґолсворсі
23
РЕАЛІЗМ
Роман — це насам-
перед вимога витонче-
ного вбирання аромату і
особливий спосіб бачити
й відчувати.
24
РЕАЛІЗМ
Малкольм Бредбері
Джон Ґолсворсі разом із іншими
провідними романістами тієї доби були
Арнольдом Беннетом, Гербертом
Веллсом привчили читачів до розуміння
того, чим є роман — матеріальною річчю,
зробленою з пласких фактів дійсності,
побачених ззовні характерів, широкої
соціальної історії, чітко окреслених
сюжетів.
25
ПОЛЕМІКА
26
ПОЛЕМІКА
Літературне протистояння
Вірджинія Вулф про Бернарда
Шоу, Джона Ґолсворсі,
Арнольда Беннета:
«Усі вони «матеріалісти»,
«це означає, що всі ці
письменники пишуть про
маловажливі речі, що вони
витрачають величезну
майстер-ність і величезні
зусилля, ви-даючи банальне і Вірджинія Вулф
минуще за істинне і вічне».
27
ГРОМАДСЬКА
ДІЯЛЬНІСТЬ
28
ПЕН-КЛУБ
Міжнародна неурядова
організація, яка об'єднує Засновано
професійних 5 жовтня 1921 року
письменників, редакторів, в Лондоні з ініціативи
перекладачів, журналістів Кетрін Емі Доусон-Скотт
з метою міжнародної
співпраці та захисту прав. та Джона Ґолсворсі.
29
КНИЖКОВА РАДА
Національна
книжкова ліга
National
Незалежна благодійна Book League
організація, заснована з
Заснована
метою сприяти популяри-
1925 року
зації читання, підтримки
як Національна
книжкової справи.
книжкова рада
Джон Ґолсворсі був
з ініціативи
одним із ініціаторів і
Товариства
членів Книжкової ради.
книговидавців.
30
НОБЕЛІВСЬКА
ПРЕМІЯ
З ЛІТЕРАТУРИ
1932 рік
31
НОБЕЛІАНТИ
ВЕЛИКОБРИТАНІЇ
БРИТАНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-НОБЕЛІАНТИ
32
НОМІНАНТИ НА НОБЕЛІВСЬКУ ПРЕМІЮ 1932 року
За рекомендацією За рекомендацією
Томаса Манна Ніколаса ван Вейка
2 голоси
Джон Ґолсворсі З голоси
Присудити Нобелівську
премію Джону Ґолсворсі
за витончене мистецтво
оповіді, що сягнуло своїх
найвищих форм у «Сазі
про Форсайтів».
34
НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ
35
НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ
НОБЕЛІВСЬКА ПРОМОВА
Із Нобелівської промови:
36
НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ
НОБЕЛІВСЬКА ПРОМОВА
Із Нобелівської промови:
37
ЛІТЕРАТУРНА СПАДЩИНА
Письменницька спадщина
20 романів
173 новели
27 п’єс
3 поетичних збірки
5 книг есеїв
нариси, нотатки
38
БІБЛІОГРАФІЯ
ПЕРЕКЛАДИ
ТА ВИДАННЯ ТВОРІВ
ДЖОНА
ҐОЛСВОРСІ
39
ВИДАННЯ
Зібрання творів
Голсуорси Дж. Собрание сочинений : в 16 т. /
Джон Голсуорси ; предисл. Д.^Жантиевой.^─ М. :
Прада, 1962.
Тираж 375 тис. прим.
40
ВИДАННЯ
Зібрання творів
Голсуорси Дж. Собрание сочинений : в 8 т. /
Джон Голсуорси ; предисл. Д.^Жантиевой.^─
М. : Художественная литература, 1983.
41
ВИДАННЯ
42
«САГА ПРО ФОРСАЙТІВ»
Українські видання
43
«САГА ПРО ФОРСАЙТІВ»
Українські видання
44
ВИДАННЯ
Українські видання
45
ЕКРАНІЗАЦІЇ
Режисер:
Комптон Беннетт
46
ЕКРАНІЗАЦІЇ
47
ЕКРАНІЗАЦІЇ
Режисери:
Крістофер Менол,
Дейв Мур
48
Дякую
за увагу!
49
ЛІТЕРАТУРА ХХ СТОЛІТТЯ
ДЕКАДАНС
АВАНГАРДИЗМ
МОДЕРНІМ
РЕАЛІЗМ
ПОСТМОДЕРНІЗМ
НЕОБАРОКО
2
ОЗНАКИ АВАНГАРДИЗМУ
Авангардизм (від avant garde — передовий загін).
3
ТЕЧІЇ АВАНГАРДИЗМУ
експресіонізм
імажизм, імажинізм
футуризм, панфутуризм
кубізм, кубофутуризм
дадаїзм, сюрреалізм
акмеїзм
неокласицизм
4
МОДЕРНІЗМ
екзистенціалізм
театр абсурду
«новий роман»
6
ОЗНАКИ МОДЕРНІЗМУ
погляд на світ, суспільство, історію як на
абсурд, хаос, зло;
людина і модернізмі — істота слабка,
втрачена, беззахисна, розгублена, самотня;
нігілізм;
розірваність свідомості, фрагментарність;
увага до внутрішнього світу особистості;
поглиблений психологізм;
7
ОЗНАКИ МОДЕРНІЗМУ
хворобливе сприйняття дійсності,
нестандартний погляд на життя і суспільство
(чим більше розвивається суспільство, тим
глибший моральний занепад (Ф. Ніцше));
відчуження;
ідея абсурдності світу;
пріоритет особистого перед суспільним;
художня дійсність має мінімум зв’язків
із реальністю (мистецтво — це окремий світ,
а не реальність).
8
ОЗНАКИ МОДЕРНІЗМУ
асоціативність;
активний пошук нових форм вираження;
синтез різних видів мистецтва;
заперечення обов’язків мистецтва перед
суспільством та історією;
творення нової художньої реальності,
рівнозначної дійсності та експерименти
(літературна гра) з нею;
зменшення значення сюжету у творі,
натомість більший акцент на почуттях і
сумнівах героя;
9
МОДЕРНІЗМ
Засновники модернізму
Франц Кафка
Джеймс Джойс
Марсель Пруст
10
ШКОЛА «ПОТОКУ СВІДОМОСТІ»
У ЛІТЕРАТУРІ
11
ПОТІК СВІДОМОСТІ
12
ПОТІК СВІДОМОСТІ
13
ПОТІК СВІДОМОСТІ
14
Джеймс Джойс
(1882–1941)
Англо-ірландський
письменник.
Народився в Дубліні,
більшу частину життя
провів в Франції і
Швейцарії.
Знав і говорив 22-ма
мовами, писав
англійською мовою
переважно лише про
Ірландію.
.
Цензурні переслідування
«Улісса»
Роман був заборонений у США, 4 випуски було
затримано.
Для уникнення проблем Паунд пропонував «Литл
ревю» не публікувати провокативні місця, а писати
на їхньому місці фразу: «Допоки література
заборонена в Америці, ми не можемо надрукувати
це речення містера Джойса…».
1920 року, Нью-Йоркське Товариство з боротьби
проти пороків подало в суд на журнал зі
звинуваченням у порнографії.
Рішення суду: арешт «Навсікаї», штраф для
видавців, заборона публікації.
16
Публікація «Улісса»
Making no Compromise
with Public Taste
17
«Улісс»
1933 р. у США судовий
процес «Сполучені
Штати проти книги
„Улісс”».
Внаслідок судового
процесу роман Джойса
та інші твори подібного
змісту було дозволено
публікувати в США.
В Англії перше видання
в 1936 р., в Ірландії —
1960 р.
18
«Улісс»
«Улісс» задуманий як аналогія до Гомерівськї
поеми, проте аналогія умовна.
Основний мотив — незмінність людської натури,
проте зменшення, зміління, дріб’язковість її
життя. Таким чином книга є пародією на сучасне
людство. Джойс говорив, що писав смішну книгу,
з якої ніхто не сміявся.
19
«Улісс»
«Улісс» — інтертекстуальний твір, складається із
безлічі цитат та алюзій, в окремих американських
виданнях коментарі перевищують обсяг роману
в чотири рази.
Проза Джойса існує незалежно від сюжету.
Сюжету у традиційному розумінні у нього немає.
Її складність у тому, що в її основі думки
геніальної людини.
В основі оповіді — внутрішній монолог, з
використанням поліфонії, паралельного
розгортання потоків думок, часто протилежних.
20
«Улісс»
Володимир Набоков:
Текст містить понад 700 сторінок, 260 тис. слів,
має багатий лексичний склад — приблизно 30
тис. слів.
Топографіка Дубліна описана з пам’яті, але
здубільшого за довідником «Увесь Дублін за 1904
рік»
А також газета «Івнінг телеграф» за 16 червня
1904 р.
21
«Улісс»
Джойс свідомо обрав Одіссея як прототип
головного героя. Він пояснював, що з усіх
легендарних і міфічних персонажів Одіссей
найповніше втілював людину: він був першим,
хто перемагав інших не завдяки власній силі, а
завдяки гострому розумові, він був і сином, і
батьком, і чоловіком, і коханцем, і царем, і
воїном, і мандрівником – отже, прожив
повноцінне, насичене, довге життя.
22
ПО РІ В НЯЛЬНА ТАБ ЛИ ЦЯ
ДЖЕЙМС ДЖОЙС МАРСЕЛЬ ПРУСТ
використовує потік вільних звертається до інстинктивної
асоціацій пам’яті
свідомість відкрита, туди свідомість захищається від
падає все, що трапляється на реального світу, ставить
шляху. заслону.
Переклад:
Олександр Терех,
Олександр
Мокровольський
24
Укра їнсь к і вид а ння
Олександр Мокровольський
(інтерв’ю «Читомо»):
«14-й розділ „Улісса” – своєрідний, його написано
давньоанглійською. Ця частина – камінь
випробовування не лише для перекладача, а й для
мови. Наприклад, росіяни 14-й розділ переклали мало
не церковнослов’янською, і це було великою
помилкою. Я подивився, що зробили французи, а у них
– лише одне архаїчне слово на цілу сторінку.
Французький переклад – дуже цінний, він є
авторизованим, тобто, його затвердив сам Джойс, і
тепер цей варіант є маяком для більшості перекладачів.
25
Українське джойсознавство
Дарія Віконська.
Джеймс Джойс: Тайна
його мистецького
обличчя
26
Укра їнсь к і вид а ння
27
Вірджинія Вулф
(1882–1941)
Реальність — це не те,
про що потрібно писати.
Інтелектуальна свобода
залежить від матеріальних
умов, і тому для того, аби
бути письменницею, жінці
потрібні гроші і власна
кімната.
Вірджинія Вулф
28
Вірджинія Вулф
Письменниця, критикиня,
есеїстка.
Представниця школи потоку
свідомості модерністської
літератури.
Виступала проти реалістичного
методу в літературі (Ґолсворсі,
Веллс).
Найвищим досягненням
у літературі називала твори
Марселя Пруста, а Джойса
справжнім митцем прози.
29
Вірджинія Вулф
30
Вірджинія Вулф
31
Вірджинія Вулф
32
Основні твори Вірджинія Вулф
33
Укра їнсь к і вид а ння
Вулф В. Власний
простір / переклав
Ярослав Чердаклі. —
Київ : Альтернативи,
1999. — 111 с.
34
Укра їнсь к і вид а ння
Вулф В. Хвилі /
переклад Альбіни
Позднякової. — Львів,
1999. — 111 с.
Один із найскладніших
романів, роман-
експеримент, зітканий
із монологів шести
персонажів у
теперішньому часі.
35
Укра їнсь к і вид а ння
36
Е к ра ніза ції
37
МАРСЕЛЬ ПРУСТ (18711922)
Французький письменник Лауреат Ґонкурівської премії
та літературний критик
38
ЕПОПЕЯ
«У ПОШУКАХ ВТРАЧЕНОГО ЧАСУ»
1913 р. роман «На Сванову сторону»
1919 р. роман «У затінку дівчат-квіток»
1921 р. роман «Сторона Германтів»
1922 р. роман «Содом і Гоморра»
1923 р. роман «Полонянка»
1925 р. роман «Альбертина зникає»
40
ЕПОПЕЯ
«У ПОШУКАХ ВТРАЧЕНОГО ЧАСУ»
41
ЕКСПРЕСІОНІЗМ
Едвард Мунк
Крик (1893 р.) 42
ЕКСПРЕСІОНІЗМ
43
ОЗНАКИ ЕКСПРЕСІОНІЗМУ
44
ОЗНАКИ ЕКСПРЕСІОНІЗМУ
Йоганнес Бехер вважав найхарактернішим для
експресіонізму поетичним образом «напружений,
відкритий в екстазі рот».
45
ПРЕДСТАВНИКИ ЕКСПРЕСІОНІЗМУ
Стефан Георге
Георг Тракль
Франц Кафка
Бертольт Брехт
Томас Манн
Франц Верфель
Вальтер Газенклевер
Альфред Дьоблін
Райнер Марія Рільке Вінсант ван Гог
Автопортрет 46
ПРЕДСТАВНИКИ ЕКСПРЕСІОНІЗМУ
Едвард Мунк
Мадонна (1895 р.)
47
ЕКСПРЕСІОНІЗМ
Едвард Мунк
Попіл (1894 р.) 48
ЕКСПРЕСІОНІЗМ
Едвард Мунк
Голгофа (1894 р.) 49
ЕКСПРЕСІОНІЗМ
Егон Шиле
Альберт фон Гютерслог 50
ФРАНЦ КАФКА (1883–1924)
«Для мене це жахливе
подвійне життя, із якого,
можливо, є тільки один вихід —
безумство...».
Франц Кафка
51
ТВОРИ ФРАНЦА КАФКИ
Збірки
«Споглядання»
«Покарання»
«Сільський доктор»
«Голодар»
Романи
«Процес»
«Замок»
«Америка» («Зниклий
безвісти»)
Листи
(до батька, до Мілени,
до Філіції)
Щоденники
Енді Ворхол
Драма
Франц Кафка, 1980 р.
«Сторож склепу»
О С О Б ЛИ В О С ТІ ТВ О РЧ О ГО С ТИ ЛЮ
нервове перенапруження,
страх перед непізнаним,
безпорадність перед зовнішніми та
внутрішніми конфліктами,
деформування звичайного уявлення про
людину і світ,
беззахисність персонажів перед силами, що
керують їхньою долею.
О С О Б ЛИ В О С ТІ ТВ О РЧ О ГО С ТИ ЛЮ
відчуження особистості,
екстремальні ситуації,
безсилля маленької людини перед
всемогутніми державними інституціями.
Роман « ЗАМО К» , 1926 р.
Жанр: роман-притча.
Головна тема:
«маленька людина».
Головний герой
названий криптонімом К.
(землемір).
Переклад українською
мовою виконала Наталя
Сняданко (2006 р.)
«ПРО ЦЕ С » , 1925 р.
Українське видання,
Перше видання, Берлін, 1925 р. Перекл. П. Таращука
Новела «ПЕРЕВТІЛЕННЯ» (1912 р.)
62
В ИДАННЯ ТВ О РІ В ФРАНЦА КАФКИ
63
Рімейк: mash-up від «Quirk Books»
«Мяуморфози» (2011)
Початок рімейку:
«Прокинувшись одного
ранку після неспокійного сну,
Грегор Замза побачив, що
він у себе у ліжку
перетворився в гарненького
котика».
64
БІЛЬШЕ ПРО КАФКУ
Містичний трилер.
Режисер Стівен Содерберг, 1991
Перегляд дітям від 13 років
разом з батьками.
Усі ви — втрачене покоління…
Гертруда Стайн
ЛІТЕРАТУРА
«ВТРАЧЕНОГО ПОКОЛІННЯ»
(The «Lost Generation»)
66
ЛІТЕРАТУРА
«ВТРАЧЕНОГО ПОКОЛІННЯ»
Термін «втрачене покоління» застосовується
до групи письменників, які у 20-ті роки
виступили із серією книг, в яких зображене
їхнє розчарування, загострене подіями
ІˆСвітової війни (1914―1918 рр.).
«Втрачене покоління» ― покоління, вирване,
викинуте зі свого місця, традиції, бо не було
пристосоване до світу, який існував після
війни. Їх готували до іншого життя, у них
фальшиве уявлення про світ.
67
ПРЕДСТАВНИКИ ЛІТЕРАТУРИ
«ВТРАЧЕНОГО ПОКОЛІННЯ»
Ф. С. Фіцджеральд
1929 рік
В. Фолкнер
Е. М. Ремарк Дж. Дос Пассос
«На Західному фронті
Томас Вулф
без змін»
Герман Гессе
Е. Гемінґвей
«Прощавай, зброє!» Ґійом Аполлінер
Джон Ґолсуорсі
Р. Олдінґтон
«Смерть героя»
68
ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ
69
ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ
ліризм оповіді;
настрій смутку;
страхіття війни, жах убивств;
усвідомлення трагізму життя;
зміна цінностей.
головні герої — люди які пройшли ІˆСвітову
війну, спустошені внутрішньо, відчувають
свою непотрібність, розчаровані в ідеалах;
письменників не цікавила війна: її причини і
факти, а людина, її страждання, муки;
70
ЕРІХ МАРІЯ РЕМАРК
(1898—1970)
Війна закінчилася давно, а спокою немає.
Е. М. Ремарк
71
РОМАНИ Е. М. РЕМАРКА
1929 р. «На західному фронті без змін»
1931 р. «Повернення»
1938 р. «Три товариші»
1954 р. «Час жити і час помирати»
1940 р. «Люби ближнього свого»
1946 р. «Тріумфальна арка»
1952 р. «Іскра життя»
1956 р. «Чорний обеліск»,
1961 р. «Ніч в Лісабоні»
1961 р. «Позичене життя»
1970 р. «Тіні в раю»
72
ТЕМИ ТВОРЧОСТІ Е. М. РЕМАРКА
тема втраченого покоління;
зображення Першої та Другої світової війни;
тема німецьких емігрантів у країнах Заходу;
тема людських стосунків;
тема братерства та дружби як форма
захисту від суспільства;
пацифізм.
73
«НА ЗАХІДНОМУ ФРОНТІ БЕЗ ЗМІН»
Сторінка рукопису 75
БЕРТОЛЬТ БРЕХТ (1898–1956)
Добро мусить бути з кулаками.
Б. Брехт
76
ТВОРИ БЕРТОЛЬТА БРЕХТА
79
ЕПІЧНИЙ ТЕАТР БЕРТОЛЬТА БРЕХТА
80
ЕПІЧНИЙ ТЕАТР БЕРТОЛЬТА БРЕХТА
Драматична Епічна
форма театру форма театру
• втілює дію; • розповідає про дію;
• залучає глядача; • ставить глядача в
• виснажує активність позицію спостерігача;
глядача; • стимулює його
• збуджує емоції; активність;
• переносить глядача в • змушує приймати
інше оточення; рішення;
• змушує співпереживати; • показує глядачеві інше
• збуджує інтерес до оточення, протиставляє
розв’язки. його обставинам та
змушує вивчати.
81
ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОСІ Б. БРЕХТА
Буває велике мистецтво і мистецтво мале,
мистецтво корисне і шкідливе, низьке і
високе мистецтво, але не має мистецтва
красивого і потворного.
Бертольд Брехт
Протиставив свій театр експресіоністичному театрові.
У Брехта немає авторських сюжетів, усі запозичені з
найрізноманітніших джерел.
Вважав, що театр повинен стати театром думки,
інтелектуальним театром. Глядач повинен не тільки
дивитися, а й думати, робити висновки. Глядач
повинен абстрагуватися від сцени у власне життя.
Принцип від супротивного — привести глядача до
правильного висновку, показавши поразку.
82
БЕРТОЛЬТ БРЕХТ (1898–1956)
«Якщо навіть Кураж нічому не
навчилася, то публіка, я гадаю,
дивлячись на неї, має чомусь
навчитись».
Б. Брехт
Репетиція п’єси
у «Берлінському ансамблі»
83
П’єса «ЖИТТЯ ГАЛІ ЛЕ Я », ( 1939)
Жанр твору: «Якби я встояв, то вчені
філософська драма могли б скласти щось на зразок
Гіпократової присяги лікарів, —
урочисту присягу застосовувати
свої знання виключно для блага
людства!».
Галілео Галілей
86
СЮРРЕАЛІЗМ
Сальвадор Далі
Сон, навіяний польотом джмеля довкола граната, 1944 87
ОЗНАКИ СЮРРЕАЛІЗМУ
88
СЮРРЕАЛІЗМ
91
ПРЕДСТАВНИКИ
Ґійом Аполлінер
Луї Арагон
Поль Елюар
Андре Бретон
Пабло Пікассо
Сальвадор Далі
Богдан-Ігор Антонич
Юрій Тарнавський
Емма Андієвська
92
ҐІЙОМ АПОЛЛІНЕР
(1880–1918)
(Вільгельм-Альберт-Володимир-Олександр-Аполінарій Костровицький)
93
АПОЛЛІНЕР НА ПОЛОТНАХ ХУДОЖНИКІВ
95
«АЛКОГОЛІ» (1913)
96
«КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ», (1918)
98
ХАРАКТЕРНІ РИСИ ПОЕЗІЇ АПОЛЛІНЕРА
100
НОВАТОРСТВА АПОЛЛІНЕРА
102
КАЛІГРАМИ
103
КАЛІГРАМИ
104
КАЛІГРАМИ
105
«ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ»
О постаті убиті любі
О дорогі розквітлі губи
Міє Мареє
Єтто Лорі
Анні і ти Маріє
Де ви дівчата
Я вас питаю
Та біля водограю
Що плаче й кличе
Голубка маревіє
Душа моя в тремкій напрузі
Де ви солдати мої друзі
Де ви Бійї Даліз Реналь
Печальні ваші імена
Як у церквах ходú луна
106
«ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ»
108
КНИ ЖКО В А ПО ЛИ ЦЯ
109
КНИЖКО В А ПО ЛИЦЯ
110
ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ
111
ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ
112
ПРЕДСТАВНИКИ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМУ
Мартін Гайдеґґер
Жан-Поль Сартр
Карл Ясперс
Альбер Камю
Франц Кафка (один із зачинателів);
Кобо Абе;
Валер’ян Підмогильний;
Іван Багряний;
Тодось Осьмачка;
Василь Барка;
Валерій Шевчук;
Василь Стус та інші.
113
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМУ
114
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМУ
115
АЛЬБЕР КАМЮ (1913–1960)
Філософ
Письменник
Лауреат Нобелівської
премії 1957 року:
«За важливі
літературні праці, які
виразно і серйозно
висвітлюють
проблеми людської
совісті в наш час».
116
АЛЬБЕР КАМЮ (1913–1960)
«драма абсурду»
«новий роман»
118
АЛІТЕРАТУРА
В алітературі немає основних ознак та
елементів словесного мистецтва:
відображення дійсності,
героя, образу,
сюжету і фабули,
конфлікту,
емоцій,
зав’язки та розв’язки, інтриги,
комунікативних завдань і функцій,
логіки характеру,
мотивованих вчинків тощо.
119
ТЕАТР АБСУРДУ
120
ТЕАТР АБСУРДУ
абсурдисти вважають, що комічне — це
трагічне, а трагедія — це сміховинне.
поєднання не лише елементів різних
драматичних жанрів, а й загалом — елементи
різних сфер мистецтва (пантоміма, хор, цирк,
мюзик-хол, кіно).
121
ТЕАТР АБСУРДУ
в основі драм — глобальний песимізм,
трагедія людини в сучасному світі;
інтелектуальний цирк, гра без правил,
філософська клоунада;
відсутність реалістичності та психологізму у
зображенні персонажів;
відсутність соціального і художнього аналізу
дійсності;
у цих п’єса не бачили ніякого сенсу та
виховного значення.
122
ТЕАТР АБСУРДУ
абсурд (не відсутність змісту, а зміст, що є
неявним);
засоби театру абсурду: нісенітниця,
безглуздя, блюзнірство, парадокс, гротеск;
відсутність персонажів з правдоподібною
психологією поведінки;
навмисне порушення логіки оповіді чи дії.
123
ТЕАТР АБСУРДУ
нетиповість ситуацій;
«ляльковість» героїв;
надмірна умовність;
звернення до «чистих» образів, фольклору,
міфу, дитячої творчості, сновидінь. звідси
увага до мови та експериментування;
демонструє глухий кут людського існування.
124
ЖАНРИ ТЕАТРУ АБСУРДУ
антип’єса
псевдодрама
абсурдна драма
125
ПРЕДСТАВНИКИ
Ежен Йонеско,
Артюр Адамов,
Семюель Беккет,
Фернандо Аррабаль,
Норман Фредерік Сімпсон,
Жан Жене,
Гарольд Пінтер,
Едвард Олбі,
Макс Фріш,
Ґюнтер Ґрас,
Ігор Костецький
126
«НОВИЙ РОМАН» (АНТИРОМАН)
ТЕОРЕТИЧНІ ПРАЦІ
Наталі Саррот «Ера підозр», 1956;
Роб Ґрійє «За новий роман», 1963;
Клод Моріак «Сучасна література, 1958.
127
ОЗНАКИ «НОВОГО РОМАНУ»
виник як заперечення традиційного
«бальзаківського роману» з його канонами,
нормами, формальною організацією;
принци новороманістів: не створювати нові жанрові
ознаки чи новий спосіб писання, а відкидати;
продовжували традиції Джойса і Пруста, вважали,
що вони здійснили велику літературну революцію;
«Новий роман» оголосив, що мистецтво має бути
аполітичним, але сам ніколи не займав нейтральної
позиції, бо виник з метою нейтралізувати
соціальнозначущу літературу, натхненну ідеалами
Опору.
128
ПРЕДСТАВНИКИ «НОВОГО РОМАНУ»
Ален Роб-Ґріє
Наталі Саррот
Клод Моріак
Клод Сімон
Мішель Бютор
Семюель Беккет
129
ЛІТЕРАТУРА ПОСТМОДЕРНІЗМУ
Лекторка: О. С. Левицька
1
ПОСТМОДЕРНІЗМ
1. Ковбасенко Ю. Література
постмодернізму: по той бік
різних боків // Зарубіжна
література в навчальних
закладах. — 2002. — № 5.
2. Енциклопедія постмодернізму /
за ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора
; пер. з англ. В. Шовкун. — К. :
В-во Соломії Павличко «Основи»,
2003.
3
ПОСТМОДЕРНІЗМ
За народження читача
доводиться платити смертю
Автора.
4
ПОСТМОДЕРНІЗМ
Порівнюючи культуру кінця ХХ століття
із сонною осінньою мухою, Ж. Бодрійяр вказує на
ризик деградації, виснаження, «сходження зі сце-
ни», які зачаїлися в естетиці…
*****
Можна уявити собі цілу галерею читачів, які,
прочитавши роман і зустрівшись на своєрідній
«читацькій конференції», здивовано переко-
наються, що читали зовсім різні книги.
Юрій Лотман
5
ПОСТМОДЕРНІЗМ
Постмодерністська позиція нагадує мені становище
чоловіка, закоханого в надзвичайно освічену жінку. Він
розуміє, що не може сказати їй «я кохаю тебе до
нестями», бо розуміє, що вона розуміє (а вона розуміє,
що він розуміє), що подібні репліки — прерогатива
Ліала.
Втім, вихід є. Він мусить сказати: «Як сказала б
Ліала,— я кохаю тебе до нестями»…
При цьому він уникає удаваної простоти і прямо
показує їй, що не має можливості говорити просто: і
проте він у такий спосіб дає їй зрозуміти, що його любов
живе в епоху втраченої простоти. Якщо жінка готова
грати в ту саму гру, вона зрозуміє, що освічення в
коханні залишилося освіченням у коханні. Обоє свідомо і
охоче вступають в гру іронії.
У м б е р т о Е к о6
ПОСТМОДЕРНІЗМ
Ж.-Ф. Ліотар:
7
У. Еко. «Нотатки на полях
«Імені рози»
8
У. Еко. «Нотатки на полях
«Імені рози»
«Постмодернізм — не фіксоване хронологічно
явище. А якийсь духовний стан... В цьому розумінні
правомірним є вислів, що у кожної епохи свій
постмодернізм... Вочевидь, кожна епоха проходить у
свій час до порогу кризи, подібної до описаного у Ніцше
в «Несвоєчасних роздумах», де говориться про шкоду
історизму... Якщо постмодернізм означає саме це,
зрозуміло, чому постмодерністами можна назвати
Стерна, і Рабле, і безумовно — Борхеса.... А, може, і
автора старозавітної Книги Еклесіаста?..».
9
ПОСТМОДЕРНІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ
10
ПОСТМОДЕРНА АРХІТЕКТУРА
13
ТЕМАТИЧНІ ДОМІНАНТИ
ПОСТМОДЕРНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
духовна криза
втрата орієнтирів
вичерпність історії
хаос,
заплутаність
осмислення теперішнього через
майбутнє
14
ОЗНАКИ ПОЕТИКИ
ПОСТМОДЕРНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
15
ОЗНАКИ ПОЕТИКИ
ПОСТМОДЕРНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ЗАМКНЕНІСТЬ
• глухий кут, стіна
БЕЗВИХІДЬ
• лабіринт
ЗАНЕПАД
• яма, прірва
16
ОЗНАКИ ПОЕТИКИ
ПОСТМОДЕРНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
17
ОЗНАКИ ПОЕТИКИ
ПОСТМОДЕРНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
МОДЕРНІЗМ ПОСТМОДЕРНІЗМ
Показують, що цей погляд є
лише одним з варіантів.
Не може бути одного погляду на
Демонструють культурні феномени.
суб’єктивний погляд на світ.
Відсутність єдиної точки зору на
світ.
Є багато граней сприйняття
світу. Саме невизначеність лежить в
основі сприйняття світу.
18
ОЗНАКИ ПОЕТИКИ
ПОСТМОДЕРНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
стилізація
інтертекстуальність
ігровий прийом
пародіювання
багаторівневість тексту
поєднання масової та елітної літератури
19
ОЗНАКИ ПОЕТИКИ
ПОСТМОДЕРНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
20
ОЗНАКИ ПОЕТИКИ
ПОСТМОДЕРНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
пастіш
декоративність
історизм
підкреслена умовність
міфологічність
21
ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ
22
ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ
Ролан Барт:
«Кожен тест є інтертекстом; інші тексти
присутні в ньому на різних рівнях у більш або
менш впізнаваних формах: тексти попередньої
культури та тексти теперішньої культури. Кожен
текст становить собою нову тканину, зіткану зі
старих цитат. Шматки культурних кодів,
формул, ритмічних структур, фрагменти
соціальних ідіом і т.д. — усі вони поглинені
текстом і змішані в ньому, оскільки завжди до
або навколо тексту існує мова».
23
ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ
24
ІГРОВИЙ ПРИЙОМ
гра з текстом
гра з читачем (іронічність і прагнення
повернути літературі масового читача).
гра з художньо змодельованою
реальністю
26
БАГАТОРІВНЕВІСТЬ ТЕКСТУ
28
КОЛАЖ / БРІКОЛАЖ
29
КОЛАЖ / БРІКОЛАЖ
33
ЦЕНТОН
34
СИМУЛЯКР
35
ПАСТІШ
36
МІФОЛОГІЧНІСТЬ
37
ПРЕДСТАВНИКИ
ПОСТМОДЕРНІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ
Умберто Еко Герман Гессе
українська
література
М О ДУ Л Ь
апокрифи
Повість про Варлаама та Йоасафа. Повість індійського походження
повісті
століть
• оповідання про святих Бориса та Гліба («Сказаніє і страсть і похвала святим мученикам Борису і Глібу»)
дидактичний епос
• «Повчання Володимира Мономаха»
паломницька література
• «Житіє і ходіння Данила, Руської землі ігумена»
літописи
• початковий літопис
• «Повість минулих літ»
епос (старини)
ЦОМУ ТРЕБА
Факсимільне видання
«Повісті врем’яних літ»
ВИВЦАТИ ІСТОРІЮ?
проповіді
• Проповіді Кирила Турівського (Туровського) (бл. 1130–1182)
• Проповіді Клима Смолятича
• Проповіді Серапіона
століть
житійна література
• «Києво-Печерський патерик» (ХІІІ ст.)
літописна література
• «Київський літопис» (ХІІ ст.)
• «Галицько-Волинський літопис» (ХІІІ ст.)
героїчний епос
• «Слово о полку Ігоревім» (кін. ХІІ ст.)
літописна література
• Київський літопис (ХІІ ст.)
• «Галицько-Волинський літопис» (ХІІІ ст.)
ОРИГІНАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОЇ РУСІ
Література ХІ+ХІІІ Доба орнаментального стилю (ХІІ‒ХІІІ ст.)
апокрифи
послання
• «Слово Данила Заточника, що написав він князю своєму Ярославу Володимировичу» (ХІІІ ст.)
• «Слово про погибель Руської землі» (ХІІІ ст.)
дидактичний епос
паломницька література
Ян Матейко
Золота доба літератури
в XVI ст. Реформація
Література ХV‒ХVІ Українська латиномовна література ХV‒ХVІ століть
ЛІРИКА
• духовна пісня
• епіграма
• фігурні вірші
• акровірші
• вірші-раки
• вірші-загадки
• алфавітні вірші
• вірші з ехом
• гербовні вірші
• панегірик
ОЗНАКИ БАРОКОВОЇ ЛІРИКИ
вишукані порівняння;
несподівані алегорії;
нагромадження синонімів, епітетів;
протиставлення, оксюморони тощо;
складні синтаксичні конструкції;
незвичне поєднання стилістичних фігур і
тропів;
інтелектуалізм;
словесна віртуозність.
МИТРОФАН ДОВГАЛЕВСЬКИЙ
«ПОЕТИКА» («САД ПОЕТИЧНИЙ»)
Зміст
Вступ до поетичного саду
ОГОРОЖА ПЕРША, яка обіймає поетичний сад, або саму
поезію взагалі
Квітка перша. Про вступні поняття
поетичного мистецтва
Плід перший. Про визначення та суть поезії
Плід другий. Про походження поезії
……
Квітка третя. Про поезію зокрема, або про
види поезії
Плід перший. Про епічну поезію, або про епопею, та про
її види
Плід другий. Про трагічну поезію, або про трагедію
ЖАНРИ БАРОКОВОЇ ПОЕЗІЇ
Особливості курйозної поезії:
стисла форма, сконцентрованість думки;
перевага форми над змістом (зміст відіграє другорядну
роль, форма набуває самостійного значення)
використання художніх засобів;
поєднання словесної гри із графічними формами
і живописними ефектами.
Мета написання курйозних віршів:
намагання збудити у читачів розумову напругу;
прагнення осягнути невідоме та незрозуміле;
спонукання до розв’язання задач і розгадування
загадок.
ЖАНРИ БАРОКОВОЇ ПОЕЗІЇ
Види Жарові різновиди курйозних віршів
граматичні граматична загадка, граматичний вірш, панаграматон,
асонансний вірш, гриф, логогриф, абетковий вірш, вірш-
перетворення, раковий вірш, співвідносний вірш, луна,
леонінський вірш, анаграма, поліптотон, ритмічний вірш
шрифтові акровірш, лабіринт, японський вірш, одноголосний вірш
графічні загадка в малюнках, узгоджений вірш, піфагорійський вірш,
парилептіанський вірш, дифірамбічний вірш, фігурні вірші
риторичні доповнювальний вірш, вірш-антитеза, градаційний вірш,
анафоричний вірш, філомелічний вірш, епіфоричний вірш,
вірш із однаковим початком і закінченням, чотирикутний вірш,
протей
арифметичні хроностих, кабалістичний вірш, числовий вірш, арифметична
загадка
астрономічні астрономічний вірш
музичні музична загадка
ЖАНРИ БАРОКОВОЇ ПОЕЗІЇ
ФІГУРНІ ВІРШІ
(лат. figura — зовнішній вигляд, образ) — вірш, у якому
синтезовано властивості звукових та візуальних мистецтв,
втілені у винахідливій, переважно графічній, формі.
Започаткував еллінський поет Сіммій (збереглося три його
вірші — у вигляді сокири, крил та яйця).
Поширились у європейських літературах XVII ст.
Висвітлювалися поетиках Києво-Могилянської академії.
Автори доби бароко: Іван Величковський, Симеон
Полоцький.
Відродили: авангардисти ХХ ст. Ґійом Аполлінер, Михайль
Семенко та ін.).
СИМЕОН ПОЛОЦЬКИЙ
ФІГУРНІ ВІРШІ
А, В, C, D, E, F, G, H, I, K, L, M, N, О, Р, Q, R, S, T, U, X, Y, Z.
1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90, 100, 200, 300,
400, 500.
ЖАНРИ БАРОКОВОЇ ПОЕЗІЇ
АНАФОРИЧНИЙ ВІРШ
Чим є життя? Воно — праця й жадоба страшна і злочинна.
Чим є життя? Лихо, горе тривожне і страх перед смертю.
Чим є життя? Воно — сцена й картина ось грішного світу.
Чим є життя? Це поїздка крізь моря страшні небезпеки.
Чим є життя? Воно — біг стрімголов, що бистріший від Евра.
Чим є життя? Це димок, що втікає з надутої кулі.
Чим є життя? Це заледве один день і бистра година.
Чим є життя? Воно — тінь або привид, пусте сновидіння.
Митрофан Довгалевський
ЖАНРИ БАРОКОВОЇ ПОЕЗІЇ
ПАЛІНДРОМ
Магічний квадрат,
який читається в усіх
напрямках
Слова Богородиці:
Со мною жизнь, не страх смерти,
Мною жити, не умерти, —
Коли їх прочитати навпаки, од правої руки до лівої, стають
словами винуватниці гріхопадіння, праматері Єви:
Умерти, не жити мною,
Смерти страх, не жизнь со мною.
ІВАН ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ
ЄДИНОПАДЕЖНЫЙ ВІРШ
вірш, у якому однакове закінчення (епіфора)
Порока странна,
Сладкая манна,
Чистая панна,
Яко нам данна,
Богу осанна.
ІВАН ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ
АЗБУЧНИЙ ВІРШ (АБЕТКОВИЙ)
вірш, у якому кожне слово от азбучних літер
порядком азбучним починається:
АЗБУЧНЫЙ
єст вЂрш, котóрый кождоє слóво
от азбучных лЂтéр поря́дком азбучным
зачинáєг.
Нè полóжены теж в не[м] ъ, ы, ь, Ђ,
бо то лЂтéры конéчныє, а не початкóвыє.
Над то не полóжены сут и тыє: ξ, φ, θ,
бо то лЂ[тé+ры грецкіє, а не рýскіє.
ІВАН ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ
АВТОР ДО ЧИТЕЛЬНИКА
НАстрОЙ навспак цинобру. Єсли угадаєш,
ГоршИЙ Кто з Сих? ВОлК? ЧИ ЛЕВ?
То мене познаєш.
АВТОР КО ЧИТАТЕЛЮ
СлОвО плОтОнОснО
МнОгО плОдОнОснО.
Мнóго плóда бог слóво [в рай пр]инóсит,
Вся̀ тЂ́м бьíша, вся̀ даєт, че[сомо] кто просит.
ІВАН
ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ
ЧВОРОГРАНИСТЫЙ
Єст варш, в котором так вздлуж,
яко и вшир єден
же текст виражається
ОСТАТНЯЯ ШТУЧКА
Конец штучкам
п[оетицким],
составленным во честь
божія матер*Ђ]
без конца.
СЕМЕОН КЛИМОВСЬКИЙ
Їхав козак за Дунай
Їхав козак за Дунай, «Білих ручок не ламай.
Сказав: «Дівчино, прощай! Ясних очок не стирай.
Ти, конику вороненький. Мене з війни зі славою
Неси та гуляй!» К собі дожидай!»
ЕПОС
•повість
•проповідь
•хроніка
•трактат
•літопис
ЖАНРИ БАРОКО
ДРАМА
• різдвяні п’єси
• великодні драми
• драми про святих
• історична драма
• інтермедія
• міракль
• мораліте
• комедія
• шкільна драма
ПРЕДСТАВНИКИ БАРОКО
ЛІРИКА ЕПОС ДРАМА
МАСОВА
ЛІТЕРАТУРА:
ознаки, жанри,
сучасні тенденції
Мультимедійна лекція
для студентів напряму підготовки
«Філологія»
Даниленко, Володимир
Лісоруб у пустелі: Письменник і літературний
процес. — Київ : Академвидав, 2008. — 352 c.
Літературні гонорари в українській і світовій
практиці
Сучасна українська літературна містифікація
Українські літературні легіонери
Мистецтво розпускання павичевого хвоста
Комплекс Нобеля в Україні
Колоніальна ментальність і книжковий ринок
П’ятдесят найкращих сучасних українських
поетів, прозаїків, драматургів
П’ятдесят найкращих сучасних українських
повістей і романів (покоління 70-х, 80-х,
90-х років ХХ ст. і перше покоління ХХІ ст.)
4 Література
8
9 Дискусії
Сюзан Зонтаг:
«…„Нова чуттєвість” фактично означає зближення
високої та низької культури, вимагає від мистецтва менше
„змісту” і більше задоволення від „форми” й стилю, вона не
моралістична і не снобістська.
Важливо переосмислити концепцію високого модер-
нізму, з яким ототожнює себе велика культура, і
легалізувати права популярної культури, яка виявляється
часто чутливішою до нових модусів свідомості.
На це особливо вказує популярність „Бітлз” і поп-
культури 60-х. Фактично, популярна урбаністична культура
і культура комерційна починають трактуватися серйозно. На
цей час високий модернізм уже адаптований офіційною
культурою, музеїфікований і академізований» (1966 р.).
12 Точка зору
Умберто Еко:
«Такі протилежні позиції виникли як тери-
торія дебатів у другій половині ХХ сторіччя.
Вторгнення натовпу у соціальне життя стало
очевидним та постійним явищем.
Індустрія культури вийшла назустріч масам з
новаторськими і, до речі, сумнівними, пропо-
зиціями. Виникла масова культура. Цей зага-
льний та неоднозначний концепт включає
телебачення, газети, кіно, комікси і навіть
народні новели (мильні опери, детективи
тощо)» (1964 р).
13 Точка зору
Микола Жулинський:
«…Висока, елітна, справжня література ми-
слиться як видима частина океанського
пароплава, якою милуємося, захоплюємося
довершеністю форми, її естетичною доско-
налістю. А та, украй важлива частина кора-
бля, що нижче ватерлінії, мені нагадує масо-
ву, популярну літературу, без якої не може
триматися на плаву література висока,
елітарна».
18 Точка зору
Галина Пагутяк:
«…Читати модні книги, на яких видавці
заробляють гроші, зовсім не означає
долучитися до світової культури».
23 Точка зору
24
25 Дефініції
Дихотомія письменства
висока елітна
низова масова
«highbrow»
«lowbrow»
міметична інноваційна
формульна конвенційна
26 Дефініції
Дихотомія письменства
висока / низова словесність
• в основі станова ієрархія;
• стосується переважно літератури ХІХ століття
За Софією Філоненко
27 Дефініції
Дихотомія письменства
інноваційна / конвенційна література
• в основі теорія Роджера Брауна;
• поділ здійснено за принципом «винахідливості» та
«передбачуваності», що визначають елітарну й масову
літератури
За Софією Філоненко
28 Дефініції
Дихотомія письменства
Кен Ґелдер:
читання творів Літератури Ғ
це вертикальний рух у глибину
тексту;
читання популярної літератури Ғ
горизонтальне ковзання масивом
подібних текстів.
Умберто Еко
«Відкритий твір» (1962)
Масова література
упізнаваність
Софія Філоненко:
еротизація, Масова література —
епатаж
сукупність літературних
розважальність
творів, які адресуються
широкому читацькому загалу
візуалізація й функціонують за законами
образу
літературної індустрії
динамічний відповідно до своєї жанрової
сюжет, проста
композиція приналежності.
стилізація,
імітація
32 Характерист
ика
Масова література:
поняття та терміни
популярна література
белетристика
Масова
паралітература
література
/ popular розважальна література
fiction
/ genre література для дозвілля
fiction
тривіальна література
формульна література
35 Поняття й
дефініції
Висока література
елітна / елітарна
висока
класична / класика
Висока
література серйозна
якісна
належна меншості
авангардна
36
белетристика
Белетристика
інтелектуальна
Постмодерна література: белетристика
зрощення масової та
елітарної літератури;
масова
«стирання меж», белетристика
знищення бар’єрів
(Леслі Фідлер);
новий
скасування культурних белетризм
ієрархій.
міддл-
література
37 Дефініції
Літературне поле
Кен Ґелдер: «Вони можуть бути взаємно
антагоністичними, але вони потребують одне одного
для самоідентифікації».
В основі Ғ «поле
принцип поділу «поле популярної
культурної продукції Літератури» белетристики»
(literary field) (popular
на автономну / fiction)
гетерономну
38 Характеристика
Жанровість
Даніель Чандлер.
Жанрова система масової
культури Сергій Сушко:
«Жанрову ознаку
можна вважати
першою
типологічною
домінантою масової
літератури».
40 Жанри
Жанрові різновиди
детектив костюмовано-історичний
шпигунський роман історична проза
бойовик мемуари, автобіографії
кримінальний роман гей / лесбійський
наукова фантастика кінороман
фентезі сенсаційний роман,
трилер, технотрилер, авантюрний або
любовний, дамський, пригодницький,
сентиментальний або авантюрно-історичний,
рожевий роман, мелодрама дистопія
еротичний, порнографічний сімейна сага
готичний роман, горор чарівна казка
апокаліптичний, тревелог
постапокаліптичний офісний роман
чикліт інтернет-роман
духовна проза мешап-література (mashup)
підліткова проза фенфік, фанфікшн
християнська проза
41 Ознаки
Жанровий канон
Складові жанрово- Жанри-кити
тематичного канону (за Кеном Ґелдером)
(за Миколою Мельниковим)
романс
сюжетна схема
детектив
тематика наукова фантастика
фентезі
набір дійових осіб
(підпорядкованих сюжетній горор
функції) вестерн
клішовані елементи шпигунський роман
художньої форми
(шаблони, стереотипи, історичний роман
канонічні прийоми) пригодницький роман
42 Ознаки
Жанровість
хто видав твір?
як його рекламують?
які витяги із рецензій розміщені на
обкладинці?
що зображено на обкладинці?
який формат, видання, якість
паперу, дизайн?
де її продають?
хто споживає ці тексти?
Жанровість
автор
Микола Мельников:
автор, заголовок,
обкладинка Ғ
«первинні сигнали» заголо «первинні сигнали»
жанрово-тематичної вок
очікування
приналежності, які
забезпечують ефект
жанрового очікування
в читача.
обкла
динка
44 Ознаки
Жанровість
Софія Філоненко:
«Жанровий канон масової літератури є досить
жорстким утворенням. Відхід від нього, Ғ
наприклад, якщо в романсі закохані не поєдна-
лися або хтось із них помер, або в детективі
злочин залишився нерозкритим, Ғ призводить
до того, що читач не дочитує текст до кінця і
відмовляється купувати твори цього автора.
Видавництва, спеціалізовані на жанровій прозі,
також відмовляються працювати із нестандар-
тними зразками текстів, сумніваючись у можли-
вості отримати від них комерційний прибуток».
45 Ознаки
Жанровість
Ганс-Роберт Яусс:
жанр — це «сконструйований горизонт сподівань»,
який можна розуміти як «взаємозв’язок правил гри
для скеровування читацького розуміння».
Кен Ґелдер:
жанр — це «наперед-знання» (для авторів, читачів)
жанр є визначальним на усіх етапах: виробництва,
дистрибуції і споживання;
жанр задає «логіку» і «практику» процесу
виробництва популярної белетристики;
Софія Філоненко:
жанр Ғ «потужний комерційний інструмент, він
визначає, на яку поличку цю книжку поставлять».
46 Ознаки
Упізнаваність, повторюваність
Центральною формулою масової
культури є повторюваність.
Теодор Адорно
Тамара Гундорова:
Масова культура твориться уподібненнями,
а характеризує її повторюваність, оскільки індивід доби
культурної індустрії навчений сприймати те, що
подібне, дубліковане, що нагадує про щось, уже знане.
Принцип репродукування — це повторення. Механічна
репродукція веде до втрати автентичності і дає
незчисленну кількість копій, руйнуючи часову і
просторову індивідуальність мистецтва. При цьому
йдеться не лише про явища нові — масова культура
пов’язана також із появою репродукцій попередніх
мистецьких явищ та їхньою доступністю.
50 Ознаки
Формульність
Джон Кавелті:
масова література Ғ це
„формульна література”.
формули Ғ це культурні
продукти, що стають умовними
способами репрезентації певних
образів, символів, тем та міфів.
Формульність
П’ять формул масової літератури Джона Калверті
(на основі таких «моральних фантазій»)
фантазія пригодницької формули
• герой долає всі перешкоди і виконує важливу моральну місію
фантазія романсу
• віра у всеперемагаючу силу кохання
фантазія детективної формули
• раціональне пояснення таємниці
фантазія мелодрами
• перемога добра, покарання зла
фантазія формули про «чужі істоти і стани»
• пізнання непізнаваного через його об’єктивацію
52 Ознаки
Формульність
Марія Зубрицька:
«…для читача-шанувальника жанрів
масово-популярної літератури —
кримінальних, пригодницьких жанрів чи
жанру мелодрами — досить прочитати
кілька творів одного жанру, щоб у
наступних текстах віднайти аналогічні
схеми, явища, події і майже однакову
композиційну структуру».
53 Формат
Ґендерність
Софія Філоненко:
Ґендерні конотації зримо і незримо супроводжують
весь процес виробництва й споживання масової
літератури й культури в цілому. Уже перший
погляд на палітурку масового видання дає нам
уявлення, до якої рубрики слід віднести книгу Ғ
«чоловічої» або «жіночої».
Про це сигналять колористична гама, шрифти,
малюнки, імена авторів, ключові слова-«маркери»
в назвах творів, назви серій.
55 Ознаки
«адреналінові» «ендорфінові»
Комерційність
Софія Філоненко:
Масова література постає як індустрія, для якої
характерні принципи повтору (сиквели,
приквели), серійності (серійні назви, герої) та
імітації.
Сюди ж включені такі категорії як брендовість,
мода та піар.
Важливим фактором для масової літератури є
читабельність.
57 Функції
адаптативна функція
терапевтична функція
компенсаторна функція
58
59 Жанри
Детектив
(від лат. detectio Ғ розкриття) Ғ
один із найпоширеніших жанрів масової
літератури, присвячений розкриттю
з допомогою логічного аналізу заплутаної
таємниці, пов’язаної зі злочином.
60 Жанри
Жанрові різновиди
іронічний детективів
герметичний
історичний
Детектив
шпигунський
ретродетектив
гостросюжетний
кримінальний
фантастичний
Критика
Тревелог
(від англ. travelogue — розповідь про подорожі) Ғ
один жанрів масової літератури, в основі якого
опис реального переміщення в просторі
мандрівного героя (найчастіше героя-оповідача),
очевидця, що описує маловідомі або невідомі
реалії, власні думки, почуття і враження, що
виникли в процесі подорожі.
63 Жанри
Мешап
Mashup (від англ. Ғ суміш) Ғ
жанр сучасної літератури, в якому на
основі класичного твору або
реальних історичних подій із
додаванням елементів різних жанрів
створено цілком новий твір.
64 Жанри
Сентиментальний роман
Любовний роман (рожевий, жіночий,
романс) Ғ роман про кохання, створений
преважно автором-жінкою для жінок. Для
любовного роману характерні гендерні
стереотипи, формульність, гепі-енд.
65 Жанри
Жанрові різновиди
історичний
сентиментального роману
психологічний
пригодницький
Сентиментальний
еротичний
роман
мелодрама
любовна сага
кінороман
містичний
чикліт
соціальна
мелодрама
66 Жанри
Чикліт
(від англ. chick lit — «жіноче чтиво», «література для
ціпочок») — сучасна постфеміністична проза, в
основі якої самоідентифікація жінки в сучасному
суспільстві. Розкриває теми кар’єри, кохання, шлюбу,
виховання дітей, самореалізації в суспільстві.
Характеризується іронічністю оповіді, гумором.
Виникла на противагу чоловічій літературі.
67 Жанри
Фантастика
(від грец. Ғ уява, фантазія) Ғ
Фантастика — це жанр літератури, у творах
якого сюжет і система образів засновані на
фантастичних компонентах.
68 Жанри
Фантастика
• власне фантастика
• наукова фантастика
• фентезі
• кіберпанк
• містика
• міфологічна фантастика
• утопія, антиутопія
• горор
• дияволіада
• психологічна
фантастика
• історична фантастика
• фантастичний бойовик
69 Жанри
Фентезі
(від англ. fantasy — ідея, вигадка) Ғ жанровий
різновид фантастики, в якому використовуються
ірраціональні мотиви чарівництва, магії, містики,
поєднані з реалістичною оповіддю, змальовуються
віртуальні світи із середньовічними реаліями,
нетехнічною психологією. Визначальними для них є
фатум, етична позиція «добро vs зло», винагорода
за зусилля подолання перешкод, диво.
70 Конкурси
«Золоті письменники
України»
Літературна відзнака для українських
письменників, чиї романи вийшли сукупним
накладом понад 100 000 примірників.
Мирослав Дочинець Марія Матіос
Ірен Роздобудько Василь Шкляр
Юрій Винничук Тимур Литовченко
Андрій Курков Любко Дереш
Міла Іванцова Дара Корній
Андрій Кокотюха Володимир Лис
Люко Дашвар Юрій Андрухович
Лада Лузіна Степан Процюк
Сімона Вілар Генрі Лайон Олді
Сергій Жадан Світлана Талан
Оксана Забужко
72 Точка зору
75