Іван Франко біографія

Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі

Дрогобицького повіту у Східній Галичині (тепер Львівська область).
Тобто за походженням він галичанин.

1864 – 1867 рр. – навчання в школі при василіанському монастирі у

Дрогобичі.

1867- 1875 рр. – навчання в Дрогобицькій гімназії.

1874 р. Іван Франко дебютував сонетом “Народна пісня” у львівському журналі “Друг”.

З 1875 р. Іван Франко – студент філософського факультету Львівського університету,

учасник редколегії журналу “Друг”.

У 1876 р. виходить перша поетична збірка “Баляди і розкази”.

У червні 1877 р. Івана Франка заарештовано (на 9 місяців).

У 1878 році разом з Михайлом Павликом засновує демократичний журнал

“Громадський друг”; видає два збірники “Дзвін”, “Молот”.

У березні 1880 р. в селі Яблуневі австрійські жандарми вдруге заарештували Івана

Франка.

З 1881 року бере активну участь у виданні журналу “Світ”.

В 1891 році Франко завершує навчання в Чернівецькому університеті.

З 1883 року він працює у щоденній газеті “Діло”, журналі “Зоря”.

У 1885 році Франко відвідує Київ, а в 1886 р. одружується зі студенткою Вищих

жіночих курсів Ольгою Хоружинською. Разом подружжя виховало 4 дітей – Андрія,
Тараса, Петра, Анну.

26 листопада 1915 року українська громадськість Відня висунула кандидатуру Івана

Франка на здобуття Нобелівської премії (отримати завадила смерть).

28 травня 1916 року Івана Франка не стало, він похований на Личаківському цвинтарі
у Львові.