Запальні процеси м’яких тканин

ЩЛД у дітей.
Закономірності перебігу,
диференціальна діагностика, методи
лікування.
Статистика запальних процесів ЩЛД у дітей:

• 1-3р. – (16%)
• 4-6р. – (26%)
Вікова група • 7-15р. – (58%)

• Весна/Осінь
Сезонність

• Аероби - (78%)
• Анаероби - (21,2%)
Етіологія
Анатомо-фізіологічні особливості тканин лиця у дітей:

Менша щільність фасцій та апоневрозів;

Пухкіша підшкірна жирова клітковина;
Функціональна незрілість лімфатичної системи;
Добре кровопостачання;
Швидке формування гнійного вогнища;
Значні больові реакції;
При поверхнево розташованих процесах – виражена
деформація обличчя, при глибоких – порушення ф-ї
жування, ковтання, мовлення.
Типи клінічних запальних процесів:
Гіперергічний – загальні реакції переважають
над місцевими ознаками запалення.

Гіпоергічний – загальні реакції та місцеві ознаки

виражені незначно.

Нормергічні – на тлі порушення загального стану

добре виражені усі ознаки місцевого запалення.
 Типи клінічних реакцій
Нормергічна – з перших ознак до появи гнійного процесу -1,5-3 доби,
інтоксикація та біль помірні, t-тіла 37,5 - 38,5 С, одна
анатомічна ділянка.

Гіпоергічна – з перших проявів запалення до появи гнійного процесу -

більше 3діб, задіяні 2 і більше анатомічні ділянки, симпто-
ми інтоксиції не виражені, незначні гнійні виділення.

Гіперергічна - з перших ознак до появи гнійного процесу – 0,5-1 доба,

темпертаура тіла більше 38,5 С, задіяна 2-3 анатомічні
ділянки, рясні гнійні виділення.
Тканинні бар’єри, що обмкжують поширення інфекції в
організмі:

Нейтрофільний;
Гістіоцитарний;
Фібробластичний;
Лімфатичний;
Генералізований захист (імунна система).
 Нейтрофільний

- Діє з 30хв-1год. – головна роль – фагоцитоз

мікроорганізмів в місці їх проникнення.

нейтрофіли - тканинні
кров’яні
кістковомозкові
 Гістіоцитарний

З кінця 1-ї доби на кінець 2-ї доби –

діють рухомі, вільні макрофаги:

гістіоцити (сполучної тк.)

серозних порожнин (плевральних, перитоне-х)
запальних ексудатів (епітелі-ні, гігантські кл.)
альвеолярні (легеневі та ін.)
 Фібробластичний

До 6 діб з початку запального процесу, стиму

люються фібробласти, які продукують волокна
сполучної тк. основну речовину – обмеження
запального процесу від здорової тканини.
Лімфатичний бар’єр
- затримка 99% стрептококів;
- набряк лімфовузла;
- здавлення лімфатичних судин.

лімфобласти
ретикулярні кл.
ендоеубіонтні кл.(сапрофіти з ферментами та ін.
факторами захисту).
Генералізований захист – імунна система
фагоцитоз в кров’яному руслі;
дезактивація токсинів в пецінці;
виділення нирками, з потом, слиною та ін.;
підвищення температури тіла до 38-39 С.
Абсцес – обмежене гнійне запалення клітковини
з утворенням порожнини.

Флегмона – розлите гнійне запалення підшкір-

ної, міжм’язевої, міжфасціальної клітковин.
Абсцеси та Флегмони ЩЛД:

Класифікація

За шляхом За глибиною За анат-топограф.

проникнення розташування розташуванням

одонтогенні поверхневі В/Щ

неодонтогені глибокі Н/Щ
Джерела інфекції
Одонтогенні - (гангренозні зуби та їх корені)
Інтраоссальні - (періостит, остеомієліт та ін.)
Гінгівальні - (пародонтит, гінгівіт та ін.)
Мукостоматогенні - (стоматити, глосити)
Саліваторні - (сіалодохіти, сіалоденіти)
Тонзило-глоткові
Риногенні
Отогенні
Клінічні прояви абсцесів та флегмон
Поверхневих - наявність поширеної припухлості, при
пальпації щільної та болючої, розлитої гіперемії, шкіра в
складку не збирається, лискуча.

Глибоких – ( крило-щелепного простору та ін.)

шкірні покриви не гіперемовані, асиметрія обличчя
не виражена.
 Важкість перебігу флегмон

1гр (Легка ст.) – локалізовані в одній анатомічній ділянці.

2гр (Середняст.) – в 2-х і більше анатомічних ділянках.

3гр (Тяжкаст.) – дна порожнини рота, 0,5-обличчя, а також

2-х різних анатомічних ділянок.
 Анатомо-топографічна класифікація
абсцесів та флегмон ЩЛД
- в залежності від локалізації запального процесу та планування
оптимального підходу до гнійного вогнища.

Біля в/щ

підочної діл.
виличної діл.
орбітальної діл.
скроневої діл.
твердого та м’якого піднебіння
підскроневої та крило-піднебінної ямок
Анатомо-топографічна класифікація
абсцесів та флегмон ЩЛД
Біля н\щ
підпідборідної
щічної
підщелепного трикутника
крило-щелепного простору
біляглоткового простору
підмасатеріального простору
позадущелепної ямки
щелепно-язикового жолобка.
дна порожнини рота
язика
 Клінічні ознаки
загальні:
озноб
втрата апетиту
загальна слабкість
підвищене потовиділення
почастішання пульсу та дихання

Інколи тромбоз шийних та лицевих вен. Значний лейкоци

тоз, зсув л/ф вліво, збільшення нейтрофілів, СОЕ-до -70мм/год.

При особливо тяжкому перебігу – лімфопенія, зі сторони

нирок – токсичний нефрит. Температура тіла – 39.5-40 С
 Абсцес та флегмона
піднижньощелепної діл.

МЕЖІ: зовнішня внутрішня пов. тіла н/щ

верхня глибокий листок власної фасції шиї
нижня поверхневий листок власної фасції шиї
передня і задня перед. та задн. черевце 2-черев-го м’язу
 Абсцес та флегмона
підпідборідна діл.

МЕЖІ: позаду щелепно-під’язиковий м’яз

ззовні передні черевця 2-черевче-го м’язу
нижня під’язикова кістка
передня та верхня нижн. край підборід-го відділу н/щ
 Абсцес та флегмона
під’язикова діл.

МЕЖІ: верхня с/о дна порожнини рота

нижня щелепно-під’язиковий м’яз
зовнішня внутрішня пов. тіла н/щ
внутрішня під’язиково-язиковий, підборідно-язиковий м’яз
задня задн чер-я 2-черев-го м’язу,під’язиково-язиковий м.
 Абсцес та флегмона
щелепно-язикового жолобка

МЕЖІ: верхня с/о дна порожнини рота

нижня задн. відділ щелепно-під’язикового м’язу
зовнішня внутр.пов. тіла н/щ на рівні великих кутн. зубів
внутрішня м’язи кореня язика
задня м’язи шилоподібної групи
 Абсцес та флегмона
підочної діл.

МЕЖІ: верхня нижній край очниці

внутрішня бічна стінка носа
нижня альвеолярний відросток в/щ
зовнішня вилично-щелепний шов
 Абсцес та флегмона
щічної діл.

МЕЖІ: верхня нижній край виличної кістки

передня лінія від вилично-щелепного шва до кута рота
нижня нижній край н/щ
задня передній край жувального м’язу
 Абсцес та флегмона
привушно-жувальної діл.

МЕЖІ: верхня нижній край виличної дуги та кістки

передня передній край жувального м’язу
нижня нижій край тіла н/щ
задня зовн. слух. прохід та задн. край гілки н/щ
 Абсцес та флегмона
біляглоткового простору

МЕЖІ: зовнішня медіальний крилоподібний м’яз

передня крило-щелепний шов
внутрішня бічна стінка глотки та м’язи, що піднімають
та натягують м’яке піднебіння
задня бокові фасціальні відроги, що йдуть від перед-
хребетної фасції шиї до стінки глотки
 Абсцес та флегмона
дна порожнини рота

МЕЖІ: 1 верхня с/о дна порожнини рота

нижня щелепно-під’язиковий м’яз
задня основа язика
передня і зовнішня внутрішня пов.н/щ

2 верхня щелепно-під’язиковий м’яз

передньозовнішня внутрішня пов. н/щ
задня шиловидна гр.м’язів і задн. черевце 2-черев-го м.
нижня шкіра піднижньощ. та підпідборідної діл.
 Абсцес та флегмона
крило-щелепного простору

МЕЖІ: зовнішня внутр. пов. гілки н/щ та нижн. відділ скро-го м.

внутрішня
зовнішня зовн. пов. медіального крилоподібного мязу
нижня
верхня зовн. крилоподібний м’яз
передня крило щелепний шов
 Абсцес та флегмона
ретробульбарного простору

МЕЖІ: стінки очниці

 Фурункул - гостре запалення волосяного фолікула та
прилеглої підшкірної жирової клітковини.

ЕТІОЛОГІЯ ТРАВМИ ШКІРИ

ЧИННИКИ
ЩО ЗАБРУДНЕННЯ ШКІРИ
СПРИЯЮТЬ
ІНТОКСИКАЦІЇ
ПОРУШЕННЯ ГОРМОНАЛЬНОГО ОБМІНУ
ПІДВИЩЕНА Ф-Я САЛЬНИХ ТА ПОТОВИХ ЗАЛОЗ

КЛІНІКА Обмежений болючий щільний інфільтрат в ценрі якого наявний гнійно-некротич

ний стрижень, оточуючі шкірні покриви навколо утворення гіперемовані. У
випадку переходу інфільтративної формив абсцедуючу – симптоми наростають.
 Карбункул - одночасне ураження декількох
волосяних фолікулів, що виникає як ускладнення
фурункула або самостійно.

Значно вираженіші ознаки інтоксикації, інфільтрат стає поширенішим,

клініка
формуються кілька стрижнів, у центрі інфільтрату виникає розм’якшення,
регіонарні лімфатичні вузли збільшуються.
Лімфаденіт - запалення лімфатичного вузла.

КЛАСИФІКАЦІЯ
топографо-анатом. за шляхом
за перебігом
розташуванням проникнення

1
поверхневі одонтогенні гострі
глибокі неодонтогенні хронічні
щічні
2 привушні
підщелепні та ін.
 Лімфаденіт
гострий:
Скарги: збільшений лімфатичний вузол
болючість лімфатичного вузла
підвищення температури тіла
порушення загального стану

Клініка: асиметрія обличчя

гіперемія шкіри
при пальпації – болісний та збільшений л/в.
 Лімфаденіт
хроничний:

Скарги: тривало існуючу “кульку” в певній ділянці.

Клініка: незначна асиметрія обличчя;

шкірні покриви над утворенням без змін;
при пальпації – щільне, обмежено рухоме утворення
округлої чи овальної форми.
 Консервативне лікування

мета: зниження гіпергідратації та ацедозу,нормаліз. метабо-у.

забезпечення повноцінного відтоку ексудату
виведення токсинів, продуктів розпаду
Протимікробне
Флемінг- вибір антибіотика за чутливістю
висока кон-ція в крові та вогнищі
лікування до повного пригніч. інфекції.

Протизапальне
Гіпосенсибілізуюче
Симптоматичне
Загальнозміцнююче
Імунокорекція
 Хірургічне лікування

завдання лікування – основне – хірургічне

“ubi pus, ibi evacua”

видалення причинного зуба ( при одонтогенних процесах)

розтин гнійника (під наркозом)
видалення з організму гнійно-некротичного вогнища та
скопичення мікроорганізмів.
Дякую за увагу