МОЛОДІЖНИЙ СЛЕНГ У ПІСЕННІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ КУЛЬТУРІ

Навроцька А.А.,учениця 9 класу Млинівської ЗОШ І-ІІІ ст.. №1

Кожен народ має свою культуру і мову. Мова відображає менталітет,

традиції та культуру нації. Всі мови змінюються протягом століть, збагачуючись
неологізмами і запозиченнями. З іншого боку, деякі з слів виходять із вжитку
і зникають назавжди. Великі зміни також відбуваються і в даний час, враховуючи
технічний прогрес, розвиток комунікацій і легкий та постійний зв'язок між
різними націями, народами, групами людей. Французька мова не є винятком.
У кожній мові є дві форми: стандартна, або писемна, літературна і розмовна.
У останні десятиліття в розвитку французької мови намітилася тенден-
ція, яка знаходить своє вираження в тому, що у своєму мовленні французи з
найрізноманітніших верств суспільства в повсякденному спілкуванні, як на офіцій
ному рівні, так і в пісенному репертуарі, широко застосовують слова і вирази
розмовного стилю .
Поруч з унормованою літературною мовою існує велика кількість варіантів
розмовної мови, яка відрізняється від зафіксованої у словнику( просторіччя, арго,
жаргонізми, розмовна мова). Для задоволення комунікаційних потреб, різні
соціальні групи винаходять свої власні варіанти мови.
Загалом межа між живою, розмовною мовою та сленгом була і є дуже
рухливою, перехідною. Часто статус слова змінюється, і те, що, скажімо, у 60-х, 70-
х, 80-х роках ХХ століття вважалося сленгом, тепер стало частиною повсякденного
словника людей.
Мова дуже чутлива до змін у політиці, ідеології, науці, духовній культурі,
тому й сленг, як один із її складників, надзвичайно швидко зазнає змін. Слова
молодіжного лексикону, як правило, є не основними, а вторинними
найменуваннями понять, їм властиве емоційно-експресивне забарвлення, що
передає ставлення до названої ними реалії — від жартівливо-іронічного до грубо-
вульгарного.
 Французька молодіжна лексика – найбільш відкрита система у складі
національної мови. Її словник постійно поповнюється не тільки за рахунок
запозичень і розширення значень загальновживаних слів, але і завдяки активним
процесам словотворення (номінації, редуплікації, словоскладанню, лек-сикалізації,
абревіації та ін.).
Французьке молодіжне мовлення є явищем, що не припиняє викликати
інтерес цілої низки видатних вчених лінгвістів в першу чергу французьких:
Д.Франсуа-Жежер (Denise François-Geiger), Ж.-П. Гудайє ( J.P. Goudaillier), М.
Сурдо (M. Sourdot), Е. Ліожьє (Liogier), Ж. Бенсімон-Шукрун (G. Bensimon-
Choukroun).
Характерний також той факт, що лінгвісти воліють говорити не про
розмовну або знижену лексику, а про неформальну або ж сленг. Одним з найбільш
важливих лінгвістичних факторів, що сприяють подібного роду порушень, є
спрощення граматичної системи мови та уніфікація граматичних форм.
Вивчаючи іноземну мову за найкращими еталонами граматики і стилістики,
не можна заперечувати, що існує «інша мова», щоденна, яка є необхідною для того,
хто хоче ввійти в контакт з франкофонами або з так званою франкомовною
культурою, і навіть зрозуміти пісню чи кінофільм. Мовлення молоді є рушійною
силою інноваційних процесів у сучасній розмовній мові, хоча воно практично ніяк
не відображено у словниках.
Молодь будь-якої країни, і в тому числі Франції, завжди мала власний спосіб
спілкування. Пісенна культура, особливо реп, - яскравий тому приклад. Пісня -
особлива форма комунікації, як будь яка поезія вимагає яскравості слів, влучних
фраз і об’ємності образів. Відомий вислів "зрозуміти пісню – зрозуміти мову"
можна окреслити девізом цього дослідження.
А чи можливо переглядати сучасний французький фільм, зрозуміти пісню без
розуміння арго? Отже, ми маємо потребу у вивченні основ арго, розмовної
французької мови для того, щоб нас не вважали «ringards». Цим пояснюється
актуальність нашого дослідження.
 Наукова новизна роботи полягає у ґрунтованому дослідженні
психологічних та лінгвістичних аспектів мовлення французької молоді та робиться
спроба дослідити мову у її соціальному контексті та те, як нею користуються певні
суб’єкти мовленнєвої діяльності.
Об’єктом даного дослідження є молодіжний сленг через призму пісень
сучасних французьких виконавців різноманітного жанру: дитячі пісні, пісні
протесту, французький реп .
Предметом дослідження є вивчення лексичних особливостей сучасної мови
французької молоді.
Мета роботи – дослідити сучасні мовні характеристики спілкування молоді
засобами пісенного матеріалу , охарактеризувати закономірності функціонування
сучасного молодіжного мовлення. Для досягнення мети потрібно вирішити
наступні завдання:
1) вивчити особливості лексико-семантичного рівня мови;
2) виявити новоутворення (метафоричне переосмислення слова, запозичення
з інших мов, особливо з англійської);
3) охарактеризувати особливості арго та верлану;
4) дослідити структуру речення, вживаного молоддю на сучасному етапі;
5) скласти міні-словник молодіжної реп-лексики.
Ми це робимо з подвійною метою: щоб краще знати французьку
мову та розуміти живе спілкування але також, щоб якомога чіткіше визначити своє
ставлення до норми, як простого користувача та як свідка, який із забавою чи жахом
спостерігає за мовленням сучасників.
Матеріалом дослідження стали: фундаментальні теоретичні праці
науковців у даній галузі, статті та огляди у спеціалізованих та періодичних
виданнях, присвячених тематиці сучасного мовлення молоді у Франції, пісні , відео
кліпи сучасних французьких виконавців.
Теоретична значимість роботи полягає у комплексному аналізі лексичних
одиниць мовлення молоді Франції та їх перекладу на українську мову.
 Практична цінність роботи полягає у полегшенні розуміння французької
мови під час спілкування з носіями мови та її сприйняття через пісню.
Структура роботи: робота складається із вступу, двох розділів, висновку,
списку використаних джерел та додатків.
У першому розділі ми охарактеризували розмовний стиль французької мови,
дали визначення поняття сленг та з’ясували соціолінгвістичний аспект формування
молодіжного сленгу як такого, коротко зупинившись на таких поняттях як
англіцизми, арго, верлан, неологізми та подали приклади їх використання. У
другому розділі ми дослідили частоту вживання молодіжного сленгу в
різножанрових піснях сучасних французьких виконавців та намагались з’ясувати
причину такого мовлення.
Таким чином, базуючись на зібраному матеріалі, ми виділимо характерні
закономірності у функціонуванні лексики і граматики французького сленгу,
найбільш продуктивні шляхи появи молодіжних жаргонізмів, такі як запозичення з
інших мов, метафора і т. д. Взявши основний практичний матеріал з одного із
сучасних напрямів молодіжної музичної культури, ми складемо подання про
розвиток і функціонування молодіжного сленгу у системі французької мови.

Єдиного і всеосяжного визначення сленгу немає і дотепер. Неодноразові

спроби розмежувати сленг і загальновживану лексику або сленг і нецензурну мову
не дали результатів. Дефініції сленгу, які намагаються нашвидкуруч скомпонувати
у ході наукових дебатів, часто виявляються помилковими. Таким чином, у різних
словниках і посібниках ми можемо зустріти безліч визначень для сленгу, таких як:
«нецензурна мова», «мова неписьменних і безпутних людей», «поезія простої
людини», «мовна гра, що допомагає особистості заявити про себе у власному
мікросоціумі та водночас відокремитись разом з ним від решти суспільства».
З погляду лінгвіста, сленг – це стиль мови, що посідає місце, антитетичне
занадто формальній, офіційній мові[8]. Сленг перебуває в самому кінці можливих
засобів мовного спілкування і включає різні форми мови, за допомогою яких люди
можуть ототожнювати себе з певними соціальними угрупованнями, починаючи з
дітей, молодих бізнесменів і хакерів і закінчуючи злочинцями, алкоголіками та
наркоманами.
Визначимо основні способи формування сленгу французької молоді:
1.Запозичення. У французькій мові сленгу існують запозичення з багатьох мов,
наприклад, з арабської , англійської Запозичення з англійської мови беруть
участь у формуванні словосполучень, другим елементом яких є лексеми із
загальнонаціональної мови, У цьому різновиді арго присутній також franglais
(франглійська мова), суміш англійської та французької мов
2.Комп'ютери та технології, мова SMS
3.Протизаконні віяння, вульгаризми, жаргонізми
4.Хоббі та робота. Як вже було сказано, в кожному середовищі присутні свої
висловлювання, що з'явилися в процесі роботи, тобто професіоналізми.
5.Музика. Верлан дозволяє реперам і аматорам реп-культури не просто
підкреслити свої культурні відмінності від широкого загалу, а й створити нову
маргінальну підліткову субкультуру[19]. Тексти таких пісень – справжні
лабораторії верлану. Вони живуть за своїми внутрішніми 454 законами, де ритм
вимагає частого використання алітерацій, тому співаки просто змушені вводити
нові слова і популяризувати верланізовану лексику серед населення
Французька молодіжна лексика – найбільш відкрита система у складі
національної мови. Її словник постійно поповнюється не тільки за рахунок
запозичень і розширення значень загальновживаних слів, але і завдяки актив-ним
процесам словотворення (номінації, редуплікації, словоскладанню, лек-сикалізації,
абревіації та ін.)[ 17 ]. Слова молодіжного лексикону, як правило, є не основними,
а вторинними найменуваннями понять, їм властиве емоційно-експресивне
забарвлення, що передає ставлення до названої ними реалії - від жартівливо-
іронічного до грубо-вульгарного.
Також широкого розвитку в молодіжному французькому сленгу отримало
формування нових слів на базі вже існуючих. Одним зі способів є афіксація.
Так, в лексиці молодіжного сленгу поширеним є приєднання суфіксів, які не є
характерними для французької мови, зокрема -o, -os, - ot, -oque, -aque, -
ard. Наприклад: brutos – відсталий, charlot (m) – несерйозна людина
абревіація словозлиття (télescopage), в результаті якого частина одного слова
зливається з частиною іншого чи навіть з цілим словом, наприклад: école + colle =
écolle (місце,де учні збираються для вирішення спільних
проблем), faute + copier= fautocopier (списувати помилки у
сусіда), petit + male = timal (хлопець).
Твірною базою для формування сленгової лексичної підсистеми може
слугувати лексика літературної мови шляхом метафоричного переосмислення
значення вже існуючих слів
Сленгізми, утворені в результаті метафоричного переносу, несуть в собі
великий емоційний потенціал
Таким чином, формування лексики молодіжного сленгу загалом
відбувається за рахунок тих же джерел і засобів, які властиві мові в цілому.
Найпродуктивнішими способами виявилися іншомовні запозичення, а
також лексичні одиниці, утворені шляхом метафоричного переосмислення.
Іншими способами словотвору молодіжного мовлення є деривація, абревіація,
словозлиття тощо. Як видно, молодіжний сленг - це напівнормативні слова або
вирази, яким притаманні специфічний семантичний гумор, оригінальна
метафоричність, лаконічні і точні характеристики життєвих реалій. Як
соціокультурне явище, молодіжний сленг віддзеркалює особливості
світосприйняття суспільства і є показником змін, що відбуваються в житті соціуму.
. Без знання розмовної лексики надзвичайно важко зрозуміти французьку
медіакультуру, оскільки вона, відображаючи мовленнєву реальність сьогодення,
широко використовує як стилістично забарвлені слова, які міцно ввійшли в мову,
так і мовні неологізми. Активно володіти розмовною зниженою лексикою нам не
обов’язково, але розуміти цей шар мови, розуміти ступінь зниженості тих чи
інших лексичних одиниць, знати умови їх реалізації в мові ми повинні.
Молодіжне мовлення продовжує розвиватися і продукує щодня
неологізми, найчастіше використовуючи верлан. Але іноді неологізми приходять
іншими шляхами, як у випадку з kif, словом, яке є продуктом тісного контакту
двох мов: французької й арабської.
Учні і студенти, які вперше чують французів, або попадають у франкомовне
середовище розводять руками і збентежено кажуть, що c'est un autre français que
celui qu'on apprend à l'école (це не та французька, яку вивчають у школі).
Усне мовлення характеризується своєю власною метамовою, своїми
лексичними одиницями, скороченнями, інтонаційними ефектами, атиповими
формами тощо. На розширення словникового складу мови істотно впливають такі
чинники, як зміни в соціальному житті, наявність субкультур. Le langage classe
l'homme, тобто з мови можна дізнатися про людину.
Таким чином, формування лексики молодіжного сленгу загалом
відбувається за рахунок тих же джерел і засобів, які властиві мові в цілому.
Найпродуктивнішими способами виявилися іншомовні запозичення, а
також лексичні одиниці, утворені шляхом метафоричного переосмислення,
спрощення мови, словоскладання, перестановка складів, скорочення слів тощо.