Порівняльна характеристика комедій Г.

Квітки-Основ'яненка « Приезжий из
столицы» та М. Гоголя «Ревизор»
Порівнюючи дві комедії - Квітки-Основ'яненка «Приезжий из столицы» і
Гоголя «Ревизор», бачимо багато таких збігів, що не можна пояснити на рівні
типологічного мислення.
У « Приезжий из столицы» Квітки-Основ'яненка розповідається про
пройдисвіта, якого в глушині сприймають за важливу персону, який
доносить просвітницьку ідею про неприпустимість перебування на державній
службі людей невихованих, аморальних, таких як Трусілкін, суддя Спалкін,
поштмейстер Печаталкін, пристав Шарін, стряпчий Кусакін, квартальний
Грошехватов. Відповідно до правил класицизму такими асоціативними
прізвищами наділені і позитивні персонажі: майор Василь Мілов, сирота
Анна Любимова, її опікун Василь Отчотін... Відповідно названо і
пройдисвіта зі столиці: Владислав Пустолобов. Висміюється французоманія
(дочка Кусакіних), одруження і заміжжя за розрахунком (сестра городничого
Домна і Пустолобов). В останній дії зло наказується (уявний ревізор
заарештований), а благородство винагороджується (Мілов і Любимова
поєднують свої долі).
У комедії Гоголя така ж система персонажей з промовистими прізвищами:
городничий Сквозник-Дмухановський, доглядач училищ Хлопов, суддя
Ляпкін-Тяпкін, приватний пристав Уховертов ... Але якщо в творі Квітки
Основ'яненка звучить просвітницька ідея про залежність суспільного життя
від рівня виховання (навіть «ревізорство» Пустолобова трактується як
наслідок невихованості - за неприпустиму дворянину поведінку його вигнали
з університету), то Гоголь говорить про хабарництво і грубості характерів
повітових чиновників ... Пустолобов у Квітки-Основ’яненка знав, чим можна
спокусити можновладців, і запропонував Печаталкіну чин, орден, місце або
грошову винагороду, але поштмейстер не піддався, але у «Ревізорі» всі
персонажі готові так згрішити.
В обох комедіях є німа сцена: у Квітки-Основ'яненка – коли всі почули, ніби
Пустолобов переконав Анну Петрівну бігти з ним вінчатися в церкві, а у
Гоголя - коли чиновники почули про приїзд справжнього ревізора. В обох
творах рушійною силою подій є сліпе чиношанування. Подібність комедій
прослідковується в багатьох епізодах: спроба городничих через одруження
близьких влаштувати свої кар’єрні і фінансові справи, лист, що викриває
правду про те, ким є уявний ревізор (лист губернатора - у Квітки-
Основ'яненка, лист Хлестакова - у Гоголя), вимога коней Пустолобовим і
Хлестаковим і т.д.
 Отже, порівнюючи ці твори, ми бачимо неймовірну схожість у сюжеті,
системі образів та сатиричній направленості, проте літературознавці
виправдовують цю схожість тим, що письменники в основу поклали
поширений на той час анекдот про вдаваного ревізора та історико-культурні
зв’язки російської та української культури.