НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені П. І. Чайковського
Кафедра мідних духових і ударних інструментів

Дипломна робота на здобуття освітнього ступеня БАКАЛАВР

Вплив композиторської творчості М. В. Бердиєва на розвиток

виконавської майстерності молодих трубачів України.

Виконав студент IV курсу

Кафедри мідних духових та ударних інструментів
НМАУ імені П.І. Чайковського
зі спеціальності 025 «Музичне мистецтво»
спеціалізації «труба»
за освітньо кваліфікаційним рівнем «бакалавр»
Юрченко Юрія Юрійовича
Науковий керівник
кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри
мідних духових та ударних інструментів НМАУ
імені П. І. Чайковського
Слупський Віктор Володимирович

Київ – 2023

1
 ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ I . ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧІЙ ШЛЯХ МИКОЛИ БЕРДИЄВА.…………..5

1.1 Біографічні данні про видатного трубача, композитора, педагога

Миколу Бердиєва……………………………………………………...….5
1.2 Композиторський спадок Миколи Бердиєва .…………………………..8

РОЗДІЛ II. Значення музичних творів Миколи Бердиєва у розвитку української

виконавської школи гри на трубі………………………………………………….12

2.1 Аналіз конструктивного матеріалу для труби створеним Миколою

Бердиєвим…………………………………………………………………………...12

2.2 Збагачення національного репертуару для труби М. Бердиєвим ...…14

ВИСНОВОК………………………………………………………………………...16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….17

2
 Вступ

Актуальність дослідження. Микола Володимирович Бердиєв – видатна

постать в історії розвитку української школи гри на трубі , його педагогічно
композиторська діяльність зробила вагомий внесок у майбутній розвиток не
лише київської , але і української традиційної школи музикування на трубі.
Його твори та етюди мають великий навчальний та виконавський потенціал ,
проте нажаль в сучасному репертуарі початківців трубачів та вже досвідчених
виконавців вони зустрічаються не так часто.

Об’єкт дослідження є ваплив композиторської творчості Миколи

Бердиєва на виховання виконавців на трубі в Україні.

Предмет дослідження є композиторська спадщина Миколи Бердиєва.

Мета бакалаврської роботи Продемонструвати значення композиторської
спадщини Миколи Бердиєва у розвитку національної української школи гри на
трубі.

Для розкриття головної мети дослідження потрібно вирішити наступні

завдання:

— Продемонструвати важливість музичних творів М. Бердиєва в процесі

підготовки виконавців на трубі.
— Розкрити технічну складову та зміст обраних творів М. Бердиєва.
— Висвітлити особливості інтерпретації виконання творів Бердиєва
різними трубачами.
— Продемонструвати національні українські риси у творчості
М. Бердиєва.

В процесі написання дипломної роботи я використовував наступні наукові

методи :

3
 — Метод аналізу я використовував вивчаючи композиторську спадщину
Миколи Бердиєва.
— Порівняльний метод був мною застосований вирішуючи питання
інтерпретації виконування музичних творів Миколи Бердиєва.

Матеріалами мого дослідження стали нотні тексти Миколи Бердиєва.

Теоретичний матеріал який безпосередньо або суміжно допомагав мені у

вивченні та розкритті обраної теми я підкреслив з наукових праць наступних
авторів: К. Посвалюк , П. Вакалюк .

Розділ I.

Життєвий і творчій шлях Миколи Бердиєва

1.1 Біографічні данні про видатного трубача, композитора, педагога

Миколу Бердиєва.

Бердиєв Микола Володимирович — видатний український трубач ,

композитор, педагог, громадський діяч, Заслужений артист УРСР 1969р ,
Лауреат Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Берліні 1951р. (дивитись
додаток А.1.)

Народився 19 грудня 1922 року у столиці Туркменістану місті

Полторацьк, нині Ашгабат, у передгір’ях гірського хребта Капет – Даг. Мати
померла від тифу , батько загинув у боротьбі з басмачами .В сім’ї було троє
дітей –Микола , брат і сестра , всі вони стали вихованцями дитячого будинку.

У своїй роботі К. В. Посвалюк1 (1*) дослідник вказує що М. В. Бердиєв

1
*( Костянтин Валерійович Посвалюк — кандидат мистецнознавств , Доцент НМАУ ім. П. І. Чайковського ,
трубач , педагог, автор наукових робіт.) Творча діяльність Миколи Бердиєва у контексті розвитку виконавства
на трубі в Україні (1940 – 1980ті роки):автореф.дис.канд.мистецтвознавства : 17.00.03; Нац. муз. акад. України
ім. П. І. Чайковського. - Київ, 2016.
4
почав свої перші кроки гри на трубі у самодіяльному духовому оркестрі
дитячого будинку . дитячого будинку .

У 1936 році він таємно відправляється до Москви де становиться вихованцем

військового духового оркестру вісімдесят третього кавалерійського полку у

якому брав участь до 1938 року.

З 1938 по 1940 рік грав у оркестрі військово політичної академії.

Разом зі службою у військовому оркестрі академії М.В. Бердиєв навчається в

музичному училищі ім. М. М. Іполітова – Іванова у класі І. А. Василевського ,

з яким він зав’язав дружні стосунки і користувався його порадами як в

музичних так і в життєвих питаннях.

У 1940 році він переїжджає до Києва і поступає до Київського музичного

училища (нині Київська муніципальна академія музики ім. Р.М. Глієра) до класу
В. М. Яблонського .Водночас з цим він розпочинає службу у військовому
оркестрі Київського танково-технічного училища. У 1941 році стає
випускником музичного училища , а з початку воєнних дій Другої світової
війни на території Радянського Союзу завдяки зусиллям диригента військового
оркестру підполковника Е. Маркуса перебуває у глибокому тилі – місто Кунгур
на Уралі.

1*( Костянтин Валерійович Посвалюк — кандидат мистецнознавств , Доцент

НМАУ ім. П. І. Чайковського , трубач , педагог, автор наукових робіт.) Творча
діяльність Миколи Бердиєва у контексті розвитку виконавства на трубі в
Україні (1940 – 1980ті роки):автореф.дис.канд.мистецтвознавства : 17.00.03;
Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського. - Київ, 2016.

5
 6

У 1944 році стає солістом оркестру Академічного театру опери і балету

УРСР. З 1948 року Бердиєв починає викладацьку діяльність у Київському
музикальному училищі по класу труби.

У 1949 році закінчує навчання в консерваторії у В.М. Яблонського по класу

труби та у Г. І. Майпороди по класу композиції, і в тому ж році стає
асистентом В. М. Яблонського до 1954 року . Від 1967 року його педагогічна
робота пов’язана з Київською

консерваторією (з 1976 доцент, з 1983 року – професор).

На Третьому Всесвітньому фестивалі молоді і студентів 1969 році у

Берліні займає другу премію , завдяки цьому його ім’я набирає популярності не
тільки в СССР а і за кордоном , і стає серйозним , чи не єдиним, конкурентом
видатному трубачу Т.А.Докшицеру . Першим з українських виконавців на трубі

був прийнятий до міжнародної гільдії трубічів . У 1969 році присвоєне звання

Заслуженого Артиста УССР. У 1972 році закінчує кар’єру соліста в
Національному академічному театрі опери та балету України ім. Т.Г.Шевченка.
Помер 15 серпня 1989 року , похований на байковому кладовищі
(дивитись додаток А. 2.).

1.2.Композиторський спадок Миколи Бердиєва

Микола Бердиєв опановував свої композиторські навички під проводом

6
Георгія Іларіоновича Майбороди – який почав свій шлях з самодіяльного
музикування , співав в капелі «Дніпробуд» , закінчив Київське музичне
училище і Київську консерваторію в класі Л. М. Ревуцького .

З початком другої світової війни воював на фронті . Все це передалось в

творчість Бердиєва, в його творах ми чуємо поєднання сурмових призовів і
ліричну пісенність.

Однак, як вже згадувалося, М. Бердиєв отримав музичну освіту під

керівництвом Георгія Майбороди, що сприяло розвитку його композиторського
таланту. Вони мали багато спільних рис у своєму музичному обдаруванні,
зокрема, схильність до ліричної пісенності, що стало ключовим елементом
їхнього індивідуального стилю в композиціях. Творча спадщина М. Бердиєва
характеризується багатогранністю, різноманітністю жанрів і яскравою
мелодикою. Його композиції були включені до програм вітчизняних і
міжнародних виконавських конкурсів, а також видані в спеціалізованих
навчальних збірках та авторських альбомах.

Згідно з автором наукової праці П. В. Вакалюком(1*) М. Бердиєвим було

створено редакцію таких творів світової класики як: Соната № 4 для скрипки і
клавіру Г. Ф. Генделя (для труби і фортепіано, 1965), Сонатина Л. ван Бетховена
(для труби соло, 1959), "Три п’єси", "Старовинний танець", "Скерцино" В.
Косенка (для трьох труб, 1961 р.), Маленький концерт для скрипки і фортепіано
В. А. Моцарта (для труби і фортепіано, 1974), Л. Ревуцького , «Укрїнська
народна пісня» (гармонізація

В. Заремби )(дивитись додаток Б.1.)

7
 У 1972 році ним було здійснено редагування і написання концертної
каденції «Концерту для труби з фортепіано» Миколи Сільванського. Пізніше М.
Бердиєв виступає як редактор і першовиконавець у ряді композицій трубного
репертуару, зокрема в творах М. Дремлюги (1975), В. Гомоляки (1977), у
Концерті для труби з оркестром F-dur Л. Колодуба, який був присвячений
самому М. Бердиєву (1986), а також у "Кварт-концерті" та "Симфонії-концерті"
№ 2 О. Красотова (1986).

1*(Вакалюк Петро Васильович – кандидат мистецтвознавства, доцент

кафедри теорії та історії виконавського мистецтва Інституту мистецтв
Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, м. Івано-
Франківськ.) УДК 78.071(477) Вакалюк П.В. Новаторство напрямків діяльності
Миколи Бердиєва в контексті трубного мистецтва України м.Івано-
Франківськ.2016р.

М. В. Бердиєв писав не тільки для труби але і для інших інструментів або
голосів наприклад :

«Зайнялася зірка червона» для голосу і фортепіано , написана на вірші С.

Єсеніна (дивитись додаток Б.2.).

Диптих «Експромт і скерцо» (для флейти і фортепіано, 1966) присвячений

видатному флейтисту А. Проценку.

Оскільки Бердиєв був в першу чергу виконавцем на трубі то і основна

композиторська творчість була присвячена творам для цього інструменту.

Ним були написані такі твори як :

«Концерт №1» для труби з оркестром ;

8
«Концерт №2» для труби з оркестром ;

«Концерт №3» для труби з оркестром ;

«Романс», «Елегія», «Поема та скерцо», «Поспівка», «Триптих», «Соната».

Також ним було написано 7 зошитів етюдів : "Етюди для труби (або корнета)" ,
"Характерні етюди для труби", "Легкі етюди для труби", "Легкі етюди для
труби. Зошит 1", "Двадцять шість етюдів для труби", "30 етюдів для труби",
"Етюди для труби".

10

Висновок: Творчість М. В. Бердиєва достатньо насичена і багатожанрова.

Кожен початковий або досвідчений виконавець може знайти для себе

актуальни1 твір що відповідає його навчальним запитам , адже сам Бердиєв був
як професійним виконавцем та композитором , якій вкладав свої знання і досвід
у створення репертуару.

9
 11

РОЗДІЛ II.

Значення музичних творів Миколи Бердиєва у розвитку української

виконавської школи гри на трубі

2.1. Аналіз конструктивного матеріалу для труби створеним Миколою

Бердиєвим.

Я хочу розглянути деякі твори М. Бердиєва, в першу чергу, як

навчальний матеріал адже йому як виконавцю-практику і педагогу були знайомі
труднощі ,як технічні ,так і художні, що постають перед молодими музикантами
в процесі навчання гри на трубі.

Розглянемо перший концерт для труби з оркестром. Він був написаний у

1972 році , представляє собою зразок ранішньої творчої діяльності композитора.
Концерт написаний в одночастинній формі . Також автор написав каденцію
після проведення в репризі побічної партії .

Цей концерт є доволі складним як з технічного і виконавського , так і

динамічного і ансамблевого аспектів. В цьому концерті композитор дає змогу
показати виконавцю свою майстерність в виконанні віртуозних пасажів , технік
подвійного та потрійного стакато, стрибків на великі інтервали ,володіння грою

12

з сурдиною, продемонструвати співучі властивості труби на нюансі піано і

фанфарні, поемні заклики на динаміці форте .

10
 Крім технічно виконавського репертуару Бердиєву також належать твори
педагогічного, а саме — етюд. У цьому жанрі музикант-педагог має можливість
проявити себе як експериментатор та новатор. Сім збірок етюдів Бердиєва
містять такі під жанри етюдів як концертні , учбові та художні. В них, окрім
текстових, інтонаційних, штрихових завдань, послідовно дотримано жанрово-
стильового принципу, що дає змогу комплексного розвитку виконавських
навичок в подоланні технічних і художньо-виразових проблем.

Як стверджує П. Вакалюк, при написанні етюдів Бедиєв надихався

зразками трубних соло зі світової класики, які і послужи матеріалом основою
для їх композиції. (тема Балерини з балету "Петрушка", номери з балетів "Гра в
карти", "Історія солдата", "Пульчінелла" І. Стравінського, № 9 з балету "Лісова
пісня" М. Скорульського, № 3, 8, 14, 16, 18 з балету "Попелюшка"С.
Прокоф’єва, "Прогулянка" та "Два євреї" з оркестрової транскрипції "Картинок
з виставки" М. Мусоргського, "Іспанська рапсодія" та хореографічна поема
"Вальс" М. Равеля тощо).

13

2.2. Збагачення національного репертуару для труби М. Бердиєвим

Важко не помітити вплив українських народних мотивів у творчості

Бердиєва . Оточуючи його підчас перебування композитора у Києві український
національний колорит просочився у значну частину його творів. Цьому також
посприяло те що він навчався композиції в українського майстра музичного Г. І.
Майбороди, який в свою чергу опановував його в класі видатного вітчизняного
композитора Л. М. Рвуцького. Крім того що творчість Бердиєва зазнавала
впливу українських митців , він також впливав на розвиток української трубної
11
композиції . Він тісно співпрацює з сучасниками як ридактор і виконавець.У
своєму інтерв’ю учень Бердиєва, Олександр Олексійович Чуприна – доцент
кафедри мідних духових та ударних інструментів у НМАУ ім. П. І.
Чайковського , заслужений артист України, лауреат міжреспубліканського
конкурсу , соліст оркестру , концертмейстер групи труб оркестру національної
опери України ім. Т. Г. Шевченка високо оцінює внесок композиторської
спадщини М. Бердиєва в розвиток українського виконавського мистецтва. Він
стверджує що «саме завдяки М. Бердиєву, в українській школі гри на трубі
почала розвиватись закордонна західна традиція виконання, яка стала
альтернативою старій школі». М. Бердиєв познайомив українську музичну
спільноту зі школами Шльозберга, Маджо, тощо.

14

Висновок: М. Бердиєв зробив значний внесок у збагачення та розвиток

української трубної школи гри на трубі. В своїх творах він слідував новітнім
тенденціям , включав все нове що з’являлося, готуючи ,майбутніх трубачів, до
сучасних вимог виконання на трубі.

12
 15

Висновок

Микола Володимирович Бердиєв – видатний трубач, талановитий педагог,

визначна постать серед українських композиторів. Композиторська спадщина
Бердиєва є дуже актуальною в сучасності , адже окрім нього ,серед вітчизняних
композиторів немає великого різноманіття в репертуарі, або вони не є досить
популяризованими.

Дивлячись на життєвий , виконавський, педагогічний , композиторський

шлях, він зустрічався з досить великим переліком складнощів гри на трубі. Для
їх подолання він вписував аналогічний матеріал в свої твори , які потім
виконував. Таким чином він вдосконалював власні навички , і створював
унікальний навчальний репертуар , та власну композиторську спадщину.

13
16

14
Додаток А.1.

15
Додаток А.2.

16
Додаток Б.1.

17
Додаток Б.2.
18
 Список використаних джерел
1. Збірник наукових праць «Випуск 8» м. Рівне 2016. Вакалюк П.В.
Новаторство напрямків діяльності Миколи Бердиєва в контексті трубного
мистецтва України.
2. Посвалюк К. В. Концерти для труби з оркестром М. Бердиєва: жанрово
стильова і виконавська специфіка / К. В. Посвалюк // Проблеми взаємодії
мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. - 2015. - Вип. 43. - С. 237-248.
- Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvmp_2015_43_21.
3. Творча діяльність Миколи Бердиєва у контексті розвитку виконавства на
трубі в Україні (1940 - 1980-ті роки) [Текст] : автореф. дис. ... канд.
мистецтвознавства : 17.00.03 / Посвалюк Костянтин Валерійович ; Нац. муз.
акад. України ім. П. І. Чайковського. - Київ, 2016. - 16, [1] с.

19