ТЕМА 3.

ОБ’ЄКТИ ТА ПРАВОЧИНИ В ПРИВАТНИХ

ПРАВОВІДНОСИНАХ: ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ

Практичне заняття - 2 години

Навчальні питання, які виносяться на розгляд:
1. Актуальні питання щодо природи об’єктів цивільних прав.
А) теорії правового режиму об’єктів;
Правовий режим – це сукупність всіх позитивно-правових приписів, що
містяться в імперативних і диспозитивних нормах, і заснованих на них (або їм
не суперечать) суб’єктивно-правових домагань, що існують і є дійсними з точки
зору права та у відповідних випадках визначають права, обов’язки, дозволи,
заборони та приписи абсолютно всіх осіб (або щодо всіх осіб) з приводу того
предмета (явища), щодо якого вони встановлені. Правовий режим – це правова
характеристика явища об’єктивної дійсності. Отже, важливим з позиції
представників цієї концепції є не сам об’єкт, а те правове значення, той
правовий режим, який присвоюється цьому явищу в силу позитивного права і
який втілюється в суб’єктивних правах і обов’язках.
На теперішній час найбільшої підтримки знайшла теорія об’єкт-благо, за
якою об’єктом цивільних правовідносин, як і суб’єктивного права, виступають
матеріальні та нематеріальні блага . Саме такий підхід до розуміння об’єкта
відображено у ст. 177 ЦК України.
Б) сутність об’єкту в різних галузях права під кутом зору цивілістичної
природи;
Об'єкт в різних галузях права, зокрема цивілістичної, може мати різну
сутність, оскільки різні галузі права регулюють різні аспекти суспільних
відносин.
Цивільне право в основному регулює відносини між приватними особами
(фізичними та юридичними), які пов'язані з власністю, зобов'язаннями та
правами. Тому в цивілістичній галузі права об'єкт може бути розглянутий як те,
що може бути персональним або речовим.
 Персональні об'єкти в цивільному праві включають права і обов'язки
особи, які пов'язані з її особистістю, достоїнством, гідністю і приватністю.
Наприклад, особисті права, такі як право на життя, здоров'я, честь і гідність,
немайнові права на ім'я, авторство, вилучення інформації тощо.
Речові об'єкти в цивільному праві включають майно, яке може бути
нерухомим (наприклад, земля або будинок) або рухомим (наприклад, гроші,
автомобіль, книги тощо). Власність, використання, розпорядження та захист
речових об'єктів є основою цивільного права.
Залежно від галузі цивільного права, об'єкт може мати іншу сутність або
бути специфічним для цієї галузі. Наприклад, у галузі сімейного права об'єктом
є відносини сім'ї та особливості статусу сімейних членів, у галузі трудового
права – трудові відносини та права та обов'язки працівників і роботодавців, а в
галузі спадкового права - права та обов'язки спадкоємців щодо спадщини.
В) значення диференціації об’єктів для судової практики та цивільного
обороту.
Диференціація об'єктів має різні значення для судової практики та
цивільного обороту.
У судовій практиці, диференціація об'єктів використовується для
встановлення їх ідентичності або відмінності. Це дозволяє суду визначити, чи
належить певний об'єкт підпадає під застосування певного правового режиму,
розглядається у рамках конкретної справи. Наприклад, у кримінальному
процесі, суд може визначити, чи відповідає певна особа опису прізвища та
фотографії, наданої в свідоцтвах на ім'я, що використовується для ідентифікації
обвинуваченого.
У цивільному обороті, диференціація об'єктів є важливою для визначення
їх правових характеристик та статусу. Наприклад, у справах щодо нерухомості,
диференціація власників, орендарів, правоохоронців та інших осіб, що мають
права або інтереси у відношенні до нерухомості, допомагає сторонам у
вирішенні спорів та захисті своїх прав. Також, диференціація об'єктів може бути
використана для встановлення їх статусу, такого як юридична або фізична
особа, суб’єкт господарювання чи споживач, тощо.
 2. Правочини серед цивільно-правових явищ.
А) статична та динамічна природа правочинів;
Статична природа правочинів вказує на їх поточний стан або структуру,
яка не змінюється з часом. Наприклад, право власності на майно відображає
статичну природу правочину, оскільки визначає власника майна на певний
момент часу і залишається стабільним, поки не відбудеться інша дія.
Динамічна природа правочинів підкреслює їх здатність до зміни або
еволюції з часом. Наприклад, договір може бути динамічним правочином,
оскільки він може бути змінений або припинений за згодою сторін. Інші
правочини, такі як резолюція або рішення суду, також можуть мати динамічну
природу, оскільки вони можуть вимагати виконання, зміни або апеляції.
Б) моделі диференціації правочинів: історія та сучасність;
Моделі диференціації правочинів - це підходи до класифікації правочинів
за їхньою структурою і формою проведення. Історично розвиток диференціації
правочинів можна поділити на декілька етапів.
1. Простий модель - це традиційний підхід до правочинів, коли учасники
укладають угоду без застосування будь-яких формальностей. Прикладом такої
моделі може бути усна угода між двома особами про купівлю-продаж товару.
2. Формалізована модель - це етап, коли правочини починають
оформлюватися у письмовій формі за допомогою документів. Це забезпечує
більшу стабільність та захист інтересів учасників угоди. Прикладом такої
моделі може бути письмовий договір про надання послуг.
3. Судова модель - це етап, коли розробляються правила та процедури, за
якими правочини вирішуються в суді. Це забезпечує додаткову захист прав та
інтересів учасників, але може бути більш часо- та ресурсозатратним.
Прикладом такої моделі може бути вирішення спору про власність на майно
через судове позов.
Сучасність характеризується диференціацією правочинів на базі
цифрових технологій. З'являються нові форми та моделі проведення правочинів,
зокрема:
 1. Електронні правочини - це правочини, які проводяться за допомогою
електронних систем, таких як е-підписи та електронні платіжні системи. Це
дозволяє полегшити та прискорити процес проведення угоди.
2. Онлайн-платформи - це платформи, які об'єднують продавців та
покупців для проведення різних видів правочинів, таких як купівля-продаж
товарів чи послуг. Це дозволяє спростити та ускладнити процес проведення
угоди.
3. Смарт-контракти - це програми, які автоматично виконують правочини
на основі заданих параметрів та умов. Це дозволяє автоматизувати та упростити
процес проведення угоди.
В сучасності спостерігається активний розвиток цифрових технологій, що
може потенційно змінити моделі диференціації правочинів та способи їх
проведення. Наприклад, розробка блокчейн-технологій відкриває нові
можливості для безпечного та швидкого проведення правочинів.
В) недійсні правочини: теорія та практика;
Недійсні правочини - це юридичні дії або угоди, які не мають юридичної
сили з-за відсутності певних умов або через порушення правил їх укладання. Це
може статися через неправильно набуті повноваження, обман або підступ,
протиріччя закону чи суспільного порядку.
Теорія недійсності правочинів вивчається в галузі цивільного права. Вона
аналізує умови, за яких дія буде недійсною, причини та наслідки такої
недійсності. Теорія також розрізняє різні види недійсності, такі як абсолютна
недійсність (коли угода є незаконною або неможливою з-за її змісту) та
відносна недійсність (коли угода укладена з помилковим розумінням чи під час
обману).
Недійсність правочинів також має велике значення в практичній сфері.
Наприклад, якщо угода виявляється недійсною, це означає, що сторони не
мають юридичних зобов'язань одна перед одною і можуть вимагати повернення
своїх майнових цінностей. Крім того, недійсність правочину може мати вплив
на інші пов'язані з ним угоди або дії сторін.
 Зважаючи на важливість теорії та практики недійсності правочинів,
юристи звертають особливу увагу на їх вивчення та розуміння. Аналізувати
недійсність правочинів допомагає уникнути можливих правових проблем і
конфліктів у майбутньому.
Г) правові наслідки недійсності правочинів.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що
пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін
зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на
виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення —
відшкодувати вартість того, що одержано.

Самостійна робота – 8 годин

Практичні завдання для самостійної роботи:
1. Здійсніть компаративне дослідження теорій правового режиму об’єктів.
Власність і поліпшення: За цією теорією, правовий режим об’єкту
ґрунтується на власності особи, яка його володіє, і може бути модифікований
або покращений шляхом здійснення робіт або внесення поліпшень. Ця теорія
часто застосовується у сфері нерухомості і майнових прав.
Захист і доступ до ресурсів: За цією теорією, правовий режим об’єкту
залежить від його значення як ресурсу для суспільства і доступу до нього.
Наприклад, вода, ліси та природні ресурси можуть мати режим прав власності
або доступу, які контролюються державою або громадськими організаціями.
Забезпечення публічного інтересу: За цією теорією, правовий режим
об’єкту спрямований на забезпечення публічного інтересу і захист окремих
прав. Наприклад, земельні ділянки можуть бути призначені для будівництва
шкіл або лікарень з метою задоволення потреб громади.
Регулювання і контроль: За цією теорією, правовий режим об’єкту слід
регулювати та контролювати, щоб уникнути його зловживання або
несправедливості. Наприклад, держава може встановити обмеження на розмір
земельних ділянок, щоб запобігти надмірній концентрації власності.
 Кожна із цих теорій має свої переваги і недоліки, і в основу правового
режиму об’єктів часто можуть бути покладені комбінації двох або більше з них.
При розробці та застосуванні правового режиму об’єктів важливо враховувати
контекст та мету, з метою досягнення оптимального балансу між різними
інтересами.
2. Здійсніть компаративне дослідження правового регулювання
недійсності правочинів у французькому, українському та німецькому
законодавстві (щодо оспорюваних та нікчемних правочинів).
Правове регулювання недійсності правочинів у французькому,
українському та німецькому законодавстві включає набір правил і принципів,
які визначають умови, за яких правочин може бути визнаний недійсним.
У французькому законодавстві концепція недійсності правочину базується
на принципі «relativity of conventions» (відносності домовленостей), який
передбачає, що домовленості між сторонами можуть бути скасовані лише
згодою обох сторін або за рішенням суду. Оспорювані правочини можуть бути
скасовані, якщо одна зі сторін доведе, що укладений договір був укладений на
підставі обману, насильства або інших недозволених прийомів. Нікчемні
правочини, тобто ті, які не мають жодного правового змісту або значення,
визнаються недійсними автоматично.
Українське законодавство також визнає можливість оспорювання та
нікчемності правочинів. Оспорювані правочини можуть бути скасовані у разі
виявлення порушень українського законодавства або якщо одна зі сторін доведе,
що договір був укладений під впливом обману, насильства або інших
недозволених прийомів. Нікчемні правочини, такі як ті, що укладені на вигоду
однієї зі сторін без обміну вартості, також визнаються недійсними.
Німецьке законодавство визнає різні випадки оспорювання та нікчемності
правочинів. Оспорювані правочини можуть бути скасовані за рішенням суду у
разі порушення обов'язкових норм законодавства або якщо одна зі сторін
доведе, що була під час укладання договору дезінформована, використана
агресивна пропозиція або інші неприпустимі та недоречні обставини. Нікчемні
правочини, як правило, у німецькому законодавстві не визнаються, оскільки
німецьке право визнає принцип автономії волі сторін та засаду вільних
домовленостей.
Отже, хоча французьке, українське та німецьке законодавство визнають
можливість оспорювання та нікчемності правочинів, принципи, за якими вони
регулюються, можуть відрізнятися. У французькому законодавстві
домовленості можуть бути скасовані лише згодою сторін або за рішенням суду,
українське законодавство передбачає скасування у разі порушення правил
законодавства або недозволених прийомів, а німецьке законодавство зазвичай
визнає принцип автономії волі сторін.
3. Проаналізуйте практику судів першої інстанції Одеської області з
01.01.2021 р. та з’ясуйте чи розглядалися справи про правочини, вчинені без
дозволу органу опіки та піклування.
Згідно із законодавством України, вчинення правочинів без дозволу
органу опіки та піклування може мати юридичні наслідки. Це означає, що якщо
особа вчинила дію, яка потребує дозволу органу опіки та піклування
(наприклад, укладення контракту, продаж майна тощо) без отримання такого
дозволу, то цей правочин може бути визнаний недійсним або підлягати іншим
правовим наслідкам.
З огляду на це, можна припустити, що суди першої інстанції Одеської
області з розгляду справ про правочини, вчинені без дозволу органу опіки та
піклування, матимуть на увазі вимоги законодавства та прийматимуть рішення з
урахуванням цих вимог. Практика судів може варіюватися залежно від
конкретних обставин кожної справи та доказів, поданих сторонами.
4. Проаналізуйте та вирішіть практичне завдання:
1) Самойленко та Фролов вирішили відкрити приватний зоопарк. В них
виникли питання щодо купівлі та утримання таких тварин як леопард, носорог,
свійський кінь та в’єтнамська вислобрюха свиня. Крім того, для утримання цих
тварин вони мали бажання побудувати вольєри для літнього вигулу тварин та
будівлі закритого типу для зимівлі. За роз’ясненням юридичних питань щодо
порядку купівлі, утримання тварин та будівництва вольєрів, будівель закритого
типу для зимівлі тварин Самойленко та Фролов звернулися до юриста.
 Надайте юридичну консультацію Самойленку та Фролову. Дайте поняття
правового режиму об’єкта цивільних прав? Визначте правовий режим тварин як
об’єктів цивільних прав, в чому полягають його особливості? Визначте правову
природу вольєра для літнього вигулу тварин та будівлі закритого типу для
зимівлі? Проаналізуєте та визначте співвідношення правового режиму рухомих
та нерухомих речей. Поясніть різницю законодавчої термінології «правовий
режим речі» та «поширення правового режиму речі»?
Щоб надати юридичну консультацію Самойленку та Фролову, звернемось
до відповідних положень Цивільного кодексу та інших законодавчих актів
України.
Правовий режим об’єкта цивільних прав визначається комплексом
правових норм, які регулюють права та обов’язки сторін у відношенні до цього
об’єкта. Це означає, що спосіб володіння, користування та розпорядження цим
об’єктом, а також зміна та припинення правового статусу об’єкта визначається
відповідними правовими нормами.
Тварини як об’єкти цивільних прав мають свої особливості. Згідно з
Цивільним кодексом України, тварини вважаються рухомими речами. За згодою
їх власників, вони можуть бути об’єктами договорів купівлі-продажу,
дарування, найму тощо. Проте, їх тримання підлягає відповідному
регулюванню згідно із законодавством про тварин. Правова природа вольєра
для літнього вигулу та будівлі закритого типу для зимівлі може бути залежна від
деяких факторів. Якщо це будівлі, що тимчасово знаходяться на земельній
ділянці, то їх правовий режим буде пов’язаний зі статусом цієї ділянки землі та
будь-якими обмеженнями, дозвіллями або умовами, які були накладені при їх
будівництві. Якщо ж будівля належить до нерухомого майна, то її правовий
режим буде регулюватися земельним та будівельним законодавством.
Законодавча термінологія «правовий режим речі» означає комплекс
правових норм, що регулюють права та обов’язки сторін у відношенні до
певного об’єкта. Цей термін включає в себе права власників, обмеження, режим
користування, передачу та інші аспекти відносин. «Поширення правового
режиму речі» означає, що правовий режим цього об’єкта може поширюватися
на інші права або обов’язки, які стосуються тієї ж речі, але належать різним
суб’єктам права. Наприклад, «правовий режим речі», належної власникові,
може поширюватися на права й обов'язки орендаря, якщо обидва ці суб’єкти
уклали договір оренди.
Отже, для порядку купівлі, утримання тварин та будівництва вольєрів та
будівель закритого типу Самойленку та Фролову необхідно звернутися до
юриста з метою отримання повної юридичної консультації.
2) Прохорова звернулася до ТОВ «РИМ» з метою розробки ескізу та
виготовлення срібної статуетки - ексклюзивного подарунка для свого чоловіка.
В підготовленому договорі юристом ТОВ «РИМ» було зазначено, що після
виготовлення бронзової статуетки ТОВ «РИМ», вона переходить у власність до
Прохорової, а всі авторські права на результат інтелектуальної, творчої
діяльності щодо статуетки залишаються за архітектором ТОВ «РИМ».
Прохорова з цим не погоджувалася, оскільки вважала, що вона сплачує кошти
за цю статуетку, то вона є як її власником, так їй належать і всі авторські права
на неї, а не архітектору ТОВ «РИМ».
Поясніть різницю між результатом робіт, результатом інтелектуальної,
творчої діяльності та річчю як об’єктами цивільних прав.
У контексті наведеної ситуації, результат робіт відноситься до самої
статуетки, що буде виготовлена ТОВ «РИМ» за замовленням Прохорової. Це
фізичний об'єкт, який отримує замовник – Прохорова.
Результат інтелектуальної, творчої діяльності в даному контексті охоплює
всі авторські права, пов'язані з проектуванням та розробкою статуетки, які
належать архітекторові ТОВ «РИМ». Це означає, що він залишає у собі право
на використання і розпорядження цим результатом творчої діяльності,
наприклад, може використовувати цей проект для виготовлення подібних
статуеток для інших клієнтів.
Річ, як об'єкт цивільних прав, в цій ситуації є всією сукупністю
матеріальних та нематеріальних благ, що створюють правовідносини між
особами. У цьому випадку річ включає в себе саму статуетку, результат робіт, а
також право власності на неї та авторські права, які можуть бути відокремлені
одне від одного.
Отже, Прохоровій як замовниці належить фізичний об'єкт – статуетка
(результат робіт), а згідно з умовами договору, авторські права залишаються за
архітектором ТОВ «РИМ» (результат інтелектуальної, творчої діяльності).
Таким чином, власником статуетки і її авторських прав одночасно може бути
різна особа.
3) Іванов, як опікун неповнолітнього Гусєва, від його імені продав
належний тому на праві приватної власності автомобіль «BMW» своєму
сусідові. На такий правочин було отримано письмовий дозвіл за підписом
представника місцевої районної адміністрації.
Проаналізуйте ситуацію. Яку форму передбачено для даного правочину?
Чи порушено якусь умову чинності правочинів у даній ситуації? Які наслідки
вчинення зазначеного правочину? В якому порядку повинні вчинятися дії від
імені неповнолітніх, спрямовані на відчуження належних останнім майнових
прав? Відповіді потрібно давати з посиланням на відповідні норми діючого
законодавства.
Ситуація, описана у вищезазначеному контексті, є порушенням прав
інструкційних дій опікуна і не відповідає умовам чинності правочинів у даній
ситуації.
Другим аспектом порушення є продаж майна неповнолітнього Гусєва без
належного дозволу суду. Згідно з пунктом 1 статті 275 Цивільного кодексу
України, опікун повинен мати дозвіл суду на відчуження майна
неповнолітнього. Оскільки немає зазначеного судового дозволу, цей продаж є
недійсним.
Таким чином, наслідком цього правочину буде недійсність продажу
автомобіля та порушенням прав інтересів неповнолітнього Гусєва.
Стосовно порядку вчинення дій від імені неповнолітніх, спрямованих на
відчуження належних останнім майнових прав, це передбачено статтею 275
Цивільного кодексу України, де зазначається, що для вчинення таких дій опікун
повинен отримати дозвіл суду.
 Отже, продаж автомобіля був вчинений недійсно, оскільки не був
отриманий дозвіл суду.
4) Учень загальноосвітньої школи Сергій Дубровський 15 років
(самостійного доходу не має) у відсутність своїх батьків купив у Демченка
мопед та сплатив за нього 1350 грн. Дубровський неакуратно поводився з
мопедом, який після кількох поїздок зламався. Сергію довелося віддати його у
ремонт і сплатити за це 415 грн.
Повернувшись з відпустки, батько встановив, що мопед старий й коштує
значно дешевше. Він зажадав, щоб Демченко взяв назад мопед, повернув
вилучені за нього гроші, крім того сплатив вартість ремонту.
Демченко відмовився це зробити і, крім того зажадав, щоб батько сплатив
йому витрати, пов’язані із доставкою мопеда на квартиру Дубровського.

Оберіть одну правильну відповідь:

Який обсяг дієздатності у Сергія Дубровського?
А. часткова
Б. неповна
В. секундарна
Г. фантомна

Оберіть три правильні відповіді:

Які умови для чинності правочину потрібно було дотримати
Дубровському та Демченко?
А. Зміст правочину не може суперечити іншим актам цивільного
законодавства, а також інтересам держави і суспільства,
Б. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної
дієздатності.
В. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і
відповідати його внутрішній волі.
Г. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових
наслідків.
 Д. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може
суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх дітей.
Е. Конклюдентність.
Є . Емансипація Сергія Дубровського.

Визначте відповідність використання способів захисту прав та

інтересів судом батьком Сергія Дубровського.

1. двостороння реституція. А. звернення батька Сергія

1–Г Дубровського до суду за
захистом прав та інтересів.
2. визнання правочину недійсним Б. пред’явлення вимоги до
2–В Демченко, щоб він забрав назад
мопед, та повернув вилучені за
нього гроші
3. зміна правовідношення В. пред’явлення вимоги про
3–Б сплату вартості ремонту мопеду.
4. відшкодування збитків Г. укладення договору купівлі
4–А продажу між батьком Сергія
Дубровського та Демченком.

Визначить послідовність дій батька Сергія Дубровського

А. апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції.
Б. врегулювання спору за участю судді
В. звернення з вимогою про повернення коштів до Демченко
Г. звернення протягом встановленого законодавством строку з позовною
заявою до суду

Г. звернення протягом встановленого законодавством строку з позовною

заявою до суду
Б. врегулювання спору за участю судді
В. звернення з вимогою про повернення коштів до Демченко
А. апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції.