Контрольна робота №1

Задорожній В. ІКМ-722в
1. Чи є коректним поняття «антиматерія»? Пояснити свою відповідь.
В рамках філософського підходу не існує конкретної "правильної" або "неправильної"
відповіді на питання про коректність поняття "антиматерія". Філософія не визначає
наукові терміни, але може ставити питання про їхню природу та філософське значення.
З точки зору філософії, антиматерія може виглядати як цікавий об'єкт для роздумів про
природу реальності, протилежностей, часу тощо. Чи існує щось, що може бути
протилежним матерії? Як це впливає на наше уявлення про світ? Ці питання можуть
бути важливими для філософського обговорення, але вони не змінюють того факту, що
антиматерія є науковим терміном, який описує концепцію в фізиці.

2. У чому сутність суперечки між Сократом та софістами? На чийому боці

Ви і чому?
Суперечка між Сократом і софістами в античній Греції була основана на
різниці в підходах до питань моралі, пізнання та навчання. Основні
аспекти цієї суперечки можна виділити так:
Мета пізнання:
Сократ: Більше за все намагався зрозуміти сутність моральності та
доброчесності через діалог та розмову. Вважав, що істина є об'єктивною і
може бути знайденою через логічне мислення та розмову.
Софісти: Схильні були вважати, що істинність та моральність - це
релятивні поняття, що залежать від індивідуальних переконань та
суспільного контексту.
Методи навчання:
Сократ: Використовував метод "еленхів", тобто вільного обговорення та
запитань для того, щоб допомогти іншим розкривати свої власні
переконання та суперечності у їхніх поглядах.
Софісти: Зосереджувалися на викладанні навичок гарного висловлення та
переконливого впливу. Більше турбувалися про ефективність висловлення
та реторики, аніж про пошук істини.
Природа моралі:
Сократ: Вважав, що існує об'єктивний стандарт моралі, і що гарність дій
визначається здатністю до розуміння істини та добра.
Софісти: Схильні були вважати, що моральні норми є
конвенціональними, і можуть змінюватися залежно від культурного
контексту та індивідуальних переконань.
Щодо боку, на якому я перебуваю, я більш схиляюся співпрацювати з
підходами Сократа, адже його метод діалогу та прагнення до об'єктивності
істиною залишаються важливими елементами філософського мислення.
3. Чи є актуальним вчення античного стоїцизму? Пояснити свою відповідь.
Так, вчення античного стоїцизму залишається актуальним у сучасному
світі через його цінні принципи, які можуть бути корисними для
особистісного розвитку та покращення якості життя. Стоїцькі принципи,
такі як самокерування, етика, філософія життя та підходи до страждань,
мають реальний потенціал допомогти сучасній людині в управлінні
емоціями, подоланні стресу та вирішенні складних ситуацій.
4. Чи можна ототожнювати реалізм Середньовіччя з об'єктивним
ідеалізмом, а номіналізм Середньовіччя з матеріалізмом? Пояснити свою
відповідь.
Ототожнювати реалізм Середньовіччя з об'єктивним ідеалізмом та
номіналізм Середньовіччя з матеріалізмом - це спрощене узгодження
філософських течій, які існували в середньовіччі, з більш сучасними
філософськими категоріями. Однак важливо врахувати, що поняття і
філософські школи епохи Середньовіччя не завжди можна точно
відтворити за допомогою сучасних термінів.
Реалізм і об'єктивний ідеалізм:
Реалізм Середньовіччя: Реалізм в середньовіччі вірив у реальність
загальних понять або універсалій. Такі ідеї існували незалежно від
конкретних індивідів і речей.
Об'єктивний ідеалізм: Це концепція, згідно з якою реальність, яку ми
сприймаємо, є відображенням ідеального чи розумового світу.
Об'єктивний ідеалізм приділяє велике значення ролі ідеалів чи ідеальних
форм.
Отже, хоча існує схожість в ідеї про існування загальних понять, реалізм
Середньовіччя не обов'язково можна повністю тотожнювати з об'єктивним
ідеалізмом, оскільки є різні контексти та акценти в цих філософських
системах.
Номіналізм і матеріалізм:
Номіналізм Середньовіччя: Номіналізм в середньовіччі відкидав
існування загальних понять як реальних сутностей. Він вважав, що
загальні слова або терміни є просто іменами, без власної реальності.
Матеріалізм: Це філософська позиція, яка стверджує, що основною
реальністю є матерія, і що світ може бути пояснений через матеріальні
процеси.
Хоча номіналізм і матеріалізм дотичні за деякими аспектами (наприклад, в
відношенні до концепції загальних понять), важливо враховувати, що
підходи до філософських питань у Середньовіччі та сучасності можуть
відрізнятися залежно від контексту, і порівняння може бути дещо
умовним.

5. Чому французький матеріалізм епохи Просвітництва називають

«вульгарним»? Чи поділяєте Ви його ідеї?
Термін "вульгарний матеріалізм" походить із критики, що була
спрямована на французьких матеріалістів епохи Просвітництва, таких як
Лямберт, Гольбах, Дідеро. Цей термін вказував на спрощеність,
поверхневість та іноді доктринальність їхніх поглядів на природу та
людину.
Особисто я розумію важливість наукового підходу, але віддаю перевагу
підходу, який би поєднував матеріальний підхід з урахуванням духовних
та етичних аспектів. Важливо зберігати баланс між науковим підходом до
реальності та урахуванням багатогранності людського досвіду та
цінностей.
6. Провести порівняльний аналіз соціальної філософії Гоббса та Руссо.
Чию точку зору Ви поділяєте і чому?
Природний стан:
 Гоббс: Вважав, що природний стан — це стан війни всіх проти всіх.
Люди в природному стані мають склонність до конфліктів, аби
задовольнити свої потреби.
 Руссо: Спостерігав природний стан як ідилічний період, де люди
жили простим та спокійним життям, поки влада та власність не
виникли та не порушили цей гармонійний стан.
Суспільний договір:
 Гоббс: Вважав, що люди укладають суспільний договір для
забезпечення свого власного безпеки та уникнення хаосу. Цей
 договір передбачає передачу влади сильному централізованому
уряду.
 Руссо: Докладав більше значення ідеї загальної волі та
демократичного управління в рамках суспільного договору. Влада
повинна випливати з волі народу.
Погляди на владу:
 Гоббс: Авторитарна влада має забезпечити порядок та уникнення
хаосу. Централізована влада є необхідною для забезпечення безпеки.
 Руссо: Більше довіри до демократичної форми влади. Вважав, що
влада повинна виражати волю загальної громади.
Я підтримую погляди Руссо, який визнає природний стан як ідилічний, а
суспільний договір — основу демократії, де влада повинна виражати
загальну волю та бути обмеженою для забезпечення справедливості та
рівності.