РЕАЛІЗМ

Що таке реалізм?
■ Реалізм – це напрям у образотворчому
мистецтві, архітектурі та літературі,
представники якого проголосили
головним принципом своєї творчості
прагнення достовірного відтворення
дійсності. Незважаючи на солідний, за
мірками історії мистецтва вік, воно досі
зберігає свою актуальність, а його
художню мову використовують майстри
по всьому світу.
■ Реалізм як напрям живопису виник у середині 19 століття у
Франції на загальній втомі від романтичної ідеалізації
героїв легенд і міфів. Ще одним фактором, який вплинув
на формування попиту на нове мистецтво, став винахід
фотоапарата. Точні копії навколишнього світу на
фотопапері кинули виклик майстрам та їхньому вмінню
працювати з кольором та формою. Крім специфічної
художньої мови від романтизму, новий напрямок також
відрізнявся каноном улюблених тем. Увагу митців
привертали реальні історичні події: важливі громадські
заходи та сцени із життя пересічних людей. У своєму
прагненні передати глядачам дійсність у всій її повноті
художники порушували традиційні канони живопису
Реалізм в українській літературі

■ В українській літературі реалізм почався з

другої половини 19 ст., прийшовши на
зміну романтизму. Однією з
особливостей українського реалізму є
успадкований від романтизму пошук
ідеалу, який відповідає високим
морально-етичним стандартам.
Зачинателем української реалістичної
літератури вважають Тараса Шевченка.
■
Ознаки реалізму

■ Ознаки реалізму: Правдиве зображення героїв у типових обставинах.

Раціоналізм. Відсутність ідеалізації героя. Розв'язання проблем на основі
загальнолюдських цінностей. Характер і вчинки героя пояснюються
умовами його життя та походженням. Поєднання типового та
індивідуального в характерах героїв. Для соціально-побутової течії
українського реалізму, серед іншого, характерні наслідування дійсності,
описовість, увага до побутових і етнографічних подробиць, комізм
ситуацій та характерів.
■ Майже всі українські письменники-реалісти тією чи іншою мірою
торкалися національного питання: розкривали особливості
національного характеру, увиразнювали специфіку українського
гумору, відтворювали народні уявлення і стереотипи, значну
увагу звертали на побутові й етнографічні деталі. Особливе
зацікавлення українських письменників викликали зміни в
селянському середовищі. До найбільш гострих належала
масштабна проблема «селянин і земля». Її осмислювали часто й
по-різному: у зв'язках із хліборобською працею та достатком, як
запоруку бажаного соціального статусу та життєвих перспектив
і навіть як основне джерело розбрату між членами однієї
родини. Приклад реалістичної повісті“Кайдашева сім'я” І.
Нечуя-ЛевицькогоНасправді для Нечуя-Левицького реалістичні
та народні риси в літературі взаємозалежні.
■ Принцип реалізму у статтях письменника є поєднанням правдивості та
естетичності, яке Нечуй вважає однією з рис українців. Правдивість
письменник пояснює через метафору «відображення», для якої
характерні, по-перше, впізнавані місця, час та персонажі, яких читач має
співвідносити з певним соціальним станом, мешканцями реальної
країни тощо, по-друге, реалістичність зображуваного, можливість
безпосередньо асоціювати прочитане з досвідом, по-третє, настанова на
дидактизм. Як антипод реалізму Нечуй-Левицький розглядав романтизм
та декаденство, які критикував за надмір фантазії та невідповідність
життєвій правді. Один з творів Левицького це "Кайдашева сім'я" який
написаний в 1878 році. У творі на матеріалі повсякденного життя
селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його
індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям.
■ Представники українського реалізму. Тарас Шевченко. Марко Вовчок.
Панас Мирний Іван Нечуй-ЛевицькийІван Франко. Борис Грінченко
■