Завдання до курсу «Вступ до спеціальності».

• Зразки завдань репродуктивного рівня:

Термінологічний диктант ( у даному завданні потрібно дати визначення до запропонованих

основних понять з курсу «Вступ до спеціальності»)

Модель професійної діяльності психолога – це концептуальна структура, яка визначає основні

аспекти і принципи роботи психолога у різних сферах його діяльності. Така модель включає в
себе основні принципи, завдання, етапи роботи, необхідні навички та компетенції для
успішного виконання завдань у сфері психології.

Основні елементи моделі професійної діяльності психолога можуть включати:

Діагностика і оцінка:

-Здійснення психологічних оцінок і тестувань.

-Визначення особистісних особливостей та потреб клієнта.

Консультативна робота:

-Надання психологічної підтримки.

-Розв'язання проблем і надання консультацій.

Планування і проведення інтервенцій:

-Розробка психологічних програм та інтервенцій.

-Використання різних технік і методів для покращення психічного стану клієнта.

Дослідження:

-Проведення наукових досліджень у галузі психології.

-Аналіз результатів досліджень та їхнє використання у практиці.

Профілактика:

-Розробка та реалізація профілактичних заходів у сфері психічного здоров'я.

Етика і норми:

-Дотримання етичних стандартів та норм професійної поведінки.

Професійна орієнтація – основна умова його успішної професійної діяльності. Чим раніше і
активніше студенти включаються в роботу щодо освоєння вибраної ними професії, чим більш
цілеспрямовано вони працюватимуть під час навчання, тим більш професійними фахівцями
вони стануть.

Професійна придатність – це характеристика особи, яка вказує на її здатність ефективно

виконувати конкретну професійну діяльність. Для різних професій існують різні критерії
придатності, оскільки вони залежать від конкретних вимог і особливостей роботи.

Професійна придатність може включати в себе різні аспекти:

Фізична придатність:

-Особливо важлива для робіт, пов'язаних із значною фізичною активністю або специфічними
фізичними вимогами.

Психічна стійкість:

- Індивід повинен мати психічну стійкість, щоб ефективно впоратися з тиском, стресом та
іншими емоційними аспектами роботи.

Когнітивні здібності:

- Залежно від професії, може бути важливими різні аспекти когнітивних здібностей, такі як
аналітичні, творчі або логічні вміння.

Спеціалізовані навички:

- Деякі професії вимагають конкретних навичок, наприклад, володіння певною технікою,

високою математичною обізнаністю або навичками управління.

Соціальні навички:
- Особа повинна бути здатною ефективно співпрацювати з іншими, взаємодіяти з клієнтами,
колегами та іншими зацікавленими сторонами.

Професійний відбір – Здійснюється диференціація студентів на різні напрямки професійної

підготовки: психолог-викладач, психолог-дослідник, психолог-практик. Цей же блок
передбачає адаптацію студентів до майбутньої професії. Реалізація початкової професійної
підготовки (1-2 курси) передбачає оволодіння базовим концептуальним апаратом
психологічної науки, отримання загального уявлення про майбутню професію. Знайомство
відбувається і через різні тренінгові курси, що також сприяє професійній ідентифікації студентів
та їх особистісному росту.

Другий блок - діагностичний - передбачає оволодіння основами психодіагностики,

самопізнання (3-4 курси). На цьому етапі студенти отримують інформацію про якості свого
характеру, про свої здібності, пізнавальні та інші можливості. Виявляються також особистісні
проблеми студентів, які можуть стати на заваді успішній професійній діяльності. Тому для їх
подолання та з метою самопізнання та саморозвитку застосовуються також спеціальні
тренінгові техніки, бесіди, консультування.

Третій блок - особистісно-професійна корекція - передбачає корекцію та формування

професійно значущих комунікативних умінь. Основними у цьому блоці є курси
психоконсультування, психокорекції та психотерапії. Необхідною умовою є здійснення
студентом індивідуальної самокорекції та самовдосконалення

Професійні знання психолога – професійні знання психолога включають широкий спектр

теоретичних та практичних знань у галузі психології. Основні області професійних знань
психолога можуть включати:

Загальна психологія:

-Знання про основні концепції, теорії та методологію загальної психології.

-Розуміння психічних процесів, таких як сприйняття, увага, пам'ять, мислення та мовлення.

Клінічна психологія:

-Діагностика і лікування психічних розладів і проблем.

-Знання про психотерапевтичні підходи і техніки.

Соціальна психологія:

-Розуміння взаємодії та впливу соціальних факторів на поведінку та психіку людини.

-Вивчення групової динаміки та міжособистісних відносин.

Розвиткова психологія:

-Знання про фізичний, емоційний, соціальний та інтелектуальний розвиток людини на різних

етапах життя.

-Розуміння важливості рольових змін та криз у розвитку особистості.

Організаційна психологія:

-Розуміння психологічних аспектів управління, комунікації та розвитку організацій.

-Здатність проводити тренінги та консультувати персонал.

Педагогічна психологія:

-Знання про психологічні аспекти навчання та виховання.

-Розуміння індивідуальних різниць у стилі навчання та психологічних особливостей учнів.

Консультативні та діагностичні навички:

-Здатність використовувати різні методи діагностики та інструменти в оцінці психологічного

стану клієнтів.

-Навички ефективного консультування та взаємодії з клієнтами.

Професійні уміння психолога - включають широкий спектр навичок, необхідних для

ефективної роботи в різних сферах психології. Основні професійні уміння психолога включають:

Комунікаційні навички:

-Здатність ефективно висловлювати свої думки і слухати інших.

-Вміння взаємодіяти з клієнтами, колегами та іншими зацікавленими сторонами.

Емпатія:

-Здатність сприймати і розуміти емоції та почуття інших осіб.

-Емпатія є важливою у здатності надавати ефективну психологічну підтримку.

Діагностичні навички:

-Вміння використовувати різні методи діагностики для оцінки психічного стану клієнтів.

-Аналіз результатів інструментів діагностики та визначення розладів.

Терапевтичні техніки:

-Знання і вміння використовувати різні психотерапевтичні методи і техніки.

-Розвивання індивідуального підходу до клієнта.

Групова робота:

-Уміння працювати з групами, проводити групові сесії та фасилітувати груповий процес.

Консультативні навички:

-Вміння надавати консультації та поради на різних аспектах психічного здоров'я та розвитку.

Організаційні здібності:

-Здатність планувати та організовувати роботу, вести документацію та дотримуватися

професійних стандартів.

Аналітичні та дослідницькі навички:

-Вміння аналізувати психологічні дані та використовувати їх у дослідженнях.

Етичні стандарти:

-Знання та дотримання етичних принципів та стандартів професійної поведінки.

Професійно важливі якості психолога –професійно важливі якості психолога включають
емпатію, комунікативність, діагностичні та аналітичні навички, терпіння, гнучкість,
конфіденційність, професійну інтегрітет та готовність до саморозвитку.

Професіограма –це структурований опис вимог і характеристик, що визначають конкретну

професію або посаду. Вона включає в себе перелік обов'язків, необхідних навичок, освіти,
досвіду і особистих якостей, які необхідні для успішного виконання робочих обов'язків.

Професіограма допомагає як роботодавцям, так і працівникам краще розуміти, які очікування і

вимоги пов'язані з конкретною посадою або професією. Це важливий інструмент при підборі
персоналу, оцінці професійної придатності та розвитку кар'єри.

Профорієнтація - це система заходів і послуг, спрямованих на допомогу особам у виборі

оптимального напрямку в кар'єрному і професійному розвитку. Її мета полягає в допомозі
людям зрозуміти свої інтереси, навички, цінності та здібності для вдалих кар'єрних рішень.

Елементи профорієнтації включають:

Тестування і оцінка:

-Використання психометричних тестів та ассесментів для визначення інтересів і здібностей.

Індивідуальні консультації:

-Бесіди з професійними консультантами для обговорення кар'єрних цілей та можливостей.

Інформаційна підтримка:

-Надання інформації про різні професії, їхні вимоги та перспективи.

Експериментальні програми:

-Організація візитів на робочі місця, стажувань або практик для отримання реального досвіду.

Тренінги та семінари:
-Проведення навчальних заходів для розвитку ключових навичок та інструментів кар'єрного
розвитку.

Оцінка особистості:

-Використання методів аналізу особистості для визначення характерних рис та предпочтень.

Психологічна підтримка:

-Допомога в подоланні стресів та невпевненості, пов'язаних з вибором кар'єрного шляху.

Психодіагностика – передбачає обстеження психіки індивіда за допомогою спеціальних

методик з метою встановлення психологічного діагнозу.

Психологічний діагноз – це опис індивідуальних особливостей психіки конкретної людини (або

соціально-психологічних особливостей конкретної соціальної групи). Психодіагностичними
методами мають право користуватися тільки особи, які отримали відповідні спеціальну
підготовку та мають диплом спеціаліста, фахівця.

Психолог-діагност повинен усвідомлювати межі своєї компетенції, вміти обирати для

використання такі методики, які відповідають конкретгій меті, заради якої планується провести
обстеження, та властивостям обстежуваної людини. Слід брати до уваги її вік, освітніій рівень,
поточний функціональний стан, рівень та зміст мотивації участі в обстеженні, ставлення до
діагностичної ситуації, враховуючи ці особливості при інтерпретації отриманих даних.

Особливістю психодіагностичних методів є їх вимірювально-дослідницька спрямованість, що й

забезпечує кількісну та якісну оцінку явища, яке вивчається. Основними вимогами до
психодіагностичних методів є:

а) стандартизація інструментарію, в основі якої лежить поняття норми;

б) надійність і валідність інструментарію;

в)жорстка регламентація процедури обстеження.

Психодіагностичні методи конкретизуються у трьох основних діагностичних підходах, які

практично охоплюють все різноманіття діагностичних методик :

1. «Об’єктивний» підхід – діагностика здійснюється на основі успішності і способу виконання

діяльності (це переважно тести особистості та тести інтелекту, тести спеціальних здібностей та
тести досягнень.
2. «Суб’єктивний» підхід – діагностика здійснюється на основі даних досліджуваного,
самоописи особливостей особистості, поведінки в конкретних ситуаціях (це різноманітні
опитувальники).

3. «Проективний» підхід – діагностика здійснюється на основі аналізу особливостей

взаємодії з нейтральним, безособовим матеріалом, який в силу його певної невизначеності
стає об’єктом проекції (це різні проективні методики дослідження особистості).

Психокорекція – психокорекція та психотерапія є видами психологічної допомоги, які

передбачають активний цілеспрямований вплив на особистісний, поведінковий й
інтелектуальний рівень функціонування людини. Метою психологічної корекції є усунення
недоліків у розвитку особистості. Вона відрізняється від психологічного консультування та
психотерапії тим, що вона не націлена на зміну поглядів, внутрішнього світу особистості і може
здійснюватися навіть у тому випадку, коли клієнт не усвідомлює своїх проблем і психологічного
змісту корекційних вправ.

Психокорекція характеризується такими ознаками :

- дискретність (означає вплив психолога на відносно незалежні конкретні складові

внутрішнього світу людини);

- орієнтація на вікові норми ( орієнтація на певний контингент колекційного впливу – діти,

підлітки).

Завдання психокорекції формулюються залежно від адресату (дитина з аномальним розвитком

чи особистість, яка має відхилення чи труднощі в межах психологічної норми), а також змісту
колекційної роботи (корекція розумового чи емоційного розвитку, корекція і профілактика
невротичних станів та неврозів).

Корекції підлягають такі недоліки характеру : підвищена збудливість, гнівливість,

конфліктність, підвищена імпульсивність, песимізм, легковажність, байдужість, неохайність,
замкненість, гіпертрофована активність або пасивність, хвороблива сором’язливість, схильність
до крадіжок, негативізм, брехливість тощо.

Ці вади можуть бути дискретними і стосуватися лише певних аспектів емоційно-вольової

сфери або мати тотальний характер і бути пов’язаними з акцентуаціями характеру, провідними
переживаннями, системою ставлень і ціннісних орієнтацій.

Психологічна корекція не має своїх специфічних методик, а користується залежно від

потреб методами психотерапії, педагогічної психології, педагогіки, медицини.

Можна виділити ряд прийомів і способів впливу, які застосовують для проведення
психокорекційної роботи. Це проста пропозиція, парадоксальна інструкція, фантазування,
порада, інтерпретація психологом ситуації клієнта і запрошення його до нового бачення
ситуації, відкриті і закриті запитання тощо.

Психотерапія спрямована на глибинне проникнення в особистість і здійснення прогресивних

зрушень у її взаємодії зі світом через зміну само- і світосприймання та передбачає створення
умов для повноцінного становлення особистості.
Психолог - це фахівець у галузі психології, науки, яка вивчає розумові процеси, поведінку та
емоції людини. Основні завдання психолога включають розуміння і пояснення психічних явищ,
допомогу в розвитку та зміцненні психічного здоров'я, а також надання психологічної
допомоги та порад в різних сферах життя. Психолог може спеціалізуватися на різних
напрямках, таких як клінічна психологія, соціальна психологія, організаційна психологія,
розвиткова психологія, спортивна психологія та інші. Фахівець з психології використовує різні
методи та техніки для вивчення та розуміння психічних процесів та взаємодії людини з
оточуючим світом.

Психологічна допомога – допомога людині у важкій життєвій ситуації, підтримка і пошук

виходу з цієї ситуації, формування у клієнта установки на самозабезпечення і власну активність
у рішенні його проблем - це головні духовні цінності, які створює фахівець у галузі психології.
Вирішуючи на практиці такого типу досить складні завдання, він повинен бути постійно
готовим до пошуку нових рішень, до постановки нових задач, до застосування нестандартних
прийомів діяльності. У цьому - головна ознака творчості у діяльності фахівця у галузі психології.

Психологічна консультація – психологічна консультація проводиться з урахуванням фізичних і

психологічних індивідуальних особливостей клієнта, його загальних та професійних інтересів,
схильностей і здібностей, загальної і спеціальної освіти і підготовки. Психологічне згачення
консультаці\ полягає в тому, щоб допомогти людині розвязати самій проблеми, які виникли.

Метою психологічного консультування є допомога клієнтові у дослідженні власної особистості,

у розумінні своїх стосунків з оточуючим світом, оцінці своїх проблем та в пошуку
альтернативних варіантів їх подолання.Ця мета реалізовується через розв’язування таких
основних завдань :

- конкретизація проблеми (це завдання полягає у вислуховуванні клієнта, спостереженні за

ним);

- інформування клієнта про сутність проблеми, про реальний ступінь серйозності;

- вивчення психологом-консультантом особистості клієнта;

- чітке формулювання порад і рекомендацій клієнту , які повинні бути простими,

короткими та зрозумілими клієнту, а також придатними до виконання в реальних умовах життя
клієнта та з відповідним контролем з боку психолога;

- надання допомоги у вигляді додаткових практичних порад, бо не завжди клієнт може

одразу і з розрахунком на успіх перейти до реалізації порад і рекомендацій;

- якщо з тих чи інших причин клієнт відмовляється від виконання порад та рекомендацій,
то психолог не несе відповідальності за кінцевий практичний результат психологічного
консультування;
- навчання клієнта – як домагання психолога самостійності від клієнта для попередження
повторного виникнення подібної проблеми;

- психолого-просвітницьке інформування клієнта, яке полягає у передачі клієнту

елементарних, життєво необхідних психологічних знань і умінь.

Психологічна культура - психологічна культура передбачає високий рівень професійних знань

та культури спілкування, емоційну культуру, культуру мислення. Культура спілкування
передбачає вміння користуватися у відповідних ситуаціях адекватними стереотипами
взаємодії, творчо розв''язувати суперечливі ситуації, вести діалог з клієнтом. Емоційна культура
передбачає вміння вибирати адекватну форму прояву своїх емоцій, здатність володіти собою,
керувати своїми емоційними станами. Сформованість емоційної культури сприяє
повноцінному спілкуванню та вирішенню конфліктних ситуацій.

Психологічна освіта – включає в себе вивчення теоретичних та практичних аспектів психології.

Основні етапи психологічної освіти можуть виглядати наступним чином:

Бакалаврська освіта:

-Студенти отримують основні знання з різних галузей психології, таких як загальна психологія,
соціальна психологія, клінічна психологія, розвиткова психологія та інші.

-Вивчення методів дослідження та базових понять в галузі психології.

Магістерська освіта:

-Глибоке вивчення обраного напряму психології, спеціалізація в конкретній галузі.

-Проведення наукових досліджень та практичних вправ.

Аспірантура (докторантура):

-Вищий рівень освіти, спрямований на дослідницьку роботу та формування експертності в

обраній галузі психології.

-Проведення незалежних наукових досліджень.

Психолог може отримати освіту в різних спеціалізаціях, включаючи клінічну психологію,

освітню психологію, соціальну психологію, організаційну психологію, спортивну психологію та
інші. Крім того, практичний досвід та участь в професійних семінарах і тренінгах є важливими
елементами розвитку психолога після отримання основної освіти.

Психологічна служба - це структурована організація або група професійних психологів, яка

надає психологічну підтримку та послуги в різних контекстах, таких як освіта, організації,
медицина, військова сфера чи соціальні служби. Функції психологічної служби можуть
включати:

Консультативні та психотерапевтичні послуги:

-Надання індивідуальних чи групових консультацій для розв'язання психологічних проблем та

навчання ефективним стратегіям впорядкування з життєвими труднощами.

Психологічна допомога в кризових ситуаціях:

-Реагування на кризові ситуації та надання емоційної підтримки для тих, хто потребує
допомоги.

Психологічна підтримка в освітніх установах:

-Робота з учнями, вчителями та батьками для вирішення питань, пов'язаних з навчанням та

соціальним взаємодією.

Психологічне тестування та оцінка:

-Використання психометричних інструментів для визначення психічного стану та особистісних

характеристик.

Профілактичні програми:

-Розробка та впровадження програм для попередження психологічних проблем та підтримки

загального психічного здоров'я.

Психологічна робота в бізнесі:

-Допомога в управлінні стресом, комунікацією та розвитку команд в організаційному

середовищі.

Дослідницька робота:

-Участь у психологічних дослідженнях та аналізі даних для вдосконалення практики та послуг

психологічної служби.

Психологічна служба грає важливу роль у підтримці психічного здоров'я та благополуччя

людей у різних сферах життя.

Психологічний діагноз – це опис індивідуальних особливостей психіки конкретної людини (або

соціально-психологічних особливостей конкретної соціальної групи). Психодіагностичними
методами мають право користуватися тільки особи, які отримали відповідні спеціальну
підготовку та мають диплом спеціаліста, фахівця. Психолог-діагност повинен усвідомлювати
межі своєї компетенції, вміти обирати для використання такі методики, які відповідають
конкретгій меті, заради якої планується провести обстеження, та властивостям обстежуваної
людини. Слід брати до уваги її вік, освітніій рівень, поточний функціональний стан, рівень та
зміст мотивації участі в обстеженні, ставлення до діагностичної ситуації, враховуючи ці
особливості при інтерпретації отриманих даних.

Психопрофілактика – основними формами психопрофілактичної роботи є :

лекції, бесіди, семінари, тренінги, «телефон довіри», «пошта довіри», психолого-педагогічні
консиліуми, анкетування, індивідуальне та групове консультування, випуск інформаційних
бюлетенів тощо.

Таким чином, конкретна психопрофілактична робота соціально-психологічної служби в тій чи

іншій сфері базується на :

- прогнозуванні можливих ускладнень у житті чи поведінці певного контингенту, який є

основним об’єктом діяльності служби;

- визначенні соціально-психологічних умов, за яких ці ускладнення можна попередити;

- розробці системи заходів, які б забезпечували ці умови.

Сфери і види діяльності психолога - Психологи працюють в різних сферах і галузях, надаючи
свої послуги та використовуючи психологічні принципи для різноманітних цілей. Ось деякі
загальні сфери та види діяльності психологів:

Клінічна психологія:

-Діагностика та лікування психічних розладів та проблем.

-Проведення індивідуальної або групової психотерапії.

Соціальна психологія:

-Вивчення взаємодії та впливу груп на індивіда.

-Робота над соціальними питаннями та взаємодіями в суспільстві.

Освітня психологія:

-Консультування учнів, батьків та вчителів щодо навчального процесу.

-Впровадження програм розвитку та підтримки у навчальних закладах.

Організаційна (психологія в управлінні):

-Робота з питаннями психологічної клімату та комунікації в організаціях.

-Тренінги та консультації для розвитку ефективності та командної роботи.

Спортивна психологія:

-Психологічна підтримка спортсменів для досягнення високих результатів.

-Робота з командами та тренерами з психологічної стійкості та мотивації.

Розвиткова психологія:

-Вивчення та підтримка розвитку психіки у різних вікових групах.

-Робота з дітьми, підлітками та їх батьками.

 Клінічна нейропсихологія:

-Оцінка та лікування порушень кognityvних функцій внаслідок нейрологічних захворювань.

Консультування та розвиток кар'єри:

-Допомога індивідам у виборі кар'єрного шляху та розвитку професійних навичок.

Психологія здоров'я

-Робота з психологічними аспектами хвороб та сприяння психічному благополуччю.

Експертна робота та дослідження:

-Участь у наукових дослідженнях та експертна оцінка психологічних аспектів.

Ці сфери не є взаємовиключними, і багато психологів можуть працювати в декількох з них або

спеціалізуватися на конкретних напрямках.

2. Зразки завдань творчого рівня:

Вибрати тему із запропонованих. Зробіть презентацію по обраній темі до 10 слайдів.

Теми:

1. Індивідуація, самоактуалізація, самовиховання як способи формування особистості студента-

психолога.

2. Психотехнічна робота як спосіб поглиблення психологічної компетентності .

3. Професійне спілкування як основний засіб роботи психолога-практика.

4. Основні види діяльності психолога- практика.

5. Психолог - це не професія, а спосіб життя.

6. Основні напрямки роботи психолога (галузі).

7. Питання професійного й особового зростання психолога.

8. Особистісні характеристики професійного психолога.

9. Проблема відповідальності професійного психолога.

10. Специфіка відповідальності в роботі фахівців різних психологічних галузей.

11. Види наукової роботи в психології.

12. Карнегіанство, парапсихологія та інші види навколо наукової практики як приклади порушень
морально-етичної відповідальності професіонала.

13. Проблеми емоційної саморегуляції психолога.

14. Проблеми взаємодії психолога з представниками суміжних професій. Етичний і професійний

аспекти.

15. Принципи професійної етики психолога.

16. Специфіка спілкування професійного психолога.

3. Зразки завдань інноваційного рівня:

Виконати письмово одне з чотирьох завдань.

Завдання 2. Складіть узагальнений образ психолога, залежно від сфер його майбутньої діяльності.
При складанні образу психолога слід враховувати професійні знання, уміння й навики, особистісні
та індивідуальні характеристики, важливі для психолога.

Узагальнений образ психолога в різних сферах діяльності:

Психолог – це висококваліфікований фахівець, який об'єднує у собі теоретичні знання, практичні

навички та особистісні риси для надання психологічної підтримки та вирішення психологічних
проблем в різних сферах. Розглянемо узагальнені характеристики психолога в контексті різних
напрямків його діяльності.

1. Клінічна психологія:

Психолог, спеціалізований на клінічній психології, є експертом у діагностиці та лікуванні психічних

розладів. Він має глибокі знання про різні методи психотерапії та емпатію, необхідну для
розуміння та взаємодії з пацієнтами. Важливою характеристикою такого психолога є стійкість до
емоційного навантаження та вміння підтримувати клієнтів у процесі їхнього психічного
відновлення.

2. Організаційна психологія:

У сфері організаційної психології, психолог виступає як консультант і керівник, спрямований на

створення здорового психологічного клімату в організації. Він володіє вміннями управління
конфліктами, ефективного ведення переговорів та формування ефективних команд. Крім того,
психолог у цій сфері має лідерські якості, здатність до мотивації персоналу та розвитку позитивної
корпоративної культури.

3. Освітня психологія:

Психолог, що працює у сфері освітньої психології, визначається високим рівнем емпатії, тактовності
та вмінням спілкуватися з різними учасниками освітнього процесу. Він володіє навичками
консультування та розвиває індивідуальні підходи до учнів, вчителів та батьків. Здатність розуміти
особистісні особливості учнів та впливати на їхній психосоціальний розвиток є ключовою.
4. Спортивна психологія:

У спортивній сфері, психолог виступає як партнер для спортсменів у досягненні високих

результатів. Він володіє навичками розвитку психологічної стійкості, тренування ментальних
навичок та підтримки командної сплайні. Здатність працювати в умовах підвищеного стресу і
забезпечення емоційної підтримки є важливим аспектом його діяльності.

5. Розвиткова психологія:

Психолог, що спеціалізується на розвиткові, акцентує на індивідуальному підході та сприяє

особистісному і професійному росту клієнта. Він має здатність мотивувати до самовдосконалення,
розбудовувати плани кар'єрного росту та використовувати інноваційні методи для досягнення
цілей.

Висновок:

Отже, незалежно від сфери діяльності, психолог – це не лише фахівець із глибокими знаннями в
своїй галузі, але і особа, що володіє високим рівнем емпатії, ефективною комунікацією та ін