Тема 14.

Коучинг
 Зміст

14.1
Термінологія коучингу

14.2
Коучингові технології
 14.1
Термінологія коучингу

3
Формуванню вміння вчитися сприяє
застосування коучингових технологій, які
запускають механізм навчання через
особистісну мотивацію студентів
самостійно отримувати знання і практично
їх реалізовувати.
4
Ко́учинг (coaching - тренерство), вишкіл - метод здійснення
консалтингу й тренінгу, де спеціальна людина, коуч,
допомагає іншим досягти певної цілі в професії чи в
особистому житті. На відміну від наставництва, коучинг
зосереджується на досягненні конкретної цілі способом, який
людині належить зрозуміти самотужки. Завдання коуча - у
допомозі відшукування цього способу. Джерела коучингу
лежать у спортивному тренерстві, позитивній, когнітивній та
організаційній психології, в уявленні про усвідомлене життя й
можливості постійного й цілеспрямованого розвитку
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%83%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B3

5
Коуч (сoach - персональний
тренер) - професіонал, який:
- вміє бачити і цінити в людині
позитивний потенціал,
- володіє спеціальними
знаннями і навичками, що
дозволяють йому допомогти
людині самій побачити і
розвинути цей потенціал за
дуже короткий термін.

6
 Здібності та вміння, які є передумовою успішної діяльності коуча:

а) уміння проводити дослідження, здійснювати аналіз і синтез, використовувати індукцію

та дедукцію, абстрагування та узагальнення;

б) вміння бачити реальний стан справ, будувати модель ситуації, що склалася;

в) управління власними емоціями, здатність до розуміння емоційного стану клієнта, його

регулювання;

г) креативні здібності, комбінаторне, дивергентне мислення;

д) комунікативні здібності, вміння переконувати клієнта, впливати на нього, управляти

конфліктами, соціальною поведінкою;

є) вольові якості, цілеспрямованість, стресостійкість, велика працездатність;

ж) володіння сучасними соціально-психологічними, інформаційними технологіями,

підходами і методами сучасного менеджменту;

з) здатність освоювати знання в суміжних галузях;

и) прагнення до безперервного навчання;

к) уміння самому робити те, чого коуч навчає клієнта, тобто постійно вдосконалюватися,
розвиватися, проводити особистісні зміни.
7
Трудові функції коуча:
а) сприяти клієнту в постановці збалансованих
особистих, професійних чи інших цілей,
оптимальної розстановки пріоритетів;

б) сприяти створенню оптимальних стратегій і

планів щодо їх реалізації;

в) виявляти і сприяти розвитку якостей і

компетенцій клієнта, необхідних для досягнення
заявлених ним цілей;
8
г) сприяти виробленню та впровадженню нових
моделей поведінки, освоєнню нових навичок,
упровадженню особистих, професійних,
управлінських та організаційних змін;

д) стимулювати підвищення усвідомленості

прийнятих рішень і прийняття особистої
відповідальності за їх реалізацію та можливі
наслідки, перевірку екологічності цих рішень для
людини, організації та суспільства в цілому;

9
є) формувати мотиваційне середовище,
концентрувати увагу на досягненні цілей;

ж) забезпечувати клієнту якісний, заснований

на фактах, зворотний зв’язок, спрямований на
підвищення ефективності, результативності та
навченості;

з) сприяти підвищенню якості соціальних і

професійних комунікацій;

10
и) демонструвати високий рівень
міжособистісної взаємодії;

к) забезпечувати профілактику
професійного вигорання, сприяти
підвищенню стресостійкості;
11
л) сприяти підвищенню ефективності процесів
управління змінами, управління знаннями,
організаційного розвитку, формування та
розвитку кадрового резерву та корпоративно-
соціальної відповідальності, наставництва та
менторингу в організаціях, на виробництві, в
освітніх закладах, у системах підвищення
кваліфікації, в державних структурах, у рамках
соціальних і підприємницьких проектів та
ініціатив;
12
м) здійснювати професійну діяльність
відповідно до принципів конфіденційності,
балансу, відсутності конфлікту інтересів та
інших вимог Етичного кодексу коучів; навчати
професійних коучів, компетентних фахівців,
викладачів, які навчають коучингу.

13
Основний принцип у роботі коуча - принцип
відсутності експертної позиції:

а) коуч не продає готового рішення і навіть не

пропонує готових компонентів цього рішення. Він
продає замовнику свою допомогу в пошуку його
власних рішень. Коуч ніколи не озвучує своєї
думки стосовно завдання, не пропонує своїх
варіантів, не дає порад…..

14
…..Основне завдання коуча - ставити запитання, при
відповіді на які людина може не лише визначити свої
проблеми, але й знайти шляхи їх вирішення.
Приклади з досвіду клієнтів, зі свого особистого
досвіду даються коучу для того, щоб підштовхнути
уяву і творчість замовника. Все це дозволяє
піднятися над проблемою, побачити її з інших боків.
Ефективність визначається тим, чи досягнуто
результату, чи ні;…..

15
…б) у коучингу учасник тренінгу сам вирішує, що
йому необхідно і чого він бажає, а завдання коуча-
створити умови для прийняття рішення;

в) коуч працює виключно із сучасного з майбутнім;

г) коучинг є більш конкретизованим, ніж,

наприклад, психотерапія, він спрямований на
конкретну мету і завдання.

16
Основні інструменти в роботі коуча:

- конструктивний діалог,

- нейролінгвіністичне програмування,

- психодрама,

- методи когнітивної психології,

- гіпноз.

17
Нейролінгвіністичне програмування -
специфічний напрямок практичної психології
та психотерапії, що базується на процесі
копіювання усвідомлених або неусвідомлених
вербальних і невербальних типів поведінки
суб`єктів, які домоглися в певній сфері успіху
https://ukrloves.com/zdorov-ja/12246-nejrolingvistichne-programuvannja.html

18
Психодрама є рольовою грою з
імпровізованим сюжетом.
Мета - допомогти людині вирішити
актуальні для неї проблеми.
Ролями може служити будь-що - від
людей і тварин до абстрактних понять та
почуттів.
Психологічне підґрунтя психодрами -
внутрішні переживання людей.

19
Клієнт має подивитися на себе, на світ
іншими очима.
У середньому термін контракту з
клієнтом - 6 міс. Графік робіт
обговорюється індивідуально. Бесіди -
від 10 хв до 2–3 год.
Є навіть формат телефонного сеансу,
який триває в середньому 30 хв.
20
 14.2
Коучингові технології

21
Коучинг базується на сукупності знань та
методів, що спрямовують на ефективну
діяльність, зокрема на оптимізацію розумової
праці студентів.
Коучинг покликаний визначати персональні
цілі для кожного студента, що сприятимуть
формуванню вмінь і навичок раціональної
розумової праці.

22
Головний обов’язок викладача-коуча – якнайкраще
визначити особистісний потенціал кожного студента і
на цій основі спрогнозувати подальший його розвиток,
мотивувати, спрямовувати навчальну діяльність,
сприяти формуванню вмінь і навичок раціональної
організації розумової праці студентів.
При цьому коуч повинен бути не носієм знання, не
панівною силою, а рівноправним партнером, який
підштовхує студентів до досягнення бажаної мети.

23
Підвищенню продуктивності та ефективності
розумової праці студентів сприяє основний
інструмент коучингу – запитання.
Коучингові запитання допомагають
сформувати у студентів чіткий алгоритм дій
при виконанні розумової праці та створити
для неї комфортні умови.

24
Запитання викладача-коуча дозволяють студентові
оцінити ситуацію, що склалася, проаналізувати її,
знайти різні способи вирішення проблеми,
скласти план дій та навчитися контролювати свої
дії.
Тобто, відповідаючи на коучингові запитання,
студент самостійно розробляє план руху вперед та
організовує розумову працю у той спосіб, що є
найбільш оптимальним, ефективним і
раціональним.

25
Рекомендації з постановки питань коучем:

1. Ставити питання по одному.

2. Робити паузи після питань.

3. Утримуватися від своїх відповідей, дочекатись
відповіді студентів.
4. Слухати студентів уважно.

5. Ставити питання впевненим тоном.

26
Важливим є використання техніки парафраз,
повторення або інтерпретації.
Наприклад, «Якщо я правильно зрозумів, Ви...».
Саме після застосування викладачем техніки
перефразування студенти по-іншому дивляться на
проблемне питання.
27
Проговорення тієї самої ситуації іншою
людиною дає студентові можливість
зрозуміти для себе зовсім інші речі або
подивитись на проблему в іншому аспекті.
Саме в таку мить у студента може виникнути
інсайт.
28
Іnsight - проникливість, проникнення в суть, розуміння,
раптова здогадка, прозріння - багатозначний термін з
психології, зоопсихології, психоаналізу та психіатрії, що
описує складне інтелектуальне явище, суть якого у
несподіваному, частковому інтуїтивному прориві до
розуміння поставленої проблеми та «раптовому»
знаходженні її вирішення. Відкриття такого рішення
розглядається як центральний момент творчого процесу
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82

29
 Помилки при постановці питань:

1. Відкриті та закриті запитання.

2. Питання, які пропонують відповідь.

3. Недоречність у пошуку ідеального запитання.

4. Недоцільність складних для розуміння питань.

5. Питання «Чому?».

30
1. Відкриті та закриті запитання. Коучу слід
ставити відкриті питання і уникати закритих. Закриті
зосереджують увагу студента на однозначній
відповіді. Тобто відповідями студента можуть бути
тільки «так» або «ні», наприклад «Ти згоден взятися
за виконання цього навчального проєкту?» Відкриті
питання змушують студента мислити, дозволяють
керувати розмовою, формують простір для більш
обґрунтованої відповіді.

31
Наприклад: «Яким чином участь у проєкті
вплине на Вашу ефективність розумової
праці?».
Відкриті питання не оцінюють студента, не
аналізують його минулого, а спрямовані в
майбутнє, до нових альтернатив.
Відкриті запитання розпочинаються із слів
«Як?», «Коли?», «Де?», «Для чого?»,
«Навіщо?», «Хто?», «Що?».

32
2. Питання, які пропонують відповідь. Ці
питання можна назвати порадами, до яких
додали знак питання.

3. Недоречність у пошуку ідеального

запитання. Формулювання питання
супроводжується довгою паузою з боку
викладача, що порушує плин розумової
праці студента та створює психологічний
дискомфорт, зайві затримки.
33
4. Недоцільність складних для розуміння
питань. Такі питання є похідними від ідеальних
питань. Складні для розуміння питання
порушують природній хід розмови, призводять до
появи у студентів невпевненості в собі, своїх
силах та майбутньому успіху. Способом
подолання цієї помилки є хвилинна пауза, яка
змусить студента про щось говорити і без
стимулювання питаннями.

34
5. Питання «Чому?». Призводить до
замикання студента у собі, оскільки під
сумнів ставляться мотиви його діяльності.
Таке питання змушує виправдовуватися за
свої вчинки, зайняти захисну позицію.
Доречно слово «чому» замінити на слово
«що».

35
Використовуючи коучинг як педагогічну технологію,
викладач повинен:

- вивчити ефективність здійснення розумової праці студента;

- спільно з ним ставити завдання організації розумової праці;

- виявити як внутрішні, так і зовнішні перешкоди в досягненні мети

та способи їх подолання;

- визначити послідовність дій, які сприятимуть формуванню вмінь і

навичок оптимальної організації розумової праці студентів.

36
У центрі освітнього коучингу – особистість
студента, який самостійно визначає цілі и методи
досягнення, відповідає за результати власних дій.
Освітній коучинг – це партнерська взаємодія
викладача і студента, який прагне до розвитку
своїх ресурсних можливостей.

37
Наставництво не є коучингом.
Суть наставництва в тому, що більш
досвідчена людина передає свої знання про те,
як виконати певне завдання, тобто реалізує
принцип «Роби як Я».
Натомість викладач-коуч сприяє успіху
окремого студента або групи.
Коуч навіть може мати менше досвіду, ніж ті,
з ким він працює.
38
Для того, щоб сприяти формуванню вмінь і
навичок оптимальної організації розумової
праці студента, необхідно зменшити втручання
в цей процес.

Форми втручання: страх; брак впевненості в

собі; надмірна старанність; намагання досягти
досконалості; бажання справити враження; гнів
і злість; нудьга; завантаженість розуму.

39
Один із способів зменшити втручання – зосередження.
Коли увага сконцентрована, студент найкраще здатний
навчатися і здійснювати розумову працю.

Головний обов’язок викладача-коуча – не вчити, а сприяти

навчанню. Студенти через коучинг починають бачити цілі.
Із задоволенням від розумової праці до студентів приходить
і посилення навчальної мотивації.

Коучу необхідно працювати над підвищенням впевненості

студента в собі та підвищенням його самооцінки, що
дозволяє здійснювати ефективну розумову працю.

40
Для цього необхідно:
- усвідомлювати свої істинні потреби і мотиви,
постійно звіряти з ними власні дії;
- навчитися визнавати та виправляти свої помилки;
- уважно ставитися до відстоювання власних ідей;
- позбавитися від «автоматизмів» у захисті власних
позицій;
- не зводити в абсолют власні переконання.

41
Під час розумової
праці мають бути
три компоненти: Розумова праця без
- досягнення, досягнення мети швидко
- задоволення, виснажує енергію людини.
- радість. Досягнення мети без
Вони пов’язані і розумової праці швидко
відсутність одного набридає.
впливає на інші. Відсутність радості
спустошує дух людини.

42
Викладач повинен пам’ятати, що педагогічний
коучинг виключає директивний підхід, оскільки
останній знижує можливості студента думати або
виявляти свої творчі здібності, обмежує його
можливість брати на себе відповідальність і
позбавляє його радості від досягнень.

43
Недирективний підхід сприяє підвищенню
результативності розумової праці студента.

Головною методикою викладачів має бути

стимулювання інтересу до здійснення
розумової праці. Тому важливо домогтися,
щоб студент сформулював план дій.

44
Роль педагога як коуча полягає в тому, щоб
допомагати студенту думати, а не в тому, щоб
робити це за нього. Викладачеві необхідно
ініціювати бесіду зі студентом, а потім
фокусувати увагу на деталях, і при цьому
завжди залишати за студентом право вибору.
Головне завдання викладача – навчити
вчитися студента, але не вчити його.

45
Тобто, інструкції з вирішення завдань з певної
дисципліни не допоможуть студентам вчитися.
Втручання – головна перешкода результативності.
Ключовий момент свідомості студента при
здійсненні розумової праці – це мистецтво
помічати. Коли студент зауважує, він вільний від
страху, сумніву, прагнення або бажання.

46
Викладач повинен пробуджувати
усвідомленість у студента, застосовуючи
навички генерування розуміння:

- слухати, щоб зрозуміти;

- повторювати та підсумовувати;

- групувати;

- використовувати мовчання;

- задавати питання.

47
Для поліпшення розуміння студентом навчальної
інформації доцільно використовувати групування або
поділ великого масиву інформації на блоки.
Слід відмовитися від стереотипу, що мовчання – це
незнання студента. Студенту необхідно мовчання для
роздумів. Тому викладачеві необхідно стежити за
фізичними виявами, оскільки зазвичай легко розпізнати,
коли людина розмірковує (рух очей і зосередженість), а
коли не знає, що їй робити (порожній погляд і
неуважність).

48
Для того, щоб студент досяг результату, викладачу слід
дотримуватися рекомендацій:
- некритично ставитися до студента, тобто пропонувати
тільки інформацію;
- при консультуванні давати точні дані;
- вірити в потенціал студента;
- здійснювати зворотний зв’язок.

Коучинг в освіті – це серія бесід, які допомагають

студенту наблизитися в процесі розумової роботи до
своїх потенційних можливостей.
49
 Принципи педагогічного коучингу:

- принцип демократичності,
• передбачає вільний вибір мети і напряму розвитку;

- принцип гуманізації,
• визнає індивідуальність студента найвищою цінністю;

- принцип альтернативізму,
• наявність широкого кола варіантів вибору інструментів коучингу;

- принцип системності,
• спрямовує на досягнення наступності в формуванні вмінь і навичок розумової
праці студентів та передбачає усунення можливих суперечностей;
- принцип інформатизації,
• спрямовує на застосування інформаційних технологій при оптимізації розумової
праці студентів.
50
Включення в освітній процес коучингової
технології допомагає студентам створювати та
коригувати власну «траєкторію» саморозвитку та
самовдосконалення; дозволяє розібратись у
власних можливостях; вчить раціонально та
ефективно організовувати розумову працю, яка є
провідним видом діяльності у житті студентів.

51
52