Самостійна робота з дисципліни

Коучінг і трансформаційні ігри

здобувача вищої освіти

групи ПСМз-22-1
Кожем’яки Дмитра
Тема 1. Коучингові компетентності коучингова присутність та коучингова
ідентичність, постановка сильних запитань

1. Що таке коучинг?
Ко́ учинг (від англ. coaching — тренерство), вишкіл — метод здійснення
консалтингу й тренінгу, в якому спеціальна людина, «коуч», допомагає іншим
людям досягнути певної цілі в професії чи в особистому житті. На відміну від
наставництва, коучинг зосереджується на досягненні конкретної цілі способом,
який людині належить зрозуміти самотужки. Завдання коуча полягає передусім
у допомозі з відшукування цього способу. Джерела коучингу лежать у
спортивному тренерстві, позитивній, когнітивній та організаційній психології, в
уявленні про усвідомлене життя й можливостях постійного й цілеспрямованого
розвитку людини. Популяризація коучингу як методу почалося в 70-х роках XX
століття.

2. Коли виникає коучинг?

Коуч - це одна з професій ХХІ століття, яка стрімко поширюється у

всьому світі.

У коучингу мова йде про підтримку людини у досягненні того, до чого вона
прагне. Разом з цим, потрібно це зробити не за неї, не за допомогою порад, що
саме, і яким чином вона повинна це зробити. А досить часто саме цього і чекає
клієнт, коли приходить за відповіддю до фахівця, у пошуках так званої,
«магічної пігулки», яка за мить вирішить усі його проблеми Коучинг
відрізняється від класичного тренінгу та класичного консультування тим, що
коуч не дає порад і рекомендацій, а шукає вирішення спільно з клієнтом робота
з коучем – це досягнення певної мети, нових позитивно сформульованих
результатів у житті.

3. Які існують види коучинга?

Life Coaching (Лайф-коучинг) - концентрується на плануванні життя і

досягненні власних цілей (охоплює уміння організації узгодженості між
особистим і професійним життям);
Business-coaching (Бізнес-коучинг) - формування динамічної, креативної
позиції в конкурентному середовищі, а також підтримка і супровід у розвитку
бізнесу;
Executivecoaching (Коучинг для керівників) - спрямований на найвищий
рівень керівництва. Найбільш ефективний, коли топменеджер починає
керівну/управлінську кар’єру, хоче розвивати нові уміння і потребує підтримки у
важкі робочі моменти.
Leadership Coaching (Коучинг лідерства), який спрямований на
взаємодію з менеджером, відповідальним за управління колективами. У першу
чергу мета тут сфокусована на розвиток наступних компетенцій: супровід і
мотивування співробітників, сприяння заангажованості, лояльності членів
команди, вільний обмін власними позиціями, думками в колективі;
Career coaching (Коучинг кар’єри) - це інтерактивний процес співпраці
клієнта і коуча у сфері професійної діяльності клієнта. Коучинг кар’єри охоплює
такі аспекти професійної діяльності, як: ефективні пошуки нової роботи;
розробка плану професійного розвитку; встановлення кар’єрних цілей;
визначення і використання своїх талантів; аналіз і виділення важливих аспектів
своєї ідеальної роботи і професії; пошук роботи, яка найбільш задовольняє
потреби; початок власної економічної діяльності, зміна вектору професійного
розвитку особистості; стратегія і техніка пошуку роботи;
On-Job-Coaching (Коучинг на робочому місці) - зосереджений на
розвитку компетенції під час виконання роботи. Коуч бере участь в подіях
щоденної роботи клієнта (наприклад, зустрічах з колективом, презентаціях), і,
надаючи зворотний зв’язок, підтримує клієнта в підвищенні рівня його
професійної компетентності;
Коучинг спорту - спрямований на допомогу спортсмену в досягненні
поставлених ним же спортивних цілей. Може бути спрямований на допомогу у
розвитку фізичних, технічних, тактичних і психологічних (мотивація, протидія
психологічному тиску до, під час і після змагань, комунікація з партнерами по
команді, взаємовідносини з тренером тощо) аспектів підготовки до змагань;
Коучинг освіти - це інструмент підвищення ефективності взаємодії в
системі освіти в цілому, у всіх напрямках: педагог-студент, педагог-
адміністрація, педагог-педагог (мотиваційний чинник при цьому - повага,
значущість кожного, ріст і розвиток). Наприклад, у відносинах викладача зі
студентами завданням педагога стає організація процесу самостійного пошуку
студентом оптимальних рішень і відповідей на питання, що їх цікавлять;
Сімейний коучинг - це системна робота як з цінностями окремо взятого
члена сім`ї, так і з цінностями всієї родини в цілому. Сімейний коуч допомагає
вирішити проблеми, що виникають у колі сім’ї - з чоловіком (дружиною), з
дітьми, братами або сестрами, бабусями або дідусями, батьками, родичами.
Підсумок роботи з сімейним коучем передбачає поліпшення взаємин, як з
близькою людиною, так і в колі сім’ї в цілому;
Коучинг особистої ефективності багато в чому перегукується з
іншими варіантами коучингу.
По рівнях змін виділяють:
● поведінковий коучинг,

● коучинг розвитку,
 ● трансформаційний коучинг.
Поведінковий коучинг - коучинг, націлений в першу чергу на зміни
моделей поведінки. Це досягається за рахунок вироблення навичок, здібностей,
звичок, засвоєння та тренування нових стратегій поведінки (приклади подібних
навичок: публічні виступи, делегування повноважень, презентація, взаємодія з
клієнтами, робота з запереченнями, встановлення контакту, з’ясування потреб,
активне слухання, постановка цілей, створення ресурсного стану і т.д.).
Коучинг розвитку - коучинг, який працює з еволюційним розвитком,
розвитком особистості. На цьому рівні усвідомлюються базові потреби (і їх
відмінності від обов’язків і необхідності), глибинні цінності (і їх відмінності від
можливостей і нав’язаних стандартів), а також створюється довгострокова
система цілей - стратегія досягнення бажаних результатів в усіх сферах життя
клієнта.
Трансформаційний коучинг - коучинг, що працює з революційними
змінами, які повністю, тобто докорінно змінюють життя людини, її призначення,
місію. Тут коучинг працює з метапланом розвитку особистості, а також зі зміною
обмежуючих переконань і ухваленням кардинальних рішень для повної
самореалізації людини за допомогою реалізації практичних дій.

1. Історія виникнення коучингу.

Сама етимологія слова «коуч» походить від назви невеличкого угорського
містечка Коч, яке було розташоване в Європі напівдорозі від Відня до
Будапешту. У цьому місті у XV столітті виготовляли вози, карети та екіпажі.
Одна з найкращих карет, яка була створена майстрами цього міста, що була
розрахована на чотири особи, отримала назву «кочи зекер», що в перекладі
означало «карета з Коч». І вже в XVI та XVII ст. аналог даної карети стали
виготовляти по всій Європі. У різних країнах її називали по-різному: у Австрії -
«котче», у Франції - «коше», у Італії - «коччіо», у Англії - «коуч». Внаслідок
цього слово «коуч» стало означати засіб пересування, що доставляє людей з
пункту А в пункт Б. У цьому відображається глибока сутність даного слова. Це
«те, що швидко доставляє до мети та допомагає рухатися на шляху до цієї
мети». І як колись слушно зауважив Роберт Ділтс: «Сутність коучингу полягає у
тому, щоб запропонувати «засіб пересування», що дозволяє особі або групі осіб
перейти з поточного стану в будь-який бажаний стан, використовуючи
найкоротший шлях. В цій подорожі треба визначити основні ресурси, а також,
виявити та нейтралізувати можливі перешкоди».
У XIX ст. «коучами» англійські студенти почали називали приватних
педагогів і репетиторів, які допомагали добре підготуватися їм до іспитів.
Наприкінці XIX - початку ХХ ст. це слово увійшло у спортивну лексику як назва
професії, яка допомагає спортсмену добре підготуватися до змагань і
використати усі внутрішні ресурси для перемоги у цих змаганнях. Згодом у 50-х
рр. ХХ ст. це поняття почали використовувати з усім, що пов’язано з
консультуванням, інструктуванням.
З 80-х років ХХ ст. коучинг офіційно впроваджений у бізнесі, а як окрема
професія, остаточно сформувалася у 90-х роках ХХ ст. У США професія «коуч»
визнана у 2001 р. завдяки Міжнародній Федерації Коучингу (ICF).
Основоположником коучингового підходу вважається У. Тімоті Голві -
викладач Гарвардського університету і тренер з тенісу.
Отже, сучасна версія коучингу прийшла до нас зі світу спорту як один з
методів навчання тенісу, який пізніше використовувався у лижному спорті та
гольфі і який відрізнявся від традиційних методів навчання та ґрунтувався на
«усвідомленні, довірі та виборі».

2. Особистість коуча: професійні стандарти.

Справжнє навчання коучингу – це не короткий тренінг, семінар, майстер-клас
завдяки яким швидко «становляться коучами», отримуючи «сертифікат» про
проходження такого заходу. Після участі в такому тренінгу можна, наприклад,
використовувати лише елементи коучингу як в професійній, так і в будь-якій
іншій сфері життєдіяльності. Також при цьому заздалегідь потрібно звертати
увагу і на особистість тренера, який пропонує та буде проводити таке навчання,
хто він, що закінчив, за якою програмою, який має досвід і т.ін. В будь-якому
випадку називатися «коучем» після проходження тільки курсу або тренінгу за 1-
3 дні неприпустимо.
Мова йде про навчання у школі коучингу і це достатньо серйозний та тривалий
процес.
Всесвітньо визнаною якістю коучингу є приналежність програми навчання в ICF.
Для того, щоб стати професійним сертифікованим коучем АСС ICF, потрібно
пройти відповідну підготовку по кількості годин, власне особисто напрацювати
практичні години коучингових сесій з клієнтом (100 год.), відпрацювати сесії під
керівництвом ментора, зробити аудіо-запис коуч-сесії, який буде
проаналізований досвідченими фахівцями в головному офісі ICF на
відповідність стандартам коучингу для допущення до іспиту, скласти on-line-
іспит. Далі кожні 3 роки потрібно підтверджувати отриманий рівень чи свою
кваліфікацію, проходячи відповідне навчання по стандартах ICF.
Коучем може називатися тільки фахівець, який пройшов відповідну навчальну
програму сертифіковану ICF і який має відповідати професійним стандартам
коучингу.
Отже, коуч ICF засновує свою практику на професійних стандартах ICF:
обов’язкових базових ключових професійних компетенціях та Етичному Кодексі.
Окрім власне технології коучингу, треба виділити ще декілька складових, які є
неодмінною частиною особистості коуча як професіонала.
По-перше, це професійний і життєвий досвід коуча. Розмови про те, хто і в
скільки років може бути коучем виникає в діловому середовищі постійно. Але
коучем може бути людина, яка вже сформ ована як особистість, має досвід
роботи. Теж саме і з життєвим досвідом – чим багатшим є життєвий досвід
коуча, тим більш усвідомлена його допомога клієнтові.
По-друге, це емпатія. Ця якість важить більше, ніж просто компетенція коуча.
Більше того, емпатія – це якість, якій досить важко навчити, бо це, якість
особистості, що відповідає за розуміння емоційного стану іншої людини, її
переживань.
По-третє, місія та філософія коуча. Фактично під місією коуча розуміється
відповідь на питання «Для чого я в коучингу?». І як показує практика, далеко не
завжди у коучів є відповідь на дане питання.
По-четверте, це професійний і особистий розвиток коуча. Це по суті постійний
професійне самовдосконалення коуча.

3. Ключові компетенції коуча.

Коучі беруть на себе відповідальність:
– виявляти, прояснювати та дотримуватися тих цілей, яких бажає досягти
клієнт;
– стимулювати самостійні відкриття клієнта;
– виявляти розроблені клієнтом рішення та стратегії;
– вважати клієнта відповідальним і надійним.
Дані одинадцять ключових компетенцій коуча були розроблені для того, щоб
сприяти кращому розумінню навичок і підходів у сучасному коучингу, як він
визначається ICF. Вони також допоможуть вам привести у відповідність вже
здобуту вами освіту коуча до стандартів професії, що очікуються.
Компетенція № 1. Відповідність Етичним нормам і Професійним стандартам –
розуміння етичних норм і стандартів коучингу, а також здатність доречно
застосовувати їх у всіх ситуаціях, що виникають при взаємодії з клієнтом.
Компетенція № 2. Укладання Коучингової Угоди – це здатність зрозуміти, що
потрібно при кожному конкретному випадку взаємодії з клієнтом під час
коучингу, і встановити угоду з потенційним та новим клієнтом щодо
коучингового процесу і подальшої взаємодії.
Компетенція № 3. Встановлення довіри та близькості з клієнтом – це вміння
створити безпечне та підтримуюче середовище, що забезпечує постійну
взаємну повагу та довіру.
Компетенція № 4. Коучингова присутність – це здатність бути повністю
свідомим і створювати невимушені відносини з клієнтом, демонструючи
відкриту, гнучку і впевнену манеру спілкування.
Компетенція № 5. Активне слухання – уміння повністю сконцентруватися на
тому, що говорить і що замовчує клієнт, розуміти сутність сказаного в контексті
бажань клієнта і підтримувати процес його самовираження.
Компетенція № 6. Постановка «сильних» питань – здатність задавати такі
питання, які розкривають інформацію, необхідну для отримання максимальної
користі від коучингових взаємовідносин та для клієнта.
Компетенція № 7. Пряма комунікація – здатність ефективно спілкуватися
протягом коучингових сесій і використовувати ту мову, яка справляє найбільш
позитивний вплив на клієнта.
Компетенція № 8. Стимулювання Усвідомлення – здатність інтегрувати та точно
оцінювати багаточисленні джерела інформації, а також інтерпретувати її таким
чином, щоб допомогти клієнту усвідомити, що відбувається і тим самим досягти
обумовлених результатів.
Компетенція № 9. Проектування дій – здатність створити спільно з клієнтом
можливості для безперервного навчання під час коучингу і в житті / на роботі, і
для того, щоб здійснювати нові дії, які найбільш ефективно приведуть до
обумовлених результатів коучингу.
Компетенція № 10. Планування та постановка цілей – уміння розробити
ефективний план коучингу з клієнтом і дотримуватися його.
Компетенція № 11. Управління прогресом і відповідальністю – уміння
утримувати увагу на тому, що важливо для клієнта, та залишати
відповідальність за здійснювання дій за клієнтом.
Тема 2. Коучингові компетентності встановлення довірливих стосунків та
укладання контракту

1. Коучингові сесії в парах за алгоритмом Скарга-Запит-Контракт і

шкалювання.
Відповідь з чату GPT ( в інтернет ресурсах і літературі не знайшла)
Алгоритм "Скарга-Запит-Контракт" та процедура шкалювання можуть бути
використані в психологічних сесіях або психотерапії в парах, щоб поліпшити
комунікацію, вирішувати конфлікти та досягати спільних цілей. Давайте
подивимося на це з психологічної точки зору:
Скарга (Complaint): Висловлення скарг та обурення є важливою частиною
психотерапії та психологічних сесій для пар. Це допомагає партнерам відкрито
виражати свої емоції та переживання, що може сприяти вирішенню нерозуміння
та конфліктів.
Запит (Request): Вираження конкретних запитів допомагає партнерам
артикулювати свої потреби та бажання. Це сприяє кращому розумінню один
одного та створенню основи для побудови конструктивних рішень.
Контракт (Contract): Узгодження плану дій або контракту допомагає
структурувати спільні зусилля в парі та визначити, як будуть вирішуватися
питання та досягатися цілі.
Шкалювання (Scaling): Процедура шкалювання може використовуватися для
вимірювання змін у відносинах або в житті пари. Це дозволяє партнерам
оцінювати свій прогрес та покращення в певних аспектах життя.
Ці психологічні методи допомагають парам покращити розуміння один одного,
вирішувати проблеми та спільно працювати над своїми цілями. Важливо
вказати, що психологічна практика розвивається, і психологи можуть
використовувати різні методи та підходи в роботі з парами в залежності від їхніх
потреб та конкретних обставин.

2. Особливості заповнення форм зворотного зв'язку.

На заключному етапі коуч обговорює з клієнтом підсумки даної сесії – що
цінного бачить в ній клієнт для себе, наскільки він просунувся в досягненні своєї
основної мети. За 5 хвилин до закінчення сесії коуч робить «п’ятихвилинне
попередження»: «До закінчення нашої зустрічі залишається п’ять хвилин.
Давайте обговоримо її підсумки». Потім коуч пропонує клієнту оцінити,
наскільки він досяг мети, поставленої на дану сесію. Для оцінки досягнення
можна використовувати відому техніку шкалювання (див. розд. 4.1.5.). Потім
коуч висловлює свою оцінку сесії та дає клієнтові зворотний зв’язок.
Обов’язковою частиною коуч-сесії є «домашнє завдання» – домовленість про
те, що буде робити клієнт між сесіями. Ці дії зафіксовані раніше, на етапі
розробки плану. Зараз коуч ще раз промовляє цей план і отримує згоду клієнта
його виконувати. На цьому сесія закінчується, коуч прощається з клієнтом.

1. Які основні технології коучингу?

Основні технології коучингу залежать від конкретної школи коучингу та її

підходу. Зазвичай, коучі використовують різні методики та інструменти для
досягнення мети, яку вони встановлюють разом з клієнтом.

За стандартами Міжнародної Федерації Коучингу (ICF), основні технології та

інструменти коучингу включають:

1. Відкрите запитання: це запитання, які допомагають клієнту розкрити

свої думки та почуття, а також зосередитися на своїх цілях та бажаннях.

2. Активне слухання: це процес уважного слухання клієнта, що

допомагає коучу зрозуміти його потреби та бажання.

3. Відображення: це процес повернення клієнту його власних думок та

почуттів, що допомагає йому зрозуміти себе краще.

4. Діалог: це процес спілкування між коучем та клієнтом, що

допомагає зосередитися на меті та знайти шляхи до її досягнення.

5. Діагностика: це процес визначення потреб та бажань клієнта, що

допомагає коучу зрозуміти, які інструменти та методики будуть найбільш
ефективними для досягнення мети.

2. Як і чим відрізняється коуч від психолога, ментора, консультанта,

психотерапевта?
Коучинг відрізняється від класичного тренінгу та класичного консультування
тим, що коуч не дає порад і рекомендацій, а шукає вирішення спільно з
клієнтом]. Від психологічного консультування коучинг відрізняється
спрямованістю мотивації. Так, якщо психологічне консультування та
психотерапія спрямовані на вирішення якоїсь проблеми, позбавлення від
певного симптому, робота з коучем – це досягнення певної мети, нових
позитивно сформульованих результатів у житті

3. Розкрити поняття «зона комфорту».

Зона комфорту – область життєвого простору, що дає відчуття комфорту і
безпеки. Як правило, зона комфорту визначається звичними шаблонами
поведінки: те, до чого звикаємо, те і комфортно, де все знайомо, стабільно,
звично, нема нічого непередбачуваного. Коли людина перебуває у своєму
звичному комфортному стані – вона «пливе» по річці життя, займається своїми
звичайними (рутинними) справами кожного дня, почуває себе в безпеці, робить
те, що вміє, упевнена, що все йде своєю дорогою. У цьому середовищі вона
стає лінивою, а з часом деградує, тому що втрачає ціль і не бачить її поза
рутинними справами сьогодення. Також знаходячись в зоні комфорту, людина
перестає рухатися вперед і розвиватися, перестає прагнути кращого,
освоювати нове. Внутрішні кордони, у межах яких ми почуваємо себе у безпеці
тільки тому, що там нам все знайомо і звично, ці внутрішні рамки примушують
нас триматися за стосунки, які себе вичерпали, за роботу, яка не приносить нам
задоволення, і навіть дотримуємось звичного образу думок. Саме ці внутрішні
рамки й утворюють нашу зону комфорту.
 Тема 3. Трансформаційний та life коучинг: типові запити та технології
роботи

1. Коуч сесія у ролі коуча.

Коуч має насамперед знати ціль сесії які питання ставити, над якою потрібно
працювати під час цієї сесії. Також, які бажаються конкретні результати або
висновки від цієї сесії?

Зазвичай коучинг включає в себе діалог між коучем і клієнтом, спрямований на

розгляд питань, виявлення можливих шляхів розв'язання проблеми,
встановлення цілей та розробку плану дій. Також важливий процес активного
слухання, поставлення запитань та стимулювання рефлексії.

Приклад Клієнт (ви): Добрий день, я хотів би поговорити про мої кар'єрні цілі та
плани на майбутнє. Я відчуваю, що потрібно щось змінити у своєму житті.

Коуч (я): Розумію. Давайте розпочнемо. Спершу, я хотів би зрозуміти, які саме
цілі ви маєте на увазі та чого ви б хотіли досягти в кар'єрі.

Клієнт: Моя основна ціль - отримати більше відповідальних завдань у роботі та

підняття на роботі. Я вірю, що у мене є потенціал для більшого росту, але мені
потрібна допомога у визначенні шляху до цього.

Коуч: Дуже добре, це чітка ціль. Давайте розглянемо, які навички та ресурси
вам вже доступні для досягнення цієї цілі. Які кроки ви вже зробили або може
вирішили б зробити, щоб підготувати себе до підвищення на роботі?

Клієнт: Я почав вивчати додаткові матеріали та взявся за самостійне навчання,

щоб підвищити свої навички. Також я більше докладаю зусиль до виконання
поточних обов'язків та активно беру участь в проектах.

Коуч: Ви вже робите кроки в потрібному напрямку. Давайте розглянемо, як ми

можемо підсилити ці зусилля та планування для досягнення вашої кар'єрної
цілі. Можливо, ми можемо розробити певний план дій або визначити конкретні
проекти, над якими ви могли б працювати.

Коуч-сесія має бути більш детальною та індивідуалізованою в залежності від

ситуації та потреб. У коучингу велика увага приділяється слуханню, запитанням
та стимулюванню самопізнання, щоб клієнт міг знайти власні рішення та плани
дій.
2. Коуч сесія у ролі клієнта.

Основні цілі та завдання коуч-сесій у ролі клієнта можуть значно варіюватися в

залежності від індивідуальних потреб та конкретних обставин клієнта. Однак
загальні цілі та завдання можуть виглядати так:

Самопізнання: Клієнт розвиває глибше розуміння себе, своїх цілей, цінностей,

переконань та мотивації.

Визначення та постановка цілей: Визначення чітких та конкретних цілей, які

клієнт бажає досягти в різних сферах життя.

Розвиток навичок: Розробка та вдосконалення навичок, які допоможуть клієнту

досягнути своїх цілей, будь то особисті навички, навички комунікації чи
професійні навички.

Стратегії та план дій: Розробка конкретних стратегій та планів дій для

досягнення поставлених цілей.

Подолання перешкод: Допомога в подоланні психологічних, емоційних та

практичних перешкод, які можуть заважати досягненню цілей.

Розвиток самодисципліни та мотивації: Підтримка у підвищенні рівня

самодисципліни та мотивації для досягнення бажаних результатів.

Самовдосконалення: Робота над особистим ростом та підвищенням рівня

задоволеності в різних сферах життя.

Ефективність та продуктивність: Оптимізація особистої чи професійної

продуктивності та досягнення кращих результатів.

Зменшення стресу та робота над ним: Розвиток навичок керування стресом та

психологічної стійкості.

Зміни в стосунках: Покращення міжособистих стосунків, розв'язання конфліктів

та покращення комунікації.

І т.д.

Цілі та завдання коуч-сесій можуть бути індивідуалізовані відповідно до потреб

клієнта, і коуч згідно запиту розробляє детальний план дій.

3. Коуч сесія у ролі ментора.

Ментор - це людина, що самостійно встановлює інтенсивність та напрямок
навчання.
Ментор / наставник має більше
досвіду і часто займає більш
високу позицію по відношенню
до підопічного / клієнта

Ментор / наставник скеровує та

контролює дії клієнта та показує
приклад - як потрібно робити

Якщо ви маєте на увазі коуч-сесію у ролі ментора, то можу порекомендувати

вам вести записи про кожну сесію, включаючи дату, час, тему, мету, результати
та плани на майбутнє. Це допоможе вам зберігати інформацію про ваші сесії та
відстежувати ваш прогрес.

Якщо ви маєте на увазі запити на залучення зовнішніх клієнтів на ваші сесії, то

можу порекомендувати вам розглянути використання системи управління
відносинами з клієнтами (CRM). CRM допомагає компаніям управляти
взаємовідносинами зі споживачами, включаючи збір, зберігання та аналіз
інформації про споживачів, постачальників, партнерів та інформації про
взаємовідносини з ними . Це може допомогти вам залучати нових клієнтів та
зберігати інформацію про ваші сесії та відстежувати ваш прогрес.

Коуч-сесії у ролі ментора — це процес, в якому коуч допомагає менті (тому, хто
потребує менторства) досягти певної цілі в професійній або особистій сфері.
Основні цілі та завдання коуч-сесій у ролі ментора можуть бути такими:

● Допомогти менті визначити свою ціль, виміряти її досяжність та

реалістичність, розробити план дій для її досягнення.
● Підтримувати менті на шляху до цілі, надавати йому об’єктивну зворотній
зв’язок, стимулювати його мотивацію та відповідальність.
● Ділитися з менті своїм досвідом, знаннями, експертизою,
рекомендаціями, які стосуються його цілі, але не нав’язувати свої
рішення або погляди.
● Допомагати менті розвивати свої компетенції, навички, вміння, які
необхідні для досягнення цілі, а також саморозвитку та самооцінки.
● Створювати довірливу, позитивну, відкриту атмосферу на сесіях, в якій
менті відчуває себе комфортно, впевнено, поважано.
1. Складання тлумачного словника.

Складання тлумачного словника для коуча - це не типова частина роботи

коуча, і цей процес не є обов'язковим або стандартним елементом коучингової
практики. Однак, у певних ситуаціях, коуч може вирішити створити або
використовувати тлумачний словник для поліпшення якості своєї роботи. Ось
декілька ситуацій, де це може бути корисним:

Робота з іноземними клієнтами: Якщо коуч працює з клієнтами, які спілкуються

англійською або іншими іноземними мовами, він може створити тлумачний
словник для допомоги в поясненні термінів та концепцій на їхній мові.

Специфічні сфери або індустрії: Якщо коуч спеціалізується на роботі з

клієнтами у певних сферах або індустріях, де існують специфічні терміни та
термінологія, він може створити словник, щоб забезпечити зрозумілість та
чіткість комунікації.

Особливі методики чи техніки коучингу: Якщо коуч використовує особливі

методики чи техніки коучингу, він може створити словник, де пояснюється
сутність цих методик та терміни, пов'язані з ними, для забезпечення
зрозумілості для клієнтів.

Для навчання або підготовки коучів: Коучі, які викладають коучинг або
підготовлюють інших коучів, можуть створити тлумачний словник для своїх
студентів, щоб допомогти їм краще розуміти та використовувати специфічну
термінологію.

У будь-якому випадку, створення тлумачного словника є індивідуальним

вибором кожного коуча, і воно може бути корисним лише там, де є необхідність
у полегшенні розуміння та комунікації.

2. Специфіка експериментальної і дослідницької роботи в коуча.

Дослідницько-експериментальна робота є важливою складовою процесу

навчання та дослідження. Вона дозволяє учням здійснювати пізнавальну
діяльність, розвивати дослідницькі навички та творчі здібності. Це допомагає
учням краще зрозуміти теоретичний матеріал та застосовувати його на
практиці. Дослідницько-експериментальна робота є ефективним методом
наукового пізнання, який дозволяє забезпечити емпіричний рівень пізнання та
розвивати творчі здібності учнів.
3. Аналіз проблем в родині з кута зору коучинга.
Аналіз проблем в родині з кута зору коучинга може допомогти виявити та
вирішити проблеми, що виникають в сім’ї. Коучинг може допомогти родині
зосередитися на позитивних аспектах життя та знайти шляхи до щастя та
гармонії.
Сімейний коуч допомагає вирішити проблеми, що виникають у колі сім’ї - з
чоловіком (дружиною), з дітьми, братами або сестрами, бабусями або дідусями,
батьками, родичами. Підсумок роботи з сімейним коучем передбачає
поліпшення взаємин, як з близькою людиною, так і в колі сім’ї в цілому
 Тема 4. Методи і технології проведення групового коучингу

1. Основні інструменти коучингу.

1. Основною технікою коучингу є питання, які бувають декількох видів:

1) закриті - такі, на які можна дати однозначну відповідь або ж відповідь "так"
або "ні", наприклад: "Скільки вам років?", "Ви заміжня?", "Чи приносить
вам робота задоволення?";
2) відкриті, чи не передбачають однозначної відповіді і спрямовані на
відкритий розповідь клієнта: "Розкажіть про свою сім'ю", "Що ви можете
сказати про свого начальника?";
3) питання-парафраз, спрямовані на перевірку розуміння клієнта:
"Правильно я зрозуміла, що ..?";
4) альтернативні питання, чи "китайське меню" (питання, які містять кілька
альтернатив відповіді).

2. Шкалирование також можна вважати базовою технікою коучингу. Воно може

використовуватися для різних цілей, але в першу чергу його використовують
для оцінки змін. На шкалі від 1 до 10 відзначають наявний стан, потім в кінці
сесії відзначають досягнутий стан.

3. Лінія часу також використовується дуже широко на етапі планування дій.

Техніка полягає в тому, що на тимчасовій прямий відкладаються основні етапи
досягнення мети.

Використання лінії часу проілюструємо прикладом з практики.

Запит клієнта - виконання проекту до наміченого терміну. Проект досить

складний, і клієнт в розгубленості, він не впевнений, що зуміє все виконати в
термін.

4. Техніка "що якщо?" використовується для подолання опору і сумнівів:

"Ніхто на це не погодиться", "На це немає грошей", "Це неможливо" і т.д.
В цьому випадку коуч задає питання: "Що буде, якщо хтось на це
погодиться?"; "Що буде, якщо раптом з'являться гроші?"; "Що буде, якщо
це раптом стане можливим?" Ця техніка допомагає клієнту звільнитися
від цензури здорового глузду, виникає безліч нових варіантів досягнення
мети, і в результаті вона починає сприйматися більш реалістичною.
5. Колесо коучингу може використовуватися для різних завдань: визначення
пріоритетної мети, ситуація вибору, оцінка можливостей, оцінка
життєвого балансу і т.п. Техніка полягає в тому, що малюється коло, який
ділиться на сектори з відповідними назвами (наприклад, назви сфер
життя клієнта), і далі проходить оцінка (шкалювання) кожного сектора.
6. Робота по логічним рівням. В коучингу часто використовується модель
логічних рівнів, розроблена Робертом Ділтсом на основі відкриттів Бертрана
Рассела в області логіки і математики і Грегорі Бейтсон для опису процесу
обробки інформації в поведінкових науках. У 1973 р Грегорі Бейтсон виявив, що
в пізнанні, зміни, комунікації і просто в житті дотримуються якісь природні рівні
класифікації. Дилтс адаптував цю ідею стосовно ієрархічної організації
інформації, яка сприймається і відтворюється людиною або групою (компанією).
Відповідно до цієї моделі, людина переробляє інформацію відповідно до логіки
ієрархії логічних рівнів

2. Модель GROW.
Goal – правильна постановка завдань і цілей.
Reality – об’єктивне дослідження та аналіз реальності.
Options – виявлення потенційних можливостей і необхідних дій
Will – виховання у людини мотивації до дій за необхідне для досягнення мети.
Кожен з чотирьох етапів проходження коучингу по даній моделі має на увазі
список питань, які задає своєму клієнтові коуч.
На етапі «Goal», головним завданням коуча є допомога клієнту в правильному
визначенні цілей і завдань. Тому для коуча дуже важливо на цьому етапі
правильно визначити тему розмови і допомогти клієнту окреслити ті результати,
які він хоче досягти. При цьому, дуже важливо зрозуміти головні бажання
клієнта і визначити на скільки вони реалістичні. Виявити реальні терміни
необхідні для досягнення поставлених цілей і порівняти їх з бажаннями клієнта.
Зрозуміти наскільки він готовий до досягнення успіху в довгостроковій
перспективі або ж він орієнтований лише на швидке досягнення поставлених
цілей.
На етапі «Reality» проводитися детальний аналіз реальності, тобто
визначається об’єктивний стан клієнта в даний момент і що саме стало
наслідком і причиною такого становища. Як часто клієнт потрапляє в подібні
життєві ситуації і як він намагався з них виходить раннє.
Також, на цьому етапі, проходження моделі «GROW», важливо чітко розуміти
думки свого клієнта з приводу тієї ситуації в якій він опинився і які кроки він
вважає найбільш ефективними, для вирішення виниклої проблеми.
На етапі «Options» настає момент усвідомленості дій і пошуку альтернативних
варіантів рішення проблем і досягнення поставлених цілей і завдань. При
цьому важливо правильно проаналізувати всі дії, зроблені клієнтом і провести
об’єктивну оцінку їх ефективності. Чи справді вони допомагають змінити ту
ситуацію, в якій він знаходиться або просто є неефективними діями, які
забирають багато сил і часу.
На етапі «Will», який є завершальним і найбільш важливим, клієнт повинен
зрозуміти і прийняти правильні рішення виявивши найбільш ефективні дії, які
будуть спрямовані на рішення обговорюваної їм проблеми. Саме на цьому
етапі, клієнт повинен побачити перед собою картину свого успішного
майбутнього, повинен перестати бояться проблем і зняти внутрішні бар’єри і
страхи, які заважають йому досягти бажаної мети і добитися потрібного
результату.
При цьому, картина майбутнього успіху не повинна бути примарним міфом. На
цьому етапі проходження коучингу, клієнт повинен не тільки бачити мету, до
якої він прагне, а й виробити поетапний план її досягнення, прорахувавши всі
можливі ризики і повинен зробити цей крок усвідомлено. Клієнту необхідно чітко
розуміти, який крок і дію він зробить спочатку, яким буде перший пройдений
етап і всі подальші дії, які йому необхідно буде надалі зробити. Він повинен
визначити, що необхідно йому для підтримки морального духу на цьому
непростому шляху і які люди з його близького і професійного оточення зможуть
надати йому допомогу.
Такий чіткий, детально пророблений план дій, з певними термінами їх
проведення, стане для вашого клієнта найбільш сильним і ефективним
внутрішнім мотиватором. Адже ніщо не стимулює краще, ніж можливість
слідувати створеного плану, виконувати потрібні дії, і крок за кроком йти до
своєї мрії відчуваючи позитивні зміни і результати на кожному етапі цього
шляху. І чим далі просуватиметься клієнт в реалізації створеного плану, тим
ближче і ближче буде його мета, і тим сильніше буде працювати його внутрішня
мотивація.

3. Стратегія Уолта Діснея.

Стратегія Діснея – це синергія Мрійника, Реаліста та Критика, які живуть у

кожній людині. Відправною точкою є Мрійник, він генерує ідеї, напрацьовує
матеріал та запускає фантазію. Реаліст зважає на гроші, можливості, час,
людей – все, що потрібне для реалізації проекту. Критик шукає відповіді
питання: кому це треба, які помилки можливі, як цього уникнути, як
підстрахувати втілення ідеї.

На жаль, ці три іпостасі представлені в людині не рівних частках, тому часто

одні люди будують повітряні замки та генерують ідеї, але ні на крок не
просуваються у творенні. А інші є відмінними виконавцями та геніальними
стратегами, але при цьому абсолютно беземоційні. Ну, а критиків достатньо
завжди.

1. Піраміда Роберта Ділтса.

Піраміда Ділтса, або піраміда логічних рівнів Роберта Ділтса це концепція, що
допомагає зрозуміти сенс дій людини (або компанії) на різних рівнях.

Навіщо це вам може знадобитися:

1. Розібратися з певними проблемами;

 2. Допомогти з прийняттям рішень;
3. Робота зі стратегією розвитку себе чи організації;
4. Допоможе знайти сенс життя.

2. Опис рівнів піраміди Р. Ділтса.

Піраміда складається з 6 рівнів. Від низу до верху: Оточення / Поведінка /

Здібності / Цінності та переконання / Ідентичність / Місія

Рівень 1. "Оточення"

"Що я маю?", "Де я перебуваю?", "Хто і що мене оточує?" На цьому рівні

перебуває все те, що нас оточує, коли людина займається певною роботою, то
взаємодіє з оточенням: людьми, місцями, матеріальними речами тощо.

1. умови життя;
2. місце, де ми живемо;
3. предмети, які нас оточують;
4. люди, з якими ми контактуємо.

Це рівень усього, до чого ми "торкаємося" щодня.

1. Де і з ким ви перебуваєте?
2. Що бачите, чуєте?

В основі піраміди лежить середовище проживання людини. До нього належать

географічне місце розташування (країна, місто, район), приміщення, де вона
живе і працює, фізичні об'єкти, якими вона володіє, люди, які оточують її.

Це стосується всіх аспектів життя: матеріальних благ, можливостей, сім'ї.

Наприклад, який у вас зараз бізнес, скільки ви заробляєте, які у вас стосунки з
батьками, чи є сім'я.

Рівень 2. "Поведінка, Дії"

Ставить запитання "Що я роблю?", "Чим займаюся?". Тут усі наші дії: що
робимо, коли контактуємо з іншими людьми і з самим собою.

Більшість цілей людини знаходиться на цих двох рівнях. Знайти другу

половину, стати визнаним і шанованим експертом, купити машину, виплатити
іпотеку, отримувати задоволення від роботи. Усе, що стосується перебігу життя,
знаходиться тут.

Дії або бездіяльність, результати, які спостерігач бачить, чує і відчуває за участі
особистості в певному русі.

● Що ви робите в цьому місці?

● Що роблять інші?

Поведінка. Діяльність людини. Якщо , другий рівень - наша реакція на ці

обставини.

Наступний чинник, що формує переваги і мотиви людини - це дії, які вона

звикла здійснювати, те, як вона поводиться з іншими людьми, і яку поведінку
вважає прийнятною щодо себе. Тобто, ви можете зрозуміти щось щодо своєї
реальності в тому разі, якщо поставите собі запитання про особисті дії.

Ви ставите собі запитання про те, що робите і що отримуєте. Коли відповідь

очевидна, то набагато чіткіше приходить розуміння того, чому ми маємо той
результат, який нас не влаштовує. І постає більш конкретне запитання: це
життя так складається чи ми його так складаємо?

Наприклад, людина скаржиться, що в неї не вистачає грошей. Їй важко

зізнатися собі, що вона просто мало працює, халтурить і не приділяє час для
професійного розвитку. Якщо запитати її про те, що вона робить щодня, то
виявиться, що робоча зміна триває лише 4 години, хоча будь-яка інша людина
працює 8 годин.

Логічна піраміда Ділтса дає зрозуміти, що саме не дає змоги вам збільшити
дохід у 2 рази.

Рівень 3. "Здібності"

Відповідає на запитання: "Як я обираю?", "Як я це роблю?", "Як я можу

впливати на світ?", "Що я вмію?". Усе, що людина вміє: від приготування
лазаньї до вміння координувати проєкти. Усі знання, навички - все "лежить" на
цьому рівні.

Людина визначається з тим, на що здатна, це самостійне розширення

вроджених здібностей і навичок. Це ефективне застосування вмінь і набутих
навичок для вирішення життєвих питань. Це внутрішня поведінка особистості.
 1. Як ви робите те, чим займаєтеся?
2. Як ставитеся до людей, які тут перебувають?
3. Якими володієте особливими навичками?

Третій рівень піраміди стосується стратегії. Цей рівень визначає досвід і

навички людини, а також її внутрішній ресурс і вміння ним користуватися. На
цьому рівні можна детально розібрати свої установки та визначити причини
невдач у житті.

Одні вважають за краще працювати в поті чола, щоб накопичити на житло або
навчання в іншій країні. Хтось обирає вдало вийти заміж. Людина може зробити
ставку на пошук роботи або відкриття своєї справи. Можна обирати вчити мови
і займатися спортом після роботи або пити пиво біля телевізора.

Рівень 4. "Цінності та переконання (і переконання, що обмежують)":

Відповідає на запитання: "Що належить до важливого, у що ми віримо?", "Чому

одне важливе для мене, а інше - ні?", "Чому займаєтеся тим, чим займаєтеся?",
"Ваші думки про себе, оточуючих людей, роботу?".

Віра в можливе і неможливе, що добре для людини, а що погано, чому вона

надає значення, що має найбільшу цінність, чи відчуває мотивацію з цих
приводів. Підтримують чи перешкоджають особисті цінності в управлінні
поведінкою та визначенні життєвого шляху.

На цьому рівні людина структурує свої цінності та переконання, відповідає на

запитання, чому вона думає так, а не інакше. Який досвід дитинства,
переконання можуть стояти за тими чи іншими особливостями мислення.

У кожної людини є певний звід внутрішніх правил, який визначає її вчинки.

Щось, що підказує: так буде правильно, а так - не дуже. Цінності та
переконання, як правило, формуються сім'єю, авторитетними людьми,
культурним оточенням.

На цьому рівні розкриваються шаблони і стереотипи сприйняття, які не дають

отримати бажане.

Рівень 5. "Ідентичність, Особистість, Роль"

Відповідає на запитання: "Хто я такий?", "Хто я і що мною рухає?"

Самооцінка особистості, самовідчуття, усвідомлення людиною свого місця і
ролі у світі. Може включати ототожнення з роботою, релігією, сімейним станом
тощо. Це тлумачення подій з точки зору власної самооцінки. На цьому рівні
роль, яку відіграє людина в суспільстві, ким вона себе бачить і як відчуває в тій
чи іншій компанії.

1. Ваше розуміння самого себе, свого образу?

2. Ким ви себе вважаєте, яка ваша суть і роль?

Простими словами, ідентичність - відповідь на запитання "Хто я?" До якої групи

зараховує себе людина, як вона себе позиціонує.

Може бути кілька ролей і піраміда може зверху виглядати як багаторівнева

система. Сім'я, Керівництво, (набір ролей) - що тут на організаційному рівні?

Усі люди різні. Навіть люди, які виховані в однаковому оточенні, отримали
однакову освіту, мають схожу шкалу цінностей. Те, що робить нас різними,
називається ідентичністю, або особистісною своєрідністю.

Самоідентифікація - чинник успіху в житті.

Рівень 6. На вершині піраміди - "Місія"

Відповідь на запитання: "Навіщо я живу?", "Для чого більшого я існую?",

"Заради чого я живу?", "Який кінцевий сенс моїх дій?", "Що залишиться після
мене?".

1. Чи існують тут люди або групи, до яких належите і ви?

2. Яка ваша місія у всьому цьому?
3. Можете висловити словами сенс своїх дій?

Місія. Це найвищий рівень, який стосується цінностей і смислів. На цьому рівні

людина відповідає для себе на запитання "Навіщо я живу?". Найчастіше
причини наших проблем і відповіді на них кореняться на нижчих рівнях.

Описує надособистісні орієнтири людини. Це може бути ставлення до життя і

смерті, духовні устремління і цілі, не пов'язані матеріальними рамками.

Цей рівень допомагає усвідомити важливість і цінність конкретної людини в

масштабах всесвіту. Наприклад, японські компанії базуються на засадах
цінностей і місії, яка буде актуальною і через 100-200 років.
3. Допоміжні техніки у коучинговому процесі.
Допоміжні техніки у коучинговому процесі: використання метафор, метафоричні
асоціативні карти, техніка «воронка запитань», техніка «картезіанські
запитання», техніка «SMART» (визначення критеріїв задач), модель SWOT,
вправи, спрямовані на самопізнання та розвиток особистості.
Тема 5. Типові запити та техніки бізнес-коучингу

1. Запити сесій із зовнішніми клієнтами.

2. Особливості заповнення електронного журналу коуч-сесій.

Заповнення електронного журналу коуч-сесій має свої особливості, які
залежать від конкретної платформи, що використовується. Якщо ви маєте на
увазі заповнення електронного журналу для коучингу, то можу
порекомендувати звернутися до відповідних документів, які надає ваш
провайдер платформи. Якщо ви маєте на увазі заповнення електронного
журналу для сесій з коучем, то можу порекомендувати вам вести записи про
кожну сесію, включаючи дату, час, тему, мету, результати та плани на
майбутнє. Це допоможе вам зберігати інформацію про ваші сесії та
відстежувати ваш прогрес.

3. Алгоритм заповнення оцінних форм зворотного зв'язку.

Заповнення оцінних форм зворотного зв'язку в процесі коучинга може бути

корисним для отримання повноцінної інформації від клієнта та для підвищення
якості надання послуг. Нижче наведено алгоритм для оцінних форм зворотного
зв'язку щодо особливостей емоційної сфери клієнта під час коучингу:

І. Створення оцінночної форми Створення оцінну форму або анкету для збору
зворотного зв'язку від клієнтів. Форма може містити питання, які допоможуть
зрозуміти, як клієнт сприймає процес коучингу, які зміни відбулися в його
емоційній сфері та наскільки задоволений результатами.

ІІ. Відкриті і закриті питання: Форма повинна включати як відкриті питання, які
дозволять клієнтам висловити свої думки та почуття у вільній формі, так і
закриті питання, які дозволять швидко зібрати конкретну інформацію.

ІІІ. Збір зворотнього зв’язку: Під час або після закінчення коуч-сесій надішліть
клієнтам оцінну форму. Зберіть їхні відповіді та аналізуйте їх, звертаючи
особливу увагу на їхні емоційні реакції, ставлення до коуча, відчуття
задоволення та будь-які зміни в їхній емоційній сфері.
ІV. Аналаз і висновки: Після збору відповідей аналізуйте інформацію. Виділіть
ключові тенденції та закономірності в емоційній сфері клієнтів, які можуть бути
корисні для поліпшення процесу коучингу.

V. Заключні висновки та подальший розвиток: На основі отриманого зворотного

зв'язку розробіть заключні висновки та визначте, які кроки можна підприймати
для покращення якості надання послуг у майбутньому. Можливо, це буде
коригування методики роботи, зміни у взаємодії з клієнтами або додаткова
підготовка та навчання.

Цей алгоритм допоможе зібрати інформацію про емоційний стан та

задоволення клієнтів в процесі коучингу і зробити висновки для подальшого
вдосконалення роботи коуча.

1. Особливості емоційної сфери клієнта.

2. Порівняльна характеристика діагностичних процедур у коучінгу.

План самостійної роботи: Для порівняльної характеристики діагностичних

процедур у коучингу може виглядати наступним чином:

Вибір діагностичних процедур

Підібрати декілька різних діагностичних процедур, які використовуються у сфері

коучингу. Це можуть бути психометричні тести анкети, інтерв’ю, спостереження.
Психометричні тести - це стандартизовані інструменти для вимірювання різних
аспектів особистості та психологічних характеристик. Вони можуть бути
включені в процес коучингу для отримання більш глибокого розуміння клієнта
та підтримки його розвитку. Ось як психометричні тести можуть бути
використані в коучингу:

Згода та конфеденційність: Перш за все, клієнт повинен надати свою згоду на

проведення тестування, і інформація, зібрана під час тестування, повинна бути
оброблена конфіденційно та захищена від несанкціонованого доступу.

Об’єктивність: Психометричні тести повинні бути об'єктивними та надійними, а

їхні результати не повинні спотворюватися.

Інтерпритація результатів: Результати тестів повинні бути інтерпретовані

кваліфіковано коучем чи психологом, який може допомогти клієнту розуміти їхні
основні цілі щоб мати більше розуміння та встановити зв'язок між результатами
тестування та їхніми особистими цілями та розвитком. Коуч повинен бути
готовий роз'яснити значення результатів та спільно з клієнтом розглянути, як ця
інформація може бути використана для досягнення конкретних цілей в процесі
коучингу.

Оцінка особистості: Деякі психометричні тести, такі як MBTI (Myers-Briggs Type

Indicator) або Big Five Personality Inventory, допомагають клієнту краще
зрозуміти свою особистість, включаючи риси характеру, схильності та стилі
взаємодії. Це може допомогти у роботі над особистим розвитком та взаємодією
з іншими.

Оцінка здібностей: Тести з оцінки навичок або інтелекту, наприклад, тести на

когнітивні здібності, можуть допомогти визначити сильні та слабкі сторони
клієнта. Ця інформація може бути корисною для визначення областей, в яких
клієнт може зосередити свої зусилля для розвитку.

Оцінка емоційного інтелекту: Емоційний інтелект (EQ) тестування може

допомогти клієнту розробити навички емоційного управління та міжособистісної
ефективності. Визначення рівня EQ може сприяти розвитку важливих навичок,
таких як емоційна свідомість та керування конфліктами.

Оцінка цінностей і цілей: Тести на визначення особистих цінностей можуть

допомогти клієнту краще зрозуміти, що є для нього важливим у житті. Ця
інформація може бути корисною для роботи над встановленням та
досягненням особистих та професійних цілей.

Оцінка стресостійкості: Деякі тести можуть оцінювати рівень стресостійкості та

навички керування стресом. Це може бути корисно в контексті роботи над
психологічним благополуччям та підвищенням рівня стійкості до стресу.

Комунікаційні навички: Тести на оцінку комунікаційних навичок можуть

допомогти клієнту покращити свою здатність спілкування, слухання та
розуміння інших.

При використанні психометричних тестів у коучингу важливо дотримуватися

певних принципів і етичних стандартів:

Потрібно пам'яти, що психометричні тести - це лише один інструмент у процесі

коучингу, і вони повинні використовуватися спільно з іншими методами та
техніками коучингу для досягнення найкращих результатів для клієнта.

3. Типи коучингових розмов.

У процесі коучингової розмови залежно від ситуації, характеру, перебігу
та розвитку, коуч може застосовувати декілька типів розмов. Ця ідея
називається «Жонглюванням можливостями» і походить з методу Коучинг
майстерності. Виділяються у ньому 7 різних типів розмов. Відмічено, що
досвідчені коучі застосовують усі типи розмов, у той час як коучі, які тільки
починають набувати досвід, обмежуються тільки одним типом, тобто ставлять
питання і виконують роль терапевта.
Типи коучингових розмов згідно з методом Коучинг майстерності:
1. Декларування нових можливостей - Коуч заохочує співрозмовника до
досягнення бажаної мети, звертає увагу на те, що дійсно можливо, і спирається
на його попередній досвід, щоб він побачив можливість, яка в свою чергу зможе
спонукати його до конкретної дії.
2. Мислячий партнер - Часто перед нами повстають проблеми, які нелегко
вирішити. тому слід дізнатися, чи не потрібний такому співрозмовнику мислячий
партнер.
3. Пошук відповіді - застосовуться цей тип розмови: коли стає зрозумілим, що
клієнт має чудову ідею, але виражає це в незрозумілий спосіб, або коли він
почуває себе незрозумілим.
4. Перемоделювання способу мислення і поглядів - розмова, яка ґрунтується
на зміні моделі способу мислення, іде відразу ж після розмови типу «пошук
відповіді»..
5. Навчання і консультування -застосовується цей тип розмови: коли ви
бажаєте передати клієнту свою точку зору, коли введення якоїсь відмінності
дозволить клієнту краще зрозуміти проблему або збільшить його мотивацію,
коли він просить у Вас поради. .
6. Стимулювання / заохочення до дії - застосовується цей тип розмови: коли
клієнт має вже досить розроблену стратегію і хоче діяти, коли він не бачить
можливості ефективних дій, коли вже точно визначено, що конкретно потрібно,
тоді виникає питання «Що далі?».
7. Чесна критика - застосовується, коли працюєте над планом розвитку певної
компетенції і вам потрібно разом з клієнтом оцінити його сильні та слабкі
сторони, так, наприклад, коли ви попрацювали над бізнес-планом, але дії
клієнта призводять до інших не запланованих результатів..
 Тема 6. Трансформаційні ігри в роботі з цінностями й мотивацією

1. Цінності й ціннісні орієнтації клієнта.

Трансформаційні ігри.

Ціннісні орієнтації клієнта визначають:

1) загальну спрямованість інтересів і прагнень особистості;
2) ієрархію індивідуальних вподобань і зразків;
3) цільові і мотиваційні програми;
4) рівень вподобань;
5) уявлення про дійсне і механізми селекції за критеріями значущості;
6) міру готовності й рішучості до реалізації власного «проекту життя».

Цінності – це, з одного боку, властивість того чи іншого суспільного предмета,

явища, які задовольняють потреби, інтереси, бажання.
Єдиної класифікації цінностей у сучасних наукових дослідженнях не
існує. Одні характеризують цінність як об’єктивну суть речей, інші – як власне
цінність, грошову вартість предмета, треті – ототожнюють із поняттям блага,
корисності для особистості, четверті – пов’язують із суб’єктивною значущістю
цього предмета для життєдіяльності людини, п’яті – з його властивостями
задовольняти потреби, інтереси,бажання.
Саме тому дослідники класифікують цінності по-різному:
1) за об’єктом засвоєння – матеріальні, морально-духовні;
2) за метою засвоєння – егоїстичні, альтруїстичні;
3) за рівнем узагальненості – конкретні, абстрактні;
4) за способом вияву – ситуативні, стійкі;
5) за роллю в діяльності людини – термінальні, інструментальні;
6) за змістом діяльності – пізнавальні, предметно-перетворювальні
(творчі, естетичні, наукові, релігійні та ін.);
7) за приналежністю – особистісні (індивідуальні), групові колективні,
суспільні, загальнонародні (національні), загальнолюдські.
У психологічному аспекті існують класифікаційні моделі, у яких цінності
структуризуються за предметом або змістом об’єктів, на які вони спрямовані
(соціально-політичні, моральні, економічні і інші); за суб’єктом ставлення
(суспільні, цінності соціальних груп, колективні, індивідуальні).

Трансформація — це зміна.
Гра — тип осмисленої непродуктивної діяльності, де мотив лежить не в її
результаті, а в самому процесі.
Можна сказати, що “трансформаційна гра” — це осмислена зміна в
процесі непродуктивної діяльності. Простими словами: в процесі гри учасники
мають змогу переосмислити свої цінності, приміряти на себе іншу роль чи
побувати в ситуації, яка ще ніколи не ставалась з ними в реальному житті.
Трансформаційні ігри поділяються за певною складовою: психологічні,
бізнес-ігри, езотеричні, соціальні.

2. Потреби особистості та особливості мотиваційної сфери клієнта.

Інфа з інтернету (далі є з підручника Романюк)
Мотиваційна сфера як конструкт, що відображає зв'язки між потребами,
мотивами та цілями.
Мотиваційна сфера особистості не являє собою систему мотивів, а є
ядром особистості, у якому перетинаються всі її властивості. Будь-яка
властивість особистості більшою чи меншою мірою, прямо чи опосередковано
впливає на мотиваційний процес, завданням якого є підключення енергії для
виконання усієї діяльності, яку особистість виконує упродовж життя.
Під мотиваційною сферою особистості розуміється вся сукупність
мотивів, які формуються і розвиваються протягом життя. Ця сфера динамічна і
розвивається залежно від обставин.
Питання про природу мотивів є одним з головних. А.Маслоу будує „піраміду"
потреб, які є підґрунтям мотивів — біологічні потреби, потреби в безпеці,
афіліативні потреби, потреби в повазі, престижі, потреби в самоактуалізації.
У теорії набутих потреб Девіда МакКлелланда в основу механізму
мотивації людини до високопродуктивної праці також закладено задоволення
потреб. Дана теорія пов'язана з вивченням і описом впливу на поведінку
людини трьох груп потреб вищих рівнів:
1. причетності (співучасті);
2. успіху (досягнення);
3. влади.
Кожну з цих потреб можна віднести до будь-якої з потреб за ієрархією А.
Маслоу. Ці, досить сильні потреби для людини, значно впливають на її
поведінку і змушують діяти.
Численні мотиви індивіда є відображенням потреб, властивих різним
спільнотам, до яких він належить. Цим визначається складна картина
динамічної сторони мотивів, їх узгодженість або суперечність, диференціація
або інтеграція тощо. Але людина не завжди усвідомлює свої потяги. Вона знає
фактичний бік свого життя, але часто не усвідомлює (або усвідомлює не досить
чітко) істинні причини або спонукання до здійснення певних вчинків або дій.
Мотивами до дій виступають різні спонукання: усвідомлені потреби та
інтереси людини, установки та ідеали, переконання та світогляд, почуття та
думки. Тому при аналізі поведінки і діяльності слід не лише визначати головні
прагнення, але й з'ясовувати ті особливості особистості, які визначають її
життєву позицію, її відношення до різних сторін дійсності.
У коучингу важливою умовою й основним аспектом розвитку особистості
клієнта є мотивація до змін (це основа коучингового процесу), прагнення
розширювати сфери своєї життєдіяльності, інтерес до нових сфер або аспектів
життя, прагнення до самовдосконалення тощо. Доцільно згадати висловлення
Абрахама Маслоу, який говорив, що «Все наше життя – навчання, кожна
людина в ньому – вчитель, і кожна людина завжди залишається учнем». При
цьому основним є усвідомлене активне опанування особистістю свого
внутрішнього світу та пізнання особливостей соціально-психологічних процесів
та явищ, що безпосередньо впливають на якість життя.
При цьому комунікацією в рамках коучингу часто називають
«трансформаційними розмовами». Цим терміном позначається спосіб розмови,
внаслідок якого якісно змінюється життя співрозмовника. І відповідно коуч
відіграє тут роль провідника. Тобто коучинг – це, передусім, трансформація. І
наскільки клієнт готовий до змін насамперед, залежить саме від нього.
Слід зазначити, що зміни стосуються усіх сфер психічної активності
людини й проявляється у таких основних аспектах:
• ціннісно-мотиваційному (зміни цінностей, мотивів);
• когнітивному (осмислення нових підходів, виникнення нових думок, уявлень,
бачення нового);
• поведінковому (здійснення певних дій, перетворень);
• емоційному (виникнення нових емоцій).
Багато залежить від того, як ми сприймаємо оточуючий світ. Одна
і та сама ситуація може сприйматися різними людьми зовсім по- різному. Це
свідчить про неповторні особливості кожної людини, рис її характеру та
настрою, емоцій і відчуттів, життєвого досвіду й оточуючого середовища тощо.
Способи самомотивації:
1. залиште свою зону комфорту;
2. не бійтеся робити помилки;
3. не обмежуйте своє мислення;
4. розвивайте здібності;
5. закінчуйте те, що почали робити;
6. живіть теперішнім;
7. не зупиняйтеся.

3. Мотивація і механізми психологічного захисту клієнта та потенціал

трансформаційної гри.

4. Гендерні відмінності в характеристиці потребнісної сфери у клієнтів.

Дослідження показують, що існують різниці між чоловіками та жінками в їхніх
потребах. Наприклад, дослідження компанії BetterUp показали, що жінки більш
схильні до того, щоб звернутися до коуча, і готові віддати цьому більше часу,
ніж чоловіки. Жінки також мають краще розуміння того, як вони
використовуватимуть коуча, якщо вони матимуть до нього доступ.
Інші дослідження показують, що жінки більш схильні до того, щоб звертатися до
коучів з питань балансу між роботою та особистим життям, а також з питань
розвитку кар’єри.

Щоб забезпечити ефективний коучинг, важливо враховувати різні потреби

клієнтів. Якщо ви хочете зосередитися на гендерних відмінностях, вам слід
звернути увагу на те, що жінки можуть мати інші потреби, ніж чоловіки.
Наприклад, жінки можуть бути більш зацікавлені в розвитку м’яких навичок,
таких як комунікація та лідерство, тоді як чоловіки можуть бути більш
зацікавлені в розвитку технічних навичок.

5. Мотивація і переживання клієнтів.

Мотивація і переживання клієнта відіграють важливу роль під час

психологічного сеансу. Індивідуальні реакції клієнта на терапевтичний процес
можуть бути дуже різними, але розуміння їх допомагає психологові працювати
більш ефективно. Ключові аспекти мотивації і переживань клієнта під час
психологічного сеансу наступні:

1. Мотивація:

Внутрішня мотивація: Клієнти можуть бути мотивовані самим бажанням змінити

себе або свою ситуацію. Важливо враховувати цей внутрішній драйв та сприяти
його розвитку.

Зовнішня мотивація: Деякі клієнти можуть надходити на сесії через зовнішні

тиску, такі як натиск від родини, друзів або роботи. Така мотивація може бути
менш стійкою, і психолог повинен допомагати клієнту знайти внутрішні мотиви.

2. Емоційний стан:

Клієнти можуть відчувати різні емоції під час сесії, такі як страх, гнів, сум,
радість тощо. Розуміння цих емоцій і їх коренів допомагає психологові
працювати з клієнтом ефективно.

3. Рівень комфорту:

Комфорт клієнта в терапевтичному середовищі важливий. Деякі можуть

відчувати стрес, деякі - розслаблення. Психолог повинен створити безпечну та
підтримуючу атмосферу для клієнта.

4. Мотивація до співпраці:
Клієнти можуть виявляти різний ступінь готовності до співпраці з психологом.
Важливо розробити індивідуальний план роботи, який відповідає потребам і
мотивації клієнта.

5. Переживання змін:

Клієнти можуть відчувати тривогу або несигурність під час змін у своєму житті,
які можуть стати результатом терапії. Психолог повинен підтримувати їх у
процесі адаптації до нового стану речей.

Психолог повинен бути уважним до мотивації і переживань клієнта та

використовувати цю інформацію для налаштування індивідуального плану
терапії та підтримки клієнта на шляху до покращення свого психічного стану і
якості життя.

6. Мотивація допомоги і мотивація агресії в клієнтів й зміни в

трансформаційній грі.

Мотивація допомоги і мотивація агресії у клієнтів можуть виникати в

терапевтичних сеансах, і їх обробка в трансформаційній грі є важливою
складовою психотерапевтичного процесу. Трансформаційна гра включає в себе
різноманітні інтерактивні методи, щоб допомогти клієнтам розвивати нові
способи сприйняття та взаємодії з власними емоціями та міркуваннями.

1. Мотивація допомоги:

Допомога та співчуття важливі аспекти для клієнтів, які шукають терапевтичну

допомогу. Трансформаційна гра може включати в себе рольові ігри, де клієнт
може досліджувати свою потребу в допомозі і взаємодіяти з іншими в цьому
контексті. Це може допомогти клієнту підсилити позитивну мотивацію до змін та
розвитку.

2. Мотивація агресії:

Агресивні емоції можуть виникати в клієнта під час терапії. Важливо розуміти,
що агресія може бути виразом неврівноваженості або давно нагромаджених
негативних емоцій. Трансформаційна гра може надавати клієнту можливість
висловити ці емоції у безпечному середовищі. Також може бути корисним
вивчити стратегії для управління агресією та реакціями на неї.

3. Зміни в трансформаційній грі:

Трансформаційна гра може допомогти клієнтам перетворювати негативні емоції

та мотивації в більш продуктивні та конструктивні. Це може включати в себе
рольові ігри, виразне мистецтво, психодраму, інтеграцію різних аспектів
особистості тощо. Трансформаційна гра дозволяє клієнтам виразити свої
почуття і думки через неформальні та креативні методи, що сприяє змінам і
розвитку.

Психолог повинен бути готовий працювати з різними видами мотивації та

емоцій в терапевтичному процесі і використовувати трансформаційну гру, як
один із інструментів для допомоги клієнтам досягнути позитивних змін у своєму
житті.

План самостійної роботи здобувачів вищої освіти

1. Структура й особливості мотивації клієнта.
Мотивація - це вплив на поведінку людини для досягнення особистих, групових
і суспільних цілей. Структура мотивації може бути внутрішньою і зовнішньою.
Внутрішня мотивація визначається змістом і значимістю роботи. Зовнішня
мотивація може виступати в двох формах: адміністративній і економічній
(економічні стимули). Існують дві основні форми мотивації: по результатам і по
статусу. По результату - винагорода, зв’язана з виконанням конкретної роботи
чи відносно обмеженого етапу роботи. По статусу - основана на інтегральній
оцінці діяльності співробітника, яка враховує його кваліфікацію, відношення до
праці, якість праці і інші параметри, які визначаються специфікою діяльності
людини і організації

2. Діагностика творчої продуктивності клієнта.

Діагностика творчої продуктивності клієнта може бути корисною для

психологічної роботи, особливо у випадках, коли клієнт прагне розвинути творчі
здібності або стикається з творчими перешкодами. Методи та підходи для
діагностики творчої продуктивності клієнта:

1. Самооцінка:

Першим кроком може бути оцінка самого клієнта щодо своєї творчої
продуктивності. Клієнт може заповнити анкети, що оцінюють різні аспекти
творчості, такі як уява, рішучість, мотивація і творчі навички.

2. Інтерв'ю:

Психолог може проводити інтерв'ю з клієнтом, під час яких обговорюються його
творчі досягнення, проблеми, що виникають у процесі творчості, та способи,
якими клієнт намагається їх вирішити.
 3. Творчі завдання:

Психолог може дати клієнту творчі завдання, щоб оцінити його здатність до
інноваційного мислення та створення нових ідей. Ці завдання можуть бути
спрямовані на розвиток конкретних творчих навичок.

4. Творча історія:

Розглядання творчої історії клієнта може розкрити його творчий потенціал і

досвід. Психолог може аналізувати творчі проекти, які клієнт раніше виконував
або що зацікавлюють його.

5. Оцінка факторів, що впливають на творчість:

Важливо враховувати зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на

творчість клієнта, такі як рівень страху перед критикою, мотивація, рівень
здатностей, підтримка від оточуючих тощо.

6. Спостереження:

Психолог може спостерігати за клієнтом під час творчого процесу або реалізації
творчих ідей, щоб оцінити його реакції, ефективність творчих стратегій та
ступінь самозадоволення.

Після діагностики творчої продуктивності клієнта, психолог може розробити

індивідуальний план розвитку творчих здібностей, включаючи рекомендації,
навчальні курси, та психотерапевтичні вправи для підтримки та підвищення
творчості клієнта.

3. Система цінностей клієнтів, оцінка її впливу на соціальну адаптацію.

Система цінностей клієнта грає важливу роль у його соціальній адаптації.

Цінності представляють собою переконання і пріоритети, які керують
поведінкою та рішеннями особистості. Вплив системи цінностей на соціальну
адаптацію може бути досить значущим, і оцінка цього впливу допомагає
психологові ліпше розуміти клієнта та надавати підтримку в процесі адаптації.
Ось деякі аспекти оцінки впливу системи цінностей на соціальну адаптацію:

1. Відповідність цінностей оточуючому середовищу:

· Клієнти, чиї цінності відповідають загальноприйнятим нормам і

цінностям у соціумі, можуть мати більшу легкість у соціальній адаптації. З
 іншого боку, ті, чиї цінності суттєво відрізняються, можуть зіштовхуватися зі
зрозумінням і прийняттям оточуючих.

2. Сприйняття важливості цінностей:

· Оцінка того, наскільки клієнт важливі цінності для себе, може вказати
на те, як він оцінює свою соціальну адаптацію. Коли цінності клієнта не
враховуються, це може викликати внутрішню напругу та незадоволення.

3. Конфлікти в системі цінностей:

· Конфлікти між різними цінностями в системі клієнта можуть впливати

на його спроможність адаптуватися до соціальних змін. Психолог може
спрямовувати клієнта на вирішення конфліктів і приведення системи
цінностей в гармонію з його потребами і життєвим контекстом.

4. Взаємозв'язок зі стресом і психічним станом:

Негативні конфлікти в системі цінностей можуть викликати стрес та негативний

психічний стан, що може ускладнювати соціальну адаптацію. Оцінка цього
впливу допомагає психологові створити план підтримки та допомоги клієнту.

Зрозуміння системи цінностей клієнта та її впливу на соціальну адаптацію є

важливим кроком у розв'язанні труднощів та сприянні клієнту у досягненні
гармонії зі своїм оточенням і досягненні психосоціального благополуччя.

4. Модель динаміки потреб клієнта.

Модель динаміки потреб клієнта - це теоретична модель, яка описує процес
зміни потреб клієнта з часом. Ця модель включає в себе різні етапи, такі як
виявлення потреб, пошук інформації, оцінку альтернатив, прийняття рішення та
поведінку після покупки .

Існує кілька моделей динаміки потреб клієнта, таких як модель Айкера, модель
Ховарда-Шеттера, модель Бетмена та інші. Кожна з цих моделей має свої
переваги та недоліки, і використовується в різних сферах бізнесу.

Щодо застосування коучингу в контексті моделі динаміки потреб клієнта,

коучинг може допомогти клієнту виявити свої потреби, зрозуміти їх та розвинути
план дій для їх задоволення. Коучинг може також допомогти клієнту зрозуміти,
які з його потреб є найбільш важливими, та розвинути стратегії для їх
задоволення .