Організація та

проведення тренінгу

ВИКОНАВ
КУРСАНТ КП-232
ВЯЗОВСЬКИЙ Д.О
 1. Загальне поняття про
психологічний тренінг.
Зміст
2. Співвідношення понять «групова
психотерапія», «групова
психокорекція», «навчання» і
«груповий тренінг».

3. Специфічні особливості тренінгу.

4. Загальні принципи тренінгів.

5. Класифікація тренінгів.
 І. Загальне поняття про психологічний
тренінг

Груповий психологічний тренінг являє собою

сукупність активних методів практичної
психології, які використовуються:

1) у рамках клінічної психотерапії при лікуванні

неврозів, алкоголізму й ряду соматичних
захворювань;

2) для роботи із психічно здоровими людьми, що

мають психологічні проблеми, з метою надання їм
допомоги в саморозвитку.
 Поняття “тренінг”

Тренінг - використання
активних групових
методів практичної
психології для роботи зі
здоровими людьми з
метою вирішення
завдань по розвитку і
вдосконаленню якостей,
необхідних для
поліпшення їх
соціального буття і
професійної діяльності.
Соціально-психологічний треніг -

це галузь соціальної психології, орієнтована на

використання активних методів групової
психологічної роботи з метою розвитку
компетентності в спілкуванні.
 Загальна мета СПТ конкретизується в
наступних задачах:

 оволодіння психологічними знаннями;

 формування умінь і навичок у сфері спілкування;

 корекція, формування і розвиток установок,

необхідних для успішного спілкування;

 розвиток здатності адекватного і повного пізнання

себе й інших людей;

 корекція і розвиток системи відносин особистості.

 Тренінгові групи (Т-групи) -

всі спеціально створені малі групи, учасники яких

(психічно здорові люди) за сприяння ведучого-
психолога включаються у своєрідний досвід
інтенсивного спілкування, орієнтований на надання
допомоги кожному у вирішенні різноманітних
психологічних проблем і у самовдосконаленні
(зокрема, у розвитку самосвідомості).
ІІ. Співвідношення понять «групова психотерапія», «групова
психокорекція», «навчання» і «груповий тренінг».

Психокорекція

Психологічний
тренінг

Психотерапія Навчання
 Відмінність від психотерапії:

мета тренінгової роботи не пов’язана з лікуванням.

Ведучий тренінгу орієнтований на надання
психологічної допомоги (можливе застосування
оздоровчих процедур), а не на лікувальний вплив. У
тренінгу можуть брати участь не тільки фактично
здорові люди, але й невротики й люди в прикордонних
станах психіки.
 Відмінність від психокорекції:

у тренінгу приділяється увага не стільки

дискретним характеристикам внутрішнього світу,
окремим психологічним структурам, скільки
розвитку особистості в цілому. Крім того, корекція
прямо пов’язана з поняттям норми психічного
розвитку, на яку вона орієнтується, у той час як у
деяких видах тренінгів взагалі не приймається
категорія норми.
 Відмінність від навчання:

у тренінгу не завжди присутній когнітивний

компонент, а часом він взагалі відсутній. Ряд фахівців
вважає найціннішим для учасників тренінгу
одержання, насамперед, емоційного досвіду. Втім,
психологічний тренінг дуже тісно поєднується з
розвиваючим навчанням, що розуміється в широкому
змісті слова.
 ІІІ. Специфічні особливості тренінгу:
 наявність більш-менш постійної групи (від 7 до 15 чоловік);
 певна просторова організація (найчастіше - робота в зручному ізольованому
приміщенні, учасники більшу частину часу сидять у колі);
 визначені часові межі роботи (група періодично збирається на зустрічі або працює
безупинно упродовж двох-2-5 (групи-марафони));
 застосування активних методів групової роботи;
 націленість на психологічну допомогу учасникам групи в саморозвитку, при чому така
допомога виходить не тільки (а часом і не стільки) від ведучого, скільки від самих
учасників;
 акцент на взаєминах між учасниками групи, які розвиваються й аналізуються в
ситуації «тут і тепер»;
 об’єктивація суб’єктивних почуттів і емоцій учасників групи відносно один одного й
відбувається в групі, вербалізованна рефлексія;
 атмосфера розкутості й свободи спілкування між учасниками, клімат психологічної
безпеки;
 групова динаміка;
 дотримання ряду принципів групової роботи.
 У процесі будь-якого тренінгу можна
виділити 3 стадії:

1. Початкова 2. Робоча
(етап “відтавання”) (етап “змін”)

3. Кінцева
(етап “заморожування”)
 Тренінги за формою бувають:

 тренінг як своєрідна форма дресури (жорсткими маніпулятивними

прийомами за допомогою позитивного підкріплення формуються
потрібні паттерни поведінки, а за допомогою негативного підкріплення
«стираються» шкідливі, непотрібні);

 тренінг як тренування (формування й відпрацьовування вмінь і навичок

ефективної поведінки);

 тренінг як форма активного навчання (передача психологічних знань, а

також розвиток деяких умінь і навичок);

 тренінг як метод створення умов для саморозкриття учасників і

самостійного пошуку ними способів рішення власних психологічних
проблем.
IV. Загальні принципи тренінгів:

 принцип активності;
 принцип доброзичливості;
 принцип щирості та відвертості;
 принцип добровільності;
 принцип конфіденційності;
 принцип «тут і тепер»;
 принцип «я»;
 правило імені;
 правило «стоп»;
 правило 50/50;
 правило часу.
 V. Класифікація тренінгів

1. Тренінги навичок

2. Трансформаційні методи

3. Психотерапевтичні

тренінги
4. Тренінги духовного

розвитку
5. Оздоровчо-розвиваючі

тренінги