Практичне заняття тема 1 «Коучингові компетентності коучингова

присутність та коучингова ідентичність, постановка сильних запитань»

З предмета «Коучинг і трансформаційні ігри»
Студентки групи ПСМз-22-1
Прохорової Л.В.

1.Що таке коучинг?

Коучинг – це розкриття потенціалу людини з метою максимального
підвищення її ефективності. Коучинг не вчить, а допомагає навчатися. Це
сучасна технологія, яку створили для розвитку потенціалу людей і команд,
задля досягнення заздалегідь узгоджених цілей та докорінної зміни моделей
поведінки, що призводить до розкриття внутрішнього потенціалу особистості

2.Коли виникає коучинг?

У коучингу мова йде про підтримку людини у досягненні того, до чого

вона прагне. Разом з цим, потрібно це зробити не за неї, не за допомогою
порад, що саме, і яким чином вона повинна це зробити. А досить часто саме
цього і чекає клієнт, коли приходить за відповіддю до фахівця, у пошуках так
званої, «магічної пігулки», яка за мить вирішить усі його проблеми Коучинг
відрізняється від класичного тренінгу та класичного консультування тим, що
коуч не дає порад і рекомендацій, а шукає вирішення спільно з клієнтом
робота з коучем – це досягнення певної мети, нових позитивно
сформульованих результатів у житті.

3. Які існують види коучинга?

Life Coaching (Лайф-коучинг) - концентрується на плануванні життя і

досягненні власних цілей (охоплює уміння організації узгодженості між
особистим і професійним життям);
Business-coaching (Бізнес-коучинг) - формування динамічної, креативної
позиції в конкурентному середовищі, а також підтримка і супровід у розвитку
бізнесу;
Executivecoaching (Коучинг для керівників) - спрямований на найвищий
рівень керівництва. Найбільш ефективний, коли топменеджер починає
керівну/управлінську кар’єру, хоче розвивати нові уміння і потребує
підтримки у важкі робочі моменти.
Leadership Coaching (Коучинг лідерства), який спрямований на
взаємодію з менеджером, відповідальним за управління колективами. У першу
чергу мета тут сфокусована на розвиток наступних компетенцій: супровід і
мотивування співробітників, сприяння заангажованості, лояльності членів
команди, вільний обмін власними позиціями, думками в колективі;
Career coaching (Коучинг кар’єри) - це інтерактивний процес співпраці
клієнта і коуча у сфері професійної діяльності клієнта. Коучинг кар’єри
охоплює такі аспекти професійної діяльності, як: ефективні пошуки нової
роботи; розробка плану професійного розвитку; встановлення кар’єрних цілей;
визначення і використання своїх талантів; аналіз і виділення важливих
аспектів своєї ідеальної роботи і професії; пошук роботи, яка найбільш
задовольняє потреби; початок власної економічної діяльності, зміна вектору
професійного розвитку особистості; стратегія і техніка пошуку роботи;
On-Job-Coaching (Коучинг на робочому місці) - зосереджений на
розвитку компетенції під час виконання роботи. Коуч бере участь в подіях
щоденної роботи клієнта (наприклад, зустрічах з колективом, презентаціях), і,
надаючи зворотний зв’язок, підтримує клієнта в підвищенні рівня його
професійної компетентності;
Коучинг спорту - спрямований на допомогу спортсмену в досягненні
поставлених ним же спортивних цілей. Може бути спрямований на допомогу у
розвитку фізичних, технічних, тактичних і психологічних (мотивація, протидія
психологічному тиску до, під час і після змагань, комунікація з партнерами по
команді, взаємовідносини з тренером тощо) аспектів підготовки до змагань;
Коучинг освіти - це інструмент підвищення ефективності взаємодії в
системі освіти в цілому, у всіх напрямках: педагог-студент, педагог-
адміністрація, педагог-педагог (мотиваційний чинник при цьому - повага,
значущість кожного, ріст і розвиток). Наприклад, у відносинах викладача зі
студентами завданням педагога стає організація процесу самостійного пошуку
студентом оптимальних рішень і відповідей на питання, що їх цікавлять;
Сімейний коучинг - це системна робота як з цінностями окремо взятого
члена сім`ї, так і з цінностями всієї родини в цілому. Сімейний коуч допомагає
вирішити проблеми, що виникають у колі сім’ї - з чоловіком (дружиною), з
дітьми, братами або сестрами, бабусями або дідусями, батьками, родичами.
Підсумок роботи з сімейним коучем передбачає поліпшення взаємин, як з
близькою людиною, так і в колі сім’ї в цілому;
Коучинг особистої ефективності багато в чому перегукується з
іншими варіантами коучингу.
По рівнях змін виділяють:
 поведінковий коучинг,
 коучинг розвитку,
 трансформаційний коучинг.
Поведінковий коучинг - коучинг, націлений в першу чергу на зміни
моделей поведінки. Це досягається за рахунок вироблення навичок,
здібностей, звичок, засвоєння та тренування нових стратегій поведінки
(приклади подібних навичок: публічні виступи, делегування повноважень,
презентація, взаємодія з клієнтами, робота з запереченнями, встановлення
контакту, з’ясування потреб, активне слухання, постановка цілей, створення
ресурсного стану і т.д.).
Коучинг розвитку - коучинг, який працює з еволюційним розвитком,
розвитком особистості. На цьому рівні усвідомлюються базові потреби (і їх
відмінності від обов’язків і необхідності), глибинні цінності (і їх відмінності
від можливостей і нав’язаних стандартів), а також створюється довгострокова
система цілей - стратегія досягнення бажаних результатів в усіх сферах життя
клієнта.
Трансформаційний коучинг - коучинг, що працює з революційними
змінами, які повністю, тобто докорінно змінюють життя людини, її
призначення, місію. Тут коучинг працює з метапланом розвитку особистості, а
також зі зміною обмежуючих переконань і ухваленням кардинальних рішень
для повної самореалізації людини за допомогою реалізації практичних дій.
Самостійна робота тема 1 «Коучингові компетентності коучингова
присутність та коучингова ідентичність, постановка сильних запитань»
З предмета «Коучинг і трансформаційні ігри»
Студентки групи ПСМз-22-1
Прохорової Л.В.

1. Історія виникнення коучингу.

Сама етимологія слова «коуч» походить від назви невеличкого угорського
містечка Коч, яке було розташоване в Європі напівдорозі від Відня до
Будапешту. У цьому місті у XV столітті там виготовили карету, яка отримала
назву «карета з Коч». І вже в XVI та XVII ст. аналог даної карети стали
виготовляти по всій Європі. Внаслідок цього слово «коуч» стало означати
засіб пересування, що доставляє людей ізпункту А в пункт Б. У цьому
відображається глибока сутність даного слова, це «те, що швидко доставляє до
мети та допомагає рухатися на шляху до цієї мети». І як колись слушно
зауважив Роберт Ділтс: «Сутність коучингу полягає у тому, щоб
запропонувати «засіб пересування», що дозволяє особі або групі осіб перейти
з поточного стану в будь-який бажаний стан, використовуючи найкоротший
шлях. В цій подорожі треба визначити основні наявні ресурси, а також,
виявити та нейтралізувати можливі перешкоди». У XIX ст. «коучами»
англійські студенти почали називали приватних педагогів і репетиторів, які
допомагали добре підготуватися їм до іспитів. Наприкінці XIX - початку ХХ
ст. це слово увійшло у спортивну лексику як назва професії, яка допомагає
спортсмену добре підготуватися до змагань і використати усі внутрішні
ресурси для перемоги у цих змаганнях. Згодом у 50-х рр. ХХ ст. це поняття
почали використовувати з усім, що пов’язано з консультуванням,
інструктуванням.
З 80-х років ХХ ст. коучинг офіційно впроваджений у бізнесі, а як окрема
професія, остаточно сформувалася у 90-х роках ХХ ст. У США професія
«коуч» визнана у 2001 р. завдяки Міжнародній Федерації Коучингу (ICF).
Основоположником коучингового підходу вважається У. Тімоті Голві -
викладач Гарвардського університету і тренер з тенісу.
Отже, сучасна версія коучингу прийшла до нас зі світу спорту як один з
методів навчання тенісу, який пізніше використовувався у лижному спорті та
гольфі і який відрізнявся від традиційних методів навчання та ґрунтувався на
«усвідомленні, довірі та виборі».
 2. Особистість коуча: професійні стандарти.
Справжнє навчання коучингу - навчання у школі коучингу і це достатньо
серйозний та тривалий процес.
Всесвітньо визнаною якістю коучингу є приналежність програми
навчання в ICF.
Для того, щоб стати професійним сертифікованим коучем АСС ICF,
потрібно пройти відповідну підготовку по кількості годин, власне особисто
напрацювати практичні години коучингових сесій з клієнтом (100 год.),
відпрацювати сесії під керівництвом ментора, зробити аудіо-запис коуч-сесії,
який буде проаналізований досвідченими фахівцями в головному офісі ICF на
відповідність стандартам коучингу для допущення до іспиту, скласти on-line-
іспит. Далі кожні 3 роки потрібно підтверджувати отриманий рівень чи свою
кваліфікацію, проходячи відповідне навчання по стандартах ICF.
Коучем може називатися тільки фахівець, який пройшов відповідну
навчальну програму сертифіковану ICF і який має відповідати професійним
стандартам коучингу.
Окрім власне технології коучингу, треба виділити ще декілька
складових, які є неодмінною частиною особистості коуча як професіонала.
По-перше, це професійний і життєвий досвід коуча. Коучем може бути
людина, яка вже сформована як особистість, має досвід роботи. Теж саме і з
життєвим досвідом – чим багатшим є життєвий досвід коуча, тим більш
усвідомлена його допомога клієнтові.
По-друге, це емпатія. Ця якість важить більше, ніж просто компетенція
коуча. Більше того, емпатія – це якість, якій досить важко навчити, бо це,
якість особистості, що відповідає за розуміння емоційного стану іншої
людини, її переживань.
По-третє, місія та філософія коуча. Фактично під місією коуча
розуміється відповідь на питання «Для чого я в коучингу?». І як показує
практика, далеко не завжди у коучів є відповідь на дане питання.
По-четверте, це професійний і особистий розвиток коуча. Це по суті
постійний професійне самовдосконалення коуча.

3. Ключові компетенції коуча.

Дані одинадцять ключових компетенцій коуча були розроблені для того,

щоб сприяти кращому розумінню навичок і підходів у сучасному коучингу, як
він визначається ICF. Вони також допоможуть вам привести у відповідність
вже здобуту вами освіту коуча до стандартів професії, що очікуються.
Компетенція № 1. Відповідність Етичним нормам і Професійним
стандартам – розуміння етичних норм і стандартів коучингу, а також
здатність доречно застосовувати їх у всіх ситуаціях, що виникають при
взаємодії з клієнтом.
Компетенція № 2. Укладання Коучингової Угоди – це здатність
зрозуміти, що потрібно при кожному конкретному випадку взаємодії з
клієнтом під час коучингу, і встановити угоду з потенційним та новим
клієнтом щодо коучингового процесу і подальшої взаємодії.
Компетенція № 3. Встановлення довіри та близькості з клієнтом – це
вміння створити безпечне та підтримуюче середовище, що забезпечує
постійну взаємну повагу та довіру.
Компетенція № 4. Коучингова присутність – це здатність бути
повністю свідомим і створювати невимушені відносини з клієнтом,
демонструючи відкриту, гнучку і впевнену манеру спілкування.
Компетенція № 5. Активне слухання – уміння повністю
сконцентруватися на тому, що говорить і що замовчує клієнт, розуміти
сутність сказаного в контексті бажань клієнта і підтримувати процес його
самовираження.
Компетенція № 6. Постановка «сильних» питань – здатність задавати
такі питання, які розкривають інформацію, необхідну для отримання
максимальної користі від коучингових взаємовідносин та для клієнта.
Компетенція № 7. Пряма комунікація – здатність ефективно
спілкуватися протягом коучингових сесій і використовувати ту мову, яка
справляє найбільш позитивний вплив на клієнта.
Компетенція № 8. Стимулювання Усвідомлення – здатність
інтегрувати та точно оцінювати багаточисленні джерела інформації, а також
інтерпретувати її таким чином, щоб допомогти клієнту усвідомити, що
відбувається і тим самим досягти обумовлених результатів.
Компетенція № 9. Проектування дій – здатність створити спільно з
клієнтом можливості для безперервного навчання під час коучингу і в житті /
на роботі, і для того, щоб здійснювати нові дії, які найбільш ефективно
приведуть до обумовлених результатів коучингу.
Компетенція № 10. Планування та постановка цілей – уміння
розробити ефективний план коучингу з клієнтом і дотримуватися його.
Компетенція № 11. Управління прогресом і відповідальністю – уміння
утримувати увагу на тому, що важливо для клієнта, та залишати
відповідальність за здійснювання дій за клієнтом.
Практичне заняття тема 2 « Коучингові компетентності встановлення
довірливих стосунків та укладання контракту»
З предмета «Коучинг і трансформаційні ігри»
Студентки групи ПСМз-22-1
Прохорової Л.В.

1. Коучингові сесії в парах за алгоритмом Скарга-Запит-Контракт і

шкалювання.
Алгоритм "Скарга-Запит-Контракт" та процедура шкалювання можуть
бути використані в психологічних сесіях або психотерапії в парах, щоб
поліпшити комунікацію, вирішувати конфлікти та досягати спільних цілей.
Розглянемо це з психологічної точки зору:
- Скарга (Complaint): Висловлення скарг та обурення є важливою
частиною психотерапії та психологічних сесій для пар. Це допомагає
партнерам відкрито виражати свої емоції та переживання, що може сприяти
вирішенню нерозуміння та конфліктів;
- Запит (Request): Вираження конкретних запитів допомагає партнерам
артикулювати свої потреби та бажання. Це сприяє кращому розумінню один
одного та створенню основи для побудови конструктивних рішень;
- Контракт (Contract): Узгодження плану дій або контракту допомагає
структурувати спільні зусилля в парі та визначити, як будуть вирішуватися
питання та досягатися цілі;
- Шкалювання (Scaling): Процедура шкалювання може використовуватися
для вимірювання змін у відносинах або в житті пари. Це дозволяє партнерам
оцінювати свій прогрес та покращення в певних аспектах життя.
Дані психологічні методи допомагають парам покращити розуміння один
одного, вирішувати проблеми та спільно працювати над своїми цілями. Ще
можна додати, що психологічна практика розвивається, і психологи можуть
використовувати різні методи та підходи в роботі з парами в залежності від
їхніх потреб та конкретних обставин.

2. Особливості заповнення форм зворотного зв'язку.

Не можна заперечувати, що коучинг зворотного зв’язку може бути дуже

зручним, особливо якщо ми маємо замовником керівника і групу клієнтів,
частина з яких взагалі не бачить цінностей у власній роботі. У цьому випадку
наше обговорення прив’язане до конкретних фактів, експертних оцінок інших
людей, і це, без сумніву, є темою для обговорення. Однак, з іншого боку, існує
велика спокуса звести всю взаємодію з клієнтом до обговорення результатів.
Також виявлені тестуванням зони зростання не завжди відповідають
істинному запиту клієнта. Результати діагностичних методик повинні
допомагати роботі коуча, а не замінювати її. З їх допомогою можна формувати
первинні уявлення, більш глибоко пізнавати клієнта, виявляти його
специфічні особистісні риси.
Не менш корисним є використання особистісних опитувальників
(наприклад: визначення типології особи по Майерс Брігс – MBTI, методика
DISC У. Марстона по виявленню поведінкового стилю, мотиватори
Шпранглера, схильності та таланти Хартмана). Такі методики вже на ранній
стадії дозволяють клієнту більш глибоко зрозуміти самого себе, визначити
індивідуальні переваги, висвітлити глибинні цінності й основні мотиватори,
що у свою чергу дозволяє значно підвищити ефективність роботи.
Самостійна робота тема 2 « Коучингові компетентності встановлення
довірливих стосунків та укладання контракту»
З предмета «Коучинг і трансформаційні ігри»
Студентки групи ПСМз-22-1
Прохорової Л.В.

1. Які основні технології коучингу?

Основні технології коучингу залежать від конкретної школи коучингу та

її підходу. Зазвичай, коучі використовують різні методики та інструменти для
досягнення мети, яку вони встановлюють разом з клієнтом.
За стандартами Міжнародної Федерації Коучингу (ICF), основні технології та
інструменти коучингу включають:
- Відкрите запитання: це запитання, які допомагають клієнту розкрити
свої думки та почуття, а також зосередитися на своїх цілях та бажаннях.
- Активне слухання: це процес уважного слухання клієнта, що допомагає
коучу зрозуміти його потреби та бажання.
- Відображення: це процес повернення клієнту його власних думок та
почуттів, що допомагає йому зрозуміти себе краще.
- Діалог: це процес спілкування між коучем та клієнтом, що допомагає
зосередитися на меті та знайти шляхи до її досягнення.
- Діагностика: це процес визначення потреб та бажань клієнта, що
допомагає коучу зрозуміти, які інструменти та методики будуть найбільш
ефективними для досягнення мети.

2. Як і чим відрізняється коуч від психолога, ментора, консультанта,

психотерапевта?

Коуч працює у конкретній сфері – особистісне зростання, просування

кар'єрними сходами, досягнення цілей. Коучи не знаються на травмах
дитинства та болю з минулого. Психолог розбирається з будь-якими
переживаннями людини, чи це професійні проблеми, сімейні чи соціально-
суспільні.
Питання коуча відкриті, уточнюючі, що розкривають, вони допомагають
клієнту поглянути по-новому на ситуацію, знайти ресурси та почати рух до
мети. А самому коучу — поринути у картину світу клієнта. Ментор ставить
діагностичні питання, які допомагають йому самому зрозуміти, які прогалини
є у знаннях у клієнта.
Коуч не говорить, який саме результат потрібен клієнту й яким способом
його досягнути. Консультант має досвід і напевне знає, що й як потрібно
робити, він пропонує рішення, які були ефективні для багатьох інших людей.
Коуч дивиться у майбутнє і допомагає знайти шлях до нових життєвих
вершин. Психотерапія — це комплексне лікування психічних та
психологічних розладів: глибинне опрацювання душевних травм, корекція
емоцій та поведінки, подолання страхів та комплексів, що обтяжують людину.

3. Розкрити поняття «зона комфорту».

Зона комфорту – область життєвого простору, що дає відчуття
комфорту і безпеки. Як правило, зона комфорту визначається звичними
шаблонами поведінки: те, до чого звикаємо, те і комфортно, де все
знайомо, стабільно, звично, нема нічого непередбачуваного. Коли людина
перебуває у своєму звичному комфортному стані – вона «пливе» по річці
життя, займається своїми звичайними (рутинними) справами кожного дня,
почуває себе в безпеці, робить те, що вміє, упевнена, що все йде своєю
дорогою. У цьому середовищі вона стає лінивою, а з часом деградує, тому
що втрачає ціль і не бачить її поза рутинними справами сьогодення. Також
знаходячись в зоні комфорту, людина перестає рухатися вперед і
розвиватися, перестає прагнути кращого, освоювати нове. Внутрішні
кордони, у межах яких ми почуваємо себе у безпеці тільки тому, що там
нам все знайомо і звично, ці внутрішні рамки примушують нас триматися
за стосунки, які себе вичерпали, за роботу, яка не приносить нам
задоволення, і навіть дотримуємось звичного образу думок. Саме ці
внутрішні рамки й утворюють нашу зону комфорту.
Практичне заняття тема 3 «Трансформаційний та life коучинг: типові
запити та технології роботи»
З предмета «Коучинг і трансформаційні ігри»
Студентки групи ПСМз-22-1
Прохорової Л.В.

1. Коуч сесія у ролі коуча.

Основні цілі та завдання коуч-сесій у ролі коуча можуть бути такими:
Допомогти клієнту визначити його потреби, цілі, ресурси та стратегії для
досягнення бажаного результату.
Створити довірчі, партнерські та підтримуючі відносини з клієнтом,
враховуючи його індивідуальність, стиль навчання та особисті межі.
Застосовувати ефективні коучингові техніки та методики, такі як
запитання, слухання, відображення, підбадьорювання, виклик, узагальнення,
моделювання тощо.
Сприяти розвитку самосвідомості, самовизначення, саморегуляції та
самооцінки клієнта.
Стимулювати клієнта до рефлексії, експериментування, навчання, зміни
та дії.
Відстежувати прогрес клієнта, надавати зворотний зв’язок, визнавати
досягнення та коригувати план коучингу за необхідності.
Дотримуватися етичних норм та професійних стандартів коучингу,
зокрема, конфіденційності, безоціночності, відповідальності та неперервного
саморозвитку
Коуч-сесія має бути більш детальною та індивідуалізованою в залежності
від ситуації та потреб. У коучингу велика увага приділяється слуханню,
запитанням та стимулюванню самопізнання, щоб клієнт міг знайти власні
рішення та плани дій.

2. Коуч сесія у ролі клієнта.

Основні цілі та завдання коуч-сесій у ролі клієнта можуть значно

варіюватися в залежності від індивідуальних потреб та конкретних обставин
клієнта. Однак загальні цілі та завдання можуть виглядати так:
Самопізнання: Клієнт розвиває глибше розуміння себе, своїх цілей,
цінностей, переконань та мотивації.
Визначення та постановка цілей: Визначення чітких та конкретних цілей,
які клієнт бажає досягти в різних сферах життя.
Розвиток навичок: Розробка та вдосконалення навичок, які допоможуть
клієнту досягнути своїх цілей, будь то особисті навички, навички комунікації
чи професійні навички.
Стратегії та план дій: Розробка конкретних стратегій та планів дій для
досягнення поставлених цілей.
 Подолання перешкод: Допомога в подоланні психологічних, емоційних та
практичних перешкод, які можуть заважати досягненню цілей.
Розвиток самодисципліни та мотивації: Підтримка у підвищенні рівня
самодисципліни та мотивації для досягнення бажаних результатів.
Самовдосконалення: Робота над особистим ростом та підвищенням
рівня задоволеності в різних сферах життя.
Ефективність та продуктивність: Оптимізація особистої чи професійної
продуктивності та досягнення кращих результатів.
Зменшення стресу та робота над ним: Розвиток навичок керування
стресом та психологічної стійкості.
Зміни в стосунках: Покращення міжособистих стосунків, розв'язання
конфліктів та покращення комунікації.
І т.д.
Цілі та завдання коуч-сесій можуть бути індивідуалізовані відповідно до
потреб клієнта, і коуч згідно запиту розробляє детальний план дій.

3. Коуч сесія у ролі ментора.

Коуч-сесії у ролі ментора — це процес, в якому коуч допомагає менті (тому,
хто потребує менторства) досягти певної цілі в професійній або особистій
сфері. Основні цілі та завдання коуч-сесій у ролі ментора можуть бути такими:
 Допомогти менті визначити свою ціль, виміряти її досяжність та
реалістичність, розробити план дій для її досягнення.
 Підтримувати менті на шляху до цілі, надавати йому об’єктивну
зворотній зв’язок, стимулювати його мотивацію та відповідальність.
 Ділитися з менті своїм досвідом, знаннями, експертизою,
рекомендаціями, які стосуються його цілі, але не нав’язувати свої
рішення або погляди.
 Допомагати менті розвивати свої компетенції, навички, вміння, які
необхідні для досягнення цілі, а також саморозвитку та самооцінки.
 Створювати довірливу, позитивну, відкриту атмосферу на сесіях, в якій
менті відчуває себе комфортно, впевнено, поважно.

Самостійна робота тема 3 «Трансформаційний та life коучинг: типові

запити та технології роботи»
З предмета «Коучинг і трансформаційні ігри»
Студентки групи ПСМз-22-1
Прохорової Л.В.

1. Складання тлумачного словника.

Складання тлумачного словника для коуча - це не типова частина роботи
коуча, і цей процес не є обов'язковим або стандартним елементом коучингової
практики. Однак, у певних ситуаціях, коуч може вирішити створити або
використовувати тлумачний словник для поліпшення якості своєї роботи. Ось
декілька ситуацій, де це може бути корисним:
- Для навчання або підготовки коучів: коучі, які викладають коучинг або
підготовлюють інших коучів, можуть створити тлумачний словник для своїх
студентів, щоб допомогти їм краще розуміти та використовувати специфічну
термінологію;
- Специфічні сфери або індустрії: якщо коуч спеціалізується на роботі з
клієнтами у певних сферах або індустріях, де існують специфічні терміни та
термінологія, він може створити словник, щоб забезпечити зрозумілість та
чіткість комунікації;
- Робота з іноземними клієнтами: якщо коуч працює з клієнтами, які
спілкуються англійською або іншими іноземними мовами, він може створити
тлумачний словник для допомоги в поясненні термінів та концепцій на їхній
мові;
- Особливі методики чи техніки коучингу: якщо коуч використовує
особливі методики чи техніки коучингу, він може створити словник, де
пояснюється сутність цих методик та терміни, пов'язані з ними, для
забезпечення зрозумілості для клієнтів.
Та у будь-якому випадку, створення тлумачного словника є
індивідуальним вибором кожного коуча, і воно може бути корисним лише там,
де є необхідність у полегшенні розуміння та комунікації.

2. Специфіка експериментальної і дослідницької роботи в коуча.

Дослідницько-експериментальна робота є важливою складовою процесу

навчання та дослідження. Вона дозволяє учням здійснювати пізнавальну
діяльність, розвивати дослідницькі навички та творчі здібності. Це допомагає
учням краще зрозуміти теоретичний матеріал та застосовувати його на
практиці.
Дослідницько-експериментальна робота є ефективним методом наукового
пізнання, який дозволяє забезпечити емпіричний рівень пізнання та розвивати
творчі здібності учнів.

3. Аналіз проблем в родині з кута зору коучинга.

Аналіз проблем в родині з кута зору коучинга може допомогти виявити та
вирішити проблеми, що виникають в сім’ї. Коучинг може допомогти родині
зосередитися на позитивних аспектах життя та знайти шляхи до щастя та
гармонії.
Сімейний коуч допомагає вирішити проблеми, що виникають у колі сім’ї
- з чоловіком (дружиною), з дітьми, братами або сестрами, бабусями або
дідусями, батьками, родичами. Підсумок роботи з сімейним коучем
передбачає поліпшення взаємин, як з близькою людиною, так і в колі сім’ї в
цілому.

Практичне заняття тема 4 «Методи і технології проведення групового

коучингу»
З предмета «Коучинг і трансформаційні ігри»
Студентки групи ПСМз-22-1
Прохорової Л.В.

1. Основні інструменти коучингу.

1. Основною технікою коучингу є питання, які бувають декількох видів:
 закриті - такі, на які можна дати однозначну відповідь або ж
відповідь "так" або "ні", наприклад: "Скільки вам років?", "Ви заміжня?",
"Чи приносить вам робота задоволення?";
 відкриті, чи не передбачають однозначної відповіді і спрямовані на
відкритий розповідь клієнта: "Розкажіть про свою сім'ю", "Що ви можете
сказати про свого начальника?";
 питання-парафраз, спрямовані на перевірку розуміння клієнта:
"Правильно я зрозуміла, що ..?";
 альтернативні питання, чи "китайське меню" (питання, які містять
кілька альтернатив відповіді).
2. Шкалирование також можна вважати базовою технікою коучингу.
Воно може використовуватися для різних цілей, але в першу чергу його
використовують для оцінки змін. На шкалі від 1 до 10 відзначають наявний
стан, потім в кінці сесії відзначають досягнутий стан.
3. Лінія часу також використовується дуже широко на етапі планування
дій. Техніка полягає в тому, що на тимчасовій прямий відкладаються основні
етапи досягнення мети.
4. Техніка "що якщо?" використовується для подолання опору і сумнівів:
"Ніхто на це не погодиться", "На це немає грошей", "Це неможливо" і т.д. В
цьому випадку коуч задає питання: "Що буде, якщо хтось на це погодиться?";
"Що буде, якщо раптом з'являться гроші?"; "Що буде, якщо це раптом стане
можливим?" Ця техніка допомагає клієнту звільнитися від цензури здорового
глузду, виникає безліч нових варіантів досягнення мети, і в результаті вона
починає сприйматися більш реалістичною.
5. Колесо коучингу може використовуватися для різних завдань:
визначення пріоритетної мети, ситуація вибору, оцінка можливостей, оцінка
життєвого балансу і т.п. Техніка полягає в тому, що малюється коло, який
ділиться на сектори з відповідними назвами (наприклад, назви сфер життя
клієнта), і далі проходить оцінка (шкалювання) кожного сектора.
6. Робота по логічним рівням. В коучингу часто використовується модель
логічних рівнів, розроблена Робертом Ділтсом на основі відкриттів Бертрана
Рассела в області логіки і математики і Грегорі Бейтсон для опису процесу
обробки інформації в поведінкових науках. У 1973 р Грегорі Бейтсон виявив,
що в пізнанні, зміни, комунікації і просто в житті дотримуються якісь
природні рівні класифікації. Дилтс адаптував цю ідею стосовно ієрархічної
організації інформації, яка сприймається і відтворюється людиною або групою
(компанією). Відповідно до цієї моделі, людина переробляє інформацію
відповідно до логіки ієрархії логічних рівнів

2. Модель GROW.
 Goal – правильна постановка завдань і цілей.
Reality – об’єктивне дослідження та аналіз реальності.
Options – виявлення потенційних можливостей і необхідних дій
Will – виховання у людини мотивації до дій за необхідне для досягнення
мети.
Кожен з чотирьох етапів проходження коучингу по даній моделі має на
увазі список питань, які задає своєму клієнтові коуч.
На етапі «Goal», головним завданням коуча є допомога клієнту в
правильному визначенні цілей і завдань. Тому для коуча дуже важливо на
цьому етапі правильно визначити тему розмови і допомогти клієнту окреслити
ті результати, які він хоче досягти. При цьому, дуже важливо зрозуміти
головні бажання клієнта і визначити на скільки вони реалістичні. Виявити
реальні терміни необхідні для досягнення поставлених цілей і порівняти їх з
бажаннями клієнта. Зрозуміти наскільки він готовий до досягнення успіху в
довгостроковій перспективі або ж він орієнтований лише на швидке
досягнення поставлених цілей.
На етапі «Reality» проводитися детальний аналіз реальності, тобто
визначається об’єктивний стан клієнта в даний момент і що саме стало
наслідком і причиною такого становища. Як часто клієнт потрапляє в подібні
життєві ситуації і як він намагався з них виходить раннє.
Також, на цьому етапі, проходження моделі «GROW», важливо чітко
розуміти думки свого клієнта з приводу тієї ситуації в якій він опинився і які
кроки він вважає найбільш ефективними, для вирішення виниклої проблеми.
На етапі «Options» настає момент усвідомленості дій і пошуку
альтернативних варіантів рішення проблем і досягнення поставлених цілей і
завдань. При цьому важливо правильно проаналізувати всі дії, зроблені
клієнтом і провести об’єктивну оцінку їх ефективності. Чи справді вони
допомагають змінити ту ситуацію, в якій він знаходиться або просто є
неефективними діями, які забирають багато сил і часу.
На етапі «Will», який є завершальним і найбільш важливим, клієнт
повинен зрозуміти і прийняти правильні рішення виявивши найбільш
ефективні дії, які будуть спрямовані на рішення обговорюваної їм проблеми.
Саме на цьому етапі, клієнт повинен побачити перед собою картину свого
успішного майбутнього, повинен перестати бояться проблем і зняти внутрішні
бар’єри і страхи, які заважають йому досягти бажаної мети і добитися
потрібного результату.
При цьому, картина майбутнього успіху не повинна бути примарним
міфом. На цьому етапі проходження коучингу, клієнт повинен не тільки
бачити мету, до якої він прагне, а й виробити поетапний план її досягнення,
прорахувавши всі можливі ризики і повинен зробити цей крок усвідомлено.
Клієнту необхідно чітко розуміти, який крок і дію він зробить спочатку, яким
буде перший пройдений етап і всі подальші дії, які йому необхідно буде
надалі зробити. Він повинен визначити, що необхідно йому для підтримки
морального духу на цьому непростому шляху і які люди з його близького і
професійного оточення зможуть надати йому допомогу.
Такий чіткий, детально пророблений план дій, з певними термінами їх
проведення, стане для вашого клієнта найбільш сильним і ефективним
внутрішнім мотиватором. Адже ніщо не стимулює краще, ніж можливість
слідувати створеного плану, виконувати потрібні дії, і крок за кроком йти до
своєї мрії відчуваючи позитивні зміни і результати на кожному етапі цього
шляху. І чим далі просуватиметься клієнт в реалізації створеного плану, тим
ближче і ближче буде його мета, і тим сильніше буде працювати його
внутрішня мотивація.

3. Стратегія Уолта Діснея.

Стратегія Діснея – це синергія Мрійника, Реаліста та Критика, які живуть
у кожній людині.
Відправною точкою є Мрійник, він генерує ідеї, напрацьовує матеріал та
запускає фантазію.
Реаліст зважає на гроші, можливості, час, людей – все, що потрібне для
реалізації проекту.
Критик шукає відповіді питання: кому це треба, які помилки можливі, як
цього уникнути, як підстрахувати втілення ідеї.
На жаль, ці три іпостасі представлені в людині не рівних частках, тому
часто одні люди будують повітряні замки та генерують ідеї, але ні на крок не
просуваються у творенні. А інші є відмінними виконавцями та геніальними
стратегами, але при цьому абсолютно без емоційні. Ну, а критиків достатньо
завжди.

Самостійна робота тема 4 «Методи і технології проведення групового

коучингу»
З предмета «Коучинг і трансформаційні ігри»
Студентки групи ПСМз-22-1
Прохорової Л.В.

1. Піраміда Роберта Ділтса.

Піраміда Ділтса, або піраміда логічних рівнів Роберта Ділтса це простий
алгоритм пошуку причин проблеми для будь-якої системи, як окремого
дозволу, так і компанії або її структурного підрозділу. Метод дозволяє
проводити самоаналіз поточної ситуації і поетапно вирішувати, наприклад,
незадоволеність особистим життям, кар’єрними досягненнями та іншими
життєвими аспектами.
Може знадобитися:

 Розібратися з певними проблемами;

 Допомогти з прийняттям рішень;
 Робота зі стратегією розвитку себе чи організації;
 Допоможе знайти сенс життя.

2. Опис рівнів піраміди Р. Ділтса.

Піраміда складається з 6 рівнів. Від низу до верху: Оточення / Поведінка /
Здібності / Цінності та переконання / Ідентичність / Місія
Рівень 1. Навколишнє середовище: що я маю?
Коли людина займається певною роботою, то взаємодіє з оточенням:
людьми, місцями, матеріальними речами і т. д.
Рівень 2. Поведінка: що я роблю?
Дії або бездіяльності, результати, які спостерігач бачить, чує і відчуває
при участі особистості в певному русі.
Рівень 3. Можливості: як я вибираю?
Людина визначається з тим, на що здатний: це самостійне розширення
вроджених здібностей і навичок. Це ефективне застосування умінь і набутих
навичок для рішення життєвих питань. Це внутрішнє поведінку особистості.
Рівень 4. Переконання, цінності: у що я вірю?
Віра в можливе і неможливе, що добре для людини, а що погано.
Чому він надає значення, що має найбільшу цінність, відчуває мотивацію
з цих приводів. Підтримують або перешкоджають особисті цінності в
управлінні поведінкою і визначенні життєвого шляху.
Рівень 5. Особистість: хто я такий?
Самооцінка особистості, самовідчуття, усвідомлення людиною свого
місця і ролі у світі. Може включати ототожнення з роботою, релігією,
сімейним станом і т. д. Це тлумачення подій з точки зору власної самооцінки.
Рівень 6. Місія: навіщо я живу?
Піраміду Дилтса вінчає рівень, який передбачає усвідомлення людиною її
місії: куди він йде, з якими людьми, який внесок збирається внести в світ.
Заради чого живе, який є потужний стимул для подолання труднощів і
перешкод, що виникає в процесі життя.

3. Допоміжні техніки у коучинговому процесі.

 Допоміжні техніки у коучинговому процесі:
 використання метафор,
 метафоричні асоціативні карти,
 техніка «воронка запитань»,
 техніка «картезіанські запитання»,
 техніка «SMART» (визначення критеріїв задач),
 модель SWOT,
 вправи, спрямовані на самопізнання та розвиток особистості.

Практичне заняття тема 5 «Типові запити та техніки бізнес-коучингу»

З предмета «Коучинг і трансформаційні ігри»
Студентки групи ПСМз-22-1
Прохорової Л.В.
 1. Запити сесій із зовнішніми клієнтами.
Запит клієнта на сесію - посилення мотивації для виконання наміченого
плану.
На початку сесії, після уточнення запиту, клієнта просять оцінити рівень
його мотивації на даний момент по 10-балльної шкалою. Він оцінює свою
мотивацію в 5 балів. Коуч запитує: "А який рівень мотивації ви хотіли б
досягти за цю сесію?" Клієнт говорить, що хотів би на 8, тоді цього було б
достатньо, щоб почати діяти відразу після сесії
Запит клієнта - виконання проекту до наміченого терміну. Проект досить
складний, і клієнт в розгубленості, він не впевнений, що зуміє все виконати в
термін.
Коуч малює лінію часу і просить клієнта визначити на ній термін початку
і здачі проекту. Потім визначаються необхідні проміжні етапи і їх терміни.
Таким чином реалізується принцип "з'їсти слона по шматочках": проект
здається складним і непідйомним, але коли він розбивається на етапи - кожен
етап окремо вже сприймається клієнтом як цілком здійсненний. Па кожному
етапі опрацьовуються конкретні кроки, які необхідно зробити для досягнення
мети, і складається докладний план дій по досягненню мети.
Запит клієнта - знайти баланс в життя (варіант - "колесо балансу").
Клієнту пропонується виділити найбільш значущі сфери в житті. Він
виділяє такі сфери: сім'я, робота, професійний ріст, друзі, хобі (танці),
спілкування, особисте саморозвиток, здоров'я. Ці сфери виносяться па колесо
у вигляді секторів

2. Особливості заповнення електронного журналу коуч-сесій.

Заповнення електронного журналу коуч-сесій має свої особливості, які
залежать від конкретної платформи, що використовується.
Якщо провадиться заповнення електронного журналу для сесій з коучем,
то рекомендовано вести записи про кожну сесію, включаючи дату, час, тему,
мету, результати та плани на майбутнє. Це допоможе зберігати інформацію
про сесії та відстежувати прогрес.

3. Алгоритм заповнення оцінних форм зворотного зв'язку.

Заповнення оцінних форм зворотного зв'язку в процесі коучинга може

бути корисним для отримання повноцінної інформації від клієнта та для
підвищення якості надання послуг. Нижче наведено алгоритм для оцінних
форм зворотного зв'язку щодо особливостей емоційної сфери клієнта під час
коучингу:
І. Створення оцінночної форми Створення оцінну форму або анкету для
збору зворотного зв'язку від клієнтів. Форма може містити питання, які
допоможуть зрозуміти, як клієнт сприймає процес коучингу, які зміни
відбулися в його емоційній сфері та наскільки задоволений результатами.
 ІІ. Відкриті і закриті питання: Форма повинна включати як відкриті
питання, які дозволять клієнтам висловити свої думки та почуття у вільній
формі, так і закриті питання, які дозволять швидко зібрати конкретну
інформацію.
ІІІ. Збір зворотнього зв’язку: Під час або після закінчення коуч-сесій
надішліть клієнтам оцінну форму. Зберіть їхні відповіді та аналізуйте їх,
звертаючи особливу увагу на їхні емоційні реакції, ставлення до коуча,
відчуття задоволення та будь-які зміни в їхній емоційній сфері.
ІV. Аналаз і висновки: Після збору відповідей аналізуйте інформацію.
Виділіть ключові тенденції та закономірності в емоційній сфері клієнтів, які
можуть бути корисні для поліпшення процесу коучингу.
V. Заключні висновки та подальший розвиток: На основі отриманого
зворотного зв'язку розробіть заключні висновки та визначте, які кроки можна
підприймати для покращення якості надання послуг у майбутньому. Можливо,
це буде коригування методики роботи, зміни у взаємодії з клієнтами або
додаткова підготовка та навчання.
Цей алгоритм допоможе зібрати інформацію про емоційний стан та
задоволення клієнтів в процесі коучингу і зробити висновки для подальшого
вдосконалення роботи коуча.

Самостійна робота тема 5 «Типові запити та техніки бізнес-коучингу»

З предмета «Коучинг і трансформаційні ігри»
Студентки групи ПСМз-22-1
Прохорової Л.В.
 1. Особливості емоційної сфери клієнта.
Емоційна сфера грає ключову роль в ефективному клієнтському коучингу
в таких контекстах:
1. Емоційна свідомість: В процесі коучингу важливо розвивати у клієнта
свідомість їхніх емоцій, тобто вміння розпізнавати, розуміти та приймати свої
емоції. Це допомагає виявляти їх вплив на рішення, дії та ставлення до
бізнесу.
2. Емоційний інтелект: Розвиток емоційного інтелекту клієнта є
ключовим. Це означає вміння керувати власними емоціями, розуміти емоції
інших та вміти спілкуватися з ними на рівні емоційної свідомості.
3. Управління стресом: В бізнес-середовищі стрес є невід'ємною
частиною. Коучинг допомагає клієнтам управляти стресом, розвивати
стресостійкість та емоційну стійкість, що сприяє кращій працездатності та
прийняттю продуктивних рішень.
4. Мотивація та цінності: Емоції тісно пов'язані з мотивацією та
цінностями. Розуміння емоційного фону допомагає виявити справжні мотиви
клієнта та їхні цінності. Це важливо для побудови мети, візії та стратегії
розвитку в бізнесі.
5. Емоційний комфорт: Важливо створити емоційний комфорт у клієнта
для вільного висловлення своїх думок, бажань та відчуттів. Це допомагає
збільшити відкритість у спілкуванні та сприяє більш ефективному процесу
коучингу.
6. Емоційний розвиток: Коучинг спрямований на емоційний розвиток
клієнта. Це може включати роботу над підвищенням емоційної
інтелігентності, управління емоціями та розвиток позитивного мислення.
Ось кілька способів, які допоможуть враховувати особливості емоційної
сфери клієнта:
 Емпатія та активне слухання: Сприйняття та розуміння емоцій клієнта
через активне слухання є фундаментальною складовою успішного коучингу.
Покажіть зацікавленість та співпереживання до їхнього емоційного стану.
 Створення безпечного середовища: Важливо створити довіру та
безпечне середовищо для клієнта, де вони можуть вільно висловлювати свої
емоції без страху засудження або осуду.
 Питання, спрямовані на емоції: Коуч може задавати питання, спрямовані
на розуміння та рефлексію навколо емоцій, які виникають у клієнта в певних
ситуаціях чи в процесі прийняття рішень.
 Використання емоційного інтелекту: Допоможіть клієнтам розвивати
їхній емоційний інтелект, навчаючи їх розпізнавати, розуміти та керувати
своїми власними емоціями.
 Підтримка в емоційних перевтомуваннях: Важливо підтримувати
клієнта в емоційних перевтомах та навчати їх розвивати стресоустійчивість та
здатність пристосовуватися до змін.
 Розвиток позитивної спрямованості: Спрямовуйте увагу на позитивні
сторони та можливості, щоб допомогти клієнту розвивати позитивний підхід
до вирішення проблем та досягнення мети.
  Сприяння самовираженню: Заохочуйте клієнта висловлювати свої емоції
та думки вільно, навчаючи їх відкритості та самовираженню.
Враховування та розуміння емоційної сфери клієнта в коучингу
допомагає побудувати глибокі та довірчі стосунки, що сприяє більш
ефективному процесу досягнення мети клієнта.

2. Порівняльна характеристика діагностичних процедур у коучінгу.

Порівняльна характеристика діагностичних процедур у коучингу

Можливості застосування Обмеження застосування
діагностичних процедур діагностичних процедур
Полегшення входження у Ризик звести усю взаємодію з
коучинговий процес, особливо за клієнтом до обговорення
наявності додаткового результатів тестів,
замовника, наприклад, керівника опитувальників
Розширення уявлень клієнта про
його сильні сторони, а також Захоплюючись власними
аналіз думки оточення для припущеннями, коуч ризикує
пошуку додаткових ресурсів перестати чути клієнта
Виявлені тестуванням зони
Оцінка того, наскільки клієнт зростання не завжди
задоволений сьогоднішнім відповідають істинному запиту
наявним станом справ клієнта
Зробити велику ставку на
Виявлення глибинних статичну картину мотиваторів,
мотиваторів клієнта, цінностей, тоді як мотиватори можуть
метапрограм і його особистісних змінитися по мірі наближення до
особливостей мети
Велика кількість зон і
Можливість формування великої можливостей «розчиняє» клієнта
кількості гіпотез відносно у них; надлишок гіпотез і цілей
клієнта і виділення великого розмиває цілеспрямованість,
спектру зон зростання зосередженість і відповідальність

І не варто забувати, що використання різних діагностичних і тестових

методик не замінює та не відміняє коучингових стосунків. Обговорення,
аналіз результатів і саме тестування повинно проходити в атмосфері
прийняття, підтримки, розвиваючих питань і передусім, мати на меті –
допомогти клієнтові в швидкому розкритті власного потенціалу.

3. Типи коучингових розмов.

У процесі коучингової розмови залежно від ситуації, характеру, перебігу
та розвитку, коуч може застосовувати декілька типів розмов. Ця ідея
називається «Жонглюванням можливостями» і походить з методу Коучинг
майстерності. Виділяються у ньому 7 різних типів розмов. Відмічено, що
досвідчені коучі застосовують усі типи розмов, у той час як коучі, які тільки
починають набувати досвід, обмежуються тільки одним типом, тобто ставлять
питання і виконують роль терапевта.
Сім типів коучингових розмов згідно з методом Коучинг майстерності:
1. Декларування нових можливостей.
2. Мислячий партнер.
3. Пошук відповіді.
4. Перемоделювання способу мислення і поглядів.
5. Навчання і консультування.
6. Стимулювання / заохочення до дії.
7. Чесна критика.
Типи коучингових розмов згідно з методом Коучинг майстерності:
1. Декларування нових можливостей - Коуч заохочує співрозмовника до
досягнення бажаної мети, звертає увагу на те, що дійсно можливо, і
спирається на його попередній досвід, щоб він побачив можливість, яка в
свою чергу зможе спонукати його до конкретної дії.
2. Мислячий партнер - Часто перед нами повстають проблеми, які нелегко
вирішити. тому слід дізнатися, чи не потрібний такому співрозмовнику
мислячий партнер.
3. Пошук відповіді - застосовуться цей тип розмови: коли стає зрозумілим, що
клієнт має чудову ідею, але виражає це в незрозумілий спосіб, або коли він
почуває себе незрозумілим.
4. Перемоделювання способу мислення і поглядів - розмова, яка ґрунтується на
зміні моделі способу мислення, іде відразу ж після розмови типу «пошук
відповіді»..
5. Навчання і консультування -застосовується цей тип розмови: коли ви
бажаєте передати клієнту свою точку зору, коли введення якоїсь відмінності
дозволить клієнту краще зрозуміти проблему або збільшить його мотивацію,
коли він просить у Вас поради. .
6. Стимулювання / заохочення до дії - застосовується цей тип розмови: коли
клієнт має вже досить розроблену стратегію і хоче діяти, коли він не бачить
можливості ефективних дій, коли вже точно визначено, що конкретно
потрібно, тоді виникає питання «Що далі?».
7. Чесна критика - застосовується, коли працюєте над планом розвитку певної
компетенції і вам потрібно разом з клієнтом оцінити його сильні та слабкі
сторони, так, наприклад, коли ви попрацювали над бізнес-планом, але дії
клієнта призводять до інших не запланованих результатів..

Практичне заняття тема 6 «Трансформаційні ігри в роботі з цінностями й

мотивацією»
З предмета «Коучинг і трансформаційні ігри»
Студентки групи ПСМз-22-1
Прохорової Л.В.

1. Цінності й ціннісні орієнтації клієнта. Трансформаційні ігри.

Ціннісні орієнтації клієнта визначають:
 загальну спрямованість інтересів і прагнень особистості;
 ієрархію індивідуальних вподобань і зразків;
 цільові і мотиваційні програми;
 рівень вподобань;
 уявлення про дійсне і механізми селекції за критеріями значущості;
 міру готовності й рішучості до реалізації власного «проекту
життя».
Цінності – це, з одного боку, властивість того чи іншого суспільного
предмета, явища, які задовольняють потреби, інтереси, бажання.
Єдиної класифікації цінностей у сучасних наукових дослідженнях не
існує. Одні характеризують цінність як об’єктивну суть речей, інші – як власне
цінність, грошову вартість предмета, треті – ототожнюють із поняттям блага,
корисності для особистості, четверті – пов’язують із суб’єктивною значущістю
цього предмета для життєдіяльності людини, п’яті – з його властивостями
задовольняти потреби, інтереси,бажання.
Дослідники класифікують цінності по-різному:
- за об’єктом засвоєння – матеріальні, морально-духовні;
- за метою засвоєння – егоїстичні, альтруїстичні;
- за рівнем узагальненості – конкретні, абстрактні;
- за способом вияву – ситуативні, стійкі;
- за роллю в діяльності людини – термінальні, інструментальні;
- за змістом діяльності – пізнавальні, предметно-перетворювальні (творчі,
естетичні, наукові, релігійні та ін.);
- за приналежністю – особистісні (індивідуальні), групові колективні,
суспільні, загальнонародні (національні), загальнолюдські.
У психологічному аспекті існують класифікаційні моделі, у яких цінності
структуризуються за предметом або змістом об’єктів, на які вони спрямовані
(соціально-політичні, моральні, економічні і інші); за суб’єктом ставлення
(суспільні, цінності соціальних груп, колективні, індивідуальні).
Трансформація гра — це осмислена зміна в процесі непродуктивної
діяльності. Простими словами: в процесі гри учасники мають змогу
переосмислити свої цінності, приміряти на себе іншу роль чи побувати в
ситуації, яка ще ніколи не ставалась з ними в реальному житті.
Трансформаційні ігри поділяються за певною складовою: психологічні,
бізнес-ігри, езотеричні, соціальні.

2. Потреби особистості та особливості мотиваційної сфери клієнта.

Мотиваційна сфера як конструкт, що відображає зв'язки між
потребами, мотивами та цілями.
 Під мотиваційною сферою особистості розуміється вся сукупність
мотивів, які формуються і розвиваються протягом життя. Ця сфера динамічна і
розвивається залежно від обставин.
У теорії набутих потреб Девіда МакКлелланда в основу механізму
мотивації людини до високопродуктивної праці також закладено задоволення
потреб. Дана теорія пов'язана з вивченням і описом впливу на поведінку
людини трьох груп потреб вищих рівнів:
 причетності (співучасті);
 успіху (досягнення);
 влади.
Кожну з цих потреб можна віднести до будь-якої з потреб за ієрархією А.
Маслоу. Ці, досить сильні потреби для людини, значно впливають на її
поведінку і змушують діяти.
У коучингу важливою умовою й основним аспектом розвитку
особистості клієнта є мотивація до змін (це основа коучингового процесу),
прагнення розширювати сфери своєї життєдіяльності, інтерес до нових сфер
або аспектів життя, прагнення до самовдосконалення тощо. Доцільно згадати
висловлення Абрахама Маслоу, який говорив, що «Все наше життя –
навчання, кожна людина в ньому – вчитель, і кожна людина завжди
залишається учнем». При цьому основним є усвідомлене активне опанування
особистістю свого внутрішнього світу та пізнання особливостей соціально-
психологічних процесів та явищ, що безпосередньо впливають на якість
життя.
Коучинг – це, передусім, трансформація. І наскільки клієнт готовий до
змін насамперед, залежить саме від нього.
Слід зазначити, що зміни стосуються усіх сфер психічної активності
людини й проявляється у таких основних аспектах:
ціннісно-мотиваційному (зміни цінностей, мотивів);
когнітивному (осмислення нових підходів, виникнення нових думок,
уявлень, бачення нового);
поведінковому (здійснення певних дій, перетворень);
емоційному (виникнення нових емоцій).
Багато залежить від того, як ми сприймаємо оточуючий світ. Одна і та сама
ситуація може сприйматися різними людьми зовсім по- різному. Це свідчить
про неповторні особливості кожної людини, рис її характеру та настрою,
емоцій і відчуттів, життєвого досвіду й оточуючого середовища тощо.
Способи самомотивації:
 залиште свою зону комфорту;
 не бійтеся робити помилки;
 не обмежуйте своє мислення;
 розвивайте здібності;
 закінчуйте те, що почали робити;
 живіть теперішнім;
 не зупиняйтеся.
3. Мотивація і механізми психологічного захисту клієнта та потенціал
трансформаційної гри.
 Психологічний захист це: система механізмів, спрямованих на
мінімізацію негативних переживань, пов'язаних з конфліктами, які ставлять
під загрозу цілісність особистості. Подібні конфлікти можуть провокуватися
як суперечливими установками в самій особистості, так і неузгодженістю
зовнішньої інформації та сформованого в особистості образу світу та образу
Я.
В результаті численних досліджень, проведених перш за все в рамках
клінічної практики, були виділені різні види механізмів психологічного
захисту. За рахунок реалізації психологічних механізмів, як правило,
досягається лише відносне особисте благополуччя. Але невирішені проблеми
набувають хронічного характеру, оскільки людина позбавляє себе можливості
активно впливати на ситуацію, щоб усунути джерело негативних переживань.
Найбільш позитивну роль психологічний захист відіграє тоді, коли виникають
проблеми незначні і не варті того, щоб ними взагалі займатися.
Охарактеризуємо коротко основні з них:
1. Витіснення. Це процес мимовільного усунення в несвідоме
неприйнятних думок, мотивів чи почуттів.
Найбільш широко відомі дві комбінації захисних механізмів:
а) витіснення + зсув. Ця комбінація сприяє виникненню фобічних
реакцій. Наприклад, нав'язливий страх матері, що маленька донька захворіє
важкою хворобою, являє собою захист проти ворожості до дитини, що
поєднує механізми витіснення і зміщення;
б) витіснення + конверсія (соматична символізація). Ця комбінація
утворює основу істеричних реакцій.
2. Регресія. За допомогою цього механізму здійснюється неусвідомлене
сходження на більш ранній рівень пристосування, що дозволяє задовольняти
бажання. Регресія може бути частковою, повною або символічною.
3. Проекція. Це механізм віднесення до іншої особи або об'єкта думок,
почуттів, мотивів і бажань, які на свідомому рівні індивід у себе відкидає.
4. Інтроекція. Це символічна інтерналізація (включення до себе) людини
або об'єкта. Дія механізму є протилежною проекції. Інтроекція виконує дуже
важливу роль у ранньому розвитку особистості, оскільки на її основі
засвоюються батьківські цінності та ідеали.
5. Раціоналізація. Це захисний механізм, що виправдовує думки, почуття,
поведінку, які насправді є неприйнятними. Раціоналізація – найпоширеніший
механізм психологічного захисту, тому що наша поведінка визначається
безліччю факторів, і тому раціоналізуючи, ми пояснюємо її найбільш
прийнятними для себе мотивами.
6. Інтелектуалізація. Цей захисний механізм передбачає перебільшене
використання інтелектуальних ресурсів, з метою усунення емоційних
переживань і почуттів.
7. Компенсація. Це несвідома спроба подолання реальних і уявних
недоліків. Компенсаторна поведінка є універсальною, оскільки досягнення
статусу є важливою потребою майже всіх людей.
8. Реактивні формування. Цей захисний механізм підмінює неприйнятні
для усвідомлення спонукання гіпертрофованими, протилежними тенденціями.
 9. Заперечення. Це механізм відкидання думок, почуттів, бажань, потреб
або реальності, які є неприйнятними на свідомому рівні.
10. Зсув. Це механізм спрямування емоцій від одного об'єкта до більш
прийнятної заміни.
11. Сублімація – переклад енергії інстинктів (переважно сексуальних і
агресивних імпульсів) у соціально прийнятні форми.
Таким чином, психологічний захист – це природне протистояння людини
навколишньому середовищу. Він несвідомо оберігає її від емоційно-
негативного перевантаження.
Слід також зауважити, що люди рідко використовують якийсь єдиний
механізм захисту – зазвичай вони застосовують різні захисні механізми для
вирішення конфлікту або ослаблення тривоги..
Всі механізми психологічного захисту допомагають людині звести до
мінімуму почуття тривоги.

4. Гендерні відмінності в характеристиці потребнісної сфери у клієнтів.

Дослідження показують, що існують різниці між чоловіками та жінками в
їхніх потребах. Наприклад, дослідження компанії BetterUp показали, що жінки
більш схильні до того, щоб звернутися до коуча, і готові віддати цьому більше
часу, ніж чоловіки. Жінки також мають краще розуміння того, як вони
використовуватимуть коуча, якщо вони матимуть до нього доступ.
Інші дослідження показують, що жінки більш схильні до того, щоб
звертатися до коучів з питань балансу між роботою та особистим життям, а
також з питань розвитку кар’єри.
Щоб забезпечити ефективний коучинг, важливо враховувати різні
потреби клієнтів. Якщо ви хочете зосередитися на гендерних відмінностях,
вам слід звернути увагу на те, що жінки можуть мати інші потреби, ніж
чоловіки. Наприклад, жінки можуть бути більш зацікавлені в розвитку м’яких
навичок, таких як комунікація та лідерство, тоді як чоловіки можуть бути
більш зацікавлені в розвитку технічних навичок.

5. Мотивація і переживання клієнтів.

Мотивація і переживання клієнта відіграють важливу роль під час
психологічного сеансу. Індивідуальні реакції клієнта на терапевтичний процес
можуть бути дуже різними, але розуміння їх допомагає психологові
працювати більш ефективно. Ключові аспекти мотивації і переживань клієнта
під час психологічного сеансу наступні:
1. Мотивація:
Внутрішня мотивація: Клієнти можуть бути мотивовані самим бажанням
змінити себе або свою ситуацію. Важливо враховувати цей внутрішній драйв
та сприяти його розвитку.
Зовнішня мотивація: Деякі клієнти можуть надходити на сесії через
зовнішні тиску, такі як натиск від родини, друзів або роботи. Така мотивація
може бути менш стійкою, і психолог повинен допомагати клієнту знайти
внутрішні мотиви.
2. Емоційний стан:
 Клієнти можуть відчувати різні емоції під час сесії, такі як страх, гнів,
сум, радість тощо. Розуміння цих емоцій і їх коренів допомагає психологові
працювати з клієнтом ефективно.
3. Рівень комфорту:
Комфорт клієнта в терапевтичному середовищі важливий. Деякі можуть
відчувати стрес, деякі - розслаблення. Психолог повинен створити безпечну та
підтримуючу атмосферу для клієнта.
4. Мотивація до співпраці:
Клієнти можуть виявляти різний ступінь готовності до співпраці з
психологом. Важливо розробити індивідуальний план роботи, який відповідає
потребам і мотивації клієнта.
5. Переживання змін:
Клієнти можуть відчувати тривогу або несигурність під час змін у своєму
житті, які можуть стати результатом терапії. Психолог повинен підтримувати
їх у процесі адаптації до нового стану речей.
Психолог повинен бути уважним до мотивації і переживань клієнта та
використовувати цю інформацію для налаштування індивідуального плану
терапії та підтримки клієнта на шляху до покращення свого психічного стану і
якості життя.

6. Мотивація допомоги і мотивація агресії в клієнтів й зміни в

трансформаційній грі.
Мотивація допомоги і мотивація агресії у клієнтів можуть виникати в
терапевтичних сеансах, і їх обробка в трансформаційній грі є важливою
складовою психотерапевтичного процесу. Трансформаційна гра включає в
себе різноманітні інтерактивні методи, щоб допомогти клієнтам розвивати
нові способи сприйняття та взаємодії з власними емоціями та міркуваннями.
1. Мотивація допомоги:
Допомога та співчуття важливі аспекти для клієнтів, які шукають
терапевтичну допомогу. Трансформаційна гра може включати в себе рольові
ігри, де клієнт може досліджувати свою потребу в допомозі і взаємодіяти з
іншими в цьому контексті. Це може допомогти клієнту підсилити позитивну
мотивацію до змін та розвитку.
2. Мотивація агресії:
Агресивні емоції можуть виникати в клієнта під час терапії. Важливо
розуміти, що агресія може бути виразом неврівноваженості або давно
нагромаджених негативних емоцій. Трансформаційна гра може надавати
клієнту можливість висловити ці емоції у безпечному середовищі. Також може
бути корисним вивчити стратегії для управління агресією та реакціями на неї.
3. Зміни в трансформаційній грі:
Трансформаційна гра може допомогти клієнтам перетворювати негативні
емоції та мотивації в більш продуктивні та конструктивні. Це може включати
в себе рольові ігри, виразне мистецтво, психодраму, інтеграцію різних
аспектів особистості тощо. Трансформаційна гра дозволяє клієнтам виразити
свої почуття і думки через неформальні та креативні методи, що сприяє
змінам і розвитку.
 Психолог повинен бути готовий працювати з різними видами мотивації та
емоцій в терапевтичному процесі і використовувати трансформаційну гру, як
один із інструментів для допомоги клієнтам досягнути позитивних змін у
своєму житті.

Самостійна робота тема 6 «Трансформаційні ігри в роботі з цінностями й

мотивацією»
З предмета «Коучинг і трансформаційні ігри»
Студентки групи ПСМз-22-1
Прохорової Л.В.

1. Структура й особливості мотивації клієнта.

Мотивація - це вплив на поведінку людини для досягнення особистих,
групових і суспільних цілей. Структура мотивації може бути внутрішньою і
зовнішньою. Внутрішня мотивація визначається змістом і значимістю роботи.
Зовнішня мотивація може виступати в двох формах: адміністративній і
економічній (економічні стимули).
Існують дві основні форми мотивації: по результатам і по статусу. По
результату - винагорода, зв’язана з виконанням конкретної роботи чи відносно
обмеженого етапу роботи. По статусу - основана на інтегральній оцінці
діяльності співробітника, яка враховує його кваліфікацію, відношення до
праці, якість праці і інші параметри, які визначаються специфікою діяльності
людини і організації

2. Діагностика творчої продуктивності клієнта.

Діагностика творчої продуктивності клієнта може бути корисною для
психологічної роботи, особливо у випадках, коли клієнт прагне розвинути
творчі здібності або стикається з творчими перешкодами. Методи та підходи
для діагностики творчої продуктивності клієнта:
1. Самооцінка:
Першим кроком може бути оцінка самого клієнта щодо своєї творчої
продуктивності. Клієнт може заповнити анкети, що оцінюють різні аспекти
творчості, такі як уява, рішучість, мотивація і творчі навички.
2. Інтерв'ю:
Психолог може проводити інтерв'ю з клієнтом, під час яких
обговорюються його творчі досягнення, проблеми, що виникають у процесі
творчості, та способи, якими клієнт намагається їх вирішити.
3. Творчі завдання:
Психолог може дати клієнту творчі завдання, щоб оцінити його здатність
до інноваційного мислення та створення нових ідей. Ці завдання можуть бути
спрямовані на розвиток конкретних творчих навичок.
4. Творча історія:
Розглядання творчої історії клієнта може розкрити його творчий
потенціал і досвід. Психолог може аналізувати творчі проекти, які клієнт
раніше виконував або що зацікавлюють його.
5. Оцінка факторів, що впливають на творчість:
Важливо враховувати зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на
творчість клієнта, такі як рівень страху перед критикою, мотивація, рівень
здатностей, підтримка від оточуючих тощо.
6. Спостереження:
Психолог може спостерігати за клієнтом під час творчого процесу або
реалізації творчих ідей, щоб оцінити його реакції, ефективність творчих
стратегій та ступінь самозадоволення.
 Після діагностики творчої продуктивності клієнта, психолог може
розробити індивідуальний план розвитку творчих здібностей, включаючи
рекомендації, навчальні курси, та психотерапевтичні вправи для підтримки та
підвищення творчості клієнта.

3. Система цінностей клієнтів, оцінка її впливу на соціальну

адаптацію.
Система цінностей клієнта грає важливу роль у його соціальній адаптації.
Цінності представляють собою переконання і пріоритети, які керують
поведінкою та рішеннями особистості. Вплив системи цінностей на соціальну
адаптацію може бути досить значущим, і оцінка цього впливу допомагає
психологові ліпше розуміти клієнта та надавати підтримку в процесі адаптації.
Ось деякі аспекти оцінки впливу системи цінностей на соціальну адаптацію:
1. Відповідність цінностей оточуючому середовищу:
Клієнти, чиї цінності відповідають загальноприйнятим нормам і
цінностям у соціумі, можуть мати більшу легкість у соціальній адаптації. З
іншого боку, ті, чиї цінності суттєво відрізняються, можуть зіштовхуватися зі
зрозумінням і прийняттям оточуючих.
2. Сприйняття важливості цінностей:
Оцінка того, наскільки клієнт важливі цінності для себе, може вказати на
те, як він оцінює свою соціальну адаптацію. Коли цінності клієнта не
враховуються, це може викликати внутрішню напругу та незадоволення.
3. Конфлікти в системі цінностей:
Конфлікти між різними цінностями в системі клієнта можуть впливати на
його спроможність адаптуватися до соціальних змін. Психолог може
спрямовувати клієнта на вирішення конфліктів і приведення системи
цінностей в гармонію з його потребами і життєвим контекстом.
4. Взаємозв'язок зі стресом і психічним станом:
Негативні конфлікти в системі цінностей можуть викликати стрес та
негативний психічний стан, що може ускладнювати соціальну адаптацію.
Оцінка цього впливу допомагає психологові створити план підтримки та
допомоги клієнту.
Зрозуміння системи цінностей клієнта та її впливу на соціальну
адаптацію є важливим кроком у розв'язанні труднощів та сприянні клієнту у
досягненні гармонії зі своїм оточенням і досягненні психосоціального
благополуччя.

4.Модель динаміки потреб клієнта.

Модель динаміки потреб клієнта - це теоретична модель, яка описує

процес зміни потреб клієнта з часом. Ця модель включає в себе різні етапи,
такі як виявлення потреб, пошук інформації, оцінку альтернатив, прийняття
рішення та поведінку після покупки .
Існує кілька моделей динаміки потреб клієнта, таких як модель Айкера,
модель Ховарда-Шеттера, модель Бетмена та інші. Кожна з цих моделей має
свої переваги та недоліки, і використовується в різних сферах бізнесу.
 Щодо застосування коучингу в контексті моделі динаміки потреб клієнта,
коучинг може допомогти клієнту виявити свої потреби, зрозуміти їх та
розвинути план дій для їх задоволення. Коучинг може також допомогти
клієнту зрозуміти, які з його потреб є найбільш важливими, та розвинути
стратегії для їх задоволення .