в ДНІПРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РЕФЕРАТ
На тему: «Клінічна фармакологія діуретичних лікарських засобів »

План

1. Вступ
 - Визначення діуретиків і їх значення в клінічній медицині

2. Класифікація діуретиків

- Огляд основних класів діуретиків (тіазидні, петлеві, калійзберігаючі, ІАПФ і т.д.)

3. Механізми дії діуретиків

- Опис молекулярних механізмів дії діуретиків

4. Клінічне застосування діуретиків

- Лікування гіпертензії, набряків та серцевої недостатності

5. Побічні ефекти та протипоказання

- Електролітні розлади та вплив на функцію органів

6. Взаємодія з іншими лікарськими засобами

- Взаємодія з іншими препаратами та лікарськими засобами

7. Дослідження та перспективи

- Актуальні дослідження в галузі клінічної фармакології діуретиків

8. Висновки

- Підсумок основних висновків, зроблених під час дослідження

9. Список використаних джерел

1. Вступ

Визначення діуретиків:
Діуретики - це клас лікарських засобів, які збільшують виділення сечі шляхом збільшення
виділення натрію та води з організму. Вони впливають на роботу нирок і допомагають вивести
надлишки рідини з організму.

Значення діуретиків в клінічній медицині:

1. Лікування гіпертензії (високого артеріального тиску): Діуретики допомагають знизити кров'яний

тиск, зменшуючи об'єм циркулюючої крові і навантаження на серце. Популярні препарати для
лікування гіпертензії включають гідрохлортіазид, фуросемід та хлорталідон.

2. Лікування набряків: Діуретики допомагають вивести надлишки рідини з організму, зменшуючи

набряки, що часто виникають при серцевій недостатності, ниркових захворюваннях та інших
станах. Фуросемід і спіронолактон є часто використовуваними діуретиками для лікування
набряків.

3. Лікування серцевої недостатності: Діуретики зменшують навантаження на серце, збільшуючи

виведення надлишків рідини, що полегшує роботу серцевої м'язової тканини. Фуросемід і
спіронолактон використовуються для лікування серцевої недостатності.

4. Лікування ниркових захворювань: Діуретики можуть бути використані для підтримки ниркової
функції та виведення надлишків рідини при різних ниркових захворюваннях, таких як хронічна
ниркова недостатність або ниркові камені.

2. Класифікація діуретиків включає декілька основних класів засобів, які мають різні
механізми дії. Основні класи діуретиків включають:

1. Тіазидні діуретики: Цей клас діуретиків, таких як гідрохлортіазид і хлорталідон, діють на нирки,
зменшуючи реабсорбцію натрію в калієву підставу дистальних каналів. Вони зазвичай
використовуються для лікування гіпертензії.

2. Петлеві діуретики: До цього класу належать фуросемід і буметанід. Вони працюють на вищих
відділах петлі генералізованого петлевого апарату нирок, збільшуючи виділення натрію, калію і
води. Петлеві діуретики зазвичай використовуються для лікування набряків і серцевої
недостатності.
3. Калійзберігаючі діуретики: Цей клас діуретиків, таких як спіронолактон і амілорид, зменшують
виділення калію з організму, одночасно збільшуючи виділення натрію. Вони використовуються
для лікування певних станів, де втрата калію може бути проблемою.

4. Інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (ІАПФ): Цей клас лікарських засобів, таких як

еналаприл і лізиноприл, не є безпосередніми діуретиками, але вони можуть мати діуретичний
ефект шляхом зниження артеріального тиску та зменшення реабсорбції натрію. ІАПФ
використовуються для лікування гіпертензії та серцевої недостатності.

3. Діуретики мають різні молекулярні механізми дії, що впливають на роботу нирок і

регулювання рівня рідини та електролітів в організмі. Основні механізми дії діуретиків
включають:

1. Зниження реабсорбції натрію: Багато діуретиків, зокрема тіазидні і петлеві діуретики, працюють
шляхом блокування специфічних транспортерів натрію в епітелії ниркових тубулів. Це знижує
здатність нирок до повторного поглинання натрію, що призводить до більшого виділення натрію в
сечі та зменшення об'єму рідини в організмі.

2. Збільшення виділення калію: Деякі діуретики, наприклад, петлеві діуретики, можуть спричиняти
втрату калію шляхом блокування реабсорбції калію в нирках. Це може викликати гіпокаліємію
(низький рівень калію в крові), що може потребувати додаткового контролю та додаткового
призначення каліюзберігаючих препаратів.

3. Зменшення виділення води: Деякі діуретики, зокрема калійзберігаючі діуретики, працюють

шляхом блокування дії антидіуретичного гормону (вазопресину), що сприяє збереженню води в
організмі. Це може бути корисним при лікуванні набряків та підтримці водного балансу.

4. Зменшення реабсорбції інших електролітів: Деякі діуретики можуть також впливати на

реабсорбцію інших електролітів, таких як кальцій і магній, у нирках.

4. Діуретики широко використовуються в клінічній практиці для лікування різних станів,

зокрема гіпертензії, набряків та серцевої недостатності. Давайте розглянемо кожен з цих
станів окремо:

1. Гіпертензія (високий артеріальний тиск): Діуретики є одним із найважливіших класів

препаратів для лікування гіпертензії. Вони допомагають знизити кров'яний тиск,
зменшуючи об'єм циркулюючої крові та навантаження на серце. Тіазидні діуретики, такі як
гідрохлортіазид, є часто використовуваними препаратами для лікування гіпертензії. Вони
знижують артеріальний тиск шляхом збільшення виділення натрію та води з організму.

2. Набряки: Діуретики допомагають вивести надлишки рідини з організму, тому їх

використовують для лікування набряків, що часто виникають при серцевій недостатності,
ниркових захворюваннях та інших станах. Петлеві діуретики, такі як фуросемід, є часто
 використовуваними для лікування набряків. Вони працюють на вищих відділах петлі
генералізованого петлевого апарату нирок і збільшують виділення натрію, калію і води.

3. Серцева недостатність: Діуретики є важливою складовою лікування серцевої

недостатності. Вони зменшують навантаження на серце, збільшуючи виведення надлишків
рідини з організму. Петлеві діуретики, такі як фуросемід, і калійзберігаючі діуретики, такі
як спіронолактон, можуть бути використані для контролю набряків та підтримки функції
серця.

5. Деякі з найпоширеніших побічних ефектів та протипоказань діуретиків включають:

1. Електролітні розлади: Діуретики можуть спричиняти втрату електролітів, таких як калій,

натрій, кальцій та магній, через збільшене виділення з сечею. Це може призвести до
гіпокаліємії (низького рівня калію), гіпонатріємії (низького рівня натрію) та інших
електролітних розладів. Ці розлади можуть мати вплив на функцію серця, нервову систему
та інші органи.

2. Вплив на функцію нирок: Діуретики можуть впливати на роботу нирок, змінюючи їх

фільтраційну та реабсорбційну функцію. Деякі діуретики можуть призводити до
зменшення кровопостачання до нирок, що може погіршити їх функцію.

3. Алергічні реакції: Деякі люди можуть бути алергічними на діуретики, що може

спричиняти шкірні висипи, свербіж, набряки та інші алергічні прояви.

4. Протипоказання: Деякі протипоказання для застосування діуретиків включають алергію

на діуретики, важкі електролітні розлади, печінкову недостатність, важку ниркову
недостатність, підвищений рівень калію в крові (для калійзберігаючих діуретиків) та інші
становища, що можуть призвести до негативних наслідків від прийому діуретиків.

6. Декілька прикладів взаємодій з іншими препаратами наведено нижче:

1. Лікарські засоби, що збільшують втрату калію: Діуретики, особливо ті, що збільшують

втрату калію (такі як фуросемід), можуть посилювати втрату калію, коли приймаються
разом з іншими лікарськими засобами, які також можуть збільшувати втрату калію,
наприклад, дігоксин, глюкокортикостероїди (наприклад, преднізолон) або лаксативи. Це
може призвести до розвитку гіпокаліємії (низького рівня калію) та його наслідків для
організму. Тому важливо контролювати рівень калію в крові та враховувати цю взаємодію
при призначенні та контролі дози діуретика.

2. Нестероїдні протизапальні препарати (НППП): Деякі НППП, такі як ібупрофен або

напроксен, можуть зменшувати ефективність діуретиків та забезпечувати затримку рідини.
Це може призвести до погіршення контролю артеріального тиску або збільшення набряків.
Тому, якщо вам призначено діуретики, рекомендується уникати частого або тривалого
вживання НППП без консультації з лікарем.

3. Інші антигіпертензивні препарати: Діуретики можуть взаємодіяти з іншими

антигіпертензивними препаратами, такими як бета-блокатори, АПФ-інгібітори (інгібітори
ангіотензинперетворюючого ферменту), блокатори ангіотензинового рецептора та
кальцієві блокатори. Взаємодія може варіювати залежно від комбінації препаратів і може
впливати на ефективність та побічні ефекти лікування.
 7. Нові діуретичні препарати: Дослідники постійно працюють над розробкою нових
діуретичних препаратів з поліпшеними властивостями та меншими побічними ефектами.
Це може включати розробку нових молекулярних цілей або використання комбінаційних
препаратів.

Оптимізація діуретичної терапії: Дослідження спрямовані на розуміння оптимальних доз, режимів

прийому та комбінацій діуретиків для різних хвороб та пацієнтських груп. Це дозволяє покращити
ефективність та безпеку діуретичної терапії.

Вивчення ефективності та безпеки: Дослідження проводяться для оцінки ефективності та безпеки

різних класів діуретиків у лікуванні різних захворювань, таких як гіпертензія, набряки та серцева
недостатність. Вони дозволяють встановити оптимальні показання, дози та режими прийому
діуретиків.

Побічні ефекти та протипоказання: Дослідження спрямовані на краще розуміння побічних ефектів

діуретиків та виявлення факторів ризику. Це дозволяє визначити протипоказання та рекомендації
для безпечного застосування діуретиків.

Діуретики в комбінації з іншими препаратами: Дослідження вивчають ефективність та взаємодію

діуретиків з іншими класами антигіпертензивних препаратів та лікарськими засобами. Це
допомагає зрозуміти оптимальні комбінації та послідовність призначення препаратів для
досягнення бажаного терапевтичного ефекту.

8. Підсумок основних висновків, зроблених під час досліджень в галузі клінічної фармакології
діуретиків може бути наступним:

Діуретики є важливою групою лікарських засобів, що застосовуються у лікуванні різних

станів, таких як гіпертензія, набряки та серцева недостатність.

Різні класи діуретиків, такі як тіазидні, петлеві та калійзберігаючі, мають різні механізми дії
та специфічні властивості.

Діуретики можуть ефективно знижувати артеріальний тиск, викликати діурез та зменшити

набряки шляхом впливу на різні процеси регуляції водного та електролітного балансу в
організмі.

Призначення діуретиків повинно враховувати індивідуальні особливості пацієнта, такі як

стан нирок, рівень калію в крові та наявність супутніх захворювань.
 Використання діуретиків може супроводжуватися побічними ефектами, зокрема
електролітними розладами, дегідратацією та впливом на функцію органів, тому необхідно
ретельно контролювати пацієнтів та враховувати ці ризики.

Взаємодія діуретиків з іншими препаратами може впливати на їх ефективність та безпеку,

тому важливо інформувати лікаря про всі приймаємі лікарські засоби.

Недавні дослідження в галузі клінічної фармакології діуретиків спрямовані на розробку

нових препаратів, оптимізацію дозування та режиму прийому, вивчення побічних ефектів
та протипоказань, а також взаємодії з іншими лікарськими засобами.

9. Використана література:
A 2018 overview of diuretic resistance in heart failure
[Article in English, Portuguese]
Sofia Isabel Jardim 1, Luís Ramos Dos Santos 2, Inês Araújo 3, Filipa Marques 3, Patrícia Branco
4, Augusta Gaspar 4, Cândida Fonseca 3