10. Гастрит. Етіологія. Патогенез.

Клінічна
картина. Диференціальна діагностика.
Лікування. Профілактика.

Гострий гастрит (ГГ) представляє собою

гостре запалення слизової оболонки шлунка,
що розвивається під впливом різноманітних
негативних факторів з зовнішнього
середовища.

Етіологія
До неінфекцій них причин гастриту
відносяться:

 Вживання великої кількості

їжі, особливо
жирної, гострої, пряної, погано
пережованої, а також їжі, що не
відповідає віку дитини, може
призвести до перевантаження шлунка і
подразнення й ого слизової оболонки.

 Отруєння хімічними речовинами. Тобто

попадання в шлунок
кислот, лугів, побутових отрут може
призвести до гострого гастриту, а в
деяких випадках - до хімічного опіку
шлунка.

 Деякі лікарські препарати, такі як

нестероїдні протизапальні
препарати, глюкокортикоїди, деякі
антибіотики, серцеві препарати, також
можуть подразнювати слизову
оболонку шлунка і призводити до
розвитку гострого гастриту.

 У дітей з алергічним діатезом

можливий розвиток гострого гастриту
внаслідок вживання сенсибілізуючих
продуктів (таких як консерванти та
хімічні барвники).

До інфекцій них причин гастриту відносяться:

 Інфекція Helicobacter pylori. Ця бактерія

є най більш поширеною причиною
хронічного гастриту.

 І використання недоброякісних харчів,

які можуть бути інфіковані умовно-
патогенною та патогенною флорою,
серед таких мікроорганізмів можуть
бути стафілококи, протеї, клебсієли,
ієрсинії (умовно патогенні),
сальмонели та шигели (патогенні).
Патогенез гастриту відрізняється в
залежності від причини захворювання.
Наприклад, якщо гастрит виникає через
неправильне харчування або непідходящу
їжу, то це призводить до подразнення
слизової оболонки шлунка.

На початку відбувається збільшення

виділення шлункового соку та спазм воротаря
(застібає вихід із шлунка).

Якщо це призводить до блювоти, то це

допомагає видалити подразник.

Якщо блювота не відбувається, то залози, що

виділяють шлунковий сік (секреторні залози),
перестають працювати ефективно і це
призводить до уповільнення перетравлення
їжі.

Затримуючись у шлунку, їжа піддається

впливу бактерій , токсинів та продуктів
розпаду, що може подразнити слизову
оболонку і викликати запалення.

У випадках алергічного гастриту, контакт з

алергеном призводить до місцевої реакції та
виділення речовин, що подразнюють слизову
оболонку.

При інфекційних захворюваннях,

мікроорганізми і їхні токсини не лише
безпосередньо впливають на слизову
оболонку, але також можуть погіршувати
кровопостачання, що призводить до
порушення функцій шлунка.

Загальний процес запалення слизової

оболонки супроводжується витоком
лей коцитів, підвищенням кровотоку,
набряком і змінами в структурі клітин
шлункового епітелію.

Клінічна картина
симптоми цього захворювання також
залежать від того, що й ого спричинило:

У випадку аліментарного гастриту:

Дитина може відчувати загальну нездужання,

втрату апетиту, нудоту та збільшене
слиновиділення.

Потім може розвинутися багаторазова

блювота, відрижка повітрям з неприємним
запахом та біль в області живота (в
епігастральній ділянці (нижче грудини та над
пупком)).

Дитина може скаржитися на гіркоту в роті.

При огляді помітна блідість шкіри, синці під

очима, обкладений бідо-жовтим нальотом
язик, а також помірна тахікардія. Після
блювоти стан дитини полегшується, і вона
може одужати протягом 2-3 днів.

У разі інфекційного гастриту:

Крім основних симптомів гастриту дитина

може мати підвищену температуру тіла та
ознаки інтоксикації.

Він характеризується коротким інкубацій ним

періодом (до 2-3 годин).

Багаторазова блювота може викликати

дегідратацію (зневоднення), і тривалість
хвороби може тривати до 7-10 днів.

Характеризується помірним лей коцитозом в

крові.

У випадку харчової алергії:

Симптоми можуть розвиватися пізніше після

прий ому їжі, включаючи болі в животі,
блювоту та пронос.

У важких випадках може виникнути

гастроентероколіт або навіть анафілактичний
шок.

*Гастроентероколіт — це гостре, зазвичай

інфекцій не, запалення слизової оболонки
шлунка, тонкої і товстої кишки.
*Анафілактичний шок – небезпечний для
життя людини стан. Це алергічна реакція на
потрапляння в організм людини того чи
іншого алергену.

Інші прояви алергії можуть включати висипку

та утруднення дихання.

А у гемограмі може виявитися еозинофілія

(збільшення еозинофілів).

Діагностика гастриту включає в себе ряд

методів, таких як:
1. Фіброгастродуоденоскопія (ФГДС) та
біоптати для гістологічного
дослідження:
  ФГДС дозволяє візуально
оцінити стан стінок шлунка та
дванадцятипалої кишки.

 Біоптати, взяті під час ФГДС,

використовуються для
гістологічного аналізу, що
дозволяє визначити ступінь
запалення та інші зміни в
тканинах.

2. Використовують золотий манометр,

який допомогає:

 виявити підвищення тиску в

дванадцятипалій кишці до 200-
240 мм вод.ст. і це може свідчити
про рефлюкс-гастрит.

3. Проводиться діагностика H. pylori-

інфекції:

 Неінвазивні методи включають

дихальні тести, аміачні тести,
серологічний аналіз та
виявлення H. pylori в калі
методами ПЛР і
імунофлюоресцентним методом.

 Інвазивні методи включають

бактеріологічний аналіз,
бактеріоскопічний
(морфологічний , гістологічний )
аналіз, біохімічний тест
(уреазний тест) та ПЛР біоптату.

4. Також проводиться секреторна

діагностика:

 Використовується
електрометричний метод, що
базується на вимірюванні
концентрації вільних іонів
водня, для визначення
секреторної активності.

Лікування
1. Гострий аліментарний гастрит:

 Проводять видалення залишків

їжі: Промивання шлунка 0,5-1%
розчином натрію
гідрокарбонату, перевареною
водою або ізотонічним розчином
натрію хлориду через зонд або
викликання блювання без зонда.
  Проводять симптоматичне
лікування: Сольове проносне,
очисна клізма, зігрівання,
теплий чай , регідратацій ні
розчини (регідрон,
цитроглюкосолан), або
ізотонічний розчин натрію
хлориду.

 Назначають дієту: Перші 6-8

годин нічого не годують, далі
щадна дієта протягом 2-3 днів
(киселі продукти, каші на воді,
овочеві відвари, кефір,
картопляне пюре), після чого
розширюють дієту.

2. Бактеріальні гастрити:

 Призначають антибактеріальні
препарати: Ніфуроксазид,
амоксиклав, цефалексин,
левоміцетин у вікових дозах.

 При ексикозі та тяжкому

перебігу: Внутрішньовенна
регідратацій на,
дезінтоксикацій на терапія.

3. Гастрит внаслідок ураження

хімічними речовинами:

 Проводять видалення речовин:

Промивання шлунка 0,5%
розчином перманганату калію,
фізіологічним розчином,
гідрокарбонату натрію.

 І проводять захист слизової:

Введення у шлунок
обволікаючих речовин (молоко,
яєчний білок, рослинна олія,
гідроксид алюмінію, альмагель).

4. Алергічний гастрит:

 Лікування спрямоване на
очищення тракту:
Антигістамінні препарати,
глюкокортикоїди,
ентеросорбенти (смекта,
мультисорб, біла глина).

Профілактика
1. Збалансоване харчування:
  Дотримання вікових норм у
харчуванні дитини.

 Уникання перегодовування.

 Використання продуктів, які

відповідають віковим нормам
(унікальне, свіже, нежирне
харчування).

2. Обмеження продуктів зі значним

сенсибілізуючим впливом:

 У дітей з алергічним діатезом

слід обмежити чи виключити з
раціону продукти, які можуть
викликати алергічні реакції
(червоні та помаранчеві фрукти,
шоколад, червона риба).

3. Санітарно-гігієнічні заходи для

профілактики бактеріальних
гастритів:

 Використання свіжих продуктів і

уникання тривалого зберігання
їжі.

 Грунтовне миття рук перед

приготуванням і споживанням
їжі.

 Посилене миття фруктів, овочів,

які дитина споживає без
термічної обробки.

4. Уважне призначення лікарських

препаратів:

 Застосування лікарських засобів,

які можуть подразнювати
слизову оболонку шлунка,
повинно бути ретельно
зваженим рішенням, з
обов'язковим дотриманням
рекомендацій щодо правил
прий ому.

Диференціальна діагностика
Диференціальний діагноз гострого гастриту у
дітей включає в себе розрізнення від інших
захворювань, які супроводжуються блювотою
та болями в животі. Основні патології, які
можуть бути схожі за клінічною картиною,
включають:

1. Кишкові інфекції:
  Супроводжуються збуренням
шлунково-кишкового тракту.

 Можуть бути причиною блювоти

та діареї.

 Диференціюється за допомогою
лабораторних досліджень калу
на наявність патогенних
мікроорганізмів.

2. Глистяна інвазія:

 Зараження паразитами може

викликати болі в животі та
розлади шлунково-кишкового
тракту.

 Диференціюється за допомогою
аналізу калу на наявність яєць
глистів.

3. Висока кишкова непрохідність:

 Характеризується порушенням
проходження їжі через
кишковник.

 Може супроводжуватися болями

в животі та блювотою.

 Вимагає інструментальних
досліджень, таких як рентген або
УЗД кишечнику.

4. Атипові форми апендициту:

 Можуть мати схожі симптоми,

такі як біль в животі та
запалення черевної порожнини.

 Диференціюється за допомогою
клінічних ознак, пальпації
живота та інших обстежень.

5. Гострий панкреатит та гострий

холецистит:

 Призводять до болей в животі та

можуть викликати блювоту.

 Лабораторні та інструментальні
дослідження, такі як визначення
рівнів ферментів та
ультразвукове обстеження,
допомагають у диференцій ній
діагностиці.
Хронічний гастрит, дуоденіт,
гастродуоденіт визначення
Хронічний гастрит, дуоденіт і гастродуоденіт
- це хронічні запальні захворювання слизової
оболонки шлунка, дванадцятипалої кишки
або обох органів одночасно.

Захворювання можуть протікати з різним

ступенем вираженості і можуть ускладнитися
виразковою хворобою, злоякісними
новоутвореннями, іншими патологіями
шлунково-кишкового тракту.

Основними причинами розвитку

хронічного гастриту, дуоденіту і
гастродуоденіту є:
 Інфекція Helicobacter pylori (НР).
Хронічний гастрит, викликаний НР, є
най поширенішим видом хронічного
гастриту. Інфекція НР може
передаватися від людини до людини
через слину, фекалії, їжу, воду.

 Аутоімунний гастрит. Цей вид гастриту

виникає в результаті порушення
імунної відповіді організму на власні
клітини слизової оболонки шлунка.

 Хронічні захворювання, які уражають

шлунок і дванадцятипалу кишку,
наприклад, виразкова хвороба,
панкреатит, жовчнокам'яна хвороба.

 Несприятливі фактори навколишнього

середовища, такі як куріння, вживання
алкоголю, стрес.

Симптоми хронічного гастриту:

 Тяжкість в епігастральній ділянці після
їжі.

 Почуття переїдання, переповнення

шлунка.

 Печія, відрижка кислим, рідше нудота

та блювота шлунковим вмістом.

 Відрижка їжею та повітрям.

 Неприємний присмак у роті.

 Зниження апетиту та можливі

метеоризм, нестій кі випорожнення.

Симптоми хронічного гастродуоденіту:

 Болі в надчеревній ділянці, що
виникають натщесерце.
  Болі можуть бути гострими
перей моподібними або ниючими
неінтенсивними, іноді виникають
незабаром після їжі.

 Біль під час їжі частіше пов'язаний із

патологією стравоходу, антрального та
фундального відділу шлунка.

 Пізня біль (через 1-2 години) більш

характерна для гастродуоденіту, та
виразки антрального відділу шлунка та
дванадцятипалої кишки.

Дієта при хронічному гастродуоденіті:

Дієта грає важливу роль у лікуванні
хронічного гастродуоденіту, сприяючи
полегшенню симптомів та поліпшенню стану
слизової оболонки шлунка та
дванадцятипалої кишки. Залежно від рівня
кислотності та етіології захворювання,
застосовуються різні дієтетичні рекомендації:

1. При підвищеній кислотності

(гіперацидність):

 Застосовується дієта №1.

 Їжа прий мається часто, 5-6 разів

на добу, з ретельним
пережовуванням.

2. При зниженій кислотності

(гіпоацидність):

 Рекомендується дієта №2.

 Також важливо вживати їжу

невеликими порціями, але часто
протягом дня.

Лікування гастриту, викликаного H. pylori:

 Застосовується протимікробна
ерадикацій на терапія.

 Стандартні схеми лікування

включають антибіотики, інгібітори
протонної помпи (ІПП) і препарати
вісмуту.

 ІПП, такі як омепразол, Нольпаза,

парієт, допомагають у контролі
виділення соляної кислоти.

Лікування інших форм хронічного

гастриту:
 При відсутності H. pylori і підвищеній
секреторній функції шлунка:
 Застосовуються препарати, що
знижують кислотність
шлункового соку (антациди:
альмагель, фосфалюгель,
гавіскон, маалокс і ін.).

 Використовуються препарати,
які захищають слизову оболонку,
такі як сукральфат та препарати
вісмуту (де-нол, віс-нол,
вентрисол).