Продовження теми Господарські товариства.

1. Особливості правового статусу ТОВ та ТДВ.

3. Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має

статутний капітал, поділений на частки, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями
тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть
ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
4. Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство,
статутний капітал якого поділений на частки і яке несе відповідальність за своїми
зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства
несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами
однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.( Тобто, розмір такої
відповідальності учасника може у декілька разів перевищувати розмір внесеного ним
вкладу. Яке саме \”перевищення\” своїх вкладів учасники готові відшкодувати за
зобов\’язаннями товариства за рахунок власного майна, вони відображають у статуті.)

Учасники ТОВ відповідають за боргами виключно в межах свого внеску в статутний фонд. Це
означає, що їх особисте майно поза частки не може бути звернено під стягнення через борги
організації. Учасники ТДВ несуть субсидіарну відповідальність солідарно, в розмірі, кратному вартості
внеску кожного члена. Таким чином, при неможливості виконання зобов'язань однією особою, його
борги розподіляться між іншими учасниками пропорційно їх частці у статутному фонді.

ЗУ «Про ТОВ та ТДВ»

Стаття 2. Відповідальність учасників товариства, які не повністю внесли вклади
1. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну
відповідальність за його зобов’язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу
кожного з учасників.

Стаття 3. Відповідальність товариства

1. Товариство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім належним йому
майном.
2. Товариство не відповідає за зобов’язаннями своїх учасників.
Стаття 4. Учасники товариства
1. Кількість учасників товариства не обмежується. ++
Стаття 7. Корпоративний договір
1. Договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та
повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації (далі - корпоративний
договір), є безвідплатним і вчиняється в письмовій формі. Корпоративний договір, який не
відповідає цим вимогам, є нікчемним. Стороною корпоративного договору також може
бути саме товариство та треті особи.
 2. Дата укладення та строк дії корпоративного договору визначаються в договорі.
3. Корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на
яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі
(її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає.
Стаття 10. Створення товариства
1. Створення товариства відбувається за рішенням його засновників.
2. Якщо товариство створюється кількома особами, такі особи у разі необхідності
визначення взаємовідносин між ними щодо створення товариства можуть укласти договір
про створення товариства в письмовій формі.
Договір про створення товариства може встановлювати порядок заснування
товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір
статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок
внесення вкладів та інші умови.
Договір про створення товариства діє до дня державної реєстрації товариства,
якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.
Стаття 11. Статут товариства
1. Установчим документом товариства є статут.
2. Перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства.
Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально.
ЦК У статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи
управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу
до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не
встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Стаття 12. Статутний капітал товариства

1. Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток
його учасників, виражених у національній валюті України.
Стаття 28. Органи товариства
1. Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення)
та виконавчий орган.
Стаття 29. Загальні збори учасників
1. Загальні збори учасників є вищим органом товариства.
2. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах
учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань
порядку денного загальних зборів учасників.
3. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів,
пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не
передбачено статутом.

Стаття 31. Скликання загальних зборів учасників

 1. Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або
статутом товариства, а також:
1) з ініціативи виконавчого органу товариства;
2) на вимогу наглядової ради товариства;
3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в
сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Стаття 32. Порядок скликання загальних зборів учасників товариства
1. Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом
товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних
зборів учасників.
2. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання
повідомлення про це кожному учаснику товариства.
Стаття 33. Проведення загальних зборів учасників
1. Загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та
статутом товариства.
2. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або
через своїх представників.
3. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в
одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі
відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників
одночасно.
Стаття 38. Наглядова рада товариства
1. Статутом товариства може бути передбачено утворення наглядової ради.
2. Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та
регулює діяльність виконавчого органу товариства. Зокрема, до компетенції наглядової
ради може бути віднесено обрання одноосібного виконавчого органу товариства або
членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного або декількох
з них), зупинення та припинення їхніх повноважень, встановлення розміру винагороди
членам виконавчого органу товариства.
Стаття 39. Виконавчий орган товариства
1. Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю
товариства.
2. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань,
пов’язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до
виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі
утворення).
3. Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій
раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.
4. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого
органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.
5. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є
колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого
органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не
передбачені інші назви.
Стаття 42. Посадові особи товариства
1. Посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а
також інші особи, передбачені статутом товариства.

1. Кількість учасників товариства не обмежується. ++

Стаття 2. Відповідальність учасників товариства, які не повністю внесли вклади
1. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну
відповідальність за його зобов’язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу
кожного з учасників.

Вихід учасника з товариства (ст. 24 ЗУ «Про ТОВ та ТДВ»)

Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства
становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без
згоди інших учасників.
Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства
становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших
учасників.
Товариство зобов’язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи
мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику
вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу
учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

Порядок відчуження частки (ст. 21 ЗУ «Про ТОВ та ТДВ»)

Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у
статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам
товариства або третім особам.
Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки
(частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших
учасників.
Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього
одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі
учасники товариства.
Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у
статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

2. Особливості правового статусу ПТ.

5. Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до

укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені
товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства
усім своїм майном.
ПОВНЕ товариство
ЗУ «Про господарські товариства»
Стаття 66. Поняття повного товариства
Повним визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною
підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями
товариства усім своїм майном.
Учасниками повного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти
підприємництва
Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.
Стаття 67. Зміст засновницького договору про повне товариство
Засновницький договір про повне товариство, крім умов, передбачених статтями
4 і 66 цього Закону, повинен визначати розмір частки кожного з учасників, розмір, склад
та порядок внесення вкладів, форму їх участі у справах товариства.
Стаття 68. Ведення справ повного товариства
Ведення справ повного товариства здійснюється за загальною згодою всіх
учасників.
Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учасниками, або одним чи
кількома з них, які виступають від імені товариства. В останньому випадку обсяг
повноважень учасників визначається дорученням, яке повинно бути підписано
рештою учасників товариства.
Якщо в засновницькому договорі визначаються декілька учасників, які наділяються
повноваженнями на ведення справ товариства, то передбачається, що кожен з них може
діяти від імені товариства самостійно. В засновницькому договорі може бути відзначено,
що такі учасники мають право вчиняти відповідні дії лише спільно.
Учасники, яким було доручено ведення справ повного товариства, зобов'язані
надавати решті учасників на їх вимогу повну інформацію про дії, що виконуються від
імені та в інтересах товариства.
 Учасника повного товариства, який систематично не виконує чи неналежним чином
виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може
бути виключено з товариства в порядку, передбаченому установчими документами.

Стаття 74. Відповідальність учасників за борги повного товариства

Якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного майна не вистачає

для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині несуть солідарну
відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства
України може бути звернено стягнення. Учасник товариства відповідає за борги
товариства незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства.
Учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі звернутися з регресною
вимогою у відповідній частині до решти учасників, які несуть перед ним відповідальність
пропорційно своїй частці у майні товариства.
Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі
його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок
утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків,
склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи
перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок підписання
установчих документів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок
ліквідації і реорганізації товариства.

Стаття 132. Ліквідація повного товариства

1. Повне товариство ліквідовується на підставах, встановлених статтею 110
(РІШЕННЯ УЧАСНИКІВ, РІШЕННЯ СУДУ) цього Кодексу, а також у разі, якщо в
товаристві залишається один учасник. Цей учасник має право протягом шести місяців з
моменту, коли він став єдиним учасником товариства, перетворити таке товариство в інше
господарське товариство у порядку, встановленому цим Кодексом.
2. У разі виходу учасника з повного товариства, виключення одного з його учасників
із товариства, смерті учасника товариства, ліквідації юридичної особи - учасника
товариства або звернення кредитором одного з учасників стягнення на частину майна,
пропорційну його частці у складеному капіталі, товариство може продовжити свою
діяльність, якщо це передбачено засновницьким договором товариства чи домовленістю
між учасниками, що залишаються.
 Стаття 69. Відступлення частки (її частини) учасника повного товариства
Передача учасником повного товариства своєї частки (її частини) іншим учасникам
цього товариства або третім особам може бути здійснена лише за згодою всіх учасників.
З передачею частки (її частини) третій особі здійснюється одночасно перехід усієї
сукупності прав та обов'язків, що належали учаснику, який вибув з повного товариства
або відступив частину своєї частки.
При реорганізації юридичної особи, учасника повного товариства, або смерті
громадянина, учасника повного товариства, правонаступник (спадкоємець) має переважне
право вступу до товариства за згодою решти учасників.
Правонаступник (спадкоємець) несе відповідальність за борги учасника, що виникли
за час діяльності товариства, перед повним товариством, а також за борги товариства
перед третіми особами.
У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до повного товариства або
відмови товариства у прийнятті правонаступника (спадкоємця) йому виплачують
вартість частки, що належить реорганізованій юридичній особі (спадкоємцю), розмір
якої визначається на день реорганізації (смерті) учасника. В цих випадках відповідно
зменшується розмір майна товариства, вказаний в засновницькому договорі.

Стаття 71. Вихід учасника з повного товариства

Учасник повного товариства, що було створено на невизначений строк, може в будь-
який час вийти з товариства, заявивши про це не пізніш як за 3 місяці. Справжність
підпису на заяві про вихід із товариства підлягає нотаріальному засвідченню.
Вихід із товариства, що було створено на визначений строк, допускається лише
при наявності поважних причин та за умови, що попередження про це надійшло не
пізніш як за 6 місяців.
Якщо при виході учасника з повного товариства це товариство зберігається, то
учаснику виплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день
виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю
або частково в натуральній формі.
Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частина прибутку, одержаного
товариством у даному році. Майно, передане учасникам товариства тільки для
користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Стаття 72. Виключення учасника з повного товариства
Учасника повного товариства, який систематично не виконує чи неналежним чином
виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може
бути виключено з товариства в порядку, передбаченому установчими документами.
Виключення учасника з повного товариства призводить до наслідків,
передбачених статтею 71 цього Закону.
Стаття 73. Звернення стягнення на частку учасника в повному товаристві
Звернення стягнення на частку учасника в повному товаристві за його власними
зобов'язаннями не допускається. При недостатності майна учасника для покриття боргів за
зобов'язаннями кредитори можуть вимагати у встановленому порядку виділення частки
учасника-боржника.
Решта учасників вправі з метою збереження товариства виділити частку учасника-
боржника в грошовій або натуральній формі відповідно до балансу, складеного на день
вибуття такого учасника з товариства.

3. Особливості правового статусу КТ.

6. Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або
декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і
несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном ,
на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники
присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).
7. Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства
можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.
Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною
відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства. ++
Особа може бути повним учасником тільки в одному командитному товаристві. +
+Повний учасник командитного товариства не може бути учасником повного товариства
(оскільки всім майном відповідає). Повний учасник командитного товариства не може
бути вкладником цього самого товариства.
Стаття 76. Зміст засновницького договору про командитне товариство
Засновницький договір про командитне товариство, крім умов, передбачених статтею
4 цього Закону, повинен включати розмір часток кожного з учасників з повною
відповідальністю, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів, форму їх участі у
справах товариства.
 Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі
його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок
утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків,
склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи
перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок підписання
установчих документів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок
ліквідації і реорганізації товариства.
Стаття 81. Управління справами командитного товариства
Управління справами командитного товариства здійснюється тільки учасниками з
повною відповідальністю. ++
У командитному товаристві, де є тільки один учасник з повною відповідальністю,
управління справами здійснюється цим учасником самостійно.
Вкладники не вправі перешкоджати діям учасників з повною відповідальністю по
управлінню справами командитного товариства.

++Стаття 83. Особливості припинення командитного товариства

Командитне товариство, крім підстав, зазначених у статті 19 (ліквідація, реогранізація
(Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи) цього Закону, припиняється
також у разі вибуття всіх учасників з повною відповідальністю.
++ Командитне товариство ліквідовується у разі вибуття усіх вкладників. Повні
учасники командитного товариства у разі вибуття всіх вкладників мають право
перетворити командитне товариство у повне товариство. Командитне товариство
ліквідовується також на підставах, установлених законом.

ЦК
Скіки вкладників
Стаття 138. Відповідальність вкладника командитного товариства ++
1. Якщо вкладник командитного товариства вчиняє правочин від імені та в інтересах
товариства без відповідних повноважень, то в разі схвалення його дій командитним
товариством він звільняється від відповідальності перед кредиторами за вчинений
правочин.
Якщо схвалення командитного товариства не буде отримано, вкладник відповідає
перед третіми особами за вчиненим ним правочином усім своїм майном, на яке відповідно
до закону може бути звернене стягнення.
2. Вкладник командитного товариства, який не вніс передбаченого засновницьким
договором (меморандумом) вкладу, несе відповідальність перед товариством у порядку,
встановленому засновницьким договором (меморандумом).
у разі включення імені вкладника у найменування командитного товариства така
особа стає повним учасником цього товариства.

Стаття 79. Права вкладників командитного товариства

Вкладник командитного товариства має право:
 а) одержувати частину прибутку товариства відповідно до його частки у складеному
капіталі товариства в порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);
б) діяти від імені товариства в разі видачі йому довіреності та відповідно до неї;
в) переважно перед третіми особами набувати відчужувану частку (її частину) в
складеному капіталі товариства відповідно до положень цього Закону.
Якщо бажання викупити частку (її частину) виявили декілька вкладників, зазначена
частка розподіляється між ними відповідно до їхніх часток у складеному капіталі
товариства;
г) вимагати першочергового повернення вкладу в разі ліквідації товариства;
д) ознайомлюватися з річними звітами та балансами товариства;
е) після закінчення фінансового року вийти з товариства та одержати свій вклад у
порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);
є) передати свою частку (її частину) у складеному капіталі іншому вкладнику або
третій особі, повідомивши про це товариство.
Передання вкладником усієї своєї частки іншій особі припиняє його участь у
командитному товаристві.
Засновницьким договором (меморандумом) командитного товариства можуть бути
передбачені також інші права вкладника.

ЦК
++ Стаття 139. Ліквідація командитного товариства
1. Командитне товариство ліквідовується при вибутті усіх вкладників. Повні
учасники мають право у разі вибуття всіх вкладників перетворити командитне товариство
у повне товариство. Командитне товариство ліквідовується також на підставах,
встановлених статтею 132 цього Кодексу.
Командитне товариство не зобов'язане ліквідовуватись, якщо в ньому залишаються
хоча б один повний учасник і один вкладник. ++
2. У разі ліквідації командитного товариства, після розрахунків з кредиторами,
вкладники мають переважне право перед повними учасниками на одержання вкладів у
порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом, іншим законом і засновницьким
договором (меморандумом). За недостатності коштів товариства для повного повернення
вкладникам їхніх вкладів наявні кошти розподіляються між вкладниками пропорційно до
їхніх часток у складеному капіталі товариства.
Тема "Об'єднання підприємств"
1. Поняття та ознаки об'єднання підприємств.
2. Види та організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
3. Особливості правового становища державних (комунальних)
господарських об'єднань.
4. Функції та компетенція об'єднання підприємств. Управління
об'єднанням підприємств.
5. Асоційовані підприємства та холдингові компанії. Види холдингів.