You are on page 1of 12

1

Київський Університет Сучасних Знань

Реферат
на тему : « Принципи та правила оформлення документів статутної діяльності »

Виконав:
студент групи К-9-17-МС1П(4.0д)
(денної форми навчання)
Пальчун Анастасія Миколаївна

Науковий керівник:
Козка Андрій Вікторович

Київ 2020
2

Зміст:

Вступ…………………………………………………………………………………...ст. 3
1. Загальна характеристика установчих документів………………..ст.4-5
2. Установчий договір та його зміст………………………………..ст. 6-4
3. Статут та його зміст………………………………………….……...ст.8-10
Висновок……………………………………………………………………………...ст.11
Список використаної літератури……………………………………………..….ст.12
3

Вступ

Власне поняття "установчі документи" опосередковано вказує на те, що результатом


їх складання і реєстрації в установленому законом порядку є створення відповідної
"установи", тобто, в широкому розумінні, юридичної особи. Незважаючи на
наявність у філій, представництв та інших відокремлених підрозділів юридичної
особи пакету документів, на підставі яких вони провадять свою діяльність, статусу
установчих вони не мають.
Установчі документи юридичної особи готуються та затверджуються на початковій
стадії створення організації. Для створення юридичної особи її учасники
(засновники розробляють установчі документи, які викладаються письмово і
підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений
інший порядок їх затвердження. Установчі документи повинні містити відомості
про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників,
найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду,
порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та
порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна
одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до
установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства, а також
відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення
акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки
невиконання зобов'язань по викупу акцій, строк та порядок виплати частки
прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.
В залежності від організаційно-правової форми юридичної особи, необхідними для
нього установчими документами є:
- статут (акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю,
товариства з додатковою відповідальністю, кооперативи, державні комерційні
підприємства, казенні підприємства, комунальні унітарні підприємства, приватні
підприємства статутні об'єднання підприємств);
- засновницький договір (повні товариства, командитні товариства, договірні
об'єднання підприємств);
- індивідуальний або спільний установчий акт (установа за ЦК).
4

1. Загальна характеристика установчих документів

Під установчими документами слід розуміти документи, які фіксують


волевиявлення на створення юридичної особи, її правовий статус як юридичної
особи, мету, для досягнення якої вона створюється, права та обов'язки засновників
та членів організації, умови її припинення, склад та компетенцію органів юридичної
особи, взаємовідносини з третіми особами.
Особливість установчих документів та їх відмінність від інших документів,
необхідних для створення та легалізації юридичної особи полягає в тому, що
установчі документи визначають правовий статус організації та за своїм характером
є локальними нормативними актами.
Установчі документи юридичної особи готуються та затверджуються на початковій
стадії створення організації. Для створення юридичної особи її учасники
(засновники розробляють установчі документи, які викладаються письмово і
підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений
інший порядок їх затвердження. Установчі документи повинні містити відомості
про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників,
найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду,
порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та
порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна
одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до
установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства, а також
відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення
акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки
невиконання зобов'язань по викупу акцій, строк та порядок виплати частки
прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.
В залежності від організаційно-правової форми юридичної особи, необхідними для
нього установчими документами є:
- статут (акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю,
товариства з додатковою відповідальністю, кооперативи, державні комерційні
підприємства, казенні підприємства, комунальні унітарні підприємства, приватні
підприємства статутні об'єднання підприємств);
-засновницький договір (повні товариства, командитні товариства, договірні
об'єднання підприємств);
-  індивідуальний або спільний установчий акт (установа за ЦК).
Ст. 88 ЦК та ст. 57 ГК встановлюють вимоги до змісту установчих документів
юридичної особи. В установчих документах повинні бути зазначені найменування
та місцезнаходження юридично особи, мета і предмет господарської діяльності,
склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень,
5

порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його


реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Установчі документи господарського товариства повинні містити також відомості
про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників,
склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень,
включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована
більшість голосів, інші відомості, передбачені законом (ст. 82 ГК).
6

2. Установчий договір та його зміст.

Відповідно до ст.87 ЦК України діяльність юридичної особи здійснюється на


основі установчих документів, які розробляються учасниками (засновниками) з
дотриманням письмової форми. Установчі документи мають бути підписані всіма
учасниками.Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут
або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.Під
засновницьким слід розуміти такий договір, за яким засновники зобов’язуються
створити юридичну особу, встановлюють порядок та умови спільної діяльності
щодо її створення, а також умови передачі юридичній особі майна та участі в її
діяльності.
Статут відрізняється від засновницького договору тим, що він врегульовує
відносини між учасниками товариства (в тому числі корпоративні) з моменту його
державної реєстрації і до моменту припинення, а також питання правового статусу
товариства. Засновницький договір, поряд із корпоративними, врегульовує
відносини між учасниками ще до створення та реєстрації юридичної особи, які
мають зобов’язальний характер. Ще однією ознакою є те, що статут, на відміну від
засновницького договору, за своєю юридичною природою є локальним
нормативним актом. Засновницький договір ознак нормативності не має.
Засновницький договір, як один із установчих документів, укладається у письмовій
формі і вважається укладеним з моменту досягнення згоди між його учасниками по
всіх істотних умовах. Обов’язковою умовою укладення договору є його підписання
сторонами.
До основних прав учасників товариства слід віднести:
право брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому
документі, крім випадків, встановлених законом;
право брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину
(дивіденди);
право виходу у встановленому порядку з товариства;
право здійснювати відчуження часток у статутному (складеному) капіталі
товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку,
встановленому законом;
одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому
установчим документом (ст.116 ЦК України).
Основними обов’язками учасників товариства є:
додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних
зборів;
7

виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі,  пов'язані з майновою


участю, а також робити вклади у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені
установчим документом;
не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про
діяльність товариства;
брати участь у розподілі витрат та збитків, а також нести відповідальність перед
третіми особами в порядку передбаченому законодавством (ст.ст.117, 123 ЦК
України).
Зміна чи розірвання засновницького договору до моменту реєстрації товариства
здійснюється на загальних підставах, в силу норм ст.ст.516-523, 598-609 ЦК
України.
Зміна у складі учасників договору відбувається в разі виходу, виключення чи
вибуття учасника (ст.125-131 ЦК України).
Учасник товариства за загальним правилом може вийти з нього незалежно від згоди
інших учасників. Однак законом може бути встановлений порядок виходу з
товариства. Так, учасник повного товариства, яке було створене на невизначений
строк, може у будь-який момент вийти з товариства, заявивши про це не пізніше,
ніж за 3 місяці до фактичного виходу із товариства. Достроковий вихід учасника з
повного товариства, що засноване на певний строк, допускається лише з поважних
причин (ст.126 ЦК України). Строк у 3 місяці встановлений також при виході
учасника з товариства з обмеженою відповідальністю.
Законом передбачені випадки, коли особа може втратити право участі у товаристві.
Так ст.149 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на частку у статутному
капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у
товаристві.Зміна учасників відбувається також в разі відчуження учасником своєї
частки третім особам, або ж у випадку, коли частка переходить правонаступнику
юридичної особи (при реорганізації) чи спадкоємцю фізичної особи (ст.129, 148 ЦК
України).
Припинення засновницького договору відбувається внаслідок ліквідації створеної
на основі нього юридичної особи або в разі визнання договору недійсним. Визнання
засновницького договору недійсним має наслідком визнання недійсним факт
державної реєстрації юридичної особи та ліквідацію останньої.
8

3. Статут та його зміст.

У юридичнiйлiтературi зазначається, що статут є локальним нормативним актом,


призначення якого полягає у визначеннi правового статусу конкретної юридичної
особи. Саме цей документ визначає правове становище тiєї чи iншої юридичної
особи в цивiльномуоборотi. Статут є найбiльш поширеним видом установчого
документа.
Статут  - це організаційний документ, що містить зведення правил, які регулюють
діяльність установ, товариств і громадян, їх взаємини з іншими установами і
громадянами, права й обов'язки в певній сфері державного управління,
господарської або іншої діяльності.
Загальні статути затверджують вищі органи державної влади, а статути громадських
організацій приймають і затверджують їх з'їзди; статут юридичної особи затверджує
його засновник (учасник), він підлягає реєстрації в установленому порядку.
Статут належить до установчих документів юридичної особи. Як правило, вимоги
до оформлення і змісту статуту визначають нормативно-правові акти. В установчих
документах юридичної особи повинні зазначатись її назва, місцезнаходження,
порядок управління діяльністю, а також інші відомості, передбачені законодавством
для юридичних осіб відповідного виду. Так, згідно з Господарським кодексом
України статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його назву і
місцезнаходження, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного
та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і
контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта
господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної
форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Отже, статут
юридичної особи визначає її структуру, види і напрями діяльності, порядок
управління та інші питання діяльності суб'єкта господарювання.
Статути розподіляються на типові та індивідуальні. Типові статути, як правило,
розробляються органами вищого рівня для однотипних за характером діяльності
установ, наприклад: Типовий статут аптеки, Типовий статут державної
телерадіоорганізації, Типовий статут відкритого акціонерного товариства,
створеного шляхом корпоратизації державного підприємства, яке не підлягає
приватизації. Статути належать до складних документів. їх структуру і зміст
визначають установи-розробники. Індивідуальні статути створюються на основі
типових статутів і конкретизують їх.
Оформлення статуту має певну специфіку.
На його титульній сторінці мають бути присутні такі реквізити:
o запис про державну реєстрацію, засвідчений печаткою органу, який здійснив
реєстрацію (проставляється у лівому верхньому куті);
9

o гриф затвердження статуту засновниками або учасниками (проставляється у


правому верхньому куті);
o назва виду документа (проставляється у центрі сторінки);
o організаційно-правова форма установи та її індивідуальна назва (проставляється у
центрі сторінки під назвою документа);
o місце та рік складання або видання (над межею нижнього берега, посередині).
Текст статуту оформляють на інших сторінках. Для чіткого викладення змісту
статуту і кращого сприйняття тексту його поділяють на розділи (статті), підрозділи,
пункти, підпункти, які нумерують арабськими цифрами.
Структура тексту статуту може змінюватися залежно від форми власності та
організаційно-правової форми установи (державного підприємства, акціонерного
товариства, комунального підприємства тощо). Наприклад, у статуті акціонерного
товариства мають бути присутні такі розділи:
1. Загальні положення;
2. Юридичний статус товариства;
3. Мета та предмет діяльності товариства;
4. Засновник та акціонери товариства;
5. Статутний фонд товариства;
6. Акції товариства;
7. Права та обов'язки акціонерів;
8. Порядок розподілу чистого прибутку та покриття збитків товариства;
9. Трудовий колектив товариства;
10. Облік та звітність;
11. Порядок внесення змін та доповнень до Статуту.
12. Порядок припинення товариства.
Статут комунального підприємства може мати такі розділи:
1. Загальні положення;
2. Мета та предмет діяльності підприємства;
3. Юридичний статус підприємства;
4. Майно підприємства;
5. Права та обов'язки;
7. Управління підприємством та самоврядування трудового колективу;
10

8. Господарська та соціальна діяльність підприємства;


9. Внесення змін та доповнень до Статуту.
10. Реорганізація та ліквідація товариства;
Статут оформляють на аркушах паперу формату А4 друкарським способом. Усі
аркуші статуту зшивають, прошнуровують і скріплюють печаткою.
Статут є підставою для розроблення положень, правил та інших документів,
утворюваних в установі.
11

Висновок

Отже, установчими документами юридичних осiб приватного права можуть бути


засновницький договiр, статут, установчий акт, меморандум, модельний статут,
положення. Установчими документами юридичних осiбпублiчного права може бути
статут чи положення або вони можуть взагалi не мати установчого документа. На
пiдставiстатутiвдiють: товариство з обмеженою та додатковою вiдповiдальнiстю,
акцiонернi товариства, кооперативи, полiтичнiпартiї, релiгiйнiорганiзацiї,
професiйнi i творчiспiлки, благодiйнi товариства й фонди та iн..; на пiдставi
засновницьких договорiв – повне й командитне товариства (останнє − якщо воно
налiчує 2 й бiльшеучасникiв з повною вiдповiдальнiстю); на пiдставi установчих
актiв – установи, в тому числiблагодiйнi; на пiдставi меморандуму – командитне
товариство, створюване одним учасником з повною вiдповiдальнiстю; на пiдставi
положення – релiгiйнiорганiзацiї; на пiдставi 36 модельного статуту – будь-яка
юридична особа приватного права, якщо КабiнетомМiнiстрiв України затверджено
модельний статут вiдповiдного виду цих юридичних осiб.
Виходячи з вищевказаного випливає, що засновницький договiр — це угода, за якою
сторони (засновники) зобов’язуються створити юридичну особу, визначають умови
спiльноїдiяльностi, передачi їй свого майна та участi в її дiяльностi. Мета цього
договору — зафiксувати засновницьке волевиявлення сторiн договору та умови
створення конкретної юридичної особи. Засновницький договiр в одному випадку
виступає як документ, в якому фiксуєтьсярiшення про створення юридичної особи, а
в iншомувiн виступає установчим 16 документом i є обов’язковим при створеннi
юридичної особи за вимогою закону.
Статут - юридичний акт, що є зведенням правил, які регулюють діяльність
організацій, установ, товариств, громадян, їхні відносини з іншими організаціями та
громадянами, права й обов'язки у певній сфері державного управління або
господарської діяльності.
12

Список використаної літератури:

1. Господарський Кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:


http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15
2. Цивiльний Кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15
3. Бровченко Т. I. Iсторичнi передумови формування установчих документiв
юридичних осiб / Т. I. Бровченко // Проблеми законностi. - 2014. - Вип. 127. - С. 39-
47
4. Бровченко Т. I. Види установчих документiв юридичних осiб / Т. I. Бровченко //
Проблеми законностi. - 2013. - Вип. 124. - С. 225-23.
5. Труш I. В. Правове забезпечення пiдготовки та затвердження установчих
документiв комунального пiдприємства органами мiсцевого самоврядування
потребує удосконалення / I. В. Труш // Часопис Академiї адвокатури України. -
2015. - Т. 8, № 1. - С. 47-51

You might also like