Стаття 82.

 Установчі документи господарського товариства

1. Установчим документом повного товариства і командитного товариства є
засновницький договір.
Стаття 57. Установчі документи
1. Установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або
засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта
господарювання.
2. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання,
мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління,
порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та
збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
{Частина друга статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2452-IV від
03.03.2005}
3. У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання,
визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого
майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта
господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових
засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а
також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.
4. Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і
предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів,
порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію,
про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості,
пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені
законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів
місцевого самоврядування чи інших суб'єктів у випадках, визначених законом.
{Частина четверта статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2452-IV від
03.03.2005, № 2850-VI від 22.12.2010}
5. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта
господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до
закону.
 
У США такі товариства (партнерства) почали створювати на початку XIX ст.
Законодавчого оформлення цей процес набув лише на початку XX ст. В
Англії закон про партнерства було прийнято у 1907, а в США – у 1916.
Поширення командитних товариств зумовлено тим, що до участі в них
можуть бути залучені всі бажаючі вкласти свій капітал, безпосередньо не
беручи участі в управлінні, зокрема люди пенсійного віку або зайняті в
інших формах бізнесу. Змішане (командитне) товариство поширене в галузі
інвестицій у нерухомість, нафто- та газодобуванні, наукових дослідженнях,
лізингу, фінансуванні кіно- та інших проектів.

Засновницьким договором (меморандумом)

 Стаття 83. Особливості припинення командитного товариства - Закон України "Про господарські
товариства"

Командитне товариство, крім підстав, зазначених у статті 19 цього Закону, припиняється

також у разі вибуття всіх учасників з повною відповідальністю.
Командитне товариство ліквідовується у разі вибуття усіх вкладників. Повні учасники
командитного товариства у разі вибуття всіх вкладників мають право перетворити
командитне товариство у повне товариство. Командитне товариство ліквідовується також на
підставах, установлених законом.
Наявні у командитного товариства грошові кошти, включаючи і виручку від продажу
його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці найманих працівників
товариства і виконання обов'язків перед банками, бюджетом, іншими кредиторами у першу
чергу розподіляються між вкладниками для повернення їм їх вкладів, а потім між
учасниками з повною відповідальністю у порядку і на умовах, передбачених цим Законом та
засновницьким договором. У разі недостатності коштів товариства для повного повернення
вкладникам їх вкладів наявні кошти розподіляються між вкладниками відповідно до їх долі у
майні товариства.
Стаття 19. Припинення товариства
Припинення товариства здійснюється в порядку, встановленому законом.

Стаття 139. Ліквідація командитного товариства цку

1. Командитне товариство ліквідовується при вибутті усіх вкладників. Повні учасники
мають право у разі вибуття всіх вкладників перетворити командитне товариство у повне
товариство. Командитне товариство ліквідовується також на підставах,
встановлених статтею 132 цього Кодексу.
Командитне товариство не зобов'язане ліквідовуватись, якщо в ньому залишаються хоча
б один повний учасник і один вкладник.
2. У разі ліквідації командитного товариства, після розрахунків з кредиторами,
вкладники мають переважне право перед повними учасниками на одержання вкладів у
порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом, іншим законом і засновницьким
договором (меморандумом). За недостатності коштів товариства для повного повернення
вкладникам їхніх вкладів наявні кошти розподіляються між вкладниками пропорційно до
їхніх часток у складеному капіталі товариства.

СОЛІДАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
за цивільним законодавством відповідальність кількох боржників перед кредитором, коли
кредитор управі вимагати як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо
повного або часткового виконання зобов'язання.

Таким чином, підводячи підсумок, слід відзначити, що на фоні широкого

розповсюдження окремих господарських товариств (наприклад, акціонерних
товариств, товариств з обмеженою відповідальністю та додатковою
відповідальністю) командитні товариства є не досить поширеними, хоча вони є
оптимальним різновидом організації малого підприємництва, що дозволяє на
основі взаємодовіри брати в ньому участь навіть тим особам, підприємництво
для яких заборонене чи які в такому праві обмежені.