Вихід фізособи зі складу учасників ТОВ: облік та

оподаткування
Фізособа-засновник планує вийти зі складу учасників ТОВ. Сума виплати перевищить
величину його внеску до статутного капіталу. Повертатимуть усе грошовими коштами,
основними засобами та іншими матеріальними цінностями. З’ясуємо, якими будуть
наслідки для ТОВ.

Загальний порядок виходу учасника з товариства

Учасник (засновник) ТОВ має право вийти зі складу учасників товариства. Він має
повідомити про це підприємство не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо
інший строк не встановлено статутом.

Виходячи з ТОВ, учасник має право отримати частку майна, що пропорційна до

частки, внесеної раніше до статутного капіталу ТОВ. Тобто вартість частки майна,
яку отримає учасник ТОВ, може перевищувати суму його внеску до статутного
капіталу. Адже обмеження стосується лише пропорційності розміру такого внеску
(ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України; ЦК).

Розмір частки майна, на яку може розраховувати учасник, а також порядок і строки
її виплати встановлюють статут і закон. Виплату учасникові ТОВ проводять після
затвердження звіту за рік, у якому він вийшов із ТОВ, і у строк до 12 місяців з дня
виходу. Звісно, виплатити цю частку можна у грошовій формі, застосовуючи будь-
яку узгоджену сторонами форму розрахунків. За бажання учасника й за наявності
згоди ТОВ внесок також можна повертати повністю або частково у натуральній
формі (ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991
№ 1576-XII, ч. 2 ст. 148 ЦК). Відповідно, учасник ТОВ може отримати належну
йому частку майна у вигляді основних засобів чи інших матеріальних цінностей.

Учасникові, який вибув, виплачують також належну йому частку прибутку,

одержаного товариством цього року до моменту його виходу. Хоча «прибуткової»
виплати може й не бути — коли підприємство не має прибутку..

Якщо учасник ТОВ передавав належне йому майно лише у користування (тобто без
переходу до ТОВ права власності на майно), його повертають у натуральній формі
без виплати винагороди.

Ситуація: чи потрібно зменшувати статутний капітал при виході засновника з ТОВ

Чи потрібно зменшувати статутний капітал при виході засновника з товариства

з обмеженою відповідальністю? Якщо статутний капітал можна не зменшувати,
то яким чином це можна зробити? І чи потрібно суму коштів активів
підприємства, яка відповідає частині в статутному капіталі при виході з нього
обкладати податком з доходів фізичних осіб?

Згідно зі статтею 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з

обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши
товариство про свій вихід не пізніше ніж за 3 місяці до виходу, якщо інший строк
не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою
 відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його
частці у статутному капіталі товариства.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про господарські товариства» від

19.09.1991 № 1576-ХІІ при виході учасника з товариства з обмеженою
відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства,
пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після
затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з
дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути
повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув,
виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному
році до моменту його виходу.

Тобто у разі прийняття рішення про вихід учасника з товариства необхідною

умовою є проведення змін у статутних документах щодо зменшення суми
статутного капіталу на частину учасника, що вибув.

Проте при бажанні інших учасників (засновників) товариства статутний капітал

може залишитись без змін розміру, за умови прийняття рішення про збільшення
статутного капіталу, розподіливши частку учасника, що вибув, між іншими
учасниками товариства, збільшуючи тим самим їх частки.

Приклад:

Учасник А оголосив про свій вихід з товариства. Статутний капітал

товариства складає 100000 грн. Частка учасника А — 30%. Інші учасники
прийняли рішення про збільшення статутного капіталу учасником Б на 30
000 грн. За результатами року прибуток товариства становить 1000 грн.

Кореспонденція
рахунків С
Зміст операції
Д-т К-т
Відображено суму зменшення статутного капіталу у
зв’язку з виходом учасника А і суму заборгованості перед
учасником А:
у сумі його вкладу 401 672 3
у сумі перевищення 443 672
Виплачено учаснику А суму заборгованості 672 301 3
Відображено суму поповнення статутного капіталу 46 401 3
Поповнено статутний капітал учасником Б 301 46 3

Підготовлено членами Експертної ради системи «Expertus: Головбух»

Вихід із ТОВ єдиного засновника

Ситуація: чи може єдиний учасник вийти з ТОВ
ТОВ зі статутним капіталом у розмірі 550 тис. грн має єдиного засновника.
Засновник вирішив вийти з ТОВ і забрати свою частку зі статутного капіталу
товариства, що дорівнює розміру статкапіталу. Підприємство таких коштів не
має, але має власне приміщення. Залишкова вартість приміщення становить
404 000 грн. Чи може підприємство зробити дооцінку приміщення до 550 000 грн і
так розрахуватися із засновником. Новий засновник такої суми для внеску до
статутного капіталу не має.

Припинити корпоративні правовідносини з товариством з обмеженою

відповідальністю (ТОВ) його учасник із власної ініціативи може за одним із двох
правових механізмів:

 вийти з ТОВ;
 відступити частку у статутному капіталі іншим учасниками (якщо такі є)
або третім особам.

Наведені механізми застосовують за різних умов. Кожен із них має свої правові
наслідки.

Так учасник товариства має право вийти з товариства в установленому порядку (ст.
10 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII;
далі — Закон № 1576). Право на вихід із товариства є безумовним правом
учасника, реалізація якого не пов’язана з рішенням зборів учасників або внесенням
змін до установчих документів товариства.

Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал

якої поділений на частки між учасниками (ст. 140 Цивільного кодексу України,
ЦК; ст. 50 Закону № 1576). Отже, учасникам ТОВ належить право на відповідну
частку у статутному капіталі ТОВ, розмір якої визначає відповідний обсяг прав і
зобов’язань учасника щодо товариства.

У сфері корпоративних правовідносин слід розрізняти вихід учасника з товариства

від відступлення частки.

Під час відступлення відбувається перехід прав на частку від однієї особи
(учасника, що відступає) до іншої.

За виходу з ТОВ права особи на частку припиняються, але не переходять до іншої

особи. Через це виникає необхідність зменшити розмір статутного капіталу
товариства на відповідну частку. Коли у товаристві лише один учасник,
припиняться права на частку, що дорівнює 100% статутного капіталу.

Увага: за виходу з ТОВ права особи на частку припиняються, але не

переходять до іншої особи як під час відступлення частки

ТОВ визнають товариством тоді, коли його заснували одна або кілька осіб та
поділили статутний капітал на частки, розмір яких встановлює статут.

Отже, вихід єдиного засновника із товариства призведе до того, що воно не

відповідатиме основним критеріям для ТОВ. А саме, у товариства не буде жодного
засновника і статутного капіталу, поділеного на частки, адже не буде й частки.
 За таких умов вважаємо, що учасник одноосібного ТОВ не може припинити з ним
свої корпоративні правовідносини шляхом виходу. Такий учасник може лише
відступити свою частку іншій особі. Однак учасник, що відступає частку, не
матиме прав, що виникають у зв’язку з виходом, а саме, права отримати вартість
частини майна товариства, пропорційної до його частки у статутному капіталі.

Аби єдиний учасник вийшов із ТОВ, спершу в ТОВ має з’явитися другий учасник.
Поточний учасник може відступити новому учасникові частину своєї частки. Для
цього «старий» і «новий» учасники укладають договір купівлі-продажу частки у
статутному капіталі. У договорі встановлюють, що «старий» учасник продає
«новому» частину своєї частки (наприклад 1%, хоча, вони можуть домовитися про
продаж будь-якої частини, належної «старому» учасникові), а «новий» учасник
сплачує «старому» учасникові відповідну суму коштів (це може бути будь-яка
сума, про яку вони домовляться).

Увага: якщо єдиний учасник вийде з ТОВ, буде неможливо управляти

товариством, адже фактично зникає вищий орган управління — загальні
збори учасників. Навіть у разі придбання самим товариством частки єдиного
учасника воно не стає учасником товариства, не набуває прав і обов’язків
учасника, а отже, не може ухвалювати рішення.

Лише після того як у ТОВ з’явиться другий учасник, «старий» учасник може
реалізувати своє право на вихід.

Учасник, який виходить із ТОВ, має право одержати вартість частини майна,
пропорційну до його частки у статутному капіталі товариства (ст. 148 ЦК). За
домовленістю між учасником і товариством виплату вартості частини майна
товариства можна замінити переданням майна в натурі.

Отже, за загальним правилом учасникові, що виходить зі ТОВ, виплачують не

суму коштів, що дорівнює розміру його внеску до статутного капіталу, а вартість
частини майна, пропорційну до його частки у статутному капіталі. А це не одне
й те саме.

Тобто у нашій ситуації не можна просто прив’язатися до розміру внеску учасника

(550 тис. грн) і дооцінити приміщення, щоб розрахуватися з учасником. Спочатку
слід визначити вартість майна товариства, на підставі якого вже можна буде
встановити, який саме розмір цього майна у грошовому вимірі підлягатиме виплаті
учасникові у зв’язку з його виходом. Розрахована вартість частини майна може
дорівнювати розміру внеску учасника (550 тис. грн), або бути меншою чи більшою.

Вартість майна ТОВ, яку має право отримати учасник

за виходу з нього
Щоб визначити порядок і спосіб обчислення вартості частини майна товариства,
яку має право отримати учасник за виходу з ТОВ, а також порядок і строки їх
виплати, слід застосувати відповідні положення установчих документів
товариства (п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику
розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 № 13; далі — Постанова
№ 13).
 Якщо установчі документи не врегульовують таких обставин, вартість частини
майна товариства, що підлягає виплаті, має відповідати вартості чистих активів
товариства. Вартість чистих активів ТОВ визначають у порядку, встановленому
законодавством, пропорційно до частки учасника у статутному капіталі товариства
на підставі балансу, складеного на дату виходу.

Чисті активи — це активи підприємства за вирахуванням його зобов’язань

(П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»). Інакше кажучи, чисті активи — це
власний капітал товариства.

Моментом виходу учасника з товариства є дата, коли він подав заяву про вихід
відповідній посадовій особі товариства або вручив заяву цим особам засобами
зв’язку (п. 28 Постанови № 13).

Тобто вартість майна і розмір частини прибутку товариства, що належать до

виплати учасникові, який вийшов, обчислюють на дату волевиявлення учасника
вийти з товариства, тобто на дату, коли учасник подав заяву про вихід із
товариства. Такої думки і Вищий господарський суд (див. пп. 4.14 п. 4 постанови
пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з
корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 № 4).

Якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного
капіталу товариства, йому виплачують дійсну вартість частки пропорційно до
внесеної (оплаченої) частини вкладу.

Якщо за результатами розрахунку буде встановлено, що товариство не має чистих

активів, учасник, що виходить, не матиме права на виплату йому частини майна.

Отже, товариство має скласти баланс на дату, коли учасник подав заяву про вихід
із нього. На підставі показників балансу визначають вартість чистих активів, що є
базою для розрахунку вартості частини майна, пропорційної до частки учасника,
що виходить.

Коли учасник виходить із ТОВ, вартість частини майна товариства, пропорційну до

його частки у статутному капіталі, виплачують після затвердження звіту за рік,
в якому учасник вийшов із товариства, у строк до 12 місяців з дня виходу (ст. 54
Закону № 1576).

Можливість заміни грошової виплати на передання

майна
За загальним правилом учаснику, що виходить, виплачують вартість частини
майна. Тобто виплачують грошові кошти. І лише якщо учасник і товариство
домовляться, виплату грошей можуть замінити на передання майна в натурі.
Згоду на заміну виплати грошей на передання майна від імені ТОВ надає
виконавчий орган, якщо іншого не передбачає статут ТОВ.

Отже, чинне законодавство передбачає можливість замінити грошову виплату

частини майна товариства на передання майна.
 Визначати, яке саме майно доцільно передавати, слід уже після того, як буде
визначено розмір чистих активів ТОВ на дату подання учасником заяви про вихід
із ТОВ та розраховано вартість частини майна, пропорційну до частки учасника,
що виходить. Лише після таких розрахунків буде зрозуміло, чи є підстави
дооцінювати приміщення.

Переоцінка вартості майна ТОВ

Підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова
вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на
дату балансу (п. 16 П(С)БО 7 «Основні засоби»). Якщо переоцінюють об’єкт
основних засобів, на ту саму дату переоцінюють усі об’єкти групи основних
засобів, до якої належить цей об’єкт. Дата балансу — це дата, на яку складено
баланс підприємства. Зазвичай датою балансу є кінець останнього дня звітного
періоду (п. 3 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»).

Отже, згідно зі стандартами бухобліку переоцінювати основні засоби можна тоді,

коли їх залишкова вартість відрізняється від справедливої вартості.

Аби переоцінити основні засоби, для цілей бухгалтерського обліку необхідно

оцінити майно (ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та
професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III; далі — Закон
№ 2658).

Для переоцінки доведеться скористатися послугами професійного оцінювача та

отримати від нього звіт про оцінку, у якому буде зафіксовано справедливу вартість.
Якщо підприємство проведе переоцінку основних засобів самостійно, її визнають
недійсною (ст. 8 Закону № 2658).

Увага: переоцінювати основні засоби можна тоді, коли їх залишкова

вартість відрізняється від справедливої вартості

Після визначення справедливої вартості відповідного майна її слід порівняти із

залишковою вартістю на предмет суттєвості різниці між ними. За рекомендаціями
Мінфіну, порогом суттєвості для проведення переоцінки або відображення
зменшення корисності об’єктів основних засобів можна узяти величину, що
дорівнює 1% чистого прибутку (збитку) підприємства, або величину, що
дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості об’єктів основних
засобів від їх справедливої вартості (п. 34 Методичних рекомендацій з
бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від
30.09.2003 № 561). Проте це лише рекомендації Мінфіну. А отже, товариство має
право самостійно встановити критерій суттєвості. Однак рішення про критерій
суттєвості має передбачати облікова політика підприємства. Тож слід подбати про
належно оформлений наказ про облікову політику товариства.

Переоцінену первісну вартість і суму зносу об’єкта основних засобів визначають

множенням первісної вартості та суми зносу об’єкта основних засобів на індекс
переоцінки (п. 17 П(С)БО 7). Індекс переоцінки визначають діленням справедливої
вартості об’єкта, що переоцінюють, на його залишкову вартість.

Після цього слід визначити суму переоцінки (дооцінки чи уцінки) первісної

вартості, зносу та залишкової вартості об’єкта основних засобів. Суму переоцінки
 та зносу визначають шляхом віднімання від переоціненої первісної вартості й зносу
первісної вартості та зносу об’єкта до переоцінки. А від справедливої вартості
об’єкта віднімають його залишкову вартість. У результаті товариство отримує суму
переоцінки залишкової вартості.

ПДФО та військовий збір

До загального оподатковуваного доходу платника включають, зокрема,
інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій із
корпоративними правами (пп. 164.2.9 Податкового кодексу України; ПК). Розмір
інвестиційного прибутку дорівнює різниці між доходом від продажу
інвестиційного активу й витратами на його придбання. При цьому повернення
майна чи коштів учасникові, який вибуває з ТОВ, прирівнюють до продажу
інвестиційного активу (пп. 170.2.2 ПК). А придбанням інвестиційного активу
вважають внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу
підприємства в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Якщо витрати на придбання інвестиційного активу більші за дохід від його

продажу, виникає інвестиційний збиток (пп. 170.2.3 ПК). Коли ці показники рівні,
інвестиційний прибуток нульовий. У таких випадках об’єкта оподаткування ПДФО
не виникає.

Увага: інвестиційний прибуток є різницею між доходом від продажу

інвестиційного активу і витратами на його придбання

Однак у нашій ситуації розмір виплат фізособі — учасникові ТОВ більший за

внесок до статутного капіталу. Тож виникає інвестиційний прибуток. Ставка
ПДФО для оподаткування цього прибутку дорівнює 18%. Адже такий прибуток є
одним із видів пасивних доходів платника податків (п. 167.5 ПК).

Під час виплати частки майна учасникові ТОВ емітент корпоративних прав —
підприємство є податковим агентом. Проте лише стосовно відображення
поверненого майна у формі № 1ДФ. Такі виплати відображають із ознакою доходу
«112».

Увага: інвестиційний прибуток оподатковують ПДФО за ставкою 18%

Водночас фізособа — учасник ТОВ самостійно обліковує фінансовий результат

операцій з інвестиційними активами окремо від інших доходів і витрат (пп. 170.2.1
ПК). Для цього вона подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за
підсумками року і сплачує визначену в декларації суму зобов’язань з ПДФО.

Щодо сплати військового збору в разі виходу учасника з ТОВ діє просте правило:
якщо є об’єкт оподаткування ПДФО, то є і об’єкт оподаткування військовим
збором (п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК). Учасник ТОВ також самостійно визначає
і сплачує суму військового збору, зазначену у податковій декларації.

Ситуація: як обчислити інвестиційний прибуток при виході з ТОВ

Учасник виходить із ТОВ та забирає свою частку майном, вартість якого

відповідає його частці у статутному капіталі. Як розрахувати інвестиційний
прибуток?
Порядок оподаткування доходів фізосіб у вигляді інвестиційного прибутку
визначено у підпункті 170.2.2 Податкового кодексу України (ПК).

Згідно з його нормами інвестиційний прибуток розраховується як позитивна

різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого
інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на
придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4–170.2.6 ПК (крім
операцій з деривативами).

Відповідно до підпункту 170.2.2 ПК до продажу інвестиційного активу

прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна
(майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента
корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників
(учасників) такого емітента.

Відповідно, інвестиційний прибуток має визначатися як різниця між сумою внеску

до статутного капіталу та вартістю частини майна, яке отримує засновник.

Відповідно до частини другої статті 115 Цивільного кодексу України грошова

оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою
учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає
незалежній експертній перевірці.

Тут доречно згадати про Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та
професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ (далі — Закон
№ 2658). У статті 7 Закону № 2658 сказано, що проведення оцінки майна
незалежними оцінювачами є обов’язковим, зокрема, у випадках:

 визначення вартості внесків учасників та засновників господарського

товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських
товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у
разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого
товариства;
 оподаткування майна згідно з законом.

При цьому стаття 8 Закон № 2658 обмежує проведення оцінки майна суб’єктами
оціночної діяльності у разі, якщо оцінюється майно «пов’язаних» з ним осіб.

Якщо у товаристві немає частки державного (комунального) майна, то для оцінки

майна при виході засновника з товариства залучати незалежних оцінювачів не
обов’язково.

Що стосується оподаткування майна, то згідно з пунктом 170.2 ПК до складу

оподатковуваного доходу платника податку — фізособи включається не вартість
майна чи сума коштів, отримана при виході з товариства, а інвестиційний прибуток
— позитивна різниця між доходом, отриманим платником від продажу окремого
інвестиційного активу, та вартістю його придбання. Тому залучати незалежних
оцінювачів також не обов’язково. Але їх можна залучити для оцінки майна
засновників при виході за бажанням засновників.

Отже, з огляду на частину 2 статті 115 Цивільного кодексу України засновники у

статуті повинні прописати порядок оцінки майна товариства при виході з нього
 учасників: або засновники самостійно оцінюють майно за погодженою між собою
методикою, або залучають для цього незалежних оцінювачів.

Підготовлено членами Експертної ради системи «Expertus: Головбух»

Ситуація: як оподаткувати інвестиційний дохід екс-учасника підприємства

Дохід, що фізична особа отримала в результаті виходу з числа засновників

підприємства, включають до її загального (місячного) оподатковуваного доходу як
інвестиційний прибуток. Це стосується і членів колективних
сільськогосподарських підприємств.

Інвестиційний дохід визначають як позитивну різницю між доходом від продажу

окремого інвестиційного активу і витратами на його придбання, що підтверджені
документально.

При цьому до продажу прирівнюють повернення особі коштів або майна, що вона
внесла до статутного капіталу підприємства, а придбанням вважають операції з їх
внесення до статутного капіталу.

Звітним періодом для справляння ПДФО з інвестиційного прибутку є календарний

рік. У разі виникнення такого прибутку за результатами звітного року платник
подає річну податкову декларацію, у якій показує загальний фінансовий результат,
і самостійно сплачує ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%). ЄСВ не нараховують
(лист ДФС від 24.10.2017 № 2363/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).

Водночас податковим агентом для фізичної особи, що вийшла із числа засновників

(учасників) колективного підприємства, є підприємство — юридична особа.

Податковий агент у формі № 1ДФ відображає суму інвестиційного доходу фізичної

особи, але без утримання ПДФО та військового збору.

Підготовлено членами Експертної ради системи «Expertus: Головбух»

ПДВ
Повернення основних засобів чи інших матеріальних цінностей учасникові
(засновнику) ТОВ є постачанням товарів (пп. 14.1.191 ПК). Відповідно,
підприємство має об’єкт оподаткування ПДВ й мусить нарахувати податкові
зобов’язання з ПДВ у загальному порядку. Наголошують на цьому й податківці
(ЗІР, категорія 101.04).

База оподаткування операцій з постачання основних засобів не може бути нижчою

від їх балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що
склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, коли проводили такі
операції (за відсутності обліку необоротних активів — на основі звичайної ціни).
Якщо ж виплати учасникові ТОВ проводять товарами, які не належать до
необоротних активів, база оподаткування таких операцій не може бути нижчою від
ціни їх придбання або звичайної ціни (п. 188.1 ПК).

Формувати податкові накладні мусить підприємство, яке виплачує частку майна

учасникові. Потрібно виписати одразу дві податкові накладні (п. 15 Порядку
 заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015
№ 1307: далі ― Порядок № 1307).

Увага: якщо частку учасника ТОВ виплачують товарами (у т. ч.

основними засобами), підприємство складає дві податкові накладні

Першу податкову накладну складають на фактичну ціну постачання, тобто з

нульовими показниками. Другу — на суму перевищення ціни придбання,
звичайних цін чи балансової (залишкової) вартості основних засобів над
фактичною вартістю. Зважаючи на те що перевищення обчислюють над нульовим
показником, сума у такій податковій накладній дорівнюватиме ціні придбання,
звичайній ціні чи балансовій (залишковій) вартості основних засобів. У верхній
лівій частині такої податкової накладної роблять позначку «×» та зазначають тип
причини «15» (п. 8 Порядку № 1307). Обидві податкові накладні ТОВ реєструє в
Єдиному реєстрі податкових накладних.

Бухгалтерський облік
Суму зобов’язань підприємства перед учасником, який вибуває з ТОВ,
відображають проведенням: дебет субрахунку 672 «Розрахунки за іншими
виплатами» із кредитом субрахунку 452 «Вилучені вклади і паї».

Сума, облікована на субрахунку 452, може зменшувати величину власного капіталу

підприємства. Це станеться, якщо частку учасника, який вибув, за рішенням
загальних зборів ТОВ не розподілять між іншими учасниками або не реалізують.
Для цього спочатку зменшують статутний капітал у межах внеску учасника ТОВ.
Тобто роблять проведення: дебет рахунку 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал» із
кредитом субрахунку 452.

Якщо ж розмір внеску учасника ТОВ менший від суми, яку йому виплачує
підприємство, то після зменшення статутного капіталу на суму внеску учасника
залишок із субрахунку 452 потрібно списати у зменшення додаткового капіталу. А
якщо і цього забракне, слід ще й зменшувати нерозподілений прибуток або
збільшувати непокритий збиток підприємства (п. 28 П(С)БО 13 «Фінансові
інструменти»).

Наведемо Приклад.

Приклад: Облік операцій, пов’язаних із виходом учасника ТОВ

Розмір внеску учасника, який забажав вийти із ТОВ, дорівнює 100 000 грн.,
що становить 25% статутного капіталу підприємства. Частка, яку потірбно
виплатити учасникові ТОВ, дорівнює 194 000 грн. Із них підприємство
погодилося виплатити 50 000 грн безготівковими коштами на рахунок
учасника ТОВ, а 144 000 грн (у т. ч. ПДВ — 24 000 грн) — основними
засобами.

Первісна вартість основних засобів — 200 000 грн, знос — 80 000 грн.

За рішенням загальних зборів ТОВ статутний капітал потрібно зменшити на

суму, яку вніс учасник, що вибуває.
 Бухгалтерський
№ облік С
Зміст господарської операції
з/п
Д-т К-т
Нараховано зобов’язання перед учасником,
1 452 672
який виходить із ТОВ

2 Зменшено статутний капітал 40 452

Зменшено додатковий капітал (194 000 грн – 100 000

3 422 452 9
грн)
Погашено частину зобов’язань перед учасником
4 672 311 5
грошовими коштами*
5 Списано знос основних засобів 13 10 8
Переведено основні засоби до необоротних активів,
6 286 10
утримуваних для продажу (200 000 грн – 80 000 грн)
Погашено частину зобов’язань перед учасником
7 377 712
основними засобами*
8 Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ 712 641/пдв 2
Списано собівартість необоротних активів,
9 943 286
утримуваних для продажу

10 Відображено залік зустрічних вимог 672 377

*
ПДФО та військовий збір нараховує і сплачує екс-учасник ТОВ.

Податок на прибуток
Доходи і витрати, визнані в бухобліку внаслідок виходу учасника з ТОВ,
впливають і на об’єкт оподаткування податком на прибуток через
«бухгалтерський» фінансовий результат (пп. 134.1.1 ПК). До того ж у разі виплати
частки основними засобами доведеться відкоригувати фінансовий результат
відповідно до статті 138 ПК. Тобто на суми амортизаційних відрахувань і
залишкову вартість переданих основних засобів.

РЕЗЮМЕ
Екс-учасник ТОВ самостійно декларує інвестиційний прибуток. Підприємство є
податковим агентом лише стосовно відображення поверненого внеску у формі № 1ДФ із
ознакою доходу «112».

Виплату фізособі основними засобами чи іншими матеріальними цінностями

оподатковують ПДВ на загальних підставах.

Публікація Системи «Expertus: Головбух»

1gl-vip.expertus.ua
Дата копіювання: 16.03.2018